Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини
До наукового обігу вводяться архітектурні об’єкти — башти з поселення Маслини на околиці Херсонеської держави у Північно-Західній Тавриці. Рассмотрены особенности сооружения башен поселения Маслины в Северо-Западной Таврике, исследованные в 1972—1976 гг. Особенность херсонесских сельскохозяйственны...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195565 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859651581777018880 |
|---|---|
| author | Котенко, В.В. |
| author_facet | Котенко, В.В. |
| citation_txt | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | До наукового обігу вводяться архітектурні об’єкти — башти з поселення Маслини на околиці Херсонеської держави у Північно-Західній Тавриці.
Рассмотрены особенности сооружения башен поселения Маслины в Северо-Западной Таврике, исследованные в 1972—1976 гг.
Особенность херсонесских сельскохозяйственных усадеб по сравнению с другими северопричерноморскими центрами состоит в способе их застройки, где поселения возникли как укрепленные полифункциональные комплексы с башнями. В отношении застройки поселение Маслины делится на укрепленную западную и неукрепленных восточную части. Укрепленная часть располагалась на природном возвышении и имела форму прямоугольника размерами 50 × 80 м. На поселении открыто три башенных комплекса, расположенные в западной, южной и восточной частях укрепления. Северная башня с частью прилегающих помещений уничтожена морем.
Рассмотрение техники возведения стен трех башен и сравнение их с другими центрами хоры Херсонеса Таврического позволяет утверждать, что и на далекой периферии Херсонесского государства практиковали традиционные приемы монументального строительства, как и в крупных центрах Северо-Западного Крыма.
Discussed are the peculiarities of erecting the towers at Maslyny settlement in North-Western Taurica studied from 1972 to 1976.
A distinctive feature of Chersonesan agricultural estates, comparing with other north Pontic centres, lays in a way they are built up, while the settlements appeared as fortified poly-functional assemblages with towers. Concerning its building up, Maslyny settlement is divided into the western fortified and the eastern unfortified parts. The fortified one situated on the natural eminence and had a shape of a rectangular 50 × 80 m. Three tower assemblages situated in the western, southern, and eastern parts of the fortification are discovered at the settlement. The northern tower with part of adjacent rooms is destroyed by the sea.
Consideration of the technique of walls erecting in the three towers and their comparison with other centres at chora of Tauric Chersonesos allows the author to state that in the distant periphery of Chersonesan state the traditional methods of monumental building were practiced like in the large centres of North-Western Crimea.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:34:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 78
Поселення Маслини дальньої хори Херсоне-
са розміщене біля с. Сєверне Чорноморсько-
го р-ну Криму, на березі невеликої бухти в
Каркінітській затоці, що омиває Тарханкутсь-
кий півострів. У 1972—1985 рр. його дослід-
жував загін під керівництвом В.О. Латишевої
Харківського університету Північно-Крим сь-
кої ек спедиції Інституту археології АН УРСР.
Були відкриті будівельні комплекси антично-
го поселення та накопичено значний рухомий
архео логічний матеріал.
Будівельні об’єкти хори Херсонеса Таврійсь-
кого суттєво відрізнялися від позаміських спо-
руд інших північнопричорноморських центрів.
Особливість їх полягає в тому, що садиби тут
репрезентовані укріпленими поліфункціона ль-
ними комплексами з баштами (Буйских 2008,
с. 153). Це дало поштовх для тривалої дис кусії
стосовно призначення таких об’єктів (Кругли-
кова 1986, с. 169). Для детального аналізу буді-
вельних решток поселення Маслини звернемо
увагу на башти, які були планувальним ядром і
вертикальним акцентом кожного комплексу
єдиного укріплення. Нині стверджувати особ-
ливий характер цих будівель можна через ха-
рактеристику зразків кладок об’є к тів, а порів-
няння їх з іншими пам’ятками регіо ну додасть
нової інформації про забудову та бла гоустрій
поселень на далекій периферії Херсонеської
держави.
Що стосується будівельних решток посе-
лень Північно-Західної Таврики, то вже пору-
шено низку питань, які можна вирішити, до-
сліджуючи, зокрема, фортифікаційні споруди:
економічний потенціал поселень у період їх
заснування, функції монументальних споруд,
їх синхронність у часі, витоки, а також рекон-
струювати техніку будівельників. Враховуючи
незначну кількість досліджених поселень хори
Херсонеса Таврійського та жвавий інтерес до
забудови їх у сучасній історіографії, звернемо-
ся до неопублікованих матеріалів з північної
околиці Херсонеської держави.
Поселення Маслини поділяється на укріп-
лену західну та неукріплену східну частини.
Укріплена частина розміщувалася на природ-
ному підвищенні та мала форму прямокутни-
ка розмірами 50 × 80 м. Будівництво укріплен-
ня було, ймовірно, неодноразовим актом: на
початку існування поселення зведена одно-
баштова садиба, за прикладом якої в подаль-
шому звели інші комплекси (Латышева 1999,
с. 80). Вивчення подібних античних поселень
має відбуватися в напрямі виявлення такого
початкового ядра.
Питання зведення баштових споруд на посе-
ленні Маслини вперше порушила В.О. Латише-
ва ще за часів його розкопок. Вона розгля нула
комплекс південної башти та здійснила ана-
ліз відповідних будівельних решток (Латышева
1978). У подальшому дослідниця неодноразово
поверталася до теми благоустрою Маслин, зо-
крема знову звертала увагу на південну баш ту з
прилеглими групами приміщень, і дійшла вис-
новку про тяжіння цього комплексу за основ-
ними рисами до планування грецького будин-
ку (Латышева 1985). Цей висновок важливий
для подальшого вивчення будівниц тва на по-
селенні. Надалі В.О. Латишева зробила спробу
реконструювати техніку будівництва південної
башти та зауважила про високі стандарти бла-
гоустрою на Маслинах (Латышева 1999). Пи-
тання планування та функціонування інших
баштових комплексів було також розглянуто
нами та в загальних рисах охарактеризовано
башти й окремі приміщення (Котенко 2011).
На поселенні відкрито три баштові комп-
лекси, розміщені в західній, південній і східній
частинах укріплення. Північна башта з части-
ною прилеглих приміщень на час розкопок
була знищена морем. Її рештки неодноразово
були зафіксовані в морі впродовж роботи екс-
В.В. Котенко
ЗРАЗКИ КЛАДОК БАШТОВИХ
БУДІВЕЛЬ ПОСЕЛЕННЯ МАСЛИНИ
До наукового обігу вводяться архітектурні об’єкти — башти з поселення Маслини на околиці Херсонеської держави у
Північно-Західній Тавриці.
К л ю ч о в і с л о в а: антична доба, Херсонес Таврійський, хора, Маслини, башта, кладка.
© В.В. КОТЕНКО, 2013
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 79
педиції та під час підводних досліджень (Наза-
ров 2003, с. 75—76). Тож звернемося до інших.
Південна башта. Комплекс південної баш-
ти, на думку В.О. Латишевої, був ядром, з яко го
розпочалася розбудова укріплення (Латы ше-
ва 1999, с. 80). Башта з двором і прилегли ми до
нього будівлями влаштована в пів денно-захід-
ній частині поселення (розкоп ІІІ). З півден-
ного та західного боків комплекс ув’язувався
з зовнішніми стінами укріплення. Башта роз-
міщувалася в південно-східному секторі комп-
лексу та мала вихід у двір з південно-захід ного
боку (рис. 1, 1). Вона зведена з потужних бло-
ків (2,0 × 0,80 × 0,45 м) місцевого жовтого пон-
тійського вапняку та мала площу 8,0 × 8,0 м. У
давнину споруда, ймовірно, мала декілька по-
верхів (принаймні два), про що свідчить по-
тужний фундамент, значно заглиблений у зем-
лю, та рештки кам’яної основи сходів, які вели
на верхній ярус, влаштовані справа від входу.
Кам’яні блоки ретельно обтесані та вкладе-
ні насухо. По зовнішньому фасаду блоки май-
стерно оброблені в рустованій техніці.
1973 р. була відкрита північно-східна сті-
на будівлі (стіна І) завдовжки 8,0 м (Латышева
1973, с. 10). Її фундамент був заглиблений у ма-
терик на 0,6 м і мав вигляд траншеї, запов неної
необробленим камінням і перекритої блочни-
ми плитами. Ці плити краєм виступали всере-
дину приміщення, утворюючи сходинку зав-
ширшки 0,20 м. На думку В.О. Латишевої, цей
виступ міг бути опорою для дерев’яних дощок
підлоги. На цокольних плитах стіни І зафік-
совано кладку, від якої вціліло до двох рядів.
Рис. 1. Поселення Маслини, південна башта: 1 — загальний план; 2 — північно-західна частина башти; 3 — зов-
нішній фас стіни ІІ; 4 — зовнішній фас стіни ІІІ; 5 — внутрішній фас стіни ІІІ; 6 — зовнішній фас стіни ІV; 7 —
внутрішній фас стіни ІV (за: Латышева 1973; 1974)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 80
Нижній ряд викладений камінням з гладень-
ким фасом, натомість наступний складався з
рустованих блоків. Руст у вигляді стрічки зав-
ширшки 0,05 м проходив по блоку з нижньої
та бокових сторін.
Аналогічний фундамент зафіксовано й під
південно-східною стіною башти (стіна ІІ) (Ла-
ты шева 1974, с. 3). Поверх нього також укла-
дено цокольні плити завширшки 0,80 м за ви-
соти їх 0,30 м і довжини 0,80—2,25 м. Впритул
підігнані плити добре обтесані, лицьова сто-
рона мала сліди сколів, а внутрішня — грубих
зламів і була докладена дрібним бутовим ка-
мінням на глині (рис. 1, 2, 3). У цьому випадку
також зафіксовано виступ плит з внутрішньо-
го боку на 0,20 м. Поверх цоколя була кладка з
рустованих майстерно оброблених блоків.
Північно-західна та південно-західна сті-
ни (ІІІ і ІV відповідно) були досліджені 1974 р.
(рис. 1, 2). Їхні фундаменти не зафіксовано,
оскільки вони були закриті плитами подвір’я,
вимощеного до самої башти на рівні цоколя.
Кладка цих стін аналогічна описаним: русто-
вані блоки вказаних розмірів укладені на цо-
кольних плитах. Стіни ІІІ і ІV збереглися в три
ряди плит, максимальна висота їх 1,5 м від рів -
ня фундаменту (рис. 1, 4—7; Латышева 1974,
с. 5).
У публікаціях автора розкопок маємо біль-
ше узагальненої інформації про південну баш -
ту ніж про окремі її стіни. Відомо, що блоки бу-
дівлі були вкладені насухо та утримувалися в
кладці завдяки власній вазі та досконалій об-
робці всіх щільно припасованих сторін. На бло-
ках зафіксовані сліди інструментів майстрів, а
саме прокреслені риски, згідно з якими вста-
новлювали блок наступного ряду (Латышева
1999, с. 80). З внутрішньої сторони блоки не
мали правильної форми, інколи суміжні камені
з нерівним краєм змикалися в замок, що забез-
печувало їх міцний зв’язок. Пустоти між бло-
ками закладали дрібним бутовим камінням на
глині, що становило внутрішній ряд кладки.
Блоки південної башти були вкладені в ша-
ховому порядку — вертикальні шви нижньо-
го ряду перекривалися плитами верхнього.
Південний кут башти, стик стін ІІ і ІV, добре
зберігся та демонструє таку кладку. Два бло-
ки другого ряду, утворюючи прямий кут, звер-
ху перекривалися кам’яним монолітом, що, за
В.О. Латишевою, мало стратегічне значення
(Латышева 1974, с. 4—5). Насправді ж таким
Рис. 2. Поселення Маслини, приміщення А західної башти: 1 — загальний план; 2 — роз-
різ по лінії АА´(за: Латышева 1972)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 81
чином чітко фіксувався прямий зовнішній кут
башти.
Внутрішній простір башти був поділений на
три суміжні приміщення, розділені перегород-
ками. Вони були тонші за зовнішні стіни (ши-
рина 0,6 м) та складені з каменів середніх роз-
мірів зі слідами обробки. Внутрішні стіни також
були зведені на фундаменті з рваного каменю
(Латышева 1973, с. 10). Перегородки відходили
від середини стін І, ІІ і ІІІ так, що дверні отво-
ри приміщень сходилися до центру башти. Роз-
міри менших суміжних приміщень зі спільною
стіною І були 3,0 × 3,0 м. Приміщення вздовж
стіни ІV відповідно було вдвічі більшим. Збере-
женість внутрішніх стін також унеможливлює
встановити загальну висоту будівлі.
Комплекс західної башти досліджувався в
1972—1976 рр. Аналіз його забудови не здійсне-
но, тож характеристика башти заслуговує дета-
льної уваги. Стіни монументальної будівлі були
відкриті в 1972—1973 рр. Північно-західна сті-
на (стіна І) не збереглася на всю довжину —
північно-східний кут башти був знищений мо-
рем. Північно-східна та південно-східна стіни
(ІІ і ІІІ відповідно) були відкриті повністю, а в
південно-східній стіні (стіна ІV) не вдалося до-
слідити зовнішній панцир, що лежав у ґрунті з
корінням великих олив (Латышева 1973, с. 1).
Стіни західної башти зведені на потужному фун-
даменті, заглибленому в материк на 0,6—0,8 м.
Він складався з масивних каменів вапняку, ра-
кушняку й пісковику розмірами до 1,2 × 0,9 м.
За формою камені фундаменту наближалися в
перетині до прямокутника, хоча їхня поверхня
грубо оброблена, а щілини між великими бло-
ками були забутовані дрібним камінням. Фунда-
мент був ширший за стіни та виступав у вигляді
сходинки на 0,20 м (Латышева 1972, с. 5—6).
Ширина стін по периметру будівлі стано-
вила 0,8 м. Кладка вціліла в два ряди каменів,
більші з яких укладені з зовнішнього боку сті-
ни та доповнені зсередини до необхідної ши-
рини дрібнішим камінням. Рідше траплялися
камені, що займали всю ширину стіни. Бло-
ки зовнішнього ряду мали правильну форму та
загладжену поверхню, але не опрацьовані під
руст, як це відзначено для південної башти (там
само, с. 5). Детальніше охарактеризувати клад-
ку стін західної башти не можна, оскільки збе-
рігся лише один ряд плит поверх фундаменту.
Загальна площа будівлі автором розкопок не
вказана, але її можна встановити за площею
суміжних приміщень (А та М за польовою до-
кументацією), з яких вона складалася: примі-
щення А мало площу 6,6 × 5,0 м, приміщення
М — 6,05 × 4,05 м (рис. 2, 1, 2; Латышева 1972,
с. 5; 1973, с. 2). Їх розділяла перегородка, менш
капітальна ніж зовнішні стіни. В її кладці було
Рис. 3. Поселення Маслини, кладка стін східної башти: 1 — зовнішній і внутрішній фаси стіни ІV; 2 — план при-
міщення К (за: Латышева 1973; 1976)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 82
менше великих кам’яних блоків. Як і південна
башта, західна розміщувалася в пограничному
секторі комплексу з боку морського узбереж-
жя та всього укріплення загалом і відігравала
роль форпосту західної частини Маслин.
Східна башта забезпечувала життєдіяльність
групи приміщень південно-східної частини
поселення Маслини. Рештки монументаль-
ної споруди відкриті 1973 р. та досліджували-
ся до 1976 р. Північно-східна, північно-західна
та південно-східна стіни (стіни І—ІІІ відповід-
но) мали не такий потужний фундамент, як у
південній і західній баштах. Його траншея зав-
ширшки 0,6 м і завглибшки 0,3—0,4 м була за-
повнена ламаним камінням різних розмірів. На
цій основі були зведені стіни башти (Латышева
1973, с. 6).
Стіни І—ІІІ збереглися лише на рівні ниж-
нього ряду, тільки на окремих ділянках лиши-
лися блоки другого ряду на максимальну висо-
ту 1,0 м, тож говорити про техніку зведення стін
не доводиться. Стіни східної башти, як і опи-
саних монументальних споруд, мали ширину
0,80 м і складалися з великих обтесаних блоків,
розміри яких сягали 1,75 × 0,50 × 0,80 м; 1,40 ×
0,60 × 0,80 м; 1,00 × 0,40 × 0,80 м (там само).
Під час досліджень стіни ІІ на ділянці захід-
ного кутка башти вдалося зафіксува ти добре
опрацьовані лицьові фаси блоків зовнішньо-
го панцира. З внутрішнього боку краї блоків
були рвані та докладені дрібнішим камінням
на глині до ширини стіни 0,80 м (Латышева
1976, с. 22).
Дещо краще збереглася південно-західна
стіна (ІV) східної башти, від якої вціліло на
окремих ділянках три ряди кладки заввишки
1,0 м (рис. 3, 1). Великі камені місцевого вапня-
ку зі слідами підтески з зовнішнього боку мали
рваний внутрішній край, який доповнювався до
повної ширини стіни (0,8 м) каменями менших
розмірів на глиняному розчині. Шви між вели-
кими блоками також закладені дрібним камін-
ням на глині. Кут між стінами ІІ та ІV утворював
камінь-моноліт трикутної форми, як це було за-
фіксовано в техніці зведення південної башти.
Стіна ІV збереглася на довжину 3,2 м, за якою,
виходячи з обробки каменів торцевого боку, був
вхід до башти. Південний кут споруди між сті-
нами І і ІІІ на час розкопок був повністю розі-
браний (Латышева 1976, с. 22). Загальну пло-
щу монументальної будівлі автор розкопок не
наве ла. Східна башта, на зразок подібної спо-
руди в західній частині поселення, ймовірно,
складалася з двох суміжних приміщень. Одне з
них — приміщення К за польовою документа-
цією, досліджене 1973 р., займало площу 7,00 ×
3,95 м (Латышева 1973, с. 6). Площу іншого
приміщення точно визначити не вдалося через
відсутність значної частини його зовнішніх стін
(рис. 3, 2). Східна башта зведена на лінії групи
приміщень комплексу південної башти, але на
певній відстані від монументальної споруди й,
очевидно, була осередком господарської діяль-
ності на східній частині укріплення.
Підсумовуючи результати вивчення башт,
відкритих на поселенні Маслини, відзначи-
мо, що баштові споруди як основний струк-
турний і найтиповіший елемент забудови по-
селень херсонеської хори широко представ-
лені на пам’ятках Північно-Західної Таврики.
Для багатьох із них визначено хронологічні
межі побутування, з’ясовано етапи початко-
вого будівництва та перебудов. Через погану
збереженість башт поселення Маслини вияви-
ти подіб ні дані щодо їхнього функціонування
не вдає ться. Тож тут можна звернутися лише
до надійно встановлених і датованих аналогій.
З іншого боку, їхньою особливістю порівняно з
іншими поселеннями хори є відсутність пізні-
ших так зв. протитаранних або пірамідальних
поясів, які б закривали елліністичну кладку ба-
шти на рівні її основи.
Аналізуючи оборонні споруди Калос Ліме -
на другої третини ІІІ — першої половини ІІ ст.
до н. е., В.Б. Уженцев в окрему групу виділив
башти цитаделі. Вони подібно до споруд на Мас-
линах мали квадратну в плані форму та скла-
далися з двопанцирних стін. Лицьовий панцир
викладено аналогічно в регулярній квадровій
постелистій техніці з великих блоків, а внут-
рішній – з дрібних каменів на глиняному роз-
чині (Уженцев 2006, с. 42—44). Архітектурною
особливістю таких споруд було поступове зву-
ження кладки стін у вертикальному напрям-
ку — камені верхньої кладки були вужчі порів-
няно з нижчим рядом. Такий прийом, імовір-
но, застосовували і в Маслинах, але, оскільки
кладка збереглася до рівня не вище трьох ря-
дів, стверджувати те не можна.
В.Б. Уженцев відніс до такого типу споруд
баш ту 4 цитаделі Калос Лімена, а з-поміж низ-
ки споруд хори — й південну башту з Маслин.
Ще одна башта, зведена в двопанцирній техні-
ці, також відома в Прекрасній Гавані (башта 6)
і віднесена В.О. Кутайсовим до ключових еле-
ментів фортифікації пам’ятки (Кутайсов 2012,
с. 21—22). Автор відзначив, що споруди подіб-
ного зразка зводили за принципами антич-
ного будівництва, відомими з писемних дже-
рел. Час зведення такого типу башт припадає
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 83
Буйских А.В. Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху // МАИЭТ. — Supplementum. —
5. — Симферополь, 2008.
Котенко В.В. Баштові комплекси поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці // Археологія: від джерел до
реконструкцій. — К., 2011. — С. 111—118 (Археологія і давня історія України. — 5).
Кругликова И.Т. Башни на сельскохозяйственных усадьбах Гераклейского полуострова // Проблемы античной
культуры. — М., 1986. — С. 168—175.
Кутайсов В.А. Один из ключевых элементов фортификации Калос Лимена (башня № 6) // Археологический аль-
манах. — 2012. — 28. — С. 19—34.
Латышева В.А. Отчеты об археологических исследованиях за 1972 год // Архів МАЕСУ. — Ф. 1. — Оп. 4. — Спр. 2.
Латышева В.А. Отчеты о раскопках экспедиции Харьковского госуниверситета в Северо-Западном Крыму в 1973
году // Архів МАЕСУ. — Ф. 1. — Оп. 11. — Спр. 3.
Латышева В.А. Отчет о раскопках экспедиции Харьковского госуниверситета в 1974 г. // НА ІА НАНУ. —
1974/126.
Латышева В.А. Отчет о раскопках экспедиции Харьковского госуниверситета в Северо-Западном Крыму в
1974 г. // НА ІА НАНУ. — 1976/61.
Латышева В.А. Раскопки античного поселения Маслины в Северо-Западном Крыму // КСИА. — 1978. — 156. —
С. 53—61.
Латышева В.А. Некоторые итоги раскопок поселения Маслины в Северо-Западном Крыму // ВХУ. — 1985. —
268. — С. 100—107.
Латышева В.А. О благоустройстве сельских поселений на территории херсонесской хоры (по материалам поселе-
ния Маслины) // Древности 1997/1998. — Харьков, 1999. — С. 79—89.
Назаров В.В. Гидроархеологическая карта черноморской акватории Украины (памятники античной и средневе-
ковой эпох). — К., 2003
Попова Е.А., Коваленко С.А. Историко-археологические очерки греческой и позднескифской культур в Северо-
Западном Крыму (по материалам Чайкинского городища). — М., 2005.
Уженцев В.Б. Эллины и варвары Прекрасной Гавани. — Симферополь, 2006.
Яценко И.В., Турина Т.Н. Здание III в. до н. э. на городище «Чайка» в Евпатории (вариант реконструкции) // Па-
мятники железного века в окрестностях Евпатории. — М., 1991. — С. 82—154.
Carter J.C. Discovering the Greek Countryside at Metaponto. — Ann Arbor, 2006.
Надійшла 04.04.2013
на кінець ІV ст. до н. е., коли в самому Херсо-
несі таких монументальних фортифікаційних
будівель не виявлено (Уженцев 2006, с. 46). Цим
же часом датується аналогічне фортифікацій -
не будівництво на поселенні Чайка, де в по-
дібній техніці зведено зовнішні захисні мури
(Попова, Коваленко 2005, с. 12). Маючи спро-
би реконструкції схожої башти з Чайкинсько-
го городища (Яценко, Турина 1991, с. 105—
111), можна припустити, що принаймні пів-
денна башта поселення Маслини могла сягати
висоти 16 м і відповідно 4 поверхів. Але слід
пам’ятати, що башти на садибах Гераклейсько-
го півострова, які становили найближчу хору
Херсонеса, зазвичай мали не більше двох ярусів
(Carter 2006, fig. 4, 27). Тож питання про кіль-
кість поверхів у реконструкціях башт на посе-
леннях Північно-Західної Таврики все ще дис-
кусійне та потребує подальших досліджень.
Таким чином, аналіз планування башт і їх-
ніх кладок на поселенні Маслини дозволяє
стверджувати, що й на далекій периферії
Херсо неської держави дотримувалися тих само
традиційних прийомів монументального бу-
дівництва, що й в основних центрах Північно-
Західного Криму. Прикладом цього є, насам-
перед, будівля південної башти, зведена з рус-
тованих блоків на потужному фундаменті. Тип
кладки зберігається також у будівлях західної
та східної башт, хоча там вціліло значно менше
матеріалу. Час зведення та періоди активності
життя в баштах можна буде з’ясувати, якщо
вдасться виявити найраніший пласт археоло-
гічних знахідок з усіх комплексів, частинами
яких були башти, й встановити характер ма-
сового матеріалу. Тоді ж стане можливим про-
слідкувати черговість зведення об’єктів і вза-
ємо зв’язки комплексів, в яких ядром була
башта. Нині зрозуміло, що башти Маслин вхо-
дили до єдиної фортифікаційної сітки посе-
лення, оскільки розміщувалися в системі ук-
ріп лення з зовнішніми стінами. Це підтверд-
жує тезу, висловлену різними фахівцями, про
подібність і традиційність будівельних прийо-
мів у межах усієї Херсонеської держави протя-
гом усього доримського часу.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 84
В.В. Котенко
ОБРАЗЦЫ КЛАДОК БАШЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ ПОСЕЛЕНИЯ МАСЛИНЫ
Рассмотрены особенности сооружения башен поселения Маслины в Северо-Западной Таврике, исследованные
в 1972—1976 гг.
Особенность херсонесских сельскохозяйственных усадеб по сравнению с другими северопричерноморски-
ми центрами состоит в способе их застройки, где поселения возникли как укрепленные полифункциональные
комплексы с башнями. В отношении застройки поселение Маслины делится на укрепленную западную и не-
укрепленных восточную части. Укрепленная часть располагалась на природном возвышении и имела форму пря-
моугольника размерами 50 × 80 м. На поселении открыто три башенных комплекса, расположенные в западной,
южной и восточной частях укрепления. Северная башня с частью прилегающих помещений уничтожена морем.
Рассмотрение техники возведения стен трех башен и сравнение их с другими центрами хоры Херсонеса Тав-
рического позволяет утверждать, что и на далекой периферии Херсонесского государства практиковали традици-
онные приемы монументального строительства, как и в крупных центрах Северо-Западного Крыма.
V.V. Kotenko
BRICKWORK SAMPLES FROM THE TOWER STRUCTURES AT MASLYNY SETTLEMENT
Discussed are the peculiarities of erecting the towers at Maslyny settlement in North-Western Taurica studied from 1972 to
1976.
A distinctive feature of Chersonesan agricultural estates, comparing with other north Pontic centres, lays in a way they are
built up, while the settlements appeared as fortified poly-functional assemblages with towers. Concerning its building up, Maslyny
settlement is divided into the western fortified and the eastern unfortified parts. The fortified one situated on the natural eminence
and had a shape of a rectangular 50 × 80 m. Three tower assemblages situated in the western, southern, and eastern parts of the
fortification are discovered at the settlement. The northern tower with part of adjacent rooms is destroyed by the sea.
Consideration of the technique of walls erecting in the three towers and their comparison with other centres at chora of
Tauric Chersonesos allows the author to state that in the distant periphery of Chersonesan state the traditional methods of
monumental building were practiced like in the large centres of North-Western Crimea.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195565 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:34:36Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котенко, В.В. 2023-12-05T15:03:27Z 2023-12-05T15:03:27Z 2013 Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 78-84. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195565 До наукового обігу вводяться архітектурні об’єкти — башти з поселення Маслини на околиці Херсонеської держави у Північно-Західній Тавриці. Рассмотрены особенности сооружения башен поселения Маслины в Северо-Западной Таврике, исследованные в 1972—1976 гг. Особенность херсонесских сельскохозяйственных усадеб по сравнению с другими северопричерноморскими центрами состоит в способе их застройки, где поселения возникли как укрепленные полифункциональные комплексы с башнями. В отношении застройки поселение Маслины делится на укрепленную западную и неукрепленных восточную части. Укрепленная часть располагалась на природном возвышении и имела форму прямоугольника размерами 50 × 80 м. На поселении открыто три башенных комплекса, расположенные в западной, южной и восточной частях укрепления. Северная башня с частью прилегающих помещений уничтожена морем. Рассмотрение техники возведения стен трех башен и сравнение их с другими центрами хоры Херсонеса Таврического позволяет утверждать, что и на далекой периферии Херсонесского государства практиковали традиционные приемы монументального строительства, как и в крупных центрах Северо-Западного Крыма. Discussed are the peculiarities of erecting the towers at Maslyny settlement in North-Western Taurica studied from 1972 to 1976. A distinctive feature of Chersonesan agricultural estates, comparing with other north Pontic centres, lays in a way they are built up, while the settlements appeared as fortified poly-functional assemblages with towers. Concerning its building up, Maslyny settlement is divided into the western fortified and the eastern unfortified parts. The fortified one situated on the natural eminence and had a shape of a rectangular 50 × 80 m. Three tower assemblages situated in the western, southern, and eastern parts of the fortification are discovered at the settlement. The northern tower with part of adjacent rooms is destroyed by the sea. Consideration of the technique of walls erecting in the three towers and their comparison with other centres at chora of Tauric Chersonesos allows the author to state that in the distant periphery of Chersonesan state the traditional methods of monumental building were practiced like in the large centres of North-Western Crimea. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини Образцы кладок башенных сооружений поселения Маслины Brickwork samples from the tower structures at Maslyny settlement Article published earlier |
| spellingShingle | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини Котенко, В.В. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини |
| title_alt | Образцы кладок башенных сооружений поселения Маслины Brickwork samples from the tower structures at Maslyny settlement |
| title_full | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини |
| title_fullStr | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини |
| title_full_unstemmed | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини |
| title_short | Зразки кладок баштових будівель поселення Маслини |
| title_sort | зразки кладок баштових будівель поселення маслини |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195565 |
| work_keys_str_mv | AT kotenkovv zrazkikladokbaštovihbudívelʹposelennâmaslini AT kotenkovv obrazcykladokbašennyhsooruženiiposeleniâmasliny AT kotenkovv brickworksamplesfromthetowerstructuresatmaslynysettlement |