Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки
Представлені результати лікування 21 хворого на місцево-поширений і генералізований рак нирки з використанням сполучення екстракорпоральної детоксикації (плазмоферезу) й ендолімфатичного введення рекомбінантного інтерферону альфа-2b. Показана висока ефективність і переносимість методу. Часткову регр...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19557 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки / М.В. Терзійський, І.О. Клименко, В.М. Григоренко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 281-283. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859639480983486464 |
|---|---|
| author | Терзійський, М.В. Клименко, І.О. Григоренко, В.М. |
| author_facet | Терзійський, М.В. Клименко, І.О. Григоренко, В.М. |
| citation_txt | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки / М.В. Терзійський, І.О. Клименко, В.М. Григоренко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 281-283. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Представлені результати лікування 21 хворого на місцево-поширений і генералізований рак нирки з використанням сполучення екстракорпоральної детоксикації (плазмоферезу) й ендолімфатичного введення рекомбінантного інтерферону альфа-2b. Показана висока ефективність і переносимість методу. Часткову регресію та стабілізацію процесу виявляли у понад 50% хворих, підвищувалась їх виживанність та якість життя. Ключові слова: рак нирки, місцево-поширений, генералізований, екстракорпоральна детоксикація, ендолімфатична імунотерапія, інтерферон альфа-2b.
Reported are results of treatment of 21 patients with locally disseminated and generalized kidney cancer. The therapy applied included a combination of extracorporal detoxication (plasmapheresis) and endolymphatic administration of recombinant alpha-2b interferon. This therapy proved to be very efficient and well tolerated. Partial regression and stabilization of the process was observed in more than 50% patients, their survival rates and life quality being increased. Key Words: kidney cancer, locally disseminated, generalized, extracorporal detoxication, endolymphatic immunotherapy, alpha-2b interferon.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:19:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
281О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
Рак нирки (РН) становить близько 3% усіх зло-
якісних пухлин у дорослих і понад 90% — усіх но-
воутворень нирки [3, 5, 13, 14]. За останнє 10-річчя
відзначають значне підвищення захворюваності на
цю пухлину, про що свідчать статистичні дані. Так,
в Україні з 1994 по 2004 р. захворюваність підвищи-
лась з 6,6 до 9,4 (грубий показник) на 100 тис. насе-
лення, кількість зареєстрованих випадків РН ста-
новила 3459 у 1998 р., у 2004 р. — 4466 (зростання
на 23%) [9, 12]. За даними РОНЦ ім. М.М. Блохі-
на, у Росії цей показник з 1989 по 1996 р. підвищив-
ся у 2 рази [2]. Тому проблема діагностики та ра-
ціонального лікування захворювання не тільки не
втрачає своєї актуальності, але й набуває все біль-
шого значення.
На сьогодні у клінічну практику широко впро-
ваджують сучасні діагностичні методи, що дозво-
ляють виявити пухлини навіть невеликих розмірів
(до 2 см у діаметрі) при відсутності будь-яких про-
явів. Незважаючи на це, своєчасна рання діагности-
ка РН ускладнена, що пов’язане з тривалим латент-
ним перебігом захворювання у початкових стадіях
та пізним зверненням хворих до лікаря. Цим пояс-
нюється факт, що значну кількість хворих госпіталі-
зують з місцево-поширеним або метастазуючим ра-
ком (25–50% випадків), що створює суттєві проб-
леми стосовно лікування [3, 4, 6].
Традиційним методом лікування при РН за-
вжди вважали нефректомію з післяопераційним
опроміненням і/або хіміогормонотерапією. Про-
те результати численних рандомізованих дослід-
женнь у країнах СНГ і далекого зарубіжжя, про-
ведені протягом останнього 10-річчя, свідчать, що
променева терапія та хіміотерапія при місцево-по-
ширеному раку нирки і при наявності метастазів —
малоефективна [3, 4]. Разом з тим, результатами
багатьох клінічних спостереженнь підтверджуєть-
ся роль циторедуктивної операції у таких хворих,
після якої знижується системна інтоксикація та по-
кращуються результати лікування, особливо за умов
використання ад’ювантної імунохіміотерапії [1, 5].
Вірогідно установлено, що РН чутливий до імуно-
терапії. Це зумовило останнім часом широке вико-
ристання цитокінів, зокрема інтерферону (ІФН),
інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) тощо у комплексному ліку-
ванні при цьому захворюванні. За даними дослід-
ників, клінічна та об’єктивна відповідь при засто-
суванні різних методів імунотерапії отримана у 25–
30% пацієнтів з прогресуючим РН [13, 16].
З метою покращання результатів лікування,
розглядають різні підходи та методики проведення
імунотерапії. Один з підходів для досягнення цієї
мети — використання плазмоімуноферезу [13]. Ві-
домо, що при будь-якому пухлинному процесі, на-
віть не задавненому, після видалення основного
новоутворення у плазмі крові залишається значна
кількість циркулюючих імунних комплексів й ауто-
антитіл. Вилучення їх із організму сприяє стимуляції
моноцитарно-макрофагальної системи і покращан-
ню загального стану хворого [8]. Інший напрямок
впливу на імунну відповідь організму — ендолімфа-
тичне введення лікарських засобів, зокрема ІФН.
Обгрунтуванням для вибору цього шляху введення
препаратів були результати досліджень щодо роз-
поділу гентаміцину, які засвідчили, що концентра-
ція препарату у крові через 8 год після ендолімфа-
тичного введення залишалася у 2 рази вищою, ніж
після внутрішньом’язевого введення і зберігала-
ся на високому рівні до 13 діб. Було також встанов-
лено, що пахвинні та парааортальні лімфовузли —
найближчий загальний фільтр лімфи, що відтікає
від нижніх кінцівок та органів черевної порожни-
ни і заочеревинного простору [3]. Можливість і до-
цільність застосування ІФН зумовлені його здатніс-
тю підвищувати імуногенність пухлин, індукувати
імунну відповідь як прямою дією, так і шляхом за-
ЕКСтРАКОРПОРАЛЬНА
ДЕтОКСИКАЦІЯ
тА ЕНДОЛІМФАтИЧНА
ІМУНОтЕРАПІЯ
У ЛІКУВАННІ хВОРИх
НА МІСЦЕВО-ПОШИРЕНИй
тА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИй РАК НИРКИ
Резюме. Представлені результати лікування 21 хворого на місцево-по-
ширений і генералізований рак нирки з використанням сполучення екстра-
корпоральної детоксикації (плазмоферезу) й ендолімфатичного введення
рекомбінантного інтерферону альфа-2��� Показана висока ефективність і��� Показана висока ефективність і
переносимість методу�� Часткову регресію та стабілізацію процесу виявляли
у понад 50% хворих, підвищувалась їх виживанність та якість життя��
М.В. Терзійський
І.О. Клименко
В.М. Григоренко
Миколаївська міська
лікарня № 3, Миколаїв
Інститут урології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак нирки,
місцево-поширений,
генералізований,
екстракорпоральна
детоксикація, ендолімфатична
імунотерапія, інтерферон
альфа-2���
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
282 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
пуску цитокінного каскаду, регулювати активність
моноцитів-макрофагів. Кінцеві мішені для фізіоло-
гічних та лікувальних доз ІФН — специфічні цито-
токсичні Т-лімфоцити, що розпізнають та лізують
чужорідні клітини. Застосування ІФН обґрунтова-
не ще і тому, що крім імуномодулюючого ефекту він
проявляє антипроліферативну активність, викликає
прямий лізис пухлинних клітин, пригнічує ангіоге-
нез у злоякісній тканині та експресію онкогенів, під-
силює індукцію апоптозу і попереджає виникнення
та прогресію метастазів [2]. Було зроблено припу-
щення, що поєднання плазмоферезу і ендолімфа-
тичного введення імунотропних препаратів при лі-
куванні пацієнтів з РН може покращити результати
лікування, тривалість і якість їх життя.
Мета роботи — вивчення ефективності плазмо-
ферезу у поєднанні з ендолімфатичним введенням
інтерферону альфа-2�.�.
ОБ’ЄКт І МЕтОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота ґрунтується на обстеженні та резуль-
татах лікування 21 пацієнта з РН, які лікували-
ся в онкоурологічному відділенні Миколаївської
міської лікарні № 3. Вік хворих становив від 45 до
65 років, середній вік — 56,5 року. Чоловіків було 16,
жінок — 5.
При надходженні у відділення 14 хворих скар-
жились на гематурію, 10 — на біль у поперековій ді-
лянці, 5 — на зниження маси тіла на 5–12 кг, 4 — на
підвищення температури. При клініко-лаборатор-
ному обстеженні у 13 осіб виявлена анемія І–ІІ ст.,
у 18 — підвищення ШОЕ, у 6 — підвищення рів-
ня лужної фосфатази та у 3 — лактатдегідрогенази.
При обстеженні у 5 хворих пальпувалась пухлина,
у 3 — виявлене варикоцеле. Усім пацієнтам вико-
нане ультразвукове дослідження (УЗД), екскретор-
на урографія (ЕУ) та рентгенографічне обстеження
органів грудної порожнини, 18 — комп’ютерна то-
мографія (КТ). При обстеженні у всіх хворих за да-
ними УЗД і КТ виявлено зміни у нирках, характерні
для пухлини; у 7 — збільшення заочеревинних лім-
фатичних вузлів, у 3 — вогнищеві зміни у печінці,
у 3 — поширення пухлини по ходу ниркових судин,
у 2 — проростання пухлини у поперековий м’яз. При
ЕУ встановлені порушення функції ураженої нирки
різного ступеня, у 5 пацієнтів — функція відсутня.
При рентгенологічному дослідженні у 4 хворих ви-
явлені множинні метастази у легенях, майже у всіх
хворих різні супутні захворювання: у 14 — артеріаль-
на гіпертензія І–ІІ стадії та ішемічна хвороба сер-
ця, у 2 — інфаркт міокарда в анамнезі, у 2 — цукро-
вий діабет, у 1 — рак молочної залози, у 1 — рак тіла
матки, у 1 — рак верхньої губи.
На підставі проведеного обстеження у всіх хво-
рих установлено діагноз РН та після відповідної
передопераційної підготовки виконане оператив-
не втручання. У 12 хворих нефректомія проведена
через торакофренолюмбальний доступ з резекцією
11-12 ребер, у 6 — через підреберний, у 3 — через
серединний верхньолапаратомний. Під час опе-
рації у 17 хворих виявлено метастази у лімфовуз-
лах або візуальні зміни у них, з підозрою на мета-
статичні. Після морфологічного дослідження у всіх
хворих діагноз було підтверджено, уточнено стадію
захворювання та вставлено заключний діагноз: РН
рТ2�1�0 — у 1, р�3�0�0 — у 2, р�3�1�0 — у 3,�1�0 — у 1, р�3�0�0 — у 2, р�3�1�0 — у 3,
р�3�2�0 — у 2, р�3�0�1 — у 4, р�3�1�1 — у 6,
р�4�1�0 — у 2, р�4�1�1 — у 1.
Через 10 днів після операції усім хворим прове-
дено курс лікування з використанням плазмоімуно-
сорбції та ендолімфатичного введення рекомбінант-
ного інтерферону альфа-2�.
Методика плазмоферезу: після безперервно-
го забору 500–1000 мл цільної крові, послідовно
проводять циклічний плазмоферез із поверненням
формених елементів у кров’яне русло з подальшою
плазмофільтрацією через сорбційну колонку, об-
роблену стафілококовим білком А, отриманим на
сефарозі 4В. Імобілізований на сорбенті білок А
селективно зв’язував імунні комплекси та імуно-
глобуліни класу G, ємність сорбенту (для імуно-
глобуліну G людини) становила 7 нг/мл при об’ємі
колонки 100 мл. Після очищення плазма поверта-
лась у кров’яне русло.
Методика ендолімфатичної інтерферонотера-
пії: після сеансу плазмоімуносорбції проводили за
загальноприйнятою методикою катетеризацію лім-
фатичного протока на стегні у ділянці Скарпівсь-
кого трикутника для ендолімфатичного введення
препарату. Хворим ендолімфатично разово вводи-
ли від 10 до 25 млн МО рекомбінантного інтерфе-
рону альфа-2� (лаферону): 8 пацієнтів отримували
разово 10 млн МО, 4 — 12 млн МО, 3 — 18 млн МО,
3 — 20 млн МО, 3 — 25 млн МО.
Курс лікування становили 3–4 сеанси плазмоіму-
носорбції з подальшим ендолімфатичним введенням
ІФН, курсова доза препарату — 40–100 млн МО за-
лежно від разової дози препарату. Інтервал між сеан-
сами — 4–6 діб. При виборі високих разових і сумар-
них доз ІФН враховували, що препарат вводиться ен-
долімфатично та припускали, що з підвищенням дози
препарату посилиться його протипухлинна дія.
РЕЗУЛЬтАтИ тА Їх ОБГОВОРЕННЯ
Оцінку результатів лікування проводили безпо-
середньо після кожного сеансу плазмоімуносорб-
ції та ендолімфатичної терапії. Після проведення
сеансу особливих побічних реакцій, крім помірної
гіпертермії, не відзначали. Вже після другого сеан-
су лікування у всіх пацієнтів відзначено суб’єктивне
покращання загального стану. Для вивчення імуно-
логічних показників робили забір крові з вени. При
імунологічному аналізі виявлене значне зменшення
кількості імунних комплексів після кожного наступ-
ного сеансу (до нормалізації). Рівень Т- та В-лімфо-
цитів нормалізувався на 3–5-й день після проведе-
ного лікування. Аналіз отриманих результатів пока-
зав, що ендолімфатичне введення разової дози ІФН
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
283О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 3 • 2 0 0 6
понад 10 млн МО недоцільне, тому що ефективність
лікування при цьому не підвищується, але частіше
виникають побічні ефекти. Крім того, як відомо з лі-
тератури [1], ІФН при його системному введенні у
високих дозах поряд із стимуляцією імунної системи
може виявляти і супресивний ефект, зокрема знижу-
вати активності природних кілерів. При введенні ви-
соких доз ІФН ми відзначали зменшення кількості
Т-лімфоцитів після другого і третього введення і
збільшення коефіцієнту супресії у 2 рази; підвищен-
ня рівня ЦІК, сироваткових IgG, титру комплімен-
ту. Високі показники IgG знижувались і нормалі-
зувались у кінці курсу. У 15 пацієнтів (83,3%), у ре-
зультаті проведеного лікування знизилась ШОЕ на
60–80%, нормалізувалась кількість еритроцитів. Рі-
вень лужної фосфатази та лактатдегідрогенази дещо
знижувався, проте залишався підвищеним у 3 хво-
рих з метастазами у печінці.
При контрольному рентгенологічному обсте-
женні органів грудної порожнини не виявили пози-
тивної динаміки метастазів у легенях. Частковий ре-
грес пухлини відзначали у 2 хворих, тривалу стабілі-
зацію (від 6 до 18 міс) — у 10. За час спостереження
з 1998 до 2004 р. померли 18 пацієнтів (85,7%); при
цьому до 3 років прожили 6 хворих (28,5%), понад
5 років — 2 (9,5%).
ВИСНОВКИ
1. Проведені дослідження показали задовіль-
ну ефективність методу екстракорпоральної деток-
сикації у поєднанні з ендолімфатичною терапією
ІФН та його хорошу переносимість у комплексно-
му лікуванні при місцево-поширеному та метаста-
зуючому РН.
2. Попередні дані свідчать про досить високі по-
казники виживаності та якості життя хворих назва-
ної категорії, яким звичайно проводять тільки симп-
томатичну терапію. На жаль, використання запро-
понованої схеми на сучасному етапі обмежене через
її високу вартість.
3. Методика потребує подальшого вивчення і
удосконалення, залучення сучасної апаратури та
широкого впровадження у клінічну практику.
ЛІтЕРАтУРА
1. Возианов АФ, Бутенко АК, Зак КП. Цитокины. Био-
логические и противоопухолевые свойства. Киев: Наукова
думка, 1998. 316 с.
2. Воронцова АЛ, Кудрявец ЮИ, Жильчук ВЕ. Интерфе-
роны и их применение в клинической оноклогии. Здоровье
женщины 2003; 4 (16, Ч. 2): 8–12.
3. Давыдов МИ, Матвеев БП, Матвеев ВБ. Хирургичес-
кие возможности в лечении рака почки и его метастазов.
Матер 3-й Всерос науч конфер с участием стан СНГ. Моск-
ва, 1999: 142–6.
4. Карякин ОВ, Хнычов СС, Сафиуллин КН, Дмитрен-
ко ЮО. Комбинированное лечение местнораспространенно-
го и распространенного рака почки. Матер 3-й Всерос науч
конфер с участием стан СНГ. Москва, 1999: 191–3.
5. Клименко ИА, Сакало ВС, Григоренко ВН и др. Адъю-
вантная иммунохимиотерапия в комплексном лечении по-
чечно-клеточного рака. Матер 3-й Всерос науч конфер с учас-
тием стан СНГ. Москва, 1999: 165–6.
6. Лоран ОБ, Пушкарь ДЮ, Гумин ЛМ, Дьяков ВВ. Наш
опыт хирургического лечения злокачественных опухолей
почек. Матер 3-й Всерос науч конфер с участием стан СНГ.
Москва, 1999: 198–9.
7. Матвеев ВБ, Волкова МИ. Лечение диссеминирован-
ного рака почки. Матер III съезда онкол и радиол стран СНГ.III съезда онкол и радиол стран СНГ. съезда онкол и радиол стран СНГ.
Минск, 2004: 237–8.
8. Ненов Д, Клинкман Х, Добрева А и др. Клиническое
применение плазмофореза. Новосибирск: Наука Сиб. От-
деление, 1991: 15–36.
9. Павлова ЛП, Сайдакова НО, Старцева ЛМ. Основні по-
казники урологічної та нефрологічної допомоги в Україні за
1999 рік. Київ, 2000. 128 с.
10. Паниев СЮ, Серняк ЮП, Дьяченко АМ и др. Оценка
эффективности различных вариантов лечения рака почки.
Матер Х з’їзду онкол України. Київ, 2001: 250.
11. Панченков РТ, Виренков ЮЕ, Ярема ИВ, Щербаков ЭГ.
Эндолимфатическая антибиотикотерапия. 1984: 87–91.
12. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Україні,
2003–2004. Захворюваність, смертність, виживання, показ-
ники діяльності онкологічної службию Бюл націон канцер-
реєстру України 2005; (6): 97 с.
13. Чучалин АГ, Коновалов ГА, Переводчикова НИ и др.
Первый опыт использования экстракорпоральной плазмо-
иммуносорбции с белком А в комплексном лечении боль-
ных мелкоклеточным раком легкого. Терапевт архив 1998;
70 (3): 52–6.
14. Юшко ДЕ, Суконко ОГ. Ограниченная лимфаденэк-
томия при почечно-клеточном раке. Матер. III съезда онко-III съезда онко- съезда онко-
логов и радиологов стран СНГ. Минск, 2004: 253., 2004: 253.
15. Atkins MB. Interleukin-2 �ased chemoimmuno-therapy for
metastatic renal carcinoma: the united states experience. Chiron.
Symp. Chemoimmunother of cancer. Paris, 1995: 1–4.
16. Wirth MP. Immunotherapy for metastatic renal cell carci-
noma. Urol Clin �orth Amer 1993; 20: 283–9.
EXTRACORPORAL DETOXICATION
AND ENDOLYMPHATIC IMMUNOTHERAPY
IN TREATMENT OF LOCALLY
DISSEMINATED AND GENERALIZED
KIDNEY CANCER
M.V. Terzijsky, I.O. Klymenko, V.M. Grygorenko
Summary. Reported are results of treatment of 21 patients
with locally disseminated and generalized kidney
cancer�� The therapy applied included a com�ination
of extracorporal detoxication (plasmapheresis) and
endolymphatic administration of recom�inant alpha-2�
interferon�� This therapy proved to �e very efficient and
well tolerated�� Partial regression and sta�ilization of the
process was o�served in more than 50% patients, their
survival rates and life quality �eing increased��
Key Words: kidney cancer, locally disseminated,
generalized, extracorporal detoxication,
endolymphatic immunotherapy, alpha-2�
interferon.
Адреса для листування:
Терзійський М.В.
54030, Миколаїв, вул. Космонавтів, 97
Миколаївська міська лікарня № 3,
урологічне відділення
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19557 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:19:53Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Терзійський, М.В. Клименко, І.О. Григоренко, В.М. 2011-05-10T11:59:14Z 2011-05-10T11:59:14Z 2006 Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки / М.В. Терзійський, І.О. Клименко, В.М. Григоренко // Онкологія. — 2006. — 8, N 3. — С. 281-283. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19557 Представлені результати лікування 21 хворого на місцево-поширений і генералізований рак нирки з використанням сполучення екстракорпоральної детоксикації (плазмоферезу) й ендолімфатичного введення рекомбінантного інтерферону альфа-2b. Показана висока ефективність і переносимість методу. Часткову регресію та стабілізацію процесу виявляли у понад 50% хворих, підвищувалась їх виживанність та якість життя. Ключові слова: рак нирки, місцево-поширений, генералізований, екстракорпоральна детоксикація, ендолімфатична імунотерапія, інтерферон альфа-2b. Reported are results of treatment of 21 patients with locally disseminated and generalized kidney cancer. The therapy applied included a combination of extracorporal detoxication (plasmapheresis) and endolymphatic administration of recombinant alpha-2b interferon. This therapy proved to be very efficient and well tolerated. Partial regression and stabilization of the process was observed in more than 50% patients, their survival rates and life quality being increased. Key Words: kidney cancer, locally disseminated, generalized, extracorporal detoxication, endolymphatic immunotherapy, alpha-2b interferon. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки Extracorporal detoxication and endolymphatic immunotherapy in treatment of locally disseminated and generalized kidney cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки Терзійський, М.В. Клименко, І.О. Григоренко, В.М. Оригинальные исследования |
| title | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| title_alt | Extracorporal detoxication and endolymphatic immunotherapy in treatment of locally disseminated and generalized kidney cancer |
| title_full | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| title_fullStr | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| title_full_unstemmed | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| title_short | Екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| title_sort | екстракорпоральна детоксикація та ендолімфатична імунотерапія у лікуванні хворих на місцево-поширений та генералізований рак нирки |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19557 |
| work_keys_str_mv | AT terzíisʹkiimv ekstrakorporalʹnadetoksikacíâtaendolímfatičnaímunoterapíâulíkuvanníhvorihnamíscevopošireniitageneralízovaniiraknirki AT klimenkoío ekstrakorporalʹnadetoksikacíâtaendolímfatičnaímunoterapíâulíkuvanníhvorihnamíscevopošireniitageneralízovaniiraknirki AT grigorenkovm ekstrakorporalʹnadetoksikacíâtaendolímfatičnaímunoterapíâulíkuvanníhvorihnamíscevopošireniitageneralízovaniiraknirki AT terzíisʹkiimv extracorporaldetoxicationandendolymphaticimmunotherapyintreatmentoflocallydisseminatedandgeneralizedkidneycancer AT klimenkoío extracorporaldetoxicationandendolymphaticimmunotherapyintreatmentoflocallydisseminatedandgeneralizedkidneycancer AT grigorenkovm extracorporaldetoxicationandendolymphaticimmunotherapyintreatmentoflocallydisseminatedandgeneralizedkidneycancer |