Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку

Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку

Публікуються спогади Л.Д. Дмитрова про В.В. Хвойку, що зберігаються в науковому архіві Інституту археології НАНУ. К 100­летию со дня смерти известного ученого Викентия Вячеславовича Хвойки публикуются воспоминания о нем украинского археолога Леонида Дмитриевича Дмитрова, написанные в 1944 г. рукопис...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2014
Main Author: Яненко, А.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2014
Subjects:
Історія науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195702
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку / А.С. Яненко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 116-120. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195702
record_format dspace
spelling Яненко, А.С.
2023-12-06T16:56:42Z
2023-12-06T16:56:42Z
2014
Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку / А.С. Яненко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 116-120. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195702
Публікуються спогади Л.Д. Дмитрова про В.В. Хвойку, що зберігаються в науковому архіві Інституту археології НАНУ.
К 100­летию со дня смерти известного ученого Викентия Вячеславовича Хвойки публикуются воспоминания о нем украинского археолога Леонида Дмитриевича Дмитрова, написанные в 1944 г. рукопись на украинском языке и фрагменты на русском хранятся в научном архиве института археологии НАН Украины. Документ по­ полняет страницы истории украинской археологии.
The memoires written by the Ukrainian archaeologist leonid Dmytrovych Dmytrov in 1944 about a famous scientist vi­ kentiy khvoika are published to his 100th death anniversary. the manuscript in Ukrainian and fragments of it in russian are kept in the scientific archives of the institute of archaeology nas of Ukraine. the document enriches the pages of history of Ukrainian archaeology.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Історія науки
Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
Воспоминания Л.Д. Дмитрова о В.В. Хвойке
L.D. Dmytrov’s memoirs about V.V. Khvoika
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
spellingShingle Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
Яненко, А.С.
Історія науки
title_short Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
title_full Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
title_fullStr Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
title_full_unstemmed Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку
title_sort спогади л. д. дмитрова про в. в. хвойку
author Яненко, А.С.
author_facet Яненко, А.С.
topic Історія науки
topic_facet Історія науки
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Воспоминания Л.Д. Дмитрова о В.В. Хвойке
L.D. Dmytrov’s memoirs about V.V. Khvoika
description Публікуються спогади Л.Д. Дмитрова про В.В. Хвойку, що зберігаються в науковому архіві Інституту археології НАНУ. К 100­летию со дня смерти известного ученого Викентия Вячеславовича Хвойки публикуются воспоминания о нем украинского археолога Леонида Дмитриевича Дмитрова, написанные в 1944 г. рукопись на украинском языке и фрагменты на русском хранятся в научном архиве института археологии НАН Украины. Документ по­ полняет страницы истории украинской археологии. The memoires written by the Ukrainian archaeologist leonid Dmytrovych Dmytrov in 1944 about a famous scientist vi­ kentiy khvoika are published to his 100th death anniversary. the manuscript in Ukrainian and fragments of it in russian are kept in the scientific archives of the institute of archaeology nas of Ukraine. the document enriches the pages of history of Ukrainian archaeology.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195702
citation_txt Спогади Л. Д. Дмитрова про В. В. Хвойку / А.С. Яненко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 116-120. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ânenkoas spogadilddmitrovaprovvhvoiku
AT ânenkoas vospominaniâlddmitrovaovvhvoike
AT ânenkoas lddmytrovsmemoirsaboutvvkhvoika
first_indexed 2025-11-24T19:09:17Z
last_indexed 2025-11-24T19:09:17Z
_version_ 1850493556674789376
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 116 20 жовтня (2 листопада) 2014 р. виповнюються 100­і роковини від дня смерті відомого архео­ лога Вікентія В’ячеславовича Хвойки. Вшано­ вуючи пам’ять вченого, пропонуємо ознайо­ митися з неопублікованими спогадами, напи­ саними в 1944 р. українським археологом Лео­ нідом Дмитровичем Дмитровим до 30­річчя від дня смерті В.В. Хвойки. рукопис зберіга­ ється в науковому архіві Інституту археології НАН України (Дмитров 1944). Л.Д. Дмитров народився 4 червня 1885 р. у Києві, де отримав початкову та середню осві­ ту. 1909 р. закінчив Археологічний інститут у Петербурзі та розпочав трудову діяльність у 1910 р. як викладач грецької мови в середніх школах Києва. Вчителював Леонід Дмитрович до 1934 р. (Характеристика…, арк. 1). Водночас з травня 1928 р. він тісно співпрацював з архео­ логічними установами Всеукраїнської акаде­ мії наук — спочатку як позаштатний співробіт­ ник Всеукраїнського археологічного комітету, а згодом — як науковий співробітник Секції іс­ торії матеріальної культури та Інституту історії матеріальної культури, від 1938 р. — Інституту археології АН УрСр. У 1928—1931 рр. Л.Д. Дмитров здійснював постійний археологічний нагляд за земляними роботами у Києві. Завдяки його зусиллям вря­ товано багато археологічних пам’яток. Упро­ довж 1928—1939 рр. він брав участь у розкопках Ольвії та поселення на о. Березань. У 1930­х рр. Л.Д. Дмитров активно розробляв проблеми ар­ хеологічного вивчення торфовищ України, чому присвятив кілька статей (Дмитров 1931; 1935), які й нині актуальні. У 1934—1936 рр. він керував Нікопольською експедицією Інститу­ ту історії матеріальної культури, яка провадила розкопки скіфських курганів біля Чортомлика (Дмитров 1950). Л.Д. Дмитров також брав ак­ тивну участь у підготовці кадрів — з 1938 р. ке­ рував підготовкою наукових робіт студентами й аспірантами. © А.С. ЯНЕНКО, 2014 СПОГАДИ Л.Д. ДМИТРОВА ПРО В.В. ХВОЙКУ А.С. Яненко Під час Другої світової війни Л.Д. Дмитров із сім’єю (на його утриманні була також сім’я сина — кадрового офіцера, який загинув у пер­ ші дні війни) як співробітник Інституту архео­ логії був евакуйований до Уфи, а звідти — до Москви. У 1942 р. він захистив кандидатську дисертацію «Перекоп. ров и вал». Матеріали для дисертації Л.Д. Дмитров зібрав у 1930­і рр., зокрема під час роботи в Комплексній пере­ копській експедиції. У 1940 р. була видана його праця «Перекоп. ров и вал» (Дмитров 1940), яка й стала основою дисертації. У 1945—1950 рр. Л.Д. Дмитров провадив роз­ копки в Ізмаїлі та Білгороді­Дністровському, два сезони (1951—1952 рр.) досліджував Лю­ бимівське пізньоскіфське городище на Ниж­ ньому Дніпрі (Дмитров 1949; Дмитров, Зуц, Ко­ пилов 1961). Від 1944 р. Л.Д. Дмитров читав лек­ ційний курс «Основи археології» у Київському педагогічному інституті ім. О.М. Горького (ни­ ні Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), викладав на філоло­ гічному факультеті Київського державного уні верситету ім. Т. Шевченка. Помер Леонід Публікуються спогади Л.Д. Дмитрова про В.В. Хвойку, що зберігаються в науковому архіві Інституту археології НАНУ. К л ю ч о в і  с л о в а: персоналія, Л.Д. Дмитров, В.В. Хвойка. Вікентій Хвойка ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 117 Дмитрович 30 травня 1965 р. (Л.Д. Дмитров 1966). Над спогадами, присвяченими В.В. Хвойці, Л.Д. Дмитров працював у жовтні 1944 р. (Облі­ кова…, арк. 9 зв.). Машинопис цієї невеликої праці зберігся в особовому фонді Л.Д. Дмиро­ ва — повний текст українською і уривок росій­ ською. Наводимо текст українською цілком з доповненнями з російськомовного (виділений курсивом у дужках) і з незначними правками згідно з нинішнім правописом. Із спогадів про В.В. Хвойку І З В.В. Хвойкою я познайомився, коли ще був хлопчиком семи років. Зав’язалося зна­ йомство досить незвичайно, навіть оригіналь­ но. Проходячи одного дня Ігоревським завул­ ком на Подолі 1, я цілком несподівано і випад­ ково зробив «відкриття», яке, як виявилося по­ тім, мало величезне значення в моєму власно­ му житті, а саме, я для себе вперше відкрив, що існує археологія і є археологи. Добре пам’ятаю, що подія ця трапилася саме так: у вікнах одного із будинків цієї ву­ лиці, замість звичайних гардин, квітів тощо, я побачив багато розбитого і склеєного посуду незвичайної і самої різноманітної форми, яка не вживається зараз, а також ще більше окре­ мих шматків та черепків посуду, а в мальовни­ чому садочку цього будинку було багато різ­ них тваринних кісток та якісь незвичайні, не то дерев’яні, не то кам’яні, поламані стовбури, що нагадували людські фігури. В чому справа, що це за речі? Які дивні люди тут мешкають? Будинок здається заможний, а посуд в ньому весь побитий або склеєний. Хто 1 Нині вулиця Ігорівська. саме й чому саме його побив? Для чого, наре­ шті, все це зібрано в кімнату, а не викинуто на смітник? Що це за диво? Захоплений таким питанням я увечері того ж дня з жаром розказував про це своє відкриття своїм сестрам (и отцу). У відповідь на це батько мій з’ясував мені, що речі, про які йде мова, не старі, а стародав­ ні, й пояснив, звідкіля вони беруться, хто, з якою метою збирає їх і що дійсно там на Іго­ ревському завулкові живе археолог — Хвойка. Ці пояснення ще більше зацікавили мене, і я нетерпляче став чекати ранку, щоб піти ще туди, покраще роздивитись у стародавні речі і побачити може і самого археолога. І не тільки ранком наступного дня я також пішов на Ігоревський завулок. Почав ходи­ ти туди досить часто і не сам, а навіть з своїми приятелями­однолітками. І подорож на Іго­ ревський завулок до археолога стала для мене любимішою подорожжю. Ми годинами про­ стоювали під вікнами археолога, заглядаючи у вікна, через огорожу в садок. Побачити самого археолога нам довго не приходилось. Будинок здавався якимось без­ людним, незаселеним. Але, пригадую, одного дня, мабуть у зв’язку з тим, що ми під вікнами дуже галасували, зо­ всім непримітно для нас розкрилося одне з ві­ кон. В ньому ми побачили людину, що погро­ жувала нам пальцем й просила не кричати, а ще краще розійтися по домах і не бешкетувати тут під вікнами. Скоро після того мені особисто пощасти­ ло познайомитися через приятеля й знайомо­ го мого батька (киевского) проф. М.І. Петро­ ва 2, одного із перших академіків АН УСрр, з 2 Петров Микола Іванович (1840—1921) — літературо­ знавець, історик літератури, етнограф, чл.­кор. Пе­ троградської Академії наук (1916), академік Укра­ їнської Академії наук (1918), професор Київської Посвідчення старшого наукового співробітника секції археології скіфо­сарматських колоній Інс титуту археології АН УрСр Леоніда Дмитрова ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 118 (неизвестным  мне  до  того  человеком,  которого  называли) В.В. Хвойкою. (Я с ужасом сразу узнал  в этом человеке того «дядю», который просил меня  и моих товарищей не шуметь под его окнами и не  мешать ему работать). Він в мені пізнав одного з тих хлопчиків, що дошкуляли йому під вікна­ ми, і ласкаво запросив до себе на квартиру. (Мне  было,  помню,  тогда  очень  неприятно,  что эти мои «проказы» сделались известны моему  отцу, и чтобы загладить свою вину, я вынужден  был чистосердечно сознаться, в чем дело и чем за- интересовали меня окна дома на Игоревском про- улке. В.В. Хвойко внимательно выслушал мое чисто- сердечное признание и, видимо, остался весьма до- волен моею заинтересованностью всем тем, что  впервые для себя увидел на окнах его квартиры и  в примыкавшем к ней садику с фонтаном, и лас- ково  и  очень  любезно  пригласил  меня  с  отцом  к  себе  на  квартиру  для  более  подробного  и  внима- тельного  осмотра  заинтересовавшей  меня  «би- той посуды». Припоминаю,  с  каким  нетерпением  я  ожи- дал  того  дня,  когда  наконец  мой  отец  скажет  мне:  «Собирайся!  Я  свободен.  Сейчас  мы  сходим  к В.В. Хвойко!» И вот, долгожданный день наступил. Как сей- час  помню,  с  каким  оживлением  я  рассказывал  отцу всю дорогу, к сожалению, довольно корот- кую, о тех вещах, какие нам предстоит увидеть  в комнатах у В.В. Когда мы подошли к дому на Игоревском пе- реулке,  то  увидели  самого  В.В.  в  садике,  при- водившего, как он объяснял нам, в порядок свои  «экспонаты». Вскоре В.В. пригласил нас к себе в комнаты и  стал  нам  рассказывать  о  каждой  находившей- ся там вещи, что она из себя представляет, что  нового дает она собою науке, где именно она най- дена, к какому времени она относится. Я с затаенным вниманием слушал объяснения  В.В.,  боясь  пропустить  что-нибудь.  Много  во- просов  возникало  у  меня,  но  я  стеснялся  зада- вать  их.  Больше  всего,  помню,  заинтересовали  меня  кости  мамонта,  поразившие  меня  своими  громадными размерами. Закончилось  наше  посещение  квартиры  В.В.  тем, что еще более вещей можно видеть в Ис- торическом  музее  3,  в  который  он  сдает  все  духовної академії, громадський діяч, з 1878 р. — за­ відувач Церковно­археологічного музею (див.: Край­ ній 2000, с. 176—231; Ульяновський, Панчук 2003). 3 ймовірно, йдеться про Київський музей старожит­ ностей і мистецтв (з 8 грудня 1904 р. — Київський художньо­промисловий і науковий музей імені Імпе­ подобные вещи после обработки их, где их и по- казывают всем интересующимся. В  заключение  он  пригласил  меня  посетить  Исторический  музей  возможно  скорее,  пока  он  не уедет на раскопки). Після цього будинок на Ігоревському за­ вулкові зробився для мене ще більш цікавим і навіть дорогим. Пригадую, як я хвилювався і нервував із­ за нього під час великої пожежі на Подолі па­ рового млина Л. Бродського 4, що знаходився майже напроти будинку, де жив В.В. Хвойка, (только  чуть-чуть  наискосок). Три дні продо­ вжувалася ця пожежа й всі ці три дні я хвилю­ вався, як би вогонь не перекинувся на буди­ нок, в якому жив В.В. Хвойка (и в котором на- ходилось  так  много  ценных  вещей-экспонатов,  как их называл В.В. и над которыми он работал. Но к счастью, все мои волнения и страхи, как  и следовало ожидать, были напрасны. Огонь уси- лиями пожарных был локализован и ему не дана  возможность  распространиться,  но  огромные  запасы  зерна  долго  еще  тлели,  давая  повод  для  моих беспокойств и волнений. И каждый день я  считал  своим  долгом  посетить  Игоревский  пе- реулок, чтобы убедиться, что дорогой для меня  дом цел, невредим и ему не угрожает опасность  от пожара). ІІ Не менш гострі й навіть образливі й непри­ ємні хвилини довелося пережити за В.В. Хвойку мені значно пізніше уже в Ленінграді, коли я вже був слухачем Археологічного інституту. У зв’язку з тим, що В.В. не був (как извест-как извест- но) археологом з дипломом, (поскольку  он  не  окончил  ни  университета) ані Археологічного інституту, він, не дивлячись на свої величезні успіхи в польових дослідженнях України, в де­ ратора Миколи Олександровича). У 1897 р. В.В. Хвой ­ ку запросили на роботу до щойно створеного Ки­ ївського товариства старожитностей і мистецтв на посаду завідувача музею Товариства. Основу майбут­ ньої археологічної експозиції музею склали, зокрема, власні колекції вченого. Наприкінці 1897 р. була вла­ штована перша археологічна виставка Товариства, а 1 серпня 1899 р. відкрили виставку знахідок В.В. Хвой­ ки з нагоди ХІ Археологічного з’їзду, що відбувався у Києві. Цей день прийнято вважати датою заснуван­ ня Київського міського музею, спадкоємцями якого нині є Національний художній музей і Національний музей історії України (Колеснікова 2007). 4 Найбільше млинарське підприємство, яке існувало у Києві в 1857—1920 рр. Засновано купцем А. Глезером, потім перейшло у власність Лазаря Бродського. роз­ міщувалося на Подолі між нинішніми вулицями Бо­ ричів узвіз, Набережно­Хрещатицька, Сагайдачно ­ го та Ігорівська. ймовірно, Л.Д. Дмитров згадує поже ­ жу, що сталася в липні 1906 р. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 119 яких археологічних колах Санкт­Петербурга вважався за «дилетанта», «аматора», «колек­ ціонера». Така оцінка наукової діяльності осо­ бливо досягла свого розвитку в часи, коли в Державній Думі обмірковувалось питання про купівлю відомої садиби д­ра М. Петровсько­ го в Києві, де робив такі ефективні й ефектні розкопки В.В., в казну. Мені здавалося, що тут йде справа не по суті, й я був весь на стороні Хвойка, ображаючись на ці епітети його харак­ теристики. Між іншим, у зв’язку з цією обставиною В.В. Хвойка не одержав Відкритого листа на розкопи в подвір’ї Десятинної церкви у Києві за хворістю. Відомо, що тоді Відкритий лист на Десятинну церкву одержав проф. Б.В. Фар­ маковський 5 і архієпископ Д.В. Мілеєв 6. Але нема, як кажуть, і лиха без добра. В.В., хоча і дійсно був вже хворий на туберкульоз, але щоб показати свою «хворість», з власти­ вою йому енергією взявся за розкопки іншого пам’ятника Київської русі — Білгородки. Ко­ пати Білгородку було не так зручно, особли­ во для дійсно хворого дослідника, і Білгородка була не скільки не меншим по своєму значен­ ню від Києва археологічним об’єктом. Вона й була, на жаль, останньою археологічною екс­ педицією В.В. Хвойки 7. ІІІ Пригадуються й інші радісні, світлі моменти в моєму житті, пов’язані з роботою В.В. Хвойки. Ніколи не згладитиметься із моєї пам’яті, з яким успіхом пройшов мій перший прилюдний виступ в Археологічному інституті в 1907 році. Свій виступ я присвятив розбору та реферу­ ванню недавно вишедшої праці В.В. «Обряд погребения с сожжением и его древность» 8. Цей мій виступ, не дивлячись на те, що він був зроблений не лінією загально обов’язкового курсу, а факультативного «Польско­литовские 5 Фармаковський Борис Володимирович (1870— 1928) — російський археолог, історик мистецтва (див.: Фармаковская 1988). 6 Мілєєв Дмитро Васильович (1878—1914) — росій­ ський архітектор, археолог, реставратор (див.: импе­ раторская… 2009). 7 розкопки давньоруського міста Білгорода (с. Білого­ родка Київської обл.) у 1909—1914 рр. стали останні­ ми в житті вченого. Тут В.В. Хвойка відкрив захисні споруди, два храми ХІІ ст., а також сліди поселення трипільської культури. Дослідження Білгорода ви­ кликали велику зацікавленість громадськості, в газе­ тах «Киевлянин», «Новое время», «Киевская искра» з’явилися численні статті й відгуки (Станіцина, Ко­ ноненко 2006). 8 Перевидано: Хвойка 1993. древности», який тоді чомусь не користувався популярністю і не притягав значної кількості слухачів, особливо порівнюючи з тими курса­ ми, що їх проводили проф. С.Ф. Платонов 9 або проф. С.М. Середо нін 10, навпаки, притягнув значну кількість слухачів і пройшов з неспо­ діваним успіхом. І я звичайно відносив це не на свій власний рахунок, а виключно за раху­ нок цікавості теми, якій був присвячений ви­ ступ, а ще більш особі В.В. Хвойки, про остан­ ню працю якого я інформував археологічну громадськість. І це, на мою думку, красномов­ ний факт, як археологічна громадськість ста­ вилася в ті часи наперекір офіційним колам до В.В. Хвойки. Ще більшу радість та почуття гордості за свого земляка археолога­киянина В.В. Хвойка я пережив, слухаючи під час своєї наукової по­ дорожі в 1911 р. в Константинополі від директо­ ра руського археологічного інституту, академі­ ка Ф.І. Успенського 11, відзив про В.В. Хвойку. Справа в тому, що мій приїзд до Константино­ поля майже збігся з від’їздом відти В.В. Хвой­ ки 12. До Константинополя В.В. приїздив за запрошенням для участі в розкопах на тери­ торії Болгарії та Сербії. Відомо, за порозумін­ ням між болгарськими та сербськими вчени­ ми і російським археологічним інститутом в Константинополі вирішено було спішно про­ вадити дослідження Балканського півострова. Як представник від російських археологів, що добре знає слов’янський та український мате­ ріали, за рекомендацією проф. Д.І. Анучина 13, був запрошений В.В. Хвойка. В.В. з ентузіаз­ мом та великими творчими надіями прийняв це запрошення і приїхав до Константинополя. Але політичні й військові обставини не дали змоги здійснити цю експедицію. Не може бути двох думок, як багато дала б науці ця об’єднана 9 Платонов Сергій Федорович (1860—1933) — росій­ ський історик, академік російської Академії наук. 10 Середонін Сергій Михайлович (1860—1914) — росій­ ський історик, з 1901 р. проф. Історико­філологічного інституту в Петербурзі. 11 Успенський Федір Іванович (1845—1928) — росій­ ський візантиніст, ординарний академік Академії наук поза штатом (1900), ініціатор заснування і ди­ ректор (1894—1914) російського археологічного ін­ ституту в Константинополі (див.: Дьомін, Самойлов 2005; Самойлов, Самойлов 2005). 12 В.В. Хвойка був членом­співробітником російсько­ го археологічного інституту в Константинополі. 13 Анучин Дмитро Миколайович (1843—1923) — видат­ ний російський вчений, географ, антрополог, етно­ граф і археолог (див.: Богданов 1913; Волков, Кули­ кова 2003). ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 120 Богданов  В.В. Анучин Д.Н. // Сборник в честь 70­летия Анучина (с портретом и библиографией трудов до 1912 г.). — М., 1913. Волков В.А., Куликова М.В. Московские профессора Xviii — начала XX веков. Естественные и технические на­ уки — М., 2003. — С. 19—21. Дмитров Л.Д. Торфовища­болота та яке значення вони мають для археології // Хроніка археології та мистецтва. — К., 1931. — 3. — С. 3—11. Дмитров Л.Д. Проблема торфовиків в історії матеріальної культури (Спроба постановки питання) // Наукові за­ писки ІІМК. — 1935. — № 5/6. — С. 87—112. Дмитров Л.Д. Перекоп. ров и вал. — К., 1940. Дмитров Л.Д. Із спогадів про В.В. Хвойка. — К., 1944 // НА ІА НАНУ. — Ф. 23. — Спр. 1. — Арк. 107—123. Дмитров Л.Д. Білгород­Дністровська археологічна експедиція (1945—46 рр.) // АП. — 1949. — ІІ. — С. 39—52. Дмитров Л.Д. Археологічне вивчення Нікопольщини (1935—36 рр.) // Археологія. — 1950. — ІІІ. — C. 151—166. Дмитров Л.Д., Зуц В.Л., Копилов Ф.Б. Любимівське городище рубежу нашої ери // АП. — 1961. — Х. — С. 78—100. Дьомін О.Б., Самойлов Ф.О. Успенський Федір Іванович // Професори Одеського (Новоросійського) університе­ ту. — Одеса, 2005. — Т. 4. — С. 301—303. Императорская Археологическая Комиссия (1859—1917): К 150­летию со дня основания. У истоков отечествен­ ной археологии и охраны культурного наследия / Науч. ред.­сост. А.Е. Мусин. Под общей ред. Е.Н. Носо­ ва. — СПб., 2009. Колеснікова В.А. Вікентій (Чеслав) Хвойка. Сторінки наукової біографії. — К., 2007. Крайній К.К. Історики Києво­Печерської лаври ХІХ — початку ХХ століття. — К., 2000. Л.Д. Дмитров [Некролог] // Археологія. — 1966. — ХХ. — С. 233. Облікова картка наукової роботи // НА ІА НАНУ. — Ф. 23. — Спр. 1а. Самойлов О.Ф., Самойлов Ф.О. Наукова та педагогічна діяльність професора Ф.І. Успенського в Імператорсько­ му Новоросійському університеті // Записки історичного факультету / Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. — 2005. — 16. — С. 358—365. Станіцина Г.О., Кононенко Ж.О. Архівні матеріали про дослідження В.В. Хвойкою трипільських старожитностей у науковому архіві Інституту археології НАН України // Дослідження Трипільської цивілізації у науковій спад­ щині археолога Вікентія Хвойки. — К., 2006. — Ч. 2: Матеріали і дослідження. — С. 39—44. Ульяновський  В.,  Панчук  О. Микола Петров: портрет у часовій перспективі та різних інтер’єрах // Петров М.І. Скрижалі пам’яті / Упоряд. В. Ульяновський. — К., 2003. — С. 5—69. Фармаковская Т.И. Борис Владимирович Фармаковский. — К., 1988. Характеристика на Дмитрова Леонида Дмитриевича // НА ІА НАНУ. — Ф. 23. — Спр. 1а. Хвойка В.В. Обряд погребения с сожжением и его древность // Збірник статей 1906 року на пошану професора Ан­ тоновича. Фототипне видання. — К., 1993. — С. 85—94. Надійшла 13.05.2014 А.С. Яненко ВОСПОМиНАНиЯ Л.Д. ДМиТрОВА О В.В. ХВОйКЕ К 100­летию со дня смерти известного ученого Викентия Вячеславовича Хвойки публикуются воспоминания о нем украинского археолога Леонида Дмитриевича Дмитрова, написанные в 1944 г. рукопись на украинском языке и фрагменты на русском хранятся в научном архиве института археологии НАН Украины. Документ по­ по­по­ полняет страницы истории украинской археологии. A.S. Yanenko l.D. DMytrOv’s MeMOirs aBOUt v.v. khvOika the memoires written by the Ukrainian archaeologist leonid Dmytrovych Dmytrov in 1944 about a famous scientist vi­ kentiy khvoika are published to his 100th death anniversary. the manuscript in Ukrainian and fragments of it in russian are kept in the scientific archives of the institute of archaeology nas of Ukraine. the document enriches the pages of history of Ukrainian archaeology. слов’янська експедиція для розв’язання про­ блем, що їх студіював В.В. Хвойка (трипіль­ ська культура, культура полів поховань). І ми переконані, що після закінчення ві­ йни питання про археологічні дослідження Балканського півострова, яке не здійснилося в 1911 р., разом з українськими радянськими ар­ хеологами постане знову во весь свій зріст. І це, безперечно, буде найкращим науковим па м’ятником В.В. Хвойці. Л. Д. Київ, 20 жовтня 1944 р.

Similar Items