Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко
До 95-річчя з дня народження вченого та викладача, у МДУ, на історичному факультеті, на базі кафедри археології, 16—17 грудня 2016 р. відбулась наукова конференція «Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко». Науковий форум зібрав понад 50 вчених з Росії, України, Казахстану, Придністров’я, Нім...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195082 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко / С.А. Скорий // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 145–147. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195082 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1950822025-02-09T14:48:45Z Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко Скорий, С.А. Хроніка До 95-річчя з дня народження вченого та викладача, у МДУ, на історичному факультеті, на базі кафедри археології, 16—17 грудня 2016 р. відбулась наукова конференція «Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко». Науковий форум зібрав понад 50 вчених з Росії, України, Казахстану, Придністров’я, Німеччини, Швейцарії і Монако, що представляли відомі наукові інститути, музеї, заповідники та археологічні центри. 2017 Article Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко / С.А. Скорий // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 145–147. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195082 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Скорий, С.А. Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко Археологія |
| description |
До 95-річчя з дня народження вченого та
викладача, у МДУ, на історичному факультеті, на базі кафедри археології, 16—17 грудня
2016 р. відбулась наукова конференція «Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко».
Науковий форум зібрав понад 50 вчених з
Росії, України, Казахстану, Придністров’я, Німеччини, Швейцарії і Монако, що представляли відомі наукові інститути, музеї, заповідники
та археологічні центри. |
| format |
Article |
| author |
Скорий, С.А. |
| author_facet |
Скорий, С.А. |
| author_sort |
Скорий, С.А. |
| title |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко |
| title_short |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко |
| title_full |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко |
| title_fullStr |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко |
| title_full_unstemmed |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко |
| title_sort |
читання пам’яті ірини володимирівни яценко |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195082 |
| citation_txt |
Читання пам’яті Ірини Володимирівни Яценко / С.А. Скорий // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 145–147. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT skorijsa čitannâpamâtíírinivolodimirívniâcenko |
| first_indexed |
2025-11-27T00:54:14Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:54:14Z |
| _version_ |
1849902874534871040 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 145
ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ
ІРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ЯЦЕНКО
© С.А. Скорий, 2017
Ірина Володимирівна Яценко (28.08.1921—
06.10.2014) — видатний скіфознавець і анти-
кознавець, доцент кафедри археології істо-
ричного факультету Московського державно-
го університету ім. М.В. Ломоносова, що вихо-
вала цілу плеяду вчених, які працюють зараз у
багатьох наукових інституціях росії, України та
інших держав пострадянського простору.
До 95-річчя з дня народження вченого та
викладача, у МДУ, на історичному факульте-
ті, на базі кафедри археології, 16—17 грудня
2016 р. відбулась наукова конференція «Читан-
ня пам’яті Ірини Володимирівни Яценко».
Науковий форум зібрав понад 50 вчених з
росії, України, казахстану, Придністров’я, Ні-
меччини, Швейцарії і Монако, що представля-
ли відомі наукові інститути, музеї, заповідники
та археологічні центри.
На пленарному засіданні було заслухано
декілька доповідей учнів Ірини Володимирів-
ни та тих, що знали дослідницю дуже близь-
ко, її життєвий та творчий шлях, взаємини з
видатними археологами: А.В. Арциховським,
Б.М. Граковим, знали її як наставника та вчи-
теля: А.р. канторович, Є.А. Попова (МДУ);
Т.М. кузнецова (ІА рАН); А.Г. Плешивенко
(Запорізькій обласний краєзнавчий музей).
С.С. Бессонова (ІА НАНУ, київ), одна із пер-
ших учениць І.В. Яценко, зачитала доповідь
«Слово про Вчителя».
Подальша робота конференції проходила
у форматі двох секцій: скіфо-сарматської та
античної. оскільки я та мої українські колеги
були учасниками саме скіфо-сарматської сек-
ції, дозволю собі зупинитися саме на її роботі.
За два дні на секції було проведено шість
засідань під керівництвом А.Г. канторовича
(МДУ), І.В. Бруяко (одеський археологічний
музей), С.А. Скорого (ІА НАНУ), С.Ю. Вну-
кова (МДУ), о.П. Медведєва (Воронезький
державний університет), М.Ю. Трейстера (Ін-
ститут середньоазіатської археології Вільного
університету в Берліні) було заслухано понад
20 доповідей.
Географія наукових розробок, представле-
них у доповідях, надзвичайно широка: Степове
Північне Причорномор’я, крим, різноманітні
регіони українського Лівобережного Лісостепу.
Нижнє та Середнє Подністров’я, кубань, Пів-
нічний кавказ, Західний казахстан, Передня
Відкриття конференції. Виступає завкафедрою археології МДУ д. і. н. А.р. канторович
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1146
Азія. Теж саме стосується і тематики. З точки
зору інформативності та узагальнення матеріа-
лу доповіді складають декілька блоків. один з
них, найбільш об’ємний, присвячений презен-
тації нових яскравих археологічних пам’яток,
артефактів. До таких, зокрема, належать допо-
віді А.р. канторовича, В.Є. Маслова (Москва)
«Могильник Новозаведенное III как свиде-
тельство пребывания скифов в Центральном
Предкавказье в V—IV вв. до н. э.», С.В. Деми-
денко, А.А. кадієвой (Москва) «Погребение
с оружием VIII—IV вв. до н. э. на могильнике
Заюково-3 (кабардино-Балкария)», І.М. Хра-
пунова (Сімферополь) «Могильник опушки в
крыму — памятник пяти культур», В.М. ока-
тенка, С.А. Скорого (Харків—київ) «Скиф-
ский курган Турецкая Могила в бассейне Се-
верского Донца», Ю.А. Зайцева, І.І. Шкрибляк
(Сімферополь) «Новый позднескифский па-
мятник на горе кара-Тау в крыму», С.Ю. Вну-
кова (Москва) «Позднескифские «землян-
ки» городища кара-Тобе», І.В. Бруяко (одеса)
«коллекция псалиев предскифского времени
на раскопках городища картал», А.С. Балах-
ванцева, Я.А. Лукпанової (Москва—Уральськ)
«Ахеменидский гребень из Таксая».
Другий блок складають доповіді, в яких
мова йде про добре відомі пам’ятки, але при
цьому розглядаються їх деякі аспекти під но-
вим кутом зору або пропонуються оригіналь-
ні трактовки їх історико-культурного зміс-
ту. Мова йде про доповіді М.Ю. Вахтиної,
М.Т. кашуби (Санкт-Петербург) «Немиров-
ское городище — важный центр Архаичес-
кой Скифии в системе контактов между запа-
дом и востоком», С.Я. ольговського (київ) «о
предназначении Большого Бельского городи-
ща», М.Ю. Трейстера (Бон-Берлін), «Находка
у хут. клименкова (полвека спустя публикации
и.В. Яценко)», Н.І. Біловинцевої, Є.В. Пере-
водчикової, к.Б. Фірсова (Москва) «Железные
предметы из скифского царского кургана
козёл», Ю.Б. Полідовича (київ) «Декоратив-
ное оформление конской узды из кургана Тол-
стая Могила: поиск закономерностей».
Третій блок містив доповіді узагальнюваль-
ного характеру, що торкаються археологічних
культур, певних категорій матеріальної культу-
ри раннього залізного віку, питань мистецтва,
співвідношення античных письмових джерел та
даних археології. Це, зокрема, доповіді В.С. Си-
ники (Тірасполь) «к вопросу о преемственнос-
ти между позднескифской (III—II вв. до н. э.)
и классической скифской (V—IV вв. до н. э.)
культурой на левобережье Нижнего Днестра»,
В.І. Мордвинцевої (Сімферополь) «Сармат-
ские культуры с точки зрения мир-системного
подхода», Є.А. Беглової (Москва) «Сарматы
кубани. Современное состояние проблемы»,
Ю.Г. кокориної, Ю.А. Ліхтер (Москва) «осо-
бенности греческой изобразительной традиции
в декоре скифского оружия (использование
типологии Баз данных)», р.В. Зимовця (київ)
«Скифский звериный стиль эпохи архаики в
крыму: статистика, репертуар, особенности»,
о.П. Медведєва (Вороніж) «Текст и артефакт:
о некоторых актуальных источниковедческих
проблемах современной скифологии», С.І. Лу-
кьяшко (ростов-на-Дону) «Амазонки: история
и фантасмагория», С.В. куланди (Москва) «Не-
археологическая скифология».
Слід підкреслити, що більшість доповідей
викликала зацікавленість та живе, жваве обго-
ворення після кожного засідання секції.
обговорення доповідей. Виступає С.А. СкорийНа засіданні скіфо-сарматської секції відомі вчені
І.М. Храпунов, А.І. Іванчик, М.Ю. Трейстер
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 147
Треба особливо згадати дружню атмосферу,
що панувала у період роботи цього наукового
форуму, приязнь та взаєморозуміння.
На фінальному пленарному засіданні, вве-
чері 17-го грудня, було підведено підсумки
конференції та одноголосно прийнято рішен-
ня про проведення в майбутньому «Чтений
памяти ирины Владимировны Яценко». Ма-
теріали ж першої конференції запропонова-
но оприлюднити у науковому електронному
журналі історичного факультету Московсько-
го державного університету.
С.А. Скорий
СВІТЛОї ПАМ’ЯТІ
ЮЛІї ІВАНІВНИ КОзуб
10 листопада 2016 р. на 89 році пішла з життя
видатний український археолог, багаторічний
дослідник ольвії Юлія Іванівна козуб. 50 ро-
ків свого довгого та плідного наукового життя
вона присвятила роботам на некрополі та пе-
редмісті цієї античної пам’ятки.
Юлія Іванівна козуб народилася 16 серпня
1928 р. у м. Москва у сім’ї службовців. Її бать-
ко був інженером, а мати — педагогом. Шлях
до майбутнього починався складно — у 1935 р.
батько був репресований. У 1936 р. Ю.І. ко-
зуб пішла до середньої школи № 81 м. Мо-
скви, де встигла закінчити 5 класів. Друга сві-
това вій на застигла її на канікулах у батьків її
матері у м. Бориспіль. Після звільнення києва
родина переїхала до цього міста, де Юлія Іва-
нівна у 1948 р. закінчила зі срібною медаллю
середню школу № 155, та одразу була прийня-
та до історичного факультету київського Дер-
жавного університету ім. Т.Г. Шевченка. Під
час навчання вона була старостою наукового
студентського гуртка археології, брала активну
участь у роботі наукового студентського това-
риства та теоретичних конференцій.
Після закінчення університету в 1953 р.
Ю.І. козуб отримала диплом з відзнакою за
фахом історик-археолог та з першого листопа-
да 1953 р. і вступила до аспірантури Інституту
археології НАНУ за напрямком «Антична ар-
хеологія».
одночасно з навчанням у аспірантурі та по її
закінченню до 1958 р. Юлія Іванівна приймала
активну участь у створенні київської екскур-
сійної бази ВЦрПр, де працювала лектором-
екскурсоводом, а потім у 1958—1959 рр. — лек-
тором у київському міському відділенні това-
риства «Знання».
Подальша професійна доля Юлії Іванівни
була нерозривно пов’язана з Інститутом архео-
логії НАНУ. У 1959 р. вона була призначена
на посаду молодшого наукового співробітни-
ка відділу скіфо-античної археології. В 1975 р.
Юлія Іванівна була переведена на посаду стар-
шого наукового співробітника, а у 1979 р. отри-
мала відповідне наукове звання. З подякою від
керівництва козуб Ю.І. у 1985 р. вийшла на
пенсію.
Перебуваючи на пенсії, Юлія Іванівна про-
довжувала свої археологічні дослідження. З
2002 по 2005 рр. вона працювала як науковий
співробітник Національного історико-ар хео-
логічного заповідника «ольвія».
|