Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)

У статті проаналізовано асортимент виробів із кістки та рогу — кістяних накладок на лук, налуччя та колчан, а також залишків кількох косторізних майстерень, виявлених у різний час на Донецькому городищі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Харламова, А.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2016
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	До історії стародавнього виробництва
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195033
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) / А.О. Харламова // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 106–111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195033
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1950332025-02-09T22:24:54Z Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) Bone-ware from Donetsk hill-fort (to the issue of interrelations of hill-fort habitants with the nomads) Костяные изделия Донецкого городища (к вопросу о взаимоотношениях жителей городища с кочевниками) Харламова, А.О. До історії стародавнього виробництва У статті проаналізовано асортимент виробів із кістки та рогу — кістяних накладок на лук, налуччя та колчан, а також залишків кількох косторізних майстерень, виявлених у різний час на Донецькому городищі. The article describes the assortment of products made of bone and horns found during the research at Donetsk hill-fort. A big number of bone and horn plates for archer’s equipment, as well as handles from knives and other tools were found here. Some handles were covered with elegant ornamentation, while mainly simple non-ornamented tools were used in everyday life. This fact evidences that these items were possibly produced for sale. Their production in industrial scale is also indicated by the remains of several bone-carving workshops which obviously were custom workshops, serving not only the hill-fort habitants. One of the workshops also specialized on bows production. A favourable location of Donetsk hill-fort on trading roots contributed to the development of its habitants’ relations with other regions. Donetsk craftsmen could perfectly supply the tribes ofthe Cumansroaming lower atthe Donets Riverwith their production. Itis evidenced by the findings ofsimilaritemsin the nomads’ burialsin the basin ofthe Siverskyi Donets River middle flow.Bone ornamented plates for bows, quivers, and bow cases are typical for everyday life of not the habitants of Ancient Rus state, but of the nomadic population. Such trading relations between the habitants of Donetsk hill-fort and the Steppe allow considering from the new points of view the interrelations between the Cumans and Rus which are often presented in historiography as everlasting opposition and the struggle between the settled farmers and the nomads-cattle-breeders. В статье рассматривается ассортимент изделий из кости и рога, выявленных при исследовании Донецкого городища. В большом количестве здесь были найдены костяные и роговые накладки для снаряжения лучника, а также рукояти ножей и других инструментов. Некоторые рукояти оказались покрыты изящным орнаментом, тогда как в быту использовались в основном простые, неорнаментированные орудия труда. Это говорит о возможном изготовлении этих изделий для продажи. На промышленные масштабы производства обозначенных вещей указывают также остатки нескольких косторезных мастерских, которые явно работали на заказ, а не только обслуживали жителей городища. Одна из мастерских даже специализировалась на изготовлении луков. Выгодное расположение Донецкого городища на торговых путях способствовало развитию торговых связей жителей городища с другими регионами. Донецкие ремесленники вполне могли обеспечивать своей продукцией половецкие племена, которые кочевали ниже по Донцу. Об этом говорят находки аналогичных вещей в кочевнических погребениях бассейна среднего течения Северского Донца. Костяные орнаментированные накладки на луки, колчаны и налучья были характерны для быта кочевого населения, а не жителей Древнерусского государства. Подобные торговые связи населения Донецкого городища и жителей Степи позволяют с новых позиций взглянуть на взаимоотношения половцев и Руси, которые в историографии часто представляются как вечное противостояние и борьба оседлых земледельцев и кочевников-скотоводов. 2016 Article Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) / А.О. Харламова // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 106–111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195033 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Харламова, А.О. Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) Археологія
description	У статті проаналізовано асортимент виробів із кістки та рогу — кістяних накладок на лук, налуччя та колчан, а також залишків кількох косторізних майстерень, виявлених у різний час на Донецькому городищі.
format	Article
author	Харламова, А.О.
author_facet	Харламова, А.О.
author_sort	Харламова, А.О.
title	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
title_short	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
title_full	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
title_fullStr	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
title_full_unstemmed	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
title_sort	кістяні вироби донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2016
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195033
citation_txt	Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) / А.О. Харламова // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 106–111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT harlamovaao kístânívirobidonecʹkogogorodiŝadopitannâprovzaêminimeškancívgorodiŝazkočovikami AT harlamovaao bonewarefromdonetskhillforttotheissueofinterrelationsofhillforthabitantswiththenomads AT harlamovaao kostânyeizdeliâdoneckogogorodiŝakvoprosuovzaimootnošeniâhžiteleigorodiŝaskočevnikami
first_indexed	2025-12-01T09:40:33Z
last_indexed	2025-12-01T09:40:33Z
_version_	1850298374535774208
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3106 До історії стародавнього виробництва А.О. Харламова КІСТЯНІ ВИРОБИ ДОНЕЦЬКОГО ГОРОДИЩА (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками) У статті проаналізовано асортимент виробів із кістки та рогу — кістяних накладок на лук, налуччя та колчан, а також залишків кількох косторізних майстерень, виявлених у різний час на Донецькому городищі. К л ю ч о в і с л о в а: Донецьке городище, кістяні вироби, кістяні накладки, налуччя, сагайдачні петлі, торгівля, кочівники. © А.О. ХАрлАмОвА, 2016 літописне місто Донець здавна привертало увагу дослідників. Уперше Донець був ототож- нений з укріпленим городищем поблизу с. Ка- рачівка під Харковом ще в 1837 р. в.в. Пассе- ком (Пассек 1839, с. 211—216). Подальші роз- копки виявили на городищі кілька культурних шарів, найбільш значним із них був шар дав- ньоруської культури. У різні роки Донецьке го- родище досліджували в.О. Городцов (Городцов 1905, с. 110—121), О.С. Федоровський (Федо- ровський 1930, с. 5—10), Б.А. Шрамко (Шрам- ко 1962, с. 331—360), О.Г. Дяченко (Дьяченко 1978, с. 329—330), в.в. Скирда (Скирда 2003; 2004) та ін. Завдяки розташуванню Дінця на периферії Давньоруської держави, поблизу кочівницьких володінь, вивчення матеріалів городища збері- гає свою актуальність і в наш час, адже надає інформацію про взаємини давньоруського на- селення городища й кочівників — чи були вони переважно мирними, а чи, навпаки, мешканці Дінця постійно перебували під загрозою на- бігів. Також отримуємо відомості про заняття жителів городища, які багато в чому залежали від характеру цих стосунків. Перші розкопки на городищі, приурочені до ХІІ-го археологічного з’їзду в Харкові, про- вів у 1902 р. в.О. Городцов. Уже він помітив, що косторізне ремесло посідало важливе місце се- ред занять мешканців городища. Під час роз- копок на дитинці були знайдені три відрост- ки рога лося для виготовлення руків’їв чи по- дібних речей, декілька ретельно оброблених трубочок, що слугували, на думку дослідни- ка, свистками, і дві платівки, призначені для оправи певних предметів, одну з яких вкривав орнамент (Городцов 1905, с. 119). Д.І. Багалій згадує про виявлення на городищі різних ви- робів із кістки, а також кісток лося у великій кількості (Багалей 1905, с. 10), що вказує на його промисел, у тому числі й для потреб кос- торізного ремесла. На жаль, фото знахідок або їхні замальовки не збереглися. Під час війни практично всі знахідки з довоєнних розкопок, включно з дослідженнями О.С. Федоровсько- го, були втрачені. Наймасштабніші розкопки городища здій- снив у 1955—1962 рр. Б.А. Шрамко. Під час розкопок у 1955 р. на дитинці були виявлені обрізки кістки та рога, а також різноманітні кістяні вироби (Шрамко 1955, с. 14). У 1956 р. дослідження дитинця продовжувались, і знову були виявлені обрізки кістки та рога, а також кістяні накладки від лука, сагайдака та налуччя (Шрамко 1956, с. 16). У 1960 р. проводилися розкопки на одній із частин посаду (т. зв. селище «А»). Справжньою сенсацією стало виявлення залишків косторіз- ної майстерні (Шрамко 1960, с. 40). вона мала вигляд напівземлянки розміром 5,0 × 3,5 м, за- глибленої в ґрунт на 90 см. верхня частина при- міщення з дерев’яним каркасом збереглася по- гано, оскільки була збудована у пухкому куль- турному шарі. майстерня мала солом’яний дах, від якого лишилося скупчення попелу з дуже крихкою структурою. У приміщенні та в культурному шарі навколо нього була виявле- на велика кількість обрізків і заготовок із кіст- ки та рога. Серед виробів виявлено багато цілих і зламаних кістяних накладок від лука. Знайде- ний також роговий підшипник від токарного станка й дві лопатки з просвердленими в них ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 107 округлими отворами. На думку Б.А. Шрамка, ці лопатки могли використовувати для розми- нання ременів чи іншого подібного матеріалу для виготовлення луків. Оскільки отвори мали сліди полірування, були сточені в одному на- прямі, а в деяких випадках на них присутні зламані краї, то дослідник припустив, що крізь ці отвори протягувався певний м’який мате- ріал. До знарядь виробництва ремісника, на думку Б.А. Шрамка, могли належати і знайде- ні тут ножі, залізне долото й точильні бруски. Неподалік на дні господарської ями були виявлені черепи диких тварин, серед них знай- дені сім черепів диких кабанів, три черепи оле- нів чи лосів, два черепи ведмедів та уламки черепів двох коней. У черепів оленів чи лосів роги виявилися відпиляними, що вказує на ви- користання їх для виготовлення різноманітних виробів. Загалом, на думку Б.А. Шрамка, характер знахідок у цій частині розкопу дозволяє вва- жати, що в цьому місці знаходилася майстер- ня ремісника-косторіза, який спеціалізувався переважно на виготовленні луків із кістяними накладками (Шрамко 1960, с. 40). Знахідка підшипника від токарного станка в 1978 р. (Дьяченко 1979, с. 329), а також деяких речей, напевно виточених за допомогою цього станка (Шрамко 1962, рис. 145, 5) свідчать про доволі широкі масштаби виготовлення кістя- них виробів. Це підтверджується підвіскою у вигляді диску з отвором для підвішування, що вкрита з обох сторін циркульним орнаментом (рис. 1, 2). Також на городищі був знайдений різець для нанесення подібного орнаменту (Шрамко, Скирда 2004, с. 37). На підвісці біля отвору для підвішування збереглися сліди іржі. Очевидно, туди вставлявся залізний стрижень, який кріпився до шнура. в цілому, така під- віска знаходить аналогії серед давньоруських старожитностей (Изюмова 1949, рис. 2). вивчення польових описів експедицій Б.А. Шрамка та в.в. Скирди (Шрамко 1955; 1956; 1957; 1959; 1960; Скирда 2003) дозволило встановити, що основними категоріями виро- бів із кістки та рога, які виявлені на городищі, були різноманітні накладки на лук, сагайдак і налуччя, а також руків’я ножів та інструмен- тів. Саме їх здебільшого вкривали витонченим орнаментом. У середньовіччі поширеним був берестя- ний циліндричний сагайдак із кістяною пет- лею для підвішування. Зверху такі сагайдаки зазвичай обтягували шкірою, а в деяких ви- падках прикрашали тонкими кістяними пла- тівками з різьбленим орнаментом (медведев 1966, с. 17). Налуччя, як правило, було пласке, на дерев’яному каркасі, обтягнутому шкірою чи тканиною, теж із кістяною петлею для під- вішування. У більшості випадків від сагайдака та налуччя зберігаються саме такі петлі (мед- ведев 1966, с. 21). Близько десяти петель було знайдено на Донецькому городищі. Широко відомі за численними публікація- ми два фрагменти петлі від сагайдака. Край ви- робу прикрашений стилізованим зображенням коня, грива якого розвіюється вітром (Шрам- ко 1957) (рис. 1, 3). Зооморфні сюжети для дав- ньоруських виробів із кістки на південних те- риторіях менш характерні, ніж абстрактний декор, і вони, як правило, є запозиченням з ін- ших культур (Сергеева 2010, с. 286—292). Поя- ву деяких зооморфних мотивів на давньорусь- ких речах, серед них і зображень коня, можна пояснити впливом кочівників, адже цей образ здавна використовувався номадами для оздоб- лення різноманітних речей (Сергеева 1998, с. 161—167). Дуже подібні до донецької зна- Рис. 1. вироби з кістки та рога з Донецького городища: 1—2 — підвіски; 3—8 — накладки на сагайдак та налуччя ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3108 хідки петлі від сагайдаків та налуччів із Сарке- ла — Білої вежі, які мають навскісні насічки по гребеню, що нагадує «гриву» коня (Флеро- ва 2000, рис. 3). в.Є. Фльорова припускає, що традиція прикрашати гарнітуру лучника кістя- ними петлями й орнаментованими накладка- ми з’явилася в Подонні разом із новою хвилею західної міграції тюрок у ХІ ст. (Флерова 2000, с. 113) Поряд із кістяними накладками в по- хованнях Саркела в цей час з’являються і ла- зуритові підвіски, що з високою вірогідністю вказує на присутність половців. Отже, розгля- дувана накладка знаходить аналогії серед поло- вецьких старожитностей. Прийом зображен- ня також схожий до матеріалів Саркела (Білої вежі) — звідти походить кістяний виріб, при- крашений з одного кінця рельєфною голівкою тварини з гривою (Флеров 1958, рис. 26). Ще одна рогова обкладка підтрикутної фор- ми від сагайдака чи налуччя з одного боку була оздоблена циркульним орнаментом, а з іншого на ній нанесені врізані смуги і цей бік залоще- ний (можливо, для нанесення клею на виріб і кращого скріплення з поверхнею) (рис. 1, 5). Особливе місце серед рогових виробів із Дінця займає підвіска, яка, очевидно, викону- вала роль амулета. Ця підвіска була виявлена в 1978 р. О.Г. Дяченком під час збору підйом- ного матеріалу на городищі. вона ромбічна за формою, посередині на ній вирізаний хресто- подібний отвір, а по краях з обох сторін нане- сений циркульний орнамент. У верхньому краї виробу просвердлений отвір для підвішування, навколо нього залишилися сліди іржі від мета- левого зажиму, у самому отворі також присут- ні залишки іржі (рис. 1, 1). Найближчі аналогії цьому виробу вдалося знайти серед кочівниць- ких старожитностей. Подібна ромбічна підвіс- ка чи накладка, але не з прорізаним хрестом, а з чотирма отворами, була виявлена в одному з кочівницьких поховань у басейні Сіверського Дінця на початку ХХ ст. (Труды ХІІ АС... 1905, табл. ХVІІІ). можливо, виріб із Донецького го- родища спершу був кістяною накладкою, а по- тім його переробили на підвіску, прорізавши хрест та просвердливши в одному з країв отвір. Про це може свідчити той факт, що отвір пере- крив циркульний орнамент. Товщина виробу (0,4 см) дозволяє зробити таке припущення. можливо, неправильно інтерпретована в якості накладки на руків’я ножа рогова пла- тівка товщиною 0,1 см із отвором для кріплен- ня, яка вкрита суцільною стрічкою глазково- го орнаменту (рис. 1, 4). Аналогії цій платівці можна знайти серед матеріалів Саркела (Бі- лої вежі), де накладки для колчанів теж мають аналогічну ширину і товщину — 1,5—2,0 см і 0,1 см відповідно, і вкриті абсолютно ідентич- ним орнаментом (Флерова 2000, рис. 5). віро- гідно, ця платівка також є подібною наклад- кою для сагайдака. вважається, що кістяні, у тому числі орна- ментовані, накладки на предмети озброєння вершника та кінську збрую є кочівницькою ін- новацією у Східній Європі, яка простежуєть- ся з раннього середньовіччя (Армарчук 2006, с. 37). відомо, що дерев’яні чи луб’яні, обтяг- нуті шкірою давньоруські сагайдаки прикра- шались рідко (Алексеев 1962, с. 200). Кістя- ні накладки на сагайдак — кочівницька риса, походять із половецьких поховань. Кістяні об- кладки сідла, що оздоблені глазковим орна- ментом, походять із кочівницького похован- ня в кургані поблизу уроч. макітра в Північно- Східному Причорномор’ї (Алексеев 1962, рис. 20). Із Північного Кавказу походять на- кладки на луки, прикрашені циркульним орна- ментом, які дослідники відносять до старо- житностей чорних клобуків (Нарожный, Плю- тов 2009, с. 275—279). Отже, значну кількість кістяних накладок на Дінці можна пов’язати лише з кочівниками. Ще одна, порівняно численна категорія ви- робів із кістки та рога, знайдених на городи- щі — це руків’я від ножів. відомо, що давньо- руські ножі мали кістяні чи дерев’яні руків’я, що насаджувалися на черенок. Нечисленні ек- земпляри мали плаский черенок, що поміщу- вався між кістяними чи дерев’яними обклад- ками, які скріплювалися між собою заклепка- ми (Древняя русь 1997, с. 17). Донецькі руків’я виготовлені з трубчастої кістки, іноді вони вкривались орнаментом. Серед подібних знахідок можна назвати руків’я ножа, що було виявлене в 1960 р. під час розкопок Б.А. Шрамка. воно виготовле- не з трубчастої кістки, оздоблене ялинковим та циркульним орнаментом і на кінці має на- скрізний отвір для підвішування. Інший край руків’я — обламаний (рис. 2, 3). У 1978 р. під час розвідок О.Г. Дяченко виявив подібне ціле руків’я, яке дещо відрізняється за орнамента- цією (рис. 2, 4). Привертає увагу знайдене в 1960 р. руків’я, виготовлене з трубчастої залощеної кістки, з протравленим на коричневому фоні орнамен- том у вигляді чотириконечного хреста, завит- ків і хвилястих ліній, що перехрещуються на звороті (рис. 2, 1). Ніж із практично ідентич- ним руків’ям був виявлений під час розкопок ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 109 Пскова в 1954—1956 рр., він датується ХІ— ХІІ ст. (Гроздилов 1962, рис. 48, 4). Із рога виготовлені деякі руків’я для інстру- ментів. Зазвичай вони не мають орнаменту, як знайдене на городищі руків’я для свердла, або оздоблені лише по краях — для зручності за- хвату (рис. 2, 2, 5). Як бачимо, спосіб виготов- лення руків’їв, як і їхня орнаментація, залежав від призначення інструментів. Серед інших категорій кістяних та рогових виробів можна назвати ґудзики, намистини, за- стібки, гребені, проколки та рогові мотики, од- нак їхня кількість у порівнянні з вищеназвани- ми видами дуже незначна (рис. 2, 6, 7). Цілих гребенів та їхніх уламків, що зазвичай є доволі масовою категорією знахідок, за найінтенсив- ніший період розкопок (1955—1961 рр.) було знайдено лише 2 екз., тоді як руків’їв — 12 екз. (з них чотири орнаментовані), кістяних і рого- вих накладок — 26 екз. (з них три орнаментова- ні). Цікаво, що за етнографічними даними відо- мо, що на виготовленні гребенів спеціалізував- ся окремий майстер (Овсянников 1969, с. 121). Очевидно, на Донецькому городищі гребені в промислових масштабах не виготовлялися. Таким чином, косторізне ремесло посідало важливе місце в господарстві мешканців горо- дища. враховуючи, що городище має порівня- но невелику площу (площа укріпленої части- ни складає приблизно 0,3 га (Куза 1996, с. 195), на якій було виявлено залишки відразу кіль- кох косторізних майстерень, то можна зро- бити висновок, що більшість продукції доне- цьких косторізів йшла на продаж. Практично не викликає сумнівів, що на продаж виготов- лялися складні луки з кістяними накладками, а також налуччя та сагайдаки, від яких збере- глися обкладки та кістяні петлі. можливо, на продаж виготовляли також ножі з кістяними та дерев’яними руків’ями. На городищі знайде- но понад 100 екз. цілих ножів та їхніх уламків. відомо, що в більшості випадків давньоруські руків’я не прикрашались, оздоблювались пере- важно столові ножі. Наявність значної кількос- ті ножів з орнаментованими руків’ями може пояснюватися їхнім виготовленням на продаж. Загальновідомо, що городище Донець зна- ходилося на великому торговельному шля- ху. Ще в ХVІІ ст. муравський шлях не втратив свого значення, і Донецьке городище згаду- ється у книзі «Большому Чертежу» як один із перевалочних пунктів на цьому маршруті. Не- одноразово на городищі знаходили монети, у тому числі рідкісну монету ХІІ ст. (Шрамко, Скирда 2004, с. 41), чеканену сельджуцьким султаном Арсланом ІІ, а також важки від те- резів (Городцов 1905, с. 114) та імпортні пред- мети — наприклад, бронзове дзеркало (Крупа 2013, с. 158—162). Це свідчить про доволі ши- рокі масштаби транзитної торгівлі. Однак самі городяни не могли не використовувати вигід- не місцезнаходження на торговельному шляху у своїх інтересах. Скоріше за все, луки, сагайдаки та ножі ви- готовлялися для потреб кочівників, оскільки невигідно було везти ці товари в інші давньо- руські поселення, де не бракувало власних ре- місників. можна припустити, що ця продук- ція могла виготовлятися для оборонних потреб мешканців Дінця, а також Хорошівського го- родища та городища поблизу с. Гайдари, роз- ташованих нижче за течією р. Сіверський До- нець. Однак на городищі Гайдари предметів, подібних до виробів донецьких косторізів, не було знайдено. У той же час у кочівницьких похованнях вони трапляються, що яскраво де- монструє ромбічна підвіска з городища, аналог Рис. 2. вироби з кістки та рога з Донецького городи- ща: 1, 3—4 — руків’я від ножів; 2, 5 — руків’я від ін- ших інструментів; 7 — застібка; 8 — гребінь ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3110 якій вдалося знайти лише в похованні кочів- ника в басейні Сіверського Дінця. Окрім того, широкий посад, де мешкали ремісники, може свідчити про мирні стосунки жителів городи- ща з кочівниками, про торговельні взаємини осілого населення й номадів. Очевидно, важливим джерелом прибутку для мешканців Дінця був продаж власної про- дукції, у тому числі таких цінних для кочівни- ків предметів, як ножі, луки із налуччями та сагайдаки, у виготовленні яких важливе місце займали ремісники-косторізи. Алексеев Л.В. Художественные изделия косторезов из древних городов Белоруссии // СА. — 1962. — № 4. — С. 197—209. Армарчук Е.А. Конское снаряжение из могильников Северо-восточного Причерноморья Х—ХІІІ вв. — м., 2006. Багалей Д.И. Объяснительный текст к Археологической карте Харьковской губ. // Труды ХІІ АС. — м., 1905. — Т. 1. — С. 9—15. Городцов В.А. результаты исследований, произведенных научными экскурсиями ХІІ Археологического Съезда. Донецкое городище // Труды ХІІ АС. — м., 1905. — Т. 1. — С. 110—121. Гроздилов Г.П. раскопки Древнего Пскова (1954—56 гг.) // Археологический сборник. — л., 1962. — вып. 4. Сла- вянские древности. — C. 7—76. Труды ХІІ АС в Харькове в 1902 г. — м., 1905. — Т. 1. — Цветная вклейка. Древняя Русь. Быт и культура. — м., 1997. Дьяченко А.Г. Новые исследования Донецкого городища // АО 1978 г. — м., 1979. — С. 329. Изюмова С.А. Техника обработки кости в дьяковское время и в древней руси // КСИИмК. — вып. ХХХ. — м.; л., 1949. — С. 15—25. Крупа Т.Н. Бронзовое зеркало из раскопок Донецкого городища 1957 года // минуле і сучасне волині та Полісся: Шацьке поозер’я у світовій та українській історії. — луцьк, 2013. — С. 158—162. Куза А.В. Древнерусские городища Х—ХІІІ вв. Свод археологических памятников. — м., 1996. Медведев А.Ф. ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) VІІІ—ХІV вв. — м., 1966. Нарожный Е.И., Плютов В.И. Костяные орнаментированные накладки на луки из средневековых кочевни- ческих захоронений ХІІІ—ХІV вв. (некоторые аспекты изучения) // Пятая Кубанская арх. конф. мат-лы конф. — Краснодар, 2009. — С. 275—279. Овсянников О.В. Заметки о северных костерезах // СЭ. — 1969. — № 4. — С. 114—122. Пассек В.В. Курганы и городища Харьковского, валковского и Полтавского уездов // рус. ист. сб. — м., 1839. — Т. 3. — Кн. 3. — С. 211—216. Сергеева М.С. Древнерусская зооморфная резная кость Среднего Поднепровья // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. — СПб, 2010. — С. 286—292. Сергеева М.С. Зооморфные мотивы в декоре древнерусских изделий из кости с территории лесостепного Подне- провья // Древности 1997—1998. — Харьков, 1998. — С. 161—167. Скирда В.В. Звіт з ілюстративним матеріалом про роботу археологічної експедиції музею археології та етногра- фії Слобідської України ХНУ ім. в.Н. Каразіна у 2003 р. // Архів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4. Скирда В.В. Нові дослідження на Донецькому городищі // Проблемы истории и археологии Украины. — Харь- ков, 2004. — С. 81—82. Федоровський О.С. Археологічні розкопки в околицях Харкова // Хроніка археології та мистецтва. — 1930. — № 1. — С. 5—10. Флеров В.С. Саркел-Белая вежа // мИА. — 1958. — 62. — С. 7—84. Флерова (Нахапетян) В.Е. Костяные детали луков, колчанов и налучий Белой вежи // Степи Европы в эпоху средневековья. — Т. 1. — Донецк, 2000. — С. 101—116. Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. Шрамко Б.А. Звіт про розвідки та розкопки Сєвєродонецької археологічної експедиції ХДУ ім. О.м. Горького у 1955 р. // Архів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 11. Шрамко Б.А. Звіт про розвідки та розкопки Сєвєродонецької археологічної експедиції ХДУ ім. О.м. Горького у 1956 р. // Архів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 14. Шрамко Б.А. Попередній звіт про розвідки та розкопки Археологічної експедиції ХДУ ім. О.м. Горького у 1957 р. // Архів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 15. Шрамко Б.А. Изучение древних памятников Харьковщины // Красное Знамя. — № 124 (4613). — 23 червня 1957 р. Шрамко Б.А. Звіт про роботу Скіфо-слов’янської археологічної експедиції ХДУ ім. О.м. Горького у 1959 р. // Ар- хів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 18. ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 111 Шрамко Б.А. Звіт про роботу Скіфо-слов’янської Археологічної експедиції ХДУ ім. О.м. Горького у 1960 р. // Ар- хів музею археології ХНУ ім. в.Н. Каразіна. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 19. Шрамко Б.А., Скирда В.В. рождение Харькова. — Харьков, 2004. Надійшла 10.03.2016 А.А. Харламова КОСТЯНЫЕ ИЗДЕлИЯ ДОНЕЦКОГО ГОрОДИЩА (к вопросу о взаимоотношениях жителей городища с кочевниками) в статье рассматривается ассортимент изделий из кости и рога, выявленных при исследовании Донецкого горо- дища. в большом количестве здесь были найдены костяные и роговые накладки для снаряжения лучника, а также рукояти ножей и других инструментов. Некоторые рукояти оказались покрыты изящным орнаментом, тогда как в быту использовались в основном простые, неорнаментированные орудия труда. Это говорит о возможном изготов- лении этих изделий для продажи. На промышленные масштабы производства обозначенных вещей указывают так- же остатки нескольких косторезных мастерских, которые явно работали на заказ, а не только обслуживали жителей городища. Одна из мастерских даже специализировалась на изготовлении луков. выгодное расположение Донецко- го городища на торговых путях способствовало развитию торговых связей жителей городища с другими регионами. Донецкие ремесленники вполне могли обеспечивать своей продукцией половецкие племена, которые кочева- ли ниже по Донцу. Об этом говорят находки аналогичных вещей в кочевнических погребениях бассейна среднего течения Северского Донца. Костяные орнаментированные накладки на луки, колчаны и налучья были характер- ны для быта кочевого населения, а не жителей Древнерусского государства. Подобные торговые связи населения Донецкого городища и жителей Степи позволяют с новых позиций взглянуть на взаимоотношения половцев и руси, которые в историографии часто представляются как вечное противостояние и борьба оседлых земледельцев и кочевников-скотоводов. A.A. Kharlamova Bone-ware from Donetsk Hill-fort (to the issue of interrelations of Hill-fort Habitants with the nomads) the article describes the assortment of products made of bone and horns found during the research at Donetsk hill-fort. a big number of bone and horn plates for archer’s equipment, as well as handles from knives and other tools were found here. some handles were covered with elegant ornamentation, while mainly simple non-ornamented tools were used in everyday life. this fact evidences that these items were possibly produced for sale. their production in industrial scale is also indicated by the remains of several bone-carving workshops which obviously were custom workshops, serving not only the hill-fort habitants. one of the workshops also specialized on bows production. a favourable location of Donetsk hill-fort on trading roots contributed to the development of its habitants’ relations with other regions. Donetsk craftsmen could perfectly supply the tribes of the Cumans roaming lower at the Donets river with their production. it is evidenced by the findings of similar items in the nomads’ burials in the basin of the siverskyi Donets river middle flow. Bone ornamented plates for bows, quivers, and bow cases are typical for everyday life of not the habitants of ancient rus state, but of the nomadic population. such trading relations between the habitants of Donetsk hill-fort and the steppe allow considering from the new points of view the interrelations between the Cumans and rus which are often presented in historiography as everlasting opposition and the struggle between the settled farmers and the nomads-cattle-breeders.

Кістяні вироби Донецького городища (до питання про взаємини мешканців городища з кочовиками)

Institution

Ähnliche Einträge