Кістяний медальйон із Західної Волині
Подано оригінальну кістяну знахідку з поселення Земан на околиці Острога. В 2012 г. в уроч. Земан (г. Острог) при исследовании поселения малицкой культуры обнаружена яма (объект 2), в заполнении которой и к югу от нее выявлены материалы городокско-здолбицкой культуры (ГЗК). Особенный интерес предста...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195564 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кістяний медальйон із Західної Волині / К.П. Бунятян, О.Л. Позіховський // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 72-77. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859647358372937728 |
|---|---|
| author | Бунятян, К.П. Позіховський, О.Л. |
| author_facet | Бунятян, К.П. Позіховський, О.Л. |
| citation_txt | Кістяний медальйон із Західної Волині / К.П. Бунятян, О.Л. Позіховський // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 72-77. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Подано оригінальну кістяну знахідку з поселення Земан на околиці Острога.
В 2012 г. в уроч. Земан (г. Острог) при исследовании поселения малицкой культуры обнаружена яма (объект 2), в заполнении которой и к югу от нее выявлены материалы городокско-здолбицкой культуры (ГЗК). Особенный интерес представляет фрагмент оригинального костяного медальона диаметром приблизительно 7,0 см с большим центральным и двумя сохранившимися маленькими боковыми отверстиями. Лицевая его сторона украшена ямками, по внешнему периметру заметны мелкие насечки.
Хотя костяные медальоны-подвески были популярны в блоке посткатакомбных культур, в целом синхронных ГЗК, особенно в бабинской культуре (прежде культура многоваликовой керамики), медальон из Земана связан с иной культурной средой — межановицкой культурой. Если абстрагироваться от оформления его лицевого поля ямками, то среди популярных там костяных подвесок различной формы и размеров, в частности больших круглых, наш имеет наибольшее сходство с выявленным в погребении в Турковице. Хотя он больше (диаметром 12 см), с находкой из Земана его роднит большое центральное отверстие и два боковых маленьких, а также орнаментация по периметру мелкими точками.
Значение находки из Земана состоит не только в том, что она пополняет находки таких изделий, но и позволяет удревнить их появление. Я. Махник датирует их классической фазой межановицкой культуры, но материалы из представленного объекта сопоставимы с ранней ее фазой. С ней согласуется и 14С дата погребения 13 в Жерниках Гурних в сопровождении большого круглого медальона. Поэтому сомнительным кажется отнесение скорченного погребения в Турковице к стжижовской культуре, определенное так, видимо, из-за его локализации в зоне концентрации памятников этой культуры в окрестностях Грубешова.
In 2012, in Zeman tract (Ostroh) during the research at Malytska culture settlement, a pit (object 2) was studied, and in its filling and to the south from it, the materials of Horodotsko-Zdovbytska culture (HZC) were revealed. A fragment of an original bone medallion is of a special interest. Its diameter is approximately 7,0 cm, it has a big central and two preserved small side holes. Its right side is decorated with pits, and small incisions are visible on its external perimeter.
Though bone pendants-medallions were popular in post-Catacomb cultures block synchronous in general with HZC, especially in Babynska culture (before Multiraised Border Pottery culture), a medallion from Zeman is related with the other cultural milieu, with Mezhanovytska culture. If we abstract from the fact that the item’s facial side is decorated with pits, we can see that among popular there bone pendants of various shape and size, for instance, big and round, our pendant is the most similar to items found in a grave in Turkowychi. Although it is bigger (diameter 12 cm), it is close to the find from Zeman because of a big central hole and two small side ones, and also because of ornamentation with small dots on its perimeter.
The significance of the find from Zeman is not only in the fact that it contributes to the finds of such products, but also in the fact that it allows to date their appearance by the earlier time. J. Machnik dates them by the classic phase of Mezhanovytska culture; however, the materials from the object discussed are comparable with its early phase. Conforming to it is the 14C date of the burial 13 in Żerniki Gόrne with a big round medallion. Therefore, the referring of a crouched burial in Turkowychi to Stzhyzhovska culture, made apparently because of its localization in the zone of this culture sites concentration in Hrubeshiv outskirts, seams to be doubtful.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:29:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 72
Уроч. Земан на південно-західній околиці Ос-
т рога напрочуд багате на пам’ятки різного
часу. Розкопки тут, які від 2006 р. провадить
О.Л. Позіховський за участю інших археологів
(О.А. Бондарчук, В.О. Самолюк, Д.Ю. Верте-
лецький, К.П. Бунятян), дали матеріали різно-
го часу до ХІХ ст. включно. Саме тут дослід -
жено унікальний енеолітичний тілопальний
мо гильник (Позіховський, Самолюк 2008) і
синхронне йому поселення з матеріалами ма-
ліцької та трипільської (етапу В ІІ) культур, ви-
явлено кам’яну гробницю та інші сліди куль-
тури кулястих амфор (Позіховський, Самолюк
2007; Позіховський, Бунятян 2012, с. 60).
Зауважимо, що значний час матеріали доби
бронзи, зокрема городоцько-здовбицької ку-
льтури (ГЗК), фіксувалися в уроч. Земан спо-
радично. Але в 2010—2011 рр. на нижній тера-
сі виявлено й окремі об’єкти (сліди наземного
житла, дві ями) з нечисленною, але виразною
керамікою цієї культури. Разом зі знахідка-
ми на поверхні та з культурного шару добірка
посуду засвідчує тривале перебування тут чи
неодноразові відвідини цього місця населен-
ням ГЗК (Бунятян, Позіховський 2011, с. 84,
рис. 2; 3). На верхній і нижній терасах схилу за
розкопками й зборами на поверхні окреслено
кілька пунктів концентрації нечисленних ма-
теріалів ГЗК. Але визначити розміри поселен-
ня поки що складно.
У 2012 р. на верхній терасі досліджено ще
одну яму ГЗК (об’єкт 2). На тлі досі зафіксо-
ваних слідів ГЗК об’єкт 2 представляє найви-
разніше цю культуру. Яма (рис. 1) прямокутної
в плані форми з заокругленими кутами мала
прямовисні стіни та рівне дно. Орієнтована
ПнЗ—ПдС, південно-східна стіна дещо ско-
шена до дна, західна частина зверху пошкодже-
на новітніми перекопами. Розміри ями 1,6 ×
1,2 м, глибина близько 0,6 м від рівня виявлен-
ня. Яма була заповнена одноманітним слабко
гумусованим суглинком, в якому на різній гли-
© К.П. БУНЯТЯН, О.Л. ПОЗІХОВСЬКИЙ, 2013
К.П. Бунятян, О.Л. Позіховський
КІСТЯНИЙ МЕДАЛЬЙОН ІЗ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ
Подано оригінальну кістяну знахідку з поселення Земан на околиці Острога.
К л ю ч о в і с л о в а: Західна Волинь, доба бронзи, городоцько-здовбицька культура, кістяний медальйон.
бині трапилися 22 уламки кераміки, трохи кре-
меню, точило й кілька кістяних виробів: вели-
ка проколка, фрагмент кістяного медальйона
та підвіска з ікла вепра (рис. 2; 3). На південь
від ями, на межі гумусу й материкового ґрунту,
виявлено ще 16 дрібних фрагментів кераміки.
За складом глиняної маси візуально про-
стежено три групи посуду: 1) лише з домішкою
дрібного піску й піриту, 2) з такою само доміш-
кою, але з доданням перегорілого кременю або
3) грубо подрібненого кварцу й жорстви. Ззов-
ні посуд сірий чи коричневий, зсередини — за-
звичай темно-сірий; поверхня загладжена, рів-
на, черепок міцний.
Є посуд товсто- й тонкостінний, що не зав-
жди корелюється з припустимими розміра-
ми ви робів. Хоча кераміка дуже фрагментова-
на, розпізнаються три провідні форми посуду
ГЗК: амфори — вінце (рис. 2, 1) та два увігну-
ті денця, черпаки (рис. 2, 4) і циліндричні куб-
ки, які найлегше ідентифікуються через пря-
мі вертикальні стінки (рис. 2, 6, 10, 11). Посуд
Рис. 1. Острог-Земан, об’єкт 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 73
оздоблений у звичній для ГЗК та межанови-
цької ку льтури манері: горизонтальними сму-
гами з парних чи потрійних шнурових ліній,
на одній посудині смуга з чотирьох таких ліній
(рис. 2, 7).
Звернемо увагу на уламок черпака, декоро-
ваного смугами з потрійних відбитків шнура
(рис. 2, 4). Такі вважають прикметними про-
томежановицькій фазі (Каdrow, Machnik 1997,
ryc. 5), тож відсутність подібних черпаків на
Західній Волині дала привід датувати ГЗК (або
східний варіант межановицької культури, як
називають її польські дослідники, в першу
чергу Я. Махнік) пізнішим часом. Але потроху
такі черпаки все частіше відкривають у різних
регіо нах Західної Волині, і, схоже, вони ста-
новлять спільне з межановицькою культурою
тло. Але тут такий орнамент був популярний
також на циліндричних кубках і амфорах (див.:
Бунятян 2008; Бунятян, Позіховський 2011;
2011а 1), які, не виключено, від самого початку
становили самобутні риси ГЗК.
Крем’яних виробів мало: фрагмент обушка
сокири-тесла (рис. 3, 5) і осколок леза (обидва
1 Републікація англійською: Bunyatyan, Pozichovskyi
2011.
від двостінних знарядь). Кремінь сірий захід-
новолинський туронський.
Точило з дрібнозернистого пісковику має
форму бруска підтрапецієподібної форми роз-
мірами 4,9 × 3,7 × 1,7 см. Плоскі сторони стер-
ті (зашліфовані), на одній є проточина у вигля-
ді жолобка (рис. 3, 3).
З-поміж кістяних виробів заслуговує на ува-
гу уламок кістяного медальйона (назва умов-
на), виготовлений з лопатки тварини, з вели-
ким центральним і вцілілими двома малень-
кими боковими отворами. Отвори затерті, що
свідчить про тривале використання виробу.
Лицьова сторона оздоблена ямками, що утво-
рюють три концентричні кола. Ямки висверд-
лені інструментом з конічним кінцем, через
що завершуються крапками. По зовнішньому
периметру помітні сліди тоненьких скісних на-
січок. Якщо виріб був круглий, то діаметр його
був приблизно 7,0 см, діаметр центрального
отвору 1,5 см, бокового — 0,4 см (рис. 3, 4).
Говорячи про аналогії цьому виробу, маємо
нагадати, що так зв. кістяні пряжки (Отрощен-
ко 1998) або, за іншою трактовкою — підвіски-
медальйони (Литвиненко 2004, тут і літ-ра),
були поширені на території України та далі на
схід у низці посткатакомбних культур, загалом
Рис. 2. Острог-Земан, кераміка з об’єкта 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 74
синхронних ГЗК. Зокрема, круглі чи овальні
медальйони-підвіски з великим центральним
і малим боковим отворами (зрідка їх буває два
чи навіть три) становлять визначальну рису
бабинської культури (за старою назвою, куль-
тура багатоваликової керміки), звідки вони по-
трапляли й на Західну Волинь (див.: Бунятян
2013, с. 44, рис. 9, 1, 2). Але вони репрезенту-
ють, так би мовити, іншу лінію: їх виготовля-
ли з розколотих довгих трубчастих кісток ве-
ликих ссавців або рогу оленя чи лося (Усачук
1998, с. 128), через що вони зазвичай вигнуті.
Прикметною їх рисою є також бортик (виступ)
навколо центрального отвору.
Формально до нашої ближчі плоскі та до-
волі великі (діаметром до 6,0 см) круглі ме-
дальйони з великим центральним і зазвичай
двома маленькими боковими отворами, при-
таманні доно-волзькій абашевській культурі,
поширеній на лісостепових просторах Росії від
верхів’їв лівобережних допливів Дніпра (Сейм,
Псел, Ворскла) та Сіверського Дінця до Вол-
ги (Матвеев 1996, рис. 2, 1—8). Але вони також
виготовлені з довгих кісток великих копитних
тварин (Пряхин, Моисеев, Беседин 1998, с. 16,
рис. 9, 4; с. 22, рис. 12, 11, 12).
Можна згадати також далеку лолінську ку-
льтуру (північно-західний Прикаспій), лице
якої визначають оригінальні кістяні фігурні
пряжки на пасок. У кількох похованнях також
трапилися круглі медальйони-підвіски діамет-
ром 4,5—6,0 см з центральним отвором, виго-
товлені з незвичної сировини — людського че-
репа (Калмыков, Мимоход 2005).
Відтак, попри популярність кістяних ви-
робів у різних культурах Східної Європи ме-
дальйон із Земана тяжіє до іншого кола, а
саме межановицької культури, де також до-
волі часто трапляються кістяні підвіски, що
різняться за розміром, формою, кількістю й
розміщенням отворів, оздобленням та інши-
ми деталями. З-поміж них є зразки просто
велетенські, виконані з лопатки тура чи зуб-
ра, приблизні розміри яких сягають 25,5 ×
23,0 см і 25,0 × 20,0 см, що, можливо, вико-
нували захисну функцію (Bazielich, Machnik
1986, ryc. 3; 4)2.
Медальйон із Земана значно менший, пев-
ної оригінальності йому надає оздоблення ос-
новного поля ямками. Якщо абстрагуватися
від цих деталей, то він тяжіє до округлих виро-
бів з лопатки корови, знайдених у похованнях
чоловіків поважного віку на могильнику Жер -
нікі Ґурне, хоча й не тотожний їм. Ті, по-пер-
ше, більші, по-друге, мають маленький цент-
ральний отвір та інші відмінності. Зок рема,
фрагментований медальйон із поховання 13
діаметром 13 см має три бокові отвори (Кеm-
2 У вказаній праці сталася описка з позначкою масш-
табу на рисунках (Bazielich, Machnik 1986, s. 159, ryc.
3; 4) через що ці два вироби видаються більше ніж
удвічі меншими за справжні розміри.
Рис. 3. Острог-Земан, знахідки з об’єкта 2 (1, 2, 4 — кістка; 3 — пісковик; 5 — кремінь)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 75
pisty 1978, s. 116, ryc. 145, 9) і оздоблений по пе-
римет ру та навколо центрального отвору дріб-
ними крапками (рис. 4, 1). Натомість на неоз-
добленому виробі з поховання 107 діамет ром
11 см було два бокові отвори (рис. 4, 2), при-
наймні вцілілих (Ор. cіt., s. 147, ryc. 195, 1).
Відтак, найближчою аналогією виробу із
Земана є медальйон діаметром 12,0 см із похо-
вання в Турковіце в районі Грубешова, відне-
сеного до стжижовської культури (Gajewski
et al. 1970, Pl. 158, 12; Bazielich, Machnik 1986,
s. 165, ryc. 7, 1). Хоча він частково пошкодже-
ний, зі знахідкою із Земана його споріднює
більший на тлі згаданих діаметр центрально-
го отвору (близько 1,0 см), а також два бокові
отвори та рядок крапок по зовнішньому пери-
метру (рис. 4, 3).
Важливість знахідки із Земана полягає не
тільки в тому, що вона примножує та урізно-
барвлює такі вироби, а й дозволяє порушити
питання про час їхньої появи, принаймні зраз-
ків, подібних до нашого медальйона. Польські
дослідники відносять такі вироби до класич-
ної фази межановицької культури (Bazielich,
Machnik 1986, s. 172; Kadrow, Machnik 1997,
s. 70). Із цим буцім-то збігається й визначен-
ня поховання в Турковіце як належного до
стжижовської культури, початок якої зазвичай
синхронізують з класичною фазою межанови-
цької культури.
Але наш медальйон, схоже, давніший. З по-
гляду на кераміку (рис. 2), об’єкт ГЗК на Зе-
мані цілком зіставний з ранньою фазою ме жа-
новицької культури. Додамо, що відносну хро-
нологічну позицію поховань межановицької
культури в могильнику Жернікі Ґурне, які су-
проводжувалися (всього їх п’ять) великими
різними за формою та стилістикою медальйо-
нами, визначено орієнтовно: на ґрунті аналізу
просторової структури могильника (Кеmpisty
1978, s. 326—327). Однак за 14С датою одне з
таких, а саме згадане поховання 13 (Кі-5118
2210—2030 сal BC за вірогідності 68,2 %), ціл-
ком вкладається в ранню фазу або відноситься
до самого початку класичної (Górski, Kadrow
2001, Tab. 8, Abb. 28).
Контекст якихось великих таких знахідок
на могильнику в Войцєховіцах нам невідомий
(матеріали не опубліковані). Що ж до похо-
вання в Турковіце, то його віднесено до стжи-
жовської культури, мабуть, через локалізацію в
зоні концентрації її пам’яток на польській сто-
роні Західного Бугу — довкола Грубешова. Од-
нак небіжчик лежав не у випростаній позі, яка
вважається прикметною стжижовській куль-
турі, а з підігнутими вправо ногами. Подіб-
на трап ляється і в могильнику Жернікі Ґурне
(інші ми оминаємо): так само був укладений
небіжчик у похованні 7, орієнтований на захід
і нахилений на правий бік, куди були підігнуті
й ноги (Кеmpisty 1978, ryc. 138); так само, але
з чіткішою правобічною позицією лежали ске-
лети в згаданих похованнях 13 і 107 з медаль-
йонами, а також у похованні 61 теж з великим
медальйоном, але підчотирикутної форми (Op.
cit., ryc. 145; 181; 182; 194; 195).
Все це ми ведемо до того, що, по-перше,
такі вироби могли з’явитися раніше, по-друге,
встановити хронологічну позицію похован-
ня лише за ними навряд чи можна, по-третє,
поховання в Турковіце цілком могло належа-
ти межановицькій культурі. Відтак, знахідка із
Рис. 4. Кістяні медальйони з території Малопольщі: 1 — Жернікі Ґурне, поховання 13; 2 — там само, поховання
107 (за: Bazielich, Machnik 1986); 3 — Турковіце (за: Gajewski et al. 1970)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 76
Земана порушує проблему стереотипів щодо
деяких речей як індикаторів культурної та хро-
нологічної належності пам’ятки, що складали-
ся десятиліттями й почали піддаватися сумніву
останнім часом. Це, зокрема, стосується дея-
ких зразків верболистих прикрас, великих бі-
фасів і так зв. фаянсового намиста. Що біль-
ше пам’яток досліджено, то складнішою пос-
тає ситуація з однозначною хронологічною
їх інтерпретацією, а також з розмежуванням
поховань межановицької культури та стжи-
жовської в зоні їхнього пересікання, а також
городоцько-здовбицької культури та стжижо-
вської, ареал поширення яких співпадав (докл.
див.: Бунятян 2013), принаймні в основних їх-
ніх межах.
Бунятян К.П. Городоцько-здовбицька культура: проблемна ситуація // Археологія. — 2008. — № 3. —
С. 10—20.
Бунятян К.П. Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи // Археологія. — 2013. — № 1. —
С. 33—50.
Бунятян К.П., Позіховський О.Л. Нові пам’ятки городоцько-здовбицької культури в Середньому Погоринні // Віс-
ник Нетішинського краєзнавчого музею. — 2011. — 4. — С. 84—94.
Бунятян К.П., Позіховський О.Л. Поселення городоцько-здовбицької культури неподалік Острога // Археоло-
гія. — 2011а. — № 3. — С. 82—101.
Калмыков А.А., Мимоход Р.А. Роговые и костяные поясные пряжки и подвески лолинской культуры // МДАСУ. —
2005. — 4. — С. 201—234.
Литвиненко Р.А. «Пряжки» и колесничество: проблема соотношения // МДАСУ. — 2004. — 2. — С. 257—290.
Матвеев Ю.П. Костяные пряжки и относительная хронология культур эпохи бронзы Донецко-Волжского регио-
на // Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесосте-
пи. — Воронеж, 1996. — С. 27—33.
Отрощенко В.В. Феномен кістяних пряжок // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общ ности
(ККИО) и культурно-исторической общности многоваликовой керамики (КИОМК). — Запорожье, 1998. —
С. 113—117.
Позіховський О.Л., Бунятян К.П. Пам’ятки культури кулястих амфор в околицях Острога // Археологія. — 2012. —
№ 2. — С. 54—67.
Позіховський О.Л., Самолюк В.О. Дослідження ґрунтового могильника доби енеоліту — ранньої бронзи в м. Ост-
рог // АДУ 2005—2007. — К.; Запоріжжя, 2007. — С. 310—313.
Позіховський О.Л., Самолюк В.О. Енеолітичний кремаційний могильник в околицях Острога на Західній Волині //
Археологія. — 2008. — № 1. — С. 28—41.
Пряхин А.Д., Моисеев Н.Б., Беседин В.И. Селезни-2. Курган доно-волжской абашевской культуры. — Воронеж, 1998.
Усачук А.Н. Результаты трасологического изучения костяных пряжек культуры многоваликовой керамики //
Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности (ККИО) и культурно-исторической
общности многоваликовой керамики (КИОМК). — Запорожье, 1998. — С. 125—135.
Bazielich M., Machnik J. Płytki kościane kultury mierzanowickiej ze stan. 5 (Wyciąże) w Krakowie-Nowej Hucie // SA. —
1986. — XXXVIII. — S. 157—176.
Bunyatyan K.P., Pozikhovskyi O.L. Settlement of the Horodotsko-Zdovbytska Culture near Ostroh // Ukrainian Archaeology,
2011. — Р. 38—56.
Gajewski L., Gurba J., Kutyłowski A., Ślusarski Z. Le Néolithique et le Bronze Ancien dans le sud-est de la Pologne. —
Warszawa, 1970 (Inventaria archaeologica. — XXV).
Górski J., Kadrow S. Die frühe und ältere Bronzezeit in Kleinpolen im Lichte der Radiokarbondatierung (mit einigen
Bemerkungen zu ausgewählten Fundstellen in der Ukraine) // Czebreszuk J., Müller J. (ed.). Die absolute
Chronologie in Mitteleuropa 3000—2000 v. Chr. — Poznań, 2001. — S. 131—176 (Studien zur Archäologie in
Ostmitteleuropa. — 1).
Kadrow S., Machnik J. Kultura mierzanowicka. Chronologia, taksonomia i roswój przestrzenny. — Kraków, 1997 (Рrace
komisjі archeologicznej. — 29).
Kempisty A. Schyłek neolitu i początek epoki brązu na Wyżynie Małopolskiej w świetle badań nad kopcami. — Warszawa,
1978.
Надійшла 28.03.2013
Е.П. Бунятян, А.Л. Позиховский
КОСТЯНОЙ МЕДАЛЬОН С ЗАПАДНОЙ ВОЛЫНИ
В 2012 г. в уроч. Земан (г. Острог) при исследовании поселения малицкой культуры обнаружена яма (объект 2),
в заполнении которой и к югу от нее выявлены материалы городокско-здолбицкой культуры (ГЗК). Особенный
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 77
интерес представляет фрагмент оригинального костяного медальона диаметром приблизительно 7,0 см с боль-
шим центральным и двумя сохранившимися маленькими боковыми отверстиями. Лицевая его сторона украшена
ямками, по внешнему периметру заметны мелкие насечки.
Хотя костяные медальоны-подвески были популярны в блоке посткатакомбных культур, в целом синхрон-
ных ГЗК, особенно в бабинской культуре (прежде культура многоваликовой керамики), медальон из Земана свя-
зан с иной культурной средой — межановицкой культурой. Если абстрагироваться от оформления его лицевого
поля ямками, то среди популярных там костяных подвесок различной формы и размеров, в частности больших
круг лых, наш имеет наибольшее сходство с выявленным в погребении в Турковице. Хотя он больше (диаметром
12 см), с находкой из Земана его роднит большое центральное отверстие и два боковых маленьких, а также орна-
ментация по периметру мелкими точками.
Значение находки из Земана состоит не только в том, что она пополняет находки таких изделий, но и по-
зволяет удревнить их появление. Я. Махник датирует их классической фазой межановицкой культуры, но мате-
риалы из представленного объекта сопоставимы с ранней ее фазой. С ней согласуется и 14С дата погребения 13 в
Жерниках Гурних в сопровождении большого круглого медальона. Поэтому сомнительным кажется отнесение
скорченного погребения в Турковице к стжижовской культуре, определенное так, видимо, из-за его локализации
в зоне концентрации памятников этой культуры в окрестностях Грубешова.
K.P. Bunyatyan, O.L. Pozikhovskyi
BONE MEDALLION FROM WESTERN VOLYN
In 2012, in Zeman tract (Ostroh) during the research at Malytska culture settlement, a pit (object 2) was studied, and
in its filling and to the south from it, the materials of Horodotsko-Zdovbytska culture (HZC) were revealed. A frag-
ment of an original bone medallion is of a special interest. Its diameter is approximately 7,0 cm, it has a big central
and two preserved small side holes. Its right side is decorated with pits, and small incisions are visible on its external
perimeter.
Though bone pendants-medallions were popular in post-Catacomb cultures block synchronous in general with HZC,
especially in Babynska culture (before Multiraised Border Pottery culture), a medallion from Zeman is related with the
other cultural milieu, with Mezhanovytska culture. If we abstract from the fact that the item’s facial side is decorated with
pits, we can see that among popular there bone pendants of various shape and size, for instance, big and round, our pendant
is the most similar to items found in a grave in Turkowychi. Although it is bigger (diameter 12 cm), it is close to the find
from Zeman because of a big central hole and two small side ones, and also because of ornamentation with small dots on its
perimeter.
The significance of the find from Zeman is not only in the fact that it contributes to the finds of such products, but also
in the fact that it allows to date their appearance by the earlier time. J. Machnik dates them by the classic phase of Mezha-
novytska culture; however, the materials from the object discussed are comparable with its early phase. Conforming to it is
the 14C date of the burial 13 in Żerniki Gόrne with a big round medallion. Therefore, the referring of a crouched burial in
Turkowychi to Stzhyzhovska culture, made apparently because of its localization in the zone of this culture sites concentra-
tion in Hrubeshiv outskirts, seams to be doubtful.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195564 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:29:49Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бунятян, К.П. Позіховський, О.Л. 2023-12-05T15:03:02Z 2023-12-05T15:03:02Z 2013 Кістяний медальйон із Західної Волині / К.П. Бунятян, О.Л. Позіховський // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 72-77. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195564 Подано оригінальну кістяну знахідку з поселення Земан на околиці Острога. В 2012 г. в уроч. Земан (г. Острог) при исследовании поселения малицкой культуры обнаружена яма (объект 2), в заполнении которой и к югу от нее выявлены материалы городокско-здолбицкой культуры (ГЗК). Особенный интерес представляет фрагмент оригинального костяного медальона диаметром приблизительно 7,0 см с большим центральным и двумя сохранившимися маленькими боковыми отверстиями. Лицевая его сторона украшена ямками, по внешнему периметру заметны мелкие насечки. Хотя костяные медальоны-подвески были популярны в блоке посткатакомбных культур, в целом синхронных ГЗК, особенно в бабинской культуре (прежде культура многоваликовой керамики), медальон из Земана связан с иной культурной средой — межановицкой культурой. Если абстрагироваться от оформления его лицевого поля ямками, то среди популярных там костяных подвесок различной формы и размеров, в частности больших круглых, наш имеет наибольшее сходство с выявленным в погребении в Турковице. Хотя он больше (диаметром 12 см), с находкой из Земана его роднит большое центральное отверстие и два боковых маленьких, а также орнаментация по периметру мелкими точками. Значение находки из Земана состоит не только в том, что она пополняет находки таких изделий, но и позволяет удревнить их появление. Я. Махник датирует их классической фазой межановицкой культуры, но материалы из представленного объекта сопоставимы с ранней ее фазой. С ней согласуется и 14С дата погребения 13 в Жерниках Гурних в сопровождении большого круглого медальона. Поэтому сомнительным кажется отнесение скорченного погребения в Турковице к стжижовской культуре, определенное так, видимо, из-за его локализации в зоне концентрации памятников этой культуры в окрестностях Грубешова. In 2012, in Zeman tract (Ostroh) during the research at Malytska culture settlement, a pit (object 2) was studied, and in its filling and to the south from it, the materials of Horodotsko-Zdovbytska culture (HZC) were revealed. A fragment of an original bone medallion is of a special interest. Its diameter is approximately 7,0 cm, it has a big central and two preserved small side holes. Its right side is decorated with pits, and small incisions are visible on its external perimeter. Though bone pendants-medallions were popular in post-Catacomb cultures block synchronous in general with HZC, especially in Babynska culture (before Multiraised Border Pottery culture), a medallion from Zeman is related with the other cultural milieu, with Mezhanovytska culture. If we abstract from the fact that the item’s facial side is decorated with pits, we can see that among popular there bone pendants of various shape and size, for instance, big and round, our pendant is the most similar to items found in a grave in Turkowychi. Although it is bigger (diameter 12 cm), it is close to the find from Zeman because of a big central hole and two small side ones, and also because of ornamentation with small dots on its perimeter. The significance of the find from Zeman is not only in the fact that it contributes to the finds of such products, but also in the fact that it allows to date their appearance by the earlier time. J. Machnik dates them by the classic phase of Mezhanovytska culture; however, the materials from the object discussed are comparable with its early phase. Conforming to it is the 14C date of the burial 13 in Żerniki Gόrne with a big round medallion. Therefore, the referring of a crouched burial in Turkowychi to Stzhyzhovska culture, made apparently because of its localization in the zone of this culture sites concentration in Hrubeshiv outskirts, seams to be doubtful. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Кістяний медальйон із Західної Волині Костяной медальон с Западной Волыни Bone medallion from Western Volyn Article published earlier |
| spellingShingle | Кістяний медальйон із Західної Волині Бунятян, К.П. Позіховський, О.Л. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Кістяний медальйон із Західної Волині |
| title_alt | Костяной медальон с Западной Волыни Bone medallion from Western Volyn |
| title_full | Кістяний медальйон із Західної Волині |
| title_fullStr | Кістяний медальйон із Західної Волині |
| title_full_unstemmed | Кістяний медальйон із Західної Волині |
| title_short | Кістяний медальйон із Західної Волині |
| title_sort | кістяний медальйон із західної волині |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195564 |
| work_keys_str_mv | AT bunâtânkp kístâniimedalʹionízzahídnoívoliní AT pozíhovsʹkiiol kístâniimedalʹionízzahídnoívoliní AT bunâtânkp kostânoimedalʹonszapadnoivolyni AT pozíhovsʹkiiol kostânoimedalʹonszapadnoivolyni AT bunâtânkp bonemedallionfromwesternvolyn AT pozíhovsʹkiiol bonemedallionfromwesternvolyn |