Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника
Проведено імуногістохімічне вивчення маркерних білків у пухлинах хворих на розповсюджений рак яєчника (РЯ). Встановлено, що експресія білків лікарської резистентності (P-gp та GST) і білків-регуляторів апоптозу (р53 та Bcl-2) чітко корелює з виживаністю хворих. На основі імуногістохімічного вивчення...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19549 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника / Н.Ю. Лук’янова, О.В. Юрченко, В.С. Свінціцький, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 241-244. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860206749528621056 |
|---|---|
| author | Лук’янова, Н.Ю. Юрченко, О.В. Свінціцький, В.С. Чехун, В.Ф. |
| author_facet | Лук’янова, Н.Ю. Юрченко, О.В. Свінціцький, В.С. Чехун, В.Ф. |
| citation_txt | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника / Н.Ю. Лук’янова, О.В. Юрченко, В.С. Свінціцький, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 241-244. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проведено імуногістохімічне вивчення маркерних білків у пухлинах хворих на розповсюджений рак яєчника (РЯ). Встановлено, що експресія білків лікарської резистентності (P-gp та GST) і білків-регуляторів апоптозу (р53 та Bcl-2) чітко корелює з виживаністю хворих. На основі імуногістохімічного вивчення експресії молекулярних маркерів апоптозу та лікарської резистентності визначені прогностичні фактори перебігу захворювання, які дадуть можливість адекватно спланувати ад’ювантне лікування у хворих на розповсюджений РЯ. Ключові слова: рак яєчника, прогноз, молекулярні маркери, лікарська резистентність, апоптоз.
Immunohistochemical study of marker proteins was performed in tumors of patients with disseminated ovarian cancer (OC). It was established that the expression of drug resistance proteins (P-gp and GST) and apoptosis regulating proteins (р53 та Bcl-2) markedly correlates with the patients’ survival. Based on the immunohistochemical study of the expression of molecular markers of apoptosis and drug resistance proteins, prognostic factors of the course of disease were defined which will help to plan adequately the adjuvant treatment in patients with disseminated OC. Key Words: ovarian cancer, prognosis, molecular markers, drug resistance, apoptosis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:12:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
241О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
ВСТУП
Рак яєчника (РЯ) — основна причина смертності
серед хворих на злоякісні новоутворення жіночих
статевих органів [1]. Не зважаючи на удосконалення
методів діагностики та лікування пацієнток із зло
якісними епітеліальними пухлинами яєчника, від
далені результати лікування все ще лишаються не
задовільними. На сьогодні проводять дослідження,
які направлені на пошук та вивчення можливих про
гностичних факторів з метою оптимізації та макси
мальної індивідуалізації лікування [2]. Протягом ба
гатьох років вважали, що основною прогностичною
ознакою, яка визначає клінічний перебіг, особли
вості метастазування, а також віддалені результа
ти лікування (виживаність) є гістологічний тип РЯ.
Разом з тим у хворих, що мають пухлини однакової
гістологічної будови та стадії поширення, результа
ти лікування варіюють у широких межах, що зумов
лено, значною мірою, різним ступенем диферен
ціювання пухлинних структур. З огляду на складну
будову, гістогенез і величезну різноманітність РЯ,
встановлення ступеня їх диференціювання являє
собою у деяких випадках складну проблему [3, 4].
Досягнення сучасної генетики та молекулярної біо
логії значно вплинули на проблему виявлення про
гностичних факторів в онкології, становище у ко
рені змінилося, головним чином завдяки широкому
впровадженню у патологоанатомічну практику іму
ногістохімічних методів дослідження [5, 6]. Поряд
з діагностикою цілого ряду захворювань ці методи
дозволяють визначати геномні порушення, які де
термінують розвиток пухлини, рівень її чутливості
до протипухлинної терапії, ступінь злоякісності та
метастатичний потенціал. Зокрема експресія ряду
білків лікарської резистентності таких як Рглі
копротеїн (Pgp) та глутатіонSтрансфераза (GST)
у злоякісних пухлинах є причиною їх резистент
ності до хіміотерапії (ХТ) [7, 8]; рівень експресії біл
ківрегуляторів апоптозу (р53 та Bcl2) деякі автори
пов’язують з агресивністю перебігу захворювання та
низькою виживаністю хворих [9–11]. Хоча у деяких
дослідженнях підтверджується значення GST, Pgp
і білківрегуляторів апоптозу як маркерів ефектив
ності протипухлинної терапії та агресивності пере
бігу захворювання при злоякісних пухлинах яєчни
ків, зв’язок рівня експресії цих молекул з іншими
прогностичними факторами, а також з виживаніс
тю хворих ще недостатньо вивчений.
У зв’язку з цим, мета роботи — встановлення
факторів прогнозу перебігу захворювання та чутли
вості до хіміотерапевтичних препаратів пацієнток з
РЯ на основі вивчення молекулярних маркерів лі
карської резистентності й апоптозу.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено ретроспективне вивчення біологіч
них параметрів зразків пухлин яєчника у 61 хворої
на розповсюджений РЯ, яким проведене комплекс
не лікування в онкогінекологічному відділенні Інсти
туту онкології АМН України. Залежно від вижива
ності хворі розподілені на 4 групи:
1ша група — 23 пацієнтки з ІІІ стадією РЯ, які
мали сприятливий перебіг захворювання, показни
ки виживаності значно вищі ніж загальнопопуляцій
ні; 2га — 14 пацієнток з ІV стадією РЯ, які також
мали відносно сприятливий перебіг захворювання,
показники виживаності значно вищі ніж загально
популяційні; 3тя — 14 пацієнток з III–IV стадією
захворювання, у яких крім розповсюдженого РЯ
виявлені інші синхронні пухлини геніталій; 4та —
10 пацієнток з III–IV стадією РЯ, які мали вкрай не
сприятливий перебіг захворювання, показники ви
живаності значно гірші ніж загальнопопуляційні.
Усім хворим на першому етапі лікування вико
нані циторедуктивні хірургічні втручання. У після
операційний період на 7–8му добу проведено курси
ХТ за схемою PC (цисплатин 100 мг/м2 ендоабдомі
нально перші 2 цикли, потім довенно; циклофос
фамід 600 мг/м2 довенно) або СС (карбоплатин
400 мг/м2 ендоабдомінально перші 2 цикли, потім
ПРОГНОСТИЧНІ МОЛЕКУЛЯРНІ
МАРКЕРИ У ХВОРИХ НА РАК
ЯЄЧНИКА
Резюме. Проведено імуногістохімічне вивчення маркерних білків у пухлинах
хворих на розповсюджений рак яєчника (РЯ). Встановлено, що експресія
білків лікарської резистентності (P-gp та GST) і білків-регуляторів апо-
птозу (р53 та Bcl-2) чітко корелює з виживаністю хворих. На основі іму-
ногістохімічного вивчення експресії молекулярних маркерів апоптозу та
лікарської резистентності визначені прогностичні фактори перебігу за-
хворювання, які дадуть можливість адекватно спланувати ад’ювантне
лікування у хворих на розповсюджений РЯ.
Н.Ю. Лук’янова
О.В. Юрченко
В.С. Свінціцький
В.Ф. Чехун
Інститут експериментальної
патології, онкології та
радіобіології ім. Р.Є. Кавецького
НАН України
Інститут онкології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак яєчника,
прогноз, молекулярні маркери,
лікарська резистентність,
апоптоз.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
242 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
довенно; циклофосфамід 600 мг/м2 довенно) кожні
3 тиж, усього 6 циклів.
Статистичну обробку одержаних даних прово
дили на основі використання стандартних матема
тичних програм медикобіологічної статистики. Для
проведення багатофакторного аналізу дані історій
хвороб та усіх досліджень були занесені у базу да
них Національного канцерреєстру України. Ви
живаність хворих визначали за допомогою програ
ми «Statistica» за методом Каплана — Мейера. Для
розширення уявлень про кінетику виживаності ви
користовували медіану виживаності (МВ), що ви
значали як показник часу, протягом якого вмирає
половина хворих досліджуваної групи. Обчислен
ня та порівняння достовірності відмінностей серед
ніх величин (з використанням критерію Стьюдента)
проводили за допомогою пакета програм SAS. При
цьому достовірним вважали відмінності з вірогід
ністю не нижче 95% (р < 0,05).
Імуногiстохiмiчне дослiдження експресії білків
р53, Bcl2, Pgp, GST проводили на парафінових зрі
зах тканини пухлин за стандартним методом [11]. За
позитивну реакцію вважали забарвлення з інтенсив
ністю 2+/3+ більш ніж у 10% пухлинних клітин.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Характеристика хворих 1ї групи: середній вік
становив — 50,6 ± 3,3 року (від 23 до 74 років);
у 7 хворих під час хірургічного втручання встановле
на ІIIА стадія захворювання (імплантаційні метаста
зи на сальнику, парієтальній очеревині, діафрагмі,
серозних оболонках товстого та тонкого кишечнику
були мікроскопічними), у 3 — ІIIВ стадія (імплан
таційні метастази на сальнику, парієтальній очере
вині, серозних оболонках товстого та тонкого ки
шечнику були менші 2 см у найбільшому вимірі),
у 13 — IIІС стадія (імплантаційні метастази на саль
нику, парієтальній очеревині, серозних оболонках
товстого та тонкого кишечнику були більші 2 см у
найбільшому вимірі), у 3 хворих виявлені метаста
зи у парааортальних та здухвинних лімфатичних
вузлах. Усім хворим цієї групи проведено хірургіч
не втручання в обсязі пангістеректомії, видалення
великого сальника, у 3 хворих проведена парааор
тальна або здухвинна лімфаденектомія, у 3 викона
на додатково тазова перитонектомія. 13 хворим ви
конана оптимальна циторедуктивна операція без
клінічних ознак залишкової пухлини, 7 — субопти
мальна циторедуктивна операція (залишкова пухли
на менша 1 см у найбільшому вимірі); у 13 хворих за
лишкова пухлина була більшою 1 см у найбільшому
вимірі. Гістологічно у 13 хворих виявлено серозний
рак, у 4 — муцинозний, у 3 — солідний рак, у 1 хво
рої — плоскоклітинний РЯ.
Вік хворих 2ї групи становив від 27 до 60 років,
середній вік — 46,1 ± 3,3 року У всіх 14 хворих, крім
розповсюдженого пухлинного ураження яєчників та
інших органів черевної порожнини, у процесі обсте
ження та хірургічного лікування виявлені віддалені
метастази: у 7 хворих був цитологічно верифікова
ний плеврит, у 3 — метастази у печінці, у 3 — у пуп
ку, у 1 — у легенях, що відповідає IV стадії захворю
вання. Усім хворим цієї групи проведено хірургічне
втручання в обсязі пангістеректомії, видалення ве
ликого сальника, у 2 хворих проведена парааорталь
на або здухвинна лімфаденектомія, у 2 виконана до
датково тазова перитонектомія; у 1 хворої — атипо
ва резекція печінки. У 7 хворих залишкова пухлина
була меншою 1 см, у 7 — більшою 1 см у найбільшо
му вимірі. Гістологічно у 13 випадках виявлено се
розний рак, у 1 — плоскоклітинний РЯ.
Вік хворих 3ї групи становив від 24 до 69 років,
середній вік 56,4 ± 2,7 року. Розповсюджений РЯ
у 1 пацієнтки мав перебіг на фоні раку шийки матки
Т1В1 стадії, у 3 — раку молочної залози стадії Т1В,
у інших 10 — раку тіла матки стадії Т1В. У 9 хво
рих РЯ діагностовано на IIІА–IIIВ стадії розвитку
пухлинного процесу, у 5 — на IIIС стадії, у 3 — на
IV стадії. Усім хворим цієї групи проведено хірур
гічне втручання в обсязі пангістеректомії, видален
ня великого сальника, 4 — парааортальну або здух
винну лімфаденектомію, 2 — виконано додатково
тазову перитонектомію; 3 хворим на рак молочної
залози — синхронні мастектомії. 9 хворим викона
на оптимальна циторедуктивна операція без клініч
них ознак залишкової пухлини, 3 хворим — субопти
мальна циторедуктивна операція — залишкова пух
лина менша 1 см у найбільшому вимірі; у 2 хворих
залишкова пухлина була більшою 1 см у найбільшо
му вимірі. Гістологічно у 13 хворих виявлений серо
зний РЯ, у 1 — муцинозний РЯ.
Вік хворих 4ї групи становив від 29 до 74 років,
середній вік — 63,3 ± 3,3 року. З 10 хворих у 8 під
час хірургічного втручання встановлена ІІІС стадія
захворювання, у 3 пацієнток виявлені метастази у
парааортальних та здухвинних лімфатичних вузлах;
у 2 — діагностовані віддалені метастази у печінці, що
відповідає IV стадії поширеня пухлинного процесу.
Усім хворим цієї групи проведено хірургічне втру
чання в обсязі пангістеректомії, видалення великого
сальника, 2 пацієнткам — парааортальну або здух
винну лімфаденектомію, 2 виконано додатково тазо
ву перитонектомію, 1 — атипову резекцію печінки.
У 7 хворих залишкова пухлина була меншою 1 см,
у 3 — більшою 1 см у найбільшому вимірі. Гістоло
гічно у всіх 10 хворих виявлено серозний РЯ. Показ
ники виживаності хворих на розповсюджений РЯ у
досліджуваних групах наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Показники виживаності у хворих на розповсюджений РЯ
Термін спосте-
реження, міс.
Виживаність, %
1-ша група
(n = 23)
2-га група
(n = 14)
3-тя група
(n = 14)
4-та група
(n = 10)
12 97,8 ± 3,0 96,4 ± 5,0 92,9 ± 6,9 66,7 ± 9,7
24 95,7 ± 4,2 93,0 ± 6,8 71,4 ± 12,1 18,3 ± 11,7
36 93,6 ± 5,0 89,7 ± 8,0 50,0 ± 13,4 0
48 91,9 ± 5,7 86,5 ± 8,9 28,6 ± 12,1 0
60 87,6 ± 6,7 67,9 ± 11,8 14,3 ± 9,4 0
При вивченні залежності між експресією дослід
жуваних маркерів та виживаністю хворих на РЯ вста
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
243О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
новлено, що пухлини хворих 1ї групи з високою МВ
(95,08 міс) відрізнялися відсутністю експресії мар
керів лікарської резистентності та білківрегуля
торів апоптозу у більшості випадків (табл. 2). Зокре
ма експресію Рgp та GST відзначали тільки у 2 хво
рих, менш ніж у 10% злоякісних клітин. Експресію
р53 відзначали у пухлинних клітинах 26% хворих цієї
групи, що може бути пов’язано з III стадією розпов
сюдженості пухлинного процесу за класифікацією
Figo. За даними літератури [9], експресія р53 коре
лює із стадією хвороби, пухлини більш пізніх стадій
мають більш високу вірогідність наявності мутова
ного р53. В протилежність цьому, експресію анти
апоптичного онкопротеїну Bcl2 відзначали тільки
у 2 з 23 досліджуваних пухлин.
Таблиця 2
Зв’язок експресії маркерів лікарської резистентності та білків-
регуляторів апоптозу і показників виживаності хворих на РЯ
Групи хво-
рих МВ, (міс)
Позитивна експресія досліджуваних
маркерів, %
P-gp GST р53 Bcl-2
1-ша (n = 23) 95,08 8,6 8,6 26 8,6
2-га (n = 14) 76,38 21,4 21,4 28,5 21,4
3-тя (n = 14) 25,02 85,7 85,7 78,5 90,0
4-та (n = 10) 44,98 90,0 90,0 80,0 95,0
Не зважаючи на те, що хворі 2ї групи мали
ІV стадію розповсюдженості пухлинного процесу,
МВ у них була високою і становила 76,38 міс; слабку
експресію досліджуваних маркерів відзначено менш
як у третини хворих (табл. 2). Рgp та GST (забарв
лення 5,0% злоякісних клітин) відзначали у 3 з 14 до
сліджених пухлин (21,4%). Експресію р53 відзначали
у 28,5% випадків, але кількість позитивно забарвле
них клітин не перевищувала 10,0%. Експресія анти
апоптичного білку Bcl2 знайдена лише в поодино
ких клітинах у 21,4% хворих.
На противагу цьому пухлини хворих 3ї та 4ї груп
відрізнялися гіперекспресією Рgp та GST (табл. 2).
Експресію цих білків відзначали у більшості пух
линних клітин у 85,7% хворих 3ї та у 90,0% хво
рих 4ї груп. Ці результати співпадають з даними
клінічних спостережень [12, 13] і свідчать, що від
далені результати лікування істотно гірші, ніж за
відсутность експресії Pgp та GST у злоякісних клі
тинах. Пухлини хворих 3ї та 4ї груп відрізнялися
також гіперекспресією білківрегуляторів апопто
зу. Гіперекспресія р53 відзначена у 78,5% пацієн
ток 3ї та у 90,0% пацієнток 4ої групи. Слід відзна
чити, що МкАТ проти р53, які були використані у
нашому дослідженні, визначали експресію як ди
кої, так і мутантної форми білка. Але враховуючи,
що період існування дикого типу онкобілка стано
вить до 20 хв, можна припустити, що ідентифікова
ний р53 у більшості злоякісних клітин — мутована
форма [14]. Відомо, що підвищення рівня експресії
мутантних форм р53, нездатних до виконання функ
ції «арешту» клітинного циклу при пошкодженнях
ДНК, супроводжується накопиченням пухлинни
ми клітинами мутацій, деякі з них можуть приз
вести до виникнення більш агресивних форм раку
[15]. Гіперекспресію Bcl2 відзначали у цитоплазмі
практично всіх пухлинних клітин у 90,0–95,0% хво
рих 3ї та 4ї груп. Основна функція Bcl2 полягає
у захисті клітини від апоптозу, шляхом інактивації
проапоптичного комплексу, до складу якого входять
прокаспаза9 (Apaf3), адаптер Apaf1, флавопро
теїн AIF, цитохром С (Apaf2) та інші фактори [16,
17]; результати чисельних клінічних спостережень
останніх років переконливо доводять, що підвищена
експресія Bcl2 є маркером несприятливого прогно
зу при пухлинах багатьох локалізацій, у тому числі і
при злоякісних пухлинах яєчника [2, 11]. Це співпа
дає з отриманими нами даними, оскільки МВ хво
рих 3ї та 4ї груп була низькою та становила 25,02
та 44,98 міс відповідно.
Таким чином, встановлено зв’язок між екс
пресією досліджених молекулярних маркерів та ви
живаністю хворих на розповсюджений РЯ. Підви
щена експресія білків лікарської резистентності та
білківрегуляторів апоптозу супроводжується не
сприятливим перебігом захворювання. Ці дані доб
ре узгоджуються з результатами, що отримані нами
у попередніх дослідженнях при вивченні зв`язку екс
пресії зазначених білків у клітинах РЯ з індивідуаль
ною чутливістю до протипухлинних препаратів
[18]. Було показано, що експресія Рgp є характер
ною ознакою нечутливості пухлин до цитотоксич
ної дії доксорубіцину, а підвищений вміст Bcl2 та
GST з високою вірогідністю свідчить про резистен
тність до цисплатину та карбоплатину відповідно.
Тобто підвищений рівень експресії Рgp, GST та
Bcl2 характерний для хворих на РЯ з низькою МВ
та свідчить про резистентність пухлин до цитоток
сичної терапії. Враховуючи це, таким хворим необ
хідно проводити хіміотерапію за схемами 2ї лінії
(використовуючи таксани, гемцитабін, топотекан
та ін.); доцільне також включення у схеми їх ліку
вання променевої терапії та призначення антиангіо
генних чинників і вакцинотерапії. Проведені тіль
ки поодинокі дослідження, що свідчать про зв’язок
експресії р53 у пухлинних клітинах з чутливістю хво
рих на РЯ до протипухлинної терапії [2, 19]. Мута
ції р53 відбуваються у пізніх стадіях розвитку РЯ і
є прогностичною ознакою агресивності, вони та
кож чітко корелюють із ступенем розповсюдженос
ті пухлинного процесу, що певно і зумовило вияв
лену нами ескпресію даного онкопротеїну у хворих
усіх 4 досліджених груп.
ВИСНОВОК
1. На основі комплексного клінічного, гістоло
гічного та імуногістохімічного дослідження встанов
лено, що білки Рgp, GST, p53 та Bcl2 можуть слу
гувати не тільки маркерами резистентності пухлин
до протипухлинної терапії, а також і маркерами для
прогнозу перебігу пухлинного процесу у хворих на
розповсюджений РЯ.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
244 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
ЛІТЕРАТУРА
1. Christie M, Oehler MK. Molecular pathology of epithelial
ovarian cancer. J Br Menopause Soc 2006; 12: 57–63.
2. Полушкина ИН, Степанова ЕВ, Дбар ЖН. Молекуляр
нобиологические маркеры, характеризующие апоптоз, про
лиферацию и ангиогенез при раке яичников. Вест рос онкол
науч центра им. Н.Н.Блохина РАМН 2003; 11: 60–3.
3. Карселадзе АИ. Некоторые аспекты онкоморфологии
опухолей яичников. Практ онкология 2000; 12: 12–8.
4. Karseladze AI. The role of the pathologist in the assessment
of the effect of chemotherapy in patients with epithelial ovarian
carcinoma. Evr J Gynecol Oncol 2002; 4: 1115–21.
5. Имянитов ЕН. Молекулярная генетика рака яичников.
Практ онкол 2000; 12: 3–9.
6. Lyall MS, Dundas SR, Curran S, Murray GI. Profiling
markers of prognosis in colorectal cancer. Clin Cancer Res 2006;
12: 1184–91.
7. Горбачева ЛБ., Блюменберг АГ. О некоторых современ
ных факторах лекарственной устойчивости к химиотерапии
у больных раком яичников. Современные эксперименталь
ные и клинические подходы к диагностике и рационально
му лечению рака яичников. Сб. статей приуроченный к Евро
пейской школе по онкологии, посвященной раку яичников /
Под ред ВА Горбуновой/ Москва, 2001: 139–46.
8. Yokoyama Y, Sato S, Fukushi Y, et al. Significance of multi
drugresistant proteins in predicting chemotherapy response and
prognosis in epithelial ovarian cancer. J Obstet Gynaecol Res
1999; 25: 387–94.
9. Sagarra RA, Andrade LA, Martinez EZ, et al. P53 and Bcl2
as prognostic predictors in epithelial ovarian cancer. Int J Gynecol
Cancer 2002; 12: 720–7.
10. Nezhat F, Cohen C, Rahaman J, et al. Comparative
immunohistochemical studies of bcl2 and p53 proteins in benign and
malignant ovarian endometriotic cysts. Cancer 2002; 94: 2935–40
11. Lukyanova NYu, Kulik GI, Yurchenko OV, et al. Expression
of p53 and bcl2 proteins in epithelial ovarian carcinoma with
different grade of differentiation. Experim oncol 2000; 49: 91–5.
12. Huang J, Tan PH, Thiyagarajan J, Bay BH. Prognostic
significance of glutathione Stransferasepi in invasive breast
cancer. Mod Pathol 2003; 16: 558–65.
13. Shain KH, Dalton WS. Cell Adhesion Is a Key Determinant
in de Novo Multidrug Resistance (MDR): New Targets for
the Prevention of Acquired MDR. Mol Cancer Therap 2001;
1 (11): 69–78.
14. Okada H, Mak TW. Pathways of apoptotic and nonapoptotic
death in tumour cells. Nat Rev Cancer. 2004; 8: 592–603.
15. Vousden KH. Activation of the p53 tumor suppressor
protein. Biochim Biophys Acta 2002; 16: 47–59.
16. Murata T, Haisa M, Uetsuka H, et al. Molecular
mechanism of chemoresistance to cisplatin in ovarian cancer cell
lines. Int J Mol Med 2004; 13: 865–8.
17. Borner MM, Brousset P, Pfanner-Meyer B, et al.
Expression of apoptosis regulatory proteins of the Bcl2 family and
p53 in primary resected nonsmall cell lung cancer. Br J Cancer
1999; 79: 952–8.
18. Лук’янова НЮ, Юрченко ОВ, Шпильова СІ та ін. Чут
ливість до протипухлинних препаратів та експресія молеку
лярних маркерів апоптозу і лікарської резистентності у хво
рих на рак яєчників. Здоров’я жінки 2005; (2): 52–4.
19. Gadducci A, Di Cristofano C, et al. P53 gene status in
patients with advanced serous epithelial ovarian cancer in relation
to response to paclitaxel plus platinumbased chemotherapy and
longterm clinical outcome. Anticancer Res 2006; 26: 687–93.
prognostic molecular markers
in patients with ovarian cancer
N.Y. Lukyanova, O.V. Yurchenko,
V.S. Svintsytsky, V.F. Chekhun
Summary: Immunohistochemical study of marker
proteins was performed in tumors of patients with
disseminated ovarian cancer (OC). It was established
that the expression of drug resistance proteins (P-gp and
GST) and apoptosis regulating proteins (р53 та Bcl-2)
markedly correlates with the patients’ survival. Based
on the immunohistochemical study of the expression
of molecular markers of apoptosis and drug resistance
proteins, prognostic factors of the course of disease were
defined which will help to plan adequately the adjuvant
treatment in patients with disseminated OC.
Key Words: ovarian cancer, prognosis, molecular
markers, drug resistance, apoptosis.
Адреса для листування:
Лук’янова Н.Ю.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН Украї
ни, відділ механізмів протипухлинної терапії
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19549 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:12:46Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Лук’янова, Н.Ю. Юрченко, О.В. Свінціцький, В.С. Чехун, В.Ф. 2011-05-10T11:13:52Z 2011-05-10T11:13:52Z 2006 Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника / Н.Ю. Лук’янова, О.В. Юрченко, В.С. Свінціцький, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 241-244. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19549 Проведено імуногістохімічне вивчення маркерних білків у пухлинах хворих на розповсюджений рак яєчника (РЯ). Встановлено, що експресія білків лікарської резистентності (P-gp та GST) і білків-регуляторів апоптозу (р53 та Bcl-2) чітко корелює з виживаністю хворих. На основі імуногістохімічного вивчення експресії молекулярних маркерів апоптозу та лікарської резистентності визначені прогностичні фактори перебігу захворювання, які дадуть можливість адекватно спланувати ад’ювантне лікування у хворих на розповсюджений РЯ. Ключові слова: рак яєчника, прогноз, молекулярні маркери, лікарська резистентність, апоптоз. Immunohistochemical study of marker proteins was performed in tumors of patients with disseminated ovarian cancer (OC). It was established that the expression of drug resistance proteins (P-gp and GST) and apoptosis regulating proteins (р53 та Bcl-2) markedly correlates with the patients’ survival. Based on the immunohistochemical study of the expression of molecular markers of apoptosis and drug resistance proteins, prognostic factors of the course of disease were defined which will help to plan adequately the adjuvant treatment in patients with disseminated OC. Key Words: ovarian cancer, prognosis, molecular markers, drug resistance, apoptosis. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника Prognostic molecular markers in patients with ovarian cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника Лук’янова, Н.Ю. Юрченко, О.В. Свінціцький, В.С. Чехун, В.Ф. Оригинальные исследования |
| title | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| title_alt | Prognostic molecular markers in patients with ovarian cancer |
| title_full | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| title_fullStr | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| title_full_unstemmed | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| title_short | Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| title_sort | прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19549 |
| work_keys_str_mv | AT lukânovanû prognostičnímolekulârnímarkeriuhvorihnarakâêčnika AT ûrčenkoov prognostičnímolekulârnímarkeriuhvorihnarakâêčnika AT svíncícʹkiivs prognostičnímolekulârnímarkeriuhvorihnarakâêčnika AT čehunvf prognostičnímolekulârnímarkeriuhvorihnarakâêčnika AT lukânovanû prognosticmolecularmarkersinpatientswithovariancancer AT ûrčenkoov prognosticmolecularmarkersinpatientswithovariancancer AT svíncícʹkiivs prognosticmolecularmarkersinpatientswithovariancancer AT čehunvf prognosticmolecularmarkersinpatientswithovariancancer |