Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії
На некрополі Ольвії десять років досліджується широкою площею розкоп «Орієнт». Ця територія характеризується деякими рисами, що роблять її особливо
 цікавою для дослідників поховальних обрядів: вона використовувалася протягом майже усього періоду існування
 античної Ольвії виключно д...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195052 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії / А.В. Івченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 60–71. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860123606342696960 |
|---|---|
| author | Iвченко, А.В. |
| author_facet | Iвченко, А.В. |
| citation_txt | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії / А.В. Івченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 60–71. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | На некрополі Ольвії десять років досліджується широкою площею розкоп «Орієнт». Ця територія характеризується деякими рисами, що роблять її особливо
цікавою для дослідників поховальних обрядів: вона використовувалася протягом майже усього періоду існування
античної Ольвії виключно для відправлення поховальнопомінальних та пов’язаних з ними обрядів. Жодних ознак
будь-якої господарської діяльності тут немає. При цьому
тут зафіксовано достатньо високу щільність різночасових об’єктів ритуального призначення. Тому виникла
необхідність стислого огляду результатів десятирічної
роботи.
На раскопе Ольвии в 2010—2018 гг. широкими площадями исследовался новый участок, получивший название
раскоп «Ориент» по названию ближайшего репера. В ходе работ было установлено, что данная территория обладает некоторыми особенностями: во-первых, здесь встречены только объекты, связанные с погребальнопоминальными действиями, никаких следов какой-либо иной хозяйственной деятельности не обнаружено.
Во-вторых, данная территория использовалась для совершения погребений на протяжении практически всего
существования античной Ольвии — с середины VI в. до н. э. до начала III в. н. э. В третьих, здесь присутствуют
все типы погребальных сооружений, известные на ольвийском некрополе, за исключением больших каменных
склепов под высокими курганами. В связи с этим актуальным стало обобщение полученных результатов.
Всего в процессе исследования вскрыто 925 м2
. Средняя глубина составила 1,0—1,1 м от современной дневной
поверхности. Стратиграфия раскопа проста: сверху залегает слой дерна и гумуса толщиной до 0,2 м, ниже лежит
слой светлой (темно-желтой) супеси с различными примесями, а под ним — слой предматерикового суглинка
рыжего цвета с отдельными включениями «белоглазки». На этой площади было обнаружено 67 разновременных
погребений различных типов, а также 50 других объектов, связанных с погребально-поминальной традицией.
На раскопе можно выделить четыре больших хронологических периода, в целом соответствующих исторической
периодизации Ольвийского полиса: позднеархаический — раннеклассический, классический, позднеклассический — эллинистический и римский.
Было установлено, что эта территория действительно использовалась исключительно для совершения действий погребально-поминального характера на протяжении практически всей истории античной Ольвии. Ни для
одного периода системы в расположении могил не существовало. Типологическое разнообразие погребальных
конструкций возрастает со временем от периода к периоду. Количественное соотношение объектов и временной протяженности периодов колеблется, но пик использования этой территории для совершения захоронений и
связанных с ними обрядов приходится на римский период, то есть, на время, когда она была максимально удалена от жилой площадки Ольвии. При сравнительном анализе можно выделить отдельные элементы погребальных
обрядов, которые сохраняются на протяжении всего существования некрополя. Например, использование «древних» вещей в составе погребального инвентаря.
At the excavation of Olbia in 2010—2018 a new site, called the “Orient”, by the name of the nearest benchmark, was
explored by wide areas method. During works, it was established that this territory has some specific features: firstly, only
objects associated with sepulchral actions are found here, no traces of any other household activity were found. Secondly,
this territory was used for burials throughout almost the entire existence of ancient Olbia — from the middle of VI c. BC to
the beginning of III c. AD. Thirdly, there are all types of funeral structures known at Olbian necropolis, with the exception
of large stone crypts under high barrows. In connection with this, the generalization of the results obtained has become
relevant.
Total investigated area is 925 sq. m. The average depth was 1.0—1.1 m from the modern day surface. The stratigraphy
of the excavation site is simple: a layer of turf and humus up to 0.2 m thick lies on top, a layer of light (dark yellow) sandy
loam with various impurities lies below, and a layer of pre-continental loam of red color with separate mass inclusions of
lime lies below. On this square, 67 different-time burials of various types were found, as well as 50 other objects associated
with the sepulchral tradition. At the excavation site, four large chronological periods can be distinguished, which generally
correspond to the historical periodization of Olbia: Late Archaic — Early Classical, Classical, Late Classical – Hellenistic
and Roman.
It was found that this territory was really used exclusively for performing funeral and memorial activities throughout
almost the entire history of ancient Olbia. For each period there wasn’t any location system for burials. The typological
diversity of funerary structures increases during time from period to period. The quantitative ratio of objects to the length of
time varies, but the peak of using this territory for burials and related rites falls on the Roman period, i. e., at a time when
it was as far from the residential area of Olbia as possible. In a comparative analysis, it is possible to distinguish individual
elements of funeral rites, which are preserved throughout the entire existence of the necropolis. For example, the use of
“ancient” things as part of funerary inventory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:40:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 460
© А. В. ІВченко, 2019
* ІВченко Андрій Валерійович — молодший нау-
ковий співробітник відділу античної археології Ін-
ституту археології нАн України, ORCID 0000-0003-
1357-310Х, соmandor_a@ukr.net
УДк 904.5(477.73)"652" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.060
А. В. Iвченко *
Розкоп «оРIєнт» некРополя ольвIї
На некрополі Ольвії десять років досліджується ши-
рокою площею розкоп «Орієнт». Ця територія харак-
теризується деякими рисами, що роблять її особливо
цікавою для дослідників поховальних обрядів: вона вико-
ристовувалася протягом майже усього періоду існування
античної Ольвії виключно для відправлення поховально-
помінальних та пов’язаних з ними обрядів. Жодних ознак
будь-якої господарської діяльності тут немає. При цьому
тут зафіксовано достатньо високу щільність різноча-
сових об’єктів ритуального призначення. Тому виникла
необхідність стислого огляду результатів десятирічної
роботи.
К л ю ч о в і с л о в а: некрополь, поховання, поховально-
поминальні ритуали, трупоспалення, підбій, склеп.
некрополь ольвії досліджується близько двох-
сот років. За цей час було видано велику кіль-
кість наукових робот, що мали аналітичний
чи публікаційний характер. Аналітичні робо-
ти (у тому числі монографії) було присвяче-
но головним чином окремим історичним пе-
ріодам його існування (козуб, 1974; Парович-
Пешикан 1974; Скуднова 1988) або узагальнен-
ню матеріалів некрополя у цілому (козуб 1984,
с. 156—174; Папанова 1993; 2006). В аналітич-
них статтях переважно було розглянуто окре-
мі типи або поховально-поминальних об’єктів
та ритуалів, що були пов’язані з ними (козуб
1987, с. 27—35; 2002, с. 37—41; Папанова 1997,
с. 156—161; 2004, с. 296—300; 2005, р. 221—
237), або поховальний інвентар та його типо-
логія, хронологія тощо (Журавлев, Ломтадзе
2007, с. 78—91; козуб 1986, с. 41—52; Папанова
2000, с. 194—2016). Публікаційні роботи було
присвячено окремим об’єктам або результатам
роботи на окремих ділянках некрополя впро-
довж відповідних польових сезонів (Буравчук
2013, с. 634—639; Бураков 1979, с. 75—82; 1980,
с. 64—75; назарчук 1988, с. 194—203).
Роботи планіграфічного характеру, спря-
мовані на узагальнення досліджень на окре-
мих ділянках некрополя, що були отримані за
весь час їх вивчення, нечисленні (Папанова
2001, с. 103—105). Саме такі дослідження мо-
жуть продемонструвати певні зміни, що з ча-
сом відбувалися у використанні конкретного
сакрального простору. Аналізу результатів, що
були отримані при розкопках однієї конкрет-
ної ділянки ольвійського некрополя, присвя-
чена запропонована стаття.
Розкоп «орієнт» 1 розташований у цен-
тральній частині території, що умовно зветься
«некрополь ольвії» (північний кордон терито-
рії нІАЗ «ольвія», на захід від городища). Ро-
боти на ньому було розпочато у 2010 р. на міс-
ці випадково знайденого сучасного (давниною
принаймні у декілька десятиріч) грабіжниць-
кого ходу, що вів до камери ґрунтового скле-
пу римського часу. Під час дослідження цього
склепу поруч було знайдено інші поховання,
наслідком чого стало системне вивчення цієї
ділянки широкою площею.
У 2010—2018 рр. було розкопано загалом
925 м2. (Буйских, Ивченко 2018, с. 4—5). Су-
часна поверхня на цій ділянці була відносно
пласка, з незначними коливаннями по абсо-
лютній висоті. Стратиграфія розкопу досить
проста. Верхній шар складався з тонкого про-
шарку дерену та гумусу у середньому 0,20 м
завтовшки. нижче до глибини у середньому
0,9—1,0 м від сучасної поверхні йшов супісок
жовтого кольору, ще нижче розпочинався ру-
дий суглинок, іноді з домішками «білоглазки».
Формування ґрунту тут йшло переважно при-
родним чином, за рахунок еолових процесів.
на окремих квадратах на різній глибині були
виявлені шари чорного щільного сильного гу-
мусованого супіску, що, ймовірно, мали штуч-
ний характер.
1 За традицією, що склалася у ольвії за останні деся-
тиріччя, новий розкоп отримує назву по назві най-
ближчого репера (топоплан Д. Беленького, зйомка
1989 р.).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 61
на розкопі було виявлено шістдесят сім
поховань різного типу та часу та п’ятдесят ін-
ших об’єктів, що були пов’язані з поховально-
поминальною традицією (рис. 1). частина з
них була знайдена у шарі супіску на різній гли-
бині, але більшість зафіксована на рівні су-
глинку (інколи досліджено лише нижню час-
тину об’єкту, інколи поховання були зроблено
саме з цього рівня). При дослідженні було ви-
значено декілька важливих рис, що притаман-
ні цій території:
1. Тут наявні об’єкти, що пов’язані ви-
ключно з поховально-поминальною традиці-
єю. Жодних ознак господарської діяльності не
простежено.
2. Поховально-поминальні дії на цій тери-
торії відбувалися протягом майже усього часу
існування античної ольвії (з середини VI ст. до
н. е. до початку III ст. н. е.)
3. на цій території наявні усі типи похо-
вальних споруд, що відомі на некрополі ольвії.
Єдине виключення — монументальні кам’яні
склепи під великими курганами.
За часом існування (відповідно до істо-
ричної періодизації існування античного міс-
та ольвія) можна визначити наступні хроно-
логічні періоди використання цієї території:
пізньоархаїчний — ранньокласичний, кла-
сичний, пізньокласичний — елліністичний та
римський.
Рис. 1. ольвія, некрополь, розкоп «орієнт», загальний план
Fig. 1. Olbia, necropolis, excavation “Orient”, general plan
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 462
Період пізньої архаїки — ранньої класи-
ки (враховано об’єкти, що датуються з другої
половини VI по рубіж VI — першу половину
V ст. до н. е.): досліджено сімнадцять поховань
та три об’єкти, що умовно інтерпретовані як
тризни (рис. 2). Системи у розташуванні мо-
гил не простежено. Вони займають усю пло-
щину розкопу, але нерівномірно. Можна ви-
ділити два їх осередки: у північно-західної та
південної частині розкопу. орієнтування ши-
ротне, головним чином на схід, інколи зі зна-
чними відхиленнями на північ (чотири випад-
ки) чи незначними на південь (два). По одно-
му разу похованого було покладено головою
на північ, або північний схід, але у обох випад-
ках об’єкти датовано досить умовно на підста-
ві стратиграфії та планіграфії. Біля небіжчи-
ка, покладеного головою на північ (поховання
№ 7/2017 (Ивченко 2017, с. 24—25, табл. 14, 22,
44), було зафіксовано «дельфін» початку — се-
редини V ст. до н. е., але він знаходився у за-
сипці могильної ями. Майже усі поховання у
північній та центральній частині розкопу ма-
ють відхилення до півночі. У південній поло-
вині розкопу напрямок могил варіюється біль-
ше, але переважає широтний (кістяки у таких
могилах там, де вони є, спрямовані на схід).
найбільш раннім (середина — друга поло-
вина VI ст. до н. е.) є єдине відоме на розкопі
трупоспалення № 2/2016: ґрунтове, безурнове,
спалення зроблено на стороні (Ивченко 2016,
с. 30—32, табл. 21—22, 41, 53—55). Слід зазна-
Рис. 2. ольвія, некрополь, розкоп «орієнт», пізньоархаїчний — ранньокласичний період
Fig. 2. Olbia, necropolis, excavation “Orient” Late Archaic — Early Classical period
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 63
чити, що надалі протягом усього періоду вико-
ристання цієї території сліди ритуального вог-
ню у об’єктах майже не зустрічаються (лише
окремі невеличкі шматочки деревного вугілля
та обпаленого ґрунту у деяких випадках).
одне поховання № 5/2017 має підбійну
конструкцію (Ивченко 2017, с. 21—23, кресл.
2, 10, 12, табл. 17, 19, 44, 72, 73). Воно було за-
фіксовано у стінці розкопу на рівні переходу
супіску у суглинок. Пляма могильної яма фік-
сувалася дуже не чітко, вхідну яму простежи-
ти не вдалося взагалі. орієнтовано з заходу на
схід, підбій розташовано з півдня. кісток у під-
бої не було — лише три керамічних посудини,
але за невеличким розміром поховальної каме-
ри можна вважати це поховання дитячим. на
ольвійському некрополі підбійні поховання
з’являються лише на межі архаїчного та кла-
сичного періоду з кінця VI ст. до н. е. (Папано-
ва 2006, с. 90) і для цього часу дуже нечисленні.
отже, знахідка підбійної могили, яку за інвен-
тарем можна впевнено датувати початком —
серединою V ст. до н. е., дуже цікава.
Інших похованих було покладено у прості
неглибокі ями, переважно зроблені недбало
(контури не чіткі, стінки та дно нерівні, бугрис-
ті). орієнтування широтне, головним чином на
схід, інколи зі значними відхиленнями на пів-
ніч (чотири випадки) чи незначними на південь
(два). По одному разу похованого було покладе-
но головою на північ, або північний схід, але у
обох випадках об’єкти датовано досить умовно
на підставі стратиграфії та планіграфії.
Звертає на себе увагу дуже погана збереже-
ність людських кісток. У більшості могил кіс-
тяки фрагментовані (інколи збереглося лише
по декілька невиразних невеличких уламків).
У трьох похованнях, включаючи ймовірний
підбій (№№ 3—5/2017 (Ивченко 2017, с. 21—
24)) вони загалом відсутні, хоча у кожній з них
простежено по декілька керамічних та скляних
посудин, переважно імпортних. Усі вони були
спрямовані у широтному напрямку. Виходячи
з невеличких розмірів ям, ці поховання можна
інтерпретувати як дитячі. Ще у одному дитя-
чому похованні з фрагментованими кістками
поганого стану також присутній керамічний
набір з декількох посудин та кістяне намис-
то (№ 10/2012). на той самий час, похован-
ня підлітків та дорослих, де присутні кістяки у
більш-менш гарному стані (часткова фрагмен-
тованість пов’язана з об’єктами, більш пізніми
за часом), безінвентарні і дату їх можна визна-
чити лише на підставі стратиграфії (Ивченко
2012, с. 41—44, табл. 40—45, 82—83, 115, 129).
одна знахідка являє собою рештки повніс-
тю зруйнованого та перевідкладеного арха-
їчного поховання № 1/2013 (Ивченко 2013,
с. 31—32). Поруч лежали фрагментований че-
реп, вістря стріл та бронзова бляшка у «звіри-
ному» стилі. Бляшка датується кінцем VI —
першою чвертю V ст. до н. е. (Толстиков 2011,
с. 56—58). Але ці знахідки повністю перекри-
вали та знаходилися суттєво вище за похован-
ня класичного часу.
Три об’єкти умовно визначені як тризни.
Усі вони були розташовані на межі супіску та
суглинку. Усі вони представляють цілий чи
фрагментований імпортний посуд. У одному
випадку у невеличке заглиблення було постав-
лено клазоменський аск 540/530 — 520 рр. до
н. е. (Ивченко 2015, с. 22, табл. 17, 39, 58; Буй-
ских 2013, с. 79, рис. 57). У другому безпосеред-
ньо на ґрунт було покладено розчавлену іоній-
ську чашу. Фрагменти посудини лежали один
на одному, при чому нижня частина знаходи-
лася вище за верхню, хоча була розташована
денцем до низу (Буйских, Ивченко 2018, с. 26,
табл. 80, 99). У третьому знову безпосередньо
на ґрунт було покладено половину сіролоще-
ного глечика, при чому посудину було розбито
по вертикалі (Ивченко 2016, с. 7, табл. 6).
класичний період (об’єкти датуються з се-
редини V ст. до н. е. по другу половину IV ст.
до н. е.): знайдено дванадцять поховань (з них
п’ять у дуже поганому стані) та чотири інших
об’єкти (з них три «тризни») (рис. 3). За од-
ним винятком, усі об’єкти сконцентровані у
південно-східній частині розкопу — хоча їх
менше, вони розташовані більш щільно, ніж у
попередній період.
Збільшується кількість поховань з підбоями
(як відносно, так і абсолютно) — їх чотири. Усі
вони орієнтовані у широтному напрямку з від-
хиленням до півночі. Дві могили у дуже зруй-
нованому стані, напрямок похованих визначе-
ний досить умовно (по разу на схід і захід). Але
у обох випадках підбій було зроблено у північ-
ній стінці вхідної ями (Ивченко 2014, с. 17—
25). У двох випадках кістяки дорослих збере-
глися досить добре. обох було покладено го-
ловою на північний схід, підбій було зроблено
з північного заходу (Ивченко 2015, с. 7—11, 25;
Івченко 2016, с. 121).
одного разу (№ 1/2015) небіжчика було по-
кладено на бік у скорченому стані. на розко-
пі відоме тільки ще одно ямне поховання, де
так само покійний лежав у скорченому стані на
боку головою на схід (№ 1/2013 (Ивченко 2013,
с. 23)). обидва поховання розташовані поруч, і
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 464
останнє незначною мірою перекриває перше.
Але друга могила безінвентарна, і жодних під-
став для її датування, крім того, що вона пізні-
ша за першу, немає.
Цікаво, що у вхідну яму могили № 1/2015,
котру датовано серединою — другою полови-
ною IV ст. до н. е., було кинуто уламки чорно-
фігурного кіліка кінця VI — першої полови-
ни V ст. до н. е., що був потім реставрований
майже цілком. Уламки було знайдено по всій
глибині вхідної ями (близько 0,7 м). Це дуже
гарний приклад використання у поховальному
ритуалі речей, що належать до більш ранньо-
го часу.
Сім похованих було покладено у звичай-
ні ями прямокутної форми. Вони виконані
більш акуратно, ніж у попередній період: на-
явний чіткий абрис, прямовисні стінки, рівне
дно, більша, у середньому, глибина. П’ять орі-
єнтовані у широтному напрямку (чотири стро-
го на схід чи на схід з відхиленням до півно-
чі, одно — на захід), два — у меридіональному
(на північ та на північ з відхиленням до сходу).
Збереженість кісток не дуже гарна, але майже у
всіх могилах наявні кістяки з невеликим ступе-
нем фрагментованості (єдине виключення —
поховання № 2/2017, що було зруйноване ще
за античних часів (Ивченко 2017, с. 17—19)).
Три поховання з п’яти мають деякі риси, що
не часто зустрічаються на некрополі ольвії.
Поховання № 5/2012 (Ивченко 2012, с. 25,
табл. 21, 71—75; 2016b, с. 212—216) — яма не
Рис. 3. ольвія, некрополь, розкоп «орієнт», класичний період
Fig. 3. Olbia, necropolis, excavation “Orient”, Classical period
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 65
простежена. кістяк чоловіка покладено ви-
простано на спині головою на схід — північ-
ний схід. Біля голови — купка анепіграфних
«дельфінів» середини V ст. до н. е. з різним сту-
пенем зносу. Можливо — це поховання май-
стра відповідної спеціалізації.
Поховання № 10/2013 (Ивченко 2013,
с. 41—42) — кістяк дитини у невеликій негли-
бокій прямокутній ямі, випростаний на спи-
ні головою на захід. Яма перекрита великою
кам’яною плитою, що дуже добре маркує рівень
давньої денної поверхні. Дата об’єкту — серед-
ина — третя чверть V ст. до н. е. При цьому се-
ред інвентаря поставлено цілий іонійський аск
другої половини VI ст. до н. е. (Буйских 2013,
с. 136, кат. № 9.184, рис. 121).
Поховання № 13/2013 (Ивченко 2013,
с. 44—46) — випростаний кістяк жінки у пря-
мокутній ямі головою на північ-північний схід.
кисті стиснуті у кулаки. В кожному з них різ-
ні за кількістю набори, що складаються з цілих
астрагалів, їх половинок та фрагментів. Дату-
ється поховання першою половиною IV ст.
до н. е. У складі інвентарю — іонійський аск
першої половини V ст. до н. е. (Буйских 2103,
с. 136, кат. № 9.139, рис. 122).
Спорудження невеличкого кургану на цій
території виявлено лише для класичного часу.
насип не було видно на поверхні не тільки за-
раз, а, ймовірно, ще за римських часів. Він до-
бре фіксується у плані та на розрізах розкопу у
вигляді напівсферичної (у розрізі) лінзи щіль-
Рис. 4. ольвія, некрополь, розкоп «орієнт», пізньокласичний — елліністичний період
Fig. 4. Olbia, necropolis, excavation “Orient”, Late Classical — Hellenistic period
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 466
ного сильно гумусованого супіску чорного ко-
льору. Зверху насип перекрито шаром звичай-
ного супіску. насип оточує рів округлої форми
діаметром близько 20 м (досліджений част-
ково), 0,6—0,7 м завглибшки, трапецієвидної
форми у розрізі. на західному відрізку він має
більш складний профіль. За численним матері-
алом датується кінцем V — IV ст. до н. е. (Буй-
ских, Ивченко 2018, с. 27—28; Ивченко 2013,
с. 54—55, табл. 83,112; 2017, с. 33—35, табл. 26,
47—48, 76). У шарі насипу відкрито залишки
чотирьох тризн (головним чином, великі фраг-
менти донних частин різноманітних амфор),
що не ставлять під сумнів це датування.
Приблизно в умовному центрі площі, яку
оточує рів, під шаром насипу у суглинку ру-
дого кольору знайдено велике ґрунтове ямне
поховання № 9/2018 (Буйских, Ивченко 2018,
с. 20—23, табл. 32—33, 73), орієнтоване з пів-
нічного сходу на південний захід. Можливо, це
центральне поховання кургану. на жаль, воно
було майже повністю зруйноване (залишилися
лише невеличкі фрагменти деревини та органі-
ки на дні, окремі фрагменти кісток людини та
невиразний матеріал у засипці. Але зверху це
поховання частково прорізано об’єктом дру-
гої половини IV ст. — початку III ст. до н. е.,
що, разом зі знахідками з рову, і визначає його
дату.
Про те, що у наслідок еолових процесів не-
величкі насипи некрополя ольвії дуже швид-
ко можуть вкриватися наносним ґрунтом, було
вказано ще до першої світової війни (Папано-
ва 2006, с. 158). Максимальна товщина лінзи
щільного чорного супіску, котру оточує рів, не
перебільшує 0,5 м. Зверху насип перекрито ша-
рами супіску близькими завтовшки. Можливо,
на цій території ще є невеличкі насипи, не ото-
чені ровами, що не фіксуються на поверхні і
які можна виявити лише у процесі розкопок.
Пізьньокласичний — елліністичний період
(знайдено об’єкти з другої половини IV — по-
чатку III ст. до н. е. по II ст. до н. е.): зафіксо-
вано сім поховань, дві ями нез’ясованого при-
значення та п’ять тризн (рис. 4). орієнтуван-
ня ям дуже різноманітне. Але за конструкцією
впевнено переважають підбійні могили (чоти-
ри). крім них зафіксовано два простих ямних
поховання та (умовно) один ґрунтовий склеп.
За місцезнаходженням об’єкти можна роз-
поділити на три групи. найбільша знаходиться
у центрі розкопу — тут на деякій відстані одне
від одного розташовані п’ять поховань (чоти-
ри підбійні та ямне) та обидві ями. У вхідної
ямі поховання № 8/2012 зафіксовано залиш-
ки тризни — два одночасових чорнолакових
канфари з відбитими ручками, що було кину-
то у верхній частині засипки (Ивченко 2018,
с. 202—203). Ручки було покладено поруч. До
того ж при спорудженні сирцевого закладу
було використано гераклейську амфору з за-
здалегідь відбитою ніжкою.
Досить рідкісним підтипом поховаль-
ної споруди на некрополі ольвії є поховання
№ 2/2015. Це складна конструкція з великою
вхідною ямою та двома камерами по боках. У
першій похована дитина, у другій — дорослий
чоловік. обидва були орієнтовані головою на
південний схід. У обох камерах та ямі був чис-
ленний супроводжуючий інвентар, за часом
близький до часу поховання — остання чверть
IV — межа IV—III ст. до н. е. (Ивченко 2015,
с. 11—19). Біля дитячого черепа було знайде-
но унікальну золоту сережку з привіскою у ви-
гляді астрагала (Буйских, Денисова, Ивченко
2016, с. 65—66).
Друга група пов’язана з курганним насипом
класичного часу. Її складають дитяче ямне по-
ховання № 8/2018 другої половини IV — по-
чатку III ст. до н. е., що було впущене до наси-
пу та частково пошкодило основне поховання
№ 9/2018 (Буйских, Ивченко 2018, с. 20—22) та
три тризни (скупчення невеликих фрагментів
кераміки різних типів (Ивченко 2013, с. 16—
17; 2017, с. 36—37).
Третя група розташована у південно-
західній частині розкопу. Вона складається з
великого ґрунтового склепу та двох тризн по-
близу нього. Склеп орієнтовано з півночі —
північного заходу на південь — південний схід.
Він мав довгий дромос складної конфігурації,
масивний сирцевий заклад та трапецієвидну
камеру, трохи розгорнуту відносно довгої вісі
дромосу. Склеп було пограбовано принай-
мні двічі: по-перше, ймовірно, за античного
часу — через дромос, по-друге у сучасності —
ходом до камери зверху через склепіння. Дру-
гий перекоп займає майже весь об’єм камери
та зруйнував усе, що навіть теоретично могло
залишитися після першого втручання.
У зв’язку з цим дуже складним є питання
про дату цього об’єкту. Всі знахідки, що були
зроблені у дромосі та у камері, знаходилися не
in situ (у камері вони загалом майже усі були у
заповненні сучасного грабіжницького ходу).
Тому датувати поховання на підставі матеріа-
лу неможливо (знайдені перевідкладені речі як
елліністичного, так і римського часу).
За планіграфією склеп практично паралель-
ний трьом великим склепам римського часу,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 67
що розташовані поблизу, та орієнтований так
само, як і ці споруди (рис. 1). Але деякі кон-
структивні ознаки — масивний сирцевий за-
клад, перехід підлоги дромосу безпосередньо
у підлогу камери, форма входу — на некропо-
лі ольвії більш характерні для елліністичних
склепів і дуже зрідка зустрічаються у римський
час (Ивченко 2018а, с. 49). крім цього, у безпо-
середній наближеності до склепу на рівні його
фіксації знайдено два дуже показових об’єкти:
тризни № 5 та 6.
Тризна № 5 — це два світлоглиняні глечи-
ки, що були поставлені у невеличке заглиблен-
ня. У заглиблені також було знайдено монету
180—170 рр. до н. е. Самі глечики датуються
другою — третьою чвертю II ст. до н. е. Тризна
№ 6 — елліністичні світлоглиняні глечик та ро-
доський амфориск, покладені у невеличке за-
глиблення (Буйских, Ивченко 2018, с. 25—26).
на підставі конструктивних ознак та тризн, що
розташовані поблизу, склеп було віднесено до
елліністичного часу.
найбільш інтенсивне використання цієї
території ту розпочинається у останній, рим-
ський період (знайдено об’єкти з I ст. до н. е —
I ст. н. е. по II — початок III ст. н. е): загалом за-
фіксовано 24 поховання та вісім інших об’єктів
(чотири тризни, три ями та фрагментоване по-
ховання собаки). Цей час представлено макси-
мальним розмаїттям типів поховальних кон-
струкцій: це кам’яні склепи (один), ґрунтові
склепи (дев’ять, у тому числі три недоробле-
Рис. 5. ольвія, некрополь, розкоп «орієнт», римський період
Fig. 5. Olbia, necropolis, excavation “Orient”, Roman period
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 468
них), підбійні поховання (три, у тому числі два
у дромосі склепів), ямні поховання (вісім) та
дитячі поховання у амфорах (три). Певної сис-
теми у розташуванні об’єктів не простежено,
орієнтація різноманітна як для усіх об’єктів за-
галом, так і у межах окремих типів (рис. 5).
кам’яний склеп № 1/2016 знаходився орієн-
товно із західної сторони від курганного рову,
можливо, частково перерізаючи останній (ця
територія ще остаточно не досліджена). Це ве-
лика кам’яна скриня з двоскатним дахом, дро-
мос відсутній (Ивченко2016, с. 13—30). кон-
струкції такого типу добре відомі на некрополі
ольвії. Зазвичай їх відносять до елліністичного
часу, не виключаючи можливість їх повторно-
го використання у римській період (Папано-
ва 2006, с. 115—118). Склеп № 1/2016 був по-
вністю пограбований. Знахідок in situ зроблено
не було. Завдяки тому, що грабіжники частко-
во зруйнували перекриття і він певний час сто-
яв відкритий, до заповнення скрині потрапив
різний матеріал із оточуючих шарів як еллініс-
тичного, так і римського часу. Але, по-перше,
матеріал римського часу переважає (у тому
числі у кількості археологічно цілих форм).
По-друге, між плитами скрині та камінням пе-
рекриття зафіксовано червонолакову кераміку
римського часу. Це дає змогу віднести цю спо-
руду саме до перших сторіч н. е.
Детальний аналіз поховань римського часу
потребує окремої роботи за великим обсягом
інформації. Тут можна лише відмітити, що у
цей період, як і у класичний, зберігається тра-
диція покладання до могили речей більш арха-
їчних (наприклад, у похованні № 14/2013 кін-
ця I—II ст. до н. е., що супроводжувалося ве-
ликою кількістю різноманітного інвентарю, у
кулаук небіжчика була затиснута монета III ст.
до н. е. (Ивченко 2015, с. 46—51).
Таким чином, можна зробити наступні ви-
сновки:
1. Територія, на якій розташований роз-
коп «орієнт», впродовж майже усього часу іс-
нування античної ольвії використовувалася
як місце, де регулярно відправлялися виключ-
но поховальні та поминальні ритуали. Жодних
ознак будь-якої господарської діяльності тут
не знайдено.
2. Будь-якого плану у розташуванні та орі-
єнтуванні поховальних споруд не простежено
для жодного з періодів існування некрополя.
3. Типологічна різноманітність поховаль-
них конструкцій з часом зростає від одного
хронологічного періоду до іншого.
4. Пік використання цієї території припадає
на період, коли вона була максимально відда-
лена від житлової частини ольвії (навіть у ар-
хаїчний період неподалік знаходилося перед-
містя ольвії).
5. При детальному розгляді та порівнянні
окремих рис поховального обряду можна про-
стежити їх певну універсальність у часі. Так,
покладання до могили чи використання у по-
минальних обрядах речей більш архаїчних за
часом типове для різних хронологічних періо-
дів від класики до еллінізму.
Буйских, А. В. 2013. Архаическая расписная керамика из
Ольвии. київ: «Стародавній світ».
Буйских, А. В., Денисова, А. А., Ивченко, А. В. 2016.
Золотые ювелирные изделия из ольвии. Колекції
наукових фондів Інституту археології НАН України
(проблеми та відкриття). Археологія та давня історія
України. 1, с. 63-79.
Буйских, А. В., Ивченко, А. В. 2018. Отчет о раскопках на
территории некрополя Ольвии в 2018 г. науковий ар-
хів ІА нАнУ, ф.е., 2018/бн.
Буравчук, о. е. 2013. Расписная керамика элли-
нистической эпохи из земляного склепа ольвии.
Боспорский феномен. Греки и варвары на евразий-
ском перекрестке: Материалы международной нау-
чной конференции (Санкт-Петербург, 19—22 ноября
2013 г.). Санкт-Петербург: нестор-История, с. 634-
639.
Бураков, А. В. 1979. кам’яний склеп ольвійського некро-
поля. Археологія. 31, с. 75-82.
Бураков, А. В. 1980. Земляной склеп ольвийского некро-
поля. Исследования по античной археологии Северного
Причерноморья. київ: «наукова думка», с. 64-75.
Журавлев, Д. В., Ломтадзе, Г. А. 2007. керамические
комплексы эллинистического времени из некропо-
ля ольвии. Археологія. 1, с. 78-91.
Ивченко, А. В. 2012. Отчет о раскопках на территории не-
крополя и предместья Ольвии в 2012 г. науковий архів
ІА нАнУ, ф.е., 2012/11б.
Ивченко, А. В. 2013. Отчет о раскопках на территории не-
крополя и предместья Ольвии в 2013 г. науковий архів
ІА нАнУ, ф.е., 2013/21.
Ивченко, А. В. 2015. Отчет о раскопках на территории не-
крополя Ольвии в 2015 г. науковий архів ІА нАнУ,
ф.е., 2015/бн.
Ивченко, А. В. 2016. Отчет о раскопках на территории не-
крополя Ольвии в 2016 г. науковий архів ІА нАнУ,
ф.е., 2016/34.
Ивченко, А. В. 2016b. Погребение с «кладом» дельфинов
на некрополе ольвии. Стародавнє Причорномор’я.
одеса: онУ, ХІ, с. 212-216.
Ивченко, А. В. 2017. Отчет о раскопках на территории не-
крополя Ольвии в 2017 г. науковий архів ІА нАнУ,
ф.е., 2017/бн.
Ивченко, А. В. 2018. Постпогребальная обрядность на не-
крополе ольвии. Древние некрополи: погребально —
поминальная обрядность, погребальная архитектура
и планировка некрополей. Труды ИИМК РАН. Санкт-
Петербург, 47, с. 201-205.
Ивченко, А. 2018а. Земляные склепы некрополя ольвии
(от эллинизма к римскому времени). Forum Olbicum
II: пам’яті В. В. Крапівіної (до 150-річчя досліджен-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 69
ня Ольвії). Матеріали Міжнародної археологічної кон-
ференції, 4 - 6 травня 2018 р. Миколаїв, науково-
дослідний центр «Лукомор’є», с. 48-50.
козуб, Ю. І. 1974. Некрополь Ольвії V—IV ст. до н. е. київ.
козуб, Ю. И. 1984. Историческая топография некрополя
ольвии. Античная культура Северного Причерномо-
рья. киев, с. 156-174.
козуб, Ю. И. 1986. Стеклянные бальзамарии из некропо-
ля ольвии. Античная культура Северного Причерно-
морья в первые века нашей эры. киев, с. 41-52.
козуб, Ю. И. 1987. Погребальные сооружения некропо-
лей ольвии и ее округи. Культура населения Ольвии и
ее округи в архаическое время. киев, с. 27-35.
козуб, Ю. И. 2002. надгробия некрополя ольвии рим-
ского времени. Боспорский феномен. Погребальные
памятники и святилища. Материалы международ-
ной научной конференции. Часть 2. Санкт-Петербург,
с. 37-41.
назарчук, В. И. 1988. охранные раскопки на территории
ольвии. Античные древности Северного Причерномо-
рья. киев, с. 194-203.
Папанова, В. А. 1993. Некрополь Ольвии (история исследо-
вания, итоги раскопок). Бердянськ.
Папанова, В. А. 1997. Поминальный обряд ольвиополи-
тов. Никоний и античный мир Северного Причерномо-
рья. одесса: «Ветаком», с. 156-161.
Папанова, В. А. 2000. чернолаковая керамика из семейно-
родового участка некрополя ольвии. Старожит-
ності Степового Причорномор’я і Криму. Запоріжжя,
VIII, с. 194-216.
Папанова, В. А. 2001. основные итоги охранных раскопок
участка семейных захоронений на некрополе оль-
вии. Ольвія та античний світ. Матеріали наукових
читань. Присвячених 75-річчю утворення історико-
археологічного заповідника «Ольвія» НАН України.
київ: ІА нАнУ, с. 103-105.
Папанова, В. А. 2004. Поминально-погребальные обряды
некрополя ольвии, связанные с культом хтоничес-
ких богов и героев. Наукові праці історичного факуль-
тету Запорізького державного університету. Запо-
ріжжя, вип. XVIII, с. 296-300.
Папанова, В. А. 2005. Амфоры в поминально-
погребальном обряде некрополя ольвии. Etnic
Contacts and Cultural Exchanges North and West of the
Black Sea from the Greek colonization to the Ottomon
Conquest. Iasi, р. 221-237.
Папанова, В. А. 2006. Урочище сто могил (некрополь Ольвии
Понтийской). киев.
Парович-Пешикан, М. 1974. Некрополь Ольвии элли-
нистического времени. киев.
Скуднова, В. М. 1988. Архаический некрополь Ольвии. Пу-
бликация одной коллекции. Ленинград.
Толстиков, В. П. 2011. к проблеме «взаимовлияния»
эллинской и варварской культур на Боспоре в
VI—V вв. до н. э. Боспорский феномен: население,
языки, контакты. Санкт-Петербург, с. 54-58.
Надійшла 24.10.2019
А. В. Ивченко
Младший научный сотрудник отдела античной археологии Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0003-1357-310Х, соmandor_a@ukr.net
РАСкоП «оРИенТ» некРоПоЛЯ оЛьВИИ
на раскопе ольвии в 2010—2018 гг. широкими площадями исследовался новый участок, получивший название
раскоп «ориент» по названию ближайшего репера. В ходе работ было установлено, что данная территория об-
ладает некоторыми особенностями: во-первых, здесь встречены только объекты, связанные с погребально-
поминальными действиями, никаких следов какой-либо иной хозяйственной деятельности не обнаружено.
Во-вторых, данная территория использовалась для совершения погребений на протяжении практически всего
существования античной ольвии — с середины VI в. до н. э. до начала III в. н. э. В третьих, здесь присутствуют
все типы погребальных сооружений, известные на ольвийском некрополе, за исключением больших каменных
склепов под высокими курганами. В связи с этим актуальным стало обобщение полученных результатов.
Всего в процессе исследования вскрыто 925 м2. Средняя глубина составила 1,0—1,1 м от современной дневной
поверхности. Стратиграфия раскопа проста: сверху залегает слой дерна и гумуса толщиной до 0,2 м, ниже лежит
слой светлой (темно-желтой) супеси с различными примесями, а под ним — слой предматерикового суглинка
рыжего цвета с отдельными включениями «белоглазки». на этой площади было обнаружено 67 разновременных
погребений различных типов, а также 50 других объектов, связанных с погребально-поминальной традицией.
на раскопе можно выделить четыре больших хронологических периода, в целом соответствующих исторической
периодизации ольвийского полиса: позднеархаический — раннеклассический, классический, позднеклассиче-
ский — эллинистический и римский.
Было установлено, что эта территория действительно использовалась исключительно для совершения дей-
ствий погребально-поминального характера на протяжении практически всей истории античной ольвии. ни для
одного периода системы в расположении могил не существовало. Типологическое разнообразие погребальных
конструкций возрастает со временем от периода к периоду. количественное соотношение объектов и времен-
ной протяженности периодов колеблется, но пик использования этой территории для совершения захоронений и
связанных с ними обрядов приходится на римский период, то есть, на время, когда она была максимально удале-
на от жилой площадки ольвии. При сравнительном анализе можно выделить отдельные элементы погребальных
обрядов, которые сохраняются на протяжении всего существования некрополя. например, использование «древ-
них» вещей в составе погребального инвентаря.
К л ю ч е в ы е с л о в а: некрополь, погребение, погребально-поминальные ритуалы, трупосожжение, подбой, склеп.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 470
Аndrii V. Ivchenko
Junior Researcher of the Classical Archaeology Department of the Institute of Archae-ology,
the National Academy of Science of Ukraine, ORCID 0000-0003-1357-310Х, соmandor_a@ukr.net
EXCAVAtIOn “ORIEnt” Of tHE nECROpOLIs Of OLbIA
At the excavation of Olbia in 2010—2018 a new site, called the “Orient”, by the name of the nearest benchmark, was
explored by wide areas method. During works, it was established that this territory has some specific features: firstly, only
objects associated with sepulchral actions are found here, no traces of any other household activity were found. secondly,
this territory was used for burials throughout almost the entire existence of ancient Olbia — from the middle of VI c. bC to
the beginning of III c. AD. thirdly, there are all types of funeral structures known at Olbian necropolis, with the exception
of large stone crypts under high barrows. In connection with this, the generalization of the results obtained has become
relevant.
total investigated area is 925 sq. m. the average depth was 1.0—1.1 m from the modern day surface. the stratigraphy
of the excavation site is simple: a layer of turf and humus up to 0.2 m thick lies on top, a layer of light (dark yellow) sandy
loam with various impurities lies below, and a layer of pre-continental loam of red color with separate mass inclusions of
lime lies below. On this square, 67 different-time burials of various types were found, as well as 50 other objects associated
with the sepulchral tradition. At the excavation site, four large chronological periods can be distinguished, which generally
correspond to the historical periodization of Olbia: Late Archaic — Early Classical, Classical, Late Classical – Hellenistic
and Roman.
It was found that this territory was really used exclusively for performing funeral and memorial activities throughout
almost the entire history of ancient Olbia. for each period there wasn’t any location system for burials. the typological
diversity of funerary structures increases during time from period to period. the quantitative ratio of objects to the length of
time varies, but the peak of using this territory for burials and related rites falls on the Roman period, i. e., at a time when
it was as far from the residential area of Olbia as possible. In a comparative analysis, it is possible to distinguish individual
elements of funeral rites, which are preserved throughout the entire existence of the necropolis. for example, the use of
“ancient” things as part of funerary inventory.
K e y w o r d s: necropolis, burial, sepulchral rites, cremation, undercut, crypt.
References
buiskikh, A. V. 2013. Arkhaicheskaia raspisnaia keramika iz Olvii. Kyiv: starodavnii svit.
buiskikh, A. V., Denisova, A. A., Ivchenko, A. V. 2016. Zolotye iuvelirnye izdeliia iz Olvii. Kolektsii naukovykh fondiv Instytutu
arkheolohii NAN Ukrainy (problemy ta vidkryttia). Arkheolohiia ta davnia istoriia Ukrainy, 1, pp. 63-79.
buiskikh, A. V., Ivchenko, A. V. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolya Olvii v 2018 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e. 2018/
bn.
buravchuk, O. Ie. 2013. Raspisnaia keramika ellinisticheskoi epokhi iz zemlianogo sklepa Olvii. Bosporskii fenomen. Greki i varvary
na evraziiskom perekrestke: Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii (Sankt-Peterburg, 19-22 noiabria 2013 g.). sankt-
peterburg: nestor-Istoriia, pp. 634-639.
burakov, A. V. 1979. Kamianyi sklep Olviiskoho nekropolia. Arheologia, 31, p. 75-82.
burakov, A. V. 1980. Zemlianoi sklep Olviiskogo nekropolia. Issledovaniia po antichnoi arkheologii Severnogo Prichernomoria. Kyiv:
naukova dumka, pp. 64-75.
Ivchenko, A. V. 2012. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolia i predmestia Olvii v 2012 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e.,
2012/11b.
Ivchenko, A. V. 2013. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolia i predmestia Olvii v 2013 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e.,
2013/21.
Ivchenko, A. V. 2015. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolia Olvii v 2015 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e., 2015/bn.
Ivchenko, A. V. 2016. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolia Olvii v 2016 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e., 2016/34.
Ivchenko, A. V. 2016b. pogrebenie s “kladom” delfinov na nekropole Olvii. Starodavnie Prychornomoria. Odesa: OnU, XI, pp. 212-
216.
Ivchenko, A. V. 2017. Otchet o raskopkakh na territorii nekropolia Olvii v 2017 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. e., 2017/bn.
Ivchenko, A. V. 2018. postpogrebalnaia obriadnost na nekropole Olvii. Drevnie nekropoli: pogrebalno - pominalnaia obriadnost,
pogrebalnaia arkhitektura i planirovka nekropolei. Trudy IIMK RAN. sankt-peterburg, 47, pp. 201-205.
Ivchenko, A. 2018a. Zemlianye sklepy nekropolia Olvii (ot ellinizma k rimskomu vremeni). Forum Olbicum II: pamiati V.
V. Krapivinoi (do 150-richchia doslidzhennia Olvii). Materialy Mizhnarodnoi arkheolohichnoi konferentsii, 4-6 travnia 2018 r.
Mykolaiv, pp. 48-50.
Kozub, Yu. I. 1974. Nekropol Olvii V-IV st. do n. e. Kyiv.
Kozub, Iu. I. 1984. Istoricheskaia topografiia nekropolia Olvii. Antichnaia kultura Severnogo Prichernomoria. Kiev, pp. 156-174.
Kozub, Iu. I. 1986. stekliannye balzamarii iz nekropolia Olvii. Antichnaia kultura Severnogo Prichernomoria v pervye veka nashei
ery. Kiev, pp. 41-52.
Kozub, Iu. I. 1987. pogrebalnye sooruzheniia nekropolei Olvii i eio okrugi. Kultura naseleniia Olvii i eio okrugi v arkhaicheskoie
vremia. Kiev, pp. 27-35.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 71
Kozub, Iu. I. 2002. nadgrobiia nekropolia Olvii rimskogo vremeni. Bosporskij fenomen. Pogrebalnyie pamiatniki i sviatilishcha.
Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Part 2. sankt-peterburg, pp. 37-41.
nazarchuk, V. I. 1988. Okhrannyie raskopki na territorii Olvii. Antichnye drevnosti Severnogo Prichernomoria. Kiev, pp. 194-203.
papanova, V. A. 1993. Nekropol Olvii (istoriia issledovaniia, itogi raskopok). berdiansk.
papanova, V. A. 1997. pominalnyi obriad olviopolitov. Nikonii i antichnyi mir Severnogo Prichernomoria. Odessa: Vetakom, pp. 156-
161.
papanova, V. A. 2000. Chernolakovaia keramika iz semeino-rodovogo uchastka nekropolia Olvii. Starozhytnosti Stepovoho
Prychornomoria i Krymu. Zaporizhzhia, VIII, pp. 194-216.
papanova, V. A. 2001. Osnovnye itogi okhrannykh raskopok uchastka semeinykh zakhoronenii na nekropole Olvii. Olviia ta
antychnyi svit. Materialy naukovykh chytan. Prysviachenykh 75-richchiu utvorennia istoryko-arkheolohichnoho zapovidnyka
“Olviia” NAN Ukrainy. Kyiv: IA nAnU, pp.103-105.
papanova, V. A. 2004. pominalno-pogrebalnye obriady nekropolia Olvii, sviazannye s kultom khtonicheskikh bogov i geroiev.
Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho universytetu. Zaporizhzhia, XVIII, pp.296-300.
papanova, V. A. 2005. Amfory v pominalno - pogrebalnom obriade nekropolia Olvii. Etnic Contacts and Cultural Exchanges North
and West of the Black Sea from the Greek colonization to the Ottomon Conquest. Iasi, pр. 221-237.
papanova, V. A. 2006. Urochishche sto mogil (nekropol Olvii Pontiiskoj). Kiev.
parovich-peshikan, M. 1974. Nekropol Olvii ellinisticheskogo vremeni. Kiev.
skudnova, V. M. 1988. Arkhaicheskii nekropol Olvii. Publikatsyia odnoi kollektsii. Leningrad.
tolstikov, V. p. 2011. K probleme «vzaimovliianiia» ellinskoi i varvarskoi kultur na bospore v VI-V vv. do n. e. Bosporskii fenomen:
naselenie, iazyki, kontakty. sankt-peterburg, pp. 54-58.
Zhuravlev, D. V., Lomtadze, G. A. 2007. Keramicheskie kompleksy ellinisticheskogo vremeni iz nekropolia Olvii. Arheologia, 1,
pp. 78-91.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195052 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:40:38Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Iвченко, А.В. 2023-12-03T10:09:04Z 2023-12-03T10:09:04Z 2019 Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії / А.В. Івченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 60–71. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.060 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195052 904.5(477.73)"652" На некрополі Ольвії десять років досліджується широкою площею розкоп «Орієнт». Ця територія характеризується деякими рисами, що роблять її особливо
 цікавою для дослідників поховальних обрядів: вона використовувалася протягом майже усього періоду існування
 античної Ольвії виключно для відправлення поховальнопомінальних та пов’язаних з ними обрядів. Жодних ознак
 будь-якої господарської діяльності тут немає. При цьому
 тут зафіксовано достатньо високу щільність різночасових об’єктів ритуального призначення. Тому виникла
 необхідність стислого огляду результатів десятирічної
 роботи. На раскопе Ольвии в 2010—2018 гг. широкими площадями исследовался новый участок, получивший название
 раскоп «Ориент» по названию ближайшего репера. В ходе работ было установлено, что данная территория обладает некоторыми особенностями: во-первых, здесь встречены только объекты, связанные с погребальнопоминальными действиями, никаких следов какой-либо иной хозяйственной деятельности не обнаружено.
 Во-вторых, данная территория использовалась для совершения погребений на протяжении практически всего
 существования античной Ольвии — с середины VI в. до н. э. до начала III в. н. э. В третьих, здесь присутствуют
 все типы погребальных сооружений, известные на ольвийском некрополе, за исключением больших каменных
 склепов под высокими курганами. В связи с этим актуальным стало обобщение полученных результатов.
 Всего в процессе исследования вскрыто 925 м2
 . Средняя глубина составила 1,0—1,1 м от современной дневной
 поверхности. Стратиграфия раскопа проста: сверху залегает слой дерна и гумуса толщиной до 0,2 м, ниже лежит
 слой светлой (темно-желтой) супеси с различными примесями, а под ним — слой предматерикового суглинка
 рыжего цвета с отдельными включениями «белоглазки». На этой площади было обнаружено 67 разновременных
 погребений различных типов, а также 50 других объектов, связанных с погребально-поминальной традицией.
 На раскопе можно выделить четыре больших хронологических периода, в целом соответствующих исторической
 периодизации Ольвийского полиса: позднеархаический — раннеклассический, классический, позднеклассический — эллинистический и римский.
 Было установлено, что эта территория действительно использовалась исключительно для совершения действий погребально-поминального характера на протяжении практически всей истории античной Ольвии. Ни для
 одного периода системы в расположении могил не существовало. Типологическое разнообразие погребальных
 конструкций возрастает со временем от периода к периоду. Количественное соотношение объектов и временной протяженности периодов колеблется, но пик использования этой территории для совершения захоронений и
 связанных с ними обрядов приходится на римский период, то есть, на время, когда она была максимально удалена от жилой площадки Ольвии. При сравнительном анализе можно выделить отдельные элементы погребальных
 обрядов, которые сохраняются на протяжении всего существования некрополя. Например, использование «древних» вещей в составе погребального инвентаря. At the excavation of Olbia in 2010—2018 a new site, called the “Orient”, by the name of the nearest benchmark, was
 explored by wide areas method. During works, it was established that this territory has some specific features: firstly, only
 objects associated with sepulchral actions are found here, no traces of any other household activity were found. Secondly,
 this territory was used for burials throughout almost the entire existence of ancient Olbia — from the middle of VI c. BC to
 the beginning of III c. AD. Thirdly, there are all types of funeral structures known at Olbian necropolis, with the exception
 of large stone crypts under high barrows. In connection with this, the generalization of the results obtained has become
 relevant.
 Total investigated area is 925 sq. m. The average depth was 1.0—1.1 m from the modern day surface. The stratigraphy
 of the excavation site is simple: a layer of turf and humus up to 0.2 m thick lies on top, a layer of light (dark yellow) sandy
 loam with various impurities lies below, and a layer of pre-continental loam of red color with separate mass inclusions of
 lime lies below. On this square, 67 different-time burials of various types were found, as well as 50 other objects associated
 with the sepulchral tradition. At the excavation site, four large chronological periods can be distinguished, which generally
 correspond to the historical periodization of Olbia: Late Archaic — Early Classical, Classical, Late Classical – Hellenistic
 and Roman.
 It was found that this territory was really used exclusively for performing funeral and memorial activities throughout
 almost the entire history of ancient Olbia. For each period there wasn’t any location system for burials. The typological
 diversity of funerary structures increases during time from period to period. The quantitative ratio of objects to the length of
 time varies, but the peak of using this territory for burials and related rites falls on the Roman period, i. e., at a time when
 it was as far from the residential area of Olbia as possible. In a comparative analysis, it is possible to distinguish individual
 elements of funeral rites, which are preserved throughout the entire existence of the necropolis. For example, the use of
 “ancient” things as part of funerary inventory. uk Інститут археології НАН України Археологія Публiкацiї археологiчного матерiалу Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії Раскоп "Ориент" некрополя Ольвии Excavation "Orient" of the necropolis of Olbia Article published earlier |
| spellingShingle | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії Iвченко, А.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| title | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії |
| title_alt | Раскоп "Ориент" некрополя Ольвии Excavation "Orient" of the necropolis of Olbia |
| title_full | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії |
| title_fullStr | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії |
| title_full_unstemmed | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії |
| title_short | Розкоп "Орієнт" некрополя Ольвії |
| title_sort | розкоп "орієнт" некрополя ольвії |
| topic | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| topic_facet | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195052 |
| work_keys_str_mv | AT ivčenkoav rozkoporíêntnekropolâolʹvíí AT ivčenkoav raskoporientnekropolâolʹvii AT ivčenkoav excavationorientofthenecropolisofolbia |