Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча
До наукового обігу вводиться скарб чеських і литовських монет із розкопок Любеча. The hoard of 54 coins was found during the archaeological excavation at Liubech castle. There are 3 Prague grоschen оf Wenceslaus IV (1378—1419) and 51 Lithuanian coins оf Aleksander Jagiellоn (1492—1506) in the hoard....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194891 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча / О.М. Веремейчик, Г.А. Козубовський // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 64–69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194891 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Веремейчик, О.М. Козубовський, Г.А. 2023-12-01T11:30:44Z 2023-12-01T11:30:44Z 2016 Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча / О.М. Веремейчик, Г.А. Козубовський // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 64–69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194891 До наукового обігу вводиться скарб чеських і литовських монет із розкопок Любеча. The hoard of 54 coins was found during the archaeological excavation at Liubech castle. There are 3 Prague grоschen оf Wenceslaus IV (1378—1419) and 51 Lithuanian coins оf Aleksander Jagiellоn (1492—1506) in the hoard. Lithuanian coins are represented by the 8 half-grоschen and 43 denarii (peniazes) produced by Vilnius mint. The hoard’s composition reflects the reality of currency in the beginning of the 16th century in the region and helps dating the archaeological material. Во время археологических раскопок в Любецком замке был найден клад из 54 монет. В кладе присутствовали 3 пражских гроша Вацлава IV (1378—1419) и 51 литовская монета Александра Ягеллончика (1492—1506). Литовские монеты представлены 8 полугрошами и 43 денариями (пенязями) виленского монетного двора. Кладовый комплекс отражает реалии денежного обращения региона в начале XVI ст. и помогает датировать археологический материал. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча The mediaeval cоіns hoard from Liubech Средневековый монетный клад из Любеча Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча |
| spellingShingle |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча Веремейчик, О.М. Козубовський, Г.А. Публікації археологічного матеріалу |
| title_short |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча |
| title_full |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча |
| title_fullStr |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча |
| title_full_unstemmed |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча |
| title_sort |
середньовічний монетний скарб із розкопок любеча |
| author |
Веремейчик, О.М. Козубовський, Г.А. |
| author_facet |
Веремейчик, О.М. Козубовський, Г.А. |
| topic |
Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet |
Публікації археологічного матеріалу |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The mediaeval cоіns hoard from Liubech Средневековый монетный клад из Любеча |
| description |
До наукового обігу вводиться скарб чеських і литовських монет із розкопок Любеча.
The hoard of 54 coins was found during the archaeological excavation at Liubech castle. There are 3 Prague grоschen оf Wenceslaus IV (1378—1419) and 51 Lithuanian coins оf Aleksander Jagiellоn (1492—1506) in the hoard. Lithuanian coins are represented by the 8 half-grоschen and 43 denarii (peniazes) produced by Vilnius mint. The hoard’s composition reflects the reality of currency in the beginning of the 16th century in the region and helps dating the archaeological material.
Во время археологических раскопок в Любецком замке был найден клад из 54 монет. В кладе присутствовали 3 пражских гроша Вацлава IV (1378—1419) и 51 литовская монета Александра Ягеллончика (1492—1506). Литовские монеты представлены 8 полугрошами и 43 денариями (пенязями) виленского монетного двора. Кладовый комплекс отражает реалии денежного обращения региона в начале XVI ст. и помогает датировать археологический материал.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194891 |
| citation_txt |
Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча / О.М. Веремейчик, Г.А. Козубовський // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 64–69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT veremeičikom serednʹovíčniimonetniiskarbízrozkopoklûbeča AT kozubovsʹkiiga serednʹovíčniimonetniiskarbízrozkopoklûbeča AT veremeičikom themediaevalcoínshoardfromliubech AT kozubovsʹkiiga themediaevalcoínshoardfromliubech AT veremeičikom srednevekovyimonetnyikladizlûbeča AT kozubovsʹkiiga srednevekovyimonetnyikladizlûbeča |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:22Z |
| _version_ |
1850571178410770432 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 164
Любецькою археологічною експедицією Чер-
нігівського національного педагогічного уні-
верситету імені Т.Г. Шевченка протягом 2010—
2012 рр. продовжені дослідження Замкової (Ма-
зепиної) Гори в Любечі. Вони були зосереджені
в основному на північно-східній ділянці горо-
дища, яка не була розкопана в результаті робіт
експедиції Б.О. Рибакова 1957—1960 рр. (Вере-
мейчик 2014, с. 212—213). Саме на північному
краї городища на невеликій ділянці в плані та в
стратиграфії вдалось зафіксувати три будівель-
них періоди середньовічних укріплень, які про-
різали та перекривали один одного.
Найбільш пізні оборонні споруди Замко-
вої Гори відносяться до XVII ст. Це були зруб-
ні конструкції, які загинули в результаті поже-
жі. Під ними знаходилися оборонні споруди,
які представлені розташованими в два ряди по
краю городища стовпами, вздовж яких лежа-
ли колоди, а простір поміж ними був засипа-
ний культурним шаром із городища (стовпово-
перекладна конструкція). Саме у верхній час-
тині заповнення оборонних споруд цього
періоду і був знайдений у 2011 р. скарб монет
початку XVI ст. Споруди другого періоду про-
різали ще одну оборонну лінію, яка погано
збереглася та схожа за конструкцією з попе-
редньою. Перший та другий будівельні періо-
ди за матеріалом, який міститься в них, хроно-
логічно важко розрізнити, що свідчить про їх
часову близькість. Лише тільки завдяки стра-
тиграфічним даним з’явилась можливість їх
розділити. Укріплення першого та третього пе-
ріодів загинули в пожежі, а другого — існували
тривалий час та прийшли до занепаду природ-
ним шляхом.
Монетний скарб складався з 3 празьких гро-
шів Вацлава IV (1378—1419), 8 литовських на-
півгрошів та 43 литовських денаріїв Олексан-
дра Ягеллончика (1492—1506). Вони знайдені
сильно окисленими і частково зліпленими між
собою (рис. 1), серед залишків шкіри, на ді-
О.М. Веремейчик, Г.A. Kозубовський
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ МОНЕТНИЙ СКАРБ
ІЗ РОЗКОПОК ЛЮБЕЧА
До наукового обігу вводиться скарб чеських і литовських монет із розкопок Любеча.
К л ю ч о в і с л о в а: м. Любеч, скарб, празькі гроші, литовські напівгроші і денарії.
лянці 6,0 × 8,0 см. Монети, імовірно, містились
у шкіряному мішечку, гаманці чи поясі. Після
реставрації виявилося, що в трьох монетах (4,
8, 19) є отвори. Скарб зберігається у Чернігів-
ському історичному музеї імені В.В. Тарнов-
ського (колекція № Вр-3486/1—54).
Найдавнішою монетою скарбу є дуже стер-
тий празький гріш вагою 2,31 г, діаметром
27 мм, (рис. 2, 32). На монеті читаються кіль-
ка літер внутрішньої легенди аверсу, висотою
2,5—3,0 мм. Перлина центрального променя
корони не досягає до обвідного кола. На ревер-
сі зображення лева з невеликими лапами і ма-
ленькими пазурами, що не заходять на обвід-
не коло. За хронологією карбування празьких
грошів Вацлава IV, розроблених чеськими до-
слідниками такі монети відносяться до першої
половини володарювання цього короля, ймо-
вірно датуються XIV ст. (Vesely 1963/64, s. 32—
38; Michl 2003; Hána 2003, s. 39—41, 108—111).
Два празькі гроші вагою 2,76 і 2,40 г, діаметром
27 і 26 мм, (рис. 2, 1, 24), очевидно, карбова-
ні в останні роки правління Вацлава IV. Літе-
ри внутрішньої легенди аверсу мають висоту
до 4,0 мм, N і S перевернуті, на реверсі у лева
великі лапи з гострими довгими пазурами, що
заходять за обвідне коло. Чеськими дослідни-
ками такі монети датуються після 1407 чи піс-
ля 1408 р. (Vesely 1963/64, s. 10, var. III.5; Michl
2003, s. 11; Hána 2003, s. 111).
Незважаючи на численність знахідок, хро-
нологія литовського карбування Олександра
Ягеллончика вважається маловивченою. В
останній час білоруськими дослідниками за-
пропоновано нові типологічні та хронологічні
схеми карбування денаріїв та напівгрошів (Ка-
кареко 2008; Грамыка 2008; Grоmykо, Hulecki
2008, s. 45—51).
Напівгроші Олександра Ягеллончика —
нові литовські монети європейського зразка й
ґатунку містять на аверсі, в центрі герб «Пого-
ню», навкруги легенду: «MON ◦ALEXANDRI ◦».
На реверсі, в центрі польський Орел, навкру-
ги: «+MAGNI ◦ DVC ◦ LITVANIE». Виділяють © О.М. ВЕРЕМЕЙЧИК, Г.A. KОЗУБОВСЬКИЙ, 2016
1_2016copy.indd 64 21.04.2016 15:50:21
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 65
значну кількість варіантів за формою голови,
кінчика хвоста і передніх ніг у коня «Погоні»;
форми лицарського шолома та шпор, наявнос-
ті піхов від меча; форми голови, тулуба, шиї,
ніг, пазурів і дзьоба у орла та ін. Але, традицій-
но, ще з XIX ст. більшість дослідників, типо-
визначальним приймає розподіл карбування
Олександра Ягеллончика за написанням окре-
мих літер у легендах на монетах. Так, за най-
більш показовими літерами «M», «N», «C»,
«D» виділяються монети з готичним, готично-
ренесансовим, ренесансово-готичним та ре-
несансовим написання літер (Hutten-Czapski
1871, s. 19; Kоpicki 1995, s. 143; Ivanauskas,
Dоuchis 1999, s. 37—40; Grоmykо, Hulecki 2008,
s. 45—51; Какареко 2008; Грамыка 2008).
У Любецькому скарбі з 8 напівгрошів, 7 —
вагою 1,19; 1,17; 1,24; 1,25; 1,28; 1,15; 1,16 г, ді-
аметром 19—21 мм, ( рис. 3, 4—6, 11, 13, 16, 33),
можна віднести до ренесансного типу. Монету
вагою 1,27 г та діаметром 20 мм (рис. 3, 21) —
до готичного.
Серед значної кількості варіантів у зобра-
женнях окремих деталей «Погоні» і «Орла»
на литовських денаріях (пенязях) Олександра
Ягеллончика, типовизначальними для біль-
шісті дослідників визнаються монети з різним
написанням літери «А» під мечем «Погоні».
Виділяють І тип із ренесансною літерою «А» ,
та 4 варіанти типу ІІ з готичною літерою «А»
(Громыко 2008, с. 118). Серед останніх праць
привертає увагу розподіл денаріїв за зображен-
ням тулуба. Важливим видається зв’язок між
основними зображеннями аверсу і реверсу: ре-
несансові написання літери «А» зустрічаються
тільки з одним варіантом тулуба, а готичне — з
усіма трьома (Какареко 2008, с. 65, рис. 2). Не
з’ясованим залишається питання про денарії
без літери «А» під мечем «Погоні». Більшість
авторів зараховували такі монети до окремо-
го типу (Kоpicki 1995, s. 168, № 3119; Гулецкі,
Грамыка, Крываручка 2007, с. 78). Серед остан-
ніх публікацій наголошується на сумнівності
карбування таких монет, їх вважають фальси-
фікатами чи монетами з частково прокарбо-
ваними зображеннями (Какареко 2008, с. 64;
Грамыка 2008, с. 117), або відносять до кар-
бування Сигізмунда І від 1506 р. (Ivanauskas,
Dоuchis 1999, s. 37—47, № 44:28).
З 43 денаріїв Олександра Ягеллончика Лю-
бецького скарбу (рис. 4), вагою 0,20—0,46 г, діа-
метром 11—14 мм, на 12 денаріях «читається»
ренесансова літера «А», на 31 — готична. Слід
зазначити, що серед монет із готичним «А» абсо-
лютно переважають денарії з тонкою горизон-
тальною лінією на завершенні літери «А» (24
монети), варіант 4, за класифікацією А. Грами-
ка (Грамыка 2008, с. 118). На 4 монетах фіксує-
ться ще один варіант написання готичної літе-
ри «А» (варіант 3, за класифікацією А. Грамика)
(Грамыка 2008, с. 118). На 3-х денаріях варіант
написання літери чітко не визначається.
Про діяльність литовського монетного дво-
ру за володарювання Олександра Ягеллончика
свідчать два документи, що збереглися. Один —
датований 09.06.1499 р., звіт про діяльність мин-
ци за 1495—1499 рр., під управлінням маршалка
Літавра Хрептовича. Тоді за 4 звітні роки було
випущено 4 604 666 литовських грошів у на-
півгрошах і денаріях. Другий — квит, виставле-
ний наступником Олександра, Сигізмундом І 8
грудня 1506 р. у Гродно князю Михайлу Львови-
чу, який управляв минцей і восківней з 6 грудня
1501 р. З цього документу не зрозуміло скільки і
яких монет було вироблено литовським монет-
ним двором у зазначений період. На жаль доку-
менти не повідомляють про діяльність монет-
ного двору до 1495 р. і в період від 09.06.1499 р.
до 09.12.1501 р. (Какареко 2008, с. 62). Усе це,
Рис. 1. Скарб 2011 р. з Любеча до реставрації
Рис. 2. Празькі гроші скарбу
1_2016copy.indd 65 21.04.2016 15:50:21
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 166
а також відсутність дат на монетах дають ши-
рокі можливості в реконструкції діяльності й
хронології монетних випусків для сучасних до-
слідників. Різні автори пропонують протилеж-
ні погляди на появу та зміну тих чи інших но-
міналів і типів. Наприклад, що денарії розпоча-
ли карбувати пізніше напівгрошів, після 1495 р.
(Грамыка 2008, с. 123), або навпаки, що денарії
не карбувалися в останні роки правління Олек-
сандра (Какареко 2008, с. 68). 1495 р. датуєть-
ся проведення грошової реформи у Великому
князівстві Литовському і Руському (Ivanauskas,
Dоuchis 1999, s. 37) .
Не внесли ясності й останні роботи щодо де-
наріїв без літери «А»: карбування 1490—1492 рр.,
1506 р. , фальшиві, чи монети з не прокарбовани-
ми зображеннями (Kоpicki 1995, s. 168, № 3119;
Ivanauskas, Dоuchis 1999, s. 37—47, № 44:28; Гу-
лецкі, Грамыка, Крываручка 2007, с. 78; Грамыка
2008, с. 117; Какареко 2008, с. 64) .
Любецький скарб зібраний з монет, що пе-
ребували в обігу на межі XV—XVI ст. Три празь-
кі гроші кінця XІV — початку XV ст., єдині вели-
кі срібні монети скарбу. Такі монети з’явилися
в Чехії 1300 р., упродовж XІV — початку XV ст.
розповсюдилися в багатьох європейських краї-
нах, зберігалися в обігу українських земель
протягом усього XV ст. З межі XІV—XV ст. були
прийняті як основний елемент грошової сис-
теми Великого князівства Литовського й Русь-
кого. В 90-х рр. XІV ст. литовський рубль до-
рівнював 80 грошам, потім до 1407 р. — 96, з
1407—1413 рр. — 100. Сформована за Вітов-
та (1392—1430) грошово-вагова система Ве-
ликого князівства Литовського й Руського:
рубль = 100 грошам = 1000 пенязям (денаріям)
(Бекцінееў 1992, с. 69—70) передбачала широ-
ке використання грошів у дрібній повсякден-
ній торгівлі та у великих торгівельних операці-
ях. Празький (широкий) гріш та копа (60 гро-
шів) — найбільш уживані платіжні засоби, які
згадувались у писемних джерелах XV ст. (Кот-
ляр 1981, с. 24—30).
Незважаючи на випадання з обігу шляхом
стирання та осідання в скарбах, празькі гро-
ші Вацлава ІV (1378—1419) залишалися голов-
ною рахунковою одиницею протягом XV ст.
В 1468—1487 рр. празький гріш дорівнював
1,5 рахунковим литовським (Ivanauskas 1994,
s. 77—78).
Окремі празькі гроші Вацлава ІV зустріча-
ються в скарбових комплексах XVІ—XVІІ ст.
Виплати значних сум у празьких грошах згаду-
ються в документах кінця XV ст. А окремі дав-
ні податки (ловецьке, бобровщина, куничне,
медова данина) майже до кінця XVІ ст. фіксу-
ються у (широких) празьких грошах (Котляр
1981, с. 28, 31, 72; Рябцевич 1977, с. 105).
Разом із тим, якщо в скарбах першої по-
ловини — середини XV ст. празькі гроші ста-
новлять абсолютну більшість, то у знахід-
ках середини другої половини XV ст. уже від-
чувається нестача таких монет. Наприклад,
у скарбі із с. Райківці на Поділлі, датовано-
му за гірейськими монетами 1488—1489 рр.,
на 1004 монети було тільки 63 празьких гро-
шів. У скарбі із с. Івот на Сумщині, з джучид-
ською монетою Сеід-Ахмета 1447 р., на 517
монет було 57 празьких грошів (Sоbоleva 1970,
s. 221, № 127, 129; Коtlar 1975, s. 45, № 127;
s. 36, № 71). У знахідках початку XVІ ст. аб-
солютно домінують литовські монети Олек-
сандра Ягеллончика та Сигізмунда І (1506—
1548), празькі гроші трапляються у поодино-
ких екземплярах (Sоbоleva 1970, s. 229, № 157,
s. 230, № 159; Коtlar 1975, s. 62, № 211, 214;
Берг 1975, с. 104—105, 108). Абсолютна біль-
шість празьких грошів у знахідках другої по-
ловини XV — початку XVІ ст., дуже стерті як і
монети Любецького скарбу.
Про реальний стан грошового обігу Вели-
кого князівства Литовського і Руського в цей
час свідчить документ 1498 р., де обумовлюва-
лась можливість сплати за оренду корчем: «...
мають нам на год давати по чотыри ста коп
Рис. 3. Литовські напівгроші скарбу
1_2016copy.indd 66 21.04.2016 15:50:22
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 67
грошей полугрошками, а любо пенязми дробными,
а за грош по десяти пенязи; а и широкими грошми
теж мають нам платити, коли будут их мети,
а нам грошей не браковати, нижли бы толко не
железо, а ни медь, а не фальшь, штобы было сре-
бро, как слушит на грош ходячий» (Акты Литов-
ской Метрики 1896, с. 149). Усі згадані грошові
одиниці добре корелюються з усіма монетни-
ми номіналами Любецького скарбу. Припу-
щення «коли будут их мети» свідчить про реа-
Рис. 4. Литовські денарії скарбу
льну нестачу празьких (широких) грошів на кі-
нець XV — початок XVІ ст.
У конституції 1501 р., у спеціальному роз-
ділі присвяченому фінансам наголошувалось,
що литовські й польські монети повинні бути
«однаковими й рівної ваги». Але, реально, до
80-х рр. XVІ ст. ця вимога не виконувалась і
вартість польського (коронного) гроша (і від-
повідно усіх номіналів) становила 4/5 литов-
ського. Ринковий курс празьких грошів, як
1_2016copy.indd 67 21.04.2016 15:50:23
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 168
звичної «конвертованої валюти», був ще біль-
шим, у різних місцях Великого князівства Ли-
товського й Руського коливався в межах 12—
14 денаріїв за гріш (Рябцевич 1977, с. 101, 109;
Котляр 1981, с. 74—75).
Тобто на початку XVІ ст. 43 литовських де-
нарія і 8 напівгрошів дорівнювали 6—7 празь-
ким грошам і разом з 3 празькими грошами
були звичайними кишеньковими грошима, із
заробітної плати, жалування, тощо (?).
Цікаво, що ще один празький гріш Вацла-
ва IV було знайдено при розкопках верхнього
шару Любецького городища в 1957 р. (Рыбаков
1960, с. 30; Sоbоleva 1970, s. 214, № 86).
У середині — другій половині XV ст. грошо-
вий обіг Центральної України та Поділля по-
повнився джучидськими та гірейськими моне-
тами, але і їх не вистачало в обігу. Тож поява
масово карбованих дрібних денаріїв і напівгро-
шів стала закономірним і очікуваним заходом
литовського уряду.
Досить рідкісними є знахідки датовані часа-
ми Олександра Ягеллончика, зазвичай, такі мо-
нети знаходять разом з карбуванням Сигізмун-
да І та Сигізмунда ІІ Августа (1544/1548—1572),
що, очевидно, пов’язано з поганою збереженіс-
тю шарів кінця XV — початку XVІ ст., а також
тривалим використанням монет Олександра.
Скарб демонструє присутність кількох ва-
ріа н тів із готичним і ренесансовим «А» на дена-
ріях. Це передбачає значний період у карбуван-
ні, незалежно від послідовності випусків тих чи
інших варіантів. У скарбі присутні і напівгроші
з ренесансовим і з готичним написанням літер,
що також може вказувати на більш пізній пе-
ріод володарювання Олександ-ра Ягеллончи-
ка. Відсутність литовських монет наступника
Олександра — Сигізмунда І, карбованих з 1508
чи 1509 р. (Białkоwski, Szweycer 1975, s. 60—61,
150—151; Ivanauskas, Dоuchis 1999, s. 47, 83), об-
межує можливу дату тезаврації першим десяти-
літтям XVІ ст.
Було б привабливим пов’язати любецький
скарб із якоюсь конкретною політичною по-
дією початку XVІ ст. Але відсутність дат на мо-
нетах та надійних археологічних реперів не до-
зволяє датувати скарб точніше, ніж перше деся-
тиліття XVІ ст.
Акты Литовской метрики / собр. Ф.И. Леонтовичем). — Т. 1. — Вып. 1. (1413—1498). — Варшава, 1896.
Бекцінееў Ш.І. Грашовыя сістэмы Вялікага княства Літоўскага ў XIII—XV cтст. // Актуальныя пытанні гісторыі
Беларусі. — Мінск, 1992. — С. 63—73.
Берг Д.Я. Некоторые клады монет XVI—XVII вв. найденные на территории УССР // Нумизматика и сфрагистика. —
1974. — Вып. 5. — С. 104—109.
Веремейчик Е.М. Итоги и перспективы археологического изучения Любеча // Міста Давньої Русі. Збірка наук.
праць пам’яті А.В. Кузи. — К., 2014. — С. 208—216.
Грамыка А. Літоўскія манеты Аляксандра Казіміравіча: класіфікацыя і перыядызацыя // Гулецкі Дз., Галоўчанка
Р., Грамыка А., інш. Калекцыйная спадчына Вялікаго Княства. — Мінск, 2008. — С. 117—132.
Гулецкі Д., Грамыка А., Крываручка А. Манеты Беларусі (да 1707 г) . — Мінск, 2007.
Какареко В. Монетное дело Александра Казимировича (1492—1506) // Банкаўскі веснік. — 2008. — Сакавік. —
С. 61—68.
Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XІV—XVIII ст. — К., 1981.
Рыбаков Б.А. Раскопки в Любече в 1957 г. // КСИИМК. — 1960. — Вып. 79. — С. 27—34.
Рябцевич В.Н. О чем рассказывают монеты. — Минск, 1977.
Białkоwski A., Szweycer T. Mоnety оstatnich Jagiellоnόw. — Warszawa, 1975.
Hána J. Pražské groše Václava IV z let 1378 — 1419. — Plzen, 2003.
Hutten-Czapski E. Catalogue de la collection des medailles et monnaies рolonaises. — Реtersbоurg; Cracоvie, 1871. — Vol. 1.
Gromyko A., Hulecki D. Datowanie monet litewskich Aleksandra Jagieołłończyka // Pieniądz — kapitał —praca — wspólne
dziedzictwo Europy — Białoruś —Litwa — Łotwa — Polska — Rosja —Słowacja —Ukraina. — Białystok—Augustów 18—
21 września 2008. — Materiały z VIII Międzynarodowej Konferencji Numizmatycznej. — Warszawa, 2008. — S. 45—51.
Ivanauskas E., Balčius M. Lietuvos Didžіosios Kunigaikštystės lydiniai ir monetos nuo 1387 iki 1495 metų. — Vilnius, 1994.
Ivanauskas E., Dоuchis R.J. Coins of Lithuania 1386—1707. — Vilnius; Columbia, 1999.
Kopicki E. Ilustrowany skоrоwidz pieniędzy pоlskich i z Pоlską związanych. — Cz. 1. — Warszawa, 1995.
Kotlar M. Znaleziska monet z XIV—XVII w. na obszarze Ukraińskiej SRR. — Wrоcław; Warszawa; Krakόw; Gdańsk,
1975.
Michl J. Úvaha o chronologii pražských grošů Václava IV // Numismatické listy. — 2003. — R.VLVIII. — 1. — P. 1—13.
Soboleva N.A. Nálezy pražských grośů na ūzemi SSSR // Sborńik Národńiho muzea v Praze. Ser.A. — XXIV — 1970. —
№ ¾. — S. 189—243.
Veselý S. Nález v Jarošovĕ nad Nežárkou (Příspĕvek k chronologii grošů Václava IV) // NSb. — 1964. — VIII. — S. 19— 46.
Надійшла 16.06.2015
1_2016copy.indd 68 21.04.2016 15:50:27
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 69
Е.М. Веремейчик, Г.А. Козубовский
СРЕДНЕВЕКОВЫЙ МОНЕТНЫЙ КЛАД ИЗ ЛЮБЕЧА
Во время археологических раскопок в Любецком замке был найден клад из 54 монет. В кладе присутствовали 3
пражских гроша Вацлава IV (1378—1419) и 51 литовская монета Александра Ягеллончика (1492—1506). Литовские
монеты представлены 8 полугрошами и 43 денариями (пенязями) виленского монетного двора. Кладовый ком-
плекс отражает реалии денежного обращения региона в начале XVI ст. и помогает датировать археологический
материал.
O.M. Veremeychyk, G.A. Kоzubоwskij
THE MEDIAEVAL CОІNS HOARD FROM LIUBECH
The hoard of 54 coins was found during the archaeological excavation at Liubech castle. There are 3 Prague grоschen оf
Wenceslaus IV (1378—1419) and 51 Lithuanian coins оf Aleksander Jagiellоn (1492—1506) in the hoard. Lithuanian coins
are represented by the 8 half-grоschen and 43 denarii (peniazes) produced by Vilnius mint. The hoard’s composition reflects
the reality of currency in the beginning of the 16th century in the region and helps dating the archaeological material.
Н.В. Хамайко
ГРАЛЬНІ НАБОРИ З РОЗКОПОК П.І. СМОЛІЧЕВА
ІЗ ЗАПЛАВНОГО МОГИЛЬНИКА ШЕСТОВИЦІ
У статті на підставі архівних матеріалів здійснюється републікація втрачених нині скляних гральних наборів, знайде-
них під час досліджень П.І. Смолічевим Шестовицького заплавного могильника влітку 1926 р.
К л ю ч о в і с л о в а: гра, hnefatafl, млин, гральні фігурки, гральний набір, пішак, король, імпорт, скло.
© Н.В. ХАМАЙКО, 2016
П.І. Смолічев досліджував поховальні пам’ятки
Шестовицького заплавного могильника про-
тягом трьох польових сезонів (1925—1927 рр.).
Зав-дяки його розкопкам було досягнуто пер-
шого системного уявлення про Шестовицький
археологічний комплекс і, передусім, підкур-
ганні поховання Х ст., матеріали з яких попо-
внили археологічну колекцію Чернігівського
історичного музею та стали відомими у світовій
науці завдяки публікації Т.Й. Арне (Arne 1931).
Численний поховальний інвентар з могиль-
ника відображав усі сфери життя тогочасно-
го населення, зокрема дозвілля. Так, у липні
1926 р. 1 П.І. Смолічевим було досліджено три-
1 У публікації Д.І. Бліфельда (1977 р.) результатів роз-
копок П.І. Смолічева кургану ХІХ (за Д.І. Бліфель-
дом — курган 24) помилково зазначено рік дослі-
джень як 1925.
надцять курганів, у складі двох з яких виявлено
набори для настільних ігор.
Перший досліджений комплекс отримав
польову назву могила (або курган) ХІХ (за ну-
мерацією Д.І. Бліфельда — курган 24). Він роз-
міщувався у курганній групі І заплавного мо-
гильника Шестовицького археологічного
комплексу, поблизу русла р. Жердови, з пів-
нічного боку дороги на с. Слабин (див.: Си-
тий 2006, рис. 2, 24). Матеріали розкопок були
стисло опубліковані Д.І. Бліфельдом (Бліфельд
1977, с. 123—124), ширші ж відомості про по-
ховання містяться лише у польовій документа-
ції П.І. Смолічева: щоденнику розкопок, сис-
тематизованому описі речей та реєстрі знахі-
док (Смолічев 1926, ф. 6, № 26; 31; 36), однак
інформація у деяких випадках неточна та має
розбіжності у окремих документах.
Поховання кургану ХІХ виявилося підкур-
ганною кремацією на місці (рис. 1, 1—3). Час-
1_2016copy.indd 69 21.04.2016 15:50:27
|