Металеві світильники з Ольвії та Тіри
У публікації введено до наукового обігу серію світильників з металу, які походять з території античних Тіри та Ольвії. Каталог виробів доповнює узагальнення щодо найближчих аналогій, а також уточнює датування ¹ . Metal lamps from Olbia and Tyras, unique finds in the ancient settlements, are presente...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195065 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Металеві світильники з Ольвії та Тіри / Н.О. Сон, І.М. Шейко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 79–87. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859656378001391616 |
|---|---|
| author | Сон, Н.О. Шейко, І.М. |
| author_facet | Сон, Н.О. Шейко, І.М. |
| citation_txt | Металеві світильники з Ольвії та Тіри / Н.О. Сон, І.М. Шейко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 79–87. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У публікації введено до наукового обігу серію світильників з металу, які походять з території античних Тіри та Ольвії. Каталог виробів доповнює узагальнення щодо найближчих аналогій, а також уточнює датування ¹ .
Metal lamps from Olbia and Tyras, unique finds in the ancient settlements, are presented in the article. There are four Tyrian and six Olbian items of different time periods: from the 6th century BC to 6th century AD. The dating of the lamps was performed not only based on their morphology, but also on found analogies made of metal and clay. Bronze and lead lamps are presented. It should be noted that the metal lighting devices served as prototypes for the clay ones, the more common and cheaper in manufacturing. The occurrence of the later examples of lamps in Olbia and Tyras can be explained by the Roman presence in the designated region and by other factors. The article complements the catalogue with detailed description, lamps parameters, as well as storing places of the finds.
В статье опубликованы металлические светильники из Ольвии и Тиры, которые являются уникальными находками на античных памятниках. Представлено четыре тирских и шесть ольвийских изделия разных временных периодов — от VI в. до н. э. — до VI в. н. э. Датирование изделий производилось не только по морфологии формы, но также по найденным аналогиям металлических и глиняных светильников. Представлены как бронзовые, так и свинцовые изделия. Следует отметить, что металлические осветительные приборы служили прототипами для глиняных, более распространенных и дешевых в изготовлении. Наличие более поздних светильников в Ольвии и Тире может быть объяснено как римским присутствием в обозначенном регионе, так и другими факторами. Статью дополняет каталог изделий с описанием, параметрами светильников, а также местом хранения находок.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:25:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 79
А.Д. Могилов
СКИФСКИЕ «ЗАМОЧКОВИДНЫЕ» ПРИВЕСКИ
Скифские «замочковидные» привески являются характерными украшениями узды скифского времени. Они ис-
пользовались в конской узде, соединяя различные ремни между собой, а также служа их креплению к удилам
и псалиям. Одновременно они выступали и украшениями. В зависимости от формы, выделяется несколько их
типов. Подвески в виде «замочков» в раннескифское время изготовлялись из железа, а в среднескифский пери-
од — из бронзы. Ведерковидные привески среднескифской эпохи также отливались из бронзы. Корзиноподоб-
ные подвески отличаются немногочисленностью.
O.D. Mohylov
Scythian «Lock-Shaped» pendantS
Scythian «lock-shaped» pendants are peculiar decorations of Scythian period bridle. they were used in horse bridle joining
various straps, and also serving for their fixing to a bit and psalia. they used to be the decoration at the same time. they are
divided into several types according to their shape. pendants in shape of «locks» were made of iron in the early Scythian
period and of bronze in the Middle Scythian period. Bucket-shaped pendants of the Middle Scythian period were also
casted of bronze. Basket-shaped pendants are remarkable for their small number.
Н.О. Сон, І.М. Шейко
МЕТАЛЕВІ СВІТИЛЬНИКИ З ОЛЬВІЇ ТА ТІРИ
У публікації введено до наукового обігу серію світильників з металу, які походять з території античних Тіри та
Ольвії. Каталог виробів доповнює узагальнення щодо найближчих аналогій, а також уточнює датування 1.
К л ю ч о в і с л о в а: античність, світильники з металу, Ольвія, Тіра.
© Н.О. СОН, І.М. ШЕйКО, 2016
1 Висловлюємо щиру вдячність доктору історичних
наук Буйських Аллі Валеріївні та доктору історич-
них наук, професору Сорочану Сергію Борисовичу
за допомогу у роботі над статтею.
Однією з важливих категорій археологічного
матеріалу є світильники, які масово виготов-
лялись на задоволення потреб мешканців ан-
тичного світу. Найбільшого поширення набу-
ли глиняні екземпляри, проте, поряд з ними,
виробляли кам’яні та металеві світильники.
Частка останніх серед довізної та місцевої про-
дукції Тіри та Ольвії незначна та складає лише
десять світильників, і тому заслуговує на особ-
ливу увагу.
Світильники з металу є доволі рідкісним ти-
пом виробів. Не зважаючи на свою довговіч-
ність, вони не отримали поширення у згаданому
регіоні. Сім екземплярів виготовлено із бронзи
та три — зі свинцю. Представлено різноманітні
форми: як відкритого типу, так і закритого, крім
того, у колекції є два фігурних світильника. Два
світильника мають два ріжки та спеціальні пет-
лі для підвішування на ланцюжок. Усі згадані
вироби є унікальними як для Тіри, так і Ольвії,
тому слід розглянути кожен екземпляр окремо.
Металеві світильники, що походять з роз-
копок Тіри, складають чотири екземпляри: три
бронзових та один свинцевий. Найцікавішим
серед них є фігурний бронзовий світильник у
вигляді голови чоловіка, що привертає увагу в
першу чергу (рис. 1, 1). Металеві світильники
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 480
у вигляді голови, які відрізняються лише окре-
мими деталями декорування, відомі у Панно-
нії (the archaeology of Roman pannonia 1980,
pl. 26), а також наявні у колекції Кельнсько-
го музею (Римское исскуство и культура 1984,
с. 121, 57) та датуються ІІ ст. н. е.
Слід відмітити, що усі згадані світильни-
ки служили прототипами для глиняних. Вони
мають глиняні аналогії не лише у Північно-
му Причорномор’ї та Середземномор’ї, але й у
найбільш віддалених куточках античного світу.
Саме до таких екземплярів належить глиняний
фігурний світильник, знайдений у Тірі, який
датується другою половиною І — початком ІІ ст.
н. е. (Сон, Сорочан 1988, с. 122—123, рис. 3,
4—5). Металеві світильники у вигляді голови
чоловіка негроїдної раси були популярними у
античному світі (Вальдгауер 1914, кат. № 500;
Baur 1947, pl. 16; cahn-klaiber 1977, taf. 12—13;
Bailey 1988, pl. 15; Кузманов 1992, кат. 433—435;
hübinger 1993, taf. 37; Simion 2003, fig. 19—20,
nr. 70—74, p. 98—100). Дуже близькими ана-
логіями також з глини є світильники з колек-
ції Римсько-Германського Центрального музею
у Майнці. Проте, у каталозі не вказане їх дату-
вання (Menzel 1954, S. 75, n 499, abb. 61,5; S. 77,
n 511, abb. 63). Виробництво фігурних світиль-
ників було особливо популярним у І—ІІ ст. н. е.
у Малій Азії та Єгипті (Schentleleky 1969, р. 88).
Цей бронзовий світильник, враховуючи
його витягнуті пропорції та, перш за все, видов-
жений ріжок, на якому хвилясті лінії «боро-
ди» нагадують схематичні волюти або напів-
волюти, слід датувати І ст. н. е.
Дворіжковий бронзовий світильник на висо-
кій підставці (рис. 2, 2) вирізняється правильною
круглою формою тулуба та чітко розташовани-
ми ріжками, які не переходять у плічка, а навпа-
ки, різко відділені від них. Ці особливості до-
зволяють віднести тірський світильник до кола
Рис. 1. Металеві світильники з Тіри
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 81
Рис. 2. Металеві світильники з Ольвії та Тіри: 1 — Ольвія, 2 — Тіра, 3—4 — бронзові світильники з Румунії (за:
topoleanu 2012. — p. 223—224)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 482
виробів другої половини І — початку ІІ ст. н. е.
(Loeschcke 1919, S. 49—51, typus Vii, abb. 7, L 2;
deneauve 1969, p. 178—179, pl. 74—75, n 794—
804; Genito 1977, p. 134, tav. 41, n 302—305). Слід
зауважити, що напівзакрита форма резервуару
нашого світильника вказує на його близькість
до традицій виробництва світильників еллініс-
тичного періоду, та могла би бути підставою,
щоб обмежити побутування цього типу періо-
дом не пізніше І ст. н. е. Однак, повна аналогія,
знайдена серед металевих світильників з колек-
цій Краєзнавчого та археологічного музею Пло-
ешти (Румунія), дозволяє повністю відтворити
зовнішній вигляд світильника та спростувати
попередні міркування. Обламана частина на-
шого виробу являє собою високу ручку у вигля-
ді Хрисми, монограмматичного хреста — став-
рограмми, де хрест з’єднаний із грецькою літе-
рою ро [p] (рис. 2, 3—4). Хрисма-ставрограмма,
яка символізувала Іпостась Христа, виражала
шанування і хреста, і імені Христа, використо-
вувалась у iV—Vi ст. н. е. (Сорочан 2011, с. 765).
Ф. Тополеану вказує на можливе італійське по-
ходження цього типу виробів та датує їх у межах
iV—Vi ст. н. е. (topoleanu 2012, cat. nr. 132—133,
s. 223—224). Крім того, у каталозі опубліковано
два вироби, із одним та двома ріжками.
Ще один дворіжковий бронзовий світиль-
ник з Тіри (рис. 3, 1) належить до західно-
римських виробів (див. також: treister 2005,
fig. 6—7). Кругла форма ріжків, що звужуються
до тулуба є характерною для виробів кінця дру-
гої — третьої чверті І ст. н. е. Сувора простота
оформлення зовнішнього вигляду світильни-
ка характерна для виробів епохи Клавдія (Сон,
Сорочан 1988, с. 122, рис. 2, 6). М. Трейстер за-
значає, що така форма світильників з’явилась
у І ст. н. е. в Італії (treister 2005, p. 295).
Подібні за формою світильники з бронзи
було знайдено серед колекцій музею у Майн-
ці та складають тип ХІХ за Loeschcke із дату-
ванням у межах третьої чверті І ст. н. е. (Menzel
1954, S. 108, kat. nr. 674, abb. 89, 8); за формою
ріжка наш екземпляр ідентичний одноріжково-
му виробу у формі птаха (Menzel 1954, S. 112, kat.
nr. 700, abb. 93, 4; kirsch 2002, taf. 27, kat. nr. 611,
Рис. 3. Металеві світильники з Ольвії та Тіри
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 83
S. 17), а також у Херсонесі (Дорошко 2013—2014,
рис. 7, ст. 38). Різноманітні варіації бронзових
та навіть латунного світильників відомі також
у зібранні Британського археологічного музею,
які походять переважно з Італії та датуються в
межах І ст. н. е. (Bailey 1996, pl. 38—41, Q3650-
58, p. 34—35). Дворіжковий світильник, знайде-
ний на території Румунії і датований ІІ ст. н. е.,
дещо відрізняється від тірського. На відміну від
нашого екземпляру він має виступи по боках із
зображенням масок та ріжки трикутної форми
(Simion 2003, fig. 8, nr. 27 a—c, p. 58).
Свинцевий триріжковий світильник з роз-
копок Тіри є рідкісним екземпляром (рис. 1, 2).
На сьогодні нами не знайдено повних аналогій
цьому виробу. Поруч із супровідним матеріа-
лом, який датується ІІ ст. н. е., на ділянці Р-25
в Ольвії було знайдено триріжковий ліпний
світильник, подібний до тірського металевого
екземпляру (Крапивина 2010, с. 59, табл. 280,
О-2009/Р-25/583), який датовано ІІ ст. н. е.
Поки що, це єдина близька аналогія. Відкрита
форма резервуару дозволяє припустити період
його побутування в межах І ст. н. е.
Металеві світильники з Ольвії представлено
шістьма виробами: три свинцевих та три бронзо-
вих. Свинцеві світильники мають відкриту фор-
му, як і світильники класичного часу. Два з них
мають загнуті краї, які формують плічка та рі-
жок виробу (рис. 4, 2, 4), а третій — має форму
відкритої плошки із ручкою-завитком (рис. 4,
3). Відкриті світильники зі свинцю та заліза не
Рис. 4. Металеві світильники з Ольвії
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 484
є рідкісними знахідками (Bailey 1988, pl. 66—
68, p. 57—58; Loeschcke 1919, typen XXiii—XXV;
Simion 2003, fig. 16, nr. 50, p. 80), проте, на відмі-
ну від наших екземплярів, вони мають чітко вер-
тикальні краї та округлої форми ріжки із довги-
ми чи закрученими ручками. Усі згадані вироби
датуються в межах кінця І — серединою ІІ ст. н. е.
Наш екземпляр (рис. 4, 2) більшою мірою схо-
жий на глиняні світильники із загнутими края-
ми на пласкому дні з колекцій музею Кестнера у
Ганновері (Mlasowski 1993, kat. nr. 3, fig. 1, 3). По-
дібні лампи датуються в межах Vi—V ст. до н. е.
Третій свинцевий світильник, у вигляді від-
критої плошки (рис. 4, 3), було знайдено на ді-
лянці Р-25 в Ольвії у майстерні з виробництва
металу, де знаходились речі переважно зі свин-
цю. Супровідний матеріал дозволив датувати
майстерню кінцем V — третьою чвертю iV ст.
до н. е. (Крапивина 2007, рис. 2, 4, с. 190). Сві-
тильник має єдину схожу аналогію на о. Делос
(Bruneau 1970, pl. 36, C 172).
Ще один бронзовий світильник (рис. 4, 1)
має морфологію подібну до елліністичних сві-
тильників із вертикальною ручкою. Такий сві-
тильник слід датувати більш пізнім часом, за
аналогією до глиняних аттичних світильни-
ків. Крім того, подібна форма з бронзи була
знайдена на о. Пелопонес і датується в межах
iV ст. до н. е. (touchais 1986, fig. 29, p. 684).
Дворіжковий відкритий бронзовий світиль-
ник із вертикальною ручкою-петлею (рис. 2, 1)
також привертає увагу, насамперед через стилі-
зований фрагмент капітелі на кінці петлі. За фор-
мою цей світильник повністю ідентичний гли-
няним дворіжковим виробам відкритого типу з
Іонії та їхнім реплікам з Мілету, які мають ци-
ліндричну втулку по центру вмістилища (Menzel
1954, abb. 2, № 6; Леви 1964, рис. 4; Boardman
1967, pl. 32, № 2272; Козуб 1974, рис. 53; Цвета-
ева 1984, табл. СХХХІІ; Bouzek 1990, fig. 39; За-
белина 1992, таб. ІІ, с. 305; Журавлев 2007, кат.
№№ 1—16; hǿjte 2010, pl. 318). Такі вироби да-
туються 525—480 рр. до н. е. Дворіжкові глиняні
світильники із вертикальними ручками-петлями
поширені у Північній Іонії та складають місце-
вий тип в Ольвії (крім того, трапляються серед
знахідок Смірни (akurgal 1983, taf. 123); Корин-
фу (Broneer 1930, cat. nr. 1426); Делоса (alabe
1989, fig. 1); Фракії (Чичикова 1969, обр. 23); та
Березані (Шейко 2015, рис. 1—5, с. 217—222).
Вони датуються кінцем Vi — першою чвертю
V ст. до н. е., так само як і попередній тип ви-
робів. Ідентичний, однак із чотирма ріжками,
бронзовий світильник того ж часу знайдено у
Придніпров’ї (Онайко 1966, табл. XVii 2). На
території ольвійського некрополю відомий ще
один подібний світильник із бронзи (Фарма-
ковський 1918, рис. 55, с. 40). Ідентичний брон-
зовий дворіжковий світильник із капітеллю на
кінці ручки-петлі зазначений у каталозі А. Фо-
геля (Vogell 1908, abb. 68, kat. nr. 1300).
Останній, проте не менш цікавий, світиль-
ник із бронзи (рис. 3, 2) одноріжковий та має
трикутну форму з вертикальними краями.
його було знайдено на ділянці Р-25 в Ольвії,
де поруч із супровідним матеріалом, він дату-
ється доволі широко — ІІ—ІІІ ст. н. е. (Крапи-
вина 2010, с. 12, табл. 208, О-2009/Р-25/1621).
Єдиною його повною аналогією є світильник
з Молдови (popa, Musteaţă 2008, pl. 128, 3—4,
p. 188), який датується серединою І ст. н. е.
Знахідки металевих світильників серед ма-
теріалів античних центрів нечисленні, на-
віть поодинокі. Виробництво їх на відміну від
глиняних екземплярів не було масовим. Крім
того, більш витратне та кропітке виготовлення
металевих світильників і оцінювалось дорож-
че, ніж масове виробництво глиняних. Про-
те, враховуючи ідентичне функціональне при-
значення глиняних та металевих освітлюваль-
них приладів, у побуті та в релігійних обрядах
мешканці античних міст використовували пе-
реважно глиняні світильники, що свідчить не
на користь масового виробництва світильни-
ків з металу.
Світильники простої відкритої форми, най-
імовірніше, відливались у місцевих металоо-
бробних майстернях, залишки яких археологіч-
но засвідчені в Ольвії та Тірі. Натомість довізні
металеві світильники виділяються складнішою
формою, рівнем художнього оформлення, наяв-
ністю дрібних деталей. Вони вироблялись у різ-
номанітних регіонах античного світу, і в мало-
азійських майстернях, і в італійських. Шляхи
надходження цих рідкісних металевих виро-
бів до міст Північно-Західного Причорномор’я
були різними. Посилення впливу з І ст. н. е. та
різносторонні контакти римської правлячої вер-
хівки з Північно-Західним Причорномор’ям,
розміщення у Тірі та Ольвії римських гарнізо-
нів у першій чверті ІІ ст. н. е. — все це сприяло
посиленню римського імпорту, зокрема й мета-
левих виробів, до вказаних античних центрів.
Найпізніший у нашій колекції металевий
світильник iV—Vi ст. н. е. з ручкою у вигляді
Хрисми-ставрограмми був парадним, вико-
ристовувався не в побуті, а скоріш за все на-
лежав до сакрального храмового начиння. Сві-
тильник міг бути привезений до Тіри адептом
християнської релігії, яка саме у пізньоантич-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 85
ний час утверджувалась та активно поширюва-
лась усім Північним Причорномор’ям.
В цілому, незважаючи на поки що незнач-
ну кількість бронзових світильників з міст Пів-
нічно-Західного Причорномор’я, вони розши-
рюють сучасні уявлення щодо номенклатури
освітлювальних приладів, що використовува-
лись тут протягом усієї античної доби. Такі сві-
тильники могли бути завезені також як звичай-
ні побутові речі моряками, купцями, ремісни-
ками, які прибували до означеного регіону чи
переселилися сюди ще наприкінці Vi — на по-
чатку V ст. до н. е. Світильники з металу могли
також входити до переліку обов’язкових пред-
метів, що привезли з собою військовослужбовці
римських військових підрозділів, які дислоку-
валися в Ольвії та Тірі у ІІ—ІІІ ст. н. е. Таким чи-
ном, можливо, металеві світильники потрапля-
ли до регіону як результат прямих торговельних
контактів. Однак, відносно незначна кількість
таких знахідок поки не дозволяє висловлюва-
тись щодо регулярної торгівлі такими вироба-
ми, принаймні, у тій мірі, що й керамічними.
Каталог
1. Фігурний бронзовий одноріжковий світильник
(рис. 1, 1). Виріб у вигляді голови чоловіка з яскраво
вираженими рисами негроїдної раси. Має вертикаль-
ну ручку кільцеподібної форми, профільовану жолоб-
ком. Ріжок округлий, плавно розширюється донизу,
дно пласке.
Розміри: l — 8,5 см, w — 3,5 см, h — 4,0 см.
Походження: Тіра. Експозиція БДКМ, інвентар-
ний № А-5312.
Датування: друга половина І—ІІ ст. н. е.
2. Бронзовий дворіжковий світильник (рис. 2, 2).
Має випуклий круглий щиток, загнуті плічка та висо-
ку профільовану ніжку. Ручку приєднано до тулуба та
оформлено у вигляді вертикального, чотиригранного
у розрізі довгого стрижня, кінець якого зламано. Верх-
ня частина ріжків та щиток орнаментовані одним (на
ріжку) та трьома (на щитку) концентричними рядами
рельєфних крапок. На щитку між ріжками прикріпле-
но петлю, що призначалась для підвішування світиль-
ника (до канделябра?).
Розміри: l — 6,0 см, w — 4,0 см, h — 3,5 см (без ручки).
Походження: Тіра. Експозиція БДКМ, без інвен-
тарного номера.
Датування: iV—Vi ст. н. е.
3. Бронзовий дворіжковий світильник (рис. 3, 1).
Має два ріжка, розташованих один навпроти одного,
та дві петлі на щитку для підвішування. По боках ви-
робу розташовано два виступи. Дно пласке.
Розміри: l — 15,5 см, w — 7,8 см, h — 4,0 см.
Походження: Тіра. Експозиція АМ ІА НАНУ, інв.
№ 6084/АМ1234.
Датування: І ст. н. е.
4. Свинцевий триріжковий світильник (рис. 1, 2).
Виріб знайдено в деформованому стані та було рестав-
ровано. Світильник відкритої форми має три ріжка,
що нагадують вінце ойнохої. Стінки вертикальні; дно
потовщене, у центральній частиніівввігнуте всереди-
ну; ручка широка, вертикальна, стрічкоподібна, відли-
та разом з формою та двічі зігнута, у розрізі S-подібної
форми.
Розміри: l — 10 см, w — 6,0—8,0 см, h — 2,3—2,5 см,
w ручки — 1,2 × 2,4 см.
Походження: Тіра. Білгород-Дністровський, 1958 р.
НФ ІА НАНУ, інв. № 478.
Датування: І ст. н. е.
5. Свинцевий одноріжковий світильник (рис. 4, 2).
Виріб має відкриту форму та загнуті всередину краї. Рі-
жок також сформовано шляхом загинання країв. Руч-
ка відсутня. Має деформовані обриси.
Розміри: l — 8,8 см, d — 6,5 см, h — 1,8 см.
Походження: Ольвія. Експозиція МКМ «Старо-
флотські казарми», інв. № 1107/А-2283.
Датування: V ст. до н. е.
6. Свинцевий одноріжковий світильник (рис. 4, 3).
Виріб має відкриту форму та незначно загнуті всереди-
ну краї. Ріжок відсутній. Ручка видовжена та оформ-
лена у вигляді завитка. Дно пласке. Має деформовані
обриси.
Розміри: l — 15 см, d — 9,5 см, h — 1,6 см.
Походження: Ольвія, 1998 р., ділянка Р-25. Фонди
АМ ІА НАНУ, інв. № 1954.
Датування: кінець V — третя чверть iV ст. до н. е.
7. Свинцевий одноріжковий світильник (рис. 4, 4).
Виріб має відкриту форму та майже вертикальні краї.
Ріжок та частина резервуару відсутні. Ручки немає.
Дно випукле. Має деформовані обриси.
Розміри: l — 6,9 см, d — 6,6 см, h — 2,0 см.
Походження: Ольвія, 2002 р., ділянка Р-25. Фонди
АМ ІА НАНУ, інв. № 2102.
Датування: iV ст. до н. е.
8. Бронзовий дворіжковий світильник (рис. 2, 1).
Виріб має відкриту форму із двома ріжками, що роз-
ташовані одне навпроти одного. У центрі вмістилища
вертикальна ручка-петля у вигляді стилізованої коло-
ни з капітеллю та кільцем зверху. Плічка прямі, дещо
звернені до центру вмістилища. Дно пласке.
Розміри: d — 9,5 см, h — 14,2 см.
Походження: Ольвія, переданий Ф.Г. Едлісом. Фон-
ди ХКМ, інв. № А-9540.
Датування: 525—480 рр. до н. е.
9. Бронзовий одноріжковий світильник (рис. 4,
1). Виріб має відкриту форму резервуару та видовже-
ний ріжок, який сформовано завдяки загинанню кра-
їв світильника всередину. Вертикальна ручка відлита
разом із рештою форми та має загнуту форму. Дно
пласке.
Розміри: l — 12,2 см, h — 3,8 см.
Походження: Ольвія, 2002 р., ділянка Р-25. Фонди
АМ ІА НАНУ, інв. № 2102.
Датування: iV ст. до н. е.
10. Бронзовий одноріжковий світильник (рис. 3, 2).
Світильник відкритої чітко трикутної форми. Краї верти-
кально рівні. Збереглись основи від перекидної ручки. Рі-
жок круглої форми з подвійними «вусиками» по боках.
Розміри: l — 13 см, w — 10,5 см, h — 3,0 см.
Походження: Ольвія, 2009 р., ділянка Р-25. Фонди
АМ ІА НАНУ, інв. № 1621.
Датування: середина І ст. н. е.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 486
Вальдгауер О.Ф. Античные глиняные светильники. — СПб, 1914.
Дорошко В.В. Античные бронзовые светильники из Херсонеса Таврического // Херсонесский сборник. — Севас-
тополь, 2013—2014. — Вып. XViii. — С. 35—50.
Журавлев Д.В. Светильники Vi — первой половины ІІІ в. до н. э. / Журавлев Д.В., Быковская Н.В., Желтико-
ва А.Л. — К., 2007 (Коллекция светильников. — Т. І).
Забелина В.С. Античные глиняные светильники из Пантикапея // Сообщения ГМИИ им. А.С. Пушкина. —
1992. — 10. — С. 298—328.
Козуб Ю.І. Некрополь Ольвії V—iV ст. до н. е. — К., 1974.
Крапивина В.В. Металлообрабатывающая мастерская в Ольвии и ее связь со святилищем Афродиты // БЧ. —
Керчь, 2007. — VIII. — С. 188—194.
Крапивина В.В., Буйских А.В. Отчет о работах на участке Р-25 в Ольвии в 2009 г. // НА ІА НАНУ. — К., 2010.
Кузманов Г. Антични лампи. Колекция на Националния археологически музей. — София, 1992.
Леви Е.И. Материалы ольвийского теменоса (общая характеристика) // Ольвия. Теменос и агора. — М.; Л., 1964. —
c. 131—174.
Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в Vii—V веках до н. э. // Археология СССР. — М.,
1966. — С. 36—70.
Римское исскуство и культура. Выставка Римско-Германского музея города Кельна. — Кельн, 1984.
Сон Н.А., Сорочан С.Б. Античные светильники из Тиры // Античные древности Северного Причерноморья. — К.,
1988, — С. 115—133.
Сорочан С.Б. Византия. Парадигмы быта, сознания и культуры. — Харьков, 2011.
Фармаковский Б.В. Раскопки в Ольвии за 1913—1915 гг. // ОАК. — 1918. — С. 1—51.
Цветаева Г. А. Керамическое производство и античные керамические стройматериалы // САИ. — 1984. — С. 123—243.
Чичикова М. Тракийска могилна гробница от с. Калояново, Сливенски окръг (iV в. пр. н. е.) // Известия на Архео-
логическия Институт. — София, 1969. — XXXI. — С. 45—90.
Шейко І.М. Світильники з вертикальними ручками-петлями з Ольвії та Борисфену // Археологія і давня історія
України. — К., 2015. — Вип. 1 (14). — С. 217—222.
Akurgal E. alt-Smyrna. — Bd. i. Wohnschichten und athenatempel. — ankara, 1983.
Alabe F. Un nouveau modèle de lampe à délos // Bulletin de correspondance hellénique. — 1989. — Vol. 113-1. —
p. 319—324.
Bailey D.M. a catalogue of the Lamps in the British Museum. — London, 1988. — Vol. 3. Roman provincial lamps.
Bailey D.M. a catalogue of the Lamps in the British Museum. — London, 1996. — Vol. 4. Lamps of metal and stone and
lampstands.
Baur C.V. the excavations at dura-europos. — part iii. the Lamps. — London, 1947.
Boardman J. excavations in chios 1952—1955. Greek emporio. — oxford, 1967.
Bouzek J. Studies of Greek pottery in the Black Sea area. — prague: charles University, 1990.
Broneer O. terracotta lamps // corinth. — cambridge, 1930. — Vol. iV, 2.
Bruneau P. exploration archeologique de délos. — 1970. — № XXVii.
Cahn-Klaiber E.M. die antiken tonlampen des archäologischen instituts der Universität tübingen. — tübingen, 1977.
Deneauve T. Lampes de carthage. — paris, 1969.
Genito M.C.G. Lucerne fittili delle collezioni del Museo civico archeologico di Bologna. — Bologna, 1977.
Hǿjte J.M. Lamps // the Lower city of olbia (Sector nGS) in the 6th century Bc to the 4th century ad. — aarchus,
2010. — p. 423—437.
Hübinger U. die antiken Lampen des akademischen kunstmuseums der Universität Bonn. — Berlin, 1993.
Kirsch A. antike Lampen im Landesmuseum Mainz. — Mainz am Rhein: von Zabeln, 2002.
Loeschcke S. Lampen aus Vindonissa. — Zürich, 1919.
Menzel H. antike Lampen im Römisch-Germanischen Zentralmuseum zu Mainz. — Mainz, 1954.
Mlasowsky A. die antiken tonlampen im kestner-Museum hannover. — hannover, 1993.
Popa A., Musteaţă S. Römerzeitliche Lampenfunde aus der heutigen Republik Moldau. ein Beitrag zum corpus römischer
Funde im Barbaricum // Lychnological acts 2. trade and local production of lamps from the prehistory until the
middle age (acts of 2nd international congress on ancient and middle age lighting devices, Zalău / cluj-napoca,
2006), cluj-napoca 2008. — Р. 187—190.
Shentleleky T. ancient Lamps. — Budapest, 1969.
Simion G. opaiţe Greco-romane de bronz din România. — tulcea, 2003.
The Archaeology of Roman Pannonia. — Budapest, 1980.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 87
Topoleanu F. Lămpile antice din coleţiile Muzeului Judeţean de istorie şi arheologie prahova — ploieşti. — ploieşti, 2012.
Touchais G. chronique des fouilles et découvertes archéologiques en Gréce en 1985 // Bch. — paris, 1986. — cX. —
p. 671—661.
Treister M. Bronze lamps of the hellenistic period and the first centuries a.d. in the north pontic area // Lychnological
acts, 1. actes du 1er congrès international d’études sur le luminaire antique (nyon, Genève, 29.9. — 4.10.2003),
Montagnac, 2005. — Р. 293—298.
Vogell A. Griechische altertümer südrussischen Fundorts aus dem Besitze des herrn. — cassel, 1908.
Надійшла 11.11.2016
Н.А. Сон, И.Н. Шейко
МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ СВЕТИЛьНИКИ ИЗ ОЛьВИИ И ТИРЫ
В статье опубликованы металлические светильники из Ольвии и Тиры, которые являются уникальными наход-
ками на античных памятниках. Представлено четыре тирских и шесть ольвийских изделия разных временных
периодов — от Vi в. до н. э. — до Vi в. н. э. Датирование изделий производилось не только по морфологии формы,
но также по найденным аналогиям металлических и глиняных светильников. Представлены как бронзовые, так
и свинцовые изделия. Следует отметить, что металлические осветительные приборы служили прототипами для
глиняных, более распространенных и дешевых в изготовлении. Наличие более поздних светильников в Ольвии и
Тире может быть объяснено как римским присутствием в обозначенном регионе, так и другими факторами. Ста-
тью дополняет каталог изделий с описанием, параметрами светильников, а также местом хранения находок.
N.O. Son, I.M. Sheiko
MetaL LaMpS FRoM oLBia and tyRaS
Metal lamps from olbia and tyras, unique finds in the ancient settlements, are presented in the article. there are four
tyrian and six olbian items of different time periods: from the 6th century Bc to 6th century ad. the dating of the lamps
was performed not only based on their morphology, but also on found analogies made of metal and clay. Bronze and lead
lamps are presented. it should be noted that the metal lighting devices served as prototypes for the clay ones, the more
common and cheaper in manufacturing. the occurrence of the later examples of lamps in olbia and tyras can be explained
by the Roman presence in the designated region and by other factors. the article complements the catalogue with detailed
description, lamps parameters, as well as storing places of the finds.
В.М. Хардаєв
ПРИКРАСИ гОТСЬКОгО жІНОчОгО КОСТюМА VI—VII ст.
(невідомі артефакти)
Уперше публікуються традиційні прикраси готського жіночого костюма доби раннього середньовіччя VI—
VII ст. з колекції Національного музею історії України.
К л ю ч о в і с л о в а: Крим, готи, деталі костюма, раннє середньовіччя, VI—VII ст.
© В.М. ХАРДАЄВ , 2016
У колекції Музею історичних коштовностей
України — філії Національного музею історії
України (НМІУ), серед археологічних пам’яток
ювелірного мистецтва раннього середньовіччя
зберігаються дуже цікаві золоті та срібні при-
краси з жіночих готських поховань. Вони похо-
дять з тих регіонів Криму, де мешкали герман-
ські племена в Vi—Vii ст.: на південному березі,
у Південно-Західному Криму та Керченському
півострові. Ці яскраві вишукані ювелірні ви-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195065 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:25:44Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сон, Н.О. Шейко, І.М. 2023-12-03T10:34:03Z 2023-12-03T10:34:03Z 2016 Металеві світильники з Ольвії та Тіри / Н.О. Сон, І.М. Шейко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 79–87. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195065 У публікації введено до наукового обігу серію світильників з металу, які походять з території античних Тіри та Ольвії. Каталог виробів доповнює узагальнення щодо найближчих аналогій, а також уточнює датування ¹ . Metal lamps from Olbia and Tyras, unique finds in the ancient settlements, are presented in the article. There are four Tyrian and six Olbian items of different time periods: from the 6th century BC to 6th century AD. The dating of the lamps was performed not only based on their morphology, but also on found analogies made of metal and clay. Bronze and lead lamps are presented. It should be noted that the metal lighting devices served as prototypes for the clay ones, the more common and cheaper in manufacturing. The occurrence of the later examples of lamps in Olbia and Tyras can be explained by the Roman presence in the designated region and by other factors. The article complements the catalogue with detailed description, lamps parameters, as well as storing places of the finds. В статье опубликованы металлические светильники из Ольвии и Тиры, которые являются уникальными находками на античных памятниках. Представлено четыре тирских и шесть ольвийских изделия разных временных периодов — от VI в. до н. э. — до VI в. н. э. Датирование изделий производилось не только по морфологии формы, но также по найденным аналогиям металлических и глиняных светильников. Представлены как бронзовые, так и свинцовые изделия. Следует отметить, что металлические осветительные приборы служили прототипами для глиняных, более распространенных и дешевых в изготовлении. Наличие более поздних светильников в Ольвии и Тире может быть объяснено как римским присутствием в обозначенном регионе, так и другими факторами. Статью дополняет каталог изделий с описанием, параметрами светильников, а также местом хранения находок. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Металеві світильники з Ольвії та Тіри Metal lamps from Olbia and Tyras Металлические светильники из Ольвии и Тиры Article published earlier |
| spellingShingle | Металеві світильники з Ольвії та Тіри Сон, Н.О. Шейко, І.М. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Металеві світильники з Ольвії та Тіри |
| title_alt | Metal lamps from Olbia and Tyras Металлические светильники из Ольвии и Тиры |
| title_full | Металеві світильники з Ольвії та Тіри |
| title_fullStr | Металеві світильники з Ольвії та Тіри |
| title_full_unstemmed | Металеві світильники з Ольвії та Тіри |
| title_short | Металеві світильники з Ольвії та Тіри |
| title_sort | металеві світильники з ольвії та тіри |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195065 |
| work_keys_str_mv | AT sonno metalevísvítilʹnikizolʹvíítatíri AT šeikoím metalevísvítilʹnikizolʹvíítatíri AT sonno metallampsfromolbiaandtyras AT šeikoím metallampsfromolbiaandtyras AT sonno metalličeskiesvetilʹnikiizolʹviiitiry AT šeikoím metalličeskiesvetilʹnikiizolʹviiitiry |