До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195283 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової / С.С. Березанська, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 133–134. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195283 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Березанська, С.С. Отрощенко, В.В. 2023-12-04T09:52:15Z 2023-12-04T09:52:15Z 2019 До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової / С.С. Березанська, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 133–134. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195283 uk Інститут археології НАН України Археологія Хронiка До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової |
| spellingShingle |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової Березанська, С.С. Отрощенко, В.В. Хронiка |
| title_short |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової |
| title_full |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової |
| title_fullStr |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової |
| title_full_unstemmed |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової |
| title_sort |
до ювiлею iрини миколаївни шарафутдiнової |
| author |
Березанська, С.С. Отрощенко, В.В. |
| author_facet |
Березанська, С.С. Отрощенко, В.В. |
| topic |
Хронiка |
| topic_facet |
Хронiка |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195283 |
| citation_txt |
До ювiлею Iрини Миколаївни Шарафутдiнової / С.С. Березанська, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 133–134. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT berezansʹkass doûvileûirinimikolaívnišarafutdinovoí AT otroŝenkovv doûvileûirinimikolaívnišarafutdinovoí |
| first_indexed |
2025-11-26T19:35:40Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:35:40Z |
| _version_ |
1850771449596346368 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 133
До ювiлею iрини Миколаївни ШарафутДiнової
Невпинний плин часу виводить нас у нові кола
історичних подій, позначаючись на долі кож-
ної особистості. Прожити життя гідно в мото-
рошному ХХ-му та турборежимному ниніш-
ньому віці дано не кожному, а в нашої ювіляр-
ки склалося, попри всі стрімкі повороти долі.
Ірина (Оксана) Миколаївна з’явилась на світ
04 грудня 1929 р. у суто науковій київській ро-
дині геолога Антоніни Тищенко та хіміка Ми-
коли Самсоні-Тодорова. Брат її Костянтин Ті-
щенко — відомий кельтолог, а чоловік — Батий
Шарафутдінов — історик. Зрозуміло, що таку
інтелігентну сім’ю не міг оминути маховик
Великого терору. Батько був заарештований
і розстріляний 1936 року, а 1957-го — реабілі-
тований, за відсутністю складу злочину. Мати
місяцями працювала в геологічних експедиці-
ях. Тому дитинство та перші шкільні роки Іри-
ни пройшли у мальовничому с. Уздиця на Сум-
щині, де бабуся Тетяна Овдіївна прищепила ді-
вчинці любов до української мови та культури.
Війну та окупацію родина пережила в Киє-
ві. Майбутній археологині довелось розпочина-
ти трудовий шлях чорноробом у Ботанічному
саду. Ірина Миколаївна згадує як її мама потра-
пила в пекло висадженого більшовиками Хре-
щатика у вересні 1941 р., чудом звідти вибралась
і три доби по тому не могла прийти до тями. На-
слідком цієї диверсії став Бабин Яр. Навчання
в 135-тій жіночій школі відновилося після від-
ступу окупантів. 1948 року срібна медалістка
вступає до Київського державного університету
ім. Тараса Шевченка, який закінчує з відзнакою
в 1953-му. Зацікавленість наукою визначили
лекції Л. М. Славіна, гурток археології, очолю-
ваний тоді Є. Максимовим, та дружба з одно-
курсницею Юлею Козуб. А далі — робота нау-
ковим співробітником Державного історично-
го музею (1953—1956), одруження, народження
сина Андрія та навчання в аспірантурі Інституту
археології АН УРСР (1956—1960).
Аспірантська доля Ірини Миколаївни скла-
лася драматично: пішли з життя перший та дру-
гий наукові керівники (М. Я. Рудинський, а зго-
дом — О. Ф. Лагодовська). С. М. Бібіков, дале-
кий від проблематики бронзової доби, керував
підготовкою дисертації формально. Реальну на-
укову підтримку з орієнтацією на Сабатинів-
ську культуру вона одержала від В. М. Данилен-
ка. 1968-го року журнал «Советская археология»
надрукував статтю Ірини Миколаївни «К во-
просу о сабатиновской культуре» яка викликала
жваву реакцію колег, від солідарного схвален-
ня до жорсткого несприйняття. Знадобилось
ще майже 20 років для остаточного утверджен-
ня виділеної нею культури на сторінках «Архе-
ологии Украинской ССР», т. 1, 1985 та колек-
тивної монографії «Культуры эпохи бронзы на
Перший випуск курсів перепідготовки археологічних кадрів, 1970 р. (7 зліва)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4134
территории Украины» (1986). У проміжку між
цими подіями мав місце захист кандидатської
дисертації «Племена Степового Подніпров’я
за доби пізньої бронзи» (1975 р.) та публікація.
монографії «Степное Поднепровье в эпоху по-
здней бронзы» (1982). Наступного 1983 року
Ірину Миколаївну обирають на посаду старшо-
го наукового співробітника ІА АН УРСР. Зага-
лом, 80-ті рр. ХХ ст. стали найбільш плідними
в творчій біографії дослідниці. Науковий доро-
бок І. М. Шарафутдінової (понад 50 друкованих
праць) лише частково віддзеркалює зроблене
нею впродовж життя, відданого археології.
Особливе місце в житті Ірини Миколаївни
займали експедиції. Подібно до мами-геолога,
донедавна найстаршої мешканки Києва, юві-
лярка перебувала в них місяцями, особли-
во коли опинялась поза штатом ІА АН УРСР і
мусила працювати за контрактом. Вже сам пе-
релік прізвищ очільників експедицій, де дове-
лося працювати Ірині Миколаївні впродовж
1950—1994 років, звучить епічно: Л. М. Славін,
В. К. Гончаров, О. І. Тереножкін, Д. Я. Телєгін,
В. М. Даниленко, О. М. Лєсков, С. С. Березан-
ська, О. Г. Шапошникова, В. М. Фоменко. В
ролі ідеального начальника загону їй талани-
ло розкопувати такі видатні пам’ятки як посе-
лення Чикалівка та Дереївка на Дніпрі, Ново-
розанівка на Інгулі, Ташлик, Новогеоргіївка та
Виноградний Сад на Південному Бузі, Степо-
ве на р. Березань. Вінцем польових практик ста-
ли розкопки селища Виноградний Сад (1984—
1994) — чільної нині пам’ятки Сабатинівської
культури. А були ж іще й дослідження давніх
могил у степах Херсонщини, а особливо — Ми-
колаївщини. Плідною стала багатолітня творча
співпраця з Олімпіадою Гаврилівною Шапош-
никовою та Віктором Миколайовичем Фомен-
ком в Інгульській (Миколаївській) експедиції,
де накопичено щонайпотужнішу нині базу дже-
рел до вивчення Сабатинівської культури.
За 60-тих — 80-тих років минулого віку
важко було уявити наш Інститут археології без
Оксани Шарафутдінової. Дослідниця трива-
лий час суміщала наукову та польову роботу з
обов’язками завідувача Науковим архівом ІА
АН УРСР та члена Польового комітету, зви-
чайно ж на громадських засадах. Вона ж була
активним лектором школи підвищення ква-
ліфікації археологічних кадрів на базі працю-
ючих експедицій. Співробітники Інституту
50-тих років пригадують, що саме Оксана пе-
реклала українською мовою рукопис культо-
вої нині монографії «Михайлівське поселен-
ня» О. Ф. Лагодовської, О. Г. Шапошникової
та М. Л. Макаревича (1962). Це був крок до
утвердження нашої мови як наукової в архео-
логії. Ювілярка органічно сполучає в собі ін-
телігентність із патріотизмом, беручи участь
у протестах активістів проти незаконної забу-
дови рідного їй міста, часом із травматичними
наслідками.
Вітаємо невтомну трудівницю археології з
ювілеєм! Щиро зичимо Вам, Ірино Микола-
ївно, маминого здоров’я та позитивного вирі-
шення всіх поточних проблем!
С. С. БерезАнСькА,
доктор історичних наук
В. В. ОтрОщенкО,
доктор історичних наук,
Інститут археології нАн України
До ювiлею Марини волоДиМирiвни СкржинСької
23 серпня 2019 р. виповнилося 80 років визнач-
ному вченому-антикознавцю, досліднику істо-
рії та культури Давньої Греції і античних держав
Північного Причорномор’я, доктору історич-
них наук Марині Володимирівні Скржинській.
Марина Володимирівна народилась 1939 р.
у м. Ленінград, в родині відомої вченої,
історика-медієвіста і філолога, доктора істо-
ричних наук Олени Чеславівни Скржинської.
Олена Чеславівна займалася дослідженнями
|