Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині
Публікується новий поховальний комплекс доби раннього енеоліту, виявлений під час розкопок кургану катакомбного часу. Надається аналіз поховального обряду та інвентарю в пошуках місця комплексу в контексті енеолітичних пам’яток басейну Сіверського Дінця. A new burial complex is publishing by authors...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195362 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині / Ю.Я. Рассамакін, Є.О. Черних // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 38–53. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195362 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рассамакін, Ю.Я. Черних, Є.О. 2023-12-04T13:55:43Z 2023-12-04T13:55:43Z 2017 Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині / Ю.Я. Рассамакін, Є.О. Черних // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 38–53. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195362 Публікується новий поховальний комплекс доби раннього енеоліту, виявлений під час розкопок кургану катакомбного часу. Надається аналіз поховального обряду та інвентарю в пошуках місця комплексу в контексті енеолітичних пам’яток басейну Сіверського Дінця. A new burial complex is publishing by authors. This burial complex finds analogies among the Early Eneolithic burials of the Siversky Donets basin according to the rite and inventory (long flint blade). In addition, a set of specific flint products (long blades, triangular «spear heads» and flat adzes)finds analogies at the Aleksandriia settlement, where Skelia-type ceramics are represented. Therefore, there is a reason to combine in the same cultural and chronological context the relevant materials of the Aleksandriia settlement and the Early Eneolithic burials, and consider their as a part of the phenomenon that one of the authors conventionally calls Skelia culture. Публикуется новый погребальный комплекс, который по обряду и инвентарю, прежде всего, по наборам кремневых изделий, в частности, длинных пластин, находит аналогии среди погребений бассейна Северского Донца, датируемых по комплексу находок ранним энеолитом. Кроме того, набор специфических кремневых изделий (длинные пластины, треугольные «наконечники дротиков» и тесла, включая каменевые) находит аналогии на поселении Александрия, где представлена керамика скелянского типа. Поэтому есть все основания объединить в одном культурно-хронологическом контексте соответствующие материалы поселения и погребальные памятники региона эпохи раннего энеолита, и рассматривать их как часть явления, которое один из авторов условно называет скелянской культурой. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині The burial of the Early Eneolithic in Luhansk region Погребение эпохи раннего энеолита на Луганщине Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині |
| spellingShingle |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині Рассамакін, Ю.Я. Черних, Є.О. Публікації археологічного матеріалу |
| title_short |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині |
| title_full |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині |
| title_fullStr |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині |
| title_full_unstemmed |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині |
| title_sort |
поховання доби раннього енеоліту на луганщині |
| author |
Рассамакін, Ю.Я. Черних, Є.О. |
| author_facet |
Рассамакін, Ю.Я. Черних, Є.О. |
| topic |
Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet |
Публікації археологічного матеріалу |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The burial of the Early Eneolithic in Luhansk region Погребение эпохи раннего энеолита на Луганщине |
| description |
Публікується новий поховальний комплекс доби раннього енеоліту, виявлений під час розкопок кургану катакомбного часу. Надається аналіз поховального обряду та інвентарю в пошуках місця комплексу в контексті енеолітичних пам’яток басейну Сіверського Дінця.
A new burial complex is publishing by authors. This burial complex finds analogies among the Early Eneolithic burials of the Siversky Donets basin according to the rite and inventory (long flint blade). In addition, a set of specific flint products (long blades, triangular «spear heads» and flat adzes)finds analogies at the Aleksandriia settlement, where Skelia-type ceramics are represented. Therefore, there is a reason to combine in the same cultural and chronological context the relevant materials of the Aleksandriia settlement and the Early Eneolithic burials, and consider their as a part of the phenomenon that one of the authors conventionally calls Skelia culture.
Публикуется новый погребальный комплекс, который по обряду и инвентарю, прежде всего, по наборам кремневых изделий, в частности, длинных пластин, находит аналогии среди погребений бассейна Северского Донца, датируемых по комплексу находок ранним энеолитом. Кроме того, набор специфических кремневых изделий (длинные пластины, треугольные «наконечники дротиков» и тесла, включая каменевые) находит аналогии на поселении Александрия, где представлена керамика скелянского типа. Поэтому есть все основания объединить в одном культурно-хронологическом контексте соответствующие материалы поселения и погребальные памятники региона эпохи раннего энеолита, и рассматривать их как часть явления, которое один из авторов условно называет скелянской культурой.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195362 |
| citation_txt |
Поховання доби раннього енеоліту на Луганщині / Ю.Я. Рассамакін, Є.О. Черних // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 38–53. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rassamakínûâ pohovannâdobirannʹogoeneolítunaluganŝiní AT černihêo pohovannâdobirannʹogoeneolítunaluganŝiní AT rassamakínûâ theburialoftheearlyeneolithicinluhanskregion AT černihêo theburialoftheearlyeneolithicinluhanskregion AT rassamakínûâ pogrebenieépohirannegoéneolitanaluganŝine AT černihêo pogrebenieépohirannegoéneolitanaluganŝine |
| first_indexed |
2025-11-24T16:50:58Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:50:58Z |
| _version_ |
1850489340399976448 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 238
Публікації
археологічних матеріалів
Ю.Я. Рассамакін, Є.О. Черних *
пОхОваннЯ дОби
РанньОгО енеОліту на луганщині
© Ю.Я. Рассамакін, Є.О. ЧеРних, 2017
* Рассамакін Юрій Якович — кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник відділу
енеоліту—бронзи інституту археології нан України.
ЧеРних Євген Олександрович — екс-директор ар-
хеологічного музею східноукраїнського національ-
ного університету ім. В. Даля.
Публікується новий поховальний комплекс доби раннього
енеоліту, виявлений під час розкопок кургану катакомб-
ного часу. Надається аналіз поховального обряду та ін-
вентарю в пошуках місця комплексу в контексті енеолі-
тичних пам’яток басейну Сіверського Дінця.
К л ю ч о в і с л о в а: поховання, ранній енеоліт, басейн
Сіверського Дінця, довгі пластини з кременю, хронологія.
Вступ. У 2010 р. археологічна експедиція схід-
ноукраїнського відділення східноукраїнсько-
го філіалу інституту археології нан Украї-
ни (анДЦ «спадщина» східноукраїнського
націо нального університету ім. В. Даля) про-
водила рятівні розкопки кургану 1 на території
артемівського району м. Луганськ, вул. мар-
ленівська (рис. 1, 1) (Черных, санжаров 2010).
курган знаходився на мисоподібному ви-
ступі тераси правого берега р. Лугань на
0,4 км південно-східніше залізничної станції
Луганськ-Грузовий (рис. 1, 2). Він входив до
курганної групи, яка налічувала понад 10 наси-
пів, досліджених у 1973—1975 роках сіверсько-
Донецькою експедицією інституту археології
ан України під час будівництва спорткомп-
лексу та гуртожитків на території тодішнього
Ворошиловградського сільхозгосподарського
інституту.
Загальні дані про курган. Висота кургану від
сучасного рівня становила 0,8 м, діаметр 24—
25 м. Згідно із західним профілем центральної
бровки, материк фіксувався з глибини 0,75—
0,80 м від «0», давній горизонт — з глибини
0,4 м, товщина простеженого шару давнього
чорнозему під викидом з основного похован-
ня складала 0,35—0,40 м, шар дерну — 0,20—
0,25 м. насип округлої форми, поверхня за-
дернована, але, можливо, під час будівництва
розміщеної поряд бази відпочинку у 1960-х рр.
поверхня кургану була частково спланована.
Весною 2010 р. східна пола кургану була зруй-
нована при будівництві житлових будинків по
вул. марленівська.
курган був споруджений над похованням 15
ранньокатакомбного часу (рис. 2). материко-
вий викид з нього, розмірами 6,8 × 4,8 м, лежав
на рівні давнього горизонту і оточував вхідну
яму катакомби з півночі, заходу та сходу. Після
цього в центральну частину кургану було впу-
щено ще одне ранньокатакомбне поховання
14, частково прорізавши вхідну яму основного
поховання. Далі в курган було впущено два по-
ховання донецької катакомбної культури. на
сході, на 9,5 м від шахти основного поховання,
знаходилося поховання 9, а в центральній час-
тині — поховання 11, зруйнувавши вхідну яму
основного поховання 15. можливо, після цьо-
го була зроблена досипка кургану.
У курган були впущені ще три пізньоката-
комбні поховання. В центральну частину —
поховання 7, а із заходу від поховання 14 — по-
ховання 8 та 13. крім того в кургані були вияв-
лені ще 5 поховань доби пізньої бронзи (№ 1, 2,
5, 6 та 10). найпізнішими похованнями в кур-
гані були сарматське поховання 4 та пізньо-
середньовічне поховання 3.
але найбільш цікавим у кургані виявив-
ся комплекс з двох кістяків, які були позна-
чені авторами розкопок як одне енеолітичне
поховання 12. Воно знаходилося на захід від
«0», і було частково зруйноване похованням 13
УДк: 903.5 (477.61) "636"
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 39
(рис. 3). наявність насипу над похованням не
встановлена. але, безперечно, цей комплекс з
двох поховань передував спорудженню ката-
комбного насипу, і був цим насипом перекри-
тий (рис. 2).
Поховання 12 складається з двох стратигра-
фічно розмежованих поховань різних періодів
доби енеоліту, які у звіті були позначені як кіс-
тяки 1 та 2 поховання 12. Поховання фіксува-
лося з рівня 0,75 м від «0», тобто з рівня матери-
ка. Поховальна яма мала неправильну овальну
форму, розмірами 1,55 × 1,33 м, орієнтована за
лінією північ—південь, і була заповнена гумус-
ним ґрунтом.
на верхньому рівні заповнення, на глибині
0,75 м від «0», були виявлені залишки від трьох
черепів дрібної рогатої худоби 1. Вони розміщу-
1 Черепи кіз за визначенням авторів розкопок.
валися через певні проміжки вздовж централь-
ної осі ями (рис. 4, 1; 5).
Черепи тварин перекривали дуже зруйно-
ваний кістяк дитини, позначений як кістяк 1 2.
середній з черепів тварин перекривав безпосе-
редньо тазову частину дитячого кістяка, а між
черепами та кістками дитини фіксувався гу-
мусний прошарок (рис. 5). судячи із залиш-
ків верхньої частини тіла, кісток правої руки,
а також залишків стегнових кісток, за визна-
ченням авторів розкопок, дитячий скелет ле-
жав на спині, у випростаному стані, з випро-
станими вздовж тіла руками, і був орієнтова-
ний головою на південний схід (рис. 6). Біля
ліктя правої руки знаходилося знаряддя з кре-
меню (1), а біля правого плеча — кістяна про-
колка (2).
2 антропологічні дані від фахівців відділу біоархеоло-
гії іа нанУ ще не отримані.
Рис. 1. План розташування кургану у м. Луганськ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 240
Опис знахідок:
1. Як заготовка для знаряддя був викорис-
таний пластинчатий відщеп сірого плямисто-
го кременю невисокої якості, чотирьохгранно-
го перетину. Довжина знаряддя 8,0 см, ширина
3,5 см, товщина до 0,8 см (рис. 4, 3). Бокові ре-
бра оформлені крутою ретушшю, дистальний
кінець загострений. Робоче лезо знаходилося з
правого боку, в плані вигнуте. на ньому про-
стежується ділянка, довжиною 1,5 см, зі сліда-
Рис. 2. Загальний план та профілі кургану 1
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 41
ми утилізації. Ретуш утилізації вертикальна, зі
сторони спинки. По краю леза фіксуються слі-
ди макровикрошування.
мікросліди: округлість краю леза, яскраве
плямисте полірування по всій його довжині, за
винятком фасеток, яка не проникає у заглиб-
лення мікрорельєфу та глибоко не виступає на
прилеглі площини. Ледь помітний напрямок
руху у вигляді тонких неглибоких перпендику-
лярних подряпин, крім леза, локалізованих на
деяких згладжених ділянках, край з яскравим
залощенням. характер слідів утилізації вказує
на використання знаряддя як скобеля по твер-
дому матеріалу, а розміщення слідів залощен-
ня — на обробку кістки та рогу 3.
2. Проколка виготовлена з фрагмента труб-
частої кістки. Робоча частина загострена та
залощена. Довжина проколки 7,8 см, довжи-
на робочої частини 1,5 см, загальна ширина
0,8 см, товщина 0,25 см (рис. 4, 4).
на дні ями (глибина дна 1,3 м від «0», та
0,9 м від рівня фіксованого давнього горизон-
ту) знаходився кістяк дорослої людини (кіс-
тяк 2). кістки скелета були відділені гумусним
шаром від перекриваючого його впоперек ди-
тячого поховання. Похований лежав на спи-
ні, з підігнутими ногами, колінами праворуч,
оріє нтований головою на північ. Руки випрос-
тані вздовж тіла (рис. 4, 2; 6). Північна час-
тина ями разом з черепом похованого (окрім
нижньої щелепи) були зруйновані катакомб-
ним похованням 13 (рис. 3). Також були від-
сутні плечова кістка лівої руки, а також кістки
правої руки, крім кисті, яка лежала під стегном
правої ноги (рис. 6).
Дно ями було посипане бурою вохрою з
вкрапленнями вуглинок. кістки вкривав по-
рошкоподібний шар вохри, товщиною 2,0—
3,0 см. справа, ближче до тазу, лежав крем’яний
ніж, який, очевидно, був покладений між про-
меневою частиною руки та тазом (1). на ре-
брах, під гумусним шаром, який розділяв оби-
два кістяки, був знайдений фрагмент горілої
деревини (рис. 7).
Опис знахідок:
1. ніж зроблений на тонкій крем’яній плас-
тині, довжиною 12,9 см, шириною 2,8 см, тов-
щиною 0,7 см. Пластина виготовлена з якіс-
ного напівпрозорого сіро-брунатного креме-
ню. край пластини оформлений струйчастою,
уступчатою пласкою дрібною ретушшю. на
ножі відсутні сліди утилізації (рис. 4, 5; 8).
3 Дослідження крем’яних виробів проведено О.м. Зав-
городньою, за що висловлюємо їй щиру подяку.
Поховання в контексті пам’яток басейну Сі-
верського Дінця доби енеоліту. Згідно з даними
розкопок, описаний вище комплекс з двох кіс-
тяків являє собою два окремих різночасових
поховання, які передували будівництву насипу
над катакомбним похованням. Для зручності
подальшого викладу можна позначити дорос-
лий кістяк в овальній ямі як поховання 12-а, а
більш пізній дитячий кістяк із залишками пе-
рекриття, яке включало черепи дрібної рогатої
худоби, — як поховання 12-Б.
Поховання 12-а за основними ознаками по-
ховального обряду та наявністю ножа, зроблено-
го на довгій тонкій пластині, виготовленої з ви-
сокоякісного кременю, знаходить аналогії серед
широкого кола поховань доби раннього енеолі-
ту в степовій зоні від Передкавказзя до Дунаю
(Govedarica 2004; Rassamakin 2004; кореневский
2012). саме з розповсюдженням таких поховань,
серед яких важливе місце займають багаті на пре-
стижний інвентар поховання еліти, один з авто-
рів пов’язує поширення кераміки скелянського
типу, розповсюдження якої сягає берегів Дунаю
та Передкавказзя (Палагута 1998; Рассамакин
2001; Rassamakin 1999, p. 97—112; Reingruber,
Rassamakin 2016, s. 284—285; 295—301).
Якщо виходити з характеру розподілу інвен-
тарю в таких похованнях, який, зокрема, за-
Рис. 3. Положення поховання 12 по відношенню до
поховань катакомбної культури (фото Є.О. Черних)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 242
пропонував с.м. кореневський (кореневский
2012, с. 87—92), поховання 12-а можна було б
віднести до ординарно-простих (кореневский
2012, с. 87), які можна вважати «базовими» для
соціально визначених ранньоенеолітичних ін-
вентарних поховань (на відміну від безінвен-
тарних), серед яких вирізняються поховання з
ножем, виготовленим на довгій тонкій пласти-
Рис. 4. План та інвентар поховання 12: 1 — залишки черепів дрібної рогатої худоби над пох. 12-Б (кістяк 1);
2 — план поховань 12-а (кістяк 2) та 12-Б (кістяк 1); 3—4 — крем’яне знаряддя та кістяна проколка з похован-
ня 12-Б; 5 — крем’яна пластина з поховання 12-а
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 43
ні, і вкладеним у руку похованого. специфіч-
ною особливістю положення рук у таких похо-
ваннях, як правило, є зігнутість кистей рук, які
найчастіше були покладені на таз (група іі-В,
див.: Rassamakin 1999, fig. 3.4; Rassamakin 2004,
Teil I, s. 12—15, Abb. 1). У похованні 12-а руки
разом з кистями були випростані вздовж тіла
(група іі-а).
У свій час один з авторів, розглядаючи пи-
тання відносної хронології, писав, що система
побудови хронології, зокрема ґрунтових енео-
літичних могильників, при єдності скорченого
положення на спині, але з відмінностями в по-
ложенні рук або кистей, спирається на систе-
му взаємозустрічі в тому чи іншому сполучен-
ні специфічних предметів, які мають надійні
хронологічні прив’язки, зокрема до культури
кукутень-Трипілля. Порушення взаємозв’язку
між ними, зникнення чи зміна окремих ка-
тегорій речей можна було б розглядати і як
хронологічну ознаку (Rassamakin 2004, Teil I,
s. 152). але, з іншого боку, виходячи з аналізу
закритих поховальних комплексів з наборами
таких речей не дають нам можливості датува-
ти, зокрема, поховання з лише одним довгим
ножем-пластиною пізніше ранньої доби сте-
пового енеоліту.
У регіональному контексті, тобто в басей-
ні сіверського Дінця та прилеглих територій,
відомо 9 місцезнаходжень з ранньоенеолітич-
ними похованнями, включно з нововідкритим
в Луганську (рис. 9; табл. 1) (Rassamakin 2004,
Teil II, s. 64—71, 158—159; Taf. 193—225, 477—
478 4; Прокофьев 2003, с. 287—289, рис. 30). Ці-
каво, що поховання, відоме як «ворошилов-
градське», було досліджене у 1973 р. в курга-
ні, який входив у ту ж саму групу, що й курган
з нововідкритим похованням (Писларий и др.
1976). Всі поховання, за винятком могильника
на поселенні Олександрія, знаходилися під на-
сипами більш пізніх курганів, але стверджува-
ти, що вони були так званими ґрунтовими не-
має підстав. скоріш за все, над одними з них
були невеликі кам’яні закладки, а над іншими
могли бути невеликі земляні конструкції, або ж
їхні місця визначалися природними підвищен-
нями. Один з авторів визначив це першим пе-
ріодом розвитку степової монументальної по-
ховальної архітектури (Rassamakin 2002, p. 61—
63; Rassamakin 2011a, p. 294—299).
серед поховань лише одне — безінвентарне
(Ольховатка, курган 1, поховання 4), два зруй-
нованих (Орловське та Донецьк), але з типо-
4 Там же надані необхідні посилання на першоджерела.
Рис. 5. Залишки черепів дрібної рогатої худо-
би над похованням 12-Б (фото з різних позицій
Є.О. Черних)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 244
№ Пункт Обряд кремінь інший інвентар
1 хут. Олександрія (могильник),
пох. 18—19; 20; 23—24; 29; 34;
37—38; 40
іі-В та
іі-а
8 довгих пластин (від 12,9 до
18,3 см), 3 знаряддя на плас-3 знаряддя на плас-
тинчатих відщепах
кістяна проколка, два
віджимника з рогу, кам’яний
«розтиральник» (?)
2 м. Яма
(сіверськ з 1973),
артемівський р-н (Бахмутсь-
кий з 2016), Донецька обл.
(могильник), курган, пох. 5—6,
та ще 6 зруйнованих поховань
іі-В пох. 5—6 – пластина
(16,8 см), ф-нти пластин
(8,8 та 7,2 см), ф-нт трикут-
ного вістря дротика
зруйновані — 11 пластин та
ф-тів (одна 13,8 см), скре- см), скре-см), скре-
бачка на пластині (8,8 см),
3 трикутних «вістер
дротиків» (7,2; 5,6 см), тесло
(11,2 см), нуклеус (14 см),
кам’яне тесло
(серпентиніт ?) (7,1 см)
3 с. Ольховатка, Єнакіївський
р-н, Донецька обл., к. 1, пох. 4
В-іі безінвентарне
4 с. Орловське, Єнакіївський
р-н, Донецька обл., к. , пох. 3
кістки
відсутні
пластина (14,3 см)
5 м. Олександрівськ (могиль-
ник), к. 1, пох. 9, 28 (зруйн.),
46, 55 (зруйн.)
к. 10, пох. 10, 17 (частково
зруйн.)
іі-В
іі-В (?)
пох. 9: 2 довгі пластини (17
та 19,5 см); 12 дрібних пла-
стинок (1,5-8 см); трикутне
вістря дротика (5,6 м);
пох. 28: 2 цілі та 7 ф-тів пла-
стин;
пох. 46: довга пластина з об-
ламаним кінцем (13 см),
21 дрібних пластин
(3—8 см), кінцева скребачка
на пластині
пох. 55: фрагмент пласти-
ни (? см)
пох. 10: 3 довгих пластини
(13, 14,4 та 18 см)
пох. 17: пластина (11 см),
відщеп
пронизка з мушлі Dentalium,
кістяна пронизка
довгий стрижень з пісковика
6 віджимників з рогу,
знаряддя з рогу, рогова
«застібка», 2 гальки
5 мідних намистин, 47 цілих
та 30 ф-тів дисковидних
намистин з мушлі, ф-нт
кераміки з накольчастим ор-
наментом
6 мідних підвісок-імітацій
стулки мушлі, мідний брас-
лет
галька
6 м. Ворошиловград (Луганськ з
1990), к. 1, пох. 2 (три скелети)
іі-В ск. 1 — 4 пластини
ск. 2 — 12 пластин, 3 тесла,
скребачка на пластинчато-
му відщепі, ф-нт вістря пла-
стини
ск. 3 — пластина (довжина
цілих від 12,1 до 22,5 см)
кістяна трубочка, підвіска з
рогу
абразивна плитка, рогове зо-
оморфне навершя, 2 кам’яні
тесла (серпентиніт, сланець)
5 астрагалів
7 м. Луганськ-2010, к. 1, пох. 12 іі-а пластина (12 см)
8 хут. Ребриківка II, красносу-II, красносу-, красносу-
линський р-н, Ростовська обл.
(Росія), к. 1, пох. 14
не
зберігся
кіст. проколка; мідні
дрібні намиста, д. 3 мм,
вис. 1—1,5 мм (51); пастові
намиста д. 2—3 мм,
вис. 1—2 мм (56); мідні
підвіски-мушлі (2 цілі, ф-ти
мін. 4-х); кам’яне тесло
(змійовик ?)
9 м. Донецьк (р. кальміус) зруйн. тесло, пластина, 2 «вістря
дротиків» трикутної форми
Таблиця 1. Список поховань доби енеоліту в басейні Сіверського Дінця та прилеглих територій
вими крем’яними виробами для доби раннього
енеоліту, до яких належать довгі пластини, тесла
та трикутні «вістря дротиків» 5. Ще кілька зруй-
5 У літературі довгі пластини часто називають макроплас-
тинами, тесла — пласкими сокирами, а для трикутних
нованих були досліджені в могильнику Олек-
сандрівськ, курган 1, поховання 28, 55 та курган
10, поховання 17 (табл. 1). В одному комплек-
«вістер дротиків» більше підходить назва «трикутні біфа-
си», оскільки їхні функції не досить зрозумілі.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 45
Рис. 6. Залишки поховань 12-Б та 12-а під ним (фото з
різних позицій Є.О. Черних)
Рис. 7. Залишки горілої деревини на ребрах з похован-
ня 12-а (фото Є.О. Черних)
Рис. 8. крем’яна пластина в поховання 12-а in situ
(фото Є.О. Черних)
сі (Ребриківка іі, курган 1, поховання 14) ди-
тячий скелет зберігся лише фрагментарно, і це
єдине серед інших поховання, де не були пред-
ставлені вироби з кременю (Прокофьев 2003,
с. 287—289, рис. 30). В усіх інших похованнях
обов’язковим атрибутом була наявність довгих
пластин, в окремих комплексах у сполученні з
іншими категоріями інвентарю, типового для
доби раннього енеоліту (табл. 1). Особливе міс-
це займають знахідки в двох похованнях мідних
підвісок, що імітують стулки мушлі.
У цілому, саме вироби з якісного кременю
є характерними для поховань цього регіону,
що не дивно, враховуючи наявність на Дон-
басі значних покладів такого кременю, зокре-
ма у Бахмутсько-Торецькій, амвросіївській та
Успенській котловинах, і наявність даних про
місця видобутку та первинної обробки креме-
ню, які датуються ранньоенеолітичним часом
(колесник, Дегерменджи 1989; Дегерменджи,
коваль 1996; колесник, коваль 1999) 6. най-
більш представницьким є комплекс довгих
крем’яних пластин у колективному «вороши-
6 Детально загальну історію вивчення проблеми видо-
бутку та обробки кременю див.: колесник 2013.
ловградському» похованні (Писларий и др.
1976) 7. Треба в цьому контексті також згадати і
поширення в даному регіоні «скарбів» виробів
з кременю так званого «гончарівського типу»
(Бритюк 2001; колесник, Рассамакин 2006) 8.
7 Техніко-морфологічний та трасологічний аналіз
плас тин див.: скакун 2012.
8 Там же див. питання співставлення виробів з кре-
меню зі «скарбів» та з ранньоенеолітичних поховань
(Телегин 1985, с. 318—319; Бритюк 2001, с. 56—67;
колесник, Рассамакин 2006, с. 178—179).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 246
Рис. 9. карта розповсюдження поховань доби ранньо-
го енеоліту в басейні сіверського Дінця та прилеглих
територій: 1 — Олександрія (могильник); 2 — Яма (сі-
верськ), могильник; 3 — Ольховатка; 4 — Орловське;
5 — Олександрівськ (могильник); 6 — Ворошиловград;
7 — Луганськ 2010; 8 — Ребриківка іі (РФ); 9 — До-
нецьк (номери на карті у відповідності до табл. 1)
Рис. 10. могильник на поселенні Олександрія, похо-
вання 18—19 (фото зі звіту про розкопки)
але в контексті порівняння з новим лу-
ганським похованням нам цікавий могиль-
ник на поселенні Олександрія, де сім скорче-
них на спині (переважно група іі-В та окремі
групи іі-а) ранньоенеолітичних поховань (з
них — три парних) супроводжувалися довги-
ми пластинами (Телегин 1959, с. 47—48; 1973,
с. 108—112; котова 2003, с. 86—92, рис. 8—12;
Rassamakin 2004, Teil II, s. 64—65, Taf. 194—
196; Telegin 1986, p. 76—77) 9. При цьому, в цих
похованнях можна спостерігати різні варіан-
ти розміщення пластин біля похованих, зокре-
ма вздовж рук (рис. 11, 1), біля голови або пле-
чей (рис. 12, 1, 3), на грудній клітці (рис. 12, 1,
2), можливо, у лівій руці (рис. 11, 2), навіть у
9 н.с. котова на підставі, по суті, лише двох радіовуг-
лецевих дат, отриманих для поховань 37—38 та 40
(табл. 2, 2, 3), відносить всі скорчені на спині похо-
вання з пластинами до більш пізньої констянтинів-
ської культури (котова 2003, с. 94), але це занадто
спірне питання, і є темою для іншого дослідження,
тим більше, що для поховання 40 нещодавно була
отримана зовсім інша дата, що підтверджує дату-
вання похованнь добою раннього енеоліту (табл. 2,
4) (див. нижче). Дякуємо проф. е. кайзер за допо-
могу в отриманні дати.
складі невеликого «виробничого набору» 10, що
складався з двох пластин, кам’яного «розтира-
ча» та рогових віджимників, який був покладе-
10 За висловленням О.О. Бритюка (Бритюк 2001, с. 67).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 47
Рис. 11. могильник на поселенні Олександрія: 1 — по-
ховання 20; 2 — поховання 29 (фото зі звіту про роз-
копки)
Рис. 12. могильник на поселенні Олександрія, похо-
вання 37—38 (фото зі звіту про розкопки)
ний біля черепа, на правому плечі, можливо, в
«упаковці» (рис. 10).
слід зазначити, що поселення Олександрія,
крім поховань надало ще й цікаві матеріали з
культурного шару доби енеоліту, який Д.Я. Те-
легін позначив як шар ііі і відносив до пізнього
дереївського періоду (період іі-а) розвит ку се-
редньостогівської культури, як, власне, і згада-
ні вище поховання могильника (Телегин 1959;
Телегін 1973, с. 15—23, 122—123; Telegin 1986,
p. 72—75). на жаль, матеріали поселення доби
енеоліту не були введені до наукового обігу так,
як вони того заслуговували. Більш зрозумілою
стала група т. зв. пористої кераміки з домішкою
черепашки в тісті, оскільки серед неї вдалося
виділити дві різні групи (котова 2003, с. 80—
86; Rassamakin 1999, р. 103; 2004, s. 192—193
Abb. 131). Перша, високогорла, дійсно належить
до дереївського типу посуду пізнього періо ду
(період іі-а), а друга повин на була б належати
до волоського або середньостогівського типу, і
відповідати ранньому періоду (період і-б) роз-
витку середньостогівської культури, за модел-
лю Д.Я. Телегіна. але за сучасним станом ви-
вчення та терміноло гією, друга група кераміки
визначається як скелянський тип доби ранньо-
го енео літу (рис. 13), виділений у свій час за ма-
теріалами поселення стрільча скеля В.м. Да-
ниленком (Даниленко 1974, с. 69—73; котова
2003, с. 86, рис. 7; Рассамакин 2001; Rassamakin
1999, p. 75—83; 2004, s. 192—193, Abb. 131).
на відміну від кераміки, численний і різно-
манітний комплекс виробів з кременю знай-
дений на поселенні, його дуже стисло описував
Д.Я. Телегін (Телегин 1959, с. 12; Телегин 1973,
с. 17; Telegin 1986, p. 74—75), до нашого часу
ще не отримав належного фахового вивчення.
Один з авторів навіть припускав наявність май-
стерні з виготовлення крем’яних знарядь на по-
селенні в межах донецької виробничої зони в
контексті вивчення системи престижної тор-
1
2
3
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 248
Рис. 14. Олександрія. Зразки крем’яних довгих плас-
тин з енеолітичного шару поселення (фото Ю.Я. Рас-
самакіна)
гівлі, яка склалася за доби раннього енеоліту
(Rassamakin 1999, p. 103, fig. 3.42). Перш за все,
нас цікавить набір виробів з кременю, який ха-
рактерний для закритих поховальних комплек-
сів доби раннього енеоліту. на поселенні пред-
ставлені довгі пластини (рис. 14), трикутні «ві-
стря дротиків» (рис. 15), тесла (рис. 16, 2). крім
того на поселенні знай дено також невелике тес-
ло з т. зв. зеленуватого каменю (рис. 16, 1), ана-
логії якому є в трьох похованнях регіону: Яма,
Ворошиловград та Ребриківка іі, де вони опи-
сані, правда під питанням, як вироби з серпен-
тиніту та змійовика. Ще одне, більше за розмі-
рами тесло зі сланцю, походить з «ворошилов-
градського» поховання (табл. 1).
Відтак, є підстави поєднати в одному
культурно-хронологічному комплексі вищеоз-
начені вироби з кременю та каменю і кераміку
скелянського типу на поселенні та поховальні
пам’ятки регіону, як частину явища, яке один
з авторів умовно називає скелянською культу-
рою (Rassamakin 1999, p. 75—83, 103) 11. Таким
чином, нововідкрите поховання без сумнівів
добре вписується в описаний регіональний
культурний контекст доби раннього енеоліту.
Проблема абсолютного датування. Для всьо-
го комплексу, позначеного у звіті як похован-
ня 12, отримані три радіовуглецеві дати в київ-
ській лабораторії. Зокрема, було продатовано
залишки горілої деревини, які певною мірою
асоціювалися з похованням 12-а, фрагмент
кістки від одного з черепів дрібної рогатої ху-
доби, які перекривали поховання 12-Б, а та-
кож фрагмент кістки скелета одного з кістяків,
хоча намір був датувати саме поховання 12-а
(табл. 2, № 6—8) 12. найімовірніше, при відборі
11 ми не розглядаємо тут проблеми інтерпретації ін-
ших поселень басейну сіверського Дінця з аналогіч-
ними енеолітичними матеріалами, зокрема Зливки,
серебрянське, Чернікове Озеро і тощо (Дегермен-
джи та ін. 1992; санжаров та ін. 2000). критику по
відношенню до аналізу комплексів крем’яних виро-
бів на поселеннях регіону див.: Ветров 2005.
12 Дякуємо В.В. скрипкіну за проведені аналізи.
Рис. 13. Олександрія.
Фрагменти кераміки ске-
лянського типу з енеолі-
тичного шару поселення
(фото Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 49
Рис. 15. Олександрія. Зразки крем’яних «вістер дроти-
ків» з енеолітичного шару поселення (фото Ю.Я. Рас-
самакіна)
Рис. 16. Олександрія: 1 — тесло з «зеле-
нуватого» каменю; 2 — фрагмент під-
шліфованої обушкової частини тесла з
кременю (фото Ю.Я. Рассамакіна)
зразка для датування поховання 12-а сталася
плутанина, і для датування був переданий зра-
зок від більш пізнього поховання 12-Б. Дата
поховання 12-а за залишками горілого дере-
ва (якщо вони дійсно пов’язані з цим похован-
ням) значно молодша, ніж очікувалося, з огля-
ду на датування поховання добою раннього
енео літу (Rassamakin 2011b, s. 81—85, Abb. 1, 2,
3; Reingruber, Rassamakin 2016) (табл. 2, № 6), і
зокрема, у порівнянні з двома датами для похо-
вань регіону (табл. 2, № 4, 5) 13. З одного боку,
дата близька скоріше до трьох дат поховань ви-
діленого одним з авторів періоду т. зв. «хіату-
су» між раннім та середнім енеолітом у степо-
вому Причорномор’ї, але теж молодша за них.
Її калібровані значення знаходяться між дата-
ми «хіатуса» та середнім енеолітом (Rassamakin
2011b, s. 85—88, Abb. 4a, 4b). але з іншого боку,
за певних обставин: урахування можливого
впливу фактора «старого дерева» — датуван-
ня залишків горілого дерева може бути ближ-
чим до окремих, найбільш ранніх дат, отрима-
них в останні роки для трипільських поселень-
гігантів Тальянки та майданецьке періоду
Трипілля с/і (Rassamakin, Menotti 2011; Müller
et al. 2016, р. 134—168). У цьому випадку за-
лишки горілого дерева можуть належати до по-
ховання 12-Б, оскільки дві інші дати (табл. 2,
13 Дата для поховання 4 Олександрії некоректна, з
огляду на пізній характер цього поховання по від-
ношенню до поховань з довгими пластинами, і від
неї треба остаточно відмовитися. Дата для поховань
37—38 (табл. 2, № 2) виглядає сумнівною, після пе-
редатування поховання 40 (табл. 2, № 3 та 4) (див.
вище примітку 9).
№ 7, 8) відповідають датам поховань доби се-
реднього енеоліту, зокрема ранньому горизон-
ту т. зв. підкурганних «випростаних поховань»
і, відповідно, Трипіллю с/і (Рассамакін 2013,
с. 17—24; Rassamakin 2011b, s. 88—92). Це дійс-
но дає можливість, але з певними засторогами,
віднести поховання 12-Б до енеолітичних «ви-
простаних», які представлені у цьому регіоні
нечисленною групою (Rassamakin 2004, Teil I,
s. 16—17, Abb. 4; Teil II, s. 5—10).
У будь-якому разі існує необхідність в май-
бутньому передатувати обидва поховання.
Таким чином, поховання 12-а за усіма
архео логічними ознаками можна віднести до
доби раннього енеоліту, тому що його можна
розглядати в контексті не тільки відомих по-
ховальних пам’яток басейну сіверського Дін-
ця, але матеріалів поселень, зокрема Олек-
сандрії. З іншого боку існує необхідність про-
вести додаткове радіовуглецеве датування
комплексу.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 250
Таблиця 2. Cписок радіовуглецевих дат поховань доби раннього енеоліту в басейні Сіверського Дінця
№ Пункт Лабор. № Зразок Дата (ВР)
Дата (Вс)
OxCal 3.10
Публікація
1 Олександрія
(могильник), пох. 4
кі-104 кістка людини 5470 ± 350 68,2 % probability
4750 (68,2 %) 3800
95,4 % probability
5300 (95,4 %) 3500
Telegin 1986, р. 81
2 пох. 37—38 (ск. 37) кі-8301 кістка людини 4730 ± 60 68,2 % probability
3640 (31,0 %) 3560
3540 (15,8 %) 3500
3430 (21,4 %) 3380
95,4 % probability
3640 (95,4 %) 3370
котова 2003, с. 92
3 пох. 40 кі-8300 кістка людини 4815 ± 60 68,2% probability
3660 (20,3%) 3620
3610 (47,9%) 3520
95,4% probability
3710 (87,9%) 3490
3430 (7,5%) 3370
котова 2003, с. 92
4 пох. 40 Poz-
78001
cтегнова
кістка людини
5555 ± 35 68,2% probability
4446 (26,3%) 4419
4400 (41,9%) 4355
95,4% probability
4455 (95,4%) 4344
перша публікація
5 Олександрівськ
(могильник), к. 1,
пох. 46
кі-13002 кістка людини 5690 ± 70 68,2% probability
4650 (2,2%) 4640
4620 (66,0%) 4450
95,4% probability
4690 (95,4%) 4360
котова 2006, с. 80
6 Луганськ-2010, к. 1,
пох. 12-а (?)
кі-17761 згоріле дерево 5120 ± 60 68,2% probability
3980 (29,9%) 3910
3880 (38,3%) 3800
95,4% probability
4050 (95,4%) 3760
перша публікація
7 Луганськ-2010,
к. 1, пох. 12-а або
12-Б (?)
кі-17732 кістки люди- люди-люди-
ни (два ф-ти
ребер, пра-, пра-пра-
ва таранна
кістка)
4890 ± 60 68,2% probability
3760 (68,2%) 3630
95,4% probability
3800 (85,0%) 3620
3600 (10,4%) 3520
перша публікація
8 Луганськ-2010,
к. 1, перекриття
пох. 12-Б
кі-17733 череп дрібної
рогатої худоби
4860 ± 80 68,2% probability
3760 (4,3%) 3740
3720 (40,7%) 3620
3600 (23,2%) 3520
95,4% probability
3950 (95,4%) 3350
перша публікація
Бритюк А.А. Энеолитические «клады» или «произ-
водственные наборы»? // Древности северского
Донца. — 2001. — Вып. 5. — с. 54—68.
Ветров В.С. Проблемы анализа кремнеобработки в
эпоху камня и бронзы (по материалам Донбас-
са) // Проблемы эпохи бронзы Великой степи (ред.
и.Ф. ковалева, н.а. Гаврилюк, Р.В. Терпиловский,
В.и. клочко). — Луганск: Глобус, 2005. — с. 3—24.
Даниленко В.Н. Энеолит Украины. — к.: наукова дум-
ка, 1974.
Дегерменджи С.М., Кияшко В.Я., Котова Н.С. неоли-
тические и энеолитические материалы поселе-
ния Зливки // неолитические памятники степной
Украины. Препринт (ред. н.с. котова, а.В. Бодян-
ский, В.Я. кияшко, Ю.Т. Гурин, с.м. Дегермен-
джи, с.н. кравченко). — к., 1992. — с. 27—36.
Дегерменджи С.М., Коваль Ю.Г. кремнеобрабатывающая
мастерская с индустрией среднестоговского облика
у с. красное // северо-Восточное Приазовье в сис-
теме евразийских древностей (энеолит—бронзовый
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 51
век). материалы международной конференции (ред.
В.н. Горбов). — Донецк: изд-во ДонГУ, 1996. —
Ч. і. — с. 14—19.
Колесник А.В. Очерк истории изучения памятников
кремнедобычи и кремнеобработки каменного века —
эпохи палеометалла Большого Донбасса // археоло-
гический альманах. — 2013. — № 30. — с. 5—35.
Колесник А.В., Дегерменджи С.М. карта памятников
кремнедобычи и кремнеобработки Донецкой облас-
ти // Проблемы охраны и исследования памятников
археологии в Донбассе. Тезисы докладов. — Донецк,
1989. — с. 18—21.
Колесник А.В., Коваль Ю.Г. новый памятник кремнедо-
бычи у с. клещиевка в Донбассе // етнічна історія
та культура населення степу та лісостепу Євразії (від
кам’яного віку по раннє середньовіччя). матеріали
міжнародної конференції (ред. і.Ф. ковальова). —
Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. — с. 19—20.
Колесник А.В., Рассамакин Ю.Я. Феномен кладов гон-
чаровского типа // In situ: к 85-летию профессора
а.Д. столяра (ред. а.а. никонова). — сПб: изд-во
с-Петербургского университета, 2006. — C. 173—188.
Кореневский С.Н. Рождение кургана (погребальные па-
мятники энеолитического времени Предкавказья и
Волго-Донского междуречья). — м.: ТаУс, 2012.
Котова Н.С. Энеолитические материалы поселения и
могильника у хут. александрия на реке Оскол //
материалы и исследования по археологии Восточ-
ной Украины. — 2003. — Вып. 1. — с. 78—97.
Котова Н.С. Ранний энеолит степного Поднепровья и При-
азовья. — Луганск: изд-во ВнУ им. В. Даля, 2006.
Палагута И.В. к проблеме связей Триполья-кукутени
с культурами энеолита степной полосы северно-
го Причерноморья. — Российская археология. —
1998. — № 1. — с. 5—14.
Писларий И.А., Кротова А.А, Клочко Т.Н. Погребение
эпохи энеолита в г. Ворошиловграде // Энеолит и
бронзовый век Украины. исследования и материалы.
(ред. с.с. Березанская, В.В. Отрощенко, Д.Я. Теле-
гин). — к.: наукова думка, 1976. — с. 21—28.
Прокофьев Р.В. курганы с камнем на правобережье се-
верского Донца // историко-археологические ис-
следования в г. азове и на нижнем Дону в 2003 г. —
азов, 2004. — Вып. 20. — с. 240—300.
Рассамакин Ю.Я. квитянская культура: история и со-
временное состояние проблемы. — stratum plus. —
2000. — № 2. — C. 117—177.
Рассамакин Ю.Я. керамика скелянского типа: проблема
ее интерпретации и поиск ее носителей // Трипіль-
ський світ і його сусіди. Тези доп. міжнар. наук.-
практ. конф. (ред. а. маціпура). — Збараж, 2001. —
C. 43—46.
Рассамакін Ю.Я. Поховання квітянської культури доби
міді в курганах степового Причорномор’я в контек-
сті абсолютної хронології // археологія. — 2013. —
№ 4. — C. 17—41.
Санжаров С.Н., Бритюк А.А., Котова С.Н., Черных Е.А.
Поселения неолита — ранней бронзы северского
Донца. — Луганск: изд-во ВнУ, 2000.
Скакун Н.Н. Технико-морфологический и трасологичес-
кий анализы макропластин из Луганского погребе-
ния // Земледельцы и скотоводы Древней европы
(Проблемы, новые открытия, гипотезы). — к.; сПб,
2012. — с. 202—215.
Телегин Д.Я. Энеолитическое поселение и могильник у
хутора александрия // краткие сообщения инсти-
тута археологии академии наук Украинской ссР. —
1959. — Вып. 9. — с. 10—20.
Телегін Д.Я. середньостогівська культура епохи міді. — к.:
наукова думка, 1973.
Телегин Д.Я. среднестоговская культура и памятники но-
воданиловского типа в Поднепровье и степном Лево-
бережье Украины // археология Украинской ссР. —
Том 1. — к.: наукова думка, 1985. — с. 305—320.
Черных Е.А., Санжаров С.Н. Отчет об исследованиях курга-
на в г. Луганске в 2010 г. // науковий архів інститу-
ту археології національної академії наук України. —
2010/163.
Govedarica B. Zepterträger — Herrscher der steppen. Die
frühen Ockergräber des älteren Äneolithikums im
karpatenbalkanischen Gebiet und im steppenraum
südost- und Osteuropas. — Mainz am Rhein: Verlag
Philipp von Zabern, 2004.
Müller J., Hofman R., Brandtstätter L., Ohrau R., Videiko M.
Chronology and Demography: How Many People Lived
in a Mega-site // Trypillia Mega-site and European
Prehistory 4100—3400 BCE (eds. J. Müller, K. Rassmann,
M. Videiko). — London; New-York: Routledge, 2016. —
P. 133—170.
Rassamakin Ju. J. The Eneolithic of the Black sea steppe:
Dynamics of Cultural and Eсonomic Development 4500–
2300 BC. In: M. Levine, Yu. Rassamakin, A. Kislenko,
N. Tatarintseva (Eds) Late Prehistoric Exploitation of the
Eurasian Steppe. McDonald Inst. Monogr. Cambridge,
1999, pp. 59-182.
Rassamakin Yu.Ya. Aspects of Pontic steppe Development
(4550—3000 BC) in the Light of the New Cultural-
Chronological Model // Ancient interactions: east
and west in Eurasia (eds. K. Boyle, C. Renfrew,
M. Levine). — Cambridge: McDonald Institute for
Archaeological Research, University of Cambridge,
2002. — P. 49—73.
Rassamakin Ju. Die nordpontische steppe in der Kupferzeit
(Gräber aus der Mitte des 5. Jt.–Ende des 4. Jt. v.
Chr.). // Archäologie in Eurasien. — Mainz am Rhein:
Verlag Philipp von Zabern, 2004. — Bd. 17.
Rassamakin Y.Y. Eneolithic Burial Mounds in the Black sea
steppe: From the First Burial symbols to Monumental
Ritual Architecture // Ancestral Landscapes (ed.
s. Muller-Celka). — TMO 61, Maison de l’Orient et la
Méditerranée, Lyon, 2011a. — P. 293—306.
Rassamakin Ju.J. Zur absоluten Chronologie des Äneolithi-
kums in den steppen des schwarzmeergebietes anhand
neuer C14-Daten // Der schwarzmeerraum vom
Äneolithikum bis in die Früheisenzeit (5000—500 v.Chr.).
Band 2: Globale Entwicklung versus Lokalgeschehen
(Hrsg. E. sava, B. Govedarica, B. Hänsel). — Rahden/
Westf.: Leidorf, 2011b. — s. 80—10.
Rassamakin Yu., Menotti F. Chronological Development of the
Tripolye Culture Giant-settlement of Talianki (Ukraine):
14C Dating vs Pottery Typology. — Radiocarbon. —
2011. — Vol. 53, 4. — P. 645—657.
Reingruber A., Rassamakin Ju. Zwischen Donau und Kuban:
Das nordpontische steppengebiet im 5. Jt. v. Chr. //
Der schwarzmeerraum vom Neolithikum bis in die
Früheisenzeit (6000—600 v. Chr.): Kulturelle Interferenzen
in der zirkumpontischen Zone und Kontakte mit ihren
Nachbargebieten (Hrsg. V. Nikolov, W. schier). —
Rahden-Westf.: Leidorf, 2016. — s. 273—311.
Telegin D.Y. Dereivka. A settlement and Cemetery of Copper
Age Horse Keepers on the Middle Dnieper // British
Archaeological Reports. Internatoinal series 287. — 1986.
Надійшла 03.03.2017
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 252
Ю.Я. Рассамакин 1, Е.А. Черных 2
1 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела энеолита-бронзы
Института археологии НАН Украины
2 экс-директор Археологического музея Восточноукраинского национального университета им. В. Даля.
ПОГРеБение ЭПОхи РаннеГО ЭнеОЛиТа на ЛУГанЩине
Публикуется новый погребальный комплекс, который по обряду и инвентарю, прежде всего, по наборам крем-
невых изделий, в частности, длинных пластин, находит аналогии среди погребений бассейна северского Донца,
датируемых по комплексу находок ранним энеолитом. кроме того, набор специфических кремневых изделий
(длинные пластины, треугольные «наконечники дротиков» и тесла, включая каменевые) находит аналогии на
поселении александрия, где представлена керамика скелянского типа. Поэтому есть все основания объединить
в одном культурно-хронологическом контексте соответствующие материалы поселения и погребальные памят-
ники региона эпохи раннего энеолита, и рассматривать их как часть явления, которое один из авторов условно
называет скелянской культурой.
К л ю ч е в ы е с л о в а: захоронения, ранний энеолит, бассейн Северского Донца, длинные пластины из кремня,
хронология.
Yurii Ya. Rassamakin 1, Yevhen A. Chernykh 2
1 PhD, senior research fellow of the Chalcolithic and Bronze Ages Archaeology Department of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine
2 Ex-Director of the Archaeological Museum in the V. Dal Eastern Ukrainian National University
THE BURIAL OF THE EARLY ENEOLITHIC IN LUHANsK REGION
A new burial complex is publishing by authors. This burial complex finds analogies among the Early Eneolithic burials of the
siversky Donets basin according to the rite and inventory (long flint blade). In addition, a set of specific flint products (long
blades, triangular «spear heads» and flat adzes) finds analogies at the Aleksandriia settlement, where skelia-type ceramics are
represented. Therefore, there is a reason to combine in the same cultural and chronological context the relevant materials of
the Aleksandriia settlement and the Early Eneolithic burials, and consider their as a part of the phenomenon that one of the
authors conventionally calls skelia culture.
K e y w o r d s: burials, the Early Eneolitic, the Siverskyi Donets River basin, long flint blades, chronology.
References
Britiuk а.а. Eneoliticheskie «klady» ili «proizwodstvennyie nabory»? Drevnosti Severskogo Dontsa, 2001, iss. 5, pp. 54-68.
Chernykh е.а., sanzharov s.N. Otchet ob issledovaniiakh kurgana v g. Luganske. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN
Ukrainy. № 2010/163.
Danilenko V.N. Eneolit Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, 1974.
Degermendzhy s.M., Kiiashko V.Ya., Kotova N.s. Neoliticheskie i eneoliticheskie materialy poseleniia Zlivki. In: Preprint,
N.s. Kotova, A.V. Bodianskii, V.Ya. Kiiashko, Yu.T. Hurin, s.M. Dehermendzhy, s.N. Kravchenko (Eds) Neoliticheskie
pamiatniki stepnoi Ukrainy. Kyiv, 1992, pp. 27-36.
Degermendzhy s.M., Koval Yu.G. Kremneobrabatyvaiushchaia masterskaia s industriei srednestogovskogo oblika u s. Krasnoie.
In: V.N. Gorbov (Eds) Severo-Vostochnoe Priazovie v sisteme Evrasiiskikh drevnostei (eneolit-bronzovyi vek). Materialy
konferentsii. Donetsk: DonGU, 1996, part 1, pp. 14-19.
Govedarica B. Zepterträger - Herrscher der steppen. Die frühen Ockergräber des älteren Äneolithikums im karpatenbalkanischen
Gebiet und im steppenraum südostß und Osteuropas. Mainz am Rhein: Verlag Philipp von Zabern, 2004.
Kolesnik а.V. Ocherk istorii izucheniia pamiatnikov kremnedobychi i kremneobrabotki kamennogo veka - epokhi paleometalla
Bolshogo Donbassa. Arkheologicheskiy almanakh. 2013, no. 30, pp. 5-35.
Kolesnik а.V., Degermendzhy s.M. Karta pamiatnikov kremnedobychi i kremneobrabotki Donetskoi oblasti. Problemy okhrany i
issledovaniia pamiatnikov arkheologii v Donbasse. Tezisy dokladov. Donetsk, 1989, pp. 18-21.
Kolesnik а.V., Koval Yu.G. Novyi pamiatnik kremnedobychi u s. Kleshchievka v Donbasse. In: I.F. Kovaliova (Eds) Etnichna
istoriia ta kultura naselennia stepu ta lisostepu Evrasii (vid kamianoho viku po rannie seredniovichchia). Materialy konferentsii.
Dnipropetrovsk: DDU, 1999, pp. 19-20.
Kolesnik а.V., Rassamakin Yu.Ya. Fenomen kladov goncharovskogo tipa. In: а.а. Nikonova (Eds) In situ: k 85-letiiu professora
A.D. Stoliara. st. Peterburg: Izd. st. Peterburgskogo universiteta, 2006, pp. 173-188.
Korenevskii s.N. Rozhdenie kurgana (pogrebalnyie pamiatniki eneoliticheskogo vremeni Predkavkazia i Volgo-Donskogo
mezhdurechia. Moskva: TAUs, 2012.
Kotova N.s. Eneoliticheskie materialy poseleniia i mogilnika u khutora Aleksandriia na reke Oskol. Materialy i issledovaniia po
arkheologii Vostochnoi Ukrainy, 2003, iss. 1, pp. 78-97.
Kotova N.s. Rannii eneolit stepnogo Podneprovia i Priazovia. Luhansk: izd. VNU im V. Dalia, 2006.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 53
Müller J., Hofman R., Brandtstätter L., Ohrau R., Videiko M. Chronology and Demography: How Many People Lived in a Mega-
site. In: J. Müller, K. Rassmann, M. Videiko (Eds) Trypillia Mega-Site and European Prehistory 4100-3400 BCE. London;
New-York: Routledge, 2016, pp. 133-170.
Palaguta I.V. K probleme sviazei Tripilia-Kukuteni s kulturami eneolita stepnoi polosy severnogo Prichernomoria. Rossiyskaia
arkheologiia, 1998, no. 1, pp. 5-14.
Pislariy I.A., Krotova а.а., кlochko T.N. Pogrebenie epokhi eneolita v g. Voroshilovgrade. In: s.s. Berezanskaia, V.V. Otroshchenko,
D.Ya. Telegin (Eds) Eneolit i bronzovii vek Ukrainy. Issledovaniia i materialy. Kyiv: Naukova dumka, 1976, pp. 21-28.
Prokofiev R.V. Kurgany s kamnem na pravoberezhie severskogo Dontsa. Istoriko-arkheologicheskie issledovaniia v g. Azov i na
Nizhnem Donu v 2003 g., 2004, iss. 20, pp. 240-300.
Rassamakin Ju. J. The Eneolithic of the Black sea steppe: Dynamics of Cultural and Eсonomic Development 4500–2300 BC. In:
M. Levine, Yu. Rassamakin, A. Kislenko, N. Tatarintseva (Eds) Late Prehistoric Exploitation of the Eurasian Steppe. Cam-Cam-
bridge: McDonald Institute for Archaeological Research, University of Cambridge, 1999, pp. 59-182.
Rassamakin Yu.Ya. Kvitianskaia kultura: istoriia i sovremennoie sostoianie problemy. Stratum plus, 2000, vol. 2, pp. 117-177.
Rassamakin Yu.Ya. Keramika skelianskogo tipa: problema ee interpretatsii i poisk ee nositelei. In: а. Matsipura (Eds) Trypilskyi svit
i yoho susidy. Tezy dopovidei konferentsii. Zbarazh, 2001, pp. 43-46.
Rassamakin Yu.Ya. Aspects of Pontic steppe Development (4550-3000 BC) in the Light of the New Cultural-Chronological
Model. In: K. Boyle, C. Renfrew, M. Levine (Eds) Ancient Interactions: East and west in Eurasia. Cambridge: McDonald In-
stitute for Archaeological Research, University of Cambridge, 2002, pp. 49-73.
Rassamakin Ju. Die nordpontische steppe in der Kupferzeit (Gräber aus der Mitte des 5. Jt.-Ende des 4. Jt. v. Chr.). Archäologie in
Eurasien. Mainz am Rhein: Verlag Philipp von Zabern, 2004, Bd. 17.
Rassamakin Y.Y. Eneolithic Burial Mounds in the Black sea steppe: From the First Burial symbols to Monumental Ritual
Architecture. In: s. Muller-Celka (Eds) Ancestral Landscapes, TMO 61, Maison de l’Orient et la Méditerranée, Lyon, 2011a,
pp. 293-306.
Rassamakin Ju. J. Zur absоluten Chronologie des Äneolithikums in den steppen des schwarzmeergebietes anhand neuer C14-Da-
ten. In: E. sava, B. Govedarica, B. Hänsel (Eds) Der Schwarzmeerraum vom Äneolithikum bis in die Früheisenzeit (5000-500
v.Chr.). Band 2: Globale Entwicklung versus Lokalgeschehen. Rahden/Westf.: Leidorf, 2011b, s. 80-10.
Rassamakin Yu.Ya. Pokhovannia kvitianskoi kultury doby midi v kurhanakh stepovoho Prychornomoria v konteksti absoliutnoi
khronolohii. Arkheolohiia, 2013, no. 4, pp. 17-41.
Rassamakin Yu., Menotti F. Chronological Development of the Tripolye Culture Giant-settlement of Talianki (Ukraine): 14C Da-
ting vs Pottery Typology. Radiocarbon. 2011, vol. 53, 4, pp. 645-657.
Reingruber A., Rassamakin Ju. 2016. Zwischen Donau und Kuban: Das nordpontische steppengebiet im 5. Jt. v. Chr. In: V. Nikolov,
W. schier (Eds) Der Schwarzmeer Raum vom Neolithikum bis in die Früheisenzeit (6000-600 v. Chr.): Kulturelle Interferenzen in
der zirkumpontischen Zone und Kontakte mit ihren Nachbargebieten. Rahden-Westf.: Leidorf, 2016, pp. 273-311.
sanzharov s.N., Britiuk а.а., Kotova N.s., Chernykh е.а. Poseleniia neolita-rannei bronzy severskogo Dontsa. Luhansk: Izd.
VNU, 2000.
skakun N.N. Tekhniko-morfologicheskii i trasologicheskii analizy makroplastin iz Luganskogo pogrebeniia. Zemledeltsy i skotovody
Drevnei Evropy (Problemy, novyie otkrytiia, gipotezy). Kiev; st. Petrburg, 2012, pp. 202-215.
Тelegin D.Ya. Eneoliticheskoie poselenie i mogilnik u khutora Aleksandriia. Kratkie soobshcheniia Instituta Arkheologii AN
Ukrainskoi SSR. Kyiv, 1959, iss. 9, pp. 10-20.
Тelegin D.Ya. seredniostohivska kultura epokhy midi. Kyiv: Naukova dumka, 1973.
Telegin D.Ya. srednestogovskaia kultura i pamiatniki novodanilovskogo tipa v Podneprove i stepnom Levoberezhe Ukrainy. Ar-
kheologiia Ukrainskoi SSR, iss. 1. Kyiv: Naukova dumka, 1985, pp. 305-320.
Telegin D.Ya. Dereivka. A settlement and Cemetery of Copper Age Horse Keepers on the Middle Dnieper. British Archaeological
Reports. Internatoinal Series 287, 1986.
Vetrov V.s. Problemy analiza kremneobrabotki v epokhu kamnia i bronzy (po materialam Donbassa). In: I.F. Kovaleva,
N.а. Gavriliuk, R.V. Terpilovskii, V.I. Klochko (Eds) Problemy epokhi bronzy Velikoi Stepi. Luhansk: Globus, 2005,
pp. 3-24.
|