Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195056 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 125–127. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195056 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Строцень, Б.С. 2023-12-03T10:14:33Z 2023-12-03T10:14:33Z 2019 Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 125–127. — укр. 978-83-65627-31-5 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195056 uk Інститут археології НАН України Археологія Рецензiї Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| spellingShingle |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени Строцень, Б.С. Рецензiї |
| title_short |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| title_full |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| title_fullStr |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| title_full_unstemmed |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| title_sort |
рец.: с. чопек, к. трибала-завісляк, н. войцещук, о. осаульчук, д. бобак, п. гембіца, а. яцишин, в. пастеркевіч, д. павлів, в. петегирич, м. полтовіч-бобак, а. вацнік. культурно-поселенські зміни в басейні річки вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени |
| author |
Строцень, Б.С. |
| author_facet |
Строцень, Б.С. |
| topic |
Рецензiї |
| topic_facet |
Рецензiї |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| isbn |
978-83-65627-31-5 |
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195056 |
| citation_txt |
Рец.: С. Чопек, К. Трибала-Завісляк, Н. Войцещук, О. Осаульчук, Д. Бобак, П. Гембіца, А. Яцишин, В. Пастеркевіч, Д. Павлів, В. Петегирич, М. Полтовіч-Бобак, А. Вацнік. Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 125–127. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT strocenʹbs recsčopekktribalazavíslâknvoiceŝukoosaulʹčukdbobakpgembícaaâcišinvpasterkevíčdpavlívvpetegiričmpoltovíčbobakavacníkkulʹturnoposelensʹkízmínivbaseiníríčkivišnâvepohubronziízadobirannʹogozalízavkontekstízmíndoístoričnoíírannʹoserednʹovíčnoíoikumeni |
| first_indexed |
2025-11-25T02:42:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:42:08Z |
| _version_ |
1850504675387768832 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 125
Рецензiї
Сильвестр Чопек, Катажина Трибала-Завiсляк,
Наталя Войцещук, Олег Осаульчук, Дарiуш Бобак,
Пьотр Гембiца, Андрiй Яцишин, Войцех Пастеркевiч,
Дмитро Павлiв, Володимир Петегирич,
Марта Полтовiч-Бобак, Аiнєшка Вацнiк.
Культурно-поселенськi змiни в басейнi рiчки Вишня в епоху бронзи i за доби
раннього залiза в контекстi змiн доiсторичної i ранньосередньовiчної ойкумени.
Жешiв, 2018. 705 с., ISBN 978-83-65627-31-5
© Б. С. СТРОЦЕНЬ, 2019
* СТРОЦЕНЬ Богдан Степанович – кандидат істо-
ричних наук, Тернопільський Національний педа-
гогічний університет ім. В. Гнатюка, ORCID 0000-
0002-3802-4652, cherleniv@gmail.com
У видавництві Жешівського університету ви-
йшла у світ колективна монографія поль-
ських і українських дослідників, присвяче-
на культурно-поселенським процесам у ба-
сейні річки Вишні. Праця є спільним резуль-
татом дослідницького проекту «Культурно-
поселенські зміни в басейні річки Вишня в
епоху бронзи і за доби раннього заліза в кон-
тексті змін доісторичної і ранньосередньовіч-
ної ойкумени», фінансованого Національним
центром науки в Кракові та пілотного проек-
ту «Археологічний кадастр України. Львівська
область». Написана двома мовами – поль-
ською та українською і присвячена профе-
сорові Яну Махніку — ініціатору польсько-
українських археологічних експедицій, не-
втомному досліднику праісторії прикордоння
Центральної та Східної Європи.
Вибір території досліджень є не випадко-
вим, адже річка Вишня — це права прито-
ка Сяну (Балтійський басейн), а у своїй верх-
ній частині найближча до Дністра (Чорномор-
ський басейн). Тут проходить один з головних
європейських вододілів, який могли викорис-
товувати для торгових шляхів, шляхів пересе-
лень, масштабних міграцій (так звана Пере-
мишльська Брама). Площа басейну — 1260 кв.
км, з них 226 кв. км — територія Польщі,
1034 — України.
Джерельну базу монографії становить 1771
пам’ятка (505 з території Польщі і 1226 — з
України), на яких автори виділяють 3612 по-
селень та місцезнаходжень матеріалу. Терени
суцільно обстежені археологічними розвідка-
ми. Польський регіон — завдяки програмі AZP
(АЗП — археологічна зйомка Польщі) та роз-
відками перед будівництвом автомагістралі
А4. Крім того, на місці будівництва магістра-
лі А4 було проведено рятівні розкопки на ряді
пам’яток, загальна розкопана площа складає
понад 4780 арів. В Україні басейн р. Вишні в
радянські часи був так званою прикордонною
зоною з обмеженим доступом, в тому числі і
для археологів. Проте у 2008—2014 рр. в рам-
ках пілотного проекту «Археологічний ка-
дастр України. Львівська область» було обсте-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4126
жено 1100 кв. км (близько 80% території), ви-
явлено понад 1000 пам’яток. Решту 20 % — в
рамках спільного польсько-українського до-
слідницького проекту Народного Центру На-
уки «Культурно-поселенські зміни в басейні р.
Вишня в епоху бронзи ї за доби раннього за-
ліза в контексті змін доісторичної і ранньосе-
редньовічної ойкумени». В рамках останньо-
го проведено також розвідкові розкопки на 12
українських пам’ятках з української сторони
кордону. Доповнюють джерельну базу заново
опрацьовані архівні документи та музейні ко-
лекції, заново проаналізовані матеріали дослі-
джень ХІХ—ХХ ст.
У розділі 2. «Природні умови як детерміную-
чий фактор доісторичного та ранньосередньо-
вічного залюднення» подано геоморфологічну
характеристику та ґрунти території, трансфор-
мацію рослинності та місце басейну р. Вишні
в природному ландшафті Центрально-Східної
Європи. Автори вважають, що Перемишль-
ська Брама відігравала важливу роль і як до-
рога міграцій елементів степової рослинності
з Надчорномор’я. Крім того, природодослід-
никами з’ясовано, що перші дані про сільсько-
господарську діяльність та початок впливу ан-
тропогенного фактору на рослинність, хоча і
незначний, припадає на епоху енеоліту — бл.
4500/4000—3500 р. до н. е. В наступні епохи
цей вплив зростав. Зафіксовано також і зни-
ження активності людської діяльності в регіо-
ні у період між ІV ст. до н. е. та початком нашої
ери (бл. 50 р. до н. е. — 80 р. н. е.) та наступ-
не інтенсивне розселення у І—V ст. н. е. Ці ре-
зультати підтверджено кореляцією між зміна-
ми поселенської активності на основі археоло-
гічних даних та планіграфічного аналізу.
Найдавніші археологічні матеріали пред-
ставляють палеоліт. Їх є найменше і виявлені
виключно розвідками. На карті (рис. 3.1) на-
несено 10 палеолітичних місцезнаходжень,
на яких знайдено по 1—2 кремені, переважно
відщепи (табл. 9.3). Як зазначають самі авто-
ри, переважна більшість колекції це поодино-
кі артефакти та недіагностичні форми (в осно-
вному відщепи) (с. 107), проте, серед них є ле-
валуазький нуклеус із околиць Твіржа. А на
пам’ятці Шегині 1 знайдено нуклеус для плас-
тин із змінною орієнтацією та двома площад-
ками для розщеплення. Незважаючи на про-
блематичність інтерпретації, автори відносять
його до перехідної фази між середнім та верх-
нім палеолітом, хоча і не виключають при-
належності до пізнього палеоліту. І на основі
останнього припускають, що виявлене місцез-
находження можна датувати часом ранішим
ніж 40 000 тис. р. до н. е. Невеликою колекці-
єю знахідок репрезентований і пізній палеоліт,
хоча значно більшою ніж із попередніх епох,
зокрема, деякими знаряддями, нуклеусами та
пластинами свідерської культури. Ще біль-
ше зафіксовано мезолітичних пам’яток. При
розгляді мезолітичної епохи, крім розвідко-
вих матеріалів, залучено і знахідки з розкопок
пам’ятки Сарни 1. На основі цих матеріалів ав-
тори приходять до висновку, що «територія до-
слідження, незважаючи на погану заселеність
була важливим пунктом на поселенській мапі,
що лежав на шляху між Центральною і східною
Європою» (с. 115). Мабуть про заселеність цієї
території можна говорити, починаючи із мезо-
літу, а про раніші періоди більш коректним, на
нашу думку, було би припущення про міграцію
населення через басейн Вишні.
До неоліту автори монографії відносять
пам’ятки культур лінійно-стрічкової кераміки,
лійчастого посуду, шнурової кераміки. Поча-
ток періоду представлений двома пам’ятками
КЛСК, середній етап — 61 пам’яткою культу-
ри лійчастого посуду. Наприкінці пізнього не-
оліту басейн річки Вишні та прилеглі території
займає пастирське населення культури шну-
рової кераміки. Пам’ятки КШК представле-
ні, перш за все курганами, що складали части-
ну доволі великих могильників та невеликою
кількістю підйомного матеріалу – знахідками
сокир, сокир-молотів, фрагментами керамі-
ки (с. 118—122). Все це дало можливість ствер-
джувати, що регіон протягом неоліту становив
постійну поселенську ойкумену. Разом з тим,
не вдалося зафіксувати слідів «постстрічкових»
культур – маліцької та волино-люблінської, ві-
домих на сусідніх територіях.
Матеріали епохи бронзи — раннього заліз-
ного віку, розглянуті у монографії, вирізня-
ються як у кількісному (близько ¾ пам’яток),
так і у якісному плані. Крім того, що їх є най-
більше, на частині були проведені археологіч-
ні розкопки.
Приступаючи до аналізу поселенських змін
в добу бронзи та ранньозалізного часу, автори,
в першу чергу, проаналізували та співставили
вживані у польській та українській літературі
хронологічно-періодизаційні системи і розро-
били схему, згідно якої розглядалися та аналізу-
валися матеріали доби бронзи і ранньозалізного
часу басейну Вишні (с. 125—129, рис. 4.1).
За згаданою хронологічною схемою до ран-
ньої бронзи басейну р. Вишні (кін. ІІІ — перші
ст. ІІ тис. до н. е.) віднесено 176 пам’яток, меж-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 127
ановіцької культури. Одна з них, Поповичі 5,
ідентифікована як могильник. Найчисленнішу
групу пам’яток (82%) становлять так звані «по-
селенські сліди», на яких виявлені поодинокі
знахідки. Разом з тим, не знайдено довготри-
валих об’єктів, характерних для межановіцької
культури.
Середня бронза (ХVІІІ—ХІІІ (ХІІ?) ст. до
н. е.) представлена 193 пам’ятками тщинець-
кого культурного кола. Простежено, зокрема,
закономірності їх розташування та виділено
дві зони розміщення — А і В. Зона А — це зона
домінування (80 %) у межах Тарногородського
плоскогір’я, зона В — з малою кількістю міс-
цезнаходжень (18 %) у межах лесової Хирів-
ської височини.
До пізньої доби бронзи і раннього залізно-
го часу віднесено 664 пам’ятки. В роботі досить
детально проаналізовано матеріали цього пері-
оду, з’ясовано закономірності, впливи тощо. У
хронологічному плані вони розділені наступ-
ним чином.
ХІІІ—ІХ ст. до н. е. — «період поселенсько-
го та демографічного розвитку, проте з нечіт-
кою культурною приналежністю населення;
впевнено можна говорити про тарнобжесько-
лужицьку, голіградську культури та, можливо,
інші культурні одиниці, їхнє територіально-
хронологічне співвідношення сьогодні визна-
чити складно» (с. 209).
ІХ—VІІІ ст. до н. е. — перехідний період від
бронзи до раннього залізного віку, «визначе-
ний чітко й досить однозначно» (с. 209), однак
пам’ятки не прив’язані до конкретних культур
чи культури.
Починаючи з другої половини або кінця
VІІ і до V ст. до н. е. в регіоні домінує місце-
ве угрупування із скіфською моделлю матері-
альної культури, а наприкінці V — у ІV ст. —
з’являються носії поморської культури. Автори
припускають, що ці пам’ятки могли існувати і
у ІІІ ст. та бути місцевою основою поморсько-
ястрофських пам’яток. У предримський пе-
ріод землі в басейні р. Вишні заселили носії
ястрофської культури. На окремих пам’ятках
зафіксовані матеріали, пов’язані із дакійським
культурним колом. Аналізуючи заселення регі-
ону в римський час (285 пам’яток), автори про-
стежують поселенський бум у І ст. н. е., коли
територію займають носії пшеворської куль-
тури і зменшення густоти заселення у пізньо-
римський період (с. 212). Слов’янський період
представлений 219-ма пам’ятками празької та
райковецької культур. Автори зазначають що
це була єдина етнічна група.
Пам’ятки княжої доби та Галицько-
Волинського князівства свідчать про розвиток
інтенсивного заселення регіону. (зафіксовано
362 місцезнаходження згаданого періоду). Но-
вими для української археології є досліджен-
ня об’єктів пізньосередньовічного часу та но-
вої доби. Ця сторінка в українській археології,
тільки починає відкриватися. Адже в радян-
ські часи археологія завершувалася з прихо-
дом монголів — тобто серединою ХІІІ ст., а все
інше доручалося історикам. І тому не можу по-
годитися з авторами монографії про те, що пе-
ріод кінця ХІV — початку ХV ст. «добре висвіт-
лений в працях українських та зарубіжних ав-
торів» (с. 227).
Рецензована монографія є хорошим резуль-
татом плідної співпраці українських та поль-
ських вчених у сфері вивчення культурно-
поселенських змін на, хоч і невеликій, але
дуже важливій території. Це друга робота та-
кого плану, що стосується України, зокрема
польсько-українського порубіжжя. Звичайно,
автори вказують на те, що більшість їх висно-
вків носять гіпотетичний характер і ставлять
завдання для подальших досліджень.
Б. С. Строцень
кандидат історичних наук
|