Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії
Статтю присвячено висвітленню основних можливостей та напрямів у дослідженні кісткових решток кремацій. Розглянуто методики фіксації тілопальних поховань в польових умовах з метою отримання більш повної інформації про етапи та особливості поховальних ритуалів. The article is devoted to determination...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195545 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії / Т.І. Слободян // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 127–137. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860255435650498560 |
|---|---|
| author | Слободян, Т.І. |
| author_facet | Слободян, Т.І. |
| citation_txt | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії / Т.І. Слободян // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 127–137. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено висвітленню основних можливостей та напрямів у дослідженні кісткових решток кремацій. Розглянуто методики фіксації тілопальних поховань в польових умовах з метою отримання більш повної інформації про етапи та особливості поховальних ритуалів.
The article is devoted to determination of the main possibilities and directions in the study of ancient cremations. Despite the considerable fragmentation, the analysis of the burnt bones allows us to obtain not only the morphological characteristics of the buried people, sex and age definitions, pathologies, signs of physical development and occupational stress, but also to answer the question about the details of the cremation process, traces of which were almost completely destroyed by the funeral hearth — to establish the maximum temperature of the funeral fire, the position of a body during the process of cremation, the location of the grave goods at the funeral hearth (contact or non-contact), the facts of deliberate actions with the human remains, the selection of cremation remains from the funerary hearth and their insertion in the tomb, the usage of animals in burial ceremonies, etc. Anthropological analysis and the detailed fixation of cremations make it possible to reconstruct more fully and systematically not only the stages and characteristics of the funeral rituals, but also to deduce funeral ceremonial traditions in ancient societies and the status of the deceased members in these societies.
Статья посвящена определению основных возможностей и направлений в исследовании костных останков из древних трупосожжений. Несмотря на значительную фрагментарность, анализ кремированных останков позволяет получить не только морфологические характеристики погребенных людей, половозрастные определения, патологии, признаки физического развития, но и ответить на вопрос об обстоятельствах и деталях обряда кремации, следы которого были почти полностью уничтожены огнем — определить температуру погребального кострища, положение тела во время кремации, расположение погребального инвентаря, особенности отбора остатков кремации из погребального костра и последующего их размещения в могиле, использование животных в погребальных обрядах, выделение коллективных захоронений и т.д. Антропологический анализ и подробная фиксация кремаций в полевых условиях позволяют более полно и системно реконструировать не только этапы и особенности погребальных ритуалов, но и общепринятые мировоззренческие и погребальные нормы исторических обществ.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:48:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 127
Методика
археологічних досліджень
МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТІЛОПАЛЬНИХ ПОХОВАНЬ:
БІОАРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
УДК: 903/904: 572
© Т.І. СлобоДян, 2018
Т.І. Слободян *
* СлобоДян Тетяна Іванівна — молодший науко-
вий співробітник відділу біоархеології Інституту ар-
хеології нАн України, tanya_slobodyan@ukr.net
Статтю присвячено висвітленню основних можли-
востей та напрямів у дослідженні кісткових решток
кремацій. Розглянуто методики фіксації тілопальних
поховань в польових умовах з метою отримання більш
повної інформації про етапи та особливості поховаль-
них ритуалів.
К л ю ч о в і с л о в а: антропологія, кремації, тілопальні
поховання, антропологічне вивчення кремацій.
Антропологічні матеріали заслуговують на
особливу увагу при вирішенні питань не тіль-
ки особистісного виміру похованих людей —
статі, віку, патологій, особливостей фізичного
розвитку та професійної діяльності, антропо-
логічного типу, соціального статусу тощо, а й
репрезентують загальноприйнятні світоглядні
і обрядові норми тогочасного суспільства, вті-
лені в його поховальній обрядовості. об’єм іс-
торичної інформації, який можна отримати в
результаті дослідження людських скелетів, не
менший, аніж обсяг даних, які отримують при
вивченні предметів матеріальної культури.
Хоча вагоме значення в біоархеології та ар-
хеології належить антропологічним матеріа-
лам з поховань, здійснених за обрядом тіло-
покладення, однак джерелом цінної інформа-
ції можуть стати і антропологічні матеріали з
багаточисельних поховань, здійснених за об-
рядом тілоспалення. Попри значну фрагмен-
тарність, аналіз перепалених кісткових решток
дозволяє отримати не тільки морфологічні та
статево-вікові характеристики похованих лю-
дей, а й відповісти на питання про обстави-
ни і деталі самого обряду кремації, сліди яко-
го були майже повністю знищені поховальним
вогнищем (рис. 1).
Антропологічному вивченню решток кре-
мацій у вітчизняній науці до цього часу не на-
давалося належної уваги. Вважалось, що таке
джерело є малоінформативним і складним
для вивчення. Зокрема, антропологічний ана-
ліз тілопальних поховань було здійснено для
кількох поховальних пам’яток раннього заліз-
ного віку (Рудич 2000; 2009; 2010; 2011; 2014;
Potechina 2012; Потєхіна, Слободян 2013; Сло-
бодян 2013).
Завдяки дослідженням останніх десяти-
літь дослідження кремацій на сьогодні є од-
ним із важливих напрямів вивчення давньо-
го населення (Metody 1974; Eckert at al. 1988;
Herrmann u.a. 1990; Holck 1996; Козловская
1998; Dokladal 1999; Großkopf 2004; Schmidt,
Symes 2008; Piontek 1975; 2007; Добровольская
2010; Gonçalves 2011).
Процес кремації/тілоспалення в поховаль-
ній практиці є одним із способів посмертного
поводження з тілом людини або тварини, та-
кий процес має цілеспрямований характер 1. об-
ряд тілоспалення був поширеним серед носіїв
археологічних культур Європи від пізньоброн-
зового часу і до остаточного введення христи-
янства. При вивченні археологічних культур
цього часу належна фіксація та антропологіч-
ний аналіз кремацій набуває важливого зна-
чення, адже тілопальні поховання часто є чи не
єдиним джерелом при вивченні поховального
обряду суспільств бронзового та раннього за-
лізного періоду.
1 Тобто метою є спалення тіла. Відповідно, не всі улам-
ки кісток із слідами дії високої температури можна
віднести до решток кремацій. Зокрема, для кісток,
виявлених в межах зольників чи вогнищ, до прове-
дення повного антропологічного аналізу і співстав-
лення археологічних даних, варто використовувати
терміни перепалені кістки, обпалені кісткові решт-
ки тощо.
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.127
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2128
У процесі експертизи кремацій використо-
вуються як традиційні антропологічні мето-
ди, так і спеціальні методики, які застосову-
ються у судово-медичній, криміналістичній та
антропологічній практиці при роботі із спале-
ними кістяками. Зазначимо основні напрями і
завдання роботи з перепаленим остеологічним
матеріалом:
1. Визначення видової приналежності. Пер-
шочерговим завданням при роботі із перепале-
ними кістками є встановлення видової прина-
лежності. В поховальних практиках давнього
населення широко практикувався обряд залу-
чення тварин до поховальних ритуалів, зокре-
ма в тілопальних похованнях часто фіксують-
ся кістки тварин — рештки скелета або його
окремих частин. Загалом виділено три типи
поховань — а) тілопальні комплекси із решт-
ками людських кісток, б) комплекси із кістка-
ми тварин, в) змішані комплекси, де присут-
ні як перепалені людські, так і тваринні кістки.
не менш важливим для дослідника є встанов-
лення кількісного відсотку тваринних кісток в
похованнях, визначення їх анатомічної прина-
лежності, особливостей розміщення в могилі
тощо.
Визначення видової приналежності, зазви-
чай, проводиться шляхом візуального огля-
ду перепалених кісткових уламків. У тому ви-
падку, якщо такі фрагменти занадто дрібні і
не можливо встановити їх анатомічну прина-
лежність — використовуються можливості мі-
кроскопії. Структура кісткової тканини тва-
рин відрізняється від людської, зокрема, діа-
метром гаверсових каналів остеонів. Вказані
виміри дозволяють з впевненістю встановити
приналежність кісток до людських чи тварин-
них (Cuijpers 2006).
2. Встановлення мінімальної кількості інди-
відів. Антропологічний аналіз кремацій до-
зволяє визначити кількість індивідів в одно-
му поховальному комплексі. Встановлення
мінімальної кількості індивідів проводиться
шляхом огляду кісткових фрагментів із вра-
хуванням фіксації парних однойменних діля-
нок скелета, а також статево-вікових визна-
чень похованих.
Із врахуванням вищезазначених характе-
ристик виділяють наступні типи колектив-
них поховань — парні (варіанти жінка-дитина,
чоловік-дитина, двоє дорослих, двоє дітей), з
трьома індивідами (варіанти чоловік-жінка-
дитина, діти, дорослі) і т. д. отримана інфор-
мація важлива для встановлення особливих
рис поховальних ритуалів, демографічних і со-
ціальних характеристик населення тощо.
Рис. 1. Можливості дослідження тілопальних поховань
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 129
3. Статево-вікові характеристики 2. Визна-
чення віку померлих, віку на момент смерті,
проводиться з використанням тих же мето-
дик, що і при роботі з матеріалами інгумацій,
тобто враховуються дані про стан облітерації
черепних швів, приростання епіфізів довгих
трубчастих кісток, стан суглобових і симфізар-
них поверхонь, товщину і структуру компакти
трубчастих кісток тощо (Gejvall 1947; Алексе-
ев, 1964; Buikstrа, Ubelaker 1994; Black, Scheuer
1996; Holck, 1996; Krenzer 2007). При роботі з
перепаленим остеологічним матеріалом пе-
реважно не застосовуються загальні метрич-
ні методики — краніметричні, остеометрич-
ні, краніоскопічні та інші — з причини змін в
кістковій тканині, спричинених дією високої
температури, що позначається на розмірі, вазі
кістки та подальших деструктивних процесах
(розламування, термічні деформації).
У випадках аналізу тілопальних кісткових
решток також рідко застосовуються і схеми ви-
значення віку за стертістю зубів, адже при ви-
2 Вік на момент смерті визначається у 90 % випадків,
стать — у 25 %.
сокій температурі зубна емаль руйнується і ці-
лими залишаються, як правило, корені, захи-
щені від дії вогню альвеолами (Shipman, Foster,
Schoeninger 1984; Schmidt 2008, 55—74).
окрім вказаних в біоархеології також ви-
користовуються і спеціальні методики, розро-
блені для аналізу тілопальних поховань — вста-
новлення віку за особливостями формуван-
ня цементного шару кореня зуба та формою,
кількістю і співвідношенням розмірів гаверсо-
вих каналів (Holck 1996; Großkopf 1995; 2004;
Hummel, Schutkowski 1993).
Визначення статі, зазвичай, виявляється
більш складним завданням, оскільки внаслідок
дії високої температури значно руйнуються ді-
лянки скелета із вираженими проявами стате-
вого диморфізму, в першу чергу, тазові кістки.
Для встановлення статі переважно аналізують-
ся збережені ділянки черепа (із врахуванням
форми та особливостей верхніх/нижніх кра-
їв орбіт, виступання глабели, соскоподібного
відростка, підборідного та потиличного висту-
пів, наявності лобних та тім’яних горбів, фор-
ми і висоти нижньої щелепи), а також ділянки
тазових кісток — фіксуються особливості сим-
Рис. 2. Прояви патологій на кістках: А — сліди гіперваскуляризації на поверхні лобної кістки — «апельсинова
шкірка» (за: Слободян, лисенко, Макаровіч 2014, рис. 9); Б — сліди геморагії (крововиливу) в області сагітально-
го синуса (за: Слободян, лисенко, Макаровіч 2014, рис. 10); В — ознаки остеохондрозу на хребцях (за: Слободян
2014а, рис. 5); Г — сліди запальних процесів на тілах хребців (спондиліт?) (за: Слободян 2015, рис. 1)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2130
фізарних поверхонь — вушної (аурикулярної)
та лобкової, форма і вираженість сідничної ви-
різки, преаурикулярної борозни тощо.
Для аналізу спалених кісток залучаються
і спеціально розроблені метричні схеми ви-
значення статі, розроблені н.-Г. Жевалем,
М. Ворреном та В. Мейплсом — за виміра-
ми товщини черепного склепіння та компак-
тного шару діафізів плечової, стегнової кісток
і відповідно діаметра їх голівок (Gejvall 1948;
Warren, Maples 1997). В біоархеологічній прак-
тиці для визначення статі також використову-
ються методики, розроблені на основі вимі-
рів кам’янистої частини черепа (Рars petrosa)
(Schutkowski, Herrmann 1983; Wahl, Graw 2001;
Norén, Lynnerup, Czarnetzki 2005).
4. Ознаки фізичного розвитку та патологіч-
ні прояви. Під час детального антропологічно-
го аналізу фіксуються особливості фізичного
розвитку похованих людей, в тому числі і сліди
окупаційного стресу (маркери фізичного роз-
витку, пов’язані з особливостями професійної
діяльності), прояви патологій — хвороб, травм
тощо (рис. 2).
5. Дані про хімічний склад кісткової тканини.
Дослідження концентрації мікроелементів у
кістковій тканині дозволяє отримати необхідні
дані для вивчення способу життя і особливос-
тей харчування давнього населення. Рештки
кремацій, як відомо, не є «чутливими» до про-
никнення хімічних елементів із тафономічно-
го середовища, а тому мають прижиттєвий фон
і концентрацію необхідних для дослідження
мікроелементів (Stiner, Kuhn 1995; Mays 2002,
р. 208—209).
6. Отримання інформації про деталі обряду ті-
лоспалення та подальші ритуальні дії. Аналіз ста-
ну збережених кісткових фрагментів, їх розмі-
ру та кольору, фіксація термічних деформацій і
ділянок із відбитками речовин і металів (скла,
бронзи, заліза тощо) надають важливу інфор-
мацію про деталі проведення поховального ри-
туалу — обряду тілоспалення. Зокрема, за ко-
льором кісток, зміною їх мінерального складу
та кристалічної структури визначається тем-
пература горіння (температура поховального
вогнища). Для визначення температурних по-
казників антропологи користуються розроб-
ками Ф. Волкера та К. Міллера, б. Геррманна,
П. Холка, Е. Шіпмена та інших (Herrmann 1972;
1988; Herrmann u.a. 1990; Holck 1996; Großkopf
2004; Devlin, Herrmann 2008; Walker et al. 2008).
Фіксація температурного діапазону для кожно-
го відділу скелета дозволяє отримати і дані про
положення тіла під час обряду кремації — до-
рсальне (на спині), вентральне (долілиць), ла-
теральне (на боці), сидячи тощо (рис. 3).3
Фіксація термічних деформацій також до-
зволяє встановити, чи було спалено тіло невдо-
взі після смерті, або ж кістки вже без залишків
плоті могли потрапити до вогнища. Внаслідок
швидкої втрати органіки і води, при дії високої
температури на ще не зневоднені тканини тіла,
відбувається відрив м’яких тканин від кістки і
утворення термічних деформацій в кістковій
тканині — тріщини різної глибини і направле-
ності, розшарування, дугоподібні деформації
(Mayne Correia 1997). При спаленні кісткової
тканини, в якій було збережено прижиттєвий
рівень води і органічних речовин, відбудеться
утворення так званих параболічних деформа-
цій — розтріскувань певної форми і направле-
ності по окружності кістки. При спаленні обез-
водненої і позбавленої жирів кісткової тканини
спостерігатимуться лише прямі або поперечні
термічні тріщини, будуть відсутні дугоподібні
деформації (Symes, Rainwater et al. 2008).
3 За кольором кісток відмічено області, де температу-
ра вогнища сягала найменших відміток — область
потилиці, хребта і тазу. Під час кремації тіло було
розміщене на вогнищі в дорсальному положенні.
Рис. 3. Визначення за температурним режимом положення тіла на вогнищі (жінка 20—35 років з Шестовиці, Х ст.)
(за: Потєхіна, Слободян 2013, рис. 6) 3
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 131
не менш важливим є і фіксація ділянок ске-
лета із вираженими відбитками будь-яких ре-
човин чи сполук — металів, скла, вохри тощо.
Зокрема, на рештках скелета фіксуються ті
складові поховального набору, одягу чи при-
крас, які під час тілоспалення знаходились без-
посередньо на тілі небіжчика або в межах кон-
тактної зони із тілом. Подальше співставлен-
ня вказаних даних із характеристиками усього
поховального інвентарю дозволить встановити
особливості проведення поховальних ритуалів
давнього населення.
Після процесу тілоспалення відбуваєть-
ся ще кілька етапів, пов’язаних із подальши-
ми діями над останками померлого (безпосе-
реднє поховання або виставлення останків)
та підтримуванням посмертного «існування»
небіжчика (вшанування). Зазначені вище ха-
рактеристики стосуються переважно відзна-
чення особливостей проведення обряду ті-
лоспалення, який є одним з етапів поховання.
Проте детальна фотографічна, планіграфічна
та стратиграфічна фіксація решток кремацій в
могилі дозволить відповісти і на питання про
подальші дії над спаленими останками небіж-
чика — тип поховання, особливості відбору і
розміщення решток кісток в могилі тощо. Для
детального аналізу в польових умовах важли-
ва фіксація кісток і решток поховального вог-
нища, форми і параметрів ями, забір дере-
вини і культурного шару для аналізу. Під час
антропологічного аналізу визначається не
тільки вага кісткових решток, а й їх розміри та
анатомічна приналежність у кількісному і від-
сотковому показниках. отримані дані вико-
ристовуються задля встановлення особливих
ритуалів — наприклад, вибірковості у відборі
кісток до місця поховання, куди могли потра-
пити тільки уламки черепа або певних частин
тіла тощо.
У тих випадках, коли після процесу крема-
ції останки за обрядом мали бути захоронені,
рештки померлого або залишали на місці спа-
лення, яке і слугувало могилою («кремація на
місці»), або переміщували до безпосереднього
місця поховання («кремація на стороні»).
Для типу «кремація на місці» властиві різні
варіанти розміщення кісткових решток:
анатомічне (після процесу тілоспалення
кістки не були зрушені з місця);
хаотичне (кістки разом з рештками по-
ховального вогнища збирали і компактно роз-
міщували або «розсіювали» на місці тілоспа-
лення);
змішане (фіксується анатомічне розта-
шування кістяка, проте могли здійснюватись
ритуальні дії по відношенню до окремих час-
тин скелета).
Для другого типу («кремація на стороні»)
також не менш важлива фіксація порядку роз-
міщення кісткових решток.
як для першого, так і для другого типів
властиві різні варіації. Залежно від розміщен-
ня кісткових решток вирізняють урнові, ямні
та змішані поховання. Перший варіант позна-
чає розміщення кісткових решток безпосеред-
ньо в урні, нею може слугувати будь-яка єм-
ність чи бокс, які могли бути використані як
Рис. 4. Відкриття та фіксація «урнових» поховань (план поховання за: Brickley, McKinley 2004, fig. 5)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2132
вмістилище для праху. Це може бути керамічна
чи скляна посудина, кам’яна скриня або будь-
яка ємність з матеріалів органічного походжен-
ня (короб з дерева чи лози тощо). Під ямними
похованнями мається на увазі розміщення або
«розсіювання» кісткових решток в могилі без
використання будь-яких ємностей-урн. Час-
то до цієї категорії потрапляють і урнові по-
ховання, органічні урни-ємності яких просто
не збереглись до нашого часу або прослідкува-
ти форму таких скупчень на разі не видається
можливим. У похованнях змішаного типу кіст-
кові рештки поміщали як до урн, так і до похо-
вальної ями.
оскільки від типу поховання залежить, яку
саме спеціальну методику обрати для архео-
логічного дослідження, радимо для кожного з
описаних вище типів поховань застосовувати
нижче наведені методичні рекомендації задля
отримання більш повної інформації про де-
талі поховального ритуалу (Козак та ін. 2018;
Gładykowska-Rzeczycka 1977; Piontek 2007).
Відкриття та фіксація «урнових» поховань
(рис. 4). За умови, якщо урна з перепаленими
кістками всередині виявлена у цілісному ви-
гляді — її необхідно взяти монолітом, помісти-
ти до боксу відповідного розміру (коробки або
ящика), обкласти матеріалом для амортизації
та транспортувати до антропологічної лабора-
торії.
За умови, якщо урна із перепаленими кістка-
ми всередині виявлена у фрагментованому ви-
гляді або її транспортування на разі неможли-
ве — розчистка, фіксація та забір перепалених
кісток відбувається за наступним алгоритмом:
розчистка відбувається пошарово — зні-
мається по 2,0—3,0 см культурного шару;
вилучений культурний шар додатково
просіюється або промивається (флотація) в за-
лежності від складу та особливостей ґрунтово-
го покриву;
після розчистки кожного з мікростра-
тиграфічних рівнів відбувається фото-, плані-
графічна та стратиграфічна фіксація, з позна-
ченням на плані особливостей розташуван-
ня кісток. Зверніть увагу, в якому положенні
розташовані кістки — горизонтальному, діаго-
нальному, вертикальному тощо. якщо розпіз-
наються фрагменти окремих відділів скелета —
кістки черепа, ребра, хребці, кінцівки — за-
фіксуйте вказані спостереження відповідно до
шару. Також фіксуються рештки поховального
вогнища, їх розмір, місцезнаходження тощо.
для подальшого антропологічного аналізу
забір кісткових решток здійснюється пошарово.
Відкриття та фіксація «ямних» поховань.
Розчистка, фіксація та забір перепалених кіс-
ток в могильній ямі відбувається за наступним
алгоритмом:
І) за умови, якщо скупчення кісток компак-
тне (розміри не перевищують 35 см в діаметрі)
(рис. 5):
область із кістковим скупченням умовно
ділиться на два сектори (за сторонами світу або
направленістю сітки квадратів);
Рис. 5. Відкриття та фіксація «ямних» поховань (І) (план
поховання за: Maciałowicz 2006, tabl. VIII)
Рис. 6. Відкриття та фіксація «ямних» поховань (ІІ)
(план поховання за: Maciałowicz 2006, tabl. ХХ)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 133
подальша розчистка секторів відбуваєть-
ся пошарово — знімається по 2,0—3,0 см куль-
турного шару;
вилучений культурний шар додатково
просіюється або промивається (флотація) в за-
лежності від складу та особливостей ґрунтово-
го покриву;
після розчистки кожного з мікрострати-
графічних рівнів відбувається фото-, планігра-
фічна та стратиграфічна фіксація, з позначенням
на плані розмірів скупчення та особливостей роз-
ташування кісток. Фіксуються розміщення кіс-
ток, анатомічні скупчення, рештки поховально-
го вогнища, їх розмір, місцезнаходження, інше.
забір кісткових решток здійснюється по-
секторно та пошарово;
І) за умови, якщо кістки розміщені неком-
пактно або виявлені на значній площі (розміри
перевищують 35 см в діаметрі) (рис. 6):
область із кістковим скупченням умовно
ділиться на чотири сектори (за сторонами світу
або направленістю сітки квадратів);
подальша розчистка секторів відбуваєть-
ся пошарово — знімається по 2,0—3,0 см куль-
турного шару;
вилучений культурний шар додатково
просіюється або промивається (флотація) в за-
лежності від складу та особливостей ґрунтово-
го покриву;
після розчистки кожного з мікрострати-
графічних рівнів відбувається фото-, планігра-
фічна та стратиграфічна фіксація, з позначен-
ням на плані розмірів скупчення та особливос-
тей розташування кісток;
для подальшого антропологічного аналі-
зу забір кісткових решток здійснюється посек-
торно та пошарово.
Відкриття та фіксація «змішаних» поховань
(урново-ямних). область із кістковими скуп-
ченням (включаючи кістки в урні та виявлені
поза її межами) умовно ділиться на два секто-
ри (за сторонами світу або направленістю сіт-
ки квадратів). Маркування і нумерація секто-
рів та шарів для урни та могильної ями мають
бути ідентичними. Розчистка і забір кісткових
уламків здійснюється за тим же алгоритмом,
що і для урнових та ямних поховань (рис. 7).
Кісткові рештки з тілопальних поховань за-
галом надають важливу інформацію не тіль-
ки про вік на момент смерті, стать, патоло-
Рис. 7. Відкриття та фіксація «змішаних» поховань (за: Слободян, 2014б, рис. 6)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2134
гії, особливості харчування і способу життя,
а й є чи не єдиним джерелом для визначення
особливих рис та реконструкції послідовності
поховально-обрядових дій давнього населен-
ня. Зокрема, колір кісткової тканини є індика-
тором для визначення температури поховаль-
ного вогнища, положення тіла під час процесу
тілоспалення. Відбитки металів та інших речо-
вин є надійним джерелом для фіксації похо-
вального інвентарю, металевих та інших час-
тин одягу і прикрас, які були розміщені на тілі
або поруч нього під час кремації. Характер тер-
мічних деформацій кісток може вказувати на
певні особливості поводження з тілом небіж-
чика до процесу кремації. А детальна пошаро-
ва фіксація і забір кісткових решток в польових
умовах дозволять дослідникам реконструюва-
ти послідовність дій після процесу кремації
та особливості відбору і укладання кісток до
місця поховання. отримання вказаної інфор-
мації також дозволить провести кореляцію із
складовими інвентарю для визначення похо-
вальних наборів (чоловічих, жіночих, дитячих,
окремих вікових груп), визначити особливості
функціонування поховальних пам’яток та де-
мографічні показники дослідженого населен-
ня загалом.
Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Краниометрия. Методика ан-
тропологических исследований. Москва, 1964.
Добровольская М.В. К методике изучения материалов
кремации. Краткие сообщения Института археоло-
гии. 2010, вып. 224, с. 85—97.
Козак о.Д., Потєхіна І.Д., Слободян Т.І., Гупало В.Д.
Методичні рекомендації до польової антропології (у
друці).
Козловская М.В. К вопросу о возможностях исследова-
ния кремированных костей. Историческая экология
человека. Методика биологических исследований
(ред. А.П. бужиловой, М.В. Козловской, М.б. Мед-
никовой). Москва: ИА РАн, 1998, с. 174—182.
Потєхіна І.Д., Слободян Т.І. Про населення давньорусь-
кої Шестовиці за матеріалами інгумацій та крема-
цій. Слов’яни і Русь: археологія та історія. Київ, 2013,
с. 237—246.
Рудич Т.А. население черняховской культуры Среднего
Поднепровья по материалам антропологии. Stratum
plus. 2000, № 4, с. 278—288.
Рудич Т.А. Палеоантропологический материал из раско-
пок могильника черняховской культуры у с. леге-
дзено (2008—2009 гг.). Трипольское поселение-гигант
Тальянки. Исследования 2009 г. (ред. В.А. Круц,
А.Г. Корвин-Пиотровский, Ф. Менотти и др.). Киев,
2009, с. 98—101.
Рудич Т.А. Палеоантропологический материал из раско-
пок могильника черняховской культуры у с. легедзено
2010 г. Трипольское поселение-гигант Тальянки. Исследо-
вания 2010. (ред. В.А. Круц, А.Г. Корвин-Пиотровский,
Ф. Меноттии др.). Киев, 2010, с. 86—94.
Рудич Т.А. Палеоантропологический материал из раско-
пок могильника черняховской культуры у с. леге-
дзено 2011 г. Трипольское поселение-гигант Тальянки.
Исследования 2011 г. (ред. В.А. Круц, А.Г. Корвин-
Пиотровский, С.н. Рыжов и др.). Киев, 2011, с. 108—
110.
Рудич Т.о. населення Середнього Подніпровя І—ІІ тис.
за матеріалами антропології. Київ, 2014.
Слободян Т.І. Кремація як джерело антропологічної та
археологічної інформації. Каразінські читання (істо-
ричні науки): Тези доповідей 66-ї міжнародної науко-
вої конференції (м. Харків, 26 квітня 2013 р.). Харків,
2013, с. 23—24.
Слободян Т.І., лисенко С.Д., Макаровіч П. Поховання
за обрядом тілоспалення на місці з могильника ко-
марівської культури буківна. Історична антрополо-
гія та біо археологія України. Київ, 2014, вип. І, с. 27—
34.
Слободян Т. Тілопальне поховання римського часу з но-
вого яричева. Наукові студії: збірник наукових праць.
Історико-краєзнавчий музей м. Винники. львів; Вин-
ники, 2014а, вип. 7, с. 173—183.
Слободян Т. Поховальні пам’ятки ранньоримського часу
в околицях Звенигорода (дослідження 2013 р.). Ма-
теріали і дослідження з археології Прикарпаття і Во-
лині. 2014б, вип. 18, с. 230—244.
Слободян Т. Антропологический анализ кремированных
останков из могильника бронзового века орджони-
кидзе. Курганы эпохи энеолита—бронзы междуречья
Базавлук—Соленая—Чертомлык (ред. л.А. Черных,
М.н. Дараган). Киев, 2015, с. 528—534.
Black L., Scheuer S. Age Changes in the Clavicle: from the
Early Neonatal Period to Skeletal Maturity. International
Journal of Osteoarchaeology. 1996, vol. 6, iss. 5, р. 425—
434.
Brickley М., McKinley J. Guidelines to the Standards for
Recording Human Remains. Southampton, 2004.
Buikstra J., Ubelaker D. Standards for Data Collection from
Human Skeletal Remains. Arkansas Archaeological Sur-
vey, Research series. Fayetteville, 1994, no. 44.
Cuijpers А. Histological Identification of Bone Fragments in
Archaeology: telling Humans Apart from Horses and
Cattle. International Journal of Osteoarchaeology. 2006,
vol. 16, iss. 6, p. 465—480.
Devlin J.B., Herrmann N.P. Bone Colour as Interpretative of
the Depositional History of Archaeological Cremations.
The Analysis of burned human Remains (eds: C. Schmidt,
S. Symes). London, 2008, р. 109—128.
Dokládal M. Morfologie spálených kostí. Význam pro iden-
tifikaci osob. Acta Facultatis Medicae Universitatis
brunensis Masarykianne. Brno, 1999, Ваnd 113.
Eckert W.G., James S., Katchis S. Investigation of Cremations
and Severely Burned Bodies. American Journal of Forensic
Medicine and Pathology. 1988, № 9(3), р. 188—200.
Gejvall N.-G. Bestamning av brända ben fran forntida graver.
Fornvännen. Stockholm, 1947, vol. 42, p. 39—47.
Gładykowska-Rzeczycka J. Metody wydoby wania przepalonych
szczątków kostnych z pochó wków ciałopalnych. Pomo-
rania Antiqua. 1977, vol. 7, p. 185—207.
Gonçalves D. Cremains. the Value of Qantitative Analysis
for the Bioanthropological Research of Burned Human
Skeletal Remains. Coimbra, 2012.
Grosskopf B. Counting Incremental Lines in teeth — a Valid
Method for Age Determination in Cremations. Cremation
Studies In Archaeology (eds. E. Smits, E. Iregren,
A. Drusini). Saonara, 1995, p. 87—93.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 135
Großkopf B. LeichenbrandBiologisches und kulturhistorisches
Quellenmaterial zur Rekonstruktion vor- und frühge-
schichtlicher Populationen und ihrer Funeralpraktiken.
Diss. zur Erlangung des akademischen Grades Dr Рhil.
Leipzig, 2004.
Herrmann B. Behandlung von Leichenbrand. Antropologie —
handbuch der vergleichenden biologie des Menchen
(eds. J. Knussman, H. Reiner). Stuttgart; New York,
1988, band 1, р. 576—585.
Herrmann B., Gruppe G., Hummel S., Piepenbrink H.,
Schutkowski H. Prähistorische Anthropologie. Leitfaden
der Feld- und Labormethoden. Spriger-Verlag; Berlin;
Heidelberg; New York, 1990.
Holck P. Cremated Bones. A Medical-Anthropological Study
of an Archaeological Material on Cremation Burials.
Antropologiske skrifter. Reprint of the 3rd revised edition.
Anatomical institute. Oslo, 1997/2008, № 1C.
Hummel S., Schutkowski н. Approaches to the Histological
Age Determination of Cremated Human Remains
(eds. G. Grupe, N. Garland). histology of ancient hu-
man bone: Methods and Diagnosis. Proceedings of the
«Palaeohistology Workshop» held from 3—5 October 1990
at Goettingen. Berlin, 1993, p. 111—123.
Krenzer U. Compendio de métodos antropológico forenses:
para la reconstrucción del perfil osteo-biológico. Ciudad;
Guatemala, 2006, vol. 1—7.
Maciałowicz А. Cmentarzysko kultury przeworskiej z młod-
szego okresu przedrzymskiego w Suchodole, pow. so-
chaczewski. Wiadomości Archeologiczne. Warszawa, 2006,
vol. LVIII, p. 283—369.
Mayne Correia P.M. Fire Modification of Bone: a Review of
the Literature. Forensic Taphonomy: The Postmortem Fate
of human Remains. Boca Raton, 1997, р. 275—293.
Mays S. the Archaeology of Human Bones. London; New
York, 2002.
Metody, wyniki i konsekwencje badań kości z grobów
ciałopalnych. Poznań, Uniwersytet im. Adama Mic-
kiewicza w Poznaniu, Wydział Biologii i Nauk o Ziemi.
Seria Anthropologia. 1974, Nr 2.
Norén А., Lynnerup N., Czarnetzki А., Graw М. Lateral
Angle: A Method for Sexing Using the Petrous Bone.
American Journal of Physical Anthropology. 2005, № 128
(2), р. 318—23.
Piontek, J. Polish Method and Results of Investigations of
Cremated Bones from Prehistoric Cemeteries. Glasnik
Anthropoloskog Drustva Jugoslavise Sveska. 1975, 12,
р. 23—34.
Piontek J. Metodyka antropologicznych badań materiałów
kostnych z grobów ciałopalnych. Materiały z konferencji
konserwatorstwa archeologicznego zorganizowanych
przez Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego
(red. L. Bakalarska). Warszawa, 2007, p. 56—73.
Potechina I.D. Wyniki analizy anthropologicznej cialopalnego
pochowku z Mutyna. Materiały i Sprawozdania Rze-
szowskiego Ośrodka Archaeologicznego. Rzeszów, 2012,
т. XXXIII, s. 175—177.
Schmidt C.W., Symes S.A. (eds.). the Analysis of Burned
Human Remains. London, 2008.
Schmidt С. the Recovery аnd Study of Burned Human
teeth. The Analysis of burned human Remains
(eds. C.W. Schmidt, S.A. Symes). London, 2008,
p. 55—74.
Schutkowski н., Herrmann B., 1983 Zur Möglichkeit der
metrischen Geschlechtsdiagnose an der Pars petrosa ossis
temporalis. Zeitschrift für Rechtsmedizin. 1983, vol. 90,
Issue 3, p. 219-227.
Shipman Р., Foster G., Schoeninger М. Burnt Bones and
teeth an Experimental Study of Color, Morphology,
Crystal Structure and Shrinkage. Journal of Archaeological
Science. 1984, vol. 11, p. 307—325.
Stiner M., Kuhn S. Differential Burning, Recrystallization,
and Fragmentation of Archaeological Bone. Journal of
Archaeological Science. 1995, № 22, p. 223—237.
Symes S., Rainwater С., Chapman Е. Gip son D., Piper A.
Patterned thermal Destruction of Human Remains in a
Forensic Setting. The Analysis of burned human Remains
(eds. C.W. Schmidt, S.A. Symes). London, 2008, p. 15—
54.
Wahl J., Graw M. Metric Sex Differentiation of the Pars
Petrosa Ossis temporalis. International Journal of Legal
Medicine. 2001, № 114, p. 215—223.
Walker P., Miller K., Richman R. time, temperature, and
Oxygen Availability: an Experimental Study of the Effects
of Environmental Conditions on the Color and Organic
Content of Cremated Bone. The Analysis of burned
human Remains (eds. C.W. Schmidt, S.A. Symes).
London, 2008, p. 129—135.
Warren M., Marples W. the Аnthropometry of Contemporary
Commercial Cremation. Journal of Forensic Sciences.
1997, № 42 (3), р. 417—423.
Надійшла 03.04.2018
Т.И. Слободян
Младший научный сотрудник отдела биоархеологии Института археологии НАН Украины, tanya_slobodyan@ukr.net
ВоЗМоЖноСТИ ИЗУЧЕнИя КРЕМАЦИЙ: бИоАРХЕолоГИЧЕСКИЕ ИССлЕДоВАнИя
Статья посвящена определению основных возможностей и направлений в исследовании костных останков из древ-
них трупосожжений. несмотря на значительную фрагментарность, анализ кремированных останков позволяет по-
лучить не только морфологические характеристики погребенных людей, половозрастные определения, патологии,
признаки физического развития, но и ответить на вопрос об обстоятельствах и деталях обряда кремации, следы
которого были почти полностью уничтожены огнем — определить температуру погребального кострища, положе-
ние тела во время кремации, расположение погребального инвентаря, особенности отбора остатков кремации из
погребального костра и последующего их размещения в могиле, использование животных в погребальных обрядах,
выделение коллективных захоронений и т.д. Антропологический анализ и подробная фиксация кремаций в поле-
вых условиях позволяют более полно и системно реконструировать не только этапы и особенности погребальных
ритуалов, но и общепринятые мировоззренческие и погребальные нормы исторических обществ.
К л ю ч е в ы е с л о в а: антропология, кремации, трупосожжения, антропологическое изучение кремаций.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2136
Tetiana I. Slobodian
Junior Researcher of the bioarchaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine,
tanya_slobodyan@ukr.net
POSSIBILItIES OF CREMAtED BONES RESEARCH: BIOARCHAEOLOGICAL StUDIES
the article is devoted to determination of the main possibilities and directions in the study of ancient cremations. Despite
the considerable fragmentation, the analysis of the burnt bones allows us to obtain not only the morphological characteristics
of the buried people, sex and age definitions, pathologies, signs of physical development and occupational stress, but also
to answer the question about the details of the cremation process, traces of which were almost completely destroyed by
the funeral hearth — to establish the maximum temperature of the funeral fire, the position of a body during the process
of cremation, the location of the grave goods at the funeral hearth (contact or non-contact), the facts of deliberate actions
with the human remains, the selection of cremation remains from the funerary hearth and their insertion in the tomb, the
usage of animals in burial ceremonies, etc. Anthropological analysis and the detailed fixation of cremations make it possible
to reconstruct more fully and systematically not only the stages and characteristics of the funeral rituals, but also to deduce
funeral ceremonial traditions in ancient societies and the status of the deceased members in these societies.
K e y w o r d s: bioarchaeology, anthropology, cremations, burnt bones.
References
Alekseev V.P., Debetc G.F. Kraniometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii. Moskva, 1964.
Black L., Scheuer S. Age Changes in the Clavicle: from the Early Neonatal Period to Skeletal Maturity. International Journal of
Osteoarchaeology. 1996, vol. 6, no. 5, рp. 425-434.
Brickley М., McKinley J. Guidelines to the Standards for Recording Human Remains. Southampton, 2004.
Buikstra J., Ubelaker D. Standards for data collection from human skeletal remains. Arkansas Archaeological Survey, Research
series. Fayetteville, 1994, no. 44.
Cuijpers А. Histological identification of bone fragments in archaeology: telling humans apart from horses and cattle. International
Journal of Osteoarchaeology. 2006, vol. 16, no. 6, pp. 465-480.
Devlin J.B., Herrmann N.P. Bone colour as interpretative of the depositional history of archaeological cremations. The analysis of
burned human remains (eds. C. Schmidt, S. Symes). London, 2008, рp. 109-128.
Dobrovolskaia M.V. K metodike izucheniia materialov krematcii. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. 2010, no. 224, pp. 85-97.
Dokládal M. Morfologie spálených kostí. Význam pro identifikaci osob. Acta Facultatis Medicae Universitatis brunensis Masarykianne.
Brno, 1999, Вd. 113.
Eckert W.G., James S., Katchis S. Investigation of cremations and severely burned bodies. American Journal of Forensic Medicine
and Pathology. 1988, no. 9 (3), рp. 188-200.
Gejvall N.-G. Bestamning av brända ben fran forntida graver. Fornvännen. Stockholm, 1947, vol. 42, pp. 39-47.
Gładykowska-Rzeczycka J. Metody wydobywania przepalonych szczątków kostnych z pochówków ciałopalnych. Pomorania
Antiqua. 1977, vol. 7, pp. 185-207.
Gonçalves D. Cremains. the Value of Qantitative Analysis for the Bioanthropological Research of Burned Human Skeletal
Remains. Coimbra, 2012.
Grosskopf B. Counting incremental lines in teeth - a valid method for age determination in cremations. Cremation Studies in
Archaeology (eds. E. Smits, E. Iregren, A. Drusini). Saonara, 1995, pp. 87-93.
Großkopf B. LeichenbrandBiologisches und kulturhistorisches Quellenmaterial zur Rekonstruktion vor- und frühgeschichtlicher
Populationen und ihrer Funeralpraktiken. Diss. zur Erlangung des akademischen Grades Dr Рhil. Leipzig, 2004.
Herrmann B. Behandlung von Leichenbrand. Antropologie - handbuch der vergleichenden biologie des Menchen (eds. J. Knussman,
H. Reiner). Stuttgart; NewYork, 1988, Bd. 1, рp. 576-585.
Herrmann B., Gruppe G., Hummel S., Piepenbrink H., Schutkowski H. Prähistorische Anthropologie. Leitfaden der Feld- und
Labormethoden. Spriger-Verlag; Berlin; Heidelberg; New York, 1990.
Holck P. Cremated bones. A Medical-Anthropological Study of an Archaeological Material on Cremation Burials. Antropologiske
skrifter. Reprint of the 3rd revised edition. Anatomical institute. Oslo, 1997/2008, no. 1C.
Hummel S., Schutkowski н. Approaches to the Histological Age Determination of Cremated Human Remains (ed. G. Grupe,
N. Garland). histology of ancient human bone: Methods and Diagnosis. Proceedings of the “Palaeohistology Workshop” held from
3-5 October 1990 at Goettingen. Berlin, 1993, pp. 111-123.
Kozak O.D., Potyekhina I.D., Slobodyan t.I., Hupalo V.D. Metodychni rekomendatsiyi do polovoyi antropolohiyi. In print.
Kozlovskaia M.V. K voprosu o vozmozhnostiakh issledovaniia kremirovannykh kostei. Istoricheskaia ekologiia cheloveka. Metodika
biologicheskikh issledovanii (eds. A.P. Buzhilova, M.V. Kozlovskaya, M.V. Mednikova). Moskva, 1998, pp. 174-182.
Krenzer U. Compendio de métodos antropológico forenses: para la reconstrucción del perfil osteo-biológico. Ciudad; Guatemala,
2006, vol. 1-7.
Maciałowicz А. Cmentarzysko kultury przeworskiej z młodszego okresu przedrzymskiego w Suchodole, pow. sochaczewski.
Wiadomości Archeologiczne. Warszawa, 2006, vol. LVIII, pp. 283-369.
Mayne Correia P.M. Fire modification of bone: a review of the literature. Forensic Taphonomy: The Postmortem Fate of human
Remains. Boca Raton, 1997, рp. 275-293.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 137
Mays S. the archaeology of human bones. London; New York, 2002.
Metody, wyniki i konsekwencje badań kości z grobów ciałopalnych. Poznań, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu,
Wydział Biologii i Nauk o Ziemi. Seria Anthropologia. 1974, no. 2.
Norén А., Lynnerup N., Czarnetzki А., Graw М. Lateral angle: A method for sexing using the petrous bone. American Journal of
Physical Anthropology. 2005, no. 128 (2), р. 318-323.
Piontek J. Polish Method and Results of Investigations of Cremated Bones from Prehistoric Cemeteries. Glasnik Anthropoloskog
Drustva Jugoslavise Sveska. 1975, no. 12, pр. 23-34.
Piontek J. Metodyka antropologicznych badań materiałów kostnych z grobów ciałopalnych. Materiały z konferencji konserwatorstwa
archeologicznego zorganizowanych przez Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego (ed. L. Bakalarska). Warszawa, 2007,
pp. 56-73.
Potiekhina I.D., Slobodian t.I. Pro naselennia davnoruskoi Shestovytsi za materialamy inhumatsii ta krematsii. Sloviany i Rus:
arkheolohiia ta istoriia. Kyiv, 2013, pp. 237-246.
Potechina I.D. Wyniki analizy anthropologicznej cialopapalnego pochowku z Mutynaю. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego
Ośrodka Archaeologicznego. Rzeszów, 2012, vol. 33, pp. 175-177.
Rudich t.A. Naselenie cherniakhovskoi kultury Srednego Podneprovia po materialam antropologii. Stratum plus. 2000, no. 4,
pp. 278-288.
Rudich t.A. Paleoantropologicheskii material iz raskopok mogilnika cherniakhovskoi kultury u s. Legedzeno (2008-2009 gg.).
Tripolskoe poselenie-gigant Talianki. Issledovaniia 2009 g. (eds. V.A. Krutc, A.G. Korvin-Piotrovskii, F. Menotti et al.). Kyiv,
2009, pp. 98-101.
Rudich t.A. Paleoantropologicheskii material iz raskopok mogilnika cherniakhovskoi kultury u s. Legedzeno 2010 g. Tripolskoe
poselenie-gigant Talianki. Issledovaniia 2010 g. (eds. V.A. Krutc, A.G. Korvin-Piotrovskii, F. Menotti et al.). Kyiv, 2010,
pp. 86-94.
Rudich t.A. Paleoantropologicheskii material iz raskopok mogilnika cherniakhovskoi kultury u s. Legedzeno 2011 g. Tripolskoe
poselenie-gigant Talianki. Issledovaniia 2011 g. (eds. V.A. Krutc, A.G. Korvin-Piotrovskii, S.N. Ryzhov et al.). Kyiv, 2011,
pp. 108-110.
Rudych t.O. Naselennia Serednoho Podniprovia I-II tys. za materialamy antropolohii. Kyiv, 2014.
Schmidt C.W., Symes S.A. (eds.). the analysis of burned human remains. London, 2008.
Schmidt С. the recovery аnd study of burned human teeth. In: the analysis of burned human remains (eds. C.W. Schmidt,
S.A. Symes). London, 2008, pp. 55-74.
Schutkowski н., Herrmann B. Zur Möglichkeit der metrischen Geschlechtsdiagnose an der Pars petrosa ossis temporalis. Zeitschrift
für Rechtsmedizin. 1983, vol. 90, no. 3, pp. 219-227.
Shipman Р., Foster G., Schoeninger М. Burnt Bones and teeth an Experimental Study of Color, Morphology, Crystal Structure
and Shrinkage. Journal of Archaeological Science. 1984, vol. 11, pp. 307-325.
Slobodian t.I. Krematsiia yak dzherelo antropolohichnoi ta arkheolohichnoi informatsii. Karazinski chytannia (istorychni nauky):
Tezy dopovidei 66-i mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (m. Kharkiv, 26 kvitnia 2013 r.). Kharkiv, 2013, pp. 23-24.
Slobodian t.I., Lysenko S.D., Makarovich P. Pokhovannia za obriadom tilospalennia na mistsi z mohylnyka komarivskoi kultury
Bukivna. Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy. Kyiv, 2014, no. 1, pp. 27-34.
Slobodian t. tilopalne pokhovannia rymskoho chasu z Novoho Yarycheva. Naukovi studii: zbirnyk naukovykh prats. Istoryko-
kraieznavchyi muzei m. Vynnyky. Lviv; Vynnyky, 2014a, vol. 7, pp. 173-183.
Slobodian t. Pokhovalni pamiatky rannorymskoho chasu v okolytsiakh Zvenyhoroda (doslidzhennia 2013 roku). Materialy i
doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni. 2014b, vol. 18, pp. 230-244.
Slobodian t. Antropologicheskii analiz kremirovannykh ostankov iz mogilnika bronzovogo veka Ordzhonikidze. Kurgany epokhi
eneolita - bronzy mezhdurechia bazavluk - Solenaia - Chertomlyk (eds. L.A. Chernykh, M.N. Daragan). Kyiv, 2015, pp. 528-
534.
Stiner M., Kuhn S. Differential Burning, Recrystallization, and Fragmentation of Archaeological Bone. Journal of Archaeological
Science.1995, no. 22, pp. 223-237.
Symes S., Rainwater С., Chapman Е., Gipson D., Piper A. Patterned thermal destruction of human remains in a forensic setting.
The analysis of burned human remains (eds. C.W. Schmidt, S.A. Symes). London, 2008, pp. 15-54.
Wahl J., Graw M. Metric sex differentiation of the pars petrosa ossis temporalis. International Journal of Legal Medicine. 2001,
no. 114, pp. 215-223.
Walker P., Miller K., Richman R. time, temperature, and oxygen availability: an experimental study of the effects of environmental
conditions on the color and organic content of cremated bone. The analysis of burned human remains (eds. C.W. Schmidt,
S.A. Symes). London, 2008, pp. 129-135.
Warren M., Marples W. the аnthropometry of contemporary commercial cremation. Journal of Forensic Sciences. 1997, no. 42
(3), рp. 417-423.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195545 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:48:57Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Слободян, Т.І. 2023-12-05T14:14:01Z 2023-12-05T14:14:01Z 2018 Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії / Т.І. Слободян // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 127–137. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.127 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195545 903/904: 572 Статтю присвячено висвітленню основних можливостей та напрямів у дослідженні кісткових решток кремацій. Розглянуто методики фіксації тілопальних поховань в польових умовах з метою отримання більш повної інформації про етапи та особливості поховальних ритуалів. The article is devoted to determination of the main possibilities and directions in the study of ancient cremations. Despite the considerable fragmentation, the analysis of the burnt bones allows us to obtain not only the morphological characteristics of the buried people, sex and age definitions, pathologies, signs of physical development and occupational stress, but also to answer the question about the details of the cremation process, traces of which were almost completely destroyed by the funeral hearth — to establish the maximum temperature of the funeral fire, the position of a body during the process of cremation, the location of the grave goods at the funeral hearth (contact or non-contact), the facts of deliberate actions with the human remains, the selection of cremation remains from the funerary hearth and their insertion in the tomb, the usage of animals in burial ceremonies, etc. Anthropological analysis and the detailed fixation of cremations make it possible to reconstruct more fully and systematically not only the stages and characteristics of the funeral rituals, but also to deduce funeral ceremonial traditions in ancient societies and the status of the deceased members in these societies. Статья посвящена определению основных возможностей и направлений в исследовании костных останков из древних трупосожжений. Несмотря на значительную фрагментарность, анализ кремированных останков позволяет получить не только морфологические характеристики погребенных людей, половозрастные определения, патологии, признаки физического развития, но и ответить на вопрос об обстоятельствах и деталях обряда кремации, следы которого были почти полностью уничтожены огнем — определить температуру погребального кострища, положение тела во время кремации, расположение погребального инвентаря, особенности отбора остатков кремации из погребального костра и последующего их размещения в могиле, использование животных в погребальных обрядах, выделение коллективных захоронений и т.д. Антропологический анализ и подробная фиксация кремаций в полевых условиях позволяют более полно и системно реконструировать не только этапы и особенности погребальных ритуалов, но и общепринятые мировоззренческие и погребальные нормы исторических обществ. uk Інститут археології НАН України Археологія Методика археологічних досліджень Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії Possibilities of cremated bones research: bioarchaeological studies Возможности изучения кремаций: биоархеологические исследования Article published earlier |
| spellingShingle | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії Слободян, Т.І. Методика археологічних досліджень |
| title | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| title_alt | Possibilities of cremated bones research: bioarchaeological studies Возможности изучения кремаций: биоархеологические исследования |
| title_full | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| title_fullStr | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| title_full_unstemmed | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| title_short | Можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| title_sort | можливості дослідження тілопальних поховань: біоархеологічні студії |
| topic | Методика археологічних досліджень |
| topic_facet | Методика археологічних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195545 |
| work_keys_str_mv | AT slobodântí možlivostídoslídžennâtílopalʹnihpohovanʹbíoarheologíčnístudíí AT slobodântí possibilitiesofcrematedbonesresearchbioarchaeologicalstudies AT slobodântí vozmožnostiizučeniâkremaciibioarheologičeskieissledovaniâ |