До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської
23 серпня 2019 р. виповнилося 80 років визначному вченому-антикознавцю, досліднику історії та культури Давньої Греції і античних держав Північного Причорномор’я, доктору історичних наук Марині Володимирівні Скржинській....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195284 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської / О.Г. Кузьміщев // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 134–135. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195284 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кузьміщев, О.Г. 2023-12-04T10:07:29Z 2023-12-04T10:07:29Z 2019 До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської / О.Г. Кузьміщев // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 134–135. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195284 23 серпня 2019 р. виповнилося 80 років визначному вченому-антикознавцю, досліднику історії та культури Давньої Греції і античних держав Північного Причорномор’я, доктору історичних наук Марині Володимирівні Скржинській. uk Інститут археології НАН України Археологія Хронiка До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської To the Anniversary of Maryna Volodymyrivna Skrzynska Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської |
| spellingShingle |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської Кузьміщев, О.Г. Хронiка |
| title_short |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської |
| title_full |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської |
| title_fullStr |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської |
| title_full_unstemmed |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської |
| title_sort |
до ювiлею марини володимирiвни скржинської |
| author |
Кузьміщев, О.Г. |
| author_facet |
Кузьміщев, О.Г. |
| topic |
Хронiка |
| topic_facet |
Хронiка |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
To the Anniversary of Maryna Volodymyrivna Skrzynska |
| description |
23 серпня 2019 р. виповнилося 80 років визначному
вченому-антикознавцю, досліднику історії та культури Давньої Греції і античних держав
Північного Причорномор’я, доктору історичних наук Марині Володимирівні Скржинській.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195284 |
| citation_txt |
До ювiлею Марини Володимирiвни Скржинської / О.Г. Кузьміщев // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 134–135. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmíŝevog doûvileûmarinivolodimirivniskržinsʹkoí AT kuzʹmíŝevog totheanniversaryofmarynavolodymyrivnaskrzynska |
| first_indexed |
2025-11-25T00:21:48Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:21:48Z |
| _version_ |
1850501881514688512 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4134
территории Украины» (1986). У проміжку між
цими подіями мав місце захист кандидатської
дисертації «Племена Степового Подніпров’я
за доби пізньої бронзи» (1975 р.) та публікація.
монографії «Степное Поднепровье в эпоху по-
здней бронзы» (1982). Наступного 1983 року
Ірину Миколаївну обирають на посаду старшо-
го наукового співробітника ІА АН УРСР. Зага-
лом, 80-ті рр. ХХ ст. стали найбільш плідними
в творчій біографії дослідниці. Науковий доро-
бок І. М. Шарафутдінової (понад 50 друкованих
праць) лише частково віддзеркалює зроблене
нею впродовж життя, відданого археології.
Особливе місце в житті Ірини Миколаївни
займали експедиції. Подібно до мами-геолога,
донедавна найстаршої мешканки Києва, юві-
лярка перебувала в них місяцями, особли-
во коли опинялась поза штатом ІА АН УРСР і
мусила працювати за контрактом. Вже сам пе-
релік прізвищ очільників експедицій, де дове-
лося працювати Ірині Миколаївні впродовж
1950—1994 років, звучить епічно: Л. М. Славін,
В. К. Гончаров, О. І. Тереножкін, Д. Я. Телєгін,
В. М. Даниленко, О. М. Лєсков, С. С. Березан-
ська, О. Г. Шапошникова, В. М. Фоменко. В
ролі ідеального начальника загону їй талани-
ло розкопувати такі видатні пам’ятки як посе-
лення Чикалівка та Дереївка на Дніпрі, Ново-
розанівка на Інгулі, Ташлик, Новогеоргіївка та
Виноградний Сад на Південному Бузі, Степо-
ве на р. Березань. Вінцем польових практик ста-
ли розкопки селища Виноградний Сад (1984—
1994) — чільної нині пам’ятки Сабатинівської
культури. А були ж іще й дослідження давніх
могил у степах Херсонщини, а особливо — Ми-
колаївщини. Плідною стала багатолітня творча
співпраця з Олімпіадою Гаврилівною Шапош-
никовою та Віктором Миколайовичем Фомен-
ком в Інгульській (Миколаївській) експедиції,
де накопичено щонайпотужнішу нині базу дже-
рел до вивчення Сабатинівської культури.
За 60-тих — 80-тих років минулого віку
важко було уявити наш Інститут археології без
Оксани Шарафутдінової. Дослідниця трива-
лий час суміщала наукову та польову роботу з
обов’язками завідувача Науковим архівом ІА
АН УРСР та члена Польового комітету, зви-
чайно ж на громадських засадах. Вона ж була
активним лектором школи підвищення ква-
ліфікації археологічних кадрів на базі працю-
ючих експедицій. Співробітники Інституту
50-тих років пригадують, що саме Оксана пе-
реклала українською мовою рукопис культо-
вої нині монографії «Михайлівське поселен-
ня» О. Ф. Лагодовської, О. Г. Шапошникової
та М. Л. Макаревича (1962). Це був крок до
утвердження нашої мови як наукової в архео-
логії. Ювілярка органічно сполучає в собі ін-
телігентність із патріотизмом, беручи участь
у протестах активістів проти незаконної забу-
дови рідного їй міста, часом із травматичними
наслідками.
Вітаємо невтомну трудівницю археології з
ювілеєм! Щиро зичимо Вам, Ірино Микола-
ївно, маминого здоров’я та позитивного вирі-
шення всіх поточних проблем!
С. С. БерезАнСькА,
доктор історичних наук
В. В. ОтрОщенкО,
доктор історичних наук,
Інститут археології нАн України
До ювiлею Марини волоДиМирiвни СкржинСької
23 серпня 2019 р. виповнилося 80 років визнач-
ному вченому-антикознавцю, досліднику істо-
рії та культури Давньої Греції і античних держав
Північного Причорномор’я, доктору історич-
них наук Марині Володимирівні Скржинській.
Марина Володимирівна народилась 1939 р.
у м. Ленінград, в родині відомої вченої,
історика-медієвіста і філолога, доктора істо-
ричних наук Олени Чеславівни Скржинської.
Олена Чеславівна займалася дослідженнями
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 135
з давньої та середньовічної історії Криму, іс-
торією середньовічної Італії, розвитком реме-
сел, військової і гірничої справи Середньовіч-
ної Європи. Великою заслугою дослідниці був
переклад і публікація російською мовою праці
Йордана «Про походження і діяння гетів», що
вийшла у 1960 р. з докладними коментарями
перекладача і була перевидана в 2001 р. Текст
нового видання був суттєво доповнений за ав-
торським примірником Е. Ч. Скржинської.
Марина Володимирівна також пов’язала
своє наукове життя з історією і філологією. У
1961 р. вона з відзнакою закінчила класичне
відділення філологічного факультету Ленін-
градського державного університету та вступи-
ла до аспірантури. У 1968 р. захистила дисерта-
цію на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за темою «Новелістична тра-
диція про тиранію у Греції VII—VI ст. до н. е.»
під науковим керівництвом Аристида Іванови-
ча Доватура.
З 1962 по 1972 рр. Марина Володимирівна
працювала викладачем давньогрецької та ла-
тинської мов у Ленінградському державному
університеті та Медичному інституті. З 1972 р.,
за сімейними обставинами, вона переїхала до
Києва, де плідно працювала на посадах старшо-
го наукового і потім провідного наукового спів-
робітника Інституту археології НАН України до
2005 р. З 2005 по 2017 р. М. В. Скржинська —
провідний науковий співробітник відділу історії
України середніх віків та раннього нового часу
Інституту історії України НАН України.
Марина Володимирівна одружена з визна-
чним українським істориком, історіографом,
спеціалістом із середньовічної історії та нуміз-
матики, чл.-кор. НАН України Миколою Фе-
доровичем Котляром.
1973—1980 рр. М. В. Скржинська брала
участь в роботі Ольвійської археологічної екс-
педиції під керівництвом С. Д. Крижицького.
З того часу в її роботах поряд з літературними
джерелами постійно використовуються і різ-
номанітні археологічні пам’ятки. Марина Во-
лодимирівна і зараз продовжує співпрацювати
з Інститутом археології, підтримуючі наукові
контакти з його співробітниками, нещодав-
но була надрукована її стаття «До взаємин скі-
фів із греками в Північному Причорномор’ї»
(2017) в журналі «Археологія».
У 1992 р. Марина Володимирівна блискуче
захистила дисертацію на здобуття вченого сту-
пеня доктора історичних наук за темою «Анти-
чні письмові джерела VII—VI ст. до н. е. щодо
Північного Причорномор’я». Зібрані воєди-
но, систематизовані і ретельно вивчені авто-
ром свідчення Геродота, драматургів, ораторів
та інших античних письменників дали можли-
вість відтворити багато аспектів історії, куль-
тури, етнографії, фольклору, традицій і звича-
їв народів Північного Причорномор’я за арха-
їчної доби.
Серед найважливіших наукових моно-
графій дослідниці відзначимо: «Північне
Причорномор’я в описі Плінія Старшого»
(1977); «Будни и праздники Ольвии в VI—I вв. до
н. э.» (2000); «Скифия глазами эллинов» (2001);
«Древнегреческие праздники в Элладе и Север-
ном Причерноморье» (2009); «Культурные тра-
диции Эллады в античных государствах Север-
ного Причерноморья» (2010); «Образование и
досуг в античных государствах Северного При-
черноморья» (2014).
Загалом на сьогодні Марина Володимирів-
на є автором восьми монографій і понад 250
наукових і науково-популярних праць.
Інститут археології, учні та друзі щиро віта-
ють Марину Володимирівну з ювілеєм і бажа-
ють їй міцного здоров’я, щастя і ще багато ро-
ків плідної наукової праці!
О. Г. кУзьмІщеВ,
кандидат історичних наук,
Інститут археології нАн України
|