Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик

У статті подано результати польових досліджень трьох заглиблених об’єктів, досліджених на поселенні трипільської культури Тростянчик. Викладено попередні інтерпретації щодо використання масивних глиняних виробів, знайдених в ямі 1. In 2015, three pits were excavated at the Trypillian settlement Tros...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2016
Автор: Рудь, В.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2016
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195030
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик / В.С. Рудь // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 65–75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195030
record_format dspace
spelling Рудь, В.С.
2023-12-03T09:24:33Z
2023-12-03T09:24:33Z
2016
Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик / В.С. Рудь // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 65–75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195030
У статті подано результати польових досліджень трьох заглиблених об’єктів, досліджених на поселенні трипільської культури Тростянчик. Викладено попередні інтерпретації щодо використання масивних глиняних виробів, знайдених в ямі 1.
In 2015, three pits were excavated at the Trypillian settlement Trostianchyk. They have shown a variety of forms and fillings of sunk objects. Massive clay products of two types were found in the pit No 1: truncated-pyramidal and discal ones. If the latter are comparatively often found at the settlements, the former are absolutely unique for the Cucuteni-Trypillian culture. In comparison with some ethnographic materials, it is probable that a set of these products was used in the construction of a potter’s kiln. The pit No 2 was completely filled with burnt clay. An inverted grinding stone was found close to the bottom of the pit. In the pit No 3, three copper objects were found together with various household rubbish (sherds, animal bones, plaster, tools, and figurines). Besides the publication of the objects, the article includes two appendixes: spectral analysis of metal finds and palaeoethnobotanic attributions.
В 2015 г. на трипольском поселении Тростянчик было раскопано три ямы, обнаружено разнообразие форм и заполнения углубленных объектов. В яме 1 найдено массивные глиняные изделия двух типов: срезано-пирамидальной и дисковидной формы. Если последние сравнительно часто встречаются на поселениях, то первые являются абсолютно уникальными для Кукутень-Триполья. При сопоставлении с некоторыми этнографическими материалами, комплекс этих изделий мог использоваться в конструкции печи для обжига керамики. Яма 2 полностью заполнена обмазкой, в ее придонной части находилась перевернутая зернотерка. В яме 3 рядом с разнообразным бытовым мусором (фрагменты посуды, кости животных, обмазка, орудия труда и пластика) найдено три медных изделия. Кроме публикации объектов, статья снабжена двумя приложениями: спектральным анализом металла и палеоэтноботаническими определениями.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічного матеріалу
Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
Sunk objects from Trostianchyk settlement
Углубленные объекты из поселения Тростянчик
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
spellingShingle Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
Рудь, В.С.
Публікації археологічного матеріалу
title_short Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
title_full Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
title_fullStr Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
title_full_unstemmed Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик
title_sort заглиблені об’єкти з поселення тростянчик
author Рудь, В.С.
author_facet Рудь, В.С.
topic Публікації археологічного матеріалу
topic_facet Публікації археологічного матеріалу
publishDate 2016
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Sunk objects from Trostianchyk settlement
Углубленные объекты из поселения Тростянчик
description У статті подано результати польових досліджень трьох заглиблених об’єктів, досліджених на поселенні трипільської культури Тростянчик. Викладено попередні інтерпретації щодо використання масивних глиняних виробів, знайдених в ямі 1. In 2015, three pits were excavated at the Trypillian settlement Trostianchyk. They have shown a variety of forms and fillings of sunk objects. Massive clay products of two types were found in the pit No 1: truncated-pyramidal and discal ones. If the latter are comparatively often found at the settlements, the former are absolutely unique for the Cucuteni-Trypillian culture. In comparison with some ethnographic materials, it is probable that a set of these products was used in the construction of a potter’s kiln. The pit No 2 was completely filled with burnt clay. An inverted grinding stone was found close to the bottom of the pit. In the pit No 3, three copper objects were found together with various household rubbish (sherds, animal bones, plaster, tools, and figurines). Besides the publication of the objects, the article includes two appendixes: spectral analysis of metal finds and palaeoethnobotanic attributions. В 2015 г. на трипольском поселении Тростянчик было раскопано три ямы, обнаружено разнообразие форм и заполнения углубленных объектов. В яме 1 найдено массивные глиняные изделия двух типов: срезано-пирамидальной и дисковидной формы. Если последние сравнительно часто встречаются на поселениях, то первые являются абсолютно уникальными для Кукутень-Триполья. При сопоставлении с некоторыми этнографическими материалами, комплекс этих изделий мог использоваться в конструкции печи для обжига керамики. Яма 2 полностью заполнена обмазкой, в ее придонной части находилась перевернутая зернотерка. В яме 3 рядом с разнообразным бытовым мусором (фрагменты посуды, кости животных, обмазка, орудия труда и пластика) найдено три медных изделия. Кроме публикации объектов, статья снабжена двумя приложениями: спектральным анализом металла и палеоэтноботаническими определениями.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195030
citation_txt Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик / В.С. Рудь // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 65–75. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT rudʹvs zaglibleníobêktizposelennâtrostânčik
AT rudʹvs sunkobjectsfromtrostianchyksettlement
AT rudʹvs uglublennyeobʺektyizposeleniâtrostânčik
first_indexed 2025-11-25T22:29:37Z
last_indexed 2025-11-25T22:29:37Z
_version_ 1850564110722269184
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 65 Публікації археологічних матеріалів В.С. Рудь ЗАГЛИБЛЕНІ ОБ’ЄКТИ З ПОСЕЛЕННЯ ТРОСТЯНЧИК У статті подано результати польових досліджень трьох заглиблених об’єктів, досліджених на поселенні трипільської культури Тростянчик. Викладено попередні інтерпретації щодо використання масивних глиня- них виробів, знайдених в ямі 1. К л ю ч о в і с л о в а: трипільська культура, етап ВІІ, Середнє Побужжя, заглиблені об’єкти, заповнення ям, масивні глиняні вироби, етнографічні матеріали, піч для обпалу кераміки. © В.С. Рудь, 2016 Поселення початку етапу ВІІ трипільської куль- тури біля с. Тростянчик (рис. 1) (Тростянець- кий р-н, Вінницька обл.) було відкрито й ста- ціонарно досліджено в 1988—1989 рр. експе- дицією Інституту археології НАН україни (ІА НАНу) під керівництвом О.В. Цвек (Цвек, Озе- ров 1987—1989, с. 32). у 1988 р. пам’ятку обсте- жив С.М. Рижов, керуючи загоном Трипільської експедиції ІА НАНу (Круц, Рижов 1988, с. 28). у 2015 р. під час розвідок пам’яток Три- пілля в південно-східних районах Вінничини на поселені Тростянчик повністю розкопано три і частково досліджено один заглиблений об’єкт 1. Метою польових робіт було отриман- ня нових даних про пам’ятку, яка руйнується. Топографія пам’ятки та локалізація досліджених об’єктів Поселення (рис. 1, 2) розташоване на захід від с. Тростянчик. Воно займає високий мис, утво- рений вигином русла р. Недотіка, на 3,2 км західніше від місця, де вона впадає в р. Півден- ний Буг. Мис розташований із лівого боку річ- ки та має форму трикутника, витягнутого за на- прямком північ—південь. Із заходу, північного заходу й північного сходу поселення обмежене неглибокими балками, зі сторони яких можливо безперешкодно увійти на його площу. Із півдня 1 Висловлюю подяку археологу та реставратору С.С. Федорову за неоціненну допомогу в організації та проведенні польових досліджень. й південного сходу розташовані долина та рус- ло річки, проте спуститись до неї можна лише зі схилу (кут близько 20°) в південній частині пам’ятки. З південного сходу знаходиться дуже крутий схил, який сягає 50° і більше. Загальна площа поселення, визначена за поширенням підйомного матеріалу, не перевищує 3,2 га. Шурфи 1 (4,0 × 4,0 м), 2 (3,0 × 3,0 м) та 3 (3,0 × 3,0 м) у 2015 р. закладено в південно- західній частині поселення, на його околиці, у місці переходу між рівнинним плато та схилом балки. Перепад висот земної поверхні в межах контуру одного шурфу становить 5—10 °. Методика польових досліджень у всіх трьох шурфах, відкритих на поселен- ні Тростянчик, досліджено заглиблені об’єкти (ями) трипільського часу. Розкопки об’єктів проводилися двома час- тинами, які розділяли яму на дві половини. За умов великої площі досліджуваного об’єкта для зручності фіксації матеріалу кожна поло- вина була розбита додатково на квадрати пло- щею 2,0 × 2,0 м. Спочатку розкопувалася одна половина ями, а потім — інша. Вибірка прово- дилася штучними шарами по 0,1—0,2 м, у за- лежності від насиченості заповнення матеріа- лу. Вибиралося не лише заповнення ями по контуру, але й материк у межах розкопу. у цьо- му випадку, як і на багатьох інших пам’ятках, здійснити належну фіксацію всього матеріалу під час вибірки ям по заповненню практично неможливо, зважаючи на ряд причин. Згідно зі спостереженнями автора, часто великі ями ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 366 в трипільців заповнювалися упродовж трива- лого часу, що призводило до природного об- валу стінок і зміщення матеріалу. Окрім того, на чіткість визначення контуру ями нерідко впливають інтенсивні біотурбації, що додатко- во переміщують археологічний матеріал. Під час пошарового зняття заповнення ями і нав- колишнього материка фіксація контурів за- глибленого об’єкта на різних глибинах є більш чіткою (рис. 2, 1; 6, 1). Після вибірки на всю глибину однієї поло- вини ями отримується повний профіль об’єкта. Зафіксувавши в польовій документації про- філь, проводиться пошарове зняття другої по- ловини ями, причому горизонтальна фіксація контурів здійснюється на тих же глибинах, що і в першій половині ями. друга половина може бути вибрана за двома методиками: або поша- рове зняття ґрунту на всій площі, або зі спро- бою вибірки заповнення ями, що дозволяє ві- зуалізувати форму досліджуваного об’єкта. Розкопки ями 1 на поселенні Тростянчик проводилися за наступною методикою: квад- рати А, В і С було вибрано штучними шара- ми по контуру заповнення, а квадрати D і Е — штучними шарами на всій площі шур- фу (рис. 3, 1). Робота в різних частинах про- водилася одночасно, тому довелося залишити стінку-розріз, яка розділила яму на дві полови- ни (АВС і DE). Ями 2 і 3 розкопано шляхом зняття штуч- них шарів на всій площі шурфу. друга полови- на ями 2 була вибрана по контуру заповнення. Шурф  1,  яма  1.  Стратиграфія шурфу на- ступна: 0—0,34/0,42 м — чорнозем, 0,34/0,42— 1,1/1,41 м — суглинок, 1,1/1,41—1,52 м — лес. Контур ями 1 (рис. 2, 3) вперше зафіксова- но на глибині 0,3 м у східній частині шурфу. Контур заповнення чітко проглядався з гли- бини 0,5 м. Максимальна зафіксована глибина від рівня сучасної поверхні становить 1,49 м. Імовірно, від рівня трипільської поверхні яма була впущена на глибину 1,04—1,16 м. у плані вона має овалоподібну форму та розміри 3,70 × 2,85 м, витягнута за лінією північний схід — південний захід. у перетині яма має лійчасту форму (рис. 2). Стратиграфія (рис. 2, 2) заповнення ями (показники від нульової позначки в централь- ній частині північно-західної стіни): Шар 1. 0—0,34/0,42 м — чорнозем із пере- відкладеними дрібними фрагментами обпале- ної глини й кераміки; Шар 2. А) 0,34/0,42—0,63/0,74 м — темне із сіруватим відтінком компактне заповнення ями, включає глиняні вироби, фрагменти ке- раміки, каміння, кістки тварин, мушлі молюс- ків Unio, знаряддя праці та дрібні фрагменти обпаленої глини; В) 0,63/0,74—0,97/1,16 м — темне із сіруватим відтінком компактне запов- нення ями, порівняно із шаром 2А більш наси- чене матеріалом; Шар 3. 0,97/1,16—1,12/1,49 м — сильно гу- мусоване заповнення ями чорного кольору з незначним вмістом попелу й дрібної глиняної крихти. Після того, як яму викопали, у неї деякий час потрапляв попіл і крихта від обпаленої глини. Разом із залишками флори ці матеріа- ли становлять нижній шар, згаданий вище як шар 3. Потім на цей шар одномоментно були скинуті масивні глиняні вироби зрізано- пірамідальної та дископодібної форми (рис. 3), а також шматок каменю, який побував у вог- ні (шар 2В). Більшість із них розташовували- ся на глибині 0,70—1,15 м, на похилих стінках ями подібні вироби трапляються і вище — до глибини 0,54—0,69 м. дископодібні предмети Рис. 1. Місцезнаходження поселення Тростянчик: 1 — гідрографічна карта україни; 2 — топографічна карта місцевості ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 67 поміщені в яму першими, зверху знаходяться предмети зрізано-пірамідальної форми. Кон- центрація виробів на площі ями нерівномір- на (рис. 3, 1). Значні скупчення сильно фраг- ментованих глиняних дисків спостерігаються в західній, центральній і східній частинах ями. Зрізано-пірамідальні вироби переважно скон- центровані в центральній і північно-західній частинах заглиблення. На окремих ділянках нашарування фрагментів глиняних виробів досягають товщини 0,3 м. у західну частину ями разом із масивними глиняними виробами був скинутий фрагмент великого кухонного горщика (рис. 3, 1), розчищений між уламка- ми дископодібних виробів. у шарі з масивни- ми глиняними виробами було знайдено всього декілька фрагментів кераміки. Над глиняними предметами яма заповнена (шар 2А) досить фрагментованим інвентарем, очевидно, побутовим сміттям. Більшу його час- тину складають окремі фрагменти «столового» та «кухонного» посуду. у меншій кількості наяв- ні фрагментовані кістки тварин. Іноді трапляли- ся також дрібні шматки обпаленої глини (мак- симального розміру 5,0 × 4,0 × 4,0 см) як із рос- линною домішкою у складі, так і без неї. Перші є частинами певних споруд із використанням де- рева. Останні, очевидно, є частинами вимосток, які мали загладжену поверхню. у значній кіль- кості в заповненні цього шару ями представлені цілі й фрагментовані екземпляри мушель Unio. у малій кількості наявні фрагменти мініатюрного посуду, антропоморфної і зооморфної пластики, крем’яних знарядь праці, а також фрагменти й Рис. 2. Тростянчик, шурф 1. 1 — план ями 1; 2 — профіль ями 1: A — шар 1; В — шар 2; С — шар 3; а — камінь; б — зрізано-пірамідальні вироби; в — дис- коподібні вироби; г — кераміка; д — кістки; е — обпалена глина ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 368 цілі екземпляри спрацьованих орнаментирів для посуду, виготовлених із мушель Unio. Імовірно, центральна частина ями не була заповнена до поверхні, на що вказує незначна насиченість її матеріалом (рис. 2, 2). Предмети зрізано-пірамідальної форми знай- дені в заповненні ями 1 (рис. 4, 1) у перетині нагадують трапецію, а в основі — овалоподіб- ні. Вони виготовлені з глиняної маси зі знач- ною рослинної домішкою (див. додаток 2). Зо- вні предмети недбало загладжені, основа не за- гладжена. Формування відбувалося на нерівній поверхні (земля або глиняна основа), попере- дньо вкритій половою злаків, про що свідчать численні відбитки. Більшість виробів виготов- лено з одного шматка глини. Три з них (1, 2 і 5) сформовані у два прийоми: спочатку була змо- дельована основа, а потім примазана верхня частина. Лише предмет 16 виготовлений що- найменше в три прийоми, про що свідчать шари глини, які відшаровуються в місцях з’єднань. Верхня та бокові сторони мають високотем- пературний випал глини до темно-зеленува- того кольору. усередині вироби пропечені ви- сокою температурою до темно-цегельного кольору. Такий же колір має нижня частина, тобто основа, більшості виробів. Чорний колір глини (свідчення обпалу без доступу повітря) присутній на виробах лише знизу, у централь- ній частині. Товщина цього темного шару за- звичай не перевищує 1,0 см. На одному виробі з торця залишився відби- ток людської руки, залишений ще до випалу. Отже, виріб міг бути сформований і потім пе- ренесений із місця формування до місця утилі- тарного призначення. Або ж під час фінальної викладки майстер вирішив відсунути предмет, скорегувавши його місце розташування. Судя- чи з того, що сліди вдавлень наявні лише з од- ного боку, предмет могли переносити у верти- кальному положенні на одній руці. Розміри, ступінь збереження й вага масив- них глиняних виробів зрізано-пірамідальної форми представлені в табл. 1. Тільки два виро- би (2 і 3) знайдено цілими, ще два (5 і 12) мож- на склеїти зі знайдених фрагментів повністю. Вага предметів становить 6,9—7,5 кг. Вироби 4, 9 та 14 збережені на 80—90 %, інші — на мен- ше ніж 70 %. Значна фрагментація виробів, ма- буть, спричинена механічними пошкодження- ми внаслідок скидання виробів до ями. Виро- би з малим ступенем збереженості, очевидно, зазнали сильного подрібнення і віднайти їхні фрагменти серед аморфних шматків обпаленої глини неможливо. Предмети дископодібної форми (рис. 4, 2) є ще одним типом масивних глиняних виро- бів з ями 1. Вони мають сформовану округлу закраїну. діаметр окремих фрагментів складає 45—53 см, товщина — 3,5—5,0 см. Вони виго- товлені з тієї ж маси, що і зрізано-пірамідальні вироби, у тотожний спосіб. Колір виробів різ- ний — від цегельного до темно-зеленого. Про- стежується як поєднання цих кольорів у виро- бі, так і переважання лише одного, що вказує на різнотемпературний обпал. Рис. 3. Тростянчик, шурф 1. 1 — план заповнення ями 1 на рівні масивних гли- няних виробів: а — камінь; б — зрізано- пірамідальні вироби; в — дископодіб- ні вироби; г — «кухонна» кераміка; д — «столова» кераміка; 2 — фото запо- внення ями на рівні масивних глиня- них виробів, квадрат АВ, вигляд із пів- денного заходу ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 69 Шурф  2,  яма  2.  Геологічна стратиграфія в межах шурфу наступна: 0—0,12/0,26 м — чорнозем; 0,12/0,26—0,7/0,96 м — суглинок; 0,7/0,96—1,85 м — лес. Яма 2 у плані округла (рис. 5, 1), із макси- мальним зафіксованим діаметром 1,58 м. Гра- нична глибина ями від нульової позначки, обра- ної в північно-західному куті шурфу, становить 1,66 м. у верхній частині стінки ями не зафіксо- вано, але її контури можливо приблизно визна- чити за концентрацією матеріалу. Стінки ниж- ньої половини ями вертикальні, дно практично рівне (перепади до 5,0 см). Відповідно, форма ями близька до циліндричної (рис. 5, 2). Стратиграфія (рис. 5, 2) заповнення ями (показники від рівня сучасної поверхні): Шар 1. 0—0,13/0,19 м — чорнозем із пере- відкладеними фрагментами обпаленої глини й поодинокими фрагментами кераміки; Шар 2. А) 0,13/0,19—0,59/0,96 м — темно- сіре заповнення ями з великою кількістю фраг- ментів обпаленої глини, поодинокими фраг- ментами керамічних виробів і кістками тва- рин; В) 0,59/0,96 —1,85 м — темно-коричневе заповнення ями з великою кількістю фрагмен- тів обпаленої глини, поодинокими деревними вуглинками, фрагментами кераміки, кістками тварин і мушлями молюсків Unio. Заповнення ями простежено вже на глиби- ні 0,05—0,1 м (шар 1), верхня частина культур- ного шару пошкоджена терасуванням схилу під висадку плодових дерев. у верхній части- ні заповнення (0,2—0,3 м) виявлено скупчення невиразних фрагментів посуду, кісток тварин і дві ніжки від антропоморфних статуеток. Імо- вірно, це шар сміття, яке потрапило в заповне- ну яму за часів існування поселення. Чіткий контур ями не спостерігався до гли- бини 0,7—0,9 м (шар 2А) від сучасної поверх- ні (рис. 5, 2). Це результат біотурбацій, які при- звели до розпорошення матеріалів і руйнації чітких контурів об’єкта. Шар 2В утворився в ре- зультаті заповнення ями обмазкою і глиняною крихтою впереміш із вуглинками горілого де- рева. Очевидно, у трипільський час заповнен- ня на всій глибині об’єкта було однорідним, але наступні біотурбації практично знищили сипке заповнення у верхній частині (шар 2А), залишив- ши лише тверді компоненти (обмазка і фрагмен- ти кераміки). Фрагменти обмазки в нижній час- тині ями значно більші, ніж у верхній (рис. 5, 2). у ямі знайдено лише кілька невиразних фрагментів кераміки. Це може свідчити про одномоментне заповнення ями. Навіть випад- кове сміття не встигло до неї потрапити. Майже на дні ями, на глибині 1,57—1,49 м, практично в її центрі, знайдено зернотерку (рис. 5, 1) розмірами 40 × 31 × 9,5 см. Вона роз- ташована спрацьованою поверхнею донизу. На дні, на всій площі ями, виявлено кілька дріб- них фрагментів дуже фрагментованих кісток і мушель Unio (рис. 5, 2). Серед фрагментів обпаленої глини, якими повністю заповнена яма, виділяється два типи. Перший — це крихкі шматки зі значною рос- линною домішкою. На більшості з них з од- ного боку присутні відбитки дерева, у той час як інша сторона — рівна і підведена рожевою глиною. Товщина фрагментів складає до 10 см. Серед відбитків дерева наявні прутики, плахи і кругляк. другий тип — це міцні пласкі плитки, Рис. 4. Тростянчик, шурф 1. Масив- ні глиняні вироби з ями 1: 1 – зрізано- пірамідальні; 2 – дископодібні ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 370 товщиною до 8,0 см. Вони виготовлені з глини практично без рослинних домішок. Поверхня загладжена. Фрагменти були намазані на не- рівну шорстку поверхню, глиняну або земля- ну. Випал фрагментів обох типів високотемпе- ратурний. Імовірно, фрагменти першого типу можуть відноситися до конструкції стін та пе- рекриття поверхів у трипільських спорудах. другий тип, зазвичай, інтерпретують як черінь печей у будинках. Шурф 2, яма 4. Контур ями зафіксовано в північно-східній частині шурфу 2 (рис. 5, 1), за 0,8 м на схід від ями 2. Площа розкритої час- тини становить 0,60 × 2,05 м. у цих межах яму розкопано до глибини 0,53 м від сучасної по- верхні. далі роботи не проводилися. Об’єкт законсервовано. Продовження ями на площі спостерігається у північно-східному та схід- ному напрямках. Заповнення аналогічне до шару 2А ями 1, але більш насичене попелом. Шурф  3,  яма  3.  Геологічна стратиграфія у межах шурфу наступна: 0—0,27/0,45 м — чор- нозем; 0,27/0,45—0,71/0,96 м — суглинок; 0,71/0,96—1,3 м — лес. Яма 3 у перетині має лійчасту форму (рис. 6, 2), у плані нагадує неправильний овал (рис. 6, 1). Витягнута за лінією північний схід— південний захід на 2,82 м. Ширина становить 1,76 м. Гранична глибина ями від нульової по- значки (північно-західний кут шурфу) скла- дає 0,92 м. Мабуть, у трипільський час глибина ями не перевищувала 0,85 м. Стратиграфія (рис. 6, 2) заповнення ями (показники від рівня сучасної поверхні): Шар 1. 0—0,27/0,43 м — чорнозем із пере- відкладеними фрагментами обпаленої глини і кераміки; Шар 2. 0,27/0,43—0,82/1,23 м — темне із сі- руватим відтінком компактне заповнення ями з фрагментами керамічних виробів, камінням, кістками тварин, мушлями Unio, знаряддями праці та фрагментами обпаленої глини. Яма заповнена аналогічним матеріалом, що і яма 1 (шар 2А) вище рівня залягання масив- них глиняних виробів. Скоріш за все, це побуто- ве сміття. Відмінність полягає лише в наявності в заповненні ями 3 більшої кількості попелу на всій глибині об’єкта і більшої кількості фрагмен- тів обпаленої глини. Окрім двох типів обпале- ної глини, згаданих вище при описі заповнення ями 2, у ямі 3 наявний третій тип. Це фрагмен- ти вимосток, виготовлених із піщанистої глини, практично без рослинних домішок. Їхня поверх- ня рівна, товщина становить 2,0—4,0 см. Окрім цього, на різних глибинах й у різних квадратах ями 3 знайдено три мідних вироби (рис. 6, 1): на- мистина, ціле чотиригранне шило та фрагмент шила (робоча колюча частина) (див. додаток 1). № Ступінь збереженості Розміри Вага (кг) довжина (см) Ширина (см) Висота (см)основи вершини 1 фрагмент (~25%) ? 14 7,8 18,7 2,8 2 цілий 34,5 15,5 9 18,5 7,5 3 цілий 36,7 18,3 8,7 15,8 6,9 4 фрагмент (~90%) 34 16 8,8 14,5 5,1 5 цілий (склеєний) 38,6 20,5 7,5 14,8 7,2 6 фрагмент (~35%) ? 13 6,8 14 2,6 7 фрагмент (~20%) ? 14,5 ? ? 1,9 8 фрагмент (~40%) ? 17,5 7,5 13,4 3 9 фрагмент (~90%) 36 19,5 8,5 14,5 7,1 10 фрагмент (~40%) ? 21,3 6 15,5 3,3 11 фрагмент (~70%) ? 15 7 15,5 4,6 12 цілий (склеєний) 38,7 19,3 6,8 13,2 7 13 фрагмент (~65%) 32 18 7,5 14 4,2 14 фрагмент (~80%) ? 16,3 8 16 5,5 15 фрагмент (~20%) ? ? ? 14,3 1,9 16 фрагмент (~15%) ? ? ? ? 1,3 Таблиця 1. Метричні показники, ступінь збереженості та вага масивних глиняних виробів зрізано-пірамідальної форми ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 71 Дискусії Прямих аналогій знайденим зрізано-піра- мідальним глиняним виробам в ямі 1 автору в культурному комплексі Кукутень-Трипілля не ві- домо. Єдиний частково схожий виріб був знайде- ний у будинку комплексу «2» у Майданецькому в 1988 р. Цей предмет також виготовлений із глини з рослинною домішкою й має тотожну зрізано- пірамідальну форму, з висотою і діаметром в осно- ві близько 20 см. Зверху до нього приліплено два «ріжки». дослідники припустили, що цей виріб міг виконувати роль своєрідної підставки (Шма- глий, Видейко 1988/4б, арк. 8, рис. 24, 1—3). Цікаві дані про потенційне використання зрізано-пірамідальних глиняних виробів дають етнографічні матеріали. у 1990—1993 рр. гру- пою археологів здійснена етнографічна експе- диція до с. Тарасара в Західній Індії (Bhagat Kar et al. 1993). Метою цієї роботи був пошук і до- кументація локальних традицій виготовлення кераміки, які могли б допомогти в реконструк- ції керамічного виробництва в Харапській куль- турі. у с. Тарасара випал кераміки проводять в округлих печах (рис. 7) діаметром близько 2,7 м, вертикальні стіни яких зведено з цегли на ви- соту 0,85 м. В основі печі на однаковій відстані розміщуються вісім топкових каналів висотою 0,33 м і шириною 0,2 м (Bhagat Kar et al. 1993, с. 158—159). Під час підготовки печі до випалу посуду на дно викладають 25 глиняних підста- вок. Вони сформовані на гончарному колі й ма- ють форму пустотілого на обох кінцях циліндра діаметром 14 см. Підставки розміщують трьома колами, так щоб жодна з них не перешкоджа- ла завантаженню палива в камеру печі. Перше Рис. 5. Тростянчик, шурф 2. 1 — план шурфу з позначенням ям 2 і 4; 2 — профіль шурфу: A — шар 1; В — шар 2А; С — шар 2В; а — Unio; б — обпалена глина; в — кістки; г — кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 372 коло містить 13 підставок, наступне — вісім, а останнє, цент-ральне,— всього чотири. На ко- жен циліндр кладуть по одній посудині, так щоб їхні стінки не торкалися одна одної. далі продо- вжують згори закладати піч посудом. Піч завантажується посудом закритих форм до рівня приблизно 30 см вище стінок. Піс- ля завантаження камера печі закривається ін- шими посудинами, що називаються тавді. Це мископодібні круглі глиняні вироби серед- ніх розмірів, які в побуті використовуються в якості сковорідок для випічки прісного хліба. Тавді розміщують у перевернутому положенні так, щоб вони повністю закрили камеру печі. для закривання дрібних отворів використову- ють фрагменти кераміки, які постійно зберіга- ються поруч із піччю. Також фрагменти посуду розміщують між посудинами при завантажен- ні печі. Все це потрібно для збереження необ- хідної кількості тепла в камері. у вищеподаному описі індійської етнографіч- ної печі найбільше цікавлять мобільні підставки для розміщення посуду на них. Не виключено, що зрізано-пірамідальні глиняні вироби знайде- ні в ямі 1 у Тростянчику можуть бути такими ж мобільними «стовпчиками» в конструкції печі. При розгляді інвентарю ями 1 виникає пи- тання про призначення глиняних виробів дис- коподібної форми. Останніми роками дослідниками був запро- понований варіант функціонального призна- чення цієї категорії виробів. Виявлені в Небе- лівці дископодібні глиняні предмети були ви- значені як «покришки каналів горну» (Burdo, Videiko 2015, р. 97—98, fig. 5: 6, 7; Korvin- Piotrovskiy et al. 2015, p. 243—245). Вважаєть- Рис. 6. Тростянчик, шурф 3. 1 — план ями 3 із позначенням місць знахідок мід- них виробів; 2 — профіль ями 3: A — шар 1; В — шар 2; а — обпалена глина; б — кістки; в — Unio; г — кераміка ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 73 ся, що «кришки» виконували функцію череня з продухами. Вони захищали посуд від прямої дії вогню й одночасно були підставками для зручного його розміщення в камері. З огляду на зазначені етнографічні анало- гії із Західної Індії, можна запропонувати ще одну версію призначення цих глиняних виро- бів у давнину. Вони могли використовуватися для фінального закупорювання завантаженої печі перед початком випалювання кераміки. Покладені в кілька рядів, ці диски цілком здат- ні забезпечити достатню концентрацію тепла всередині печі. Не виключено, що їх викорис- товували паралельно з окремими фрагментами битої кераміки для закриття невеликих дірок. у цьому випадку стіни споруди для випалу ке- раміки могли бути вертикальними, із мобіль- ним дахом, утвореним глиняними дисками. Це дозволяє здійснити швидке завантаження та розвантаження камери, не руйнуючи при цьому жодного елементу конструкції. Можли- во, постійних стінок у печі взагалі не існувало, а функцію підтримання стійкості виконували глиняні диски і/або фрагменти кераміки, ви- кладені поверх виробів, які піддавали обпалу. Відзначимо, що в українській етнографії іс- нує традиція закриття камери печі суцільним шаром фрагментів кераміки, відома під назвою «учереплення» (Пошивайло 1993, с. 121; Шуль- гіна 1929, с. 141, 183; Прусевич 1916, с. 61). Висновки досліджені заглиблені об’єкти з Тростянчика за формою поділяються на два типи: 1) лійчасті в перетині ями, де діаметр вершини перевищує діаметр придонної частини практично вдвічі (ями 1 та 3); 2) вузька глибока яма зі злегка роз- ширеними до дна стінками (яма 2). Заповнення ям першого типу практич- но одноманітне, із деякими варіаціями. Пе- реважно це добре гумусований ґрунт чорного кольору, насичений попелом або із прошарка- ми попелу. у заповненні знаходилася велика кількість фрагментів кераміки як окремих, так і у складі, неповних розвалів. Також у великій кількості трапляються сильно фрагментовані кістки тварин, фрагменти обмазки і каміння, здебільшого спрацьовані чи зламані знаряд- дя праці. Тобто заповнен-ня відображає увесь спектр речей, які були у вжитку давнього на- селення. Яма другого типу була вщент запо- внена обмазкою зі згорілої споруди, а на її дно поміщена зернотерка й подрібнені кістки тва- рин. Запов-нення ями може бути свідченням як ритуа-льних дій, так і переплануванням певної ділянки селища. Очевидно, заглиблені об’єкти першого типу спочатку були ямами, з яких видобували глину для будівництва та керамічного виробництва, а пізніше в них скидали різне побутове та вироб- ниче сміття. Чітка округла форма ями 2 (тип 2) може свідчити, що спочатку її використовува- ли як яму для зберігання припасів. Це не ви- ключає можливості використання її природ- нього заповнення в будівельній чи керамічній галузі. Абсолютно унікальним для Кукутень— Три-пілля є комплекс масивних глиняних виробів з ями 1. Відповідно до етнографіч- них даних можливо припустити, що зрізано- пірамідальні вироби використовували в якос- ті мобільних підставок для розміщення посу- ду в печі при обпалі кераміки. Запропоновано ідею, що вироби дископодібної форми слу- гували покришками для фінального закупо- рювання отвору у верхній частині печі. А при відсутності в печі стаціонарних стін, компак- тно складений набір кераміки для обпалу мо- гли повністю обкладати дископодібними гли- няними виробами. Рис. 7. Схематичне зображення етнографічної печі для обпалу кераміки, Індія, початок 1990-х рр. (за: Bhagat Kar 1993, fig. 11): а — глиняні підставки; б — фрагменти кераміки; в — посуд для випалу; г — керамічні сковорідки (tavdi) а б в г ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 374 Тростянчик—2015 Лабораторни� но�ни� но�� но� мер зразка Виріб Об’єкт Вміст елементів у вагових % Sn Zn Ag Fe Cu Cl Mg Br 1307 Намистина Яма 3, Квадрат В, Шар 3 0,101 — 0,044 0,098 98,96 0,801 — — 1308 Шило (фрагмент) Яма 3, Квадрат А, Шар 5 0,23 1,138 — 0,203 95,63 1,858 0,764 0,175 1309 Шило Яма 3, Квадрат А, Шар 5 0,14 0,722 0,047 0,12 97,98 0,989 — — Додаток 1 Спектральни� аналіз металевих предметів із ями 3 трипільського поселення Тростянчик Додаток 2 Палеоетноботанічні визначення На аналіз надано шматки зрізано-конічних ви- робів із глини з шурфу 1, ями 1 з поселення трипіль- ської культури Тростянчик початку етапу ВІІ (Трос- тянецький р-н, Вінницька обл.). Розвідкові роботи 2015 р. Східноподільської експедиції під керівництвом В.С. Рудя. З метою виявлення відбитків зернівок (плівок) і на- сіння культурних рослин і сегетальних бур’янів, прове- дено візуальне обстеження поверхонь виробів, а також (оскільки вироби підлягали утилізації) їхніх зламів. Зняття відбитків проводилося за загальновжи- ваною методикою, вперше використаною в СРСР З.В. Янушевич (Янушевич, Маркевич 1970). Надалі матеріал визначено завдяки його порівнянню з раніше установленими аналогічними зразками й широким ко- лом публікацій на цю тему. у результаті обстеження виявлено плівки рослин- ного походження і їхні відбитки; трапилися навіть від- битки фрагментів соломи до 5,0—7,0 см завдовжки. Частина плівок знаходилася і муміфікованому стані, однак, у результаті найменших змін (під незначними фізичними впливами?) вони розсипаються. усі відбитки культурних рослин виявилися винят- ково відбитками плівок ячменю плівчастого (Hordeum vulgare); не виключено, що свого часу там були також зернівки цього виду (оскільки, природно, плівки по- вторюють форму зернівок, за деякими відбитками не- можливо точно визначити, чи вони залишені плівка- ми, чи неочищеними зернівками). Кількість відбит- ків не підраховано через неможливість їхнього точного встановлення. Ячмінь плівчастий — це одна з трьох культур- них рослин (разом із просом і пшеницею двозернян- кою), відомих із найдавніших часів на території пів- к. і. н. Т.Ю. Гошко (Інститут археології НАН україни) дня Східної Європи (див.: Пашкевич 1992). Вони до- бре себе зарекомендували як витривалі й невибагливі рослини, отже набули значного поширення й ужитку у давніх землеробських суспільствах. За даними, отри- маними З.В. Янушевич і Г.О. Пашкевич у ході бага- торічних досліджень палеоетноботанічних матеріалів із трипільських пам’яток територій сучасної Молдо- ви й україни (досліджено понад 100 пам’яток), ячмінь плівчастий набув значного поширення на полях носі- їв трипільських традицій (першу спробу узагальнення див.: Янушевич 1980; добірку й посилання на джерела див.: Пашкевич, Відейко 2006; нові дані див.: Пашке- вич, Черновол 2014). Не є винятком і отриманий нами результат. Зауважимо, що ця знахідка не може свідчити про будь-які вподобання давніх землеробів. Зважаючи на одноманітність отриманих відбитків, а також на їхню якість (переважно плівки), можемо при- пустити, що маємо справу з відходами обмолоту/пере- сівання одного врожаю. Зважаючи ж на форму виробів (умовно «об’ємні»), переконуємося в тому, що викорис- тано прийом додавання до глиняної маси рослинних до- мішок із метою поліпшення їхніх певних функціональ- них властивостей. Цей прийом добре відомий за археоло- гічними даними для землеробських спільнот; донедавна (подекуди й дотепер) його застосовують у сільській міс- цевості під час будівництва глинобитних споруд. Таким чином, маємо побіжне свідчення існуван- ня землеробства в давніх мешканців трипільського по- селення поблизу с. Тростянчик. Водночас, дослідже- ні зрізано-пірамідальні вироби є яскравим прикладом використання матеріалів для виготовлення різнома- нітних глинобитних конструкцій. Сумарно маємо взаємозв’язок між землеробством і традиціями вико- ристання еластичних матеріалів. к. і. н. С.А. Горбаненко (Інститут археології НАН україни) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 75 Круц В.А., Рыжов С.Н. Отчет о работе Тальянковского отряда Трипольской экспедиции в 1988 г. // НА ІА НАНу. — 1988/4а. Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006. Пашкевич Г., Черновол Д. Нові палеоботанічні матеріали з трипільських пам’яток // Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди: Зб. наук. пр. пам’яті Володимира Круца. — Львів, 2015. — С. 97—110. Пашкевич Г.А. Культурные растения украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материа- лам): дисс. … д-ра биол. наук в форме науч. докл. — К., 1992. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології лівобережної україни (Гетьманщи- на). — Опішне, 1993. Прусевич А. Гончарный промысел вь Подольской губернии // Кустарные промыслы Подольской губернии. — К., 1916. — С. 9—118. Цвек Е.В., Озеров П.И. Отчет о разведке археологических памятников в Новомиргородском районе Кировоград- ской области в 1987—1989 гг. // НА ІА НАНу. — 1987—1989/40б. Шмаглий Н.Н., Видейко М.Ю. Отчет о работе Майданецкого отряда Трипольской экспедиции за 1984 г. // НА ІА НАНу. — 1984/38б. Шульгина Л. Ганчарство в с. Бубнівці на Поділлі // Матеріяли до етнології. — К., 1929. — Т. ІІ. — С. 111—200. Янушевич З.В., Маркевич В.И. Археологические находки культурных злаков на первобытных поселениях Пруто- днестровского междуречья // Интродукция культурных растений. — Кишинев, 1970. — С. 83—110. Янушевич З.В. Земледелие в раннем триполье // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — С. 225—234. Bhagat Kar S., Koiso M., Thomas E. Pottery making traditions at tarasara, Dist. Bhavnagar, Gujarat // Bulletin of the Deccan College Research Institute. — Vol. 53. — 1993. — Р. 143—185. Burdo N., Videiko M. Nebelivka: From magnetic Prospection to New Features of mega-Sites // trypillia-megasites and European Prehistory. 4100—3400 BC / Edited by J. müller, K. Rassmann and m. Videiko. — 2015. — P. 96—116. Korvin-Piotrovskiy A., Hofmann R., Rassmann K, Videiko M., Brandtstдtter L. Pottery Kilns in trypillian Settlements. tracing the Division of Labour and the Social Organization of Copper Age Communities // trypillia-megasites and European Prehistory. 4100-3400 BC / Edited by J. müller, K. Rassmann and m. Videiko. — 2015. — P. 221—252. Надійшла 14.04.2016 В.С. Рудь уГЛуБЛЕННЫЕ ОБЪЕКТЫ ИЗ ПОСЕЛЕНИЯ ТРОСТЯНЧИК В 2015 г. на трипольском поселении Тростянчик было раскопано три ямы, обнаружено разнообразие форм и запол- нения углубленных объектов. В яме 1 найдено массивные глиняные изделия двух типов: срезано-пирамидальной и дисковидной формы. Если последние сравнительно часто встречаются на поселениях, то первые являются аб- солютно уникальными для Кукутень-Триполья. При сопоставлении с некоторыми этнографическими материа- лами, комплекс этих изделий мог использоваться в конструкции печи для обжига керамики. Яма 2 полностью заполнена обмазкой, в ее придонной части находилась перевернутая зернотерка. В яме 3 рядом с разнообразным бытовым мусором (фрагменты посуды, кости животных, обмазка, орудия труда и пластика) найдено три медных изделия. Кроме публикации объектов, статья снабжена двумя приложениями: спектральным анализом металла и палеоэтноботаническими определениями. V.S. Rud SUNK OBJECtS FROm tROStIANCHYK SEttLEmENt In 2015, three pits were excavated at the trypillian settlement trostianchyk. they have shown a variety of forms and fillings of sunk objects. massive clay products of two types were found in the pit No 1: truncated-pyramidal and discal ones. If the latter are comparatively often found at the settlements, the former are absolutely unique for the Cucuteni-trypillian culture. In comparison with some ethnographic materials, it is probable that a set of these products was used in the construction of a potter’s kiln. the pit No 2 was completely filled with burnt clay. An inverted grinding stone was found close to the bottom of the pit. In the pit No 3, three copper objects were found together with various household rubbish (sherds, animal bones, plaster, tools, and figurines). Besides the publication of the objects, the article includes two appendixes: spectral analysis of metal finds and palaeoethnobotanic attributions.