В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження)
Стаття, присвячена 85-річчю видатного вітчизняного антикознавця В.В. Лапіна, це спроба скласти наукову біографію та осягнути наукову спадщину вченого.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195570 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 117-121. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195570 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1955702025-02-09T14:09:18Z В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) Буйських, С.Б. Історія науки Стаття, присвячена 85-річчю видатного вітчизняного антикознавця В.В. Лапіна, це спроба скласти наукову біографію та осягнути наукову спадщину вченого. 2013 Article В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 117-121. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195570 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Буйських, С.Б. В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) Археологія |
| description |
Стаття, присвячена 85-річчю видатного вітчизняного антикознавця В.В. Лапіна, це спроба скласти наукову біографію та осягнути наукову спадщину вченого. |
| format |
Article |
| author |
Буйських, С.Б. |
| author_facet |
Буйських, С.Б. |
| author_sort |
Буйських, С.Б. |
| title |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| title_short |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| title_full |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| title_fullStr |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| title_sort |
в. в. лапін - визначний вітчизняний антикознавець хх ст. (до 85-річчя від дня народження) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195570 |
| citation_txt |
В. В. Лапін - визначний вітчизняний антикознавець ХХ ст. (до 85-річчя від дня народження) / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 117-121. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bujsʹkihsb vvlapínviznačnijvítčiznânijantikoznavecʹhhstdo85ríččâvíddnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-11-26T15:55:38Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:55:38Z |
| _version_ |
1849868985292554240 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 117
Історія науки
Фундатором школи античної археології в Ук-
раїні по праву вважається член-кор. Академії
наук УРСР, професор Л.М. Славін — дослід-
ник Ольвії, засновник і багаторічний керівник
кафедри археології Київського національного
університету ім. Т. Шевченка, директор Інсти-
туту археології в найтяжчі 1939—1945 рр., а та-
кож прекрасний вчитель і організатор науки.
Серед першого покоління дослідників, яких
привабив до археології Л.М. Славін, одним з
його найталановитіших учнів, блискучим по-
льовиком і аналітиком-теоретиком був Воло-
димир Васильович Лапін.
В.В. Лапін — земляк визначного археоло-
га, фундатора планомірних досліджень Оль-
вії Б.В. Фармаковського — народився 28 січня
1928 р. у передмісті Вятки (РФ). У 1951—1956 рр.
навчався на історичному факультеті Ленінград-
ського університету, який закінчив з відзнакою,
захистивши диплом на тему «Тиранія Тридця-
ти в Афінах» (наук. кер. проф. К.М. Колобова).
Потому (1956—1959 рр.) працював молодшим
науковим співробітником заповідника «Оль-
вія», надалі (1959—1961 рр.) був аспірантом від-
ділу скіфо-античної археології Інституту архео-
логії АН УРСР (наук. кер. Л.М. Славін).
У лютому 1964 р. В.В. Лапін захистив у Ле-
нінградському університеті кандидатську ди-
сертацію «Проблемы греческой колонизации
Северного Причерноморья» (Лапин 1963а),
яка стала основою монографії (Лапин 1966).
У 1961—1972 рр. Володимир Васильович
молодший, а потім старший науковий співро-
бітник відділу скіфо-античної археології Інс-
титуту археології, а в липні 1973 р. перейшов
до Археологічного музею, який тоді підпоряд-
© С.Б. БУЙСЬКИХ, 2013
С.Б. Буйських
В.В. ЛАПІН — ВИЗНАЧНИЙ
ВІТЧИЗНЯНИЙ АНТИКОЗНАВЕЦЬ ХХ ст.
(до 85-річчя від дня народження)
Стаття, присвячена 85-річчю видатного вітчизняного антикознавця В.В. Лапіна, це спроба скласти наукову біогра-
фію та осягнути наукову спадщину вченого.
К л ю ч о в і с л о в а: персоналія, В.В. Лапін, грецька колонізація, Північне Причорномор’я, Березань.
ковувався Інституту зоології АН УРСР, де пра -
цював до 1977 р. і доклав чимало зусиль до
створення його експозиції (зокрема, скіфо-ан-
тичного залу) та формування його наукових
фондів. У березні 1977 р. він на запрошен-
ня керівництва історичного факультету Ки-
ївського державного університету ім. Т. Шев-
ченка став викладачем на кафедрі археології та
музеєзнавства, де й працював до кінця життя.
Ці скупі дані про життя В.В. Лапіна, відоб-
ражені в його «особових справах» і деяких до-
відниках, жодним чином не розкривають ні
його внесок в археологію, ні багатогранний та-
лант вченого. Та й мені, який пройшов вишкіл
польової роботи в його експедиціях і багато
спілкувався з Володимиром Васильовичем,
важко вибрати з його наукового доробку щось
найважливіше, оскільки його цікавило все. Він
провадив розкопки в Ольвії (Лапин 1961; 1962)
та на поселеннях і некрополях її хори, зокре-
ма Дідова Хата й Мала Корениха (Буйських
2007, с. 72—73), брав участь у розкопках Тіри,
Неаполя Скіфського, городища Чайка (Ксено-
фонтов 2010, с. 100), Херсонеса, але ввійшов
в історію археології, в першу чергу, як дослід-
ник давньогрецького поселення на о. Березань
(Назаров 1996, с. 154; 1997, с. 134).
Так само В.В. Лапіна-аналітика цікавило
все — історія археологічної науки (Лапин 1970;
1970а), історіософія А. Тойнбі та її зв’язок з ар-
хеологією (Станицына 2009, с. 296), проблеми
охорони пам’яток (Лапін 1967; 2009) і станов-
лення класових суспільств (Лапин 1969), взає-
модії давньої та нинішньої людини з навко-
лишнім природним середовищем (Лапін 1971а;
1974а), основні тенденції розвитку стародавніх
суспільств (Лапин 1974) та, звісно, різні проб-
леми археології та історії Ольвії й Березані, зо-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 118
крема, водопостачання міста (Лапин 1961),
монетна справа (Лапин 1971), мистецтво (Ла-
пин 1960) та економіка (Лапін 1963).
Та все ж в історіографію В.В. Лапін увій-
шов не тільки завдяки цим важливим пра-
цям, а, найперше, новаторським розробка-
ми проблеми грецької колонізації Північного
При чорномор’я, на що справили вплив і до-
слідження на Березані. На цих двох провід-
них темах його наукової діяльності, а саме Бе-
резань і грецька колонізація Північного При-
чорномор’я, зупинимося докладніше.
Розкопки на Березані В.В. Лапін розпочав
1960 р. і провадив їх неперервно 21 сезон. Ініціа-
тором поновлення розкопок на Березані, призу-
пинених у 1948 р., і призначення їх керівником
В.В. Лапіна був Л.М. Славін, який, за влучним
висловом В.В. Назарова — пізнішого дослідни-
ка Березані, «по суті благословив новий напрям у
вивченні античної Березані, коли поєднав цю не-
абияку археологічну пам’ятку з такою ж особис-
тістю дослідника» (Назаров 1997, с. 134).
На Березані В.В. Лапін дослідив велику ді-
лянку (загальна площа приблизно 3,5 тис. м2)
у східній частині острова, яка отримала назву
«Острівна» (або розкоп О). У результаті бага-
торічних планомірних розкопок тут були від-
криті залишки численних житлових будівель
різних етапів існування поселення, апсидну
споруду, вірогідно сакрального призначення,
та рештки виробничих комплексів архаїчного
часу, а також добуто численний речовий мате-
ріал. Тезово основні здобутки на Березані мож-
на охарактеризувати таким чином.
1. В.В. Лапін вперше відкрив на острові
культурний шар елліністичного часу та довів,
усупереч ранішим уявленням (Штерн 1901,
с. 88 сл.), що життя на Березанському поселен-
ні не переривалося та охоплювало VII—ІІІ ст.
до н. е. включно (Лапин 1968, с. 151—152; 1972,
с. 157—158).
2. Уперше в Північному Причорномор’ї
В.В. Лапін дослідив на великій площі землян-
ки й напівземлянки архаїчного часу та пов’язав
їх з життєдіяльністю грецьких колоністів. Такі
заглиблені житла вчений визначив як основ-
ний тип осель іонійських переселенців, які за-
полонили ранню Ольвію та Березань (Лапин
1966, с. 101—103).
3. Розкопки В.В. Лапіна довели тотож-
ну еволюцію березанського та ольвійського
до мо будівництва архаїчного часу: від земля-
нок VI ст. до заміни їх наземними сирцево-
кам’яними будинками на початку V ст. до н. е.
(Лапин 1966, с. 100; 1972, с. 159).
4. Відкриття В.В. Лапіним ділянки з суціль-
ною забудовою землянками архаїчного періо-
ду в східній частині Березанського поселення
змусило відмовитися від поширеного доти по-
гляду (Доманский 1961, с. 37) про наявність на
ньому так зв. «варварської» та «грецької» час-
тин, які були помилково виокремлені на ґрунті
синхронності двох видів осель — заглиблених і
наземних (Лапин 1966, с. 95—97, 102).
5. На основі аналізу різноманітних даних
В.В. Лапін виступив проти інтерпретації таких
фактів як землянки, ліпна кераміка, скорче-
ні поховання та ін. як підстави для тверджен-
ня про місцевий (варварський) контингент у
складі населення античної Березані (Лапин
1963, с. 31 сл.; 1966, с. 142, 233).
До розкопок на Березані В.В. Лапін присту-
пив хоча ще відносно молодим (тоді йому було
лише 32 роки), але вже серйозним вченим зі
своєю системою поглядів на процес грецької
колонізації Північного Причорномор’я (На-
заров 1997, с. 134). Деякі суттєві особливості й
закономірності його протікання він намагався
згодом з’ясувати, розкопуючи певну пам’ятку
(Крыжицкий и др., 1989, с. 13) та аналізуючи
отримані джерела. Йому це вдалося, і в підсум-
ку вчений зробив вагомий внесок у розробку
проблеми грецької колонізації не лише Ниж-
нього Побужжя (зокрема й пов’язаного з нею
кола важливих питань відносно статусу Бере-
занського поселення, становлення Ольвії та її
хори, політичної та економічної єдності Оль-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 119
вії та Березані та ін.), а й загалом Північного
Причорномор’я (Буйских 2008, с. 21).
В.В. Лапін перший аргументовано висту-
пив проти так зв. торгівельної концепції ко-
лонізації та двосторонності колонізаційно-
го процесу (Лапин 1963а, с. 14; 1966, с. 183,
225), наголошуючи на незаселеності Пів-
нічного Причорномор’я в добу заснування
грецьких колоній (Лапін 1962). Він обстою-
вав думку (яка зараз прийнята більшістю ан-
тикознавців, див.: Яйленко 1982, с. 33—34;
Буйських 2007, с. 72), що грецька колоніза-
ція мала аграрний характер і відбувалася від-
носно одночасно, через що міста на ранньо-
му етапі колонізації не були самотніми та ізо-
льованими поселеннями греків (Лапин 1963а,
с. 14; 1966, с. 183, 235). На його думку, одно-
часно з містами засновували й сільські посе-
лення на хорі, які разом і становили єдиний
соціально-економічний організм. «Саме ці по-
селення, — наголошував В.В. Лапін, — і були
основним продуктом і головним змістом іма-
нентного колонізаційного процесу» (там само),
що мав характер стихійних міграцій (Лапин
1966, с. 183, 235; 1971б, с. 306).
Дослідження археологічного матеріалу до-
зволило В.В. Лапіну стверджувати, що в соці-
альному сенсі переселенці складалися з трудо-
вих і незаможних шарів іонійського населення
(Лапин 1963а, с. 5; 1966, с. 122). Дослідник за-
перечував роль торгівлі як головного стимулу
колонізаційного процесу, а також особливий
емпоріальний період на його початкових ета-
пах (Лапин 1966, с. 121—122). Економічним
базисом грецьких поселень від моменту їх ви-
никнення було, на його думку, сільське госпо-
дарство, і вони (зокрема Березань) мали вироб-
ничий, аграрно-ремісничий, а не торгівельний
характер (там само, с. 122, 235).
Зазначимо, що всі основні риси, виділе-
ні дослідником як найхарактерніші для ко-
лонізації Нижнього Побужжя та Північного
Причорномор’я загалом — аграрно-реміснича
спрямованість, відносні стихійність та одно-
часність протікання, односторонній характер
і масовість процесу, соціальна однорідність
рушійних сил та ін., висвітлені ним у працях
60-х — початку 70-х рр. (Лапин 1963; 1963а,
1966; 1971; 1975), які спочатку викликали ша-
лений спротив і відверте шельмування вчено-
го (Назаров 1997, с. 138; Буйских 2009, с. 522—
523; Ксенофонтов 2010, с. 32), згодом знайшли
підтримку, підтвердження та подальший роз-
виток у наступних дослідженнях представни-
ків і київської школи антикознавства, і працях
вчених багатьох інших наукових центрів (Буй-
ских 2009, с. 522).
Подальшим злетом таланту вченого, який,
безперечно, випередив свій час (Назаров 1997,
с. 139), стала його фундаментальна праця «Бе-
резань и проблемы генезиса античной Северо-
Причерноморской цивилизации» (Лапин 1978),
відома тільки за рукописом. У ній вчений під-
водив підсумки своїх багаторічних досліджень
і на прикладі ольвійсько-березанського регіо-
ну виклав своє бачення процесу грецької коло-
нізації Північного Причорномор’я та подаль-
шої трансформації принесеної сюди грецької
культури в одну з найсвоєрідніших (і багато в
чому реліктових) гілок розвитку антич ної ци-
вілізації.
Під північнопричорноморською цивіліза-
цією В.В. Лапін розумів стійку етнографічну
спільноту, яка відноситься до давньогрецько-
го етнічного пласта, але водночас і своєрідна,
що знаходить вираз в єдності походження та
подальшій соціально-політичній історії та ха-
рактеризується відносною ізольованістю, від-
даленістю від епіцентру грецької цивілізації.
Головну рису, що визначає цю етнографічну
спільноту, В.В. Лапін вбачав у наявності в ній
безлічі реліктів матеріальної та духовної куль-
тури стану ще протогрецького етносу, який
передував складанню загальногрецького кой-
не 1. Тезово заявлена 1975 р. (Лапин 1975), ця
ідея була втілена в монографії (Лапин 1978,
с. 3—4, 252 сл., 306 сл.). Праця була здана до
друку в грудні 1976 р. та мала вийти навесні
1978 р. (докл. див.: Буйских 2009, с. 521—526;
Станицына 2009, с. 293—295).
Ідеї та міркування В.В. Лапіна, викладені
в цій монографії, здебільшого мали дискусій-
ний характер, але вони були нові, несподіва-
ні, аргументовані, демонстрували принципо-
во нові підходи до інтерпретації археологічних
джерел, були яскравим прикладом авторсько-
го бачення обійдених увагою пластів пізнання
минулого, закликали до відмови від старих за-
яложених стереотипів і будили думки. Але, як
відомо, оригінальне бачення радянською іс-
торичною наукою тих років не віталося. Після
вкрай негативного сприйняття першої книжки
В.В. Лапіна (див.: Захарук 1968; Тереножкин
1968; Шелов, Брашинский 1969) було зробле-
но все можливе й неможливе, аби друга неор-
динарна праця вченого не вийшла. І моногра-
фію, яка відкривала нові горизонти у вирішен-
1 Ця та інші неопубліковані праці В.В. Лапіна зберіга-
ються в Науковому архіві ІА НАНУ.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 120
ні актуальних проблем античної археології,
історії та культури Надчорноморщини, «зару-
бали» (Буйских 2009, с. 522). Після серії так зв.
чорних рецензій типографський набір книж-
ки розсипали, а два машинописні примірни-
ки, що знаходились у видавництві — знищили.
Так само відмовилися й взяти до друку новий
варіант рукопису, запропонований В.В. Лапі-
ним у грудні 1978 р. Прямо чи опосередковано,
але це, безперечно, позначилося на долі Воло-
димира Васильовича — 19 квітня 1981 р. його
не стало…
Але час розставив крапки. Сміливі думки та
ідеї В.В. Лапіна всупереч усім перепонам при-
йшли в науку, були сприйняті нею та живуть у
ній. Вони пережили автора, ім’я якого навічно
закарбовано на скрижалях вітчизняного анти-
кознавства ХХ ст., не дивлячись на те, що ні за
життя, ні після, вчений не удостоївся ні скупої
персоналії, ані навіть некролога.
Буйських С.Б. Хора Ольвійського поліса (до історії наукової розробки проблеми) // Археологія. — 2007. — № 1. —
С. 66—77.
Буйских С.Б. Сложение, принадлежность и ранние этапы развития античной хоры в Нижнем Побужье. Ч. І. //
БИ. — 2008. — ХІХ. — С. 13—32.
Буйских С.Б. Сложение, принадлежность и ранние этапы развития античной хори в Нижнем Побужье. Ч. ІІ. //
БИ. — 2009. — ХХІ. — С. 521—565.
Доманский Я.В. Из истории населения Нижнего Побужья в VII—IV вв. до н. э. // АСГЭ. — 1961. — 2. —
С. 26—41.
Захарук Ю.Н. Рец. на: В.В. Лапин. Греческая колонизация Северного Причерноморья. — К., 1966 // СА. — 1968. —
№ 4. — С. 287—290.
Крыжицкий С.Д., Буйських С.Б., Бураков А.В., Отрешко В.М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989.
Ксенофонтов В.В. Березанский альбом. — СПб.; М., 2010.
Лапин В.В. Мраморная женская головка из Ольвии // КСИА АН УССР. — 1960. — 9. — С. 80—84.
Лапин В.В. Эллинистические колодцы в прибрежной части Ольвии // КСИА АН УССР. — 1961. — 10. — С. 91—
102.
Лапін В.В. Північне Причорномор’я напередодні античної колонізації // Археологія. — 1962. — XIV. — С. 17—30.
Лапин В.В. Экономическая характеристика Березанского поселения // АГ. — М., 1963. — С. 31—39.
Лапин В.В. Проблемы греческой колонизации Северного Причерноморья. Автореф. дисс. … канд. истор. наук. —
Л., 1963а.
Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья (Критический очерк отечественных теорий коло-
низации). — К., 1966.
Лапін В.В. Зробити пам’ятки стародавнього світу надбанням поколінь // УІЖ. — 1967. — № 5. — С. 116—120.
Лапин В.В. Исследования древнегреческого поселения на о. Березань // АИУ. — 1968. — ІІ. — С. 150—155.
Лапін В.В. Про шляхи становлення класових суспільств // УІЖ. — 1969. — № 8. — С. 100—102.
Лапін В.В. До 150-річчя народження археолога І.Є. Забеліна // УІЖ. —1970. — № 8. — С. 126—128.
Лапін В.В. Засновник вітчизняної школи античної археології (до 100-річчя від дня народження Б.В. Фармаков-
ського) // УІЖ. — 1970а. — № 5. — С. 133—135.
Лапин В.В. Групповая находка ольвийских дельфинов на Березани // МАСП. — 1971. — 7. — С. 42—51.
Лапін В.В. Людина і природне середовище // УІЖ. — 1971а. — № 7. — С. 15—27.
Лапін В.В. Хора Ольвії // Археологія Української РСР. — 1971б. — Т. ІІ. — С. 306—311.
Лапін В.В. Дослідження на о. Березань в 1969 році // АДУ. — 1972. — IV. — С. 157—160.
Лапин В.В. Об основной тенденции в развитии жилой архитектуры // Реконструкции древних обществ и археоло-
гия. Тез. докл. конф. — Л., 1974. — С. 8—9.
Лапин В.В. Среда и саморегуляция социальных систем в голоцене // Первобытный человек, его материальная
культура и природная среда. — М., 1974а. — С. 78—86.
Лапин В.В. Проблемы генезиса античной северопричерноморской цивилизации // 150 лет ОАМ. Тез. докл.
конф. — К., 1975. — С. 100—102.
Лапин В.В. Березань и проблемы генезиса античной северопричерноморской цивилизации. — К., 1978 // НА ІА
НАНУ. — Ф. 24. — № 58.
Лапин В.В. Об охране памятников древности // Vita Antiqua. — 2009. — № 7/8. — С. 297—298.
Назаров В.В. Исследование Березанского поселения в 1960—1980 гг. // Мир Ольвии. Памятник исследователю и
исследование памятника. К 90-летию проф. Л.М. Славина. — К., 1996. — С. 154—155.
Назаров В.В. В.В. Лапін як дослідник античної Березані // Археологія. — 1997. — № 4. — С. 134—140.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 121
Станицына Г.А. Неопубликованные работы В.В. Лапина в научном архиве Института археологии НАН Украины //
Vita Antiqua. — 2009. — № 7/8. — С. 293—296.
Станицына Г.А. Личные фонды ученых-археологов в Научном архиве Института археологии НАН Украины // Ис-
тория археологии: личности и школы. — СПб., 2011. — С. 281—287.
Тереножкин А.И. Рец. на: В.В. Лапин. Греческая колонизация Северного Причерноморья. — К., 1966 // СА. —
1968. — № 4. — С. 290—297.
Шелов Д.Б., Брашинский И.Б. Рец. на: В.В. Лапин. Греческая колонизация Северного Причерноморья. — К.,
1966 // ВДИ. — 1969. — № 3. — С. 160—171.
Штерн Э.Р. О новейших раскопках в Аккермане и на острове Березани // ЗООИД. — 1901. — ХХІІІ. —
С. 88—91.
Яйленко В.П. Греческая колонизация VII—III вв. до н. э. — М., 1982.
Надійшла 19.02.2013
«Е.Р. Штерн..., будучи за вихованням і походженням
людиною німецької культури і постійно пов’язуючи своєю
роботою науку європейського заходу зі сходом, ...залишив
на Україні значні результати свого повного закоханої за-
цікавленості ставлення до місцевого краю»
С.С. Дложевський
Серед дослідників класичних старожитностей,
якими була так багата вітчизняна історична нау-
ка кінця XIX — початку XX ст., Е.Р. фон Штерн
був, як справедливо наголосив Е.Д. Фролов,
«одним з найвизначніших вчених-класиків, чиї нау-
кові інтереси простягалися на всі області антич-
ної історії — грецьку, римську і причорноморську, а
заняття вирізнялися поєднанням роботи істори-
ка, археолога й мистецтвознавця» (Фролов 2001,
с. 49). До його думки дослуховувався весь науко-
вий світ того часу, що цікавився історією Північ-
ного Причорномор’я (Ванчугов 2004, c. 7).
Народився майбутній вчений 25 червня 1859
у м. Зейєрсгоф (Руен) Вольмарського пов. Ліф-
ляндської губ. (Дложевський 1925, с. 100). Його
батько — Роберт-Микола Штерн (1811—1868) —
О.Г. Кузьміщев
Е.Р. фон ШТЕРН У ВІТЧИЗНЯНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Подано праці вітчизняних дослідників, присвячені діяльності історика й археолога кінця XIX — початку XX ст. Е.Р. фон
Штерна.
К л ю ч о в і с л о в а: персоналія, Е.Р. фон Штерн, історія науки, історія археології, Північне Причорномор’я.
закінчив Дерптський університет і був оренда-
рем декількох маєтків (Hausmann 1998, S. 310).
За походженням Е.Р. Штерн був німцем.
Хоча він народився на території Російської ім-
перії, ця обставина — тавро іноземця, тим паче
німця, та ще й такого, що емігрував до Німеч-
чини (нехай навіть у дореволюційному 1911 р.),
згодом стало підставою для того, щоб ім’я його,
на відміну, приміром, від С.О. Жебельова, який
примирився з радянською владою, довгий час
майже не згадувалося в радянській історіогра-
фії (Фролов 2001, с. 32).
У 1877 р. Е.Р. Штерн закінчив із золотою ме-
даллю Дерптську гімназію, а в 1877—1880 рр.,
завдяки стипендії російського уряду, навчався
на Руському філологічному семінарі з класич-
ної філології при Ляйпцігському університе-
ті (Шестаков 1925, с. 147; 1926, с. 22), а потім,
у 1880—1883 рр., на пропозицію Міністерства
народної освіти був прикомандирований до
Дерптського університету для підготовки до
магістерського звання (Ізбаш, Новікова 2005,
с. 442). Там він захистив дві дисертації: магіс-
терську (Stern 1883) і докторську (Stern 1884). © О.Г. КУЗЬМІЩЕВ, 2013
|