Кераміка поселення Глибоке Озеро 2

Кераміка поселення Глибоке Озеро 2

Розглядаються питання морфологічної класифікації керамічного посуду багатошарового поселення Глибоке Озеро 2 (бережнівсько-маївська зрубна культура, XV— XIV ст. до н. е., та початок постзрубного часу, кінець XIII—XII ст. до н. е.).Висвітлено типологічну структуру колекції. Здійснено її стратигра...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2020
Автори: Корохiна, А.В., Гершкович, Я.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2020
Теми:
Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195351
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Кераміка поселення Глибоке Озеро 2 / А.В. Корохіна, Я.П. Гершкович // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 99–111. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195351
record_format dspace
spelling Корохiна, А.В.
Гершкович, Я.П.
2023-12-04T13:42:48Z
2023-12-04T13:42:48Z
2020
Кераміка поселення Глибоке Озеро 2 / А.В. Корохіна, Я.П. Гершкович // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 99–111. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0235-3490
DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.099
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195351
903.23(477.62)"637"
Розглядаються питання морфологічної класифікації керамічного посуду багатошарового поселення Глибоке Озеро 2 (бережнівсько-маївська зрубна культура, XV— XIV ст. до н. е., та початок постзрубного часу, кінець XIII—XII ст. до н. е.).Висвітлено типологічну структуру колекції. Здійснено її стратиграфічний аналіз із залученням статистичниих методів до обгрунтування хронологічної зміни співвідношення основних морфологічних таксонів. Апробовано методику порівняння класифікацій посуду близьких за часом пам’яток різних територій, оброблених за єдиною методикою.
Статья является частью исследования, посвященного систематизации и интерпретации материалов многослойного поселения Глубокое Озеро 2 (бережновско-маевская срубная культура, XV—XIV вв. до н. э., и постсрубный культурный тип, конец XIII—XII вв. до н. э.) в среднем течении Северского Донца. Авторы разработали морфологическую классификацию керамической посуды поселения по методике, апробированной Я. П. Гершковичем на материалах Суботовского городища в Среднем Поднепровье. Это по­ 110 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 зволило сравнить данные по двум памятникам и апробировать простую методику создания межкультурной классификации. Сравнение типологической структуры проявило ожидаемые различия двух коллекций. Отличительной чертой Глубокого Озера 2 является преобладание банок (61 %), с меньшим количеством горшков (31 %) и чаш (7,0 %). Состав Суботовской коллекции шире состава Глубокого Озера 2. Четыре из 11 категорий посуды и только 7 из 55 типов являются общими, что объясняется культурной, пространственной и хронологической спецификой сравниваемых памятников. Стратиграфическая интерпретация полученной схемы основана на сравнении относительных частот морфологических таксонов в слоях и горизонтах памятника, что позволило выявить динамику хронологических изменений. При общем преобладании непрофилированных сосудов (преимущественно банок), их доля растет от 60 % в слое I до почти 70 % в слое II и снова снижается до 50 % в слое III. Обратная динамика наблюдается для профилированных форм (преимущественно горшков): слой I — 40 %, слой II — 30 %, слой III — 50 %. Проверка этих наблюдений была произведена с помощью теста хи-квадрат Пирсона. Результаты показали статистически значимую разницу в распределении профилированных и непрофилированных форм между горизонтами, принадлежащими к разным слоям, и несущественные изменения — между горизонтами в пределах одного слоя. Продолжение исследований предполагает анализ орнаментации посуды и ее возможной корреляции с морфологической классификацией.
This paper is a part of a broader investigation aiming to systematize and interpret the materials of multi-layered settlement Hlyboke Ozero 2 (Berezhnivka-Maivka Zrubna, XV—XIV BC, and post-Zrubna cultures, late XIII—XII BC) in the middle reaches of the Siverskyi Donets River. The authors have developed a morphological classification of pottery from the settlement based on the method previously applied by Yakiv Gershkovych on the materials of the Subotiv fortified site in the Middle Dnieper region. In this way, it was possible to compare data from these sites and to test a simple method of creating inter-cultural classification. Comparison of typological structure showed expected difference of the assemblages. Hlyboke Ozero 2 special feature is the prevalence of jars (61 %) with the lower amount of pots (31 %) and cups (7 %). Composition of Subotiv’s assemblage is wider than those of Hlyboke Ozero 2. Four out of 11 pottery categories and only 7 out of 55 types are shared, which can be explained by cultural, spatial and temporal specifity of the sites being compared. Stratighraphic interpretation ofthe developed schemewas made by the comparison ofrelative frequency of morphological taxa in layers and horizons of the site. Thus, dynamics of chronological changewasidentified. With the general predominance of uninflected vessels (mostly jars), their percentage grows from 60 % in layer I to almost 70 % in layer II and falls again to 50 % in layer III. The inverse dynamics has been revealed for inflected ones (mostly pots): layer I — 40%, layer II — 30 %, layer III — 50 %. Verification of these observations was made by the Pearson’s chi-square test. Its results showed significant difference in distribution of inflected and uninflected forms between horizons belonging to different layers and non-significant changes in horizons within one layer. Further investigations suggest the analysis of pottery decoration and its possible correlations with morphological classification.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публiкацiї археологiчного матерiалу
Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
Керамика поселения Глубокое Озеро 2
Pottery from the Hlyboke Ozero 2 settlement
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
spellingShingle Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
Корохiна, А.В.
Гершкович, Я.П.
Публiкацiї археологiчного матерiалу
title_short Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
title_full Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
title_fullStr Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
title_full_unstemmed Кераміка поселення Глибоке Озеро 2
title_sort кераміка поселення глибоке озеро 2
author Корохiна, А.В.
Гершкович, Я.П.
author_facet Корохiна, А.В.
Гершкович, Я.П.
topic Публiкацiї археологiчного матерiалу
topic_facet Публiкацiї археологiчного матерiалу
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Керамика поселения Глубокое Озеро 2
Pottery from the Hlyboke Ozero 2 settlement
description Розглядаються питання морфологічної класифікації керамічного посуду багатошарового поселення Глибоке Озеро 2 (бережнівсько-маївська зрубна культура, XV— XIV ст. до н. е., та початок постзрубного часу, кінець XIII—XII ст. до н. е.).Висвітлено типологічну структуру колекції. Здійснено її стратиграфічний аналіз із залученням статистичниих методів до обгрунтування хронологічної зміни співвідношення основних морфологічних таксонів. Апробовано методику порівняння класифікацій посуду близьких за часом пам’яток різних територій, оброблених за єдиною методикою. Статья является частью исследования, посвященного систематизации и интерпретации материалов многослойного поселения Глубокое Озеро 2 (бережновско-маевская срубная культура, XV—XIV вв. до н. э., и постсрубный культурный тип, конец XIII—XII вв. до н. э.) в среднем течении Северского Донца. Авторы разработали морфологическую классификацию керамической посуды поселения по методике, апробированной Я. П. Гершковичем на материалах Суботовского городища в Среднем Поднепровье. Это по­ 110 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 зволило сравнить данные по двум памятникам и апробировать простую методику создания межкультурной классификации. Сравнение типологической структуры проявило ожидаемые различия двух коллекций. Отличительной чертой Глубокого Озера 2 является преобладание банок (61 %), с меньшим количеством горшков (31 %) и чаш (7,0 %). Состав Суботовской коллекции шире состава Глубокого Озера 2. Четыре из 11 категорий посуды и только 7 из 55 типов являются общими, что объясняется культурной, пространственной и хронологической спецификой сравниваемых памятников. Стратиграфическая интерпретация полученной схемы основана на сравнении относительных частот морфологических таксонов в слоях и горизонтах памятника, что позволило выявить динамику хронологических изменений. При общем преобладании непрофилированных сосудов (преимущественно банок), их доля растет от 60 % в слое I до почти 70 % в слое II и снова снижается до 50 % в слое III. Обратная динамика наблюдается для профилированных форм (преимущественно горшков): слой I — 40 %, слой II — 30 %, слой III — 50 %. Проверка этих наблюдений была произведена с помощью теста хи-квадрат Пирсона. Результаты показали статистически значимую разницу в распределении профилированных и непрофилированных форм между горизонтами, принадлежащими к разным слоям, и несущественные изменения — между горизонтами в пределах одного слоя. Продолжение исследований предполагает анализ орнаментации посуды и ее возможной корреляции с морфологической классификацией. This paper is a part of a broader investigation aiming to systematize and interpret the materials of multi-layered settlement Hlyboke Ozero 2 (Berezhnivka-Maivka Zrubna, XV—XIV BC, and post-Zrubna cultures, late XIII—XII BC) in the middle reaches of the Siverskyi Donets River. The authors have developed a morphological classification of pottery from the settlement based on the method previously applied by Yakiv Gershkovych on the materials of the Subotiv fortified site in the Middle Dnieper region. In this way, it was possible to compare data from these sites and to test a simple method of creating inter-cultural classification. Comparison of typological structure showed expected difference of the assemblages. Hlyboke Ozero 2 special feature is the prevalence of jars (61 %) with the lower amount of pots (31 %) and cups (7 %). Composition of Subotiv’s assemblage is wider than those of Hlyboke Ozero 2. Four out of 11 pottery categories and only 7 out of 55 types are shared, which can be explained by cultural, spatial and temporal specifity of the sites being compared. Stratighraphic interpretation ofthe developed schemewas made by the comparison ofrelative frequency of morphological taxa in layers and horizons of the site. Thus, dynamics of chronological changewasidentified. With the general predominance of uninflected vessels (mostly jars), their percentage grows from 60 % in layer I to almost 70 % in layer II and falls again to 50 % in layer III. The inverse dynamics has been revealed for inflected ones (mostly pots): layer I — 40%, layer II — 30 %, layer III — 50 %. Verification of these observations was made by the Pearson’s chi-square test. Its results showed significant difference in distribution of inflected and uninflected forms between horizons belonging to different layers and non-significant changes in horizons within one layer. Further investigations suggest the analysis of pottery decoration and its possible correlations with morphological classification.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195351
citation_txt Кераміка поселення Глибоке Озеро 2 / А.В. Корохіна, Я.П. Гершкович // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 99–111. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT korohinaav keramíkaposelennâglibokeozero2
AT gerškovičâp keramíkaposelennâglibokeozero2
AT korohinaav keramikaposeleniâglubokoeozero2
AT gerškovičâp keramikaposeleniâglubokoeozero2
AT korohinaav potteryfromthehlybokeozero2settlement
AT gerškovičâp potteryfromthehlybokeozero2settlement
first_indexed 2025-11-26T23:07:36Z
last_indexed 2025-11-26T23:07:36Z
_version_ 1850779725503397888
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 99 © А. В. КорохінА, Я. П. ГершКоВич, 2020 * КорохінА Анастасія Вікторівна — кандидат істо­ ричних наук, науковий співробітник інституту архео­ логії нАн України, ORCID 0000­0001­6123­6285, a.v.korokhina@gmail.com ГершКоВич Яків Петрович — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник інституту археології нАн України, ORCID 0000­0002­5915­ 1300, yagershko@ukr.net УДК 903.23(477.62)"637" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.099 А. В. Корохiна, Я. П. Гершкович * КерАмIКА ПоселеннЯ ГлибоКе озеро 2 Розглядаються питання морфологічної класифікації керамічного посуду багатошарового поселення Глибоке Озеро 2 (бережнівсько-маївська зрубна культура, XV— XIV ст. до н. е., та початок постзрубного часу, кінець XIII—XII ст. до н. е.).Висвітлено типологічну структу- ру колекції. Здійснено її стратиграфічний аналіз із залу- ченням статистичниих методів до обгрунтування хро- нологічної зміни співвідношення основних морфологічних таксонів. Апробовано методику порівняння класифікацій посуду близьких за часом пам’яток різних територій, об- роблених за єдиною методикою. К л ю ч о в і с л о в а: поселення Глибоке Озеро 2, доба пізньої бронзи, кераміка, класифікація, типологія, стра- тиграфія, статистичний аналіз. Вступ Пропонована до уваги стаття є частиною ро­ боти із систематизації та інтерпретації матері­ алів багатошарового поселення Глибоке озе­ ро 2 (БМЗК та початок постзрубного часу), що в середній течії Сіверського Дінця. розгляда­ ються питання морфологічної класифікації керамічного посуду пам’ятки, проводиться зі­ ставлення отриманих даних зі схемою, розро­ бленою на аналогічних методичних засадах для посуду Суботівського городища у Середньо­ му Подніпров’ї (Гершкович 2016). Доречність саме такого порівняння зумовлена відсутніс­ тю аналогічних (оброблених за прийнятою ав­ торами методикою та придатних до порівнян­ ня) пам’яток зрубної спільноти або генетично споріднених з нею постзрубних утворень. різ­ на культурна, територіальна та певна хроноло­ гічна розбіжність Суботівського городища та поселення Глибоке озеро 2 у цьому випадку до уваги не приймається. Поселення Глибоке озеро 2 розташова­ не біля с. Закотне, Краснолиманського р­ну Донецької обл., досліджувалося у 1991 р. Тут виявлена низка жител та господарських ям, встановлений зв’язок об’єктів та знахідок з окремими літологічними нашаруваннями та неодноразові випадки прямої стратиграфії жи­ тел (Гершкович 1995; 1998, с. 63, 86—87). Всьо­ го виділено чотири стратиграфічні шари (I—IV) з поділом шару II та III на два горизонти кож­ ний. шар I відповідає другому етапу БМЗК, що має бути синхронним другому періо ду са­ батинівської культури, шари II—IV — загалом постзрубного часу. Як і для інших будь­яких поселень, глиня­ ний посуд здебільшого фрагментований. Під час розкопок до колекції був відібраний майже весь керамічний матеріал. Загальна його кіль­ кість сягає близько 7000. Як і для Суботівсько­ го городища, обробка у камеральних умовах передбачала виявлення максимально повного набору посудин. Для ототожнення фрагментів з окремими посудинами брались до уваги ко­ лір і товщина фрагментів, їхнє профілюван­ ня, деталі орнаменту, розміри, характер фор­ мувальної маси, обпалу та інші показові риси. Умовно окремим екземпляром вважався ко­ жен фрагмент верхньої частини посудини, що не стикувався будь­яким чином з іншими фрагментами. Характеристика колекцiї, методика, технiчнi засоби Терміни. Для найменування конструктивних частин посудин у цій роботі прийняті термі­ ни, відповідні тим, що застосовувалися в до­ слідженні кераміки Суботівського городища (Гершкович 2016) та є близькими термінам ме­ тодики В. Ф. Генінга (1973; 1992). Характеристика колекції та її розподіл в на- шаруваннях пам’ятки. Колекція складається із ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1100 882 умовних екземплярів глиняних ємностей, діагностичних з точки зору атрибуції форми, орнаменту та/чи об’єму (за винятком майже повністю недіагностичних денець). З них для морфометричного аналізу придатні 833 ек­ земпляри верхніх частин посудин з відомим ді­ аметром, з яких посуду — 812 одиниць. Таким чином, об’єм добірки виявився близьким до суботівського, де виділено 940 екземплярів. У табл. 1 наведено дані щодо розподілу фрагментів, придатних до морфометричного аналізу, а також типів фрагментів за ступенем повноти профілю за шарами та горизонтами поселення. За ступенем повноти профілю виділено три типи фрагментів, різною мірою придатних для морфометричного аналізу та побудови класи­ фікації: 1) повні профілі — такі, що утворюють кон­ тур вертикального перетину посудини, який зберігся або доступний для реконструкції на повну висоту, з відомим діаметром; 2) неповні профілі — такі, що утворюють кон­ тур вертикального перетину посудини, який зберігся або доступний для реконструкції на неповну висоту (мінімум до рівня боків або на більшу частину висоти), але дозволяє скласти думку про принципові морфологічні особли­ вості посудини, з відомим діаметром; 3) дрібні вінця. Помітно, що в цілому по ко­ лекції та в межах шарів повні профілі склада­ ють близько 10 %, неповні діагностичні профі­ а b с Рис. 1. результати тестів на нормальний розподіл ознак: категорії «горщики» (а); категорії «чаші» (b); категорії «слоїки» (с) Fig. 1. Results of normality tests of pots features (a); of cups features (b); of jars features (c) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 101 лі — близько 1/3, кількість дрібних вінець ко­ ливається у межах близько 40—70 % (табл. 1). У вузькому стратиграфічному контексті, що відповідає прив’язці до конкретного стра­ тиграфічного шару, зафіксовано 554 фрагмен­ тів верхніх частин посуду (68 % загальної ви­ бірки). З них 251 одиниць складають повні та неповні діагностичні профілі, що є основною вибіркою дослідження. Кількість придатних до аналізу фрагментів з четвертого шару посе­ лення — незначна, що не дозволяє долучити їх до статистичних зіставлень. очевидно, що різні за ступенем збереже­ ності профілі різною мірою придатні до вирі­ Рис. 2. Горщики з поселення Глибоке озеро 2 Fig. 2. Pots from the Hlyboke Ozero 2 settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1102 шення конкретних завдань дослідження (до­ кладніше див. нижче). Зазначимо, що в біль­ шості випадків як за дрібними вінцями, так і за неповними профілями неможливо точно від­ різнити слоїки від мисок; горщики з високими боками — від чаш. Дрібні вінця можуть бути проаналізовані з точки зору зв’язку діамет ру вінець із об’ємом посудин. Методика аналiзу. Класифікація керамі­ ки проведена на основі методики, апробо­ ваної на матеріалах Суботівського городища білогрудівсько­чорноліської культури (Герш­ кович 2016, с. 82—94). наразі специфіка дослі­ дження полягала в завданні інтеграції нового матеріалу до вже запропонованої класифіка­ ційної схеми. розглянемо докладніше принци­ пи та процедуру структурування матеріалу. Класифікаційна схема за структурою — ієрар­ хічна, з поділом на категорії й типи, для якого за­ лучалися повні та неповні діагностичні профілі. Категорії — основний типоутворюючий так­ сон пропонованої схеми. Це групи посудин, подібних за конструкцією та морфологією (формою, пропорціями конструктивних час­ тин). Категорії переважно без перепон виділя­ ються візуально, у чому вбачається, передусім, вплив на формотворення універсальних функ­ ціональних стереотипів. Морфологічні ознаки в межах категорій часто корелюють з неморфологічними (стиль Рис. 3. чаші (1—13) та інші категорії посуду (14—16) із поселення Глибоке озеро 2 Fig. 3. Cups (1—13) and other pottery categories (14—16) from the Hlyboke Ozero 2 settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 103 орнаменту, об’єм та/чи технологічні парамет­ ри). Переважання функціонального «змісту» на даному рівні дозволяє дослідникам відріз­ няти «горщики», «миски», «кубки» і т. і. неза­ лежно від часу та місця їх виробництва 1. Ця ж властивість зближує дослідницькі класифікації з етнографічними (Rice 1987, p. 215—219). із шести основних категорій посуду, виділе­ них на Суботівському городищі, в Глибокому 1 Утім, співвідношення дослідницьких та етнографіч­ них класифікацій у цьому питанні може бути нео­ днозначним (Rice 1987, p. 280—282). озері 2 представлені чотири: горщики, слоїки, чаші й, ймовірно, черпаки (маємо лише дрібний уламок ручки). новою категорією є тарелі. Та­ кож є т. зв. «пательні», які традиційно визна­ чаються як технічна кераміка, тому не залучені до класифікації посуду. Універсальні відмінності категорій у цьому дослідженні визначаються специфічним поєд­ нанням ключових ознак їхньої конструкції та пропорційності. Горщики в Глибокому озері 2 мають одна­ кову структуру: вінця + шийка + плече + при­ Рис. 4. Слоїки з поселення Глибоке озеро 2 Fig. 4. Jars from the Hlyboke Ozero 2 settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1104 донна частина + денце, чим уподібнюються до чаш та кубків. Від перших відрізняються за­ гальними пропорціями та середнім об’ємом 2, від других — пропорціями шийки. Серед слоїків виділяють два варіанти струк­ тури: 1) вінця + плече + придонна частина + денце; 2) вінця + придонна частина + ден­ це. Конструктивно вони близькі до мисок, від яких відрізняються загальними пропорціями та середньою відносною шириною денця. Пев­ ні екземпляри посуду можуть поєднувати мор­ фологічні особливості слоїків з нетипово ши­ рокими для цієї категорії загальними пропор­ ціями, що формально дозволяє розглядати їх як перехідний різновид до категорії «миски». Відома також проблема атрибуції банкопо­ дібних форм із «фальшивою шийкою» (що не раз зазначалося як характерна риса сабатинів­ ських, ранньобілозерських, зрубних та пос­ тзрубних комплексів (Лесков 1970, с. 16—17, рис. 9—10; Пряхин, Беседин 1989, с. 118; Герш­ кович 1997, с. 131; 2016, табл. 16; Берестнев 2001, с. 90, рис. 79; ромашко 2013, с. 87—88, табл. 14 та ін. 3). У випадках нечітко виділеної шийки ми враховували особливості її внутріш­ нього профілю: якщо він дозволяв припустити 2 У колекції, що розглядається, на відміну від суботів­ ської, межа між горщиками та чашами за ознакою загальних пропорцій досить нечітка. 3 Такі форми розглядалися дослідниками як у межах таксону «банки», так і в межах перехідних різновидів («банкоподібні» або «горщикоподібні»). Таблиця 1. Розподіл типів фрагментів у керамічній колекції поселення Глибоке Озеро 2 Table 1. Distribution of fragment types in the assemblage of the Hlyboke Ozero 2 settlement Тип фр-тів/ Контекст Повні профілі (екз./%) Неповні профілі (екз./%) Дрібні вінця (екз./%) Усього (екз./% колекції) Колекція 56/7 270/33 486/60 812/100 У вузькому стратигра­ фічному контексті 53/10 198/36 303/54 554/100 шар I 9/12 34/44 34/44 77/100 шар II 18/10 67/37 97/53 182/100 шар III 26/9 96/33 167/58 289/100 шар IV 0/­ 1/­ 5/­ 6/100 Гор­т 1 9/12 34/44 34/44 77/100 Гор­т 2а 7/16 11/25 26/59 44/100 Гор­т 2b 8/9 18/20 63/71 89/100 Гор­т 3a 26/19 30/22 83/60 139/100 Гор­т 3b 8/10 24/31 46/59 78/100 Гор­т 4 0/– 1/– 5/– 6/100 наявність шийки як зливного пристрою 4, по­ судина долучалася до категорії горщиків. Якщо внутрішній контур профілю не передбачав зли­ ву — шийка визначалася як «фальшива». По одному варіанту структури відомо для чаш (вінця + шийка + плече + придонна час­ тина + денце) і тарелей (вінця + придонна час­ тина + денце). Поділ категорій на типи здійснюється на основі аналізу пропорцій. окрім цього, увесь масив верхніх фраг­ ментів, включаючи дрібні вінця, розподіляв­ ся на відділи — профільованих та непрофільова- них посудин. Цей поділ є допоміжним: у цьо­ му випадку він дозволяє непрямо простежити співвідношення основних таксонів­категорій (слоїки та горщики), при тому, що наявність/ відсутність виділеної шийки не є самодостат­ нім типоутворюючим критерієм. Щодо технічних прийомів та правил кла­ сифікації, відсилаємо читача до попередньої пуб лікації (Гершкович 2016, с. 86). Додамо на­ ступне. Під час обробки колекції Глибокого озера 2 на першому етапі проводився тест на нормаль­ ний розподіл значень ознак­пропорцій для кількісно репрезентативних категорій — «гор­ щики», «чаші» та «слоїки». Для перевірки роз­ поділу застосований тест шапіро­Уілкса для малих вибірок. Статистичні процедури вико­ нано в програмі Minitab (www.minitab.com). За даними рис. 1а—1с помітно, що, хоч в ря­ дах значень намічаються певні розриви та ви­ киди, статистично вони не значущі. В окремих випадках нормальність розподілу порушується за рахунок одиничних викидів (рис. 1а: 3—4; 1b: 3—4; 1c: 1, 4). Таким чином, слід визнати, що в межах категорій пропорційні стандарти посуду досить однорідні. Утім, з метою уніфікації методики та порів­ няння двох колекцій, ми користувалися апро­ бованою раніше процедурою: інтервали виді­ лялися за розривами на діаграмах розсіюван­ ня, а потім умовно зіставлялися з уже відомими (Гершкович 2016, табл. 16). Типи конструюва­ лися як варіанти поєднання різних інтерваль­ них груп. Під час аналізу були виділені нові інтерваль­ ні групи. Для категорії горщиків — це групи Ia за нш:н (дуже низька шийка, значення 0,069— 0,154), IV за Дд:Дб (дуже широке дно, значен­ 4 Злив — основна функція цієї частини, за о. о. Боб­ ринським, згідно з методикою якого «шийка» визна­ чається як «щока» (Бобринский 1988, с. 6). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 105 ня 0,713—0,841). Для чаш: група Ia за Дб:н (середні загальні пропорції, значення 1,198— 1294). Для слоїків: група ііі за Дб:н (дуже ши­ рокі загальні пропорції, значення 1,871), ііі за Дд:Дб (широке денце, значення 0,421). на завершальному етапі дослідження ав­ тори вдалися до спроби стратиграфічної ін­ терпретації розробленої схеми: було проведе­ но пошук закономірності розподілу відділів та категорій посуду за шарами та горизонтами поселення. Для цього застосовано аналіз від­ носних частот представленості цих морфоло­ гічних таксонів у шарах та горизонтах за допо­ могою тесту ꭓ2 (хі­квадрат) Пірсона (Shennan 1988, p. 65—70; Bishop 2017, р. 71—72). Статис­ тичний аналіз виконаний у програмі Minitab (www.minitab.com). Результати Класифікація посуду. Горщики (25 екз.). Виділено п’ять типів: масові — Г/10, Г/16, нечисленні — Г/11, Г/15, Г/17. Три типи невідомі за матеріа­ лами Суботова (Г/15, Г/16, Г/17). Типи характе­ ризуються таким складом інтервальних груп. Тип Г/10: III (Дб:н) + II (Дв:Дб) + Iа (нш:н) + III (Дв:Дб) = 9 екз. широкі загаль­ ні пропорції, стягнуті вінця, низька шийка та широке денце. Від «чорноліського» типу Г/10 відрізняється в середньому нижчою шийкою (рис. 2: 1—9). Тип Г/11: III (Дб:н) + II (Дв:Дб) + II (нш:н) + III (Дв:Дб) = 2 екз. широкі загаль­ ні пропорції, стягнуті вінця, середні пропорції шийки та широке денце (рис. 2: 20—21). Тип Г/15: III (Дб:н) + II (Дв:Дб) + Iа (нш:н) + IV (Дв:Дб) = 2 екз. широкі загаль­ ні пропорції, стягнуті вінця, низька шийка й дуже широке денце (рис. 2: 22—23). Тип Г/16: IV (Дб:н) + II (Дв:Дб) + Iа (нш:н) + III (Дв:Дб) = 10 екз. Дуже широкі за­ гальні пропорції, стягнуті вінця, низька шийка й широке денце (рис. 2: 10—19). Тип Г/17: IV (Дб:н) + II (Дв:Дб) + Iа (нш:н) + іV (Дв:Дб) = 1 екз. Дуже широкі про­ порції, стягнуті вінця, низька шийка й дуже широке денце (рис. 2: 24). Чаші (11 екз.). Виділено три типи, усі невід­ повідні чорноліським. Переважає тип чш/7, інші — нечисленні. Типи характеризуються та­ ким складом інтервальних груп. Тип Чш/7: Iа (Дб:н) + II (Дв:Дб) + I (нш:н) + III (Дв:Дб) = 8 екз. Середні загаль­ ні пропорції, відкриті, низька шийка й широке денце (рис. 3: 1—8). Тип Чш/8: Iа (Дб:н) + II (Дв:Дб) + II (нш:н) + III (Дв:Дб) = 1 екз. Середні загальні пропорції, відкриті, середньої висоти шийка та широке денце (рис. 3: 9). Тип Чш/9: II (Дб:н) + II (Дв:Дб) + I (нш:н) + III (Дв:Дб) = 2 екз. широкі загальні пропор ції, відкриті, низька шийка та широке денце (рис. 3: 10—11). окрім цього, за фрагментованими екземп­ лярами можна умовно атрибутувати чаші дуже широких пропорцій, без можливості співвід­ несення з конкретним типом (Чш/Х.1) (рис. 3: 12—13). останні походять від гостроребрих чаш зрубної традиції. Слоїки (18 екз.) виявляють типологічне різ­ номаніття. Представлені всі типи, відомі за Суботівським городищем, ще два (Б/7 та Б/8) аналогій у цій пам’ятці не мають. Типи харак­ теризуються наступним складом інтервальних груп. Тип Б/1: I (Дб:н) + I (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + іі (нб:н) = 2 екз. широкі загаль­ ні пропорції, закриті, без шийки, з помірно широким денцем та високими боками (рис. 4: 1—2). Тип Б/2: I (Дб:н) + II (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + і (нб:н) = 2 екз. широкі загаль­ ні пропорції, відкриті, без шийки та без боків, помірно широке денце (рис. 4: 3—4). Тип Б/3: I (Дб:н) + II (Дв:Дб) + II (нш:н) + I (Дд:Дб) + іі (нб:н) = 3 екз. широкі загаль­ ні пропорції, закриті, з «фальшивою шийкою», помірно широким денцем, високими та серед­ німи боками (рис. 4: 5—7). Тип Б/4: Iі (Дб:н) + Iі (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + і (нб:н) = 2 екз. Дуже широкі за­ гальні пропорції, відкриті, боки та шийка від­ сутні, помірно широке денце (рис. 4: 8—9). Тип Б/5: Iі (Дб:н) + Iі (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + іі (нб:н) = 4 екз. Дуже широкі за­ гальні пропорції, закриті, без шийки, денце помірно широке, високі й середні боки (рис. 4: 10—13). Тип Б/6: I (Дб:н) + Iі (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + іі (нб:н) = 3 екз. широкі загальні пропорції, закриті, шийка відсутня, денце по­ мірно широке, високі й середні боки (рис. 4: 14—16). Тип Б/7: іI (Дб:н) + I (Дв:Дб) + I (нш:н) + I (Дд:Дб) + іі (нб:н) = 1 екз. Дуже широкі за­ гальні пропорції, закриті, без шийки, ден­ це помірно широке, середньої висоти боки (рис. 4: 17). Тип Б/8: Iіі (Дб:н) + Iі (Дв:Дб) + I (нш:н) + Iі (Дд:Дб) + і (нб:н). один екземпляр, що сут­ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1106 тєво вирізняється з­поміж інших дуже широ­ кими загальними пропорціями (за якими він фактично підпадає під визначення «миска») та широким денцем, що морфологічно зближує його з пательнями (рис. 4: 18). У літературі ін­ терпретація подібних форм неоднозначна: ві­ домі їхні визначення як «банки» (Пряхин, Бе­ седин 1989, рис. 6) або «баночні чашоподібні» (Мочалов 2008, табл. 54). До рідкісних категорій також належать чер- пак (?), представлений уламком ручки (рис. 3: 16) і тарелі (рис. 3: 14—15). Співвідношення класифікаційних схем Су­ ботівського городища та Глибокого озера 2 наведено в табл. 2. Помітно, що типологічний склад суботівської колекції значно ширший. У ній представлено 10 категорій та 45 типів посу­ ду, в Глибокому озері 2 — 5 категорії та 18 ти­ пів. З 11 категорій пам’ятки поділяють 4, з 55 типів — усього 7, що цілком природно з огля­ ду на різну культурну, територіальну та хроно­ логічну специфіку порівнюваних комплексів. Типологічний склад горщиків та чаш у Глибо­ кому озері 2 вужчий, а слоїків — ширший за суботівську колекцію. Стратиграфiчна iнтерпретацiя Аналізуючи розроблену схему, ми простежи­ ли співвідношення відділів і категорій посуду з шарами та горизонтами поселення. Приміт­ но, що заповнення об’єктів­жител (в нижній частині) надає занадто малу кількість матеріа­ лу для зіставлень. Діаграма відносної частоти категорій у ко­ лекції (рис. 5), в цілому, дає картину, харак­ терну для пам’яток, пов’язаних зі зрубною тра­ дицією. Переважають банки (61 %), горщики становлять 31 %, чаші — 7,0 % (порівняй су­ ботівську традицію: Гершкович 2016, с. 94, рис. 19). Можна було б припустити, що відсут­ ність мисок у колекції пояснюється тим, що їх не вдалося розпізнати серед фрагментованих екземплярів, але при широкому їх використан­ ні проблеми виділення серед маси інших кате­ горій посуду просто би не існувало. Побіжно слід зазначити, що все ж є можли­ вість розрізняти горщики та чаші за фрагмен­ тами дрібних вінець, використовуючи ознаку об’єму, а точніше — пов’язані з нею дані щодо діаметру вінець. на рис. 6 представлено діагра­ му розсіювання, що відображає залежність цих ознак для категорій горщиків та чаш. Помітно, що діапазон значень для чаш значно вужчий за такий для горщиків. отже, профільовані він­ ця діаметром понад 20 см достатньо впевнено можна співвідносити з горщиками. і все ж ця інформація до аналізу не долучалася, оскільки відсутність ідентичного методу атрибуції сло­ їків та мисок за дрібними вінцями створить очевидний дисбаланс у співвідношенні осно­ вних категорій. на етапі стратиграфічної інтерпретації до вибірки було залучено лише ті екземпляри, стратиграфічне положення яких можна одно­ значно пов’язати з тим або іншим шаром/го­ ризонтом, тобто ті, що мають «вузький хро­ Рис. 5. розподіл відносної частоти категорій посуду на поселенні Глибоке озеро 2 Fig. 5. Distribution of pottery categories relative frequency on the Hlyboke Ozero 2 settlement Рис. 6. Залежність об’єму та діаметру вінець горщиків і чаш поселення Глибоке озеро 2 Fig. 6. Correlation of volume and rims diameter of pots and cups of the Hlyboke Ozero 2 settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 107 Рис. 7. розподіл частоти й відносної частоти відділів «профільовані» та «непрофільовані» у шарах (а) та у горизон­ тах (b) поселення Глибоке озеро 2 Fig. 7. Distribution of frequency and relative frequency of sections “inflected” and “uninflected” in layers (а) and in horizons (b) of the Hlyboke Ozero 2 settlement нологічний контекст» (569 екз. = 70 % вибір­ ки, придатної для морфометричного аналізу, табл. 1). Передусім розглянемо розподіл відділів (рис. 7—8). За загального переважання непро­ фільованих посудин, їхня доля зростає від 60 % у шарі і до майже 70 % у шарі іі та падає до 50 % у шарі ііі. Протилежна динаміка засвід­ чена для профільованих форм: шар і — 40 %, шар іі — майже 30 %, шар ііі — 50 % (рис. 7: Øàð IV Øàð IV (åêç./%) Øàð ²²² Øàð ²²² (åêç./%) Øàð ²² Øàð ²² (åêç./%) Øàð ² Øàð ² (åêç./%) 133/100 3/10059/10024/100 0/0 0/0 3/5 3/2 8/6 76/57 46/3513/22 43/7112/50 7/29 5/21 0/- 0/- 2/- 1/- Øàðè Êàòåãî𳿠Ãîðùèêè Ãîðùèêè Ñëî¿êè Ñëî¿êè ×àø³ ×àø³ ²íø³ ²íø³ Óñüîãî 80 70 60 50 40 30 20 10 0 Рис. 8. розподіл частоти й відносної частоти категорій посуду у шарах (а) та у горизонтах (b) поселення Глибоке озеро 2 Fig. 8. Distribution of frequency and relative frequency of pottery categories in layers (а) and in horizons (b) of the Hlyboke Ozero 2 settlement а а b b ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1108 Таблиця 2. Порівняння складу категорій і типів з Суботівського городища та Глибокого Озера 2 Table 2. Comparison of representativeness of categories and types in Subotiv hillfort and Hlyboke Ozero 2 Пам’ятка Кат./тип Суботів Глибоке Озеро 2 Пам’ятка Кат./тип Суботів Глибоке Озеро 2 Горщики + + М/6 + Г/1 + М/7 + Г/2 + Чаші + + Г/3 + Чш/1 + Г/4 + Чш/2 + Г/5 + Чш/3 + Г/6 + Чш/4 + Г/7 + Чш/5 + Г/8 + Чш/6 + Г/9 + Чш/7 + Г/10 + + Чш/8 + Г/11 + + Чш/9 + Г/12 + Слоїки + + Г/13 + Б/1 + + Г/14 + Б/2 + + Г/15 + Б/3 + + Г/16 + Б/4 + + Г/17 + Б/5 + + Кубки + Б/6 + К/1 + Б/7 + К/2 + Б/8 + К/3 + Черпаки + + К/4 + Ч/1 + К/5 + Ч/2 + К/6 + Ч/3 + Миски + Блюдце + М/1 + Чашка + М/2 + Глечик + М/3 + Рюмко - подібна піксіда? + М/4 + Тарелі + М/5 + Таблиця 3. Результати тестів хі-квадрат Пірсона для суміжних горизонтів поселення Глибоке Озеро 2 Table 3. Results of Pearson’s chi-square tests for adjacent horizons of the Hlyboke Ozero 2 settlement Горизонт 1 Горизонт 2а Горизонт 2б Горизонт 3а Гори- зонт 2а χ2=5,882 p=0,016 χ2кр.= 3,841 α=0,05 Гори- зонт 2б χ2=1,587 p=0,208 χ2кр.= 3,841 α=0,05 Гори- зонт 3а χ2=11,688 p<0,001 χ2кр.= 6,635 α=0,01 Гори- зонт 3б χ2=2,001 p=0,158 χ2кр.= 3,841 α=0,05 а). Порівняння долі відділів за горизонтами за­ свідчує близький результат: помітно знижен­ ня долі профільованих форм в обох горизон­ тах шару іі з незначним зростанням у горизон­ ті IIб, за тим — приблизно рівна доля відділів в обох горизонтах шару ііі (рис. 7: b). Аналіз розподілу категорій дає близьку картину співвідношення горщиків та слоїків (рис. 8). Це дозволяє припустити суттєве пере­ важання горщиків серед профільованих форм та слоїків — серед непрофільованих. наскільки суттєвими є ці, простежені візуа­ льно зміни? З’ясувати це можна за допомогою теста ꭓ2 Пірсона, який дозволяє оцінити, на­ скільки спостережувана «різниця» між попу­ ляціями (у нашому випадку між стратиграфіч­ ними таксонами) є випадковою (Shennan 1988, p. 65—70; Bishop 2017, 71—72). на цьому етапі виникає питання: які з роз­ глянутих класифікаційних та стратиграфічних таксонів обрати для перевірки статистичної гі­ потези? оскільки вимогою тесту ꭓ2 є достат­ ня наповненість комірок таблиці спряженос­ ті (значення частот не менше 5), найбільш ін­ формативні результати, на наш погляд, можуть дати такі варіанти тесту: 1) перевірка співвідношення відділів «про­ фільовані» та «непрофільовані» в горизонтах шарів I—III; 2) перевірка співвідношення категорій «гор­ щики» та «слоїки» в шарах I—III. Як таблиці спряженості залучені дані, відоб­ ражені на рис. 7: b —8: a. Для першого варіанта тесту значення кри­ терію ꭓ2 на довірчому рівні 0,01 склало 25,554 за критичного значення 13,277, р­значення склало < 0,001. отже, з високим ступенем імо­ вірності можна стверджувати, що зміна кіль­ кісного розподілу відділів у горизонтах не є ви­ падковою, засвідчуючи розвиток культурної традиції із часом. Перевірка тестом даних за суміжними гори­ зонтами показала статистично значущу різни­ цю між горизонтами з різних шарів та її від­ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 109 сутність — між горизонтами в межах шарів (табл. 3). Другий тест дав протилежні результати: на довірчому рівні 0,05 значення критерію склало 4,764 (за критичного значення 5,991), р­значення — 0,093, тобто нульова гіпотеза не спростовується, й зв’язок між категоріями змінних визнається несуттєвим. Можливо, у цьому випадку зіграла роль гірша, ніж у варіан­ ті з відділами, представленість вибірки. У цілому, подані вище спостереження не протирічать загальновизнаним положенням щодо поступової зміни співвідношення «горщи­ ків» та «слоїків» протягом постзрубного часу (на користь перших). Висновки Застосована методика класифікації форм гли­ няного посуду є лише одним із можливих ва­ ріантів структурування матеріалу в межах зав­ дань широких (міжкомплексних) зіставлень. При цьому йдеться не стільки про пробле­ ми культурної спорідненості пам’яток, скіль­ ки про закономірності проявів виробничих та споживацьких стереотипів в асортименті по­ суду, можливість простежити вплив на про­ дукцію гончарного виробництва загально­ історичних процесів та їхні місцеві прояви. отримані результати дозволяють наочно представити якісні відмінності між колекція­ ми Суботова та Глибокого озера 2, простежити динаміку зміни основних морфологічних так­ сонів посуду в шарах та горизонтах пам’ятки. наступним кроком у вивченні колекції по­ селення має стати аналіз еволюції орнаментації посуду, зіставлення цих даних з його категорі­ ями та типами. Це забезпечить виділення хро­ ноіндикаторів у складі керамічного комплексу Глибокого озера 2 та схожих у культурному і територіальному плані пам’яток. Позитивні результати такого вивчення, будемо сподіва­ тися, вже отримані для еталонного поселення білогрудівсько­чорноліської культури. Берестнев, С. и. 2001. Восточноукраинская Лесостепь в эпоху средней и поздней бронзы (II тыс. до н. э.). харь­ ков: ПФ Амет. Бобринский, А. А. 1988. Функциональные части в соста­ ве емкостей глиняной посуды. В: Бобринский, А. А. (ред.). Проблемы изучения археологической керамики. Куйбышев: Куйбышевский государственный уни­ верситет, с. 5­22. Генинг, В. Ф. 1973. Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок. Советская археология, 1, с. 114­136. Генинг, В. Ф. 1992. Древняя керамика: методы и программы исследования в археологии. Киев: наукова думка. Гершкович, Я. П. 1995. о характере заселения Среднего По­ донцовья в эпоху поздней бронзы. В: отрощенко, В. В. (ред.). Эпоха бронзы Доно-Донецкого региона. Тезисы до- кладов научной конференции. Луганск: б.и., с. 37­39. Гершкович, Я. П. 1997. Происхождение и эволюция саба­ тиновского керамического комплекса. Археологичес- кий альманах, 6, с. 125­144. Гершкович, Я. П. 1998. Этнокультурные связи в эпоху по­ здней бронзы в свете хронологического соотноше­ ния памятников (нижнее Поднепровье—Северо­ восточное Приазовье—Подонцовье). Археологичес- кий альманах, 7, с. 61­92. Гершкович, Я. П. 2016. Суботовское городище. Киев: ин­ ститут археологии нАнУ. Лесков, А. М. 1970. Кировское поселение. В: Лесков, А. М. (ред.). Древности Восточного Крыма (предскиф- ский период и скифы). Киев: наукова думка, с. 7­59. Мочалов, о. Д. 2008. Керамика погребальных памятников эпохи бронзы лесостепи Волго-Уральского междуречья. Самара: СГПУ. Пряхин, А. Д., Беседин, В. и. 1989. Типология керами­ ки Мосоловского поселения. В: Пряхин, А. Д. По- селения срубной общности. Воронеж: Воронежский государственный университет, с. 106­124. ромашко, В. А. 2013. Заключительный этап позднего брон- зового века Левобережной Украины (по материалам богуславско-белозерской культуры). Киев: КнТ. Bishop, G. 2017ю Statistical Modelling for Ceramic Analy­ sis. In: Hunt A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Ar- chaeological Ceramic Analysis. Oxford: Oxford University Press, p. 58­73. Rice, P. 1987. Pottery Analysis. A Sourcebook. Chicago, Lon­ don: University of Chicago Press. Shennan, S. 1988. Quantifying Archaeology. Edinburgh: Edin­ burgh University Press. Надійшла 20.01.2020 А. В. Корохина1, Я. П. Гершкович2 1 Кандидат исторических наук, научный сотрудник Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0001-6123-6285, a.v.korokhina@gmail.com 2 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002-5915-1300, yagershko@ukr.net КерАМиКА ПоСеЛениЯ ГЛУБоКое оЗеро 2 Статья является частью исследования, посвященного систематизации и интерпретации материалов многослой­ ного поселения Глубокое озеро 2 (бережновско­маевская срубная культура, XV—XIV вв. до н. э., и постсрубный культурный тип, конец XIII—XII вв. до н. э.) в среднем течении Северского Донца. Авторы разработали морфологическую классификацию керамической посуды поселения по методике, апробированной Я. П. Гершковичем на материалах Суботовского городища в Среднем Поднепровье. Это по­ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1110 зволило сравнить данные по двум памятникам и апробировать простую методику создания межкультурной классификации. Сравнение типологической структуры проявило ожидаемые различия двух коллекций. отличительной чертой Глубокого озера 2 является преобладание банок (61 %), с меньшим количеством горшков (31 %) и чаш (7,0 %). Состав Суботовской коллекции шире состава Глубокого озера 2. четыре из 11 категорий посуды и только 7 из 55 типов являются общими, что объясняется культурной, пространственной и хронологической спецификой сравниваемых памятников. Стратиграфическая интерпретация полученной схемы основана на сравнении относительных частот морфо­ логических таксонов в слоях и горизонтах памятника, что позволило выявить динамику хронологических из­ менений. При общем преобладании непрофилированных сосудов (преимущественно банок), их доля растет от 60 % в слое I до почти 70 % в слое II и снова снижается до 50 % в слое III. обратная динамика наблюдается для профилированных форм (преимущественно горшков): слой I — 40 %, слой II — 30 %, слой III — 50 %. Проверка этих наблюдений была произведена с помощью теста хи­квадрат Пирсона. результаты показали статистически значимую разницу в распределении профилированных и непрофилированных форм между гори­ зонтами, принадлежащими к разным слоям, и несущественные изменения — между горизонтами в пределах од­ ного слоя. Продолжение исследований предполагает анализ орнаментации посуды и ее возможной корреляции с морфо­ логической классификацией. К л ю ч е в ы е с л о в а: керамика, поздний бронзовый век, классификация, типология, стратиграфия, статисти- ческий анализ. Anastasia V. Korokhina1, Yakiv P. Gershkovych2 1 PhD, Research Fellow, Institute of archaeology of the NAS of Ukraine, ORCID: 0000-0001-6123-6285, a.v.korokhina@gmail.com 2 Dr. Hab., Chief Researcher, Institute of archaeology of the NAS of Ukraine, ORCID 0000-0002-5915-1300, yagershko@ukr.net POttERy fROM tHE HLyBOkE OzERO 2 SEttLEMEnt this paper is a part of a broader investigation aiming to systematize and interpret the materials of multi­layered settlement Hlyboke Ozero 2 (Berezhnivka­Maivka zrubna, XV—XIV BC, and post­zrubna cultures, late XIII—XII BC) in the middle reaches of the Siverskyi Donets River. the authors have developed a morphological classification of pottery from the settlement based on the method previously applied by yakiv Gershkovych on the materials of the Subotiv fortified site in the Middle Dnieper region. In this way, it was possible to compare data from these sites and to test a simple method of creating inter­cultural classification. Comparison of typological structure showed expected difference of the assemblages. Hlyboke Ozero 2 special feature is the prevalence of jars (61 %) with the lower amount of pots (31 %) and cups (7 %). Composition of Subotiv’s assemblage is wider than those of Hlyboke Ozero 2. four out of 11 pottery categories and only 7 out of 55 types are shared, which can be explained by cultural, spatial and temporal specifity of the sites being compared. Stratighraphic interpretation of the developed scheme was made by the comparison of relative frequency of morphological taxa in layers and horizons of the site. thus, dynamics of chronological change was identified. With the general predominance of uninflected vessels (mostly jars), their percentage grows from 60 % in layer I to almost 70 % in layer II and falls again to 50 % in layer III. the inverse dynamics has been revealed for inflected ones (mostly pots): layer I — 40%, layer II — 30 %, layer III — 50 %. Verification of these observations was made by the Pearson’s chi­square test. Its results showed significant difference in distribution of inflected and uninflected forms between horizons belonging to different layers and non­significant changes in horizons within one layer. further investigations suggest the analysis of pottery decoration and its possible correlations with morphological classification. K e y w o r d s: ceramics, Late Bronze Age, classification, typology, stratigraphy, statistical analysis. References Berestnev, S. I. 2001. Vostochnoukrainskaya Lesostep v epokhu sredney i pozdney bronzy (II tys. do n. e.). kharkov: Pf Amet. Bishop, G. 2017. Statistical Modelling for Ceramic Analysis. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeological Ce- ramic Analysis. Oxford: Oxford University Press, p. 58­73. Bobrinskiy, A. A. 1988. funktsionalnyye chasti v sostave emkostey glinyanoy posudy. In: Bobrinskiy, A. A. (ed.). Problemy izucheni- ya arkheologicheskoy keramiki. kuybyshev: kuybyshevskiy gosudarstvennyy universitet, p. 5­22. Gershkovich ,ya. P. 2016. Subotovskoye gorodishche. kyiv: Institut arkheolohii nAnU. Gershkovich, ya. P. 1995. O kharaktere zaseleniya Srednego Podontsovia v epokhu pozdney bronzy. In: Otroshchenko, V. V. (ed.). Epokha bronzy Dono-Donetskogo regiona. tezisy dokladov nauchnoy konferentsii. Lugansk: b.i., p. 37­39. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 111 Gershkovich, ya. P. 1997. Proiskhozhdeniye i evolyutsiya sabatinovskogo keramicheskogo kompleksa. Arkheologicheskiy almana- kh, 6, p. 125­144. Leskov, A. M. 1970. kirovskoye poseleniye. In: Leskov, A. M. Drevnosti Vostochnogo Kryma (predskifskiy period i skify) (ed. A. M. Leskov). kyiv: naukova dumka, p. 7­59. Mochalov, O. D. 2008. Keramika pogrebalnykh pamyatnikov epokhi bronzy lesostepi Volgo-Uralskogo mezhdurechia. Samara: SGPU. Pryakhin, A. D., Besedin, V. I. 1989. tipologiya keramiki Mosolovskogo poseleniya. In: Pryakhin A. D. Poseleniya srubnoy obsh- chnosti (ed.). Voronezh: Voronezhskiy gosudarstvennyy universitet, p. 106­124. Rice, P. 1987. Pottery Analysis. A Sourcebook. Chicago; London: University of Chicago Press. Romashko, V. A. 2013. Zaklyuchitelnyi etap pozdnego bronzovogo veka Levoberezhnoy Ukrainy (po materialam boguslavsko-beloz- erskoy kultury). kyiv: knt. Shennan, S. 1988. Quantifying Archaeology. Edinburgh: Edinburgh University Press.

Схожі ресурси