Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія

Проведено клініко-генеалогічне дослідження 134 хворих на рак ендометрія (РЕ) І стадії, які мешкали у м. Києві та Київській області. Встановлено, що у 45,5% родоводах хворих на РЕ наявні пухлини різного генезу. Виділені спадкові варіанти РЕ та варіанти у складі сімейного ракового синдрому, що становл...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Бучинська, Л.Г., Поліщук, Л.З., Глущенко, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2006
Теми:	Оригинальные исследования
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19551
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія / Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук, Н.М. Глущенко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 245-249. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19551
record_format	dspace
spelling	Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. Глущенко, Н.М. 2011-05-10T11:27:32Z 2011-05-10T11:27:32Z 2006 Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія / Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук, Н.М. Глущенко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 245-249. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19551 Проведено клініко-генеалогічне дослідження 134 хворих на рак ендометрія (РЕ) І стадії, які мешкали у м. Києві та Київській області. Встановлено, що у 45,5% родоводах хворих на РЕ наявні пухлини різного генезу. Виділені спадкові варіанти РЕ та варіанти у складі сімейного ракового синдрому, що становлять 29,5 і 70,5% кількості хворих з обтяженими родоводами відповідно. Показано, що частота РЕ, раку молочної залози, шлунково-кишкового тракту, легені зростає у сім’ях, у яких хворіють на рак один або двоє батьків. Автори вважають, що клініко-генеалогічне дослідження повинно стати невід’ємною складовою обстеження хворих на РЕ. Ключові слова: клініко-генеалогічне дослідження, рак ендометрія, пробанд, сімейний анамнез, обтяженість онкологічною патологією. Clinical and genealogical survey of 134 patients with endometrial cancer (EC) I stage, from Kiev and Kievan region were carried out. It was determined that association of tumors with different genesis was observed in 45.5% of patient ancestries with EC history. Inherited EC variants and variants as part of family cancer syndrome that give 29.5% and 70.5% from all cases with hereditary tainted, respectively. It was revealed that EC, breast cancer, gastrointestinal tract cancer, lung cancer frequencies increase in families which have at list one parent with cancer. Authors suggest that clinical and genealogical analysis should become integral part in examination of patients with EC. Key Words: clinical and genealogical analysis, endometrial cancer, proband, family anamnesis, hereditary tainted. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія Clinical and genealogical analysis as first step in examination of patients with endometrial cancer Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
spellingShingle	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. Глущенко, Н.М. Оригинальные исследования
title_short	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
title_full	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
title_fullStr	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
title_full_unstemmed	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
title_sort	клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія
author	Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. Глущенко, Н.М.
author_facet	Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. Глущенко, Н.М.
topic	Оригинальные исследования
topic_facet	Оригинальные исследования
publishDate	2006
language	Ukrainian
publisher	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
format	Article
title_alt	Clinical and genealogical analysis as first step in examination of patients with endometrial cancer
description	Проведено клініко-генеалогічне дослідження 134 хворих на рак ендометрія (РЕ) І стадії, які мешкали у м. Києві та Київській області. Встановлено, що у 45,5% родоводах хворих на РЕ наявні пухлини різного генезу. Виділені спадкові варіанти РЕ та варіанти у складі сімейного ракового синдрому, що становлять 29,5 і 70,5% кількості хворих з обтяженими родоводами відповідно. Показано, що частота РЕ, раку молочної залози, шлунково-кишкового тракту, легені зростає у сім’ях, у яких хворіють на рак один або двоє батьків. Автори вважають, що клініко-генеалогічне дослідження повинно стати невід’ємною складовою обстеження хворих на РЕ. Ключові слова: клініко-генеалогічне дослідження, рак ендометрія, пробанд, сімейний анамнез, обтяженість онкологічною патологією. Clinical and genealogical survey of 134 patients with endometrial cancer (EC) I stage, from Kiev and Kievan region were carried out. It was determined that association of tumors with different genesis was observed in 45.5% of patient ancestries with EC history. Inherited EC variants and variants as part of family cancer syndrome that give 29.5% and 70.5% from all cases with hereditary tainted, respectively. It was revealed that EC, breast cancer, gastrointestinal tract cancer, lung cancer frequencies increase in families which have at list one parent with cancer. Authors suggest that clinical and genealogical analysis should become integral part in examination of patients with EC. Key Words: clinical and genealogical analysis, endometrial cancer, proband, family anamnesis, hereditary tainted.
issn	1562-1774,0204-3564
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19551
citation_txt	Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія / Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук, Н.М. Глущенко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 245-249. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT bučinsʹkalg klíníkogenealogíčnedoslídžennââkperšiietapobstežennâhvorihnarakendometríâ AT políŝuklz klíníkogenealogíčnedoslídžennââkperšiietapobstežennâhvorihnarakendometríâ AT gluŝenkonm klíníkogenealogíčnedoslídžennââkperšiietapobstežennâhvorihnarakendometríâ AT bučinsʹkalg clinicalandgenealogicalanalysisasfirststepinexaminationofpatientswithendometrialcancer AT políŝuklz clinicalandgenealogicalanalysisasfirststepinexaminationofpatientswithendometrialcancer AT gluŝenkonm clinicalandgenealogicalanalysisasfirststepinexaminationofpatientswithendometrialcancer
first_indexed	2025-11-25T13:27:02Z
last_indexed	2025-11-25T13:27:02Z
_version_	1850513089521254400
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 245О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6 ВСТУП Захворюваність на рак ендометрія (РЕ) не має тен- денції до зниження, про що свідчать численні публі- кації як в Україні, так і за її межами [1]. Все ще не- задовільною залишається тривалість життя хворих на РЕ, незважаючи на удосконалення методів меди- каментозного та променевого лікування. Це може бути пов’язано як з несвоєчасною діагностикою РЕ, внаслідок чого неможливо провести радикальне ліку- вання, так і з недостатньою увагою клініцистів до ролі спадкових факторів у загальній схильності до розвит- ку раку та їх зв’язку з особливостями експресійного профілю генів, що зумовлюють пухлинну прогресію і загалом визначають перебіг хвороби [2–4]. Технологія, за допомогою якої можна встановити спадковий компонент пухлинної хвороби, це клініко- генеалогічний метод обстеження хворих. Результата- ми досліджень, проведених у Інституті експеримен- тальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Ка- вецького НАН України, доведено, що рак молочної залози, тіла матки, товстої кишки відносять до муль- тифакторної патології, у загальній схильності до якої мають значення спадкові фактори. Внесок останніх у розвиток таких форм раку у хворих київського регіо- ну різний і коливається від 74,8% — для раку товстої кишки до 45,6% — для РЕ [5]. Дослідження, що про- водяться в Україні, й присвячені вивченню ролі спад- кових факторів у схильності до розвитку неопластич- ного росту, спрямовані в основному на оптимізацію профілактики раку шляхом створення груп підвище- ного ризику. У той же час питання щодо ролі спад- кових факторів у перебігу пухлинної хвороби, у тому числі РЕ, залишається відкритим, оскільки такі до- сліджененя поодинокі, не завжди коректні та не да- ють повної конкретної уяви про характер хвороби — спадковий чи у рамках певного сімейного раково- го синдрому, що стримує впровадження наукових розробок у клінічну практику. Мета роботи — на підставі клініко-генеалогічно- го дослідження визначити роль спадкового компо- нента в індивідуальній характеристиці пухлинного росту у хворих на РЕ. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Матеріалом дослідження були клінічні і клініко- генеалогічні дані, одержані при особистому опиту- ванні 134 хворих на РЕ І стадії з використанням спе- ціально розробленої клініко-генетичної карти. Усі хворі мешкали у м. Києві та Київській області і знахо- дились на стаціонарному лікуванні у відділі онкогіне- кології (завідуюча проф. Л.І. Воробйова) Інституту он- кології АМН України. Вік хворих коливався від 39 до 80 років, становив у середньому 59,1 ± 8,3 року, медіа- на віку — 60 років. Клінічні дані включали результати стандартно- го обстеження хворих з вказаною патологією, у тому числі особливості менструальної і репродуктивної функцій та морфологічну діагностику зскрібків із стінок матки і операційного матеріалу з урахуван- ням ступеня диференціювання РЕ. Для визначен- ня поширеності пухлинного процесу користувались класифікацією TNM, для його верифікації — гісто- логічною класифікацією ВООЗ [8]. Клініко-генеалогічні дослідження включали збір даних від пробандів (хворі на РЕ) про кількість роди- чів І і ІІ ступеня спорідненості, їх хвороби і причини смерті. При клініко-генеалогічному обстеженні врахо- вували тип шлюбу батьків: N х N — батьки не хворіли на рак, N х A — один із батьків хворів на рак, A х A — обоє батьків хворіли на рак. На основі одержаних ге- неалогічних даних складали родовід, проводили його аналіз для визначення кількості й асоціації у родоводах пухлин різної локалізації та типу успадкування раку. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ При клініко-генеалогічному обстеженні 134 хворих на РЕ І стадії (T1N0M0) одержана інформація щодо за- хворювань їх родичів (загальна кількість 1911), з яких 735 (38,4%) відносили до І ступеня спорідненості, 1176 (61,6%) — II ступеня спорідненості. Аналіз родоводів за КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ПЕРШИЙ ЕТАП ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА РАК ЕНДОМЕТРІЯ Резюме. Проведено клініко-генеалогічне дослідження 134 хворих на рак ендо- метрія (РЕ) І стадії, які мешкали у м. Києві та Київській області. Встанов- лено, що у 45,5% родоводах хворих на РЕ наявні пухлини різного генезу. Виді- лені спадкові варіанти РЕ та варіанти у складі сімейного ракового синдрому, що становлять 29,5 і 70,5% кількості хворих з обтяженими родоводами від- повідно. Показано, що частота РЕ, раку молочної залози, шлунково-кишково- го тракту, легені зростає у сім’ях, у яких хворіють на рак один або двоє бать- ків. Автори вважають, що клініко-генеалогічне дослідження повинно стати невід’ємною складовою обстеження хворих на РЕ. Л.Г. Бучинська Л.З. Поліщук Н.М. Глущенко Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна Ключові слова: клініко- генеалогічне дослідження, рак ендометрія, пробанд, сімейний анамнез, обтяженість онкологічною патологією. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 246 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6 кількістю хворих на рак родичів і їх родинного відно- шення до пробанда дозволив поділити усіх обстежених пацієнтів на 2 групи — родоводи, у яких були хворі на рак родичі (у подальшому — обтяжені на онкологічну патологію родоводи), і ті, у яких не було хворих на рак (у подальшому — необтяжені на онкологічну патологію родоводи). Кількість хворих на РЕ з обтяженими на он- кологічну патологію родоводами становила 61 (45,5%). У подальшому проводили порівняльний аналіз клініч- них даних залежно від типу родоводу — обтяженого чи необтяженого на онкологічну патологію. Результати зіставлення хворих на РЕ за віком по- казали, що в обох групах кількість хворих віком стар- ше 50 років збільшується. Як видно з рис. 1, найбільша кількість таких хворих була у віковому діапазоні 50– 69 років і становила в групі хворих з необтяженим ро- доводами 79,7, з обтяженим — 78,3%. Кількість хворих з обтяженим на рак родоводами перевищувала таку у групі з необтяженими родоводами у вікових інтервалах 50–54 роки; а у 65–69 років була на одному рівні, ста- новлячи 24–25%. У репродуктивний і пременопаузаль- ний період (35–49 років) число хворих з обтяженими і необтяженими на онкологічну патологію родоводами практично не відрізнялась (11,7 і 13,5% відповідно). Судячи з даних, поданих на рис.1, відзначають два піки збільшення кількості хворих з обтяженими на рак родоводами. Перший пік, характерний для вікового ін- тервалу 50–54 роки, очевидно зумовлений гормональ- ними розладами, що найчастіше проявляються у клі- мактеричний період і ранній менопаузальний період і можуть носити спадковий характер. Другий пік, харак- терний для вікового інтервалу 60–69 років, може бути зумовлений іншим механізмом, оскільки РЕ у пацієн- ток менопаузального віку розвивається на фоні атро- фічного ендометрія. У цей період можуть мати зна- чення як гормонально-метаболічні фактори і гено- токсична дія гормонів, вираженість якої збільшується з віком, так і інші фактори, у тому числі шкідливі чин- ники довкілля, що впливають на геном людини про- тягом її життя [9]. Аналогічним чином можливо пояс- нити найбільшу кількість хворих віком 60–64 роки у групі з необтяжним родоводами. Рис. 1. Розподіл хворих на РЕ за віком залежно від обтя- женості родоводів на онкопатологію На користь можливої сукупності дії згаданих фак- торів, особливо у обтяжених родоводах, свідчать чис- ленні дослідження, якими встановлено існування тіс- ного взаємозв’язку між нейроендокринною системою та генотипом організму [10–12]. Результати цих досліджень вказують, що факто- ри спадкової схильності до раку можуть змінювати вплив канцерогенів на організм і моделювати його відповідь на шкідливі фактори навколишнього ото- чення. Автори наголошують, що розвиток раку у лю- дини пов’язаний із індивідуальними особливостями взаємовідношень генетичної системи організму та чинників зовнішнього середовища. У таких процесах велике значення надають успадкованому ступеню пе- нетрантності генів, експресія яких пов’язана з виник- ненням злоякісного росту. При високопенетрантних генах, зокрема BRCA1 та BRCA2 при раку молочної за- лози або генах репарації ДНК при спадковому неполі- позному раку товстої кишки, фактори навколишньо- го середовища, на думку деяких авторів, майже не віді- грають ролі у виникненні раку [13, 14]. Результати аналізу особливостей менструальної і репродуктивної функцій у хворих на РЕ показали, що серед обстежених хворих переважали (> 80%) пацієнтки у менопаузальний період. У той же час у групі хворих з необтяженим анамнезом достовір- но більше пацієнток із збереженою менструальною функцією порівняно з такими у групі з наявністю он- копатології у родоводах. Змін за кількістю пологів і тривалістю менопаузального періоду не виявлено. Разом з тим серед хворих з обтяженими на рак родо- водами у 1,9 разів було менше пацієнток з безплід- дям, у 1,7 разів менше хворих, які не робили аборти, у 2,6 разів менше випадків народженя мертвої дити- ни; проте в 1,9 рази більше пацієнток з викиднями і в 2 рази більше пацієнток, менархе у яких становив менше 12 років, ніж серед хворих без онкологічної па- тології у родичів (табл. 1). Крім цього у групі хворих з необтяженим на онкопатологію родоводом переважа- ли пухлини високого ступеня диференціювання. Загальні результати клініко-генеалогічного дослід- ження представлені у табл. 2, з якої видно, що серед 735 родичів І ступеня спорідненості було 53 (7,2%) хво- рих із злоякісними процесами різної локалізації, а серед 1176 родичів II ступеня спорідненості такі хворі стано- вили — 4,5%. У 53 родичів І ступеня спорідненості було 56 пухлин (у однієї матері і двох батьків були первинно множинні пухлини — у матері РЕ і рак товстої кишки, у батьків — рак легені та лейкоз, рак легені та рак нир- ки). З наведених даних видно, що серед родичів І сту- пеня спорідненості більше було хворих матерів і бать- ків, ніж сестер і братів. З усіх новоутворень переважа- ли пухлини шлунково-кишкового тракту (рак товстої кишки, шлунка, печінки, жовчовивідних шляхів, під- шлункової залози), які становили 48,21% і були діагнос- товані як в осіб жіночої, так і чоловічої статі. Другими за частотою були злоякісні пухлини репродуктивної сис- теми у матерів і сестер (14,2%) — РЕ (8,93%) і рак мо- лочної залози (5,36%), на третьому місці — рак легені (12,5%), який частіше діагностували у осіб чоловічої статі, та лімфопроліферативні захворювання (8,93%), які були у батьків і однієї дитини пробанда. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 247О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6 Таблиця 1 Особливості менструальної і репродуктивної функції у обстежених хворих на РЕ Характеристики мен струальної та репро дуктивної функції Кількість хворих з необтяженим на рак родоводом (%) Кількість хворих з обтяженим на рак родоводом (%) Менархе, років < 12 12–14 > 14 4,1 69,9 26,0 9,8 67,2 23,0 Тривалість менопаузи, років < 12 12–14 > 14 71,2 9,6 19,2 63,9 14,8 21,3 Вагітності 0 1 2 і > 9,6 6,8 83,6 4,9 8,2 86,9 Пологи 0 1 2 і > 10,9 34,3 54,8 13,1 32,8 54,1 Аборти 0 1 2 і > 38,4 17,8 43,8 22,9 19,7 57,4 Викидні 0 1 2 і > 93,1 5,5 1,4 86,9 3,3 9,8 Мертвонароджені 1 4,1 1,6 Серед родичів II ступеня спорідненості частіше хворіли на рак рідні сестри батьків хворого (43,4%), менше — брати (24,53%), кількість хворих на рак ба- бусь і дідусів була майже однаковою (15,09 і 16,98% від- повідно). Серед новоутворень найбільше виявили (як і у родичів І ступеня спорідненості) пухлин шлунко- во-кишкового тракту в осіб чоловічої і жіночої статі — 45,28%. На другому місці за частотою — злоякісні но- воутворення репродуктивної системи, виявлені у тіток і бабусь — 28,3%, у яких рак молочної залози становив 18,87% і РЕ — 9,43%. Рак легені та лімфопроліфератив- ні захворювання виявляли у меншій кількості. Отже, детальний аналіз клініко-генеалогічних даних пока- зав, що для родичів жіночої статі І і II ступеня спорід- неності характерною є асоціація у родоводах раку жі- ночої репродуктивної системи і шлунково-кишкового тракту, що відповідає сімейному раковому синдрому І типу (рис. 2), для родичів чоловічої статі — раку легені і шлунково-кишкового тракту. Разом з тим спостере- ження, в яких на РЕ хворіли мати і дочка, ми віднесли до спадкових форм раку, кількість таких спостережень становила 13,4% із загальної кількості обстежених хво- рих на РЕ і 29,5% — із кількості хворих з обтяженими на рак родоводами. Рис. 2. Родовід хворої Ш., 65 років Примітка. Пробанда відмічено стрілкою. У родичів пробанда І і ІІ ступеня спорідненості відзначають пухлини, що відповідають сімейному раково- му синдрому І типу: РШКТ і РЕ. Чоловік пробанда помер від РЛ. Арабсь- кими цифрами вказано вік виникнення захворювання, римськими – по- коління. Виходячи з одержаних даних, важливим представ- ляється аналіз спектра злоякісних пухлин у родичів І ступеня спорідненості залежно від типу шлюбу бать- ків. Результати, наведені у табл. 3 свідчать, що кількість злоякісних пухлин у родичів пробандів значно зростає, коли хворіють на рак один або обоє батьків. Так, при типі шлюбу N x N (батьки не хворіли на рак) кількість злоякісних пухлин у родоводах становить 14,29%, при типі шлюбу N x A або A x A (один із батьків або обоє батьків хворіли на рак) — збільшується у 6 разів і дося- гає 85,71%. Характерно, що рак органів жіночої репро- дуктивної системи у родичів був лише у пробандів із родин з одним або обома хворими на рак батьками. Таблиця 2 Розподіл злоякісних пухлин (ЗП) у родичів пробандів Ступінь спо рідненості Родичі пробанда Усього З них хворі на рак Загальне число ЗП Характеристика пухлин та їх кількість1 абс % РЕ РМЗ РШМ РШКТ РЛ ЛПЗ Інші І Матері 134 18 19* 33,93 3 2 8 1 3 2 Батьки 134 17 19* 33,93 11 4 1 3 Сестри 139 7 7 12,50 2 1 3 1 Брати 137 8 8 14,28 5 2 1 Діти 191 3 3 5,36 1 2 Усього n % 735 100 53 7,2 56 100 5 8,93 3 5,36 27 48,21 7 12,50 5 8,93 9 16,07 ІІ Тітки 303 23 23 43,40 5 7 1 8 1 1 Дядьки 337 13 13 24,53 3 3 7 Бабусі 268 8 8 15,09 3 4 1 Дідусі 268 9 9 16,98 9 Усього n % 1176 100 53 4,5 53 100 5 9,43 10 18,87 1 1,89 24 45,28 3 5,66 1 1,89 9 16,98 Разом 1911 106 109 100 10 9,17 13 11,93 1 0,92 51 46,79 10 9,17 6 5,50 18 16,51 У табл. 2, 3 і на рис. 2: 1РЕ – рак ендометрія; РМЗ – рак молочної залози; РШМ – рак шийки матки; РШКТ – рак шлунково-кишкового тракту (шлунка, товстої кишки, стравоходу, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура); РЛ – рак легені. ЛПЗ – лімфопроліферативні захворювання (лейкоз, лей- кемія, лімфогранулематоз). Інші злоякісні пухлини (мозку, губи, гортані, нирок, простати, сечового міхура, шкіри). У однієї матері і двох батьків були первинно-множинні пухлини. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 248 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6 У сім’ях із хворими на рак батьками зростає у 5,7 разів кількість хворих на рак шлунково-кишкового трак- ту, у 4 рази — рак легені. Ці дані ще раз підкреслюють роль спадкового фактора у розвитку РЕ. На підставі аналізу агрегації злоякісних пухлин у родоводах і розподілу їх залежно від типу шлюбу бать- ків нами виділені як спадкові форми РЕ, так і варіан- ти у складі сімейного ракового синдрому. Ці результа- ти — підгрунтя для припущення щодо успадкування пробандами від батьків мутаційних генів, експресія яких пов’язана з розвитком малігнізації. Успадкуван- ня одних мутацій і поява нових мутацій генів протя- гом життя може відбиватись як на експресійному про- філі геному пухлинних клітин пробанда зокрема, так і на біологічних особливостях пухлинного росту вза- галі, у тому числі на нестабільності геному соматичних клітин, що стають більш вразливими для різних шкід- ливих факторів довкілля. Про нестабільність геному соматичних клітин у хворих на РЕ свідчать власні до- слідження, згідно з якими рівень аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові значно вищий у хво- рих, у родоводах яких відмічають злоякісні пухлини за типом сімейного ракового синдрому [6]. Таблиця 3 Кількість і характеристика пухлин у родичів із сімей обтяжених на онкопатологію родоводів залежно від типу шлюбу батьків пробандів Тип шлюбу батьків Кількість пухлин у родичів І ступеня спорідненості РОЖРС РШКТ РЛ ЛПЗ Інші Усього N x N – 4 7,14 1 1,79 1 1,79 2 3,57 8 14,29 N x A і A x A 8 14,29 23 41,07 6 10,71 4 7,14 7 12,50 48 85,71 Усього 8 14,29 27 48,21 7 12,50 5 8,93 9 16,07 56 100,00 *РОЖРС – рак органів жіночої репродуктивної системи. Проте клінічне значення виділених нами форм РЕ залишається невизначеним і потребує подальших сис- тематичних і комплексних досліджень з урахуванням як клініко-генеалогічних даних, так і результатів вивчення експресійної генетики пухлин з подальшим клінічним аналізом особливостей перебігу РЕ, тривалістю вижи- ваності, чутливістю до протипухлинної терапії. Врахо- вуючи досягнення молекулярної онкогенетики щодо ролі гермінальних мутацій антионкогенів у розвитку спадкового раку, а також одержані результати прове- деного дослідження, ми вважаємо, що клініко-генеа- логічне обстеження хворих повинно стати невід’ємною складовою і першим етапом комплексного клінічно- го обстеження з метою виділення групи хворих на РЕ, у схильності до розвитку якого має значення спадковий фактор. Доцільність такого підходу аргументується ре- зультатами досліджень, що свідчать про неоднаковий клінічний перебіг хвороби залежно від обтяженості ро- доводів на рак, хоча остаточні дані по цьому питанню не визначені [15, 16]. Це диктує необхідність подальшого проведення клініко-генеалогічних досліджень в онко- логічній клініці і розробку диференційного підходу до проведення відповідної терапії хворих на РЕ залежно від спадкового компонента схильності до виникнення раку. Визначення носіїв гермінальних мутацій або му- тацій генів-супресорів пухлинного росту, нестабіль- ності геному соматичних клітин у пробандів є другим етапом їх клінічного обстеження. Загалом, такий дво- етапний підхід до обстеження хворих на РЕ з урахуван- ням клініко-генеалогічних характеристик хворих і мо- лекулярно-біологічних досліджень РЕ дозволить одер- жати нові дані, що стануть аргументованою основою не тільки для оптимального лікування хворих, але і для оцінки прогнозу хвороби. ВИСНОВКИ 1 У 45,5% родоводів хворих на РЕ київської по- пуляції визначена асоціація злоякісних пухлин різ- ного генезу. 2. Асоціація у родоводах хворих на РЕ раку органів репродуктивної системи (раку тіла матки і молочної залози), шлунково-кишкового тракту, легені і лім- фопроліферативних захворювань свідчить про роль спадкового фактору у розвитку РЕ. Виділені спадкові варіанти РЕ і форми у складі сімейного ракового синд- рому, що становлять від кількості хворих з обтяжени- ми родоводами 29,5 і 70,5% відповідно. 3. Частота РЕ, раку молочної залози, шлунково- кишкового тракту, легені зростає у сім’ях, у яких хворі на рак один або обоє батьків. 4. Клініко-генеалогічний метод — невід’ємна складова й один із перших етапів комплексного об- стеження хворих на РЕ для визначення спадкового фактора у розвитку РЕ. ЛІТЕРАТУРА 1. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Ук- раїні, 2003–2004. Бюл Націон канцер-реєстру України. Київ, 2005; (6): 97 с. 2. Гарькавцева РФ, Казубская ТП, Амосенко ФА, Любчен- ко ЛН. Генодиагностика, прогнозирование развития и профи- лактика наследственных форм злокачественных заболеваний. Матер 3 съезда онкол и радиол СИТ, Минск, 2004: 58–62. 3. Заридзе ДГ. Эпидемиология, механизмы канцерогене- за и профилактика рака. Матер 3 съезда онкол и радиол СИТ, Минск, 2004: 31–6. 4. Vogelstein B, Kinzler W. The genetic basis of human cancer. McGrow-Hill Health Professinal Division, New-York. 1998. 731 p. 5. Поліщук Л. Сімейний раковий синдром: вирок чи за- сторога? Вістн НАН України 2003; (1): 24–9. 6. Несина ИП, Полищук ЛЗ. Определение хромосомной сайт-ломкости в лимфоцитах периферической крови больных колоректальным раком с учетом отягощенности семейного анамнеза онкопатологией. Цитол и генет 2000; 34 (1): 35–41. 7. Гарькавцева Р, Казубская Т, Белев Н, Любченко Л. Гене- тическая гетерогенность и медико-генетическое консульти- рование наследственных форм рака. Врач 2001; (10): 18–9. 8. World Health Organization Classification of Tumours. / FA Tavassoli, P Devilee, eds/ Pathology and Genetics of Tumours of the Breast and Female Genital Organs. IARC Press: Lyon 2003: 432 р. 9. Берштейн ЛМ. Эпидемиология, патогенез и пути про- филактики рака ендометрия: стабильнось или эволюция? Практ онкология 2004; 5 (1): 1–8. 10. Ковалевський АЮ, Замарана ТС, Имянитов ЕН, Берш- тейн ЛМ. Гормонассоциированные генетические полиморфиз- мы при раке эндометрия. Рос онкол журн 2005; (3): 26–30. 11. Munzarova M. Genetic susceptibility to malignant diseases – ethical issues. Neoplasma 2002; 49 (1): 93–7. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 249О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6 12. Румянцева УВ, Ильин АА, Румянцев ПО и др. Семей- ный дифференцированный рак щитовидной железы. Вопр онкологии 2006; 52 (1): 42–6. 13. Noguchi T, Sauvan R, Moyal-Amsellem N, et al. Three novel BRCA2 germline mutations (1864 delT, 6132 del4, 8208 del5) detected in breast cancer families identified in the south of France . Hum Mut 2001; 17: 155–7. 14. Scully R, Puget N. BRCA1 and BRCA2 in hereditary breast cancer. Biochemie 2002; 84 (1): 95–102. 15. Карпович МП. Сравнительный анализ клинических, морфологических и прогностических особенностей «семей- ного» и спорадического рака молочной железы. Вестн. Он- кол. Научн. Центра РАМН 1999; (4): 38–41. 16. Несіна ІП, Воробйова ЛІ, Бучинська ЛГ. Досліджен- ня медикаментозної резистентності злоякісних новоутворень ендометрію залежно від агрегації пухлинної патології у родо- водах хворих. Онкология 2005; 7 (3): 201–4. CLINICAL AND GENEALOGICAL ANALYSIS AS FIRST STEP IN EXAMINATION OF PATIENTS WITH ENDOMETRIAL CANCER L.G. Buchinska, L.Z. Polishuk, N.M. Glushenko Summary. Clinical and genealogical survey of 134 patients with endometrial cancer (EC) I stage, from Kiev and Kievan region were carried out. It was determined that association of tumors with different genesis was observed in 45.5% of patient ancestries with EC history. Inherited EC variants and variants as part of family cancer syndrome that give 29.5% and 70.5% from all cases with hereditary tainted, respectively. It was revealed that EC, breast cancer, gastrointestinal tract cancer, lung cancer frequencies increase in families which have at list one parent with cancer. Authors suggest that clinical and genealogical analysis should become integral part in examination of patients with EC. Key Words: clinical and genealogical analysis, endometrial cancer, proband, family anamnesis, hereditary tainted. Адреса для листування: Бучинська Л.Г. 03022, Київ, вул. Васильківська, 45 Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України E-mail: lubov@onconet.kiev.ua

Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія

Репозитарії

Схожі ресурси