Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог
Paris, 2012. — 368 р. (Оссаsional Monographs — 3).
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195313 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог / Л.В. Ясновська // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 126-131. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195313 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1953132025-02-23T20:21:46Z Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог Ясновська, Л.В. Рецензії Paris, 2012. — 368 р. (Оссаsional Monographs — 3). 2013 Article Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог / Л.В. Ясновська // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 126-131. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195313 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Ясновська, Л.В. Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог Археологія |
| description |
Paris, 2012. — 368 р. (Оссаsional Monographs — 3). |
| format |
Article |
| author |
Ясновська, Л.В. |
| author_facet |
Ясновська, Л.В. |
| author_sort |
Ясновська, Л.В. |
| title |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог |
| title_short |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог |
| title_full |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог |
| title_fullStr |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог |
| title_sort |
рец.: ф. андрощук, в. зоценко скандинавские древности южной руси: каталог |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195313 |
| citation_txt |
Рец.: Ф. Андрощук, В. Зоценко Скандинавские древности Южной Руси: Каталог / Л.В. Ясновська // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 126-131. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT âsnovsʹkalv recfandroŝukvzocenkoskandinavskiedrevnostiûžnojrusikatalog |
| first_indexed |
2025-11-25T02:43:09Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:43:09Z |
| _version_ |
1849728542639652864 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 126
опублікованих і до останнього часу невідомих
науковому загалу, розкиданих по музеях і фон-
досховищах. У статтях каталогу наведено стис-
лі відомості про комплекс з докладним описом
імпортних предметів, вказано місце зберігання
(для музеїв — з інвентарними номерами), а та-
кож подано посилання на публікації в науко-
вій літературі. На жаль, у цих текстах (за рідкіс-
ними винятками) не названо прізвище дослід-
ника та рік розкопок пам’ятки. У тих випадках,
коли автор розкопок не опублікував матеріа-
ли, О.В. Симоненко посилається на недавню
власну робту (Simonenko 2008). Але ж відомос-
ті про більшість наведених у каталозі комплек-
сів містяться в авторських звітах, які зберіга-
ються в Науковому архіві Інституту археології
НАН України. Посилань на ті звіти немає і це в
певних випадках додасть роботи майбутнім до-
слідникам.
Та загалом нова книжка О.В. Симоненка,
безперечно, є важливим внеском у вітчизня-
ну археологічну й історичну науку та привер-
не увагу не тільки фахівців-сарматологів, але
й широкого кола дослідників античної доби,
євразійської хронології, давніх торговельних
шляхів тощо.
Б.В. МАГОМЕДОВ
Алексеева Е.М. Античные бусы Северного Причерноморья. — М., 1975. — Ч. 1; 1978. — Ч. 2; 1982. — Ч. 3. (САИ. —
Вып. Г1-12).
Кропоткин В.В. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н. э. — V в. н. э.). — М., 1970 (САИ. —
Вып. Д1-27).
Симоненко А.В. Хронология и периодизация сарматской культуры Северного Причерноморья // Сарматская куль-
тура Евразии: проблемы региональной хронологии. — Краснодар, 2004. — С. 134—173.
Simonenko A.V. römische Importe in sarmatischen Denkmälern des nördlichen Schwarzmeergebietes // römische
Importe in sarmatischen und maiotischen gräbern zwischen unterer Donau und kuban. — Mainz, 2008. — S. 3—264
(Archäologie in eurasien. — 25).
Поза всяким сумнівом, скандинавські матері-
али доби вікінгів викликають усюди в світі під-
вищену увагу науковців та й широкого кола чи-
тачів. Вони тісно пов’язані з багатовекторними
та складними процесами формування багатьох
європейських держав від самої Скандинавії
до Британії, Франції, Італії та Київської Русі.
Роль скандинавів у формуванні давньоруської
державності активно дискутується вже протя-
гом кількох століть, і, як відомо, досить часто
головним чинником тут було не суто наукове, а
політичне підґрунтя. Проте тут не йдеться про
історію боротьби між «норманістами» й «анти-
норманістами», що спалахує з певною періо-
дичністю.
Андрощук Ф., Зоценко В.
Скандинавские древности Южной Руси. Каталог. —
Paris, 2012. — 368 р. (Оссаsional Monographs — 3).
Головним для науки завжди є надійні дже-
рела для подальшого аналізу та узагальнення.
Поряд з писемними суттєву роль у правильно-
му висвітленні та розумінні цієї проблеми ві-
діграють археологічні матеріали. Їхнє значен-
ня розуміли ще в середині ХІХ ст., коли Ганс
Гільдебранд висунув питання про археологіч-
ні індикатори скандинавської присутності на
території Русі. Його робота 1882 р. практич-
но була археологічною ілюстрацією до швед-
ського видання Вільгельма Томсена з харак-
терною назвою «Заснування російської дер-
жави скандинавами». Від того часу розкопано
чимало пам’яток і виявлено багато артефактів,
пов’язаних з діяльністю скандинавів на Русі.
У другій половині ХХ ст. були вироблені (але
продовжують уточнюватися) певні критерії для © Л.В. ЯСНОВСЬКА, 2013
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 127
виокремлення скандинавських старожитнос-
тей серед численного давньоруського архео-
логічного матеріалу. З цих питань існує вели-
ка історіографія, проте досі йшлося про окремі
знахідки, пам’ятки або аспекти проблеми. Уза-
гальнюючої картини стану справ зі скандинав-
ськими артефактами на території Русі нині не-
має. Втім, те саме можна сказати й про інші ре-
гіони Європи.
Наприкінці минулого століття необхідність
створення повного каталогу скандинавських
знахідок на території Русі (як і давньоруських у
Скандинавії) постала особливо гостро. Виник
великий міжнародний проект зі складання ка-
талогу «Скандинавские древности на террито-
рии Руси. VІІІ—ХІІІ вв.». Українську частину
проекту (під редакцією В.М. Зоценка) колек-
тив авторів підготував ще 2006 р., але з різних
причин (вірогідно, через грандіозність заду-
му, величезну кількість об’єктів, появу нових
важливих комплексів) інші розділи, які пара-
лельно готували російські археологи, поки що
не завершені. Таким чином, цей великий блок
про скандинавські знахідки з території Украї-
ни ще чекає в Москві виходу з друку.
А потреба в цьому матеріалі лишалася зло-
боденною. Суттєвим поштовхом для реаліза-
ції всього цього практично наявного зібран-
ня скандинавських речей з території Украї-
ни стала робота над Міжнародним проектом
«Візантія та її північні сусіди. Народження
слов’янських держав» (2007—2009 рр.), яка ве-
лася в рамках Європейського наукового об’єд-
нання «Європейський Схід в ранньому серед-
ньовіччі: від племен до держави». У ньому бра-
ли участь провідні фахівці з різних наукових
центрів Польщі, Росії, Сербії, Франції, Укра-
їни, Чехії та Швеції.
Під час спільної роботи вчені зіштовхнули-
ся і з недостатністю публікацій нового архео-
логічного матеріалу за темою, і відсутністю уза-
гальнюючих зводів різних категорій знахідок.
Зокрема, одностайно визнана потреба найско-
рішого включення до загальноєвропейсько-
го наукового обігу скандинавських матеріалів
доби вікінгів, що походять з території України.
Цілком логічно, що створення нового катало-
гу взяли на себе учасники проекту Володимир
Зоценко та Федір Андрощук, які повністю во-
лоділи проблемою. Це рішення підтримав і ві-
домий археолог, один з кращих знавців старо-
житностей вікінгів Інгмар Янссон. Актуаль-
ність оперативної публікації зводу важливих
джерел з візантійсько-русько-скандинавських
Презентація каталогу під час роботи ІV Міжнародного польового археологічного семінару. Чернігів, 19 липня
2012 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 128
зв’язків підтримав Український національний
комітет візантиністів (президент П.П. Толоч-
ко), запланувавши видати цей каталог у своїй
серії «Оссаsional Monographs», що виходить у
Парижі. Координував, спрямовував і, голов-
не, знайшов фінансування для всієї спільної
роботи з публікації скандинавського археоло-
гічного матеріалу Центр досліджень історії та
цивілізації Візантії в Парижі (Костянтин Цу-
керман). З того часу публікація каталогу ста-
ла на практичні рейки. Автори підготували до
видання рецензовану роботу. Слід наголосити,
що за принципами викладу матеріалу та крите-
ріями відбору артефактів ця робота значно від-
різняється від «московського варіанта». Роз-
ширена вона й за рахунок нових цікавих зна-
хідок, перш за все, з Шестовиці.
Минулого року, нарешті, сталася довгоочі-
кувана для багатьох науковців України, Росії,
Швеції та й інших скандинавознавців і русис-
тів Європи подія. Завдяки зусиллям К. Цукер-
мана (відповідального редактора видання) у
Парижі в серії Українського національного ко-
мітету візантиністів «occasional Monographs»
вийшов каталог «Скандинавские древности
Южной Руси». Презентація та обговорення
цього видання відбулися в липні 2012 р. на IV
Міжнародному польовому археологічному се-
мінарі в Чернігові та Шестовиці — одному з
найбільших та найважливіших археологічних
комплексів Східної Європи зі скандинавськи-
ми знахідками. На жаль, каталог представляв
лише Ф.О. Андрощук. Його старший колега
Володимир Зоценко передчасно пішов з життя
наприкінці 2009 р.
В.М. Зоценко один з перших серед україн-
ських істориків почав розглядати присутність
варягів на території Русі як об’єктивний чин-
ник, не підмінюючи його ідеологічними чи
політичними обставинами, тож цілеспрямо-
вано почав фіксувати археологічні факти на
підтвердження того. Досвід, набутий під час
розкопок Вишгорода та Києва, опрацюван-
ня колекцій скандинавських старожитностей
у музеях України заклали початкове уявлення
про світ скандинавів.
Суттєві зрушення в розробці теми сталися
від середини 1990-х рр., коли з’явилася наго-
да працювати в музеях і археологічних центрах
Німеччини, Польщі, Швеції тощо. В.М. Зо-
ценко звернувся до вивчення скандинавських
старожитностей на території Києва, Іскоросте-
ня та Шестовиці 1, що, зрештою, й вилилося в
1 Зоценко В. Скандинавские древности и топография
Киева «дружинного» периода // ruthenica. — 2003. —
ІІ. — С. 51—86; його ж. Скандинавські артефакти
Південно-Західної Русі // Стародавній Іскоростень і
слов’янські гради VIII—X ст. — К., 2004. — С. 87—105;
Зоценко В., Звіздецький Б. Типологія та хронологія
артефактів «скандинавського» типу із розкопок Ста-
родавнього Іскоростеня // Русь на перехресті світів
(міжнародні впливи на формування Давньоруської
держави ІХ—Х ст.). — Чернігів, 2006. — С. 73—88; Зо-
Виступ К. Цукермана
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 129
підготовку разом з колегами каталогу сканди-
навських артефактів на території України. Але
йому, на превеликий жаль, не судилося поба-
чити реалізацію своїх задумів.
Ф.О. Андрощук також відомий археолог,
який спеціалізується на добі вікінгів і брав
участь у дослідженнях Києва та Шестовиці,
Рюрикова Городища, Великого Новгорода, а
також пам’яток північно-західньої Росії. За
матеріалами розкопок Шестовиці видав моно-
графію 2, в якій започаткував розробку катало-
гу скандинавських речей на території Дніпров-
ського Лівобережжя. В останні роки вчений
працює в різних наукових установах Швеції,
бере участь у розкопках пам’яток Швеції та Іс-
ландії. Отже, авторами був накопичений знач-
ний досвід для створення цієї роботи.
Каталог «Скандинавські старожитності Пів-
денної Русі» складається з шести розділів і
двох додатків. Артефакти, що ввійшли до ньо-
го, згруповані за географічним принципом, де
головним чинником є Дніпро. Кожний розділ
має анотацію. Опис речей з поховань супро-
воджується короткою характеристикою похо-
вального обряду, а іноді фотоматеріалами або
планами. Закінчується опис артефактів дани-
ми про місце зберігання та джерела інформа-
ції. Зазначимо, що опис знахідок з території
Києва та Правобережної України підготував
В. Зоценко. Він же досліджував артефакти, що
зберігаються в Ермітажі, опрацював архівну
спадщину Інституту історії матеріальної куль-
тури РАН. Скандинавські речі, що походять з
території Лівобережної України, опрацював
Ф. Андрощук і частково додав з Правобережжя
та Києва. Опис мечів із зібрання Черкаського
музею зроблений Ф. Андрощуком і Л. Сиво-
лап, опис поховання з останніх розкопок біля
Десятинної церкви надав Г.Ю. Івакін, а І. Янс-
сон — фібули з Вінниччини. Назви артефактів
подано російською та англійською.
Видання відкриває вступна стаття Г.Ю. Іва-
кіна про Володимира Миколайовича Зоценка,
якому 2 березня 2013 року виповнилося б шіст-
десят.
Сам каталог розпочинається докладною
біб ліографією, яка дає змогу іншим дослідни-
кам звернутися до першоджерел, а також кар-
тою поширення скандинавських артефактів
ценко В. Наконечник піхов меча з розкопок в Шесто-
виці 2006 р. // Матеріальна та духовна культура Пів-
денної Русі. — К.; Чернігів, 2012. — С. 111—113.
2 Нормани і слов’яни у Подесенні (моделі культурної
взаємодії доби раннього середньовіччя). — К., 1999.
на території Київської Русі, що вводить у пев-
ний контекст знахідки з території України. У
вступній статті автори вказали критерії відбору
скандинавських старожитностей серед масиву
давньоруського матеріалу. Особливу увагу при-
ділено поховальним пам’яткам Шестовицько-
го археологічного комплексу, які в різний час
досліджували Я.В. Станкевич, Д.І. Бліфельд,
О.П. Моця, В.П. Коваленко, О.В. Шекун та
ін. Приємно відзначити значну й, головне,
оперативну допомогу в підготовці цієї роботи
з боку працівників фондів Чернігівського іс-
торичного музею ім. В.В. Тарновського та ін-
ших архео логів Чернігова. Те саме слід сказати
й про фахівців інших наукових установ (Націо-
нальний музей історії України, ІА НАН Украї-
ни, Державний Ермітаж тощо). Окремо відзна-
чимо суттєвий внесок з перевірки старих ма-
теріалів, що зберігаються в Санкт-Петербурзі,
Ю.М. Лесмана, який нещодавно раптово пі-
шов із життя.
З території Вишгорода, Києва, Монастир-
ка, Сахнівки та інших подніпрянських центрів
використано результати робіт В.Й. Довженка,
М.К. Каргера, П.П. Толочка, Я.Є. Боровсько-
го, Г.Ю. Івакіна, І.І. Мовчана, М.А. Сагайдака,
В.О. Петрашенко та інших.
Огляд артефактів розпочинається з терито-
рії Правобережжя Середньої Наддніпрянщи-
ни, звідки походить 78 скандинавських речей
з різних пам’яток: укріплених і неукріплених
поселень, поховань, скарбів, а також випад-
кові знахідки. Їх подано за напрямком з Виш-
города на Київ і далі на південь. Матеріали з
Києва подано спочатку з могильника ІІ (Ки-
П.П. Толочко та Ф.О. Андрощук обговорють каталог в
польовому таборі в Шестовиці, 20 липня 2012 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 130
рилівська вулиця), далі знахідки з Верхнього
Києва (могильник І) і навколишньої території.
Серед поданих артефактів закралися деякі не
принципові неточності. Зокрема, колишня са-
диба інженера Кравцова знаходилася (с. 85) на
вул. Трьохсвятительській (нині Десятинна) по-
ряд із садибою Трубецьких, а не на вул. Вели-
ка Житомирська, 2. Робота Г.О. Пескової дала
можливість уточнити, що срібне окуття рогу та
бронзова рівнораменна фібула (вперше опуб-
ліковані та вірно визначені в цьому каталозі,
с. 77—78) походять з одного розкопу Д.В. Мі-
лєєва саме 1910 р. в садибі князя Трубецького 3.
Огляд скандинавських старожитностей ста-
родавнього Києва завершується територією
Подолу. Задокументовані знахідки походять з
поховань за обрядом інгумації, здебільшого з
камерних могил. Переважають прикраси (фі-
були, підвіски, браслети, каблучки, накладки
від ритонів), є зброя (мечі, наконечники спи-
сів і стріл, умбон щита) та речі повсякденного
вжитку (ложка, гольник, пінцет, гребінь, гор-
щик, точильний брусок і вістря).
11 артефактів, серед яких точильний бру-
сок, наконечник стріли, підвіски, зокрема й
підвіска «молот Тора», матриця для підвіски
типу Терслев, фібула, наконечник списа, брас-
лети та меч, походять з території укріплених
поселень на південь від Києва: Монастирок,
Пекарі (Княжа гора), Сахнівка, Мельники,
Черкаси. Частина з них виявлена відносно не-
давно розкопками Є.В. Максимова й В.О. Пе-
трашенко та інших дослідників. Ці речі датова-
ні Х—ХІ ст.
Район нижнього Подніпров’я представлено
в ІІ розділі каталогу сімома скандинавськими
речами, серед яких фібула, декорована в сти-
лі Борре, п’ять мечів типу S і Т, що походять
з Дніпровських порогів, а також знаменита
кам’яна брила з рунічним написом з о. Бере-
зань. Датування їх також не виходить за межі
Х—ХІ ст.
Про присутність варягів у складі війська
князя Володимира під час його походу на Кор-
сунь (візантійський Херсон), можливо, свід-
чать сім знахідок з поховання в його некропо-
лі: наконечник піхов меча, п’ять наконечників
стріл і скрамасакс. Ще один наконечник піхов
меча зафіксовано на території Керчі. Знахідки
датовано Х ст.
3 Пескова А.А. Малоизвестная коллекция находок из
раскопок Д.В. Милеева в Киеве в 1908—1912 гг. (ОАВЕ
и СГЭ, коллекция № 637) // Первые каменные храмы
Древней Руси. — СПб., 2012. — С. 186—192, ил. 1, 2
(Труды Государственного Эрмитажа. — LXV).
У четвертому розділі подано 25 предметів з
більш віддалених від Дніпра регіонів Правобе-
режної України — Київської, Житомирської,
Волинської, Рівненської, Вінницької, Хмель-
ницької та Львівської областей. Артефакти по-
ходять з укріплених поселень (Білгородка, Ко-
ростень, Мотижин, Райки, Листвен), курганних
некрополів (Підгірці, Коростень), Великохай-
чинського скарбу та інших місць. Проте речі
з давнього Білгорода доцільніше об’єднати в
один блок з Києвом і Вишгородом. Представ-
лені чоловічі та жіночі речі (відповідно 12 і 10
екз.). Давнішими артефактами скандинавсько-
го походження на цій території є меч і спис з
Бічевої (Житомирська обл.) і Листвена (Львів-
ська обл.), датовані ІХ ст. Типовими скандинав-
ськими речами, які виявлені на території Пра-
вобережжя та підтверджують широкий ареал
перебування вихідців з «далекої» півночі, є мечі
(6 екз.), два списи типів В та Е, за Яном Петер-
соном, бутеролі (6 екз.), наконечник стріли. До
жіночих речей відносяться підвіски типів Борре
та Єллінге (5 екз.), два браслети, шийна гривна,
фібула та пряжка типу Урнес, відповідно з Київ-
ської, Житомирської, Волинської та Вінницької
областей. Подано також прясельце з розкопок
І.К. Свєшнікова на території Звенигородсько-
го посаду, на якому прокреслено скандинав-
ськими рунами жіноче ім’я Сіґрід (Sigrid) (за
О.О. Мельниковою).
Найбільше артефактів (п’ятий розділ) по-
ходить з території Лівобережної України (те-
риторія сучасних Чернігівської, Полтавської,
Сумської, Донецької, частково Київської та
Черкаської областей). Більшість речей вияв-
лено в похованнях Чернігова, Шестовиці, Пе-
ресажа й Седнева, які досліджували Д.Я. Са-
моквасов, М.Ю. Бранденбурґ, П.І. Смолічев,
Я.В. Станкевич, Д.І. Бліфельд, С.С. Ширин-
ський, О.П. Моця та В.П. Коваленко. Зна-
чно менше скандинавських речей виявлено
в укріплених (Шестовиця, Чернігів, Городи-
ще) та неукріплених поселеннях (Шестови-
ця, Ліскове). Декілька артефактів походять зі
скарбів: Борисоглібського (1883 р.) і Шпилів-
ського (1887 р.). Представлені також випадко-
ві знахідки з Жовт невого, Блистови, Бонда-
рів, Вишеньок, Сосниці, Денисова, Жовнина,
Хвощевого, Тетянівки та Маяків.
Звернемо увагу, що зі 127 речей з Лівобереж-
ної України 96 походять з Шестовицького ар-
хеологічного комплексу (93 екз. з могильни-
ка та 3 екз. з городища й поселення). Автори
об’єднали їх за певними категоріями — зброя,
прикраси, інструменти, речі повсякденного
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 131
вжитку та предмети культу. Недарма Ф. Андро-
щук у вступній частині до цього розділу деталь-
ніше порівняно з іншими розглянув історію до-
слідження Шестовицького могильника.
Останній розділ каталогу присвячено опи-
су випадкових знахідок, зокрема мечів, два з
яких Ф. Андрощук і Л. Сиволап опублікува-
ли вперше.
Продовжують інформацію про скандинав-
ські старожитності Південної Русі два додат-
ки, де подано новітні знахідки, які ще невідо-
мі широкому загалу. Перший, підготовлений
О.П. Моцею, В.П. Коваленком і Ю.М. Ситим,
знайомить з результатами робіт Міжнародної
археологічної експедиції Інституту археології
НАН України та Чернігівського національного
педагогічного університету імені Т.Г. Шевчен-
ка з досліджень унікальних поховань за обря-
дом інгумації та спалення на території Шесто-
вицького археологічного комплексу в 2006 та
2011 рр.
Детальний опис камерного поховання 2006 р.
супроводжується кольоровими світлинами та
планом. До каталогу ввійшли речі, які дозво-
ляють зробити реконструкцію головного убору
скандинавського воїна, — навершя головного
убору, а також зброя — скрамасакс у піхвах, на-
конечник піхов меча, меч і сокира; із речей по-
всякденного вжитку — штир з кільцем і точильні
бруски; із прикрас — два персні; із культових —
фрагмент окуття ритона. Поховання за обрядом
спалення на стороні детально подано у вступній
частині додатку, а до каталогу включено прикра-
си: фібули, підвіски, ланцюгоутримувачі та обо-
ймиці. Артефакти датуються Х ст. і опубліковані
після тривалої реставрації вперше.
Другий додаток, підготовлений В.М. Скоро-
ходом, присвячений знахідкам скандинавсько-
го походження з культурного шару, житлових і
господарських споруд Х—ХІІ ст., виявлених на
території Шестовицького городища, посаду та
Подолу протягом 1983—2009 рр. Це лодійні за-
клепки, амулети, підвіска та браслет, наконеч-
ник стріли та накладка від вудил, вістря з рогу та
гребінь. Вони датуються Х ст. Сюди включили
й ажурний бронзовий наконечник піхов меча із
фігурою Одина в центрі плетіння — випадкову
знахідку з посаду Виповзівського городища на
Десні (Чернігівська обл.).
Завершується каталог докладним геогра-
фічним і предметним індексами. Зрозуміло,
що представлені 287 артефактів не вичерпують
відомих нині на території України скандинав-
ських старожитностей, знахідки яких виявля-
ють досить регулярно. Згадаймо, наприклад
меч Х ст., випадково знайдений восени 2011 р.
в Дніпрі біля о. Хортиця. Після тривалої рес-
таврації в Києві та урочистої презентації зна-
хідки у Національному музеї історії України
його щойно повернули на зберігання до За-
поріжжя. Каталог потребує доповнення й ін-
шими деякими речами з розкопок останньої
чверті ХХ та початку ХХІ ст., пропущених з
об’єктивних причин. Деякі категорії предметів
надто погано вивчені для надійного визначен-
ня місця їхнього походження, тож лишаються
дискусійними. Певні знахідки є надто фраг-
ментованими та в поганому стані чи потребу-
ють реставрації для якоїсь надійної атрибуції.
За окремими невеликими винятками (там, де
був зрозумілий контекст знахідки) автори ціл-
ком справедливо відмовилися від використан-
ня численних предметів з приватних колекцій.
Адже територія походження цих знахідок не-
відома, тож їх використання може суттєво ви-
кривити картину розповсюдження скандинав-
ського матеріалу.
Але, головне, — цей каталог став першим
зібранням максимально можливої кількос-
ті надійно визначених знахідок скандинав-
ських старожитностей на території України.
Він подає картину їх розповсюдження, яку в
подальшому можна уточнювати та доповню-
вати. Археологи та історики отримали надійне
джерело, базу для подальшого аналізу, певних
історичних реконструкцій, узагальнень тощо.
Варто було б вернутися до ідеї повного опису
речей англійською.
Загалом вихід каталогу, безперечно, є по-
дією та знайде зацікавлених читачів серед на-
уковців, викладачів, працівників музеїв, аспі-
рантів, студентів і любителів історії.
Л.В. ЯСНОВСьКА
|