Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)

Ювілеї зазвичай є традиційним приводом для підбиття підсумків, тим більше у випадках, коли йдеться про ювілеї подвійні, як от у випадку Р. В. Терпиловського: 70 років від дня народження та 50 років офіційного наукового досвіду....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2019
Main Author: Синиця, Є.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194979
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського) / Є.В. Синиця // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 146–147. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194979
record_format dspace
spelling Синиця, Є.В.
2023-12-02T08:28:24Z
2023-12-02T08:28:24Z
2019
Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського) / Є.В. Синиця // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 146–147. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194979
Ювілеї зазвичай є традиційним приводом для підбиття підсумків, тим більше у випадках, коли йдеться про ювілеї подвійні, як от у випадку Р. В. Терпиловського: 70 років від дня народження та 50 років офіційного наукового досвіду.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Хронiка
Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
Double Anniversary (to the 70th Anniverssary of Rostyslav Vsevolodovych Terpylovskyi)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
spellingShingle Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
Синиця, Є.В.
Хронiка
title_short Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
title_full Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
title_fullStr Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
title_full_unstemmed Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського)
title_sort подвійний ювілей (до 70-річчя ростислава всеволодовича терпиловського)
author Синиця, Є.В.
author_facet Синиця, Є.В.
topic Хронiка
topic_facet Хронiка
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Double Anniversary (to the 70th Anniverssary of Rostyslav Vsevolodovych Terpylovskyi)
description Ювілеї зазвичай є традиційним приводом для підбиття підсумків, тим більше у випадках, коли йдеться про ювілеї подвійні, як от у випадку Р. В. Терпиловського: 70 років від дня народження та 50 років офіційного наукового досвіду.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194979
citation_txt Подвійний ювілей (до 70-річчя Ростислава Всеволодовича Терпиловського) / Є.В. Синиця // Археологія. — 2019. — №. 3. — С. 146–147. — укр.
work_keys_str_mv AT sinicâêv podvíiniiûvíleido70ríččârostislavavsevolodovičaterpilovsʹkogo
AT sinicâêv doubleanniversarytothe70thanniverssaryofrostyslavvsevolodovychterpylovskyi
first_indexed 2025-11-25T20:32:33Z
last_indexed 2025-11-25T20:32:33Z
_version_ 1850522200249991168
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3146 Подвiйний ювiлей (до 70-рiччя Ростислава Всеволодовича Терпиловського) Ювілеї зазвичай є традиційним приводом для підбиття підсумків, тим більше у випадках, коли йдеться про ювілеї подвійні, як от у ви- падку Р. В. Терпиловського: 70 років від дня народження та 50 років офіційного наукового дос віду. Утім, офіціоз та вельмишановний ювіляр, попри його, ювіляра, цілком статечний «фор- мулярний список», поєднуються вкрай погано. Почати хоча б з того, що у професію Р. В. Тер- пиловський прийшов саме неформально, як один зі школярів-гуртківців археологічного гуртка Д. Я. Телегіна. Натомість, формальний старт наукової кар’єри вийшов вкрай склад- ним: вступити на історичний факультет Київ- ського державного університету імені Тараса Шевченка йому вдалося лише з третьої спроби, вже маючи за плечима два роки т. зв. «робітни- чого стажу». Причому навчатися судилося на вечірньому відділенні, та останнє було радше перевагою: навчання відбувалося паралельно з роботою в Інституті археології АН УРСР, тож теорія єдналася з практикою. «Червоний» диплом (1974), захист канди- датської дисертації (1980), вихід друком першої монографії (1984), звання лауреата Державної премії України у галузі науки та техніки (1991) як співавтора колективної монографії «Славяне юго-восточной Европы в предгосударственный период» (1990), захист докторської дисертації (1995), звання професора та повернення в Alma Mater на посаду завідуючого кафедри археології та музеєзнавства (2004). За цим сухим переліком формальних кар’єрних сходинок — місяці роботи «в полі» щосезону, незлічені години, проведені в лабо- раторії за опрацюванням матеріалу, а також за письмовим столом, втіленням чого є числен- ні публікації, лік яких вже давно перевалив за дві сотні (тільки монографій, одноосібних та колективних, натепер понад десяток). За цим переліком — реноме бездоганного «польови- ка», глибоко ерудованого знавця старожитнос- тей І тис. н. е. та дуже обережного інтерпрета- тора цих старожитностей. За цим переліком, зрештою, накопичений протягом десятиліть досвід дискусій з колегами, дискусій, в яких Ростислав Всеволодович завжди коректний та виважений. Останніми роками левову частку часу про- фесор Р. В. Терпиловський витрачає на те, щоб передавати накопичені знання. Йдеться не лише про читання лекцій в університетській ауди торії та наукове керівництво дисертанта- ми, а й про участь у створенні підручників «Ар- хеологія України» (2005) та «Давні слов’яни. Археологія та історія» (2012). Останнє видання, без жодних перебільшень, є унікальним, адже не має аналогій у жодній слов’янській (чи, тим більше, неслов’янській) країні. Концепцію цього видання та манеру подавати матеріал у ньому визначено структурою та наповненням університетського курсу лекцій «Археологія ранніх слов’ян», що вже півтора десятиліт- тя викладає Р. В. Терпиловський. Варто зазна- чити, що основним завданням цієї книги було познайомити студентський загал не лише із матеріалом класичних опорних пам’яток, а й з найновішими знахідками, а отже — з най- новішими концептуальними узагальненнями, зроб леними за результатами досліджень остан- ніх 20 років. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 147 Та передавання досвіду з лекторської ка- федри та сторінок підручників є, знов таки, радше формальним, чи пак — нормативним процесом, а в археології неменше важать саме неформальні речі. Важко сказати скіль- ки сотень студентів, чиє знайомство з архео- логією обмежилося оглядовим курсом лекцій та кількома тижнями обов’язкової археоло- гічної практики. Зрозуміли, що воно таке — служіння науці, побачивши як титулований метр з європейським ім’ям у разі необхіднос- ті «стає на лопату» разом із практикантами- першокурсниками. Для Р. В. Терпиловсько- го, доктора наук, професора, лауреата, члена численних редколегій та різноманітних комі- сій, такий спосіб дії ніколи не був «показови- ми виступами», просто звичайним «робочим моментом» на розкопі, звична модель пове- дінки. Насамкінець, залишається зазначити, що ювілейні підсумки є хіба що проміжними, Р. В. Терпиловський аж ніяк не налаштова- ний спочивати на лаврах, а продовжує щоден- ну нау кову та викладацьку працю. Тож зичимо йому доброго здоров’я на сто років плідного творчого життя! Є. В. Синиця кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Т. Шевченка Пам’яТi ВалеРiя ВiкТоРоВича кРуТiлоВа 25 липня 2019 р., рано вранці, на п’ятдесятому році життя відійшов у вічність науковий спів- робітник відділу античної археології, багато- річний дослідник античних міст Ольвія та Бо- рисфен (поселення на о. Березань) Валерій Вікторович Крутілов. Він помер під час по- льового сезону на о. Березань міжнародної експедиції, якою керував з 2005 р. Сказати, що це сталось несподівано — майже не ска- зати нічого. Валерій Вікторович народився 4 січня 1970 р. у м. Пенза (Росія). У п’ятирічному віці з батьками переїхав до м. Світлодарськ Доне- цької обл., де вони працювали на Вуглегірській ДРЕС. Закінчивши середню школу (1987), працював майже рік на посаді електромонтера на тому ж підприємстві (до вступу до збройних сил СРСР). Два роки (1988—1990) минули на військовій службі у складі Західної групи військ НДР. Піс- ля демобілізації Валерій Вікторович вступив на історичний факультет (кафедра археології та музеєзнавства) Київського університету ім. Тараса Шевченка, який він закінчив у 1995 р. з кваліфікацією історика-археолога. Вибір Валерієм кафедри не був випадковим. Ще школярем він двічі (сезони 1985 та 1986 рр.) приїжджав до Ольвії, де працював у скла- ді Луганського (Ворошиловградського) заго- ну. З 1992 р. він постійно працював у Ольвій- ській експедиції спочатку лаборантом, а потім заступником керівника розкопу і керівником розкопів. У листопаді 2004 р.,після трагіч- ної загибелі керівника Березанської експеди- ції В. В. Назарова, її очолив саме В. В. Круті- лов. Інших кандидатур, здатних керувати роз- копками на такій складній, але дуже важливій пам’ятці, годі було знайти.