Нові дослідження захисних споруд Більського городища
Публікуються матеріали досліджень захисних споруд
 Більського городища, які були проведені протягом 2014,
 2016—2018 рр. Більською археологічною експедицією ІА
 НАН України. Їх результати суттєво поглиблюють наші
 знання щодо особливостей планіграфії та історичного&am...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194921 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нові дослідження захисних споруд Більського городища / О.О. Крютченко // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 55-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860116596086800384 |
|---|---|
| author | Крютченко, О.О. |
| author_facet | Крютченко, О.О. |
| citation_txt | Нові дослідження захисних споруд Більського городища / О.О. Крютченко // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 55-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Публікуються матеріали досліджень захисних споруд
Більського городища, які були проведені протягом 2014,
2016—2018 рр. Більською археологічною експедицією ІА
НАН України. Їх результати суттєво поглиблюють наші
знання щодо особливостей планіграфії та історичного
розвитку комплексу
Изучение оборонительных сооружений Бельского городища имеют важное значение для освещения вопросов,
связанных с развитием военного дела, решением вопросов хронологии и этнокультурной истории населения Восточноевропейской Лесостепи скифского времени.
Раскопки 2014 г. в северной части городища дали информацию об отсутствии культурного слоя в пределах Куземинского укрепления. Комплекс оборонительных сооружений здесь был создан фактически в один
строительный период, однако, по пока невыясненным причинам, вскоре был заброшен и не модернизировался.
В 2016—2017 гг. были проведены исследования защитных сооружений в уроч. Царина могила. Материалы из помещения и зольника под валом могут относиться ко второй четверти — середин VI в. до н. э., а создание валов
Большого Бельского городища к середине — началу третьей четверти VI в. до н. э. В 2018 г. было определено
место «Южного» вала, проведена съемка его профилей и сбор подъемного материала. В результате раскопок был
зафиксирован культурный слой, ров и вал скифского времени. В заполнении рва, включая его придонную часть,
обнаружены материалы только скифского времени (V—IV вв. до н. э.).
The investigations of the defensive structures of Bilsk hill-fort are important in discussing issues related to the development
of military affairs and solving the problems of chronology and ethnocultural history of the population of the East European
Forest-Steppe during Scythian time.
The article is devoted to the publication of the protective structures researches materials at Bilsk hill-fort that were
carried out during 2014, 2016—2018 by the Bilsk archaeological expedition of the IA NAS of Ukraine. The results are
significant in understanding the features of planigraphy and the historical development of the complex.
The excavations in 2014 on the northern part of the Bilsk hill-fort gave us the information about the lack of a cultural
stratum within the Kuzemin fortification. The full height section of the rampart was conducted in the south-eastern part
of the trench, because the rampart was cut by a bulldozer. The ditch was fully explored. The whole complex of defensive
structures was created in one stage. However, for some reasons it was abandoned and wasn’t modernized.
The new researches of protective structures in Tsaryna Mohyla hole were conducted in 2016-2017. The clean layers of
clay from the moat were the basis of the rampart. The available materials, taking into account preliminary chronology of the
finds from the premise and the ashy layer that were situated under the wall gave us a date — the second quarter — middle of VI c. BC. The finds in the layer that directly rested on the clay body of the rampart are important to the date of the rampart
creation time. The cult complex, which consisted of a clay altar and five sacrifices, was correlated with this layer. The walls
of the Big Bilsk hill-fort were created until the middle — beginning of the third quarter of VI c. BC.
Also, in 2018 the Southern Rampart was localized. The profiles were discovered. The surrounding material was collected.
As a result of excavations, the cultural stratum, moat and shaft were investigated and dated by the Scythian time. In the
filling of the moat and in the embankment of the rampart there were found only materials of V—IV c. BC.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:36:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 55
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
УДК [904.4:725.182](477.53)
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.055
© О. О. КрютченКО, 2019
* КрютченКО Олексій Олександрович — мо-
лодший науковий співробітник Інституту архео-
логії нАн України, ORCID 0000-0001-8518-4168,
Kriutchenko.o@iananu.org.ua
Публікуються матеріали досліджень захисних споруд
Більського городища, які були проведені протягом 2014,
2016—2018 рр. Більською археологічною експедицією ІА
НАН України. Їх результати суттєво поглиблюють наші
знання щодо особливостей планіграфії та історичного
розвитку комплексу.
К л ю ч о в і с л о в а: Лісостеп, Більське городище, скіф-
ський час, фортифікація.
Вивчення фортифікації Більського городища
має важливе значення для вирішення питань,
пов’язаних з розвитком військової справи,
хронологією та етнокультурною історією на-
селення східноєвропейського Лісостепу скіф-
ського часу. Попри те, що пам’ятка вже трива-
лий період досліджується шляхом археологіч-
них розкопок, в літературі періодично спала-
хують дискусії про час та обставини створен-
ня фортифікації та особливості її планування,
роль городища у регіональній системі посе-
лень. З метою розв’язання цих питань Більська
археологічна експедиція у 2014, 2016—2018 рр.
провела розкопки на трьох ключових та най-
більш дискусійних ділянках фортифікаційних
споруд (рис. 1), підсумкам яких і присвячена
стаття.
Дослiдження Куземинського
укрiплення Бiльського городища
У 2014 р. увага експедиції була прикута до пів-
нічної, найменш дослідженої, частини горо-
дища, а саме до Куземинського укріплення
(рис. 1: 1) (охоронний № 160018-н). Воно роз-
ташоване на південно-східній околиці одно-
йменного села, займає мис правого корінно-
го берега р. Ворскла і мис першої надзаплавної
тераси. Укріплення складається з двох частин,
об’єднаних валами Великого Більського горо-
дища (рис. 2). Площа пам’ятки складає 15 га.
Вперше цей елемент Більського городища
був зафіксований на плані В. О. Городцова ще
на початку XX ст. (Городцов 1911, с. 94). надалі
роботи проводилися у 1970-х рр. експедицією
Харківського університету під керівництвом
Б. А. Шрамка. В цей період був знятий план
укріплення та проведене шурфування (Шрам-
ко 1973а, с. 16). Дослідження показали бідність
культурного шару, однак були отримані дані
про виявлення у 1952 р. на території місцевого
колгоспного току ями з вісьмома гостродонни-
ми античними амфорами (Шрамко 1971). Це
дозволило автору розвідок зробити припущен-
ня про функціонування тут пристані скіфсько-
го часу (Шрамко 1973б, с. 93, рис. 6).
Після досліджень Б. А. Шрамка укріплен-
ня тривалий час не привертало особливої ува-
ги науковців. Лише у 2003 р. П. Я. Гавриш про-
вів власні дослідження та одразу висловив сумні-
ви щодо існування Куземинського городища, як
такого (Гавриш 2003, с. 120—121). Це тверджен-
ня зазнало жорсткої критики з боку його колег-
археологів. (Скорий, Супруненко, Приймак, Ко-
ротя 2008, с. 102—105; Шрамко 2006, с. 84—86).
У 2007 р. експедиція історико-культурного
заповідника «Більськ» під керівництвом
В. В. Приймака здійснила археологічні розвід-
ки на території Куземинського укріплення. ре-
зультатом проведених робіт став новий план
цього об’єкту. Крім того, учасники експеди-
НОВI ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД
БIЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА
О. О. Крютченко *
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 356
ції виконали роботи із підчистки валу в місці
його руйнування. результати досліджень дали
змогу науковцям підтвердити наявність Кузе-
минського укріплення (Скорий, Супруненко,
Приймак, Коротя 2008, с. 104—105).
З метою уточнення культурно-хронологічної
інтерпретації пам’ятки у 2014 р. і було проведе-
но розкопки. Фортифікаційні споруди укріп-
лення досліджено в місці, де вони були частко-
во зруйновані внаслідок прокладання дороги
до цегельного заводу. Принагідно зазначимо,
що саме тут проводились археологічні дослі-
дження у 2007 р. під керівництвом В. В. Прий-
мака.
Учасниками експедиції у 2014 р. була за-
кладена траншея розмірами 23 × 2,0 м, яка пе-
рерізала всю лінію оборони (рис. 3). Перетин
валу на повну висоту вдалося зробити тільки
у південно-східній стінці розкопу, оскільки на
більшій частині його площі, верхня частина
валу була зрізана бульдозером. рів був дослі-
джений повністю (Гречко 2015, с. 160—161).
Верхній шар у розкопі був представлений
переміщеним бульдозером ґрунтом, потужніс-
тю 0,5—0,6 м. рів і внутрішній схил валу пере-
кривав шар супіску чорного кольору, потуж-
ністю 0,4 м, у якому було знайдено декілька
фрагментів кераміки XVIII—XIX ст.
До цього шару належить квадратна яма 1 в
кв. 8А, розмірами 0,7 × 0,7 м, впущена у затіч-
ний суглинковий шар рову скіфського часу на
глибину 0,2 м. Її заповнення не відрізнялось
від відповідного шару і було представлене гу-
мусованим супіском чорного кольору. Стінки
ями вертикальні, дно — рівне. Знахідок у її за-
повненні виявлено не було.
Рис. 1. План Більського городища з нанесенням ді-
лянок укріплень досліджених БАе: 1 — Куземинське
укріплення; 2 — Вал Великого укріплення в уроч. Ца-
рина Могила; 3 — Південний вал
Fig. 1. The plan of the fortifications at Bilsk hill-fort that
were investigated by BAE: 1 — Kuzemynske fortification;
2 — Rampart of the Big fortification in Tsaryna Mohyla
hole; 3 — Southern rampart
Рис. 2. План Куземинського укріплення Більського городища
Fig. 2. The plan of Kuzemynske fortification of the Bilsk hill-fort
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 57
Стратиграфічно у функціонуванні рову та
валу можна виділити один будівельний пе-
ріод. Спочатку було викопано канавку шири-
ною 0,5 м. З внутрішньої сторони канавки на
рівні давнього горизонту зафіксовано затічний
суглинковий шар, потужністю 0,2 м. на нашу
думку, він виник під час будівельних робіт. Цей
дуже щільний шар міг виконувати роль своє-
рідного фундаменту для валу.
Далі у канавку вертикально закопували-
ся дерев’яні колоди. Перед канавкою можна
виділити берму, довжиною 2,4 м. на відста-
ні 0,6 м від канавки була зафіксована стовпо-
ва яма, також впущена у затічний шар на гли-
бину 0,18 м. У її заповненні зафіксовано вуг-
линки. Поверх цього шару було насипано вал.
Ядро валу, що прилягає до канавки та часто-
колу, складав сегментоподібний у розрізі шар
щільного коричневого суглинку. частокіл був
підсипаний шаром супіску. Ядро валу пере-
крили шари світлого супіску з прошарками ко-
ричневого суглинку, потужністю 1,0—1,1 м. Ці
шари супіску є викидами із рову, що чітко від-
повідає його зворотній стратиграфії. З внут-
рішнього боку супіщаного насипу на затічно-
му шарі підготовчого (першого) будівельного
етапу було розведене достатньо потужне ба-
гаття, яке фіксувалося тонким шаром попелу
й деревних вуглинок, потужністю 0,03—0,05 м.
на багаття було насипано ґрунт, який під дією
температури випалився на висоту 0,4—0,5 м та
став дуже щільним, ледве придатним для до-
слідження. Цей шар запобігав сповзанню валу.
разом зі спорудженням додаткового елемен-
ту конструкції вал досипався шаром темно-
помаранчевого суглинку (в центральній час-
тині насипу потужністю 0,4—0,6 м) й супіску, з
прошарками коричневого суглинку біля поли
насипу.
рів, шириною 9,6 м мав у перетині кону-
соподібну форму, пласке дно, у якому вико-
пана канавка, шириною 0,8 м та глибиною
0,4 м, вздовж внутрішнього схилу рову. У ка-
навці, імовірно, були вертикально встановле-
ні дерев’яні кілки. Глибина рову, з урахуванням
канавки, — 6,36 м від репера й 4,85 м від сучас-
ної поверхні. рів не підчищався та не понов-
лювався. Його заповнення представлено ша-
Рис. 3. Куземинське укріплення Більського городища. Перетин валу та рову 2014 р.: 1 — дерновий шар; 2 — гли-
нистий супісок; 3 — чорноземний затік; 4 — темно-бурий суглинок; 5 — бурий суглинок з рудими глинистими
прошарками; 6 — пропечена глина; 7 — стовпова яма; 8 — материковий суглинок; 9 — вуглецевий прошарок; 10 —
розвал пічки нового часу; 11 — бурий суглинок з домішками піску; 12 — гумусований шар; 13 — бурий суглинок;
14 — cірий суглинок; 15 — темний затічний шар
Fig. 3.The section of the rampart and moat of the Kuzemynske fortification of the Bilsk hill-fort in 2014: 1 — topsoil layer;
2 — clayish loamy sand; 3 — humus leakage; 4 — dark-brown loamy soil; 5 — dark-brown loamy soil with red clayish sub-
layers; 6 — baked clay; 7 — post hole; 8 — subsoil loamy sand; 9 — carbonaceous sub-layer; 10 — modern kiln collapse;
11 — dark-brown loamy sand with sand admixture; 12 — humus layer; 13 — dark-brown loamy sand; 14 — gray loamy sand;
15 — dark-brown leakage layer
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 358
рами щорічних затікань. Практично повністю
рів заплив ще у скіфський час. У верхній части-
ні його заповнення в шарі затікання в кв. 18—
19/А на глибині 3,05 м від репера (1,5 м від су-
часної поверхні), над шаром попелу з деревни-
ми вуглинками, потужністю 0,03—0,07 м, було
виявлено два фрагменти стінок ліпного гор-
щика скіфського часу, які розкололись на де-
кілька значно менших фрагментів.
таким чином, комплекс саме Куземинсько-
го укріплення був створений фактично в один
етап, однак, за поки нез’ясованими причина-
ми, незабаром був покинутий і не модернізу-
вався. роботи 2007 р. показали, що у внутріш-
ню частину валу був вміщений об’єкт нового
часу, який було повністю досліджено у 2014 р.
(Гречко, 2015).
розкоп 1 був продовжений у південно-
му напрямку, де додатково було закладено,
т. зв. південну прирізку, розміром 12 × 2,0 м.
Верхній шар, потужністю 0,2—0,7 м у розкопі
складали залишки валу (шар суглинку пома-
ранчевого кольору), зміщеного бульдозером
при пробиванні дороги. В основі переміще-
ного шару у прошарку гумусованого супіску,
потужністю 0,02—0,07 м, знайдено уламки
битої цегли. У кв. 34/Г на глибині 0,4 м ви-
явлено фрагмент вінця гончарної посудини
XVIII—XIX ст. нижче зафіксовано шар щіль-
ного темно-сірого супіску, потужністю 0,2—
0,4 м. Ще нижче залягав шар передматери-
кового суглинку, що поступово переходив у
материковий пісок значної щільності. Про-
копування цього шару на глибину 0,5 м пока-
зало відсутність культурного шару. результати
розкопок свідчать про відсутність культурно-
го шару в межах цієї території.
Для виявлення штучних укріплень у пів-
денній частині Куземинського укріплення на
відстані 7 м від краю рову Великого Більсько-
го городища було закладено шурф 4 розмірами
4,0 × 1,0 м (орієнтований меридіально), який
Рис. 4. розташування перетину валу Великого укріплення Більського
городища в уроч. Царина Могила
Fig. 4. The location of the Big Bilsk fortification section in Tsaryna Mohyla
hole
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 59
практично повністю перерізав рівну поверхню
мису. Під дерном залягав шар сірого лісово-
го ґрунту з корінням, потужністю 0,4 м. ниж-
че — передматериковий суглинок, що перехо-
дить у материкову глину. таким чином, слідів
південного валу Куземинського укріплення
не виявлено. Однак варто зазначити, що ми-
соподібний виступ корінного правого берега
р. Ворскла має значну крутість схилів. Імовір-
но, цього було достатньо для організації обо-
рони (Гречко 2015б).
Роботи на Великому укрiпленнi Бiльського
городища в уроч. Царина Могила
У 2016—2017 рр. Більська екс педиція Інсти-
туту археології нАн України проводила до-
слідження захисних споруд в уроч. Царина
Могила (рис. 1: 2; 4), які дозволили поточ-
нити час створення системи укріплень Біль-
ського городища (Гречко, Крютченко 2017;
Гречко, Крютченко, ржевуська 2018). Під по-
лою насипу валу було досліджено заглиблену
Рис. 5. Зведений план розкопу Великого укріплення Більського городища в уроч. Царина Могила 2016—2017 рр.
Fig. 5. The plan of the Big Bilsk fortification excavation in Tsaryna Mohyla hole in 2016—2017
Рис. 6. Велике укріплення Більського городища, уроч. Царина Могила. Профіль розкопу 2016 р.: 1 — дерновий
шар; 2 — деградований чорнозем; 3 — чорноземний змив з валу; 4 — чорнозем; 5 — бура глина з фракціями вап-
няку та крейди; 6 — бура глина; 7 — вугілля; 8 — попіл; 9 — придонний прошарок щільно втрамбованого ґрунту;
10 — світло-коричнева глина; 11 — коричнева та жовта глини; 12 — коричнева глина
Fig. 6. The excavation profile of the Big Bilsk fortification in Tsaryna Mohyla hole in 2016: 1 — topsoil layer; 2 — degrade
humus; 3 — humus ablation from the rampart; 4 — humus; 5 — dark-brown clay with limestone and chalk fractions; 6 —
dark-brown clay; 7 — charcoal; 8 — ash; 9 — near-bottom sub-layer of thick puddled soil; 10 — light-brown clay; 11 —
brown and yellow clay; 12 — brown clay
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 360
на 1,1 м у материк споруду, що мала овальну в
плані форму із закругленими кутами, розміра-
ми 3,14 × 2,70 м (рис. 5: 6). З північного боку
було зафіксовано сходинку у вигляді заокру-
гленої виїмки розмірами 0,27 × 1,50 м, розта-
шовану близько 0,2 м над рівнем дна. Особли-
ву увагу привертають нижні горизонти запо-
внення котловану споруди. над придонним
шаром щільного втоптаного чорнозему було
зафіксовано шар пожежі, який складався з по-
чергово розміщених прошарків вугілля, по-
пелу, обвуглених плах, обпаленого ґрунту та
кісток тварин. товщина цього шару доходи-
ла місцями до 0,5 м у східній частині об’єкту.
В ньому було виявлено фрагменти ліпного по-
суду скіфського часу, глиняне пряслице та гли-
няну конічної форми фішку. Вище було за-
фіксовано шар потужністю 0,25 м, який ми
пов’язуємо із засипкою котловану ґрунтом зі
значним вмістом попелу та знахідками (пере-
важно сміття) після пожежі. У ньому виявле-
но численні фрагменти ліпного посуду скіф-
ського часу, глиняні пряслиця, бронзову гол-
ку, залізну і бронзову шпильки, залізне шило,
половину мушлі каурі. Серед дрібної глиняної
пластики можна виділити уламок голівки ан-
тропоморфної статуетки із насічками по краю,
що імітують зачіску чи головний убір, та фраг-
менти зооморфних статуеток. Під час проми-
вання ґрунту з цього шару було виявлено фраг-
мент намистини із непрозорого скла, цілу на-
мистину із риб’ячого хребця та бісерину. Слід
згадати про наявність у шарі двох нижніх люд-
ських щелеп. Попередньо матеріали цих двох
горизонтів можна датувати першою полови-
ною VI ст. до н. е.
Антропологічні матеріали були проана-
лізовані О. Д. Козак. Щелепи належать стар-
шій дитині чи підлітку та дорослій жінці. Ці-
каво, що в заповненні житла та у попільно-
му шарі виявлено численні фрагменти голок,
шила, шпильки, намисто, пряслиця за повної
відсутності предметів озброєння. Цілком мож-
ливо, що кістки належали особам, які мешка-
ли чи працювали в цій споруді. До чи під час
пожежі ці двоє людей могли загинути та після
скелетування (у результаті виставлення чи ін-
ших маніпуляцій з тілами) їх кістки потрапи-
ли до котловану. Але це лише один із можливих
варіантів інтерпретації.
Під валом, над рівнем давнього горизонту,
простежувався попелястий прошарок, що утво-
рився до будівництва споруди. Він був перекри-
тий шаром жовтої материкової глини, котру ми
ототожнюємо із викидом, що утворився в резуль-
таті викопування котловану приміщення. Звер-
ху на викиді зафіксований вугільний прошарок,
перекритий темно-сірим ґрунтом із фракціями
попелу й вугілля. Цей шар зольника чітко корес-
пондується зі сміттєвим заповненням споруди.
У ньому було виявлено численні фрагменти
ліпного посуду скіфського часу. Можна ствер-
джувати те, що ми зафіксували перший етап
утворення зольника, що був перерваний спо-
рудженням валу Великого Більського городи-
ща. таким чином, житло після пожежі деякий
час використовувалось як смітник перед спо-
рудженням валу. Основою валу була глина, ви-
брана із рову. Вона укладалася чистими, не мі-
шаними шарами. Перший із них складався з
бурої глини із білими крейдяними та вапняко-
вими конкреціями, в якому виявлено фрагмен-
ти ліпного посуду скіфського часу та залізний
ніж. над ним простежувався тонкий прошарок
попелу. Ймовірно, цей прошарок утворився
під час перерви у зведенні валу.
Під час будівництва валу його основою ста-
ла глина, вибрана з рову. Вона укладалася чис-
тими, не мішаними шарами. Перший з них
складався з бурої глини з білими крейдяними
та вапняковими конкреціями, в якому було
виявлено фрагменти ліпного посуду скіфсько-
го часу та залізний ніж.
над ним у перетині Б-АВ/03 та 03-4/В про-
стежувався тонкий, до 0,03 м, прошарок попе-
лу. Імовірно, цей прошарок утворився під час
перерви у зведенні валу. Його незначна товщи-
на, незважаючи на те, що поруч активно функ-
ціонувало поселення в уроч. Царина Могила,
може свідчити про те, що ця перерва була не-
тривала, можливо, півроку-рік.
над цим прошарком фіксувався шар корич-
невої глини, потужністю до 0,4 м, яка схожа на
затічний ґрунт, який, можливо, було вибрано
під час відновлення робіт з рову, який був част-
ково заповнений змитим зі схилів під час опа-
дів (зими?) ґрунтом. У шарі коричневої глини
було виявлено фрагменти ліпного посуду скіф-
ського часу.
Вище фіксувався шар бурої глини з біли-
ми крейдяними та вапняковими конкреціями,
потужністю від 0,6 до 0,9 м, який фактично не
відрізнявся від розташованого нижче, під ко-
ричневою глиною, ґрунту. В цьому шарі було
виявлено фрагменти ліпного посуду скіфсько-
го часу та бронзовий литник.
Більш важливими для датування часу ство-
рення валу є знахідки в шарі, який безпосеред-
ньо залягав на глиняному тілі валу. З цим ша-
ром пов’язаний культовий комплекс, який
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 61
складався з глиняного (тип 3 за В. П. Андрієн-
ко (Андрієнко 1974) та декількох жертвоприно-
шень (два (вівця, порося) були виявлені у 2016
р., а три (всі поросята віком до 2 місяців) — у
2017 р.). Завдяки визначенням В. Л. Бондарен-
ко вдалося виявити ще чотири імовірні жертво-
приношення (тварини, яких було з’їдено під час
ритуалу), частина з яких, судячи з віку жертов-
них тварин, була здійснена в травні — напри-
кінці червня, що відповідає найбільш імовірно-
му часу проведення будівельних робіт (Гречко,
Крютченко 2019, с. 61). Більшість жертвопри-
ношень зафіксовані безпосередньо на глиня-
ному тілі валу. Судячи зі стратиграфічних спо-
стережень, вони були здійснені до дернування
його поверхні. В цьому ж шарі поруч з жертво-
приношеннями було знайдено неповний роз-
вал чорнолощеного-лискованого грушоподіб-
ного черпака з насічками по ребру та бронзове
трилопатеве вістря стріли баштоподібної фор-
ми, з виступаючою втулкою та шипом.
За межами валу стратиграфія, очікувано,
була іншою. над похованим ґрунтом просте-
жувався шар чорнозему. над ним, ближче до
поли насипу, розміщувався шар чорнозему з
великою концентрацією селітри, потужністю
приблизно 0,45 м. Імовірно, цей шар утворив-
ся під час змиву-сповзання гумусованого ґрун-
ту з поверхні валу. Зверху його перекривав шар
чорнозему потужністю до 0,7 м, який сформу-
вався у наслідок функціонування поселення в
уроч. Царина Могила. В ньому було виявлено
фрагменти ліпного посуду скіфського часу, за-
лізні ніж та голку, астрагал зі слідами обробки,
бронзову сережку та глиняні пряслиця.
У верхній частині розкопу на всій площі
простежувався задернований шар чорнозему,
потужністю 0,12—0,2 м. В ньому було виявле-
но фрагменти ліпного посуду скіфського часу
та залізну голку.
наявні матеріали зі споруди та зольника під
валом можуть належати до другої чверті — се-
редини VI ст. до н. е., а створення валів Вели-
кого Більського городища до середини — по-
чатку третьої чверті VI ст. до н. е.
Дослiдження «Пiвденного валу»
Бiльського городища
Аналіз наукових і архівних джерел дозволив
стверджувати, що на південь від центральної
частини Холодівського Яру розташовані за-
лишки захисних споруд у вигляді рову та валу
(рис. 1: 3). Археологічні розвідки на території
проходження «Південного» валу проводились
не раз, зокрема, В. О. Городцовим у 1906 р.
(Городцов 1911) та О. Б. Супруненко у 2000 р.
(Супруненко 2001). Під час цих досліджень
вони зафіксували залишки «Південного» валу.
О. Б. Супруненко припускав, що Південний
вал міг бути частиною кордону між Москов-
ською державою та річчю Посполитою, при
цьому дослідник вважав, що остаточно питан-
ня культурно-хронологічної приналежності за-
хисних споруд можуть вирішити лише розкоп-
ки (Супруненко 2001). Б. А. Шрамко вважав,
що цей об’єкт не є частиною захисних споруд
городища (Шрамко 1987).
таким чином, до початку розкопок «Пів-
денний» вал було локалізовано (рис. 1: 3), про-
Рис. 7. «Південний вал» Більського городища, уроч. Валки. Перетин валу та рову 2018 р.: 1 — дерновий шар; 2 —
орний шар; 3 — зораний вал; 4 — материковий суглинок; 5 — тіло валу; 6 — заораний чорнозем; 7 — чорноземний
затік рову; 8 — чорноземний затік рову; 9 — глиноземний затік рову; 10 — поховальний ґрунт; 11 — культурний
шар поселення
Fig. 7. The section of rampart and moat of the «Southern rampart» at Bilsk hill-fort, Valky hole, in 2018: 1 — topsoil layer;
2 — ploughing layer; 3 — ploughed rampart; 4 — subsoil loamy sand; 5 — the body of the rampart; 6 — ploughed humus; 7 —
humus leakage of the moat; 8 — humus leakage of the moat; 9 — argil leakage of the moat; 10 — buried soil; 11 — cultural
layer of the settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 362
ведено зйомку його профілів та збір підйомно-
го матеріалу. розкопки залишались актуальним
завданням, оскільки тільки вони могли допо-
могти у розв’язанні питання про час та при-
чини створення цієї додаткової фортифікації у
межах Великого Більського городища.
на обраній ділянці було закладено дві тран-
шеї, кожна з яких мала розмір 20 × 2,0 м. Вони
були розміщені перпендикулярно до візуаль-
но простеженої лінії укріплень «Південного»
валу, таким чином, щоб у перетині можна було
отримати повну картину нашарувань валу та
рову (рис. 7).
траншея 1 (20 × 2,0 м) закладена на місці, де
простежувався рів. Під час дослідження було
виявлено давній рів та простежено наступну
систему нашарувань. Зверху по всій площі про-
стежувався орний шар, потужністю 0,3—0,35 м.
на півдні, на прилеглих до рову ділянках, одра-
зу під ріллею, простежений шар темно-сірого
кольору, потужністю до 0,25 м, в якому зафік-
совано велику кількість знахідок. Він був інтер-
претований нами як культурний шар поселен-
ня скіфського часу. Безпосередньо під ним, роз-
міщувалися псевдолесові породи, потужністю
0,4—0,5 м. Інша картина спостерігалася у ква-
дратах 11—19/А-Б. тут був зафіксований заму-
лений рів, що мав глибину 2,69 м від рівня су-
часної денної поверхні. Безпосередньо під ріл-
лею, де зафіксовано запуск рову, його ширина
складала 8,0 м, але вже з глибини 1,0 м рів при-
ймав форму трапеції, шириною 2,0 м у верхній
частині та 1,0 м у нижній. Зі сторони ескарпу,
уздовж дна рову, проходила канавка глибиною
0,2 та шириною 0,48 м. Заповнення рову мало
характер лінз. Безпосередньо під ріллею залягав
шар щільного гумусованого чорнозему, потуж-
ністю до 0,95 м. Його утворення ми пов’язуємо
з нівелюванням укріплення під час сільськогос-
подарських робіт. Під ним залягав чорноземний
затік, потужністю 1,15 м. У нижній частині рів
був заповнений глинистим затіком з фракція-
ми вугілля та дрібних знахідок. У квадратах 19—
20, під оранкою, простежено шар чорнозему з
великою кількістю селітри, потужністю 0,55 м
(насип валу).
Від першої траншеї 2 (20 × 2,0 м) відділяла
бровка, шириною 0,2 м . тут, у квадратах 21—
30, під ріллею, простежено шари чорнозему
з великою кількістю селітри, потужністю до
0,75 м. Ці відкладення ми пов’язуємо із залиш-
ками насипу валу. В решті траншеї, під ріллям,
до самого рівня жовтого суглинку, зафіксовано
шар чорнозему.
Виявлений під час досліджень матеріал на-
лежить до трьох культурно-хронологічних ета-
пів. Виключно у ріллі було знайдено фрагменти
тонкостінного гончарного полив’яного посуду
ХІХ—ХХ ст. У тому ж горизонті був знайдений
фрагмент стінки гончарної посудини черняхів-
ської культури. Основну масу знахідок склада-
ли фрагменти ліпних посудин скіфського часу.
Серед них слід виділити бортики ліпних ми-
сок, фрагменти вінець ліпних горщиків, при-
крашених наскрізними проколами та нігтьово-
пальцьовими вдавленнями по краю та фрагмен-
тами амфор. Серед фрагментів античних амфор
важливим є уламок денця фасоської амфори
другої половини V ст. до н. е., зафіксований у
давньому затіку на стінці рову. Значну групу
знахідок становлять кістки тварин.
У результаті робіт було виявлено культур-
ний шар, рів та вал скіфського часу. У запо-
вненні рову, зокрема у його придонній части-
ні, та у насипу валу, траплялись лише матері-
али скіфського часу (V—IV ст. до н. е.). Форма
рову є характерною для цього періоду (Гречко,
Крютченко 2018).
таким чином, під час досліджень підтвер-
джено існування Куземинського укріплення,
яке було додатковою фортифікаційною спо-
рудою Великого Більського городища та «Пів-
денного» валу на його території, а також уточ-
нено конструктивні особливості їх будови. До-
слідження в уроч. Царина Могила дозволили
вперше, базуючись на даних стратиграфії та
аналізі отриманих матеріалів, чітко датувати час
створення Більського городища у межах середи-
ни — початку третьої чверті VI ст. до н. е.
Андрієнко, В. П. 1974. Основні культові обряди та спору-
ди у племен лісосте-пової Скіфії (VII—V ст. до н. е.).
Вісник Харківського університету, 104(8), с. 89-96.
Гавриш, П. Я. 2003. Куземинське укріплення в Більсько-
му городищі. Археологія, 4, с. 116-123.
Городцов, В. А. 1911. Дневник археологических исследо-
ваний в Зеньковском уезде Полтавской губернии в
1906 г., Труды XIV АС (т. 3), М., с. 93-161.
Гречко, Д. С. 2015а. Дослідження Куземинського укрі-
плення Більського городища. В: Болтрик, ю. В.
(ред.). Археологічні дослідження в Україні — 2014,
Київ: Стародавній світ, с. 160-161.
Гречко, Д. С. 2015б. результати археологічних досліджень
Куземинського укріплення, В: Корост І. І.(ред.), Ар-
хеологічні дослідження Більськогогородища 2014 Київ,
Котельва: ЦП нАн України і УтОПІК, с. 35-49.
Гречко, Д. С., Крютченко, О. О. 2017. Дослідження в ур.
Царина Могила у 2016 р. Археологічні дослідження
Більськогогородища. В: Корост І. І.(ред.)., Київ, Ко-
тельва: МАЙДАн, c. 80—97.
Гречко, Д. С., Крютченко, О. О. 2019. нові дослідження в
ур. Царина Могила, Старожитності Лівобережного
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 63
Подніпров’я. В: Супруненко, О. Б. (ред.)., Київ; Пол-
тава: Дивосвіт, с. 57-63.
Гречко, Д. С., Крютченко, О. О., ржевуська, С. С. 2018.
Археологічні дослідження Більського археологічно-
го комплексу у 2017 році, Археологічні дослідження
Більськогогородища. В: Корост, І. І.(ред.)., Київ, Ко-
тельва: МАЙДАн, с. 42-74.
Гречко, Д., Крютченко, О., ржевуська, С. 2019. Дослі-
дження Більського археологічного комплексу. В:
Болтрик, ю. В. (ред.)., Археологічні дослідження в
Україні 2017 р. Київ: ІА нАнУ, с. 185-188.
Коротя, О. В., Гречко, Д. С. 2017. Археологічні вивчення
північної частини Великого валу Більського городи-
ща, Археологічні дослідження Більсьского городища —
2016. В: Корост І. І.(ред.)., Київ, Котельва: МАЙ-
ДАн, с. 265-275.
Скорий, С. А., Супруненко, О. Б., Приймак, В. В., Коро-
тя, О. В. 2008. До питання про наявність Куземин-
ського укріплення Більського городища. Археологія,
3, с. 102-105.
Супруненко, О. Б. 2001. Про «Південний» вал на території
Великого укріплення Більського городища, Археоло-
гічний літопис Лівобережної України, 2, с. 72-77.
Шрамко, Б. А. 1971. Исследования Бельского городища,
В: толочко, П. П.(ред.), Археологические исследова-
ния на Украине в 1968 г., Вып. 3. Киев. наукова дум-
ка, с. 49-58.
Шрамко, Б. А. 1971. Отчет об археологических работах,
проведенных в бассейнах рр. Северского Донца и
Ворсклы. науковий архів ІА нАнУ, ф. е., 1970/70. — 25 с.
Шрамко, Б. А. 1973а. Восточное укрепление Бельского
городища, Скифские древности, Киев, наукова дум-
ка, с. 82-112.
Шрамко, Б. А. 1973 б. Отчет о работе Скифо-Славянской
экспедиции ХГУ в 1973 г. науковий архів ІА нАнУ,
ф. е., 1973/69.
Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (го-
род Гелон). Київ: наукова думка.
Шрамко, Б. А. 2006. на захист В.О. Городцова (з приводу
публікації П. Я. Гавриша). Археологія. 3, с. 84-86.
Надійшла 03.10.2019
А. А. Крютченко
Младший научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0001-8518-4168, Kriutchenko.o@iananu.org.ua
нОВЫе ИССЛеДОВАнИЯ ОБОрОнИтеЛЬнЫХ СООрУЖенИЙ БеЛЬСКОГО ГОрОДИЩА
Изучение оборонительных сооружений Бельского городища имеют важное значение для освещения вопросов,
связанных с развитием военного дела, решением вопросов хронологии и этнокультурной истории населения Вос-
точноевропейской Лесостепи скифского времени.
раскопки 2014 г. в северной части городища дали информацию об отсутствии культурного слоя в преде-
лах Куземинского укрепления. Комплекс оборонительных сооружений здесь был создан фактически в один
строительный период, однако, по пока невыясненным причинам, вскоре был заброшен и не модернизировался.
В 2016—2017 гг. были проведены исследования защитных сооружений в уроч. Царина могила. Материалы из по-
мещения и зольника под валом могут относиться ко второй четверти — середин VI в. до н. э., а создание валов
Большого Бельского городища к середине — началу третьей четверти VI в. до н. э. В 2018 г. было определено
место «южного» вала, проведена съемка его профилей и сбор подъемного материала. В результате раскопок был
зафиксирован культурный слой, ров и вал скифского времени. В заполнении рва, включая его придонную часть,
обнаружены материалы только скифского времени (V—IV вв. до н. э.).
К л ю ч е в ы е с л о в а: Лесостепь, Бельское городище, скифское время, фортификация.
Oleksii O. Kriutchenko
Junior Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine,
ORCID 0000-0001-8518-4168, Kriutchenko.o@iananu.org.ua
NEw RESEARChES Of ThE BIlSK hIll-fORT fORTIfICATIONS
The investigations of the defensive structures of Bilsk hill-fort are important in discussing issues related to the development
of military affairs and solving the problems of chronology and ethnocultural history of the population of the East European
forest-Steppe during Scythian time.
The article is devoted to the publication of the protective structures researches materials at Bilsk hill-fort that were
carried out during 2014, 2016—2018 by the Bilsk archaeological expedition of the IA NAS of Ukraine. The results are
significant in understanding the features of planigraphy and the historical development of the complex.
The excavations in 2014 on the northern part of the Bilsk hill-fort gave us the information about the lack of a cultural
stratum within the Kuzemin fortification. The full height section of the rampart was conducted in the south-eastern part
of the trench, because the rampart was cut by a bulldozer. The ditch was fully explored. The whole complex of defensive
structures was created in one stage. however, for some reasons it was abandoned and wasn’t modernized.
The new researches of protective structures in Tsaryna Mohyla hole were conducted in 2016-2017. The clean layers of
clay from the moat were the basis of the rampart. The available materials, taking into account preliminary chronology of the
finds from the premise and the ashy layer that were situated under the wall gave us a date — the second quarter — middle of
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 364
VI c. BC. The finds in the layer that directly rested on the clay body of the rampart are important to the date of the rampart
creation time. The cult complex, which consisted of a clay altar and five sacrifices, was correlated with this layer. The walls
of the Big Bilsk hill-fort were created until the middle — beginning of the third quarter of VI c. BC.
Also, in 2018 the Southern Rampart was localized. The profiles were discovered. The surrounding material was collected.
As a result of excavations, the cultural stratum, moat and shaft were investigated and dated by the Scythian time. In the
filling of the moat and in the embankment of the rampart there were found only materials of V—IV c. BC.
K e y w o r d s: Forest-steppe, Scythian time, Bilsk hill-fort, fortification.
References
Andriienko, V. P. 1974. Osnovni kultovi obriady ta sporudy u plemen lisoste-povoi Skifii (VII-V st. do n. e.). Visnyk Kharkivskoho
universytetu, 104(8), s. 89-96.
Gorodtsov, V. A. 1911. Dnevnik arkheologicheskikh issledovanii v Zenkovskom uezde Poltavskoi gubernii v 1906 g., Trudy XIV
Arkheologicheskogo sezda (T. 3), M., s. 93-161.
havrysh, P. Ya. 2003. Kuzemynske ukriplennia v Bilskomu horodyshchi. Arheologia, 4, s. 116-123.
hrechko, D. S. 2015a. Doslidzhennia Kuzemynskoho ukriplennia Bilskoho horodyshcha. V: Boltryk, Yu. V. (ed.). Arkheolohichni
doslidzhennia v Ukraini-2014. Kyiv: Starodavnii svit, s. 160-161.
hrechko, D. S. 2015b. Rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen Kuzemynskoho ukriplennia, V: Korost I. I.(red.), Arkheolohichni
doslidzhennia Bilskohohorodyshcha 2014. Kyiv, Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, s. 35-49.
hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O. 2017. Doslidzhennia v ur. Tsaryna Mohyla u 2016 r. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho
horodyshcha. V: Korost I. I.(ed.)., Kyiv, Kotelva: MAIDAN, s. 80-97.
hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O. 2019. Novi doslidzhennia v ur. Tsaryna Mohyla. Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprovia.
V: Suprunenko, O. B. (ed.)., Kyiv; Poltava: Dyvosvit, s. 57-63.
hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O., Rzhevuska, S. S. 2018. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho arkheolohichnoho kompleksu
u 2017 rotsi. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha. V: Korost, I. I.(red.)., Kyiv, Kotelva: MAIDAN, s. 42-74.
hrechko, D., Kriutchenko, O., Rzhevuska, S. 2019. Doslidzhennia Bilskoho arkheolohichnoho kompleksu. V: Boltryk, Yu. V.
(red.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r. Kyiv: IA NANU, s. 185-188.
Korotia, O. V., hrechko, D. S. 2017. Arkheolohichni vyvchennia pivnichnoi chastyny Velykoho valu Bilskoho horodyshcha.
Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha - 2016. V: Korost I. I.(red.)., Kyiv, Kotelva: MAIDAN, s. 265-275.
Shramko, B. A. 1971. Issledovaniia Belskogo gorodishcha, V: Tolochko, P. P.(red.). Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine v
1968 g., Vyp. 3. Kyiv. Naukova dumka, s. 49-58.
Shramko, B. A. 1971. Otchet ob arkheologicheskikh rabotakh, provedennykh v basseinakh rr. Severskogo Dontsa i Vorskly.
Naukovyi arkhіv ІA NANU, f. e., 1970/70. - 25 s.
Shramko, B. A. 1973 b. Otchet o rabote Skifo-Slavianskoi ekspeditsii KhGU v 1973 g. Naukovyi arkhіv ІA NANU, f. e., 1973/69.
Shramko, B. A. 1973a. Vostochnoe ukreplenie Belskogo gorodishcha. Skifskie drevnosti. Kiev, Naukova dumka, s. 82-112.
Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kyiv: Naukova dumka.
Shramko, B. A. 2006. Na zakhyst V.O. horodtsova (z pryvodu publikatsii P. Ya. havrysha). Arheologia. 3, s. 84-86.
Skoryi, S. A., Suprunenko, O. B., Pryimak, V. V., Korotia, O. V. 2008. Do pytannia pro naiavnist Kuzemynskoho ukriplennia
Bilskoho horodyshcha. Arheologia, 3, s. 102-105.
Suprunenko, O. B. 2001. Pro «Pivdennyi» val na terytorii Velykoho ukriplennia Bilskoho horodyshcha. Arkheolohichnyi litopys
Livoberezhnoi Ukrainy, 2, s. 72-77.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194921 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:36:37Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крютченко, О.О. 2023-12-01T15:34:16Z 2023-12-01T15:34:16Z 2019 Нові дослідження захисних споруд Більського городища / О.О. Крютченко // Археологія. — 2019. — № 3. — С. 55-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194921 [904.4:725.182](477.53) Публікуються матеріали досліджень захисних споруд
 Більського городища, які були проведені протягом 2014,
 2016—2018 рр. Більською археологічною експедицією ІА
 НАН України. Їх результати суттєво поглиблюють наші
 знання щодо особливостей планіграфії та історичного
 розвитку комплексу Изучение оборонительных сооружений Бельского городища имеют важное значение для освещения вопросов,
 связанных с развитием военного дела, решением вопросов хронологии и этнокультурной истории населения Восточноевропейской Лесостепи скифского времени.
 Раскопки 2014 г. в северной части городища дали информацию об отсутствии культурного слоя в пределах Куземинского укрепления. Комплекс оборонительных сооружений здесь был создан фактически в один
 строительный период, однако, по пока невыясненным причинам, вскоре был заброшен и не модернизировался.
 В 2016—2017 гг. были проведены исследования защитных сооружений в уроч. Царина могила. Материалы из помещения и зольника под валом могут относиться ко второй четверти — середин VI в. до н. э., а создание валов
 Большого Бельского городища к середине — началу третьей четверти VI в. до н. э. В 2018 г. было определено
 место «Южного» вала, проведена съемка его профилей и сбор подъемного материала. В результате раскопок был
 зафиксирован культурный слой, ров и вал скифского времени. В заполнении рва, включая его придонную часть,
 обнаружены материалы только скифского времени (V—IV вв. до н. э.). The investigations of the defensive structures of Bilsk hill-fort are important in discussing issues related to the development
 of military affairs and solving the problems of chronology and ethnocultural history of the population of the East European
 Forest-Steppe during Scythian time.
 The article is devoted to the publication of the protective structures researches materials at Bilsk hill-fort that were
 carried out during 2014, 2016—2018 by the Bilsk archaeological expedition of the IA NAS of Ukraine. The results are
 significant in understanding the features of planigraphy and the historical development of the complex.
 The excavations in 2014 on the northern part of the Bilsk hill-fort gave us the information about the lack of a cultural
 stratum within the Kuzemin fortification. The full height section of the rampart was conducted in the south-eastern part
 of the trench, because the rampart was cut by a bulldozer. The ditch was fully explored. The whole complex of defensive
 structures was created in one stage. However, for some reasons it was abandoned and wasn’t modernized.
 The new researches of protective structures in Tsaryna Mohyla hole were conducted in 2016-2017. The clean layers of
 clay from the moat were the basis of the rampart. The available materials, taking into account preliminary chronology of the
 finds from the premise and the ashy layer that were situated under the wall gave us a date — the second quarter — middle of VI c. BC. The finds in the layer that directly rested on the clay body of the rampart are important to the date of the rampart
 creation time. The cult complex, which consisted of a clay altar and five sacrifices, was correlated with this layer. The walls
 of the Big Bilsk hill-fort were created until the middle — beginning of the third quarter of VI c. BC.
 Also, in 2018 the Southern Rampart was localized. The profiles were discovered. The surrounding material was collected.
 As a result of excavations, the cultural stratum, moat and shaft were investigated and dated by the Scythian time. In the
 filling of the moat and in the embankment of the rampart there were found only materials of V—IV c. BC. uk Інститут археології НАН України Археологія Публiкацiї археологiчного матерiалу Нові дослідження захисних споруд Більського городища Новые исследования оборонительных сооружений Бельского городища New Researches of the Bilsk Hill-Fort Fortifications Article published earlier |
| spellingShingle | Нові дослідження захисних споруд Більського городища Крютченко, О.О. Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| title | Нові дослідження захисних споруд Більського городища |
| title_alt | Новые исследования оборонительных сооружений Бельского городища New Researches of the Bilsk Hill-Fort Fortifications |
| title_full | Нові дослідження захисних споруд Більського городища |
| title_fullStr | Нові дослідження захисних споруд Більського городища |
| title_full_unstemmed | Нові дослідження захисних споруд Більського городища |
| title_short | Нові дослідження захисних споруд Більського городища |
| title_sort | нові дослідження захисних споруд більського городища |
| topic | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| topic_facet | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194921 |
| work_keys_str_mv | AT krûtčenkooo novídoslídžennâzahisnihsporudbílʹsʹkogogorodiŝa AT krûtčenkooo novyeissledovaniâoboronitelʹnyhsooruženiibelʹskogogorodiŝa AT krûtčenkooo newresearchesofthebilskhillfortfortifications |