Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства
Конференція відбулася 20—23 вересня 2012 р. Її профінансував фонд А. фон Гумбольдта (Німеччина), організатором був Кримський філіал Інституту археології НАН України, співорганізаторами — Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь), Кримський гуманітарний університет (...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195573 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства / В.І. Мордвинцева // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 137-141. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859701306512375808 |
|---|---|
| author | Мордвинцева, В.І. |
| author_facet | Мордвинцева, В.І. |
| citation_txt | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства / В.І. Мордвинцева // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 137-141. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Конференція відбулася 20—23 вересня 2012 р. Її профінансував фонд А. фон Гумбольдта (Німеччина), організатором був Кримський філіал Інституту археології НАН України, співорганізаторами — Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь), Кримський гуманітарний університет (м. Ялта), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Алуштинська філія Центрального музею Тавриди. Організаційну підтримку також надали Служба академічних обмінів Німеччини (DAAD), GoetheInstitut (м. Київ), посольство Німеччини в Україні, Уряд АР Крим. У конференції взяли участь 25 Гумбольдт-стипендіатів, 28 вчених і 27 молодих вчених із дев’яти країн: Німеччини (9 вчених), Данії (2), Польщі (5), Росії (10), Туреччини (2), України (48), Молдови, Естонії та Японії (по одному представнику).
|
| first_indexed | 2025-12-01T01:35:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 137
світлені в монографії «Населення верхнього
Попруття VІІІ—Х ст.» (1997 р.) і колективній
праці «Буковина. Історичний нарис» (1998 р.).
Наголосимо, що здобутки дослідника мають
важливе значення для вивчення пам’яток у
всьому ареалі райковецької культури, а розроб-
лені ним класифікація кераміки, типологія
жител, періодизація та датування слов’янських
старожитностей другої половини І тис. значно
збагатили вітчизняну археологію. Підсумком
наукового доробку дослідника стала моногра-
фія «Слов’яни VIII—X ст. між Дніпром і Кар-
патами» (2007 р.) і докторська дисертація, за-
хищена у 2008 р.
За ініціативи Л.П. Михайлини при Черні-
вецькому університеті 1996 р. створено Буко-
винський центр археологічних досліджень,
який попервах він і очолював. Ця наукова ін-
ституція розгорнула масштабну діяльність із
виявлення та охорони пам’яток регіону та ви-
дання їх результатів, зокрема щорічника «Ар-
хеологічні студії». Активна діяльність науков-
ця з популяризації та збереження археологіч-
ної спадщини вилилася в створення на базі
Центру осередку Українсько-Румунської ко-
місії з історії, археології, етнології та фолькло-
ристики при НАН України. Центр також став
регіональною філією Національного комітету
Міжнародної унії слов’янської археології.
Деякий час Л.П. Михайлина поєднував
нау кову роботу з громадсько-політичною ді-
яльністю, а також державною службою — пра-
цював у апараті Чернівецької облдержадмі-
ністрації, Міністерстві праці та соціального
забезпечення, Раді національної безпеки та
оборони України. У 2006—2011 рр. був співро-
бітником Інституту археології НАН України,
зокрема очолював Польовий комітет. 2011 р.
Л.П. Михайлину призначили директором Дер-
жавного історико-архітектурного заповідника
«Хотинська фортеця». Завдяки його зусиллям,
пам’ятка перетворилася на один із кращих ту-
ристичних об’єктів України, а проведені кон-
ференції, видані матеріали та документи про
Хотинську війну стали вагомим внеском у ви-
вчення історії України початку ХVІІ ст. Від
2012 р. Л.П. Михайлина очолює Національний
Києво-Печерський історико-культурний за-
повідник.
Вітаємо Любомира Павловича з ювілеєм і
бажаємо йому нових наукових досягнень, по-
дальших творчих звершень і плідної роботи
в справі охорони та дослідження культурної
спадщини нашої Батьківщини.
Н.С. АБАШИНА, С.В. ПИВОВАРОВ
Указана конференція відбулася 20—23 вересня
2012 р. Її профінансував фонд А. фон Гумбо-
льдта (Німеччина), організатором був Крим-
ський філіал Інституту археології НАН Украї-
ни, співорганізаторами — Таврійський націо-
нальний університет ім. В.І. Вернадсько-
го (м. Сімферополь), Кримський гуманітар-
ний університет (м. Ялта), Бахчисарайський
історико-культурний заповідник, Алуштинсь-
ка філія Центрального музею Тавриди. Органі-
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АРХЕОЛОГІЯ
ТА ЛІНГВІСТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ.
ОБМІН ЗНАННЯМИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА»
заційну підтримку також надали Служба ака-
демічних обмінів Німеччини (DAAD), Goethe-
Institut (м. Київ), посольство Німеччини в Ук-
раїні, Уряд АР Крим.
У конференції взяли участь 25 Гумбольдт-
стипендіатів, 28 вчених і 27 молодих вчених із
дев’яти країн: Німеччини (9 вчених), Данії (2),
Польщі (5), Росії (10), Туреччини (2), України
(48), Молдови, Естонії та Японії (по одному
представнику). Основним питанням конфе-
ренції був обмін знаннями та культурними до-
сягненнями між Сходом і Заходом у давнину та © В.І. МОРДВИНЦЕВА, 2013
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 138
нині. Доповіді були представлені англійською
та німецькою мовами.
Мета заходу: 1) зближення археологів і філо-
логів України та зарубіжжя, обговорення тем,
спільних для обох наук; 2) залучення молодих
вчених до висвітлення сучасної проблемати-
ки археології та лінгвістики; 3) знайомство з
науковими організаціями Німеччини (Фонд
А. фон Гумбольдта, ДААД, Гете-Інститут); 4)
встановлення та посилення контактів між нау-
ковими установами України та зарубіжних
країн; 5) привернення уваги громадських орга-
нізацій України до проблем гуманітарних наук,
передусім археології та лінгвістики.
На пленарному засіданні виступили голо-
ва Оргкомітету к. і. н. В.І. Мордвинцева, По-
стійний представник президента в АР Крим
В.Т. Плакіда, ректор Таврійського національ-
ного університету академік НАН України
М.В. Багров, перший проректор КДУ к. п. н.
Г.Н. Бойко, Надзвичайний і Повноважний по-
сол Німеччини в Україні К. Вайль, директор
Гете-Інституту в Україні В. Багальянц, міністр
культури АРК А.А. Плакіда, заст. директора
Інституту археології НАН України член-кор.
НАН України Г.Ю. Івакін, екс-заступник Гене-
рального секретаря фонду А. фон Гумбольдта
д-р Г. Янецке, керівник Київського бюро ДААД
Ф. Кюхлер. Пані Гізелі Янецке була вручена ме-
даль почесного члена Гумбольдт-клубу Украї-
ни. На запрошення Гете-Інституту з доповіддю
про А. фон Гумбольдта виступив відомий гер-
маніст, перекладач і публіцист Ю. Прохасько.
Секція «Обмін знаннями у 18—20 ст.». У до-
повіді І. Тункіної (Санкт-Петербург) «The Aca-
demic Archaeological Expedition to So uth Russia
(Novorossiya Province) Led by the Academician
H. K. E. Köhler (1821): New Archival Data» наве-
дено нові факти з біографії відомого мандрів-
ника та вченого Генріха Карла Ернста Келера
(1765—1838), який у 1804 і 1821 рр. здійснив
дві археологічні експедиції в Новоросію, за ре-
зультатами яких опублікував безліч нових епі-
графічних і нумізматичних джерел. З доповід-
дю про талановитого данського археолога й фі-
лолога П.О. Бронстеда «Peter Oluf Brøndsted: a
classical archaeologist and philologist in Denmark
at the beginning of the 19th century» виступив
Дж. Лунд (Копенгаген). Г. Герке (Тюбінген, Ні-
меччина) в доповіді «Archaeology, nationalism,
nazism: A case study in the relationship between
Kulturwissenschaften and politics in the 19th and
20th centuries» охарактеризував націоналістич-
ний напрям в археології Німеччини та наго-
лосив, що це явище не унікальне в європей-
ській науці. Дослідник підкреслив, допоки ар -
хеологія та лінгвістика залежать від державно-
го фінансування (а іншу модель фінансуван-
ня для них важко уявити), вони відкриті для
пропозицій, спокус, прямого або опосередко-
ваного тиску з боку політики та уряду. У допо-
віді «Inventing the past: archaeology and nation
building in early republican era of Turkey» Л. Сум-
мерер (Мюнхен) розповіла про використання
наукових методів лінгвістики, історії та архео-
логії урядом Туреччини після розпаду Осман-
ської імперії в 1920-х рр. для запобігання кри-
зи ідентичності населення, що складається з
величезного числа різних етнічних, мовних,
культурних і релігійних груп. Е. Кайзер (Бер-
лін) виступила з доповіддю «Die Jamnaja-
Kultur und die indoeuropäische Grundsprache.
Ihre Konzeptionen in Ost und West während des
20. Jahrhunderts», в якій зазначила, що степи
Східної Європи вже наприкінці 19 ст. розгля-
далися як ймовірна прабатьківщина індоєвро-
пейської прамови, поширення якої зіставля-
лося з просуванням племен ямної культури.
Секція «Обмін знаннями в 21 ст. Нові підхо-
ди». П. Донець (Харків) у доповіді «Die «Gre n ze»:
Versuch einer Rekonstruktion des Begriffs» зазна-
чив, що і археологія, і лінгвістика часто стика-
ються із завданням відновити на основі певних
фрагментарних фактів весь культурний та істо-
ричний контекст. На прикладі німецького тер-
міна «Grenze» (кордон) він проілюстрував кон-
цептологічний метод когнітивної лінгвістики.
В. Абашник (Харків) свій виступ «Sprache der
«Reinen Rechtslehre» von Hans Kelsen (1881—
1973)» присвятив фундаментальним питанням
правової лінгвістики на прикладі співвідно-
шення двох культурних елементів, мови та пра-
ва, в працях визначного австро-американського
юриста та філософа права Г. Кельзена. У до-
повіді «Homo Charismaticus im öffentlichen
Diskurs (Politik, Wissenschaft, Kunst): kontrastive
Untersuchung Ukrainisch/Deutsch» Н. Петлю-
ченко (Одеса) на матеріалі німецької та укра-
їнської мов виділила просодичні та кінематич-
ні характеристики харизматичної особистості
в різних дискурсах (політика, релігія, академія,
мистецтво). О. Григор’єва (Тарту) у виступі «An
Introduction to national visual matrix» охаракте-
ризувала метод виявлення та накопичення де-
яких стабільних культурних мотивів (емблем),
які циркулюють у національній історії = націо-
нальній пам’яті, з метою реконструкції матриці
національної ідентичності.
Секція «Міждисциплінарні дослідження». До-
повідь П. Тарасова і М. Вагнер (Берлін) «Arc ha-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 139
eological, historical and environmental archives
about human and climatic variability in East and
Inner Asia over the past 6000 years» була присвя-
чена методу реконструкції кількості атмосфер-
них опадів у різні періоди на основі аналізу пил-
ку та ізотопних даних. В. Напольських (Іжевськ)
у доповіді «Urgeschichte der Arier im Lichte der
arisch-uralischen Beziehungen» відзначив, що
загальноприйнята гіпотеза про мовний конти-
нуїтет населення євразійських степів базуєть-
ся не на фактичних даних, а на переконанні,
що південними сусідами уральців завжди були
іранці та їхні прямі мовні предки. Критичний
аналіз арійських запозичень в уральських мо-
вах показує, що їх найдавніші шари (до кінця
ІІ тис. до н. е.) можуть походити тільки з мов
індоарійського типу та не дозволяють кон-
статувати наявність слідів іранського впли-
ву. Лише на рубежі ІІ—І тис. до н. е. з’явилися
перші дійсно іранські запозичення, наявність
яких найпомітніша в пермських і угорських
мовах. Це означає, що тоді в степу індоарійське
населення змінили представники східноіран-
ської мовної групи. Н. Ніколаєва (Казань) при-
святила свою доповідь «Linguistische Auslegung
der archäologischen Funde im ostslawischen
Gebiet» лінгвістичній інтерпретації археоло-
гічних знахідок. К. Бохман (Лейпциг) у допо-
віді «Archäologie und Linguistik im Widerstreit.
Kontroversen um die Entstehung des rumänischen
Volkes und seiner Sprache» відзначив супереч-
ливі невідповідності у висновках археологів і
лінгвістів щодо походження румунського ет-
носу та мови.
Секція «Обмін знаннями в давнину». Ю. Рас-
самакін (Київ) у доповіді «Hirten des nördlichen
Steppenraums und die benachbarten Ackerbauer im
Äneolithikum: die Fragen der Kommunikation»
охарактеризував процес взаємодії та взаємо-
впливу хліборобських і скотарських суспільств
Північного Причорномор’я в енеоліті. А. Буйсь-
ких (Київ) у виступі «Greek Colonization of the
North-Western Black Sea Littoral: New Evidences»
висвітлила проблеми, пов’язані з грецькою ко-
лонізацією Північно-Західного Причор но мор’я
в другій половині VII — на початку VI ст. до н. е.
А. Іванчик (Москва/Бордо) присвятив свою до-
повідь «Lyder im Süd-Phrygien: lin guis tische,
historische und archä ologische Angaben» лінгвіс-
тичному аналізу напису початку V ст. до н. е.,
виявленого під час археологічної розвідки в Ке-
ленах (Апамея у Фрігії). М. Трейстер (Бонн) у
доповіді «Or na ment als Element der Akkulturation
(kom plizierte Rosetten aus sich über lappenden
Kreisen mit der Füllung aus sech sblättrigen Rosetten
im Vorderen Orient und bei den frühen Nomaden
des südlichen Urals)» подав аналіз декору дзер-
кал, знайдених на Південному Уралі в комплек-
сах кінця VI — IV ст. до н. е. О. Бутягін (Санкт-
Петербург) у доповіді «Works of art from the
Bosporan barrows of the 5—4 c. BC as a sign of the
Greek-Barbarian cultural exchange» зробив ви-
сновок, що ювелірні вироби й витвори мистец-
тва з курганних поховань боспорської еліти
були своєрідними предметами культурного об-
міну між аристократією грецьких колоній і вож-
дями варварських племен, наслідком чого було
нове явище — греко-варварська аристократія
Боспору. Х. Салсков Робертс (Копенгаген) зро-
била доповідь «Fe male supports of bronze mirrors
found in the North Pontic region (5th—4th c. BC)
and their possible Mediterranean inspirations», в
якій розглянула знахідки ручок дзеркал у вигля-
ді жіночої фігури, виявлених у Північному
Причорномор’ї в комплексах V—IV ст. до н. е.
Доповідь Ю. Болтрика та О. Фіалко (Київ) «Elite
kurgans as markers of the territorial structure of
Scythia» була націлена на виявлення регіональ-
них центрів Скіфії на основі фіксації курганів
як опорних пунктів просторової структури.
О. Фіалко також виступила з доповіддю «Narrative
and Archaeological Sources about the Amazons», в
якій зіставила писемні та археологічні дані про
легендарних амазонок. М. Сударев (Москва) в
доповіді «Burial rites in the cities of Cimmerian
Bosporus. Between the Greeks and Barbarians (5th—
3rd c. BC)» навів результати аналізу поховально-
го обряду міст Боспору та зазначив, що в IV ст.
до н. е., після об’єднання їх в єдину державу,
з’явилися визначні поховання знаті в курганах.
Їхню подібність до поховань кочової еліти слід
пояснювати високим соціальним статусом. По-
ховання еліти в цей час мають багато спільних
рис по всьому світу, в чому слід вбачати, ймовір-
ніше, «спільну мову» ніж «етнічну спорідне-
ність». Є. Редіна (Одеса) та М. Матієвич (Киши-
нів) виступили з доповіддю «Greeks, Scythians,
Getae: Economic contacts and relations between
the rivers Dniester and the Danube (4th to the 3rd c.
BC)», в якій зазначили, що контакти й конфлік-
ти між грецькими та варварськими суспільства-
ми були основною рушійною силою, що визна-
чала ходу історичних подій у регіоні. В. Морд-
винцева (Сімферополь) у доповіді «Centre and
Periphery in the North Pontic Region (3rd c. BC —
mid-3rd c. AD)» наголосила, що для періоду з ІІІ
до І ст. до н. е. можна припустити наявність у
варварському світі Північного Причорномор’я
трьох великих систем політичних зв’язків (або
світ-систем): 1) південної (еллінізований Крим),
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 140
2) західної (що включає культури Нижнього
Подніпров’я, а також сучасних Болгарії, Руму-
нії та Угорщини) та 3) східної (об’єднує Прику-
бання, нижні Дон і Волгу через степ з кочовим
світом Сибіру та Алтаю, а через Кавказ — з іран-
ським світом Близького Сходу). Після Мітріда-
тових війн Північночорноморський регіон по-
трапив до кола інтересів римської зовнішньої
політики. У цьому сенсі дуже показова поді-
бність елітних поховань І — першої половини
ІІ ст. н. е. по всьому Барбарікуму на околицях
Римської імперії. Розпочалося формування
єдиної світ-системи, яка вперше пов’язала в
одне ціле всю євразійську ойкумену. М. Шоно-
Сладек (Токіо/Кельн) виступила з повідомлен-
ням «Chinesische Lackkäs ten von der Krim (Bericht
über ein ukrainisch-japanisches Restaurie rung s pro-
jekt)», в якому підсумувала проект з реставрації
китайських лакових скриньок з Усть-Аль мін сь-
кого могильника за фінансової підтримки фон-
ду Сумітомо, Японія. В доповіді «A group of Late
Hellenistic articles from the main ridge of the
Crimean mountains: the archaeological evidence of
cultural interactions» Н. Новиченкова (Ялта) по-
казала, що матеріали елліністичного часу свя-
тилища Гурзуфське Сідло демонструють найак-
тивніші зв’язки з Боспорським царством. У до-
повіді «Späthellenistis che Einflüsse in der spät la-
tè nezeitlichen Silber-Kunst Dakiens» Д. Спену
(Бухарест) висловив думку, що конфлікт між
Ри мом і Понтійським царством Мітрідата Єв-
патора в результаті змагання за залучення/пере-
тягування на свій бік політичної та військової
варварської еліти півночі Балканського півост-
рова відбився в реструктуризації сим волічного
вираження статусу місцевої еліти. Ю. Зайцев
(Сімферополь) у доповіді «Nord pontischer Ra um
und Westen in der La Téne Zeit» показав, що ви-
вчення та картографування знахідок, пов’я-
заних за походженням з латенізованими культу-
рами Європи, уможливлює висновок, що рання
група знахідок предметів озброєння (ІІІ — пер-
шої половини ІІ ст. до н. е.) узгоджується з ак-
тивністю кельтів (галатів) у При чор номор’ї, а
пізня (II—I ст. до н. е.) пов’язана з глибокою ла-
тенізацією пізньоскіфської культури. B доповіді
А. Лукашевича (Варшава) «The language of the
walls. Informal in scrip tions as a way of commu ni-
cation in Roman Egypt: evidence from Polish ar-
cha eological research in Egypt» розглянутo деякі
показові приклади графіті, виявлені та/або ви-
вчені автором під час роботи з Польським Цен-
тром cередзем но мор ської aрхе ології в Єгипті.
Д. Журавльов (Москва) презентував доповідь
«Roman Terra Sigillata in the Northern Pontic Area
as a Reflection of Cultural Exchange», в якій рим-
ська Terra Sigillata розглядається як маркер рим-
ської культури. Bсе Причорномор’я було свого
роду єдиним ринком, на якому представлені
аналогічні групи імпортного та місцевого посу-
ду, а динаміка розвитку цього ринку, вочевидь,
залежала від політичної ситуації в регіоні. К. До-
мжальський (Варшава) в доповіді «Terra Sigillata
as a Phe no menon of the Late Hellenistic and Roman
Culture: The Case of Late Antiquity» продовжив
тему розвитку ринку червонолакової кераміки
та його залежності від зовнішньополітичних об-
ставин в епоху пізньої античності. І. Храпунов
(Сімферополь) у доповіді «The Alans in the
Crimea according to Archaeological and Written
Sources» зазначив, що в ІV ст. алани, виходячи з
археологічних даних, активно мігрували з Пів-
нічного Кавказу до Криму, де в середині століт-
тя стали однією з найважливіших складових на-
селення гірських районів і Передгір’я. Т. Сар-
новський (Варшава) та Л. Ковалевська (Сімфе -
ро поль) у доповіді «Archäologie und rö mer ze itli-
che Sprachgrenzen im unteren Dona uraum und im
Norden des Schwarzen Meeres» наголосили на
виникненні в римський час єдиного культурно-
го простору в При чор номор’ї, що складався з
чотирьох культурних кiл (грецький Схід, латин-
сь кий Захід, Барбарікум, степові кочовики).
Саме з цим варіантом римської провінційної
культури вперше познайомилися слов’яни. До-
повідачі відзначили велике значення мов і мов-
них бар’єрів у цих культурних процесах. М. Шма-
удер (Бонн) виступив з доповіддю «Huns, Avars
and Hungarians — A Com pa rative Approach based
on Archaeological Evi den ce», в якій проаналізу-
вав поховання вищого соціального класу, які
особливо добре відображають політичні та куль-
турні зміни в суспільстві, що уможливлює ви-
сновки про макро-регіональну взаємодію між
кочовими імперія ми, Візантією та королівством
Каролінгів. До повідь В. Науменка (Бахчисарай)
«Some key episodes in the history of Taurica in the
Хth and 11th c.: The historic and archaeological
comment» була присвячена декільком ключовим
епізодам історії Таврики — кінця хозарського
періоду в історії Кримського півострова, ролі
Таврики в системі русько-візантійських стосун-
ків у 10 ст., відносинам між Візантією та кочови-
ками в Північночорноморському регіоні.
На Секції постерів молодих вчених були пред-
ставлені такі доповіді: З. Аблякімова (Ялта) «Рe-
dagogical ideas and educational activity of the
Crimean Tatar intellectuals in 20—30th of the 20th
century», Д. Алядінова (Сімферо поль) «Turkish-
Crimean cultural relations at the late 15 — early 16
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 4 141
centuries», А. Артюхова (Одеса) «Die prosodische
Organisation des deut schen politischen Kundge-
bungsdiskurses: am Beis piel der Kundgebung sauf-
tritte während des Mau er falls», І. Архипов (Моск-
ва) «Artefacts in museums vs. artefacts in texts: the
case of ancient Mesopotamian jewellery», А. Вер-
тієнко (Донецьк) «The Thanatological Mytho lo-
gem on the Scythian Antiquities», О. Волошинов
(Бахчисарай) «The Horizontal Stone Slabs as
Gra ve-Marks in the Late Scythian Necropolises of
the South-Western Crimea (3rd c. AD)», О. Гай-
ворон ський (Бахчисарай), К. Кокоріна (Сімфе-
рополь) «The Language and the Cultural Mutual
Interference in the Crimean Multi-Ethnic Com-
munity», Є. Засторожнова (Сімферополь) «First
Archaeological Excavations of the Imperial Ar-
chaeological Commission in South Russia: Exca-
vations of KK Herz in Phanagoria (1859)», Д. Ко-
стромичев (Севастополь) «Romans in Cherso ne-
sos», О. Ліфантій (Київ) «The marks on the
Scy thian bronze arrowheads», В. Масякін (Сім-
ферополь) «Roman Imports in the Burial Rite of
Barbarian Population of the Crimea», Д. Масюта
(Бахчисарай) «Trade Connections of the Barbarian
Population of the South-Western Crimea in Roman
Times (Based on the Amphora Containers)»,
М. Новиченкова (Київ) «Roman military equip-
ment from the Taurica (based on the materials from
the sanctuary Gurzuf Saddle)», К. Новиченкова-
Лукичева (Ялта) «Antique glass from the sanctuary
Gurzuf Saddle», Є. Петракова (Ялта) «Ethno-
cultural specificity of inner word form in verbal
poetic images of New Zealand poetry», Е. Сейда-
лієв (Бахчисарай) «The Influence of a Town on
the Military Culture of Medieval Nomads in Siege
Craft», А. Смокотіна (Сімферополь) «North Af-
rican Amphorae Imported Into Early Byzantine
Bos porus», І. Тесленко (Сімферополь) «The 15th c.
Ceramics of the Taurica. Typology, Chro no logy,
Ori gin, and Distribution», М. Тюрін «The New
Amphora Stamps from Chersonesos and Some
Questions of Hellenistic Onomastics», К. Хелль-
стрем (Берлін) «Latènoid Fibulae in the Northern
Black Sea Steppe. Sign of direct contact with the
Celts or result of the transfer of ideas?», Н. Храпу-
нов (Сімферополь) «Coins in the Cemeteries of
Crimean Barbarians in the Late Roman Period:
the ir chronology, ritual use, and reflection of con-
tacts with Greco-Roman world», М. Шапцев (Сім-
ферополь) «Red slip pottery of the North-Wes tern
Crimea», Т. Шевченко (Київ) «Mystery Cults in
Chersonesos Taurica as a Result of Exchange of
Re ligious Knowledge», І. Шейко (Київ) «The
Lamps of Olbia (6th to 5th c. BC)», О. Шелехань
(Київ) «Chance finds of Scythian swords and dag-
gers in the Dnieper-Donetsk area as an indicator of
external activity of the nomads».
У цій секції проведено конкурс: кращі три
доповіді нагороджувалися стипендією DAAD.
Журі складалося з п’яти професорів, які пред-
ставляли різні галузі лінгвістики та археології:
К. Бохман, Є. Григор’єва, Г. Герке, Г. фон Хес-
берг i М. Ніколаєва. Експерти оцінювали посте-
ри за чотирма критеріями (кожен від 0 до 4 ба-
лів). Критеріями оцінки були: 1) зміст постеру
(наукова новизна результатів, актуальність, тео-
ретичне та/або практичне значення роботи); 2)
наукова активність учасника (виходячи зі змісту
біографії та списку публікацій); 3) знання мови
(оцінювалося за текстом постеру та коротким
інтерв’ю); 4) важливість стажування в Німеччи-
ні для учасника (тема повинна бути пов’язана з
необхідністю проведення досліджень в універ-
ситеті/науково-дослідному інституті в Німеч-
чині). Перше місце посіла доповідь А. Артюхо-
вої, друге — І. Архипова, третє — Т. Шевченко.
Відбувся також Круглий стіл «Гуманітарні на-
уки в сучасному світі. Шляхи виходу з кризи», на
якому обговорювалося два питання: 1) гумані-
тарна освіта в Україні та 2) культурна спадщина
як складова частина державної політики в Укра-
їні. По першій проблемі виступили декан істо-
ричного факультету Таврійського національ-
ного університету О. Герцен і проректор КДУ
О. Пономарьова (Ялта). Серед окреслених ними
актуальних проблем освіти в Україні вони на-
голосили на низькій зарплатні викладачів i від-
сутності підготовки молоді до вищої освіти, ви-
значення мети в отриманні гуманітарної освіти
та зв’язку з майбутньою професійною діяльніс-
тю. Як спосіб виходу з цієї кризи учасники дис-
кусії зазначили необхідність роботи з молоддю
в ранішому віці, виховання активної життєвої
позиції та зміцнення міжнародного співробіт-
ництва. Доповіді з другого питання зробили
перший заступник голови Республіканського
комітету з охорони культурної спадщини АРК
М. Гриненко, перший заступник міністра культу-
ри АРК В. Єриняк, директор Бахчисарайського
історико-культурного заповідника В. Наумен-
ко. Учасники дискусії особливу увагу приділи-
ли охороні культурної спадщини на Південно-
му узбережжі Криму.
У рамках конференції була організована екс-
курсія Ялтою, поїздка на катері Ялта—Алуш-
та—Ялта, відвідини фортеці Фуна пізньосеред-
ньовічного князівства Феодоро та Лівадійсько-
го палацу.
В.І. МОРДВИНЦЕВА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195573 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T01:35:10Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мордвинцева, В.І. 2023-12-05T15:14:12Z 2023-12-05T15:14:12Z 2013 Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства / В.І. Мордвинцева // Археологія. — 2013. — №. 4. — С. 137-141. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195573 Конференція відбулася 20—23 вересня 2012 р. Її профінансував фонд А. фон Гумбольдта (Німеччина), організатором був Кримський філіал Інституту археології НАН України, співорганізаторами — Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь), Кримський гуманітарний університет (м. Ялта), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Алуштинська філія Центрального музею Тавриди. Організаційну підтримку також надали Служба академічних обмінів Німеччини (DAAD), GoetheInstitut (м. Київ), посольство Німеччини в Україні, Уряд АР Крим. У конференції взяли участь 25 Гумбольдт-стипендіатів, 28 вчених і 27 молодих вчених із дев’яти країн: Німеччини (9 вчених), Данії (2), Польщі (5), Росії (10), Туреччини (2), України (48), Молдови, Естонії та Японії (по одному представнику). uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства Мордвинцева, В.І. Хроніка |
| title | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства |
| title_full | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства |
| title_fullStr | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства |
| title_full_unstemmed | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства |
| title_short | Міжнародна конференція "Археологія та лінгвістика в сучасному світі. Обмін знаннями в історії людства |
| title_sort | міжнародна конференція "археологія та лінгвістика в сучасному світі. обмін знаннями в історії людства |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195573 |
| work_keys_str_mv | AT mordvincevaví mížnarodnakonferencíâarheologíâtalíngvístikavsučasnomusvítíobmínznannâmivístoríílûdstva |