Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані)
Подано матеріали нового місцезнаходження раннього палеоліту, виявленого й обстеженого авторами восени 2012 р. на околиці м. Дубоссари в Придністров’ї. Представлены материалы нового местонахождения древнего палеолита, выявленного и обследованного авторами на окраине г. Дубоссары в Приднестровье. Мест...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195563 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) / М.К. Анісюткін, В.М. Степанчук, А.Л. Чепалига // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860247892957069312 |
|---|---|
| author | Анісюткін, М.К. Степанчук, В.М. Чепалига, А.Л. |
| author_facet | Анісюткін, М.К. Степанчук, В.М. Чепалига, А.Л. |
| citation_txt | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) / М.К. Анісюткін, В.М. Степанчук, А.Л. Чепалига // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Подано матеріали нового місцезнаходження раннього палеоліту, виявленого й обстеженого авторами восени 2012 р. на околиці м. Дубоссари в Придністров’ї.
Представлены материалы нового местонахождения древнего палеолита, выявленного и обследованного авторами на окраине г. Дубоссары в Приднестровье. Местонахождение Крецешты приурочено к отложениям высокой (VII) террасы Днестра. Каменные изделия, представленные крупными галечными орудиями, включая чопперы, унифас и проторубило, а также сравнительно мелкими изделиями из кремня, обнаружены в аллювиальных отложениях городского гравийного карьера. Набор каменных изделий и техника их изготовления, а также условия залегания аналогичны раннему эоплейстоценовому комплексу стоянки Байраки.
До недавнего времени древнейший палеолит, датируемый в пределах 800—900 тыс. лет, был известен на территории Европейской части бывшего СССР только в нижних горизонтах стоянки Королево 1 в Закарпатской Украине. Долгое время этот памятник был единственным стратифицированным столь раннего возраста в Центральной и Восточной Европе. Только в начале ХХI в. на Тамани и в Дагестане были открыты весьма древние памятники раннего палеолита, возраст которых составляет более 1 млн лет. Однако обширная территория Восточноевропейской равнины, включая Молдавию, Украину и юг России, оставалась своего рода белым пятном, где вплоть до 2010 г. было известно единственное надежно стратифицированное местонахождение, возраст которого не превышал 400 тыc. лет (Меджибож).
В 2010 г. близ Дубоссар обнаружена стоянка Байраки, на которой выявлены выразительные изделия нижнепалеолитического облика в геологически надежно датированных древних отложениях высокой VII надпойменной террасы Днестра. А в 2012 г., в 3,0 км северо-западнее стоянки Байраки, в аналогичных геоморфологических условиях обнаружено местонахождение Крецешты. Галечные орудия из местных разновидностей песчаника, а также кремневые сколы, в том числе и ретушированные, выявлены в гравийном горизонте аллювия VII террасы. Палеомагнитный образец, взятый из плотных карбонатных песчаников, перекрывающих горизонт с находками, оказался нормально намагниченным и, исходя из положения в разрезе, скорее всего, фиксирует низы эпизода Харамилло в эпохе Матуяма (0,98—1,07 млн лет).
Геолого-геоморфологическая позиция стоянки Байраки и местонахождения Крецешты указывает на хорошую перспективу поиска аналогичных индустрий в бассейнах великих рек Восточной Европы. Эти местонахождения, вкупе с ранее известными региональными памятниками раннего палеолита — Большой Фонтан, Погребя, Меджибож, указывают на то, что многократное проникновение ископаемых людей в ареал юга Восточной Европы началось уже в самом начале плейстоцена. Поэтому обнаружение новых одновременных, а, может быть, и более древних памятников на соседних территориях Восточной Европы — дело ближайшего будущего.
Presented are the materials of a new Lower Palaeolithic site discovered and examined by the authors in the outskirts of Dubasǎri town in Pridnestrovia. Creţeşti site is associated with the deposits of the high (VII) terrace of the Dnister River. Lithic products represented by large pebble tools, including choppers, a uniface, a proto-handaxe, and also relatively small flint artefacts were found in alluvial deposits of the gravel pit in the town. The lithic assemblage’s structure and the technology of their manufacture, as well as the conditions of the occurrence are similar to the early Eopleistocene assemblage at Bairaki site.
Recently, the earliest Paleolithic dated within the 800—900 millennia in the European part of the former Soviet Union was known only at the lower horizons of Korolevo I site in Transcarpathian Ukraine. For a long time, this site was the only stratified locality of such an early age in Central and Eastern Europe. It is only at the beginning of the 21st c., when the new quite ancient Early Palaeolithic localities were discovered in Taman peninsula and in Dagestan which age is more than 1 million years. However, a huge area of the Eastern European Plain, including Moldova, Ukraine, and the south of Russia still remained a kind of white spot where only one reliable stratified location was known until 2010 with the age of no more than 400 millennia (Medzhybizh).
Bairaki site was discovered near Dubasǎri in 2010, and artefacts with the clear Lower Palaeolithic were found in geologically reliably dated deposits of the high VII terrace of the Dnister River.
In 2012, in 3,0 km to the north-west from Bairaki site, a new locality of Creţeşti was discovered in similar geomorphologic conditions. Pebble tools made of local varieties of sandstone, and also flint flakes, including retouched ones, were recovered in a gravel alluvial horizon of the VII terrace. Palaeomagnetic sample taken from dense calcareous sandstones overlying the horizon with lithic artefacts was normally magnetized, and based on the situation in section, most probably it records the beginning of the Haramillo episode of the Matuyama epoch (0,98—1,07 Ma).
Geological and geomorphologic position of Bairaki site and Creţeşti locality shows a perspective of the search for similar industries in the basins of large rivers in Eastern Europe. These localities, combined with the known regional Early Palaeolithic sites, i.e. Bolshoi Fontan, Pogrebya, and Medzhybizh, indicate that fossil men repeatedly reached the area at the south of Eastern Europe already at the very beginning of the Pleistocene. Consequently, the discovery of new contemporary and also perhaps older sites in the adjacent territories of Eastern Europe is a case of a fairly near future.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:39:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 63
Публікації
археологічних матеріалів
Донедавна найдавніші знахідки палеоліту, да-
товані в межах 800—900 тис. р. т., на території
Європейської частини колишнього СРСР були
відомі тільки в нижніх горизонтах стоянки
Королеве 1 у Закарпатській Україні (Гладилин
1985; Степанчук, Рековец 2010). Тривалий час
ця пам’ятка була чи не єдиною стратифікова-
ною такого раннього віку в Центральній і Схід-
ній Європі. Лише на початку ХХI ст. на Тама -
ні та в Дагестані були відкриті давніші пам’ятки
палеоліту віком понад 1 млн р. (Амирханов
2007; Щелинский, Кулаков 2007). Однак ве-
ли ка територія Східноєвропейської рівнини,
включаючи Молдову, Україну та південь Ро-
сії, лишалася свого роду білою плямою, де аж
до 2010 р. не були відомі надійно стратифіко-
вані пам’ятки раннього палеоліту віком понад
500 тис. р. (Степанчук 2006). Зокрема, основ-
ний комплекс місцезнаходження Меджибіж
на Південному Бузі надійно датується лише
близько 400 тис. р. т. (Rekovets, Chepalyga, Po-
vodyrenko 2007; Матвіїшина та ін. 2010; Степан-
чук, Рижов, Погорілець 2012). За виявленими
в 2011—2012 рр. даними, нижні горизонти Ме-
джибожа та нового місцезнаходження Меджи-
біж А, не виключено, можуть мати вік близько
700 тис. р., але надійних вказівок поки що за-
мало. Зважаючи на таку ситуацію з джерелами
по давньому палеоліту в ареалі, суттєвим про-
ривом є відкриття в останні роки кількох міс-
цезнаходжень з кам’яними виробами, що за-
M.К. Анісюткін, В.М. Степанчук, А.Л. Чепалига
КРЕЦЕШТИ: НОВЕ ОЛДОВАНСЬКЕ
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ В НИЖНЬОМУ
ПРИДНІСТРОВ’Ї (попередні дані)*
Подано матеріали нового місцезнаходження раннього палеоліту, виявленого й обстеженого авторами восени 2012 р. на
околиці м. Дубоссари в Придністров’ї.
К л ю ч о в і с л о в а: Східноєвропейська рівнина, Нижнє Придністров’я, стратиграфія, еоплейстоцен, олдованська
індустрія, 21КІС.
лягають у верствах, датованих за геологічними
даними приблизно 1 млн р. т.
Нижньопалеолітичні
пам’ятки в околицях Дубоссар
Серед частково стратифікованих вкажемо на
виразні комплекси кам’яних знарядь із місце-
знаходжень Погребя та Великий Фонтан (Ду-
боссари 1), виявлені в околицях м. Дубосса-
ри (Республіка Молдова) на високих VI і VII
терасах р. Дністер ще в 1982 р. (Анисюткин
1994). Важливо, що тут зафіксовано поодинокі
крем’яні вироби та уламки зуба трогонтерієвого
слона у викопних ґрунтах безперечно ранньо-
плейстоценового віку (Анисюткин 2010). Нага-
даємо також про територіально віддалені, ймо-
вірно, древні за віком знахідки Б.Т. Рідуша біля
с. Непоротове Сокирянського р-ну Чернівець-
кої обл. Зібрані тут вироби нижньопалеолітич-
ного вигляду, вірогідно, пов’язані з нижньою
частиною покривних верств високої тераси, що
може зіставлятися з кіцканською терасою ниж-
нього Дністра (Stepanchuk, Ridush 2009).
У 2010 р. в Нижньому Придністров’ї, в око-
лицях м. Дубоссари, виявлено стоянку Байра-
ки, яка досліджувалася в 2011—2012 рр. спіль-
ною російсько-придністровською експедицією
(Анисюткин, Коваленко, Бурлаку 2011; Ани-
сюткин и др. 2012; 2012а; Чепалыга, Анисюткин,
Садчикова 2012). Уперше в історії палеолітич-
них досліджень регіону масові археологічні ма-
теріали були зафіксовані в геологічно датованих
давніх відкладах високої VII надзаплавної тера-
си лівобережного Дністра. Знахідки кам’яних
виробів пов’язані з двома основними пачками
© M.К. АНІСЮТКІН,
В.М. СТЕПАНЧУК, А.Л. ЧЕПАЛИГА, 2013
* Дослідження частково підтримано проектом ДФФД-
РФФД-2013 Ф53.5/005.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 64
відкладів, з яких нижня є гравійним алювієм, а
верхня — червоноколірним викопним ґрунтом
у покриві заплавного алювію тераси.
Серія кам’яних виробів з еоплейстоценових
відкладів у Байраках містить вироби з гальок
місцевого косоуцького пісковику та переважно
крем’яні, представлені різними за розмірами
сколами без вторинної обробки, сколами з ре-
тушшю, виробами на окремостях сировини та
їх уламках. Склад (численні лусочки, відщепи,
знаряддя) та кількісне співвідношення різних
категорій виробів з окремих прошарків у гра-
війних відкладах типові для слабко потривоже-
них культурних шарів. Іншими словами: тафо-
номічні характеристики решток перебування
древніх гомінідів указують на досить високий
рівень збереженості. Схоже на те, що гомініди
освоїли берегові (пляжні) смуги мандрівного
водяного потоку, швидкість течії якого могла
сягати близько 1,0 м/сек., тобто була спокійна,
що характерно для рівнинних річок.
Артефакти в Байраках залягають у геологіч-
но та літологічно різних відкладах й іноді су-
про воджуються фауною. Знахідки з різних ша-
рів залягання різняться за фізичною збере же-
ністю (патина, люстрованість поверхні). У ниж -
ній частині відкладів (гравійна товща) можлива
наявність кількох мікрогоризонтів.
Індустрія Байраків із еоплейстоценових від-
кладів олдованська (не ашельска), з типовими
для цієї епохи гальковими знаряддями серед-
ніх і великих розмірів, з ретушованими вироба-
ми на відщепах, зокрема з виразними морфо-
логічними аналогіями скребачок, вістер, іноді
скребел. Не виключено, що принаймні один із
артефактів тривалий час перебував у вогні.
Геолого-геоморфологічна позиція стоянки
Бай раки є надійною вказівкою на можливий
ареал пошуку аналогічних індустрій у басей-
ні Дністра та інших великих річок Східної Єв-
ропи. Але розвідки в Нижньому Придністров’ї
російсько-придністровської палеолітичної екс-
педиції протягом трьох польових сезонів 2010—
2012 рр. не дали позитивних результатів. Можна
згадати лише знахідку двох імовірних артефак-
тів, представлених крем’яними гальками з ви-
разними слідами вторинної оббивки, виявлені в
2010 р. в оголенні алювію високої (VII?) тераси
Дністра в с. Грушка Кам’янського р-ну. Але ста-
тус цих знахідок не був підтверджений іншими,
надійнішими знахідками типу чопперів, рубил,
уніфасів, нуклеусів тощо та супутніми серіями
відщепів і знарядь на них.
У цьому сенсі нове місцезнаходження Кре-
цешти суттєво інформативніше. Тут виявлено
виразну серію кам’яних виробів ранньопалео-
літичного вигляду. Знахідки пов’язані з від-
кладами високої тераси, зіставної з VII надза-
плавною терасою Дністра. Місцезнаходження
розміщене на північно-східній околиці м. Ду-
боссари, за 3,0 км на північ-захід-захід від сто-
янки Байраки.
Історія дослідження
місцезнаходження Крецешти
М.К. Анісюткін і В.М. Степанчук 17 вересня
2012 р. відкрили місцезнаходження Креце-
шти на одній з ізольованих ділянок велико-
го кар’єру, що розташовується у верхів’ях дав-
нього яру, який розсікає високу терасу. Заки-
нутий кар’єр нині використовується під сміт-
тєзвалище, але ділянка, де знайдені артефакти,
від окремлена від решти кар’єру значним наси-
пом, через що не завалена сміттям. Місцезна-
ходження віддалене від сучасного русла Дні-
стра на 2,5 км.
У перший день на невеликій ділянці кар’єру
у відкладах руслового алювію, представленого
дрібним гравієм і галькою, було виявлено чоти-
ри безсумнівних галькових знаряддя, зокрема
три чоппери, а також вісім виразних крем’яних
відщепів. Поверхня виробів обточена; загаль-
на збереженість речей цілком подібна до стану
поверхні виробів, виявлених у гравійних від-
кладах нижньої верстви знахідок на стоянці
Байраки. Ще один чоппер з добре вцілілою по-
верхнею виявлено на значній відстані від осно-
вного місця зборів.
Наступне обстеження місцезнаходження
було здійснено М.К. Анісюткіним з А.Л. Че-
палигою 19 вересня. Знайдено ще один типо-
вий чоппер на гальці косоуцького пісковику
та дев’ять крем’яних предметів, зокрема кіль-
ка знарядь на відщепах і уламках. Пізніше ви-
явлено ще одне галькове знаряддя та кілька
крем’яних відщепів.
Наголосимо, що дві знахідки, а саме чоп-
пер з пісковику та крем’яний нуклеус, виявле-
ні в основній точці зборів, хоча й дещо збоку
від основних знахідок, а саме, на краю осипу
з піску й супіску світло-коричневого кольору,
що становлять, як можна припустити, відкла-
ди заплавного алювію.
Поверхня обох останніх артефактів, на від-
міну від решти знахідок, не обточена, отже сту-
пінь їх збереженості достатньо чітко свідчить
про інші умови відкладення та перебування
цих виробів. Своєю чергою, це вказує на мож-
ливість виявлення тут — подібно до місцезна-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 65
ходження в Байраках — кількох різночасових
стратифікованих комплексів кам’яних виробів
нижнього палеоліту. Проте попередній огляд
осипів під багатометровими четвертинними
оголеннями кар’єру поки що не дав знахідок.
Геолого-геоморфологічна
характеристика
місцезнаходження Крецешти
Місцезнаходження Крецешти розміщене на
північній околиці м. Дубоссари приблизно за
3,0 км на схід від стоянки Байраки та назване
за колишнім молдавським селом, що було на
місці Дубоссар (рис. 1). Тут верхів’я яру та по-
верхня схилу тераси в бік Дністра перериті за-
кинутими піщано-гравійними кар’єрами, яки-
ми розроблявся алювій VII тераси. В геомор-
фологічному аспекті місцезнаходження при-
урочене до північної частини Дубоссарсько-
го амфітеатру, який зі сходу дугою обмежує
нижні тераси Дністра від плоскої рівнини VII
Кіцканської тераси з висотами поверхні між
120—125 м абс. Абсолютні відмітки алювію в
районі місцезнаходження Крецешти (–90—
100 м) близькі до висот алювію стоянки Бай-
раки (–90—95 м). З півночі з VII терасою ме-
жує вища VIII Бошерницька тераса заввишки
145—155 м абс., а з заходу примикають середні
й низькі I—VI тераси Дністра та його заплава.
Місцезнаходження розміщене в котловані
невеликого недіючого кар’єру або, ймовірніше,
в одному з секторів аморфної сукупності різно-
часових кар’єрів. У його стінах оголюється верх
терасового алювію та покривні відклади, а на
дні — гравійно-галькові відклади та пісковики,
які містять артефакти. У розрізі північної сті-
ни покинутого кар’єру, безпосередньо над міс-
цем зборів артефактів, експоновані такі шари:
1) ґрунт сучасний голоценовий; 2) піски жов-
ті різної зернистості; 3) суглинки лесоподібні;
4) викопний ґрунт супіщаний пилувато-бурий;
5) супісок сірувато-жовтий; 6) викопний ґрунт
червонувато-бурий; 7) суглинки й супіски ле-
соподібні; 8) викопний ґрунт коричнево-бурий
(лісовий?); 9) супіски й суглинки лесоподібні;
10) піски й супіски алювіальні; 11) осип.
На дні виямкa кар’єром розкрито алювіальні
відклади руслової фації VII тераси, представле-
ні кіркою щільного пісковику світло-сірого за-
барвлення з дрібною галькою, зцементованою
карбонатами. Цю брекчію можна розглядати як
шар (12), що бронює покриття руслового алю-
вію потужністю 0,10—0,25 м. Нижче простежу-
ється (13) гравійно-галькова товща — груба,
несортована, нешарувата, з окремими валуна-
ми розміром до 20 см. Галька добре обточена та
складається з кременю, сірого косоуцького піс-
ковику, вишневого девонського вапняку, а та-
кож карпатської яшми та халцедону. Описані
Рис. 1. Карта-схема розміщення нижньопалеолітич-
них стоянок і місцезнаходжень на території Нижнього
Придністров’я в околицях м. Дубоссари: 1 — Байраки;
2 — Великий Фонтан; 3 — Крецешти
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 66
нижче артефакти виявлені в цьому шарі та ви-
сипці з нього на поверхню пісковиків.
Попередня оцінка віку
відкладів, що містять артефакти
Стратиграфія та хронологія нижнього палео-
літу регіону ґрунтується на результатах дета-
льного вивчення будови та морфології терас
Дністра. Загальноприйнята нині терасова по-
слідовність включає 11 надзаплавних терас
(Чепалыга 1967). Останніми роками цей тера-
совий ряд був доповнений кількома самостій-
ними терасами, які узгоджуються з глобальни-
ми та регіональними подіями. У новій системі
зафіксовано вже до 20 надзаплавних терас Дні-
стра, а також три рівні протераси (Chepalyga et
al. 2012).
В районі Дубоссар розрізняється п’ять ви-
соких терас, з них дві еоплейстоценові — VIII,
VII і низ VI, а три — ранньонеоплейстоценові:
VI висока, VI низька й V тераси (табл.).
VII кіцканська тераса виділена в стратотип
у с. Кіцкани, і в її алювії описано фауну ссав-
ців таманського комплексу з таманським сло-
ном Archidiscodon meridionalis tamanensis Dub-
rovo (Чепалыга 1967). Фауна дрібних ссавців
з алювію VII тераси Дністра у с. Роксолани
представлена: Ochotona sp., Clethrionomys ex gr.
glareolus, Mimomys reidi — M. pusillus, Mimomys
savini, Lagurodon arankae, Prolagurus pannonicus,
Allophaiomys pliocaenicus. Вона віднесена до но-
гайського комплексу дрібних ссавців, який зі-
ставляється з таманським комплексом вели-
ких ссавців, з його ранньою фазою, згідно з
А.К. Марковою.
У низці розрізів цієї тераси вивчена фауна
прісноводних молюсків косницького комп-
лексу: Pseudosturia сaudata (Воg.), Сrassiana cras-
siodes Tshep., Unio pseudochosaricus Tshep. та ін.
(Чепалыга 1967). Алювіальна товща характе-
ризується зворотною намагніченістю епохи
Ма туяма, а у верхній частині алювію в заплав-
ній і старичній фації виявлено палеомагнітний
епізод Харамілло (0,98—1,07 млн р.) (Антропо-
ген и палеолит… 1986).
Попередні геолого-геоморфологічні дослі-
дження позиції місцезнаходження Крецешти
підтверджують приуроченість кар’єру із зна-
хідками до VII надзаплавної тераси р. Дністер.
Проте розріз Крецешт не містить типових для
VII тераси шарів алювію (що трапилися, на-
приклад, у Байраках), які включають старич-
ну й заплавну фації та гідроморфні ґрунти. Ці
верстви в Крецештах розмиті й відсутні, що
фіксує перерву в опадонакопиченні. Відсутні
тут також покривні відклади з древніми черво-
ноколірними ґрунтами.
Таблиця. Стратиграфічна позиція та вік нижньопалеолітичних
пам’яток у долині Дністра в районі м. Дубоссари (КІС — киснево-ізотопні ∆18О стадії)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 67
Алювій шарів 12—13 представлений граві-
єм і галькою руслової фації. За складом порід
він схожий з алювієм місцезнаходження Бай-
раки. Зі щільних карбонатних пісковиків ша -
ру 12 було взято палеомагнітний зразок. Він
виявився нормально намагніченим і, виходячи
з позиції в розрізі, найвірогідніше, фіксує низи
епізоду Харамілло в епосі Матуяма (0,98—
1,07 млн р.). Оскільки артефакти залягають
нижче, в шарі 13, то їхній вік може становити
близько 1 млн р. або дещо більше.
Кам’яні вироби
з місцезнаходження Крецешти
Колекція кам’яних виробів налічує 25 екз., ви-
готовлених з гальок пісковику та кременю.
Галькові зразки, за винятком чоппера з кре-
меню, виготовлені з досить міцного та в’язкого
місцевого так зв. косоуцького пісковику сірого
та коричнюватого забарвлення. Негативи знят-
тя на двох чопперах не мають слідів обточенос-
ті. Один з цих виробів, що вирізняється особливо
великими розмірами, був виявлений безпосеред-
ньо біля дороги з кар’єру на відстані приблизно
150 м від основного місця зборів. У кавернах по-
верхні негативів оббивки цей виріб демонструє
ознаки озалізнення, що є певною вказівкою на
початковий зв’язок артефакта з викопним ґрун-
том. Не виключено, що це галькове знаряддя по-
ходить з тієї частини кар’єру, яка через сміттєзва-
лище не доступна для обстеження.
Решта чопперів (так само, як виробів з кре-
меню) походить з основного місця знахідок.
Один з них, також з необточеними негатива-
ми зняттів, якими було оформлене слабко виїм-
часте та дуже гостре робоче лезо, був виготовле-
ний на інтенсивно обточеній гальці пісковику
коричнево-сірого кольору. В середині просте-
жується негатив одного великого сколу та кілька
менших сплощеної ретуші (рис. 2, 1). Виріб, як
і інші галькові знаряддя, досить великих розмі-
рів (89 × 107 × 45 мм). Наступний чоппер, один з
найбільших в Крецештах, розмірами 136 × 112 ×
51 мм, має один робочий край, оформлений се-
рією послідовних великих зняттів, що утворили
зубчасте лезо (рис. 2, 2), також виготовлений на
пісковиковій гальці.
Решта галькових форм вирізняється знач-
ною обточеністю і природних поверхонь, і штуч-
них негативів оббивки. Це стосується і єдино-
го в колекції крем’яного однобічного чоппера,
виготовленого на великому фрагменті гальки
(65 × 83 × 36 мм). Виріб має виїмчастий робо-
чий край, утворений одним великим зняттям.
Серію сколів на протилежному краї можна ін-
терпретувати і як елемент акомодації, і як слі-
ди попередніх зняттів, хоча ця версія менш
імовірна. За способом оформлення робочого
краю це знаряддя подібне до поданого на рис. 2,
1. Обидва вироби мають аналогії в ранньому
комплексі стоянки Байраки, а загалом — у до-
бірках виробів найдавніших олдованських ін-
Рис. 2. Крецешти. Чоппери з пісковику: 1 — типу
choppers primaires; 2 — з зубчастим однобічним лезом
Рис. 3. Крецешти. Знаряддя на гальках з пісковику:
1 — близьке до найпростішого уніфаса; 2 — близьке до
проторубила
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 68
дустрій і являють собою так зв. первинні чоп-
пери (choppers primaires), які, за даними Анрі де
Люмлея, характерні для преолдовану Європи
та Африки (Lumley, Barsky, Cauche 2009, p. 38).
Наголосимо, що choppers primaires на невелич-
ких крем’яних гальках — досить поширенa
формa в матеріалах обох нижньопалеолітич-
них місцезнаходжень Меджибожa (Степанчук,
Рижов, Погорілець 2012), що, зважаючи на
ймовірно молодший вік цих матеріалів, пояс-
нюється, можливо, якостями доступної сиро-
вини.
Привертає увагу галькове знаряддя розмі-
рами 111 × 85 × 42 мм, виготовлене з сірого піс-
ковику, яке можна описати як найпростіший
уніфас. Виріб оббитий з трьох країв переважно
сплощеними та широкими сколами, що утво-
рюють три виїмчасті робочі леза, одне з яких
оброблене негативами крутої ретуші (рис. 3,
1). Наступною вельми цікавою формою, ви-
готовленою на сплющеній гальці пісковику
жовтувато-сірого кольору (100 × 87 × 34 мм),
є частково двобічне знаряддя, поверхня яко-
го оббита сплощеними фасетками. Його верх-
ній кінець обламаний у давнину (рис. 3, 2). Це
галькове знаряддя цілком можна визначити як
проторубило або навіть як дуже примітивний
біфас. Варто уваги, що за характером збере-
женості поверхні цей предмет аналогічний ін-
шим. До числа галькових знарядь слід віднести
й виріб на крем’яній гальці, поздовжній край
якої оформлений з двох сторін почерговою об-
бивкою, через що артефакт набув ознак типо-
вого чопінга з зиґзаґоподібним робочим краєм
(рис. 4, 12).
Значною серією представлені крем’яні ви-
роби, де превалюють відщепи та осколки. Їхня
поверхня інтенсивно люстрована, хоча слідів
зіткнень небагато. Сировиною слугував місце-
вий кремінь чорного та іноді жовтого й сіро-
Рис. 4. Крецешти. Вироби з кременю: 1, 3, 4, 6, 10, 11 — сколи; 2 — зубчасте скребло на клектонському сколі; 5 —
подвійне скребло? на уламку гальки; 7 — ножеподібний виріб з природним обушком на первинному відщепі; 8 —
виїмчасте знаряддя; 9 — поперечне скребло на відщепі; 12 — чоппер на крем’яній гальці
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 69
го кольорів. Якість кременю висока: це дріб-
нозерниста тонкоструктурна порода з гарними
ізотропними властивостями. В колекції нара-
ховується 12 відщепів, частина з яких має ре-
тушовані леза. Вони відносно дрібні, розміра-
ми від 21 до 56 мм (рис. 4, 1—11). Найбільший
із них — клектонський відщеп — має виразну
ретушовану виїмку. Практично всі відщепи
доволі масивні. Ударна площадка в переваж-
ної більшості артефактів природна, суцільно
чи суттєво вкрита кіркою.
Серед крем’яних виробів можна виділи-
ти вельми виразні форми знарядь. Знаряддя на
від щепах із безперечною вторинною обробкою
представлені: зубчастим скреблом, виготовле-
ним на масивному клектонському відщепі з
широкою гальковою ударною площадкою, його
робочий край оформлено негативами крупно-
зубчастої ретуші (рис. 4, 2); поперечним скреб-
лом на напівпервинному відщепі також з галь-
ковою ударною площадкою, створеним знят-
тям з крем’яної гальки (рис. 4, 9); знаряддям,
яке нагадує рieces écaillées через наявність двох
протиставлених лез із контрударною ретушшю
(рис. 4, 5); ножеподібним виробом з природним
обушком на дольковому первинному відщепі
(рис. 4, 7); виїмчастим знаряддям. Є також три
відщепи з нерегулярною ретушшю країв.
Серед знарядь на уламках можна виділити
подвійне скребло на фрагменті гальки, оформ-
лене пласкою лускатою ретушшю, та виїмчасте
знаряддя на масивному нуклеподібному улам-
ку чорного кременю (рис. 4, 8).
Слід зазначити, що подвійне скребло на
уламку кременю за формою цілком аналогічне
скреблам-уніфасам з колекцій неподалік роз-
міщених місцезнаходжень Великий Фонтан
і Погребя, а також близьке виробам пізнього
комплексу стоянки Байраки (Анисюткин 1994;
Анисюткин и др. 2012). Такі форми, дорсальні
поверхні яких майже суцільно вкриті негати-
вами сплощуючої ретуші, а вентральні зберег-
ли кірку, невідомі в регіональному середньо-
му палеоліті. Виразний зразок такого знаряддя
знайдено в ранньому комплексі ранньопалео-
літичної стоянки Хрящі на Сіверському Дінці
(Праслов 1968, рис. 10, 1).
Загалом вироби, знайдені в Крецештах, ма-
ють багато спільного з колекцією раннього
комплексу стоянки Байраки, тобто з тими ма-
теріалами, що походять з гравійно-галькового
алювію. Тут наочна та сама дихотомія, що про-
стежується в наявності, з одного боку, вели-
ких і важких галькових форм, виготовлених не
з крем’яних порід, а, з іншого — відносно не-
величких знарядь з кременю. Аналогічною ви-
дається й техніка первинного розколювання,
що характеризується специфічними рисами
виразних і масивних відщепів, сколотих з не-
підготовлених природних ударних площадок із
застосуванням ортогонального прийому роз-
щеплення каменю. Риси подібності простежу-
ються і за технікою вторинної обробки.
Загалом можна вести мову про єдину індус-
трію, представлену в Крецештах і нижніх гори-
зонтах Байраків. Ця індустрія характеризуєть-
ся ознаками розвиненого олдовану. На перший
погляд, певна специфіка полягає в наявності в
колекції частково біфасіального виробу, що на-
гадує проторубило. Але, з іншого боку, подіб-
ні форми цілком звичні для давніх комплексів
олдовану, зокрема й африканського (Biberson
1967; Григорьев 1977; Berthelet & Chavaillon
2004; Schick & Toth 2009).
Звичайно, комплекс кам’яних виробів опи-
суваного місцезнаходження представлений
поки підйомним матеріалом, в якому, з огля-
ду на різну збереженість поверхні виробів і де-
які інші ознаки, цілком очевидна певна до-
мішка пізнішого матеріалу, але, безперечно,
теж нижньопалеолітичного. В цьому сенсі ін-
дустрія Крецешт цілком аналогічна індустрії
стоянки Байраки, де найпізніший комплекс,
пов’язаний з викопним ґрунтом червоного ко-
льору, достатньо давній і датується часом 600—
800 тис. р. т. (Чепалыга, Анисюткин, Садчико-
ва 2012).
Відкриття нового місцезнаходження, що
датується початковими етапами палеоліту, на
високій терасі Дністра та в умовах, аналогіч-
них розміщеній неподалік також давньопалео-
літичної стоянки Байраки, однозначно вка-
зує на перспективність подальших пошуків
нижнього палеоліту на древніх терасах вели-
ких річок Європи. Місцезнаходження Креце-
шти, ра зом з раніше виявленими регіональни-
ми па м’я тками нижнього палеоліту — Великий
Фон тан, Погребя, Байраки, вказує на те, що
ранні форми гомінідів досить упевнено освої-
ли регіон Подністров’я та півдня Східної Єв-
ропи вже на самому початку плейстоцену, тоб-
то понад 1 млн р. т.
Звідси випливає, що виявлення нових уг-
руповань одночасних, а, може статися, й дав-
ніших пам’яток y сусідніх ареалах Східної Єв-
ропи — справа недалекого майбутнього.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 70
Адаменко О.М., Гольберт А.В., Оснюк В.А. и др. Четвертичная палеография экосистемы Нижнего и Среднего Днес-
тра. — К., 1996.
Амирханов Х.А. Исследование памятников олдована на Северо-Восточном Кавказе (предварительные резуль-
таты). — М., 2007.
Анисюткин Н.К. Древнейшие местонахождения раннего палеолита на юго-западе Русской равнины // Археологи-
ческие вести. — 1994. — 3. — С. 6—16.
Анисюткин Н.К. Новые данные изучения раннепалеолитических местонахождений на верхних террасах нижне-
го течения Днестра // Древнейшие обитатели Кавказа и расселение предков человека в Евразии. — СПб.,
2010. – С. 172—187 (Труды ИИМК. — XXXV).
Анисюткин Н.К., Коваленко С.И., Бурлаку В.А. Новые данные о раннем палеолите Приднестровья // Rеvista
Arheologica. — 2011. — Serie nova. — Vol. VII. — № 1/2. — С. 108—128.
Анисюткин Н.К., Коваленко С.И., Бурлаку В.А., Очередной А.К., Чепалыга А.Л. Байраки — новая стоянка раннего
палеолита на нижнем Днестре // Археология, этнография и антропология Евразии. — 2012. — № 1(49). —
С. 2—10.
Анисюткин Н.К., Чепалыга А.Л., Коваленко С.И., Очередной А.К. Раскопки стоянки раннего палеолита Байраки в
2011 году // Археология, этнография и антропология Евразии. — 2012а. — № 4(52). — С. 19—27.
Антропоген и палеолит Молдавского Приднестровья. Путеводитель экскурсии VI Всесоюзного совещания по изу-
чению четвертичного периода. — Кишинев, 1986.
Гладилин В.Н. Ранний палеолит // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — C. 12—54.
Григорьев Г.П. Палеолит Африки. — М., 1977 (Серия «Палеолит Мира. Исследования по археологии древнего ка-
менного века»).
Матвіїшина Ж.М., Кармазиненко С.П., Степанчук В.М., Рижов С.М. Результати палеопедологічних (мікроморфо-
логічних) та археологічних досліджень палеолітичного пам’ятника Меджибож // Фізична географія та гео-
морфологія. — 2010. — 2 (59). — С. 123—129.
Праслов Н.Д. Ранний палеолит Северо-Восточного Приазовья и Нижнего Подонья. — М., 1968 (МИА. — 157).
Степанчук В.Н. Нижний и средний палеолит Украины. — Черновцы, 2006.
Степанчук В.Н., Рековец Л.И. Нижний палеолит Украины (Современное состояние и ближайшие перспективы
исследований по нижнему палеолиту Украины) // Древнейшие обитатели Кавказа и расселение предков че-
ловека в Евразии. — СПб., 2010. — С. 161—171 (Труды ИИМК. — XXXV).
Степанчук В.М., Рижов С.М., Погорілець О.Г. Меджибіж: нижньопалеолітична пам’ятка на схід від Карпат // Ар-
хеологія. — 2012. — № 4. — С. 5—13.
Чепалыга А.Л. Антропогеновые пресноводные моллюски юга Русской равнины и их стратиграфическое значе-
ние. — М., 1967.
Чепалыга А.Л. Геологический возраст и условия обитания на древнейших в Европе стоянках Олдовайского типа
в Дубоссарах (Байраки, Крецешты) // Мат-лы IV Междунар. научно-практ. конф. «Геоэкологические и
биоэкологические проблемы Северного Причерноморья». — Тирасполь, 2012. — С. 341—344.
Чепалыга А.Л., Анисюткин Н.К., Садчикова Т.А. Древнейшая в Восточной Европе палеолитическая стоянка Байра-
ки на Днестре: возраст, палеоландшафты, археология // БКИЧП. — 2012. — 71. — С. 123—140.
Щелинский В.Е., Кулаков С.А. Богатыри (Синяя балка) — раннепалеолитическая стоянка эоплейстоценового воз-
раста на Таманском полуострове // РА. — 2007. — № 3. — С. 7—18.
Berthelet A., Chavaillon J. Prehistoric archaeology. The site of Karre I // J. Chavaillon, M. Piperno (eds.). Studies on the
Early Paleolithic site of Melka Kunture, Ethiopia. — Florence, 2004. — P. 211—251.
Biberson P. Fiches typologiques africaines. 2 Cahier: Fiches 33—64. Galets amenages du Maghreb et du Sahara // Congres
Panafrican de Prehistoire et etudes Quaternaires. Museum national d’Histoire Naturelle. — Paris, 1967. — 32 Fiches.
Chepalyga A.L., Amirkhanov Kh. A., Trubikhin V.M., Sadchikova T.A., Pirogov A.N., Taimazov A.I. Geoarchaeology of
the earliest paleolithic sites (Oldowan) in the north Caucasus and the East Europe // Int. Conference: Geomorphic
processes and geoarchaeology. — Moscow; Smolensk. — 2012. — P. 57—62.
Lumley H. de, Barsky D., Cauche D. Les premieres etapes de la colonisation de l’Europe et l’arrivee de l’Homme sur les rives
de la Mediterranee // L’Anthropologie. — 2009. — 113. — P. 1—46.
Rekovets L., Chepalyga A., Povodyrenko V. Geology and mammalian fauna of the Middle Pleistocene site Medzhybozh,
Ukraine // Quaternary International. — 2007. — 160. — P. 70—80.
Schick K., Toth N. (eds.) The cutting edge: New Approaches to the Archaeology of Human Origins. — Gosport, 2009.
Stepanchuk V.N., Ridush B.T. Neporotove VI: New Lower Paleolithic surface locality at the Middle Dniester area, Western
Ukraine // Burdukiewicz J.M. et al. (eds.) Understanding the Past. — Warsaw, 2009. — P. 321—330.
Надійшла 19.03.2013
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 71
Н.К. Анисюткин, В.Н. Степанчук, А.Л. Чепалыга
КРЕЦЕШТЫ: НОВОЕ ОЛДУВАЙСКОЕ МЕСТОНАХОЖДЕНИЕ
В НИЖНЕМ ПРИДНЕСТРОВЬЕ (предварительные данные)
Представлены материалы нового местонахождения древнего палеолита, выявленного и обследованного автора-
ми на окраине г. Дубоссары в Приднестровье. Местонахождение Крецешты приурочено к отложениям высокой
(VII) террасы Днестра. Каменные изделия, представленные крупными галечными орудиями, включая чопперы,
унифас и проторубило, а также сравнительно мелкими изделиями из кремня, обнаружены в аллювиальных от-
ложениях городского гравийного карьера. Набор каменных изделий и техника их изготовления, а также условия
залегания аналогичны раннему эоплейстоценовому комплексу стоянки Байраки.
До недавнего времени древнейший палеолит, датируемый в пределах 800—900 тыс. лет, был известен на тер-
ритории Европейской части бывшего СССР только в нижних горизонтах стоянки Королево 1 в Закарпатской
Украине. Долгое время этот памятник был единственным стратифицированным столь раннего возраста в Цент-
ральной и Восточной Европе. Только в начале ХХI в. на Тамани и в Дагестане были открыты весьма древние па-
мятники раннего палеолита, возраст которых составляет более 1 млн лет. Однако обширная территория Восточ-
ноевропейской равнины, включая Молдавию, Украину и юг России, оставалась своего рода белым пятном, где
вплоть до 2010 г. было известно единственное надежно стратифицированное местонахождение, возраст которого
не превышал 400 тыc. лет (Меджибож).
В 2010 г. близ Дубоссар обнаружена стоянка Байраки, на которой выявлены выразительные изделия нижне-
палеолитического облика в геологически надежно датированных древних отложениях высокой VII надпоймен-
ной террасы Днестра. А в 2012 г., в 3,0 км северо-западнее стоянки Байраки, в аналогичных геоморфологических
условиях обнаружено местонахождение Крецешты. Галечные орудия из местных разновидностей песчаника, а
также кремневые сколы, в том числе и ретушированные, выявлены в гравийном горизонте аллювия VII террасы.
Палеомагнитный образец, взятый из плотных карбонатных песчаников, перекрывающих горизонт с находками,
оказался нормально намагниченным и, исходя из положения в разрезе, скорее всего, фиксирует низы эпизода
Харамилло в эпохе Матуяма (0,98—1,07 млн лет).
Геолого-геоморфологическая позиция стоянки Байраки и местонахождения Крецешты указывает на хорошую
перспективу поиска аналогичных индустрий в бассейнах великих рек Восточной Европы. Эти местонахождения,
вкупе с ранее известными региональными памятниками раннего палеолита — Большой Фонтан, Погребя, Мед-
жибож, указывают на то, что многократное проникновение ископаемых людей в ареал юга Восточной Европы
началось уже в самом начале плейстоцена. Поэтому обнаружение новых одновременных, а, может быть, и более
древних памятников на соседних территориях Восточной Европы — дело ближайшего будущего.
M.K. Anisyutkin, V.M. Stepanchuk, A.L. Chepalyga
OLDUVAIAN LOCALITY OF CREŢEŞTI IN THE
DNISTER RIVER LOWER REGION (preliminary data)
Presented are the materials of a new Lower Palaeolithic site discovered and examined by the authors in the outskirts of
Dubasǎri town in Pridnestrovia. Creţeşti site is associated with the deposits of the high (VII) terrace of the Dnister River.
Lithic products represented by large pebble tools, including choppers, a uniface, a proto-handaxe, and also relatively small
flint artefacts were found in alluvial deposits of the gravel pit in the town. The lithic assemblage’s structure and the techno-
logy of their manufacture, as well as the conditions of the occurrence are similar to the early Eopleistocene assemblage at
Bairaki site.
Recently, the earliest Paleolithic dated within the 800—900 millennia in the European part of the former Soviet Union
was known only at the lower horizons of Korolevo I site in Transcarpathian Ukraine. For a long time, this site was the only
stratified locality of such an early age in Central and Eastern Europe. It is only at the beginning of the 21st c., when the new
quite ancient Early Palaeolithic localities were discovered in Taman peninsula and in Dagestan which age is more than
1 million years. However, a huge area of the Eastern European Plain, including Moldova, Ukraine, and the south of Russia
still remained a kind of white spot where only one reliable stratified location was known until 2010 with the age of no more
than 400 millennia (Medzhybizh).
Bairaki site was discovered near Dubasǎri in 2010, and artefacts with the clear Lower Palaeolithic were found in geologi-
cally reliably dated deposits of the high VII terrace of the Dnister River.
In 2012, in 3,0 km to the north-west from Bairaki site, a new locality of Creţeşti was discovered in similar geomorpho-
logic conditions. Pebble tools made of local varieties of sandstone, and also flint flakes, including retouched ones, were
recovered in a gravel alluvial horizon of the VII terrace. Palaeomagnetic sample taken from dense calcareous sandstones
overlying the horizon with lithic artefacts was normally magnetized, and based on the situation in section, most probably it
records the beginning of the Haramillo episode of the Matuyama epoch (0,98—1,07 Ma).
Geological and geomorphologic position of Bairaki site and Creţeşti locality shows a perspective of the search for similar
industries in the basins of large rivers in Eastern Europe. These localities, combined with the known regional Early Palaeo-
lithic sites, i.e. Bolshoi Fontan, Pogrebya, and Medzhybizh, indicate that fossil men repeatedly reached the area at the south
of Eastern Europe already at the very beginning of the Pleistocene. Consequently, the discovery of new contemporary and
also perhaps older sites in the adjacent territories of Eastern Europe is a case of a fairly near future.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195563 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:39:07Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Анісюткін, М.К. Степанчук, В.М. Чепалига, А.Л. 2023-12-05T15:02:35Z 2023-12-05T15:02:35Z 2013 Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) / М.К. Анісюткін, В.М. Степанчук, А.Л. Чепалига // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195563 Подано матеріали нового місцезнаходження раннього палеоліту, виявленого й обстеженого авторами восени 2012 р. на околиці м. Дубоссари в Придністров’ї. Представлены материалы нового местонахождения древнего палеолита, выявленного и обследованного авторами на окраине г. Дубоссары в Приднестровье. Местонахождение Крецешты приурочено к отложениям высокой (VII) террасы Днестра. Каменные изделия, представленные крупными галечными орудиями, включая чопперы, унифас и проторубило, а также сравнительно мелкими изделиями из кремня, обнаружены в аллювиальных отложениях городского гравийного карьера. Набор каменных изделий и техника их изготовления, а также условия залегания аналогичны раннему эоплейстоценовому комплексу стоянки Байраки.
 До недавнего времени древнейший палеолит, датируемый в пределах 800—900 тыс. лет, был известен на территории Европейской части бывшего СССР только в нижних горизонтах стоянки Королево 1 в Закарпатской Украине. Долгое время этот памятник был единственным стратифицированным столь раннего возраста в Центральной и Восточной Европе. Только в начале ХХI в. на Тамани и в Дагестане были открыты весьма древние памятники раннего палеолита, возраст которых составляет более 1 млн лет. Однако обширная территория Восточноевропейской равнины, включая Молдавию, Украину и юг России, оставалась своего рода белым пятном, где вплоть до 2010 г. было известно единственное надежно стратифицированное местонахождение, возраст которого не превышал 400 тыc. лет (Меджибож).
 В 2010 г. близ Дубоссар обнаружена стоянка Байраки, на которой выявлены выразительные изделия нижнепалеолитического облика в геологически надежно датированных древних отложениях высокой VII надпойменной террасы Днестра. А в 2012 г., в 3,0 км северо-западнее стоянки Байраки, в аналогичных геоморфологических условиях обнаружено местонахождение Крецешты. Галечные орудия из местных разновидностей песчаника, а также кремневые сколы, в том числе и ретушированные, выявлены в гравийном горизонте аллювия VII террасы. Палеомагнитный образец, взятый из плотных карбонатных песчаников, перекрывающих горизонт с находками, оказался нормально намагниченным и, исходя из положения в разрезе, скорее всего, фиксирует низы эпизода Харамилло в эпохе Матуяма (0,98—1,07 млн лет).
 Геолого-геоморфологическая позиция стоянки Байраки и местонахождения Крецешты указывает на хорошую перспективу поиска аналогичных индустрий в бассейнах великих рек Восточной Европы. Эти местонахождения, вкупе с ранее известными региональными памятниками раннего палеолита — Большой Фонтан, Погребя, Меджибож, указывают на то, что многократное проникновение ископаемых людей в ареал юга Восточной Европы началось уже в самом начале плейстоцена. Поэтому обнаружение новых одновременных, а, может быть, и более древних памятников на соседних территориях Восточной Европы — дело ближайшего будущего. Presented are the materials of a new Lower Palaeolithic site discovered and examined by the authors in the outskirts of Dubasǎri town in Pridnestrovia. Creţeşti site is associated with the deposits of the high (VII) terrace of the Dnister River. Lithic products represented by large pebble tools, including choppers, a uniface, a proto-handaxe, and also relatively small flint artefacts were found in alluvial deposits of the gravel pit in the town. The lithic assemblage’s structure and the technology of their manufacture, as well as the conditions of the occurrence are similar to the early Eopleistocene assemblage at Bairaki site.
 Recently, the earliest Paleolithic dated within the 800—900 millennia in the European part of the former Soviet Union was known only at the lower horizons of Korolevo I site in Transcarpathian Ukraine. For a long time, this site was the only stratified locality of such an early age in Central and Eastern Europe. It is only at the beginning of the 21st c., when the new quite ancient Early Palaeolithic localities were discovered in Taman peninsula and in Dagestan which age is more than 1 million years. However, a huge area of the Eastern European Plain, including Moldova, Ukraine, and the south of Russia still remained a kind of white spot where only one reliable stratified location was known until 2010 with the age of no more than 400 millennia (Medzhybizh).
 Bairaki site was discovered near Dubasǎri in 2010, and artefacts with the clear Lower Palaeolithic were found in geologically reliably dated deposits of the high VII terrace of the Dnister River.
 In 2012, in 3,0 km to the north-west from Bairaki site, a new locality of Creţeşti was discovered in similar geomorphologic conditions. Pebble tools made of local varieties of sandstone, and also flint flakes, including retouched ones, were recovered in a gravel alluvial horizon of the VII terrace. Palaeomagnetic sample taken from dense calcareous sandstones overlying the horizon with lithic artefacts was normally magnetized, and based on the situation in section, most probably it records the beginning of the Haramillo episode of the Matuyama epoch (0,98—1,07 Ma).
 Geological and geomorphologic position of Bairaki site and Creţeşti locality shows a perspective of the search for similar industries in the basins of large rivers in Eastern Europe. These localities, combined with the known regional Early Palaeolithic sites, i.e. Bolshoi Fontan, Pogrebya, and Medzhybizh, indicate that fossil men repeatedly reached the area at the south of Eastern Europe already at the very beginning of the Pleistocene. Consequently, the discovery of new contemporary and also perhaps older sites in the adjacent territories of Eastern Europe is a case of a fairly near future. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) Крецешты: новое олдувайское местонахождение в Нижнем Приднестровье (предварительные данные) Olduvaian locality of creţeşti in the Dnister river lower region (preliminary data) Article published earlier |
| spellingShingle | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) Анісюткін, М.К. Степанчук, В.М. Чепалига, А.Л. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) |
| title_alt | Крецешты: новое олдувайское местонахождение в Нижнем Приднестровье (предварительные данные) Olduvaian locality of creţeşti in the Dnister river lower region (preliminary data) |
| title_full | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) |
| title_fullStr | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) |
| title_full_unstemmed | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) |
| title_short | Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) |
| title_sort | крецешти: нове олдованське місцезнаходження в нижньому придністров'ї (попередні дані) |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195563 |
| work_keys_str_mv | AT anísûtkínmk kreceštinoveoldovansʹkemísceznahodžennâvnižnʹomupridnístrovípoperednídaní AT stepančukvm kreceštinoveoldovansʹkemísceznahodžennâvnižnʹomupridnístrovípoperednídaní AT čepaligaal kreceštinoveoldovansʹkemísceznahodžennâvnižnʹomupridnístrovípoperednídaní AT anísûtkínmk kreceštynovoeolduvaiskoemestonahoždenievnižnempridnestrovʹepredvaritelʹnyedannye AT stepančukvm kreceštynovoeolduvaiskoemestonahoždenievnižnempridnestrovʹepredvaritelʹnyedannye AT čepaligaal kreceštynovoeolduvaiskoemestonahoždenievnižnempridnestrovʹepredvaritelʹnyedannye AT anísûtkínmk olduvaianlocalityofcretestiinthednisterriverlowerregionpreliminarydata AT stepančukvm olduvaianlocalityofcretestiinthednisterriverlowerregionpreliminarydata AT čepaligaal olduvaianlocalityofcretestiinthednisterriverlowerregionpreliminarydata |