Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения
Stratum plus. — 2005/2009. — No 2. — С. 10—267 (рубрика «Монография в журнале»)
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195724 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения / С.М. Разумов // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 139-141. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195724 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Разумов, С.М. 2023-12-06T17:32:11Z 2023-12-06T17:32:11Z 2014 Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения / С.М. Разумов // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 139-141. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195724 Stratum plus. — 2005/2009. — No 2. — С. 10—267 (рубрика «Монография в журнале») uk Інститут археології НАН України Археологія Рецензії Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения |
| spellingShingle |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения Разумов, С.М. Рецензії |
| title_short |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения |
| title_full |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения |
| title_fullStr |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения |
| title_sort |
рец.: г. ф. коробкова, м. б. рысин, о. г. шапошникова. проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования михайловского поселения |
| author |
Разумов, С.М. |
| author_facet |
Разумов, С.М. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
Stratum plus. — 2005/2009. — No 2. — С. 10—267 (рубрика «Монография в журнале»)
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195724 |
| citation_txt |
Рец.: Г. Ф. Коробкова, М. Б. Рысин, О. Г. Шапошникова. Проблемы изучения древнеямной культурной общности в свете исследования Михайловского поселения / С.М. Разумов // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 139-141. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT razumovsm recgfkorobkovambrysinogšapošnikovaproblemyizučeniâdrevneâmnoikulʹturnoiobŝnostivsveteissledovaniâmihailovskogoposeleniâ |
| first_indexed |
2025-11-25T21:10:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:10:21Z |
| _version_ |
1850551841443545088 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 139
Рецензії
Монографія О.Ф. Лагодовської, О.Г. Шапош
никової та М.Л. Макаревича «Михайлівське
поселення», опублікована 1962 р., стала сво
єрідною віхою у вивченні ямної культурно
історичної спільноти Надчорномор’я. Матері
али поселення доби пізнього енеоліту—ранньої
бронзи, дослідженого в 50х рр. Нікопольсько
Гаврилівською експедицією під проводом
О.Ф. Лагодовської на правобережжі Нижньо
го Дніпра, кардинально змінили погляд на рі
вень господарського та суспільного розвитку
мешканців степової смуги того часу, який доти
базувався переважно на знахідках з нечислен
них підкурганних поховань, а стратиграфіч
ні спостереження дали орієнтири для періо
дизації поховальних пам’яток степової смуги
(нижньомихайлівська, ранньоямна та пізньо
ямна культури). Навіть нині Михайлівське по
селення багато в чому лишається унікальним.
Зрозуміло, що викладені в першій публікації
(1962 р.), яка стала вже бібліографічною рід
кістю, висновки та узагальнення на початку
XXi ст. вимагали переосмислення на новому
рівні розвитку науки.
Спробу такого переосмислення було зро
блено в монографічному дослідженні Г.Ф. Ко
робкової та О.Г. Шапошникової «Поселение
Михайловка — эталонный памятник древне
ямной культуры (экология, жилища, орудия
труда, системы жизнеобеспечения, производ
ственная структура)» (СПб., 2005). Але й у ви
даній невеликим накладом цій праці не всі ас
пекти було розглянуто докладно.
Певною мірою розширеним варіантом вка
заної праці стала опублікована в 2009 р. в жур
налі «stratum plus» монографія Г.Ф. Коробкової,
М.Б. Рисіна та О.Г. Шапошникової «Проблемы
изучения древнеямной культурной общности
Г.Ф. К о р о б к о в а, М.Б. Р ы с и н,
О.Г. Ш а п о ш н и к о в а. Проблемы изучения
древнеямной культурной общности в свете
исследования Михайловского поселения
Stratum plus. — 2005/2009. — № 2. — С. 10—267
(рубрика «Монография в журнале»)
в свете исследования Михайловского поселе
ния». На жаль, на час її підготовки до друку два
автори — О.Г. Шапошникова та Г.Ф. Коробко
ва — вже пішли з життя. Тож головна заслуга в її
перевиданні належить М.Б. Рисіну, який суттє
во доповнив видання 2005 р., зокрема, подав і
проаналізував матеріали розкопок Михайлівки
О.Г. Шапошниковою в 1962 р., тобто після ви
ходу першої підсумкової праці, а також прибрав
деякі помічені недоліки в монографії 2005 р., в
якій він брав участь як _____ .
Монографія складається із 15 розділів. Пер
ший присвячено значенню досліджень, зо
крема експериментальнотрасологічних, для
реконструкції господарства суспільств доби
палеометалів, другий — методиці таких дослі
джень. У третьому та четвертому розділах оха
рактеризовано три культурні шари та об’єкти
Михайлівського поселення, зокрема, житла.
Розділи з п’ятого по десятий присвячено ти
пологічному, трасологічному й технологіч
ному аналізу сукупності артефактів усіх ша
рів поселення, зокрема керамічного посуду,
виробів з каменю, глини, кістки та рогу, му
шель і металу. Останні п’ять розділів моногра
фії суто інтерпретаційнi. Так, в одинадцятому
та дванадцятому розділах подано реконструк
цію господарськовиробничої діяльності меш
канців поселення та, відповідно, його вироб
ничої структури (на основі планіграфічного
аналізу). Найзагальніші питання історії насе
лення півдня Східної Європи другої полови
ни iv—iii тис. до н. е. підняті в тринадцятому,
чотирнадцятому та п’ятнадцятому розділах.
Це — проблема зв’язків і міграцій цього часу
(розглядається, в першу чергу, крізь призму ім
портів i запозичень керамічних i металевих ви
робів), надзвичайно складні питання генези та
хронології нижньомихайлівської культури та
ямної культурноісторичної спільноти та, зре© С.М. РАЗУМОВ, 2014
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4140
штою, навіть нарис суспільного устрою ямної
спільноти.
Загалом авторам вдалося розкрити значен
ня Михайлівського поселення як певним чи
ном еталонної пам’ятки для вивчення історії
степового населення доби пізнього енеоліту—
ранньої бронзи. Тож значення цієї праці важко
переоцінити. Але не з усіма підходами та теза
ми авторів можна погодитися.
Тут, у першу чергу, звернемо увагу на мето
дичні проблеми, пов’язані з інтерпретацією ре
зультатів трасологічнопланіграфічних дослі
джень, які покладено в основу реконструкції
характеру господарства та виробничої діяль
ності мешканців Михайлівського поселення на
різних етапах його існування. Слід наголосити,
що не лише для цієї монографії, а й для бага
тьох інших праць, в яких піднімаються пробле
ми суспільноекономічних форм виробництва
в степових культурах доби палеометалів, харак
терна, поперше, певна модернізація цих форм,
а, подруге, беззастережне використання кіль
кісних результатів типологічного й трасологіч
ного аналізу артефактів. Через особливості дже
рельної бази доби ранньої та середньої бронзи
для таких реконструкцій використовуються ма
теріали не так поселень, як поховань з так зв.
виробничим інвентарем. Як зазначала Л.А. Чер
них, багато авторів інтерпретують різноманіт
ний інструментарій із поховань без вагомих на
те підстав як ознаку виробничої спеціалізації.
В цьому разі дослідники через неоднозначність
терміну «ремесло» безпідставно ототожнюють
ремесло як технологічний спосіб виробництва
(що ґрунтується на використанні ручних зна
рядь за відсутності технологічного розподілу
праці) та ремесло як окрему економічну галузь
суспільного виробництва (переважно маючи на
увазі наявність у середовищі населення півдня
Східної Європи доби ранньої та середньої брон
зи «майстрівпрофесіоналів», які працювали на
замовлення або на обмін і були вилучені зі сфе
ри харчового виробництва). Появу ремесла як
технологічного способу виробництва слід спів
відносити з появою власне суспільного вироб
ництва, тобто, за археологічною періодизацією,
принаймні з верхнім палеолітом. Що ж стосу
ється конкретних форм ремесла, то слід наго
лосити, що наявність чи відсутність серед по
ховань комплексів з «виробничими наборами»
жодним чином не може свідчити про наявність
або відсутність у досліджуваних суспільствах
«майстрівпрофесіоналів», «кланів ремісників»
та ін. Так само і наявність значної кількості ін
струментів для конкретних технологічних опе
рацій в культурному шарі поселення не завжди
дає підстави для реконструкції конкретної сус
пільної форми ремесла.
У створенні таких реконструкцій слід вра
ховувати особливості відкладання в культур
них накопиченнях різних категорій речей. Тож
наявність у верхньому шарі Михайлівки «де-
сятків і сотень диференційованих знарядь для
обробки шкур» (с. 174) не може, на нашу дум
ку, давати привід стверджувати про наявність
«майстерень» зі значними обсягами вироб
ництва, в яких працювали «професіонали
спеціалісти». Адже скребачки та проколки
дуже швидко виходили з ладу або губилися,
тож поступове накопичення значної кількос
ті їх у культурному шарі за сотні років існу
вання поселення цілком природне. Ще більше
це стосується знарядь, пов’язаних з хлібороб
ською галуззю (серпів, мотик), а також нако
нечників стріл, які за звичних умов експлуата
ції ламалися та губилися переважно за межа
ми поселення. Таким чином, 103 наконечники
стріл, знайдені серед жител верхнього шару,
можуть свідчити не про «вдосконалення способів
полювання» (с. 184), а, ймовірніше, про бойові
зіткнення чи то на території самого поселення,
чи то під час його оборони (на це натякають і
рештки спалених дахів жител).
Так само незначна кількість хліборобських
знарядь у середньому шарі поселення не може
бути підставою для висновку про відсутність
рільництва і, як наслідок, про «отримання зер-
на від хліборобів сусідніх трипільських поселень»
(с. 168). Тим паче дивним є твердження про
появу рільництва в населення, що залишило
верхній (пізньоямний) шар, «під впливом три-
пільських сусідів» (с. 172). Наголосимо, що нині
відсутні будьякі дані, що уможливлювали б
синхронізацію Михайлівки ІІІ навіть з найпіз
нішими трипільськими пам’ятками. Нагадає
мо, що тільки в нижньому горизонті середньо
го шару знайдено два фрагменти розписних
амфор, що датуються Трипіллям СІІ. Через це
дивними постають численні висновки авто
рів монографії про «запозичення» мешканця
ми Михайлівки ІІ і металургії міді, і навичок
хліборобства від «трипільських сусідів», хоча
мідні вироби та відбитки зерен на кераміці за
фіксовані й у нижньому шарі. Вкладні серпів
(або жниварських ножів) на відщепах, знайде
ні тут, також відрізняються від трипільських —
на пластинах. Навіть для часу відкладання се
реднього шару тісні зв’язки з пізньотрипіль
ським населенням (до найближчих поселень
якого було близько 300 км) для «обміну зерна на
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 141
худобу» (с. 165—168) видаються малоймовірни
ми, не кажучи вже про верхній шар.
Відсутність або незначна кількість метале
вих знарядь також не свідчить про абсолютне
переважання кам’яних у господарстві, бо пер
ші після пошкодження не викидали і їх вико
ристовували в переплавці. Наявніть численних
розтирачів і товкачів для подрібнення руди, а
також сопел теж насторожує, тож важко пого
дитися із висновком авторів, що виплавка ме
талу «провадилася біля джерел рудної сировини»
за межами поселення (с. 161).
Деякі застереження стосуються також виді
лення на ґрунті трасологічнопланіграфічного
аналізу «ремісничих майстерень». Сама наяв
ність виробничих майданчиків здебільшого
не викликає сумнівів, але не можна погодити
ся з їх інтерпретацією. Нагадаємо, що сумарно
культурний шар Михайлівки сягав на окремих
ділянках потужності 2,4 м (найпотужнішим був
третій, пізньоямний шар), тож накопичувався
впродовж століть. Відповідно, знаряддя та від
ходи виробництва потрапляли до нього посту
пово та впродовж тривалого часу. Таким чином,
десятки скупчень їх на площі поселення можуть
вказувати на те, що його мешканці періодично
займалися різними домашніми виробництва
ми (обробкою кременю, каменю, металу, шкур,
дерева та ін.) на одних і тих само місцях. Це
уможливлює пов’язати такі скупчення з окре
мими домогосподарствами, а не з «майстерня-
ми висококваліфікованих спеціалістів» (с. 174).
Так само не зрозуміла категорична теза авто
рів про наявність «майстрівпрофесіоналів» з
виробництва крем’яних наконечників стріл і
списів, навіть попри те, що «спеціальних май-
стерень з їх виготовлення не виявлено» (с. 199).
Натомість розкидані на площі поселення по
одинокі жолобчасті абразиви (так зв. випрям
лювачі стріл) і заготовки наконечників указу
ють, імовірніше, на виготовлення стріл чи не в
кожному господарстві (зокрема, такий висно
вок для Левенцівської фортеці доби середньої
бронзи зробив С.Н. Братченко).
Виникають і деякі запитання щодо визна
чення родовищ сировини крем’яних виро
бів з Михайлівки, де в середньому та верхньо
му шарах виявлено достатньо репрезентатив
ну колекцію кременю — понад 2 тис. знахідок.
Г.Ф. Коробкова висловила думку про західно
волинське походження сировини багатьох з
них і пов’язувала потрапляння її на поселення
із обміном з «трипільськими сусідами». Із цим
важко погодитися через указані вище причини.
Слід також наголосити, що є певні труднощі з
визначенням родовищ якісної крейдової сиро
вини, виходячи лише із її зовнішнього вигля
ду. Не заперечуючи цілком можливість потра
пляння на Михайлівське поселення окремих
виробів з віддалених районів, ми все ж наполя
гаємо, що основна частина сировини походила
із доволі близьких родовищ Середнього Подо
неччя та Криму. Додамо також, що, на відміну
від Західної Волині, за доби ранньої бронзи на
селення цих регіонів мало культуру, спорідне
ну із культурою мешканців Михайлівки.
Висловимо також зауваження щодо чистоти
колекції виробів з каменю, кістки та металу. У
монографії 1962 р. згадується про наявність на
поселенні залишків культурного шару доби нео
літу. В колекції керамічного посуду верхнього
шару виокремлено досить виразну серію піз
ньокатакомбних і бабинських горщиків (с. 61;
нагадаємо, що епонімне поселення Баби
не ІІІ розміщене на протилежному березі Дні
пра всього за кілька кілометрів від Михайлів
ки). Таким чином, частина знахідок може бути
пов’язана не з пізньоямним часом, а з культур
ними нашаруваннями кінця ІІІ — першої по
ловини ІІ тис. до н. е., що також вимагає ви
важеного ставлення до процентних співвідно
шень різних типів знарядь з третього шару та,
відповідно, до реконструкцій на їхній основі.
Підіб’ємо підсумки. Поселення Михайлівка
посідає дуже важливе місце в осмисленні дав
ньої історії Причорномор’я. Тож чергове звер
нення до нього та вихід монографії «Проблемы
изучения древнеямной культурной общности в
свете исследования Михайловского поселения»
можна загалом оцінювати позитивно. В той же
час до цієї праці слід ставитися критично та не
лише через вказані тут проблеми, а й інші.
С.М. РАЗУМОВ
|