Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.

Аналіз поясного гарнітуру з Курилівського скарбу та зіставлення його з іншими наборами дозволяє висунути припущення про наявність у подніпровських скарбах подібних виробів місцевого походження. Обнаруженный в 2007 г. в районе с. Куриловка (Курская обл., РФ) клад чрезвычайно важный для изучения тради...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія
Дата:	2013
Автор:	Скиба, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2013
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195555
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. / А.В. Скиба // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 55-62. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860237091356540928
author	Скиба, А.В.
author_facet	Скиба, А.В.
citation_txt	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. / А.В. Скиба // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 55-62. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Аналіз поясного гарнітуру з Курилівського скарбу та зіставлення його з іншими наборами дозволяє висунути припущення про наявність у подніпровських скарбах подібних виробів місцевого походження. Обнаруженный в 2007 г. в районе с. Куриловка (Курская обл., РФ) клад чрезвычайно важный для изучения традиции бытования поясных гарнитуров у славян. В его состав входил комплект поясных деталей, изготовленных из сплава на медной основе. Особенностью Куриловского поясного набора является присутствие в его составе накладок с круглой верхней и щитовидной нижней частями. Будучи количественно превосходящими, они выступают основным декоративным элементом (представлены четырьмя экземплярами; накладки других типов, круглые бляшки и накладка с трапециевидным щитком и дужкой, — соответственно двумя или одним образцами). Поясные детали этого типа характерны для кочевнических древностей азово-черноморских степей и комплексов оседлого населения, которое имело тесные контакты со степью. Среди славянских древностей поясные детали этой группы, кроме Куриловского клада, пока неизвестны. Близким к куриловскому по составу является гарнитур из кочевнического погребения, исследованного вблизи Епифановки-Красюковской на Кубани. Комплект деталей из Куриловки позволяет расширить перечень групп поясных гарнитуров, выделенных по их составу и представленных в славянских комплексах. Помимо типологического состава, набор из Куриловского клада чрезвычайно важен тем, что, наряду с находками из городища Зимно (Зимне) на Волыни, подтверждает местное, в пределах славянской среды, изготовление, по крайней мере, части присутствующих в днепровских кладах поясных гарнитуров, так как на деталях куриловского набора не сняты закраины, образовавшиеся при отливке, что является свидетельством того, что этот гарнитур не был в употреблении. The Hoard found in 2007 near Kurylivka village (Kursk Oblast, RF) became extremely important for the Slavs’ tradition of belt sets usage. It included a set of belt elements made of copper-based alloy. Kurylivka belt set peculiar with its plates with round upper and shield-shaped lower parts. They excel in number and form the main decorative element (they are represented by four items, the other types plates which are round or trapezium-shaped shield and a bail are represented by two and one items correspondingly). Belt details of this type are common for the nomads’ antiquities from the Azov and the Black Seas steppes and from the assemblages of the settled population closely contacting with the Steppe. Belt elements of this group with the exception of Kurylivka hoard are not known among the Slavs’ antiquities yet. The belt set from Kurylivka is close with its structure to the set from the nomads’ burial studied near Yepifanovka-Krasiukovska in Cuban. The set of details from Kurylivka allows extending the list of belt sets determined by their structure and presented in the Slavs’ assemblages. Beside its typological structure, the set from Kurylivka hoard is extremely important with the fact that, along with finds from Zymne hill-fort in Volyn, it confirms that at least a part of belt sets found hoards in Dnipro River region were produced locally, within the borders of Slavonic culture, as soon as the borders formed during the casting are not removed on the details from Kurylivka set which evidences that this set was never used.
first_indexed	2025-12-07T18:25:10Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 55 А.В. Скиба ПОЯСНИЙ ГАРНІТУР З КУРИЛІВСЬКОГО СКАРБУ VII ст. Аналіз поясного гарнітуру з Курилівського скарбу та зіставлення його з іншими наборами дозволяє висунути припущен- ня про наявність у подніпровських скарбах подібних виробів місцевого походження. К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, слов’яни, скарб, пасок. © А.В. СКИБА, 2013 Однією з найяскравіших категорій сло в’ян сь- ких старожитностей VII ст. є поясні набори ге- ральдичного стилю, відомі в складі дніпровських скарбів. За незначної кількості слов’янських інвентарних поховань, саме скарби дають єди- ну можливість реконструювати комплект оздоб паска. Особливо цінними є комплекси речей, в яких останні чітко поєднуються за матеріалом, технологічними, художньо-стилістичними та ін шими ознаками. До такої категорії належить скарб, знайдений 2007 р. поблизу с. Курилівка Суджанського р-ну Курської обл., опублікова- ний В.Є. Родінковою. До нього входив комп- лект поясних деталей, виготовлених зі сплаву на основі міді (Родинкова 2010, с. 78, 83—84, 86—87, рис. 6, 1—9, 11—14, 16—17), а також щи- ток пряжки та поясний наконечник, які не на- лежали до цього гарнітуру та відрізнялися від решти деталей стилістикою та розмірами (там само, рис. 6, 10, 15). Поясний набір з Курилівського скарбу скла- дається з пряжки, семи накладок, шести на- конечників ременів і підвіски (рис. 1, 1—15). Пряжка має В-подібну рамку з нечіткою огра- нкою, з тильного боку якої зроблено жолобки (рис. 1, 1). Язичок і щиток відсутні. До оздоб паска належали чотири двочас- тинні накладки з круглою верхньою та щитопо- дібною нижньою частинами. Круглий щиток накладок прикрашено розміщеним по центру ромбоподібним з увігнутими сторонами про- різом, навколо якого розміщено чотири крап- ки (на одній з накладок вони не були нанесені; рис. 1, 2—5). Інший тип накладок представлений круг- лими плоскими бляшками-розетками. Завдя- ки бортикам, що, як і в інших деталях гарніту- ру, розширюються до країв, утворюється ефект подвійного контуру. Аналогічно до інших на- кладок і поясних наконечників ці деталі зни- зу оздоблені невеликими килеподібними ви- ступами (рис. 1, 6—7). Є також накладка з тра- пецієподібним щитком і тригранною вигнутою дужкою, що розширюється до низу. Щиток де- коровано двома парами маленьких кружечків (рис. 1, 8). Поясні наконечники представлені двома довгими та чотирма короткими. Усі мають пря- мі боки. Довгі наконечники в нижній поло- вині оздоблені прорізом видовженопрямокут- ної форми з півкруглим розширенням знизу (рис. 1, 9—12, 14, 15). До складу поясного гарнітуру входила під- віска з подвійною рамкою: верхньою прямо- кутною та еліпсоподібною нижньою. Нижні ку - ти прямокутної рамки дещо видовжені й заго- стрені (рис. 1, 13). До оздоб основного ременя належали дво- частинні накладки з круглою верхньою та щи- топодібною нижньою частинами, один з дов- гих поясних наконечників, а також, імовірно, круглі накладки та бляшка з трапецієподібним щитком і дужкою. Крім декоративної функції, ці деталі слугували також для прикріплення додаткових ремінців. З останніми були пов’я- зані короткі наконечники та один із двох дов- гих. До одного з додаткових ременів, вочевидь, була прикріплена підвіска з круглою та прямо- кутною рамками. Ширина останньої практич- но дорівнює ширині поясних наконечників. Подібні підвіски могли бути застібками. Таким чином, пасок, найімовірніше, мав шість додат- кових ременів, частина з яких могли бути фун- кціональними (рис. 1, 16). Декоративним елементом, що кількісно пе- реважає (4 екз.), визначаючи, таким чином, «лице» цього гарнітуру, є двочастинні накладки з круглою та щитоподібною частинами. Ці де- талі також і більші. З-поміж відомих аналогій двочастинні накладки з круглим щитком пред- ставлені двома основними різновидами (поки що складно сказати, є вони різновидами одно- ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 56 го типу чи окремими типами; за формальни- ми ознаками їх можна виділяти в окремі типи). До першого належать вироби з щитоподібною нижньою частиною. За характером сполучен- ня обох частин вони поділяються на два варі - анти: з’єднані короткою перетинкою та ті, в яких щитки частково накладаються один на ін- ший. До першого (рис. 2, 1, 4) належать наклад - ки з Курилівського скарбу та з Малого Селіксен- ського у Поволжі (Ковалевская 2000, рис. ХІХ, 6). Ближчі аналогії курилівським виробам поки що невідомі. Другий варіант (рис. 2, 2, 3) репре- зентують поясні деталі з Білозерки в пониззі Дніпра та Єпіфановки-Красюковської на Ниж- ньому Дону (Рашев 2004, табл. 15, 8; 23, 20) Рис. 1. Курилівський скарб: 1—15 — деталі поясного гарнітуру; 16 — реконструкція паска Інший різновид становлять накладки, в яких круглий щиток поєднується з підпрямокут - ним чи трапецієподібним. Подібні поясні де- талі (рис. 2, 5—7) походять з Чмі, комплекс 17 (Кова левская 2000, рис. XVIII, 19), Єпі фа нов- ки-Красюковської (Рашев 2004, табл. 23, 23), ст. Калининської на Кубані, курган 10, похо- вання 4 (там само, табл. 26, 7, 8). З Верхньо - го Каранаю на Північному Кавказі відомі на- кладки з видовженим щитком з рівновелики- ми округлими вирізами з обох боків (рис. 2, 8; Степи… 1981, рис. 61, 2). Таким чином, бляшки з круглим щитком характерні для кочівницьких старожитностей азово-чорноморських степів і комплексів осі- ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 57 лого населення, яке мало тісні контакти зі сте- пом. Серед слов’янських старожитностей по- ясні деталі цієї групи представлені лише на- кладкою з Курилівського скарбу, точні аналогії якій поки що невідомі. Близьким за складом до Курилівського є гарнітур з кочівницького комплексу, дослідже- ного поблизу Єпіфановки-Красюковської на Кубані (Рашев 2004, табл. 23, 10—31). До нього входила накладка з круглою верхньою та щи- топодібною нижньою частинами, дві наклад- ки з круглою та підпрямокутною частинами, три круглі та дві горизонтально-симетричні накладки зі щитоподібним завершенням, щи- топодібна бляшка з круглим вирізом знизу, деталь з підпрямокутним щитком і видовже- ною ніжкою, що закінчується розширенням у вигляді двох з’єднаних кіл, два довгі (цілий і ◄ Рис. 2. Двочастинні накладки з круглим щитком: 1 — Курилівський скарб; 2 — Білозерка; 3, 6 — Єпіфа нов- ка-Красюковська; 4 — Малий Селіксенський скарб; 5 — Чмі (коплекс 17); 7 — ст. Калининська, курган 10, поховання 4; 8, 9 — Верхній Каранай і реконструкція поясного гарнітуру звідси (за В.Б. Ковалевською) Рис. 3. Єпіфановка-Красюковська, деталі поясного набору з кочівницького поховання ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 58 Р ис . 4 . Р ек он ст ру к ц ія п оя сн и х га рн іт ур ів з д н іп ро вс ьк и х ск ар бі в: А — Т ру бч ев сь к и й с к ар б і д ет ал і г ар н іт ур у; В — Г ап он ів сь к и й с к ар б і де та лі г ар н іт ур у (к ом п ле к тн іс ть га рн іт ур ів з а І. О . Г ав ри ту хі н и м ) А В ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 59 Р ис . 5. Р ек он ст ру к ц ія п оя сн и х га рн іт ур ів з д н іп ро вс ьк и х ск ар бі в: А — М ар ти н ів сь к и й с к ар б і де та лі г ар н іт ур у; В — В іл ьх ов чи ц ьк и й с к ар б і де та лі г ар н іт у- ру ( ф от о з ар хі ву О .М . П ри хо дн ю к а) А В ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 60 Рис. 6. Хацьківський скарб, поясний набір з круглими накладками Рис. 7. Зимне. Предмети, пов’язані з виготовленням поясних деталей (фото Т.Р. Миляна) 12 фрагментований) і короткий поясні наконеч- ники, а також три підвіски з круглою рамкою (рис. 3). Останні представлені двома різнови- дами: перший має круглу рамку, безпосеред- ньо з’єднану з коротким підпрямокутним щит- ком; до другого належать два майже ідентичні вироби з круглою з вузьким отвором рамкою та прямокутним і трапецієподібним щитком, з’єднаним з рамкою короткою перетинкою. Зауважимо, що в складі поясних гарнітурів чисельність однотипних накладок з круглим щитком кратна двом. По 2 екз. було в наборах із Єпіфановки-Красюковської та ст. Калинин- ської, чотири — в Курилівському скарбі. Ціл- ком можливо, що це, як і в разі інших поясних деталей, відображає певну традицію комплект- ності набору з накладками цього типу. Кількіс- на закономірність простежується й стосовно ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 61 псевдопряжок і круглих накладок, число яких зазвичай було кратним трьом і становило, від- повідно, 3, 6, 9 або 12 екз. Комплект деталей з Курилівського скар- бу дозволяє розширити групу поясних гарні- турів, виділених за складом і представлених в слов’янських комплексах. Для класифікації поясних деталей за основу взято схему, роз - роб лену І.О. Гавритухіним (Гавритухин, Об- ломский 1996, с. 22—36). Більшість дніпров- ських скарбів, з якими пов’язані знахідки по- ясних наборів в ареалі слов’янських культур, містили по кілька (інколи неповних) комп- лектів оздоб, а також окремі деталі ременів. У таких випадках з високою долею ймовірнос- ті можна окреслити хіба що основний склад гарнітурів або окремі блоки деталей. При ре- конструкції комплектності враховувалися такі ознаки як фізичні параметри, матеріал, техні- ка виготовлення та її особливості, художньо- стилістичні ознаки, характер зношеності, а та- кож коло паралелей з інгумаційних поховань. У слов’янських старожитностях найроз пов- сюдженіші набори, в складі яких переважа - ють псевдопряжки (рис. 4, В), а також гарніту- ри, найчисленнішим елементом яких є двочас - тин ні прямокутні накладки (рис. 4, А). Перші бу ли в складі Хацьківського (Корзухина 1996, с. 372—373, табл. 21, 3—9), Трубчевського, два комплекти (Приходнюк, Падин, Тихонов 1996, с. 96—100, рис. 12), Гапонівського (Гавритухин, Обломский 1996, с. 14—16, рис. 27—28; 29, 1—5; 30, 2, 3; 32, 2—5; 60, 1—12) та Углівського скарбів (Корзухина 1996, с. 418, табл. 98, 2—5). Другі презентовані так само скарбами з Хаць - ків (там само, с. 372—373, табл. 21, 1, 10—34), Трубчевська, два комплекти (Приходнюк, Па- дин, Тихонов 1996, с. 96—100, рис. 13; 14), Га- понова (Гавритухин, Обломский 1996, с. 14— 16, рис. 23, 13, 14, 17, 18; 29, 6, 7, 10—15; 30, 1; 60, 23—29), а також Суджі (Корзухина 1996, с. 403—404, табл. 70, 1—13). Поясні комплекти з горизонтально-симетричними накладками зі щитоподібним завершенням входили до складу Мартинівського (рис. 5, А; Корзухина 1996, с. 359—366, табл. 19, 1—18; 20, 2) та Гапонів- ського скарбів (Гавритухин, Обломский 1996, с. 14—16, рис. 30, 5—22). Умовно в окрему гру- пу виокремлені набори зі складнопрофільова- ними деталями з грифоноподібними мотивами з Вільховчицького (рис. 5, В; Приходнюк 1980, с. 101, рис. 61) і Козіївського скарбів (Корзухи- на 1996, с. 391—401, табл. 55). До одиничних се- ред слов’янських старожитностей належить описаний курилівський набір, в якому основ- ною оздобою були двочастинні накладки з кру- глим щитком. Так само по екземпляру пред- ставлені гарнітур, основним елементом якого були круглі бляшки — Хацьківський скарб (рис. 6; Корзухина 1996, с. 372—373, табл. 22, 4—14, 28—36), і комплект накладок з підпря- мокутною верхньою та щитоподібною ниж- ньою частинами з Трубчевського скарбу (При- ходнюк, Падин, Тихонов 1996, с. 96—100, рис. 8, 14). Цілком імовірно, що основним елементом могли бути двочастинні рогаті накладки, які поряд з іншими поясними деталями походять з Ігрені (Приходнюк 1998, рис. 72, 1—8). Крім типологічного складу, комплект з Ку- рилівського скарбу надзвичайно важливий тим, що підтверджує місцеве, в межах слов’янського середовища, походження принаймні частини наявних у дніпровських скарбах поясних гар- нітурів. Як зауважила В.Є. Родінкова, на пояс- них деталях курилівського набору не знято за- країни, що утворилися при відливанні (рис. 1, 2—15), що є свідченням того, що цей гарнітур не був у вжитку, а сам скарб, на думку авторки статті, належав ювелірові. Виготовлення дета- лей поясних наборів вочевидь відбувалось і на городищі Зимне на Західній Волині, де вияв- лена формочка для відливання поясного нако- нечника, а також матриці для виготовлення на- кладок (рис. 7; Ауліх 1972, с. 63—64, табл. ХІІ, 3—7). Останні В.В. Ауліх, автор розкопок, ін- терпретував як вироби, але відсутність отворів або шпеньків для закріплення, унеможливлює їхнє використання як оздоб паска. Ауліх В.В. Зимнівське городище — слов’янська пам’ятка VI—VII ст. в Західній Волині. — К., 1972. Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его историко-культурный контекст. — М., 1996. Ковалевская В.Б. Компьютерная обработка массового археологического материала из раннесредневековых па- мятников Евразии. — М., 2000. Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Каталог па- мятников // МАИЭТ. — 1996. — V. — С. 352—435. Приходнюк О.М. Археологічні пам’ятки Середнього Придніпров’я VI—IX ст. н. е. — К., 1980. Приходнюк О.М., Падин В.А., Тихонов Н.Г. Трубчевский клад антского времени // Материалы I тыс. н. э. по архео- логии и истории Украины и Венгрии. — К., 1996. — С. 79—102. ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 62 Приходнюк О.М. Пеньковская культура. — Воронеж, 1998. Рашев Р. Прабългарите през V—VII век. — София, 2004. Родинкова В.Е. Куриловский клад раннеславянского времени // РА. — 2010. — № 4. — С. 78—87. Степи Евразии в эпоху средневековья. — М., 1981. Надійшла 28.03.2013 А.В. Скиба ПОЯСНОЙ ГАРНИТУР ИЗ КУРИЛОВСКОГО КЛАДА VII в. Обнаруженный в 2007 г. в районе с. Куриловка (Курская обл., РФ) клад чрезвычайно важный для изучения тра- диции бытования поясных гарнитуров у славян. В его состав входил комплект поясных деталей, изготовленных из сплава на медной основе. Особенностью Куриловского поясного набора является присутствие в его составе накладок с круглой верхней и щитовидной нижней частями. Будучи количественно превосходящими, они высту- пают основным декоративным элементом (представлены четырьмя экземплярами; накладки других типов, круг- лые бляшки и накладка с трапециевидным щитком и дужкой, — соответственно двумя или одним образцами). Поясные детали этого типа характерны для кочевнических древностей азово-черноморских степей и комплексов оседлого населения, которое имело тесные контакты со степью. Среди славянских древностей поясные детали этой группы, кроме Куриловского клада, пока неизвестны. Близким к куриловскому по составу является гарни- тур из кочевнического погребения, исследованного вблизи Епифановки-Красюковской на Кубани. Комплект деталей из Куриловки позволяет расширить перечень групп поясных гарнитуров, выделенных по их составу и представленных в славянских комплексах. Помимо типологического состава, набор из Куриловского клада чрезвычайно важен тем, что, наряду с на- ходками из городища Зимно (Зимне) на Волыни, подтверждает местное, в пределах славянской среды, изготов- ление, по крайней мере, части присутствующих в днепровских кладах поясных гарнитуров, так как на деталях куриловского набора не сняты закраины, образовавшиеся при отливке, что является свидетельством того, что этот гарнитур не был в употреблении. A.V. Skyba BELT SET FROM THE 7th c. KURYLIVKA HOARD The Hoard found in 2007 near Kurylivka village (Kursk Oblast, RF) became extremely important for the Slavs’ tradition of belt sets usage. It included a set of belt elements made of copper-based alloy. Kurylivka belt set peculiar with its plates with round upper and shield-shaped lower parts. They excel in number and form the main decorative element (they are represented by four items, the other types plates which are round or trapezium-shaped shield and a bail are represented by two and one items correspondingly). Belt details of this type are common for the nomads’ antiquities from the Azov and the Black Seas steppes and from the assemblages of the settled population closely contacting with the Steppe. Belt elements of this group with the exception of Kurylivka hoard are not known among the Slavs’ antiquities yet. The belt set from Kurylivka is close with its structure to the set from the nomads’ burial studied near Yepifanovka-Krasiukovska in Cuban. The set of details from Kurylivka allows extending the list of belt sets determined by their structure and presented in the Slavs’ assemblages. Beside its typological structure, the set from Kurylivka hoard is extremely important with the fact that, along with finds from Zymne hill-fort in Volyn, it confirms that at least a part of belt sets found hoards in Dnipro River region were produced locally, within the borders of Slavonic culture, as soon as the borders formed during the casting are not removed on the details from Kurylivka set which evidences that this set was never used.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195555
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:25:10Z
publishDate	2013
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Скиба, А.В. 2023-12-05T14:56:06Z 2023-12-05T14:56:06Z 2013 Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. / А.В. Скиба // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 55-62. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195555 Аналіз поясного гарнітуру з Курилівського скарбу та зіставлення його з іншими наборами дозволяє висунути припущення про наявність у подніпровських скарбах подібних виробів місцевого походження. Обнаруженный в 2007 г. в районе с. Куриловка (Курская обл., РФ) клад чрезвычайно важный для изучения традиции бытования поясных гарнитуров у славян. В его состав входил комплект поясных деталей, изготовленных из сплава на медной основе. Особенностью Куриловского поясного набора является присутствие в его составе накладок с круглой верхней и щитовидной нижней частями. Будучи количественно превосходящими, они выступают основным декоративным элементом (представлены четырьмя экземплярами; накладки других типов, круглые бляшки и накладка с трапециевидным щитком и дужкой, — соответственно двумя или одним образцами). Поясные детали этого типа характерны для кочевнических древностей азово-черноморских степей и комплексов оседлого населения, которое имело тесные контакты со степью. Среди славянских древностей поясные детали этой группы, кроме Куриловского клада, пока неизвестны. Близким к куриловскому по составу является гарнитур из кочевнического погребения, исследованного вблизи Епифановки-Красюковской на Кубани. Комплект деталей из Куриловки позволяет расширить перечень групп поясных гарнитуров, выделенных по их составу и представленных в славянских комплексах. Помимо типологического состава, набор из Куриловского клада чрезвычайно важен тем, что, наряду с находками из городища Зимно (Зимне) на Волыни, подтверждает местное, в пределах славянской среды, изготовление, по крайней мере, части присутствующих в днепровских кладах поясных гарнитуров, так как на деталях куриловского набора не сняты закраины, образовавшиеся при отливке, что является свидетельством того, что этот гарнитур не был в употреблении. The Hoard found in 2007 near Kurylivka village (Kursk Oblast, RF) became extremely important for the Slavs’ tradition of belt sets usage. It included a set of belt elements made of copper-based alloy. Kurylivka belt set peculiar with its plates with round upper and shield-shaped lower parts. They excel in number and form the main decorative element (they are represented by four items, the other types plates which are round or trapezium-shaped shield and a bail are represented by two and one items correspondingly). Belt details of this type are common for the nomads’ antiquities from the Azov and the Black Seas steppes and from the assemblages of the settled population closely contacting with the Steppe. Belt elements of this group with the exception of Kurylivka hoard are not known among the Slavs’ antiquities yet. The belt set from Kurylivka is close with its structure to the set from the nomads’ burial studied near Yepifanovka-Krasiukovska in Cuban. The set of details from Kurylivka allows extending the list of belt sets determined by their structure and presented in the Slavs’ assemblages. Beside its typological structure, the set from Kurylivka hoard is extremely important with the fact that, along with finds from Zymne hill-fort in Volyn, it confirms that at least a part of belt sets found hoards in Dnipro River region were produced locally, within the borders of Slavonic culture, as soon as the borders formed during the casting are not removed on the details from Kurylivka set which evidences that this set was never used. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. Поясной гарнитур из Куриловского клада VII в. Belt set from the 7th c. Kurylivka hoard Article published earlier
spellingShingle	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. Скиба, А.В. Статті
title	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.
title_alt	Поясной гарнитур из Куриловского клада VII в. Belt set from the 7th c. Kurylivka hoard
title_full	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.
title_fullStr	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.
title_full_unstemmed	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.
title_short	Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.
title_sort	поясний гарнітур з курилівського скарбу vii ст.
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195555
work_keys_str_mv	AT skibaav poâsniigarníturzkurilívsʹkogoskarbuviist AT skibaav poâsnoigarniturizkurilovskogokladaviiv AT skibaav beltsetfromthe7thckurylivkahoard

Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси