Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України

Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський
 період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних
 українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони
 якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів.&a...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2019
Main Author: Моця, О.П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194917
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862566381550043136
author Моця, О.П.
author_facet Моця, О.П.
citation_txt Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський
 період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних
 українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони
 якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів.
 Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території
 Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих
 населених пунктів, на що впливали основи тогочасного
 суспільства. Времена после нашествия монголо-татарских орд хана Батыя привели ко многим кардинальным изменениям в
 жизни восточных славян, и в первую очередь на юге их ойкумены — территории современной Украины. Параллельно с вхождением в структуры Золотой Орды, жители многих регионов начали постепенно попадать под влияние нового европейского государственного образования — «Великого княжества Литовского, Русского и Жемайтийского». Именно в структурах последнего автохтоны чувствовали себя более комфортно, чем под властью
 Чингизидов. Сам «литовский этап» датируется временами между 1362 г. — временем битвы объединенных сил во
 главе с князем Ольгердом и ордынскими «князьками» и временем проведения Люблинского сейма (1569 г.), по
 решению которого украинские земли вошли в состав Польской Короны, которая тогда же объединилась с Великим княжеством Литовским в «Речь Посполиту» («Люблинская уния»). Хотя литовское проникновение в южном
 направлении началось уже в послемонгольское время. Имеющаяся в наличии информация (как археологических, так и письменных источников) позволяет в значительной степени по-новому освещать процессы, связанные
 с расширением литовского господства на юге Восточной Европы, а также с изменениями в статусе отдельных
 населенных пунктов — в первую очередь старой столицы Киева на Среднем Днепре. В отношении материальной культуры следует отметить, в первую очередь, качественный прорыв в военном деле (система вооружения,
 фортификационные сооружения), производстве керамических изделий и т. п. Кроме того, появилась возможность по-новому говорить о сущности средневекового восточноевропейского города, что было связано со спецификой аграрного феодального общества в целом и восточнославянского варианта в частности. Это, в свою очередь, позволяет пересмотреть старую формулировку «город — центр ремесла и торговли», которая господствовала
 на протяжении всей советской эпохи. В целом же необходимо констатировать, что послемонгольско-казаческие
 археологические памятники, в сравнении с раннеславянско-древнерусскими, изучены намного слабее. На этот
 факт необходимо обратить внимание при дальнейшем планировании средневековой тематики исследований. The times after the Mongolic-Tatar hordes of Batu Khan invasion led to many cardinal changes in the life of the Eastern
 Slavs, and primarily in the south of their oecumene — the territory of modern Ukraine. Simultaneously, with joining the
 Golden Horde, the inhabitants of many regions began to gradually fall under the influence of the new European state
 entity — the “Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia”. Namely, in the structures of the latter the autochthons
 felt themselves more comfortable than under the rule of Chingissids. The “Lithuanian stage” itself dates back to the times
 between 1362 — the time of the combined forces battle led by Prince Algirdas and the Horde “princes” and the time of the
 Lublin Seim (1569), by which Ukrainian lands became a part of the Polish Crown, which then united with the Grand Duchy
 of Lithuania in the “Commonwealth of Poland” (“Union of Lublin”). Although the Lithuanian penetration to the south
 had already begun in the post-Mongol period. The available information (both archaeological and written sources) allows
 in a significant degree of new points dealing processes associated with the expansion of Lithuanian dominance in the south
 of Eastern Europe, as well as with changes in the status of individual settlements — primarily the old capital of Kyiv at the
 Middle Dnieper. Regarding material culture, it should be noted, first of all, a qualitative breakthrough in military affairs
 (weapons system, fortifications), the manufacturing of ceramic products, etc.
 In addition, it became possible to talk in a new way about the essence of the medieval East European city that was
 associated with the specifics of the agrarian feudal society as a whole and the East Slavic version in particular. This, in turn,
 allows reconsidering the old wording “the city is the center of craft and trade”, which dominated throughout the Soviet
 era. In general, it is necessary to state that the post-Mongolian-Cossack archaeological sites, in comparison with the early
 Slavic-Old Rus, are much less studied.It is necessary to pay attention to this fact in the further planning of medieval research
 topics.
first_indexed 2025-11-26T00:09:23Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194917
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T00:09:23Z
publishDate 2019
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Моця, О.П.
2023-12-01T15:00:15Z
2023-12-01T15:00:15Z
2019
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України / О.П. Моця // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 40-47. — Бібліогр.: 13 назв. — укр
0235-3490
DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.040
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194917
[904:94](477)"653"
Мова йде про ще недостатньо вивчений т.зв. литовський
 період вітчизняної історії, коли більша частина сучасних
 українських теренів увійшла до складу Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, кордони
 якого простягнулися від Балтійського до Чорного морів.
 Археологічно зафіксованими нині є об’єкти на території
 Херсонської обл. Окрім того, наявні матеріали дозволяють вести мову про кардинальні зміни у статусі окремих
 населених пунктів, на що впливали основи тогочасного
 суспільства.
Времена после нашествия монголо-татарских орд хана Батыя привели ко многим кардинальным изменениям в
 жизни восточных славян, и в первую очередь на юге их ойкумены — территории современной Украины. Параллельно с вхождением в структуры Золотой Орды, жители многих регионов начали постепенно попадать под влияние нового европейского государственного образования — «Великого княжества Литовского, Русского и Жемайтийского». Именно в структурах последнего автохтоны чувствовали себя более комфортно, чем под властью
 Чингизидов. Сам «литовский этап» датируется временами между 1362 г. — временем битвы объединенных сил во
 главе с князем Ольгердом и ордынскими «князьками» и временем проведения Люблинского сейма (1569 г.), по
 решению которого украинские земли вошли в состав Польской Короны, которая тогда же объединилась с Великим княжеством Литовским в «Речь Посполиту» («Люблинская уния»). Хотя литовское проникновение в южном
 направлении началось уже в послемонгольское время. Имеющаяся в наличии информация (как археологических, так и письменных источников) позволяет в значительной степени по-новому освещать процессы, связанные
 с расширением литовского господства на юге Восточной Европы, а также с изменениями в статусе отдельных
 населенных пунктов — в первую очередь старой столицы Киева на Среднем Днепре. В отношении материальной культуры следует отметить, в первую очередь, качественный прорыв в военном деле (система вооружения,
 фортификационные сооружения), производстве керамических изделий и т. п. Кроме того, появилась возможность по-новому говорить о сущности средневекового восточноевропейского города, что было связано со спецификой аграрного феодального общества в целом и восточнославянского варианта в частности. Это, в свою очередь, позволяет пересмотреть старую формулировку «город — центр ремесла и торговли», которая господствовала
 на протяжении всей советской эпохи. В целом же необходимо констатировать, что послемонгольско-казаческие
 археологические памятники, в сравнении с раннеславянско-древнерусскими, изучены намного слабее. На этот
 факт необходимо обратить внимание при дальнейшем планировании средневековой тематики исследований.
The times after the Mongolic-Tatar hordes of Batu Khan invasion led to many cardinal changes in the life of the Eastern
 Slavs, and primarily in the south of their oecumene — the territory of modern Ukraine. Simultaneously, with joining the
 Golden Horde, the inhabitants of many regions began to gradually fall under the influence of the new European state
 entity — the “Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia”. Namely, in the structures of the latter the autochthons
 felt themselves more comfortable than under the rule of Chingissids. The “Lithuanian stage” itself dates back to the times
 between 1362 — the time of the combined forces battle led by Prince Algirdas and the Horde “princes” and the time of the
 Lublin Seim (1569), by which Ukrainian lands became a part of the Polish Crown, which then united with the Grand Duchy
 of Lithuania in the “Commonwealth of Poland” (“Union of Lublin”). Although the Lithuanian penetration to the south
 had already begun in the post-Mongol period. The available information (both archaeological and written sources) allows
 in a significant degree of new points dealing processes associated with the expansion of Lithuanian dominance in the south
 of Eastern Europe, as well as with changes in the status of individual settlements — primarily the old capital of Kyiv at the
 Middle Dnieper. Regarding material culture, it should be noted, first of all, a qualitative breakthrough in military affairs
 (weapons system, fortifications), the manufacturing of ceramic products, etc.
 In addition, it became possible to talk in a new way about the essence of the medieval East European city that was
 associated with the specifics of the agrarian feudal society as a whole and the East Slavic version in particular. This, in turn,
 allows reconsidering the old wording “the city is the center of craft and trade”, which dominated throughout the Soviet
 era. In general, it is necessary to state that the post-Mongolian-Cossack archaeological sites, in comparison with the early
 Slavic-Old Rus, are much less studied.It is necessary to pay attention to this fact in the further planning of medieval research
 topics.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статтi
Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
Литовское время в деталях письменной и материальной культур Украины
Lithuanian Time in Some Details of Written and Material Cultures of Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
Моця, О.П.
Статтi
title Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_alt Литовское время в деталях письменной и материальной культур Украины
Lithuanian Time in Some Details of Written and Material Cultures of Ukraine
title_full Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_fullStr Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_full_unstemmed Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_short Литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур України
title_sort литовська доба в деталях писемної та матеріальної культур україни
topic Статтi
topic_facet Статтi
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194917
work_keys_str_mv AT mocâop litovsʹkadobavdetalâhpisemnoítamateríalʹnoíkulʹturukraíni
AT mocâop litovskoevremâvdetalâhpisʹmennoiimaterialʹnoikulʹturukrainy
AT mocâop lithuaniantimeinsomedetailsofwrittenandmaterialculturesofukraine