До ювілею Ліани Василівни Вакуленко
Восени відзначила свій ювілей доктор історичних наук, фахівець з археології римського та
 ранньосередньовічного часу Ліана Василівна
 Вакуленко. Багато хто здивується дізнавшись,
 що ця моложава, красива, струнка, елегантна
 та енергійна жінка відсвяткувала своє 80-рі...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195071 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко / О.В. Петраускас, Н.С. Абашина // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 140–142. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263023778725888 |
|---|---|
| author | Петраускас, О.В. Абашина, Н.С. |
| author_facet | Петраускас, О.В. Абашина, Н.С. |
| citation_txt | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко / О.В. Петраускас, Н.С. Абашина // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 140–142. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Восени відзначила свій ювілей доктор історичних наук, фахівець з археології римського та
ранньосередньовічного часу Ліана Василівна
Вакуленко. Багато хто здивується дізнавшись,
що ця моложава, красива, струнка, елегантна
та енергійна жінка відсвяткувала своє 80-річчя.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4140
Хроніка
До ювілею
ліани василівни вакуленко
© О.В. Петраускас, Н.с. абашиНа, 2016
Восени відзначила свій ювілей доктор історич-
них наук, фахівець з археології римського та
ранньосередньовічного часу Ліана Василівна
Вакуленко. багато хто здивується дізнавшись,
що ця моложава, красива, струнка, елегантна
та енергійна жінка відсвяткувала своє 80-річчя.
Народилась Ліана Василівна в м. Запоріж-
жя, її шкільні роки пройшли у м. Хмельниць-
ку, куди переїхала родина у зв’язку з новою по-
садою батька. Професію археолога Л.В. Ваку-
ленко обрала під час навчання на історичному
факультеті Чернівецького державного універ-
ситету. Захопилась археологією майже з
першої археологічної практики. Відтоді всі свої
канікули вона проводила в експедиціях, якими
керував І.с. Винокур.
Після закінчення університету у 1961 р. і
до вступу в аспірантуру Інституту археології
аН урср у 1968 р. Ліана Василівна пра-
цювала старшим науковим співробітником
тернопільського краєзнавчого музею і стар-
шим викладачем історичного факультету
Івано-Франківського педагогічного інституту.
Під час навчання в аспірантурі її науковим
керівником був проф. В.Й. Довженок. З цього
часу протягом 40 років її життя було пов’язане
з Інститутом археології.
Починаючи з аспірантських років Л.В. Ва-
куленко щорічно проводила самостійні
археологічні дослідження. Вона понад 30 років
керувала експедиціями з вивчення пам’яток
культури карпатських курганів, черняхівської
і липицької культур та ранньослов’янських
старожитностей на території Прикарпат-
тя і Подністер’я. також приймала участь в
експедиціях свого чоловіка Приходнюка Оле-
га Михайловича, чиї наукові інтереси були
зосереджені на території Подніпров’я.
у середині 1960-х рр. нею було вперше по-
чато розкопки поселень культури карпатських
курганів (ІІІ—ІV ст.), що стало новим етапом
у вивченні культури, яка раніше була відома
лише за поховальними пам’ятками. Ці матері-
али склали значну частину джерельної бази її
кандидатської дисертації «Населення карпат-
ського підгір’я в першій половині I тисячоліт-
тя н. е.», яка була успішно захищена в 1974 р.,
та монографії «Пам’ятки підгір’я українських
карпат першої половини І тисячоліття н. е.»
(к., 1977). Проведеними дослідженнями були
здобуті матеріали для характеристики топо-
графії поселень, житлового та господарського
будівництва, отримані нові дані стосовно ма-
теріальної культури та господарства прикар-
патського населення. Зокрема, використання
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 141
методів палеоботаніки та палеозоології, дозво-
лило спростувати пануючу раніше думку про
скотарський характер господарства прикар-
патських племен.
Л.В. Вакуленко є автором тривалих дослі-
джень (1974—1979 рр.), багатошарового посе-
лення поблизу с. сокіл на середньому Дністрі,
проведених у межах робіт Дністровської но-
вобудовної експедиції. Під час розкопок, ре-
зультати яких було представлено у монографії
«славянськие поселения I тыс. н. э. у с. сокол
на среднем Днестре», написаної в співавтор-
стві з О.М. Приходнюком, були відкриті жит-
лові, господарські та виробничі споруди чер-
няхівського часу. Характерною особливістю
пам’ятки були черняхівські житла, обладнані
печами-кам’янками. Останні, як відомо, є ха-
рактерною етнографічною рисою ранньосе-
редньовічних слов’янських старожитностей.
Це, без перебільшення, сенсаційне відкриття
стало одним із вагомих аргументів для пошуків
слов’янських коренів у культурах попередньо-
го періоду.
Проте, найбільшою любов’ю Ліани Васи-
лівни була територія карпатського басейну.
багато часу та сил вона присвятила польовим
дослідженням прикарпатських пам’яток, ви-
вченню та реконструкції етнокультурної та
соціально-економічної історії регіону у пер-
шій половині І тис. н. е. Польові досліджен-
ня значно збільшили джерельну базу. Нова ме-
тодика розкопок курганних могильників дала
матеріали для реконструкції поховальних зви-
чаїв, зокрема були виявлені сліди дерев’яних
поховальних споруд. Останню крапку в пи-
танні про характер прикарпатського господар-
ства поставили розкопки на поселенні побли-
зу с. Пилипи, де були відкриті зерносховища,
в яких збереглася велика кількість згорілого
збіжжя. широкий спектр злакових культур та
городини, що їх вирощували мешканці Пили-
півського селища, не залишав сумнівів у зем-
леробському характері їх господарства.
аналіз писемних джерел та численної лі-
тератури з історії Європи римського часу до-
зволив відтворити історичний контекст регі-
ону. На противагу думці, що раніше склалася
в науці, про поширення культури карпатських
курганів як на територію Прикарпаття, так і
Закарпаття, Ліана Василівна довела, що етніч-
на історія по різні боки карпат є відмінною.
Пам’ятки культури карпатських курганів по-
ширені лише у Прикарпатті вздовж північно-
східних схилів карпатської дуги, де склалася
і під потужним впливом античної цивілізації
стабільно розвивалася культура прикарпат-
ського населення. На території Закарпаття по-
стійні міграційні хвилі етнічно різних племен
германської людності неодноразово змінюва-
ли етнічну карту краю.
Після захисту докторської дисертації ви-
йшла друком монографія Л.В. Вакуленко
«українські карпати у пізньоримський час
(етнокультурні та соціально-економічні про-
цеси)» (к., 2010), у якій на тлі загальних про-
блем тогочасної Європейської історії розгля-
даються шляхи формування нових спільнот
у карпатському басейні, значення міграцій у
цьому процесі, вплив античної цивілізації на
племінний світ регіону, хронологічна періоди-
зація старожитностей та їх зв’язок з історични-
ми реаліями. Хоча робота присвячена терито-
рії Прикарпаття, але, як справедливо зазначає
дослідниця, прикарпатське населення не було
ізольоване від європейського світу. Отже, для
розуміння регіональної ситуації потрібно було
розглянути цілий ряд проблем загальноєвро-
пейського масштабу. Цікавими є висновки
щодо походження гончарства, абсолютно но-
вий погляд на виникнення явища, відомого як
кельтський ренесанс. Несподіваною та блис-
кучою була висунута гіпотеза, щодо племінної
належності населення Прикарпаття у пізньо-
римський час германському племені тайфалів.
Представлена розгорнута розвідка щодо ролі
римських монет на території Європейського
барбарікуму. На противагу раніше пануючій
думці, що головними торговими посередни-
ками між античним світом та племінним на-
селенням східної Європи виступали античні
міста Північного Причорномор’я, було вису-
нуто та обґрунтовано твердження, що провідна
роль у антично-варварській торгівлі належала
портам західного узбережжя Чорного моря,
таких як Істрія, томи, каллатіс. саме ці міс-
та були не лише перевалочними пунктами але
й потужними виробниками та постачальника-
ми товарів, що їх потребувало варварське насе-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4142
лення. Висунуті положення та гіпотези, виго-
лошені у доповідях на вітчизняних та зарубіж-
них конференціях, та опубліковані у статтях у
європейських виданнях знайшли визнання у
європейському науковому співтоваристві.
Зауважимо, що наукові роботи Ліани Василів-
ни написані прекрасною літературною мовою.
Неодмінним учасником всіх експедицій
Ліа ни Василівни, був її чоловік Олег Михай-
лович Приходнюк. Вони разом провели дослі-
дження десятків пам’яток І тис. н. е., а також
Пастирського городища. Монографія «Пас-
тирське городище», завершена Олегом Ми-
хайловичем напередодні його смерті, побачила
світ у 2005 р. завдяки Ліані Василівні.
Ліана Василівна є дуже доброзичливою лю-
диною. Щиро радіє, коли читає цікаву наукову
статтю, дисертацію, монографію або дізнається
про нові здобутки колег. Вона із задоволен-
ням опікується молоддю, ніколи не відмовляє
у консультації, обговоренні, редагуванні, ре-
цензуванні наукових робіт. Найвища від неї
похвала — «хороший вчений» або, якщо йдеть- — «хороший вчений» або, якщо йдеть-— «хороший вчений» або, якщо йдеть-
ся про початківця, «буде хорошим вченим».
свій ювілей Ліана Василівна зустрічає но-
вими науковими здобутками, підготовлені і ви-
ходять друком нові статті. Працюючи провід-
ним науковим співробітником в археологічних
фондах Національного музею історії украї ни,
вона не пориває творчих і дружніх зв’язків з
рідним Інститутом археології.
бажаємо Ліані Василівні Вакуленко міцно-
го здоров’я, творчих успіхів, нових наукових
звершень.
О.В. Петраускас, Н.с. абашиНа
конференція
«феномен Більського гороДища—2016»
© Л.а. ЦьОМкаЛО, 2016
12—13 серпня 2016 р. на базі Історико-
культурного заповідника «більськ» відбулася
Міжнародна наукова конференція «Феномен
більського городища-2016», що була присвя-
чена 110-річчю від початку археологічних до-
сліджень цієї видатної пам’ятки та 95-річчю від
дня народження визначного українського ар-
хеолога — бориса андрійовича шрамка. Іні-
ціаторами проведення наукового заходу були
комунальна установа «Історико-культурний
заповідник «більськ» Полтавської обласної
ради, управління культури Полтавської облас-
ної ради, а також Центр охорони та досліджень
пам’яток археології управління культури Пол-
тавської облдержадміністрації (ЦОДПа ук
Полтавської ОДа).
у роботі конференції взяло участь близь-
ко 80 осіб, серед яких були представники вла-
ди об ласного й районного рівнів та науков-
ці з Інститутів археології НаН україни (к. і. н.
О.Д. Могилов, Д.с. Гречко, Д.В. каравайко,
О.В. шелехань) і росії (д. і. н. а.М. Облом-
ський), Центру охорони та досліджень пам’яток
археології управління культури Полтавської
облдержадміністрації (к. і. н. О.б. супруненко,
І.М. кулатова), Дніпропетровського держав-
ного педагогічного університету ім. О. Гончара
(к. і. н. О.В. ромашко), Полтавського національ-
ного педагогічного університету ім. В.Г. коро-
ленка (к. і. н. П.Я. Гавриш), Харківського націо-
нального університету ім. В.Н. каразіна (к. і. н.
І.б. шрамко), Інституту керамології — відді-
лення Інституту народознавства НаН україни
та Національного музею-заповідника україн-
ського гончарства в Опішні (к. і. н. В.В. котен-
ко, а.В. Гейко, Ю.О. Пуголовок), Харківського
національного університету будівництва й ар-
хітектури (к. арх. О.а. Маляревська), Полтав-
ського національного технічного університету
ім. Ю. кондратюка (П.І. Волик), Музею архео-
логії та етнографії слобідської україни Харків-
ського національного університету ім. В.Н. ка-
разіна (к. і. н. с.а. Задніков), Харківського іс-
торичного музею ім. М.Ф. сумцова (к. і. н.
к.Ю. Пеляшенко, Л.І. бабенко), Охтирського
краєзнавчого музею (Ю.М. берест), аспіранти
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195071 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:40Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петраускас, О.В. Абашина, Н.С. 2023-12-03T10:38:17Z 2023-12-03T10:38:17Z 2016 До ювілею Ліани Василівни Вакуленко / О.В. Петраускас, Н.С. Абашина // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 140–142. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195071 Восени відзначила свій ювілей доктор історичних наук, фахівець з археології римського та
 ранньосередньовічного часу Ліана Василівна
 Вакуленко. Багато хто здивується дізнавшись,
 що ця моложава, красива, струнка, елегантна
 та енергійна жінка відсвяткувала своє 80-річчя. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка До ювілею Ліани Василівни Вакуленко Article published earlier |
| spellingShingle | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко Петраускас, О.В. Абашина, Н.С. Хроніка |
| title | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко |
| title_full | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко |
| title_fullStr | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко |
| title_full_unstemmed | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко |
| title_short | До ювілею Ліани Василівни Вакуленко |
| title_sort | до ювілею ліани василівни вакуленко |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195071 |
| work_keys_str_mv | AT petrauskasov doûvíleûlíanivasilívnivakulenko AT abašinans doûvíleûlíanivasilívnivakulenko |