Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати?
Геоінформаційні системи та бази даних є невід’ємним
 компонентом будь-якого сучасного археологічного дослідження. Проте кваліфіковане застосування цих інструментів потребує системного підходу та врахування низки важливих особливостей. Современные технологии предлагают широкий спектр решений...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195055 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? / С.Б. Радченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 114–124. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862588807926251520 |
|---|---|
| author | Радченко, С.Б. |
| author_facet | Радченко, С.Б. |
| citation_txt | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? / С.Б. Радченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 114–124. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Геоінформаційні системи та бази даних є невід’ємним
компонентом будь-якого сучасного археологічного дослідження. Проте кваліфіковане застосування цих інструментів потребує системного підходу та врахування низки важливих особливостей.
Современные технологии предлагают широкий спектр решений для любого этапа археологический исследований.
Геоинформатика, например, стала обязательной частью археологии ещё с конца прошлого века. Геоинформационное обеспечение археологических исследований, а также фотограмметрия и управление геопространственными базами данных, уже доказали свою чрезвычайную эффективность. Однако квалифицированный научный подход требует системного использования всех доступных инструментов. Для того, чтобы избежать спорадического
и хаотичного использования геоинформатики, археолог должен руководствоваться комплексным подходом к
геоинформационному обеспечению своего исследования, что означает вдумчивое и сознательное использование
методов геоинформационных систем (ГИС) с самого начала работ — с этапа их планирования. Только обдумывая
все аспекты работы, от выбора системы координат до тщательной подготовки структуры базы данных, археолог
может получить качественные данные — точные, достоверные, полные, унифицированные и интероперабельные.
Преимущества геопространственных баз данных перед аналоговыми данными или геоинформационными системами иногда до сих пор вызывают дискуссии, что обуславливает потребность в их пристальном рассмотрении.
Среди них возможности динамических изменений, использования данных трёхмерного моделирования и процедур нечёткой логики, возможности адаптации к конкретному исследованию и включения непространственных
данных в процедуры анализа. Кроме того, использование систем управления базами данных, запросов, пространственных выборок etc. крайне расширяет спектр возможностей для получения, анализа и визуализации данных.
Комплексное, системное и вдумчивое использование всего спектра инструментов геоинформатики решительно
необходимо для обеспечения конкурентоспособного и результативного археологического исследования.
Nowadays, technologies propose vast variety of different solutions to all stages of archaeological research. Geoinformatics,
for instance, became the necessary part of archaeology since the end of the last century. Geoinformational provision of
excavations and research, together with photogrammetry and geospatial database tools proved to be incredibly efficient.
However, qualified scientific approach requires systematic use of all available instruments. In order to avoid the chaotic
and random use of digital tools, an archaeologist should implement a complex approach to the geospatial provision of
any research. It means qualified and rational use of geospatial database, geoinformational systems and photogrammetry
from the very beginning of research — on the stage of planning. Only considering all the issues — from the coordinate
system choose to the database management system structure — scientist can obtain a high quality of archaeological data that
must be accurate, complete, interoperable, unified and precise. The advantages of geospatial databases for archaeological
researches comparing to instrumental geoinformational system or analogue data sometimes are still the issue for discussion,
so their usability must be considered and proved. Dynamic changeability, use of third dimension and fuzzy logic operators,
interoperability, adaptation possibilities and a capacity to include the non-spatial data are the most important of them.
Besides, use of database management systems, constraints, query procedures and spatial and conditional selections make
databases extremely useful for the data mining, analysis and visualization. The complex, systematic and rational use of the
entire geoinfomatics toolkit is strongly recommended to provide a concurrent and efficient archaeological research.
|
| first_indexed | 2025-11-27T01:50:37Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195055 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T01:50:37Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Радченко, С.Б. 2023-12-03T10:10:59Z 2023-12-03T10:10:59Z 2019 Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? / С.Б. Радченко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 114–124. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195055 [528:004]:902 Геоінформаційні системи та бази даних є невід’ємним
 компонентом будь-якого сучасного археологічного дослідження. Проте кваліфіковане застосування цих інструментів потребує системного підходу та врахування низки важливих особливостей. Современные технологии предлагают широкий спектр решений для любого этапа археологический исследований.
 Геоинформатика, например, стала обязательной частью археологии ещё с конца прошлого века. Геоинформационное обеспечение археологических исследований, а также фотограмметрия и управление геопространственными базами данных, уже доказали свою чрезвычайную эффективность. Однако квалифицированный научный подход требует системного использования всех доступных инструментов. Для того, чтобы избежать спорадического
 и хаотичного использования геоинформатики, археолог должен руководствоваться комплексным подходом к
 геоинформационному обеспечению своего исследования, что означает вдумчивое и сознательное использование
 методов геоинформационных систем (ГИС) с самого начала работ — с этапа их планирования. Только обдумывая
 все аспекты работы, от выбора системы координат до тщательной подготовки структуры базы данных, археолог
 может получить качественные данные — точные, достоверные, полные, унифицированные и интероперабельные.
 Преимущества геопространственных баз данных перед аналоговыми данными или геоинформационными системами иногда до сих пор вызывают дискуссии, что обуславливает потребность в их пристальном рассмотрении.
 Среди них возможности динамических изменений, использования данных трёхмерного моделирования и процедур нечёткой логики, возможности адаптации к конкретному исследованию и включения непространственных
 данных в процедуры анализа. Кроме того, использование систем управления базами данных, запросов, пространственных выборок etc. крайне расширяет спектр возможностей для получения, анализа и визуализации данных.
 Комплексное, системное и вдумчивое использование всего спектра инструментов геоинформатики решительно
 необходимо для обеспечения конкурентоспособного и результативного археологического исследования. Nowadays, technologies propose vast variety of different solutions to all stages of archaeological research. Geoinformatics,
 for instance, became the necessary part of archaeology since the end of the last century. Geoinformational provision of
 excavations and research, together with photogrammetry and geospatial database tools proved to be incredibly efficient.
 However, qualified scientific approach requires systematic use of all available instruments. In order to avoid the chaotic
 and random use of digital tools, an archaeologist should implement a complex approach to the geospatial provision of
 any research. It means qualified and rational use of geospatial database, geoinformational systems and photogrammetry
 from the very beginning of research — on the stage of planning. Only considering all the issues — from the coordinate
 system choose to the database management system structure — scientist can obtain a high quality of archaeological data that
 must be accurate, complete, interoperable, unified and precise. The advantages of geospatial databases for archaeological
 researches comparing to instrumental geoinformational system or analogue data sometimes are still the issue for discussion,
 so their usability must be considered and proved. Dynamic changeability, use of third dimension and fuzzy logic operators,
 interoperability, adaptation possibilities and a capacity to include the non-spatial data are the most important of them.
 Besides, use of database management systems, constraints, query procedures and spatial and conditional selections make
 databases extremely useful for the data mining, analysis and visualization. The complex, systematic and rational use of the
 entire geoinfomatics toolkit is strongly recommended to provide a concurrent and efficient archaeological research. uk Інститут археології НАН України Археологія Методика археологiчних дослiджень Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? Зачем нужны геоинформатики и как их правильно использовать? Why do we need geoinformatics specialists and how to use them correctly? Article published earlier |
| spellingShingle | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? Радченко, С.Б. Методика археологiчних дослiджень |
| title | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? |
| title_alt | Зачем нужны геоинформатики и как их правильно использовать? Why do we need geoinformatics specialists and how to use them correctly? |
| title_full | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? |
| title_fullStr | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? |
| title_full_unstemmed | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? |
| title_short | Навіщо потрібні ГІС-дослідження та як їх застосовувати? |
| title_sort | навіщо потрібні гіс-дослідження та як їх застосовувати? |
| topic | Методика археологiчних дослiджень |
| topic_facet | Методика археологiчних дослiджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195055 |
| work_keys_str_mv | AT radčenkosb navíŝopotríbnígísdoslídžennâtaâkíhzastosovuvati AT radčenkosb začemnužnygeoinformatikiikakihpravilʹnoispolʹzovatʹ AT radčenkosb whydoweneedgeoinformaticsspecialistsandhowtousethemcorrectly |