Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр."
19—23 листопада 2015 р. у м. Варшава відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр.» (Krym i północne... 2015). Її головним організатором виступив Інститут археології Варшавського університету....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194998 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 133–136. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194998 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гаврилюк, Н.О. 2023-12-03T08:33:46Z 2023-12-03T08:33:46Z 2016 Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 133–136. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194998 19—23 листопада 2015 р. у м. Варшава відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр.» (Krym i północne... 2015). Її головним організатором виступив Інститут археології Варшавського університету. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| spellingShingle |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." Гаврилюк, Н.О. Хроніка |
| title_short |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| title_full |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| title_fullStr |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| title_sort |
міжнародна науково-практична конференція "крим і північне причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." |
| author |
Гаврилюк, Н.О. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н.О. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
19—23 листопада 2015 р. у м. Варшава відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр.» (Krym
i północne... 2015). Її головним організатором
виступив Інститут археології Варшавського
університету.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194998 |
| citation_txt |
Міжнародна науково-практична конференція "Крим і Північне Причорномор’я в археологічних дослідженнях 1956—2013 рр." / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 133–136. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkno mížnarodnanaukovopraktičnakonferencíâkrimípívníčnepričornomorâvarheologíčnihdoslídžennâh19562013rr |
| first_indexed |
2025-11-26T03:56:51Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:56:51Z |
| _version_ |
1850610709871722496 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 133
Хроніка
19—23 листопада 2015 р. у м. Варшава відбула-
ся Міжнародна науково-практична конферен-
ція «Крим і Північне Причорномор’я в архео-
логічних дослідженнях 1956—2013 рр.» (Krym
i północne... 2015). Її головним організатором
виступив Інститут археології Варшавського
університету. Співорганізаторами були інші
провідні археологічні установи Польщі: Ін-
ститут археології Ягеллонського університету
(Краків), Національний музей у Варшаві, Ін-
ститут історії університету ім. Адама Міцкеви-
ча (Варшава), Інститут археології університе-
ту ім. Миколи Коперника (Торунь). У певній
мірі попередником цього заходу можна вважа-
ти конференцію «Pontika 2008» у Кракові, яка
була присвячена «сучасним» (на той час) до-
слідженням античності на північному й схід-
ному узбережжях Чорного моря. Труди «Pon-
tika 2008» (47 розгорнутих доповідей майже 60
авторів із восьми країн) були видані в 2011 р.
(Pontika 2008... 2011).
На відміну від краківського заходу, у допо-
відях на конференції у Варшаві розглядали-
ся питання, присвячені археологічним дослі-
дженням у Криму й Північному Причорномо-
р’ї (ПП) з 1956 р. і дотепер. Нижньою датою
є час роботи першої польської археологічної
експедиції на чолі з видатним польським ар-
хеологом Казимежем Михайловським, у скла-
ді експедиції В.Ф. Гайдукевича на розкопках
Мирмекія (Scholl 2014, s. 118).
У конференції «Крим і Північне Причор-
номор’я в археологічних дослідженнях 1956—
2013 рр.» взяло участь 50 науковців із семи кра-
їн: Великої Британії (1 ос.), Грузії (3 ос.), Мол-
дови (1 ос.), Німеччини (1 ос.), Польщі (15 ос.),
Росії (19 ос), України (13 ос.). Було представ-
лено 36 доповідей: від Великої Британії, Грузії,
МІЖНАРОДНА НАУКОВО-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«КРИМ І ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР’Я
В АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
1956—2013 рр.»
© Н.О. ГАВРИЛЮК, 2016
Молдови та Німеччини — по одній, від Поль-
щі — десять, від Росії — дванадцять, від Укра-
їни — вісім і п’ять виступів здійснено спільно
(три польсько-українські й два польсько-ро-
сійські). Робота конференції проводилася в
п’яти секціях тривалістю один день на кожну,
що дало учасникам конференції можливість
відвідати усі доповіді.
Після урочистого відкриття конференції
19 листопада, почалася робота першої секції,
присвяченої загальним археологічним про-
блемам зазначеного регіону. Спочатку про-
звучала оглядова доповідь професора Тадеу-
ша Сарновського 1. Її темою була історія архе-
ологічних досліджень польських археологів у
1 Прізвища авторів виділено курсивом, а доповіда-
ча — підкреслено.
Оглядова доповідь професора Тадеуша Сарновського
1_2016copy.indd 133 21.04.2016 15:51:04
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1134
Північному Причорномор’ї в 1956—2014 рр.
Виступ задав тон і ментальний напрямок по-
дальших доповідей — спокійний, аргумен-
тований, змістовний. Молодим українським
дослідникам пощастило продовжити роботу
секції. Доповідь О. Кузьміщева була присвяче-
на Ернсту фон Штерну і його внеску в мето-
дологію розкопок античних міст Північного
Причорномор’я. Автор представив цікаві ар-
хівні документи й результати аналізу методо-
логії на початку системних розкопок поселен-
ня на о. Березань і Тіри. Дослідник зіставив
методики початку ХХ і ХХІ ст. К. Новіченкова-
Лукичова розглянула рідкісні знахідки еллініс-
тичного та ранньоримського скла ПП середи-
ни ХХ — початку ХХІ ст. Особливий інтерес
викликали результати дослідження ритонів,
виготовлених у техніці оніксової скляної мо-
заїки, із святилища елліністичного часу Гур-
зуфське Сідло. Д. Буніним, на прикладі культу
Афродіти, простежено становлення й розви-
ток релігійної системи в колоніях Північного
Причорномор’я. Н. Новіченкова, М. Новічен-
кова презентували результати вивчення групи
римських республіканських монет із святи-
лища Гурзуфське Сідло. Наведено статистику
монет, простежено зв’язок з іншими категорі-
ями цієї яскравої пам’ятки досить «темного»
часу (І ст. до н. е.). М. Нoвакoвська, В. Гераси-
мов запропонували попередні результати до-
сліджень, проведених у 2008—2011 рр. крим-
ською підводною експедицією за спільним
польсько-українським проектом, в акваторії
від мису Аю-Даг до мису Плака й скель Ада-
лари. Виявлено скупчення середньовічної ке-
раміки, підняті на поверхню якоря. Були про-
ведені розвідки на глибині до 50 м. П. Гаврон-
ський, Р. Карасевич-Щіпйорський розглянули
питання використання Римом періоду ран-
ньої імперії кавалерії при обороні Херсонеса.
Вихідною точкою дослідження стали знахід-
ки в Херсонесі будівельних залишків спору-
ди, яку можна трактувати як загін для овець
або як манеж для виїждження коней. Це пи-
тання викликало жваву дискусію. Доповідь
М. Mільчарека про внесок поляків у дослі-
дження античного Нижнього Придністров’я,
зокрема Ніконія, та персоніфікація ряду його
перших фігур (Мартина Броневського, Іг-
натия Сцибору-Мархоцького) завдяки відо-
мостям, одержаним від фундатора Херсон-
ського історичного музею В.І. Гошкевича,
викликала особливу зацікавленість. Остання
доповідь належала Б. Контні, який на осно-
ві знахідок із Померанії, Куявії, Краківсько-
Ченстоховської височини, Великопольщі шу-
кає нові шляхи проникнення бурштину до
Понтіки.
Друга секція (20 листопада) була присвяче-
на дослідженням Танаїсу. У 2015 р. виповнило-
ся 20 років від початку перших археологічних
досліджень польських колег цієї ключової для
історії античності Східної Європи пам’ятки.
Професор T. Шолль проаналізував археологічні
дослідження Варшавського університету в Та-
наїсі в 1999—2014 рр. Вибір місць для розкопок
здійснювався за допомогою попередньо про-
ведених геофізичних розвідок. Одержані нові
і важливі дані про динаміку забудови, форти-
фікацію Танаїсу ІІ—І ст. до н. е. М. Матера в
доповіді про рибальство Танаїсу, розглянув усі
структурні рівні цього промислу: сировинну
базу, технології переробки, продаж кінцевої
продукції. Отриману інформацію автор синте-
зував і запропонував реконструкцію місця ри-
бальського промислу не лише в господарсько-
му житті, але і в макроекономічному аспекті
соціуму Танаїсу. В. Щербаков спробував зрозу-
міти значення випадкових знахідок античних
монет, знайдених на узбережжі Таганрозької
затоки. Е. Шульце та М. Любичев розглянули
брошку типу Bügelknopffibel із могили 114 мо-
гильника черняхівської культури біля с. Вой-
тенки Валківського р-ну Харківської обл. З
часу його відкриття в 2004 р. було розкопано
206 поховань. Автори намагаються за допомо-
гою міжрегіонального аналізу виявити пози-
цію цього поховання в системі відомих у Цен-
тральній Європі комплексів.
Третя секція була присвячена вивченню Оль-
вії, Кошарського городища, Тіри. Упродовж ба-
гатьох років тут працювали одеські археологи
разом із польськими колегами. Л. Носова пові-
домила результати вивчення топографії городи-
ща біля с. Кошари Одеської обл. за результата-
ми розкопок 1998—2014 рр. Є. Редіна, Н. Матіє-
вич підсумували дослідження античних поселень
у Лузановці та на Жеваховій горі, що датують-
ся в основному кінцем V — першою полови-
ною III ст. до н. е., епізодично (за керамікою) —
VI—V ст. до н. е. На Приморському бульварі
м. Одеси знайдено залишки грецьких поселень
VI—III, VI—V ст. до н. е.). Є. Редіна, Е. Папуці-
Владика, Я. Бодзек підсумували результати до-
сліджень античного археологічного комплексу
біля с. Кошари (IV—III ст. до н. е.) та його по-
дальші перспективи. С. Охотніков зробив огля-
дову доповідь за матеріалами античних поселень
Нижнього Подністров’я. Карта, що вміщувала
100 поселень і могильників, була презентована
1_2016copy.indd 134 21.04.2016 15:51:05
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 135
автором ще в 1983 р. Найраніша кераміка (з 15
об’єктів, розташованих на східних берегах Дні-
стра) датується кінцем VI ст. до н. е. — першою
чвертю V ст. до н. е. У середині IV ст. до н. е. біль-
шість поселень локалізуються вже на правому
березі Дністра. Античне будівництво відроджу-
ється в I—III ст. у зв’язку з просуванням Риму на
схід. Античний період закінчується в результаті
гунської інвазії (датується 364—375 рр., за моне-
тою імператора Валентиніана із Тіри). В. Папано-
ва, С. Ляшко під час охоронних розкопок відкри-
ли й дослідили в 1996, 2010—2013 рр. на ближ-
ній хорі Ольвії нову садибу (домогосподарство,
ойкос) другої третини V — початку ІІІ ст. із двома
будівельними періодами: спочатку напівземлян-
ковим, а від рубежу V—IV ст. до н. е. — наземним
кам’яно-сирцевим. На ойкосі виявлений різно-
манітний матеріал VІ — початку ІІІ ст.: кераміка,
свинцеві та залізні вироби, монети. Автори ствер-
джують, що обидва цикли життєдіяльності сади-
би відповідають загальній політико-економічній
картині функціонування ольвійського полісу.
Аналогією дослідженому об’єкту є садиба кла-
сичного часу Чортовате 7. Н. Гаврилюк, М. Тим-
ченко залучають керамічний аналіз ліпленого
посуду для реконструкції етнокультурних про-
цесів постскіфського часу на Нижньому Дніпрі
й у гіпотетичній «Малій Скіфії» в Криму. Допо-
відачами заперечується існування релевантних
кроскультурних зв’язків між постскіфським на-
селенням Нижнього Подніпров’я та мешканця-
ми Північно-Західного Криму. Тобто т. зв. «піз-
ні скіфи» з Дніпра не мігрували до Криму. Д. Ни-
коненко зробив історіографічний огляд вивчення
нижньодніпровських городищ постскіфського
часу. Частина висновків підкріплена результа-
тами спільних із польськими колегами розвідок
і досліджень Консуловського городища в 2015 р.
Я. Бодзек, Я. Чоп представили результати робо-
ти над проектом Краків—Одеса та виставкою
«Скарби Чорного моря в Національному музеї
в Кракові». Були показані вражаючі результати
реставрації артефактів із городища Кошари.
Четверта секція присвячена Боспору. За ма-
теріалами власних розкопок 1986—2013 рр.
М. Вахтіна презентувала основні результати
досліджень античного міста Порфмій та його
некрополю. Також досліджувався елліністич-
ний некрополь, де отримано значний мате-
ріал. В. Хршановським на основі матеріалів роз-
копок некрополів Кітею й Ілурата в 1968—
2013 рр. проведена формально-типологічна й
функціонально-архітектурна класифікація ве-
личезного масиву поминальних комплексів і
святилищ. Автор виокремив категорію еліт-
них склепів малих міст Боспорського царства.
В. Горончаровський, Д. Бейлін, Я. Ракоші узагаль-
нили дослідження фортифікації боспорського
міста-фортеці Ілурату I—III ст. Особлива ува-
га надається результатам спільних українсько-
польських розкопок. Автори визначають три
будівельних періоди. Пізня фортеця, у порів-
нянні з іншими синхронними пам’ятками,
дуже добре збереглася. А. Твардецький узагаль-
нив результати шестирічних (2008—2013 рр.)
розкопок у Тірітаці в межах археологічної мі-
сії Національного музею Варшави. Знайдені
архаїчні будівельні залишки, добре збережена
кухня римського часу та цікаві артефакти ві-
зантійського періоду. Л. Граціанська, С. Ланцов
до основних результатів дослідження Кульчук-
ського городища кількома поколіннями архе-
ологів (з 1933 р.) відносять відкриття та дослі-
дження двох його горизонтів — херсонеського
та пізньоскіфського — щонайменше дві сади-
би. Найдетальніше вивченою є садиба 2 (дру-
га половина ІІІ ст. до н. е.), в якій виділяється
північно-західна башта складної конструкції.
Тунелем вона з’єднана з колодязем 9,0 м за-
вглибшки, розташованим далеко за її межами.
В одній із ніш був відкритий вапняковий ре-
льєф Геракла, що бенкетує. Т. Єгорова висвіт-
лила ситуацію з трьома садибами другої поло-
вині IV ст. до н. е. на околиці херсонеського по-
селення Чайка, заснованого в 360-х рр. до н. е.
Разом із фортецею поселення Чайка ці сади-
би утворюють синхронний і, вірогідно, одно-
рідний в етнокультурному плані комплекс. Без
видимих причин, слідів руйнування ці садиби
були залишені на межі IV—ІІІ ст. до н. е.
П’ята секція, що працювала в останній ро-
бочий день конференції, як і попередні, та-
кож була насиченою доповідями. Її присвятили
Херсонесу, де польськими археологами був ви-
конаний особливо помітний обсяг досліджень.
На початку засідання колеги, адміністрація,
студентська молодь та Інститут археології щиро
привітали свого професора Тадеуша Сарнов-
ського з його 70-річчям. Засідання проходи-
ло в Колонній залі Варшавського університету.
На численних мольбертах, серед десятків копій
класичних скульптур, експонувалися багато ве-
ликих фотографій, які відображали життєвий та
професійний шлях видатного науковця.
Наукову частину п’ятої секції відкрила до-
повідь М. Алексеєнко, В. Нессель про пізньо-
римські та раньовізантійські свинцеві печатки з
Херсонеса/Херсона та його округи. В. Нессель,
С. Дем’янчук, на основі археологічних пошу-
ків останніх років античного поселення побли-
1_2016copy.indd 135 21.04.2016 15:51:05
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1136
зу Херсонеса Таврійського, яке виникло на за-
хідному березі Козачої бухти на межі першої—
другої чверті IV—III ст. до н. е., спростовують
версію про припинення проживання тут із кін-
ця ІІ ст. до н. е. Автори виявили масовий мате-
ріал ІІ—III ст. і вважають, що в окремих місцях
перешийка Маячного півострова життєдіяль-
ність продовжувалася на початку ери. Про-
фесор А. Бернацький, О. Кленіна в межах «ба-
гаторічного інтердисциплінарного польсько-
українського науково-дослідницького проекту
«Топографія та архітектура Херсонеса Таврій-
ського» з 2010 р. досліджували квартал 45 в яко-
му виявлена тринефна базиліка (збудована між
395 р. і другою половиною V ст.) Архітектурні
деталі виготовлені з проконеського мармуру. Як
сакральна споруда, базиліка не функціо-нувала
з ХІ—ХІІ ст. Р. Карасевич-Щіпйорський ствер-
джує, що знахідка Преторія та інші результати
археологічних досліджень римського форту в
Балаклаві свідчать про періодичне місцезнахо-
дження командування римських військ у Скіфії
й Тавриді саме тут, у Балаклаві. Д. Костромічов
повідомляє про нечисленну, але інформативну
групу знахідок військової амуніції з могильни-
ка Совхоз 10 (Інкерманська долина). На осно-
ві аналізу поховань із 300 інгумацій і 600 урн та
осуаріїв автор не знайшов значної різниці в ін-
вентарі між могильником Совхоз 10 та іншими
варварськими некрополями Криму. Л. Ковалев-
ська повідомила, що «більше 10 років активно
проводилися спільні дослідження Інституту ар-
хеології Варшавського університету і Кримської
філії Інституту археології НАНУ в прикордон-
ній зоні Херсонеса». Головною метою цих робіт
було створення археологічної карти. Т. Олійник
є представником харківської школи археологів,
учасників систематичних розкопок «Цитаделі»,
розпочатих ще патріархом херсонеської архео-
логії К.К. Косцюшко-Валюжиничем. Допові-
дач узагальнила накопичений матеріал і дійшла
висновку про «необхідність подальшого дослі-
дження більш ранніх горизонтів на цій ділянці».
А. Зедгенідзе запропонувала археологічну інтер-
претацію відомостей Страбона про «Старий
Херсонес» і своєю доповіддю завершила робо-
ту секції.
Кожне засідання звичайно закінчувалося
жвавою дискусією з продовженням у кулуарах.
Культурна програма включила п’ятиденне
перебування в історичному центрі Варшави,
роботу в колишніх будинках польського двору,
нині — гуманітарних інститутах Варшавсько-
го університету (археології, історії, філології
тощо). Цікавою була екскурсія по університе-
ту з професійним гідом. Учасники конферен-
ції оглянули у Національному музеї Варша-
ви відновлену і розширену виставку матеріа-
лів (архітектурних деталей, настінних розписів
(у тому числі блискуче реставрованих картин
ІХ-го століття, наприклад, коптську фреску
Св. Анни), інших артефактів із галереї Фарасу
(Судан), збережених від затоплення водосхо-
вищем нової Асуанської греблі польським ар-
хеологами за мандатом ЮНЕСКО в 1960-х рр.
Також відвідувачів зацікавила тимчасова ви-
ставка «Гопліти у військовому мистецтві Древ-
ньої Греції», де зібрані різні артефакти: нако-
нечники стріл, метальні снаряди, амуніція «на
чолі» з унікальним шоломом VIII/VII ст. до
н. е. (Ордона, Італія; зібрання НМВ). На ви-
ставці «Гопліти» відвідувачі ознайомилися з
«кліпом» Стіва Сімонса, який змонтований із
анімованих 2D зображень зі сцен із розписних
чорнофігурних посудин, у відеосюжеті під на-
звою «Греки на війні» під музику Дж. Уайта.
Усебічне інформаційне забезпечення (на-
приклад, своєчасні нагадування й візова під-
тримка, наявність програми та тез, залучення на
багатьох засіданнях дуже цікавих і товстих томів
досліджень польських археологічних установ),
чітка організація, бездоганний розпорядок на
фоні звичної привітності господарів забезпе-
чили всі умови для напруженої та плідної ро-
боти конференції впродовж усіх її п’яти днів з 9
до 17 години. Учасники заходу дуже вдячні його
організаторам і сподіваються, що отримані ре-
зультати будуть використані в подальших дослі-
дженнях, та очікують на активне продовження
спільних робіт у майбутньому.
Krym i północne wybrzeża Morza Czarnego w badaniach archeologicznych 1956—2013/ тези Międzynarodowa Konferencja
Naukow Warszawa: Інститут археології Варшавського університету. — Warszawa, 2015.
PONTIKA 2008: recent research on the northern and eastern Black Sea in ancient times: proceedings of the International
Conference, 21st—26th April 2008, Kraków. — Oxford, 2011.
Scholl T. Miasta bosporańskie od wieku VI po połowę I wieku p.n.e Światowit. Suplement Series A: ANTIQUITY,
vol. XIV. — Warszawa, 2014.
Н.О. ГАВРИЛЮК
1_2016copy.indd 136 21.04.2016 15:51:06
|