Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка
З’ясовується персональний склад практикантів гуртка/семінару антропології та передісторії Кабінету антропології ім. Ф. Вовка, упорядковуються біографічні свідчення про учасників семінару, здійснюється огляд практичних і теоретичних досліджень, які проводили ці молоді вчені....
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194878 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка / А.С. Яненко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 129–139. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194878 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1948782025-02-09T10:09:04Z Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка Circle of anthropology and prehistory of F. Vovk cabinet of anthropology Кружок антропологии и предыстории кабинета антропологии им. Ф. Вовка Яненко, А.С. Історія науки З’ясовується персональний склад практикантів гуртка/семінару антропології та передісторії Кабінету антропології ім. Ф. Вовка, упорядковуються біографічні свідчення про учасників семінару, здійснюється огляд практичних і теоретичних досліджень, які проводили ці молоді вчені. Seminar/circle of anthropology and prehistory of the F. Vovk Cabinet of Anthropology was founded for training the scientific stuff for individual research activity, namely, for field research, was initiated by the youths, research fellows of certain scientific organizations in Kyiv and teachers of Kyiv schools, and was agreed by the Cabinet’s leaders: M.Ya. Rudynskyi and A.Z. Nosov. The first organizational meeting of the seminar took place in 28 December 1927. The circle included the following members during the period of its functioning from 1927 to 1934: N.V. Romanenko, O.I. Vorobiyeva, L.E. Kistiakivskyi, K.P. Starzhevskyi, M.S. Mushket, N.I. Broyakovska, I.H. Vlasenko, A.M. Voronyi, M.P. Tkach, V.Kh. Shevchenko, A.V. Yakubskyi, O.I. Zinevych, and N.A. Berehova. Individual dimension of the anthropological and prehistoric seminar are the destinies of its students, representatives of intellectual archaeological community of the USSR. Biographic mostly scanty information about more than a decade of archaeologists/anthropologists having related their lives with homeland academic and museum organizations testify that the circle became a place of professional development of the young scholars where they received theoretical knowledge and skills, improved the methods of archaeological and anthropological research, got acquainted with the museum technology, conducted their own field research, discovered the new monuments, and published the results of their scientific research. It is noteworthy, that some students studied in the Kyiv Archaeological Institute which liquidation led to the need of creating the new forms of preparing the qualified stuff. The circle of anthropology and prehistory, together with the seminars and post-graduate studies in the museums and scientific and research departments of the Ukrainian Academy of Sciences became one of such forms and a platform for the professional development and for communication between both the beginners, and experienced scholars. The destinies of most of the seminar members who obtained the practical experience and theoretical knowledge remain unascertained. However, taking into consideration that, at the beginning of the 1930s, the struggle for Marxist’s principles establishing in archaeological research, for «Marrism»/Japhetic ideology implementation, the criticism against «bourgeois and nationalism» scholars and their scientific achievements started and quickly transformed into repressions against the scientific intellectuals, it can be presumed that vast majority of the seminar members were subjected to repressions. Additional evidence for this presumption is the tragic fates of M.Ya. Rudynskyi (arrested and banished in 1934), A.V. Yakubskyi (arrested in 1937), M.S. Mushket (executed in 1938), and M.P. Tkach (banished). Семинар/кружок антропологии и предыстории Кабинета антропологии им. Ф. Вовка для подготовки научных кадров к самостоятельной исследовательской работе, в частности к экспедиционным исследованиям, был основан по инициативе молодых сотрудников некоторых научных учреждений Киева, преподавателей киевский школ и при согласии руководства Кабинета — М.Я. Рудинского и А.З. Носова. Первое организационное собрание семинара состоялось 28 декабря 1927 г. В состав кружка за весь период его существования (1927—1934) входили: Н.В. Романенко, О.И. Воробиева, Л.Е. Кистяковский, К.П. Старжевский, М.С. Мушкет, Н.И. Брояковская, И.Г. Власенко, А.М. Вороной, М.П. Ткач, В.Х. Шевченко, А.В. Якубский, О.И. Зиневич, Н.А. Береговая. Личностное измерение семинара антропологии и предыстории — это судьбы его практикантов — представителей интеллектуального археологического сообщества УССР. Биографические сведения, преимущественно отрывочные, более десяти археологов/антропологов, которые связали свою жизнь с отечественными академическими и музейными учреждениями, свидетельствуют, что кружок стал местом профессионального становления молодых ученых, где они получали теоретические знания и навыки, совершенствовали методику археологических и антропологических исследований, знакомились с музейной техникой, проводили самостоятельные экспедиционные изыскания, открывали новые памятники, публиковали результаты своих научных исследований. Показательно, что некоторые практиканты обучались в Киевском археологическом институте, ликвидация которого привела к необходимости создания новых форм подготовки квалифицированных кадров. Кружок антропологии и предыстории, наряду с семинарами и аспирантурами при музеях и научно-исследовательских кафедрах ВУАН/УАН, стал одной из таких форм, платформой профессионального роста и коммуникации и для начинающих, и для опытных ученых. Судьба большинства членов семинара, которые получили практический опыт и теоретические знания, остается невыясненной. Однако учитывая, что в начале 1930-х гг. началась борьба за установление марксистских принципов археологического исследования, внедрение «марризма»/яфетидологии, критика «буржуазно-национальных» ученых и их научных достижений, которые быстро приняли формы репрессивных действий против научной интеллигенции, можно предположить, что подавляющее большинство участников семинара были репрессированы. Дополнительное подтверждение этому предположению — трагическая судьба М.Я. Рудинского (арестован и выслан в 1934 г.), А.В. Якубского (арестован в 1937 г.), М.С. Мушкет (расстреляна в 1938 г.), М.П. Ткача (выслан). 2015 Article Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка / А.С. Яненко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 129–139. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194878 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Яненко, А.С. Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка Археологія |
| description |
З’ясовується персональний склад практикантів гуртка/семінару антропології та передісторії Кабінету антропології ім. Ф. Вовка, упорядковуються біографічні свідчення про учасників семінару, здійснюється огляд практичних і теоретичних досліджень, які проводили ці молоді вчені. |
| format |
Article |
| author |
Яненко, А.С. |
| author_facet |
Яненко, А.С. |
| author_sort |
Яненко, А.С. |
| title |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка |
| title_short |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка |
| title_full |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка |
| title_fullStr |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка |
| title_full_unstemmed |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка |
| title_sort |
гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. ф. вовка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194878 |
| citation_txt |
Гурток антропології та передісторії кабінету антропології ім. Ф. Вовка / А.С. Яненко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 129–139. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT ânenkoas gurtokantropologíítaperedístorííkabínetuantropologííímfvovka AT ânenkoas circleofanthropologyandprehistoryoffvovkcabinetofanthropology AT ânenkoas kružokantropologiiipredystoriikabinetaantropologiiimfvovka |
| first_indexed |
2025-11-25T16:35:18Z |
| last_indexed |
2025-11-25T16:35:18Z |
| _version_ |
1849780884039794688 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 129
Історія науки
Сучасний стан історіографічних досліджень
характеризується увагою до історії станов-
лення та розвитку окремих наукових дисци-
плін, зокрема й археології. Зростає інтерес не
лише до суто формальних категорій історії ар-
хеології, як то наукові установи, публікації,
конференції/з’їзди, а й до людини-дослідника,
що був і є носієм наукового світогляду. Згор-
тання політики українізації, політика репресій
та ідеологізації гуманітаристики, які набули то-
тального характеру в інтелектуальному співто-
варистві уСрр/урСр у 1930-х рр., призвела до
руйнування академічних структур/інституцій і
фізичного винищення носіїв наукової вітчиз-
няної традиції. «білі плями» в історії археології
відтак актуалізують не лише проблематику від-
творення інституціональної картини розвитку
дисципліни, але й проблему виявлення та сис-
тематизації біографічних відомостей про вче-
них і науковців-початківців, залучених до про-
цесу становлення й функціонування археології
1920—30-х рр.
Музей (Кабінет) антропології та етнології
ім. Ф. вовка, заснований 29 березня 1921 р.
при українській академії наук (уан/вуан),
став не лише потужним науково-дослідним
центром з вивчення антропології та археоло-
гії кам’яного віку, але й перетворився на «шко-
лу», практичну та теоретичну, для цілого ряду
науковців-початківців. Діяльність Музею (Ка-
бінету) неодноразово ставала предметом нау-
кових студій істориків науки та дослідників
наукової спадщини Ф.К. вовка. Принципи
організації та наукові дослідження етнологіч-
© а.С. ЯненКо, 2015
А.С. Яненко
гУРТОК АНТРОПОЛОгІЇ ТА ПеРеДІСТОРІЇ
КАБІНеТУ АНТРОПОЛОгІЇ ім. Ф. ВОВКА
З’ясовується персональний склад практикантів гуртка/семінару антропології та передісторії Кабінету антропології
ім. Ф. Вовка, упорядковуються біографічні свідчення про учасників семінару, здійснюється огляд практичних і теоре-
тичних досліджень, які проводили ці молоді вчені.
К л ю ч о в і с л о в а: 20—30-ті рр. ХХ ст., Кабінет антропології ім. Ф. Вовка, гурток/семінар, персоналії.
ного відділу Кабінету (згодом Музею етноло-
гії) розглядали у своїх роботах Г.а. Скрипник
(Скрипник 1989, с. 111—128) і в.К. борисенко
(борисенко 2002, с. 12). науково-теоретична
діяльність співробітників Музею (Кабінету) ан-
тропології та етнології і розвиток ідей наукової
школи Ф.К. вовка в галузі антропометричних
досліджень вивчались о.Г. Таран (Таран 1999;
2003; 2003а) і о.С. Пахарєвою (Пахарєва 2009).
окремим предметом дослідження став архів і
книгозбірня Федора Кіндратовича — наукове
підґрунтя організації Музею антропології та ет-
нології (черновол 2009; 2009а). відомості про
функціонування при Кабінеті гуртка/семіна-
ру антропології та передісторії містяться у до-
слідженнях в.а. Колеснікової, І.в. черновол,
а.С. Яненко (Яненко 2011; 2012; Колесніко-
ва, черновол, Яненко 2012), однак члени гурт-
ка/семінару, їхній науковий шлях і життєві долі
не розглядаються у зазначених студіях. окре-
мі біо графічні відомості про М.С. Мушкет міс-
тяться у дослідженнях С.М. ляшко, в.І. Шев-
ченко та С.І. білоконя (ляшко 2003; Шевченко
2005; білокінь 2006, с. 183), про н.в. романен-
ко — у розвідках о.І. боня (бонь 2001), про
в.о. Якубського — у статтях р.в. Маньковської,
о.в. Приня, а.М. усачука (Принь, Принь 2012;
усачук, Колесник 2012; Маньковська 2013) то-
що. водночас про більшість учасників семіна-
ру антропології та передісторії інформація у
науковій літературі відсутня або ж є лише фраг-
ментарні згадки. Проте деякі відомості про
учасників семінару містяться у науковому ар-
хіві Інституту археології нан україни (фонд 1
(Ф.К. вовка), фонды всеукраїнського архео-
логічного комітету (вуаК), а також у центра-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4130
льному архіві вищих органів влади та управлін-
ня україни (ф. 166 народний комісаріат освіти
уСрр/урСр).
Мета цієї роботи — визначення персональ-
ного складу практикантів гуртка антропології та
передісторії Кабінету антропології ім. Ф. вов-
ка (наголошуємо, що життєвий і творчий шля-
хи керівників-викладачів семінару тут не роз-
глядаються), систематизація та упорядкування
наявних біографічних свідчень про учасників
семінару, огляд практичних і теоретичних до-
сліджень молодих вчених, з’ясування (коли це
можливо) їхньої долі.
Гурток для підготовки наукових кадрів до са-
мостійної дослідницької роботи, зокрема ек с пе-
диційних досліджень, був заснований з ініціа-
тиви молоді — співробітників деяких нау кових
установ Києва та викладачів київський шкіл — і
за згодою Кабінету. цей гурток існував протя гом
1927—1934 рр. і до його складу входили: н.в. ро-
маненко, о.І. воробієва, л.є. Кістяків сь кий,
К.П. Старжевський, М.С. Мушкет, н.І. броя -
ківська, І.Г. власенко, а.М. вороний, М.П. Ткач,
в.Х. Шевченко, о.в. Якубський, о.І. Зіневич,
н.о. берегова.
Перші організаційні збори семінару відбу-
лися у приміщенні Кабінету антропології 28
грудня 1927 р. на той час персональний склад
відділу антропології та передісторії складався з
керівника а.З. носова та двох нештатних спів-
робітників М.Я. рудинського та М.С. Мушкет
(Колеснікова, черновол, Яненко 2012, с. 37).
Головною метою гуртка було ухвалено: «обі-
знатися членам його з науковими даними про лю-
дину та її давноминуле», зокрема з антрополо-
гії, передісторії та геології. З передісторії/ар-
хеології кам’яного віку передбачалося набути
такі знання: розпізнавання різних фаз палео-
літу та нео літу, класифікація різних груп ма-
теріалу Кабінету, опис і обмір цих матеріалів,
підготовка до самостійних розвідок і рекогнос-
цировок. Для досягнення мети за систему на-
вчання обрано «аналітико-синтетичну», а ха-
рактер робіт — переважно «практичний». За
вказівками керівників проводилися практич-
ні вправи на антропологічних та археологіч-
них колекці ях Кабінету. Також студіювали фа-
хову літерату ру, зачитували реферати на зборах
гуртка. члени гуртка/семінару, як і співробіт-
ники з інших установ, мали можливість опра-
цьовувати здобутий під час експедиційних до-
сліджень матеріал, а також працювати з ко-
лекціями, що надійшли до 1917 р. (наприклад,
Мізинськими). Кожен учасник семінару від-
відував 2—3 години на тиждень для індивіду-
ального опрацюван ня археологічного й антро-
пологічного матеріалу при Кабінеті антропо-
логії. Загальне наукове керівництво семінаром
здійснювалося а.З. носовим (антропологія) та
М.Я. рудинським (передісторія), лекції з гео-
логії практикантам читав в.І. Крокос.
28 листопада 1927 р. «до удосконалення й прак-
тичної роботи» при Кабінеті антропології був
допущений володимир Харитонович Шев-
ченко, який у 1923 р. закінчив природничий
відділ фізико-математичного факультету ви-
щого інституту народної освіти ім. М. Драго-
манова (створений на базі Київського універ-
ситету), де слухав курс з антропогеографії у
П.а. Тутковського. у 1923—1924 рр. в.Х. Шев-
ченко був слухачем Київського археологічного
інсти туту (КаІ), де відвідував курс антрополо-
гії у а.З. носова. у 1920-х рр. він учителював у
Києві (Заява, арк. 27).
Студіюючи антропологію та передісторію
в.Х. Шевченко підготував і зачитав рефера-
ти «Оріньяк» та «Предки чоловіка», опрацьову-
вав неолітичну кераміку зі стації Стовпищі,
уроч. Красний Гурок поблизу с. Мізин і з око-
лиць с. Пирогівка з колекції Кабінету. влітку
1928 р. провів археологічні розвідки палеолі-
тичної стоянки в околицях с. Селище Канів-
ського р-ну на Шевченківщині (нині черкаська
обл.). Протягом 1928—1929 рр. в.Х. Шевчен-
ко здійснював антропологічні вимірювання
«дитячих вух шкільного віку» у Києві за схемою
Густава Швальбе; у жовтні—листопаді 1929 р.
провів антропологічні дослідження у 134 пол-
ку, в 1929—1930 рр. обстежував бородавки,
різнокольоровість очей, спадковість еритризму
(Per sonalia…, арк. 75—75зв.).
Максим Павлович Ткач народився у с. бон-
дарова на чигиринщині (нині с. бандурове
олександрівського р-ну Кіровоградської обл.).
у життєписі М.П. Ткач зазначав, що батьки-
селяни належали до «незаможної селянської кла-
си», мали 2,5 га землі, хату та клуню. Мак-
сим Павлович мав чотирьох братів (василь,
Сакій, Федось і Максим) та двох сестер (Хима
і Ганна). З дитинства М.П. Ткач ходив на заро-
бітки до економії (1903—1905) або наймитува-
ти в «сільських куркулів» і попів, випасав «гро-
мадську ватагу й череду». у 1914 р., після за-
кінчення школи, склав у єлисаветграді (нині
Кіровоград) іспит на звання вчителя і обійняв
посаду в парафіяльній школі с. Федвар (нині
с. Підлісне олександрівського р-ну). Протя-
гом 1915—1917 рр. перебував на Кавказі та в
Туркестані на військовій службі у званні рядо-
вого, а потім переїхав до Києва, де працював
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 131
писарем в управлінні Південних залізниць,
вчителем 20-ї школи (з 1919 р.), прибиральни-
ком. у 1917 р. поступив вільним слухачем на
природничий факультет і до гімназії для до-
рослих — «Підготовчі курси до вкраїнського
університету», які закінчив у 1919 р. навчав-
ся у Правничому інституті та в українському
університеті (з 1919 р.). восени 1922 р. всту-
пив до КаІ, водночас працюючи в декількох
школах Києва вчителем. 18 червня 1923 р. він
подав прохання до антропологічного кабіне-
ту про прийняття «в число практикантів для
вивчення антропології» (Заяви, арк. 5). відто-
ді його науково-дослідницька діяльність була
тісно пов’язана з Кабінетом. 21 грудня 1927 р.
М.П. Ткач звернувся до Кабінету з проханням
зарахувати його до семінару антропології та
передісторії, «бажаючи практично й теоретич-
но краще ознайомитись з [названими науками]»
(Заяви, арк. 26). 18 липня 1930 р. М.П. Ткач був
обраний за конкурсом на посаду препаратора,
з травня 1933 р. — лаборанта Кабінету антропо-
логії (Personalia…, арк. 103). Після реорганіза-
ції вуан і створення Секції історії матеріаль-
ної культури (СІМК), до складу якої увійшов
Кабінет антропології, М.П. Ткач працював на
посадах препаратора та лаборанта сектора пе-
редкласового суспільства.
наукові інтереси дослідника, головним чи-
ном, фокусувалися на антропології доісторич-
ної людності на території україни, антрополо-
гічному вивченні народів, які проживали в
україні на початку ХХ ст. Під час практичних
і теоретичних занять у семінарі М.П. Ткач роз-
робляв такі теми, як «Техніка орнаментування
керамічних виробів Мізенських неолітичних ста-
цій за Л.Є. Чикаленком» (на Іа нану, ф. 1,
спр. 437г, арк. 33), «Поміри на живій людині»,
«Антропометричний інструментарій та техніка
користування», «Історія антропомет рії», отри-
мав практичний досвід статистичного опрацю-
вання антропометричних карток, використання
варіаційної статистики до антропо метричних
даних, методики вимірювання. М.П. Ткач брав
участь у археологічних експедиціях М.Я. ру-
динського (зокрема, в селах Мізин і Кудлаївка),
провів самостійні ант ропологічні дослідження
населення у селах бондорова, Кам’янка, Крас-
нопілка, лебедівка, Тимошівка, рибидайлівка,
баландиха на черкащині, був членом антропо-
логічної експедиції на Дніпрельстані, прово-
див антропологічні вимірювання новобранців
(Personalia…, арк. 79, 88). Під час роботи в Ка-
бінеті антропології, СІМК та Інституті істо рії
матеріальної культури (ІІМК), утвореному вна-
слідок реорганізації СІМК, брав участь у різ-
номанітних археологічних експедиціях. Зокре-
ма, протягом 1932—1935 рр. працював у складі
райковецької археологічної експедиції. разом
з Г.Ф. Дебецем проводив антропологічні об-
міри кістяків, виявлених під час досліджень
райковецького городища. За матеріалами сво-
їх досліджень молодий вчений підготував низ-
ку робіт, частина яких залишилася неопублі-
кованою (Ткач 1929; 1929а; 1930; 1931; 1937;
на Іа нану, ф. вуаК, спр. 643). За даними
М.о. Міллера, М.П. Ткач зазнав репресій і був
висланий (Миллер 1954, с. 84).
Ще 21 червня 1923 р. своє бажання працю-
вати практиканткою при Кабінеті антрополо-
гії висловила студентка етнографічного відді-
лу КаІ Марія Степанівна Мушкет. у заяві
во на зазначала: «в цьому напрямкові майже не
пра цювала, але маю щире бажання…» (Заяви,
арк. 6). 25 грудня 1927 р. М.С. Мушкет зверну-
лася з проханням дозволити працювати в семі-
нарі антропології та передісторії «задля удоско-
налення своїх знаннів» (Заяви, арк. 25). Марія
Степанівна народилася 1899 р. у с. Денисівка
лубенського р-ну Полтавської обл. навчала-
ся у КаІ, у 1928 р., імовірно, склала екстерном
випускні іспити в Київському інституті народ-
ної освіти (КІно). Протягом 1924—1925 рр. —
позаштатний постійний співробітник у Комі-
сії для складання словника української живої
мови, 1927 р. — Інституту української науко-
вої мови вуан. З 1 квітня 1926 р. М.С. Муш-
кет — нештатний тимчасовий практикант Ка-
бінету антропології та етнології ім. Ф. вовка, з
грудня 1927 р. — член семінару антропології та
передісторії, з 26 листопада 1930 р. — лаборант
Кабінету антропології (Personalia…, арк. 130).
у 1932—1933 рр. вона навчалася в аспірантурі
відділу археології українського науково-дос-
лідного інституту історії матеріальної культури
у Харкові, готувала промоційну роботу «Вироб-
ничі процеси в первісному суспільстві (горішній
палеоліт СРСР)» (листування… 1932, арк. 129).
у СІМК М.С. Мушкет працювала на посаді
лаборанта сектора передкласового суспільс-
тва. була зарахована до аспірантури ІІМК. До
1935 р. М.С. Мушкет працювала в установах
вуан, потім виїхала на роботу до чернігів-
ського музею. За 20 днів її звільнили «як соціа-
льно чужий елемент», але за три з половиною
місяці реабілітували. у вересні 1935 р. Марія
Степанівна отримала посаду археолога у Му-
зеї Дніпрельстану (музей Дніпровського бу-
дівництва) у Запоріжжі, де працювала до 15
лютого 1937 р. у травні 1937 р. вона влашту-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4132
валася на роботу в центральний історичний
музей (Київ). у вересні звільнилась і виїхала
до брата, який жив у Горлівці. Працювала вчи-
телькою неповної середньої школи. 27 люто-
го 1938 р. заарештована за звинуваченнями у
контрреволюційній діяльності та буржуазному
націоналізмі. рішенням трійки унКвС по До-
нецькій обл. від 26 квітня 1938 р. М.С. Мушкет
розстріляно (ляшко 2003; Шевченко 2005; бі-
локінь 2006, с. 183).
М.С. Мушкет проводила самостійні розвідки
археологічних пам’яток кам’яної доби в басей-
нах річок Ірша та Тетерів (1927—1928), а також
на Запоріжжі (1935—1936); брала участь у робо-
ті археологічних експедицій під керівництвом
М.Я. рудинського; опрацьовувала, системати-
зувала, проводила інвентаризацію археологіч-
них матеріалів з пам’яток кам’яної доби Поділ-
ля та чернігівщини. Зокрема, протягом 1932 р.
вона склала каталог «ранньонеолітичної індустрії
з-понад р. Смячки на 1/3 матеріалу» та на частину
«палеолітичної індустрії з розкопів з Журавки за
рр. 1927—1930» (Канцелярські…, арк. 9). на за-
сіданнях семінару виголосила доповіді «Череп»
і «Мустьє». Під час практичних занять у 1928—
1929 рр. опрацьовувала «неолітичну мізинську
кераміку зі зборів Вовка і Чекаленка», зреферува-
ла дослідження л. Савицького «Przyczynek do
znajomosci prehistorii Polesia» (Sawicki 1925). Про-
тягом другої половини 1920-х рр. С.М. Мушкет
підготувала кілька наукових праць, опублікова-
них у друкованому органі Кабінету «Антрополо-
гія» (Мушкет 1928; 1929).
27 грудня 1927 р. заяву до відділу антрополо-
гії та передісторії Кабінету ім. Ф. вовка з про-
ханням зарахувати до складу семінару антро-
пології та передісторії з метою «удосконалення
в антропології та передісторії шляхом тіснішої
роботи» в Кабінеті написав левко євгенович
Кістяківський (Заяви, арк. 21). він народив-
ся 1904 р. у Києві в родині лікаря (наприкінці
1920-х рр. — ординатора єдиного диспансеру
жовтневого р-ну міста) (листування… 1930–
31, арк. 2). л.є. Кістяківський закінчив гім-
назію володимира науменка (1920). у 1920 р.
вступив на медичний факультет Київського
університету. у 1922 р., покинувши навчан-
ня на медичному факультеті, вступив до КаІ.
у студентські роки л.є. Кістяківський почав
науково-дослідницьку роботу, беручи участь у
роботі Київської науково-дослідної кафедри
мистецтвознавства: 2 січня 1923 р. він виголо-
сив доповідь «Еволюція виображення будинку в
дитячих малюнках та у всесвітньому малярс-
тві», 9 серпня 1923 р. — «Пам’ятки українського
старовинного деревляного будівництва в Переяс-
лаві». одночасно виконував обов’язки співро-
бітника навчальної канцелярії КаІ — працю-
вав діловодом, «демонстратором біля проекцій-
ного ліхтаря», організатором екскурсій КаІ до
чернігова, Канева, Переяслава, Трипілля та
бо рисполя. З 1923 р. л.є. Кістяківський —
член Профспілки робітників освіти уСрр. у
зв’я зку з ліквідацією КаІ не встиг скласти іспи-
тів за повний курс інституту. З березня 1925 р.
до липня 1926 р. був практикантом у відділі ар-
хеології всеукраїнського історичного музею
ім. Т.Г. Шевченка (вІМ), з 21 травня 1925 р. —
позаштатний співробітник все українського ар-
хеологічного комітету (вуаК) (Кістяківський
1925, спр. 109/33). З 1927 р. л.є. Кістяківський
брав участь у роботі археологічного семінару
при археологічному відділі вІМ під керівниц-
твом в.є. Козловської.
л.є. Кістяківський був активним учасни-
ком експедиційних досліджень вуаК. Долу-
чився до розкопок пам’яток трипільської куль-
тури в с. Томашівка та пам’яток білогрудів-
ської культури в білогрудівці на уманщині під
керівництвом дійсного члена вуаК П.П. Ку-
рінного (травень—червень 1925 р.); протягом
липня 1925 р. здійснив самостійні розвідки різ-
ночасових пам’яток по узбережжю річок вор-
скла та Мерла в околицях с. лихачівки (нині
Котелевський р-н Полтавської обл.); обстежу-
вав вишгородське городище з метою з’ясувати
місця попередніх розкопів (липень 1925 р.); за-
фіксував стан валів у василькові (1925) (Кістя-
ківський 1925а, спр. 49/5); здійснив розвідки
в басейні р. Почайни (1925); у липні—серпні
1925 р. за доручення вІМ досліджував народ-
ну архітектуру, ремесла та побут у межах сучас-
них Зіньківського та Котелевського р-нів Пол-
тавської обл. (смт опішня, околиці сіл Мала
та велика рублівки) (Попередній… 1925, спр.
49/5а); брав участь в розкопках на території
Софії Київської під керівництвом в.є. Козлов-
ської та в.Г. ляскоронського (серпень 1925 р.);
у розкопках могильника в околицях с. Шесто-
виця під керівництвом П.І. Смолічева (5 лип-
ня — 12 серпня 1926 р.); у розкопках у сади-
бі Трубецького в Києві під керівництвом
С.С. Гамченка (15 серпня — 8 жовтня 1926 р.;
червень—вересень 1927 р.); у Дніпрельстанів-
ській археологічній експедиції (1927 р. у групі
а.в. Добровольського; 1928 р. у групі П.І. Смо-
лічева виконував обов’язки асистента при до-
слідженнях біля Кічкасу, на розкопках неолі-
тичної стації на Похилому острові (біля віль-
ного порога), самостійно провів розкопки двох
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 133
«скальчатих» могильних споруджень біля Га-
дючої балки, в околицях с. Привільного чер-
нявського); в археологічній експедиції упр-
науки з дослідження журавської палеолітич-
ної стоянки (1929) і в розкопках палеолітичної
стоянки в с. Мізин (1930) під керівництвом
М.Я. рудинського; спільно з о.в. Малиношев-
ським здійснив розвідку пам’яток кам’яної до-
би по узбережжю Десни в межах Коропсько-
го району чернігівської обл. (1930) (листуван-
ня… 1930–31, арк. 3—4).
л.є. Кістяківський брав участь у підготов-
ці й оформленні звітних виставок вуаК за
1925—1926 рр. Зокрема, з 5 листопада до 25
грудня 1925 р. допомагав М.Ф. біляшівському,
в.є. Козловській і М.о. Макаренку монтувати
експозиційні планшети (Кістяківський 1925,
арк. 2зв.), протягом січня—квітня 1927 р. під-
готував для виставки частину знахідок з розко-
пів у садибі Трубецького, а у травні самостійно
влаштував «відділ садиби Трубецького» на звіт-
ній виставці вуаК, у травні—червні проводив
екскурсії і надавав пояснення відвідувачам цієї
виставки. наприкінці березня 1927 р. л.є. Кіс-
тяківський брав участь в оформленні/монтажі
виставки пам’яті М.в. лисенка в Музеї україн-
ських діячів науки і мистецтва (Кістяківський
1928, спр. 116/32).
Протягом 1927—1928 рр. л.є. Кістяківсь кий за
дорученням вченого секретаря вуаК М.Я. ру-
динського редагував і виправляв «з боку архео-
логічного» французькомовні резюме для звіту
вуаК та «Записок ВУАК», а також опрацьову-
вав довідник «Minerva» з метою складання реє-
стру археологічних інститутів, комісій, асоціа-
цій, товариств, музеїв і журналів для налагод-
ження «інтелектуальної кооперації ВУАК та
всесвітніх археологічних закладів», складав тек-
сти відповідних листів до установ та окремих
вчених щодо обміну виданнями та коопера-
ції в галузі археології. окрім того, л.є. Кістя-
ківський впорядковував звіти про археологіч-
ні та мистецтвознавчі дослідження, які надси-
лалися до вуаК (Кістяківський 1928; 1929а,
спр. 116/32; спр. 202/43).
Під час своєї роботи у семінарі л. є. Кістя-
ківський віддавав перевагу передісторичним
сту діям: студіював «книгозбірню Кабінету антро-
пології переважно з передісторичної літератури»;
протягом 1929 р. «практично вивчав кранеоме-
трію (в галузі антропології) та неолітичні індустрії
(в галузі передісторії)» (Personalia…, арк. 84); на
засіданнях семінару виголосив доповіді «Мад-
лен», «Мистецтво палео літу», «Показник голо-
ви» (Записки…, арк. 26зв.—27). Протягом 1926—
1930 рр. дослідник опублікував у виданнях
вуаК та Кабінету кілька наукових розвідок як
за результатами археологічних експедицій, так
і довідково-бібліографічного характеру (Кістя-
ківський 1926; 1929; 1930; 1930а).
12 січня 1928 р. заяву для вступу до семіна-
ру написав олександр володимирович Якуб-
ський — завідувач відділу культів Державно-
го історико-культурного заповідника «всеук-
раїнський музейний городок» (вМГ) (Заяви,
арк. 18; Справа…, арк. 47). о.в. Якубський на-
родився 16 лютого 1891 р. в Іллінцях на липо-
веччині (нині місто вінницької обл.) у родині
чиновника. у 1900 р. вступив до уманської гім-
назії, протягом 1905—1910 рр. вів «марксистські
гуртки серед робітників і солдат умані». 1909 р.
виключений з гімназії у зв’язку з арештом «з
розпорядження жандармейської влади», проте в
червні цього ж року звільнений із в’язниці за
недостатністю доказів. у 1910 р. після складан-
ня екстерном курсу гімназії, вступив до Київ-
ського університету на історико-філологічний
факультет по відділу російської історії, де, зо-
крема, працював в історично-етнографічно-
му гуртку протягом 1912—1915 рр. (Справа…,
арк. 47—47зв.)
Ще під час навчання у гімназії з 1908 р.
в.о. Якубський почав дослідження українсь-
кої етнографії під керівництвом Д.М. Щерба-
ківського. в університетські роки студіював
питання великокнязівської доби під керівниц-
твом в.Ю. Данилевича. З 1910 р. в.о. Якубсь-
кий був практикантом при Київському ху-
дожньо-промисловому та науковому музеї, вив -
чав під керівництвом М.Ф. біляшівського та
Д.М. Щербаківського українську старовину. За
дорученням музею у 1912—1913 рр. провадив
експедиційні дослідження у житомирському
та Ковельському повітах. у 1913 р. був запро-
шений С.К. Тарновським завідувати Тульчин-
ським архівом, який впорядкував до літа 1914 р.
Тоді ж був запрошений бароном Ф.р. Штейнге-
лем для систематизації чуднівського архіву лю-
бомирських при Городецькому музеї. у 1914 р.
в.о. Якубський провів розкопки в с. Городку
на волині під керівництвом М.Ф. біляшівсько-
го. 1915 р. він закінчив університет, підготував-
ши дипломну роботу «Економічний побут селян
південного Поділля в другій половині XVIII ст. на
підставі архівних матеріалів». Протягом 1915—
1918 рр. перебував на військовій службі, у
1918—1922 рр. вчителював (викладав україн-
ську мову) на Поділлі, 1922 —1924 рр. — у бояр-
ці, з 1924 р. — у Києві. Протягом 1922—1924 рр.
вчився у вищому інституті народної освіти, де
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4134
працював у семінарі підвищеного типу з пер-
вісної культури (керівник в.Ю. Данилевич),
розпочав досліджувати тему «Орнамент кера-
міки неолітичної доби». З осені 1924 р. відвіду-
вав семінар при науково-дослідній кафедрі іс-
торії україни вуан (Справа…, арк. 49—49зв.).
у 1925 р. за дорученням вуаК о.в. Якубський
провів розвідки в околицях с. Койлова навпро-
ти с. Трипілля (нині обухівський р-н Київської
обл.), де виявив понад 850 фрагментів керамі-
ки доби енеоліту (Якубський 1926). З 10 серпня
до 20 вересня того ж року працював під керів-
ництвом К.М. Мельник-антонович, о.П. но-
вицького, в.Г. ляскоронського, в.є. Козлов-
ської на розкопках на подвір’ї Софійського
собору (Справа…, арк. 45). Працюючи в лавр-
ському музеї культів і побуту, протягом 1925 р.
о.в. Якубський впорядковував і здійснив кла-
сифікацію колекції «кіпрської» кераміки му-
зею, а також здійснив відрядження до радо-
миського повіту (нині житомирська обл.), де
зібрав колекцію «вкраїнського чарівного зілля» та
виявив на узбережжі р. Свинолужки навпро-
ти с. Кичкирі (нині радомишльський р-н) по-
селення неолітичного часу (Якубовський 1925,
спр. 49/11). Того ж року о.в. Якубський систе-
матизував колекцію неолітичної кераміки з до-
сліджень М.Я. рудинського в околицях с. Мі-
зин (Справа…, арк. 45).
на засіданні президії укрнауки 20 листо-
пада 1926 р. о.в. Якубський був затвердже-
ний аспірантом при лаврському музеї культів
та побуту (новицька…, арк. 1), захист промо-
ційної роботи «Форми культового єврейського
начиння XVIII—ХІХ ст. на Україні та його при-
значення», ймовірно, відбувся 4 квітня 1930 р. у
вМГ (всеукраїнський… 1930).
у семінарі антропології та передісторії
о.в. Якубський пропрацював до травня 1928 р.,
коли, вірогідно, був відряджений у Сталіно
(нині Донецьк) для розгортання округового
музею (листування… 1930, арк. 18; усачук, Ко-
лесник 2012, с. 7—9). о.в. Якубський був при-
сутній на більшості зборів гуртка, підготував і
виголосив реферат «Вухо, ніс, зуби, монгольське
віко та груди» (Записки…, арк. 26зв.), отримав
доручення здійснити самостійні археологічні
дослідження узбережжя р. Гуйви на житомир-
щині (Книга… 1927/28, арк. 10зв.).
у березні 1930 р. о.в. Якубський уже очо-
лював етнографічний відділ волинського нау-
ково-дослідницького музею в житомирі (уса-
чук, Колесник 2012, с. 7—9). у 1937 р. він був
звинувачений у буржуазному націоналізмі та
заарештований (Маньковська 2013, с. 314).
надія Іванівна брояківська стала практи-
канткою гуртка антропології та передісторії у
січні 1928 р. з метою «удосконалення знань та
щільної ув’язки з роботою Кабінету». вона наро-
дилася 1892 р. у Києві. Закінчила вищі жіночі
курси в Петербурзі по відділу природничо-гео-
графічному (1912). Під час навчання слу хала
курси з антропогеографії (М.М. Моги лян-
ський), зоогеографії (К.М. Дерюгін), фітогео-
графії (в.л. Комаров), фізичної і математичної
географії. у 1912 р. н.І. брояківська зарахо -
вана стипендіаткою на курси для вчителів се-
редніх шкіл по відділу географії при Київській
учбовій окрузі, одночасно стажуючись у шко-
лах Києва. Після закінчення курсів учителю-
вала в Полтаві (1913—1920). Протягом 1920—
1924 рр. працювала в установах соціального
виховання при Дзюньківській цукроварні на
бердичивщині. у другій половині 1920-х рр.
викладала краєзнавство у школах Києва (Зая-
ви, арк. 20).
Під час роботи в семінарі н.І брояківська
виголосила реферати: «Шельска, ашельська доба
у Европі» (черновики…), «Геологія палеолітичної
доби та шельська флора та фауна», «Про сліди
ка м’яного віку на північному узбережжі Нев ської
губи за Б. Земляковим» (Земляков), «Стоя н ки мо-
лодшого палеоліту в Грудку на Волині» (Стоянки…),
«Будова шкіри, пігментація її та волосся». Також
вона каталогізувала та розробляла етикетаж для
палеолітичних кремінних виробів Студениць-
кої стації на Поділлі, упорядковувала археоло-
гічні колекції Кабінету (Personalia…, арк. 91),
брала участь в експедиційних дослідженнях.
Зокрема, у серпні 1930 р. н.І. брояківська уві-
йшла до складу «дослідчої партії», яка провади-
ла розвідки та розкопки в околицях с. Мізин і на
інших пунктах у межах новгород-Сіверського,
Поноринського та Коропського р-нів під ке-
рів ництвом М.Я. рудинського (Personalia…,
арк. 109). у листопаді—жовтні 1930 р. на прак-
тикантку Кабінету н.І. брояківську було покла-
дено проведення науково-дослідницької експе-
диції на Глухівщині (Personalia…, арк. 113—114).
Після реструктуризації Кабінету антрополо-
гії 1933 р. н.І. брояківська була співробітни-
ком сектора передкласового суспільства СІМК
(Сектор… 1933).
12 січня 1928 р. з проханням дозволити пра-
цювати в семінарі антропології та передісто-
рії при Кабінеті звернулася ольга Іванівна
воробієва. у гуртку о.І. воробієва виголоси-
ла доповіді «Мезоліт» і «Будова та властивос-
ті кістяка», зреферувала дослідження л. Ста-
вицького «Stanowisko młodszego paleolitu w Gródku
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 135
na Wołyniu» (Sawicki 1927), як лаборант бра-
ла участь у археологічних розвідках на Поді-
ллі (Записки…, арк. 26-27зв.), опрацьовувала
матеріали з неолітичних поселень в околицях
сіл Губарево, Колунівка та Дурняківці Старо-
ушицького р-ну (нині Хмельницької обл.)
(Книга… 1927/28, арк. 16), одержувала на по-
шті рекомендовані листи, пакунки грошей та
інші посилки на адресу Кабінету (Personalia…,
арк. 30).
З січня 1928 р. членом гуртка антропології
та передісторії стала надія василівна романен-
ко (Заяви, арк. 24), співробітник Музею укра-
їнських діячів науки та мистецтва (бонь 2001).
у семінарі вона підготувала реферат «Неоли-
тичні стоянки на Лахті (Б.Ф. Земляков)» (нео-
літичні…) і «Різниця між мавпою та людиною»,
опрацьовувала колекцію артефактів з околиць
лушників на чернігівщині (Книга… 1927/28,
арк. 16зв.).
Іван Герасимович власенко долучився до
семінару антропології та передісторії в люто-
му 1928 р. І.Г. власенко закінчив природни-
чий відділ (за спеціальністю фізіологія тварин)
Московського університету (1912), прослухав
курс «антропологія та географія» (Д.М. ану-
чин), одночасно закінчив Московський архео-
логічний інститут (1910). До університету вчи-
телював у нижчій і вищій початкових школах,
а після університету працював викладачем фі-
зики та хімії вчительського інституту, жіночих
гімназій, був організатором і завідувачем Київ-
ської 3-ї української гімназії (1917—1920), зго-
дом викладав на робсельфаці Київського ме-
дичного інституту (Заяви, арк. 19). на зборах
гуртка виголосив доповіді «Південний східноєв-
ропейський неоліт» (власенко), зреферував пуб-
лікацію о.а. Спіцина «Південно-руський нео-
літ» (Спіцин 1927), опрацьовував матеріал з
ранньонеолітичних стоянок Кам’янеччини
(Книга… 1927/28, арк. 16).
у березні 1928 р. до семінару антропології
та передісторії був зарахований студент Київ-
ського сільськогосподарського інституту анд-
рій Михайлович вороний, оскільки він «мав
завданням одержати знання, необхідні для вико-
нання наступного літа розшуків та досліджень
по долині р. Удаю на Прилуччині, з метою пере-
важно констатувати пункти можливого зна-
ходження ознаків палеолітичних стацій вище й
нижче м. Журавки» (Заяви, арк. 15). а.М. воро-
ний народився 24 жовтня 1897 р. у м. журавці
варвинського р-ну (нині село в чернігівській
обл.). Після навчання у Прилуцькій гімназії
(1907—1916) вступив до Київського універси-
тету на медичний факультет. у 1920 р. покинув
навчання. З 1 січня 1921 р. до 15 вересня 1926 р.
був «навчателем» у трудовій і сільськогоспо-
дарській професійній школі в журавці. З 15 ве-
ресня 1926 р. — студент Київського сільсько-
господарського інституту лісо-інженерного
факультету (Заяви, арк. 15).
влітку 1927 р., здійснюючи геологічні та
ґрун то знавчі дослідження на Прилуччині,
а.М. вороний виявив палеолітичне поселен-
ня в околицях с. журавка, зробивши, на дум-
ку а.З. носова, «дуже цінну вкладку в науку ан-
тропології». у 1928 р. науковець-початківець
продовжив геолого-археологічне обстеження
другої тераси узбережжя удаю в межах При-
луцької округи, щоб «виявити сліди мамуто-
вої фауни, з якими можуть бути зв’язані знахід-
ки палеолітичні» (Personalia…, арк. 23), а також
взяв участь у розкопках поселення в околицях
журавки та опрацюванні здобутих матеріалів
(Personalia…, арк. 58—58зв.). Протягом жовтня
1929 р. — січня 1930 р. а.М. вороний знайо-
мився з матеріалами з Мізина: виставив шифр
«Н[аукове]Т[овариство]» на кам’яних знахід-
ках з розкопів до 1916 р.; частково системати-
зував цей матеріал («різні форми знаряддя, ре-
тушовані речі, рештки виробництва»); здійснив
промивку, обезпилення та систематизацію ка-
м’яних артефактів без зазначення року розко-
пів (Personalia…, арк. 82). За результатами до-
слідження журавської стоянки а.М. вороний
підготував кілька публікацій (рудинський, во-
роний 1928; вороний 1929; 1930).
К.П. Старжевський долучився до роботи се-
мінару в березні 1928 р. він народився 1894 р.
у с. білозір’ї (нині черкаський р-н черкаської
обл.). Початкову освіту здобув у черкасах, се-
редню — у Києві. До 1915 р. вчителював, про-
тягом 1918—1919 рр. навчався у Київському
університеті на історико-філологічному факу-
льтеті. через скрутне матеріальне становище
та «загальне безладдя» повернувся вчителювати
на чигиринщину, завідував семирічними шко-
лами в чигирині (1919—1922) та м. Кам’янці.
1926 р. повернувся до Києва. у 1927 р. працю-
вав під керівництвом С.С. Гамченка на розкоп-
ках у садибі Трубецького та на Західній воли-
ні (Заяви, арк. 16—16зв.). З 1927/28 р. — по-
заштатний співробітник вуаК (різні… 1929,
арк. 37).
Під час навчання у семінарі К.П. Старжев-
ський виголосив реферат «Нововідкрита стація
палеоліту в Криму» (нововідкрита...), здійснив
розвідки вздовж р. Почайни в околицях Києва,
опрацьовував матеріали з поселення неподалік
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4136
с. Кудлаївка на новгород-Сіверщині з колекції
Кабінету (Книга… 1927/28, арк. 16).
у 1929 р. у семінарі працювала о.І. Зіневич,
зокрема описувала та класифікувала кераміку з
поселення в околицях с. Городниці на Поділлі,
артефакти доби неоліту з місцезнаходження
неподалік с. Губарів, упорядковувала знахідки
з околиць с. озаринці, готувала матеріали до
виставки «Мізин» (Personalia…, арк. 77).
наприкінці жовтня 1929 р. при Кабінеті по-
чала працювати н.о. берегова, «бажаю чи спе-
ціалізуватися по передісторії, зокрема, по палео-
літичним кремінним знаряддям». Своє навчання
вона почала з опанування літератури з книго-
збірні установи: Г. Мортільє «Le préhistorique:
Antiquité de l’homme» (Mortillet 1885), М.Я. ру-
динський «До питання про культури «мезолі-
тичної» доби на Вкраїні» (рудинський 1928),
«Матеріали до вивчення передісторії Поді-
лля» (рудинський 1929), «Etudes de morphologie
paléolithique» (Breuil 1911), «Essai de classification
des burins, leurs modes d’avivage» (Bourlon 1911)
та ін. н.о. берегова систематизувала колекцію
епіпалеолітичних кремінних знарядь з місцез-
находжень Смячка XIII—XIv, склала пробний
опис артефактів пункту ХІІІ, приступила до
впорядкування, систематизації та підготов-
ки етикетажу палеолітичної колекції Поді-
лля (Студениця, врублівці, бакота), перекла-
ла «Flints: An illustrated manual of the Stone age
for beginners» (Smith 1928), працювала над опи-
сом Мізинської палеолітичної колекції тощо
(Personalia…, 92—93). відомо, що в подальшо-
му н.о. берегова продовжила наукову діяль-
ність, зокрема здійснювала систематизацію ін-
формації про палеолітичні місцезнаходження
СрСр (ефименко, береговая 1941; береговая
1960).
особистісний вимір семінару антропології
та передісторії Кабінету антропології ім. Ф. вов-
ка — це долі його практикантів — представни-
ків інтелектуального археологічного співтова-
риства уСрр. біографічні факти, переважно
уривчасті, понад десять археологів/антропо-
логів, які пов’язали своє життя з вітчизняни-
ми академічними та музейними установами,
засвідчують, що гурток став місцем професій-
ного становлення молодих науковців, де вони
отримували теоретичні знання й навички, удо-
сконалювали методику археологічних і антро-
пологічних досліджень, знайомилися з «музей-
ною технікою» (принципи створення експози-
цій, нашиття артефактів на планшети тощо),
здійснювали самостійні експедиційні вишуку-
вання, відкривали нові пам’ятки, публікували
результати своїх наукових студій. Показово, що
деякі практиканти навчалися у КаІ, закриття
якого спричинило до необхідності створювати
нові форми підготовки кваліфікованих кадрів.
Гурток антропології та передісторії (поряд із
семінарами та аспірантурами при музеях та н/д
кафедрах) став однією з таких форм, платфор-
мою професійного зростання та комунікації
як початківців, так і досвідчених вчених. на-
копиченням та опрацюванням археологічних і
антропологічних колекцій Кабінету антропо-
логії ім. Ф. вовка займалися не лише співро-
бітники установи та члени гуртка (а.З. носов,
М.Я. рудинський, н.в. романенко, о.І. воро-
бієва, л.є. Кістяківський, К.П. Старжевський,
М.С. Мушкет, н.І. брояківська, І.Г. власен-
ко, а.М. вороний, М.П. Ткач, в.Х. Шевчен-
ко, о.в. Якубський, о.І. Зіневич, н.о. бере-
гова, н.й. байорис), але й співробітники ін-
ших музеїв та академічних інституцій уСрр,
бСрр, ррФСр — н.С. Коваленко (Маріуполь),
С.С. Магура (Київ), а.С. Фещенко (Корсунь),
в.Я. Захарченко, о.в. Малиношевський (Ко-
нотоп), Я.М. Морачевський (Глухів), К.М. По-
лікарпович (Мінськ), П.П. Пассек, л.а. Дін-
цес (Санкт-Петербург).
Доля більшості членів семінару, які отрима-
ли практичний досвід і теоретичні знання, за-
лишається нез’ясованою. однак враховуючи,
що на початку 1930-х рр. розпочалася боротьба
за встановлення марксистських засад археоло-
гічного дослідження, впровадження «марріз-
му»/яфетидології, критика так зв. «буржуазно-
національних» вчених і попередніх наукових
здобутків, що швидко прийняли форми репре-
сивних дій проти наукової інтелігенції, можна
припустити, що переважна більшість практи-
кантів були репресовані. Додаткове підтвер-
дження цього — трагічна доля М.Я. рудин-
ського (заарештований і висланий 1934 р.),
о.в. Якубського (заарештований 1937 р.),
М.С. Мушкет (розстріляна 1938 р.), М.П. Тка-
ча (висланий).
Береговая Н.А. Палеолитические местонахождения СССр. — М. ; л., 1960. — (Миа, № 81).
Білокінь С.І. Музей україни. Збірка П. Потоцького. — К., 2006.
Бонь О.І. Координація Музеєм українських діячів науки в мистецтва меморіальної роботи місцевих музеїв у 20—
30-х рр. // Краєзнавство. — 2001. — № 1—4. — С. 72—75.
Борисенко В.К. нариси з історії української етнології 1920—1930-х рр. — К., 2002.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 137
Власенко І.Г. Південний східноєвропейський неоліт // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435б. — 17 арк.
Вороний А. Матеріали до геології журавської палеолітичної стації 1928—29 рр. // антропологія. — 1930. — ІІІ. —
С. 123—132.
Вороний А. Сліди перебування людини старої кам’яної доби в м. журавці варвинського району // бюлетень При-
луцького округового музею. — 1929. — 2. — С. 27—30.
Всеукраїнський музейний городок до Данилевича василя Юхимовича. Запрошення на засідання. — К., 1930 // Ір
нбув. — Ф. ХХІХ. — од. зб. 603. — 1 арк.
Ефименко П.П., Береговая Н.А. Палеолитические местонахождения СССр // Миа. — 1941. — 2. — С. 254—292.
Записки й протоколи в справі Кабінету по лінії Спільного Зібрання вуан // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 437в. —
81 арк.
Заяви // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 437г. — 40 арк.
Земляков Б. о следах каменного века на северном побережье невской губы // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435з. —
29 арк.
Канцелярські справи. Протоколи зборів співробітників за 1932—1933 рр. // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 437. —
36 арк.
Кістяківський Л.Е. З приводу протоісторичного шару в журавці // антропологія. — 1930. — IІІ. — С. 149—152.
Кістяківський Л.Є. Звідомлення за діяльність нештатного непостійного співробітника вуаК’у у 1925 р. — К.,
1925 // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 109/33. — 2 арк.
Кістяківський Л.Є. Звіт за пророблену роботу в 1928 р. — К., 1929а // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 202/43. —
1 арк.
Кістяківський Л.Є. Звіт за рік 1927 по дорученню вуаК. — К., 1928 // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 116/32. —
3 арк.
Кістяківський Л.Є. Звіт про результати командировки до м. василькова (на Київщині). — К., 1925а // на Іа
нану. — Ф. вуаК. — Спр. 49/5. — 2 арк.
Кістяківський Л.Є. Матеріяли до бібліографії передісторії україни (1918—1928) // антропологія. — 1929. — ІІ. —
С. 286—290.
Кістяківський Л.Є. Матеріяли до бібліографії передісторії україни // антропологія. — 1930. — ІІІ. — С. 221—223.
Кістяківський Л.Є. розвідка в околицях с. лихачівка рублівського району (кол. богодухівського повіту Харківської
губ.). (липень 1925 р.) // КЗ вуаК за 1925 р. — К., 1926. — С. 99.
Книга протоколів семінару антропології та передісторії при каб. ім. Х. вовка у.а.н. — 1927/28 // на Іа нану. —
Ф. 1. — Спр. 434п. — 24 арк.
Колеснікова В.А., Черновол В.І., Яненко А.С. Музей (кабінет) антропології та етнології імені проф. Хв. вовка. — К.,
2012.
Листування з вуан, музеями україни про проведення археологічних розкопок на території україни, роботу
археологічних експедицій та асигнування коштів на цю мету. — 10 листопада 1930 — 21 серпня 1931 р. //
цДаво україни. — Ф. 166. — оп. 9. — Спр. 1482. — 113 арк.
Листування з науково-дослідними установами про видання наукових робіт, організацію експедицій, затверджен-
ня аспірантів та наслідки їх роботи, передплату закордонної періодики та з інших питань діяльності цих уста-
нов. — 29 червня — 29 грудня 1932 р. // цДаво україни. — Ф. 166. — оп. 10. — Спр. 1388. — 427 арк.
Листування з Сталінським овК і окрінспектурою наросвіти про організацію Сталінського округового музею
краєзнавства та список майна музею. — 28 серпня 1926 — 22 жовтня 1930 р. // цДаво україни. — Ф. 166. —
оп. 6. — Спр. 2544. — 48 арк.
Ляшко С.Н. Днепрогэсовская археологическая экспедиция 1927—1932 гг. и ее роль в развитии отечественной ар-
хеологической науки // Проблеми археології Подніпров’я. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 14—27.
Маньковська Р.В. Музейні установи та музейники у період «великого терору» (1937—1938 рр.) // Політичні репресії
в українській рСр 1937—1938 рр. : дослідницькі рефлексії та інтерпретації : до 75-річчя «великого терору» в
СрСр. — К., 2013. — С. 300—321.
Миллер М.А. археологи в СССр. — Мюнхен, 1954. — 159 с.
Мушкет М.С. Коротке справоздання за передісторичні розшуки р. 1928 // антропологія. — 1929. — ІІ. — С. 241—249.
Мушкет М.С. Передісторичні розвідки в Північній Київщині. (узбережжя р. Тетерева) // антропологія. — 1928. —
І. — С. 107—115.
Неолитичні стоянки на лахті // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435в. — 2 арк.
Новицька Марія олексіївна // цДаво україни. — Ф. 166. — оп. 12. — Спр. 5387. — 4 арк.
Нововідкрита стація палеоліту в Криму // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435и. — 81 арк.
Пахарєва О.С. Французько-російське наукове співробітництво в галузі антропології у другій половині ХІХ — на
початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. — К., 2009.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4138
Попередній звіт лева євгеновича Кістяківського про результати поїздки в райони опішнянський та рублівський
Полтавської округи. — К., 1925 // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 49/5а. — 8 арк.
Принь О.В., Принь М.О. Первинна державна реєстрація пам’яток археології, архітектури та природи в східних
округах української Срр 20-х — на початку 30-х років ХХ століття // Донецький археологічний збірник. —
2012. — 16. — С. 251—265.
Різні відомості про вуаК. — К., 1929 // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 300. — 83 арк.
Рудинський М.Я. До питання про культури «мезолітичної» доби на вкраїні // антропологія. — 1928. — І. — С. 73—94.
Рудинський М.Я. Матеріали до вивчення передісторії Поділля // антропологія. — 1929. — 2. — С. 152—191.
Рудинський М., Вороний А. З приводу знахідки в м. журавці на Прилуччині // антропологія. — 1928. — І. — С. 65—70.
Сектор передкласового суспільства. — 1933 // на Іа нану. — Ф. вуаК. — Спр. 475. — 28 арк.
Скрипник Г.А. етнографічні музеї україни. Становлення і розвиток. — К., 1989.
Спіцин О.А. Південно-руський неоліт // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. багалія. — Т. 1. — К., 1927. —
С. 251—263.
Справа різних осіб // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 434о. — 58 арк.
Стоянки молодшого палеоліту в Грудку на волині // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435ж. — 19 арк.
Таран О. науково-теоретична діяльність Кабінету антропології та етнології ім. Хв. вовка при вуан // vita antiqua. —
1999. — 2. — С. 247—250.
Таран О. Степан рудницький і Кабінет антропології імені Хведора вовка при вуан // україна просторова в кон-
цепційному окресленні Степана рудницького. — К., 2003. — режим доступу : http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/
ua/rudnyckyj/taran.htm
Таран О.Г. наукова спадщина Федора вовка в галузі антропології: спадкоємність традицій та сучасне бачення: ав-
тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. — К., 2003.
Ткач М. антропометричні проміри людности села бондарової на Шевченківщині // антропологія. — 1929. — ІІ. —
С. 70—104.
Ткач М. Матерiали до антропологiї україни. українцi Шевченкiвської округи // антропологія. — 1931. — IV. —
С. 107—147.
Ткач М. Матеріяли до антропологічної бібліографії людности уСрр та українців поза її межами // антрополо-
гія. — 1930. — ІІІ. — С. 215—220.
Ткач М. Матеріяли до бібліографії антропологічної літератури україни за останнє десятиріччя // антропологія. —
1929. — ІІ. — С. 281—285.
Ткач М.П. Трепановані черепи й амулети райковецького городища ХІ—ХІІІ ст. — 1937 // на Іа нану. —
Ф. вуаК. — Спр. 643. — 8 арк.
Усачук А.Н., Колесник А.В. виктор Михайлович евсеев : начало // літопис Донбасу. — 2012. — 20. — С. 4—25.
Черновики докладов по древнему палеолиту и антропологии // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 435л. — 40 арк.
Черновол І.В. виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича вовка // археологія. — 2009. — 4. — С. 115—118.
Черновол І.В. Федір вовк і його книжкове зібрання. — К., 2009.
Шевченко В.І. непідвладний мороку забуття // Музейний вісник. — Запоріжжя, 2005. — 5. — С. 140—147.
Якубовський О.В. Звідомлення за археологічну працю протягом 1925 року. — К., 1925 // на Іа нану. — Ф. вуаК. —
Спр. 49/11. — 1 арк.
Якубський О. Дюнна стація біля с. Койлова Переяславського повіту // КЗ вуаК за 1925. — К., 1926. — С. 95.
Яненко А.С. Діяльність Музею (кабінету) антропології та етнології ім. Хв. вовка та археологічні дослідження на
чернігівщині // Сіверщина в історії україни. — 2011. — вип. 4. — С. 432—437.
Яненко А.С. Музей (Кабинет) антропологии и Этнологии имени Ф. К. вовка (1921—1933 гг.): археологический
аспект деятельности // вопросы музеологии. — 2012. — № 1(5). — С. 124—132.
Bourlon M. essai de classification des burins, leurs modes d’avivage // revue anthropologique. — 1911. —ХХІ. — р. 267—278.
Breuil H. etudes de morphologie paléolithique // revue anthropologique. — 1911. — XXI. — р. 29—40.
Mortillet G. Le préhistorique: antiquité de l’homme. — Paris, 1885.
Personalia 1924—1931 рр. листи, біографії, заяви // на Іа нану. — Ф. 1. — Спр. 434г. — 138 арк.
Sawicki L. Przyczynek do znajómości prehistorii Polesia // ziemia. — Warszawa, 1925. — № 6-7-8. — S. 136—148.
Sawicki L. Stanowisko młodszego paleolitu w gródku na Wołyniu // ziemia. — Warszawa, 1927. — № 3. — S. 36—42.
Smith R.A. Flints: an illustrated manual of the Stone age for beginners. — British Museum, 1928.
Надійшла 19.02.2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 139
А.С. Яненко
КружоК анТроПолоГии и ПреДыСТории КабинеТа
анТроПолоГии им. Ф. вовКа
Семинар/кружок антропологии и предыстории Кабинета антропологии им. Ф. вовка для подготовки научных кад-
ров к самостоятельной исследовательской работе, в частности к экспедиционным исследованиям, был основан по
инициативе молодых сотрудников некоторых научных учреждений Киева, преподавателей киевский школ и при
согласии руководства Кабинета — М.Я. рудинского и а.З. носова. Первое организационное собрание семинара
состоялось 28 декабря 1927 г. в состав кружка за весь период его существования (1927—1934) входили: н.в. рома-
ненко, о.и. воробиева, л.е. Кистяковский, К.П. Старжевский, М.С. Мушкет, н.и. брояковская, и.Г. власенко,
а.М. вороной, М.П. Ткач, в.Х. Шевченко, а.в. Якубский, о.и. Зиневич, н.а. береговая. личностное измерение
семинара антропологии и предыстории — это судьбы его практикантов — представителей интеллектуального ар-
хеологического сообщества уССр. биографические сведения, преимущественно отрывочные, более десяти архео-
логов/антропологов, которые связали свою жизнь с отечественными академическими и музейными учреждения-
ми, свидетельствуют, что кружок стал местом профессионального становления молодых ученых, где они получали
теоретические знания и навыки, совершенствовали методику археологических и антропологических исследований,
знакомились с музейной техникой, проводили самостоятельные экспедиционные изыскания, открывали новые па-
мятники, публиковали результаты своих научных исследований. Показательно, что некоторые практиканты обу-
чались в Киевском археологическом институте, ликвидация которого привела к необходимости создания новых
форм подготовки квалифицированных кадров. Кружок антропологии и предыстории, наряду с семинарами и аспи-
рантурами при музеях и научно-исследовательских кафедрах вуан/уан, стал одной из таких форм, платформой
профессионального роста и коммуникации и для начинающих, и для опытных ученых. Судьба большинства членов
семинара, которые получили практический опыт и теоретические знания, остается невыясненной. однако учиты-
вая, что в начале 1930-х гг. началась борьба за установление марксистских принципов археологического исследова-
ния, внедрение «марризма»/яфетидологии, критика «буржуазно-национальных» ученых и их научных достижений,
которые быстро приняли формы репрессивных действий против научной интеллигенции, можно предположить,
что подавляющее большинство участников семинара были репрессированы. Дополнительное подтверждение этому
предположению — трагическая судьба М.Я. рудинского (арестован и выслан в 1934 г.), а.в. Якубского (арестован в
1937 г.), М.С. Мушкет (расстреляна в 1938 г.), М.П. Ткача (выслан).
A.S. Yanenko
CIrCLe oF antHroPoLogy
anD PreHIStory oF F. vovK CaBInet oF antHroPoLogy
Seminar/circle of anthropology and prehistory of the F. vovk Cabinet of anthropology was founded for training the
scientific stuff for individual research activity, namely, for field research, was initiated by the youths, research fellows of
certain scientific organizations in Kyiv and teachers of Kyiv schools, and was agreed by the Cabinet’s leaders: M.ya. ru-
dyn skyi and a.z. nosov. the first organizational meeting of the seminar took place in 28 December 1927. the circle
included the following members during the period of its functioning from 1927 to 1934: n.v. romanenko, o.I. vorobiyeva,
L.e. Kistiakivskyi, K.P. Starzhevskyi, M.S. Mushket, n.I. Broyakovska, I.H. vlasenko, a.M. voronyi, M.P. tkach,
v.Kh. Shevchenko, a.v. yakubskyi, o.I. zinevych, and n.a. Berehova. Individual dimension of the anthropological and
prehistoric seminar are the destinies of its students, representatives of intellectual archaeological community of the uSSr.
Biographic mostly scanty information about more than a decade of archaeologists/anthropologists having related their lives
with homeland academic and museum organizations testify that the circle became a place of professional development
of the young scholars where they received theoretical knowledge and skills, improved the methods of archaeological and
anthropological research, got acquainted with the museum technology, conducted their own field research, discovered the
new monuments, and published the results of their scientific research. It is noteworthy, that some students studied in the
Kyiv archaeological Institute which liquidation led to the need of creating the new forms of preparing the qualified stuff. the
circle of anthropology and prehistory, together with the seminars and post-graduate studies in the museums and scientific and
research departments of the ukrainian academy of Sciences became one of such forms and a platform for the professional
development and for communication between both the beginners, and experienced scholars. the destinies of most of the
seminar members who obtained the practical experience and theoretical knowledge remain unascertained. However, taking
into consideration that, at the beginning of the 1930s, the struggle for Marxist’s principles establishing in archaeological
research, for «Marrism»/Japhetic ideology implementation, the criticism against «bourgeois and nationalism» scholars and
their scientific achievements started and quickly transformed into repressions against the scientific intellectuals, it can be
presumed that vast majority of the seminar members were subjected to repressions. additional evidence for this presumption
is the tragic fates of M.ya. rudynskyi (arrested and banished in 1934), a.v. yakubskyi (arrested in 1937), M.S. Mushket
(executed in 1938), and M.P. tkach (banished).
|