Пам’яті О.В. Сухобокова
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195500 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яті О.В. Сухобокова / С.О. Біляєва // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 143–144. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195500 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Біляєва, С.О. 2023-12-05T12:15:58Z 2023-12-05T12:15:58Z 2017 Пам’яті О.В. Сухобокова / С.О. Біляєва // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 143–144. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195500 uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Пам’яті О.В. Сухобокова Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пам’яті О.В. Сухобокова |
| spellingShingle |
Пам’яті О.В. Сухобокова Біляєва, С.О. Хроніка |
| title_short |
Пам’яті О.В. Сухобокова |
| title_full |
Пам’яті О.В. Сухобокова |
| title_fullStr |
Пам’яті О.В. Сухобокова |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті О.В. Сухобокова |
| title_sort |
пам’яті о.в. сухобокова |
| author |
Біляєва, С.О. |
| author_facet |
Біляєва, С.О. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195500 |
| citation_txt |
Пам’яті О.В. Сухобокова / С.О. Біляєва // Археологія. — 2017. — №. 3. — С. 143–144. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bílâêvaso pamâtíovsuhobokova |
| first_indexed |
2025-11-25T23:10:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:10:43Z |
| _version_ |
1850579423506464768 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 143
Пам’яті О.В. СухОбОкОВа
Мені не хотілось говорити про пам’ять, вона
вже позначена назавжди в науці, й надовго у
навколишньому світі, поки живуть маленькі та
дорослі нащадки неординарної людини.
Відразу ж на згадку спадають експедиційні
буденні події: Очаків, яскравий гумор, іронія
непересічного Олега Васильовича, як завжди
із улюбленцем Роні, без якого його неможли-
во було уявити. Енциклопедичні знання і від-
повіді, які він мав на будь-яке питання, вража-
ли. Водночас в ньому ніколи не було навіть тіні
зверхності, він органічно входив у середовище
не настільки обізнаних, як він. Студенти його
поважали, любили, не боялися, навіть попри
його гострі зауваження.
Поява О.В. Сухобокова в Очакові у 1997 р.
співпала із народженням українсько-турецької
експедиції, науковим консультантом якої він
був кілька років поспіль. Того ж року археоло-
гічна доля подарувала йому надзвичайне від-
криття: були виявлені оригінальні залишки стін
Очаківської фортеці, знищеної під час штурму
і остаточно розібраної місцевими мешканця-
ми у XIX—XX ст. Він простежив подвійну кон-
струкцію фортифікації, яка складалася із двох
стін: зовнішня стіна зведена із сирцевої цегли,
у верхній частині якої трапилося кам’яне ядро,
та внутрішня — з оброблених плит вапняку та
ракушняку із забутовкою дрібним камінням.
Досліджена конструкція повністю співпала
із описом у документі, пізніше знайденому і
опрацьованому членами експедиції В. Остап-
чуком та К. Фінкель в Архіві прем’єр-міністра
у Стамбулі. На плані початку XVIII ст. вона ло-
калізується як частина північної стіни Старої
фортеці Очакова. Олегу Васильовичу щастило
на унікальні знахідки, які рідко трапляються
під час розкопок поселень чи міст: абсолютно
цілий полив’яний горщик, точна аналогія яко-
му знайдена у Білграді на Балканах, фрагмент
полумиска XV ст., подібного до таких самих із
Середнього Подніпров’я, що наводило на дум-
ку про зв’язки Османського міста із україн-
ськими землями. Перелік можна продовжува-
ти, але все це не просто удача, але й археологіч-
на інтуїція, помножена на досвід та знання.
Всі, хто був того літа в експедиції, завжди
згадують кумедний епізод, коли на Очаківську
базу «Природа», де розмістилася експедиція,
вперше приїхав відомий турецький професор
Бозкурт Ерсой. Адаптація до незнайомої кра-
їни з незвичною мовою та культурою давалася
йому вкрай важко, української чи російської
мови він не знав, говорив турецькою та англій-
ською, ще трохи німецькою. До того ж це був
його перший візит до України. Прибувши на
базу, турецький професор розгубився і не знав,
як і про що говорити з нами, іноземцями. Нам
теж треба було якось привітатися, познайоми-
тися, ввічливо спитати Бозкурта Ерсоя про пе-
реліт та дорогу, але і ми зніяковіли, бо також
не мали достатнього досвіду спілкування з ту-
знавцем мистецтва і літератури, тонким полі-
тичним аналітиком, його глибокими знання-
ми та ерудицією послуговувалися колеги і дру-
зі. Доля подарувала йому численні наукові від-
криття і знахідки. Але справжнім скарбом та
найважливішою знахідкою Олега Сухобокова
стала його віддана дружина, вірна супутниця,
вдячна колега, — Світлана Юренко. Ніжно і
дбайливо плекає пам’ять і береже спадок бать-
ка донька — Ольга, яка сама стала фаховим іс-
ториком і зараз виховує онука Олега Васильо-
вича — маленького Романа.
Вшановуючи світлу пам’ять Олега Васильо-
вича, колектив відділу давньоруської та серед-
ньовічної археології ІА НАНУ всіляко підтри-
мує розвиток ідей вченого, і далі буде робити
все можливе для збереження і популяризації
його наукової спадщини.
А.П. Томашевський,
к. і. н., відділ давньоруської та
середньовічної археології ІА НАНУ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3144
рецькими колегами. Тишу першим порушив
Олег Васильович, який з іноземних мов доско-
нало знав лише французьку. Зрозумівши, що
Боскурт не розуміє французьку, він вийшов із
ситуації лише йому притаманним чином: ши-
роко розставив обидві руки, імітуючи крила
літака, й зображуючи політ, спитав: «Як леті-
ли?». Лід миттєво розтанув, всі весело засмія-
лися і відтоді спілкування налагодилося (нала-
годився «міжкультурний діалог»). Згодом ми з
турецькими археологами стали друзями, співп-
рацювали з ними не лише в Очакові, а і перші
роки розкопок Аккерманської фортеці. Туди ж
як науковий консультант експедиції приїздив і
О.В. Сухобоков.
Чим більша відстань у часі від останньої
зустрічі з Олегом Васильовичем, тим кра-
ще усвідомлюєш відому істину: «Велике ба-
чать лише на відстані». Його гострий розум
та неабиякі наукові та творчі здібності так і не
були повністю реалізовані… Не все залежало
від нього, по-різному складалися обставини.
Але глибокі знання і потужна інтуїція давали
йому можливості передбачення нових обріїв,
напрямків і шляхів вирішення тих чи інших
наукових проблем. Одним з таких прикла-
дів є його ідеї щодо питання ранніх взаємин
слов’ян і тюрок у середині І тис. н. е. Він на-
віть виходив за ці хронологічні межі і ширше
ставив питання про взаємини слов’янських і
тюркських народів на теренах України. Тепер
його думки стали надбанням історіографії цієї
проблематики: саме він першим поставив пи-
тання, що лише в останні роки знаходить рі-
шення у працях антропологів. А тоді він пи-
сав: «Мабуть, є певні підстави говорити про
фізичний внесок тюркомовних народів у форму-
вання слов’янських народів України у період фор-
мування давньоруської держави та у наступні
століття. Тема ця вкрай цікава і все ще чекає
на свого дослідника» (Сухобоков О.В. Славяне
и тюрки на Левобережной Украине: к истории
ранних взаимоотношений // Зб. мат-лів між-
нар. наук. конф. «Ураїна–Туреччина: минуле,
сучасне, майбутнє» (14—15.05. 2002) — Київ;
Анкара, 2004, С. 274).
С.О. Біляєва,
д. і. н., відділ давньоруської та
середньовічної археології ІА НАНУ
|