Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури
Подано матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури, що містило візантійську поясну пряжку. В 2013 г. на Нетайловском ямном могильнике салтово-маяцкой культуры (Волчанский р-н Харьковской обл.) в погребении 525 найдена бронзовая византийская пряжка типа Коринф вари...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195599 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 91-98. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860255440175104000 |
|---|---|
| author | Аксьонов, В.С. |
| author_facet | Аксьонов, В.С. |
| citation_txt | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 91-98. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Подано матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури, що містило візантійську поясну пряжку.
В 2013 г. на Нетайловском ямном могильнике салтово-маяцкой культуры (Волчанский р-н Харьковской обл.) в погребении 525 найдена бронзовая византийская пряжка типа Коринф варианта 2. Она происходит из захоронения мужчины, которого сопровождали предметы вооружения (бронебойный наконечник копья, железный грузик от кистеня, наконечник стрелы, боевой нож) и конская сбруя.
Византийские пряжки типа Коринф варианта 2 в крымских материалах встречается только в комплексах второй половиной VIII в. Ситуация, сложившаяся после охлаждения в 759/760 гг. византийско-хазарских отношений, позволяет считать, что погребение 525 с византийской поясной пряжкой следует датировать не позже 80-х гг. VIII в., т. е. вторым этапом хронологического горизонта Столбище-Старокорсунская.
In 2013, a bronze Byzantine buckle of variant 2 in corinth type was found in burial 525 at netailivskyi pits burial ground of saltovo-Mayak culture (Vovchansk region of kharkiv Oblast). It comes from the man’s grave with armoury (an armourpiercing spear tip, an iron striking head from a flail, an arrow-head, and a fighting knife) and hoarse harness.
Byzantine buckles of variant 2 in corinth type in the crimean materials are found only in the assemblages of the second half of the 8th c. situation when the relations between Bizantium and khazaria died down in 759/760 allows the author to consider that the burial 525 with Byzantine belt buckle should be dated not later than the 780-s, i.e. by the second stage of stolbyshche-starokorsunska chronological horizon.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:48:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 91
I.M. Khrapunov
UnDercUt GrAVe wIth the 3rd—4th c.
BUrIALs FrOM neyZAts BUrIAL GrOUnD
neyzats burial ground is situated in about 20 km to the east from simferopol in the Zuia river valley in the centre of the
crimean foothills. regular excavations are being conducted there since 1996. 557 burial structures including 81 crypts, 183
dugout and 293 ground burials were discovered during this period.
Grave 307 is prominent among the dugout graves with its preserved multiple-tier burials. eight burials were put in five
tiers divided with soil strata. the reasons for such deviation from traditional rules, according to which each dugout was
intended for one- or two-tierd burials put upon each other, are not known. however, this situation allowed the author to
correlate each find in the grave not only with a tier, but also with a certain burial.
Burials in the grave started to be made around the middle of the 3rd c. and finished in the 4th c. Funeral inventory does not
allow specifying the date within the century. Definitely known owing to the coin find is only the fact that three last burials
were made after 316.
stratified burials allowed the author to check the relative chronology of the finds determined before owing to correlation
and other methods usage. A coin find presented the terminus post quem date for three last burials and, though approximate,
the date terminus ante quem for the preceding burials. Probably, the main conclusion which can be made after the grave 307
study is that all the observations concerning the dating of the finds and also the changes in funeral customs consolidated in
modern science are stratigraphically confirmed.
У поховальних пам’ятках лісостепового варі-
анта салтово-маяцької культури речі, виготов-
лені в ранньосередньовічних містах Кримсь-
кого півострова, досі були представлені лише
глиняним і скляним посудом (Плетнева, Ни -
ко лаенко 1976, рис. 6, 5; Пархоменко 1983,
рис. 2, 1; Аксенов, Михеев 1998, рис. 1; 2; 2000,
рис. 1, 4—6), деякими типами намиста (Кова-
левская 2001, с. 194, рис. 5; 7). Знач но рідше в
пам’ятках регіону трапляються елементи по-
ясної гарнітури, виконані в крим сько-візан-
тійському стилі (Аксенов 2010, рис. 2, 11—14;
3, 14), що маркують старожитності ранньосал-
тівського хронологічного гори зонту Стол би-
ще-Старокорсунська (Комар 1999, с. 123—128;
2000, с. 47—52, рис. 1; 2001а, с. 106—108). Тож
кожна нова знахідка предмета поясної гарні-
тури кримського походження не може не ви-
© В.С. АКСЬОНОВ, 2014
В.С. Аксьонов
ПОХОВАННЯ З ВІЗАНТІЙСЬКОЮ
ПРЯЖКОЮ ТИПУ КОРІНФ З НеТАЙЛІВСЬКОГО
МОГИЛЬНИКА САЛТОВО-МАЯЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Подано матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури, що містило візантійську
поясну пряжку.
К л ю ч о в і с л о в а: салтово-маяцька культура, Нетайлівський могильник, поховання, візантійська пряжка типу
Корінф.
кликати інтерес. Тут звернемо увагу на таку
знахідку, що походить з Нетайлівського моги-
ль ника.
Нетайлівський могильник був відкритий у
1959 р. та досліджувався протягом трьох років
експедицією Інституту археології АН УРСР під
керівництвом Д.Т. Березовця (Березовец 1962).
Могильник розміщений на краю першої над-
заплавної тераси лівого берега р. Сіверський
Донець (нинішнє Печенізьке водосховище), за
100 м від східної околиці с. Металівка навпро-
ти городища Верхній Салтів, з дослідження
якого розпочалося вивчення салтово-маяцької
культури. Після досліджень Д.Т. Березовця ро-
боти на могильнику довгий час не провадили-
ся. Відновилися вони завдяки старанням хар-
ківського археолога А.В. Криганова (Крыганов
1993; Жиронкина, Цитковская 1996, с. 362—
368), до яких з часом долучилися археоло-
ги Харкова та Києва (Аксенов, Михеев 2005;
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 92
ка у втулці (рис. 2, 5). Кінчик пера був спрямо-
ваний на схід. Із заходу до втулки наконечни-
ка списа примикав залізний черешковий ніж у
дерев’яних піхвах (рис. 2, 6), повернутий кін-
чиком леза до західної стіни ями, та фрагмент
залізного стрижня завдовжки 13,4 см зі сліда-
ми дерева по всій його довжині (рис. 2, 4). Під
втулкою списа виявлено залізний наконечник
стріли (рис. 2, 7), а під ножем — точильний
брусок з отвором для підвішування (рис. 2, 8).
У західній частині ями знаходилися пред-
мети кінського спорядження. Частина з них
розміщувалася на дні могили, інша — в її за-
повненні (за 0,09—0,20 м від дна). Тут знайде-
но два стремена (рис. 3, 7), вудила з прямими
псаліями (рис. 3, 1), чотири збруйні пряжки
(рис. 3, 3—6) і збруйне кільце (рис. 3, 2). На дні
за 0,29 м від північної та за 0,26 м від західної
стін був залізний обушок (рис. 2, 1) і фрагмент
вінець дерев’яної посудини (рис. 2, 3).
Інвентар поховання 525 представлений ти-
повими для салтівсько-маяцької культури ре-
чами. Елементи кінського спорядження вклю-
чають: двочастинні асиметричні вудила з пря-
мими «цвяхоподібними» псаліями (рис. 3, 1);
стремена аркоподібної форми з прямокутною
петлею на невисокій шийці та дещо увігнутою
підніжкою (рис. 3, 7); дротяне збруйне кільце
(рис. 3, 2); залізні язичкові пряжки прямокут-
ної та трапецієподібної форми (рис. 3, 3—6).
Аналогічні предмети кінського споряджен-
ня добре представлені в пам’ятках аланського
(Криганов 1993, с. 57, рис. 1, 17, 18, 20; 2, 24, 26,
27) і болгарського (Аксенов, Крыганов, Михе-
ев 1996, рис. 4, 1—7, 13—16, 19—22; Сарапул-
кин 2006, рис. 4, 13, 14, 18; Красильников 2009,
рис. 8, 23—26) населення Подоння, в степових
поховальних комплексах, що пов’язуються до-
слідниками з хозарами (Иванов 2000, с. 8—9;
Копылов, Иванов 2007, рис. 5; 6, 1). Подібні
предмети є невід’ємною частиною кінського
спорядження воїнів-вершників, яким нале-
жать кремаційні поховання салтівського часу
басейну Сіверського Дінця (Крыганов 1989,
рис. 1, 38—40, 45; 4, 1—3, 5, 7, 8, 10; Аксенов,
Михеев 2006, рис. 10, 8; 18, 4, 5, 7; 20, 3, 4) і
Кубано-Чорноморського регіону (Дмитриев
2003, табл. 89, 52, 54, 57, 58; 91, 1, 5, 11, 30; Гав-
ритухин, Пьянков 2003, табл. 73, 5, 6 10).
Кінське спорядження в похованні 525 су-
проводжував досить показовий набір предме-
тів озброєння — наконечник списа, наконеч-
ник стріли, обушок і ніж.
Наконечник залізного списа має довгу втул-
ку та вузьке ромбічне в перетині перо (рис. 2,
Колода, Крыганов 2005; Аксенов 2006; Комар
2008). З 2006 р. роботи на могильнику прова-
дить спільна експедиція Харківського історич-
ного музею та Харківської державної академії
культури. Загалом тут досліджено 525 поховань
(з урахуванням 124 могил, виявлених експеди-
цією Д.Т. Березовця). Публікації матеріалів по-
ховання 525, дослідженого в 2013 р., і присвя-
чена ця стаття.
Поховання 525 було здійснено в ямі, яка на
рівні виявлення (1,0 м від сучасної поверхні)
мала форму овалу, орієнтованого довгою віссю
за лінією схід—захід (азимут 90 °). Розміри мо-
гильної ями на рівні її виявлення 2,90 × 1,45 м.
Верхні шари її заповнення мали світло-сірий
колір і складалися з материкового піску світло-
жовтого кольору з домішкою значної кількості
сірого супіску. Мірою наближення до дна моги-
ли її заповнення змінювало колір і ставало світ-
лішім, що пов’язано зі зменшенням кількості
сірого супіску. У заповненні могильної ями (до
глибини 1,2—1,4 м від сучасної поверхні) зна-
йдено маловиразні фрагменти салтівського по-
суду: 11 фрагментів від столових глеків з чор-
ною та світло-сірою зовнішньою поверхнею та
два фрагменти стінки кухонного горщика.
Стіни могильної ями розхилені назовні. На
глибині 1,5 м вздовж південної стіни ями були
заплечики завширшки 0,2 м. На глибині 1,6 м
яма набула форму прямокутника із заокругле-
ними кутами, розмірами 2,75 × 1,00 м. Нижче
вона різко звужувалася до 2,64 × 0,70 м, глиби-
на її від вказаного рівня 1,10 м (2,63 м від рівня
сучасної поверхні) (рис. 1).
На дні могили зафіксовані рештки похова-
ного, представлені лише зруйнованим чере-
пом, що лежав у східній частині могили. Інші
кістки скелета відсутні, що, на нашу думку,
обумовлено властивостями ґрунту та гідроло-
гічною ситуацією, що склалася в межах Не-
тайлівського могильника після створення Пе-
ченізького водосховища (Аксенов 2006, с. 59).
Уздовж південної стіни ями зафіксована смуж-
ка темно-коричневого кольору завдовжки
0,44 м — залишки дерев’яної домовини-рами.
Товщина стінки домовини сягала 2,0—3,0 см,
висота — близько 0,25 м.
Поховальний інвентар розміщувався на дні
могили так, немов лежав на тілі похованого.
За 0,95 м від східної та за 0,15 м від південної
стін лежала бронзова поясна пряжка (рис. 2,
2), повернута щитком на південь. За 1,05 м
від східної стіни та вздовж південної, за 0,08 м
від неї, лежав наконечник списа бронебійно-
го типу завдовжки 30,5 см з залишками древ-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 93
5), що уможливлює віднести його до пік. За-
гальна довжина наконечника 30 см, довжина
пера 17 см, діаметр втулки 3,3 см. Подібні піки
є звичними для пам’яток салтівської культу-
ри (Міхеєв, Степанська, Фомін 1967, рис. 1,
5—12). Проте подібні наконечники характер-
ніші для праболгар хозарської доби (Пархо-
менко 1983, с. 80, рис. 4, 1—3; Багаутдинов,
Богачев, Зубов 1998, с. 113—115, рис. 24, 1—5;
Аксенов, Михеев 2003, с. 184, рис. 3, 33; 5, 11,
30; 6, 6; Сарапулкин 2006, рис. 4, 7, 8), тоді як в
аланських поховальних комплексах піки пред-
ставлені лише одним екземпляром (Крига-
нов 1993, рис. 1, 6). Доволі часто наконечни-
ки пік трапляються в салтівських кремаційних
похованнях Подоння (Крыганов 1989, с. 102,
рис. 3, 1, 2; Аксенов, Воловик 1999, рис. 1, 10;
2, 8; Аксенов, Михеев 2006, рис. 19, 3; 41, 6;
Свистун 2012, илл. 5; 3; 8, 1, 2) та в кремаціях
Північно-Західного Передкавказзя (Дмитриев
2003, с. 204, табл. 89, 42—50). У похованнях же
типу Соколова балка, що пов’язуються дослід-
никами з власне хозарами, подібні наконеч-
ники списів (пік) не знайдені (Иванов 2000,
с. 10—11).
Залізний черешковий наконечник стріли
за поперечним перетином належить до відді-
лу трилопатевих, а за формою пера — до типу
трикутних (рис. 2, 7). Довжина пера 3,2 см.
Час побутування подібних наконечників —
VIII—IX ст. (Крыганов 1989, с. 98). Вони тра-
пляються на значній території від Південного
Сибіру до Болгарії (Худяков 1986, рис. 96; Йо-
тов 2007, с. 29, табл. XXIII, 331—336). У алан-
ського населення салтівської культури подібні
вироби серед знайдених наконечників перева-
жають (Криганов 1993, с. 53, рис. 2, 1). Домі-
нують вони і в складі наборів стріл носіїв сал-
тівського ямного та кремаційного поховальних
обрядів басейну Сіверського Дінця (Крыганов
1989, рис. 1, 1, 2; Аксенов, Михеев 2003, рис. 3,
35; 4, 10, 39, 41; 5, 7, 8, 35; 2009, рис. 2, 4; 3, 6, 7,
11—13; 6, 7; 7, 11, 14). Відомі вони в пам’ятках
степового Подоння та Середнього Поволжя
салтівського часу (Савченко 1986, рис. 7, 11;
Власкин, Ильюков 1990, рис. 5, 6; Круглов
1990, рис. 4, 12; Матвеева 1997, рис. 115, 1; Ба-
гаутдинов, Богачев, Зубов 1998, рис. 26, 1—6),
в кремаціях Кубано-Чорноморського регіону
хозарської доби (Дмитриев 2003, с. 203, табл.
89, 1—4). Загалом цей тип наконечників стріл
був найпоширенішим у населення салтово-
маяцької культури.
Залізний обушок має кулясту форму та слаб-
ко позначені ребра (рис. 2, 1). У верхній части-
ні є пласка петелька округлої форми. Загальна
висота обушка 4,9 см, діаметр — 3,8 см. Заліз-
ні обушки цього типу в салтівських старожит-
ностях нечисленні. А.В. Криганов вказав лише
одну знахідку обушка цього типу — в ката-
комбному похованні Верхньосалтівського мо-
гильника (Крыганов 1987, с. 64, рис. 1, 12), тоді
як залізні обушки з наскрізним долевим кана-
лом більше розповсюджені та відомі на всій те-
риторії салтово-маяцької культури Подоння
(там само, с. 63) і трапляються в пам’ятках хо-
зарського часу Кубано-Чорноморського райо-
ну, Середнього Поволжя (Багатдинов, Богачев,
Зубов 1998, с. 115, рис. 24, 8; Дмитриев 2003,
с. 204, табл. 90, 26). А.В. Криганов датував за-
лізні обушки з петелькою IX—X ст. (Крыганов
1987, с. 64), інші дослідники вказують, що на
середину VIII ст. у хозар були вже всі салтівські
різновиди обушків (Комар, Сухобоков 2000).
На думку О.В. Комара та О.В. Сухобокова, за-
лізні обушки з долевим наскрізним каналом
могли використовуватися як кінними, так і
пішими воїнами, а залізні обушки з петель-
кою були зброєю лише воїнів-вершників (там
само). Наявність обушка цього типу в похован-
ні 525 разом з кінським спорядженням не пе-
речить цьому твердженню. Пізніше (в XIX ст.)
на зміну обушкам у кочових народів, вірогід-
но, прийшли шкіряні нагайки з за лізним окут-
тям на кінці, які були основною зброєю на по-
люванні, у викраданні худоба (баримти) та у
військових сутичках під час феодальних між-
усобиць, коли метою було не вбивство супро-
Рис. 1. Нетайлівський могильник. Поховання 525,
план і перетин
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 94
тивника, а вибити його із сідла (Курылев 1978,
с. 10).
Ніж із поховання 525 належить до досить
розповсюдженого в ранньому середньовіччі
типу черешкових ножів з прямою спинкою та
криволінійним лезом, що має в перетині кли-
ноподібну форму (рис. 2, 6). Розміри ножа 19 ×
1,7 × 0,4 см. На руків’ї та лезі збереглися за-
лишки дерева від руків’я та піхов. Різні за роз-
міром ножі, подібні до знайденого, були до-
сить широко розповсюджені в VIII—X ст. на
значній території — від Уралу до Централь-
ної Європи (Міхеєв, Степанська, Фомін 1973,
с. 91). Ножі цього типу доволі часто трапля-
ються на пам’ятках різних народів, що входи-
ли до складу Хозарського каганату (Плетнева
1989, рис. 45; Дмитриев 2003, с. 204, табл. 90,
15—24). Загальна довжина ножа — 19 см — до-
зволяє вважати його бойовим.
Склад військового спорядження — піка, на-
конечник стріли, обушок і бойовий ніж — вка-
зує, що власник їх відносився до розряду легко-
озброєних вершників. Загони легкоозброєних
вершників були основою хозарського війська
лише до початку VIII ст. Пізніше головне місце
у війську хозар зайняли важкоозброєні верш-
ники, в арсеналі яких був захисний обладунок,
шабля, лук зі стрілами, бойова сокира та спис
(Комар, Сухобоков 2000).
Для визначення часу здійснення похован-
ня 525 головну роль відіграє поясна бронзо-
ва шарнірна пряжка з овальною профільова-
ною рамкою з позначеними губками, язичком
з опуклим виступом у задній частині та проріз-
ним щитком трикутної форми, що закінчуєть-
ся плоским округлим виступом (рис. 2, 2). Вона
належить до візантійських пряжок типу Ко-
рінф варіанта 2 (Айбабин 1982, рис. 172, рис. 16;
17; 19). Пряжки цього зразка в пам’ятках хо-
зарської доби за межами Криму не трапляли-
ся. В пам’ятках Південно-Західного Криму
вони знай дені в похованнях місцевого населен-
ня на могильниках Суук-Су, Бал-Гота, в скле-
пах Узень-Баша, Ескі-Кермена, Сахарної Голо-
вки, Скалистинського некрополя, Бакли (там
само, с. 172) та на Керченському півострові —
в плитовій могилі на горі Мітридат (Айбабин
1999, с. 189). Кримські поховальні комплекси,
що містять поясні пряжки типу Корінф варіан-
та 2, датуються другою половиною VIII ст. (Ай-
бабин 1993, с. 126; 2003, с. 60—61, табл. 37, 32,
33). Тож і поховання 525 можна датувати цим
часом. Такому його датуванню не перечать ма-
теріали з розміщених поряд поховань, що міс-
тять речі останньої чверті VIII — початку IX ст.
(Аксенов 2012, с. 220—221, рис. 13; 14). Так, з
півдня, сходу та півночі поховання 525 оточу-
ють могили воїнів-вершників — 388, 389, 391,
406, 407, 410, 522 (рис. 4, 1), в яких поясна гар-
нітура представлена литими бляшками (рис. 4,
2, 3, 5—10), наконечниками паска (рис. 4, 4, 13)
і пряжкою (рис. 4, 12), що є типовими для по-
ховальних комплексів салтівських хронологіч-
них горизонтів I/II, тобто 780—800 рр. (Комар
1999, табл. 4, 9, 10, 23) та II, 790-і рр. — початок
IX ст. (там само, с. 132, табл. 4). Таким чином,
дещо раніше поховання 525, яке, вірогідно, слід
віднести до ранньосалтівського хронологічного
Рис. 2. Нетайлівський могильник. Інвентар похован-
ня 525: 1 — обушок; 2 — поясна пряжка; 3 — фрагмент
вінець посудини; 4 — дротяний стрижень; 5 — нако-
нечник списа; 6 — ніж; 7 — наконечник стріли; 8 — то-
чильний брусок (1, 4—7 — залізо; 2 — бронза; 3 — де-
рево; 8 — камінь)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 95
горизонту Столбище-Старокорсунська (740—
780 рр.), знаходиться в оточенні могил, які де-
монструють поясні набори, характерні для по-
чаткового освоєння салтівськими майстрами
лотосоподібного рослинного орнаменту: кінець
VIII — початок IX ст. (Фонякова 2010, с. 154,
рис. 32, 1, 7, 32). Відповідає цьому часу і стиль
оформлення бронзового руків’я біметалевого
кресала (рис. 4, 11), знайденого в могилі 410,
розміщеній за 2,0 м на південний схід від похо-
вання 525 (рис. 4, 1).
Знахідка візантійської поясної пряжки на
могильнику салтово-маяцької культури, роз-
міщеному в глибокому лісостепу, доволі пока-
зова, бо вона могла потрапити до представни-
ка кочового етносу лише в місцях, близьких до
їх розповсюдження. Пряжки типу Корінф ва-
ріанта 2 в другій половині VIII ст. були широ-
ко розповсюджені на території Візантії та при-
леглих до неї областях (Айбабин 1982, с. 172).
Саме через це пряжки цього типу знайдені
на пам’ятках місцевого населення Північно-
Західного Криму та Боспору, яке було під вла-
дою Візантії та її культурним впливом. Степо-
ві ж райони Центрального та Східного Кри-
му з кінця VII ст. були зайняті праболгарами,
яких з території Великої Болгарії в Приазов’ї
та Північного Причорномор’я витіснили сюди
хозари (Айбабин 1999, с. 190). Саме в цих міс-
цях і міг представник кочового етносу отри-
мати візантійську пряжку, щоб вже з нею че-
рез якийсь час опинитися в басейні Сіверсько-
го Дінця. Політичний розрив між Візантією
та Хозарським каганатом, що відбувся після
взяття шлюбу арабського намісника Східного
Закавказзя Йазида ас-Сулами з дочкою хозар-
ського кагана Хатун у 759/760 рр., який супро-
воджувався і розривом у культурних стосунках,
вказує на граничний термін, коли візантій-
ська пряжка могла потрапити до представни-
ка хозарської держави. За спостереженнями
О.В. Комара, вже в 80-х рр. VIII ст. на землях,
підвладних каганату, з’явилися поховання з
поясними наборами перехідного салтівського
горизонту I/II, а в 90-х рр. — перші поховання
«класичного» салтівського горизонту, для по-
ясних наборів якого характерний повний від-
хід від візантійських традицій та освоєння сал-
тівськими майстрами лотосоподібного орна-
менту (Комар 2001, с. 112). Тож поховання 525
Нетайлівського могильника слід датувати не
пізніше 780 р., тобто етапом 2 хронологічного
горизонту Столбище-Старокорсунська.
За такими рисами поховального обряду,
як східна орієнтація небіжчика, могила із за-
плічками, наявність дощаної труни та пред-
метів кінського спорядження, відсутність гли-
няного посуду, заміненого дерев’яною посу-
Рис. 3. Нетайлівський могильник. Кінське
спорядження з поховання 525
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 96
диною, це поховання близьке до поховальних
комплексів рядового населення «перещепин-
ської» культури другої половини VII — почат-
ку VIII ст. (поховання «сивашівського» типу)
(Комар, Кубышев, Орлов 2006, с. 365; Круг-
лов 2006, с. 77), які фіксуються в Північному
Причорномор’ї та Прикубанні, тобто в тих ра-
йонах, де контакти кочового населення з но-
сіями візантійської матеріальної культури
були досить тісними. Схожість поховання 525
з комплексами «сивашівського» типу та наяв-
ність у могилі візантійської пряжки додатково
підтверджує гіпотезу О.В. Комара, що частина
потомків «сивашовців» заснувала поселення
навпроти Верхнього Салтова та лишила після
себе Нетайлівський могильник другої полови-
ни VIII — початку X ст. (Комар 2001а, с. 32; Ко-
мар, Кубышев, Орлов 2006, с. 370).
Таким чином, поховання 525 доповнює
число поховальних комплексів Нетайлівського
могильника (132, 134, 139, 164 Б, 215, 250, 267,
380, 413, 491, 498), що датуються хронологіч-
ним горизонтом Столбище-Старокорсунська
(740—780 рр.) та уможливлюють повніше ви-
світлити етап становлення в басейні Сівер-
ського Дінця салтово-маяцької культури.
Рис. 4. Нетайлівський могильник. Ділянка могильника з похованням 525: 1 — план ділянки; 2—4 — елементи пояс-
ної гарнітури з поховання 406; 5—8 — поясні бляшки з поховання 389; 9, 10 — поясні бляшки з поховання 410; 11 —
біметалеве кресало з поховання 410; 12, 13 — деталі поясного набору з поховання 522 (а — поховання з кістяком
коня; б — поховання зі шкурою коня (черепом і кінцівками); в — поховання тільки з кінським спорядженням)
Айбабин А.И. Погребения конца VII — первой половины VIII в. в Крыму // Древности эпохи Великого переселе-
ния народов. — М., 1982. — С. 165—192.
Айбабин А.И. Могильники VIII — начала Х вв. в Крыму // МАИЭТ. — 1993. — III. — С. 121—132.
Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999.
Айбабин А.И. Крым в VIII — IX вв. Хазарское господство // Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в
эпоху средневековья. — М., 2003. — С. 55—67.
Аксенов В.С. Погребальный обряд Нетайловского могильника (VIII—IX вв.) // РА. — 2006. — № 2. — С. 51—63.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 97
Аксенов В.С. Новые раннесредневековые погребальные комплексы Северо-Западной Хазарии // Древности
2010. — Харьков, 2010. — С. 166—177.
Аксенов В.С. Погребения всадников Нетайловского могильника салтовской культуры: типология и хронология
(по материалам 2003—2010 годов) // Степи Европы в эпоху средневековья. Хазарское время. — Донецк,
2012. — Т. 9. — С. 207—242.
Аксенов В.С., Воловик С.И. Новый салтовский могильник в верхнем Подонечье // Донская археология. — 1999. —
№ 3/4. — С. 34—40.
Аксенов В.С., Крыганов А.В., Михеев В.К. Обряд погребения с конем у населения салтовской культуры (по матери-
алам Красногорского могильника) // Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории Украины и Венгрии. —
К., 1996. — С. 116—129.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Крымский импорт и хронология некоторых салтовских памятников верховий Север-
ского Донца // Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. (вопросы хронологии). —
Самара, 1998. — С. 344—357.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Погребения с крымской посудой могильника салтовской культуры Красная Горка //
Vita Antiqua. — 2003. — № 5/6. — С. 179—191.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Исследования Нетайловского могильника в 2002—2004 гг. экспедицией Международ-
ного Соломонова университета // Культурна спадщина Слобожанщини. Історія, археологія, краєзнавство. —
Харків, 2005. — С. 134—156.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. Могильник Сухая
Гомольша // Хазарский альманах. — 2006. — Т. 5. — С. 5—306.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Погребения со сложносоставными луками биритуального могильника Красная Горка
салтовской культуры // Степи Европы в эпоху средневековья. Хазарское время. — Донецк, 2009. — Т. 7. —
С. 387—406.
Багаутдинов Р.С., Богачев А.В., Зубов С.Э. Праболгары на Средней Волге (у истоков истории татар Волго-Камья). —
Самара, 1998.
Березовец Д.Т. Раскопки в Верхнем Салтове в 1959—1960 гг. // КСИА. — 1962. — 12. — С. 18—22.
Власкин М.В., Ильюков Л.С. Раннесредневековые курганы с ровиками в междуречье Сала и Маныча // СА. —
1990. — № 1. — С. 137—153.
Гавритухин И.О., Пьянков А.В. Древности и памятники VIII—IX вв. // Крым, Северо-Восточное Причерноморье
и Закавказье в эпоху средневековья. — М., 2003. — С. 195—200.
Дмитриев А.В. Могильник Дюрсо — эталонный памятник древностей V—IX веков // Северо-Восточное Причер-
номорье и Закавказье в эпоху средневековья. — М., 2003. — С. 200—206.
Жиронкина О.Ю., Цитковская Ю.И. Новые данные о погребальном обряде Нетайловского могильника // Культуры
Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. — Самара, 1996. — С. 353—368.
Иванов А.А. Раннесредневековые подкурганные кочевнические захоронения второй половины VII — первой половины
IX вв. Нижнего Дона и Волго-Донского междуречья. Автореф. дис. … канд. истор. наук. — Волгоград, 2000.
Йотов В. Въоръжението и снаряжението от Българското средневековие (VII—XI век). — Варна, 2007.
Ковалевская В.Б. Волжский путь VI—IX вв. по материалам компьютерных карт распространения поясов «гераль-
дического типа» и бус // Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. (из истории кос-
тюма). — Самара, 2001. — Т. 2. — С. 186—213.
Колода В.В., Крыганов А.В. Исследования 2004 г. на Нетайловском могильнике // АДУ 2003—2004. — Запоріжжя,
2005. — С. 173—175.
Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовские горизонты Восточной Европы // Vita Аntiqua. — 1999. — № 2. —
С. 111—136.
Комар А.В. Горизонт Столбище-Старокорсунская и некоторые проблемы возникновения салтовской культуры //
Finno-Ugrica. — 2000. — № 1. — С. 42—66.
Комар А.В. К вопросу о дате и этнокультурной принадлежности Шиловских курганов // Степи Европы в эпоху
средневековья. Хазарское время. — Донецк, 2001. — Т. 2. — С. 11—44.
Комар А.В. Происхождение поясных наборов раннесалтовского типа // Культуры Евразийских степей второй
половины I тысячелетия н. э. (из истории костюма). — Самара, 2001а. — Т. 2. — С. 103—117.
Комар А.В. К вопросу о процедуре обряда «обезвреживания покойников» в Нетайловском могильнике // Восточ-
нославянский мир Днепро-Донского междуречья и кочевники южно-русских степей в эпоху раннего сред-
невековья. — Воронеж, 2008. — С. 45—46.
Комар А.В., Кубышев А.И., Орлов Р.С. Погребения кочевников VI—VII вв. из Северо-Западного Приазовья // Сте-
пи Европы в эпоху средневековья. Хазарское время. — Донецк, 2006. — Т. 5. — С. 245—374.
Комар А.В., Сухобоков О.В. Вооружение и военное дело Хазарского каганата // Восточноевропейский архео-
логический журнал. — 2000. — № 2(3) — март, апрель / www. archeology.kiev.ua / journal / 020300 / komar_
sukhobokov. htm
Копылов В.П., Иванов А.А. Погребение знатного воина хазарского времени из могильника Саловский // Средневековые
древности Дона. — М.; Иерусалим, 2007. — С. 119—153 (Материалы и исследования по археологии Дона. — II).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 98
Красильников К.И. Население степного Подонцовья в хазарское время // Дивногорский сборник. — Вып. 1. Архео-
логия. — Воронеж, 2009. — С. 52—82.
Крыганов А.В. Кистени салтово-маяцкой культуры Подонья // СА. — 1987. — № 2. — С. 63—69.
Крыганов А.В. Вооружение и войско населения салтово-маяцкой культуры (по материалам могильников с обря-
дом трупосожжения) // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1989. — С. 98—114.
Криганов А.В. Військова справа ранньосередньовічних аланів Подоння // Археологія. — 1993. — № 2. — С. 52—62.
Крыганов А.В. Нетайловский могильник // АДУ 1992. — К., 1993а. — С. 93—94.
Круглов Е.В. О подкурганных захоронениях калмыко-астраханских степей хазарского времени // Вопросы архео-
логии юга Восточной Европы. — Элиста, 1990. — С. 159–171.
Круглов Е.В. Хазарские погребения в бассейне реки Иловли // СА. — 1992. — № 4. — С. 176—183.
Круглов Е.В. О «курганах с квадратными ровиками» и проблеме этнической атрибуции погребальных памятников
хазарского времени // Город и степь в контактной Евро-Азиатской зоне. Тезисы докладов. — М., 2006. —
С. 76—78.
Курылев В.П. Оружие казахов // Сборник МАЭ. — 1978. — 34. — С. 6—22.
Матвеева Г.И. Могильники ранних болгар на Самарской Луке. — Самара, 1997.
Міхеєв В.К., Степанська Р.Б., Фомін Л.Д. Ножі салтівської культури та їх виробництво // Археологія. — 1973. — 9. —
С. 90—99.
Пархоменко О.В. Поховальний інвентар Нетайлівського могильника VIII—IX ст. // Археологія. — 1983. — 43. —
С. 75—87.
Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989.
Плетнева С.А., Николаенко А.Г. Волоконовский древнеболгарский могильник // СА. — 1976. — № 3. — С. 279—298.
Савченко Е.И. Крымский могильник //АОН. — М., 1986. — 1. — С. 70—101.
Сарапулкин В.А. Ржевский грунтовой могильник салтово-маяцкой культуры (предварительное сообщение) // Ар-
хеологические памятники Восточной Европы. — Воронеж, 2006. — 12. — С. 195—204.
Свистун Г.Е. Новый кремационный могильник на территории Чугуево-Бабчанского лесничества (предваритель-
ная информация) // Салтово-маяцька археологічна культура: проблеми та дослідження. — Харків, 2012. —
2. — С. 79—84.
Худяков Ю.С. Вооружение средневековых кочевников Южной Сибири и Центральной Азии. — Новосибирск, 1986.
Надійшла 26.11.2013
В.С. Аксенов
ПОГРЕБЕНИЕ С ВИЗАНТИЙСКОЙ ПРЯЖКОЙ ТИПА КОРИНФ
ИЗ НЕТАЙЛОВСКОГО МОГИЛЬНИКА САЛТОВО-МАЯЦКОЙ КУЛЬТУРЫ
В 2013 г. на Нетайловском ямном могильнике салтово-маяцкой культуры (Волчанский р-н Харьковской обл.) в
погребении 525 найдена бронзовая византийская пряжка типа Коринф варианта 2. Она происходит из захороне-
ния мужчины, которого сопровождали предметы вооружения (бронебойный наконечник копья, железный грузик
от кистеня, наконечник стрелы, боевой нож) и конская сбруя.
Византийские пряжки типа Коринф варианта 2 в крымских материалах встречается только в комплексах вто-
рой половиной VIII в. Ситуация, сложившаяся после охлаждения в 759/760 гг. византийско-хазарских отноше-
ний, позволяет считать, что погребение 525 с византийской поясной пряжкой следует датировать не позже 80-х гг.
VIII в., т. е. вторым этапом хронологического горизонта Столбище-Старокорсунская.
V.S. Aksyonov
BIrUAL wIth cOrInth tyPe ByZAntIne BUckLe
FrOM netAILIVskyI BUrIAL GrOUnD OF sALtOVO-MAyAk cULtUre
In 2013, a bronze Byzantine buckle of variant 2 in corinth type was found in burial 525 at netailivskyi pits burial ground of
saltovo-Mayak culture (Vovchansk region of kharkiv Oblast). It comes from the man’s grave with armoury (an armour-
piercing spear tip, an iron striking head from a flail, an arrow-head, and a fighting knife) and hoarse harness.
Byzantine buckles of variant 2 in corinth type in the crimean materials are found only in the assemblages of the second
half of the 8th c. situation when the relations between Bizantium and khazaria died down in 759/760 allows the author to
consider that the burial 525 with Byzantine belt buckle should be dated not later than the 780-s, i.e. by the second stage of
stolbyshche-starokorsunska chronological horizon.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195599 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:48:33Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Аксьонов, В.С. 2023-12-05T17:11:41Z 2023-12-05T17:11:41Z 2014 Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 91-98. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195599 Подано матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури, що містило візантійську поясну пряжку. В 2013 г. на Нетайловском ямном могильнике салтово-маяцкой культуры (Волчанский р-н Харьковской обл.) в погребении 525 найдена бронзовая византийская пряжка типа Коринф варианта 2. Она происходит из захоронения мужчины, которого сопровождали предметы вооружения (бронебойный наконечник копья, железный грузик от кистеня, наконечник стрелы, боевой нож) и конская сбруя.
 Византийские пряжки типа Коринф варианта 2 в крымских материалах встречается только в комплексах второй половиной VIII в. Ситуация, сложившаяся после охлаждения в 759/760 гг. византийско-хазарских отношений, позволяет считать, что погребение 525 с византийской поясной пряжкой следует датировать не позже 80-х гг. VIII в., т. е. вторым этапом хронологического горизонта Столбище-Старокорсунская. In 2013, a bronze Byzantine buckle of variant 2 in corinth type was found in burial 525 at netailivskyi pits burial ground of saltovo-Mayak culture (Vovchansk region of kharkiv Oblast). It comes from the man’s grave with armoury (an armourpiercing spear tip, an iron striking head from a flail, an arrow-head, and a fighting knife) and hoarse harness.
 Byzantine buckles of variant 2 in corinth type in the crimean materials are found only in the assemblages of the second half of the 8th c. situation when the relations between Bizantium and khazaria died down in 759/760 allows the author to consider that the burial 525 with Byzantine belt buckle should be dated not later than the 780-s, i.e. by the second stage of stolbyshche-starokorsunska chronological horizon. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури Погребение с византийской пряжкой типа Коринф из Нетайловского могильника салтово-маяцкой культуры Birual with Corinth type byzantine buckle from Netailivskyi burial ground of saltovo-mayak culture Article published earlier |
| spellingShingle | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури Аксьонов, В.С. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| title_alt | Погребение с византийской пряжкой типа Коринф из Нетайловского могильника салтово-маяцкой культуры Birual with Corinth type byzantine buckle from Netailivskyi burial ground of saltovo-mayak culture |
| title_full | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| title_fullStr | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| title_full_unstemmed | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| title_short | Поховання з візантійською пряжкою типу Корінф з Нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| title_sort | поховання з візантійською пряжкою типу корінф з нетайлівського могильника салтово-маяцької культури |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195599 |
| work_keys_str_mv | AT aksʹonovvs pohovannâzvízantíisʹkoûprâžkoûtipukorínfznetailívsʹkogomogilʹnikasaltovomaâcʹkoíkulʹturi AT aksʹonovvs pogrebeniesvizantiiskoiprâžkoitipakorinfiznetailovskogomogilʹnikasaltovomaâckoikulʹtury AT aksʹonovvs birualwithcorinthtypebyzantinebucklefromnetailivskyiburialgroundofsaltovomayakculture |