Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення
Йдеться про комплексний аналіз за допомогою методів природничих наук зразків ліпного посуду з шарів VIII — середині VII ст. до н. е. з поселення Жаботин у Середньому Подніпров’ї та про порівняння результатів такого аналізу з даними археології. Зроблено висновки щодо особливостей організації проце...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195054 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення / Н.О. Гаврилюк, М.А. Кулькова, М.Т. Кашуба // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 90–113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195054 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гаврилюк, Н.О. Кулькова, М.А. Кашуба, М.Т. 2023-12-03T10:10:12Z 2023-12-03T10:10:12Z 2019 Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення / Н.О. Гаврилюк, М.А. Кулькова, М.Т. Кашуба // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 90–113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.090 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195054 903.23(477.46)"638" Йдеться про комплексний аналіз за допомогою методів природничих наук зразків ліпного посуду з шарів VIII — середині VII ст. до н. е. з поселення Жаботин у Середньому Подніпров’ї та про порівняння результатів такого аналізу з даними археології. Зроблено висновки щодо особливостей організації процесу виготовлення ліпного посуду мешканцями одного з найбільш досліджених поселень Дніпровського лісостепового Правобережжя. Показаны результаты комплексного анализа с помощью методов естественных наук образцов лепной посуды из слоев VIII — середины VII в. до н. э. из поселения Жаботин в Среднем Поднепровье. Для этого из культурных слоев и сооружений с раскопов 1 и 2, датируемых VII — серединой VII в. до н. э., отобрано 50 образцов посуды разных видов. Использовались такие аналитические методы: петрография, микротомография, электронная микроскопия (SEM-EDS). Целью данной работы было представить результаты, полученные при изучении керамики горизонта Жаботин 1, методами естественных наук и сопоставить их с данными археологии. Результатом исследований стало выделение шести технологических групп (с подгруппами), в которых отражены археометрические характеристики формовочной массы лепной посуды всех видов, которая встречается в ранних слоях поселения (горизонт Жаботин1). Всесторонняя информация об этой коллекции вошла в Базу данных, которая была создана коллективом авторов. Выводы: 1. Наиболее распространенной была керамика, изготовленная из формовочной массы двух видов, в пластической массе которой преобладают смектитовые (группа 2,3) и иллитовые (группа 3) глины. При обезжиривании мастера использовали примеси песка (22—28 %) (группа 2) или комбинации примесей - песок, шамот, дресва (группа 3). В составе посуды этих групп присутствуют все виды лощеной и простого посуды, которые встречаются на поселении. Пастовые заполнения в орнаментации сосудов этих групп почти не использовались. Исключение составляют образцы от двух корчаг группы 2 — 469 и 470, в отделке которых замечена паста рецепта 1. 2. Посуда группы 1.1 (преимущественно, смектитовая глина, примеси - шамот (12—23 %) и песок (15—35 %)) представлен исключительно чернолощеными черпаками S-образного профиля. Все орнаменты таких сосудов были затерты белой пастой 1 рецепта (кварц + кварцит + смектит + костная мука). Использовалась также паста 2 рецепта (эпидот + хлорит + смектит + пироксен (пудра). 3. Использование археометрических методов исследования формовочной массы позволило опровергнуть одну из реконструкций черпака (подгруппа 2.4, рис. 7, 11), состоявшего якобы из трех фрагментов. К сожалению, по составу формовочной массы все три фрагмента, использованных в реконструкции, относятся к разным подгрупп и принадлежать одному сосуду не могут. 4. Образцы группы 4 (каолинитовые и иллитовые глины; примеси- песок и дресва) принадлежали посуде с оранжевым лощением высокого качества и горшку с двумя ручками, имеющим аналогии среди керамики культуры Басарабь. Данные археометрических исследований подтвердили предположение археологов об импортном происхождении этих сосудов. 5. Сравнение некоторых сосудов с материалами передскифских захоронений степной зоны Северного Причерноморья свидетельствует о том, что некоторые образцы посуды из мастерских Жаботинского поселения поступали к кочевому населения степи. 6. Таким образом, указанные анализы дают представление о процессе изготовления сосудов. Выявлено несколько производственных рецептов изготовления лепной посуды. То есть, лепная посуда производилась в небольших мастерских, в пределах домашнего производства. Такое предположение уже высказывалось авторами на основе археологических данных. Теперь оно подтверждается и уточняется методами естественных наук. 7. Жаботинское поселение является одним из 12 поселений периода поздней бронзы — раннего железного века, из материалов которых были отобраны образцы для создания Базы данных. Для каждого из этих поселений характерен свой набор приемов и методов изготовления лепной керамики. Их сочетание создает особый, свой «облик» керамического производства каждого из поселений или городищ. То есть, посуда каждого из поселений заметно отличается от керамики других поселений региона исследования. Важно отметить, что проведенный анализ глин из окрестностей поселений также подтверждает наличие производства керамики на месте. Этот вывод особенно важен для сравнения материалов поселений с материалами захоронений предскифского времени, что, в конце концов, позволит сделать определенные выводы в решении проблемы отношений оседлых и кочевых народов степной зоны Северного Причерноморья. The results of a comprehensive analysis using the methods of natural sciences of the samples of handmade dishes from layers of VIII—mid—VII c. BC are shown. Pottery was found at the Zhabotyn settlement, which is dated from VII to the middle of VII c. BC. 50 samples of vessels of different types were selected. The following analytical methods were used: petrography, microtomography, electron microscopy (SEM-EDS). The aim of this paper was to present the results obtained in the study of ceramics of the Zhabotyn 1 horizon using the methods of natural sciences and compare them with archaeological data. The research resulted in the identification of six technological groups (with subgroups), which reflect the archeometric characteristics of the molding mass of handmade ware of all kinds, which is found in the early layers of the settlement (Zhabotyn1 horizon). Comprehensive information about this collection is included in the Database, which was created by a team of authors. Conclusions: 1. The most common was ceramics made of two types of molding mass, in the plastic mass of which smectite (group 2.3) and illite (group 3) clays predominate. When degreasing, the masters used sand impurities (22—28%) (group 2) or combinations of impurities - sand, grog, and crushed rocks (group 3). The composition of these groups of vessels contains all types of polished and simple ware that are found at the settlement. Paste fillings in the ornamentation of vessels of these groups were almost never used. The exceptions are samples from two taverns of group 2 — 469 and 470, in the decoration of which pasta of recipe no. 1 is noticed. 2. The vessels of the group 1.1 (mainly smectite clay, admixtures — chamotte (12—23 %) and sand (15—35 %)) are represented exclusively by black-polished S-shaped ladles. All ornaments of such examples were polished with white paste of recipe no. 1 (quartz + quartzite + smectite + bone meal). We also used paste of recipe no. 2 (epidote + chlorite + smectite + pyroxene (powder). 3. The use of the archaeometric methods for studying the molding mass allowed refuting one of the ladle reconstructions (subgroup 2.4, Fig. 7; 11), which supposedly consisted of three fragments. Unfortunately, according to the composition of the molding material, all three fragments used in the reconstruction belong to different subgroups and cannot belong to the same vessel. 4. Group 4 samples (kaolinite and illite clays; admixtures: sand and crushed rocks) belonged to the vessels with highquality orange polishing and a pot with two handles that have analogies among the Basarabi culture ceramics. The data of archaeometric studies confirmed the assumption of archaeologists about imported origin of these ware. 5. A comparison of some vessels with the materials of the steppe zone Scythian burials of the in the Northern Black Sea region indicates that some ware from the workshops of the Zhabotyn settlement came to the steppe nomadic population. 6. Thus, Matrix-Groups of Refiring analyses provide the view of vessels manufacturing process. Several production recipes for making handmade pottery have been identified. That is, the latter was produced in small workshops, within home production. Such an assumption has already been made by the authors on the basis of archaeological data. At present, it is confirmed and refined by the methods of natural sciences. 7. The Zhabotyn settlement is one of 12 settlements of the Late Bronze Age — Early Iron Age, samples of which were taken to create the Database. Each of these settlements has its own set of techniques and methods for making handmade pottery. Their combination creates a special, “appearance” of ceramic production of each settlement or hillfort. That is, the vessels are markedly different from the ceramics of other settlements in the region of study. It is important to note that the analysis of clays from the vicinity of the settlements also confirms the presence of ceramic production in place. This conclusion is especially important for comparing the materials of settlements with the materials of the pre-Scythian time burials, which, in the end, will allow us to draw certain conclusions in solving the problem of relations between the settled and nomadic peoples of the steppe zone in the Northern Black Sea region. uk Інститут археології НАН України Археологія Методи археологiчних дослiджень Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення Комплексниый анализ керамики из ранних слоев Жаботинского поселення Comprehensive Analysis of the Ceramics from the Early layers of the Zhabotyn settlement Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення |
| spellingShingle |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення Гаврилюк, Н.О. Кулькова, М.А. Кашуба, М.Т. Методи археологiчних дослiджень |
| title_short |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення |
| title_full |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення |
| title_fullStr |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення |
| title_full_unstemmed |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення |
| title_sort |
комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів жаботинського поселення |
| author |
Гаврилюк, Н.О. Кулькова, М.А. Кашуба, М.Т. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н.О. Кулькова, М.А. Кашуба, М.Т. |
| topic |
Методи археологiчних дослiджень |
| topic_facet |
Методи археологiчних дослiджень |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Комплексниый анализ керамики из ранних слоев Жаботинского поселення Comprehensive Analysis of the Ceramics from the Early layers of the Zhabotyn settlement |
| description |
Йдеться про комплексний аналіз за допомогою методів
природничих наук зразків ліпного посуду з шарів VIII —
середині VII ст. до н. е. з поселення Жаботин у Середньому Подніпров’ї та про порівняння результатів такого
аналізу з даними археології. Зроблено висновки щодо особливостей організації процесу виготовлення ліпного посуду мешканцями одного з найбільш досліджених поселень
Дніпровського лісостепового Правобережжя.
Показаны результаты комплексного анализа с помощью методов естественных наук образцов лепной посуды из
слоев VIII — середины VII в. до н. э. из поселения Жаботин в Среднем Поднепровье. Для этого из культурных
слоев и сооружений с раскопов 1 и 2, датируемых VII — серединой VII в. до н. э., отобрано 50 образцов посуды разных видов. Использовались такие аналитические методы: петрография, микротомография, электронная
микроскопия (SEM-EDS).
Целью данной работы было представить результаты, полученные при изучении керамики горизонта Жаботин
1, методами естественных наук и сопоставить их с данными археологии.
Результатом исследований стало выделение шести технологических групп (с подгруппами), в которых отражены археометрические характеристики формовочной массы лепной посуды всех видов, которая встречается в ранних слоях поселения (горизонт Жаботин1). Всесторонняя информация об этой коллекции вошла в Базу данных,
которая была создана коллективом авторов.
Выводы:
1. Наиболее распространенной была керамика, изготовленная из формовочной массы двух видов, в пластической массе которой преобладают смектитовые (группа 2,3) и иллитовые (группа 3) глины. При обезжиривании
мастера использовали примеси песка (22—28 %) (группа 2) или комбинации примесей - песок, шамот, дресва
(группа 3). В составе посуды этих групп присутствуют все виды лощеной и простого посуды, которые встречаются на поселении. Пастовые заполнения в орнаментации сосудов этих групп почти не использовались. Исключение
составляют образцы от двух корчаг группы 2 — 469 и 470, в отделке которых замечена паста рецепта 1.
2. Посуда группы 1.1 (преимущественно, смектитовая глина, примеси - шамот (12—23 %) и песок (15—35 %))
представлен исключительно чернолощеными черпаками S-образного профиля. Все орнаменты таких сосудов
были затерты белой пастой 1 рецепта (кварц + кварцит + смектит + костная мука). Использовалась также паста 2
рецепта (эпидот + хлорит + смектит + пироксен (пудра).
3. Использование археометрических методов исследования формовочной массы позволило опровергнуть одну
из реконструкций черпака (подгруппа 2.4, рис. 7, 11), состоявшего якобы из трех фрагментов. К сожалению, по
составу формовочной массы все три фрагмента, использованных в реконструкции, относятся к разным подгрупп
и принадлежать одному сосуду не могут.
4. Образцы группы 4 (каолинитовые и иллитовые глины; примеси- песок и дресва) принадлежали посуде с
оранжевым лощением высокого качества и горшку с двумя ручками, имеющим аналогии среди керамики культуры Басарабь. Данные археометрических исследований подтвердили предположение археологов об импортном
происхождении этих сосудов.
5. Сравнение некоторых сосудов с материалами передскифских захоронений степной зоны Северного Причерноморья свидетельствует о том, что некоторые образцы посуды из мастерских Жаботинского поселения поступали к кочевому населения степи.
6. Таким образом, указанные анализы дают представление о процессе изготовления сосудов. Выявлено несколько производственных рецептов изготовления лепной посуды. То есть, лепная посуда производилась в небольших
мастерских, в пределах домашнего производства. Такое предположение уже высказывалось авторами на основе археологических данных. Теперь оно подтверждается и уточняется методами естественных наук.
7. Жаботинское поселение является одним из 12 поселений периода поздней бронзы — раннего железного
века, из материалов которых были отобраны образцы для создания Базы данных. Для каждого из этих поселений
характерен свой набор приемов и методов изготовления лепной керамики. Их сочетание создает особый, свой
«облик» керамического производства каждого из поселений или городищ. То есть, посуда каждого из поселений
заметно отличается от керамики других поселений региона исследования. Важно отметить, что проведенный анализ глин из окрестностей поселений также подтверждает наличие производства керамики на месте. Этот вывод
особенно важен для сравнения материалов поселений с материалами захоронений предскифского времени, что,
в конце концов, позволит сделать определенные выводы в решении проблемы отношений оседлых и кочевых народов степной зоны Северного Причерноморья.
The results of a comprehensive analysis using the methods of natural sciences of the samples of handmade dishes from layers
of VIII—mid—VII c. BC are shown. Pottery was found at the Zhabotyn settlement, which is dated from VII to the middle of
VII c. BC. 50 samples of vessels of different types were selected. The following analytical methods were used: petrography,
microtomography, electron microscopy (SEM-EDS).
The aim of this paper was to present the results obtained in the study of ceramics of the Zhabotyn 1 horizon using the
methods of natural sciences and compare them with archaeological data.
The research resulted in the identification of six technological groups (with subgroups), which reflect the archeometric
characteristics of the molding mass of handmade ware of all kinds, which is found in the early layers of the settlement
(Zhabotyn1 horizon). Comprehensive information about this collection is included in the Database, which was created by
a team of authors.
Conclusions:
1. The most common was ceramics made of two types of molding mass, in the plastic mass of which smectite (group
2.3) and illite (group 3) clays predominate. When degreasing, the masters used sand impurities (22—28%) (group 2) or
combinations of impurities - sand, grog, and crushed rocks (group 3). The composition of these groups of vessels contains
all types of polished and simple ware that are found at the settlement. Paste fillings in the ornamentation of vessels of these
groups were almost never used. The exceptions are samples from two taverns of group 2 — 469 and 470, in the decoration
of which pasta of recipe no. 1 is noticed.
2. The vessels of the group 1.1 (mainly smectite clay, admixtures — chamotte (12—23 %) and sand (15—35 %)) are
represented exclusively by black-polished S-shaped ladles. All ornaments of such examples were polished with white paste of
recipe no. 1 (quartz + quartzite + smectite + bone meal). We also used paste of recipe no. 2 (epidote + chlorite + smectite +
pyroxene (powder). 3. The use of the archaeometric methods for studying the molding mass allowed refuting one of the ladle reconstructions
(subgroup 2.4, Fig. 7; 11), which supposedly consisted of three fragments. Unfortunately, according to the composition of
the molding material, all three fragments used in the reconstruction belong to different subgroups and cannot belong to the
same vessel.
4. Group 4 samples (kaolinite and illite clays; admixtures: sand and crushed rocks) belonged to the vessels with highquality orange polishing and a pot with two handles that have analogies among the Basarabi culture ceramics. The data of
archaeometric studies confirmed the assumption of archaeologists about imported origin of these ware.
5. A comparison of some vessels with the materials of the steppe zone Scythian burials of the in the Northern Black Sea
region indicates that some ware from the workshops of the Zhabotyn settlement came to the steppe nomadic population.
6. Thus, Matrix-Groups of Refiring analyses provide the view of vessels manufacturing process. Several production
recipes for making handmade pottery have been identified. That is, the latter was produced in small workshops, within home
production. Such an assumption has already been made by the authors on the basis of archaeological data. At present, it is
confirmed and refined by the methods of natural sciences.
7. The Zhabotyn settlement is one of 12 settlements of the Late Bronze Age — Early Iron Age, samples of which were
taken to create the Database. Each of these settlements has its own set of techniques and methods for making handmade
pottery. Their combination creates a special, “appearance” of ceramic production of each settlement or hillfort. That is,
the vessels are markedly different from the ceramics of other settlements in the region of study. It is important to note that
the analysis of clays from the vicinity of the settlements also confirms the presence of ceramic production in place. This
conclusion is especially important for comparing the materials of settlements with the materials of the pre-Scythian time
burials, which, in the end, will allow us to draw certain conclusions in solving the problem of relations between the settled
and nomadic peoples of the steppe zone in the Northern Black Sea region.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195054 |
| citation_txt |
Комплексний аналіз кераміки з ранніх шарів Жаботинського поселення / Н.О. Гаврилюк, М.А. Кулькова, М.Т. Кашуба // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 90–113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkno kompleksniianalízkeramíkizranníhšarívžabotinsʹkogoposelennâ AT kulʹkovama kompleksniianalízkeramíkizranníhšarívžabotinsʹkogoposelennâ AT kašubamt kompleksniianalízkeramíkizranníhšarívžabotinsʹkogoposelennâ AT gavrilûkno kompleksniyianalizkeramikiizrannihsloevžabotinskogoposelennâ AT kulʹkovama kompleksniyianalizkeramikiizrannihsloevžabotinskogoposelennâ AT kašubamt kompleksniyianalizkeramikiizrannihsloevžabotinskogoposelennâ AT gavrilûkno comprehensiveanalysisoftheceramicsfromtheearlylayersofthezhabotynsettlement AT kulʹkovama comprehensiveanalysisoftheceramicsfromtheearlylayersofthezhabotynsettlement AT kašubamt comprehensiveanalysisoftheceramicsfromtheearlylayersofthezhabotynsettlement |
| first_indexed |
2025-11-25T20:38:24Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:38:24Z |
| _version_ |
1850524725650915328 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 490
Методи
археологiчних дослiджень
© Н. О. Гаврилюк, М. а. кулькОва,
М. а. кашуба, 2019
* Гаврилюк Надія Оксентіївна — доктор історич-
них наук, провідний науковий співробітник Інсти-
туту археології НаН україни, ORCID 0000-0002-
2369-5101, gavrylyuk-na@ukr.net
кулькОва Маріанна Олексіївна — кандидат істо-
ричних наук, Державний педагогічний університет
імені О. Герцена (рФ), ORCID 0000-0001-9946-8751,
kulkova@mail.ru
кашуба Майя Тарасівна — кандидат історичних
наук, Інститут історії матеріальної культури раН
(рФ), ORCID 0000-0001-8901-8116, mirra-k@mail.ru
Н. О. Гаврилюк, М. А. Кулькова, М. А. Кашуба *
КОМплеКсНий АНАлiз КерАМiКи
з рАННiх шАрiв ЖАбОтиНсьКОГО пОселеННя 1
1 робота виконана завдяки підтримці Фонду Фоль-
ксваген, проект № 90 216
Йдеться про комплексний аналіз за допомогою методів
природничих наук зразків ліпного посуду з шарів VIII —
середині VII ст. до н. е. з поселення Жаботин у Серед-
ньому Подніпров’ї та про порівняння результатів такого
аналізу з даними археології. Зроблено висновки щодо осо-
бливостей організації процесу виготовлення ліпного посу-
ду мешканцями одного з найбільш досліджених поселень
Дніпровського лісостепового Правобережжя.
К л ю ч о в і с л о в а: передскіфський період, Північне
Причорномор’я, лощений посуд, петрографія, електро-
нна мікроскопія, рентгеннофлуорисцентний аналіз.
Жаботинського поселення локалізується в лі-
состеповій зоні (Правобережжя, середня течія
р. Дніпро), на Тарасовій горі, яка розташована
на північний схід від с. Жаботин та с. Завадів-
ка. Тарасова Гора природне утворення — висо-
чина з пологими схилами, витягнута з півночі
на південь. Зі східного боку вона вузьким пе-
решийком з’єднується з іншим підвищенням.
Площа височини, на якій розміщене городи-
ще, 50 га. Його поверхня розорювалася — ви-
являли фрагменти кераміки, кістки тварин.
Поселення входить до києво-черкаської групи
пам’яток скіфського часу, виділеної в. а. Іл-
лінською і О. І. Тереножкіним (ильинская, Те-
реножкин, 1983).
виявлено Жаботинське поселення восе-
ни 1950 р експедицією Інституту археоло-
гії аН урСр під керівництвом М. І. вязьміті-
ної (вязьмитина, Покровская На иа НаНу,
1950/24). Стаціонарні дослідження на пам’ятці
проводилися у 1951—1953 рр. М. І. вязьмі-
тіною та Є. Ф. Покровською (розкопи 1—10)
(Покровская 1952; вязьмитина 1952). у 1957—
1958 рр. розкопки на поселенні здійснювалися
Жаботинським загоном Средньодніпровської
експедиції під керівництвом Є. Ф. Покровскої
(розкопи 12—19). Матеріли цих досліджень
введено до наукового обігу лише частково
(вязьмитина, Покровская 1956; Покровская,
1953; Покровская, 1973). роботи на пам’ятці
було відновлено у 1972 р. О. І. Тереножкіним та
в. а. Іллінською (розкопи 20—22). Інформація
про результати цих досліджень увійшла до мо-
нографії «Скифия VII—IV вв. до н. э.» (ильин-
ская, Тереножкин 1983). у 2007—20010 рр. до-
слідження Жаботинського поселення прово-
дила М. М. Дараган. результати її розкопок
разом з інформацією про розкопки попере-
дників стали основою її фундаментальної мо-
нографії (Дараган 2011) .
Під час багаторічних розкопок на території
Жаботинського поселення, на Тарасовій горі
було досліджено 3 630 м2. відкрито два культо-
вих комплекси, 11 наземних будівель, чотири
землянки, 29 господарських ям, два рови, де-
кілька кам’яних вимосток. у більшості буді-
вель виявлено вогнища.
Поселення існувало впродовж приблизно
200 років, в межах яких М. М. Дараган виді-
ляє чотири горизонти. Найбільш ранні об’єкти
і матеріали з них належать до горизонту Жа-
ботин 1. Особливістю цього горизонту є ве-
уДк 903.23(477.46)"638"
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.090
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 91
лика кількість столового (культового) орна-
ментованого посуду, котрого більше ніж про-
стої кераміки. в орнаментації чорнолощеного
посуду переважав геометричний стиль, який
має паралелі в средньогальштатских культурах
карпато-Подунав’я (Дараган 2011, с. 760). вва-
жається, що у VIII — середині VII ст. до н. е. в
Середньому Подніпров’ї формується нова Жа-
ботинська культура, що увібрала в себе місцеві
та прийшлі елементи, і це найбільш яскраво ві-
дображається в керамічному матеріалі першо-
го етапу існування Жаботинського поселення.
На думку авторів, перевірити ці та інші гі-
потези можна за допомогою використання
комплексного керамічного аналізу з викорис-
танням як археологічних методів, так і мето-
дів природничих наук. Для цього з культурних
шарів та споруд з розкопів 1 і 2, що датують-
ся VII — серединою VII ст. до н. е., відібрано
50 зразків посуду різних видів. Для порівняння
відібрано ще декілька зразків, що датують ран-
ньоскіфським часом. Інформація про цю ко-
лекцію увійшла до бази даних, яка була ство-
рена колективом авторів, що приймали участь
у роботі над проектом з вивчення ліпної кера-
міки з поховань та поселень раннього залізно-
го віку Північного Причорномор’я методами
природничих наук (Kaiser, Kashuba, Gavrylyuk
et al. 2019 https://zenodo.org/record/3521608).
Отже, мета цієї роботи — представити ре-
зультати, отримані під час вивчення кераміки
горизонту Жаботин 1, одного з найбільш пов-
но дослідженого поселення раннього залізно-
го віку розташованого у лісостеповій зоні Дні-
провського Правобережжя, методами природ-
ничих наук та зіставити їх з даними археології.
у роботі представлено результати вивчення
кераміки за допомогою декількох аналітичних
методів: петрографії та електронної мікроско-
пії (SEM-EDS). Мінеральний склад білої пас-
ти був визначений методом SEM-EDS у цен-
трі колективного користування СПбДу «Гео-
модель».
результатами цих досліджень стало вио-
кремлення шести груп (з підгрупами), котрі
відображають археометричні характеристики
формувальної маси відібраного ліпного посуду
майже всіх видів, що трапляється у ранніх ша-
рах поселення (горизонт Жаботин 1). в описі
надається характеристики пластичного ком-
поненту формувальної маси з природними до-
мішками («глина»), склад та співвідношення
знежирювальних домішок (шамот, пісок, дрес-
ва), за необхідності — пор, що залишилися під
час вигорання органічних домішок, температу-
ра і умови обпалу кераміки. За наявності пасти
в орнаментації посуду, наводяться її мінерало-
гічні характеристики (табл. 1).
Група 1. Характеризується домішками ша-
моту та піску. Група складається з двох підгруп
(1.1 та 1.2), котрі відрізняються одна від од-
ної складом глини, що є пластичною основою
формувальної маси посудин.
Підгрупа 1.1. Глина смектитового складу з
уламковим матеріалом від 5 до 25 %, Домішки
представлені шамотом та піском. шамот — дро-
блена погано випалена кераміка (12—22 %). роз-
міри фрагментів від 0,4 до 0,75 мм. Пісок — (15—
35 %): Fsp, Qu, Carb, частки гарно заокруглені.
Пористість (вигорілі органічні домішки) череп-
ка 17 %, пори видовжені, 0,2—0,5 мм. Темпера-
тура випалу 650—750оС, він відбувався короткий
відтинок часу у відновлюваній атмосфері.
До цієї підгрупи належать зразки 440, 441,
442, 451, 464, 484 (табл. 1; рис. 1; 2), що нале-
жали S-подібним черпакам (рис. 3: 1—6)) типу
1, переважно — варіанту а, за класифікаці-
єю М. М. Дараган, (Дараган 2011, с. 79 и сл.).
вони виготовлені з темно-сірої формувальної
маси і мають якісне чорне підлощення зовніш-
ньої та внутрішньої поверхні.
всі черпаки прикрашені геометричним
орнаментом, що розміщувався на плічках або
на високих пласких ручках (441, 464). Техноло-
гія нанесення орнаменту на п’яти посудинах —
вирізні лінії, що доповнювалися на черпаках
440 і 441 штампованим орнаментом (кружеч-
ки). Черпак, від якого походить зразок 484, був
орнаментований вузьким бордюром, заповне-
ним групами косих відрізків. Цей орнамент
виконаний відбитками зубчастого штампу. І
за технологією виконання, і за мотивом орна-
ментації він нагадує кубки із синхронних сте-
пових поховань — наприклад, з кургану 1 по-
ховання 6 групи 3 біля м. Нова Одеса (Гаври-
люк 2017, с 74).
Орнаментація чотирьох черпаків була до-
повнена білою пастою, рецепти виготовлення
якої визначені М. О. кульковою (кулькова и
др. 2018, с. 276—290). Паста двох посудин (440;
441) виготовлена за рецептом 1 (кварц + квар-
цит + смектит), в умовах високотемпературно-
го випалу. у пасту черпака 441 було додане ще і
кісткове борошно.
у виготовленні пасти для двох інших черпа-
ків (442 і 451) використаний рецепт 2 (епідот,
хлорит + смектит + піроксен). Ці пасти «напи-
лювалися» в орнамент у вигляді пудри. Паста
на зразку 442 пройшла високотемпературний
випал. у пасті черпака 451 була виявлено пар-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 492
Тип посудини
Місце зна-
хідки
Група за складом формовочної маси рецепт пасти Дата
Группа домішки — шамот (12—23 %) та пісок (15—35 %), підгрупа 1.1. (рис. 1; 2; 3: 1—6)
440 Черпак, тип
1варіант а
(Дараган 2011,
с. 81, 402).
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
Смектитова з уламковим матеріалом від 5
до 25%. (шамот 12—22%. + пісок 15—35%:
Fsp, Qu, Carb), випал 650—750оС, віднов-
лювальний, швидкий
кварц + кварцит
+ смектит, висо-
котемпературний
обпал (1 рецепт).
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
441 Черпак, тип 1,
варіант а (Да-
раган 2011,
с. 81, 158,
табл. 5, 9)
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
Смектитова з уламковим матеріалом
15 %. (шамот — 22 %. +пісок 35 %: Fsp,
Slate, Carb, Amf), випал 650—750оС,
відновлюваний, швидкий
кварц + квар-
цит + смектит, +
кісткове борошно
(1рецепт). Тем-
пература 900—
1000 оС.
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
442 Черпак, тип 1.
(Дараган 2011,
с. 81; с. 158,
табл. 5, 8).
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
Смектитова з уламковим матеріалом 15 %.
(шамот — 22 %. +пісок 35%:Fsp, Slate, Carb,
Amf), випал 650—750 оС, відновлюваний,
швидкий
Епідот + хло-
рит + смектит +
піроксен (пудра)
(2 рецепт) Тем-
пература 900—
1000 оС.
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
451 Черпак, тип
1, варіант а.
(Дараган 2011,
с. 87, 402;
с. 179, табл. 26,
2).
культова спо-
руда,, роз-
коп 2
Смектитова з уламковим матеріалом 55 %,
Fsp, Amf, Quartz, (шамот 8 %+пісок 12 %),
незгоріла органіка, випал 650—750 оС, від-
новлюваний, швидкий.
Эпідот +
хлорит,смектит +
піроксен (пудра)
(2 рецепт) Тем-
пература 900 оС,
діатомові водо-
рості.
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
464 Черпак, тип
1, варіант
а. (Дараган
2011, с. 183,
табл. 30, 1).
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
Смектитова з уламковим матеріалом 5 %,
Quartz, Fsp, незгоріла органіка (шамот
22 %+пісок 35 %, Fsp, Slate, Carb, Amf,).
випал 650—750 оС, відновлюваний, швид-
кий.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
484 Черпак, тип
1 (Дараган
2011, с. 178,
табл. 25,6).
Госп. яма 3
розкопа 2
Глина смектитового складу з уламковим
матеріалом близько 5 %, розміри зерен від
0,014 до 0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена ор-
ганіка, пори 0,7—1 мм.
Домішки:
1) Пісок (23 %): Fsp, Amf, округлий, 0,28—
0,42 мм.
Пористість: 12 %, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм.
Температура випалу 750—850 оС, короткий
час у відновлюваній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 1. підгрупа 1.2, (рис. 4; 5; 3, 7—12)
452 Черпак, тип
1 (Дараган
2011, с. 87,
402; с. 179,
табл. 26, 3).
розкоп 2
культова спо-
руда,
Ілліт-смектитова (шамот 8 %, пісок 12 %,
Fsp, Amf, Quartz, Carb), випал 650—750 оС
відновлюваний, потім — окислювання
не аналізувалась Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
453 Черпак, тип
1 (Дараган
2011, с. 87,
402; с. 179,
табл. 26, 2).
розкоп 2
культова спо-
руда,
Ілліт-смектитова, уламковий матеріал
близько 35 % (шамот 8 %, пісок 12%, Fsp,
Amf, Quartz, Carb), випал 650—750 оС від-
новлюваний, потім — окислюванння
Смектитова
глина з квар-
цем и хроміт-
магнетитом, без
попередньої тер-
мообробки (3 ре-
цепт).
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Таблиця 1. Склад формувальної маси ліпного посуду Жаботинського поселення (номери зразків наводяться відпо-
відно до Бази даних, що підготовлена у межах проекту — Kaiser, Kashuba, Gavrylyuk, et al. 2019 https://zenodo.org/
record/3521608)
Table 1. The composition of the molding mass of the handmade pottery of Zhabotinsk settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 93
457 Черпак, тип
1 (Дараган
2011, с. 87,
402; с. 179,
табл. 26, 1).
розкоп 2
культова спо-
руда,
Ілліто-хлоритова з уламковим матеріа-
лом близько 25 %, розміри зерен 0,014—
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: 1) шамот — дро-
блена погано випалена кераміка (20 %).
розміри фрагментів 0,4—1,5 мм. 2) Пісок
(8 %): Fsp, добре заокруглений. Пористість:
20 %, пори довгасті від 0,2 до 0,5 мм. випал
700—800 оС, короткий час у відновлюваль-
ній атмосфері.
Не аналізувалась Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
456 Черпак, тип
1 (варіант а)
(Дараган 2011,
с. 87, 402;
с. 179, табл. 25,
2).
розкоп 2
культурний
шар
Смектитова з уламковим матеріалом 55 %.
(шамот 8 %, пісок 12 %, Fsp, Amf, Quartz),
випал 700—800 оС, відновлюваний, швид-
кий
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
468 корчага розкоп 2
культурний
шар
Смектитова з уламковим матеріалом 55 %.
(шамот 8 %, піесок 12 %, Fsp, Amf, Quartz,),
випал 650—750 оС відновлюваний, потім —
окиснювання
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
479 Черпак-ручка
с виступом
розкоп 2
культурний
шар
Смектитова з уламковим матеріалом 55 %.
(шамот 8 %, пісок 12 %, Fsp, Amf, Quartz),
випал 650—750 оС відновлюваний, швид-
кий
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
480 Черпак-стінка
469
розкоп 1
культурний
шар
Ілліт-смектитова, уламковий матеріал
близько 35 % (шамот 8 %, пісок 12 %, Fsp,
Amf, Quartz), випал 650—750 оС відновлю-
ваний, швидкий
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 2; домішки — пісок (22—28 %); підгрупа 2.1
443 Миска з ре-
льєфним
орнаментом
(Дараган 2011,
табл. 6, 1)
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
каолінітова з уламковим матеріалом близь-
ко 50 %,: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм); (пісок (28 %): Fsp, Carb, округлий,
0,20—0,42 мм, 7 %, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм, випал — 650—750 оС,
швидкий у відновлюваній атмосфері, потім
в окислювальній.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
460 корчага з
жовтим ло-
щенням та ге-
ометр орна-
ментом (Да-
раган 2011, 86,
табл. 23, 1)
Розкоп 2, на-
земне житло
каолінітова з уламковим матеріалом близь-
ко 50 %, зерна — від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки: 1) Пісок (28 %): Fsp, Carb, окру-
глий, 0,20—0,42 мм. Пористість: 7 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм. ви-
пал — 650—750 оС, короткий час у віднов-
люваній атмосфері, потім — в окислюваль-
ній.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
462 шматок гли-
ни. (Дараган
2011, 79)
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
каолінітова з уламковим матеріалом 50 %,
розміри зерен — від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки: 1) Пісок (28 %): Fsp, Carb, окру-
глий, 0,20—0,42 мм. Пористість: 7 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм.
Температура випалу 650—750 °С, корот-
кий час в окислювальній атмосфері потім в
окислювальній.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 2; підгрупа 2.2
445 Миска, за-
гнутим краєм,
широкими
вінцями з по-
двійним ко-
сим валиком
(Дараган 2011.
159, табл. 6,4)
Наземне жит-
ло, розкоп 1.
Іллітова, з уламками 50 %, розміри зерен
від 0,014 до 0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні
гранули (0,2—0,3 мм), поодинокі оболонки.
Домішки: 1) Пісок (22 %): Fsp, Carb, окру-
глий, 0,20—0,42 мм. Пористість: 7 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм. ви-
пал — 650—750 оС, короткий час в окислю-
вальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 494
449 Горщик ку-
хонний з
наколами-
перлинами
(Дараган
2011. с. 156,
табл. 3.1)
розкоп 1 .
культурний
шар, глиби-
ною 0,2 м.
Іллітового складу з уламковим матеріалом
50 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки: 1) Пісок (22 %): Fsp, кварц, Bt
, закруглений, 0,20—0,42 мм. Пористість:
7 %, пори розширені довжиною від 0,2 до
0,5 мм. випал — 650—750 оС, короткий час
в окислювальній атмосфері.
без пасти, але зі
слідами наповне-
ння
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
465 Черпак з руч-
кою у вигляді
гвіздка (Дара-
ган 2011, 183,
табл. 30, 4)
розкоп 2,
культурний
шар.
каолінітова глина з уламковим матеріалом
близько 50%, розміри зерен — від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (28 %): Fsp,
Carb, округлий, 0,20—0,42 мм. Пористість:
7%, пори розширені довжиною від 0,2 до
0,5 мм. випал — 650—750 оС, короткий час
у відновлювальній атмосфері, після чого в
окислювальній
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
478 Миска з ши-
рокими він-
цями та про-
колами
розкоп 1,
культурний
шар, глиби-
на — 0,4 м
Глина ілліто-хлоридного складу з уламко-
вим матеріалом 5 %, розміри зерен від 0,014
до 0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: 1) Пісок (23 %):
Fsp, Пористість: 12 %, пори розширені
довжиною від 0,2 до 0,5 мм. випал —
650—750 оС, швидкий у відновлювальній
атмосфері, потім в окислювальній
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 2; підгрупа 2.3
447 Черпак, тип
1, варіант а
(Дараган 2011,
158. табл. 5, 1)
розкоп 1, на-
земне житло
каолінітова глина з уламковим матеріалом
близько 50 %, розміри зерен — від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (28 %): Fsp, сіє-
ніт, добре округлий, 0,20—0,42 мм. Порис-
тість: 7 %, пори розширені довжиною від
0,2 до 0,5 мм. Температура випалу — 750—
850 оС, тривалий час в окислювальній ат-
мосфері.
Паста не аналізу-
валась
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
469 корчага з ви-
сокою ший-
кою та орна-
ментом (Дара-
ган 2011, 173,
табл. 20, 3)
розкоп 2, на-
земне житло
Смектитова глина з уламковим матеріа-
лом близько 50 %, розміри зерен від 0,014
до 0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули
(0,2—0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (28 %):
Fsp, Carb, округлий, 0,20—0,42 мм. По-
ристість: 7 %, пори розширені довжиною
від 0,2 до 0,5 мм. Температура випалу —
750—900 оС, швидкий у відновлювальній
атмосфері,потім в окислювальній.
1 рецепт: суміш
кварцe, кальцитe
і смектиту при
високотем-
пературному
випалі Додано
кісткового бо-
рошна. Темпе-
ратура випалу
не вище 1000 °С
синтезовані Са
силікати — вол-
ластонит та анор-
тит.
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
470 корчага з ви-
сокою ший-
кою (Дара-
ган 2011, 174,
табл. 21, 5)
розкоп 2, на-
земне житло
Смектитового складу з уламковим матері-
алом близько 50 %, розміри зерен від 0,014
до 0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули
(0,2—0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (28 %):
Fsp, Carb, округлий, 0,20—0,42 мм. Порис-
тість: 7 %, пори розширені довжиною від
0,2 до 0,5 мм.
випал — 750—900 оС, тривалий час у від-
новлювальній атмосфері, потім у окислю-
вальній.
рецепт 1: суміш
кварцу, кальци-
ту і смектиту при
високотемпера-
турному випалі
Додано кістково-
го борошна. Тем-
пература випалу
не вище 1000 °С
синтезовані Са
силікати — вол-
ластоніт та анор-
тит.
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 95
481 Черпак (?) з
геометричним
орнаментом
(Дараган 2011,
158, табл. 5,
20)
розкоп 1 на-
земне житло
Глина смектитова з уламковим матеріа-
лом близько 50 %, розміри зерен від 0,014
до 0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули
(0,2—0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (15 %):
Fsp, округлий, 0,20—0,42 мм. Пористість:
7 %, пори розширені довжиною від 0,2
до 0,5 мм. випал — 750—900оС, тривалий
час — у відновлювальній атмосфері, після
чого — в окиснювальній.
Паста не аналі-
зована
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
488 Миска 1 типу.
(Дараган 2011,
208, табл. 55,
7)
розкоп 9,
культурний
шар, глибина
0,4м
Глина смектитова з уламковим матеріалом
близько 15%, розміри зерен від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: 1) Пісок (23%):
Fsp, Amf, Carb добре закруглений, 0,28—
0,42 мм.
Пористість: 12%, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм. випал — 700—800оС,
короткий час в окислювальній атмосфері.
без пасти VII — по-
чаток
VI ст. до
н. е.
489 Черпак 1 типу розкоп 9,
культурний
шар, глибина
0,4 м
Глина каолінітова з уламковім матеріалом
близько 50 %, розміри зерен — від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм). вторинний карбонат на поверхні.
Домішки: 1) Пісок (15%): Fsp, добре окру-
глий, 0,20—0,42 мм. Пори (7 %) розширені
довжиною від 0,2 до 0,5 мм. випал 800—
900 оС тривалий час у відновлюваній
атмосфері, потім — в окислювальній.
без пасти VII — по-
чаток
VI ст. до
н. е.
Група 2, підгрупа 2.4
463 Черпак, тип
1 (Дараган
2011, 87,182,
табл. 29, 2)
Розкоп 2, на-
земне житло
каолінітова з уламковим матеріалом близь-
ко 50 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042
мм: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм). Домішки: 1) Пісок (28 %): Fsp,
Carb, округлий, 0,20—0,42 мм. Порис-
тість: 7 %, пори розширені довжиною 0,2—
0,5 мм. випал: 650—750 оС, короткий час в
окиснювальній атмосфері.
Без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 3 домішки — пісок, щамот, дресва; підгрупа 3.1
444 корчага з ви-
соким гор-
лом (Дара-
ган 2011, 157,
табл. 4,14)
розкоп 1 на-
земне житло
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 7 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: 1) шамот — подрібне-
на кераміка з поганим випаленням різних
сполук (22 %). розміри фрагментів 0,3—
0,55 мм.
2) Пісок (35 %): Fsp, Carb, Amf, добре окру-
глий, 0,20—0,42 мм. 3) Подрібнені поро-
ди: плагіограніт (20 %), 0,7—1,54 м. Порис-
тість: 15 %, пори розширені довжиною від
0,2 до 0,5 мм. випал — 650—750 оС корот-
кий час в окислювальній атмосфері
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
446 Тюльпанопо-
дібна (банко-
подібна) по-
судина
розкоп 1 на-
земне житло
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 7 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: 1) шамот — подріб-
нена кераміка з поганим випаленням різ-
них тканинних композицій (22 %). розміри
фрагментів 0,3—0,55 мм. 2) Пісок (35 %):
Fsp, Carb, Amf, добре округлий, 0,20—
0,42 мм. 3) Дресва: подрібнені породи: пла-
гіограніт (20 %), 0,7—1,54 мм. Пористість:
15 %, пори розширені довжиною від 0,2 до
0,5 мм. випал — 650—750 оС, короткий час
в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 496
450 Черпак, тип
1 (варіант а)
(Дараган 2011,
158, табл. 5, 5)
розкоп 1 на-
земне житло
Іллітового складу з уламковим матеріа-
лом близько 7 %, розміри зерен від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: 1) шамот — по-
дрібнена кераміка з поганим випаленням
різних включень (7 %). розміри фрагментів
0,3—0,55 мм.
2) Пісок (18 %): Fsp, Carb, Amf, добре окру-
глий, 0,20—0,42 мм. 3) Подрібнені породи:
плагіограніт (10 %), 0,7—1,54 мм. Порис-
тість: 15%, пори розширені довжиною від
0,2 до 0,5 мм випал — 650—750 оС, корот-
кий час в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
459 Черпак 1
тип (Дараган
2011, 87, 182,
табл. 29, 2)
розкоп 2,
культова спо-
руда
Глина іллітова з уламковим матеріалом
близько 7 %, розміри зерен від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: 1) шамот — по-
дрібнена кераміка з поганим випаленням
різних включень (7 %). розміри фрагментів
0,3—0,55 мм.
2) Пісок (18 %): Fsp, Carb, Amf, добре окру-
глий, 0,20—0,42 мм. 3) Подрібнені породи:
плагіограніт (10 %), 0,7—1,54 мм. Порис-
тість: 15 %, пори розширені довжиною від
0,2 до 0,5 мм. випал — 650—750 оС, корот-
кий час в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 3 домішки — пісок, шамот, дресва; підгрупа 3.2
448 Горщик з пер-
линами під
вінцями
розкоп 1,
культурний
шар, гл. 0,2 м
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 7 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: шамот подрібнена ке-
раміка з поганим випаленням (8 %). розміри
фрагментів 0,3—0,55 мм. Пісок (25 %): Fsp,
Carb, Amf, добре округлі фрагменти, 0,20—
0,42 мм. Подрібнені породи: сієніт (10%),
0,7—1,54 мм. Пористість: 15%, пори розши-
рені довжиною від 0,2 до 0,5 мм. Температу-
ра випалу — 650—750 оС, тривалий час пере-
бував у окислювальній атмосфері
Заповнений
пастою,що скла-
далася із смек-
титової гли-
ни, титано-
магнетита,
апатита та вол-
ластаніта (ре-
цепт 5)
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
454 Черпак з від-
биткамимо-
тузки (Дара-
ган 2011, 180,
табл. 27, 7
розкоп 2,
культурний
шар
Іллітного складу з уламковим матеріалом
близько 7 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: шамот — подрібнена
кераміка з погано випаленими фрагмента-
ми (7 %). розміри фрагментів 0,3—0,55 мм.
Пісок (18 %): Fsp, Carb, Amf, добре округлі
фракції, 0,20—0,42 мм. Подрібнені по-
роди: плагіограніт (10%), 0,70—1,54 мм.
Пористість: 15%, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм. Температура випалу —
650—750 оС, короткий час в окислювальній
атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
455 Черпак, тип 1
(Дараган 2011.
219, табл. 66,
12)
розкоп 9,
вогнище 4
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 15 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042
мм: кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм.
Домішки: шамот з поганим випаленням
включень (8 %). розміри фрагментів 0,3—
0,55 мм.
Пісок (25 %): Fsp, Carb, Amf, е округлий,
0,20—0,42 мм. Дресва: сієніт (7 %), 0,7—
1,54 мм. Пористість: 15 %, пори розширені
довжиною від 0,2 до 0,5 мм. випал — 700—
800 оС, короткий час в окислювальній ат-
мосфері.
Паста не аналізу-
валась
Перша
полови-
на VIII —
перша
половина
VII ст. до
н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 97
471 Миска з орна-
ментом на
вінцях. (Дара-
ган 2011, 173,
табл. 32, 4)
розкоп 2, на-
земне житло
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 15 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки шамот — подрібне-
на кераміка з погано випаленими фрагмен-
тами (8 %). Їх розміри 0,3—0,55 мм. Пісок
(25 %): Fsp, Carb, Amf, округлі піщинки,
0,20—0,42 мм. Подрібнені породи: сієніт
(7 %), 0,7—1,54 мм Пористість: 15 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм. Тем-
пература випалу 700—800 оС, короткий час
в окислювальній атмосфері. близький до
зразка 455.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
474 Черпак (Дара-
ган 2011, 197,
табл. 21, 1)
розкоп 2, на-
земне житло
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 5 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: Пісок (25 %): Fsp, Carb,
Amf, добре округлий, 0,20—0,42 мм. По-
дрібнені породи: сиєніт (10 %), 0,7—1,54 мм.
Пористість: 15 %, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм. Температура випалу —
700—800 оС, короткий час в окислювальній
атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
477 Миска (Дара-
ган 2011, 158,
табл. 5, 4)
розкоп 1, на-
земне житло
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 15 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм. Домішки: шамот — подрібнена
кераміка з погано випаленими фрагментами
(12 %). розміри фрагментів 0,3—0,55 мм. Пі-
сок (25 %): Fsp, Carb, Amf, добре округлий,
0,20—0,42 мм. Подрібнені породи: сієніт
(7 %), 0,7—1,54 мм. Пористість: 15 %, пори
розширені довжиною 0,2—0,5 мм. Темпера-
тура випалу — 650—750 оС, короткий час у
зменшенні атмосфери.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
482 Черпак (Дара-
ган 2011, 179,
табл. 26, 3)
розкоп 2,
культурний
шар
Іллітова з уламковим матеріалом близько
15 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм.
Домішки:
1) шамот — подрібнена кераміка з поганим
випаленням фрагментів (12 %). Їх розміри
0,3—0,55 мм.
2) Пісок (25 %): Fsp, Amf, округлий, 0,20—
0,42 мм.
3) Подрібнені породи (дресва): сієніт (7 %),
0,7—1,54 мм
Пористість: 15 %, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм.
випал — 650—750 оС, короткий час у від-
новлюваній
атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
486 Черпак, тип 1
(Дараган 2011,
182, табл. 29,
2)
розкоп 2, на-
земне житло
Смектито-іллітова з уламковим матеріа-
лом близько 17 %, розміри зерен 0,014—
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм. Домішки: шамот — подріб-
нена кераміка з погано випаленими фраг-
ментами (8 %). Їх розміри — 0,5—0,78 мм.
Пісок (22 %): Fsp, Amf, добре округлий,
0,20—0,42 мм. Подрібнені породи: сієніт
(7 %), 0,5—0,78 мм. Пористість: 15 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм. Тем-
пература випалу — 700—800 оС, короткий
час в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 498
Група 4, домішки пісок, дресва
458 Стінка посу-
дини з орна-
ментом (Да-
раган 2011,87,
180, табл. 27,
11)
розкоп 2 на-
земне житло
каолінітова з уламковим матеріалом близь-
ко 50 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042 мм:
кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки: пісок (28 %): Fsp, округлий, 0,20—
0,42 мм. Дресва: сієніт (7 %), 0,7—1,54 мм.
Пористість: 7 %, пори розширені довжиною
від 0,2 до 0,5 мм. випал при 750—850 оС,
тривалий час в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
461 Стінка посу-
дини з гео-
метричним
орнаментом
розкоп 2 на-
земне житло
Іллітова з уламковим матеріалом близько
50 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм: кварц,
Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм). До-
мішки: Пісок (28 %): Fsp, округлий, 0,20—
0,42 мм. Дресва: сієніт (7 %), 0,7—1,54 мм.
Пористість: 7 %, пори розширені розміром
0,2—0,5 мм. випал — 750—850 оС, тривалий
час в окислювальній атмосфері
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
466 Горщик (ім-
порт , баса-
рабь) (Дара-
ган 2011, 187,
табл. 34, 1)
розкоп 1,
культурний
шар
каолінітова з уламковим матеріалом близь-
ко 50 %, розміри зерен від 0,014 до 0,042
мм: кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—
0,3 мм). Домішки: пісок (28 %): Fsp, кар-
бон, закруглений, 0,20—0,75 мм. 2) Дресва:
сієніт (7 %), 0,7—1,54 мм Пористість: 7 %,
пори розширені розміри 0,2—0,5 мм. випал
при 700—800 оС, тривалий час в окислю-
вальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
473 Стінка по-
судини з від-
битками дріб-
нозубчастого
штампу (Да-
раган 2011,
197, табл. 44,
9)
розкоп 7,
культурний
шар, гл. 0,6 м
Глина смектитового складу з уламковим
матеріалом близько 5 %, розміри зерен від
0,014 до 0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена ор-
ганіка, пори 0,7—1 мм. Температура: 1) Пі-
сок (25 %): Fsp, Carb, Amf, добре округлий,
0,20—0,42 мм. 2) Подрібнені породи: сієніт
(10 %), 0,7—1,54 мм Пористість: 15 %, пори
розширені довжиною від 0,2 до 0,5 мм.
Температура випалу 700—800 °С, короткий
час в окислювальній атмосфері.
без пасти 7th —
beginning
of 6th
cent. BC
483 Черпак 1 типу
(Дараган 2011,
182, табл. 29,
1)
розкоп 2,
житло
Смектитова з уламковим матеріалом 35 %,
кварц, Fsp, незгоріла органіка (пісок 18 %,
Fsp, Amf — щебінь-граніт 8 %),) випал
650—750 оС
Паста не аналізу-
валась
Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
487 Стінка посу-
дини (корча-
га?)
розкоп 2,
культурний
шар
Смектито-іллітова з уламковим матеріалом
близько 17 %, розміри зерен — від 0,014 до
0,042 мм: кварц, Fsp, неспалена органіка,
пори 0,7—1 мм.
Домішки:
Пісок (22 %): Fsp, Pix, округлий, 0,20—
0,42 мм.
Подрібнені породи (дресва): сієніт (10 %),
0,5—0,78 мм
Пористість: 12 %, пори розширені довжи-
ною від 0,2 до 0,5 мм.
випал — 700—800оС, короткий час в окис-
лювальній атмосфері
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 5, домішки — шамот, дресва
467 Горщик з
проколами
під вінцями
(Дараган 2011,
166, табл. 13,
8)
розкоп 2, на-
земне житло,
піч
Іллітова з уламковим матеріалом близько
50 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм: кварц,
Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки:шамот — з поганим випалом
фракцій (8 %). розміри фрагментів 0,3—
0,55 мм.
Дресва: сієніт (18 %), 0,7—1,54 мм. Порис-
тість: 7%, пори розширені довжиною 0,2—
0,5 мм. випал — 700—850 оС, короткий час
в окислювальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 99
472 Черпак (Дара-
ган 2011, 180,
табл. 27, 18)
розкоп 2,
житло
Іллітова з уламковим матеріалом близько
18 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм: кварц,
Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм). Доміш-
ки:
шамот — подрібнена кераміка — погано
випалені фрагменти (20 %) розмірами —
0,5—3,0 мм.
Дресва: подрібнені породи — сієніт (5 %),
0,7—1,54 мм. Пористість: 12 %, пори роз-
ширені довжиною 0,2—0,5 мм. випал
при — 700—800 оС, тривалий час в окислю-
вальній атмосфері.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
475 Миска із за-
горнутим він-
цем
розкоп 2,
культурний
шар
Смектитова з уламковим матеріалом близь-
ко 12 %, розміри зерен 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, Amf, неспалена органіка, пори
0,7—1 мм.
Домішки: шамот — подрібнена керамі-
ка з поганим випаленням (22 %). розміри
фрагментів 0,3—0,55 мм. Пісок (17 %): Fsp,
округлий, 0,20—0,42 мм.
Пористість: 15 %, пори розширені довжи-
ною 0,2—0,5 мм. випал — 750—850 оС, ко-
роткий час у відновлюваній атмосфері, піс-
ля чого — в окислювальній.
без пасти Перша
половина
VIII ст.
до н. е.
Група 6, домішки дресви
476 Миска із за-
горнутим він-
цем
розкоп 7,
культурний
шар
Іллітова з уламковим матеріалом близь-
ко 18 %, розміри зерен д 0,014—0,042 мм:
кварц, Fsp, глиняні гранули (0,2—0,3 мм).
Домішки: подрібнені породи: граніт із гра-
натом (25 %), 0,7—2 мм. Пористість: 12 %,
пори розширені довжиною 0,2—0,5 мм.
Температура випалу — 650—750 °С, трива-
лий час в окислювальній атмосфері.
без пасти VII — по-
чаток
VI ст. до
н. е.
Черпаки 1 типу складають «абсолютну біль-
шість» (Дараган 2011, с. 531) у кераміці розко-
пу 1. І у нашому випадку чотири посудини (440;
441; 442; 464) знайдені в наземній каркасно-
стовповій споруді у розкопі 1. Фрагмент 451
належить черпакові, знайденому в культовій
споруді розкопу 2, а фрагмент 484 — в госпо-
дарській ямі 3 того ж розкопу 2. всі ці об’єкти
датуються першою половиною VIII ст. до н. е.
(Дараган 2011, с. 551).
Підгрупа 1.2. Глина смектитового або іліто-
смектитового складу з уламковим матеріалом
близько 35—55 %. Домішки: шамот — подріб-
нена кераміка з поганим випаленням введених
у формувальну масу композицій (8 %). розмі-
ри фрагментів 0,3—0,55 мм; пісок (12 %): Fsp,
Amf, Quartz, Carb, добре закруглений, 0,20—
0,42 мм. Температура випалу 650—800оС, ко-
роткий час у відновлюваній атмосфері, після
чого — у окиснювальній.
До цієї підгрупи належать зразки 452, 453,
456, 457, 468, 479, 480 (табл. 1, рис. 4; 5), це
S-подібні черпаки (рис. 3: 7—9, 11, 12) типу
1, за класифікацією М. М. Дараган (Дараган
2011, с. 79 и сл.). вони виготовлені з добре від-
тію діатомових водоростей, які були диспергу-
вані в матриці епідоту (рис. 2, 451, e, f ). від-
клади діатоміта мають осадове походження, і
складаються в основному зі скупчень кістяків,
які утворюються як зовнішнє захисне покрит-
тя для плаваючих або діатомових водоростей.
Ці скелети створюють аморфний гідратований
або опаліновий кремнезем. відклади діатомі-
ту складаються зазвичай не тільки з двохатом-
них оболонок, але також містять інші осадко-
ві породи такі, як глина, неорганічні карбона-
ти, оксиди заліза та дрібний пісок (Selim et al.
2010; Dietrich and Skinner 1979). Дослідження
методом SEM-EDS показують, що у проце-
сі нагрівання діатомітові тріщини викликають
утворення закритих пор. відповідно до (Selim
et al., 2010) поверхні фрікул після випалюван-
ня при 600 ° C показують чисті та прозорі пори
діатомітових водоростей. Термічна обробка за
температури вище 900 °C або 900 °C впродовж
більш тривалого часу призводить до пошко-
дження та руйнації скелетних структур цих во-
доростей. Синтез епідот може відбуватись за
високотемпературного прокалювання діатомі-
тових ґрунтів хлоритом.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4100
муленої формувальної маси і мали якісне чор-
не лощення зовнішньої та внутрішньої повер-
хонь. у цю ж групу за складом входить зразок,
відібраний від корчаги (468, рис. 3: 10), виго-
товленої з формувальної маси помаранчевого
кольору зі складом, аналогічним іншим посу-
динами, але випаленій у інших умова: за ниж-
чої температури 650—750 оС, у відновлюваль-
ній, потім — окислювальній атмосфері.
усі черпаки мали геометричний орнамент, що
розміщувався на плічках, (рис. 3: 7, 8, 9, 12). Тех-
нологія нанесення орнаменту на більшості по-
судин — вирізні лінії, що доповнювалися на по-
судині 457 штампованим орнаментом (кружеч-
ки над бордюром). Черпак, від якого походить
зразок 479, мав якісне чорне лощення та відрос-
ток на вершині ручки (рис. 3: 11). Черпак 456 був
орнаментований відбитками дрібнозубчастого
штампу закомпанованими у бордюр (рис. 3: 8).
Орнаментація двох черпаків (452; 453) була
доповнена білою пастою. Паста посудини
453 була виготовлена за рецептом 3 — із гли-
ни смектитового складу з кварцем та хроміт-
магнетитом, без попередньої термообробки,
тобто, вона напудрювалася на орнамент, а не
затиралася.
більшість кераміки підгрупи 1.2. похо-
дить з розкопу 2 (табл. 1): три зразка (452, 453,
Рис. 1. Група 1.1. результати аналізів формувальної маси посудин (a—d) та пасти
(e, f) зразки 440, 441, 442, 484
Fig. 1. Group 1.1. The results of the vessels molding mass (a—d) and the paste (e, f) analyses
of the samples 440, 441, 442, 484
6 cm0
6 cm0
6 cm0
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 101
457) походять з культової споруди; три ( 456,
468, 479) — з культурного шару. Тільки стінка
черпака 480 виявлена у розкопі 1. всі згадані
об’єкти датуються першою половиною VIII ст.
до н. е. (Дараган 2011, с. 551).
Група 2, для якої характерна домішка піс-
ку (22—28 %). За складом пластичної маси та
складом піску, формувальна маса кераміки цієї
групи розділена на чотири підгрупи.
Підгрупа 2.1. Глина каолінітового складу з
уламковим матеріалом близько 50 %. Доміш-
ка у вигляді піску (28 %): Fsp, Carb, гарно за-
округлий, 0,20—0,42 мм. Температура випалу
650—750 оС, короткий час у відновлюваній ат-
мосфері, після чого — в окиснювальній. Такий
склад формувальної маси притаманний трьом
посудинам: зразки 443; 460; 462 (табл. 1; рис. 5;
3: 13, 14). Ці зразки відібрані від миски (443) та
від орнаментованої корчаги (460). вони виго-
товлені з сіро-оранжевої формувальної маси.
Зразок 462 — це шматочок глини, підготова-
ний для виготовлення кераміки. За складом та
місцем знахідки він співпадає із зразком 443,
тобто миска із рельєфним орнаментом із на-
земного житла в розкопі 1 могла бути виготов-
лена саме у цьому житлі. корчага (зразок 460)
Рис. 2. Група 1.1. результати аналізів формувальної маси посудин (a—d) та пасти
(e, f) зразки 451, 464
Fig. 2. Group 1.1. The results of the vessels molding mass (a—d) and the paste (e, f) analyses
of the samples 451, 464
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4102
походить з розкопу 1. всі ці об’єкти датуються
першою половиною VIII ст. до н. е. (Дараган
2011, с. 551).
Підгрупа 2.2. Глина іллітового складу з улам-
ковим матеріалом близько 50 %, з поодиноки-
ми оболонками. Домішка у вигляді піску (22 %):
Fsp, Carb, округлий, 0,20—0,42 мм. Температура
випалу 650—750оС, що здійснювався короткий
час в окислювальній атмосфері. До цієї підгру-
пи належать зразки 445, 449, 465, 478 (табл. 1,
рис. 5; 6; 7: 1—4): від мисок (445; 478), горщика,
орнаментованого проколами під вінцями (449)
та черпака (465). всі вони виготовлені із сіро-
оранжевої формувальної маси та походять з
культурного шару (449, 478) та житла (445) роз-
копу 1. всі ці об’єкти датуються першою поло-
виною VIII ст. до н. е. (Дараган 2011, с. 551).
Підгрупа 2.3. Глина каолінітового (477; 489)
або смектитового (469; 470;481; 488) складу з
уламковим матеріалом близько 50 %. Доміш-
ка у вигляді піску (28 %): Fsp, сієніт, доміш-
ки округлі, 0,20—0,42 мм. Температура випалу
750—900 оС, тривалий час був в окислюваль-
ній атмосфері. До цієї підгрупи належать зраз-
Рис. 3. реконструкція посудин, від яких відібрані зразки (рис. І. ліцука для: Дараган
2011). Група 1.1 — черпаки: 1 — 440; 2 — 441; 3 — 442; 4 — 451; 5 — 464; 6 — 484. Гру-
па 1.2 — черпаки и корчага (468): 7 — 452; 8 — 456; 9 — 457; 10 — 468; 11 — 479; 12 —
480. Група 2.1: 13 — 443 (миска); 14 — 460 (корчага)
Fig. 3. . Reconstruction of the vessels (drawings by I. Litsuk). Group 1.1 — ladles: 1 — 440;
2 — 441; 3 — 442; 4 — 451; 5 — 464; 6 — 484. Group 1.2 — ladles and korchaga (468): 7 —
452; 8 — 456; 9 — 457; 10 — 468; 11 — 479; 12 — 480. Group 2.1: 13 — 443 (bowl); 14 —
460 (korchaga)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 103
ки 447, 469, 470, 481, 488, 489 (табл. 1, рис. 6;
7: 5—10). Майже всі посудини виготовлені з
сірої формувальної маси. Тільки черпак 447
(рис. 7: 5) — з оранжевої глини (рис. 6). Геоме-
трична орнаментація корчаг (зразки 460; 479)
була заповнена білою пастою, виготовленою
за рецептом 1, що являє собою суміш кварцу,
кальциту і смектита випалену за високої тем-
ператури з додаванням кісткового борошна.
Температура випалу не вища за 1000 C, оскіль-
ки за такої температури синтезуються Са силі-
кати — волластонит та анортит (кульковаи др.
2018). З формувальної маси підгрупи 2.3 виго-
товлено черпаки (447; 481; 489) корчаги (460;
470) та одна миска (488).
Зразки 477;469; 470; 481 походять зі споруд
розкопів 1 і 2, котрі датуються першою поло-
виною VIII ст. до н. е., зразки 488 та 489 — з
розкопу 9 датуються другою половиною VIII —
першою половиною VII ст. до н. е. На основі
цих хронологічних меж, найімовірніше, мож-
на стверджувати, що технологічний прийом
виготовлення посуду з глини каолінітово-
го або смектитового складу з домішкою піску
(група 2.3) використовувався майстрами Жа-
ботинського поселення досить довгий період
Рис. 4. Група 1.2. результати аналізі зразків 452; 453; 456; 457
Fig. 4. Group 1.2. The results of the samples 452; 453; 456; 457 analyses
452
453
456 457
a b
c
d
6 cm0
6 cm0
6 cm0
6 cm0
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4104
та може бути технологією місцевого гончарно-
го виробництва.
Підгрупа 2.4. Глина ілліт-карбонатного скла-
ду з уламковим матеріалом близько 50 %, з по-
одинокими оболонками. Домішка пісок (22 %):
Fsp, Carb, добре округлий, 0,20—0,42 мм. Тем-
пература випалу 650—700 оС, короткий час в
окиснювальній атмосфері. Такий склад фор-
мувальної маси мав зразок 463 (рис. 6; 7: 11).
Цей фрагмент разом із фрагментами 459 (група
3.1) та 486 (група 3.2), оскільки вони походять
з одного житла у розкопі 2 та близькі за стилем
орнаментації, використані під час археологіч-
ної реконструкції черпака 1 типу (Дараган 2011
с. 182, табл. 29, 2). результати наших досліджень
не підтверджують таку реконструкцію. Зазначе-
ні зразки належать різним посудинам.
Група 3, для якої характерні домішка піску
(18—35 %), шамоту (10—20 %) та дресви (10—
20 %). За складом пластичної маси та складом
домішок, формувальна маса кераміки цієї гру-
пи розділена на дві підгрупи.
Підгрупа 3.1. Глина смектитового та іллі-
тового складу з уламковим матеріалом близь-
Рис. 5. результати аналізів зразків. Група 1.2: 468; 479;480. Група 2.1: 443; 460; 462.
Група 2.2: 445; 449
Fig. 5. The results of the samples analyses. Group 1.2: 468; 479; 480. Group 2.1: 443; 460;
462. Group 2.2: 445; 449
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 105
ко 7,0 %. Домішки: шамот — подрібнена ке-
раміка з погано випаленими фрагментами
(7—22 %). розміри фрагментів 0,3—0,55 мм.
Пісок (18—35 %): Fsp, Carb, Amf, добре за-
круглені фракції, 0,20—0,42 мм. Дресва (дро-
блені породи): плагіограніт (10—20 %), 0,7—
1,54 мм. Температура випалу 650—750 оС, ко-
роткий час в окиснювальній атмосфері. До
цієї підгрупи належать зразки 444, 446, 450,
459 (табл. 1, рис. 7, 12—14; 8). Це фрагмен-
ти корчаги (444), горщик (446), черпак (459)
та фрагмент посудини з яскравим оранжевим
підлощенням та звичайним геометричним
орнаментом (459). Походить ця кераміка з на-
земного житла з розкопу 1 та культової спору-
ди з розкопу 2 (459). Датуються споруди пер-
шою половиною VIII ст. до н. е.
Підгрупа 3.2. Глина смектитового складу з
уламковим матеріалом близько 7 %. Домішки:
древа — подрібнена кераміка з поганим випален-
ням фрагментів (8 %). Їх розміри 0,3—0,55 мм.
Пісок (25 %): Fsp, Carb, Amf, гарно округлі пі-
щинки, 0,20—0,42 мм. Дресва (подрібнені поро-
ди): сієніт (10 %), 0,7—1,54 мм. Температура ви-
Рис. 6. результати аналізів зразків. Група 2.2: 465; 478; Група 2.3: 447; 469; 470; 481;
488; 489. Група 2.4: 463
Fig. 6. The results of the samples analyses. Group 2.2: 465; 478. Group 2.3: 447; 469; 470;
481; 488; 489. Group 2.4: 463
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4106
палу 650—800 оС, черепок тривалий час перебу-
вав в окислювальній атмосфері. До цієї підгрупи
належать зразки 448,454, 455, 471, 474,477, 482,
486 (табл. 1, рис. 7: 15, 16; рис. 8; 9; 10: 11, 12).
вони представлені черпаками (454, 477, 482), ви-
готовленими із темно-сірої формувальної маси із
світло-сірим лощенням зовнішньої та внутріш-
ньої поверхні. За технікою нанесення орнамен-
ту зразок 454 подібний до зразка 484, але відріз-
няється від нього за складом формувальної маси.
Черпак 486 виготовлений із сірої формувальної
маси, але покритий оранжевим лощенням і вхо-
дить разом із зразками 463, 459 до однієї археоло-
гічної групи, про що ми писали вище. Оранже-
ве покриття має й миска 471 орнаментована зиґ-
заґом, утвореним рядками трикутників(рис. 10:
Рис. 7. реконструкція посудин від яких відібрані зразки (рисунки І. ліцука). Група 2.2:
1 — 445; 2 — 449; 3 — 465; 4 — 478. Група 2.3: 5 — 447; 6 — 469; 7 — 470; 8 — 481; 9 — 488; 10 —
489. Група 2.4: 11 — 463. Група 3.1: 12 — 444; 13 — 446; 14 — 450. Група 3.2: 15 — 448; 16 —
454. Миски (1; 4; 9), корчаги (2; 6; 7; 12), черпаки (3; 5; 8; 10; 11; 14; 16) горшки (13; 15)
Fig. 7. Reconstruction of the vessels (drawings by I. Litsuk) of which the samples were taken.
Group 2.2: 1 — 445; 2 — 449; 3 — 465; 4 — 478. Group 2.3: 5 — 447; 6 — 469; 7 — 470; 8
— 481; 9 — 488; 10 — 489. Group 2.4: 11 — 463. Group 3.1: 12 — 444; 13 — 446; 14 — 450.
Group 3.2: 15 — 448; 16 — 454. Bowls (1; 4; 9), korchagas (2; 6; 7; 12), ladles (3; 5; 8; 10; 11;
14; 16), pots (13; 15)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 107
11). З такої ж оранжевої формувальної маси ви-
готовлені корчага з високим циліндричним гор-
лом (474) та простий горщик (448). в горщику
виявлено та проаналізовано залишки білої пас-
ти. вона складалася із смектитової глини, тита-
номагнетита, апатиту та волластаніту (рецепт 5)
(кулькова и др. 2018, с. 289). Горщик з пастою
був знайдений у культурному шарі розкопа 1. у
цьому ж розкопі знайдено фрагмент черпака 477.
З розкопу 1 походять черпак 454, з культурного
шару, та зразки від миски (471) корчаги(474) та
черпака з оранжевим лощенням (486); з розко-
пу 9, що датується ранньоскіфським часом, по-
ходить зразок від черпака (455).
Група 4 складається з кераміки, для якої ха-
рактерні домішка піску(28 %) та дресви (7 %).
Це глина каолінітового або смектито-ілітового
складу з уламковим матеріалом 50 %. Домішки
складаються з піску (28 %): Fsp, округлі піщин-
ки розміром 0,20—0,42 мм та подрібнених час-
ток сієніту (7 %) розмірами 0,7—1,54 мм. Тем-
пература випалу 750—850 оС, тривалий час в
окислювальній атмосфері. До цієї групи нале-
жать зразки 458, 461, 466, 473, 483, 487 (табл. 1,
рис. 9; 10: 2—6). вони представлені стінками
посудин невизначеної форми, великим гор-
щиком з ручками-вушками з боків (466), що
має аналогії в культурі басарабь (Дараган 2011,
Рис. 8. результати аналізів зразків. Група 3.1: 444; 446; 450; 459. Група 3.2: 448; 454;
471; 474
Fig. 8. The results of the samples analyses. Group 3.1: 444; 446; 450; 459. Group 3.2: 448;
454; 471; 474
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4108
187, табл. 34, 1) та черпаком першого типу
(483). всі посудини цієї групи, крім черпака,
мають оранжеве покриття. Зразки 458, 462, 483
походять з наземного житла в розкопі 2. Фраг-
ментований горщик з ручками виявлено у роз-
копі 1. вони датуються першою половиною
VIII ст. до н. е. Зразок 473 виявлений у розко-
пі 7 і датується ранньоскіфським часом.
Група 5 визначається домішками шамоту
(8 %) та дресви (18 %) до глини ілітового скла-
ду з уламковим матеріалом близько 50 %. До-
мішки: подрібнена кераміка поганого випалу з
розмірами фрагментів 0,3—0,55 мм; дресва —
подрібнені породи — сієніт. Температура ви-
палу 700—850 оС, короткий час в окислюваль-
ній атмосфері. До цієї групи належать зразки
467, 472, 475 (табл. 1, рис. 10: 8—10; 11) — це
фрагменти простого горщика з проколами під
вінцями (467), стінки черпака (472) та миски
(475). вся ця кераміка виявлена у наземному
житлі розкопу 2 (горщик знайдено у пічці) і да-
тується першою половиною VIII ст. до н. е.
Група 6 представлена одним зразком — 476.
вона характеризується наявністю тільки однієї
домішки — подрібнений граніт із краплинами
гранату (25 %), розмірами 0,7—2 мм. Глина ілі-
тового складу з додатковим матеріалом близь-
ко 18 %. Температура випалу 650—750 оС, що
здійснювався довгий час в окислювальній ат-
мосфері. Зразок належить мисці із загорнутим
Рис. 9. результати аналізів зразків. Група 3.2-477;455; 482; 486. Група
4- 458; 461; 466; 473; 483; 487
Fig. 9. The results of the samples analyses. Group 3.2: 477; 455; 482; 486.
Group 4: 458; 461; 466; 473; 483; 487
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 109
вінцем, котра походить з розкопу 7, що дату-
ється ранньоскіфським часом.
аналіз складу формувальної маси зразків
посуду з матеріалів Жаботинського поселення
дозволяє дійти певних висновків.
1. Передусім, виявлено два основних види
формувальної маси, у пластичній частині якої
переважають смектитові (група 2, 3) та ілітові
(група 3) глини. Під час знежирювання май-
стри використовували домішки піску (22—
28 %) (група 2) або комбінації домішок — пі-
сок, шамот, дресва (група 3). у складі посуду
цих груп присутні всі види лощеного і просто-
го посуду, виявлені на поселенні. Пастове за-
повнення орнаментів посудин цих груп май-
же не використовувалося. виняток становлять
зразки від двох корчаг групи 2 — 469 та 470, в
оздобленні котрих використана паста рецепту
1 (суміш кварцу, кальциту і смектиту з додаван-
ням кісткового борошна. Застосовувався ви-
сокотемпературний випал — до 900—1000 оС).
Слід зазначити, що один з тюльпаноподібних
горщиків підгрупи 3.2 був заповнений білою
пастою рецепта 1, котрою інкрустовано орна-
менти черпаків з підгрупи 1.2. Формувальні
маси зазначених груп фіксуються в матеріалах
Жаботинського поселення передскіфського та
ранньоскіфського часу. Тобто, технології виго-
товлення більшості посудин практикувалися
майстрами Жаботинського поселення досить
довгий період і можуть вважатися технологією
місцевого гончарного виробництва. Питання
щодо джерела сировини буде вирішуватися під
час аналізу хімічного складу відібраної керамі-
ки, місцевих глин і кристалічних порід.
2. Посуд підгрупи 1.1 (переважно смектито-
ва глина, домішки — шамот (12—23 %) та пісок
(15—35 %)) представлений виключно чорноло-
щеними черпаками S-подібного профілю. всі
орнаменти таких посудин були затерті білою
пастою рецепта 1 (кварц + кварцит + смектит +
кісткове борошно. використовувалась також
паста рецепта 2 (епідот + хлорит + смектит +
піроксен (пудра)). виняток становить біла пас-
та зразка 453, який теж належав черпаку зазна-
ченої форми. вона складає рецепт 3 (смектито-
ва глина з кварцом та хроміт-магнетитом, яка
змішувалась без термообробки) — суміш на-
пудрювалася на вирізний орнамент посудини.
Цей феномен можна пояснити лише бажанням
майстра повторити використання білої пасти з
допомогою «підручних засобів».
3. використання археометричних мето-
дів дослідження формувальної маси дозволи-
ло спростувати одну з реконструкції черпака
(підгрупа 2.4, рис. 7: 11), що складалася з трьох
фрагментів. На жаль, за складом формувальної
маси всі три походять з різних підгруп і нале-
жати одній посудині не можуть.
4. Зразки групи 4 (каолінітові та іллітові
глина, домішки піску та дресви) належали до
посуду з оранжевим лощенням високої якості
та до горщика з двома ручками, що мають ана-
логії серед кераміки культури басарабь. Данні
археометричних досліджень можуть бути під-
твердженням археологічних припущень про
імпортне походження цих посудин.
5. Порівняння деяких посудин з матеріала-
ми передскіфских поховань степової зони Пів-
нічного Причорномор’я свідчить про те, що
деякі зразки посуду з майстерень Жаботин-
ського поселення (як, приклад, аналогія орна-
ментації та складу формувальної маси черпака
підгрупи 1.1 та кубка з Нової Одеси) надходили
до кочового населення степу.
Рис. 10. реконструкція посудин від яких відібрані зраз-
ки (рис. І. ліцука). Група 3.2: 1 — 477. Група 4: 2 — 458;
3 — 461; 4 — 466; 5 — 487; 6 — 483. Група 6: 7 — 476.
Група 5: 8 — 467; 9 — 472; 10 — 475. Група 3.2: 11 — 471;
12 — 474
Fig. 10. Reconstruction of the vessels (drawings by I.
Litsuk) of which the samples were taken. Group 3.2: 1 —
477. Group 4: 2 — 458; 3 — 461; 4 — 466; 5 — 487; 6 — 483.
Group 6: 7 — 476. Group 5: 8 — 467; 9 — 472; 10 — 475.
Group 3.2: 11 — 471; 12 — 474
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4110
6. Таким чином, аналізи Matrix-Groups of
Refiring дають уявлення про процес виготов-
лення посудин. вдається представити велику
кількість виробництв. Тобто, ліпний посуд ви-
готовлявся у невеликих майстернях, імовірно,
у межах домашнього виробництва. Таке при-
пущення вже висловлювалося авторами на
основі археологічних даних. Тепер воно під-
тверджується та поточнюється на основі архе-
ометричних досліджень.
7. Жаботинське поселення є одним з 12 по-
селень періоду пізньої бронзи—раннього за-
лізного віку, з матеріалів яких було відібрано
зразки для створення бази даних. Для кожного
з цих поселень визначається хімічний «відби-
ток пальця». Тобто, посуд кожного з поселень
помітно відрізняється від кераміки інших по-
селень регіону дослідження. важливо зазна-
чити, що проведений аналіз глин з оточення
поселень також підтверджує наявність вироб-
ництва кераміки на місці. Цей висновок осо-
бливо важливий для порівняння матеріалів по-
селень з матеріалами поховань передскіфсько-
го часу, що, врешті-решт, дозволить зробити
певні висновки у рішенні проблеми взаємин
осілих та кочових народів степової зони Пів-
нічного Причорномор’я.
актуальним є вивчення інкрустації білою
пастою орнаменту кераміки. Перші досліджен-
ня зразків пасти на ліплених посудинах X —
першої половини VII ст. до н. е. з Північного
Причорномор’я виявили нову рецептуру пас-
ти, до складу якої входять мінерали, що зазна-
ли високотемпературного впливу. Цей рецепт
поки що не визначений за результатами дослі-
джень кераміки енеоліту—раннього залізно-
го віку Європи (кулькова и др. 2018). у порів-
нянні з більш ранніми пам’ятками (наприклад
Сахарна Маре), у кераміці Жаботинського по-
селення зафіксовано одночасне використання
декількох рецептур. у цьому випадку можливий
хронологічний розвиток рецептури виготов-
лення пасти та регіональні особливості, котрі
могли з’явитися як в результаті місцевого роз-
витку, так і зовнішніх імпульсів. Питання про
зовнішні імпульси повинно вирішуватись на
основі застосування сучасних аналітичних ме-
тодів дослідження кераміки. Поки що єдиним
випадком вивчення хімічними методами бі-
лої пасти залишаються результати аналізу семи
фрагментів з кургану 27 могильника шопрон в
угорщині, що належить до гальштатського пе-
ріоду (Sauter, Rossmanith 1966). Однак, через не-
численність аналізів, цю аналогію можна вико-
ристовувати лише у загальному сенсі. Можливі
також певні аналогії з пастою з білоінкрустова-
ної кераміки кобанської культури (козенкова
1998, с. 97, 104) та культур Закавказзя, де вона
була широко розповсюджена (Погребова 1977,
с. 108—111; 2011, с. 43—44, 77—85). Проте ана-
лізи пасти цього посуду теж ще не проводилися.
Дослідження лощеного посуду з інкрустацією з
матеріалів Жаботинського поселення показали
виправданість та бажаність використання опи-
саних вище методик.
Рис. 11. результати аналізів зразків. Група 5: 467; 472;
475. Група 6: 476
Fig. 11. The results of the samples analyses. Group 5: 467;
472; 475. Group 6: 476
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 111
вязьмитина, М. и. 1952. Памятники раннего железного века
в окрестностях с. Жаботин кировоградской области.
Краткие сообщения Института археологии. вып. 1.
вязьмитина, М. и., Покровская, Е. Ф. Отчет об археоло-
гических работах, проведенных в окрестностях с. Жа-
ботин Каменского р-на Кировоградской обл. в 1950 г.
На иа НаНу, 1950/24.
вязьмітіна, М. І. Покровська, Є. Ф. 1956. Поселення VII—
VI ст. до н. е. в околицях с. Жаботина. Археологічні
пам’ятки УРСР. VI.
Гаврилюк, Н. а., 2017. Лепная керамика ранних кочевни-
ков Северного Причерноморья (IX — первой половины
VII вв. до н. э.). киев.
Дараган, М. Н., 2011. Начало раннего железного века в
Днепровской Правобережной Лесостепи: монография.
киев.
ильинская, в. а., Тереножкин, а. и., 1983. Скифия VII—
IV вв. до н. э. киев.
кайзер, Э., кашуба, М. Т., Гаврилюк, Н. а., кулько-
ва, М. а., шнайдер, Г., Дашкевич, М., вингер, к.,
Хеллстрём, к., ветрова, М. Н., Никоненко, Д. Д.,
2019. Производство для дома и торговли? археоме-
трические исследования сосудов позднего бронзо-
вого и раннего железного веков к северу от Черно-
го моря. Древности Восточной Европы, Центральной
Азии и Южной Сибири в контексте связей и взаимо-
действий в евразийском культурном пространстве
(новые данные и концепции): Материалы Междуна-
родной конференции, 18—22 ноября 2019 г., Санкт-
Петербург. Т. II. Связи, контакты и взаимодействия
древних культур Северной Евразии и цивилизаций Вос-
тока в эпоху палеометалла (IV–I тыс. до н. э.). К
80-летию со дня рождения выдающегося археолога
В. С. Бочкарёва. Санкт-Петербург, с. 207-210.
козенкова, в. и., 1998. Материальная основа быта кобан-
ских племен. Западный вариант. Свод археологичес-
ких источников В2-5. Москва.
кулькова, М. а., кашуба, М. Т., кульков, а. М., власен-
ко, Н. С., Гаврилюк, Н. а., кайзер, Э., 2018. Первые
исследования белой пасты для инкрустации керами-
ки раннего железного века в Северном Причерно-
морье. Археологические вести, 24, с. 276-290.
Погребова, М. Н., 1977. Иран и Закавказье в раннем желез-
ном веке. Москва.
Погребова, М. Н., 2011. История Восточного Закавказья.
Вторая половина II — начало I тыс. до н. э. Москва.
Покровська, Є. Ф., 1952. Поселення VIII—VI ст. до н. е. на
р. Тяссмин. Археологія. VI.
Покровская, Е. Ф., 1953. к вопросу о сложении культуры
раннего железного века в лесостепном парвобереж-
ном Поднепровье (бассейн р. Тясмин). Краткие сооб-
щения Института археологиии УССР. вып. 2. киев.
Покровская, Е. Ф., 1973. Предскифское поселение у
с. Жаботин. Советская археология, 4.
Dietrich, R. V. and Skinner B. J. 1979. Rocks and rock minerals.
New York.
Kaiser, E., Kashuba, M., Gavrylyuk, N., Hellström, K., Win-
ger, K., Bruyako, I., Daszkiewicz, M., Gershkovich, Ya.,
Gorbenko, K., Kulkova, M., Nykonenko, D.,
Schneider, G., Senatorov, S., Vetrova, M., Zanoci, A.
2019. Dataset of the Volkswagen Fond Project no. 90
216 “Early mounted nomads and their vessels. Ceramic
analysis project aimed at supporting the reconstruction of
socio-economic conditions in mobile populations north
of the Black Sea between 1100 and 600 BC” [Data set].
Zenodo. http://doi.org/10.5281/zenodo.3521608.
Sauter, F., Rossmanith, K. 1966. Chemische Untersuchung
von Inkrustationen in hallstattzeitlicher Keramik,
Archaeologia Austriaca 40, р. 135–142.
Selim, A. Q., El-Midany, A. A., Ibrahim, S.S. 2010. Micro-
scopic evaluation of diatomite for advanced applications:
Case study. In: A. Méndez-Vilas and J. Díaz (Eds.).
Microscopy: Science, Technology, Applications and
Education, p. 2174–2181.
Надійшла 26.11.2019
Н. А. Гаврилюк1, М. А. Кулькова2, М. Т. Кашуба3
1 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-2369-5101, gavrylyuk-na@ukr.net
2 Кандидат исторических наук, Государственный педагогический университет имени А. Герцена (РФ),
ORCID 0000-0001-9946-8751, kulkova@mail.ru
3 Кандидат исторических наук, Институт истории материальной культуры РАН (РФ),
ORCID 0000-0001-8901-8116, mirra-k@mail.ru
кОМПлЕкСНиыЙ аНалиЗ кЕраМики иЗ раННиХ СлОЕв ЖабОТиНСкОГО ПОСЕлЕННя
Показаны результаты комплексного анализа с помощью методов естественных наук образцов лепной посуды из
слоев VIII — середины VII в. до н. э. из поселения Жаботин в Среднем Поднепровье. Для этого из культурных
слоев и сооружений с раскопов 1 и 2, датируемых VII — серединой VII в. до н. э., отобрано 50 образцов посу-
ды разных видов. использовались такие аналитические методы: петрография, микротомография, электронная
микроскопия (SEM-EDS).
Целью данной работы было представить результаты, полученные при изучении керамики горизонта Жаботин
1, методами естественных наук и сопоставить их с данными археологии.
результатом исследований стало выделение шести технологических групп (с подгруппами), в которых отраже-
ны археометрические характеристики формовочной массы лепной посуды всех видов, которая встречается в ран-
них слоях поселения (горизонт Жаботин1). всесторонняя информация об этой коллекции вошла в базу данных,
которая была создана коллективом авторов.
выводы:
1. Наиболее распространенной была керамика, изготовленная из формовочной массы двух видов, в пласти-
ческой массе которой преобладают смектитовые (группа 2,3) и иллитовые (группа 3) глины. При обезжиривании
мастера использовали примеси песка (22—28 %) (группа 2) или комбинации примесей - песок, шамот, дресва
(группа 3). в составе посуды этих групп присутствуют все виды лощеной и простого посуды, которые встречаются
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4112
на поселении. Пастовые заполнения в орнаментации сосудов этих групп почти не использовались. исключение
составляют образцы от двух корчаг группы 2 — 469 и 470, в отделке которых замечена паста рецепта 1.
2. Посуда группы 1.1 (преимущественно, смектитовая глина, примеси - шамот (12—23 %) и песок (15—35 %))
представлен исключительно чернолощеными черпаками S-образного профиля. все орнаменты таких сосудов
были затерты белой пастой 1 рецепта (кварц + кварцит + смектит + костная мука). использовалась также паста 2
рецепта (эпидот + хлорит + смектит + пироксен (пудра).
3. использование археометрических методов исследования формовочной массы позволило опровергнуть одну
из реконструкций черпака (подгруппа 2.4, рис. 7, 11), состоявшего якобы из трех фрагментов. к сожалению, по
составу формовочной массы все три фрагмента, использованных в реконструкции, относятся к разным подгрупп
и принадлежать одному сосуду не могут.
4. Образцы группы 4 (каолинитовые и иллитовые глины; примеси- песок и дресва) принадлежали посуде с
оранжевым лощением высокого качества и горшку с двумя ручками, имеющим аналогии среди керамики куль-
туры басарабь. Данные археометрических исследований подтвердили предположение археологов об импортном
происхождении этих сосудов.
5. Сравнение некоторых сосудов с материалами передскифских захоронений степной зоны Северного При-
черноморья свидетельствует о том, что некоторые образцы посуды из мастерских Жаботинского поселения по-
ступали к кочевому населения степи.
6. Таким образом, указанные анализы дают представление о процессе изготовления сосудов. выявлено несколь-
ко производственных рецептов изготовления лепной посуды. То есть, лепная посуда производилась в небольших
мастерских, в пределах домашнего производства. Такое предположение уже высказывалось авторами на основе ар-
хеологических данных. Теперь оно подтверждается и уточняется методами естественных наук.
7. Жаботинское поселение является одним из 12 поселений периода поздней бронзы — раннего железного
века, из материалов которых были отобраны образцы для создания базы данных. Для каждого из этих поселений
характерен свой набор приемов и методов изготовления лепной керамики. их сочетание создает особый, свой
«облик» керамического производства каждого из поселений или городищ. То есть, посуда каждого из поселений
заметно отличается от керамики других поселений региона исследования. важно отметить, что проведенный ана-
лиз глин из окрестностей поселений также подтверждает наличие производства керамики на месте. Этот вывод
особенно важен для сравнения материалов поселений с материалами захоронений предскифского времени, что,
в конце концов, позволит сделать определенные выводы в решении проблемы отношений оседлых и кочевых на-
родов степной зоны Северного Причерноморья.
К л ю ч е в ы е с л о в а: предскифский период, Северное Причерноморье лощеная посуда, петрография, электронная
микроскопия, рентгеннофлуорисцентный анализ, археометрия.
Nadia A. Gavrylyuk1, Marianna A. Kulkova2, Maia T. Kashuba3
1 DSc, Leading Researcher at the Institute of Archaeology, NAS of Ukraine, ORCID 0000-0002-2369-5101, gavrylyuk-na@ukr.net
2 Ph.D., A. Herzen State Pedagogical University, ORCID 0000-0001-9946-8751, kulkova@mail.ru
3 Ph.D., Institute of History of Material Culture, Russian Academy of Sciences, ORCID 0000-0001-8901-8116, mirra-k@mail.ru
COMPREHENSIVE ANALYSIS OF THE CERAMICS
FROM THE EARLY LAYERS OF THE ZHABOTYN SETTLEMENT
The results of a comprehensive analysis using the methods of natural sciences of the samples of handmade dishes from layers
of VIII—mid—VII c. BC are shown. Pottery was found at the Zhabotyn settlement, which is dated from VII to the middle of
VII c. BC. 50 samples of vessels of different types were selected. The following analytical methods were used: petrography,
microtomography, electron microscopy (SEM-EDS).
The aim of this paper was to present the results obtained in the study of ceramics of the Zhabotyn 1 horizon using the
methods of natural sciences and compare them with archaeological data.
The research resulted in the identification of six technological groups (with subgroups), which reflect the archeometric
characteristics of the molding mass of handmade ware of all kinds, which is found in the early layers of the settlement
(Zhabotyn1 horizon). Comprehensive information about this collection is included in the Database, which was created by
a team of authors.
Conclusions:
1. The most common was ceramics made of two types of molding mass, in the plastic mass of which smectite (group
2.3) and illite (group 3) clays predominate. When degreasing, the masters used sand impurities (22—28%) (group 2) or
combinations of impurities - sand, grog, and crushed rocks (group 3). The composition of these groups of vessels contains
all types of polished and simple ware that are found at the settlement. Paste fillings in the ornamentation of vessels of these
groups were almost never used. The exceptions are samples from two taverns of group 2 — 469 and 470, in the decoration
of which pasta of recipe no. 1 is noticed.
2. The vessels of the group 1.1 (mainly smectite clay, admixtures — chamotte (12—23 %) and sand (15—35 %)) are
represented exclusively by black-polished S-shaped ladles. All ornaments of such examples were polished with white paste of
recipe no. 1 (quartz + quartzite + smectite + bone meal). We also used paste of recipe no. 2 (epidote + chlorite + smectite +
pyroxene (powder).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 113
3. The use of the archaeometric methods for studying the molding mass allowed refuting one of the ladle reconstructions
(subgroup 2.4, Fig. 7; 11), which supposedly consisted of three fragments. Unfortunately, according to the composition of
the molding material, all three fragments used in the reconstruction belong to different subgroups and cannot belong to the
same vessel.
4. Group 4 samples (kaolinite and illite clays; admixtures: sand and crushed rocks) belonged to the vessels with high-
quality orange polishing and a pot with two handles that have analogies among the Basarabi culture ceramics. The data of
archaeometric studies confirmed the assumption of archaeologists about imported origin of these ware.
5. A comparison of some vessels with the materials of the steppe zone Scythian burials of the in the Northern Black Sea
region indicates that some ware from the workshops of the Zhabotyn settlement came to the steppe nomadic population.
6. Thus, Matrix-Groups of Refiring analyses provide the view of vessels manufacturing process. Several production
recipes for making handmade pottery have been identified. That is, the latter was produced in small workshops, within home
production. Such an assumption has already been made by the authors on the basis of archaeological data. At present, it is
confirmed and refined by the methods of natural sciences.
7. The Zhabotyn settlement is one of 12 settlements of the Late Bronze Age — Early Iron Age, samples of which were
taken to create the Database. Each of these settlements has its own set of techniques and methods for making handmade
pottery. Their combination creates a special, “appearance” of ceramic production of each settlement or hillfort. That is,
the vessels are markedly different from the ceramics of other settlements in the region of study. It is important to note that
the analysis of clays from the vicinity of the settlements also confirms the presence of ceramic production in place. This
conclusion is especially important for comparing the materials of settlements with the materials of the pre-Scythian time
burials, which, in the end, will allow us to draw certain conclusions in solving the problem of relations between the settled
and nomadic peoples of the steppe zone in the Northern Black Sea region.
K e y w o r d s: pre-Scythian period, Northern Black Sea region, polished pottery, petrography, electron microscopy, X-ray
fluorescence analysis, archaeometry.
References
Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi: monografiia. Kiev.
Gavriliuk, N. A. 2017. Lepnaia keramika rannikh kochevnikov Severnogo Prichernomoria (IX - pervoi poloviny VII vv. do n.e.).
Kiev.
Ilinskaia, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiia VII-IV vv. do n.e. Kiev.
Kaizer, E., Kashuba, M. T., Gavriliuk, N. A., Kulkova, M. A., Shnaider, G., Dashkevich, M., Vinger, K., Khellstrem, K.,
Vetrova, M. N., Nikonenko, D. D., 2019. Proizvodstvo dlia doma i torgovli? Arkheometricheskie issledovaniia sosudov
pozdnego bronzovogo i rannego zheleznogo vekov k severu ot Chernogo moria. Drevnosti Vostochnoi Evropy, Tsentralnoi Azii
i Iuzhnoi Sibiri v kontekste sviazei i vzaimodeistvii v evraziiskom kulturnom prostranstve (novye dannye i kontseptsii): Materialy
Mezhdunarodnoi konferentsii, 18-22 noiabria 2019 g., Sankt-Peterburg. T. II. Sviazi, kontakty i vzaimodeistviia drevnikh kultur
Severnoi Evrazii i tsivilizatsii Vostoka v epokhu paleometalla (IV-I tys. do n. e.). K 80-letiiu so dnia rozhdeniia vydaiushchegosia
arkheologa V. S. Bochkareva. Sankt-Peterburg, pp. 207-210.
Kaiser, E., Kashuba, M., Gavrylyuk, N., Hellström, K., Win ger, K., Bruyako, I., Daszkiewicz, M., Gershkovich, Ya., Gorbenko,
K., Kulkova, M., Nykonenko, D., Schneider, G., Senatorov, S., Vetrova, M., Zanoci, A. 2019. Dataset of the Volkswagen
Fond Project no. 90 216 “Early mounted nomads and their vessels. Ceramic analysis project aimed at supporting the
reconstruction of socio-economic conditions in mobile populations north of the Black Sea between 1100 and 600 BC” [Data
set]. Zenodo. http://doi.org/10.5281/zenodo.3521608.
Kozenkova, V. I., 1998. Materialnaia osnova byta kobanskikh plemen. Zapadnyi variant. Svod arkheologicheskikh istochnikov V2-5.
Moskva.
Kulkova, M. A., Kashuba, M. T., Kulkov, A. M., Vlasenko, N. S., Gavriliuk, N. A., Kaizer, E., 2018. Pervye issledovaniia beloi
pasty dlia inkrustatsii keramiki rannego zheleznogo veka v Severnom Prichernomore. Arkheologicheskie vesti, 24, pp. 276-
290.
Pogrebova, M. N., 1977. Iran i Zakavkaze v rannem zheleznom veke. Moskva.
Pogrebova, M. N., 2011. Istoriia Vostochnogo Zakavkazia. Vtoraia polovina II - nachalo I tys. do n. e. Moskva.
Pokrovska, E. F., 1952. Poselennia VIII-VI st. do n. e. na r. Tiassmin. Arkheologіia. VI.
Pokrovskaia, E. F., 1953. K voprosu o slozhenii kultury rannego zheleznogo veka v lesostepnom parvoberezhnom Podneprove
(bassein r. Tiasmin). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologiii USSR. Vyp. 2. Kiev.
Pokrovskaia, E. F., 1973. Predskifskoe poselenie u s. Zhabotin. Sovetskaia arkheologiia, 4.
Sauter, F., Rossmanith, K. 1966. Chemische Untersuchung von Inkrustationen in hallstattzeitlicher Keramik, Archaeologia
Austriaca 40, р. 135–142.
Selim, A. Q., El-Midany, A. A., Ibrahim, S. S. 2010. Microscopic evaluation of diatomite for advanced applications: Case study.
In: A. Méndez-Vilas and J. Díaz (Eds.). Microscopy: Science, Technology, Applications and Education, p. 2174–2181.
Viazmitina, M. I., Pokrovskaia, E. F. 1950. Otchet ob arkheologicheskikh rabotakh, provedennykh v okrestnostiakh s. Zhabotin
Kamenskogo r-na Kirovogradskoi obl. v 1950 g. NA IA NANU, 1950/24.
Viazmitina, M. I. 1952. Pamiatniki rannego zheleznogo veka v okrestnostiakh s. Zhabotin Kirovogradskoi oblasti. Kratkie
soobshcheniia Instituta arkheologii. Vyp. 1. pp. 59-66.
Viazmitina, M. I., Pokrovska, Ye. F. 1956. Poselennia VII-VI st. do n.e. v okolytsiakh s. Zhabotyna. Arkheolohichni pamiatky
URSR. T. VI, pp. 38-47.
|