Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.

Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.

У статті висвітлюється комплекс сіроглиняної кераміки з пізньоскіфських городищ і могильників Нижнього Дніпра та доводиться її ольвійське походження. Окремо розглянуто актуальні проблеми дослідження цієї групи посуду та способи їх вирішення шляхом використання сучасних міждисциплінарних методів досл...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2017
Main Author: Никоненко, Д.Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2017
Subjects:
Статті
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195095
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е. / Д.Д. Никоненко // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 24–33. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195095
record_format dspace
spelling Никоненко, Д.Д.
2023-12-03T11:22:25Z
2023-12-03T11:22:25Z
2017
Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е. / Д.Д. Никоненко // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 24–33. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195095
У статті висвітлюється комплекс сіроглиняної кераміки з пізньоскіфських городищ і могильників Нижнього Дніпра та доводиться її ольвійське походження. Окремо розглянуто актуальні проблеми дослідження цієї групи посуду та способи їх вирішення шляхом використання сучасних міждисциплінарних методів дослідження.
The article is devoted to the assemblage of gray-clay pottery tableware from the Late Scythian hill-forts and burial mounds of the Dnipro River lower region. Pottery of this group is found in all layers of the Ancient Greek sites at the north coast of the Black Sea, at the Late Scythian monuments of the Dnipro and the Danube Rivers lower regions and in the Crimea; later it becomes a peculiar feature of Cherniakhiv culture. The above analysis of materials indicates imported nature of gray pottery in «Minor Scythia» of the Dnipro River lower region. Multiple analogies can allow determining Olbia as the main direction of such imports. Ancient Greek forms known in Olbia back in the pre-Getian period predominate in the assemblage of the Late Scythian gray-clay pottery.
Статья посвящена характеристике комплекса сероглиняной гончарной столовой посуды позднескифских городищ и могильников Нижнего Поднепровья. Керамика этой группы встречается во всех слоях античных памятников Северного Причерноморья, на позднескифских памятниках Нижнего Днепра, Нижнего Дуная и Крыма, а позднее становится характерным признаком черняховской культуры. Проведенный анализ материалов указывает на импортный характер серойке рамики нижнеднепровской «Малой Скифии». Множественные аналогии позволяют определить Ольвию, как основное направление данного импорта. В составе комплекса позднескифской сероглиняной керамики доминируют античные формы, известные в Ольвии еще в догетский период.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
Grey-clay pottery of the Dnipro River lower region of the period from the 1st century BC to the 2nd century AD
Сероглиняная керамика Нижнего Приднепровъя І в. до н. э. — ІІ в. н. э.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
spellingShingle Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
Никоненко, Д.Д.
Статті
title_short Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
title_full Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
title_fullStr Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
title_full_unstemmed Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
title_sort сіроглиняна кераміка нижнього подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
author Никоненко, Д.Д.
author_facet Никоненко, Д.Д.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Grey-clay pottery of the Dnipro River lower region of the period from the 1st century BC to the 2nd century AD
Сероглиняная керамика Нижнего Приднепровъя І в. до н. э. — ІІ в. н. э.
description У статті висвітлюється комплекс сіроглиняної кераміки з пізньоскіфських городищ і могильників Нижнього Дніпра та доводиться її ольвійське походження. Окремо розглянуто актуальні проблеми дослідження цієї групи посуду та способи їх вирішення шляхом використання сучасних міждисциплінарних методів дослідження. The article is devoted to the assemblage of gray-clay pottery tableware from the Late Scythian hill-forts and burial mounds of the Dnipro River lower region. Pottery of this group is found in all layers of the Ancient Greek sites at the north coast of the Black Sea, at the Late Scythian monuments of the Dnipro and the Danube Rivers lower regions and in the Crimea; later it becomes a peculiar feature of Cherniakhiv culture. The above analysis of materials indicates imported nature of gray pottery in «Minor Scythia» of the Dnipro River lower region. Multiple analogies can allow determining Olbia as the main direction of such imports. Ancient Greek forms known in Olbia back in the pre-Getian period predominate in the assemblage of the Late Scythian gray-clay pottery. Статья посвящена характеристике комплекса сероглиняной гончарной столовой посуды позднескифских городищ и могильников Нижнего Поднепровья. Керамика этой группы встречается во всех слоях античных памятников Северного Причерноморья, на позднескифских памятниках Нижнего Днепра, Нижнего Дуная и Крыма, а позднее становится характерным признаком черняховской культуры. Проведенный анализ материалов указывает на импортный характер серойке рамики нижнеднепровской «Малой Скифии». Множественные аналогии позволяют определить Ольвию, как основное направление данного импорта. В составе комплекса позднескифской сероглиняной керамики доминируют античные формы, известные в Ольвии еще в догетский период.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195095
citation_txt Сіроглиняна кераміка Нижнього Подніпров’я 1 ст. до н. е. — 2 ст. н. е. / Д.Д. Никоненко // Археологія. — 2017. — №. 1. — С. 24–33. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT nikonenkodd síroglinânakeramíkanižnʹogopodníprovâ1stdone2stne
AT nikonenkodd greyclaypotteryofthedniproriverlowerregionoftheperiodfromthe1stcenturybctothe2ndcenturyad
AT nikonenkodd seroglinânaâkeramikanižnegopridneprovʺâívdonéíívné
first_indexed 2025-11-27T00:54:20Z
last_indexed 2025-11-27T00:54:20Z
_version_ 1850789699628564480
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 124 Д.Д. Никоненко СіроглиНяНа кераміка НижНього ПоДНіПров’я і ст. до н. е. — іі ст. н. е.* У статті висвітлюється комплекс сіроглиняної кераміки з пізньоскіфських городищ і могильників Нижнього Дніпра та доводиться її ольвійське походження. Окремо розглянуто актуальні проблеми дослідження цієї гру- пи посуду та способи їх вирішення шляхом використання сучасних міждисциплінарних методів дослідження. К л ю ч о в і с л о в а: сіроглиняна столова кераміка, пізньоскіфські пам’ятки, Нижнє Подніпров’я. © Д.Д. НикоНеНко, 2017 Територія Нижнього Подніпров’я, через свої географічні особливості, протягом довгого ча­ су була особливою контактною зоною, місцем взаємодії різних етнічних груп. На межі ер в районі нижньої течії Дніпра з’являється особ­ ливий етнокультурний феномен — пізньоскіф­ ська археологічна культура. Питання виник­ нення нижньодніпровських пізньо скіф ських пам’яток, соціально­політичного роз ви т ку та етнічного складу їх мешканців, а також взає­ мин з оточуючим населенням, ще далекі від свого остаточного вирішення та продовжують привертати увагу дослідників. особ ливий ін­ терес у вивченні пізньоскіфських пам’я ток складають питання контактів із античним сві­ том. окрему роль у вирішенні окреслених про­ блем займає характеристика керамічного ком­ плексу названих пам’яток. Сіроглиняна кераміка, яка виготовлялась на гончарному крузі та отримувала свій харак­ терний колір шляхом відновлювального випа­ лу, відома на території Давньої Греції ще за доби бронзи (Bayne 2000, р. 12). Вважається, що на територію Північного Причорномор’я вона потрапляє з другої половини VII ст. (кашу­ ба, Левицкий 2009, с. 249). кераміка цієї групи виявлена в усіх шарах античних пам’яток Пів­ нічного Причорномор’я, на пізньоскіфських пам’ятках Нижнього Дніпра, Нижнього Дунаю та криму, пізніше вона стає характерною озна­ кою черняхівської культури. Значний інтерес дослідників викликають проблеми походження та шляхів поширення цієї кераміки у Північно­ Західному Причорномор’ї, зіставлення її форм у різних археологічних культурах, та визна­ чення виробничих центрів. один з можливих шляхів вирішення окреслених вище та інших, пов’язаних з ними питань, полягає у створен­ ні єдиної загальної бази знахідок сіроглиняно­ го посуду Північно­Західного Причорномор’я, необхідність якої вже була об ґрунтована в літе­ ратурі (див. детальніше: Lungu 2008). Ще одним шляхом у вивченні сіроглиняно­ го посуду є залучення сучасних міждисциплі­ нарних методів дослідження (Dupont, Lungu 2010, pp. 159—180). Подібні спроби відомі з першої половини ХХ ст., однак поширення і подальшого розвитку у свій час вони не мали (кульская 1940; 1958). Розвиток сучасних тех­ нологій призвів як до розробки більш точної та портативної технологічної бази для подібних досліджень, так і до створення різноманітних методик аналізів археологічного матеріалу. од­ ними з передових на сьогодні є геохімічні мето­ ди дослідження матеріалів (кулькова 2012), зо­ крема рентгенофлуоресцентний спектральний аналіз (XRF­аналіз), який використовується для визначення концентрацій елементів від натрію до урану в діапазоні від 0,001 до 100 % в речовинах різного походження. В архео логії цей метод є особливо привабливим через мож­ ливість аналізувати предмет, не руйнуючи його (Jenkins, Gould, Gedcke 2000). Шляхів та прикладів вдалого використання XRF­аналізу в археології останнім часом стає все більше. Він дає можливість виявити похо­ дження глини, яка використовувалась для ви­ робництва посуду, а відтак, вирішити питання про місцеву або імпортну природу появи пев­ них зразків кераміки. Для більшої точності отриманих даних XRF­аналіз прийнято комбінувати з додатко­ вими сучасними методами лабораторного до­ слідження кераміки. Так, для вивчення не пластичних домішок у керамічному тісті, та­ ких як жорства, слюда, пісок, піроксен, вико­ ристовуються дослідження керамічних шлі­ фів за допомогою поляризаційного мікроско­ па. Аналіз пластичної частини керамічного тіста — глини та дрібного мулу — робиться за * Робота виконана за підтримки Фонду Фольк­ сваген, проект № 90216. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 25 допомогою MGR­аналізу, при якому кераміка зазнає повторного випалу. Саме комбінуючи методи XRF­аналізу, MGR­аналізу та мікро­ скопічного аналізу керамічних шліфів можна уникнути ймовірних помилок та досягти ви­ сокої точності досліджень. І якщо використан­ ня лише XRF­аналізу дозволяє виділити окре­ мі виробничі регіони, то комплексне дослі­ дження трьома вказаними методами дозволяє виділити групу кераміки з окремої майстерні (Daszkiewicz 2014, рр. 184—186). Таким чином, в умовах дослідження сірогли­ няної кераміки Північного Причорномор’я пер­ шої половини І тис. н. е., коли поширені на ве­ ликій території керамічні комплекси мають ба­ гато спільних рис, а фрагментарність знахідок не завжди дає змогу реконструювати повну фор­ му посудин, створення загальної бази даних зна­ хідок і дослідження хімічного складу та структу­ ри зразків з допомогою сучасних аналізів здат­ не з високою точністю визначити походження окремих груп кераміки. Це, в свою чергу, може бути величезним імпульсом для вивчення тор­ гівлі, центрів керамічного виробництва та зага­ лом взаємодії античного та варварського світів. Завдання цієї статті полягає у комплексно­ му висвітленні групи сіроглиняної кераміки з пізньоскіфських пам’яток Нижнього Дніпра (рис. 1), яка традиційно займає помітне місце в кераміці Північного Причорномор’я. окре­ мим завданням є порівняння цього посуду в матеріа лах пізньоскіфських городищ та мо­ гильників з одного боку, і ольвії, як найближ­ чого античного центру з іншого. Варто одра­ зу зазначити, що обсяг сіроглиняного посуду в загальному керамічному масиві нижньодні­ провських городищ не є значним і не переви­ щує 14 % від всього керамічного комплексу цих пам’яток (Гаврилюк, крапивина 1999, с. 299). Дослідження охоплює більшу частину сіро­ глиняної кераміки отриманої під час розкопок та розвідок городищ Золота Балка (Вязьмітіна 1962), Знам’янського та Гаврилівського (Погре­ бова 1958), Аннівського (Гаврилюк, Абикулова 1991), Любимівського (Дмитров, Зуц, копилов 1961; Зубар, Храпунов 1989), Саблуківського та Львового 1, матеріали консулівського горо­ дища, яке вивчається останні три роки (Нико­ ненко, Матера 2005). До роботи також залуче­ но сіроглиняний посуд могильників Червоний Маяк (Сымонович 1976, 1977; Гей 1986; Симо­ 1 Автор вдячний М.Й. Абікуловій та Н.о. Гаври люк за люб’язно надані матеріали. Рис. 1. Пізньоскіфські пам’ятки Нижнього Дніпра: 1 — Золота Балка; 2 — Гаврилівка; 3 — Аннівка; 4 — Саблуків­ ка; 5 — консулівка; 6 — Червоний Маяк; 7 — Зміївка; 8 — Миколаївка (козацьке); 9 — Львове; 10 — Понятовка; 11 — Любимівка; 12 — каїри; 13 — Горностаївка; 14 — Велика Лепетиха; 15 — Велика Знам’янка ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 126 Рис. 2. Сіроглиняні глеки ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 27 ненко, Сікоза, Дзнеладзе 2015), Миколаївка (Ebert 1913; Симонович 1970, 1971) та Золота Балка (Вязьмітіна 1972). Частина комплексу сіроглиняної кераміки нижньодніпровських городищ була опубліко­ вана раніше. І якщо пласт сіроглиняної керамі­ ки з античних міст Північного Причорномор’я та їх округи на сьогодні вже добре вивчений та опублікований (крапивина 1979; Гудкова 1979; Гудкова, крапивина 1988, 1990; Гудкова, Малюкевич 1999), то нижньодніпровські мате­ ріали представлені порівняно мало і практич­ но жодного разу не ставали предметом окре­ мого дослідження. Єдиним винятком є робота В.В. крапівіної, присвячена сіроглиняній ке­ раміці Любимівського городища (крапивина 1980). Також варто згадати статтю, присвячену характеристиці усього керамічного комплек­ су нижньодніпровських пізньоскіфських горо­ дищ (Гаврилюк, крапивина 1999). Вперше опис окремих фрагментів керамі­ ки та посудин нижньодніпровських городищ з’являється на початку ХХ ст. (Гошкевич 1913). З середини ХХ ст., після початку масштабних археологічних досліджень городищ та могиль­ ників, пов’язаних з будівництвом каховської ГеС, з’являються публікації отриманих мате­ ріалів керамічного комплексу. Сіроглиняна гончарна кераміка нижньо­ дніпровських пізньоскіфських городищ та мо­ гильників представлена лише столовим посу­ дом, з порівняно невеликою різноманітністю закритих та відкритих форм. За основу класи­ фікації сіроглиняного посуду з пам’яток Ниж­ нього Подніпров’я було взято типологічну схе­ му В.В. крапівіної та о.В. Гудкової (Гудкова, крапивина 1988, 1990; крапивина 1993). Найбільш масовим видом сіроглиняної ке ра­ міки у Нижньому Подніпров’ї є глеки (рис. 2). Фрагменти глеків трапляються на усіх дослі­ джених городищах та на частині могильни­ ків. Переважно це невеликі фрагменти стінок, денець та ручок, що не дають змоги визначи­ ти тип конкретної посудини, а лише визна­ чають особливості її профілювання. Середній діаметр горла посудин коливається в межах 9,0—12 см. Інші розміри глеків встановити важко, оскільки цілі форми вкрай рідкісні та їх кількість не достатня для репрезентативної ви­ бірки. Для оздоблення посудин застосовували горизонтальне рифлення, пружки або жолоб­ ки по горловині, поверхню залощували. колір глеків в залежності від умов випалу ко­ ливається від світло­сірого до майже чорного. Також знайдено посудини коричневого, зеле­ нуватого та оливкового відтінків. Глина загалом дрібнозерниста, з домішками піску, іноді з до­ даванням шамоту, слюди або вапна. Розмір до­ мішок зазвичай не перевищує 2,0—3,0 мм. Гле­ ки представлені посудинами чотирьох типів. основний тип — це посудини з високим ци- ліндричним горлом (тип 1), округлим тулубом, на кільцевому або потовщеному піддоні та з однією ручкою, що кріпилася до горла і тулу­ ба (рис. 2, 1—15). Глеки цього типу іноді мали горизонтальне рифлення, завжди покрива­ лися залощенням. Форма вінець різноманіт­ на, ручки — овальні або жолобчасті у перети­ ні. Діаметр вінець 8,0—14 см. Рідкісна фор­ ма ручки з орнаментом у вигляді заглиблених смуг зафіксована на Любимівському городищі (рис. 2, 8). Загалом посудини мають численні аналогії у керамічному комплексі ольвії (Гуд­ кова, крапивина 1988, с. 88). Можливим рід­ кісним варіан том цього типу є дворучний глек (рис. 2, 5) з високим циліндричним горлом з матеріалів Золотої Балки (Вязьмітіна 1962, с. 194). Дворучні сіроглиняні глеки невідомі в матеріалах ольвії, проте фіксуються в шарах Тіри (Гудкова, крапивина 1990, с. 9). Цим ти­ пом представлена знахідка цілої форми сіро­ глиняного глека з поховання 119 могильника Червоний Маяк (Симоненко, Сікоза, Дзнела­ дзе 2015, с. 30). Посудина має відігнуті та за­ округлені вінця, ручку з двома повздовжні­ ми канелюрами, кільцевий піддон (рис. 2, 4). У середній частині горла глек оздоблений го­ ризонтальним ребром, яке окрім естетичної функції використовується для посилення крі­ плення ручки. Висота посудини 16 см, діаметр вінець — 7,5 см, поверхня вкрита залощенням. Існують значні відмінності глеків першого типу, які проявляються як у формі вінець, так і у формі тулуба. Це може свідчити про те, що посуд типу 1 користувався певною популяр­ ністю, що змушувало виробників шукати нові вигідні форми для подолання конкуренції та задоволення попиту. Глеки зі зливом (тип 2) також часто виявля­ ють у матеріалах пізньоскіфських городиш та виділяють в окремий тип (рис. 2, 16—21). Злив у таких посудин широкий, без закраїн. Висо­ ке горло має циліндричну форму та практич­ но завжди оздоблюється горизонтальним риф­ ленням. Середній діаметр вінця 12—14 см. Гле­ ки цього типу мають одну, овальну в перетині ручку. Трапляються фрагменти як із залощен­ ням, так і без нього. На жаль, цілі форми за­ фіксовані не були, однак горловини цих по­ судин характеризуються надзвичайною подіб­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 128 ністю. Знахідки таких глеків походять лише з матеріалів городищ. Аналогічні посудини зна­ ходять у синхронних матеріалах ольвії, проте там зафіксований і невідомий досі на пізньо­ скіфських пам’ятках варіант — з видовженим вузьким зливом та сильно вираженими закраї­ нами (Гудкова, крапивина 1988, с. 90). У меншій кількості фіксуються глеки з ви- соким горлом, що розширюється до низу (тип 3) (рис. 2, 22—25). Вінця таких посудин, як пра­ вило, мають потовщення та трохи відігнуті на­ зовні. Також трапляються посудини з підтри­ кутним вінцем. Середній діаметр вінця скла­ дає 10—11 см. Глеки цього типу часто залощені, мають одну овальну в перетині ручку, яка верх­ нім краєм кріпиться посередині горла. Анало­ гічні за типом, проте зазвичай оздоблені гори­ зонтальними валиками та жолобками, глеки походять з матеріалів ольвії (Гудкова, крапи­ вина 1988, с. 90). останнім типом глеків, що рідко виявляють серед матеріалів досліджуваних пам’яток є гле- Рис. 3. Сіроглиняні миски ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 29 ки з невисоким горлом, що розширюється до верху (тип 4) (рис. 2, 26, 27). Цей тип представлений лише двома фрагментами. Діаметр вінця — 6,5 та 7,0 см. На одному з фрагментів збереглась частина ручки з двома канелюрами. Форму ту­ луба встановити не можливо, перехід від плі­ чок до горла характеризується плавністю у по­ рівнянні з рештою типів. Посудини залощені, без темного покриття. Аналогії глекам наведених типів у великій кількості знаходять у матеріалах ольвії (Гуд­ кова, крапивина 1988, с. 88—92). У той же час серед ольвійських сіроглиняних глеків виділя­ ються три типи, які не фіксуються на нижньо­ дніпровських городищах: глеки з невисоким циліндричним горлом, з практично не виділе­ ним вінцем та ручкою, що верхнім кінцем крі­ питься до плеча; глеки з високим циліндрич­ ним горлом та гострим перегином між пле­ чем та корпусом; глеки з округлим корпусом, оздоб лені канелюрами. Єдиним типом сіро­ глиняного глека з матеріалів пізньоскіфських городищ Нижнього Дніпра, який відсутній в ольвії є глек з двома ручками. Наступним поширеним видом є миски (рис. 3). Вони поділяються за формою тулуба на два типи: округлі та реберчасті. Перший тип знач но поширеніший. Округлі миски-чаші (тип 1) мають загнуте в середину вінце та в біль­ шості випадків кільцевий піддон. Діа метр вінець коли вається від 10 до 26 см. Посудини цього типу доволі одноманітні (рис. 3, 1—14). Виділен­ ня окремих варіантів можливе лише за формою вінця. Для аналогічного матеріалу ольвії було виділено 4 підгрупи (Гудкова, крапивина 1988, с. 84). Всі чотири варіанти вінець: округле, загос­ трене, пряме та з виділеними гранями — при­ сутні на нижньодніпровських округлих мисках. В ольвії округлі миски відомі у великій кількості ще з VI—V ст. до н. е. (крапівіна 2007). На біль­ шості городищ Нижнього Подніпров’я такий тип мисок також переважав. Другим типом сіроглиняних мисок були реберчасті (тип 2) (рис. 3, 15—19). Вінця та­ ких посудин відігнуті назовні та мають потов­ щення. В свою чергу, їх можна поділити на дві групи: S­подібні (рис. 3, 15, 17) (найбіль­ ший діаметр миски йде по вінцю) та бі конічні (рис. 3, 16, 18, 19) (найбільший діаметр йде по ребру посудини). Ребристі миски зафік­ совано на Аннівському, Великолепетисько­ му, Червономая цькому та Любимівському го­ родищах. Аналогічні форми мисок виявлені і серед ольвійських матеріалів (Гудкова, крапи­ вина 1988, с. 84, 87). До слабо поширених на досліджуваних го­ родищах видів сіроглиняного посуду (рис. 4) відносяться горщики, тарілки, чаші, канфа­ ри (Гаврилюк, крапивина 1999, с. 305—306). Фрагменти сіроглиняних горщиків зафіксовані на Любимівському, Горностаївському та Гаври­ лівському городищах (рис. 4, 1—3). Фрагмен­ тованість знахідок не дає можливості виділити типи горщиків, а дає змогу лише віднести їх до групи столового посуду. Знахідки грубих, гос­ подарського призначення сіроглиняних гор­ щиків, відомих в ольвії, на пізньоскіфських городищах не зафіксовані. Тарілки та блюда знайдені на Аннівсько­ му та Золотобалківському городищах (рис. 4, 4—6). окремі невеликі фрагменти придонних частин з відігнутим під тупим кутом бортом, від товстостінних блюд великого розміру, не дають змоги реконструювати форму цих по­ судин. Відмітити варто знахідки фрагментів блюд terra nigra при дослідженнях Золотобал­ ківського та Любимівського городищ (рис. 4, 5—6). В матеріалах ольвії сіроглиняні тарілки та блюда також трапляються вкрай рідко (Гуд­ кова, крапивина 1990, с. 12). Знахідки сіроглиняних чаш відомі з горо­ дищ Любимівського та Львове (рис. 4, 7—9). Це посудини з горизонтальним бортом на низько­ му кільцевому піддоні. Найближчі аналогії ви­ явлено в ольвії серед червонолакового посуду (крапивина 1980, с. 97). окремо виділим чашу (рис. 4, 10) із жертовної ями 89 могильника Зо­ лота Балка (Вязьмитина 1972, с. 97). Вона мала напівсферичну форму із злегка загнутим в се­ редину вінцем та кільцевий піддон. Поверхня посудини чорного кольору, вкрита суцільним горизонтальним залощенням, зокрема і з внут­ рішнього боку. Висота чаші складає 4,5 см, діа­ метр вінця — 8,0 см, денця — 4,2 см. Посудина є прямою імітацією червонолакових чаш, що масово знаходять як в ольвії, так і на пізньо­ скіфських пам’ятках. Канфари також відносяться до малопоши­ рених форм, їх фрагменти були виявленні в матеріалах Золотобалківського городища і мо­ гильника та консулівського городища (рис. 4, 11—14). канфар з поховання 43 (рис. 4, 11), що походить з могильника Золота Балка, знайде­ ний поруч із кістяком дитини і зберігся прак­ тично повністю. Він мав дві пласкі вертикальні ручки з гострими виступами доверху, призем­ куватий тулуб, прикрашений вертикальними канелюрами, кільцевий піддон та широке во­ ронкоподібне горло. Висота посудини 8,5 см, діаметр вінця 10 см, діаметр денця 4,5 см, ви­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 130 сота горла 3,2 см. Поверхня канфара залоще­ на. Автор знахідки датує посудину кінцем І ст. до н. е. (Вязьмитина 1972, с. 40). Розміри двох фрагментів канфарів з консулівського горо­ дища не дозволяють визначити їх початкову форму. В першому випадку мова йде про тон­ костінні вінця діаметром 9,5 см (рис. 4, 12). На фрагменті помітне місце кріплення ручки. В нижній частині горловини проходить гори­ зонтальна прокреслена лінія. Фрагмент стін­ ки канфара з консулівського городища з го­ ризонтальними прокресленими лініями, під якими йдуть вертикальні канелюри (рис. 4, 14) подібний до стінки виявленої на городищі Зо­ лота Балка (рис. 4, 13). За М.І. Вязьмітіною, аналогічні канфари у червонолаковій техніці датуються І ст. до н. е. — І ст. н. е. (Вязьміті­ на 1962, с. 177). Подібні посудини в матеріалах ольвії не виявлені. Сіроглиняний посуд на досліджуваних пам’ятках зафіксований у різних пропорціях. Якщо в шарах ольвії І—ІІІ ст. н. е. він скла­ дає 16,9 % (крапивина 1993, с. 126), то на ниж­ ньодніпровських городищах діапазон колива­ ється від 1,4 % до 13,2 % (Гаврилюк, крапиви­ на 1999, с. 299). Таким чином, населення кожного з ниж­ ньодніпровських пізньоскіфських городищ вико ристовувало сіроглиняну гончарну столо­ ву кераміку у меншій мірі, ніж мешканці оль­ вії пізньоелліністичного часу. Відсоток сіро­ глиняного посуду серед усієї кераміки знач­ но менший ніж в ольвії в цей же час, а форми менш різноманітні. Найбільш поширені види сіроглиняного посуду для пізньоскіфських городищ та ольвії збігаються — це глеки з високим циліндрич­ ним горлом (тип 1) та округлі миски (тип 1). Рис. 4. Рідкісні форми сіроглиняного посуду ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 31 однак у матеріалах Нижнього Дніпра відсут­ ні глеки з округлим корпусом, прикрашені ка­ нелюрами; глеки з невисоким циліндричним горлом та практично не виділеним вінцем; кухлі і вази. Відмінності також спостерігають­ ся серед малопоширених форм, фрагменти яких трапляються в одному­двох екземплярах. Так, серед сіроглиняної кераміки ольвії I ст. до н. е. — II ст. н. е. відсутні глеки з двома ручками та канфари, відомі на Нижньому Дніпрі. Характер глини, що використовувалась для виробництва збігається з ольвійськими зна­ хідками. Відсоток сіроглиняного посуду серед усієї кераміки значно менший ніж в ольвії, а форми менш різноманітні. У матеріалах пізньоскіфських могильників сіроглиняний посуд дуже рідкісний. Серед 86 поховань могильника Золота Балка сірогли­ няний посуд знайдений у чотирьох могилах та одній жертовній ямі. При цьому лише у двох випадках виявлені цілі посудини, решта — дрібні поодинокі фрагменти. Серед 166 дослі­ джених поховань Миколаївського могильни­ ка сіроглиняний посуд зафіксований у трьох могилах. А серед 129 поховань (відкритих ста­ ном на початок 2016 р.) могильника Черво­ ний Маяк — лише в п’ятьох могилах. Ліпний та червонолаковий посуд в похованнях знахо­ дять набагато частіше. отже, традиція використання керамічних посудин у поховальному звичаї існує. кількість знайдених у похованнях сіроглиняних посу­ дин обмежується сімома цілими посудинами та кількома фрагментами. Могильні конструк­ ції, інвентар та інші особливості поховально­ го звичаю у випадках знахідок цього посуду не мав виражених відмінностей у порівнянні із рештою поховань. окрім розглянутих вище посудин, що походять безпосередньо із земля­ них склепів, чаша та дрібні фрагменти гостро­ реберної миски знайдені в жертовній ямі. Така рідкість сіроглиняної кераміки в мате­ ріалах могильників вказує на відсутність тра­ диції її використання в поховальному звичаї, а отже свідчить про її чужорідність для меш­ канців пізньоскіфських городищ. Відтак, оче­ видним постає виключно імпортний харак­ тер сіроглиняного посуду для території, що дослід жується. Незважаючи на велику кількість пам’яток черняхівської культури в регіоні Нижнього Дніп ра, кераміку пізньоскіфських городищ до­ речно пов’язувати практично завжди з антич­ ною традицією та ольвійським виробництвом. У першу чергу, це пов’язано з тим, що тради­ ційні для черняхівського посуду форми — гор­ щики, біконічні миски та вази, майже не трап­ ляються в матеріалах городищ. Порівняння поширеності сіроглиняного посуду в пізньо­ скіфських та черняхівських похованнях прямо свідчать про відсутність зв’язків між ними. Та­ кож, такі традиційні для сіроглиняної черняхів­ ської кераміки категорії, як кухонний і тарний посуд практично відсутні на пізньоскіфських пам’ятках. До характерних відмінностей слід додати характер обробки поверхні. Розглянута кераміка зазвичай оздоблювалася залощенням як ззовні, так і з середини, для черняхівського посуду цей тип обробки кераміки характерний лише на зовнішній поверхні. Численні аналогії знахідкам сірої кераміки на пізньоскіфських пам’ятках Нижнього Дніп­ ра відомі в матеріалах поселень ольвійської хори. Це характерно для розглянутих вище най­ більш поширених видів і типів посуду. Так, гле­ ки з високим циліндричним горлом, аналогіч­ ні нижньодніпровським, трапляються серед кераміки козирки та Золотого Мису. Всі чоти­ ри виділені за формою вінця варіанти округ­ лих мисок відомі із знахідок Петухівки, Золото­ го Мису, козирки, Старої Богданівки, Радсаду, Скельок (Шультце, Магомедов, Буйських 2009, с. 110). однак, незважаючи на повну відповід­ ність окремих видів кераміки, загальне порів­ няння комплексів сірої кераміки з Нижнього Подніпров’я та Побужжя виявляють багато від­ мінностей. Вони полягають у відсутності на хорі ольвії глеків зі зливом, знахідок канфарів і чаш. У матеріалах пізньоскіфських пам’яток відсут­ ні кухлі та келихи. Перше місце за поширеніс­ тю серед сіроглиняної кераміки ольвійської хори займають миски, на нижньодніп ровських пам’ятках — глеки. Така ситуа ція, найімовірні­ ше, вказує на єдине для обох територій джере­ ло походження цієї кераміки — ольвію, та при цьому відбиває різний етнічний склад та куль­ турні особливості цих регіонів. Таким чином, сіроглиняна кераміка на піз­ ньоскіфських пам’ятках Нижнього Дніпра має виключно імпортний характер. За численни­ ми аналогіями вектор цього імпорту вказує на ольвію. Такий стан речей не дивний, оскільки т. зв. нижньодніпровська «Мала Скіфія» поєд­ нана з ольвійським полісом суднохідним вод­ ним шляхом, який використовувався і в попе­ редній час. Значення водних артерій для тор­ гівлі в степовому регіоні загальновідоме. У складі пізньоскіфського сіроглиняного кера­ мічного комплексу переважають античні фор­ ми, відомі в ольвії ще в догетський період. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 132 Вязьмітіна М.І. Золота Балка. — к., 1962. Вязьмитина М.И. Золотобалковский могильник. — к., 1972. Гаврилюк Н.А., Абикулова М.И. Позднескифские памятники Нижнего Поднепровья (новые материалы). Ч. 1 и 2. — к., 1991. Гаврилюк Н.А., Крапивина В.В. кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепро­ вья // Сто лет черняховской культуре. — к., 1999. — С. 298—322. Гей О.А. отчет о раскопках могильника у с. красный Маяк Бериславского района Херсонской области // НА ІА НАНУ. — 1986. Гошкевич В.И. Древние городища по берегам Низового Днепра // иАк. –– СПб, 1913. — Вып. 47. — С. 117—145. Гудкова А.В. классификация сероглиняной столовой керамики Тиры II—IV в. н. э. // Античная Тира и средне­ вековый Белгород. — к., 1979. — С. 99—115. Гудкова А.В., Крапивина В.В. Сероглиняная гончарная керамика ольвии первых веков нашей эры // Античные древности Северного Причерноморья. — к., 1988. — С. 82—104. Гудкова А.В., Крапивина В.В. Сероглиняная керамика Тиры, ольвии и памятников черняховской культуры. — к., 1990. Гудкова А.В., Малюкевич А.Е. Сероглиняная кружальная керамика поселений на Днестровском лимане (первая четверть I тыс. н. э.) // Stratum plus. — 1999. — № 4. — С. 8—18. Дмитров Л.О., Зуц В.Л., Копилов Ф.Б. Любимівське городище рубежу н. е. // АП УРСР. — 1961. — Т. 10. — С. 78—100. Зубар В.М., Храпунов І.М. Нові дослідження Любимівського городища // Археологія. — 1989. — № 4. — С. 131—135. Кашуба М., Левицкий О. По следам ранней гончарной сероглиняной керамики Восточно­карпатского региона // Старожитності степового Причорномор’я і криму. — Запоріжжя, 2009. — Т. XV. Крапивина В.В. орнаментация серолощеной керамики римского времени из ольвии // Памятники древних культур Северного Причерноморья. — к., 1979. Крапивина В.В. Сероглиняная кераміка Любимовского городища // Археологические исследования в Украине в 1978—1979 гг. — Днепропетровск, 1980. Крапивина В.В. ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. — к., 1993. Крапівіна В.В. Сіроглиняна кераміка ольвії VI—V ст. до н. е. // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 98—106. Кулькова М.А. Методы прикладных палеоландшафтных геохимических исследований. — СПб, 2012. Кульская О.А. Химико­технологические исследования ольвийских керамических изделий // ольвия. — к., 1940. — Т. 1. — С. 171—184. Кульська О.А. Хіміко­технологічне вивчення кераміки з ольвії // АН УРСР. — 1958. — Т. 7. — С. 77—91. Никоненко Д.Д., Матера М. Звіт про археологічні дослідження на консуловському пізньоскіфському городищі у 2015 р. // НА ІА НАНУ. — 2015. Погребова Н.Н. Позднескифские городища на Нижнем Днепре // МиА. — 1958. — № 64. — С. 103—247. Симоненко О.В., Сікоза Д.М., Дзнеладзе О.С. Пізньоскіфський могильник Червоний Маяк. — Херсон, 2015. Сымонович Э.А. отчет Николаевского отряда института археологи АН СССР о работах на Николаевском мо­ гильнике Бериславского района Херсонской области в 1971 г. // НА ІА НАНУ. — 1971. Сымонович Э.А. отчет о работах Николаевского отряда института археологи АН СССР и института антропологи МГУ в 1970 г. возле с. Николаевки Бериславского района Херсонской области // НА ІА НАНУ. — 1970. Сымонович Э.А. отчет о работах Черняховской экспедиции иА АН УССР в 1976 г. // НА ІА НАНУ. — 1976. Сымонович Э.А. отчет о раскопках Черняховской экспедиции иА АН СССР на Украине в 1977 г. // НА ІА НАНУ. — 1977. Шультце Е., Магомедов Б.В., Буйських С.Б. Сіроглиняний посуд римського часу з поселень ольвійської хори // Ostrogothica: Археология Центральной и Восточной европы позднеримского времени и Эпохи Великого перенаселения народов. — Харьков, 2009. Bayne N. The Grey Wares of North­West Anatolia: in the Middle and Late Bronze Age and the Early Iron Age and their Relation to the Early Greek Settlements. — Bonn, 2000. Carbo M.T.D., Reig F.B., Adelantado J.V.G., Martinez V.P. Аnalysis of Archaeological Pottery by X­ray­Fluorescence Spectrometryapplying the Limit Dilution Method // X­ray spectrometry. — 1994. — 23. — Р. 53—58. Daszkiewicz M. Ancient Pottery in the Laboratory — Principles of Archaeoceramological Investigations of Provenance and Technology // Novensia. — 2014. — 25. — Р. 177—197. Dupont P., Lungu V. (eds.) Synergia Pontica & Aegeo­Anatolica. — 2010. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 33 Ebert M. Ausgrabungen bei dem «Gorodok Nikolajewka» am Dnjepr, Gouv. Cherson // Praehistorische Zeitschrift. Bd. —1913. — 5. — S. 80—113. Jenkins R., Gould R.W., Gedcke D. Applications of X­Ray Spectronometry // Applied spectroscopy reviews. — 2000. — 35. — Р. 129—150. Lungu V. Projet d`atlas de reference des ceramiques grises monochromes du Pont­Euxin a l`époque grecque // Pontica XLII supplementum I — Pontic Grey Wares. — 2008. — Р. 13—41. Надійшла 06.12.2016 Д.Д. Никоненко СеРоГЛиНЯНАЯ кеРАМикА НижНеГо ПРиДНеПРоВъЯ І в. до н. э. — ІІ в. н. э. Статья посвящена характеристике комплекса сероглиняной гончарной столовой посуды позднескифских горо­ дищ и могильников Нижнего Поднепровья. керамика этой группы встречается во всех слоях античных памят­ ников Северного Причерноморья, на позднескифских памятниках Нижнего Днепра, Нижнего Дуная и крыма, а позднее становится характерным признаком черняховской культуры. Проведенный анализ материалов указывает на импортный характер серойке рамики нижнеднепровской «Ма­ лой Скифии». Множественные аналогии позволяют определить ольвию, как основное направление данного им­ порта. В составе комплекса позднескифской сероглиняной керамики доминируют античные формы, известные в ольвии еще в догетский период. D.D. Nykonenko GREy­CLAy POTTERy OF ThE DNIPRO RIVER LOWER REGION OF ThE PERIOD FROM ThE 1st CENTuRy BC TO ThE 2nd CENTuRy AD The article is devoted to the assemblage of gray­clay pottery tableware from the Late Scythian hill­forts and burial mounds of the Dnipro River lower region. Pottery of this group is found in all layers of the Ancient Greek sites at the north coast of the Black Sea, at the Late Scythian monuments of the Dnipro and the Danube Rivers lower regions and in the Crimea; later it becomes a peculiar feature of Cherniakhiv culture. The above analysis of materials indicates imported nature of gray pottery in «Minor Scythia» of the Dnipro River lower region. Multiple analogies can allow determining Olbia as the main direction of such imports. Ancient Greek forms known in Olbia back in the pre­Getian period predominate in the assemblage of the Late Scythian gray­clay pottery.

Similar Items