Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі

Публікуються залишки виробничої споруди з Глинського археологічного комплексу. Виявлені знахідки доповнюють джерельну базу з вивчення ковальського ремесла у післямонгольський час на території Дніпровського Лівобережжя. The article presents the remains of production facilities discovered during excav...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2017
1. Verfasser:	Пуголовок, Ю.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2017
Schlagworte:	До історії стародавнього виробництва
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195495
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі / Ю.О. Пуголовок // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 128–136. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195495
record_format	dspace
spelling	Пуголовок, Ю.О. 2023-12-05T11:57:35Z 2023-12-05T11:57:35Z 2017 Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі / Ю.О. Пуголовок // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 128–136. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195495 Публікуються залишки виробничої споруди з Глинського археологічного комплексу. Виявлені знахідки доповнюють джерельну базу з вивчення ковальського ремесла у післямонгольський час на території Дніпровського Лівобережжя. The article presents the remains of production facilities discovered during excavations on the territory of Hlynske archaeological assemblage. The object is interpreted as the 13th—14th centuries smithy. This is indicated by the construction features of a structure, the heating facilities, traces of a craftsman’s place, as well as findings of finished, half-finished, and waste products. The conclusions on the objects’ function resulting from the excavations are also confirmed by the analysis of charcoal. On a whole, the assemblage contained about 60 different items and workpieces, as well as 90 units of production waste. Building features and findings’ specificity indicate a workplace of a universal blacksmith. An assemblage studied extends and complements the database for the study the blacksmith in the post-Mongolian period on the Dnipro River left bank region. В статье публикуются остатки производственного сооружения, обнаруженного во время раскопок на территории Глинского археологического комплекса. Объект интерпретируется как кузница XIII—XIV вв. На это указывают конструктивные особенности постройки, наличие теплотехнического сооружения, следы рабочего места мастера, а также находки готовой продукции, заготовок и отходов производства. Выводы о назначении объекта, полученные в результате раскопок, подтверждаются также анализом древесного угля. В целом, в комплексе выявлены около 60 разнообразных предметов и заготовок, а также около 90 единиц отходов производства. Особенности постройки, а также специфика находок указывают на рабочее место здесь универсального кузнеца. Исследованный комплекс расширяет и дополняет базу данных по изучению кузнечного ремесла в послемонгольское время на территории Днепровского Левобережья. uk Інститут археології НАН України Археологія До історії стародавнього виробництва Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі 13th—14th century forge shop in Vorskla River region Кузнечная мастерская XIII—XIV вв. в Поворсклье Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі
spellingShingle	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі Пуголовок, Ю.О. До історії стародавнього виробництва
title_short	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі
title_full	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі
title_fullStr	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі
title_full_unstemmed	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі
title_sort	ковальська майстерня хiii—xiv ст. в поворсклі
author	Пуголовок, Ю.О.
author_facet	Пуголовок, Ю.О.
topic	До історії стародавнього виробництва
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
publishDate	2017
language	Ukrainian
container_title	Археологія
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	13th—14th century forge shop in Vorskla River region Кузнечная мастерская XIII—XIV вв. в Поворсклье
description	Публікуються залишки виробничої споруди з Глинського археологічного комплексу. Виявлені знахідки доповнюють джерельну базу з вивчення ковальського ремесла у післямонгольський час на території Дніпровського Лівобережжя. The article presents the remains of production facilities discovered during excavations on the territory of Hlynske archaeological assemblage. The object is interpreted as the 13th—14th centuries smithy. This is indicated by the construction features of a structure, the heating facilities, traces of a craftsman’s place, as well as findings of finished, half-finished, and waste products. The conclusions on the objects’ function resulting from the excavations are also confirmed by the analysis of charcoal. On a whole, the assemblage contained about 60 different items and workpieces, as well as 90 units of production waste. Building features and findings’ specificity indicate a workplace of a universal blacksmith. An assemblage studied extends and complements the database for the study the blacksmith in the post-Mongolian period on the Dnipro River left bank region. В статье публикуются остатки производственного сооружения, обнаруженного во время раскопок на территории Глинского археологического комплекса. Объект интерпретируется как кузница XIII—XIV вв. На это указывают конструктивные особенности постройки, наличие теплотехнического сооружения, следы рабочего места мастера, а также находки готовой продукции, заготовок и отходов производства. Выводы о назначении объекта, полученные в результате раскопок, подтверждаются также анализом древесного угля. В целом, в комплексе выявлены около 60 разнообразных предметов и заготовок, а также около 90 единиц отходов производства. Особенности постройки, а также специфика находок указывают на рабочее место здесь универсального кузнеца. Исследованный комплекс расширяет и дополняет базу данных по изучению кузнечного ремесла в послемонгольское время на территории Днепровского Левобережья.
issn	0235-3490
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195495
citation_txt	Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі / Ю.О. Пуголовок // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 128–136. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT pugolovokûo kovalʹsʹkamaisternâhiiixivstvpovorsklí AT pugolovokûo 13th14thcenturyforgeshopinvorsklariverregion AT pugolovokûo kuznečnaâmasterskaâxiiixivvvvpovorsklʹe
first_indexed	2025-11-25T23:10:43Z
last_indexed	2025-11-25T23:10:43Z
_version_	1850579415167139840
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3128 © Ю.О. ПугОлОвОк, 2017 Ю.О. Пуголовок * КОВАЛЬСЬКА МАЙСТЕРНЯ xiii—xiv ст. В ПОВОРСКЛІ уДк: 904.05 (477.53) “12/13” * ПугОлОвОк Юрій Олександрович — кандидат іс- торичних наук, науковий співробітник Інституту керамології, відділення Інституту народознавства НАН україни, старший науковий співробітник На- ціонального музею-заповідника українського гон- чарства в Опішні. Публікуються залишки виробничої споруди з Глинського археологічного комплексу. Виявлені знахідки доповнюють джерельну базу з вивчення ковальського ремесла у післямон- гольський час на території Дніпровського Лівобережжя. К л ю ч о в і с л о в а: середньовіччя, середина ХІІІ— XIV ст., Дніпровське Лівобережжя, Глинський археоло- гічний комплекс, кузня, залізні вироби. Питання історичного розвитку південнорусь- ких земель після монгольського завоювання належить до числа пріоритетних напрямків іс- торичних та археологічних досліджень в украї- ні. відомо, що території колишніх руських князівств переживали, з одного боку, наслідки ординського завоювання, а з іншого — експан- сію литви. Ці фактори суттєво впливали на по- літичну ситуацію, а також на матеріальну куль- туру населення. Не дивлячись на успіхи українських нау- ковців у вивченні політичної історії цього часу (Напр.: Шабульдо 1987; Толочко, Толоч- ко 1998; Русина 1998), дослідження матеріаль- ної культури таких пам’яток досі залишається на початковому рівні. Певні результати є у вив- ченні адміністративно-територіальних оди- ниць, міських центрів та окремих категорій ре- чових знахідок середини ХІІІ—XV ст. (Беляе- ва 1982; виногродская 1990; Беляєва, кубишев 1995; Івакін 1996; 2003; Супруненко, Прий- мак, Мироненко 2004; капустін 2010; Черкас 2011; Оногда 2012). у той же час, лишається актуальним комплексне вивчення історико- культурного розвитку окремих мікрорегіонів, особливо на східних чи південно-східних кор- донах київської землі, до якої входили тери- торії колишнього Переяславського князівства (капустін 2010, с. 51). Особливо перспектив- ним для дослідження є Дніпровське лісосте- пове лівобережжя, в тому числі й землі, розта- шовані за течією р. ворскла, які на ХIV ст. ста- ли своєрідною прикордонною територією між Руссю та Ордою (Супруненко, Приймак, Ми- роненко 2004, с. 76). Незважаючи на кризові явища, спричине- ні військовою експансією монголів, давньо- руські «гради» продовжували своє існуван- ня, консолідуючи навколо себе економічне й політичне життя в регіоні, хоча їх кількість зменшилась (Супруненко, Приймак, Миро- ненко 2004, с. 72—73). у зв’язку з цим, осо- бливої уваги заслуговують матеріали, що ха- рактеризують ремесла, зокрема ті, що були пов’язані з обробкою заліза (козубовський 2012, с. 106). варто наголосити, що як галузі ремесла в конкретних територіально-часових межах, вони є найважливішим показником не тільки тенденцій змін у господарському комплексі стародавнього суспільства, а й ди- наміки розвитку всього соціального організ- му в цілому, особливо якщо мова йде про те- риторії віддалені від тогочасних політичних центрів. у господарстві периферійних насе- лених пунктів, що пережили наслідки при- ходу монголів на Русь, провідне місце почало займати землеробство. Діяльність ремісників у цих умовах була спрямованою, перш за все, на задоволення потреб внутрішнього ринку, і основна увага приділялася гончарству та об- робці заліза. Дослідження ремісничих осеред- ків окремих пам’яток дозволить простежи- ти і суттєво доповнити загальну картину сус- пільних процесів на окремо взятій території, особливо у випадку низької інформативності письмових джерел. Одним із таких пунктів у Поворсклі, що про- довжив своє існування у післямонгольський час, є глинський археологічний комплекс. він розташований в межах с. глинське Зіньків- ського р-ну Полтавської обл. на мисоподібних останцях правого корінного берега р. ворскла в уроч. городище, кріпость, Панський Ярок, Тарасівка, леваднюкова гора, займаючи пло- щу понад 14 га. До його складу входять велике ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 129 і Мале городища, укріплений посад, селища, а також курганний могильник (рис. 1). Перші відомості про пам’ятки в с. глинське наведені у праці в.г. ляскоронського (ляско- ронский 1907, с. 180—182, рис. 36). у різні часи пам’ятку оглядали І.І. ляпушкін (ляпушкин 1947, с. 129—132), М.П. кучера, О.в. Сухобо- ков (кучера, Сухобоков 1971, с. 14—15). Про- тягом 1997—1999 рр. тут було проведено незна- чні дослідження експедиції під керівниц твом О.Б. Супруненка (Золотницька, Супруненко 1999, с. 188). Починаючи з 2011 р. відбувається систематичне і планомірне вивчення пам’ятки, результати якого вже частково введені до нау- кового обігу (Див. дет.: Пуголовок та ін. 2015, с. 109—110). З числа досліджених об’єктів особливу ува- гу привертають залишки ковальської май- стерні, відкритої у 2015 р., частково знищеної кар’єром. Форма об’єкта наближена до пря- мокутника з округлими кутами. Розміри збе- реженої заглибленої частини: 2,8 × 3,6 м, гли- бина долівки 0,5—0,7 м від рівня впуску. верх- ня частина котловану та ділянка навколо були перекриті шаром землі, насиченої попелом та вуглинами. котлован орієнтований стінами за сторонами світу (рис. 2). По середині північ- ної та південної стін виявлено стовпові ямки діаметром 0,4 м та глибиною 0,30—0,35 м. у центральній частині приміщення, навпро- ти теплотехнічного пристрою, розташована яма, розмірами 0,5 × 0,8 м і глибиною 0,4 см від рівня долівки. Імовірно, це сліди влашту- вання дерев’яної підставки для ковадла. Зна- хідки з неї представлені незначною кількістю уламків гончарної кераміки та виробів з мета- лу: ухналями, їх заготовками, риболовним гач- ком (рис. 3, 7). Практично по середині східної стіни котло- вану виявлено залишки зруйнованої теплотех- нічної споруди, що була влаштована на матери- ковому останці, шириною, 0,6 м та довжиною 0,8 м (висота останця 0,4—0,5 м). Особливістю влаштування цього пристрою було те, що його черінь викладено уламками цегли (від 3,0 × 3,0 × 3,9 см до 13,7 × 13 × 5,0 см) і обмазано глиною. Форма цегли, у формувальній масі якої при- сутні домішки вапна, тяжіє до прямокутника, окремі вироби мають увігнуті краї, у деяких ви- падках по краях є руст. колір оранжевий, в од- ному випадку сірий. На поверхні деяких виро- бів збережені сліди від пальців майстра. Окре- мі екземпляри мають зашлаковану поверхню від дії високих температур (рис. 4, 1—7). На дні котловану, поруч із північно-східним кутом, виявлено череп молодої жінки. Мабуть, з ним Рис. 1. глинський археологічний комплекс. План Рис. 2. глинський археологічний комплекс, уроч. ле- ваднюкова гора. План розкопу 2015 р. по материку ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3130 варто пов’язувати знайдені поруч дротяні се- режки та намистину. Заповнення котловану споруди характери- зувалося високою концентрацією попелу, вуг- лин, залізної окалини, шлаків та криці. Для більш повного дослідження вмісту заповнення та підвищення інформативності археологічних матеріалів з об’єкту було застосовано флотацію та промивку, які дали значну кількість додат- кової інформації. у верхній частині заповнен- ня виявлено кераміку роменської культури та фрагменти давньоруського посуду другої поло- вини ХІІ — початку ХІІІ ст., невелику кількість обмазки та шлаку. Із нижньої частини заповнення походить ви- ключно посуд давньоруського часу: другої поло- Рис. 3. Об’єкт 2. Знахідки. вироби з чорного та кольорового металу: 1—7, 9—32 — залізо; 8 — мід- ний сплав ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 131 вини ХІІ — початку ХІІІ ст. та другої половини ХІІІ—ХІV ст. Також тут знайдено фрагмент по- судини спеціального призначення, виготовле- ної на гончарному крузі. Це виріб з невисоким бортиком, край якого косо зрізаний до середи- ни. На бічній стінці, між денцем та придонною частиною розташовано отвір — злив. у невели- кій кількості тут виявлено також фрагменти сто- лового посуду жовтогарячого кольору з доміш- ками слюди у формувальній масі, що може свід- чити про його немісцеве виробництво. в цілому кількість кераміки, знайденої в об’єкті, є незна- чною у порівнянні з іншими сусідніми споруда- ми. Саме у нижньому шарі виявлено більшість знахідок із чорного металу. вони концентрува- лися поруч із теплотехнічним пристроєм, і мали сліди повторної дії вогню. Серед знахідок виявилися зовсім відсутні- ми знаряддя праці коваля. Спеціальні інстру- менти, зафіксовані у споруді, імовірно є про- дукцією цієї ж майстерні. До них, зокрема, належить виріб із загостреним краєм та округ- лим навершям, квадратний у перетині (рис. 3, 1), що може бути інтерпретований як пробо- єць. До інструментів належить також невелике ювелірне чи слюсарне ковадло у вигляді усіче- Рис. 4. Об’єкт 2. Знахідки: 1—7 — цегла; 8 — окуття транспортного засобу (?). 1—7 — глина; 8 — залізо ної трапеції (рис. 3, 2). Знахідки подібних ви- робів широко відомі на пам’ятках доби Русі (колчин 1953, с. 57). універсальні інструменти представлені но- жами, двома готовими виробами (рис. 3, 3, 4) та одним фрагментом заготовки (рис. 3, 5). За формою вони цілком подібні до ножів давньо- руського часу (колчин 1953, с. 73) і мають ана- логії з числа синхронних пам’яток (капустін 2013, с. 100, рис. 1). Спинки ножів прямі або скошені до вістря. клинок у перетині трикут- ний. Обміри цілого екземпляру такі: загаль- на довжина виробу 11 см, довжина леза 6,7 см, ширина 1,3 см. Побутовий інвентар представлений фраг- ментом дужки від циліндричного замка (рис. 3, 6). Знахідки подібних цілих виробів та їх зап- частин також відомі в культурних шарах цьо- го часу (колчин 1959, с. 82; Петрашенко 2005, с. 83; капустін 2013, с. 101). Рибальські знаряддя серед знахідок пред- ставлені двома виробами. Перший являє со- бою невеликий, частково обламаний залізний гачок (рис. 3, 7), із загостреним загнутим кін- цем без зубця. Подібні вироби відомі за резуль- татами минулих досліджень на пам’ятці (Пу- головок, Яниш, горбаненко 2016, с. 342). До рибальських знарядь варто зарахувати також виріб з мідного сплаву (рис. 3, 8), який мож- на інтерпретувати як блешню (Чернецов, куза, кирьянова 1985, с. 241; Тарасов 2007). Зброя та спорядження коня представле- ні невеликою групою речей. у першу чергу, це два черешкові вістря стріл. Один належить до розповсюдженого на Русі типу ромбоподібних наконечників з упором (рис. 3, 9), що датуєть- ся в широких межах від ХІ до XIV ст. (Медве- дев 1959, тип 49). Його довжина 3,2 см, чере- шок обламаний. Другий наконечник, теж не- великих розмірів, має довжину пера 3,5 см, черешок обламаний (рис. 3, 10). Цей виріб по- дібний до стріл, знайдених на території Мос- ковського князівства. вони характеризують- ся ромбоподібною формою, з розширенням у верхній третині пера, мають упор. Датуються в межах XIV—XV ст. (Двуреченский 2007, с. 283, рис. 7). До спорядження коня належать гачки, мабуть, від підпружних пряжок (рис. 3, 12— 13), а також уламок дволанкових вудил (рис. 3, 11), широко розповсюджених у ХІІ—ХІІІ ст. (кирпичников, Медведев 1985, с. 317—314, табл. 145; Петрашенко 2005, с. 90, рис. 46, 21— 22). Окрім того, з цієї споруди походить знач- на кількість гвіздків-ухналів та їх заготовок (19 од.) (рис. 3, 14—32). ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3132 Інші вироби із заліза представлені скобами (3 од.) (рис. 5, 1—3), стрижнями (3 од.) (рис. 5, 4—6), пластинами прямокутних обрисів (7 од.), на частині з яких є заклепки (рис. 5, 7—13), окуттям від транспортного засобу (?) (рис. 4, 8). Частина з них не піддається чіткій інтерпре- тації (рис. 5, 26). До таких належить виріб, ци- ліндрична основа якого підсилена по перимет- ру прямокутними пластинами, а один з країв обтяжений свинцем (рис. 5, 25). у незначній кількості звідси походять невеликі прямокутні залізні заготовки (рис. 5, 21—23) (3 од.), а та- кож частина дроту (рис. 5, 24). З числа цих ви- робів привертають увагу цілі та фрагментова- ні шайби від заклепок (7 од.) (рис. 5, 14—20). Однак, у зв’язку з відсутністю самих закле- пок, як, наприклад, на гньоздовському (Мура- шева, Ениосова, Фетисов 2007, с. 61, рис. 46) чи Шестовицькому комплексах (коваленко, Моця, Сытый 2003, с. 77), пов’язувати їх із ви- готовленням човнів можна лише гіпотетично. у цілому, з цієї споруди походить 59 виробів різного призначення та більше 90 одиниць си- ровини та відходів виробництва, різноманіт- них розмірів та форм. Додатковими аргументами на користь ін- терпретації цього об’єкту як кузні стали до- слідження деревного вугілля (Пуголовок та ін. 2016, с. 115—117) 1. Провідне місце серед порід дерев, виявлених на об’єкті, належало дубу, де- 1 Антракологічні визначення проведенні кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітни- ком Інституту археології НАН україни — М.С. Сер- геєвою. Рис. 5. Об’єкт 2. Знахідки. вироби з чорного металу: 1—26 — залізо ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 133 ревину якого спеціально заготовляли для па- лива: твердим листяним породам притаман- на висока теплотворність, вони довго горять, створюють багато жару, внаслідок чого у тепло- технічній споруді протягом тривалого часу збе- рігається висока і стабільна температура, що особливо важливо для виробничих процесів. Таким чином, очевидно, що даний об’єкт належить до кола рідкісних виробничих комп- лексів післямонгольського часу, і безпосеред- ньо був пов’язаний з обробкою металу в га- рячому стані. На це вказують конструктивні особ ливості споруди, наявність робочого міс- ця коваля, знахідки готової продукції, загото- вок та відходів виробництва, а також аналіз де- ревного вугілля. Аналогічних комплексів на те- риторії Поворскля поки не виявлено, але про існування майстерень, пов’язаних з обробкою заліза, свідчать матеріали з Полтави. До них належить житлова споруда другої половини ХІІІ—XIV ст. з набором інструментів для робо- ти із залізом (для ковальства або ж слюсарства) (кулатова та ін. 1999, с. 57—58) та скупчення кричного заліза шлаків і печини в шарі після- монгольської доби (Супруненко, Пуголовок 2015, с. 87). Спеціалізація майстерні з глинського архео- логічного комплексу встановлюється вкрай гі- потетично. Справа в тому, що серед знахідок відсутні вироби, призначені для сільського гос- подарства. відповідно до матеріалів передмон- гольського часу, цей факт наводить на думку, що це було робоче місце універсального кова- ля, майстерні яких добре відомі з міст і замків київської Русі та великого князівства литов- ського (колчин 1953, с. 195; Боньковська 1991, с. 22). Спираючись на матеріали домонголь- ського часу та литовсько-польської доби, вар- то навести ряд фактів, що вказують на існу- вання на території глинського археологічного комплексу в другій половині ХІІІ—XІV ст. по- селення міського типу. в першу чергу, до такої думки схиляє сам факт існування кузні. Адже для її функціонування необхідним було безпе- ребійне забезпечення сировиною, яка на дум- ку Б.О. колчина, надходила із сільської місце- вості (колчин 1953, с. 200). По-друге, асорти- мент виробів відзначається великою кількістю цвяхів для підков, деталями заклепок та інши- ми виробами, які не асоціюються зі знаряддя- ми праці землеробів. у той же час це і не збро- ярська майстерня, специфічна номенклатура виробів якої відома за матеріалами літописно- го гомія (Макушников 1993, с. 124—127). Та- ким чином, кузня з глинського археологічного комплексу, ймовірно, була спрямована на за- безпечення потреб мешканців цього населено- го пункту у підковуванні коней, виготовленні озброєння та збруї, рибальських знарядь, по- бутових речей, деталей транспорту, інструмен- тів для ювелірів/слюсарів тощо. З розширенням джерельної бази можна буде поставити питання про рівень товарнос- ті цього ремесла та характер ринкових відно- син на території Поворскля у XIII—XIV ст. у цілому ж, доступність болотної руди на Дніп- ровському лівобережжі сприяли швидко- му відновленню і розвитку традицій добуван- ня металу і його обробки (козубовський 2012, с. 106). Специфіка заселення в епоху розвине- ного середньовіччя території південно-східних окраїн колишнього Переяславського князів- ства, складні міграційні та політичні процеси на цій території, що відбувалися в переломний для Русі час — XIII—XIV ст., безумовно, відби- лися на всіх сторонах життя цього регіону, зо- крема й на розвитку ремесла, що простежуєть- ся за археологічними знахідками. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ—XIV вв. (по материалам археологических ис- следований). — к.: Наукова думка, 1982. Беляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення Дніпровського лі- вобережжя Х—XV ст. (за матеріалами поселень по- близу сіл комарівка та Озаричі). — к.: Наукова дум- ка, 1995. Боньковська С.М. ковальство на україні (ХІХ—ХХ ст.). — к.: Наукова думка, 1991. Виногродская В.В. Некоторые типы керамики Чернигово- Северской земли второй половины ХІІІ—XIV вв. // Проблемы археологии Южной Руси. — к.: Наукова думка, 1990. — С. 96—99. Двуреченский О.В. Наконечники стрел Московской Руси и Русского государства в XV—XVII вв. // Археология Подмосковья. — М., 2007. — вып. 3. — С. 277—331. Золотницька Т.М., Супруненко О.Б. глинський курганний некрополь // Полтавський археологічний збірник— 1999. Збірка наукових статей до 1100-ліття м. Пол- тави за результатами археологічних досліджень. — Полтава: вЦ «Археологія», 1999. — С. 188—211. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток києва ХІІІ—XVI ст. (історико-топографічні нариси). — к.: ІА НАНу, 1996. Ивакин Г.Ю. Историческое развитие Южной Руси и Ба- тыево нашествие // Русь в ХІІІ веке: древности тем- ного времени. — М.: Наука, 2003. — С. 59—65. Капустін К.М. київська земля в середині ХІІІ—XV ст. // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 47—54. Капустін К.М. Асортимент залізних виробів середини ХІІІ—XIV ст. з «Малого» городського городища // Археологія. — 2013. — № 3. — С. 100—108. Кирпичников А.Н., Медведев А.Ф. вооружение // Древ- няя Русь. город, замок, село. — М.: Наука, 1985. — С. 298—363 (Археология СССР). Коваленко В., Моця А., Сытый Ю. Археологические иссле- дования Шестовицкого комплекса в 1998—2002 гг. // Дружинні старожитності Центрально-Східної Єв- ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3134 ропи VIII—Х ст. — Чернігів: Сіверянська думка, 2003. — С. 51—83. Козубовський Г. Переяславська земля в XIV ст. // Історико- географічні дослідження в україні. — 2012. — 12. — С. 96—109. Колчин Б.А. Черная металлургия и металлообработка в Древней Руси (домонгольский период). — М., 1953 (Материалы и исследования по археологии СССР. — 32). Колчин Б.А. Железообрабатывающее ремесло Новгорода великого // Материалы и исследования по археоло- гии СССР. — 1959. — 65. — С. 7—120. Кулатова І.М., Мироненко К.М., Приймак В.В., Супрунен- ко О.Б. Житлово-господарські комплекси Х—XIV ст. з розкопок посаду літописної лтави // Археологіч- ний літопис лівобережної україни. — 1999. — № 1 (5). — С. 47—68. Кучера М.П., Сухобоков О.В. Звіт про роботу лівобереж- ного розвідзагону Інституту археології АН уРСР за 1971 р. // Науковий архів Інституту археології Націо- нальної академії наук україни. — 1971/17а. Ляскоронский В.Г. городища, курганы и длинные (змиевые) валы по течению рр. Псла и ворсклы // Труды XIII Археологического съезда в Екатерино- славе, 1905 г. — М.: Тип. г. лисснера и Д. Собко, 1907. — Т. I. — С. 158—198. Ляпушкин И.И. Археологические памятники эпохи же- леза в бассейне среднего течения р. ворсклы (г. Полтава—с. Бельск) // краткие сообщения Ин- ститута истории материальной культуры. — 1947. — вып. XVII. — С. 122—132. Макушников О.А. Древнерусская оружейная мастерская из гомия // Старожитності Південної Русі: Матеріа- ли ІІІ історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в ІХ—ХІІІ ст.». — Чернігів: Сіверянська думка, 1993. — С. 121—130. Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) VIII—XIV вв. — М., 1966 (Свод археоло- гических источников. — вып. Е1-36). Мурашева В.В., Ениосова Н.В., Фетисов А.А. кузнечно- ювелирная мастерская пойменной части гнездов- ского поселения // гнездово. Результаты комплек- сного исследования памятника. — СПб.: Альфарет, 2007. — С. 31—77. Оногда О.В. кераміка Середньої Наддніпрянщини дру- гої половини ХІІІ—ХV ст. Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — к., 2012. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам по- селений у с. григоровка). — к.: ІА НАНу, 2005. Пуголовок Ю.О., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Палеоекологія околиць глинського археологічного комплексу у XIII—XIV ст. // Археологія. — 2015. — № 4. — C. 109—128 Пуголовок Ю.А., Яниш Е.Ю., Горбаненко С.А. Рыбная лов- ля у населения среднего течения ворсклы в ХІІІ— ХІV вв. (по материалам глинского археологического комплекса) // Археология восточноевропейской ле- состепи. — воронеж: вгПу, 2016. — С. 337—347. Пуголовок Ю.О., Володарець-Урбанович Я.В., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Міждисциплінарні дослідження глинського археологічного комплексу в 2015 р. // Археологічні дослідження Більського го- родища в 2015 р. — к.; котельва: ЦП НАНу і уТО- ПІк, 2016. — С. 103—127. Русина О.В. україна під татарами і литвою. — к.: вД «Альтернативи»,1998 (україна крізь віки. — 6). Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Старожит- ності золотоординського часу Дніпровського лісо- степового лівобережжя. — к.; Полтава: вЦ «Архео- логія», 2004. Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Дослідження літопис- ної лтави: Іванова гора. — к.: ЦП НАНу і уТОПІк, 2015. — Ч. II. Тарасов И.И. к типологии средневековых рыболовных блесен // Новгород и Новгородская Земля. История и археология. Материалы научной конференции. — великий Новгород, 2007. — вып. 21. — С. 235—241. Толочко О.П., Толочко П.П. київська Русь. — к.: вД «Аль- тернативи», 1998 (україна крізь віки. — 4). Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе ве- ликого княжества литовского. — к.: Наукова дум- ка, 1987. Черкас Б. Степовий щит литви. українське військо ге- диміновичів (XIV—XVI ст.): науково-популярне ви- дання. — к.: Темпора, 2011. Чернецов А.В., Куза А.В., Кирьянова Н.А. Земледелие и промыслы // Древняя Русь. город, замок, село. — М.: Наука, 1985. — С. 219—242 (Археология СССР). Надійшла 26.04.2017 Ю.А. Пуголовок 1 1 Кандидат исторических наук, научный сотрудник Института керамологии, отделения Института народознавства НАН Украины, старший научный сотрудник Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опошне куЗНЕЧНАЯ МАСТЕРСкАЯ XIII—XIV вв. в ПОвОРСклЬЕ в статье публикуются остатки производственного сооружения, обнаруженного во время раскопок на территории глинского археологического комплекса. Объект интерпретируется как кузница XIII—XIV вв. На это указывают конструктивные особенности постройки, наличие теплотехнического сооружения, следы рабочего места масте- ра, а также находки готовой продукции, заготовок и отходов производства. выводы о назначении объекта, полу- ченные в результате раскопок, подтверждаются также анализом древесного угля. в целом, в комплексе выявлены около 60 разнообразных предметов и заготовок, а также около 90 единиц отходов производства. Особенности по- стройки, а также специфика находок указывают на рабочее место здесь универсального кузнеца. Исследованный комплекс расширяет и дополняет базу данных по изучению кузнечного ремесла в послемонгольское время на территории Днепровского левобережья. К л ю ч е в ы е с л о в а: средневековье, средина ХІІІ—XIV вв., Днепровское Левобережье, Глинский археологический комплекс, кузница, изделия из железа. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 135 Yurii A. Puholovok 1 1 PhD, research fellow of the Ceramology Institute, Department of the Institute of Ethnology, the National Academy of Sciences of Ukraine, senior research fellow of the National Museum-Preserve of Ukrainian Pottery in Opishnia 13th—14th Century Forge Shop In VorSkla rIVer regIon the article presents the remains of production facilities discovered during excavations on the territory of hlynske archaeological assemblage. the object is interpreted as the 13th—14th centuries smithy. this is indicated by the construction features of a structure, the heating facilities, traces of a craftsman’s place, as well as findings of finished, half-finished, and waste products. the conclusions on the objects’ function resulting from the excavations are also confirmed by the analysis of charcoal. on a whole, the assemblage contained about 60 different items and workpieces, as well as 90 units of production waste. Building features and findings’ specificity indicate a workplace of a universal blacksmith. an assemblage studied extends and complements the database for the study the blacksmith in the post-Mongolian period on the Dnipro river left bank region. K e y w o r d s: the Middle Ages, middle of the 13th and the 14th centuries, the Dnipro River left bank region, Hlynske archaeological assemblage, forge, ironware. References Beliaieva S.a. yuzhnorusskiie zemli vo vtoroi polovine XIII-XIV vv. (po materialam arkheologicheskikh issledovanii). kyiv: naukova dumka, 1982. Beliaieva S.o., kubyshev a.I. poselennia Dniprovskoho livoberezhzhia X-XV st. (za materialamy poselen poblyzu sil komarivka ta ozarychi). kyiv: naukova dumka, 1995. Bonkovska S.M. kovalstvo na ukraini (ХIХ-ХХ st.). kyiv: naukova dumka, 1991. Cherkas B. Stepovyi shchyt lytvy. ukrainske viisko hedyminovychiv (XIV-XVI st.): naukovo-populiarne vydannia. kyiv: tempora, 2011. Chernetsov a.V., kuza a.V., kirianova n.a. Zemledelie i promysly. Drevniaia Rus. Gorod, zamok, selo. Moskva: nauka, 1985, pp. 219-242 (arkheologiia SSSr). Dvurechenskii o.V. nakonechniki strel Moskovskoi rusi i russkogo gosudarstva v XV-XVII vv. Arkheologiia Podmoskovia. Moskva, 2007, iss. 3, pp. 277-331. Ivakin h.yu. Istorychnyi rozvytok kyieva XIII-XVI st. (istoryko-topohrafichni narysy). kyiv: Ia nanu, 1996. Ivakin g.yu. Istoricheskoie razvitiie yuzhnoi rusi i Batyievo nashestviie. Rus v XIII veke: drevnosti temnogo vremeni. Moskva: nauka, 2003, pp. 59-65. kapustin k.M. kyivska zemlia v seredyni XIII-XV st. Arkheologiia, 2010, no. 3, pp. 47-54. kapustin k.M. asortyment zaliznykh vyrobiv seredyny XIII-XIV st. z «Maloho» horodskoho horodyshcha. Arkheolohiia, 2013, no. 3, pp. 100-108. kirpichnikov a.n., Medvedev a.F. Vooruzheniie. Drevniaia Rus. Gorod, zamok, selo. Moskva: nauka, 1985, pp. 298-363 (arkheolohiia SSSr). kolchin B.a. Chernaia metallurgiia i metalloobrabotka v Drevnei rusi (domongolskii period). Moskva, 1953 (Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSr, iss. 32). kolchin B.a. Zhelezoobrabatyvaiushcheie remeslo novgoroda Velikogo. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 1959, iss. 65, pp. 7-120. kovalenko V., Motsia a., Sytyi yu. arkheologicheskiie issledovaniia Shestovitskogo kompleksa v 1998-2002 gg. Druzhynni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Evropy VIII-X st. Chernihiv: Siverianska dumka, 2003, pp. 51-83. kozubovskyi h. pereiaslavska zemlia v XIV st. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 2012, iss. 12, pp. 96-109. kuchera M.p., Sukhobokov o.V. Zvit pro robotu livoberezhnoho rozvidzahonu Instytutu arkheolohii an urSr za 1971 r. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 1971/17a. kulatova I.M., Myronenko k.M., pryimak V.V., Suprunenko o.B. Zhytlovo-hospodarski kompleksy X-XIV st. z rozkopok posadu litopysnoi ltavy. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1999, no. 1 (5), pp. 47-68. liapushkin I.I. arkheologicheskiie pamiatniki epokhi zheleza v basseine srednego techeniia r. Vorskly (g. poltava - s. Belsk). Kratkiie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury, 1947, iss. XVII, pp. 122-132. liaskoronskii V.g. gorodishcha, kurgany i dlinnyie (zmievyie) valy po techeniiu rr. psla i Vorskly. Trudy XIII Arkheologicheskogo siezda v Yekaterinoslave, 1905 g. Moskva: tip. g. lissnera i D. Sobko, 1907, iss. I, pp. 158-198. Makushnikov o.a. Drevnerusskaia oruzheinaia masterskaia iz homiia. Starozhytnosti Pivdennoi Rusi: Materialy III istoryko- arkheolohichnoho seminaru «Chernihiv i yoho okruha v IX-XIII st.». Chernihiv: Siverianska dumka, 1993, pp. 121-130. Medvedev a.F. ruchnoie metatelnoie oruzhiie (luk i strely, samostrel) VIII-XIV vv. Moskva, 1966 (Svod arkheologicheskikh istochnikov, iss. e1-36). Murasheva V.V., yeniosova n.V., Fetysov a.a. kuznechno-yuvelirnaia masterskaia poimennoi chasti gnezdovskogo poseleniia. Gnezdovo. Rezultaty kompleksnogo issledovaniia pamiatnika. Sankt-pererburg: alfaret, 2007, pp. 31-77. onohda o.V. keramika Serednioi naddniprianshchyny druhoi polovyny XIII-XV st. avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ist. nauk. kyiv, 2012. petrashenko V.a. Drevnerusskoie selo (po materialam poselenii u s. grygorovka). kyiv: Ia nanu, 2005. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3136 puholovok yu.o., horbanenko S.a., Serhieieva M.S., yanish ye.yu. paleoekolohiia okolyts hlynskoho arkheolohichnoho kompleksu u XIII-XIV st. Arkheolohiia, 2015, no. 4, pp. 109-128. puholovok yu.a., yanish ye.yu., horbanenko S.a. rybnaia lovlia u naseleniia srednego techeniia Vorskly v XIII-XIV vv. (po materialam glynskogo arkheologicheskogo kompleksa). Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi. Voronezh: Vhpu, 2016, pp. 337-34. puholovok yu.o., Volodarets-urbanovych ya.V., horbanenko S.a., Serhieieva M.S., yanish ye.yu. Mizhdystsyplinarni doslidzhennia hlynskoho arkheolohichnoho kompleksu v 2015 r. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha v 2015. kyiv; kotelva: tsp nan ukrainy i utopIk, 2016, pp. 103-127. rusyna o.V. ukraina pid tataramy i lytvoiu. kyiv: VD «alternatyvy», 1998 (ukraina kriz viky, iss. 6). Shabuldo F.M. Zemli yugo-Zapadnoi rusi v sostave Velikogo kniazhestva litovskogo. kyiv: naukova dumka, 1987. Suprunenko o.B., pryimak V.V., Myronenko k.M. Starozhytnosti zolotoordynskoho chasu Dniprovskoho lisostepovoho livoberezhzhia. kyiv; poltava: Vts «arkheolohiia», 2004. Suprunenko o.B., puholovok yu.o. Doslidzhennia litopysnoi ltavy: Ivanova hora. kyiv: tsp nanu i utopIk, 2015. Chastyna druha. tarasov y.y. k tipologii srednevekovykh rybolovnykh blesen. Novgorod i Novgorodskaia Zemlia. Istoriia i arkheologiia. Materialy nauchnoi konferentsii. Velikii novgorod, 2007, iss. 21, pp. 235-241. tolochko o.p., tolochko p.p. kyivska rus. kyiv: VD «alternatyvy», 1998. (ukraina kriz viky, iss. 4). Vinogrodskaia V.V. nekotoryie tipy keramiki Chernigovo-Severskoi zemli vtoroi poloviny XIII-XIV vv. Problemy arkheologii Yuzhnoi Rusi. kyiv: naukova dumka, 1990, pp. 96-99. Zolotnytska t.M., Suprunenko o.B. hlynskyi kurhannyi nekropol. Poltavskyi arkheolohichnyi zbirnyk-1999: Zbirka naukovykh statei do 1100-littia m. Poltavy za rezultatamy arkheolohichnykh doslidzhen. poltava: Vts «arkheolohiia», 1999, pp. 188-211.

Ковальська майстерня ХIII—XIV ст. в Поворсклі

Institution

Ähnliche Einträge