Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею
Представлена історія та результати дослідження уступчастого склепу з кургану 3, розкопаного у 2009—2010 рр. Східно-Кримською російсько-українською експедицією Інституту археології НАН України біля с. Челядинове у Криму, на хорі античного міста Німфею. Доведено, що поховальна споруда відноситься до б...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195546 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 57–70. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195546 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гаврилюк, Н.О. 2023-12-05T14:35:29Z 2023-12-05T14:35:29Z 2018 Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 57–70. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0235-3490 DOI:https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.058 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195546 904.5 (477.75) (091) Представлена історія та результати дослідження уступчастого склепу з кургану 3, розкопаного у 2009—2010 рр. Східно-Кримською російсько-українською експедицією Інституту археології НАН України біля с. Челядинове у Криму, на хорі античного міста Німфею. Доведено, що поховальна споруда відноситься до боспорських склепів що є наслідуванням «македонської» традиції. The purpose of the article is to present the history and the results of the corbelled vault crypt research of the burial mound no. 3 excavated by the Eastern-Crimean Russian-Ukrainian expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine near Chelyadinovo village in the Crimea in 2009—2010. The urgent work on this site was caused by a real threat of its complete loss due to the robbers’ intensive activity. There was also a risk of stealing architectural details “under the order” including painted elements. The funerary structure was located in the north-western sector of the mound. It was intaken to the pit with a depth of 3.30 m, arranged in the embankment of an earlier barrow mound. The funerary structure was a corbelled vault crypt, consisting of a rectangular burial chamber with a double-sided covering, a small covered threshold and a ground entrance with a five-step stairway. Overall dimensions of the structure are 4.44 m in length, 1.84 m in width, 2.36—2.70 m in height. The funerary chamber module (the ratio of height to maximum length) — 0.93 m. We attribute the crypt to type III (crypts with dromos and threshold) according to classification of corbel vault crypts developed by E.A. Savostina (Savostina 1986, p. 47—48). Rectangular in section stairway, 3.5 m in length, 1.5—1.3 m in width with five steps and vertical sides, was located in the north-western part of the crypt. The facade of the threshold was built of limestone blocks. The entrance height was 2.35 m, the width — 1.4 m. The front doorway was closed by a mortgage limestone slab (1.0 × 0.65 m). This slab is a fragment of a profiled cornice with an ornament of palmettes on a sima. The shelf of the cornice is decorated with an ornament of a complex meander (Ermolin 2010, p. 68, fig. 7, 1). The doorway led to a rectangular in section threshold (prothalamos) of the crypt, limited by two frontslabs. The threshold was covered by a stepped gable three-raws arch. The entrance to the burial chamber (thalamos) is located on the same axis as the stairway. It is slightly offset from the longitudinal axis of the burial chamber concerning to the space of the crypt. This allows us to assign a crypt from the burial mound 3 to the crypts of group A by E.A. Savostina (crypts with a displaced axis and the threshold width less than the width of the burial chamber). The entrance to the burial chamber is framed by antae of the equal sizes. They are supported by the front slab — an architrave of the entrance to the burial chamber and a front slab with grooves for fixing the arch, both of which are slightly installed with an inclination to the center of the doorway. They have profiled bases, a smooth square in section barrel with a Doric warrant chapiter. The antae are made of dense marblelike limestone solidrock. It is preserved a polychrome painting on both chapiters. The crypt of the mound 3 refers to the tomb with paintings according to a presence of polychrome paintings on antae. The burial chamber is rectangular in section (internal angles are strictly 90 °) and oriented to the north-west — southeast (2.89 × 1.84 m). The height of the structure from the bottom to the top slab is 2.70 m. The burial chamber vault is a two-sided stepped, leaning on the rectangular base of the bottom row of the chamber walls and on the notched cuts kerfed through the overlapping slabs on both sides in the frontal and the same end slabs of the vault for each of the slabs of the second and third rows. The arch slabs approach one another in three ledges. The fourth layer consisted of four slabs, which closed the vault and formed the roof of the burial chamber. The space between the slabs is filled with a dry mixture of lime, crushed packing and limestone. All the vertical walls of the crypt in the burial chamber and the dromos are set on horizontally lying flat slabs. The floor of the burial chamber, like the threshold, is earthy. Traces of the burial are not fixed. The only find from the crypt is the handmade pan with horizontal handles of the 2nd century BCE, which has analogies in the handmade pottery of Nymphaeum. The closest analogy is the crypt from the burial mound of the second group of the Tarasov burial mounds of 1883. Designing the portal with antae was noted in the burial mounds Bolshaya Blyznitsa 2, Melek-Chesmenskyi and the group of Tarasov burial mounds. The architectural details of secondary use from the crypt and their ornamentation are dated by the first half of the 3rd century BCE. The crypt itself, decorated with antae with polychrome ornamentation, which uses both geometric and floral styles, is dated by a later time — the second half of the 3rd — the beginning of the 2nd centuries BCE. Thus, the crypt, found in the western part of the Nymphaeum chora, complements the group of Bosporus corbelled vault crypts built taking into account the Macedonian traditions. Besides the crypt, under the embankment of the burial ground no. 3 an eshara altar, destroyed main burial of the 5th—4th centuries BCE in the center of the burial ground, the construction of the 19th century CE in the eastern part of the mound, were found. Цель работы — представить историю и результаты исследования уступчатого склепа из кургана 3, раскопанного 2009—2010 гг. Восточно-Крымской российско-украинской экспедицией Института археологии НАН Украины у с. Челядиново в Крыму. К срочным работам на этом памятнике привела реальная угроза полной его утраты вследствие активной деятельности грабителей. Был также риск похищения («под заказ») архитектурных деталей сооружения, в том числе с росписью. Погребальное сооружение располагалось в северо-западном секторе кургана. Оно было впущено в котлован глубиной 3,30 м, устроенный в насыпи более раннего кургана. Погребальное сооружение представляло собой уступчатый склеп, состоявший из прямоугольной погребальной камеры с двусторонним перекрытием, небольшого крытого преддверия и земляного входа с лестницей из пяти ступеней. Длина сооружения 4,44 м, ширина 1,84 м, высота 2,36—2,70 м. Модуль погребальной камеры (соотношение высоты и наибольшей длины) — 0,93 м. По классификации уступчатых склепов, разработанной Е.А. Савостиной, относим данный склеп к склепам с дромосом и преддверием — тип III (Савостина 1986, с. 47—48). Прямоугольная в плане лестница длиной 3,5 м, шириной 1,5—1,3 м с пятью ступенями, вертикальными бортами располагалась с северо-запада. Фасад преддверия сложен из блоков известняка. Высота входа 2,35 м, ширина — 1,4 м. Входной проем был закрыт закладной известняковой плитой (1,00 × 0,65 м). Эта плита является фрагментом профилированного карниза с орнаментом в виде пальметт на симе. Полка карниза расписана орнаментом в виде сложного меандра (Ермолин 2010, c. 68, рис. 7, 1). Входной проем вел в прямоугольное в плане преддверие (prothalamos) склепа, ограниченное двумя фронтальными плитами. Преддверие было перекрыто уступчатым двускатным трехрядным сводом. Входной проем в погребальную камеру (thalamos) расположен на одной оси с лестницей. Относительно пространства склепа он слегка смещен от продольной оси погребальной камеры. Это позволяет отнести склеп из кургана 3 к склепам группы А (склепам со смещенной осью и преддверием уже ширины погребальной камеры) по Е.А. Савостиной. Вход в погребальную камеру обрамлен антами. На них опирается фронтальная плита — архитрав входного проема в погребальную камеру и фронтальная плита с пазами для крепления свода. Оба анта установлены слегка с наклоном к центру проема. Они имеют профилированные базы, гладкий квадратный в поперечном разрезе ствол с капителью дорического ордера. Анты изготовлены из плотного мраморовидного известняка коренных пород. На обеих капителях сохранилась полихромная роспись. Благодаря наличию полихромной росписи антов, склеп из кургана 3 относится к склепам с росписью. Погребальная камера в плане прямоугольная (внутренние углы строго по 90 °) и ориентирована на северо-запад — юго-восток (2,89 × 1,84 м). Высота сооружения от дна до верхней плиты — 2,70 м. Свод погребальной камеры — двусторонний уступчатый, опирающийся на прямоугольное основание стен камеры (нижний ряд) и на уступчатые вырезы, пропиленные под плиты перекрытия с двух сторон во фронтальной и такой же торцовой плитах свода для каждой из плит второго и третьего ряда. Плиты свода надвигаются друг на друга в три уступа. Четвертый слой состоял из четырех плит, которые замыкали свод и образовали крышу погребальной камеры. Пространство между плитами заполнено сухой смесью из извести, толченого мелкого камня и известняка. Все вертикальные стены склепа в погребальной камере и дромосе установлены на горизонтально лежащие плоские плиты. Пол погребальной камеры, как и преддверия, земляной. Следы погребения не зафиксированы. Единственной находкой из склепа является лепная кастрюля с горизонтальными ручками ІІ в. до н. э., имеющая аналогии в лепной керамике Нимфея. Ближайшей аналогией является склеп из кургана 2 группы Тарасовых курганов 1883 г. Оформление портала антами отмечено в курганах Большая Близница 2, Мелек-Чесменский и группы Тарасовых курганов. Архитектурные детали вторичного использования из склепа и их орнаментация относятся к первой половине III в. до н. э. Сам склеп, украшенный антами с полихромной орнаментацией, в которой использован и геометрический и цветочный стили, датируется более поздним временем — второй половиной III — началом II в. до н. э. Таким образом, склеп, обнаруженный в западной части хоры Нимфея, дополняет группу боспорских уступчатых склепов, сооруженных с учетом македонских традиций. Кроме склепа, под насыпью кургана 3 обнаружены жертвенник-эсхар, разрушенное основное погребение V—IV в. до н. э. в центре кургана, и постройка XIX в., расположенная в восточном поле кургана. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею Crypt of “macedonian type” from the necropolis of Nymphaeum Склеп «македонского типа» из некрополя Нимфея Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею |
| spellingShingle |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею Гаврилюк, Н.О. Публікації археологічного матеріалу |
| title_short |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею |
| title_full |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею |
| title_fullStr |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею |
| title_full_unstemmed |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею |
| title_sort |
склеп "македонського типу" з некрополя німфею |
| author |
Гаврилюк, Н.О. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н.О. |
| topic |
Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet |
Публікації археологічного матеріалу |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Crypt of “macedonian type” from the necropolis of Nymphaeum Склеп «македонского типа» из некрополя Нимфея |
| description |
Представлена історія та результати дослідження уступчастого склепу з кургану 3, розкопаного у 2009—2010 рр. Східно-Кримською російсько-українською експедицією Інституту археології НАН України біля с. Челядинове у Криму, на хорі античного міста Німфею. Доведено, що поховальна споруда відноситься до боспорських склепів що є наслідуванням «македонської» традиції.
The purpose of the article is to present the history and the results of the corbelled vault crypt research of the burial mound no. 3 excavated by the Eastern-Crimean Russian-Ukrainian expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine near Chelyadinovo village in the Crimea in 2009—2010. The urgent work on this site was caused by a real threat of its complete loss due to the robbers’ intensive activity. There was also a risk of stealing architectural details “under the order” including painted elements. The funerary structure was located in the north-western sector of the mound. It was intaken to the pit with a depth of 3.30 m, arranged in the embankment of an earlier barrow mound. The funerary structure was a corbelled vault crypt, consisting of a rectangular burial chamber with a double-sided covering, a small covered threshold and a ground entrance with a five-step stairway. Overall dimensions of the structure are 4.44 m in length, 1.84 m in width, 2.36—2.70 m in height. The funerary chamber module (the ratio of height to maximum length) — 0.93 m. We attribute the crypt to type III (crypts with dromos and threshold) according to classification of corbel vault crypts developed by E.A. Savostina (Savostina 1986, p. 47—48). Rectangular in section stairway, 3.5 m in length, 1.5—1.3 m in width with five steps and vertical sides, was located in the north-western part of the crypt. The facade of the threshold was built of limestone blocks. The entrance height was 2.35 m, the width — 1.4 m. The front doorway was closed by a mortgage limestone slab (1.0 × 0.65 m). This slab is a fragment of a profiled cornice with an ornament of palmettes on a sima. The shelf of the cornice is decorated with an ornament of a complex meander (Ermolin 2010, p. 68, fig. 7, 1). The doorway led to a rectangular in section threshold (prothalamos) of the crypt, limited by two frontslabs. The threshold was covered by a stepped gable three-raws arch. The entrance to the burial chamber (thalamos) is located on the same axis as the stairway. It is slightly offset from the longitudinal axis of the burial chamber concerning to the space of the crypt. This allows us to assign a crypt from the burial mound 3 to the crypts of group A by E.A. Savostina (crypts with a displaced axis and the threshold width less than the width of the burial chamber). The entrance to the burial chamber is framed by antae of the equal sizes. They are supported by the front slab — an architrave of the entrance to the burial chamber and a front slab with grooves for fixing the arch, both of which are slightly installed with an inclination to the center of the doorway. They have profiled bases, a smooth square in section barrel with a Doric warrant chapiter. The antae are made of dense marblelike limestone solidrock. It is preserved a polychrome painting on both chapiters. The crypt of the mound 3 refers to the tomb with paintings according to a presence of polychrome paintings on antae. The burial chamber is rectangular in section (internal angles are strictly 90 °) and oriented to the north-west — southeast (2.89 × 1.84 m). The height of the structure from the bottom to the top slab is 2.70 m. The burial chamber vault is a two-sided stepped, leaning on the rectangular base of the bottom row of the chamber walls and on the notched cuts kerfed through the overlapping slabs on both sides in the frontal and the same end slabs of the vault for each of the slabs of the second and third rows. The arch slabs approach one another in three ledges. The fourth layer consisted of four slabs, which closed the vault and formed the roof of the burial chamber. The space between the slabs is filled with a dry mixture of lime, crushed packing and limestone. All the vertical walls of the crypt in the burial chamber and the dromos are set on horizontally lying flat slabs. The floor of the burial chamber, like the threshold, is earthy. Traces of the burial are not fixed. The only find from the crypt is the handmade pan with horizontal handles of the 2nd century BCE, which has analogies in the handmade pottery of Nymphaeum. The closest analogy is the crypt from the burial mound of the second group of the Tarasov burial mounds of 1883. Designing the portal with antae was noted in the burial mounds Bolshaya Blyznitsa 2, Melek-Chesmenskyi and the group of Tarasov burial mounds. The architectural details of secondary use from the crypt and their ornamentation are dated by the first half of the 3rd century BCE. The crypt itself, decorated with antae with polychrome ornamentation, which uses both geometric and floral styles, is dated by a later time — the second half of the 3rd — the beginning of the 2nd centuries BCE. Thus, the crypt, found in the western part of the Nymphaeum chora, complements the group of Bosporus corbelled vault crypts built taking into account the Macedonian traditions. Besides the crypt, under the embankment of the burial ground no. 3 an eshara altar, destroyed main burial of the 5th—4th centuries BCE in the center of the burial ground, the construction of the 19th century CE in the eastern part of the mound, were found.
Цель работы — представить историю и результаты исследования уступчатого склепа из кургана 3, раскопанного 2009—2010 гг. Восточно-Крымской российско-украинской экспедицией Института археологии НАН Украины у с. Челядиново в Крыму. К срочным работам на этом памятнике привела реальная угроза полной его утраты вследствие активной деятельности грабителей. Был также риск похищения («под заказ») архитектурных деталей сооружения, в том числе с росписью. Погребальное сооружение располагалось в северо-западном секторе кургана. Оно было впущено в котлован глубиной 3,30 м, устроенный в насыпи более раннего кургана. Погребальное сооружение представляло собой уступчатый склеп, состоявший из прямоугольной погребальной камеры с двусторонним перекрытием, небольшого крытого преддверия и земляного входа с лестницей из пяти ступеней. Длина сооружения 4,44 м, ширина 1,84 м, высота 2,36—2,70 м. Модуль погребальной камеры (соотношение высоты и наибольшей длины) — 0,93 м. По классификации уступчатых склепов, разработанной Е.А. Савостиной, относим данный склеп к склепам с дромосом и преддверием — тип III (Савостина 1986, с. 47—48). Прямоугольная в плане лестница длиной 3,5 м, шириной 1,5—1,3 м с пятью ступенями, вертикальными бортами располагалась с северо-запада. Фасад преддверия сложен из блоков известняка. Высота входа 2,35 м, ширина — 1,4 м. Входной проем был закрыт закладной известняковой плитой (1,00 × 0,65 м). Эта плита является фрагментом профилированного карниза с орнаментом в виде пальметт на симе. Полка карниза расписана орнаментом в виде сложного меандра (Ермолин 2010, c. 68, рис. 7, 1). Входной проем вел в прямоугольное в плане преддверие (prothalamos) склепа, ограниченное двумя фронтальными плитами. Преддверие было перекрыто уступчатым двускатным трехрядным сводом. Входной проем в погребальную камеру (thalamos) расположен на одной оси с лестницей. Относительно пространства склепа он слегка смещен от продольной оси погребальной камеры. Это позволяет отнести склеп из кургана 3 к склепам группы А (склепам со смещенной осью и преддверием уже ширины погребальной камеры) по Е.А. Савостиной. Вход в погребальную камеру обрамлен антами. На них опирается фронтальная плита — архитрав входного проема в погребальную камеру и фронтальная плита с пазами для крепления свода. Оба анта установлены слегка с наклоном к центру проема. Они имеют профилированные базы, гладкий квадратный в поперечном разрезе ствол с капителью дорического ордера. Анты изготовлены из плотного мраморовидного известняка коренных пород. На обеих капителях сохранилась полихромная роспись. Благодаря наличию полихромной росписи антов, склеп из кургана 3 относится к склепам с росписью. Погребальная камера в плане прямоугольная (внутренние углы строго по 90 °) и ориентирована на северо-запад — юго-восток (2,89 × 1,84 м). Высота сооружения от дна до верхней плиты — 2,70 м. Свод погребальной камеры — двусторонний уступчатый, опирающийся на прямоугольное основание стен камеры (нижний ряд) и на уступчатые вырезы, пропиленные под плиты перекрытия с двух сторон во фронтальной и такой же торцовой плитах свода для каждой из плит второго и третьего ряда. Плиты свода надвигаются друг на друга в три уступа. Четвертый слой состоял из четырех плит, которые замыкали свод и образовали крышу погребальной камеры. Пространство между плитами заполнено сухой смесью из извести, толченого мелкого камня и известняка. Все вертикальные стены склепа в погребальной камере и дромосе установлены на горизонтально лежащие плоские плиты. Пол погребальной камеры, как и преддверия, земляной. Следы погребения не зафиксированы. Единственной находкой из склепа является лепная кастрюля с горизонтальными ручками ІІ в. до н. э., имеющая аналогии в лепной керамике Нимфея. Ближайшей аналогией является склеп из кургана 2 группы Тарасовых курганов 1883 г. Оформление портала антами отмечено в курганах Большая Близница 2, Мелек-Чесменский и группы Тарасовых курганов. Архитектурные детали вторичного использования из склепа и их орнаментация относятся к первой половине III в. до н. э. Сам склеп, украшенный антами с полихромной орнаментацией, в которой использован и геометрический и цветочный стили, датируется более поздним временем — второй половиной III — началом II в. до н. э. Таким образом, склеп, обнаруженный в западной части хоры Нимфея, дополняет группу боспорских уступчатых склепов, сооруженных с учетом македонских традиций. Кроме склепа, под насыпью кургана 3 обнаружены жертвенник-эсхар, разрушенное основное погребение V—IV в. до н. э. в центре кургана, и постройка XIX в., расположенная в восточном поле кургана.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195546 |
| citation_txt |
Склеп "македонського типу" з некрополя Німфею / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 57–70. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkno sklepmakedonsʹkogotipuznekropolânímfeû AT gavrilûkno cryptofmacedoniantypefromthenecropolisofnymphaeum AT gavrilûkno sklepmakedonskogotipaiznekropolânimfeâ |
| first_indexed |
2025-11-25T20:42:14Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:42:14Z |
| _version_ |
1850527368067678208 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 57
Публікації
археологічних матеріалів
© Н.О. Гаврилюк, 2018
Н.О. Гаврилюк*
Склеп «македОНСькОГО типу»
з НекрОпОля Німфею
УДк: 904.5 (477.75) (091)
* Гаврилюк Надія Оксентівна — доктор історич-
них наук, провідний науковий співробітник відділу
античної археології Інституту археології НаН Украї-
ни, gavrylyuk_na@ukr.net
Представлена історія та результати дослідження уступ-
частого склепу з кургану 3, розкопаного у 2009—2010 рр.
Східно-Кримською російсько-українською експедицією
Інституту археології НАН України біля с. Челядинове у
Криму, на хорі античного міста Німфею. Доведено, що
поховальна споруда відноситься до боспорських склепів
що є наслідуванням «македонської» традиції.
К л ю ч о в і с л о в а: уступчастий склеп, Німфей, та-
ламос, проталамос, архітектурні деталі, «македонський
тип», македонська традиція.
До термінових археологічних робіт на кургані 3 з
курганної групи, розташованої на схід від с. Че-
лядинове ленінського р-ну, крим і досліджен-
ню 1 його поховальної споруди (як виявилося —
1 Прикро, що до перших публікацій про склеп пере-
дувало вкидання інформації про нього від людей, які
не мали прямого відношення до розкопок і не є влас-
никами авторських прав на результати розкопок. У
2017 р. вийшла стаття, присвячена реставрації скле-
пу, наводиться повний опис пам’ятки запозичений
з копії мого зі співавторами звіту (Гаврилюк, Ермо-
лин, Синенко 2009/205). Свого часу один з неофіцій-
них примірників тексту звіту нами був залишений в
керченському історико-археологічному музеї — для
полегшення наукової реконструкції склепу, який
ми, автори розкопок, розібравши відповідно до ме-
тодики, перевезли туди. Без нашого досліджен-
ня пам’ятки, фіксації його розпису в полі скільки-
небудь повноцінна реконструкція склепу в лапідарії
неможлива. Дозволи на публікацію тексту згадано-
го звіту я, як власник відкритого листа на пам’ятку
і керівник експедиції 2009—2010 рр. (а не версталь-
ник звіту (кучеревська 2017, с. 104), не давала. в ре-
зультаті утворилась робота, яка на дві третини є пла-
гіатом звіту, а на одну третину містить недостовірні
відомості. Так, дивують результати XRF-аналізу гли-
ни зі склепу, у якій виявилось близько 63 % алюмі-
нію, а не його окису — ціни б такій глині не було,
склепу уступчастого типу) призвела реальна за-
гроза повної втрати пам’ятки внаслідок діяль-
ності грабіжників, які встигли проломити одну з
плит даху склепу і проникнути всередину. За час
між першим обстеженням поховальної споруди
в грудні 2008 р. О.л. Єрмоліним і початком роз-
копок у серпні 2009 р., були зафіксовані дефор-
мації плит перекриття, а можливість обвалення
склепу стала очевидною. Був також ризик ви-
крадення («під замовлення») архітектурних де-
талей споруди, в тому числі з розписом (Ермо-
лин 2009, с. 213—217; 2010, с. 63—69). Стаціонар-
ні дослідження пам’ятки були проведені Східно-
кримською російсько-українською експедицією
Інституту археології Національної академії наук
України (Гаврилюк, Ермолин, Синенко 2009—
2010/205) під керівництвом автора. Після ана-
лізу ситуації з урахуванням думок фахівців, було
прийнято рішення не тільки про повномасш-
табні розкопки вручну кургану, але й демонтаж
та перенесення склепу в лапідарій керченсько-
го історико-археологічного музею-заповідника 2
для подальших його реставрації та музеєфікації.
До початку робіт досліджуваний курган 3
(N 45,210120; E 036,400970) мав висоту1,36 м,
діаметр 25 м і входив у курганную групу роз-
ташовану на схід від с. Челядинове ленінсько-
го р-ну криму (рис. 1). На сьогоднішній день
ця група складається з чотирьох курганних
насипів, у котрих помітні сліди проникнен-
ня грабіжників. Охоронно-рятувальні робо-
ти кургану 1 цієї групи проводилися у 2002 р.
в.М. Зіньком (Зінько 2003, с. 123—127). На
момент розкопок група складалася з чотирьох
курганів, хоча за охоронними документами ра-
якби це було так. Не дивно, що автори цієї та інших
робіт з використанням методів природничих наук не
вказані. відсутні дані і про реставраторів, які працю-
вали з нашими матеріалами. Отже, непрофесійність
стала причиною недостовірності результатів, отри-
маних нашими колегами-музейниками.
2 Так він тоді називався.
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.058
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 258
Рис. 1. розташування курганної групи та кургану 3 на хорі Німфею
ніше в ній значилося 12 насипів і курган 3 не
був поставлений на облік.
курган 3 3 розташовувався за 1,50 км від
північно-східної околиці с. Челядинове, в на-
3 всі польові кресленики і малюнки виконані на той
час головним архітектором керченського музею-
заповідника р.Г. Сіненко; обов’язки з організації
та проведення польових робіт в 2009 р здійснюва-
лися при моїх консультаціях та у моїй присутності
начальником керченської новобудовної експедиції
кримської філії Інституту археології НаН України,
кандидатом історичних наук О.л. Єрмоліним. Нами
з необхідною ретельністю було здійснено демонтаж
склепу і транспортування його в лапідарій керчен-
ського історико-культурного заповідника. Я вдячна
колегам за співпрацю та шкодую, що деякі розбіж-
ності в трактуванні результатів польових досліджень
прямку 87,28 °, в 0,07 км від берегової лінії кер-
ченської протоки. За умовну «0» позначку при
його дослідженні була прийнята точка, розта-
шована за 40 метрів на північ від центру курга-
ну, від якої даються рівні висотні позначки.
розкопки здійснювалися вручну секто-
рами із збереженням бровок — центральної,
орієнтованої на північ—південь і додаткових,
оріє нтованих схід—захід. Перед початком ар-
не дозволили нам стати співавторами в цій публі-
кації. Особлива подяка співробітникам експедиції,
які продовжували працювати зі мною у 2010 р. при
завершенні дослідження кургану. Я також вдячна
колегам-античникам за допомогу та підтримку під
час польових досліджень та в інтрепретації їх резуль-
татів.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 59
Рис. 2. Насип кургану 3 перед початком стаціонарних
досліджень (1) та результати геомагнітної зйомки (2)
(за: 1 — Н.О. Гаврилюк; 2 — С.л. Смекалов)
Рис. 3. План кургану (розкопки 2009 і 2010 рр.): 1 — по-
ховання 1 (V—IV ст. до н. е.); 2 — склеп; 3 — жертов-
ник; 4 — пізня споруда (кресленик р.Г. Синенко)
Рис. 4. Склеп кургану 3 (фото О.л. Ермоліна)
хеологічних розкопок на пам’ятці С.л. Сме-
каловим проведено інструментальну та гео-
магнітну зйомки (рис. 2, 1). в результаті гео-
магнітної зйомки в кургані було локалізовано
склеп (рис. 3; 4), а також зафіксовано пля-
му з аномальними магнітними відхиленнями,
що виявилося при подальшому дослідженні
жертовником-есхаром (рис. 2, 2).
Поховальна споруда являла собою уступ-
частий склеп, що складався з прямокутної
поховальної камери з двобічним перекрит-
тям, невеликого критого вхідного приміщен-
ня і земляного спуску зі сходами (рис. 5). Дов-
жина споруди 4,44 м, ширина 1,84 м, висота
2,36—2,70 м. Співвідношення висоти і най-
більшої довжини поховальної камери вира-
жається модулем 0,93. Тобто, кам’яна спору-
да було досить стійкою. Споруда локалізову-
валася в північно-західному секторі кургану,
і була впущена в котлован 3,30 м завглибшки
від нульового репера. розміри котловану: до-
вжина 4,1 м, ширина 3,43 м при глибині від
давньої денної поверхні 1,82—1,96 м. кот-
лован прорізав насип кургану з більш ран-
нім похованням 1, котре було основним
для цього кургану і було зруйноване част-
ково при спорудженні склепу, та більш піз-
ньою спорудою, що відноситься до XIX ст.
(рис. 3). аналізуючи подібні склепи Боспора,
О.О. Савостіна зазначає, що «курганна насип
була обов’язковою, причому, нетехнічною умо-
вою існування уступчастого склепу і, отже,
обов’язковим елементом поховального комп-
лексу» (Савостіна 1986, с. 47).
1
2
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 260
В
В
A
A
Рис. 5. Склеп з кургану 3: 1 — план; 2 — фас центральної бровки (кресленик р.Г. Синенко)
1
2
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 61
Рис. 6. вхід до склепу в кургані 3 (фото Н.О. Гаври-
люк)
Рис. 7. Західна стінка спуску в склеп (фото Н.О. Гав-
рилюк)
Рис. 8. каструля із західної стінки спуску (фото
Н.О. Гаврилюк)
Дослідженню боспорських склепів при-
свячено кілька робіт, в яких запропоновані
класифікації уступчастих склепів (Чуистова
1952; Цвєтаєва 1957; Блаватский 1955; Гайду-
кевич 1981). У цій роботі ми використовуємо
класифікацію уступчастих склепів розробле-
ну О.а. Савостіною як таку, що з невеликими
поточненнями використовується у сучасних
роботах (наприклад: виноградов 2017). Осно-
вною типоутворюючою ознакою класифікації
уступчастих склепів дослідниця вважає наяв-
ність дромоса і вхідного приміщення. Склеп у
с. Челядинове відноситься до склепів з дромо-
сом та вхідним приміщенням — тип III (Савос-
тіна 1986, с. 47—48).
До входу у склеп вів похилий спуск зі сходами
(рис. 6), котрий у склепах цього типу замінив
«доромос». Цей термін в описі склепів з уступ-
частим перекриттям ю.О. виноградов вважає
помилковим (виноградов 2017, с. 186). вхід
мав форму витягнутого прямокутника 3,5 м
зав довжки та 1,5—1,3 м завширшки, і розта-
шовувався з північного заходу. він мав вигляд
похилого спуску з п’ятьма сходами вирізаними
у материку (рис. 5, 2; 6; 7). Глибина східчастого
спуску — 2,0 м від рівня похованого чорнозему,
3,20 м — від вершини кургану. Його бокові сті-
ни вертикальні.
Західна сторона спуску була укріплена під-
пірною стінкою (висотою 1,5—1,7 м) (рис. 7),
складеною з каміння різного розміру і невели-
ких уламків архітектурних деталей. На відріз-
ку потужністю 0,40 м це однорядна іррегуляр-
на «кладка» з необроблених каменів і «обтеса-
них» плит склепу, покладених в чотири ряди. З
рівня 0,90—0,95 м кладка регулярна одноряд-
на, складена з двох шарів обтесаних плит, по-
ставлених на ребро і щільно підігнаних одна до
одної. Нижній ряд — плита розмірами 0,26 ×
0,60 м з виступом висотою 0,15 м шириною
0,03 м зі слідами сірої обмазки. Ближче до вхо-
ду в стінці виявлено кілька необроблених ка-
менів. Другий шар утворює поставлена на ре-
бро прямокутна плита розмірами 0,35 × 0,50 м.
Поруч з нею — дві плити укладені постелісто.
вище вертикально поставленої плити поміще-
на ще одна плита, зрушена на південь і підігна-
на до плити перекриття вхідного приміщення
склепу. верхній шар підпірної західної стінки
вхідної ями є іррегулярною однорядною клад-
кою з щільно пригнаних підтесаних великих
плит. Серед каменів верхнього шару підпірних
стін дромоса зустрінуто фрагменти архітектур-
них деталей, та сколи від великих плит, котрі
використовували для побудови склепу. Дея-
кі дрібні деталі мають сліди розпису. Скорі-
ше всього, цією кладкою заповнювали простір
між вертикальною стінкою спуску до склепу і
косими стінками земляного котловану, в який
склеп був впущений, або заповнили сліди пер-
Рис. 9. розпис архітектурних деталей, виявлених у західній стінці спуску (1, 3, 4 — фото Н.О. Гаврилюк;
2 — фото О.л. Єрмоліна)
Рис. 15. анти з розписом на капітелях (1, 4 — фото О.л. Єрмоліна; 2, 3 — фото Н.О. Гаврилюк)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 262
Рис. 10. Фасад входу у проталамос (фото Н.О. Гаври-
люк)
шого проникнення в склеп вже після його спо-
рудження.
Серед невеликих каменів західної стінки
знайдена стінка ліпної каструлі (рис. 8). Це по-
судина з дугоподібної шийкою і виступом для
кришки на внутрішній поверхні вінця. кастру-
ля мала рівномірно опукле, злегка приплюс-
нуте тулово і, мабуть, пласке заокруглене дно.
Діа метр вінець 26 см, тулубу 29 см. Глина груба
з домішкою жорстви і черепашки. Такі доміш-
ки характерні для ліпного посуду, виробленого
саме на Боспорі. За класифікацією ліпного по-
суду з Німфея, посудина із західної стінки спус-
ку склепу відноситься до ліпних каструль дру-
гого типу — з горизонтальними ручками. У нім-
фейскій колекції їх всього дві і датуються вони
періодом пізнього еллінізму (Гаврилюк, Соко-
лова 2007, с. 274, рис. 4, 4). Такі ліпні посудини
є одним з варіантів наслідувань античної гон-
чарної кераміки. Подібна кераміка, виготовле-
на з місцевих глин, відома в інших регіонах ан-
тичного світу (Harlat 2002, p. 280, fig. 5, e).
Східна стінка дромосу була укріплена не-
порушеною підпірною кладкою. вона була
складена з архітектурних деталей: карниза,
малорозмірних уламків, а також з невеликих
кам’яних блоків. кладка має хаотичний харак-
тер, камені неправильної форми підбиралися
за місцем. Стінка призначалася для підтрим-
ки насипу кургану. Обидві стінки складені без
розчину. Простір між каменями заповнений
грунтом і дрібними каменями у вигляді улам-
ків і невеликих сколів, кам’яної крихти від
блоків основної споруди.
Фрагменти архітектурних деталей з поліх-
ромним розписом, знайдені в західній стін-
ці дромоса склепу, представлені невелики-
ми фрагментами карнизів. Один з фрагмен-
тів (рис. 9, 1, 2) мав поліхромний розпис, що
складався з коричневої смуги 2,0 см завширш-
ки, що підкреслює перехід площини карниза в
поличку. На поличці шириною 4,0 см розташо-
вувався геометричний орнамент, що складався
з пар трикутників, виконаних червоною фар-
бою, між ними — пари вузьких трикутників,
з’єднаних вершинами, та виконаних синьою
фарбою. На іншому фрагменті карниза зберіг-
ся такий же орнамент — чергування пар чер-
воних трикутників з парами блакитних (рис. 9,
3). всі фрагменти карнизів виготовлені з міс-
цевого вапняку і у даному контексті є вторин-
ним використанням. У заповненні простору
між західною стінкою спуску і стінкою котло-
вану знайдений фрагмент грунту з відбитка-
ми розпису — меандр, виконаний блакитною і
червоною фарбами на білому тлі (рис. 9, 4).
Наступним елементом у конструкції уступ-
частого склепу було вхідне приміщення, за тер-
мінологією а.П. Манцевич — prothalamos. Його
фасад був складений з блоків вапняку. висота
входу 2,35 м, ширина 1,4 м (рис. 10). вхід об-
рамлений двома плитами, висотою 1,3 м, по-
ставленими вертикально, торцеві частини кот-
рих були боковими для входу. вони встанов-
лені без кам’яної основи і через просідання
грунту під вагою перекриття нахилилися в бік
входу. Поверхня цих плит з боку спуску і входу
гладко опрацьовані. Ширина входу до прота-
ламосу вгорі становить 0,96 м, а внизу 1,0 м.
При відкритті склепу вхід був закритий по-
ставленою на ребро плитою з щільного вап-
няку. На одну грань цієї плити були нанесені
дві глибокі поздовжні борозни, які чергують-
ся з трьома виступаючими поличками округ-
лої форми в перерізі. У центрі плити був зро-
блений округлий наскрізний отвір діаметром ~
0,15 м. Плита притиснута до стінок входу ка-
мінням різного розміру і плитами, що являють
собою фрагменти карнизів.
Ця плита (довжиною 1,0 м, шириною
0,65 м) є фрагментом профільованого карниза.
вона зберегла на фасадній горизонтальній сімі
складний орнамент у вигляді пальмет на двох
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 63
Рис. 11. ахітрав входу у проталамос (фото Н.О. Гаври-
люк)
Рис. 12. Дах склепу (фото Н.О. Гаврилюк)
двобічно увігнутих валютах. Полка карни-
зу розписана орнаментом у вигляді складного
меандру. На бічній грані плити частково збере-
глися антефікси вирізані з каменю, на поверх-
ні яких збереглися чіткі сліди розпису (Ермо-
лин 2010, с. 68, рис. 7, 1). З одного боку плити
вирубаний неглибокий жолоб з нечіткими об-
рисами і доходить до отвору в плиті. Мабуть,
для зливу. Навколо отвору вирізане обрамлен-
ня у вигляді площини з ухилом в бік отвору.
Поверхня цієї площини трохи згладжена.
вхід приміщення був перекритий архітра-
вом у вигляді плити вапняку (136 × 62 × 20 см).
Плита вузькою гранню (ребром) спираєть-
ся на стінки вхідного отвору і всією площи-
ною закриває перекриття дромоса, при цьому
її площина виходить за межі абрису плит пере-
криття. Як відомо, камінь покладений на ре-
бро, може витримати значно більше наванта-
ження, ніж камінь, покладений «на постіль»
(Шуази 2009, с. 128). На фронтальній части-
ні плити — в центрі — сліди збитого барельє-
фа (?) (рис. 11). З боку проталамосу — для опо-
ри уступчастого перекриття, в плиті вирізані
уступи, але оскільки висоти плити не вистачи-
ло, на рівні третього уступу зроблена вставка з
плоского каменю товщиною 3,0 см, щоб запо-
внити простір між уступами (рис. 11).
вхід веде в прямокутний в плані проталамос
довжиною 0,66—0,70 м і шириною 1,54 м, ви-
сотою 2,1 м (рис. 5, 1; 12).він не розвинений за
довжиною і обмежений двома фронтальними
плитами: розташованою над входом в це при-
міщення і плитою над входом в поховальну ка-
меру (thalamоs) і спирається на анти з пазами
для плит перекриття.
Проталамос перекрито уступчастим двосхи-
лим трьохрядним склепінням. воно складаєть-
ся з великорозмірних вапнякових плит, грубо
оброблених із зовнішнього боку. Плити пере-
криття першого, другого і третього рядів ма-
ють Г-подібні форми, якщо розглядати їх по-
здовжній розріз, у кожній плиті полички різної
ширини і висоти (рис. 5, 1, 4; 14). Стіни прота-
ламосу складені з плит, поставлених на ребро.
З боку цього приміщення лицьова поверхня і
бічні грані гладко опрацьовані. Під стінами ле-
жали дві плити, що представляють собою ар-
хітектурні деталі (рис. 5, 1). Дно проталамо-
су земляне, обмежена з боку дромоса плитою,
з боку поховальної камери — двома горизон-
тально укладеними карнизами з поліхромним
орнаментом. Західна плита фрагментована — її
уламки використані у верхньому ряду західної
стінки спуску і описані вище
вхід в таламос — поховальну камеру розта-
шований по одній осі з входом в проталамос
(рис. 13), але щодо простору всього склепу він
злегка зміщений від поздовжньої осі похорон-
ної камери, що добре видно на плані (рис. 5, 1).
Це дозволяє віднести склеп з кургану 3 до скле-
пів групи а (склепів зі зміщеною вісь і вхідним
приміщенням, котре вужче ширини поховаль-
ної камери) (Савостіна 1986, с. 48—49).
вхід в поховальну камеру обрамлений анта-
ми, на які спирається фронтальна плита — ар-
хітрав входу в поховальну камеру і фронталь-
на плита з пазами для кріплення склепіння
(рис. 13). вхідні анти однакові за параметра-
ми — 135,5 × 34 × 30 см. вони встановлені з
невеликим нахилом до центру входу. Обидва
анта мають профільовані бази (рис. 14) і глад-
кий стовбур, квадратний в поперечному розрі-
зі з капітеллю доричного ордера (рис. 15). анти
виготовлені з щільного мармуроподібного вап-
няку корінних порід. На обох капітелях збе-
рігся поліхромний розпис (рис. 15, 2, 3). По-
єднання розпису та матеріалу створює ефект,
відзначений ще Огюстом Шуазі — «мармур, як
такий, залишався незабарвленим і тільки помір-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 264
Рис. 13. вхід до таламосу
(кресленик р.Г. Синенко)
Рис. 14. вхід до таламосу (вигляд з боку поховальної
камери) (фото О.л. Єрмоліна)
но покладені плями фарби виділялися на тлі його
прозорої білизни» (Шуази 2009, с. 141). У на-
шому випадку мова йде про мармуроподібний
вапняк, який після полірування має кремовий
колір, однак це не зменшує описаний ефект.
На поверхню профільованих частин капіте-
лей обох антів (на найширший пасок) корич-
невою фарбою нанесено по три восьмипроме-
неві (?) розетки, кругла серцевина яких виділе-
на червоною фарбою. Між ними помітні сліди
темно-синьої фарби. Знизу цей пасок підкрес-
лений неширокою червоною смугою, нанесе-
ною на тіло колони. Над паском з розетками
розташовувався рельєфний пасок з парале-
лограмів, виконаних червоною фарбою. Над
ним нанесено ще один більш широкий пасок
у вигляді іонічного кіматія, відокремлений від
попереднього орнаменту чорною лінією. він
орнаментований рельєфними овами, у яких
можна побачити і пальмети. Над ним — сухар-
ний карниз, в якому сухарики виділені черво-
ною фарбою, фон підкреслений білою фарбою
(рис. 15, 2, 3). важливо відзначити, що поліх-
ромна орнаментація нанесена на ті поверхні
полуколон, котрі були повернуті до входу і до
поховальної камери (рис. 15, 2). Цю особли-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 65
вість можна пояснити і тим, що розпис або на-
носився, або підновлявся (червона фарба ниж-
ніх пасків на тілі колон яскравіша, ніж фарба
на інших частинах капітелей, помічені також
сліди позолоти) вже з урахуванням викорис-
тання напівколон в склепі. У будь-якому ви-
падку, тільки поліхромний розпис антів дозво-
ляє говорити про склеп з кургану 3 у с. Челяди-
нове як про склеп з розписом.
На стовбурі західного анта вирізаний негли-
бокий, довгастий отвір, на стороні, повернутій у
поховальну камеру склепу, і там же на межі анта
зроблена насічка. Невелика площина стовбура
анта шириною до 6,0 см і довжиною 23—26 см
опрацьована інструментом — троянкою, від
якої збереглися характерні борозенки. Насічки
виконані недбало, ймовірно, ант підганяли за
місцем при установці його у попередній спору-
ді. Під час демонтажу склепу простежено спо-
соби кріплення антів до стін поховальної каме-
ри і фронтальної плити склепіння за допомогою
фігурних пазів і свинцю (рис. 15, 4; 16, 4).
Найближчими аналогіями в оформлен-
ні входу в поховальну камеру склепу в курга-
ні 3 є доричні анти входів в уступчасті склепи:
склеп 2 з кургану великої Близниці (капітелі
антів прикрашені паском з овами) і уступчас-
тий склеп з такими ж антами Другого Тарасів-
ського кургану. Описуючи ці поховальні спо-
руди М.І. ростовцев зазначає, що такі склепи
з’являються в Македонії не раніше III ст. до
н. е. (ростовцев 1914, с. 23, 111).
На вході в поховальну камеру в основу антів
були підведені карнизні плити. вони покладе-
ні горизонтально і розгорнуті фасадною сто-
роною до входу в поховальну камеру. Частково
зберігся поліхромний розпис на лицьовій по-
верхні плити (Ермолин 2010, рис. 7). Після де-
монтажу склепу вдалося встановити те, що це
карнизні плити з частково збереженим поліх-
ромним розписом на поверхні поличок фраг-
ментованих карнизів. рельєфний профіль кар-
низа зберігся з великими втратами. За характе-
ром відколів можна сказати, що при укладанні
плит виступаючі частини грубо відбивалися.
Поховальна камера в плані прямокут-
на і була витягнута за віссю північний захід—
південний схід (2,89 × 1,84 м). Її внутрішні кути
мають точно 90 °. висота споруди від дна до
верхньої плити — 2,70 м.
Склепіння поховальної камери — двосто-
роннє уступчасте, що спирається на прямокут-
ну основу стін камери (нижній ряд) і на уступ-
часті вирізи пропиляні під плити перекриття
з двох сторін у фронтальній і такій же торце-
вій плитах склепіння для кожної з плит дру-
гого і третього ряду. Плити склепіння уклада-
лися одна на одну в три уступи (рис. 16, 1, 2).
Четвертий шар утворюють чотири плити, які
замикають склепіння і лежали на плитах тре-
тього шару і фронтальній (північно-західній) і
торцевій (південно-східній) плиті зводу похо-
вальної камери. вони утворюють дах поховаль-
ної камери, який був пробитий грабіжниками
Рис. 16. Склепіння та стіни поховальної камери
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 266
(рис. 16, 3). Отже, уступчастий склеп був дове-
дений до кінця. висота його склепіння таламо-
са складала 0,93 м. Простір між плитами запо-
внений сухою сумішшю з товченого дрібного
каменю і вапняку. Для створення герметичнос-
ті внутрішнього простору склепу суміш щільно
набита і утрамбована в усіх швах між плитами.
Із внутрішньої сторони склепу плити пере-
криття ретельно і щільно укладені на стіни по-
ховальної камери. На східній, південній та за-
хідній стінах збереглися сліди ремонту. По-
шкоджені краї плит і лакуни на їх поверхнях
ретельно замазані за допомогою інструментів і
руками розчином з вологої суміші вапна і дуже
дрібного каменю. На деяких швах збереглися
сліди від пальців. Поверхня стінових плит ви-
рівняна тим же розчином. Для перекриття скле-
пу використовували плити, від стін раніше іс-
нуючої споруди (Ермолин 2009,с. 206—219; Ер-
молин 2010, с. 68). Плити були великорозмірні
з рустованими гранями. На вузькій поверхні
двох плит перекриття і одному стеновому блоці,
з дромоса склепу, збереглися фрагменти русто-
ваних виступів, які мають темно-сіре, тоноване
покриття. рельєф руста невисокий 1,0—2,0 см,
збереження погане, обриси нечіткі.
Стіни склепу складені з вертикально по-
ставлених великорозмірних плит вапняку
(рис. 15, 1). З боку склепу лицьова поверхня і
бічні грані гладенько оброблені. Тильна сто-
рона поверхні плит не вирівняна, лише гру-
бо опрацьована. На лицьовій поверхні деяких
плит споруди видно сліди від троянки (тарака).
На верхній площині чотирьох стінових блоків
збереглися пази під піррони трапецієподібної
форми («ластівчин хвіст»). Пази не були запов-
нені свинцем, що говорить про вторинне ви-
користання плит або про поспішність будівни-
цтва споруди.
всі стіни поховальної камери і проталамо-
са встановлені на горизонтально укладені бло-
ки. З боку камери плити виступають на висоту
8,0—10 см. всі плити гладко опрацьовані. Під-
лога поховальної камери земляна. Слідів похо-
вання не зафіксовано.
Як вже зазначалося вище, склеп знаходив-
ся в аварійному стані, нижній ряд уступчасто-
го перекриття, що лежав на стінових плитах,
був повністю зруйнований (це стало очевид-
но при розбиранні). Було очевидно також, що
склеп в подібному стані консервації на місці не
підлягає. анти та інші архітектурні деталі, ви-
користані в фундаменті, мали залишки поліх-
ромного розпису, зберегти який можна лише в
стаціонарних музейних умовах. З цих причин
склеп, з дотриманням всіх методичних вимог і
правил був демонтований і перевезений на по-
стійне зберігання в керченський лапідарій.
крім того, під насипом кургану, в південно-
західній його частині, виявлені залишки жер-
товника у вигляді кам’яного прямокутного в
плані ящика. Споруда перебувала в центрі ко-
стрища. У вогнищі, так і в самому «кам’яному
ящику» виявлено фрагменти перепаленої ке-
раміки, бронзових цвяхів — оковки шкатул-
ки), залізні цвяхи, невеликий фрагмент каль-
цинованої кістки і скляний літік. керамічний
матеріал представлений фрагментами канне-
льованої чернолакової пеліки і фрагментами
червонофігурної пеліки. Знахідки кераміки до-
зволяють датувати цю споруду другою полови-
ною IV ст. до н. е. Такі жертовники, як правило
(наприклад, курган велика Близниця), супро-
воджують уступчасті склепи і розташовуються
в західній або південно-західній частині курга-
ну зі склепом (кастанаян 1959, с. 126).
Таким чином, склеп відкритий на хорі Нім-
фея, біля сучасного с. Челядинове, відносить-
ся до уступчастих склепів з прямокутною осно-
вою, двосхилим перекриттям у три ряди і з ши-
ротною орієнтацією (з сезонним відхиленням),
характерною для європейського Боспору. За
даними О.а. Савостіної на 1986 р. з 70 боспор-
ських склепів 40 належали до категорії уступ-
частих склепів (Савостіна 1986, с. 46). За її кла-
сифікацією це уступчасті склепи з відкритим
дромосом, невеликим вхідним приміщенням і
прямокутною камерою (тип III), група а, у яких
ширина вхідного приміщення менше ширини
поховальної камери (Cавостіна 1986, с. 48—49).
Як зазначалося вище, найближчою аналогією
є склеп з кургану 2 групи Тарасовських курга-
нів 1883 р. Оформлення порталу антами від-
значено тільки в курганах велика Близниця 2,
Мелек-Чесменський і групи Тарасовських кур-
ганів (ростовцев 1914, с. 22, 23, 111).
Можна погодитися з ю.О. виноградовим,
що новий склеп, відкритий на хорі Німфею,
відноситься до групи устучастих і датується
ІІІ—ІІ ст. до н. е. (виноградов 2017). Дослі-
джуючи традиції щодо зведення поховальних
споруд боспорської еліти, автор характеризує
11 склепів «македонського» типу з аркоподіб-
ним дахом, автор зазначає, що жодний склеп
споруджений на Боспорі не має усіх елементів,
характерних для поховальних споруд Македо-
нії чи Фракії (є східчастий вхід, є проталамос
і таламос, але дах аркоподібний, інші елемен-
ти відрізняються від македонських). він пого-
джується з О.а. Савостіною, що «македонська»
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 67
ідея розповсюдилась на початку III ст. до н. е.
на Боспорі і отримала там свою інтерпретацію
(виноградов 2017, с. 195).
Тобто, склеп з кургану 3 з хори Німфею не
варто відносити до «македонського» типу, оскіль-
ки під час його зведення елементи македонських
поховальних споруд вже не копіювалися. У кон-
струкції склепу, що тут описується, знайшли ві-
дображення македонські традиції, що поєдна-
лися з місцевим поховальним обрядом.
Досліджений склеп тільки умовно можна
назвати розписним, більш правильно назва-
ти його — склеп, споруджений з використан-
ням архітектурних деталей з поліхромним роз-
писом. Можна погодитися з О.л. Єрмоліним
(Ермолин 2009; 2010), що склеп в кургані 3
споруджений в значній мірі з архітектурних
деталей і будівельних матеріалів вторинного
використання. Деякі з них мали поліхромний
розпис, аналогічний розпису на штукатурці,
знайденій на г. Мітрідат в 1896—1899 рр. в руї-
нах стародавніх будинків (ростовцев 1913, аль-
бом, табл. 41, 1; античная декоративная живо-
пись… 2017, рис. 25, 26, 43, 44). М.І. ростовцев
називає стінний розпис будинків на Мітрідаті
розписом першого помпеянського стилю і за-
значає, що він «панує на всьому грецькому мало-
азійському узбережжі» і перераховує центри —
Пергам, Прієна, Магнесія на Меандрі, а та-
кож на островах Делос і Фера (ростовцев 1914,
с. 125). У всіх поздовжніх орнаментальних ліні-
ях дослідник бачив розпис на дерев’яних бал-
ках, відзначаючи такий вид орнаментації як
характерний для будівель на о. Делос (ростов-
цев 1914, с. 126). М.І. ростовцев обережний в
датуванні поліхромного розпису на штукатур-
ці будівель на північному схилі гори Мітрідат,
відзначаючи лише, що швидше за все це орна-
ментація багатого будинку або громадської бу-
дівлі, що датується часом не раніше III ст. до
н. е. (ростовцев 1914, с. 111).
Орнаментація архітектурних деталей, ви-
користаних в склепі з кургану 3, відрізняється
дещо примітивним характером, геометризаці-
єю і спрощенням техніки. На підставі аналізу
орнаментів, виконаних по каменю, і співвід-
ношення їх з описаними вище архітектурни-
ми деталями, ми можемо лише стверджувати,
що в конструкції склепу застосований камінь
вторинного використання з багато прикраше-
ної споруди першої половини III ст. до н. е. а
ось орнамент на капітелях антів, в якому крім
геометричних елементів, вже з’являються
розет ки, можна пов’язувати з розписом само-
го склепу. У всякому разі, розпис підновлявся
(судячи з фарби деяких ліній) і був спрямова-
ний на прикрасу найпомітнішою частини по-
ховальної камери.
О.в. Ернштедт простежила еволюцію по-
ліхромного стилю на Боспорі. вона відзна-
чає появу його в Пантікапеї разом з грецьки-
ми майстрами в другій половині IV ст. до н. е. і
поширення його у вигляді геометричної орна-
ментації як житлових будинків, так і будинків
мертвих — склепів. Дослідниця зазначає кіль-
ка періодів у поширенні поліхромного стилю
розпису склепів на Боспорі: друга половина
IV—III ст. до н. е. — час геометричного стилю;
II ст. до н. е. — I ст. н. е. — квіткового стилю, з
II ст. н. е. — поширення комбінацій квіткового
і інкрустаційного стилів (Ернштедт 1955).
Якщо орнаментацію архітектурних дета-
лей і самі деталі, використану в побудові скле-
пу можна віднести до першої половини III ст.
до н. е., то сам склеп, прикрашений антами з
поліхромною орнаментацією, в якій викорис-
таний і геометричний, і квітковий стилі, дату-
ється пізнішим часом, можливо, другою поло-
виною III — початком II ст. до н. е. Цій даті не
суперечить і період поширення на Боспорі ліп-
них каструль з горизонтальною ручкою.
Отже, за будівельно-архітектурними осо-
бливостями уступчастий склеп з кургану 3
можна віднести до двокамерних уступчастих
склепів, що споруджений з використанням
македонських традицій, які вже укорінилися у
поховальних звичаях боспорської знаті у період
Еллінізму.
аналіз архітектурних деталей свідчить, що
у зведенні поховальних конструкцій у значній
мірі (близько 50 %) використані архітектурні
деталі вторинного використання. Тобто, бу-
дівельний матеріал склепу складається з двох
груп — більш ранньої (архітектурні деталі з
конструкції порогу поховальної камери, плити
із закладу входу, фрагменти з бокової стінки і
т. і.) та більш пізньої (анти при вході, деякі сті-
нові плити та плити даху).
аналіз поліхромного розпису теж демон-
струє «розходження» у часі — один з найбільш
ранніх поліхромних розписів на камені фіксує-
ться на архітектірних деталях вторинного ви-
користанні. а от розетки на капітелях антів
свідчать про більш пізнє їх датування.
Пограбованість склепу в давнину не дає да-
туючих матеріалів, але стінка згаданої вище
ліпної каструлі, що має аналогії у кераміці пе-
ріоду пізнього Еллінізму свідчить скоріше про
досить пізню дату самого склепу, а не викорис-
таних у ньому деталей.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 268
Отже, склеп 3 на хорі Німфею не можна від-
носити до склепів «македонського типу». Це
поховальна споруда, зведена, ймовірно, у дру-
гій половині III — першій половині ІІ ст. до
н. е., у боспорському стилі з використанням
західних, «македонських» традицій, пристосо-
ваних до місцевих умов.
античная декоративная живопись Боспора киммерий-
ского: от графической фиксации к фотографии.
Санкт-Петербург, 2017.
Блаватский в.Д. О происхождении боспорских склепов с
уступчатыми перекрытиями. Советская археология.
1955, XXIV, с. 29—53.
виноградов ю.а. культура боспорской элиты при Спар-
токидах. Боспорские исследования. Симферополь;
керчь, 2017, т. XXXIV, с. 112—223.
Гаврилюк Н.а. Соколова О.ю. лепная керамика Ним-
фея. Античный мир и варвары на юге Украины и Рос-
сии. Скифия. Ольвия. Боспор. Москва; киев; Запоро-
жье, 2007, с. 257—342.
Гаврилюк Н.а., Ермолин а.л., Синенко р.Г., Ермо-
лин С.а. Отчёт о раскопках кургана 3 с расписным
склепом у с. Челядиново ленинского р-на арк в
2009 г. Науковий архів Інституту археології НАНУ,
2009/205.
Гайдукевич в.Ф. Боспорские погребальные склепы
V—IV вв. до н. э. с уступчатым покрытием. Боспор-
ские города. ленинград, 1981, с. 6—54.
Ермолин а.л. Десять лет работы керченской охранно-
археологической экспедиции. Фортеця: збірник запо-
відника «Тустань» на пошану Михайла Рожка. львів,
2009, кн. 1, с. 206—219.
Ермолин а.л. к 10-летию работы керченской охранно-
археологической экспедиции. SYМBOLA. Москва;
киев, 2010, с. 63—68.
Ернштедт Е.в. Монументальная живопись Северного
Причерноморья. Античные города Северного Причер-
номорья. ленинград, 1955, т. I, с. 248—285.
Зинько в.Н. Хора боспорского города Нимфея. керчь,
2003.
кастанаян Е.Г. Грунтовые некрополи Боспорских го-
родов VI—IV вв. до н. э. и местные особенности.
Материалы и исследования по археологии СССР. 1959,
№ 69, с. 257—295.
кучеревская Н.л. комплекс архитектурных деталей скле-
па с росписью из некрополя Нимфея: исследова-
ния и реставрация. Таврические студии. 2017, № 12,
с. 100—107.
ростовцев М. античная декоративная живопись на юге
россии. атлас. Санкт-Петербург, 1913—1914.
Савостина Е.а. Типология и периодизация уступчатых
склепов Боспора. Советская археология. 1986, № 2,
с. 84—99.
Цветаева Г.а. курганный некрополь Пантикапея.
Материалы и исследования по археологии СССР. 1957,
№ 56, с. 227—250.
Чуистова л.и. курганные гробницы, открытые в 1950 г.
в районе Тиритаки. Археология и история Боспора.
Симферополь, 1952, ч. I, с. 219—225.
Шуази О. всеобщая история архитектуры. Mосква, 2009.
Harlaut C. Productions céramiques égyptiennes d’Alexandrie
à l’époque Ptolémaïque. Évolution des formes et des
fabriques: traditions locales et innovations. Céramiques
hellénistiques et romaines, productions et diffusion en
Méditerranée orientale (Chypre, Égypte et côte syro-
palestinienne). Actes du colloque tenu à la Maison de
l’Orient-Méditerranéen-Jean Pouilloux, 2—4 mars 2000.
Lyon, 2002, pp. 263—287.
Надійшла 24.05.2018
Н.А. Гаврилюк
Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины, gavrylyuk_na@ukr.net
СклЕП «МакЕДОНСкОГО ТиПа» иЗ НЕкрОПОлЯ НиМФЕЯ
Цель работы — представить историю и результаты исследования уступчатого склепа из кургана 3, раскопанного
2009—2010 гг. восточно-крымской российско-украинской экспедицией института археологии НаН Украины
у с. Челядиново в крыму. к срочным работам на этом памятнике привела реальная угроза полной его утраты
вследствие активной деятельности грабителей. Был также риск похищения («под заказ») архитектурных деталей
сооружения, в том числе с росписью.
Погребальное сооружение располагалось в северо-западном секторе кургана. Оно было впущено в котлован
глубиной 3,30 м, устроенный в насыпи более раннего кургана. Погребальное сооружение представляло собой
уступчатый склеп, состоявший из прямоугольной погребальной камеры с двусторонним перекрытием, неболь-
шого крытого преддверия и земляного входа с лестницей из пяти ступеней. Длина сооружения 4,44 м, ширина
1,84 м, высота 2,36—2,70 м. Модуль погребальной камеры (соотношение высоты и наибольшей длины) — 0,93 м.
По классификации уступчатых склепов, разработанной Е.а. Савостиной, относим данный склеп к склепам
с дромосом и преддверием — тип III (Савостина 1986, с. 47—48). Прямоугольная в плане лестница длиной 3,5 м,
шириной 1,5—1,3 м с пятью ступенями, вертикальными бортами располагалась с северо-запада. Фасад преддве-
рия сложен из блоков известняка. высота входа 2,35 м, ширина — 1,4 м. входной проем был закрыт закладной
известняковой плитой (1,00 × 0,65 м). Эта плита является фрагментом профилированного карниза с орнаментом
в виде пальметт на симе. Полка карниза расписана орнаментом в виде сложного меандра (Ермолин 2010, c. 68,
рис. 7, 1).
входной проем вел в прямоугольное в плане преддверие (prothalamos) склепа, ограниченное двумя
фронтальными плитами. Преддверие было перекрыто уступчатым двускатным трехрядным сводом. входной про-
ем в погребальную камеру (thalamos) расположен на одной оси с лестницей. Относительно пространства склепа
он слегка смещен от продольной оси погребальной камеры. Это позволяет отнести склеп из кургана 3 к склепам
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 69
группы а (склепам со смещенной осью и преддверием уже ширины погребальной камеры) по Е.а. Савостиной.
вход в погребальную камеру обрамлен антами. На них опирается фронтальная плита — архитрав входного про-
ема в погребальную камеру и фронтальная плита с пазами для крепления свода. Оба анта установлены слегка с
наклоном к центру проема. Они имеют профилированные базы, гладкий квадратный в поперечном разрезе ствол
с капителью дорического ордера. анты изготовлены из плотного мраморовидного известняка коренных пород.
На обеих капителях сохранилась полихромная роспись. Благодаря наличию полихромной росписи антов, склеп
из кургана 3 относится к склепам с росписью.
Погребальная камера в плане прямоугольная (внутренние углы строго по 90 °) и ориентирована на северо-
запад — юго-восток (2,89 × 1,84 м). высота сооружения от дна до верхней плиты — 2,70 м. Свод погребальной
камеры — двусторонний уступчатый, опирающийся на прямоугольное основание стен камеры (нижний ряд) и
на уступчатые вырезы, пропиленные под плиты перекрытия с двух сторон во фронтальной и такой же торцовой
плитах свода для каждой из плит второго и третьего ряда. Плиты свода надвигаются друг на друга в три уступа.
Четвертый слой состоял из четырех плит, которые замыкали свод и образовали крышу погребальной камеры.
Пространство между плитами заполнено сухой смесью из извести, толченого мелкого камня и известняка. все
вертикальные стены склепа в погребальной камере и дромосе установлены на горизонтально лежащие плоские
плиты. Пол погребальной камеры, как и преддверия, земляной. Следы погребения не зафиксированы. Един-
ственной находкой из склепа является лепная кастрюля с горизонтальными ручками ІІ в. до н. э., имеющая ана-
логии в лепной керамике Нимфея.
Ближайшей аналогией является склеп из кургана 2 группы Тарасовых курганов 1883 г. Оформление пор-
тала антами отмечено в курганах Большая Близница 2, Мелек-Чесменский и группы Тарасовых курганов.
архитектурные детали вторичного использования из склепа и их орнаментация относятся к первой половине
III в. до н. э. Сам склеп, украшенный антами с полихромной орнаментацией, в которой использован и геометри-
ческий и цветочный стили, датируется более поздним временем — второй половиной III — началом II в. до н. э.
Таким образом, склеп, обнаруженный в западной части хоры Нимфея, дополняет группу боспорских уступчатых
склепов, сооруженных с учетом македонских традиций.
кроме склепа, под насыпью кургана 3 обнаружены жертвенник-эсхар, разрушенное основное погребение
V—IV в. до н. э. в центре кургана, и постройка XIX в., расположенная в восточном поле кургана.
К л ю ч е в ы е с л о в а: уступчатый склеп, Нимфей, таламос, проталамос, архитектурные детали, «македонский
тип», македонская традиция.
Nadia O. Gavrylyuk
Dr. Hab., Leading Researcher of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, gavrylyuk_na@ukr.net
CRYPT OF “MACEDONIAN TYPE” FROM THE NECROPOLIS OF NYMPHAEUM
The purpose of the article is to present the history and the results of the corbelled vault crypt research of the burial mound
no. 3 excavated by the Eastern-Crimean Russian-Ukrainian expedition of the Institute of Archaeology of the National
Academy of Sciences of Ukraine near Chelyadinovo village in the Crimea in 2009—2010. The urgent work on this site was
caused by a real threat of its complete loss due to the robbers’ intensive activity. There was also a risk of stealing architectural
details “under the order” including painted elements.
The funerary structure was located in the north-western sector of the mound. It was intaken to the pit with a depth
of 3.30 m, arranged in the embankment of an earlier barrow mound. The funerary structure was a corbelled vault crypt,
consisting of a rectangular burial chamber with a double-sided covering, a small covered threshold and a ground entrance
with a five-step stairway. Overall dimensions of the structure are 4.44 m in length, 1.84 m in width, 2.36—2.70 m in height.
The funerary chamber module (the ratio of height to maximum length) — 0.93 m. We attribute the crypt to type III (crypts
with dromos and threshold) according to classification of corbel vault crypts developed by E.A. Savostina (Savostina 1986,
p. 47—48).
Rectangular in section stairway, 3.5 m in length, 1.5—1.3 m in width with five steps and vertical sides, was located in the
north-western part of the crypt. The facade of the threshold was built of limestone blocks. The entrance height was 2.35 m,
the width — 1.4 m. The front doorway was closed by a mortgage limestone slab (1.0 × 0.65 m). This slab is a fragment of
a profiled cornice with an ornament of palmettes on a sima. The shelf of the cornice is decorated with an ornament of a
complex meander (Ermolin 2010, p. 68, fig. 7, 1).
The doorway led to a rectangular in section threshold (prothalamos) of the crypt, limited by two front slabs. The threshold
was covered by a stepped gable three-raws arch. The entrance to the burial chamber (thalamos) is located on the same axis
as the stairway. It is slightly offset from the longitudinal axis of the burial chamber concerning to the space of the crypt. This
allows us to assign a crypt from the burial mound 3 to the crypts of group A by E.A. Savostina (crypts with a displaced axis
and the threshold width less than the width of the burial chamber). The entrance to the burial chamber is framed by antae of
the equal sizes. They are supported by the front slab — an architrave of the entrance to the burial chamber and a front slab
with grooves for fixing the arch, both of which are slightly installed with an inclination to the center of the doorway. They
have profiled bases, a smooth square in section barrel with a Doric warrant chapiter. The antae are made of dense marble-
like limestone solidrock. It is preserved a polychrome painting on both chapiters. The crypt of the mound 3 refers to the
tomb with paintings according to a presence of polychrome paintings on antae.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 270
The burial chamber is rectangular in section (internal angles are strictly 90 °) and oriented to the north-west — south-
east (2.89 × 1.84 m). The height of the structure from the bottom to the top slab is 2.70 m. The burial chamber vault is
a two-sided stepped, leaning on the rectangular base of the bottom row of the chamber walls and on the notched cuts
kerfed through the overlapping slabs on both sides in the frontal and the same end slabs of the vault for each of the slabs of
the second and third rows. The arch slabs approach one another in three ledges. The fourth layer consisted of four slabs,
which closed the vault and formed the roof of the burial chamber. The space between the slabs is filled with a dry mixture
of lime, crushed packing and limestone. All the vertical walls of the crypt in the burial chamber and the dromos are set on
horizontally lying flat slabs. The floor of the burial chamber, like the threshold, is earthy. Traces of the burial are not fixed.
The only find from the crypt is the handmade pan with horizontal handles of the 2nd century BCE, which has analogies in
the handmade pottery of Nymphaeum.
The closest analogy is the crypt from the burial mound of the second group of the Tarasov burial mounds of 1883.
Designing the portal with antae was noted in the burial mounds Bolshaya Blyznitsa 2, Melek-Chesmenskyi and the group
of Tarasov burial mounds. The architectural details of secondary use from the crypt and their ornamentation are dated by
the first half of the 3rd century BCE. The crypt itself, decorated with antae with polychrome ornamentation, which uses both
geometric and floral styles, is dated by a later time — the second half of the 3rd — the beginning of the 2nd centuries BCE.
Thus, the crypt, found in the western part of the Nymphaeum chora, complements the group of Bosporus corbelled vault
crypts built taking into account the Macedonian traditions.
Besides the crypt, under the embankment of the burial ground no. 3 an eshara altar, destroyed main burial of the 5th—4th
centuries BCE in the center of the burial ground, the construction of the 19th century CE in the eastern part of the mound,
were found.
K e y w o r d s: corbelled vault crypt, Nymphaeum, thalamos, protalamos, architectural details, “Macedonian type”, Macedonian
tradition.
References
Antichnaia dekorativnaia zhivopis Bospora Kimmeriiskogo: ot graficheskoi fiksatcii k fotografii. Sankt-Peterburg, 2017.
Blavatskii V.D. O proiskhozhdenii bosporskikh sklepov s ustupchatymi perekrytiiami. Sovetskaia arkheologiia. 1955, no. 24, pp. 29-
53.
Chuistova L. I. Kurgannye grobnitcy, otkrytye v 1950 g. v raione Tiritaki. Arkheologiia i istoriia Bospora. Simferopol, 1952, vol. 1,
pp. 219-225.
Ermolin A.L. Desiat let raboty Kerchenskoi okhranno-arkheologicheskoi ekspeditcii. Fortetsia: zbirnyk zapovidnyka “Tustan” na
poshanu Mykhaila Rozhka. Lviv, 2009, vol. 1, pp. 206-219.
Ermolin A.L. K 10-letiiu raboty Kerchenskoi okhranno-arkheologicheskoi ekspeditcii. SYMBOLA. Moskva; Kyiv, 2010, pp. 63-
68.
Ernshtedt E.V. Monumentalnaia zhivopis Severnogo Prichernomoria. Antichnye goroda Severnogo Prichernomoria. Leningrad,
1955, vol 1, pp. 248-285.
Gavrylyuk N.A. Sokolova O.Iu. Lepnaia keramika Nimfeia. Antichnyi mir i varvary na iuge Ukrainy i Rossii. Skifiia. Olviia. Bospor
(eds. N.A. Gavriliuk, A.A. Maslennikov). Moskva; Kyiv; Zaporizhzhia, 2007, pp. 257-342.
Gavrylyuk N.A., Ermolin A.L., Sinenko R.G., Ermolin S.A. Otchet o raskopkakh kurgana 3 s raspisnym sklepom u s. Cheliadinovo
Leninskogo r-na ARK v 2009 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NANU, 2009/205.
Gaidukevich V.F. Bosporskie pogrebalnye sklepy V-IV vv. do n. e. s ustupchatym pokrytiem. Bosporskie goroda. Leningrad, 1981,
pp. 6-54.
Harlaut C. Productions céramiques égyptiennes d’Alexandrie à l’époque Ptolémaïque. Évolution des formes et des fabriques:
traditions locales et innovations. Céramiques hellénistiques et romaines, productions et diffusion en Méditerranée orientale
(Chypre, Égypte et côte syro-palestinienne). Actes du colloque tenu à la Maison de l’Orient-Méditerranéen-Jean Pouilloux, 2-4
mars 2000. Lyon, 2002, pp. 263-287.
Kastanaian E.G. Gruntovye nekropoli Bosporskikh gorodov VI-IV vv. do n. e. i mestnye osobennosti. Materialy i issledovaniia po
arkheologii SSSR. 1959, no. 69, pp. 257-295.
Kucherevskaia N.L. Kompleks arkhitekturnykh detalei sklepa s rospisiu iz nekropolia Nimfeia: issledovaniia i restavratciia.
Tavricheskie studii. 2017, no. 12, pp. 100-107.
Rostovtcev M. Antichnaia dekorativnaia zhivopis na iuge Rossii. V 2-kh tomakh: tekst, atlas illiustratcii. Sankt-Peterburg, 1913-
1914.
Savostina E.A. Tipologiia i periodizatciia ustupchatykh sklepov Bospora. Sovetskaia arkheologiia. 1986, no. 2, pp. 84-99.
Shuazi O. Vseobshchaia istoriia arkhitektury. Moskva, 2009.
Tcvetaeva G.A. Kurgannyi nekropol Pantikapeia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1957, no. 56, pp. 227-250.
Vinogradov Yu.A. Kultura bosporskoi elity pri Spartokidakh. Bosporskie issledovaniia. Simferopol; Kerch, 2017, vol. 34, pp. 112-
223.
Zinko V.N. Khora bosporskogo goroda Nimfeia. Kerch, 2003.
|