Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)

Подано матеріали поморсько-кльошової та ясторфської культур Волині, які демонструють початковий етап про- никнення давньогерманських груп у середовище праслов’ян. Рассмотрена проблема славяно-германских контактов в период формирования этих этносов. Материалы Поднестровья и Волыни позволяют сделать в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія
Дата:	2013
Автор:	Козак, Д.Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2013
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194913
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 76–84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859646703806709760
author	Козак, Д.Н.
author_facet	Козак, Д.Н.
citation_txt	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 76–84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Подано матеріали поморсько-кльошової та ясторфської культур Волині, які демонструють початковий етап про- никнення давньогерманських груп у середовище праслов’ян. Рассмотрена проблема славяно-германских контактов в период формирования этих этносов. Материалы Поднестровья и Волыни позволяют сделать вывод о проникновении носителей ясторфской культуры, которая принадлежала наидревнейшим германским объединениям, в среду поморско-клешевой и зарубинецкой культур, которые большинство исследователей связывают с праславянскими племенами. Речь может идти о первых славяно-германских межэтнических взаимопроникновениях, которые стали одним из важных факторов в славянском этногенезе. The issue of the Slavs and Germans contacts in the period of formation of their ethnos is discussed. Materials from the Dnister River and Volyn regions allow the author to conclude that Yastorfska culture bearers belonging to the oldest German unions penetrated Pomorsko-Klyoshova and Zarubynetska cultures milieu, which the majority of researchers link to pre- Slavonic tribes. One can speak of the first interpenetrations of Slavs and Germans ethnic groups which became one of the important factors in the Slavs ethnic genesis.
first_indexed	2025-12-07T13:28:50Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 76 Формування того чи іншого етносу є результа- том розвитку людських спільнот і детерміно- ване відповідними законами еволюції суспіль- ства. Етнічний процес не має верхньої хроно- логічної межі. Він розпочався з формуванням колективів людей і продовжується донині, пе- реходячи з одного якісного щабля на інший. Серед більшості вчених, які досліджують етногенез слов’ян, домінує думка, що історію цього народу, як і інших європейських наро- дів, треба розпочинати від часу появи перших писемних повідомлень про них. Найбільш до- стовірним джерелом для визначення початку історії давніх слов’ян є праця римського істо- рика Корнелія Тацита «Германія», яка висвіт- лює події першої половини І ст. н. е. У ній Та- цит дає опис народу венедів, який проживає між феннами та певкінами (бастарнами), тоб- то між Прип’яттю та Подунав’ям, і який за по- бутом, звичаями та мовою відрізнявся від ві- домих йому германців і сарматів. За Тацитом, венеди були войовничим і неспокійним наро- дом, який швидко просувався заради грабун- ків по лісах і горах між певкінами й феннами. Вони споруджували собі будинки й носили щити (Тацит 1970, с. 372). У дослідників етногенезу слов’ян немає сумніву щодо етнічної належності Тацитових венедів, які були вже настільки згуртовані по- літично, що потрапили в поле зору античних істориків (Козак 2008, с. 118—153). Археологічним відповідником венедів є зуб рицька культура Західної Волині і Подні- стров’я та пізньозарубинецькі культурні гру- пи Подніпров’я. Дослідженнями Є.В. Макси- мова, Р.В. Терпиловського, Д.Н. Козака вста- новлено, що пізньозарубинецька та зубрицька культури склалися на основі інтеграції пше- ворських і зарубинецьких культурно-етнічних компонентів (Етнічна історія... 2000, с. 118— 174), а спільним компонентом останніх була поморсько-кльошова культура, яка сформува- лася на ґрунті лужицької спільноти. Отже, зафіксувавши певну ланку розвитку слов’янського етносу за достовірними істо- ричними (писемними) даними, які мають пов- ні відповідники в археологічних матеріалах, можна здійснити спробу за допомогою ретро- спективного методу встановити глибше корін- ня слов’янського етногенезу. Зокрема, виходя- чи з аналізу археологічних джерел, можна ви- словити припущення, що з виділенням з ареалу лужицької культурної спільноти поморсько- кльошової та ястфорської культур єдиний ін- доєвропейський масив уперше розділився на потенційно германські та слов’янські етнічні гілки. Це сталося на рубежі V—IV ст. до н. е., і до рубежу ер ці два масиви оформилися на Єв- ропейському континенті остаточно, зокрема й територіально. Простір, де відбувалося формування сло- в’янського етносу, більшість дослідників ви- значає як Вісло-Одерське межиріччя. З просу- ванням поморсько-кльошових племен на схід на рубежі IV—III ст. до н. е. до слов’янської ойкумени ввійшли землі Вісло-Дніпровського межиріччя, які, виходячи з подальшого проце- су культурно-етнічного розвитку, стали основ- ними в етнічній історії слов’ян. Поморсько-кльошова культура виникла на рубежі V—IV ст. до н. е. внаслідок міграції при- балтійських племен поморської культури в лу- жицьке середовище та їхньої взаємодії на зем- лях між Віслою та Одером (Седов 2002, с. 74— 78). Більшість дослідників, зокрема й один з найавторитетніших вчених-славістів В.В. Сє- дов, дотримується думки про пряму причет- ність носіїв поморсько-кльошової культури до слов’янського етногенезу. Основним ва- гомим аргументом на користь цієї гіпотези В.В. Сєдов вважає еволюційну спадковість у розвитку провідних культурних елементів аж © Д.Н. КОЗАК, 2013 Д.Н. Козак ПРОБЛЕМА КОНТАКТІВ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН І ГЕРМАНЦІВ (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) Подано матеріали поморсько-кльошової та ясторфської культур Волині, які демонструють початковий етап про- никнення давньогерманських груп у середовище праслов’ян. К л ю ч о в і с л о в а: слов’яни, етногенез, поморсько-кльошова культура, ясторфська культура. ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 77 до ранньосередньовічних слов’янських куль- тур, а також лінгвістичні дані. Ця теза цілком узгоджується з результатами археологічних до- сліджень останніх десятиріч. Доведено, що поморсько-кльошова культура була одним з основних компонентів зарубинецької та пше- ворської культур, а останні стали основою роз- витку зубрицької та пізньозарубинецької куль- турних груп, основні складові яких перейшли до ранньосередньовічних культурних утворень у складі черняхівської та київської культур. За періодизацією лінгвістів, саме часові іс- нування поморсько-кльошової культури відпо- відає період становлення та початкового розви- тку праслов’янської мови (Седов 2002, с. 74— 78). Згідно з даними порівняльно-історичного мовознавства, найперші праслов’янські етніч- ні групи певним чином контактували із захід- нобалтійским, іранським і германським етно- сами. До цього можна додати й дані лінгвістич- ної палеонтології, за якими слов’янський етнос формувався на території з лісовою рослинністю серед озер і боліт. У мові слов’ян відсутні термі- ни, що позначують специфіку морів, гірської та степової рослинності (там само, с. 77). Викладене дозволяє нам прийняти тезу, що саме творці поморсько-кльошової культу- ри були тим ядром, на основі якого, з залучен- ням сусідніх етнічних компонентів, до І ст. н. е. сформувався венедський (слов’янський) ет- нос, який зайняв територіальну нішу від пів- нічних схилів Карпат до Прип’яті та від Вісло- Одерського межиріччя до Дніпра. Згідно даних лінгвістики, друге за значен- ням місце у впливі на формування слов’янської мови, після західно-балтського мовного ді- алекту, посідали слов’яно-германські мовні контакти (Седов 2002, с. 76). Якщо ця теза вір- на, то вона повинна відобразитися в археоло- гічному матеріалі. Носіями давньогерманського етносу в ос- танніх століттях до нашої ери були племена ясторфської культури. Германцями носіїв цієї культури вперше назвали римляни. До завою- вань Цезаря ця назва не вживалася. Ясторфська культура поширена на правобережжі нижньої течії Ельби, в лісистих і заболочених регіонах нинішніх земель Шлезвіґ-Гольштейну, Ганно- веру, західного Мекленбургу та Брандербургу. Бідні природні ресурси, зокрема надлишок бо- літ, озер і лісів і, як наслідок, обмежена кіль- кість угідь для ведення господарства, спричи- нювали часті міграції різних груп ясторфської культури. Особливої активності міграційні процеси набули наприкінці IV — початку ІІІ ст. до н. е. Ясторфські племена проникли в межи- річчя Нейсе—Одеру, в ареал поморської куль- тури. На ґрунті інтеграції двох культур близь- ко 300 р. до н. е. формується так зв. губінська група ясторфської культури. Під тиском носі- їв цієї культури групи поморського населення просуваються на схід, сягнувши земель Волині та Поділля (Козак, Прищепа, Шкоропад 2004, с. 21—36). Проте експансія ясторфської культури в східному й південному напрямках не припи- нилася. У процесі міграції, на думку дослідни- ків, брали участь вихідці з різних регіонів ни- нішніх Німеччини та Польщі, зокрема й кельти (Dąbrowska 1988; Щукин 1994). Археологічними слідами цієї міграції є поселення біля сіл Бовшів і Черепин у Верхньому Подністров’ї (Крушель- ницька 1968; 1974), поселення біля с. Горошова на середньому Дністрі (Пачкова 1984). Матеріа- ли останнього найчіткіше вказують на дату про- никнення в цей регіон ясторфських племен (кі- нець ІІІ — друга половина ІІ ст. до н. е.) та їхній етнокультурний склад (змішані ясторфсько- поморсько-кельтські групи). Більшість дослідників цього періоду сходя- ться в думці, що прийшле населення слід по- в’язувати з історичними бастарнами (Щукин 1994, с. 116—118). Очевидно, що основний шлях просування цього народу до Північно го При- чорномор’я пролягав через землі вздовж північ- них і східних схилів Карпат, через Подністров’я до басейнів Дністра — Серету. Нові дані свідчать про експансію ясторф- ських племен також на територію Волині, а дещо пізніше — й далі на схід, у Подесення. Показовим є нещодавно відкритий могиль- ник з похованнями дружинників на Сеймі біля с. Мутин Кролевецького р-ну Сумської обл. Зброя, бронзовий посуд та інші речі з похо- вань мають риси ясторфської культури рубежу ІІ—І ст. до н. е., а в цілому близькі до вже ві- домої групи пам’яток типу Хар’ївка, розміще- них уздовж Сейму (Терпиловський, Белінська 2010). Слідами проникнення якихось груп яс- торфського населення в Подесення можна вважати також знахідки короноподібних гри- вен на східному боці Десни (Schukin, Valkova, Shevchenko 1992, s. 39—56). Зупинимося детальніше на археологічних матеріалах Волині, отриманих в останні деся- тиліття. Вперше концентрацію матеріалів ясторф- ської культури у західному Побужжі зафіксував польський дослідник С. Чопек (Czopek 1991). На думку Т. Домбровської, ці матеріали відоб- ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 78 ражують шлях ясторфців з північної Німеччи- ни через південно-східну Польщу вздовж рі- чок Нотеці та середньої Вісли, а звідти понад Західним Бугом і Вепшом — у Подністров’я (Dąbrowska 1988, mapa 2, 5, s. 68—69, 74—75). Вивчення поморсько-кльошової культури в межиріччі Західного Бугу й Стиру дозво лило підтвердити значну інфільтрацію ястор фців у середовище носіїв цієї культури. Дослідник по- морсько-кльошових пам’яток В.В. Шкоропад відзначив, що ясторфські елементи з’явились у поморсько-кльошовій культурі наприкін- ці ІІІ — початку ІІ ст. до н. е. Це засвідчено, в першу чергу, аналізом керамічного посуду. В його морфології відзначені характерні для цьо- го часу опуклобокі дуже профільовані горщи- ки, відкриті конічні миски, дуже профільова- ні кухлі конічної форми та чаші з Х-подібними вушками; в стилістиці — характерні для кін- ця середньолатенської доби потовщені й під- гранені з внутрішнього боку шийки або він- ця, орнамент з прокреслених ліній та ін. За підрахунками В.В. Шкоропада, такий посуд на поселенні поморсько-кльошової культу- ри Гірка Полонка ІІ становить 21,4 %, у Хрін- никах — 28,5 %. Приблизно такий само відсо- ток посуду ясторфської культури зафіксовано в Тяглові, Линеві й Хрінниках (уроч. Цегель- ня, уроч. Шанків Яр). У цілому посуд з ясторф- ськими елементами у поморсько-кльошовій культурі Волині в середньому становить 21,4 % (Козак, Прищепа, Шкоропад 2004, с. 36). Су- купно на всіх поселеннях простежується одна- кова ситуація. Серед житлових і господарських об’єктів лише частина — очевидно, найрані- ша — містить чисті поморсько-кльошові кера- Рис. 1. Хрінники, уроч. Шанків Яр. Комплекс споруди Х поморсько-кльошової культури ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 79 мічні форми, а більшість має змішаний склад посуду. Цей факт дає підстави стверджувати, що яс- торфські групи з’явилися на Волині в час, коли тут вже існувала поморсько-кльошова культу- ра. Сталося це у фазі С1 середнього Латену. Підселення ясторфців до місцевого люду мало, очевидно, мирний характер. Відсутність окремих об’єктів ясторфської культури на Во- лині дала підставу вважати, що інфільтрація цього населення здійснювалася дрібними гру- пами, можливо малими сім’ями, які приєдну- Рис. 2. Хрінники, уроч. Шанків Яр. План і розрізи споруди ХХ поморсько-кльошової культури ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 80 валися до місцевих общин. Нині важко уявити, як проходив реально цей процес, адже йдеться про співіснування людей різного походження, мови та звичаїв. Деяку інформацію щодо процесу інтеграції двох народів ми отримали при дослідженні по- селення в Хрінниках у 2010 р. в уроч. Шанків Яр. До цього часу тут було виявлено з десяток об’єктів з «чистим» поморським і змішаним поморсько-ясторфським керамічним матеріа- лом (рис. 1—4). У 2010 р. на околиці цього по- селення виявлено житлову споруду 119, кера- мічний комплекс якої складається лише з по- суду ясторфської культури. Це була овальна в плані споруда з дещо заглибленою в материк долівкою. Її розміри 3,6 × 2,2 м, висота земля- них стін 0,7 м від рівня долівки (рис. 5). Сті- ни дещо звужені донизу, долівка рівна й добре втоптана. Житло орієнтоване довгими стінами за сторонами світу. Посередині південної час- тини споруди було глинобитне вогнище. Воно розміщувалося в округлому заглибленні діамет- ром 0,8 м і завглибшки 0,1 м від рівня долівки. Основу вогнища становили пласкі фрагменти глиняної обмазки. Найкраще черінь зберігся в центральній частині вогнища. Яма з вогнищем була заповнена вугіллям і попелом. У заповненні виявлено фрагменти ліпного посуду й кістки тварин. На вогнищі лежало три уламки від лощеної миски світло-коричневого кольору з потовщеними вінцями (рис. 6). За конструктивними особливостями це жит- ло не відрізняється від осель з ясторфськими елементами культури, виявлених, наприклад, у Горошовій (Пачкова 1983). Для всіх цих жи- тел характерна дещо заглиблена в материк осно- ва, зрубна конструкція стін, нечітка конструк- ція опалювального пристрою. За спостережен- нями С.П. Пачкової, такі житла мають аналогії на пам’ятках поморсько-кльошової та заруби- нецької культур Полісся, культури Поєнешті- Лукашівка на Дністрі, поселеннях губінської гру- пи ясторфської культури та пшеворської культу- ри пізньолатенського часу в Польщі (там само). Ці матеріали дають можливість дещо скоре- гувати процес імплантації прийшлого з захо- ду населення, основу якого складали герман- ці, в місцеву праслов’янську людність. Тре- ба погодитися з думкою, що ці групи людей не створювали на Волині власних поселень, а підселялися до поморсько-кльошових общин. Як свідчать матеріали Хрінницької пам’ятки, вони могли будувати свої житла на околиці іс- нуючого поселення. Природно, що в проце- сі співіснування ці люди вливалися в місцеве середовище й розчинялися в ньому. Проте на шляхах основного потоку переселенців, зокре- ма вздовж Дністра, германці закладали власні поселення, освоюючи нове середовище. При- кладом того є матеріали поселення Горошова. Дослідження міграції германських племен яс торфського культурного кола в останніх сто- літтях до нашої ери, здійснені М. Щукіним, В. Єременком, С. Пачковою, Т. Домбровською та С. Чопеком, дозволяють говорити про їх знач- ний вплив на культурно-історичні процеси на території України, зокрема й на етнічний роз- виток давніх слов’ян. Це ілюструється не лише впливом ясторфців на поморсько-кльошові племена Волині й Поділля. Як показують нові дослідження, неабияку роль вони відігра- ли і в історії зарубинецької культури. На дум- ку багатьох дослідників, зарубинецька куль- тура склалася в процесі переселення якихось груп ясторфців. Відзначається, що прийшлі групи об’єднували різні племена Центральної Європи, але основу їх становили германці та певні групи кельтського населення. На думку В. Єременка, ми маємо справу з поступовим рухом воєнізованих загонів від середини ІІІ до середини ІІ ст. до н. е. (Еременко 1997, с. 118— 119). На думку С.П. Пачкової, не йдеться про пряме перенесення зарубинецької культури в готовому вигляді внаслідок міграції носіїв яс- торфської культури (Пачкова 2006, с. 226). Це підтверджується нібито відсутністю в заруби- нецькому регіоні чистих пам’яток цієї куль- тури. Відтак, дослідниця стверджує, що мова може йти лише про окремі предмети чи ком- поненти, пов’язані з германськими традиція- ми, на відміну, наприклад, від пшеворської або поєнешті-лукашівської культур, де цих еле- ментів набагато більше і де, очевидно, можна говорити про безпосередню інфільтрацію гер- манців. С.П. Пачкова спеціально та з властивою їй ретельністю піддала це питання аналізу шля- хом детального порівняння основних елемен- тів зарубинецької та ясторфської культур – по- селень, могильників і керамічного комплексу (Пачкова 2006, с. 225—250). Дослідниця ді- йшла висновку, що зарубинецька культура в процесі формування була під впливом насе- лення різних регіонів ясторфської культури, але найбільше — її губінської культурної гру- пи. Саме ця культура стала джерелом латені- зації зарубинецької культури, що найвідчут- ніше проявилося в її керамічних комплексах. С.П. Пачкова вважає, що з ясторфською куль- турою можна пов’язати також кремаційні по- ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 81 ховання, зокрема з очищеними після спалення кістками, а також обряд ритуального пошкод- ження посуду. Але, навівши такі переконли- ві аргументи на користь безпосередньої участі германців у формуванні зарубинецької культу- ри, дослідниця зробила несподівані висновки. Всі ці факти, на її думку, свідчать лише про вза- ємовпливи двох груп населення. Такий пасаж С.П. Пачкової можна пояснити хіба що пере- буванням у полоні традиційних уявлень про Рис. 3. Хрінники, уроч. Шанків Яр. Матеріали зі споруди ХХ поморсько-кльошової культури ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 82 безумовну чистоту «слов’янської крові» зару- бинецьких племен. Привабливішою може бути гіпотеза росій- ського дослідника В. Єременка, який, вбача- ючи в носіях ясторфської культури бастарнів, вважає, що за зарубинецькою культурою хова- ється та їхня частина, котра або не брала участі в балканських походах 179—168 рр. до н. е. на запрошення царів Македонії, або повернулася з дороги на Балкани у 179 р. до н. е. (Еременко 1997, с. 119). Цю тезу, виходячи з наявних до- сліджень, також не можна прийняти повністю, оскільки вона не враховує ролі місцевих пле- мен у цьому процесі. Але раціональне зерно в Рис. 4. Хрінники, уроч. Цегельня. Комп- лекс зі споруди І Рис. 5. Хрінники, уроч. Шанків Яр. План і розрізи житла 119 ясторфської культури ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 83 ній, безперечно, є. Слід, очевидно, погодитися з думкою про безпосередню участь германців у формуванні зарубинецької праслов’янської культури Середнього Подніпров’я. Таким чином, свідчення лінгвістичної нау- ки про важливу роль германців у формуванні слов’янської мови через безпосередні взаєми- ни двох народів цілком підтверджуються архео- логічними матеріалами, які відносяться до ІІІ— ІІ ст. до н. е., тобто періоду початкових фаз заро- дження давньослов’янського етносу. Водночас археологам, що вивчають цей період історії слов’янства, необхідно знайти відповідь на кіль- ка запитань. По-перше, чому на Волині за наяв- ності двох основних компонентів — поморсько- кльошового та ясторфського — зарубинецька культура не сформувалася; по-друге, чому за- рубинецька культура Поліського регіону від- різняється від зарубинецьких старожитностей Середнього Подніпров’я, а остання — від зару- бинецької культури Верхнього Подніпров’я, а також від поєнешті-лукашівської. М.Б. Щукін спробував пояснити це тим, що в процесах формування зарубинецької культури різних регіонів брали участь різно- манітні прийшлі та місцеві групи населення, які ще й змішувалися в тих регіонах у різних пропор ціях (Щукин 1994, с. 119). Очевид- но, що підтвердити, розвинути чи відкинути цю гіпотезу можна буде після детального ви- вчення середньо- та пізньолатенської доби в Україні. У підсумку можна зробити висновок про те, що формування давньослов’яського етносу проходило в умовах тісної взаємодії з герман- ським масивом. Перша фаза взаємозв’язків германців і слов’ян проходила, найвірогідні- ше, зважаючи на археологічні джерела, мирно й еволюційно. Друга хвиля проникнення гер- манців на територію України припадала на кі- нець ІІ ст. н. е. і пов’язується з експансією го- тів, тобто в час, коли слов’яни вже станови- ли цілком сформовану етнічну групу. Мабуть, через те вони чинили опір цьому руху. Рис. 6. Хрінники, уроч. Шанків Яр. Матеріали з житла 119 ясторфської культури ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 1 84 Етнічна історія давньої України. — К., 2000. Еременко В.Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. Опыт реконструкции этнологических процессов ІІІ—І вв. до н. э. в Центральной и Восточной Европе. — СПб., 1997. Козак Д.Н. Венеди. — К., 2008. Козак Д.Н., Прищепа Б.А., Шкоропад В.В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водой- мищі). — К., 2004. Крушельницька Л.І. Поселення поморської культури у Рівненській області // Археологія. — 1968. — 21. — С. 194— 198. Крушельницька Л.І. Племена поморської культури // Стародавнє населення Прикарпаття та Волині. — К., 1974. — С. 275—276. Пачкова С.П. Археологические исследования многослойного поселения у с. Горошева Тернопольской обл. // Ар- хеологические памятники Среднего Поднестровья. — К., 1983. — С. 4—63. Пачкова С.П. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. — К., 2006. Седов В.В. Славяне. — М., 2002. Тацит К. О происхождении германцев и местоположении Германии. Соч. в 2-х томах. — Ленинград, 1970. — Т. І. Терпиловський Р.В., Белінська Л.В. Тілоспалення знатного воїна рубежу ери на Сеймі // Археологія. – 2010. – № 3. — С. 181—189. Щукин М.Б. На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий ІІІ в. до н. э. — І в. н. э. в Восточной Европе. — СПб., 1994. Czopek S. Grupa czerniczyńska jak wynik latenіzacji wschodniej hrubeszczyźny // AР. — 1991. — 34. — S. 94—113. Dąbrowska T. Weześne fazy kultury przeworskiej. Chronologia — zasieg —powiązania. — Warszawa, 1988. Szczukin M.B. Zabytky wielbarskie a kultura czerniachowska // Problemy kultury wielbarskiej. — Słupsk, 1981. — S. 39— 56. Szczukin M.B., Valkowa T.P., Shevchenko Ju.Ju. New finds of «kronenhalsringe» in the Chernigov Region Ukraine and some problems of their interpretation // Akta archeological. — 1992. — 63. — P. 39—56. Надійшла 09.10.2012 Д.Н. Козак ПРОБЛЕМА КОНТАКТОВ ДРЕВНИХ СЛАВЯН И ГЕРМАНЦЕВ (поморско-клешевая и ясторфская культуры на Волыни) Рассмотрена проблема славяно-германских контактов в период формирования этих этносов. Материалы Под- нестровья и Волыни позволяют сделать вывод о проникновении носителей ясторфской культуры, которая при- надлежала наидревнейшим германским объединениям, в среду поморско-клешевой и зарубинецкой культур, ко- торые большинство исследователей связывают с праславянскими племенами. Речь может идти о первых славяно-германских межэтнических взаимопроникновениях, которые стали одним из важных факторов в славянском этногенезе. D.N. Kozak ISSUE OF THE EARLY SLAVS AND GERMANS CONTACTS (Pomorsko-Klyoshova and Yastorfska Cultures in Volyn) The issue of the Slavs and Germans contacts in the period of formation of their ethnos is discussed. Materials from the Dnister River and Volyn regions allow the author to conclude that Yastorfska culture bearers belonging to the oldest German unions penetrated Pomorsko-Klyoshova and Zarubynetska cultures milieu, which the majority of researchers link to pre- Slavonic tribes. One can speak of the first interpenetrations of Slavs and Germans ethnic groups which became one of the important factors in the Slavs ethnic genesis.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194913
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:28:50Z
publishDate	2013
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Козак, Д.Н. 2023-12-01T14:18:16Z 2023-12-01T14:18:16Z 2013 Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 1. — С. 76–84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194913 Подано матеріали поморсько-кльошової та ясторфської культур Волині, які демонструють початковий етап про- никнення давньогерманських груп у середовище праслов’ян. Рассмотрена проблема славяно-германских контактов в период формирования этих этносов. Материалы Поднестровья и Волыни позволяют сделать вывод о проникновении носителей ясторфской культуры, которая принадлежала наидревнейшим германским объединениям, в среду поморско-клешевой и зарубинецкой культур, которые большинство исследователей связывают с праславянскими племенами. Речь может идти о первых славяно-германских межэтнических взаимопроникновениях, которые стали одним из важных факторов в славянском этногенезе. The issue of the Slavs and Germans contacts in the period of formation of their ethnos is discussed. Materials from the Dnister River and Volyn regions allow the author to conclude that Yastorfska culture bearers belonging to the oldest German unions penetrated Pomorsko-Klyoshova and Zarubynetska cultures milieu, which the majority of researchers link to pre- Slavonic tribes. One can speak of the first interpenetrations of Slavs and Germans ethnic groups which became one of the important factors in the Slavs ethnic genesis. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) Проблема контактов древних славян и германцев (поморско-клешевая и ясторфская культуры на Волыни) Issue of the early slavs and germans contacts (pomorsko-klyoshova and yastorfska cultures in Volyn) Article published earlier
spellingShingle	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині) Козак, Д.Н. Статті
title	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)
title_alt	Проблема контактов древних славян и германцев (поморско-клешевая и ясторфская культуры на Волыни) Issue of the early slavs and germans contacts (pomorsko-klyoshova and yastorfska cultures in Volyn)
title_full	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)
title_fullStr	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)
title_full_unstemmed	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)
title_short	Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)
title_sort	проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на волині)
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194913
work_keys_str_mv	AT kozakdn problemakontaktívdavníhslovânígermancívpomorsʹkoklʹošovataâstorfsʹkakulʹturinavoliní AT kozakdn problemakontaktovdrevnihslavânigermancevpomorskokleševaâiâstorfskaâkulʹturynavolyni AT kozakdn issueoftheearlyslavsandgermanscontactspomorskoklyoshovaandyastorfskaculturesinvolyn

Проблема контактів давніх слов'ян і германців (поморсько-кльошова та ясторфська культури на Волині)

Репозитарії

Схожі ресурси