Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)

Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)

Подано результати розрахунків кількісних показників надходження об’єму товарів у керамічній тарі (за матеріалами її решток) на Білозерське поселення. Поданы результаты расчетов количественных показателей поступлений античного импорта в амфорах. Они вы­ полнены на основании анализа выборки ножек амфо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2014
1. Verfasser: Нємцев, С.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2014
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195591
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки) / С.О. Нємцев // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 28-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195591
record_format dspace
spelling Нємцев, С.О.
2023-12-05T16:41:25Z
2023-12-05T16:41:25Z
2014
Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки) / С.О. Нємцев // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 28-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195591
Подано результати розрахунків кількісних показників надходження об’єму товарів у керамічній тарі (за матеріалами її решток) на Білозерське поселення.
Поданы результаты расчетов количественных показателей поступлений античного импорта в амфорах. Они вы­ полнены на основании анализа выборки ножек амфор с Белозерского поселения хоры Ольвии (iv — начало iii в. до н. э.). Объем анализируемой выборки — более 800 единиц — позволяет сделать статистически достоверные наблюдения и выводы. Расчеты выполнены для двух вариантов хронологической периодизации. Первый вариант учитывает страти­ графию поселения. Выделяются три фазы: 1) первая половина iv в.; 2) третья четверть iv в.; 3) последняя четверть iv — начало iii вв. до н. э. В третьей четверти iv в. до н. э. объем импорта значительно вырос по сравнению с первой половиной века на 158 %. В последней четверти iv — в начале iii вв. до н. э. поступления сократились и составили в сравнении с первой половиной века 82 %, с третьей четвертью — 52 %. Максимальный уровень по­ ступлений в этом случае приходится на третью четверть iv в. до н. э. Второй вариант ориентирован на качественные перемены, фиксируемые в составе центров­экспортеров в 330­е гг. до н. э. Таким образом, выделяются два периода: поздняя классика и ранний эллинизм. В этом случае наблюдаются различия не в общем количестве поступлений, а лишь в качественном составе, то есть, в том, какую долю рынка занимает продукция центров­экспортеров при переходе от одной фазы к другой. Полученные данные при условии достаточного количества опубликованных наблюдений такого рода могут быть использованы для совершения следующего шага в изучении античной торговли в Северном Причерноморье. Им станет разработка экономико­географического районирования, основанного на количественных показателях поступлений импорта.
presented are the results of calculations of quantitative indexes of arrived ancient Greek import in amphorae. They are made based on the analysis of amphorae stems excerpts from Bilozerka settlement at Olbian chora (the 4th and the begin­ ning of the 3rd c. BC). The volume of excerpts analysed (more than 800 items) allow the author to make statistically reliable observations and conclusions. The calculations are made for two variants of chronological division into periods. in the first variant, the stratigraphy of the settlement is taken into consideration. The three phases are defined: 1) the first half of the 4th c.; 2) the third quarter of the 4th c.; 3) the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC. in the third quarter of the 4th c. BC, the import volume increased 158 % comparing to the first half of the century. at the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC the arrivals seized to 82 % comparing to the first half of the century and to 52 % comparing to its third quarter. The highest level of arrivals in this case falls to the third quarter of the 4th c. BC. The second variant is oriented to the qualitative changes recorded in the composition of centres­exporters in the 330­s BC. as a result, two periods are singled out: the Late Classical and the early hellenistic. in this case observed are the differences not in general number of arrivals, but only in qualitative composition, i.e. in the question which portion in the market does the production of centres­exporters take during the transfer from one phase to another. The data obtained (under the conditions of sufficient number of such kind of observations published) can be used to make the next step in study of ancient Greek trade in the Black sea north region. it will be the development of economic and geographic division into regions based on quantitative indexes of import arrivals.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
Динамика поступления товаров в керамической таре на Белозерское поселение хоры Ольвии (опыт количественного анализа)
Arrival dynamics of products in ceramic containers into Bilozerka settlement at Olbian chora (at attempt of quantitative analysis)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
spellingShingle Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
Нємцев, С.О.
Статті
title_short Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
title_full Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
title_fullStr Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
title_full_unstemmed Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки)
title_sort динаміка надходження товарів у керамічній тарі на білозерське поселення хори ольвії (спроба кількісної оцінки)
author Нємцев, С.О.
author_facet Нємцев, С.О.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Динамика поступления товаров в керамической таре на Белозерское поселение хоры Ольвии (опыт количественного анализа)
Arrival dynamics of products in ceramic containers into Bilozerka settlement at Olbian chora (at attempt of quantitative analysis)
description Подано результати розрахунків кількісних показників надходження об’єму товарів у керамічній тарі (за матеріалами її решток) на Білозерське поселення. Поданы результаты расчетов количественных показателей поступлений античного импорта в амфорах. Они вы­ полнены на основании анализа выборки ножек амфор с Белозерского поселения хоры Ольвии (iv — начало iii в. до н. э.). Объем анализируемой выборки — более 800 единиц — позволяет сделать статистически достоверные наблюдения и выводы. Расчеты выполнены для двух вариантов хронологической периодизации. Первый вариант учитывает страти­ графию поселения. Выделяются три фазы: 1) первая половина iv в.; 2) третья четверть iv в.; 3) последняя четверть iv — начало iii вв. до н. э. В третьей четверти iv в. до н. э. объем импорта значительно вырос по сравнению с первой половиной века на 158 %. В последней четверти iv — в начале iii вв. до н. э. поступления сократились и составили в сравнении с первой половиной века 82 %, с третьей четвертью — 52 %. Максимальный уровень по­ ступлений в этом случае приходится на третью четверть iv в. до н. э. Второй вариант ориентирован на качественные перемены, фиксируемые в составе центров­экспортеров в 330­е гг. до н. э. Таким образом, выделяются два периода: поздняя классика и ранний эллинизм. В этом случае наблюдаются различия не в общем количестве поступлений, а лишь в качественном составе, то есть, в том, какую долю рынка занимает продукция центров­экспортеров при переходе от одной фазы к другой. Полученные данные при условии достаточного количества опубликованных наблюдений такого рода могут быть использованы для совершения следующего шага в изучении античной торговли в Северном Причерноморье. Им станет разработка экономико­географического районирования, основанного на количественных показателях поступлений импорта. presented are the results of calculations of quantitative indexes of arrived ancient Greek import in amphorae. They are made based on the analysis of amphorae stems excerpts from Bilozerka settlement at Olbian chora (the 4th and the begin­ ning of the 3rd c. BC). The volume of excerpts analysed (more than 800 items) allow the author to make statistically reliable observations and conclusions. The calculations are made for two variants of chronological division into periods. in the first variant, the stratigraphy of the settlement is taken into consideration. The three phases are defined: 1) the first half of the 4th c.; 2) the third quarter of the 4th c.; 3) the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC. in the third quarter of the 4th c. BC, the import volume increased 158 % comparing to the first half of the century. at the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC the arrivals seized to 82 % comparing to the first half of the century and to 52 % comparing to its third quarter. The highest level of arrivals in this case falls to the third quarter of the 4th c. BC. The second variant is oriented to the qualitative changes recorded in the composition of centres­exporters in the 330­s BC. as a result, two periods are singled out: the Late Classical and the early hellenistic. in this case observed are the differences not in general number of arrivals, but only in qualitative composition, i.e. in the question which portion in the market does the production of centres­exporters take during the transfer from one phase to another. The data obtained (under the conditions of sufficient number of such kind of observations published) can be used to make the next step in study of ancient Greek trade in the Black sea north region. it will be the development of economic and geographic division into regions based on quantitative indexes of import arrivals.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195591
citation_txt Динаміка надходження товарів у керамічній тарі на Білозерське поселення хори Ольвії (спроба кількісної оцінки) / С.О. Нємцев // Археологія. — 2014. — №. 1. — С. 28-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT nêmcevso dinamíkanadhodžennâtovarívukeramíčníitarínabílozersʹkeposelennâhoriolʹvíísprobakílʹkísnoíocínki
AT nêmcevso dinamikapostupleniâtovarovvkeramičeskoitarenabelozerskoeposeleniehoryolʹviiopytkoličestvennogoanaliza
AT nêmcevso arrivaldynamicsofproductsinceramiccontainersintobilozerkasettlementatolbianchoraatattemptofquantitativeanalysis
first_indexed 2025-11-25T20:32:34Z
last_indexed 2025-11-25T20:32:34Z
_version_ 1850524747781111808
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 28 У першій половині 1980­х рр. І.Б. Брашин­ ський започаткував дослідницьку програму кількісного вивчення античної торгівлі за ма­ теріалами керамічної тари (Брашинский 1984). Але тоді було неможливо реалізувати запро­ понований підхід із залученням клеймованої та неклеймованої тари. Фрагментований ам­ форний матеріал був непридатний для статис­ тичних спостережень через відсутність якісних типологічних і хронологічних класифікацій і низький рівень фіксації в польових умовах. Натомість керамічні клейма вже значний час послідовно фіксували й систематично вводили до наукового обігу, що уможливило їх залучен­ ня до кількісного аналізу. Проте розрахунки розподілу об’ємів товарів, імпортованих у ам­ форах, з опорою на тару з клеймами, не дають пов ної інформації. Очевидно, що частка цент­ рів, які клеймували свою тару, в загальному об­ сязі поставок є меншою. С.О. Нємцев ДИНАМІКА НАДХОДЖеННЯ ТОВАРІВ У КеРАМІЧНІЙ ТАРІ НА БІЛОЗеРСЬКе ПОСеЛеННЯ ХОРИ ОЛЬВІЇ (спроба кількісної оцінки) Подано результати розрахунків кількісних показників надходження об’єму товарів у керамічній тарі (за матеріалами її решток) на Білозерське поселення. К л ю ч о в і с л о в а: антична торгівля, хора Ольвії, амфора, об’єм, показники щільності розподілу об’ємів. За останні 30 років у вивченні амфор досяг­ нуто значних успіхів. Визначено місце вироб­ ни ц тва кількох серій амфор, які раніше відно­ сили до невизначених центрів, розроблено де­ тальні типологічні та хронологічні схеми цілих форм амфор, простежено еволюцію типів­ стандартів основних центрів­експортерів, опуб­ ліковано низ ку закритих комплексів, які місти­ ли амфор ну тару (Монахов 1999; 2003). Ці до­ сягнення уможливили використання масового профільного амфорного матеріалу як джерела для кількісної оцінки торгівельних потоків. Нині слід випрацювати єдині критерії обробки та публікації добірок масового амфорного мате­ ріалу, як це, приміром, робиться в галузі кера­ мічної епіграфіки. Єдині критерії уможливлять залучення даних з різних пам’яток для розра­ хунків розподілу об’ємів у часі та просторі. Тут подано перші результати кількісного розподілу об’ємів товарів у керамічній тарі для Білозер­ ського поселення (початок iv — початок iii ст. до н. е.), що відкриє шлях для подальшого вико­ ристання цих даних.© С.О. НЄМЦЕВ, 2014 O.M. Zahorodnia aBOuT The purpOse OF One OF BOne TOOLs CaTeGOries FrOM KarTaMysh The assemblage of sources related with metal production from the excavations at the Late Bronze age sites in Kartamysh archaeological micro region in Donbas poses critically the problem of the purpose of bone tools in this field. Because of similarity between the half­finished ribs they were referred either to tanning, or to extraction of ore industries. in order to determine their functions based on trasological method, three groups of tools were analysed: 1) made of ribs; 2) of flat bones (scapulas, lower jaws), and 3) of long bones. study of worn traces on them showed that they could appear after fine material impact and after tool’s friction upon a soft material (skin, leather). it is emphasized that an experimental research of such tools, for instance made of ribs, showed their absolute ineffectiveness as diggers for ore extraction, as well as in process of reducing the ore pieces to fragments in water on the skin. however, comparison of worn traces on experimental and ancient bone tools showed that they were used for mixing in the process of copper ore gravity (water) separation. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 29 Білозерське поселення розміщено на пів­ денний схід від с. Дніпровське Білозерсько­ го р­ну Херсонської обл. Раніше тут протіка­ ла р. Корабелка (одна з проток в пониззі пра­ вого берега Дніпра). Пам’ятка відома з кінця XiX ст., але систематичні розкопки достатньо великої площі розпочато в 1991 р. експедиці­ єю Херсонського краєзнавчого музею. Вони продовжуються від 1998 р. понині (з перерва­ ми) експедицією Херсонського державного університету під керівництвом В.П. Билкової. Площа пам’ятки в умовних межах становить приблизно 2,0 га. На основному розкопі iv від­ крито приблизно 4 тис. м2, тобто близько 1/5 поселення (Былкова 2008). Методика та джерела. Першочерговою проб­ лемою, яка потребує вирішення при реаліза­ ції кількісного дослідження античної торгів­ лі за рештками керамічної тари, є датування, себто визначення хронології етапів, у межах яких здійснюється аналіз. Проблема широко­ го або вузького датування залежить від мож­ ливостей наявних типологічних схем. Зручні­ ші для роботи періодизації, поділені на фази (етапи) з якомога вужчими датами. В роботах Г.А. Ломтадзе, В.І. Каца, О.В. Кузнєцової міні­ мальна тривалість хронологічного етапу стано­ вить чверть століття, хоча частіше використо­ вуються третина чи навіть половина століття. Наш власний досвід роботи над типологічни­ ми та хронологічними схемами ніжок амфор основних центрів виробництва (Хіосу, Гера­ клеї, Менди, Синопи, Пепарету, Фасосу) по­ казав можливість датувати їх у доволі вузьких межах (Немцев 2012; 2013). У результаті роботи, націленої на розробку синхроністичної схеми побутування розмір­ них груп ніжок амфор за доби пізньої класи­ ки — раннього еллінізму, була встановлена ко­ реляція розмірних груп ніжок амфор (Хіосу, Гераклеї, Менди, Синопи, Пепарету, Фасосу) в межах шести хронологічних діапазонів. Мате­ ріал будемо розподіляти за отриманими таким чином шістьма хронологічними періодами: пізня перша чверть, рання друга чверть, пізня друга чверть, рання третя чверть, пізня третя чверть, четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Ці періоди отримані шляхом синхроні­ зації розмірних груп ніжок амфор різних цен­ трів виробництва. Попередні результати опуб­ ліковано (Былкова, Немцев 2013). Для розрахунків скористаємося формула­ ми двох основних показників — абсолютною та відносною щільністю розподілу об’ємів, за­ пропонованими В.І. Кацем (Кац 2007, с. 361). Fa i = n i / h i x V (1), де Fa i — абсолютна щільність розподілу об’ємів; n i — частота інтервалу і; h i — розмір інтервалу і; V — середній об’єм інтервалу і. Fo i = q i / h i x V (2), де Fo i — відносна щільність розподілу об’ємів; q i — частота інтервалу і; h i — розмір інтервалу і; V — середній об’єм інтервалу і. q i = n i / m i (3), де q i — частота інтервалу і; n i — частота інтерва­ лу і; m i — об’єм добірки. Значення відносної щільності розподілу об’ємів використовується для порівняння до­ бірок різного об’єму, що уможливлює порів­ няння динаміки надходження тари з одного центру на різні поселення. Абсолютна щіль­ ність розподілу об’ємів необхідна для розра­ хунку частки продукції певного центру в су­ марному об’ємі за певний період. Добірка з Білозерського поселення склада­ ється з 809 ніжок амфор, що повністю вціліли. Вони зберігаються в Херсонському обласному краєзнавчому музеї (ХКМ) і музеї Херсонсько­ го державного університету (фонди археоло­ гічної лабораторії). Це колекції ХКМ за 1984 р. (№ колекції а­7130), 1987 р. (а­7902), 1988 р. (а­8545), 1989 р. (а­8928), 1991 р. (а­8938), 1992 р. (а­8953), 1995 р. (а­9101), 1997 р. (а­9126) і музею Херсонського державного університе­ ту з розкопок 1998, 1999, 2001—2007, 2009 та 2010 рр. 1 Зробимо кілька методичних зауважень. Три ­ валість (h i ) перших п’яти хронологічних періо­ дів умовно становить 12,5 років (умовна поло­ вина чверті століття), шостого — 35 років. Якщо ніжка належить до розмірної групи, яка входить до складу двох періодів, тоді для кожного з них як значення частоти зараховуємо по 0,5. Загалом на Білозерському поселенні пред­ ставлена тара таких центрів. Тара з о. Хіос — зафіксовано 182 цілі ніжки амфор. Для всіх періодів середній об’єм амфо­ ри Хіосу становить 21 л. Результати розрахун­ ків наведено в табл. 1. До добірки ввійшло 167 ніжок амфор Гера­ клеї — з них 46 походять від біконічних амфор, для яких нині немає типологічних і хронологіч­ них напрацювань. Тож розподіл ніжок біконіч­ 1 Висловлюю подяку керівнику розкопок В.П. Бил­ ковій за надану можливість скористатися матеріалом і М.І. Абікуловій, І.Ю. Самойленко й А.І. Лопу­ шинському за допомогу в роботі з матеріалом. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 30 них амфор за хронологічними періодами було здійснено пропорційно до відносної щільності розподілу об’єму, розрахованої на підставі роз­ поділу решти ніжок (табл. 2). Тара Синопи представлена 53 ніжками. Від­ значимо відсутність ніжок амфор найраніших серій, які датуються межею першої та другої чверті iv ст. до н. е. Результати розрахунків на­ ведено в табл. 3. Продукція керамічних майсте­ рень Менди в нашій добірці представлена 76 ніжками амфор (табл. 4), Фасосу — 35 ніжками (табл. 5), Пепарету — 12 ніжками (табл. 6). Тепер перейдемо до центрів, ніжки амфор яких поки що не можемо достатньо вузько датувати. Розпочнемо з так зв. тари Псевдо­ Херсонеса. Цю серію нещодавно виділили С.Ю. Монахов та О.В. Кузнєцова та визна ­ чили її хронологію в діапазоні 380—320­і рр. до н. е. (Монахов, Кузнецова 2009), що відпо­ відає першим п’яти фазам нашої періодиза­ ції. Тара цього «центру» представлена 44 ніж­ ками. Середній об’єм розраховано як середнє арифметичне об’ємів амфор за доступною для вимірів добіркою (Монахов, Кузнецова 2009, табл. 1) і становить 27 л. Наступна серія амфор — типу Муригіоль, представлена в добірці 16 ніжками, хроноло­ гія яких, на думку С.Ю. Монахова, обмежуєть­ ся першою половиною iv ст. до н. е. (Мона­ хов 2001, с. 79—80). С.В. Полін за матеріалами Олександропольського кургану пропонує по­ довжити період їх побутування на третю чверть (Бидзиля, Полин 2012). Для наших розрахун­ ків різниця не дуже значна, тож ми зупинимо­ ся на більш поширеній хронології С.Ю. Мона­ хова, яка відповідає першим трьом етапам на­ шої періодизації. Середній об’єм амфор типу Муригіоль становить 5,5 л. Продукція керамічних майстерень Херсо­ неса представлена вісьмома ніжками. Після виділення в окрему групу ранніх серій херсо­ неської тари i­a­1 і i­a­2 початок виробниц­ тва тари цього центру відносять до межі третьої та останньої чверті iv ст. до н. е. (близько 325 р. до н. е.). Це відповідає шостому періоду нашої періодизації. Середній об’єм таких амфор ста­ новить 13,5 л. Тара Еріфр (Еритреї) теж представлена вісь­ мома ніжками. Масовий імпорт звідси до пів­ нічного узбережжя Чорного моря розпочав­ ся з остатньої третини iv ст. до н. е. (Монахов 2012, с. 122), що відповідає двом останнім фа­ зам нашої періодизації. Середній об’єм амфо­ ри — 21,86 л. Тара Косу — маємо 19 ніжок. Використан­ ня амфор розпочалося в останній третині iv ст. до н. е., що відповідає двом останнім фазам на­ шої періодизації. Середній об’єм амфори — 30 л. До тари Кніду віднесено 66 ніжок, які хро­ нологічно можна поділити на кілька груп. Найранішими є вісім ніжок, які візуально за складом керамічного тіста тотожні амфорам з клеймом ΠΑΘ на ручках. Їхню хронологію можна обмежити ранньою третьою чвертю iv ст. до н. е. Середній об’єм амфори — 29,55 л (Кац 2007, с. 223). Наступна група складаєть­ ся з 27 ніжок, які за керамічним тістом подіб­ ні до амфор з клеймом «прора». В.І. Кац датує ці клейма в межах, що співпадають з п’ятою фазою нашої періодизації (пізня третя чверть iv ст. до н. е.). Середній об’єм амфори — 32 л (Кац 2007, с. 222). Завершує цей ряд добірка з 31 ніжки, датована шостою фазою нашої пе­ ріодизації, яка може бути співвіднесена з ва­ ріантом ii­В цілих форм, за С.Ю. Монаховим (Монахов 2003, с. 106—107). Середній об’єм їх 34,45 л. Таким чином, на долю амфор тих центрів, які ми можемо залучити до розрахунків, при­ падає 683 ніжки — 84,4 % добірки. Ми не маємо змоги розподілити за дріб­ ними хронологічними фазами весь матері­ ал, тож доведеться обмежитися розрахунками для ширших часових проміжків. Для отриман­ Таблиця 1. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Хіосу Період Кількісні показники Пізня перша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня друга чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня третя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 V 21,00 21,00 21,00 21,00 21,00 21,00 n i 14,0 27,0 43,5 19,5 35,0 43,0 182,0 Fo i 0,1292 0,2492 0,4015 0,1800 0,3231 0,1418 Fa i 23,52 45,36 73,08 32,76 58,8 25,8 259,32 % 9,07 17,49 28,18 12,63 22,67 9,95 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 31 ня ближчих до реальності результатів вважає­ мо за необхідне залучити до розрахунків і ніж­ ки амфор, центр виробництва яких не визна­ чено. Для цього пропонуємо розподіляти їх за хронологічними періодами, припускаючи їх рівномірне надходження. А за середній об’єм амфори невідомого центру виробництва візь­ мемо середнє арифметичне стандартів інших центрів зі значенням 9 л. Результати аналізу за етапами (перша мо­ дель періодизації). Для кількісної характерис­ тики надходження товарів на Білозерське по­ селення організуємо матеріал за етапами, орі­ єнтуючись на хронологію будівельних періодів пам’ятки. За її стратиграфією виділяються такі дати — середина iv ст. та 315/310 рр. до н. е. (Былкова 2008; Былкова, Немцев 2013). Від­ повідно, отримуємо три етапи (перша модель періодизації): перший етап охоплює перші три фази нашої періодизації, другий — четверту та п’яту фази, третій — шосту фазу. На першому етапі (пізня перша — друга чверть iv ст. до н. е.) провідну позицію з част­ кою 39,09 % (від суми значень абсолютної щільності розподілу об’ємів за період) займає продукція Хіосу, друге місце — тара Псевдо­ Херсонеса, на яку припадає 15,77 %, третє — Гераклея з показником 10,43 %, четверте, не набагато їй поступаючись, — Менда (9,55 %). Далі йдуть Синопа (6,29 %), Фасос (5,82 %), амфори типу Муригіоль (1,94 %) і Пепарет (1,5 %). На долю невідомих центрів припадає 9,61 % (табл. 7; рис. 1, А). На другому етапі (третя чверть iv ст. до н. е.) картина дещо змінилася. Хіос теж займає пер­ шу позицію (23,91 %), а другу — Кнід (22,5 %), Таблиця 2. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Гераклеї Період Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня дру­ га чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 V 9,32 8,33 7,17 6,78 5,44 4,40 n i 9,5 18,0 29,5 40,0 26,0 44,0 167,0 Fo i 0,0448 0,0752 0,1048 0,1364 0,0679 0,0346 Fa i 7,08 11,84 16,73 21,67 11,41 5,71 74,45 % 9,51 15,90 22,47 29,12 15,33 7,66 Таблиця 3. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Синопи Період Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання дру­ га чверть iv ст. до н. е. Пізня дру­ га чверть iv ст. до н. е. Рання тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Пізня тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 v 21,89 18,61 18,61 15,76 17,51 19,26 n i 5,5 9,0 10,5 16,0 12,0 53,0 Fo i 0,1545 0,2528 0,2498 0,4229 0,1246 Fa i 8,19 13,40 15,63 23,82 6,60 % 12,11 19,81 23,11 35,22 9,76 Таблиця 4. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Менди Період Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання дру­ га чверть iv ст. до н. е. Пізня дру­ га чверть iv ст. до н. е. Рання тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Пізня тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 v 18,05 15,09 15,09 13,12 13,12 n i 1,0 18,0 8,0 30,0 16,0 73,0 Fo i 0,0198 0,2977 0,1323 0,4313 0,2300 Fa i 1,44 21,73 9,66 31,49 16,79 % 1,78 26,79 11,91 38,82 20,70 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 32 Таблиця 5. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Фасосу Період Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання дру­ га чверть iv ст. до н. е. Пізня дру­ га чверть iv ст. до н. е. Рання тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Пізня тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 v 11,76 9,09 9,09 7,38 7,38 10,72 n i 5,0 7,0 14,5 4,5 3,0 1,0 35,0 Fo i 0,1344 0,1454 0,3013 0,0759 0,0506 0,0245 Fa i 4,70 5,09 10,54 2,66 1,77 0,31 25,07 % 18,76 20,30 42,05 10,60 7,06 1,22 Таблиця 6. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у тарі Пепарету Період Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання дру­ га чверть iv ст. до н. е. Пізня дру­ га чверть iv ст. до н. е. Рання тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Пізня тре­ тя чверть iv ст. до н. е. Четверта чверть iv — початок iii ст. до н. е. Σ h i 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 35,0 v 16,95 16,95 16,95 14,76 14,76 n i 1,0 1,5 1,5 4,0 4,0 12,0 Fo i 0,1130 0,1695 0,1695 0,3936 0,3936 Fa i 1,36 2,03 2,03 4,72 4,72 14,87 % 9,12 13,68 13,68 31,76 31,76 Рис. 1. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у керамічній тарі. Перша модель розрахунків, етапи: А — перший; Б — другий; В — третій ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 33 на третьому місці опинилася Менда зі зрос­ танням її частки до 12,61 %. На четвертій схо­ динці — Псевдо­Херсонес, частка якого змен­ шилася до 9,88 %. Показник Синопи зріс до 9,21 %. Продукція Гераклеї становить 8,15 %. На ринку з’явилася продукція Косу, що охоп­ лює 3,13 %. Пепарет займає 2,47 % ринку. По­ казники Фасосу скоротилися до 1,15 %. Частка ще одного нового контрагента — Еріфр — скла­ ла 0,92 %. На тару невідомих центрів припало 6,07 % (табл. 7; рис. 1, Б). На третьому етапі (остання чверть iv — по­ чаток iii ст. до н. е.) на першу позицію, займа­ ючи майже третину (30,76 %) ринку, вийшов Кнід. Продукція Хіосу зросла до 26,0 %. Кос з показником 12,1 % посідає третю позицію, Синопа (6,65 %) — четверту сходинку. На Ге­ раклею припадає 5,54 %, на Еріфр — 3,78 %, на Херсонес — 3,12 %. Фасос з тотальним скоро­ ченням власного імпорту займає 0,32 % ринку. На долю невідомих центрів припадає 11,73 % (табл. 7; рис. 1, В). Результати аналізу за періодами (друга мо­ дель періодизації). Якщо матеріали другого ета­ пу (першої моделі періодизації) розподілити між першим і третім і відповідним чином пе­ регрупувати матеріали, отримаємо можливість охарактеризувати торгівельну ситуацію за доби пізньої класики та раннього еллінізму (дру­ га модель періодизації). Таке порівняння на­ дає змогу проілюструвати зміни в економічній ситуації, спричинені, вірогідно, історичними подіями в Східному Середземномор’ї. Хроно­ логія періодів: пізня класика (перші дві трети­ ни iv ст. до н. е.) охоплює перші чотири фази синхроністичної схеми побутування розмір­ них груп ніжок амфор нашої періодизації; ран­ ній еллінізм, а для Білозерського поселення це остання третина iv — початок iii ст. до н. е., — останні дві фази нашої періодизації. Для доби пізньої класики отримано такі ре­ зультати: Хіос — 33,3 %, Псевдо­Херсонес — 14,42 %, Менда — 13,33 %, Гераклея — 11,61 %, Синопа — 7,14 %, Фасос — 4,41 %, Кнід — 3,61 %, Пепарет — 2,0 %, Муригіоль — 1,34 %, невідомі центри — 8,87 % (табл. 7; рис. 2, А). Доба раннього еллінізму характеризується такими результатами: Кнід — 30,27 %, Хіос — 25,73 %, Кос — 8,96 %, Синопа — 8,08 %, Ге­ раклея — 5,22 %, Псевдо­Херсонес — 3,82 %, Менда — 3,3 %, Еріфр — 2,75 %, Херсонес — 1,69 %, Пепарет — 0,93 %, Фасос — 0,57 %, не­ відомі центри — 8,68 % (табл. 7; рис. 2, Б). Зіставлення показників Білозерського посе­ лення з іншими даними. Отримані результати є числовою характеристикою динаміки імпор­ ту товарів у керамічній тарі на Білозерське по­ селення. Ними можна скористатися для по­ рівняння з даними інших пам’яток, що знач­ но розширить наші уявлення щодо античної торгівлі в Північному Причорномор’ї. Для по­ рівняння візьмемо дані розрахунків, викона­ них Г.А. Ломтадзе за подібним алгоритмом для низки сільських поселень Європейського Бос­ пору та Пантикапею (Ломтадзе, Масленников 2004). Процедура порівняння проста. Числові значення частки об’ємів кожного центру в пев­ ному періоді виступають як кількісні значен­ Рис. 2. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у керамічній тарі. Друга модель розрахунків: А — доба пізньої кла­ сики; Б — доба раннього еллінізму ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 34 Таблиця 7. Розподіл амфорних матеріалів і значень щільності розподілу за періодами Ц ен тр М од ел ь Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня друга чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня третя чверть iv ст. до н. е. Остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. Х іо с 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 21,00 21,00 21,00 n i 84,5 54,5 43,0 Fo i 0,2600 0,2515 0,1418 Fa i 47,32 45,78 25,80 % 96,75 56,36 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 21,00 21,00 n i 104,0 78,0 Fo i 0,2400 0,1895 Fa i 43,68 34,48 Г ер ак ле я 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 8,30 5,91 4,37 n i 57 66,0 44,0 Fo i 0,0755 0,0934 0,0329 Fa i 123,67 35,21 % 12,62 15,60 5,49 2­ а м од ел ь h i 50 47,5 v 7,85 4,75 n i 97,0 70,0 Fo i 0,0912 0,0419 Fa i 15,23 7,00 М ен да 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 16,06 13,12 n i 27,0 46,0 Fo i 0,1584 0,3307 0,0000 Fa i 11,56 24,14 0,00 % 208,77 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 15,33 13,12 n i 57,0 16,0 Fo i 0,2394 0,0605 Fa i 17,48 4,42 С и н оп а 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 19,70 16,63 19,26 n i 14,5 26,5 12,0 Fo i 0,1437 0,3326 0,1246 Fa i 7,62 17,63 6,60 % 231,42 37,46 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 18,71 18,38 n i 25,0 28,0 Fo i 0,1765 0,2044 Fa i 9,36 10,83 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 35 Ф ас ос 1­ а м од ел ь h i 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 v 37,5 25,0 35,0 n i 9,98 7,38 10,72 Fo i 26,5 7,5 1,0 Fa i 0,2015 0,0633 0,0088 % 7,05 2,21 0,31 h i 31,39 13,83 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 9,33 9,05 n i 31,0 4,0 Fo i 0,1653 0,0218 Fa i 5,78 0,76 П еп ар ет 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 16,95 14,76 n i 4,0 8,0 Fo i 0,1507 0,3936 0,0000 Fa i 1,81 4,72 0,00 % 261,24 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 16,40 14,76 n i 8,0 4,0 Fo i 0,2187 0,1036 Fa i 2,62 1,24 К н ід 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 30,77 34,45 n i 35,0 31,0 Fo i 0,0000 0,6527 0,4623 Fa i 0,00 43,08 30,51 % 70,83 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 29,55 33,22 n i 8,0 58,0 Fo i 0,0716 0,6146 Fa i 4,73 40,56 П се вд о­ Х ер со н ес 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 27,01 27,01 n i 26,5 17,5 Fo i 0,4338 0,4297 0,0000 Fa i 19,09 18,91 0,00 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 27,01 27,01 n i 35,0 9,0 Fo i 0,4297 0,1163 Fa i 18,91 5,12 Ц ен тр М од ел ь Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня друга чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня третя чверть iv ст. до н. е. Остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 36 К ос 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 30,00 30,00 n i 5,0 14,0 Fo i 0,0000 0,3158 0,6316 Fa i 0,00 6,00 12,00 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 30,00 n i 19 Fo i 0,0000 0,6316 Fa i 0,00 12,00 М ур и гі ол ь 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 5,50 n i 16,0 Fo i 0,1467 0,0000 0,0000 Fa i 2,35 0,00 0,00 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 5,50 n i 16,0 Fo i 0,1100 0,0000 Fa i 1,76 0,00 Х ер со н ес 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 13,50 n i 8,0 Fo i 0,0000 0,0000 0,3857 Fa i 0,00 0,00 3,09 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 13,50 n i 8,0 Fo i 0,0000 0,2842 Fa i 0,00 2,27 Е рі ф ри 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 21,86 21,86 n i 2,0 6,0 Fo i 0,0000 0,2186 0,4684 Fa i 0,00 1,75 3,75 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 21,86 n i 8,0 Fo i 0,0000 0,4602 Fa i 0,00 3,68 н /ц 1­ а м од ел ь 387—375 375—363 362—350 350—338 337—325 325—290 h i 37,5 25,0 35,0 v 9,00 9,00 9,00 n i 48,0 32,0 45,0 Fo i 0,0923 0,0923 0,0923 Fa i 11,63 11,63 11,63 Ц ен тр М од ел ь Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня друга чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня третя чверть iv ст. до н. е. Остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 37 н /ц 2­ а м од ел ь h i 50,0 47,5 v 9,00 9,00 n i 65,0 61,0 Fo i 0,0923 0,0923 Fa i 11,63 11,63 Ц ен тр М од ел ь Кількісні показники Пізня пер­ ша чверть iv ст. до н. е. Рання друга чверть iv ст. до н. е. Пізня друга чверть iv ст. до н. е. Рання третя чверть iv ст. до н. е. Пізня третя чверть iv ст. до н. е. Остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. ня ознак, до яких ми застосовуємо метод обра­ хунку евклідової відстані. Г.А. Ломтадзе виді­ ляє для розрахунків три періоди: перша чверть iv ст., друга—третя чверті iv ст. та остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. Відповідно до них було перераховано дані Білозерського поселення. Кількісні показники представлено в табл. 8—10 і на рис. 3. За розрахунками евклідової відстані ма- теріали першого періоду (перша чверть iv ст. до н. е.) представлені на трьох пам’ятках — Пантикапей, Білозерське поселення (перша фаза) та Генеральське­Західне. Отримані ре­ зультати свідчать, що в першій чверті iv ст. до н. е. Білозерське поселення та Генеральське­ Західне становлять одну групу, яка суттєво від­ Таблиця 8. Розподіл об’ємів товарів на пам’ятках (%). Перша чверть IV ст. до н. е. Центр Пам’ятка Гераклея Фасос Менда Хіос Муригіоль Білозерка 19,3 12,8 3,9 64,0 Пантикапей 11,0 35,0 27,0 25,0 2,0 Генеральське­Західне 17,0 7,0 20,0 56,0 Таблиця 9. Розподіл об’ємів товарів на пам’ятках (%). Друга—третя чверті IV ст. до н. е. Центр Пам’ятка Гера­ клея Фасос Менда Хіос Мури­ гіоль Пепарет (Ікос) Си­ нопа Кнід Кол­ хіда Соло­ ха i Еріф­ ри Білозерка 9,8 3,0 12,8 33,0 0,8 2,4/15,0 9,0 13,6 0,6 Пантикапей 14,0 37,0 14,0 2,0 11,0 17,0 5,0 Генеральське­ Західне 17,0 14,0 11,0 5,0 10,0 32,0 11,0 Південно­ західний схил 23,7 10,3 12,4 7,2 1,0 15,4 30,0 Пустельний берег ii 16,0 4,0 24,0 15,0 41,0 Таблиця 10. Розподіл об’ємів товарів на пам’ятках (%). Остання чверть IV — початок III ст. до н. е. Центр Пам’ятка Гера­ клея Фасос Хіос Синопа Кнід Кос Херсо­ нес Еріф­ рій Колхі­ да Амас­ три Білозерка 6,0 0,3 28,4 7,3 33,5 17,9 2,5 4,1 Пантикапей 4,0 5,0 2,0 375,0 27,0 15,0 4,0 6,0 Генеральське­ Західне 2,0 1,0 1,0 54,0 16,0 19,0 6,0 1,0 Південно­ західний схил 2,0 5,0 2,0 42,0 18,0 15,0 13,0 3,0 Пустельний берег ii 14,0 7,0 7,0 58,0 14,0 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 38 Рис. 3. Розподіл об’ємів товарів, імпортованих у керамічній тарі, на пам’ятках: а — перша чверть iv ст.; б — друга— третя чверті iv ст.; в — остання чверть iv — початок iii ст. до н. е. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 39 Былкова В.П. Белозерское поселение в контексте синхронных археологических памятников // Проблемы архео­ логии Восточной Европы. — Харьков, 2008. — С. 56—64. Былкова В.П., Немцев С.О. Закрытые комплексы Белозерского поселения: проблемы синхронизации античной керамики // БФ. — 2013. — С. 644—651. Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. — К., 2012. Брашинский И.Б. Методы исследования античной торговли (на примере Северного Причерноморья). — Л., 1984. Кац В.И. Греческие керамические клейма эпохи классики и эллинизма (опыт комплексного изучения). — Сим­ ферополь; Керчь, 2007. Ломтадзе Г.А., Масленников А.А. К реконструкции торгово­экономической ситуации на хоре европейского Бос­ пора // ПИФК. — 2004. — 14. — С. 142—161. Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Комплексы керамической тары vii—ii вв. до н. э. — Саратов, 1999. Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведущих центров­экспортеров товаров в керамической таре: каталог­определитель. — М.; Саратов, 2003. Монахов С.Ю. Амфоры малоазийских Эрифр v—ii вв. до н. э.: дополнение к классификации // Древности Север­ ного Причерноморья iii—ii вв. до н. э. — Тирасполь, 2012. — С. 111—124. Монахов С.Ю., Кузнецова Е.В. Об одной серии амфор неустановленного дорийского центра iv в. до н. э. (бывшие «боспорские» или «раннехерсонесские») // Международные отношения в бассейне Черного моря в скифо­ античное и хазарское время. — Ростов­на­Дону, 2009. — С. 148—161. різняється від Пантикапею. Вірогідно, в цьо­ му випадку ми фіксуємо розбіжності між урба­ ністичним центром і сільською округою. Адже показникам Пантикапею протистоїть не тіль­ ки торгівельна ситуація, що склалася на по­ селенні хори Ольвії, а й на пам’ятках власної сільської округи (табл. 8; рис. 3, а). Для другого періоду (друга—третя чверті iv ст. до н. е.) є дані з п’яти пам’яток — Пантикапею та поселень Білозерське (фази 2—5), Гене раль­ ське­Західне, Південно­західний схил і Пус­ тельний берег ii. Кластерний аналіз отриманої матриці даних показав, що поселення Гене ра­ ль ське­Західне, Південно­західний схил і Пус­ тельний берег ii становлять одну групу, а Пан­ тикапей і Білозерське поселення — стоять окремо (табл. 9; рис. 3, б). Третій період (остання чверть iv — поча­ ток iii ст. до н. е.) представлений тими само пам’ятками. В результаті кластерного аналі­ зу даних пам’ятки об’єднались у дві групи: на­ селені пункти Боспору та окремо Білозерське поселення. Результати таких порівнянь дуже цікаві й перспективні за умови залучення біль­ шої кількості даних (табл. 10; рис. 3, в). Висновки. Головним результатом нашої ро­ боти є отримання числових даних, які харак­ теризують динаміку надходження товарів у ке­ рамічній тарі на Білозерське поселення. Зо­ крема, встановлено, що в третій чверті iv ст. до н. е. обсяги ввезення продукції суттєво зрос­ ли та порівняно з першою половиною століття склали 158 %. В останню чверть iv — на по­ чатку iii ст. до н. е. надходження скоротили­ ся та склали порівняно з першою половиною століття 82 %, а порівняно з третьою чвертю — 52 %. Таким чином, максимальна інтенсив­ ність надходження товарів припадає на третю чверть iv ст. до н. е. Зіставлення кількісних показників для доби пізньої класики та раннього еллінізму виявило майже однакову інтенсивність надходження то­ варів у керамічній тарі. Різниця між цими періо­ дами полягає лише в списку центрів­експортерів та їхній частці на ринку. Так, характерною ри­ сою доби пізньої класики є домінування на рин­ ку продукції Хіосу (33 %), далі йдуть Псевдо­ Херсонес і Менда, які сумарно займають трохи меншу частку ринку 27,7 % (14,4 % і 13,3 %, від­ повідно). Частка решти центрів, окрім Гераклеї (11,6 %), не перевищує 10 %. За доби раннього еллінізму виділяється два центри, які сумарно займали 56 % ринку: Кнід — 30,2 %, Хіос — 25,7 %. Жоден інший центр не займав більше 10 % ринку. Об’єми продукції Менди, Фасосу та Псевдо­Херсонеса, які на ранньому етапі посідали помітне місце, знач­ но скоротилися на пізньому, для Кніду ж нав­ паки — зросли. На пізньому етапі з’являється тара нових центрів: Косу, Херсонеса та Еріфр. Цікаво зазначити, що ніша на ринку, яку зай­ мали причорноморські центри (Гераклея, Си­ нопа та Херсонес), лишалася сталою протягом обох періодів: 18,5 % пізня класика та 17,0 % ранній еллінізм. Отримані данні за умови накопичення до­ статньої кількості подібних спостережень мо­ жуть бути використані для здійснення на­ ступного кроку у вивченні античної торгівлі в Північному Причорномор’ї, проведенні еко­ номіко­географічного районування, базовано­ го на кількісних показниках. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 1 40 Немцев С.О. К проблеме хронологической классификации «колпачковых» ножек амфор Хиоса iv в. до н. э. // БИ. — 2012. — XXvi. — С. 255—275. Нємцев С.О. Можливості метрологічного аналізу амфорного матеріалу для побудови хронології на прикладі колек­ ції з поселення Кателине 1 // Археологія. — 2013. — № 2. — С. 83—100. Надійшла 19.03.2013 С.О. Немцев ДИНАМИКА ПОСТУПЛЕНИЯ ТОВАРОВ В КЕРАМИЧЕСКОЙ ТАРЕ НА БЕЛОЗЕРСКОЕ ПОСЕЛЕНИЕ ХОРЫ ОЛьВИИ (опыт количественного анализа) Поданы результаты расчетов количественных показателей поступлений античного импорта в амфорах. Они вы­ полнены на основании анализа выборки ножек амфор с Белозерского поселения хоры Ольвии (iv — начало iii в. до н. э.). Объем анализируемой выборки — более 800 единиц — позволяет сделать статистически достоверные наблюдения и выводы. Расчеты выполнены для двух вариантов хронологической периодизации. Первый вариант учитывает страти­ графию поселения. Выделяются три фазы: 1) первая половина iv в.; 2) третья четверть iv в.; 3) последняя четверть iv — начало iii вв. до н. э. В третьей четверти iv в. до н. э. объем импорта значительно вырос по сравнению с первой половиной века на 158 %. В последней четверти iv — в начале iii вв. до н. э. поступления сократились и составили в сравнении с первой половиной века 82 %, с третьей четвертью — 52 %. Максимальный уровень по­ ступлений в этом случае приходится на третью четверть iv в. до н. э. Второй вариант ориентирован на качественные перемены, фиксируемые в составе центров­экспортеров в 330­е гг. до н. э. Таким образом, выделяются два периода: поздняя классика и ранний эллинизм. В этом случае наблюдаются различия не в общем количестве поступлений, а лишь в качественном составе, то есть, в том, какую долю рынка занимает продукция центров­экспортеров при переходе от одной фазы к другой. Полученные данные при условии достаточного количества опубликованных наблюдений такого рода могут быть использованы для совершения следующего шага в изучении античной торговли в Северном Причерно морье. Им станет разработка экономико­географического районирования, основанного на количественных показателях поступлений импорта. S.O. Nemtsev arrivaL DynaMiCs OF prODuCTs in CeraMiC COnTainers inTO BiLOZerKa seTTLeMenT aT OLBian ChOra (at attempt of quantitative analysis) presented are the results of calculations of quantitative indexes of arrived ancient Greek import in amphorae. They are made based on the analysis of amphorae stems excerpts from Bilozerka settlement at Olbian chora (the 4th and the begin­ ning of the 3rd c. BC). The volume of excerpts analysed (more than 800 items) allow the author to make statistically reliable observations and conclusions. The calculations are made for two variants of chronological division into periods. in the first variant, the stratigraphy of the settlement is taken into consideration. The three phases are defined: 1) the first half of the 4th c.; 2) the third quarter of the 4th c.; 3) the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC. in the third quarter of the 4th c. BC, the import volume increased 158 % comparing to the first half of the century. at the last quarter of the 4th c. and the beginning of the 3rd c. BC the arrivals seized to 82 % comparing to the first half of the century and to 52 % comparing to its third quarter. The highest level of arrivals in this case falls to the third quarter of the 4th c. BC. The second variant is oriented to the qualitative changes recorded in the composition of centres­exporters in the 330­s BC. as a result, two periods are singled out: the Late Classical and the early hellenistic. in this case observed are the differences not in general number of arrivals, but only in qualitative composition, i.e. in the question which portion in the market does the production of centres­exporters take during the transfer from one phase to another. The data obtained (under the conditions of sufficient number of such kind of observations published) can be used to make the next step in study of ancient Greek trade in the Black sea north region. it will be the development of economic and geographic division into regions based on quantitative indexes of import arrivals.

Ähnliche Einträge