Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр.
Публікуються знахідки деталей поясного набору епохи раннього середньовіччя з Полтавщини, виявлені з початку 2000-х років. Визначено їх типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії. Heraldic belts were one of elements of the Early Mediaeval Slavs’ dress. Many articles, both typ...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195032 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 89–105. — Бібліогр.: 140 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195032 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Володарець-Урбанович, Я.В. 2023-12-03T09:25:28Z 2023-12-03T09:25:28Z 2016 Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 89–105. — Бібліогр.: 140 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195032 Публікуються знахідки деталей поясного набору епохи раннього середньовіччя з Полтавщини, виявлені з початку 2000-х років. Визначено їх типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії. Heraldic belts were one of elements of the Early Mediaeval Slavs’ dress. Many articles, both typological, and semantical are devoted to them. New finds enrich our notions of typological variety and widen the areas. For instance, among a series of items discovered since the beginning of the 2000s in Poltava region, there are belt set details coming from Hradyzhsk (2 items), Kharkivtsi, Velyka Krucha, Livenske, Zasullia-Mhar (2 items), and Pisky (3 items). The belt plate from Hradyzhsk belongs to two-horned plates Aibabin/variant 1—1 or 1—4, a plaque Kovalevska/section 39, type 1, to two-parted plates Skyba/type II—5, variant 1. Such products were common for the Slavs, the nomads in the Black Sea north region, in the Crimea, and in the Caucasus. The buckle from Hradzhysk belongs to unit-cast imitations of Byzantine buckles with double moving casing (SchulzeDorrlamm/type B-15) or to unit-cast buckles with casing in shape of double figured projection. B-shaped grooved buckle from Kharkivtsi belongs to Pritzier-Polibino type (group V), after I.A. Bazhan and S.Yu. Kargapoltsev. Such products were used since the 4th or 5th centuries to the first half of the 6th century. The belt plate from Livenske belongsto horizontalsymmetric plates Havrytukhin/type 1, variant 1б, or platesKovalevska/ section 34, type 2. The closest analogies come from Altynasar, mound 34, and Verkhsainskyi burial ground. Details of belt set from Zasullia-Mhar are represented by a T-shaped plate and an anthropomorphous plaque. T-shaped plaque belongs to Aibabin/variant 3 or Harvrytukhin/group A. analogous products are known among the Slavonic and nomadic antiquities, in the Crimea and the Caucasus. Anthropo-zoomorphic plate-plaque resembles anthropo-zoomorphic fibulae Rodnikova/type II.2 and a fingers-shaped fibula from Muzhynovo. The item analyzed could be a workpiece or a broken anthropo-zoomorphic fibula, and a craftsman could remake this item to use it as a plate. The details of belt set from Pisky are represented by a belt tip, a buckle, and a small sewn on plate. A belt tip belongs to Aibabin/type 1—2, to inset tips with straight or slightly incurved sides, by I.O.Havrytukhin, or to Kovalevska/section 1, subsection 1, type 6, subtype 1, variant 2. According to A.V. Skyba’s typology, such products belong to type I (simple) and variant “with straight sides”. Such products are known among the Slavonic and nomadic antiquities from the Crimea and the Caucasus. The buckle belongs to “Syracuse” type, Kovalevska/section 2 (oval-framed), type 7, subtype 5, or Aibabin/variant 4. At the south of Eastern Europe, such products are found in the Caucasus, and in a big number, at the Crimean burial grounds. A rosette I shape of shield boss belongs to group VII (small sewn plates) and subgroup of rosettes with strokes on the edge, according to O.A. Shcheglova, or to belt plates Kovalevska/section 1, type 7. Such products are known among the Huns’ antiquities, the Slavonic and the nomadic adornments. Belt sets of the Early Mediaeval Slavs were an integral part of men’s dress for the Early Mediaeval Slavs. However, all the reconstructions of Slavonic belts remain at the hypothetical level. First priority is to create as full as possible catalogue of products and to set them onto a map. Одним из элементов убора раннесредневековых славян были геральдические пояса. Их анализу посвящено много работ как типологических, так и семантических. Новые находки обогащают наши представления о типологическом разнообразии и расширяют ареалы. В частности среди ряда вещей, выявленных с начала 2000-х гг. на Полтавщине, детали поясного набора происходят из Градижска (2 экз.), Харковцов, Великой Кручи, Ливенского, Засулья-Мгара (2 экз.) и Песков (3 экз.) (рис. 1; 2). Поясная накладка из Градижска принадлежит к двурогим бляшкам Айбабин/вариант 1—1 или 1—4, накладка Ковалевская/отдел 39, тип 1, к двухчастным накладкам Скиба/тип ІІ—5, вариант 1. Такие изделия распространены у славян, кочевников Северного Причерноморья, в Крыму, на Кавказе. Пряжка из Градижска принадлежит к цельнолитым имитациям византийских пряжек с двойной подвижной обоймой (Шульце-Дерламм /тип В-15) или цельнолитых пряжек с обоймой в виде двойных фигурных выступов. В-образная рифленая пряжка из Харковцов принадлежит к типу Притцир-Полибино (группа V) по И.А. Бажану и С.Ю. Каргапольцеву. Бытуют такие изделия от IV/V вв. до первой четверти VI ст. Поясная накладка из Ливенского принадлежит к горизонтально симетричним накладкам Гавритухин/тип 1, вариант 1б или накладкам Ковалевская/отдел 34, тип 2. Наиболее близкие аналогии происходят из Алтин-асару 4а, курган 34 и Верхсаинского могильника. Детали поясной гарнитуры из Засулья-Мгара представлены Т-образной накладкой и антропоморфной бляшкой. Т-образная накладка принадлежит к Айбабин/вариант 3 или Гавритухин/група А. Аналогичные изделия известны среди славянских и кочевнических древностей, в Крыму и на Кавказе. Бляшка-накладка антропозооморфной формы похожа на антропозооморфные фибулы Родинкова/тип ІІ.2 и на пальчатую фибулу из Мужиново. Данное изделие могло быть заготовкой или обломанной антропозооморфной фибулой и мастер мог переделать данное изделие для его использования в качестве бляшки. Детали поясной гарнитуры из Песков представлены наконечником пояса, пряжкой и небольшой нашивной бляшкой. Наконечник пояса принадлежит к Айбабин/тип 1—2, к прорезным наконечникам с прямыми или слегка прогнутыми боками по И.О. Гавритухину или к Ковалевская/отдел 1, подотдел 1, тип 6, подтип 1, вариант 2. По типологи А.В. Скибы такие изделия относятся к типу І (простых) и варианта «с прямыми боками». Известны такие изделия среди славянских и кочевнических древностей, из Крыма и на Кавказе. Пряжка принадлежит к типу «Сиракузы», Ковалевская/отдел 2 (овальнорамочные), тип 7, подтип 5, или Айбабин/вариант 4. На юге Восточной Европы такие изделия встречаются на Кавказе и, в большом количестве, на могильниках Крыма. Розетка умбоновидной формы принадлежит к группе VII(небольшие нашивные бляшки) и подгруппе розеток с штрихами по краю по О.А. Щегловой или к ременным накладкам Ковалевская/отдел 1, тип 7. Известны такие изделия среди гуннский древностей, славянских и кочевнических украшений. Поясные наборы раннесредневековых славян являются неотъемлемой частью мужского убора. Но все реконструкции славянских поясов остаются на уровне гипотетических. Первоочередным остается создание максимально полного каталога изделий и их картографирование. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. Belt set details of the 5th — first half of the 8th centuries from Poltava region: finds of beginning of 2000s Детали поясного набора V — первой половины VІІI вв. из Полтавщины: находки начала 2000-х гг. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| spellingShingle |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. Володарець-Урбанович, Я.В. Публікації археологічного матеріалу |
| title_short |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| title_full |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| title_fullStr |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| title_full_unstemmed |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| title_sort |
деталі поясних наборів v — першої половини vііi ст. із полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. |
| author |
Володарець-Урбанович, Я.В. |
| author_facet |
Володарець-Урбанович, Я.В. |
| topic |
Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet |
Публікації археологічного матеріалу |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Belt set details of the 5th — first half of the 8th centuries from Poltava region: finds of beginning of 2000s Детали поясного набора V — первой половины VІІI вв. из Полтавщины: находки начала 2000-х гг. |
| description |
Публікуються знахідки деталей поясного набору епохи раннього середньовіччя з Полтавщини, виявлені з початку 2000-х років. Визначено їх типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії.
Heraldic belts were one of elements of the Early Mediaeval Slavs’ dress. Many articles, both typological, and semantical are devoted to them. New finds enrich our notions of typological variety and widen the areas. For instance, among a series of items discovered since the beginning of the 2000s in Poltava region, there are belt set details coming from Hradyzhsk (2 items), Kharkivtsi, Velyka Krucha, Livenske, Zasullia-Mhar (2 items), and Pisky (3 items). The belt plate from Hradyzhsk belongs to two-horned plates Aibabin/variant 1—1 or 1—4, a plaque Kovalevska/section 39, type 1, to two-parted plates Skyba/type II—5, variant 1. Such products were common for the Slavs, the nomads in the Black Sea north region, in the Crimea, and in the Caucasus. The buckle from Hradzhysk belongs to unit-cast imitations of Byzantine buckles with double moving casing (SchulzeDorrlamm/type B-15) or to unit-cast buckles with casing in shape of double figured projection. B-shaped grooved buckle from Kharkivtsi belongs to Pritzier-Polibino type (group V), after I.A. Bazhan and S.Yu. Kargapoltsev. Such products were used since the 4th or 5th centuries to the first half of the 6th century. The belt plate from Livenske belongsto horizontalsymmetric plates Havrytukhin/type 1, variant 1б, or platesKovalevska/ section 34, type 2. The closest analogies come from Altynasar, mound 34, and Verkhsainskyi burial ground. Details of belt set from Zasullia-Mhar are represented by a T-shaped plate and an anthropomorphous plaque. T-shaped plaque belongs to Aibabin/variant 3 or Harvrytukhin/group A. analogous products are known among the Slavonic and nomadic antiquities, in the Crimea and the Caucasus. Anthropo-zoomorphic plate-plaque resembles anthropo-zoomorphic fibulae Rodnikova/type II.2 and a fingers-shaped fibula from Muzhynovo. The item analyzed could be a workpiece or a broken anthropo-zoomorphic fibula, and a craftsman could remake this item to use it as a plate. The details of belt set from Pisky are represented by a belt tip, a buckle, and a small sewn on plate. A belt tip belongs to Aibabin/type 1—2, to inset tips with straight or slightly incurved sides, by I.O.Havrytukhin, or to Kovalevska/section 1, subsection 1, type 6, subtype 1, variant 2. According to A.V. Skyba’s typology, such products belong to type I (simple) and variant “with straight sides”. Such products are known among the Slavonic and nomadic antiquities from the Crimea and the Caucasus. The buckle belongs to “Syracuse” type, Kovalevska/section 2 (oval-framed), type 7, subtype 5, or Aibabin/variant 4. At the south of Eastern Europe, such products are found in the Caucasus, and in a big number, at the Crimean burial grounds. A rosette I shape of shield boss belongs to group VII (small sewn plates) and subgroup of rosettes with strokes on the edge, according to O.A. Shcheglova, or to belt plates Kovalevska/section 1, type 7. Such products are known among the Huns’ antiquities, the Slavonic and the nomadic adornments. Belt sets of the Early Mediaeval Slavs were an integral part of men’s dress for the Early Mediaeval Slavs. However, all the reconstructions of Slavonic belts remain at the hypothetical level. First priority is to create as full as possible catalogue of products and to set them onto a map.
Одним из элементов убора раннесредневековых славян были геральдические пояса. Их анализу посвящено много работ как типологических, так и семантических. Новые находки обогащают наши представления о типологическом разнообразии и расширяют ареалы. В частности среди ряда вещей, выявленных с начала 2000-х гг. на Полтавщине, детали поясного набора происходят из Градижска (2 экз.), Харковцов, Великой Кручи, Ливенского, Засулья-Мгара (2 экз.) и Песков (3 экз.) (рис. 1; 2). Поясная накладка из Градижска принадлежит к двурогим бляшкам Айбабин/вариант 1—1 или 1—4, накладка Ковалевская/отдел 39, тип 1, к двухчастным накладкам Скиба/тип ІІ—5, вариант 1. Такие изделия распространены у славян, кочевников Северного Причерноморья, в Крыму, на Кавказе. Пряжка из Градижска принадлежит к цельнолитым имитациям византийских пряжек с двойной подвижной обоймой (Шульце-Дерламм /тип В-15) или цельнолитых пряжек с обоймой в виде двойных фигурных выступов. В-образная рифленая пряжка из Харковцов принадлежит к типу Притцир-Полибино (группа V) по И.А. Бажану и С.Ю. Каргапольцеву. Бытуют такие изделия от IV/V вв. до первой четверти VI ст. Поясная накладка из Ливенского принадлежит к горизонтально симетричним накладкам Гавритухин/тип 1, вариант 1б или накладкам Ковалевская/отдел 34, тип 2. Наиболее близкие аналогии происходят из Алтин-асару 4а, курган 34 и Верхсаинского могильника. Детали поясной гарнитуры из Засулья-Мгара представлены Т-образной накладкой и антропоморфной бляшкой. Т-образная накладка принадлежит к Айбабин/вариант 3 или Гавритухин/група А. Аналогичные изделия известны среди славянских и кочевнических древностей, в Крыму и на Кавказе. Бляшка-накладка антропозооморфной формы похожа на антропозооморфные фибулы Родинкова/тип ІІ.2 и на пальчатую фибулу из Мужиново. Данное изделие могло быть заготовкой или обломанной антропозооморфной фибулой и мастер мог переделать данное изделие для его использования в качестве бляшки. Детали поясной гарнитуры из Песков представлены наконечником пояса, пряжкой и небольшой нашивной бляшкой. Наконечник пояса принадлежит к Айбабин/тип 1—2, к прорезным наконечникам с прямыми или слегка прогнутыми боками по И.О. Гавритухину или к Ковалевская/отдел 1, подотдел 1, тип 6, подтип 1, вариант 2. По типологи А.В. Скибы такие изделия относятся к типу І (простых) и варианта «с прямыми боками». Известны такие изделия среди славянских и кочевнических древностей, из Крыма и на Кавказе. Пряжка принадлежит к типу «Сиракузы», Ковалевская/отдел 2 (овальнорамочные), тип 7, подтип 5, или Айбабин/вариант 4. На юге Восточной Европы такие изделия встречаются на Кавказе и, в большом количестве, на могильниках Крыма. Розетка умбоновидной формы принадлежит к группе VII(небольшие нашивные бляшки) и подгруппе розеток с штрихами по краю по О.А. Щегловой или к ременным накладкам Ковалевская/отдел 1, тип 7. Известны такие изделия среди гуннский древностей, славянских и кочевнических украшений. Поясные наборы раннесредневековых славян являются неотъемлемой частью мужского убора. Но все реконструкции славянских поясов остаются на уровне гипотетических. Первоочередным остается создание максимально полного каталога изделий и их картографирование.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195032 |
| citation_txt |
Деталі поясних наборів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини: знахідки від початку 2000-х рр. / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 89–105. — Бібліогр.: 140 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT volodarecʹurbanovičâv detalípoâsnihnaborívvperšoípolovinivííistízpoltavŝiniznahídkivídpočatku2000hrr AT volodarecʹurbanovičâv beltsetdetailsofthe5thfirsthalfofthe8thcenturiesfrompoltavaregionfindsofbeginningof2000s AT volodarecʹurbanovičâv detalipoâsnogonaboravpervoipolovinyvííivvizpoltavŝinynahodkinačala2000hgg |
| first_indexed |
2025-11-25T22:37:27Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:37:27Z |
| _version_ |
1850568318238326784 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 89
Я.В. Володарець-Урбанович
ДЕТАЛІ ПОЯСНИХ НАБОРІВ V — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ VІІI СТ.
ІЗ ПОЛТАВЩИНИ: ЗНАХІДКИ ВІД ПОЧАТКУ 2000-х рр. *
Публікуються знахідки деталей поясного набору епохи раннього середньовіччя з Полтавщини, виявлені з по-
чатку 2000-х років. Визначено їх типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії.
К л ю ч о в і с л о в а: Полтавська область, пеньківська та колочинська культури, раннє середньовіччя,
V—VIII ст., поясна гарнітура.
© Я.В. Володарець-УрбаноВич, 2016
одним із елементів убору ранньосередньовіч-
них слов’ян були «геральдичні» пояси. Їхньо-
му аналізу присвячено багато робіт як типоло-
гічних (Ковалевская 1979; 2000; айбабин 1990;
1999; богачев 1992; Гавритухин 1996а; Комар
2006; Скиба 2004; 2014), так і «семантичних»
(Ковалевская 1970; богачев 2008).
Першочерговим завданням залишається
створення максимально повного каталогу ви-
робів та їхнє картографування. нові знахід-
ки збагачують наші уявлення щодо типоло-
гічного розмаїття та розширюють ареали. Зо-
крема серед низки речей виявлених із початку
2000-х рр. на Полтавщині деталі поясних на-
борів походять із Градизька (2 екз.), Харківців,
Великої Кручі 1, лівенського, Засулля-Мгару
(2 екз.) та Пісків (3 екз.) (рис. 1; 2). дана стаття
присвячена аналізу саме поясних деталей.
Деталі поясних наборів із Градизька
дві знахідки були виявлені місцевими жителя-
ми ще в 1990-х рр. і тоді ж передані до фондів
цодПа 2. однак дотепер вироби залишалися
неопублікованими і невідомими широкому за-
галу фахівців. У 2014 р. знахідки були передані
до Полтавського краєзнавчого музею й на мо-
мент опрацювання ще не отримали нових ін-
вентарних номерів. Тому в статті подані номе-
ри фондів цодПа.
1. Фрагмент бронзової поясної наклад-
ки, що складалася з комбінації геральдичного
щитка та верхньої частини із роздвоєним, «ро-
гатим» верхом, частини якого спрямовані в різ-
ні сторони (верхня частина не збереглася). на
щитку та верхній частині наявні по два отво-
ри діаметром 0,2 см. Імовірно, у нижній осно-
ві верхнього щитка виробу було три отвори. Із
зворотної сторони навколо центрального отво-
ру є закраїна. Із зворотного боку щитка знахо-
дяться залишки від місця кріплення шпеньки.
розміри становлять 1,7 × 1,7 см, ширина щит-
ка — 1,5 см (інвентарний номер (далі — І.н.) —
КВ-529, а-257) (рис. 1, 1).
Знахідка належить до дворогих бляшок
айбабін/варіант 1—1 чи 1—4 (айбабин 1990,
с. 52—53), накладок Ковалевська/відділ 39,
типу 1 (Ковалевская 2000, с. 160), до двочас-
тинних накладок Скиба/тип ІІ—5, варіант 1
(Скиба 2014, с. 280). І.о. Гавритухіним за-
пропонував їх виділити в групу «рогатих» се-
ред цільних двучастних накладок (Гавриту-
хин 1996, с. 24). а.В. богачев розглядав подібні
знахідки в контексті аналізу поясних деталей із
2 Загалом із досить вузького регіону походить доволі
значна колекція прикрас V—VII ст., пов’язана з роз-
мивами берега водами Кременчуцького водосхови-
ща (Володарець-Урбанович 2015, рис. 11, 30—34),
зокрема: Пронозівка (левченко 2001), Кагамлик
(рутковская 1974, рис. 21, 5; левченко 2001; Крака-
ло 2002), Васьківка (Кракало 2002), Градизьк (рут-
ковская 1974, рис. 14, 6, 7; 22, 1, 2, 5, 12; левченко
2001; Кракало 2002; Гавритухiн 2001) та Максимівка
(Сымонович, Кравченко 1983, с. 67; левченко 2001а;
Супруненко та ін. 2004, с. 104—100).
* Висловлюю щиру вдячність л.М. луговій та І.С. Мель-
никовій (Полтавський краєзнавчий музей імені Василя
Кричевського) та М.Г. безсмольній (Комсомольський
історико-краєзнавчий музей) за можливість ознайо-
митися із фондовими та експозиційними матеріалами;
а також І.о. Гавритухіну, о.б. Супруненку, а.М. об-
ломському, а.В. Скибі, В.І. баранову, о.о. Щегловій,
В.Є. родінковій, л.о. Вязову, о.а. Красноперову та
л.В. Строковій — за надані консультації та зауважен-
ня, о.В. Сидоренку — за можливість опублікувати зна-
хідки з Пісків, І.В. Головку — за можливість опубліку-
вати знахідку з Харківців.
1 аварський наконечник поясу (рис. 2, 4) був опублі-
кований І.В. Головком (Головко 2011; 2012). Тому в
цій статті виріб не буде розглядатися. Знахідка збері-
гається у фондах Полтавського краєзнавчого музею
імені Василя Кричевського (І.н. — ПКМ ВК 86518,
а 13032).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 390
Поволжя (богачев 1992, с. 85—86). Такі вироби
найбільш поширені в башкирії (Ковалевская
1972, рис. 3, 41), Криму, Північному Кавказі та
Поволжі (Ковалевская 2000, с. 160).
аналогічні вироби 3 серед слов’янських ста-
рожитностей походять із поселення Ігрень-
Підкови (рис. 3, 1, 2а, 2б; 4, 1, 2; Приходнюк
1998, рис. 72, 1, 2).
Серед кочівницьких старожитностей подіб-
ні вироби походять із Христофорівки, курган 7,
поховання 7 (Prihodnyuk, Fomenko 2003, fig. 1,
11) та Калінінського, курган 4, поховання 10
(атавин 1996, табл. 9, 5; Комар 2006, с. 104—
105, рис. 48, 32).
У Криму подібні вироби виявлені на мо-
гильнику Суук-Су, поховання 67 (айбабин
1990, рис. 49, 34), Скалистому, склеп 197, 350,
422, 486 (Веймарн, айбабин 1993, с. 176—177,
рис. 18, 42; 54, 3; 75, 10; 90, 9, 10) та боспор-
3 При наведенні аналогій були використані матеріа-
ли, перш за все, слов’янських та кочівницьких ста-
рожитностей півдня Східної Європи, а також знахід-
ки з Криму та Кавказу. Серед типів поясних наборів
доволі мало етновизначальних виробів. Загалом ця
традиція поширена від Угорщини до Забайкалля
(распопова 1965, с. 81; 1979; Ковалевская 1972, с.
102; Генинг 1979, с. 97—98; азбелев 1993, с. 89).
ському некрополі, склеп 180, поховання 7
(айбабин 1990, рис. 50, 45; Засецкая 1998,
табл. ХІХ, 11—13).
Із території Кавказу подібні вироби відомі
на могильнику дюрсо, поховання 475 та 317
(дмитриев 1982, рис. 12, 29; 2003, табл. 28, 36).
Серед інших аналогій слід відмітити знахід-
ки з городища Картавцево, що розташоване в
долині р. ока (Воронцов 2013, с. 60, рис. 72, 5;
2014, с. 319, рис. 2, 13), на могильнику іменьків-
ської культури Комарівка, поховання 2 в Повол-
жі (Вязов, Петрова 2013, с. 15, рис. 1, 3), Кушна-
рівському могильнику (Генинг 1972, рис. 8, 17,
24) та пам’ятці джетиасарської культури: алти-
насар 4, склеп 17 (богачев 1996, рис. 3).
2. Фрагмент бронзової пряжки. Зберегли-
ся частина щитка та рамки із віссю для крі-
плення язичка. на части щитка є два шпенька
для кріплення до ременя. В задній части рам-
ки є виїмка. Щиток від рамки із зовнішнього
боку відокремлений маленькою закраїною. За-
гальна довжина — 2,26 см, довжина щитка —
1,42 см, ширина щитка — 0,86 см (І.н. — КВ-
530, а-258) (рис. 1, 2).
Такі пряжки (наприклад, айбабин 1990,
рис. 40, 12, 13; дмитриев 2003, табл. 83, 15) є
цільнолитими імітаціями візантійських пря-
жок з подвійною рухомою обоймою (Шульце-
дерламм /тип В-15 (Schulze-Dorrlamm 2002, p.
70—72; add. 59) чи цільнолитих пряжок з обо-
ймою у вигляді подвійних фігурних виступів,
що мають форму геральдичних щитків та ін.
(наприклад, айбабин 1990, рис. 40, 9; Гаври-
тухин, Пьянков 2003, табл. 78, 42, 75, 81; дми-
триев 2003, табл. 83, 16, 22; Комар 2006, рис. 45,
12—14, 21), що, імовірно, також походять від
Шульце-дерламм/тип В-15.
В-подібна рифлена пряжка з Харківців
Пряжка виявлена І.В. Головком, співробітни-
ком Пирятинського загону охоронної архео-
логічної експедиції цодПа, восени 2007 р. на
городищі раннього залізного віку в уроч. Сми-
кова левада, на острові, поблизу села Харків-
ці Пирятинського району (Головко 2007, c. 71).
Знахідка зберігається у фондах Полтавського
краєзнавчого музею.
В-подібна пряжка лита, масивна. рам-
ка овальної, дещо прогнутої спереду форми.
оздоблена рифленням. Переріз рамки має
форму сегменту. Залізний язичок окислений,
загнутий на кінці. довжина пряжки — 4,0 см,
ширина — 2,5 см, довжина язичка — 3,0 см
(І.н. — ПКМ 82645, а 12439) (рис. 1, 3).
Рис. 1. Карта знахідок нових деталей поясного набору
V — початку VIІI ст. з Полтавщини: I — поясна накладка
Ковалевська/відділ 39, типу 1; ІІ — цільнолиті імітації
візантійських пряжок з подвійною рухомою обоймою;
ІІІ — В-подібна пряжка типу Притцір-Полибіно; IV —
аварський наконечник ременя; V — поясна накладка
Ковалевська/відділ 34, типа 2; VI — Т-подібна наклад-
ка Гавритухін/група а; VII — антропоморфна бляшка-
накладка; VIII — поясний наконечник Ковалевська/
відділ 1, підвідділу 1, типу 6, підтипу 1, варіанту 2; IX —
пряжка типу «Сіракузи»; X — поясна накладка Ковалев-
ська/відділ 1, типу 7. Пам’ятки: 1 — Градизьк; 2 — Ха-
крівці; 3 — Велика Круча; 4 — лівенське; 5 — Засулля-
Мгар; 6 — Піски
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 91
За І.а. бажаном та С.Ю. Каргапольцевим
(бажан, Каргапольцев 1989, c. 28—35), ви-
ріб належить до типу Притцір-Полибіно (гру-
па V), що побутує від IV/V ст. до першої чверті
VI ст. (бажан, Каргапольцев 1989, рис. 3). Зна-
хідка з Харківців найбільше подібна до виро-
бу з Тарраку, що датується третьою чвертю V ст.
(бажан, Каргапольцев 1989, рис. 1). найближ-
ча територіальна аналогія виявлена на пень-
ківському могильнику Велика андрусівка 3,
поховання 4 (березовець 1969, c. 68—69) 4.
окрім того, тип Притцір-Полибіно представ-
лений знахідками із Притціри, Мархегга, аль-
фрістона, Самсона, Хеммінгему, білозірки,
Вахакури, Курони, Пуйга, Памусиса, Машули,
рисна-Сааре, Засвирь, линдора, Курово, По-
либіно, Вижяй (рис. 5).
Перші пряжки прогнутої форми з рифлен-
ням з’являються в центральній Європі між
350-м та 450-м роками. У першій половині
4 Серед слов’янських старожитностей подібні вироби
не надто поширені. Інша В-подібна рифлена пряж-
ка, що належить до типу Ятрус, походить із району
Сахнівки (бажан, Каргапольцев 1989, рис. 2), де ві-
дома низка слов’янських пам’яток (Кухаренко 1963;
Приходнюк 1976).
V ст. набувають широкого розповсюдження й
побутують до початку VІ ст., коли мода на риф-
лення зникає і змінюється гравіюванням та на-
січками. Й. Вернер наполягав на середньоєв-
ропейському походженні подібних пряжок
(Werner 1981, s. 700) і пропонував датувати по-
яву таких пряжок у Східній Європі другою по-
ловиною V ст., а пряжку з линдори — близь-
ко 500 р. (Werner 1977). для поховання в Усть-
белій є дата 14С — друга половина V — початок
VI ст. (башенькин 1995, с. 24—25).
І.а. бажан та С.Ю. Каргапольцев припус-
кають, що В-подібні рифлені пряжки побу-
тували у центральній Європі у кінці IV — на
початку VI ст., але у Східній Європі подібні
вироби могли з’явитися не пізніше середи-
ни V ст. С.Ю. Каргапольцев вважає, що вони
з’являються в лісовій зоні Східної Європи в
430—490-х рр. у результаті сильного імпульсу із
заходу від деяких романізованих варварів через
територію Прусії (Каргапольцев 1997, с. 9).
Побутування пряжок із рифленою рамкою на
могильнику Мокра балка, вкладається у межі V —
першої половини VI ст. за розробками Г.Є. афа-
насьева (афанасьев, рунич 2001). І.о. Гавритухін
вважає, що на цій пам’ятці подібні пряжки дату-
Рис. 2. Знахідки деталей поясного набору V — початку VIІI ст. з території Полтавщини: 1, 2 — Градизьк;
3 — Хакрівці; 4 — Велика Круча; 5 — лівенське; 6, 7 — Засулля-Мгар; 8—10 — Піски
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 392
ються в межах VI ст., чи навіть серединою — дру-
гою половиною VI ст. (Гавритухин 2001, с. 43).
Трапляються В-подібні рифлені пряжки і
з геральдичними гарнітурами, що в загальних
межах датуються VII ст. Зокрема на ранньосе-
редньовічному поселенні Усть-чорна на Волзі,
псевдорифлена В-подібна залізна пряжка ви-
явлена разом із деталями геральдичного поясу
(леонтьев 1994, с. 225, рис. 96). В-подібна риф-
лена пряжка із розкопок а.Г. атавіна біля хуто-
ра Малаї, що на Кубані, теж може бути датова-
на VII ст. (атавин 2008, с. 39, табл. 21—22).
е.р. Михайлова, вказуючи на існування по-
дібних виробів в V — початку VI ст., пропонує
обмежити дату — кінець V — друга чверть/се-
редина VI ст., а час використання деяких зна-
хідок (без щитка на язичку) продовжити до
VII ст. (Михайлова 2010, с. 138—139, рис. 2;
2012, с. 206—207; 2014, с. 216, рис. 2, 3, 4; ис-
ланова 2012, с. 27).
Поясна накладка з Лівенського
У серпні 2009 р. до цодПа була передана
колекція знахідок, зібрана впродовж 2006—
2009 рр. І.В. бовкуном та С.а. андрющен-
ком в уроч. Красний Куток, на території с. лі-
венське новосанжарського району. Знахідки
зберігаються у Комсомольському історико-
краєзнавчому музеї.
Рис. 3. аналогії знахідкам «геральдичної» традиції із теренів півдня Східної Європи. Поясні накладки Ковалев-
ська/відділ 39, тип 1: 1, 2 — Ігрень (1, 2а — за Приходнюк 1998, рис. 72, 1, 2; 2b — за Скиба 2014, рис. 14, 22); поясні
накладки Ковалевська/відділ 34, тип 2: 3—5 — алтин-асару 4а, курган 34; 29 — Верхсаінський могильник; поясні
Т-подібні накладки Гавритухін/група а: 6 — могильник лебяже, поховання 3; 7—9 — могильник Моква; 10 — ли-
хачівка; поясні накладки Ковалевська/відділ 1, тип 7: 11, 12 — Козіївсько-новоодеський скарб; 13 — Великобу-
дівський скарб; 14 — Середнє Подніпров’я; 15 — Хацьківський скарб; поясні наконечники Ковалевська/відділ 1,
підвідділ 1, тип 6, підтип 1, варіант 2: 16, 17 — Гапонівський; 18 — Козіївсько-новоодеський; 19, 20 — Курилів-
ський скарби; 21 — із східних повітів Полтавської губернії; 22 — територія чернігова; 23 — Кагамлик; 24 — Ігрень-
Підкова; 25 — Пени; 26 — Красний Городок 2; 27, 28 — могильник Моква. 6, 14, 22, 26 — без масштабу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 93
Територія, охоплена зборами, розташова-
на у південно-східній частині с. лівенське. це
мисоподібне підвищення першої та другої над-
заплавних терас правого берега р. Маячка, зай-
няте городами. Висота над заплавою становить
від 1,3—1,8 м до 2,2 м. Площа зборів — від 3,0
до 5,0 га. до ранньосередньовічних матеріалів
належать фрагмент ліпної сковорідки з низь-
ким бортиком, уламок пряслиця та поясна на-
кладка (Головко, бовкун, Супруненко 2010;
бовкун, Головко 2011, с. 90—91).
Фрагмент бронзової поясної накладки-
платівки, що складалася з двох відносно ко-
ротких геральдичних щитків (близько третини
довжини речі кожен, один із них зламаний),
розділених округлою центральною частиною з
великим отвором діаметром 0,4 см. Має два не-
великих отвори на геральдичному щитку, діа-
метром по 0,2 см кожен. довжина — 2,5 см,
ширина — 1,2 см (рис. 2, 5) (бовкун, Головко
2011, с. 98) (І.н. — КВ 1088, а 79).
Знахідка належить до горизонтально-симе-
тричних накладок Гавритухін/тип 1, варіант 1б
(Гавритухин 1996а, с. 27), поясних накладок Ко-
валевська/відділ 34, тип 2 (Ковалевская 2000,
с. 159). У «слов’янських» виробів отвори між
щитками досить маленькі й центральні части-
ни не такі округлі, як у «лівенської» знахідки.
Власне повних аналогій серед слов’янських
та кочівницьких старожитностей знайти не
вдалося. В.б. Ковалевська вказує, що тип 2 по-
ширений на Північному Кавказі та в башки-
рії (Ковалевская 1972, рис. 3, 31; 2000, с. 159).
І.о. Гавритухін зазначає, що варіант 1б поши-
рений на Північному Кавказі, у Прикаймі та
Приараллі (Гавритухин 1996а, рис. 41). анало-
Рис. 4. Карта поширення аналогії знахідкам «геральдичної» традиції з теренів півдня Східної Європи. І — пояс-
ні накладки Ковалевська/відділ 39, тип 1. Пам’ятки: 1 — Градизьк; 2 — Ігрень; ІІ — поясні Т-подібні наклад-
ки Гавритухін/група а. Пам’ятки: 3 — Засулля-Мгар; 4 — лебяже; 5 — Моква; 6 — лихачівка; ІІІ — поясні на-
кладки Ковалевська/відділ 1, тип 7. Пам’ятки: 7 — Піски; 8 — Козіївсько-новоодеський; 9 — Великобудівський
скарб; 10 — Середнє Подніпров’я; 11 — Хацьківський скарб; IV — поясні наконечники Ковалевська/відділ 1,
підвідділ 1, тип 6, підтип 1, варіант 2. Пам’ятки: 7 — Піски; 12 — Гапонівський; 8 — Козіївсько-новоодеський;
13 — Курилівський скарби; 14 — східні повіти Полтавської губернії; 15 — чернігів; 16 — Кагамлик; 2 — Ігрень-
Підкова; 17 — Пени; 18 — Красний Городок 2; 5 — Моква; V — цільнолиті імітації візантійських пряжок з подвій-
ною рухомою обоймою
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 394
гії походять з алтин-асару 4а, курган 34 (рис. 3,
3—5; левина 1996, рис. 132, 4—6, 135; Гавриту-
хин 1996а, рис. 40, 11) та Верхсаїнського мо-
гильника (рис. 3, 29) (Голдина 2012, табл. 226,
18, 19). Схожа знахідка походить із могильни-
ка чмі (Гавритухин 1996а, рис. 82, 103).
За матеріалами із кочівницьких поховань
раннього середньовіччя півдня Східної Євро-
пи (Комар 2010) та могильників типу нижньо-
го шару Суук-Су в Криму (Хайрединова 2003;
айбабин, Хайрединова 2014, табл. 123, 11, 12)
вважається, що ці вироби могли використо-
вуватися в якості деталей взуття. однак серед
слов’янських старожитностей таких виробів не-
багато: Мартинівський скарб (6 екз.) (Приход-
нюк, Шовкопляс, ольговская, Струина 1991,
рис. 1, 2; 5, 1—3; 12, 3, 4) та Вишеньки (2 екз.)
(Корзухина 1996, табл. 91, 21, 22) — Гавритухін/
тип 2; Гавритухін/тип 3, варіант 3а, 3б; Гавриту-
хін/тип 4; Ковалевська/відділ 34, тип 3; двочас-
тинні накладки Скиба/тип ІІ—1 (Скиба 2014,
с. 276—278, рис. 10, 9, 10). до того ж, о.В. Ко-
мар уважає, що в слов’ян було зовсім інше взут-
тя (Комар 2006б), отже визначення функціо-
нального призначення даного виробу вкрай
проблематичне. Використовувалися подібні
вироби в кочовиків і в якості деталей кінсько-
го спорядження (Комар, Кубышев, орлов 2006,
с. 292—298, рис. 3).
Деталі поясних гарнітур
із Засулля-Мгару
навесні та влітку 2011 р. Полтавська експе-
диція дП ндц «оаСУ» Інституту археології
нан України за участю співробітників цод-
Па провела археологічні обстеження на ділян-
ці розширення з днопоглибленням водойми
та тимчасового складання ґрунту під час робіт
із реконструкції автомобільної дороги Київ—
Харків—довжанський (197—213 км) напро-
ти с. Засулля лубенського району на загаль-
ній площі 20 га (Сидоренко, Супруненко 2011,
с. 400—402; Супруненко 2012, с. 131).
було обстежено поселення та ґрунтовий мо-
гильник в уроч. дубина І, відкриті ще в кінці
1980-х рр. Пам’ятки займають піщане дюно-
подібне підвищення в заплаві, що має округлу
форму і підіймається на 2,2—2,8 м над літнім
рівнем води в навколишніх старицях р. Сула
на її лівому березі. Виявлено металеві виро-
би, зокрема фібули та антропоморфну фігурку
(Володарець-Урбанович 2015а; 2016), та кілька
фрагментів ліпної кераміки пеньківської куль-
тури. Знахідки передані до Полтавського краєз-
навчого музею ім. Василя Кричевського.
1. Т-подібна бронзова лита бляшка-накладка
на ремінь із платівкою п’ятикутної форми із за-
округленими кутами, що має U-подібний отвір
та рифлену верхню поверхню Т-подібного за-
кінчення. Виріб після відливки не був обточений
(літійні шви на відливках; Минасян 2014, с. 153),
на ньому не зняті напливи металу (Шаблавина-
нестеренко 2004, с. 50—53). довжина — 2,6 см,
ширина — 1,9 см, товщина — 0,2—0,3 см (І.н. —
ПКМ 86922, а 13082) (рис. 1, 6).
Виріб належить до Т-подібних накладок —
айбабін/варіант 3 (айбабин 1990, с. 53) чи Гав-
ритухін/група а (Гавритухин 1996а, с. 26), що
поширені на теренах Середнього Подунав’я,
Подніпров’я, Криму, Кавказу та Верхів’їв Вол-
ги (Balint 1992, taf. 47; 50, A).
Рис. 5. Знахідки В-подібних пряжок типу Притцір-Полибіно (група V): 1, 2 — Хеммінген; 3 — Таррак; 4 — Сам-
сон; 5 — альфрістон; 6 — Мархегг; 7 — Прітцір; 8, 9 — Засвірь; 10 — ліндора; 11 — Курово; 12 — Полібіно; 13,
15, 17—19 — Памушіс; 14 — Вижяй; 16 — Пуйга; 20 — Машулі; 21 — андрусівка; 22 — белозірка; 23 — Вахакуро;
24 — Курони; 25 — рисна-Сааре
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 95
аналогічні вироби серед слов’янських ста-
рожитностей походять із могильників лебяже,
поховання 3 (рис. 3, 6; липкинг 1974, с. 147,
рис. 5, 11), Моква (3 фрагментованих екз.)
(рис. 3, 7—9; Корзухина 1996, с. 405, табл. 59,
4—6) та місцезнаходження поблизу с. лихачів-
ка (рис. 3, 10; 4, 3—6; Корзухина 1996, с. 395,
табл. 43, 5).
Схожі вироби походять із кочівницьких по-
ховань: Виноградне, курган 5, впускне похо-
вання 5 (орлов, рассамакин 1996, с. 113, рис. 5,
12, 13); богачівки, курган 8, поховання 12;
Сивашівки, курган 3, поховання 2 (Комар,
Кубышев, орлов 2006, с. 270, рис. 12, 6, 7; 13,
1, 2); дмитрівки, курган 1, поховання 12 (Ко-
мар 2006а, с. 381, рис. 4, 11); чорноморсько-
го, курган 1, поховання 11 (Комар, орлов 2006,
с. 391, рис. 3; 4, 4); Ізобільного, курган 1, по-
5 Являли собою деталі колчану (орлов, рассамакин
1996, с. 113).
ховання 4 (айбабин 1999, рис. 35, 5; Приход-
нюк 2001, рис. 31; 32, 3; 33, 5); чапаївського
могильника, курган 29, поховання 2 (атавин
1996, табл. 7, 4, 6); Василівки, курган 2, по-
ховання 2 (Хардаєв 2015, с. 114—115, рис. 3,
5); Верхсаїнського, курган 15, поховання 2 та
3 (Гавритухин 2001а, рис. 10, 7; Голдина 2012,
табл. 226, 13); лебеді IV, курган 5 (Скарбовен-
ко, лифанов 2012, рис. 7, 10); новіковки (ра-
шев 2004, табл. 17, 15, 30, 2, 4) та неволінсько-
го (Голдина 2012, табл. 225, 2, 3).
Із Криму подібні вироби походять із могиль-
ників лучисте, дві випадкові знахідки 1971 р.
(айбабин, Хайрединова 2008, табл. 4, 5, 6) та
склепу 77, поховання 4 (айбабин, Хайреди-
нова 2014, табл. 191, 18); Скалісте, склеп 107,
422, 482 (Веймарн, айбабин 1993, с.176—177,
рис. 5, 6, 10, 11; 75, 4; 89, 6); Суук-Су, похо-
вання 56 (айбабин 1990, рис. 49, 23); чуфут-
Кале, склеп 41, поховання 2 (Кропоткин 1965,
с. 110, рис. 44, 13) та боспорського некропо-
Рис. 6. аналогії поясної бляшки: 1 — Мужиново; 2—5, 7—11 — Пастирське городище; 6 — любівка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 396
ля, склеп 180, поховання 7 (Засецкая 1998,
табл. ХІХ, 14, 15).
Із території Кавказу подібні вироби похо-
дять із могильників чмі та оржонікідзе (Гав-
ритухин 1996а, рис. 37, 26, 34), Мокра бал-
ка, катакомба 34, 94 та 107 (афанасьев, рунич
2001, рис. 52, 7; 106, 11; 119, 9); дюрсо, похо-
вання 476 (дмитриев 1982, рис. 12, 41).
Трапляються такі знахідки й серед матері-
алів могильників рязано-окських фінів (нор-
ки; нікітинський могильник, комплекси 108
та 235) (Седов 1987, с. 93—94, рис. 109, 20; ах-
медов 2010, рис. 6, 14, 7, 7) та на території баш-
кирії (Ковалевская 1972, рис. 4, 13).
2. бронзова пласка лита бляшка-накладка
антропозооморфної форми з трьома штифта-
ми на звороті (один — угорі, два — унизу). до-
вжина — 4,2 см, ширина вгорі — 2,0 см, унизу
в основі — 2,6 см (І.н. — ПКМ 86918, а 13078)
(рис. 1, 7).
а.М. обломський вважає цей виріб пояс-
ною накладкою. однак знахідка схожа на ниж-
ню частину щитка антрозоопоморфних фібул.
Зокрема на родінкова/тип ІІ. 2. (рис. 6; родин-
кова 2006, рис. 2), екземпляри з Пастирсько-
го городища (Приходнюк 2005, рис. 35, 3; 37,
9; 38, 1, 6, 9; 39, 2; 40, 2—4) та любівки (Кор-
зухина 1996, табл. 107, 8). окрім того, знахід-
ка схожа на ніжку пальчастої фібули Мужино-
во (Пуцко 1997, с. 149—153, рис. 1; Щеглова,
2004, рис. 3). Також ця бляшка могла бути ви-
готовлена під стилістичним впливом ремінних
накладок Ковалевська/відділ 39 (Ковалевская
2000, с. 160—161, рис. XVII, 29, 30, 31, 34, 36,
38—40).
отже, виріб може бути заготовкою чи зла-
маною антропозооморфною фібулою і майстер
міг переробити її під використання в якості по-
ясної бляшки. або ж сам виріб було зроблено
під стилістичним впливом антропозооморф-
них фібул.
Деталі поясних гарнітур із Пісок
У 2012 р. співробітником Полтавської архео-
логічної експедиції дП ндц оаСУ о.В. Си-
доренком на пункті прийому металобрухту в
лубнах було конфісковано кілька речей, що
належать до старожитностей І та ІІ тис. н.е. За
легендою вони походять з околиць с. Піски 6.
Знахідки передані до Полтавського краєзнав-
чого музею ім. Василя Кричевського.
6 Можливо знахідки походять із поселення епо-
хи бронзи, черняхівської культури та третьої чвер-
ті І тис. н.е. Піски (уроч. Торговиця (ліс Тремба-
ча), відоме за розвідками В.Г. ляскоронського на
поч. 1880-х рр. та Ф.б. Копилова 1945 р. (ляскорон-
ський 1897; Копилов 1949, с. 246—253; 1952, с. 307—
311; Сидоренко, Махно, Телегін 1982). окрім речей
третьої чверті І тис. н.е. (Сидоренко, Володарець-
Урбанович 2012; Володарець-Урбанович 2014), було
вилучено знахідки черняхівської культури (Мила-
шевський, Сидоренко 2014), Київської русі та піс-
ля монгольського часу, що начебто походять з одно-
го пункту.
Рис. 7. Карта поширення знахідок пряжок типу «Сіракузи». Пам’ятки: 1 — Піски; 2 — батла-Верде; 3 — чир-
Юрт; 4 — Мокра балка; 5 — борисово; 6 — «Східна Тамань»; 7 — Гай-Кодзор; 8 — дюрсо; 9 — Керч; 10 — Херсо-
нес; 11 — лучисте; 12 — Суук-Су; 13 — аромат; 14 — М. Садове; 15 — Сахарна голівка; 16 — ески-Кермен (горо-
дище та могильник); 17 — чуфут-Кале; 18 — Узен-баш; 19 — Скелясте; 20 — «баклінський овраг»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 97
Матеріали ранньосередньовічного часу
представлені трьома знахідками.
1. наконечник пояса являє собою вузький
бронзовий виріб з одним видовженим прорі-
зом (т.зв. «замкова щілина») та трьома отво-
рами. дві шпильки для кріплення до ременю
розміщені на звороті виробу. розміри — 3,66 ×
1,04 см, товщина — 0,28 см (рис. 1, 8).
наконечник належить до айбабін/тип 1—2
(айбабин 1990, с. 55, рис. 48, 14), до прорізних
наконечників із прямими чи злегка прогнути-
ми боками за І.о. Гавритухіним (Гавритухин
1996а, с. 32—33, рис. 46), або до Ковалевська/
відділ 1, підвідділу 1, типу 6, підтипу 1, варіан-
ту 2 (Ковалевская 2000, с. 119). За типологією
а.В. Скиби, подібні вироби належать до типу І
(простих) та варіанту «із прямими боками»
(Скиба 2014, с. 285).
Серед слов’янських старожитностей подібні
наконечники виявлені в складі Гапонівського
(рис. 3, 16, 17; Гавритухин 1996а, с. 32, рис. 30,
2, 3), Козіївсько-новоодеського (рис. 3, 18;
Корзухина 1996, табл. 55, 18) та Курилівсько-
го (рис. 3, 19, 20; родинкова 2010, с. 87; Ски-
ба 2013) скарбів, зі східних повітів Полтавської
губернії (рис. 3, 21; Корзухина 1996, с. 395,
табл. 78, 2), на території чернігова (рис. 3, 22;
Корзухина 1996, с. 408, табл. 94, 30), на посе-
леннях Кагамлик (рис. 3, 23; левченко 2001,
с. 26—28), Ігрень-Підкова (рис. 3, 24; Приход-
нюк 1998, рис. 72, 4), Пени (рис. 3, 25; радюш
2010, фото VIII, 8), Красний Городок 2 (в до-
лині р. дон) (рис. 3, 26; обломский 2011, с. 56,
рис. 3, 2) та могильнику Моква (рис. 3, 27,
28; 4, 5, 7, 8, 12—18; Корзухина 1996, с. 405,
табл. 59, 17, 18).
Значна кількість таких знахідок походить
із матеріалів поховань кочовиків: Сивашів-
ка, курган 3, поховання 2 (Комар, Кубышев,
орлов 2006, с. 293, рис. 12, 29, 30; 14, 8, 9);
богачівка, курган 8, поховання 12 (баранов
1990, рис. 6, 22—24); Ізобільне, курган 1, по-
ховання 4, «царський курган» (атавин 1996,
табл. 17, 6); Зінов’ївка, епіфанівка (Комар
2006, рис. 49); Христофорівка, курган 8, по-
ховання 1 (Prihodnyuk, Fomenko 2003, fig. 3,
3); Виноградне (орлов, рассамакин 1996,
рис. 17); бережнівка І, курган 1, поховання 7
та бережнівка ІІ, курган 111, поховання 1 (Ко-
мар, Кубышев, орлов 2006, с. 293); лебеді IV,
курган 5 (Скарбовенко, лифанов 2012, рис. 7,
4, 5); деменківський могильник, поховання 9
(Генинг 1964, рис. 7), Верхсаїнський могиль-
ник — поховання 72 та 83; бродівський мо-
гильник (иванов 2001, рис. 1, 31—33).
Трапляються подібні вироби і на Північно-
му Кавказі 7: дюрсо, Мокра балка, агойський
аул, Верхній Каранай, чми (дмитриев, 1982,
рис. 12, 44—46; афанасьев, рунич 2001, с. 78,
217—218, рис. 52, 5; 143, 11; Ковалевская 2005,
рис. 124); у Криму: Скалісте, склепи 197 та 406
(Веймарн, айбабин 1993, с. 33, 95, рис. 19, 3; 66,
7), боспорський некрополь, склеп 180, похо-
вання 7 (Засецкая 1998, табл. ХІХ, 21), чуфут-
Кале, склеп 41, поховання 2 (Кропоткин 1965,
с. 110, рис. 44, 12), лучисте, склеп 40, похован-
ня 4 (айбабин, Хайрединова 2008, табл. 169,
4) та склеп 77, поховання 3 (айбабин, Хай-
рединова 2014, табл. 189, 9); серед матеріалів
могильників рязано-окських фінів (нікітин-
ський могильник, комплекс 108 та 235) (ахме-
дов 2010, рис. 6, 14; 7, 7); на території башкирії
(Ковалевская 1972, рис. 4, 28).
Вважається, що такі вироби використову-
валися в якості наконечників додаткових ре-
менів поясів (Скиба 2013, рис. 1, 16; 4, В)
слов’янських старожитностей, однак серед ко-
чівницьких старожитностей відоме їхнє вико-
ристання в якості деталей кінської вузди (Ко-
мар, Кубышев, орлов 2006, с. 293, рис. 12, 29,
30) та взуття (Комар 2010). У якості деталей
взуття зафіксоване їхнє використання і серед
матеріалів ранньосередньовічних могильників
Криму (Хайрединова 2003).
2. бронзова лита пряжка з відламаною рам-
кою, із профільованим язичком, з округлим
щитком. на щитку зображено вписаний у коло
хрест. Завдяки цьому утворюються чотири май-
же рівних сектори, із невеликими заглиблен-
нями посередині. розміри — 4,84 × 2,51 см,
товщина — 0,25 см (рис. 1, 9).
Пряжка належить до Ковалевська/відділ 2
(овальнорамочних), типу 7, підтипу 5 (Кова-
левская 1979, с. 20, табл. VIII, 14), айбабін/ва-
ріант 4 (айбабин 1990, с. 43, рис. 42). ця пряжка
виконана у візантійській традиції, аналогії до-
сить широко представлені в Криму і інших зо-
нах впливу Імперії. цей тип (показним є орна-
ментація обойми: врізний хрест з розширеними
кінцями і акцентуацією простору між лопатями)
врахований о.І. айбабіним та Є.а. Хайредино-
вою в якості сьомого показника дев’ятої хроно-
логічної групи могильників Південно-Західного
Криму (айбабин, Хайрединова 2008, с. 58). І.о.
Гавритухіним (робота неопублікована) в рамках
цього типу виділено різні варіанти.
7 В.б. Ковалевська вказує, що найбільше знахідок
цього варіанту походить із Кавказу (Ковалевская
2000, с. 119).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 398
аналогічну форму мають пряжки Шульце-
деррламм / тип D 13 (щиток прикрашений
врізним хрестом з «лепестковими» лопатями)
та Шульце-деррламм / тип D 12 (тип Сіракузи;
з щитком, прикрашеним рельєфними листям
аканфа) (Schulze-Dorrlamm 2002, p. 171—181).
датуються подібні знахідки кінцем VI—VII ст. і
знаходять аналогії серед старожитностей Кри-
му, Кавказу та Європи (Schulze-Dorrlamm 2002,
p. 171—179; add. 62) (рис. 7).
на теренах Передкавказзя та Тамансько-
го півострова подібні пряжки виявлені на мо-
гильниках чир-Юрт, Мокра балка (Ковалев-
ская 2005, рис. 87, 1), борисово, поховання 138
та 141 (Саханев 1914; Комар 1999, табл. 2; Гав-
ритухин, Пьянков 2003, табл. 78, 35, 44), Гай-
Кодзор (Гавритухин, Пьянков 2003, табл. 73,
23), дюрсо, поховання 244 та 280 (дмитриев
1982; 2003, табл. 83, 17, 18) та на «Східній Та-
мані» (Паромов 2003, табл. 64, 10, 11).
У Криму — із Керчі (амброз 1994, рис. 10,
61), із Херсонеса (айбабин 1982, рис. 1, 5) 8,
з ески-Кермену (айбабин 1991, рис. 2, 3), із
могильників Суук-Су (амброз 1994, рис. 10,
80), із лучистого, випадкова знахідка 1971 р.,
склеп 10, поховання 1, 4 та 13, склепу 36, по-
ховання 2, 3 та 10, склепу 38, поховання 1, 2, 5
та 6 склепу 43, поховання 14, 17, 18, 21, скле-
пу 54, поховання 7, 13, склепу 59 (айбабин
1994, рис. 4, 13; 6, 2, 4, 5; 1999, табл. 4, 8; 34,
6; 36, 10; 112, 3; 115, 2; 122, 4; 129, 6; 130, 1;
147, 11; айбабин, Хайрединова 2008, табл. 41,
9; 112, 3; 115, 2; 122, 4; 129, 6; 130, 1; 147, 11;
2014, табл. 6, 4; 7, 6, 7; 14, 4, 8, 9; 62, 5; 68, 3,
7, 8; 100, 7; 102, 11), зі Скелястого, склепи 258,
278, 284, 320 та 471 (Веймарн, айбабин 1993,
с. 46, 50, 51, 54, 55, 70, 71, 117, рис. 28, 8; 31,
5; 35, 7; 47, 12; 85, 4), із чуфут-Кале (айбабин
1982а, рис. 1, 11), з аромата, склеп 1 та 6 (ло-
бода 1976, рис. 4, 2—5; 5, 23, 24), із М. Садове,
склеп 1, 5, 6 (омелькова 1990, рис. 1, 42, 43,
46; 6, 36; 10, 41), із Сахарної голівки, склеп 5
(52), 18 (65) (Веймарн 1963, рис. 11, 1), з ески-
Кермена, склеп 218 та 257 (айбабин 1990,
рис. 42, 5—7), із «баклінського оврагу» (айба-
бин, Юрочкин 1995) та з Узен-баша (айбаби-
на 1993, рис. V, 4, 9).
датування пряжок типу Сіракузи ґрунту-
валося на матеріалах поховання 156 із ноче-
ра Умбра (Італія), де подібна пряжка виявлена
разом із накладками на ремінь типу чівецано,
які можуть датуватися лише часом після 600 р.
(Курта 2011, s. 164). дане датування підтвер-
8 де вони, ймовірніше за все, і виготовлялися.
джується й іншими знахідками з острова Са-
мос, де пряжка типа Сіракузи знайдена разом
із двома бронзовими монетами Геракліуса, ви-
пущеними в 611/612 і 613/614 рр. (Курта 2011,
s. 164). Всі виявлені пряжки типу Сіракузи з
поховальних комплексів авар в Угорщині дату-
ються першою половиною VII ст.
Подібне датування було підтверджене і для
екземплярів із Криму (Гавритухин 1996, с. 68;
Курта 2011, s. 164). Зокрема спектральний ана-
ліз бронзових екземплярів із Херсонесу пока-
зав, що сплав, з якого вони виготовлені, близь-
кий до того, з якого зроблені пряжки типу Сі-
ракузи, виявлені в тому ж місті, що свідчить
про їхнє місцеве виробництво (айбабин 1982,
с. 190).
У. Фідлер датує такі вироби першою поло-
виною VII ст. (Fiedler 1992, s. 43). За о.І. айба-
біним хронологія цих пряжок припадає на все
VII ст. (айбабин 1990, с. 43). Погоджується з
таким датуванням І.о. Гавритухін (Гавритухин
2005, s. 423). для могильника Скелясте хроно-
логія подібних пряжок визначена в межах кін-
ця VI — першої половини VII ст. (Карл фон дер
лоэ 2000, с. 137).
однак Ф. Курта припускає можливість да-
тування пряжок типу Сіракузи часом до 600 р.
на основі виявлення одного екземпляра в по-
хованні могильника в Пяні-дельї-албанезі у
Сицилії, разом із африканським світильником
типу Atlante X 1a, що датується початком VI в.
(Курта 2011, s. 164). окрім того, Ф. Курта при-
пускає можливість і більш пізнього датування
(друга половина VII ст.), беручи до уваги ек-
земпляр із поховання біля базиліки Кранейон
у Коринфі, в якому виявлено монету Констан-
та II (641—668 рр.) (Курта 2011, s. 164). раннє
датування поховання з Пяні-дельї-албанезі
може бути сумнівним, судячи із того, що в
комплекс могли покласти давніший виріб.
більша частина пряжок типу Сіракузи датуєть-
ся між 600 та 650 рр. (Курта 2011, s. 164).
Слід відмітити, що подібні пряжки не харак-
терні для слов’янських старожитностей і для те-
риторії Середнього Подніпров’я є унікальни-
ми 9. Загалом, від Правобережжя Середнього
Подніпров’я до Посейм’я та верхів’я Сіверсько-
го дінця (в ареалі слов’янських пам’яток) зна-
хідки пряжок типу Сіракузи відомі за даними му-
зейних колекцій росії, Польщі та України. Відо-
мі вони також в Середньому Поочі, на пам’ятках
9 на слов’янських пам’ятках пряжка типу «Сіракузи»
відома лише на могильнику батла-Верде, похован-
ня 1, що в Подунав’ї (Гавритухин 2005, s. 423, 450,
рис. 17, 5—9).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 99
фінів та муромі (публікації про них підготовлені
І.о. Гавритухіним та І.р. ахмедовим).
3. розетка умбоноподібної форми, виготов-
лена з бронзи, зі штриховкою по краю (руб-
частим поясом по периметру) та випуклою се-
рединою. на звороті опуклої частини наяв-
на виїмка від вушка. діаметр виробу — 1,3 см
(рис. 2, 10).
належить до групи VII (невеликі нашивні
бляшки) та підгрупи розеток зі штрихами по
краю, за о.о. Щегловою (Щеглова 2009, с. 47,
рис. 3, 10—14, 16, 17). даний виріб може яв-
ляти собою ремінну накладку на пояс, що на-
лежить до Ковалевська/відділ 1, типу 7 (Кова-
левская 2000, с. 145). однак такі вироби харак-
терні для території Гірського алтаю, Томської
та Пермської обл.
Схожі вироби на дніпровському лісостепо-
вому лівобережжі виявлені в складі Козіївсько-
новоодеського (рис. 3, 11, 12; Корзухина 1996,
с. 396, 399, табл. 46, 9; 54, 31), Великобудів-
ського (рис. 3, 13; Горюнова 1987, с. 86, рис. 1;
Горюнова 1992, рис. 2; Горюнова, родинкова
1999, рис. 47, 9) та Хацьківського (рис. 3, 15;
Корзухина 1996, табл. 22, 36) скарбів. Також
вони походять із Середнього Подніпров’я (3,
14; 4, 3, 6, 9, 10, 11; Корзухина 1996, с. 413,
табл. 92, 10).
Відомі подібні вироби, що використову-
валися в якості бляшок на одязі, і в гунських
старожитностях. Зокрема подібні бляшки по-
ходять (бронзові та золоті) зі зруйновано-
го поховання в улоговині Щербата поблизу
с. нова Маячка Херсонської обл. (Засецкая
1975, с. 60) і серед речей із поховання в пече-
рі біля с. Кизил-адир (Засецкая 1994, табл. 37,
17). Трапляються такі знахідки і на боспорі в
гунський час. Зокрема зі схованки склепу 145
(Засецкая 1993, с. 42—43, табл. 12, 23), погра-
бованих у 1904 р. склепів (Засецкая 1993, с. 55,
табл. 25) та склепів 167—169 (Засецкая 1993,
с. 87, табл. 57). Відомі золоті вироби і на мо-
гильнику лучисте, поховання 82 (Хайрединова
1999, с. 213; рис. 15; 16)
Скоріш за все, походять ці знахідки від зо-
лотих виробів із центральних районів Північ-
ного Кавказу (напр.: брут 2, курган 7), де вони
датуються періодом I—III ст. (Габуев, Малашев
2009, с. 138).
Відомі вони і в ранньосередньовічних ко-
чівницьких похованнях: біля с. новогриго-
рівка (Засецкая 1994, табл. 4, 4), із Василівки,
курган 2, поховання 2, Виноградного, курган 5
(орлов, рассамакин 1996, рис. 4, 3, 4; 6), Ма-
дарі (Комар 2001, с. 11—45; 2006, рис. 18, 31—
33) та поховань аварських могильників (Гав-
ритухин 2002, с. 45—162). Хоча подібні вироби
також відомі серед половецьких старожитнос-
тей (Круглов 2003).
***
Поясні набори ранньосередньовічних сло-
в’ян є невід’ємною частиною чоловічого убо-
ру. однак усі реконструкції слов’янських по-
ясів (Панікарський 2011, рис. 3; Скиба 2013,
рис. 1, 16; 4; 5; 2014, рис. 20; 23) зостаються на
гіпотетичному рівні (доде 2005). нагальним
лишається створення детального каталогу зна-
хідок. нові вироби збагачують наші уявлення
про типологічне розмаїття, еволюцію, ареали
знахідок та допомагають виявити напрямки
торговельних та економічних зв’язків, шляхів
міграцій, виділити окремі культурно-історичні
області. окрім того, вони важливі як вироби
стародавнього мистецтва.
Азбелев П.П. Сибирские элементы восточноевропейского геральдического стиля // ПаВ. — СПб., 1993. — 3. —
С. 89—93.
Айбабин A.И. о производстве поясных наборов в раннесредневековом Херсонесе // Са. — 1982. — № 3. — С. 190—
198.
Айбабин A.И. Погребения конца VII — первой половины VIII вв. в Крыму // древности эпохи переселения наро-
дов V—VIII вв. — М., 1982. — С. 165—192.
Айбабин А.И. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // МаиЭТ. —
1990. — I. — С. 3—86, 175—241.
Айбабин А.И. основные этапы истории городища Эски-Кермен // МаиЭТ. — 1991. — ІІ. — С. 132—172.
Айбабин А.И. Комплексы с большими двупластинчатыми фибулами из лучистого // МаиЭТ. — 1994. — IV. —
С. 132—172.
Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999.
Айбабин А.И., Юрочкин В.С. Могильник «баклинский овраг» (по материалам раскопок 1992—1993 гг.) //
Проблемы археологии древнего и средневекового Крыма. — Симферополь, 1995. — С. 125—135.
Айбабина Е.А. об этнической атрибутации могильника Узень-баш // МаиЭТ. — 1993. — III. — С. 118—121.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3100
Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Могильник у села лучистое. раскопки 1977, 1982—1984 годов. — Симферополь;
Керчь, 2008. — Т. 1.
Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Могильник у села лучистое. раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. — К.,
2014. — Т. 2.
Амброз А.К. Юго-Западный Крым. Могильники IV—VII вв. // МаиЭТ. — 1994. — IV. — С. 31—88.
Атавин А.Г. Погребения VII — начала VIII вв. из Восточного Приазовья // Культуры евразийских степей второй
половины І тысячелетия н.э. — Самара, 1996. — С. 208—264.
Атавин А.Г. Погребения VII — начала VIII вв. из Восточного Приазовья // древности Юга россии. Памяти
а.Г. атавина. — М., 2008. — С. 28—70.
Афанасьев Г.Е., Рунич А.П. Мокрая балка. дневник раскопок. — М., 2001. — 1.
Ахмедов И.Р. Проблема «финального» периода культуры рязано-окских финнов (к современному состоянию
вопроса) // археология Восточной европы в I тысячелетии н.э.: Проблемы и материалы. — М., 2010. —
С. 7—34. — (рСМ — 13).
Бажан И.А., Каргапольцев С.Ю. В-образные рифлёные пряжки как хронологический индикатор синхрониза-
ции // КСиа. — 1989. — Вып. 198. — С. 28—35.
Баранов И.А. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая культура). — К., 1990.
Башенькин А.Н. Культурно-исторические процессы в Молого-Шекснинском междуречье в конце І тыс. до н.э. —
І тыс. н.э. // Проблемы истории Северо-Запада руси. — СПб., 1995. — С. 3—29.
Березовець Д.Т. Могильники уличів у долині р. Тясмину // Слов’яно-руські старожитності. — К., 1969. — С. 68—
69.
Бовкун І.В., Головко І.В. археологічна колекція з Поорілля у збірці Комсомольського музею // альманах VI—
VII. — Комсомольськ, 2011. — С. 91—107.
Богачев А.В. Процедурно-методические аспекты археологического датирования (на материалах поясных набо-
ров IV—VIII вв. Среднего Поволжья). — Самара, 1992.
Богачев А.В. К эволюции калачиковидных серег IV—VII вв. в Вогло-Камье // Культуры евразийских степей вто-
рой половины I тысячелетия н.э. — Самара, 1996. — С. 99—114.
Богачев А.В. К символике блях-«личин» из раннесредневековых комплексов Восточной европы // актуальные
проблемы археологии Урала и Поволжья. — Самара, 2008. — С. 343—347.
Веймарн Є.В. Могильник біля висоти «Сахарна голівка» // аП УрСр. — Київ, 1963. — Вип. ХІІІ. — С. 42—63.
Веймарн Е.В., Айбабин А.И. Скалистинский могильник. — К., 1993.
Володарець-Урбанович Я.В. нові знахідки кола «старожитностей антів» на Полтавщині // Полтавський краєз-
навчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. — Полтава, 2014. — Вип. IХ. —
С. 229—242.
Володарець-Урбанович Я.В. браслети V — першої половини VIІI ст. із Полтавщини: нові знахідки // археоло-
гія. — 2015. — № 2. — С. 92—107.
Володарець-Урбанович Я.В. Фібули V — першої половини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від початку 2000-х ро-
ків) // археологія. — 2015а. — № 3. — С. 87—107.
Володарець-Урбанович Я.В. Знахідка антропоморфної фігурки з петлею на звороті із Засулля-Мгару // археоло-
гія. — 2016. — № 1. — С. 79—88.
Воронцов А.М. Культурно-хронологические горизонты памятников II—V веков на территории окско-донского
водораздела. — Тула, 2013.
Воронцов А.М. Поздний период существования мощинской культуры // КСиа. — 2014. — Вып. 235. — С. 311—
327.
Вязов Л.А., Петрова Д.А. Комаровский могильник (предварительная публикация) // Культуры степей евразии
второй половины I тысячелетия н.э. — Самара, 2013. — С. 15—20.
Габуев Т.А., Малашев В.Ю. Памятники ранних алан центральных районов Северного Кавказа. — М., 2009. —
(Материалы и исследования по археологии россии; 11).
Гавритухiн I.О. нові пальчасті фібули з околиць Градизька на Полтавщині // аллУ. — 2001. — № 1. — С. 29—
31.
Гавритухин И.О. датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями дру-
гих территорий // Гавритухин и.о., обломский а.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический кон-
текст. — М., 1996. — С. 58—95. — (рСМ. — 3).
Гавритухин И.О. детали ременной гарнитуры // Гавритухин и.о., обломский а.М. Гапоновский клад и его
культурно-исторический контекст. — М., 1996а. — С. 22—36. — (рСМ. — 3).
Гавритухин И.О. Периодизация раннесредневековых древностей Кисловодской котловины на основе керамики
в свете изучения изделий из металла. Приложение 1. // Малашев В.Ю. Керамика раннесредневекового мо-
гильника Мокрая балка. — М., 2001. — С. 40—49.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 101
Гавритухин И.О. Эволюция восточноевропейских псевдопряжек // Культуры евразийских степей второй
половины I тысячелетия н.э. — Самара, 2001а. — С. 31—86.
Гавритухин И.О. Хронология «среднеаварского» периода // Степи евразии в эпоху средневековья. Хазарское
время. — донецк, 2002. — Т. 2. — С. 45—162.
Гавритухин И.О. Комплексы пражской культуры с датирующими вещами // Archeologia o poczеtkach Sіowian. —
Krakуw, 2005. — S. 401—461.
Гавритухин И.О., Пьянков А.В. Могильники V—VII веков // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закав-
казье в эпоху средневековья IV—XIII века. — М., 2003. — С. 193—195. — («археология»).
Генинг В.Ф. деменковский могильник — памятник ломоватовской культуры // Вопросы археологии Урала. —
Свердловск, 1964. — Вып. 6. — С. 91—152.
Генинг В.Ф. Южное Приуралье в III—VII вв. н.э. (проблема этноса и его происхождения) // Проблемы археоло-
гии и древней истории угров. — М., 1972. — С. 221—295.
Генинг В.Ф. Хронология поясной гарнитуры I тысячелетия н.э. (по материалам могильников Прикамья) //
КСиа. — 1979. — Вып. 158. — с. 96—106.
Голдина Р.Д. неволинский могильник VII—IX вв. в Пермском Предуралье. Монография. Материалы и исследо-
вания Камско-Вятской археологической экспедиции. — ижевск, 2012. — Т. 21.
Головко І.В. розвідки у Пирятинському районі на Полтавщині // адУ 2006—2007. — 2007. — С. 67—72.
Головко І.В. аварський наконечник ременя з с. Великої Кручі на р. Удай // Мадяри в Середньому Подніпров’ї. —
К., 2011. — C. 175—177. — (археологія і давня історія України — 7).
Головко І.В. Знахідки VI—VII ст. в середній течії р. Удаю // Старожитності лівобережного Подніпров’я — 2012. —
К.; Полтава, 2012. — С. 102—110.
Головко І.В., Бовкун І.В., Супруненко О.Б. Залишки майстерні черняхівського ювеліра в нижньому Пооріллі //
Старожитності лівобережного Подніпров’я. — К.; Полтава, 2010. — С. 42—48.
Горюнова В.М. К вопросу об оловянных украшениях «антских» кладов // археологические памятники эпохи же-
леза Восточноевропейской лесостепи. — Воронеж, 1987. — С. 85—93.
Горюнова В.М. новый клад антского времени из Среднего Поднепровья // археологические вести. — 1992. —
№ 1. — С. 126–140.
Горюнова В.М., Родинкова В.Е. раннеславянское поселение Великие будки (Хутор) // Stratum plus. — 1999. —
№ 4. — С. 167–219.
Дмитриев А.В. раннесредневековые фибулы из могильника на р. дюрсо // древности эпохи Великого переселе-
ния народов V—VII веков. — М., 1982. — С. 69—107.
Дмитриев А.В. Могильник дюрсо — эталонный памятник древностей V—IX веков // Крым, Северо-Восточное
Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века. — М., 2003. — С. 200—205. — («археоло-
гия»).
Доде З.В. Костюм как репрезентация историко-культурной реальности: к вопросу о методе исследования //
Структурно-семиотические исследования в археологии. — донецк, 2005. — Т. 2. — С. 305—330.
Засецкая И.П. Золотые украшения гунской эпохи. По материалам особой кладовой Государственного
Эрмитажа. — л., 1975.
Засецкая И.П. Материалы боспорского некрополя второй половины IV —первой половины V вв. н.э. //
МаиЭТ. — 1993. — III. — С. 23—105.
Засецкая И.П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху (конец IV—V вв.). — СПб., 1994.
Засецкая И.П. датировка и происхождение пальчатых фибул боспорского некрополя раннесредневекового пе-
риода // МаиЭТ. — 1998. — VI. — С. 394—478.
Иванов А.Г. накладки-тройчатки: к вопросу о происхождении поясов неволинского типа // Культуры евразий-
ских степей второй половины I тысячелетия н.э. — Самара, 2001. — С. 87—102.
Исланова И.В. древности в верховьях Волги (ранний железный век и раннее средневековье). — М., 2012. —
(рСМ — 14).
Карл фон дер Лоэ Могильник Скалистое в Крыму и ранние фазы этногенеза крымских готов (конец IV — начало
VI в.) // Stratum plus. — 2000. — № 5. — С. 119—140.
Каргапольцев С.Ю. Северо-Запад Восточной европы III—VI вв. в контексте общеевропейских древностей
(некоторые проблемы хронологии и взаимосвязи) // Этногенез и этнокультурные контакты славян. — М.,
1997. — Т. 3. — С. 88—98.
Ковалевская В.Б. К изучению орнаментики наборных поясов VI—IX вв. как знаковой системы // Статистико-
комбинаторные методы в археологии. — М., 1970. — С. 144—155.
Ковалевская В.Б. башкирия и евразийские степи IV—IX вв. (по материалам поясных наборов) // Проблемы ар-
хеологии и древней истории угров. — М., 1972. — С. 95—117.
Ковалевская В.Б. Поясные наборы евразии IV—IX вв. Пряжки. — М., 1979. — (Саи — Вып. е1—02).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3102
Ковалевская В.Б. (при участии р.а. бахтадзе, В.а. Галибина, З.а. львовой). Компьютерная обработка массового
археологического материала из раннесредневековых памятников евразии. — Пущино, 2000.
Ковалевская В.Б. Кавказ — скифы, сарматы, аланы I тыс. до н.э. — I тыс. н.э. — Пущино, 2005.
Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной европы // Vita Antiqua. — 1999. — № 2. —
С. 111—136.
Комар А.В. К вопросу о дате и этнокультурной принадлежности Шиловский курганов // Степи европы в эпоху
средневековья. — Т. 2. — донецк, 2001. — С. 11—44.
Комар А.В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточ-
ной европы VII — нач. VIII в. // Степи европы в эпоху средневековья. Хазарское время. — донецк, 2006. —
Т. 5. — С. 7—244.
Комар А.В. Погребение номада середины VII в. у села дмитровки в Южном Побужье // Степи европы в эпоху
средневековья. Хазарское время. — донецк, 2006а. — Т. 5. — С. 375—386.
Комар А.В. К вопросу о типе обуви и её металлических деталях у славян VII в. // Славяно-русское ювелирной дело
и его истоки. — СПб., 2006б. — С. 25—27.
Комар А.В. детали обуви восточноевропейских кочевников VI—VII вв. // Славяно-русское ювелирное дело и его
истоки. — СПб., 2010. — С. 94—115.
Комар А.В., Кубышев А.И., Орлов Р.С. Погребения кочевников VI—VII вв. из Северо-Западного Приазовья //
Степи европы в эпоху средневековья. Хазарское время. — донецк, 2006. — Т. 5. — С. 245–374.
Комар А.В., Орлов Р.С. Погребение кочевника 2-й половины VII в. у села черноморское // Степи европы в эпоху
средневековья. Хазарское время. — донецк, 2006. — Т. 5. — С. 387—398.
Копилов Ф.Б. Посульська експедиція // аП УрСр. — К., 1952. — Т. ІІІ. — С. 30—311.
Копилов Ф.Б. Посульська експедиція 1945—1946 рр. // аП УрСр. — К., 1949. — Т. І. — С. 246—253.
Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье //
МаиЭТ. — 1996. — V. — С. 352—435, 586—705.
Кракало І.В. антські старожитності із Градизька // аллУ. — 2002. — № 1. — С. 85—86.
Кропоткин В.В. Могильник чуфут-Кале в Крыму // КСиа. — 1965. — Вып. 100. — С. 108—115.
Круглов Е.В. Печенеги и огузы: некоторые проблемы археологических источников // Степи евразии в эпоху
средневековья. Труды по археологии. — донецк, 2003. — Т. 3. — С. 45—162.
Курта Флорин Женщина из дэнчень или к вопросу о фибулах тип II C по Вернеру (A woman from Dгnceni,or
bow fi bulae of Werner’s class II C) // Tyragetia. Archeologie Istorie Anticг. — V (XXI). — nr. 1. — Chisinгu, 2011. —
S. 153—192.
Кухаренко Ю.В. раскопки у с. Сахновка // Славяне накануне образования Киевской руси. — М., 1963. — С. 243—
250. — (Миа. — № 108).
Левина Л.М. Этнокультурная история Восточного Приаралья. — М., 1996.
Левченко Д.І. Знахідки VI—VII ст. з околиць Градизька в зібранні Полтавського краєзнавчого музею // аллУ. —
2001. — № 1. — С. 26—28.
Левченко Д.І. ранньосередньовічні поховання в урочищі «Топило» // аллУ. — 2001а. — № 2. — С. 120—121.
Леонтьев А.Е. археология мери: К предыстории Северо-Восточной руси. — М., 1994. — (археология эпохи вели-
кого переселения народов и раннего средневековья. Вып. 4).
Липкинг Ю.А. Могильники третьей четверти І тыс. н.э. в Курском Посемье // раннесредневековые восточносла-
вянские древности. — л., 1974. — С. 136—152.
Лобода И.И. новые раннесредневековые могильники в Юго-Западном Крыму (бахчисарайский район) // Са. —
1976. — № 2. — С. 135—147.
Ляскоронський В.Г. история Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII столетия. — К., 1903.
Милашевський О.С., Сидоренко О.В. Знахідки черняхівської культури з околиць с. Піски // Полтавський кра-
єзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. —
Полтава, 2014. — Вип. IХ. — С. 221—229.
Минасян Р.С. Металлообработка в древности и средневековье. — СПб., 2014.
Михайлова Е.Р. Поясная гарнитура и поясные наборы КдК // археология и история Пскова и Псковской зем-
ли. — Псков, 2010. — С. 136—145.
Михайлова Е.Р. Формирование культуры длинных курганов: процесс на фоне эпохи // истоки славянства и
руси. — СПб., 2012. — С. 201—2010.
Михайлова Е.Р. Культура длинных курганов в Юго-Западной Эстонии: общин черты и региональные особеннос-
ти // About time and space. Studies in Honour of Mare Aun. — Tallinn—Tartu, 2014. — L. 211—229.
Обломский А.М. о раннесредневековых славянских древностях в бассейне дона // Stratum plus. — 2011. — № 5. —
С. 51—60.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 103
Омелькова Л.А. раннесредневековый могильник в бельбекской долине // античная древность и средние века. —
Свердловск, 1990. — Вып. 25: Византия и сопредельный мир. — С. 73—94.
Орлов Р.С., Рассамакин Ю.Я. новые памятники VI—VII вв. из Приазовья // Материалы I тыс. н.э. по археологии
и истории Украины и Венгрии. — К., 1996. — С. 102—116.
Панікарський А.В. реконструкція військового поясу зі скарбу в с. Вільховчик на черкащині // археологія: спадок
віків: Матеріали. — К., 2011. — С. 143—149.
Паромов Я.М. Фанагорийская округа // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средне-
вековья: IV—XIII века. — М., 2003. — С. 157—158. — («археология»).
Приходнюк О.М. ранньосередньовічне слов’янське поселення на р. рось // дослідження з слов’яно-руської ар-
хеології. — К., 1976. — С. 101—119.
Приходнюк О.М. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. — Воронеж, 1998.
Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.). — К.; чернівці, 2001.
Приходнюк О.М. Пастирське городище. — К.; чернівці, 2005.
Приходнюк О.М., Шовкопляс А.М., Ольговская С.Я., Струина Т.А. Мартыновский клад // МаиЭТ. — 1991. —
ІІ. — С. 72—92.
Пуцко В.Г. Мужинівська фібула // Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Збірник науко-
вих статей, присвячений 100-річчю з дня народження Віктора Платоновича Петрова. — К.; львів, 1997. —
С. 149—153.
Радюш О.А. исследования поселения III—IV вв. н.э. у пос. им. Карла либкнехта (Пены) в Курском Посеймье //
Germania—Sarmatia II: сб. науч. ст. по археологии народов центр. и Восточной европы посвящ. памяти
М.б. Щукина. — Калининград, 2010. — С. 178—213.
Распопова В.И. Поясные наборы Согда VII—VIII вв. // Са. — 1965. — № 4. — С. 78—91.
Распопова В.И. основания для датировки металлических изделий из Пенджикента // КСиа. — 1979. —
Вып. 158. — С. 106—113.
Рашев Р. Прабългарите през V—VII век. (Второ допълнено издание). — София, 2004.
Родинкова В.Е. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (сложные и двупластинчатые
формы) // ра. — 2006. — № 4. — С. 50—63.
Родинкова В.Е. Куриловский клад раннесредневекового времени // ра. — 2010. — № 4. — С. 78—87.
Рутковская Л.М. археологические памятники IV—V вв. в районе Кременчугского моря (Украина) // Slovenska
archeologia. — 1979. — Т. XXVII/2. — S. 317—364.
Саханев В.В. раскопки на Северном Кавказе в 1911—1912 гг. // иаК. — 1914. — Вып. 56. — С. 75—219.
Седов В.В. Племена культуры рязано-окских могильников // Финно-угры и балты в эпоху средневековья. — М.,
1987. — С. 93—97.
Сидоренко Г.О., Махно Є.В., Телегін Д.Я. довідник з археології України. Полтавська область. — К., 1982.
Сидоренко О.В., Володарець-Урбанович Я.В. Знахідки І тис. н.е. з околиць Засулля під лубнами // Старожитності
лівобережного Подніпров’я — 2012. — К.; Полтава, 2012. — С. 111—115.
Сидоренко О.В., Супруненко О.Б. Знахідки з могильника поблизу с. Засулля на Полтавщині // адУ 2011. — К.;
луцьк, 2012. — С. 400—402.
Сымонович Э.А., Кравченко Н.М. Погребальные обряды племен черняховской культуры. — М., 1983.
Скарбовенко В.А., Лифанов Н.А. Погребально-поминальные комплексы раннесредневековых кочевников из Вос-
точного Приазовья (по материалам раскопок могильников лебеди IV и лебеди VIII в 1980 г.) // Материалы
по археологии и истории античного и средневекового Крыма. — Севастополь—Тюмень, 2012. — Вып. IV. —
С. 44—68.
Скиба А.В. Поясні набори в світлі взаємозв’язків кочовиків і слов’ян // археологія давніх слов’ян. дослідження і
матеріали. — К., 2004. — С. 239—258.
Скиба А.В. Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. // археологія. — 2013. — № 4. — С. 89—96.
Скиба А.В. Поясні гарнітури «геральдичного» стилю в дніпровських скарбах VII ст. // Від венедів до русі. — К.;
Харків, 2014. — С. 267—312.
Сміленко А.Т. Глодські скарби. — К., 1965.
Супруненко О. археологічні спостереження за днопоглибленням у заплаві р. Сула напроти лубен // Полтав-
ський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона
пам’яток. — Полтава, 2012. — Вип. VII. — С. 131—184.
Супруненко О.Б., Кулатова І.М., Мироненко К.М., Кракало І.В., Тітков О.В. Старожитності Кременчука: ар-
хеологічні пам’ятки території та округи міста. — Полтава—Кременчук, 2004.
Хайрединова Э.А. Костюм варваров V века по материалам могильника у села лучистое в Крыму // Сто лет черня-
ховской культуре. — К., 1999. — С. 203—230.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3104
Хайрединова Э.А. обувные наборы V—VII вв. из Юго-Западного Крыма // МаиЭТ. — 2003. — X. — С. 125—160.
Хардаєв В.М. Кочівницькі поховальні комплекси кінця VI—VII ст. біля с. Василівка на Херсонщині // археоло-
гія. — 2015. — № 3. — С. 107—117.
Шаблавина-Нестеренко Е.А. анализ техники изготовления геральдических поясных наборов из Прикамья //
Сучасні проблеми археології. — К., 2004. — ч. ІІ. — С. 50—53.
Щеглова О.А. новые находки «древностей антов» на брянщине // деснянские древности: материалы межгосу-
дарственного научной конференции, посвященной памяти Ф.М. Заверняева. — брянск, 2004. — С. 104—
114.
Щеглова О.А. Волны распространения вещей из Подунавья на Северо-Восток в VI—VIII вв. как отражение ми-
грации или культурных влияний // Сложение русской государственности в контексте раннесредневековой
истории Старого Света. — СПб., 2009. — С. 39—65.
Balint Csanad Der Gürtel im frühmittelalterlichen Transkaukasus und das Grab von Üč Tepe (Sowj. Azerbajdzăn) //
Awarenforschungen I. — Wien, 1992. — 309—496. — Studien zur Archäologie der Awaren 4.
Fiedler U. Studien zu Gräberfeldern des 6. bis 9. Jahrhunderts an der unteren Donau. — Bonn: Dr. Rudolf Habelt GmbH,
1992. — Teil I, II.
Prihodnyuk O., Fomenko V. Early Medieval nomads‘ Burials from the Vicinity of the Village of Hristoforovka, the District
of nikolaevo, Ukraine // Archaeologia Bulgarica. — 2003. — 2. — S. 107—116.
Schulze-Dorrlamm Mechthild Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschlдge im Römisch-Germanischen Zentral-
museum. — Mainz, 2002. — Teil. I: Die schnallen ohne Beschlдg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des
5. bis 7. Jahrhunderts. — 258 p.
Werner J. Der Grabfund von Tayrapilis, Rayon Utna (Litauen) und die Verbindung der Batten zum Reich Theoderichs //
Archäologische Beiträge zur Chronologie der Völkerwanderungszeit (Antiquitas. Reihe 3. Serie in 4to. Bd 20). —
Bonn, 1977.
Werner J. Bemerkungen zum nordwestlichen Seidlungsgebiet der Slawen sm. 4 — 6. Jahrhundert // Beitrüge zur Ur- und
Frähgeschichite. — Berlin, 1981. — Bd. 1.
Надійшла 20.04.2015
Я.В. Володарец-Урбанович
деТали ПоЯСноГо набора V — ПерВоЙ ПолоВинЫ VІІI вв. иЗ ПолТаВЩинЫ:
наХодКи начала 2000-Х гг.
одним из элементов убора раннесредневековых славян были геральдические пояса. их анализу посвящено много
работ как типологических, так и семантических.
новые находки обогащают наши представления о типологическом разнообразии и расширяют ареалы. В част-
ности среди ряда вещей, выявленных с начала 2000-х гг. на Полтавщине, детали поясного набора происходят из
Градижска (2 экз.), Харковцов, Великой Кручи, ливенского, Засулья-Мгара (2 экз.) и Песков (3 экз.) (рис. 1; 2).
Поясная накладка из Градижска принадлежит к двурогим бляшкам айбабин/вариант 1—1 или 1—4, накладка
Ковалевская/отдел 39, тип 1, к двухчастным накладкам Скиба/тип ІІ—5, вариант 1. Такие изделия распростране-
ны у славян, кочевников Северного Причерноморья, в Крыму, на Кавказе.
Пряжка из Градижска принадлежит к цельнолитым имитациям византийских пряжек с двойной подвижной
обоймой (Шульце-дерламм /тип В-15) или цельнолитых пряжек с обоймой в виде двойных фигурных выступов.
В-образная рифленая пряжка из Харковцов принадлежит к типу Притцир-Полибино (группа V) по и.а. ба-
жану и С.Ю. Каргапольцеву. бытуют такие изделия от IV/V вв. до первой четверти VI ст.
Поясная накладка из ливенского принадлежит к горизонтально симетричним накладкам Гавритухин/тип 1,
вариант 1б или накладкам Ковалевская/отдел 34, тип 2. наиболее близкие аналогии происходят из алтин-асару 4а,
курган 34 и Верхсаинского могильника.
детали поясной гарнитуры из Засулья-Мгара представлены Т-образной накладкой и антропоморфной бляш-
кой. Т-образная накладка принадлежит к айбабин/вариант 3 или Гавритухин/група а. аналогичные изделия из-
вестны среди славянских и кочевнических древностей, в Крыму и на Кавказе.
бляшка-накладка антропозооморфной формы похожа на антропозооморфные фибулы родинкова/тип ІІ.2 и
на пальчатую фибулу из Мужиново. данное изделие могло быть заготовкой или обломанной антропозооморфной
фибулой и мастер мог переделать данное изделие для его использования в качестве бляшки.
детали поясной гарнитуры из Песков представлены наконечником пояса, пряжкой и небольшой нашивной
бляшкой. наконечник пояса принадлежит к айбабин/тип 1—2, к прорезным наконечникам с прямыми или слег-
ка прогнутыми боками по и.о. Гавритухину или к Ковалевская/отдел 1, подотдел 1, тип 6, подтип 1, вариант 2.
По типологи а.В. Скибы такие изделия относятся к типу І (простых) и варианта «с прямыми боками». известны
такие изделия среди славянских и кочевнических древностей, из Крыма и на Кавказе.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 105
Пряжка принадлежит к типу «Сиракузы», Ковалевская/отдел 2 (овальнорамочные), тип 7, подтип 5, или ай-
бабин/вариант 4. на юге Восточной европы такие изделия встречаются на Кавказе и, в большом количестве, на
могильниках Крыма.
розетка умбоновидной формы принадлежит к группе VII (небольшие нашивные бляшки) и подгруппе розеток
с штрихами по краю по о.а. Щегловой или к ременным накладкам Ковалевская/отдел 1, тип 7. известны такие
изделия среди гуннский древностей, славянских и кочевнических украшений.
Поясные наборы раннесредневековых славян являются неотъемлемой частью мужского убора. но все рекон-
струкции славянских поясов остаются на уровне гипотетических. Первоочередным остается создание макси-
мально полного каталога изделий и их картографирование.
Ya.V. Volodarets-Urbanovych
BELT SET DETAILS oF THE 5TH — FIRST HALF oF THE 8TH CEnTURIES FRoM PoLTAVA REGIon:
FInDS oF BEGInnInG oF 2000s
Heraldic belts were one of elements of the Early Mediaeval Slavs’ dress. Many articles, both typological, and semantical are
devoted to them.
new finds enrich our notions of typological variety and widen the areas. For instance, among a series of items discovered
since the beginning of the 2000s in Poltava region, there are belt set details coming from Hradyzhsk (2 items), Kharkivtsi,
Velyka Krucha, Livenske, Zasullia-Mhar (2 items), and Pisky (3 items).
The belt plate from Hradyzhsk belongs to two-horned plates Aibabin/variant 1—1 or 1—4, a plaque Kovalevska/section
39, type 1, to two-parted plates Skyba/type II—5, variant 1. Such products were common for the Slavs, the nomads in the
Black Sea north region, in the Crimea, and in the Caucasus.
The buckle from Hradzhysk belongs to unit-cast imitations of Byzantine buckles with double moving casing (Schulze-
Dorrlamm/type B-15) or to unit-cast buckles with casing in shape of double figured projection.
B-shaped grooved buckle from Kharkivtsi belongs to Pritzier-Polibino type (group V), after I.A. Bazhan and
S.Yu. Kargapoltsev. Such products were used since the 4th or 5th centuries to the first half of the 6th century.
The belt plate from Livenske belongs to horizontal symmetric plates Havrytukhin/type 1, variant 1б, or plates Kovalevska/
section 34, type 2. The closest analogies come from Altynasar, mound 34, and Verkhsainskyi burial ground.
Details of belt set from Zasullia-Mhar are represented by a T-shaped plate and an anthropomorphous plaque. T-shaped
plaque belongs to Aibabin/variant 3 or Harvrytukhin/group A. analogous products are known among the Slavonic and
nomadic antiquities, in the Crimea and the Caucasus.
Anthropo-zoomorphic plate-plaque resembles anthropo-zoomorphic fibulae Rodnikova/type II.2 and a fingers-shaped
fibula from Muzhynovo. The item analyzed could be a workpiece or a broken anthropo-zoomorphic fibula, and a craftsman
could remake this item to use it as a plate.
The details of belt set from Pisky are represented by a belt tip, a buckle, and a small sewn on plate. A belt tip belongs
to Aibabin/type 1—2, to inset tips with straight or slightly incurved sides, by I.o.Havrytukhin, or to Kovalevska/section 1,
subsection 1, type 6, subtype 1, variant 2. According to A.V. Skyba’s typology, such products belong to type I (simple) and
variant “with straight sides”. Such products are known among the Slavonic and nomadic antiquities from the Crimea and
the Caucasus.
The buckle belongs to “Syracuse” type, Kovalevska/section 2 (oval-framed), type 7, subtype 5, or Aibabin/variant 4.
At the south of Eastern Europe, such products are found in the Caucasus, and in a big number, at the Crimean burial
grounds.
A rosette I shape of shield boss belongs to group VII (small sewn plates) and subgroup of rosettes with strokes on the
edge, according to o.A. Shcheglova, or to belt plates Kovalevska/section 1, type 7. Such products are known among the
Huns’ antiquities, the Slavonic and the nomadic adornments.
Belt sets of the Early Mediaeval Slavs were an integral part of men’s dress for the Early Mediaeval Slavs. However, all
the reconstructions of Slavonic belts remain at the hypothetical level. First priority is to create as full as possible catalogue
of products and to set them onto a map.
|