До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр.
Статтю присвячено рятівним археологічним дослідженням на Кам’яній Могилі у 1950-х рр., здійснених Мелітопольсько-Терпіннівською експедицією під керівництвом М.Я. Рудинського. Роботи були зумовлені будівництвом Молочанського водосховища. A great number ofresearch worksis devoted to Kamiana Mohyla.Its...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195513 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 130–144. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859467670273916928 |
|---|---|
| author | Тарасенко, І.Г. |
| author_facet | Тарасенко, І.Г. |
| citation_txt | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 130–144. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено рятівним археологічним дослідженням на Кам’яній Могилі у 1950-х рр., здійснених Мелітопольсько-Терпіннівською експедицією під керівництвом М.Я. Рудинського. Роботи були зумовлені будівництвом Молочанського водосховища.
A great number ofresearch worksis devoted to Kamiana Mohyla.Its main researchers are O.M. Bader, V.M. Danylenko, M.Ya. Rudynskyi, V.M. Hladylin, and B.D. Mykhailov. The history of the study of Kamiana Mohyla begins at the end of the 19th century and lasts until today, though, there is no special study on this topic so far. This article is devoted to the rescue archaeologicalresearch at Kamiana Mohyla in the 1950s due to the construction ofthe Molochansk reservoir. The works were carried out by the Melitopol-Terpinnia Expedition of the Institute of Archaeology, the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR headed by DSc. M.Ya. Rudynskyi. The main effort of these studies was aimed at the discovery of plates with patterns and at their recording. During five field seasons, a significant number of images on stone slabs, both known before, and new (over 50) were discovered and described. To accomplish this task, a complicated mounting work was done, with enlisting the services of the specialists and «heavy» equipment. The importance of revealing the whole image was suggested by M.Ya. Rudynskyi, who believed that this was the only way to make more or less accurate interpretation of the picture in the future. The expedition researchers also carried out the first topographical plan of the monument. They recorded its appearance in more than 600 photographs. Since the construction of the reservoir was frozen, Kamiana Mohyla was not destroyed. M.Ya. Rudynskyi was actively involved in the issue of monument’s protection. It was he who initiated the creation of the Preserve of the Academy of Sciences at Kamiana Mohyla. In addition, he wrote articles, gave lectures and excursions to introduce the population to the cultural and historical heritage of their land. Compared with previous years, the work of the Melitopol-Terpinnia Expedition in the 1950s can be considered the first large-scale and thorough research of the monument.
Каменной Могиле посвящен значительный научный материал. Основными ее исследователями считают О.Н. Бадера, В.Н. Даниленко, М.Я. Рудинского, В.М. Гладилин, Б.Д. Михайлова. История изучения Каменной Могилы начинается с конца XIX в. и продолжается сегодня, однако до сих пор не существует специального исследования на эту тему. Данная статья посвящена спасательным археологическим исследованиям на Каменной Могиле в 1950-х гг., обусловленным строительством Молочанского водохранилища. Работы осуществлялись МелитопольскоТерпеньевской экспедицией ИА АН УССР под руководством д. и. н. М.Я. Рудинского. Основное усилие этих исследований было направлено на открытие плит с рисунками и их фиксацию. За пять полевых сезонов было открыто и описано значительное количество изображений на каменных плитах, как известных ранее, так и новых (более 50). Для осуществления этой задачи было проделано сложную крепежную работу, с подключением специалистов и «тяжелой» техники. О важности открытия всего изображения целиком высказывался М.Я. Рудинский, который считал, что только так можно осуществить в будущем более-менее точную интерпретацию рисунка. Также сотрудники экспедиции осуществили первый топографический план памятника. Зафиксировали его вид в более чем 600 фотографиях. Поскольку строительство водохранилища было «заморожено», Каменную Могилу не уничтожили. У М.Я. Рудинского появилась возможность активно заниматься вопросом охраны памятника. Именно он стал инициатором создания на Каменной Могиле заповедника Академии наук. Кроме того, он писал статьи, читал лекции, проводил экскурсии, чтобы приобщить население к культурному и историческому наследию их края. По сравнению с предыдущими годами, работы Мелитопольско-Терпеньевской экспедицией в 1950-х гг. можно считать первыми масштабными и основательными исследованиями памятника.
|
| first_indexed | 2025-11-24T06:58:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4130
Публікації
архівних матеріалів
© І.Г. Тарасенко, 2017
І.Г. Тарасенко *
до ІсТорІї ряТІвних дослІджень
на Кам’янІй моГилІ у 1950-х рр.
УДк: 903.6(477.64)"195"
* Тарасенко Ірина Григорівна — молодший нау-
ковий співробітник редакційно-видавничого відділу
Інституту археології нан України, iryna_tarasenko@
ukr.net
Статтю присвячено рятівним археологічним дослі-
дженням на Кам’яній Могилі у 1950-х рр., здійснених
Мелітопольсько-Терпіннівською експедицією під керів-
ництвом М.Я. Рудинського. Роботи були зумовлені будів-
ництвом Молочанського водосховища.
К л ю ч о в і с л о в а: Кам’яна Могила, М.Я. Рудинський,
О.П. Довженко, дослідження на новобудовах, 1950-ті рр.,
Мелітопольсько-Терпіннівська експедиція ІА АН УРСР,
архівні матеріали.
кам’яна Могила — унікальна пам’ятка приро-
ди приазовських степів та первісної історії —
розміщується на 18 км північніше Мелітополя,
біля с. Терпіння Запорізької обл. Пам’ятка ві-
дома з кінці ХVІІІ ст.; про неї повідомляв акад.
П.І. кеппен, обстежував М.І. Веселовський;
основними її дослідниками вважають о.М. Ба-
дера, В.М. Даниленка, М.Я. рудинського,
В.М. Гладиліна та Б.Д. Михайлова. на сьогодні
кам’яній Могилі присвячений значний науко-
вий матеріал. Історія вивчення кам’яної Моги-
ли починається від кінця ХІХ ст. і до сьогодні.
нариси, присвячені цій темі, подані у моногра-
фіях М.Я. рудинського (1961), В.М. Даниленка
(1986), Б.Д. Михайлова (1992; 1999). найповні-
ше ця тема висвітлена останнім автором. Про-
те спеціального дослідження, яке б стосувалося
історії вивчення пам’ятки поки що не існує.
* * *
У 1950 р. Уряд срср оголосив про масштаб-
не будівництво гідроспоруд на півдні сучасної
України. найбільші роботи мали розгорнутись
на спорудженні каховського водосховища та
«Археологи нужны как носители призмы времени»
о.П. Довженко
Південноукраїнського каналу, які б забезпечу-
вали водою південні області республіки та пів-
нічні райони кримського півострова. Ці робо-
ти передбачали також будівництво двох водо-
сховищ на рр. Молочна та конка. розвідки, що
провів Інститут археології на весні 1951 р., по-
казали, що територія, яка планується під затоп-
лення, насичена археологічними пам’ятками
різного часу. Згідно з попереднім планом будів-
ництва, кам’яна Могила потрапляла в тіло Мо-
лочанської греблі та підлягали зносу 1. У разі вті-
лення цього проекту дзеркало майбутнього моря
мало б лежати на 20 м вище вершини пам’ятки.
роботи з очищення чаші водосховища, тобто
фактичного знищення кам’яної Могили, зби-
рались розпочати в 1954 р. (рудинський 1951),
а тому рятівні археологічні роботи треба було
провести негайно і у стислі терміни.
Задля здійснення цієї роботи у 1951 р. було
створено Мелітопольсько-Терпіннівську екс-
педицію, яку очолив д.і.н. М.Я. рудинський
(рис. 1). експедиція працювала протягом п’яти
польових сезонів (1951, 1952, 1954, 1956,
1957 рр.). саме ці роки є хронологічними рамка-
ми статті, що має на меті висвітлити один із ета-
пів вивчення кам’яної Могили. Подане дослі-
1 разом з кам’яною Могилою планували затопити й
м. Молочанськ та інші населені пункти. Український
режисер о.П. Довженко згадує про цей факт у своє-
му щоденнику: «Поїхати неодмінно в Молочанськ. На-
писати оповідання про це місто, про людей цього міста.
Місто йде під воду навіки. ... На початку мало хто в се
вірив. … Важко уявити собі, що все, куди бачить око,
опиниться під водою на дні водосховища. Аж ось ста-
лася ухвала. Робота... Наближався кінець місту. Що з
нього вивозять? Що беруть з собою в комунізм? Що ли-
шається під водою. Що не потрібне для комунізму? Які
будови, вузенькі вулички, рундучки, — все старе, одноо-
сібне. Могили старих людей і могили героїв. Людські по-
чуття. … Хто плакав, хто співав. З приводу чого спере-
чалися? І коли наповнилося море, і позначилися його нові
береги — ніби й не було на світі Молочанська ніколи…»
(Довженко 2013, с. 465).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 131
дження базується на нових архівних матеріалах,
виявлених автором у науковому архіві Інституту
археології нан України (листи, адміністратив-
на та експедиційна документація, фото тощо).
Огляд дослідницьких
робіт 1951—1957 рр.
на хвилі загального піднесення на південно-
українських новобудовах у 1951 р. почала
свою роботу Мелітопольсько-Терпіннівська
експе диція (рис. 2). робота тривала протягом
серпня—жовтня. До основних завдань екс-
педиції входило не лише детальне вивчення
кам’яної Могили, але і дослідження її око-
лиць, у першу чергу, правого берега р. Молоч-
ної між сс. Терпіння і Тамбовка. на пам’ятці
визначались такі основні етапи робіт: виявлен-
ня петрогліфів, фотографування, зарисовка і
зняття естампів. Через особливість пам’ятки
не всі етапи вдавалось виконати на належно-
му рівні. У 1951 р. робота з вивчення художніх
зразків відбувалась попередньо. Головним за-
вданням було виявити місця із зображеннями.
У перший польовий сезон було відкрито та
обстежено 37 місцезнаходжень (серед них вже
відомі раніше та нові) і зафіксовано близь-
ко 400 каменів із зображеннями. Більш-менш
пов ністю експедиція дослідила північний і за-
хідний схили пагорба та встановила, що зобра-
ження зосереджувались переважно у цій час-
тині; дослідження південної частини схилу ви-
явили тільки одну плиту із петрогліфами. на
східному схилі намагались відкрити «східний
грот», відомий з 1930-х рр., однак знайти його
не вдалося.
Також у 1951 р. було пророблено досить
складну і важливу роботу з виготовлення пла-
ну пам’ятки: жодного, навіть схематичного,
досі не існувало. У результаті було викресле-
но план самого пагорба і його підніжжя, зафік-
совано всі кам’яні брили на пагорбі, схилах,
окремі камені біля підніжжя. Також здійснено
попередній топографічний план ділянки з нео-
літичною стоянкою біля Червоної Гори. Здій-
снити аерофотозйомку не вдалося.
М.Я. рудинський хотів якимось чином збе-
регти пам’ятку. одним із можливих способів
зробити це, на його думку, було повне її пе-
ренесення на інше місце, але, звичайно, піс-
ля докладного вивчення. отже, спочатку ви-
рішили фіксувати плити із зображеннями, а
найбільш цікаві висікати для транспортуван-
ня. куди саме — дослідник точно не знав. Дея-
кі з плит транспортувались до києва 2, у Мелі-
топольський і Запорізький музеї. решту закон-
сервували на місці до вирішення питання.
Дослідник писав, що завдання музеєфікації
кам’яномогильських плит дуже складне: попе-
редня кількість плит для експозиції — близь-
ко 50-ти; навіть після спеціального їх «полег-
шення», вага обраховуватиметься в тонах. на-
2 Плити транспортували до києва товарним потягом.
З листа: «Мелитопольско-Терпеньевская экспедиция
ИА АН УССР просит вашего распоряжения подать на
заповедную территорию АН УССР «Каменная Могила»
контейнер для доставки в Киев археологических мате-
риалов (ящики с каменными плитами и алебастровые
матрицы)» (Лист до начальника товарної станції
Мелітополь від 02.08.1957 р.).
Рис. 1. М.Я. рудинський на кам’яній Могилі, 1951 р.
Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
Рис. 2. Мелітопольсько-Терпіннівська експедиція.
нарада П.П. Єфименка, І.Г. Шовкопляса, М.Я. ру-
динського, В.М. Даниленка у південній частині плато.
Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4132
вряд чи будь-який музей зможе здійснити їх
експозицію, яка за попередніми підрахунка-
ми, займе 120—150 погонних метрів експози-
ційної стіни. найбільш прийнятний варіант —
це створення спеціального павільйону легкого
типу, наприклад у соцмістечку с. Терпіння, або
у Бердянському лісництві (обидва пункти роз-
ташовувались недалеко від пам’ятки) (рудин-
ський 1951).
У 1952 р. роботи відбулись у меншому об-
сязі. З листа: «Мы открыли в 1952 г. ряд инте-
реснейших изображений, подняв несколько плит
и поставив их в вертикальное положение. Одна
плита — № 17 — имеет исключительное зна-
чение. Я думаю, что в ее изображениях мы име-
ем первые указания на так называемое образное
письмо, и в отдельных знаках, действительно,
какие-то первые намеки на письмена. Если это
так, в Каменной Могиле мы получаем памятник
совершенно исключительного научного значения»
(Лист в одесу від 09.11.1954 р.).
У цьому році замість паперових естампів
почали виконувати гіпсові 3. За сезон було зро-
блено близько 100 гіпсових дощок, зокрема
майже повністю було зафіксовано зображен-
ня на стелі гроту мамонта/бика. М.Я. рудин-
ський, який до всього у роботі підходив ґрун-
товно, писав, що планує створити гіпсотеку, у
якій будуть зберігатись усі гіпсові зображення
із кам’яної Могили.
Також у цьому році було здійснено до-
слідження неолітичної стоянки на Червоній
Горі, попередні роботи на пам’ятці проводили
о.М. Бадер (розвідка у 1930-ті рр.) та В.М. Да-
ниленко (розкопки у 1947 р.). М.Я. рудинський
так само як і згадані дослідники вважав, що ре-
зультати широких розкопок пам’ятки зможуть
пролити світло на складні кам’яномогильські
3 В експедиції о.М. Бадера 1930-х рр. на кам’яній Мо-
гилі теж застосовували гіпс для фіксації зображень.
питання. У 1952 р. за допомогою скрепера на
стоянці було знято шар ґрунту 1,5 м, площею
1 000 м2/400 м2 з південного боку та 600 м2 — з
північного (рис. 3). У наступні роки нагоди по-
працювати на пам’ятці у М.Я. рудинського не
було, хоча він вважав ці дослідження не менш
важливими.
У 1953 р. дослідження на кам’яній Могилі
не відбувались. У 1954 р. роботи з виявлення та
фіксації камяномогильських зображень прово-
дилися знову. Провели розвідку у райо ні т. зв.
«східного» гроту. самого гроту не виявили, але
зафіксували та дослідили плити з цієї частини
пагорба. Зокрема, М.Я. рудинський зробив ви-
сновок, що група плит у цій північно-східній
частині пам’ятки складає єдиний комплекс за-
вдяки однаковій манері нанесення та загальній
характеристиці зображень. У південно-східній
ділянці було проведено шурфування, яке дало
матеріал сарматського часу. Продовживши
один із шурфів було виявлено споруду типу
напівземлянки, у конструкції якої застосова-
но природнорозміщене не рушене каміння та
культурні залишки.
З перервою в рік дослідження продовжились
у 1956 р., вони були профінансовані недостат-
ньо, а тому від значних дослідницьких робіт
довелося відмовитись. Зокрема, відмовились
від запланованих додаткових розкопок на нео-
літичній стоянці біля Червоної Гори, оскільки
ці роботи потребували попередньої підготовки
ділянки із застосуванням техніки для відведен-
ня ґрунтових вод (рудинський 1956, арк. 12).
основним завданням цього року М.Я. рудин-
ський вважав здійснення топографічної зйом-
ки самої кам’яної Могили та її околиці, вклю-
чаючи дві неолітичні стоянки, без цієї роботи,
на його думку, подальші дослідження пам’ятки
були неможливі.
У 1956 р. довелось відмовитись від фіксу-
вання зображень гіпсовими естампами, об-
межились їх зарисовкою (рудинський 1956,
арк. 13). розкопки у цей польовий сезон не
проводились; повністю було розчищено т. зв.
«камінь приносин»; проведено роботи у гру-
пі «кінських плит», «гроті мамонта», першому
північному гроті. на неолітичній стоянці Чер-
вона Гора закладено шурф, щоб отримати про-
філь нашарувань культурних решток. Шурф
було заглиб лено до глибини 3,5 м, проте ро-
боту довелось припинити через проступання
ґрунтових вод.
У 1957 р. експедиція працювала протягом
липня—серпня. Для фіксації зображень плану-
валось розгорнути значні, у порівнянні з попе-
Рис. 3. робота скрепера на неолітичній стоянці по-
близу Червоної Гори. Фото М.Л. Макаревича (рудин-
ський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 133
редніми роками, кріпильні роботи (підведен-
ня підвалин, спорудження підпор, стовпуван-
ня) (рис. 4). Зокрема, значні кріпильні роботи
проводились у «гроті мамонта». Для кріплен-
ня каменів застосовували міцні дубові колоди,
метал і робили кам’яні підпорки, що дозволя-
ло працювати у гроті вільно і безпечно. У ре-
зультаті вдалося зафіксувати ті зображення, до
яких раніше не було доступу.
Було розчищено т. зв. групу «кінських
плит» — плити 25—28; плити у північно-
східному секторі пагорба — 46, 48, 37; у захід-
ній групі плит — плити 22, 19. Також було по-
вністю розчищено плити 15, 16 з «гроту соба-
ки» (визначення о.М. Бадера), які, на думку
М.Я. рудинського, треба розглядати як одну
плиту та одну композицію.
Особливість пам’ятки
та умови роботи на ній
Дещо про роботи на кам’яній Могилі вже бу-
ло сказано вище, зокрема, щодо особливості
пам’ятки М.Я. рудинський висловлювався
у перших своїх публікаціях. Він писав, що
кам’яну Могилу серед більшості подібних міс-
цезнаходжень виділяв принцип нанесення зо-
бражень не на зовнішню поверхню каміння, а
виключно на стелі гротів-навісів. Ця особли-
вість дуже ускладнювала дослідницьку роботу
на пам’ятці (рис. 5).
В умовах кам’яної Могили виконання пер-
шого ж завдання — повного відкриття зворот-
ної поверхні плит — натрапляло на великі труд-
нощі. Підкопування під плити, вагою кілька
десятків тон, без спеціальних кріпильних робіт
часто було можливим до певної міри, а далі —
постійна небезпека обвалу. навіть якщо і вда-
валось розкрити ширшу площу з рисунками на
зворотній поверхні плити, зафіксувати виявле-
ні зображення в естампах, муляжах, фото вда-
лось не завжди.
Часто фотографування проводили лежачи з
дуже незначної відстані, що не могло не позна-
читись на якості фотографій. М.Я. рудинський
відзначав цілком не достатнє забезпечення
експедиції потрібними засобами і прилада-
ми. Бракувало «ширококутника», без якого не
можливо було здійснити зйомку з найменшим
фокусним віддаленням.
«Виявлення петрогліфів на поверхні плити
№ 27 було певним досягненням у дослідженні гру-
пи «кінських плит». До речі сказати, відкрит-
тя їх наочно показало, наскільки проведені нами
досліди протікали і протікають в ненормальних
умовах. Без відповідного кріплення наших підко-
пів, без належного розкриття ширших площин,
ми приречені на одержання лише фрагментів того
цілого, частини якого сховані за бортами наших
розкопів. Плита № 27, що її рисунки нам пощас-
тило розкрити, являє собою пам’ятку винятко-
вого значення. … Розчищені петрогліфи подають
цілий шерег зображень відмінного у порівнянні до
рисунків на плитах № 25 і 26 типу. … Звертає
увагу той факт, що виявлені рисунки скомпоно-
вані в добре окреслену площину у формі витягну-
того овалу» (рудинський 1956а, арк. 5).
Пісок, з якого складений пагорб кам’яна
Могила, реагував на найменше порушення
його шарів, надзвичайно швидко висихав і од-
разу починав обсипатись під тиском каміння,
що так само починало сунутись. Продовження
робіт у таких умовах доводилось припиняти.
складною була справа і з висіченням ри-
сунків із каміння. Порода виявилась такою, що
майже не піддавалась розколюванню (рис. 6).
Довелося наймати додаткових спеціалістів —
каменотесів та виконавців розпилювальних
Рис. 4. кріпильні роботи на пам’ятці. Худ. В.І. Пой-
да (Ф30, № 25)
Рис. 5. Ф.М. Морозов оглядає рисунки каменя № 25.
Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4134
робіт, а також думати про застосування «вели-
кої» техніки. Проте в умовах недофінансуван-
ня масштабні роботи, про які мріяв М.Я. ру-
динський, були неможливі.
Фінансування експедиції
Мелітопольсько-Терпіннівська експедиція по -
ча ла свою роботу як новобудовна; її фінансу-
вання проводилось зі спецкоштів, які перера-
ховували Інституту археології будівельні ор-
ганізації. навесні 1951 р. М.Я. рудинський,
який очолював тоді Постійну експедицію Іа
ан Урср на новобудовах півдня України, роз-
робив кошторис експедиції та підписав угоду з
Укрводбудом, що фінансував дослідницькі ро-
боти на кам’яній Могилі. Як відомо з коштори-
су 1951 р., загальна сума витрат, необхідних для
проведення робіт на кам’яній Могилі, стано-
вила 100 тис. руб. на 100 днів, при цьому дослі-
дження давніх поселень в околиці пам’ятки не
враховувались (ефименко 1951, арк. 17). Тобто,
можна говорити, що ця сума, на думку керівни-
ка експедиції, була прийнятною для проведен-
ня належних дослідницьких робіт на пам’ятці.
на практиці ж все виявилось трохи інакше.
Проблеми з фінансування почались вже у
1952 р. До кінця липня Інститут археології не
затверджував кошторис для Мелітопольсько-
Терпіннівської експедиції. сума, яка при-
значалась для досліджень не влаштовува-
ла М.Я. рудинського: для проведення запла-
нованої ним у цьому році роботи досліднику
були необхідні додаткові кошти (Звернення
від 22.07.1952 р., арк. 1—2). Він навіть погро-
жував відмовитись від роботи на кам’яній Мо-
гилі: «Считаю своим долгом доложить, что, во-
первых, затягивать дальше организацию работы
Мелитопольско-Терпеньевское экспедиции не-
возможно, и что, во-вторых, неудовлетворе-
ние … моих ходатайств: 1. Об усилении финан-
совой базы экспедиции, 2. обеспечении ее совер-
шенно необходимым высококвалифицированным
скульптором-муляжистом — лишает меня воз-
можности нести ответственность за возло-
женную на меня задачу по сохранению памят-
ников Каменной Могилы и ее окружения» (Звер-
нення від 22.07.1952 р., арк. 1). Про події, які
передували цьому зверненню, говорить доку-
мент, виявлений в на Іа нанУ. Йдеться про
протокол засідання Вченої ради Інституту ар-
хеології, на якому було затверджено такий план
розподілу коштів по експедиціям на 1952 р.:
«… Горностаївська — 50 тис. руб.
Гаврилівсько-Нікопольська — 120 тис. руб.
Каховсько-Бериславська — 120 тис. руб.
Молочанська (Тереножкін) — 55 тис. руб.
Терпеньєвська (Рудинський) — 25 тис. руб.
Інгулецька (Славін) — 30 тис. руб.
Молочанська (Граков) — 60 тис. руб.
Кримська-Степова (Шульц) — 25 тис. руб.
Керченська (Блавацький) — 15 тис. руб.
Кам’янсько-Дніпровська (Граков) — 150 тис. руб.
Всього: 650 тис. руб.» (Протокол № 9, арк. 94).
своє незадоволення фінансуванням дослі-
джень на кам’яній Могилі висловив В.М. Да-
ниленко. на це директор Інституту П.П. Єфи-
менко відповів, що недостатнє фінансуван-
ня робіт на Південноукраїнському каналі і
на кам’яній Могилі викликані тим, що Мі-
ністерство бавовництва срср з призначених
1 200 тис. руб. перерахувало 200 тис. руб. не-
обхідно писати скаргу міністру. Припускаємо,
що така ситуація склалась у зв’язку з досі не за-
твердженим остаточним план будівельних ро-
біт на ділянці Південноукраїнського каналу, і
тому Міністерство не поспішало перерахову-
вати кошти. не пряме підтвердження цьому
виявили у щоденнику о.П. Довженка (запис
від 24.08.1951 р.): «Годинна бесіда з т. Кузнє-
цом Я.М. Про два варіанти: 1) (прийнятий уря-
дом); 2) Механічний (ідеї) 3) Другий дешевший на
п’ять мільярдів. Без Молочанського водосхови-
ща» (Дов женко 2013, с. 556).
наступний запис у щоденнику режисера, да-
тований вереснем 1952 р., був таким: «Дзвонив до
Запоріжжя. Нема ні Бочкіна [директор Укрводбу-
ду] … ні Сімакова. Відомо вже, що Молочанівського
самогону не буде. Адріанов [директор каховбуду] з
цього вдоволений вповні. Який же тепер приймуть
варіант? Для чого так надовго «заморозило» Бочкі-
на копальське господарство? Комусь за це очевидно
влетить. Тут адже справа мільярдів. І такої кон-
сервації пошуковців, робочих, машин. От конфлікт
для драми» (Довженко 2013, с. 535).
Рис. 6. Висікання каміння. Фото М.Л. Макаревича
(рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 135
Можливо, через те «заморожування» ро-
біт, розкопки на кам’яній Могилі у 1953 р.
не проводились. З наступного року роботи на
пам’ятці велись не за рахунок будівельних ор-
ганізацій (як у 1951—1952 рр.), а за бюджет-
ні кошти, що у свою чергу не могло не впли-
нути на рівень фінансування. У 1954 р. Інсти-
тут затвердив кошторис експедиції на 35 днів
12 тис. руб., хоча до цього говорилось про суму
в 40 тис. руб. Додаткові кошти, які просив Ін-
ститут, Президія не надала.
З листа за 1954 р.: «К огромному сожалению,
у нас в Институте к вопросу о Каменной Моги-
ле говорят не то с «холодком», а с настоящим
«холодом», ничем и никак не оправданным. …Я
совершенно не уверен, что буду иметь возмож-
ность сделать что-нибудь на Каменной Моги-
ле в этом году. Говорят, что нет денег, говорят,
что деньги будут отпущены только на некоторые
«большие» экспедиции, в числе которых наша
Мелитопольско-Терпеньевская, кажется, не бу-
дет фигурировать вовсе. … (Лист від 13.03.1954 р.
до М.о. алексєєв 4, Мелітополь).
У 1956 р. кошторис на сезон за розрахун-
ками М.Я. рудинського складав 13 400 руб. В
останній рік (1957) досліджень (директором
вже був призначений с.І. Бібіков) на робо-
ту експедиції було надано 20 тис. руб. (наказ
№ 79), що дозволило провести на пам’ятці такі
необхідні кріпильні роботи.
Зазначимо, що враховуючи особливість па-
м’ятки та складність роботи на ній, Мелі то-
польсько-Терпіннівська експедиція не була
належно профінансована. найбільше коштів
було виділено у 1951 р., а починаючи з 1954 р.
роботи на пам’ятці проводились за рахунок не-
значних бюджетних коштів.
Експедиційний склад
Мелітопольсько-Терпіннівська експедиція бу-
ла створена Інститутом археології, співробіт-
ники якого протягом двох перших років скла-
дали її основу: М.Я. рудинський (керівник),
М.Л. Макаревич (зам. керівника), н.П. ам-
бургер, В.М. Даниленко. крім того специфі-
ка роботи на пам’ятці вимагала залучення спе-
ціалістів з різних галузей науки і мистецтва. У
1951 р. М.Я. рудинський запросив в експеди-
цію фахівців з Ленінграда: співробітника ер-
мітажу Ф.М. Морозова, художника М.е. Іва-
4 Місцевий краєзнавець, знавець Мелітопольщини.
Брав участь у дослідженнях, на прохання М.Я. ру-
динського вів переписку і перемовини з різними
установами та організаціями.
нова і скульптора Л.В. калініна. Також серед
співробітників 1951—1952 рр. були художниця
Я.а. Мацеєвська та скульптор к.М. Білоскур-
ський (працював і у 1957 р.) з києва. над ви-
конанням плану пам’ятки працювали геоде-
зист І.а. Злобін, проекційний план накреслив
М.Л. Макаревич та М.е. Іванов. У 1951 р. було
зроблено понад 600 фотографій, виконаних
М.Л. Макаревичем, які фіксували зовнішній
вигляд пам’ятки. Виявлення місцезнаходжень
із зображеннями були здійснені значною мі-
рою завдяки зусиллям н.П. амбургер.
З 1954 р. і у наступні роки на кам’яній Мо-
гилі працювали співробітники музеїв В.Ф. Пе-
шанов (Запоріжжя) і н.Й. Волчкова (Мелі-
тополь), які крім польової роботи допомага-
ли М.Я. рудинському і у питаннях охорони
пам’ятки. У 1956 р. фотографічну документа-
цію пам’ятки здійснював співробітник Інсти-
туту Б.Б. копилов, також працювали студен-
ти київського гідромеліоративного інститу-
ту а.І. Мальований (топограф) і Й.В. Потурай
(зарисовщик).
Для проведення кріпильних робіт 1957 р.
було запрошено Л.П. Забєліна (гірський ін-
женер); фотозйомку цього року проводив
В.М. Гладилін (студент київського державного
університету), креслення виконував художник
В.І. Пойда (наказ № 79). У цьому році робо-
та на кам’яній Могилі йшла дуже організовано
і злагоджено. Л.П. Забєлін добре справлявся з
організацією кріпильних робіт; В.М. Гладилін
і В.І. Пойда злагоджено працювали в команді
з фіксації зображень. к.М. Білоскурський ро-
бив естампи, н.Й. Волчкова вела нагляд за ро-
ботою копачів.
крім того, у дослідженнях допомагали міс-
цеві жителі, з деякими з них М.Я. рудинський
вів дружню переписку.
Треба сказати, що у роботі М.Я. рудин-
ський був дуже прискіпливим, що видно з його
польових щоденників. За словами його сестри
Євгенії Яківни, гаслом брата завжди було: «Что
сделано наскоро — скоро и погибнет» (Звернен-
ня М.Я. рудинського…, арк. 2). а тому він на-
магався обирати найкращих креслярів, ху-
дожників, муляжистів, фотографів для того,
щоб фіксація пам’ятки була здійснена профе-
сійно. Проте, це не завжди вдавалося. Так, у
1954 р. Інститут, через відсутність фінансуван-
ня, відмовив досліднику у можливості запро-
сити фахівця з виготовлення гіпсових муляжів
к.М. Білоскурського, який добре зарекомен-
дував себе у попередні роки. З листа М.Я. ру-
динського за 1957 р.: «Своими сотрудниками, в
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4136
особенности Белоскурским и молодыми худож-
никами очень доволен» (Лист до а.М. Гофмана
від 15.07.1957 р.).
Замальовки до експедиційного життя
Існує дуже мало свідчень, які б дозволили від-
творити побут експедиції, а це було б надзви-
чайно цікаво. спробуємо зробити це хоча б у
вигляді окремих замальовок на основі листів,
щоденників та фото (рис. 7).
Треба сказати, що експедиційні умови на
кам’яній Могилі було досить складними, осо-
бливо для М.Я. рудинського, якому на той час
було 64 роки та який мав проблеми зі здоров’ям.
спочатку центром експедиційного життя був
намет, де зберігалось експедиційне майно; там
же жили М.Я. рудинський та М.Л. Макаревич
(рис. 8). не зважаючи на те, що добиратись до
кам’яної Могили з найближчого села було да-
леко, М.Я. рудинський все ж таки оселився у
місцевих жителів с. ново-Пилипівка: «Сьогод-
ні я вирішив перебратись до Ващуків. Не можна
так жити. Мені не вдається побути самому й
півдня. А там матиму окрему кімнату і стіл, за
яким зможу працювати. Втім, і в палатці бро-
нюю собі місце, хоч хаос, який царював на поло-
вині М.Л. (Макаревич) ще збільшився з прибут-
тям до нас В.М. (Даниленка)» (Щоденний № 1,
арк. 36).
Також гостро стояло питання експедицій-
ного транспорту: «Добиратись на роботу з села
було десь 4 км. Без машини не можна, про що я
писав Єфименку. Хоча б на перший місяць [лег-
кова машина], коли доведеться багато їздити».
(Щоденник № 1, арк. 7). Постійної машини
«випросити» у Інституту не вдалося.
М.Я. рудинський планував провести філь-
мування дослідницьких робіт на кам’яній
Могилі. З цього приводу він надсилав запит
до кіностудії. У перший тиждень експедиції
пам’ятку відвідала знімальна група київської
кіностудії художніх фільмів (асистент режисе-
ра І.н. Левченко та режисер, оператор «Пан-
філовців» І.П. Шматук), яка провела невелику
зйомку (рис. 9) за участі М.Я. рудинського. Про
долю зробленого тоді фільму згадує Є.Я. ру-
динська. У одному зі своїх листів вона пише,
що після смерті Михайла Яковича надала кі-
нострічку московському телебаченню, звідки
вона не повернулась (Звернення М.Я. рудин-
ського… Ф. 30, № 97, арк. 2).
У 1951 р. кам’яну Могилу відвідали олек-
сандр Довженко з дружиною Юлією солнце-
вою. Запис у щоденнику М.Я. рудинського від
29.08.51 р. «До нас приїхав учора Олександр Пе-
трович Довженко з дружиною Юлією Іпполіто-
вою… Вони їдуть до Каховки через Асканію Нову.
Дуже приємна і культурна людина. Кам’яна Мо-
гила справила на нього дуже сильне враження, і
він обіцяв приїхати ще раз» (Щоденник, зошит
№ 2, арк. 9—10).
Гостювання відомого режисера на кам’яній
Могилі фіксують фото, щоправда вони неве-
Рис. 7. М.Я. рудинський зі своїм песиком на розкоп-
ках. Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
Рис. 8. Школярі с. Терпіння на екскурсії та намет
М.Я. рудинського (Ф30, № 97)
Рис. 9. кінозйомка деталі каменю № 7. Фото М.Л. Ма-
каревича (рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 137
ликого розміру та поганої якості (рис. 10; 11).
Відомому режисеру та його дружині провели
екскурсію (серед представників Інституту були
П.П. Єфименко, М.Я. рудинський, В.М. Да-
ниленко та ін.). Протягом 1951—1956 рр. ре-
жисер регулярно приїздив на будівництво
міста нова каховка і каховської Гес. Тут він
працював над своєю «Поемою про море», яку
планував екранізувати, але не встиг.
У своєму щоденнику олександр Довженко за-
писав кілька рядків: «Обязательно в картине [ма-
ється на увазі фільм «Поема про море»] должны
быть археологи и раскопки. Вспомнить и распи-
сать подробно эту уникальную Каменную Могилу и
ночь разговоров, и как доисторический учитель ло-
вил мне ночью раков таким доисторическим спо-
собом. Подробно описать. Сравнить, как мой дед-
кудесник ловил рыбу. Археологи нужны как носите-
ли призмы времени» (Довженко 2013, с. 466).
Додамо кілька слів про родину Ващуків із
с. ново-Пилипівка, у яких М.Я. рудинський
жив кілька польових сезонів, листувався, дру-
жив. Такий відступ може додати яскравих фарб
до портрету самого дослідника. отже, Григорій
антонович Ващук працював охоронцем на го-
родах с. Терпіння поруч з кам’яною Могилою.
судячи з листів, М.Я. рудинський вважав його
людиною, яка вболіває за «кам’яномогильські
справи», тому він просив його відвідувати
пам’ятку та повідомляти про всі новини у лис-
тах. Також у Ващуків під час роботи експедиції
зберігалось експедиційне майно та отримані
археологічні матеріали, проводилась попере-
дня його обробка. З листів Михайла Яковича:
«Любі новофилипівці! … Як хазяйство і всі
тваринки…? …дуже багато всякої роботи, яка
заважає сісти за написання статті і книжки
про Кам’яну Могилу, яку мені дуже хочеться на-
писати. … які прогнози на хліб і на фрукти? Хо-
тілося б хоч одного разу побачити на власні очі
фруктове багатство вашого краю!» (Лист до
Ващуків від 07.04.1953 р.).
«… Вчора був у ботаніків, які вивчають рос-
лини в наших степах, говорив з ними про ті рос-
лини, які ми могли з вами, Григорію Антонови-
чу, посадити навколо Кам’яної Могили. Нам мо-
жуть дати і насіння, і саджанці. Виявляється,
що на наших степах водиться аж 6 видів різних
шипшин, багато красивих квіток, як наприклад,
дикий півон (т. зв. воронець), різні тюльпани,
різні анемони, і т. д. Все це можна дістати в за-
повіднику Академії наук. Я послав запитання ва-
шому Лісгоспу. Дістав відповідь, що для запроек-
тованої нами колючої огорожі Лісгосп може ви-
дати нам потрібну кількість саджанців акації і
гледичії» (Лист до Ващуків, с. ново-Пилипівка
від 20.11.1953 р.).
У 1957 р. штаб експедиції розміщувався
вже в с. Терпіння. З листа М.Я. рудинського:
«Трудности пребывания в Терпении (почта и те-
лефон прекращают жизнь в 5 часов вечера!) обе-
зоруживают. Мы живем в 6-ти км от места
работы, приезжаем с работы с запаздыванием
из-за машины, которую дает нам МТС, после 6
вечера, электрики вне центра нет, писать труд-
но…» (Лист до а.М. Гофмана від 15.07.1957 р.).
Частиною експедиційного життя також ста-
вали численні відвідувачі пам’ятки: місцеві жи-
телі, школярі, студенти, учасники краєзнавчих
гуртків і навіть мотопробігів (рис. 12; 13). Часто
М.Я. рудинський сам, іноді просив М.Л. Мака-
ревича чи н.П. амбургер, проводив екскурсії. Та-
кож ці заходи були частиною пам’яткоохоронної
Рис. 10. Приїзд кінорежисера о. Довженка з дружи-
ною. Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
Рис. 11. В.М. Даниленко із о.П. Довженком та
Ю. солнцевою біля каменя «стоп». Фото М.Л. Мака-
ревича (рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4138
роботи, започаткованої ним. Як показало по-
дальше життя, вони дали свої результати.
Створення заповідника
та заходи охорони пам’ятки
У жовтні 1952 р. питання про знесення пагор-
ба кам’яна Могила було зняте з порядку ден-
ного, як зазначалось у виявленому нами ар-
хівному документі (рудинський 1952а, арк. 1).
Про причини цього рішення у документі не
йшлося, найімовірніше, до цього підштовхну-
ла знач на вартість проекту.
М.Я. рудинський з цього приводу писав: «Со
всей откровенностью нужно признать, что мы
допустили огромное упущение, огромную ошиб-
ку, не объявив Каменную Могилу и ее окружение
территорией заповедной, что исключало бы воз-
можность проектирования створа Молочанской
плотины через холм Каменной Могилы, как была
исключена возможность ее проведения через так
назыв. Бердянское лесничество — замечательный
памятник нашей культуры…, насаженный в 1847
году» (рудинський 1952а, арк. 1).
отже, кам’яна Могила та її околиці, зважа-
ючи на нові реалії, вимагали негайного вклю-
чення до історико-культурного заповідника
ан Урср. У планах дослідника було створення
тут унікального музею первісного мистецтва і
первісної ідеології та лабораторії-майстерні, де
б виготовлялись фотокопії, естампи і муляжі.
Заповідник мав стати у майбутньому історико-
археологічною базою академії наук Урср на
приазовському півдні України (рудинський
1952а, арк. 3).
У 1953 р. Інститут археології надіслав кло-
потання до Президії ан Урср про оголошен-
ня території навколо кам’яної Могили запо-
відною. Президія у свою чергу клопотала пе-
ред Урядом. У проекті про заповідну територію
«кам’яна Могила» М.Я. рудинський зокрема
зазначав, що земельна ділянка, яка повинна
бути відведена під заповідник, не придатна для
посівів, колгосп використовує її як пасовисько,
а тому це не буде відчутною для нього втратою.
Тільки у 1954 р. рада Міністрів Урср ухва-
лила рішення про відведення ан Урср землі
під заповідник «кам’яна Могила». Відводи-
лась ділянка розміром 15 га на землях колгоспу
ім. сталіна Мелітопольського р-ну Запорізької
обл. у с. Терпіння. «Підприємствам, установам
…, переліченим у додатку, оплатити колгоспам
і радгоспам вартість невикористаних витрат,
вкладених у земельні ділянки, що відводяться, і
витрати зв’язані з відведенням землі» (розпоря-
дження ради Міністрів Урср № 676-р).
Як зазначав дослідник, пам’ятка завжди
притягала до себе відвідувачів різного віку і різ-
ного рівня культурності. Численні відвідувачі
залишили на поверхні кам’яних плит на вер-
шині кам’яної Могили і на стелі найбільшого
гроту свої «розписи», що в багатьох місцях по-
псували і знищили давні рисунки. З пам’ятки
продовжували брати пісок і бити каміння, що
негативно впливало на її стан. особливо це
стосувалося вибирання піску, що мало наслід-
ком сповзання кам’яних плит по схилах горба
і в подальшому могло спричинити руйнування
гротів кам’яної Могили.
Тому питання охорони заповітної території
мало стати наступним для негайного вирішен-
ня. академія наук підтримала створення запо-
відника, проте не поспішала виділяти кошти на
його охорону. найперше М.Я. рудинський про-
сив створити навколо заповідної території ого-
рожу, рів та взяти на роботу охоронця. Перепис-
ка з цього приводу тривала роки, тривали також
і випадки псування пам’ятки. У 1953 р., коли
роботи на кам’яній Могилі не проводились,
М.Я. рудинський відвідав пам’ятку разом із ко-
Рис. 12. екскурсія школярів із с. Терпіння, 1951 р.
(Ф30, № 97) Рис. 13. Прийом гостей із Грузії. Лекція і огляд гротів
(учасники мотопробігу Грузія—новостройки Украї-
ни). Фото М.Л. Макаревича (рудинський 1951/6)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 139
легами із Мелітопольського музею (Ф.Ф. ку-
лик, н.Й. Волчкова та М.а. Зосимович) та пе-
реконався, що її стан був незадовільним.
З повідомлення: «… ті підкопи, які були за-
криті нами після дослідження, знову були розко-
пані відвідувачами …, які раз-у-раз їх показува-
ли» (рудинський М.Я. результати…, арк. 2).
«Під час огляду виявлено два глибокі котлова-
ни [для вибірки піску]… На західному боці гор-
ба … колгосп утворив тирло для хворої скотини.
Гній та солома засмітили просторінь між двома
дуже цікавими плитами із зображеннями» (ру-
динський М.Я. результати…, арк. 2).
З листа М.Я. рудинського до Голови астра-
ханьського кормосовхозу Запорізької обл.:
«Местные жители, хорошо знающие Каменную
Могилу, многие из которых принимали участие
в работах … экспедиции, относятся к памят-
нику с надлежащим вниманием и не допускают
его разрушения. Совершенно иначе в отношении
памятника ведут себя жители более удаленных
населенных пунктов, приезжающие сюда за пес-
ком. В нескольких местах у подножия холма
такие заезжие добытчики песка выбрали боль-
шие котлованы, в которые сползают огромные
плиты, что угрожает разрушению целого ряда
местонахождений с рисунками. Одной из орга-
низаций «добывающей» песок с холма Каменная
Могила оказался Астраханский кормосовхоз.
Мы отослали одну из машин с разъяснением …,
но вскоре через день или два появилась другая ма-
шина» (Лист від 29.10.1953).
«…Мною получены сведения о том, что на Ка-
менной Могиле — в связи с продолжением строи-
тельства Соцгородка — бьют камень и вывозят
его в Соцгородок. Уведомляют, что разбит ка-
мень № 73 — один из шлифовальных камней эпохи
бронзы» (Лист від 10.07.1953 р.). В іншому лис-
ті повідомлялось, що побито кілька каменів,
один з них з полісуаром.
З листів М.Я. рудинського: «Мої співробітни-
ки повідомили мене, що на Кам’яній Могилі хтось
… дозволив собі бити камінь і кудись його вивози-
ти у Соцгородок. … Ви уявляєте міру мого зане-
покоєння цим обурливим фактом … не розуміючи
величезного наукового значення Кам’яної Могили
бити камяномогильський камінь на якісь потре-
би. Камінь Кам’яної Могили не годиться як буді-
вельний матеріал. Кам’яна Могила перебуває під
охороною. Прошу вас вжити всіх заходів, щоб оте
неподобство … більше не мало місця» (Лист до го-
лови Терпінівської сільради від 10.08.1953 р.).
«… мы были уверенны, что терпеньевский
колхоз … не будет в числе организаций, нанося-
щих ущерб Каменной Могиле, и, наоборот, будет
помощником в деле охраны памятника. … В суб-
боту к К.М. подошла машина (самосвал) с тре-
мя рабочими … которые начали ломать камень
… против того камня, на котором нами сделана
охранная надпись… Несмотря на указания, что
этого делать нельзя, приехавшие сказали, что
одну машину они уже набили … Как указали кол-
хозники, первой ходкой приезжал сам зам. пред-
седателя колхоза» (Лист до голови Терпінів-
ської сільради від 30.11.1953 р.).
Зважаючи на труднощі проведення охорон-
них робіт кам’яної Могили М.Я. рудинський
робив спроби втілити хоч якість заходи само-
стійно. Так, він листувався з колегами місце-
вих музеїв, знаходив однодумців серед місце-
вих жителів сс. ново-Пилипівки та Терпіння,
проводив просвітницьку діяльність, вкладав у
цю справу свої гроші.
серед просвітницьких заходів — екскурсії,
статті у місцеві газети, лекції тощо. З листа:
«Не могли бы вы раздобыть просимое количество
этого номера [газети «Червоне Запоріжжя»] …
со статьей о Каменной Могиле. Мне хотелось
оформить … плакат-оповещение о памятни-
ке и необходимости его охранять для несколь-
ких местных сельсоветов и сельских библиотек»
(Лист до В.Ф. Пешанова від 20.11.1953 р.).
Очень хорошо, что вы разместили в Запорож-
ской Правде вашу заметку об охране археологи-
ческих памятников. …Совершенно необходимо го-
ворить об этом нашей широкой публике. Я с тре-
вогой думаю о начале весны на Каменной Могиле.
Охраны нет, Академия денег на сторожа пока не
дает. Я сказал, что сторожа буду оплачивать
сам» (Лист від 13.03.1954 р. до М.о. алексєєв,
Мелітополь).
«… Договорились с Николаенко [охоронець на
кам’яній Могилі], что … буду оплачивать его…
Он должен следить за порядком на К.М., не по-
зволять производить выпас скота и разрушать
созданные нами, пусть и очень еще примитивные,
средства защиты холма К.М. от всяких повреж-
дений пастухами, песковозами и каменярями. …
Начальство новое (у нас директорствует
С.Н. Бибиков…) в том же настроении, мол, запо-
ведник — это роскошь, и не известно нужно ли его
создавать. Я не умею убеждать. Поэтому сторож
на К.М. — мой сторож» (Лист від 25.04.1955 р. до
н.Й. Волчкової, Мелитопольський музей).
«Все делается со страшными трудностями и
бесконечными осложнениями. Хотя заявка от Ин-
ститута в Президиум Академии об охраннике на
Каменной Могиле подана давно, наши «осложни-
тели» умудряются мариновать вопрос» (Лист до
олександра Миколайовича від 12.03.1956 р.).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4140
У 1954 р. М.Я. рудинському нарешті вдалося
провести роботи з облаштування колючої жи-
вої огорожі та рову навколо заповідної терито-
рії. З цього приводу дослідник переписувався
з а.Й. Дзедровичем, директором Мелітополь-
ського Лісгоспу, який допомагав в облашту-
ванні живої огорожі; директором Мелітополь-
ської МТс, який надав техніку та робітників
для копання охоронного рову.
З листів: «… Я був у одного спеціаліста по лі-
совій справі, говорив з ним про такі рослини, які
не їсть скотина, і він назвав мені т.зв. скумпію,
яку не їдять ні кози (ці вороги дерева!), ні вівці,
ні велика рогата худоба! От як би нам цієї скум-
пії достати! Я буду добиватися, щоб нам відпус-
тили потрібну кількість саджанців» (Лист до
І.а. Миколаєнка, охоронця, від 26.03.1954 р.).
«Мне кажется, что было бы всего лучше за-
садить нашу полосу скумпией … она более всего
подходит к обстановке К.М. в древности. Ведь
скумпия — реликт растительности третичной
эпохи» (Лист М.о. алексеєву від 21.03.1956 р.).
До кінця 1954 р. (поки дозволяли погод-
ні умови) планувалось вирити рів завглибшки
1,5 м з бруствером (виконавець Мелітопольська
МТс) та насадити живу колючу огорожу шири-
ною 7 м (виконавець Мелітопольський лісгосп).
З обома організаціями домовлявся М.Я. рудин-
ський. І хоч Президія ан Урср виділила на це
необхідні кошти, роботи здійснити не вдалося.
Виділені гроші залишились не використаними.
наступного року М.Я. рудинський знову пода-
вав клопотання до дирекції Іа, але цього разу там
не поспішали просувати справу у Президії ан до
отримання згоди від організацій-виконавців.
У 1955 р. М.Я. рудинський отримав відря-
дження на кам’яну Могилу. З тексту його пові-
домлення про це, поданого до Інституту архео-
логії: «І разом з тим, не зважаючи на всі клопо-
тання, справу з охороною Кам’яної Могили ми не
можемо розв’язати протягом трьох років.
В моїх доповідних записках і звідомленням
про заходи до охорони Кам’яної Могили в 1953 і
1954 рр. я не одного вже разу повідомляв про за-
грозу цілісності пагорба Кам’яна Могила в цілому
і окремих знаходжень з наскальними рисунками на
його схилах та на прилеглій до них території. Я не
міг добитися допомоги у справі ефективної охоро-
ни пам’ятки. Тим часом я відзначив цілий ряд руй-
націй та пошкоджень (нові «розписи» відвідувачів
на плитах вершини КМ, знищення плити № 28,
пошкодження плити № 20, осідання стелі в т. зв.
гроті «мамонт» у зв’язку з вибіркою піску і т.д.).
Те, чого я міг досягти в роботах 1953 і 1954 рр., був
неглибокий охоронний рів навколо горба Кам’яна
Могила протяжністю коло 400 м, що перепиняв
в’їзд машин і підвод … і певною мірою захищав від
переганяння скоту та тирлування.
… Отже, пересвідчившись, що всі мої клопо-
тання про охорону заповідної території і, осо-
бливо, горба КМ, не мали конкретних наслідків, в
1955 р. я взяв на себе оплату сторожа до мого при-
їзду у вересні. …треба сказати це дало позитив-
ні результати: помітних пошкоджень каміння не
виявлено, територія навколо пам’ятки не витоп-
тана скотом (Повідомлення, № 91/2, арк. 6).
У цьому році було таки здійснено обкопу-
вання охоронної території за допомогою рову
та бруствера, а також підготовка ґрунту для ви-
садки колючих насаджень на весну наступного
року. Після висадки рослин їх треба було охо-
роняти та підтримувати (полоти, досаджувати)
протягом трьох років. М.Я. рудинський домо-
вився про допомогу з колгоспом в с. Терпіння.
«Робота екскаватора на глибині 1,5 м, а місця-
ми і трохи більше, і оранка смуги землі вздовж меж
заповідної території загальною протяжністю по-
над кілометр, могли зачепити якісь культурні за-
лишки археологічного характеру, це не могло не
хвилювати. Тим більше, що я не міг отримати по-
трібної допомоги від наших музеїв: Мелітополь-
ський не мав можливості послати когось із своїх
співробітників, Запорізький музей міг відрядити
свого співробітника В.Ф. Пешанова всього на три
дні. Вважаю за справжню удачу, що наша техніка
не виявила якогось скупчення культурних решток,
що спричинилося до зупинки техніки і потребувало
розкопок» (Повідомлення, № 91/2, арк. 9).
У 1956 р., оглядаючи ззовні «грот мамонта»,
було зафіксовано у північно-західній частині
перекриття тріщину. Вона викликала побою-
вання за цілісність пам’ятки. Причини цього
М.Я. рудинський називає такі: неодноразове
розчищення гроту камери протягом останніх
років, зондажі, і особливо виїмка піску біля
підніжжя пагорба. Виявлення тріщини стало
сигналом, що збереження гроту у його тепе-
рішньому вигляді має бути першочерговим за-
вдання на наступні років.
Також у цьому році експедиція проводила
роботи в першому північному гроті. М.Я. ру-
динський писав з цього приводу таке: «Якихось
виразних слідів перебування давніх відвідувачів
гроту епохи бронзи-раннього заліза не знати. …
не виявлено … слідів «християнізації» пам’ятки.
… Але в недавній час вся стеля, а почасти і кар-
низи, буквально заспіль зарисовані написами мо-
лодих відвідувачів Кам’яної Могили, що залиши-
ли на них свої «візитні картки» із зазначенням
імен і прізвищ» (рудинський 1956а, арк. 11). Ві-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 141
домо, що перші спроби кінця 1930-х рр. зро-
зуміти картину, накреслених на стелі гроту
зображень, не дала результатів. Таку ж спро-
бу зробив і М.Я. рудинський, але ця частина
пам’ятки була фактично втрачена через нероз-
важливі «хлоп’ячі вправи в каліграфії». Дослід-
ник зафіксував у гіпсових естампах лише ті
фрагменти давніх зображень, які більш-менш
збереглись.
Про заходи з охорони заповідної території
у 1958 р. дізнаємось з подання а.М. Гофману
(заступнику директора Іа по адмінгоспчасти-
ні). Зокрема, в ньому говорилось, що в охоро-
ні заповідної території існує кілька проблем:
відсутні підтримка охоронного рову навколо
пам’ятки та догляд за посадкою. М.Я. рудин-
ський просив виділити на ці роботи певні ко-
шти. крім того, просив надати кошти на по-
новлення охоронних таблиць та таблиць, що
позначають найбільш визначні об’єкти. Вико-
нання цих заходів, на його думку, сприятиме «і
охороні пам’ятки, і організованому показові її»
(Подання а.М. Гофману від 17.06.1958 р.).
М.Я. рудинський започаткував охорон-
ні заходи на кам’яній Могилі, продовжували
його роботу Є.Я. рудинська, В.М. Гладилін,
В.М. Даниленко, Б.Д. Михайлов.
Висновки М.Я. Рудинського
стосовно пам’ятки
результатом досліджень на кам’яній Моги-
лі стала монографія М.Я. рудинського (1961),
яка була опублікована вже після смерті дослід-
ника зусиллями його сестри Є.Я. рудинської
(1967) та учня В.М. Гладиліна. До цього резуль-
тати досліджень публікувались у кількох стат-
тях (1952; 1953; 1955; 1957). Загалом висновки
М.Я. рудинського стосувались процесу фор-
мування пагорба кам’яної Могили, хронології
та інтерпретації петрогліфів, найближчих ана-
логій пам’ятки.
Дослідник вважав абсолютно очевидним,
що в процесі утворення пагорба найбільше роз-
мивались північні його схили, тому саме у цій
частині зосереджено найбільше гротів і печер.
Для встановлення етапів руйнування вершини
та навісів пагорба даних було недостатньо. об-
вал каміння міг відбутися одномоментно, у ре-
зультаті осідання кам’яного масиву, чи якогось
сильного руху пагорба. Імовірно, це відбулося
порівняно недавно, коли кам’яна Могила пе-
рестала бути культовим місцем.
М.Я. рудинський помітив, що давні худож-
ники під час створення зображень та компози-
цій використовували природні нерівності ка-
міння. на основі цього дослідник зробив при-
пущення, що рисунки того чи іншого гроту чи
навісу могли бути створені групою посвячених
осіб (чи однієї особи — «чаклуна»), які являли
собою окремий колектив та мали на горі своє
святилище.
оскільки на кам’яній Могилі дослідник не
виявив перекривання давніших зображень пізні-
шими, то зробив висновок про хронологічну од-
ношаровість виявлених на пам’ятці пет рогліфів.
не всі дослідники кам’яної Могили поділяють
цю точку зору. натомість о.М. Бадер і В.М. Да-
ниленко здійснили хронологічний поділ петро-
гліфів, взявши за основу різницю у висотах.
М.Я. рудинський утримувався від датуван-
ня тих, чи інших зображень на основі техні-
ки їх виконання. Він вважав, що наявні фак-
ти свідчать про те, що значна частина зобра-
жень кам’яної Могили належить населенню
стоянки Червона Гора, розміщеного за 10 м від
кам’яної Могили. не доречно, на його дум-
ку, датувати т. зв. грот «мамонта» добою па-
леоліту. Вирішення цього питання залежить
від розкопок на вершині кам’яної Могили,
де вціліли два гроти. Більшість зображень, на
думку М.Я. рудинського, у кількісному спів-
відношенні належить населенню доби брон-
зи. Вони об’єднані тематикою скотарсько-
землеробського устрою, пов’язаного із куль-
том сонця. В.М. Гладилін (1964) вважав, що
нижньою датою для зображень кам’яної Мо-
гили може бути доба мезоліту, що на сьогодні
являється загальноприйнятою точкою зору.
М.Я. рудинський писав, що найближчі па-
ралелі кам’яній Могилі слід шукати у півден-
ному — південно-східному напрямку, «куди
веде нас спільність шляху історико-культурного
розвитку давнього населення Приазов’я, Криму,
Кавказу та закаспійських степових просторів».
Деякі аналогії знаходив у наскальних зображен-
нях скандинавії доби бронзи, в Бретані (мега-
літичні споруди). У подальшому цей напрямок
отримав розвиток у дослідженнях В.М. Дани-
ленка (1986), В.В. отрощенка (2012) та ін.
Висновки М.Я. рудинського щодо утворення
пагорба кам’яної Могили, виділення деяких ета-
пів цього процесу, інтерпретація окремих знахі-
док та його висновки щодо характеру нанесення
зображень, вже зайняли своє місце в археології.
З часом підтвердилась і думка дослідника щодо
відсутності на пам’ятці палеоліту. на думку д.і.н.
В.В. отрощенка: «Найкраща книжка, присвячена
Кам’яній Могилі, була написана М.Я. Рудинським»,
і щось додати до цих слів досить важко.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4142
* * *
М.Я. рудинський помер у червні 1958 р., йому
було 71. сім останніх років свого життя дослід-
ник присвятив кам’яній Могилі. Він помер
раптово (очевидно, далась в знаки напружена
праця останніх років) перед самим від’їздом в
останню за його планом експедицію на кам’яну
Могилу. Хотів уточнити свої висновки перед
здачею до друку монографії та підготовленого
корпусу кам’яномогильських петрогліфів.
Висновки
на основі значного архівного матеріалу нами
було здійснено огляд діяльності Мелі то по ль-
сько-Терпіннівської експедиції на ка м’я ній
Могилі у 1950-х рр. та розглянуто один із на-
прямків діяльності її керівника д. і. н. М.Я. ру-
динського. обидва аспекти стосуються історії
вивчення кам’яної Могили, що важливо, адже
досі не існує спеціального дослідження, при-
свяченого цій тематиці.
створення Мелітопольсько-Терпіннівської
експедиції було зумовлене будівництвом Мо-
лочанського водосховища, води якого мали б
знищити унікальну пам’ятку. Тому роботи, які
проводила експедиція, були екстреними та ря-
тувальними. основні зусилля цих досліджень
були спрямовані на відкриття плит із зображен-
нями та їх фіксацію. За п’ять польових сезонів
було відкрито і описано значну кількість зобра-
жень на кам’яних плитах, серед яких вже відомі
та нові (всього понад 50). Для здійснення цього
завдання було виконано складну кріпильну ро-
боту із залученням фахівців і «важкої» техніки.
Про важливість фіксації цілісних зображень, а
не їх частин, висловлювався М.Я. рудинський,
який вважав, що тільки так можна здійснити в
майбутньому більш-менш точну інтерпретацію
петрогліфів кам’яної Могили. Також співробіт-
ники експедиції здійснили перший топографіч-
ний план пам’ятки. Зафіксували її вигляд у по-
над 600 фотографіях. Загалом же, дослідні робо-
ти, проведені Мелітопольсько-Терпіннівською
експедицією на кам’яній Могилі у 1950-х рр.,
можна вважати першими масштабними та ґрун-
товними дослідженнями пам’ятки.
оскільки будівництво водосховища було
«заморожене», кам’яна Могила вціліла і досі
залишається об’єктом наукових досліджень. Те,
що пам’ятка збереглась у тому вигляді, який за-
став М.Я. рудинський у 1950-х рр., стало мож-
ливим завдяки активній охоронній діяльності
дослідника. саме М.Я. рудинський став ініці-
атором створення на кам’яній Могилі заповід-
ника академії наук, дуже важко просував це пи-
тання, долаючи численні бюрократичні пере-
пони. крім того він займався популяризацією
пам’ятки: писав статті, читав лекції, прово-
див екскурсії, щоб долучити місцеве населен-
ня до культурної та історичної спадщини їхньо-
го краю. Його зусилля не були марними, а його
захоплення пам’яткою передавалось іншим. З
листа школярів Терпіннівської с/ш до Є.Я. ру-
динської: «Наш кружок совсем недавно ходил в
поход на Каменную Могилу. Целью нашего похода
было провести воскресник: очистить террито-
рию от мусора и возобновить надписи на гротах
и пещерах. … надписи и обозначения на плитах,
сделанные Михаилом Яковлевичем, уже почти
совсем стерлись, а названий гротов нет совсем.
Можно ли нам обновить эти надписи? Если да,
мы во время весенних каникул обязательно это
сделаем» (Листи Є.Я. рудинській, арк. 3).
Гладилін В.М. До питання про вік наскельних рисун-
ків кам’яної Могили // археологія. — к., 1964. —
Т. XVI. — с. 82—88.
Даниленко В.М. кам’яна Могила. — к.: наукова думка, 1986.
Довженко А.П. Дневниковые записи. 1939—1956. — Харь-
ков: Фолио, 2013.
Михайлов Б.Д. До історії вивчення кам’яної Могили //
Древности степного Причерноморья и крыма. сб.
науч. трудов. — Запорожье, 1992. — ІІІ. — с. 24—32.
Михайлов Б.Д. Петрогліфи кам’яної Могили: семанти-
ка. Хронологія. Інтерпретація. — Запоріжжя: Дике
поле, 1999.
Отрощенко В.В. роль мотивов изображений Гямигая в
опре делении древней истории нахчывана // Nax-
civan: ilk yaşayiş vә şәhәrsalma yeri kimi. — Naxcivan,
2012. — с. 85—94.
Рудинский М.Я. каменная Могила // краткие сообщения
Института археологии ан Украины. — к., 1952. —
Вып. 1. — с. 21—31.
Рудинский М.Я. каменная Могила // краткие сообщения
Института археологии ан Украины. — к., 1953. —
Вып. 2. — с. 69—71.
Рудинский М.Я. к вопросу о наскальных изображениях
каменной Могилы // краткие сообщения Институ-
та археологии ан Украины. — к., 1956. — Вып. 5. —
с. 64—70.
Рудинский М.Я. Петроглифический комплекс каменной
Могилы // краткие сообщения Института археоло-
гии ан Украины. — 1957. — Вып. 7. — с. 20—31.
Рудинський М.Я. кам’яна Могила. — к.: ан Урср, 1961.
Рудинська Є.Я. кам’яна Могила. — к.: Мистецтво, 1967.
Архівні матеріали
Ефименко П.П. комплекс археологических памятни-
ков в районе каменной Могилы // на Іа нанУ. —
1951. — Ф62, опис 1. — № 153. — арк. 17—21.
Звернення від 22.07.1952 р. М.Я. рудинського до П.П. Єфи-
менка // на Іа нанУ. — Ф30. — № 73/8. — арк. 1—2.
Звернення М.Я. Рудинського до школярів та ін. // на Іа
нанУ. — Ф30. — № 97.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 143
кам’яна Могила. Видатна пам’ятка приазовського півдня
Урср // на Іа нанУ. — Ф30. — № 95.
Лист до Ващуків, с. ново-Філіповка від 27.05.1953 р. // на
Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр.
Лист від 10.07.1953 р. // на Іа нанУ. — Ф30. — Листу-
вання у справах кам’яної Могили 1953—1957 рр.
Лист до голови Терпінівської сільради від 10.08.1953 р. //
на Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах
кам’яної Могили 1953—1957 рр.
Лист до В.Ф. Пешанова від 20.11.1953 р. // на Іа нанУ. —
Ф30. — Листування у справах кам’яної Могили
1953—1957 рр.
Лист до Ващуків, с. ново-Філіповка від 20.11.1953 р. // на
Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр.
Лист до голови Терпінівської сільради від 30.11.1953 р. //
на Іа нанУ. Листування в справі охорони кам’яної
Могили, жовтень—грудень 1953 р. — Ф30. — № 95.
Лист від 09.02.1954 р. до Федора Михайловича // на Іа
нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр.
Лист від 13.03.1954 р. до М.о. алексеєва, Мелітополь //
на Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах
кам’яної Могили 1953—1957 рр.
Лист до І.А. Миколаєнка, охоронця, від 26.03.1954 р. // на
Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр.
Лист в Одесу від 09.11.1954 р. // на Іа нанУ. — Ф30. — Лис-
тування у справах кам’яної Могили 1953—1957 рр.
Лист зам. голові Вк Мелітопольської ради депутатів тру-
дящих від 17.03.1955 р. // на Іа нанУ. Листуван-
ня в справі охорони кам’яної Могили, жовтень—
грудень 1953 р. — Ф30. — № 95. — арк. 20.
Лист від 25.04.1955 р. до н.Й. Волчкової, Мелитополь-
ський музей // на Іа нанУ. — Ф30. — Листування
у справах кам’яної Могили 1953—1957 рр.
Лист до Олександра Миколайовича від 12.03.1956 р. // на
Іа нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр.
Лист до Антона Йосиповича від 10.07.1957 р. // на Іа
нанУ. — Ф30. — Листування у справах кам’яної
Могили 1953—1957 рр. — № 77/1.
Лист до А.М. Гофмана від 15.07.1957 р. // на Іа нанУ. —
Ф30. — Листування у справах кам’яної Могили
1953—1957 рр. — № 77/1.
Лист до начальника товарної станції Мелітополь від
02.08.1957 р. // на Іа нанУ. — Ф30. — Листування у
справах кам’яної Могили 1953—1957 рр. — № 77/1.
Листи Є.Я. Рудинській від школярів // на Іа нанУ. —
Ф30. — № 97.
Наказ № 79 Іа ан Урср від 21.06.1957 р. // на Іа
нанУ. — Ф30. —№ 77/2.
Повідомлення Рудинського М.Я. про наслідки відряджен-
ня до Запоріжжя і Мелітополя в справі охоронних
заходів на заповідній території «кам’яна Могила»
між 24.09 та 30.10.1955 р. // на Іа нанУ. — Ф30. —
№ 91/2.
Подання А.М. Гофману від 17.06.1958 р. // на Іа нанУ. —
Ф30. — № 77/1.
Подання Рудинського М.Я. до директора Іа ан Урср
с.І. Бібікова від 11.01.1956 р. // на Іа нанУ. —
Ф30. — № 76/2. — арк. 10.
Протокол № 9. Протоколы заседаний Ученого совета за
1952 г. // на Іа нанУ. — адмін. — № 1952/35. —
книга № 3.
Розпорядження Ради Міністрів Урср №676-р від 07.07.
1954 р. // на Іа нанУ. — Ф30. — № 75/2. —
арк. 32.
Рудинский М.Я. отчет Мелитопольско-Терпеньевской
экспедиции за 1951 г. // на Іа нанУ. — Фонд екс-
педицій. — 1951/6.
Рудинський М.Я. До питання про заповідник // на Іа
нанУ. — 1952а. — Ф30. — № 76/2. — арк. 1—3.
Рудинський М.Я. До утворення заповідника кам’яна Мо-
гила (датований 07.07.1953 р. // на Іа нанУ. —
Ф30. — № 91.
Рудинський М.Я. результати відрядження в питаннях охо-
рони кам’яної Могили між 13 і 28 жовтням 1953 р. //
на Іа нанУ. — Ф30. — № 91/1.
Рудинський М.Я. Щодо роботи Мелітопольсько-Тер пі-
ньївської експедиції // на Іа нанУ. — 1956. —
Ф30. — № 76/2. — арк. 12—16.
Рудинський М. Мелітопольсько-Терпіннівська експедиція
Іа ан Урср. Попередній звіт про роботи, здійснені
на кам’яній Могилі в липні—серпні 1956 р. // на Іа
нанУ. — 1957а. — Ф30. — № 76. — арк. 32.
Щоденник Мелітопольсько-Терпінівської експедиції.
М.Я. рудинський // на Іа нанУ. — 1951/6. — зо-
шит № 1, № 2.
Надійшла 19.09.2017
И.Г. Тарасенко
Младший научный сотрудник редакционно-издательского отдела
Института археологии НАН Украины, iryna_tarasenko@ukr.net
к ИсТорИИ сПасаТеЛьныХ ИссЛеДоВанИЙ на каМенноЙ МоГИЛе В 1950-х гг.
каменной Могиле посвящен значительный научный материал. основными ее исследователями считают о.н. Ба-
дера, В.н. Даниленко, М.Я. рудинского, В.М. Гладилин, Б.Д. Михайлова. История изучения каменной Могилы
начинается с конца XIX в. и продолжается сегодня, однако до сих пор не существует специального исследования
на эту тему.
Данная статья посвящена спасательным археологическим исследованиям на каменной Могиле в 1950-х гг.,
обусловленным строительством Молочанского водохранилища. работы осуществлялись Мелитопольско-
Терпеньевской экспедицией Иа ан Усср под руководством д. и. н. М.Я. рудинского.
основное усилие этих исследований было направлено на открытие плит с рисунками и их фиксацию. За пять
полевых сезонов было открыто и описано значительное количество изображений на каменных плитах, как из-
вестных ранее, так и новых (более 50). Для осуществления этой задачи было проделано сложную крепежную ра-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4144
боту, с подключением специалистов и «тяжелой» техники. о важности открытия всего изображения целиком вы-
сказывался М.Я. рудинский, который считал, что только так можно осуществить в будущем более-менее точную
интерпретацию рисунка. Также сотрудники экспедиции осуществили первый топографический план памятника.
Зафиксировали его вид в более чем 600 фотографиях.
Поскольку строительство водохранилища было «заморожено», каменную Могилу не уничтожили. У М.Я. ру-
динского появилась возможность активно заниматься вопросом охраны памятника. Именно он стал инициа-
тором создания на каменной Могиле заповедника академии наук. кроме того, он писал статьи, читал лекции,
проводил экскурсии, чтобы приобщить население к культурному и историческому наследию их края.
По сравнению с предыдущими годами, работы Мелитопольско-Терпеньевской экспедицией в 1950-х гг. мож-
но считать первыми масштабными и основательными исследованиями памятника.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Каменная Могила, М.Я. Рудинский, А.П. Довженко, исследования на новостройках, 1950-е гг.,
Мелитопольско-Терпеньевская экспедиция ИА АН УССР, архивные материалы.
Iryna H. Tarasenko
Research associate of the Editing and Publishing Department of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, iryna_tarasenko@ukr.net
HIstory of rescue studIes at KamIaNa moHyla IN 1950s
a great number of research works is devoted to Kamiana mohyla. Its main researchers are o.m. Bader, V.m. danylenko,
m.ya. rudynskyi, V.m. Hladylin, and B.d. mykhailov. the history of the study of Kamiana mohyla begins at the end of the
19th century and lasts until today, though, there is no special study on this topic so far.
this article is devoted to the rescue archaeological research at Kamiana mohyla in the 1950s due to the construction of the
molochansk reservoir. the works were carried out by the melitopol-terpinnia expedition of the Institute of archaeology,
the academy of sciences of the ukrainian ssr headed by dsc. m.ya. rudynskyi.
the main effort of these studies was aimed at the discovery of plates with patterns and at their recording. during five
field seasons, a significant number of images on stone slabs, both known before, and new (over 50) were discovered and
described. to accomplish this task, a complicated mounting work was done, with enlisting the services of the specialists and
«heavy» equipment. the importance of revealing the whole image was suggested by m.ya. rudynskyi, who believed that this
was the only way to make more or less accurate interpretation of the picture in the future. the expedition researchers also
carried out the first topographical plan of the monument. they recorded its appearance in more than 600 photographs.
since the construction of the reservoir was frozen, Kamiana mohyla was not destroyed. m.ya. rudynskyi was actively
involved in the issue of monument’s protection. It was he who initiated the creation of the Preserve of the academy of
sciences at Kamiana mohyla. In addition, he wrote articles, gave lectures and excursions to introduce the population to the
cultural and historical heritage of their land.
compared with previous years, the work of the melitopol-terpinnia expedition in the 1950s can be considered the first
large-scale and thorough research of the monument.
K e y w o r d s: Kamiana Mohyla, M.Ya. Rudynskyi, O.P. Dovzhenko, research at new buildings, the 1950s, the Melitopol-
Terpinnia Expedition of the Institute of Archaeology, the Academy of Sciences of the USSR, archival materials.
References
danylenko V.m. Kamiana mohyla. Kyiv: Naukova dumka, 1986.
dovzhenko a.P. dnevnikovyie zapisi. 1939-1956. Kharkiv: folio, 2013.
Hladylin V.m. do pytannia pro vik naskelnykh rysunkiv Kamianoi mohyly. Arkheolohiia. Kyiv, 1964, vol. XVI, pp. 82-88.
mykhailov B.d. do istorii vyvchennia Kamianoi mohyly. In: Drevnosti stepnoho Prichernomoria i Kryma. Zaporizhzhia, 1992,
vol. III, pp. 24-32.
mykhailov B.d. Petrohlify Kamianoi mohyly: semantyka. Khronolohiia. Interpretatsiia. Zaporizhzhia: dyke pole, 1999.
otroshchenko V.V. rol motivov izobrazhenii Giamigaia v opredelenii drevnei istorii Nakhchyvana. In: Naxcivan: ilk yaşayiş vә
şәhәrsalma yeri kimi. Naxcivan, 2012, pp. 85-94.
rudynskyi m.ya. Kamennaia mogila. Kratkiie soobshcheniia Instituta arkheologii AN Ukrainy. Kyiv, 1952, iss. 1, pp. 21-31.
rudynskyi m.ya. Kamennaia mogila. Kratkiie soobshcheniia Instituta arkheologii AN Ukrainy. Kyiv, 1953, iss. 2, pp. 69-71.
rudynskyi m.ya. K voprosu o naskalnykh izobrazheniiakh Kamennoi mogily. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN
Ukrainy. Kyiv, 1956, iss. 5, pp. 64-70.
rudynskyi m.ya. Petroglificheskii kompleks Kamennoi mogily. Kratkiie soobshcheniia Instituta arkheologii AN Ukrainy. Kyiv,
1957, iss. 7, pp. 20-31.
rudynskyi m.ya. Kamiana mohyla. Kyiv: aN ursr, 1961.
rudynska ye.ya. Kamiana mohyla. Kyiv: mystetstvo, 1967.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T06:58:09Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тарасенко, І.Г. 2023-12-05T12:42:40Z 2023-12-05T12:42:40Z 2017 До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. / І.Г. Тарасенко // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 130–144. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195513 Статтю присвячено рятівним археологічним дослідженням на Кам’яній Могилі у 1950-х рр., здійснених Мелітопольсько-Терпіннівською експедицією під керівництвом М.Я. Рудинського. Роботи були зумовлені будівництвом Молочанського водосховища. A great number ofresearch worksis devoted to Kamiana Mohyla.Its main researchers are O.M. Bader, V.M. Danylenko, M.Ya. Rudynskyi, V.M. Hladylin, and B.D. Mykhailov. The history of the study of Kamiana Mohyla begins at the end of the 19th century and lasts until today, though, there is no special study on this topic so far. This article is devoted to the rescue archaeologicalresearch at Kamiana Mohyla in the 1950s due to the construction ofthe Molochansk reservoir. The works were carried out by the Melitopol-Terpinnia Expedition of the Institute of Archaeology, the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR headed by DSc. M.Ya. Rudynskyi. The main effort of these studies was aimed at the discovery of plates with patterns and at their recording. During five field seasons, a significant number of images on stone slabs, both known before, and new (over 50) were discovered and described. To accomplish this task, a complicated mounting work was done, with enlisting the services of the specialists and «heavy» equipment. The importance of revealing the whole image was suggested by M.Ya. Rudynskyi, who believed that this was the only way to make more or less accurate interpretation of the picture in the future. The expedition researchers also carried out the first topographical plan of the monument. They recorded its appearance in more than 600 photographs. Since the construction of the reservoir was frozen, Kamiana Mohyla was not destroyed. M.Ya. Rudynskyi was actively involved in the issue of monument’s protection. It was he who initiated the creation of the Preserve of the Academy of Sciences at Kamiana Mohyla. In addition, he wrote articles, gave lectures and excursions to introduce the population to the cultural and historical heritage of their land. Compared with previous years, the work of the Melitopol-Terpinnia Expedition in the 1950s can be considered the first large-scale and thorough research of the monument. Каменной Могиле посвящен значительный научный материал. Основными ее исследователями считают О.Н. Бадера, В.Н. Даниленко, М.Я. Рудинского, В.М. Гладилин, Б.Д. Михайлова. История изучения Каменной Могилы начинается с конца XIX в. и продолжается сегодня, однако до сих пор не существует специального исследования на эту тему. Данная статья посвящена спасательным археологическим исследованиям на Каменной Могиле в 1950-х гг., обусловленным строительством Молочанского водохранилища. Работы осуществлялись МелитопольскоТерпеньевской экспедицией ИА АН УССР под руководством д. и. н. М.Я. Рудинского. Основное усилие этих исследований было направлено на открытие плит с рисунками и их фиксацию. За пять полевых сезонов было открыто и описано значительное количество изображений на каменных плитах, как известных ранее, так и новых (более 50). Для осуществления этой задачи было проделано сложную крепежную работу, с подключением специалистов и «тяжелой» техники. О важности открытия всего изображения целиком высказывался М.Я. Рудинский, который считал, что только так можно осуществить в будущем более-менее точную интерпретацию рисунка. Также сотрудники экспедиции осуществили первый топографический план памятника. Зафиксировали его вид в более чем 600 фотографиях. Поскольку строительство водохранилища было «заморожено», Каменную Могилу не уничтожили. У М.Я. Рудинского появилась возможность активно заниматься вопросом охраны памятника. Именно он стал инициатором создания на Каменной Могиле заповедника Академии наук. Кроме того, он писал статьи, читал лекции, проводил экскурсии, чтобы приобщить население к культурному и историческому наследию их края. По сравнению с предыдущими годами, работы Мелитопольско-Терпеньевской экспедицией в 1950-х гг. можно считать первыми масштабными и основательными исследованиями памятника. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації архівних матеріалів До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. History of rescue studies at Kamiana Mohyla in 1950s К истории спасательных исследований на Каменной Могиле в 1950-х гг. Article published earlier |
| spellingShingle | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. Тарасенко, І.Г. Публікації архівних матеріалів |
| title | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. |
| title_alt | History of rescue studies at Kamiana Mohyla in 1950s К истории спасательных исследований на Каменной Могиле в 1950-х гг. |
| title_full | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. |
| title_fullStr | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. |
| title_full_unstemmed | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. |
| title_short | До історії рятівних досліджень на Кам’яній Могилі у 1950-х рр. |
| title_sort | до історії рятівних досліджень на кам’яній могилі у 1950-х рр. |
| topic | Публікації архівних матеріалів |
| topic_facet | Публікації архівних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195513 |
| work_keys_str_mv | AT tarasenkoíg doístoríírâtívnihdoslídženʹnakamâníimogilíu1950hrr AT tarasenkoíg historyofrescuestudiesatkamianamohylain1950s AT tarasenkoíg kistoriispasatelʹnyhissledovaniinakamennoimogilev1950hgg |