Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна

Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році
 життя 7 листопада 2019 р. в Санкт-Петербурзі
 помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського — Петербургського университету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгаг...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2019
Автор: Пустовалов, С.Ж.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2019
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195280
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 147–148. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860264363060887552
author Пустовалов, С.Ж.
author_facet Пустовалов, С.Ж.
citation_txt Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 147–148. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році
 життя 7 листопада 2019 р. в Санкт-Петербурзі
 помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського — Петербургського университету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгагенському, Даремському, Люблянському, Туркському, Вашингтонському університетах. В Мадриді, Кембриджі,
 Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн
 виступал з доповідями. У його науковому доробку понад 800 статей та більше 20 монографій з найрізноманітнішої гуманітарної проблематики.
first_indexed 2025-12-07T18:58:54Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 147 Пам’ятi Лева СамуїЛовича КЛейна Світова археологічна, антропологічна та істо- рична науки зазнали важкої втрати. На 93 році життя 7 листопада 2019 р. в Санкт-Петербурзі помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ле- нінградського — Петербургського универси- тету, він читав лекції у Віденському, Західно- Берлінському, Копенгагенському, Даремсько- му, Люблянському, Туркському, Вашингтон- ському університетах. В Мадриді, Кембриджі, Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн виступал з доповідями. У його науковому до- робку понад 800 статей та більше 20 моногра- фій з найрізноманітнішої гуманітарної про- блематики. Л. С. Клейн народився в Вітебську 2 лип- ня 1927 року в інтелігентній родині. З дитин- ства він вивчав декілька іноземних мов, вчився грі на фортепіано, писав вірші та малював. Як і тисячі хлопців сімнадцятирічний Лев Клейн пішов добровольцем на фронт. По закінчення війни, він отримує освіту в Ленінградському університеті. Йому поталанило вчитися в Во- лодимира Яковича Проппа, Михайла Ілларіо- новича Артамонова, Володимира Васильови- ча Мавродина. Музеї, бібліотеки Ленінграду, зустрічі з видатними ученими цілеспрямован- ність, гострий аналітичний розум, неабиякий талант дослідника обіцяли яскравий та швид- кий науковий злет. Проте, після закінчення університету Л. С. Клейн змушений був по- кинути археологію та зайнятися педагогічною практикою. Але Клейн є Клейн! Лев Самуїло- вич написав дисертацію з педагогіки (Клейн 2010, с. 86). Гадаю, він міг би написати дисерта- цію на будь-яку тему, за яку взявся б, оскільки завжди всебічно та глибоко її вивчав, провадив глибокий науковий аналіз, ставив нові пробле- ми, організовував дискусії, робив узагальнюю- чі висновки. Недаремно І. М. Дьяконов вва- жав, що гомерівські дослідження мусять руха- тися в новому напрямку після Гомерівський студій Клейна. Існує думка, що відкриття, які зроблені в Гомерівських студіях, можуть бути співставленні з археологічними досягненнями Л. С. Клейна. На початку 1960-х рр. Лев Самуїлович здобу- ває можливість продовжити археологічну осві- ту в аспірантурі ЛДУ. Наприкінці 1960-х рр. Л. С. Клейн захищає кандидатську дисертацію з походження катакомбної культури (1968), яка за обсягом дорівнювала докторській дисертації. Він стає асистентом кафедри археології ЛДУ. Навколо нього складається коло однодумців та учнів. Виходить друком їх перша наукова збірка «Проблеми археології» (1968). Невдовзі Л. С. Клейн стає начальником Новочеркаської археологічної експедиції (1969). При цьому розкриваються нові сторо- ни його особистості: організатора, археолога- польовика. В експедиції Л. С. Клейн мав абсо- лютний авторитет. На експедиційному штан- дарті був зображений лев у геральдичній позі з лопатою та в окулярах. Л. С. Клейн обходив всі кургани, слідкував за дотриманням методики, радив, пропонував свої рішення. Харчувався він разом з експедицією, віддаючи до загаль- ного казану всі свої достатньо великі польові, оскільки студенти забезпечувалися тоді недо- статньо. І в експедиції Лев Самуїлович постій- но працював над своїми текстами. Під настрій після вечері він міг розповісти яку-небудь ці- каву історію. Вони були настільки жваві та об- разні, що запам’яталися мені на все життя. Над робочим столом Льва Самуїловича ви- сіли плани роботи: на тиждень, місяць, рік, на все життя. Більша їх частина була ним викона- на. З 1970-х рр. його приваблювала теорія ар- хеології. Згодом у Льва Самуїловича виходить друком перша фундаментальна праця з теорії «Археологические источники» (1978). У восьмидесяті роки на долю Л. С. Клей- на випадають важкі випробування: арешт, та- бір, безробіття, цькування в наукових часопи- сах, спроби викреслити його з наукового жит- тя (Клейн 2010; 2011). Я переживав за нього, вважав, що такий яскравий талант не вдасться замовчати і продовжував посилатися на нього у своїх публікаціях. Після звільнення Лев Самуїлович блиска- вично швидко повернувся в науку. Після зако- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4148 номірного звільнення він з потроєною енергі- єю працює, наче прагне надолужити змарнова- ний у таборі час. Та навіть зона стає предметом його наукового зацікавлення. За матеріалами кримінальної ієрархії зони він пише статтю про становлення ієрархічних суспільств дав- нини. Ще не влаштувавшись на роботу, він по- чинає займатися дослідженням Гомерівсько- го епосу, друкується в «Народах Азии и Афри- ки», «Вестнике древней истории» інших пре- стижних виданнях. До кінця 1980-х рр. ізоляції Л. С. Клейна вже не існувало. Детально цей складний період життя він описав у своїх кни- гах (Клейн, 2010; 2011). 1990-ті на наступні роки стали роками сві- тового визнання заслуг Л. С. Клейна. Виходять друком російськомовне видання «Археологіч- ної типології» (1991), «Феномен советской ар- хеологии» (1993), «Перевернутый мир» (1993), доопрацьоване видання «Археологических ис- точников» (1995), «Анатомия Иллиады» (1998), «Другая любовь: природа человека и гомосек- суальность» (2000), «Введение в теоретичес- кую археологию» (2004), «Воскрешение Пе- руна. К реконструкции восточнославянского язычества» (2004), «Археологические мигра- ции» (2007), «Новая археология (критический анализ теоретического направления в архео- логии Запада»)» (2009), перероблене видан- ня «Перевернутого мира» (2010), «Формула Монтеллиуса» (2010), «Трудно быть Клейном» (2010), «История археологической мысли» (2011). У 1991 р. я приймав участь в організації за- прошення Л. С. Клейна до Інституту археоло- гії України для виступу з теорії археології. Лев Самуїлович відразу позитивно відгукнувся. Це була яскрава подія в житті Інституту археоло- гії. У 1990—2000 рр. Л. С. Клейн викладав та робив доповіді у багатьох університетах Євро- пи та Америки. Його теоретичні погляди отри- мують світове визнання, а його лепта до тео- рії археології стала темою спеціальної наукової конференції, яка відбулася на початку 2012 р. в м. Бірмінгем. Л. С. Клейн був одним з найяскравіших представників світової теоретичної археології. Його «История археологической мысли» та- кож як і «История антропологической мысли» мають бути на столі будь-якого археолога та культурного антрополога. «История археоло- гической мысли» — це унікальний вступ до на- уки, історія розвитку, розкриття перспектив науки археології. Лев Самуїлович познайомив нас із західними археологами, а західних — з нашими. Він систематизував різноманітні під- ходи дослідження та ввів їх до загальних рамок теоретичних уявлень науки. До безсумнівних досягнень Клейна можна віднести відкрит- тя кардинальних відмін між класифікацією та типологією, роль передзнання для побудови працюючої типології. Він висловив ідею про можливість застосування теорії комунікації до культурної еволюції, що є дуже важливим для розвитку антропології та археології. Систему головних принципів археології Клейн поба- чив розколотою на дві суперечливі системи, що є важливим не тільки для археології. Ваго- мим є внесок Л. С. Клейна у становлення те- орії міграції за археологічними даними. Зна- чним є роль робіт Л. С. Клейна в досліджен- ні східнослов’янської археології, у дослідженні Гомерівського епосу. Блискучими є переклади Клейна західних істориків та археологів. Л. С. Клейн залишив величезну спадщину в науці, белетристиці, пригодницькому та детек- тивному жанрі. Можна сказати, що Лев Саму- їлович Клейн — це ціла епоха. Сьогодні вона завершилася. Але книги Л. С. Клейна ще дов- го будуть визначати напрями розвитку світової археології. Клейн, Л. С. Происхождение донецкой катакомбной культуры. Автореф. Дисс. Канд. ист. Наук. Ленин- град, 1968. Клейн, Л. С. Археологические источники. Ленинград, 1978. Клейн, Л. С. Археологическая типология. Ленинград, 1991. Клейн, Л. С. Феномен советской археологии. Санкт- Петербург, 1993. Клейн, Л. С. Анатомия Иллиады. Санкт-Петербург, 1998. Клейн, Л. С. Другая любовь: Природа человека и гомосексу- альность. Санкт-Петерббург, 2000. Клейн, Л. С. Введение в теоретическую археологию. Кн. 1. Метаархеология. Санкт-Петербург, 2004. Клейн, Л. С. Миграция: археологические признаки. Stratum plus. 1999, 1. Клейн, Л. С. Новая археология. Донецк, 2009. Клейн, Л. С. Формула Монтелиуса. Донецк, 2011. Клейн, Л. С. Фремя кентавров. Донецк, 2010. Клейн, Л. С. Трудно быть Клейном. Нестор-История. Санкт-Петербург, 2010. Клейн, Л. С. Перевернутый мир. Донецк, 2011. Клейн, Л. С. История археологической мысли ТТ.1.2. Из- дательский дом СПб университета. 2011 Проблемы археологии. Вып. 1. Л.: Изд-во Ленуниверси- тета 1968. С. Ж. ПУСТОВАЛОВ, кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195280
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:58:54Z
publishDate 2019
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Пустовалов, С.Ж.
2023-12-04T09:35:54Z
2023-12-04T09:35:54Z
2019
Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 147–148. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195280
Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році
 життя 7 листопада 2019 р. в Санкт-Петербурзі
 помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського — Петербургського университету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгагенському, Даремському, Люблянському, Туркському, Вашингтонському університетах. В Мадриді, Кембриджі,
 Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн
 виступал з доповідями. У його науковому доробку понад 800 статей та більше 20 монографій з найрізноманітнішої гуманітарної проблематики.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Хронiка
Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
In memoriam of Lev Samuilovych Klein
Article
published earlier
spellingShingle Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
Пустовалов, С.Ж.
Хронiка
title Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
title_alt In memoriam of Lev Samuilovych Klein
title_full Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
title_fullStr Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
title_full_unstemmed Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
title_short Пам’ятi Лева Самуїловича Клейна
title_sort пам’ятi лева самуїловича клейна
topic Хронiка
topic_facet Хронiка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195280
work_keys_str_mv AT pustovalovsž pamâtilevasamuílovičakleina
AT pustovalovsž inmemoriamoflevsamuilovychklein