Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка

Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка

У статті викладено результати структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізу знарядь та приладдя з поселення Фащівка, що у верхів’ях Міусу на Донецькому кряжі. Артефакти з гірських порід віднесено до енеоліту й доби пізньої бронзи. Усі кістяні вироби належать пізній бронзовій добі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2017
Автори: Колод, В.В., Панковський, В.Б., Разумов, С.М., Корохіна, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2017
Теми:
До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195371
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка / В.В. Колода, В.Б. Панковський, С.М. Разумов, А.В. Корохіна // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 76–89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195371
record_format dspace
spelling Колод, В.В.
Панковський, В.Б.
Разумов, С.М.
Корохіна, А.В.
2023-12-04T14:01:14Z
2023-12-04T14:01:14Z
2017
Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка / В.В. Колода, В.Б. Панковський, С.М. Разумов, А.В. Корохіна // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 76–89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195371
У статті викладено результати структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізу знарядь та приладдя з поселення Фащівка, що у верхів’ях Міусу на Донецькому кряжі. Артефакти з гірських порід віднесено до енеоліту й доби пізньої бронзи. Усі кістяні вироби належать пізній бронзовій добі. Уперше подано документовані трасологічні спостереження щодо використання т. зв. тупців винятково для м’яття сириці.
The paper analyzes raw materials structure, manufacture techniques, and functions in some bone and lithic tools and accessories found in 1992 at Faschivka settlement site located at the Mius river headstream in the Donets Ridge area, district Perevalsk, region of Lugansk. The objects of bone comprise the horse metatarsal skate of the «Sadchikovskiy» type, the notched cattle rib scraper, and the cattle mandibulae breakers. These all were attributed here to the late phase of the Berezhnovka-Maiovka culture (14th-13th c. BC) or, possibly, to the very end of the Late Bronze Age (12th-10th c. BC). It turned out that mandibulae breakers have been used exclusively in finishing rawhides and not in fleshing skins as such tools were usually thought. The Chalcolithic artefacts, presumably of the Strilcha Skelia culture (4600-4300 cal BC), are made of dark grey translucent flint of the Upper Cretaceous origin. These include the knife burin, scraper-rasp-planing knife, the planing knife, the end-side scraper, the cutting flake and blade tools, and a blade fragment. The Late Bronze Age «sling stones» were made of a different sort of light grey opaque flint. The rest of the LBA kit consists of axe hammer, hammer, disk-shaped object, grindstone, and quern-stone, all made of serpentinite and lime- or sandstone materials.
Изложены результаты структурно-сырьевого, технологического и функционального анализа орудий и приспособлений из поселения Фащевка (верховья Миуса на Донецком кряже; Перевальский р-н Луганской обл.). Все костяные изделия (конек типа «Садчиковский», зубчатый скребок и тупики) относятся ко второму этапу бережновско-маевской срубной культуры (XIV—XIII вв. до н. э.) или, не исключено, к постсрубному времени (XII—X вв. до н. э.). Выяснилось, что тупики применялись исключительно для разминания кожи, а не для мездрения шкур. Семь артефактов из верхнемелового темно-серого полупрозрачного кремня относятся к скелянской культуре энеолита (4600—4300 гг. до н. е.). Это нож-перфоратор, скребок-скобель-строгальный нож, строгальный нож, концебоковой скребок, режущие орудия на отщепе и пластине, фрагмент пластины. Кремень двух «пращевых камней» эпохи поздней бронзы иной — светло-серый непрозрачный. Прочие изделия (топор-молот, молот, диск, точило, зернотерка) выполнены из серпентинита, известняка и песчаника.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
До історії стародавнього виробництва
Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
The Chalcolithic and Bronze Age Bone and lithic objects from Faschivka settlement site
Изделия из кости и горных пород энеолита и бронзового века на поселении Фащевка
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
spellingShingle Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
Колод, В.В.
Панковський, В.Б.
Разумов, С.М.
Корохіна, А.В.
До історії стародавнього виробництва
title_short Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
title_full Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
title_fullStr Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
title_full_unstemmed Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка
title_sort вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні фащівка
author Колод, В.В.
Панковський, В.Б.
Разумов, С.М.
Корохіна, А.В.
author_facet Колод, В.В.
Панковський, В.Б.
Разумов, С.М.
Корохіна, А.В.
topic До історії стародавнього виробництва
topic_facet До історії стародавнього виробництва
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt The Chalcolithic and Bronze Age Bone and lithic objects from Faschivka settlement site
Изделия из кости и горных пород энеолита и бронзового века на поселении Фащевка
description У статті викладено результати структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізу знарядь та приладдя з поселення Фащівка, що у верхів’ях Міусу на Донецькому кряжі. Артефакти з гірських порід віднесено до енеоліту й доби пізньої бронзи. Усі кістяні вироби належать пізній бронзовій добі. Уперше подано документовані трасологічні спостереження щодо використання т. зв. тупців винятково для м’яття сириці. The paper analyzes raw materials structure, manufacture techniques, and functions in some bone and lithic tools and accessories found in 1992 at Faschivka settlement site located at the Mius river headstream in the Donets Ridge area, district Perevalsk, region of Lugansk. The objects of bone comprise the horse metatarsal skate of the «Sadchikovskiy» type, the notched cattle rib scraper, and the cattle mandibulae breakers. These all were attributed here to the late phase of the Berezhnovka-Maiovka culture (14th-13th c. BC) or, possibly, to the very end of the Late Bronze Age (12th-10th c. BC). It turned out that mandibulae breakers have been used exclusively in finishing rawhides and not in fleshing skins as such tools were usually thought. The Chalcolithic artefacts, presumably of the Strilcha Skelia culture (4600-4300 cal BC), are made of dark grey translucent flint of the Upper Cretaceous origin. These include the knife burin, scraper-rasp-planing knife, the planing knife, the end-side scraper, the cutting flake and blade tools, and a blade fragment. The Late Bronze Age «sling stones» were made of a different sort of light grey opaque flint. The rest of the LBA kit consists of axe hammer, hammer, disk-shaped object, grindstone, and quern-stone, all made of serpentinite and lime- or sandstone materials. Изложены результаты структурно-сырьевого, технологического и функционального анализа орудий и приспособлений из поселения Фащевка (верховья Миуса на Донецком кряже; Перевальский р-н Луганской обл.). Все костяные изделия (конек типа «Садчиковский», зубчатый скребок и тупики) относятся ко второму этапу бережновско-маевской срубной культуры (XIV—XIII вв. до н. э.) или, не исключено, к постсрубному времени (XII—X вв. до н. э.). Выяснилось, что тупики применялись исключительно для разминания кожи, а не для мездрения шкур. Семь артефактов из верхнемелового темно-серого полупрозрачного кремня относятся к скелянской культуре энеолита (4600—4300 гг. до н. е.). Это нож-перфоратор, скребок-скобель-строгальный нож, строгальный нож, концебоковой скребок, режущие орудия на отщепе и пластине, фрагмент пластины. Кремень двух «пращевых камней» эпохи поздней бронзы иной — светло-серый непрозрачный. Прочие изделия (топор-молот, молот, диск, точило, зернотерка) выполнены из серпентинита, известняка и песчаника.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195371
citation_txt Вироби з кістки та гірських порід енеоліту та бронзової доби на поселенні Фащівка / В.В. Колода, В.Б. Панковський, С.М. Разумов, А.В. Корохіна // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 76–89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kolodvv virobizkístkitagírsʹkihporídeneolítutabronzovoídobinaposelennífaŝívka
AT pankovsʹkiivb virobizkístkitagírsʹkihporídeneolítutabronzovoídobinaposelennífaŝívka
AT razumovsm virobizkístkitagírsʹkihporídeneolítutabronzovoídobinaposelennífaŝívka
AT korohínaav virobizkístkitagírsʹkihporídeneolítutabronzovoídobinaposelennífaŝívka
AT kolodvv thechalcolithicandbronzeageboneandlithicobjectsfromfaschivkasettlementsite
AT pankovsʹkiivb thechalcolithicandbronzeageboneandlithicobjectsfromfaschivkasettlementsite
AT razumovsm thechalcolithicandbronzeageboneandlithicobjectsfromfaschivkasettlementsite
AT korohínaav thechalcolithicandbronzeageboneandlithicobjectsfromfaschivkasettlementsite
AT kolodvv izdeliâizkostiigornyhporodéneolitaibronzovogovekanaposeleniifaŝevka
AT pankovsʹkiivb izdeliâizkostiigornyhporodéneolitaibronzovogovekanaposeleniifaŝevka
AT razumovsm izdeliâizkostiigornyhporodéneolitaibronzovogovekanaposeleniifaŝevka
AT korohínaav izdeliâizkostiigornyhporodéneolitaibronzovogovekanaposeleniifaŝevka
first_indexed 2025-11-25T22:37:38Z
last_indexed 2025-11-25T22:37:38Z
_version_ 1850568322445213696
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 276 До історії стародавнього виробництва В.В. Колода, В.Б. Панковський, С.М. Разумов, А.В. Корохіна * ВиРоБи з КіСтКи тА гіРСьКих ПоРід енеоліту тА БРонзоВої доБи нА ПоСеленні ФАщіВКА © В.В. Колода, В.Б. ПанКоВсьКий, с.М. РазуМоВ, а.В. КоРохіна, 2017 * Колода Володимир Васильович — кандидат істо­ ричних наук, доцент кафедри історії україни, завід­ увач археологічної лабораторії, харківський на ці о­ нальний педагогічний університет ім. Г.с. ско во ­ роди, koloda_v@mail.ru; koloda_v@rambler.ru ПанКоВсьКий Валентин Борисович — кандидат історичних наук, науковий співробітник інституту археології національної академії наук україни, vpns@ukr.net РазуМоВ сергій Миколайович — кандидат істо­ рич них наук, старший науковий співробітник, науково­дослідна лабораторія «археологія», При­ дністровський державний університет ім. Т.Г. Шев­ ченка, razum_22@rambler.ru КоРохіна анастасія Вікторівна — кандидат істо­ ричних наук, науковий співробітник, інститут ар­ хеології національної академії наук україни, a.v.korokhina@gmail.com У статті викладено результати структурно-сиро вин- ного, технологічного та функціонального аналізу знарядь та приладдя з поселення Фащівка, що у верхів’ях Міусу на Донецькому кряжі. Артефакти з гірських порід відне- сено до енеоліту й доби пізньої бронзи. Усі кістяні вироби належать пізній бронзовій добі. Уперше подано докумен- товані трасологічні спостереження щодо використання т. зв. тупців винятково для м’яття сириці. К л ю ч о в і с л о в а: енеоліт, пізня бронзова доба, Пів- нічне Приазов’я, кістяна індустрія, індустрія гірських порід, трасологія. Вступ Пропонована стаття продовжує публікацію ма­ теріалів поселення Фащівка (Перевальський р­н луганської обл.). Пам’ятка містила декіль­ ка компонентів палеометалічної доби — енео­ літичний, перехідного періоду від середньої до пізньої бронзи, розвиненого та заключного пе­ ріодів пізньої бронзової доби. згідно цього по­ ділу, кераміка поселення належить дереївській, дніпро­донській бабинській та бережнівсько­ маївській зрубній культурам за наявності до­ певно постзрубних форм різного походження. Виокремлюється також сабатинівська та сус­ канська кераміка (Колода и др. 2016). Тепер на часі публікація виробів з кістки та гірських порід. Її супроводжують сировинна, технологічна та функціональна експертизи, а також визначення епохальної та культурної на­ лежності артефактів, здійснювані згідно мети цього дослідження, що нею було з’ясування характеру оснащення виробничих і побутових занять людності, яка замешкувала різночасові поселення біля Фащівки. спостереження дрібних видозмін на кіст­ кових поверхнях здійснювалося за допомогою МБс­9. Кістяна індустрія Її представляють п’ять об’єктів з розкопу 1: — фрагментований ковзан з третьої плес­ нової кістки коня (№ 191, –0,6, кв. 05/Е) (рис. 1); — зубчаста скребачка з бичачого ребра, взятого в лівій частині скелета (№ 218, –0,8, кв. 04/аЖ) (рис. 2); — фрагменти трьох тупців з лівих нижньо­ щелепових кісток бика (№ 193, –0,6, кв. 04/а, № 217, –0,8, кв. 04/аЖ, № 222, –0,8, кв. 04/Б) (рис. 3; 4; 5). Площина ковзання у фащівського ковзана являє собою поліровану зону глибокого шлі­ фування з переважно поздовжніми лінійними слідами своєрідного вигляду, що сукупно від­ повідає виглядові зношування на археологіч­ них і давніх ковзанах (MacGregor 1975, p. 387, fig. 2, 3; Becker 1990, S. 23—24, Abb. 4) (рис. 6). Клиноподібне оформлення дистального кінця кістки властиве ковзанам типу «садчи­ удК: 903.2 (477.62) "636/637" ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 77 ковський» (Панковський 2012, с. 8). Через втрату задньої частини виробу зробити більш докладні типологічні судження складно. Вці­ лілі модифікації (клиноподібний носок без отворів у сполученні з розложистою поверх­ нею ковзання на цілісному диафізі) знані в де­ кількох екземплярах, список яких наводимо у таблиці. Таким чином, тип «садчиковський» — як такий та, зокрема, з вказаними модифікація­ ми — мав поширення впродовж двох послі­ довних періодів доби пізньої бронзи. спершу він знаний у доволі широкому обширі з міс­ цезнаходженнями в Побужжі, Подніпров’ї, надазов’ї, Центральному Казахстані та серед­ ній азії. надалі його вияви наявні тільки в По­ бужжі та азово­донецькому регіоні. Відтак, ковзан з Фащівки має належати бережнівсько­ маївській зрубній культурі або, зважаючи на присутність певної кераміки, до пізньозрубно­ го/постзрубного культурного утворення Пів­ нічного Приазов’я. зношування зубчастих робочих поверхонь скребачки має вигляд нахилених фасок на ввігнутому медіальному боці ребра. Ці шліфо­ вані зони сильно поліровані й заповнені пере­ важно поздовжніми лінійними утвореннями — подряпинами й звивистими борознами й рів­ чаками (рис. 2). Таке зношування притаманне знаряддям для зняття міздри зі шкур (пляшу­ вання). аналог зубчастій скребачці можемо вказати в індустрії сабатинівської культури 1 1 Поселення Кірове, 1961 р., № 207; наукові фонди іа нану, колекція № 438. знаряддя з нижнього відді­ лу одного з лівих середніх ребер бика свійського; з латерального боку компактна стінка трохи розпиля­ на біля краю, а вціліла медіальна стінка нарізана зуб­ цями, які нині сильно спрацьовані, адже знаряддя використовували також після нівелювання зубців. і тому відносимо цей виріб до бережнівсько­ маївського зрубного компоненту Фащівського поселення. Тупці з нижньощелепових кісток великої рогатої худоби раніше вважалися знаряддями для видалення волосу зі шкур та м’яття сирих шкур або голених шкір, що врешті було про­ Рис. 1. Ковзан. Цифри біля сірих позначок місць зйом­ ки відповідають позиціям на рис. 6 Рання група Бережнівсько­маївська зрубна культура Богуслав Ромашко 2013, рис. 87, 3 Безіменне іі Панковский, усачук 1996 Мокрий Чалтир Панковский 2006, с. 78 сабатинівська культура Бузьке IV Клюшинцев 1990—1991/12б, рис. 41, 4; 53, 2 златопіль ляшко 1990, рис., 6; Gerškovič 1999, Тaf. 10, 1 саргаринсько­олексіївська культура Копа і Евдокимов, ломан 1982, с. 30, рис. 3, 6, 7 Чаглінка/Шагалали агапов, Кадырбаев 1979, с. 59, рис. 10; оразбаев 1970, c. 134, 139 Чустська культура дальверзин заднепровский 1962, с. 35—36, табл. ххIV, 21 Пізня група Постзрубні контексти іллічівка Панковский 1999, c. 197, рис. 1, 2 Безіменне іі Панковский, усачук 1996 Білозерська культура дикий сад Горбенко 2007, с. 140, рис. 1, 6, 7 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 278 демонстровано трасологічними засобами (се­ менов 1968, с. 161—162, рис. 53). Після певної ревізії вони постали знаряддями пляшуван­ ня шкур та м’яття ременів (Килейников 1989, с. 122—124; 2009, с. 101—107; усачук 1996). Що ж до слідів зношування фащівських туп­ ців, то на їхніх згладжених альвеолярних і вен­ тральних крайках простежуються самі лише різні борозенки й подряпини від поперечного та поздовжнього пересування сириці (рис. 7; 8; 9). Шліфовані фасетки та інші характерні при­ кмети інструментів для зняття міздрі на кшталт розглянутої перед цим зубчастої скребачки (рис. 2) на тупцях відсутні. Власне кажучи, екс­ перименти В.В. Килейникова (1989; 2009) про­ демонстрували можливість пляшування шкур дослідними тупцями, проте документованих слідознавчих даних щодо відповідного спра­ цьовування давніх тупців з будь­яких інших місць їхнього поширення бракувало і бракує. наразі надаємо лише спостереження щодо не­ великої серії з Фащівки. зокрема, з огляду на відомості щодо головної та єдиної функції тих тупців, утворення виїмчастого хвилястого зно­ шування робочих альвеолярних крайок у місці стику щелепових тіл і втрачених гілок слід по­ яснювати постійним тертям скупчених змор­ шок сириці, а не епізодичним використанням тупців для м’яття вузьких ременів. Від тупців уціліли самі лише частини тіл нижньощелепових кісток (рис. 10). Проте, аби з’ясувати можливе відношення наших зразків до дніпро­донської бабинської культури, го­ дилося б обговорювати оформлення щелепо­ вих гілок, яке на початку доби пізньої брон­ зи 2 мало дуже своєрідні прикмети (лысенко и др. 2011, с. 139—145). утім, навіть загаль­ ний вигляд обробки щелепових тіл у фащів­ ських тупців свідчить про їхні відмінності від таких знарядь початку доби пізньої бронзи. Разом із тим, окреслення та пропорції наго­ стрених робочих крайок і торців на різцевих ділянках кісток поряд із застосуванням техні­ ки вилучення медіального боку кістки за до­ помогою пунктирного рубання теслом або но­ жем (рис. 11) дозволяють віднести наші тупці до бережнівсько­маївської зрубної культури або до постзрубної пори. нам бракувало контекстуальних даних щодо зв’язків кістяних артефактів з якимсь пев­ ним компонентом пам’ятки. зокрема, непода­ лік тупця № 222 і у тому­таки горизонті, зна­ ходилися фрагменти трьох посудин; фрагмент горщика з пружком під краєм вінець і фраг­ мент верхньої частини банкуватої посудини цілком характерні для кераміки другого етапу бережнівсько­маївської зрубної культури (Ко­ лода и др. 2016, рис. 3, 16; 4, 5, 12). Індустрія гірських порід у 1992 р. знайдено 14 виробів з гірських порід, що їх можна пов’язати з енеолітичною стоян­ кою та поселенням доби пізньої бронзи. до середньостогівської (Телегин 1973) або ж ске­ лянської (Rassamakin 2004) культури належать сім крем’яних виробів. 1. Комбіноване знаряддя (рис. 12, 1) — ніж­ перфоратор на масивній напівпервинній плас­ тині зі сформованим крутою ретушшю вістрям на дистальному кінці. Поздовжні крайки вкри­ ті ретушшю утилізації. Кремінь верхньокрей­ дового віку, темно­сірий напівпрозорий. Роз­ міри: 8,5 × 2,4 × 0,7 см. 2 Пізнє Бабине, ранні покровсько­мосоловська зруб­ на культура та малополовецький тип. Рис. 2. зубчаста скребачка та вигляд її зубця зі сліда­ ми зношування. Чорним трикутником показано місце зйомки слідів ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 79 Рис. 3. Фрагмент тупця (№ 193). Цифри біля сірих позначок місць зйомки відповідають позиціям на рис. 7 Рис. 4. Фрагмент тупця (№ 217). Цифри біля сірих позначок місць зйомки відповідають позиціям на рис. 8 Рис. 5. Фрагмент тупця (№ 222). Цифри біля сірих позначок місць зйомки відповідають позиціям на рис. 9 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 280 2. Комбіноване знаряддя (рис. 12, 2) — скребачка­скобель­стругальний ніж на масив­ ній реберчастій скалці. на одній з її поздовжніх крайок маємо ретуш утилізації; друга поздов­ жня крайка та дистальний кінець оброблено крутою ретушшю. Кремінь верхньокрейдово­ го віку, світло­сірий напівпрозорий. Розміри: 9,0 × 4,0 × 1,3 см. 3. Масивний пластинчастий відщеп (рис. 12, 3). на поздовжніх крайках — ретуш утилізації, що вона утворилася, можливо, внаслідок ви­ користання відщепу як різального знаряддя. Кремінь верхньокрейдового віку, темно­сірий напівпрозорий. Розміри: 6,6 × 4,7 × 0,6 см. 4. ніж стругальний на масивній реберчас­ тій скалці (рис. 12, 4). на поздовжній крайці — ретуш. обпалений. Кремінь верхньокрейдово­ го віку, темно­сірий напівпрозорий. Розміри: 7,7 × 3,5 × 1,8 см. 5. скребачка кінцебічна (рис. 12, 5) на дис­ тальному фрагменті масивної пластини, об­ робленої з трьох боків крутою ретушшю. Кре­ мінь верхньокрейдового віку, світло­сірий на­ півпрозорий. Розміри: 3,7 × 3,1 × 0,6 см. 6. дистальний фрагмент пластини (рис. 12, 6). Кремінь верхньокрейдового віку, темно­ сірий напівпрозорий. Розміри: 4,4 × 1,2 × 0,2 см. 7. Фрагмент різального знаряддя на пласти­ ні (рис. 12, 7). на поздовжніх крайках — ретуш утилізації. обпалений. Кремінь верхньокрей­ дового віку, темно­сірий напівпрозорий. Роз­ міри: 3,0 × 2,5 × 0,5 см. Технологія та сировина зазначених виро­ бів свідчать про їхню належність енеолітові. Мешканці поселень пізньої бронзової доби осколо­донецького регіону, з­поміж інших знарядь з гірських порід, вживали ретушова­ ні крем’яні ножеподібні пластини (Берестнев 2001, с. 93). зазначимо також ніж на масив­ ній відтисненій пластині зі «святилища» зруб­ ної культури на поселенні усове озеро в серед­ ній течії сіверського дінця (Березанская 1990, с. 85—86). Проте такі знахідки пов’язуються, Рис. 6. Вигляд деяких ділянок робочої поверхні ковзана. номера позицій відповідають цифрам біля позначок місць зйомки на рис. 1. 1, 2 — ділянки у п’ятковій частині поверхні ковзання; 3, 4 — ділянки біля носка. зверніть увагу на переважання глибоких борозенок зношування поздовжнього спрямування; навскісні та поперечні по­ дряпини зношування є порівняно неглибокими й вузькими. Біля носка (3) грубі й глибокі сліди абразивної об­ робки, які не щезли від спрацьовування ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 81 Рис. 7. Вигляд деяких ділянок поверхні тупця (№ 193). номери позицій відповідають цифрам біля позначок місць зйомки на рис. 3. 1 — ділянка вентральної робочої крайки в місці стику тіла з відсутньою щелеповою гілкою; 2 — ділянка виїмчастого спрацьовування зсередини, тобто з розкритої порожнини кістки; 3 — та ж таки ділянка ззов­ ні, з латерального, щічного боку кістки; 4 — ділянка альвеолярної робочої крайки зсередини, тобто з розкритої порожнини кістки; 5 — та ж таки ділянка ззовні, з латерального боку кістки; 6 — інша ділянка альвеолярної робо­ чої крайки зсередини, тобто з розкритої порожнини кістки; 7 — та ж таки ділянка ззовні; 8 — сліди зношування на вентральній поверхні кістки ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 282 насамперед, з енеолітичними шарами посе­ лень, а також зі спорадичним вторинним ви­ користанням енеолітичних знарядь за доби бронзи. утім, на крем’яних виробах з Фащів­ ки немає слідів вторинного використання. на­ уважимо, що від кінця IV тис. до н. е. аж по са­ мий початок ранньої залізної доби в Північ­ ному Причорномор’ї у виготовленні знарядь застосовували майже винятково ударне розще­ плення кременю на відщепи; натомість пред­ мети озброєння виробляли в біфасіальній тех­ ніці (Колесник, Гершкович 2002, с. 97—118; Коробкова, Рысин, Шапошникова 2009, с. 89; Razumov 2011, p. 102—118). Різні вістря на великих пластинах, ском­ біновані з ножами, вельми притаманні по­ селенням і похованням середньостогівсько­ хвалинської спільноти (Телегін 1973, с. 60—62, 71). Розміри, форма, огранювання та пропор­ ції пластин вказують на те, що їх було отрима­ но підсиленим відтисненням (Гиря 1997, с. 87). на фрагментах таких пластин виготовлено та­ кож кінцебічну скребачку й різальне знаряд­ дя; один дистальний фрагмент пластини не оброблений. негативи пластинчастого зняття на дорсальних поверхнях і верхньокрейдовий вік сировини високої якості вказують на енео­ літичне походження двох знарядь на реберчас­ тих скалках, а також відщепу з ретушшю утилі­ зації. два вироби зазнали впливу вогню. заготовки всіх семи знарядь отримувалися, вочевидь, з кременеобробних майстерень се­ реднього Подонців’я (дегерменджи, Коваль 1996, с. 14—19); водночас, в енеолітичній ін­ дустрії Фащівки відсутні зразки первинної об­ робки кременю. Ця обставина разом із нечис­ ленністю енеолітичних артефактів вказують на нетривалість залюднення стоянки. до пізньої бронзової доби можна попе­ редньо віднести іще два вироби. сировиною для них, на відміну від зразків 1—7, правили крем’яні гальки низької якості, які через обби­ вання окремих ділянок дістали грубої сферич­ ної форми. 8. Камінь для пращі (?) (рис. 13, 4). Кремінь темно­сірий непрозорий. Поверхня частково обкатана. діаметр 8,0 см. 9. Камінь для пращі (?) (рис. 13, 5). Кремінь світло­сірий непрозорий. діаметр 7,5 см. Такі сфероїди діаметром 4,0—8,0 см з різних гірських порід, і часто з кременю, знайдено на багатьох поселеннях бронзової доби Північно­ го Причорномор’я. зокрема, Г.Ф. Коробкова визначила трасологічними методами 135 «ядер для пращі» з­посеред матеріалів ямної спільно­ ти поселення Михайлівка (Коробкова, Рысин, Шапошникова 2009, с. 79, 111). Таж найбільше поширення крем’яні сфероїди набули за доби пізньої бронзи. о.В. Колесник інтерпретує аналогічні фащівським сферичні «відбійники» зрубного та постзрубного часу саме як камені для пращі (Колесник, Гершкович 2002, с. 97— 118). «Ядра для пращі» з пісковику та оббитих крем’яних жовен вирізняє на поселеннях зруб­ ної культури лісостепового Подонців’я — Гру­ шеваха, зливки та сніжковка 7 — с.і. Берест­ нєв (Берестнев 2001, с. 92, рис. 82, 4—6). сфероїди­«боласи» з кристалічних гірських порід маємо також на поселеннях сабатинів­ Рис. 8. Вигляд деяких ділянок поверхні тупця (№ 217). номери позицій відповідають цифрам біля позначок місць зйомки на рис. 4. 1 — ділянка вентральної робочої крайки; 2 — ділянка альвеолярної робочої крайки зсере­ дини, тобто з розкритої порожнини кістки; 3 — та ж таки ділянка ззовні, з латерального, щічного, боку кістки ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 83 Рис. 9. Вигляд деяких ділянок поверхні тупця (№ 222). номери позицій відповідають цифрам біля позначок місць зйомки на рис. 5. 1 — ділянка вентральної робочої крайки; 2 — сліди зношування на вентральній поверхні кістки; 3 — ділянка альвеолярної робочої крайки зсередини, тобто з розкритої порожнини кістки; 4 — та ж таки ділянка ззовні, з латерального, щічного боку кістки; 5 — та ж таки ділянка згори; 6 — інша ділянка альвеолярної робочої крайки зсередини, тобто з розкритої порожнини кістки; 7 — сліди шліфування на латеральному боці кістки ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 284 ської культури (Черняков 1985, с. 95). Такі сфе­ роїди, а також сфероїди з кременю, іменовані каменями для пращі, часто трапляються на по­ селеннях кизил­кобинської культури (Крав­ ченко 2011, с. 46, рис. 152, 15—16; 153, 11), чорноліської культури та ранньоскіфського часу в Правобережному дніпровському лісо­ степу (дараган 2011, с. 433). Відтак, ми схиль­ ні вважати обидва фащівські сфероїди каменя­ ми для пращі, які, зважаючи на контекстуальні дані, належать до пізньої бронзової доби. до пізньої бронзової доби віднесено ще п’ять виробів. 10. Фрагмент свердленої шліфованої со ки­ ри­молота з вулканічної темно­зеленої породи (серпентиніт?) (рис. 13, 1). Розміри: 7,0 × 3,0 × 2,0 см, діаметр отвору 1,5 см. 11. Прив’язний молот з дрібнокристалічного пісковику (рис. 13, 6). Розміри: 12 × 6,0 × 4,0 см; ширина жолобця 2,8 см, його глибина 0,9 см. Рис. 10. Фрагменти тупців на схемах нижньоще­ лепових кісток великої рогатої худоби. 1 — № 222; 2 — № 217; 3 — № 193 Рис. 11. Фрагмент тупця (№ 193). деталь. сліди вида­ лення латерального боку тіла нижньощелепової кістки в її різцевій частині Рис. 12. Вироби з гірських порід. Енеоліт. 1 — ніж­ перфоратор; 2 — скре бачка­скобель­стругальний ніж; 3 — пластинчастий відщеп; 4 — стругальний ніж; 5 — кінцебічна скребачка; 6 — фрагмент пластини; 7 — фрагмент різального знаряддя ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 85 12. дископодібний виріб на вапняковій плитці (рис. 13, 2). діаметр 7,0 см, товщина 1,3 см. 13. абразив (мантачка) майже прямокутних обрисів на плитці дрібнозернистого пісковику (рис. 13, 3). Розміри: 5,0 × 3,0 × 2,0 см. 14. зернотерка на плиті дрібнозернистого пісковику (рис. 13, 7). Розміри: 29 × 15 × 4,5 см. Шліфовані й свердлені сокири­молоти, мо­ лоти й булави набули поширення в Північ­ ному Причорномор’ї принаймні від ранньо­ го енеоліту. Чимало фрагментів свердлених сокир­молотів знайдено в середньому та верх­ ньому (себто ямних) шарах поселення Михай­ лівка (Коробкова, Рысин, Шапошникова 2009, с. 111). Розмаїті шліфовані сокири­молоти по­ ходять з поховань та поселень катакомбних культур середньої бронзової доби Північного Причорномор’я; поодинокі екземпляри зна­ ні з поховань дніпро­донської бабинської культури (Берестнев 2001). Фрагменти лез від свердлених сокир­молотів знайдено на подні­ провських поселеннях культурного кола Баби­ не Чапаївка 7 та Беспальче 1. з поселень цієї ж пори худяки 1 і Червонохижинці 6 походять обухи свердлених сокир­молотів (Куштан 2013, с. 40, рис. 22, 23; 24, 18; 25, 15; 28, 17). Фраг­ менти сокир­молотів з провушинами подибу­ ємо також з поселень зрубно­сабатинівського часу Чикалівка, Червонохижинці 2, липов­ ське 1, Мошни, Воїнська Гребля (Куштан 2013, с. 43, рис. 30—36), а заготовки сокир­молотів і булав (поряд з фрагментами) — з подніпров­ ських поселень суботів, Вовківка, Велика ан­ друсівка білогрудівсько­білозерської пори (Ку­ штан 2013, рис. 40, 22; 42, 18; 46, 26). свердле­ ні сокири­молоти та молоти звичні для культур кінця доби бронзи та початку доби ранньо­ го заліза — білозерської, білогрудівської, чор­ ноліської, висоцької, кобяковської, кизил­ кобинської (дараган 2011, с. 431—433; Крав­ ченко 2011, с. 46, рис. 152, 11—13). Поодинокі прив’язні молоти знані за доби ранньої та середньої бронзової доби. напри­ Рис. 13. Вироби з гірських порід. доба пізньої бронзи. 1 — фрагмент свердленої шліфо­ ваної сокири­молота; 2 — дископодібний виріб; 3 — аб разив; 4, 5 — камені для пращі; 6 — прив’язний молот з дрібнокристалічного пісковику; 7 — зернотерка ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 286 клад, молот з напівкруглими бічними жолоб­ цями походить з пізньокатакомбного комп­ лексу Колісниківка II 7/2 на осколі (Берест­ нев 2001, с. 38, рис. 45, 2). Таж якнайчастіше такі знаряддя трапляються в пам’ятках доби пізньої бронзи. Приміром, прив’язні сокири й молоти представлено в зрубній культурі серед­ нього Подонців’я — на поселеннях Грушева­ ха, зливки, сніжковка (Берестнев 2001, с. 92), а також на поселеннях зрубно­сабатинівської пори Подніпров’я лящівка­острів 7 і Чикалів­ ка (Куштан 2013, с. 43). диски з м’яких порід (вапняк, мергель, піс­ ковик) звичні для пізньої бронзової доби сі­ верськодонеччини та Приазов’я (Берестнев 2001, с. 92; Бровендер 2008, с. 198; 2010, с. 214— 215; загородняя 2012, с. 161—163). Можливим, та ж необов’язковим, видається відношення усіх пісковикових, вапнякових і мергелевих дисків до збагачувальних операцій в метало­ виробництві, проте контексти деяких знахідок налаштовують саме на таке загальне пояснен­ ня (Бровендер 2008, с. 198; 2010, с. 214—215; загородняя 2012, с. 161—163; Панковський 2015, с. 22). Призначення та засоби викорис­ тання дисків у будь­якій царині залишаються незрозумілими через те, що досліджувані зраз­ ки не мають слідів спрацьовування, себто не є знаряддями, а є допоміжним оснащенням (по­ кришками? важками? притискачами?). атрибуція мантачки й зернотерки пізній бронзовій добі, зокрема бережнівсько­маївській зрубній культурі, визначається, передусім, ви­ ходячи зі стратиграфії та планіграфії. у сукупності крем’яних виробів, сім із дев’яти належать короткочасній енеолітичній стоянці. два крем’яні камені для пращі, фраг­ мент свердленої сокири­молота, прив’язний молот, вапняковий диск, мантачка й зернотер­ ка належать до пізньої бронзової доби. Висновки досліджуване кістяне оснащення, виходячи з наявних знань, не містить типів і модифікацій, що їх слід було б долучити винятково до пост­ зрубного компоненту, адже їхні аналоги знані також в бережнівсько­маївській зрубній та саба­ тинівській культурах. Водночас, фащівська кіс­ тяна індустрія, допевно, не має пов’язуватися з присутніми на поселенні виявами постзрубних культур пружкової кераміки східного обширу тієї строкатої спільноти. зрубна й післязрубні складові промовисто вирізняються в кістково­ рогових фракціях інших поселень сіверсько­ донеччини та Приазов’я (усове озеро, іллічів­ ка, Безіменне іі) — за наявністю певних зістав­ них категорій інвентарю з обов’язковими ри­ сами наступності між бережнівсько­маївською зрубною культурою та її типологічними нащад­ ками. Така наступність, імовірно, дається взна­ ки також у Фащівці. у класифікаційному сенсі скребачка й тупці є оснащенням виробництва, а ковзан — прилад­ дям пересування, хоча всі вони є, по суті, інстру­ ментами/знаряддями, оскільки мають робочі ді­ лянки, якими впливали на об’єкти середовища. науважимо на тому, що скребачка (як знаряддя пляшування) й тупці (зважаючи на їхню функцію м’яття сириці) є також спеціа лізованими засоба­ ми інструменталізації двох етапів чинбарського поводження зі шкірною сировиною — підготов­ чих операцій та оздоблення відповідно. Енеолітична частина колекції виробів з гір­ ських порід всуціль складена крем’яною сиро­ виною і містить самі лише знаряддя, оздоб лені різальними (усілякого ґатунку) та перфору ва­ льними робочими ділянками. співвідношен­ ня цієї загалом ранньоенеолітичної індустрії з поодинокими фрагментами посуду дереївської культури (за відсутності скелянської кераміки) не сповна зрозумілі. згідно фахових суджень щодо кремене­ обробки доби пізньої бронзи сіверськодонеч­ чи ни та Приазов’я, в тих місцинах «ужит­ тя кре ме ню за зрубної пори було ефемерним» (Ко лесник, Гершкович 2001, с. 117). Тож і в зруб но­постзрубній індустрії Фащівки всі зна­ ряд дя виробництва та прилад невідомого при­ значення (диск) мають в основі породи зер­ нистої структури. Агапов П., Кадырбаев М. сокровища древнего Казахста­ на. — алма­ата, 1979. Березанская С.С. усово озеро — поселение срубной культуры на северском донце. — К., 1990. Берестнев С.И. Восточноукраинская лесостепь в эпоху средней и поздней бронзы (II тыс. до н. э.). — харь­ ков, 2001. Бровендер Ю.М. итоги раскопок техногенного участка на Картамышском рудопроявлении // древности 2006—2008. — харьков, 2008. — с. 184—203. Бровендер Ю.М. Поселение Червонэ озеро­3 донецкого горно­металлургического центра эпохи бронзы // донецький археологічний збірник. — 2010. — № 13/14. — с. 203—221. Гиря Е.Ю. Технологический анализ каменных инду­ стрий. — сПб, 1997. Горбенко К.В. исследования укрепленного поселения «дикий сад» в 2006 г. // археологічні дослідження в україні 2005—2007 рр. — К.; запоріжжя, 2007. — с. 139—144. Дараган М.Н. начало раннего железного века в днепров­ ской Правобережной лесостепи. — К., 2011. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 87 Дегерменджи С.М., Коваль Ю.Г. Кремнеобрабатывающая мастерская с индустрией среднестоговского обли­ ка у с. Красное // В.н. Горбов (ред.). северо­Вос­ точное Приазовье в системе евразийских древнос­ тей (энеолит — бронзовый век). Мат­лы междунар. конф. Ч. і. — донецк, 1996. — с.14—19. Евдокимов В.В., Ломан В.Г. Поселение Копа і // В.В. Ев­ докимов (Ред.). Вопросы археологии и этнографии Центрального Казахстана. — Караганда, 1982. — с. 20—41. Загородняя О.Н. Каменные и керамические изделия сте­ пановского поселения / Бровендер Ю.М. степа­ новское поселение срубной общности на донецком кряже. — алчевск, 2012. — с. 157—165. Заднепровский Ю.А. древнеземледельческая культура Ферганы. — М., 1962 (Материалы и исследования по археологии сссР. — 118). Килейников В.В. орудия труда лукьяновского поселения эпохи поздней бронзы // Проблемы археологичес­ кого изучения доно­Волжской лесостепи. — Воро­ неж, 1989. — с. 119—126. Килейников В.В. обработка шкур и выделка кожи у насе­ ления эпохи бронзы в лесостепном Подонье // ар­ хеология восточноевропейской лесостепи. — Воро­ неж, 2009. — с. 96—113. Клюшинцев В.Н. Работы Бугского отряда у с. Бугское ар­ бузинского района николаевской области в 1990— 1991 гг. // науковий архів іа нану. — Ф. е. — 1990– 1991/12б. — №№ 24474, 24475. Колесник А.В., Гершкович Я.П. Традиция кремнеобработ­ ки в эпоху поздней бронзы в донбассе и северо­ Восточном Приазовье // археологический альма­ нах. — 2001. — Вып. 10. — с. 97—118. Колода В.В., Корохина А.В., Панковский В.Б., Разумов С.Н. Материалы энеолита и бронзового века поселения Фащевка (историография, стратиграфия, керами­ ческая коллекция) // археологія та етнологія півдня східної Європи. — дніпро, 2016. — с. 101—114. Коробкова Г.Ф., Рысин М.Б., Шапошникова О.Г. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения // Stratum plus. — 2005 — 2009. — № 2. — с. 10—267. Кравченко Е.А. Кизил­кобинська культура у західному Криму. — К.; луцьк, 2011. Куштан Д.П. Південь лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. — донецк, 2013 (археологический альманах. — 29). Лысенко С.Д., Панковский В.Б., Куштан Д.П., Федько В.Ф. Памятники рубежа средней — поздней бронзы у с. Беспальче на супое // донецький археологічний збірник. — 2011. — № 15. — с. 133—147. Ляшко С.Н. обработка кожи в северном Причерноморье в эпоху бронзы // исследования по археологии По­ днепровья. — днепропетровск, 1990. — с. 50—58. Оразбаев А.М. Поселение Чаглинка (Шагалалы). некоторые формы и типы жилищ // По следам древних культур Казахстана. — алма­ата, 1970. — с. 129—146. Панковский В.Б. Функционально­типологический ана­ лиз костяного инвентаря поселения ильичевка // Проблемы скифо­сарматской археологии северно­ го Причерноморья (к 100­летию Бориса николае­ вича Гракова). ііі Граковские чтения. — запорожье, 1999. — с. 196—201. Панковский В.Б. Коньки периода поздней бронзы как показатель культурогенеза // Производственные центры: источники, «дороги», ареал распростране­ ния. Материалы тематической научной конферен­ ции. — сПб, 2006. — с. 74—79. Панковский В.Б., Усачук А.Н. Костяные «коньки» посе­ ления Безыменное II // северо­Восточное Приазо­ вье в системе евразийских древностей (энеолит — бронзовый век). Мат­лы междунар. конф. Ч. іі. — донецк, 1996. — с. 33—37. Панковський В.Б. Кістяна та рогова індустрії доби пізньої бронзи в Північному Причорномор’ї. автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук: спеціальність 07.00.04 «археологія». — К., 2012. Панковський В.Б. з історії досліджень металовиробничо­ го оснащення зрубної спільноти // археологія. — 2015. — № 4. — C. 14—25. Ромашко В.А. заключительный этап позднего бронзо­ вого века левобережной украины (по материалам богуславско­белозерской культуры). — К., 2013. Семенов С.А. Развитие техники в каменном веке. — л., 1968. Телегін Д.Я. середньостогівська культура епохи міді. — К., 1973. Усачук А.Н. К вопросу о тупиках — орудиях кожевенно­ го производства на поселениях позднего бронзового века // древности Волго­донских степей в системе восточно­европейского бронзового века. Материалы международной научной конференции. — Волго­ град, 1996. — с. 66—71. Черняков И.Т. северо­западное Причерноморье во вто­ рой половине II тыс. до н. э. — К., 1985. Becker C. Bemerkungen über Schlittknochen, Knochenkufen und ähnliche Artefakte, unter besonderer Berücksichtigung der Funde aus Berlin­Spandau // J. Schibler, J. Sedlmei­ er, H. Spycher (Hrsgb). Festschrift für Hans R. Stampfli: Beiträge zur Archäozoologie, Archäologie, Anthropologie, Geologie und Paläontologie. — Basel, 1990. — P. 19—30. Gerškovič J.P. Studien zur spätbronzezeitlichen Sabatinovka­ Kultur am unteren Dnepr und an der Westküste des Azov’schen Meeres. — Rahden/Westf., 1999 (Archäologie in Eurasien. — 7). MacGregor A. Problems in the Interpretation of Microscopic Wear Patterns: the Evidence from Bone Skates // Journal Archaeological Science. — 1975. — 2. — P. 385—390. Rassamakin Ju. Ja. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit. Gräber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. v. Chr. Teil I. — Mainz, 2004 (Archäologie in Eurasien. — 17). Razumov S.M. Flint artefacts of Northern Pontic populations of the Early and Middle Bronze Age: 3200—1600 BC (based on burial materials). — Poznań, 2011 (Baltic­ Pontic Studies. — 16). Надійшла 28.03.2017 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 288 В.В. Колода 1, В.Б. Панковский 2, С.Н. Разумов 3, А.В. Корохина 4 1 Кандидат исторических наук, доцент кафедры истории Украины, заведующий археологической лабораторией, Харьковский национальный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, koloda_v@mail.ru; koloda_v@rambler.ru 2 Кандидат исторических наук, научный сотрудник, Институт археологии Национальной Академии наук Украины, vpns@ukr.net 3 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник, научно-исследовательская лаборатория «Археология», Приднестровский государственный университет им. Т.Г. Шевченко, razum_22@rambler.ru 4 Кандидат исторических наук, научный сотрудник, Институт археологии Национальной Академии наук Украины, a.v.korokhina@gmail.com издЕлиЯ из КосТи и ГоРных ПоРод энЕолиТа и БРонзоВоГо ВЕКа на ПосЕлЕнии ФаЩЕВКа изложены результаты структурно­сырьевого, технологического и функционального анализа орудий и при­ способлений из поселения Фащевка (верховья Миуса на донецком кряже; Перевальский р­н луганской обл.). Все костяные изделия (конек типа «садчиковский», зубчатый скребок и тупики) относятся ко второму этапу бережновско­маевской срубной культуры (XIV—XIII вв. до н. э.) или, не исключено, к постсрубному времени (XII—X вв. до н. э.). Выяснилось, что тупики применялись исключительно для разминания кожи, а не для мездре­ ния шкур. семь артефактов из верхнемелового темно­серого полупрозрачного кремня относятся к скелянской культуре энеолита (4600—4300 гг. до н. е.). это нож­перфоратор, скребок­скобель­строгальный нож, строгальный нож, концебоковой скребок, режущие орудия на отщепе и пластине, фрагмент пластины. Кремень двух «праще­ вых камней» эпохи поздней бронзы иной — светло­серый непрозрачный. Прочие изделия (топор­молот, молот, диск, точило, зернотерка) выполнены из серпентинита, известняка и песчаника. К л ю ч е в ы е с л о в а: энеолит, эпоха поздней бронзы, Северное Приазовье, костяная индустрия, индустрия горных пород, трасология. Volodymyr V. Koloda 1, Valentyn B. Pankowski 2, Serhii M. Razumov 3, Anastasiia V. Коrоhinа 4 1 PhD, associate professor of the Department of Ukrainian History, head of the Archaeological Laboratory in the H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, koloda_v@mail.ru; koloda_v@rambler.ru 2 PhD, research fellow of the department in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, vpns@ukr.net 3 PhD, senior research fellow of the Scientific Research Laboratory «Archaeology» in the Т.H. Shevchenko Prydnistrovian State University razum_22@rambler.ru 4 PhD, research fellow of the department in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, a.v.korokhina@gmail.com THE CHAlColITHIC AND BRoNzE AGE BoNE AND lITHIC oBJECTS FRoM FASCHIVKA SETTlEMENT SITE The paper analyzes raw materials structure, manufacture techniques, and functions in some bone and lithic tools and accessories found in 1992 at Faschivka settlement site located at the Mius river headstream in the Donets Ridge area, district Perevalsk, region of lugansk. The objects of bone comprise the horse metatarsal skate of the «Sadchikovskiy» type, the notched cattle rib scraper, and the cattle mandibulae breakers. These all were attributed here to the late phase of the Berezhnovka­Maiovka culture (14th­13th c. BC) or, possibly, to the very end of the late Bronze Age (12th­10th c. BC). It turned out that mandibulae breakers have been used exclusively in finishing rawhides and not in fleshing skins as such tools were usually thought. The Chalcolithic artefacts, presumably of the Strilcha Skelia culture (4600­4300 cal BC), are made of dark grey translucent flint of the Upper Cretaceous origin. These include the knife burin, scraper­rasp­planing knife, the planing knife, the end­side scraper, the cutting flake and blade tools, and a blade fragment. The late Bronze Age «sling stones» were made of a different sort of light grey opaque flint. The rest of the lBA kit consists of axe hammer, hammer, disk­shaped object, grindstone, and quern­stone, all made of serpentinite and lime­ or sandstone materials. K e y w o r d s: the Chalcolithic, the Late Bronze Age, Northern Azov area, bone industry, lithic industry, traceology. References Agapov P., Kadyrbaiev M. Sokrovishcha drevnego Kazakhstana. Alma­Ata: zhalyn, 1979. Becker C. Bemerkungen über Schlittknochen, Knochenkufen und ähnliche Artefakte, unter besonderer Berücksichtigung der Funde aus Berlin­Spandau. In: J. Schibler, J. Sedlmeier, H. Spycher (Eds) Festschrift für Hans R. Stampfli: Beiträge zur Archäozoologie, Archäologie, Anthropologie, Geologie und Paläontologie. Basel: Helbing u. lichtenhahn, 1990, pp. 19­30. Berestnev S.I. Vostochnoukrainskaia lesostep v epokhu srednei i pozdnei bronzy (II tys. dо n. e.). Kharkiv: Amet, 2001. Berezanskaia S.S. Usovo ozero ­ poselenie srubnoi kultury na Severskom Dontse. Kyiv: Naukova dumka, 1990. Brovender Yu.M. Itogi raskopok tehnogennogo uchastka na Kartamyshskom rudoproiavlenii. Drevnosti 2006-2008. Kharkiv, 2008, pp. 184­203. Brovender Yu.M. Poselenie Chervone ozero­3 Donetskogo gorno­metallurgicheskogo tsentra epokhi bronzy. Donetskyi arkheolohichnyi zbirnyk, 2010, no. 13/14, pp. 203­221. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 89 Cherniakov I.T. Severo­zapadnoie Prichernomorie vo vtoroi polovine II tys. do n. e. Kyiv: Naukova dumka, 1985. Daragan M.N. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi lesostepi. Kyiv: KNT, 2011. Degermendzhy S.M., Koval Yu.G. Kremneobrabatyvaiuschaia masterskaia s industriei srednestogovskogo oblika u s. Krasnoe. In: V.N. Gorbov (Eds) Severo-Vostochnoie Priazovie v sisteme evraziiskikh drevnostei (eneolit - bronzovyi vek). Materialy mezhdunarodnoi konferentsii 1. Donetsk: State University Publ., 1996, pp. 14­19. Gerškovič J.P. Studien zur spätbronzezeitlichen Sabatinovka­Kultur am unteren Dnepr und an der Westküste des Azov’schen Meeres. Rahden/Westf.: leidorf, 1999 (Archäologie in Eurasien, iss. 7). Giria Ye.Yu. Tehnologicheskii analiz kamennyh industrii. St. Petersburg: IIMC RAS Publ., 1997. Gorbenko K.V. Issledovaniia ukreplionnogo poseleniia Dikii Sad v 2006 g. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2005-2007 rr. Kyiv, zaporizhzhia: Dyke Pole Publ., 2007, pp. 139­144. Kileinikov V.V. orudiia truda lukianovskogo poseleniia epokhi pozdnei bronzy. Problemy arkheologicheskogo izucheniia Dono- Volzhskoi lesostepi. Voronezh: State Pedagogical Institute Publ., 1989, pp. 119­126. Kileinikov V.V. obrabotka shkur i vydelka kozhi u naseleniia epokhi bronzy v lesostepnom Podonie. Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi. Voronezh: State University Publishing and Printing Center, 2009, pp. 96­113. Kliushintsev V.N. Raboty Bugskogo otriada u s. Bugskoe Arbuzinskogo raiona Nikolaievskoi oblasti v 1990­1991 gg. Naukovyi arkhiv IA NANU, 1990­1991/12b, no. 24474, 24475. Kolesnik A.V., Gershkovich Ya.P. Traditsiia kremneobrabotki v epokhu pozdnei bronzy v Donbasse i Severo­Vostochnom Priazovie. Arkheologicheskii almanakh, 2001, 10, pp. 97­118. Koloda V.V., Korokhina A.V., Pankowski V.B., Razumov S.N. Materialy eneolita i bronzovogo veka poseleniia Fashchevka (istorio­ grafiia, stratigrafiia, keramicheskaia kollektsiia). Arkheolohiia ta etnolohiia pivdnia Skhidnoi Evropy, 2016. Dnipro: lira, 2016. pp. 101­114. . Korobkova G.F., Rysin M.B., Shaposhnikova o.G. Problemy izucheniia drevneiamnoi kulturnoi obshchnosti v svete issledovaniia Mikhailovskogo poseleniia. Stratum plus, 2005­2009, no. 2, pp. 10­267. Kravchenko Е.а. Kyzyl­kobynska kultura u zakhidnomu Krymu. Кyiv; lutsk: IA NASU Publ., 2011. Kushtan D.P. Pivden lisostepovoho Podniproviia za doby piznioi bronzy. Donetsk, 2013 (Arkheologicheskiy almanah, iss. 29). liashko S.N. obrabotka kozhi v Severnom Prichernomorie v epokhu bronzy. Issledovaniia po arkheologii Podneprovia. Dnipropetrovsk: State University Publ., 1990, pp. 50­58. lysenko S.D., Pankowski V.B., Kushtan D.P., Fedko V.F. Pamiatniki rubezha srednei ­ pozdnei bronzy u s. Bespalche na Supoie. Donetskyi arheolohichnyi zbirnyk, 2011, no. 15, pp. 133­147. MacGregor A. Problems in the Interpretation of Microscopic Wear Patterns: the Evidence from Bone Skates. Journal of Archaeological Science, 1975, iss. 2, pp. 385­390. orazbaev A.M. Poselenie Chaglinka (Shagalaly). Nekotoryie formy i tipy zhylishch. Po sledam drevnikh kultur Kazakhstana. Alma­ Ata: Nauka KazSSR Publ., 1970, pp. 129­146. Pankowski V.B. Funktsionalno­tipologicheskii analiz kostianogo inventaria poseleniia Ilichovka. Problemy skifo-sarmatskoi arkheologii Severnogo Prichernomoria (k 100-letiu Borisa Nikolaievicha Grakova). zaporizhzhia, 1999, pp. 196­201. Pankowski V.B. Konki perioda pozdney bronzy kak pokazatel kulturogeneza. Proizvodstvennyie tsentry: istochniki, “dorogi”, areal rasprostraneniia. Materialy tematicheskoi nauchnoi konferentsii. St. Petersburg: State University Publ., 2006, pp. 74­79. Pankovskii V.B. Kistiana ta rohova industrii doby piznioi bronzy v Pivnichnomu Prychornomorii: Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovogo stupenia kandydata istorychnykh nauk, spetsialnist 07.00.04. “Arkheolohiia”. Kyiv, 2012. Pankowski V.B. z istorii doslidzhen metalovyrobnychoho osnashchennia zrubnoi spilnoty. Arkheolohiia, 2015, no. 4, pp. 14­25. Pankowski V.B., Usachuk A.N. Kostianyie “konki” poseleniia Bezymennoie II. Severo-Vostochnoie Priazovie v sisteme evraziiskikh drevnostei (eneolit - bronzovyi vek). Materialy mezhdunarodnoi konferentsii 2. Donetsk: State University Publ., 1996, pp. 33­37. Rassamakin Ju.Ja. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit. Gräber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. v. Chr. Teil I. Mainz: Philipp von zabern, 2004 (Archäologie in Eurasien, iss. 17). Razumov S.M. Flint Artefacts of Northern Pontic Populations of the Early and Middle Bronze Age: 3200­1600 BC (based on burial materials). Poznań, 2011 (Baltic-Pontic Studies, iss. 16). Romashko V.A. zakliuchitelnyi etap pozdnego bronzovogo veka levoberezhnoi Ukrainy (po materialam boguslavsko­beloziorskoi kultury). Kyiv: KNT, 2013. Semenov S.A. Razvitie tekhniki v kamennom veke. leningrad: Nauka, 1968. Telegin D.Ya. Seredniostohivska kultura epokhy midi. Kyiv: Naukova dumka, 1973. Usachuk A.N. K voprosu o tupikakh ­ orudiiakh kozhevennogo proizvodstva na poseleniiakh pozdnego bronzovogo veka. Drevnosti Volgo-Donskikh stepei v sisteme vostochno-evropeiskogo bronzovogo veka. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Volgograd: Peremena Publ., 1996, pp. 66­71. Yevdokimov V.V., loman V.G. Poselenie Kopa I. Voprosy arheologii i etnografii Tsentralnogo Kazakhstana. Karaganda: State University Publ., 1982, pp. 20­41. zadneprovskii Yu.A. Drevnezemledelcheskaia kultura Fergany. Moskva: Izdatelstvo Akademii nauk, 1962 (Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, iss. 118). zagorodniaia o.N. Kamennyie i keramicheskie izdeliia Stepanovskogo poseleniia. In: Brovender Yu.M. Stepanovskoie poselenie srubnoi obschnosti na Donetskom kriazhe. Alchevsk: Donbass State Technical University Publ., 2012, pp. 157­165.

Схожі ресурси