Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи
а допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до кальцитоніну проведено порівняльний аналіз наявності парафолікулярних нейросекреторних С-клітин у папілярних карциномах дітей, які мешкали в найбільш і найменш забруд- нених унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) регіон...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19573 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи / Л.Г. Воскобойник, Т.І. Богданова, Л.Ю. Зурнаджи, С.В. Бурко, О.А. Стаценко // Онкологія. — 2010. — 12, N 1. — С. 98-102. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19573 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195732025-02-09T14:12:40Z Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи The presence of c-cells in papillary thyroid carcinomas of children from different regions of ukraine, who were born before and after the Chornobyl accident Воскобойник, Л.Г. Богданова, Т.І. Зурнаджи, Л.Ю. Бурко, С.В. Стаценко, О.А. Оригинальные исследования а допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до кальцитоніну проведено порівняльний аналіз наявності парафолікулярних нейросекреторних С-клітин у папілярних карциномах дітей, які мешкали в найбільш і найменш забруд- нених унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) регіонах України та народились до чи після Чорнобильської катастрофи. З’ясовано, що С-клітинну гіперплазію виявляли лише в неінкапсульованих пухлинах і відзначали в ділянках солідної та фолікулярно-солідної будови безпосередньо в пухлині чи в зо- нах інвазійного росту. Така С-клітинна гіперплазія виявлялася в середньому в 32% випадків і, за нашими даними, вірогідно не відрізнялася в означених чотирьох групах, тобто не була пов’язана з радіаційним опроміненням хворих унаслідок аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Між тим, присутність С-клітин у пухлинній тканині папілярних карцином щитовидної залози дітей була асоційована з більш агресивною біологічною поведінкою зазначених карцином, оскільки саме у таких випадках частіше відзначали ознаки екстрата інтратиреоїдного розповсюдження пухлини, судинної інвазії, метастази у лімфатичних вузлах шиї та віддалені метастази у легенях, що очевидно свідчить про можливе залучення паракринних механізмів до прогресування пухлинного процесу. Ключові слова: щитовидна залоза, папілярна карцинома, С-клітина, імуногістохімічна реакція, кальцитонін. Using immunohistochemical reaction with anti-calcitonin antibodies, a comparative analysis of the presence of parafollicular neurosecretory C-cells in papillary thyroid carcinomas of children who were living in more and less radiation-contaminated regions of Ukraine and were born before and after the Chornobyl accident, was carried out. It was shown that C-cells’ hyperplasia was present only in non-encapsulated tumours and was detected only in patterns of solid or follicular-solid histological structures directly in tumour tissues or in foci of invasive growth. Such C-cells’ hyperplasia was present in nearly 32% of cases and, according to our results, no statistical differences were found between all studied groups, that suggested the absence of correlation with Chornobyl radiation exposure of patients in childhood. Nevertheless, the presence of C-cells tumours’ tissue samples was associated with a more aggressive biological behaviour of carcinomas. In favour of these conclusions are a higher frequency of signs of extrathyroid and intrathyroid tumour spreading, vessels’ invasion, metastases to lymph nodes and distant metastases to lungs in carcinomas with C-cell’s hyperplasia. Our data pointed out to a possible involvement of paracrine mechanisms in tumour’s progression. Key Words: thyroid gland, papillary thyroid carcinoma, C-cell, immunohistochemical method, calcitonin. 2010 Article Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи / Л.Г. Воскобойник, Т.І. Богданова, Л.Ю. Зурнаджи, С.В. Бурко, О.А. Стаценко // Онкологія. — 2010. — 12, N 1. — С. 98-102. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19573 uk application/pdf Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования |
| spellingShingle |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования Воскобойник, Л.Г. Богданова, Т.І. Зурнаджи, Л.Ю. Бурко, С.В. Стаценко, О.А. Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| description |
а допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до кальцитоніну проведено порівняльний аналіз наявності парафолікулярних нейросекреторних С-клітин у папілярних карциномах дітей, які мешкали в найбільш і найменш забруд- нених унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) регіонах України та народились до чи після Чорнобильської катастрофи. З’ясовано, що С-клітинну гіперплазію виявляли лише в неінкапсульованих пухлинах і відзначали в ділянках солідної та фолікулярно-солідної будови безпосередньо в пухлині чи в зо- нах інвазійного росту. Така С-клітинна гіперплазія виявлялася в середньому в 32% випадків і, за нашими даними, вірогідно не відрізнялася в означених чотирьох групах, тобто не була пов’язана з радіаційним опроміненням хворих унаслідок аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Між тим, присутність С-клітин у пухлинній тканині папілярних карцином щитовидної залози дітей була асоційована з більш агресивною біологічною поведінкою зазначених карцином, оскільки саме у таких випадках частіше відзначали ознаки екстрата інтратиреоїдного розповсюдження пухлини, судинної інвазії, метастази у лімфатичних вузлах шиї та віддалені метастази у легенях, що очевидно свідчить про можливе залучення паракринних механізмів до прогресування пухлинного процесу. Ключові слова: щитовидна
залоза, папілярна карцинома,
С-клітина, імуногістохімічна
реакція, кальцитонін. |
| format |
Article |
| author |
Воскобойник, Л.Г. Богданова, Т.І. Зурнаджи, Л.Ю. Бурко, С.В. Стаценко, О.А. |
| author_facet |
Воскобойник, Л.Г. Богданова, Т.І. Зурнаджи, Л.Ю. Бурко, С.В. Стаценко, О.А. |
| author_sort |
Воскобойник, Л.Г. |
| title |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| title_short |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| title_full |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| title_fullStr |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| title_full_unstemmed |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи |
| title_sort |
наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після чорнобильської катастрофи |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19573 |
| citation_txt |
Наявність с-клітин у папілярних карциномах щитовидної залози дітей з різних регіонів україни, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи / Л.Г. Воскобойник, Т.І. Богданова, Л.Ю. Зурнаджи, С.В. Бурко, О.А. Стаценко // Онкологія. — 2010. — 12, N 1. — С. 98-102. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT voskobojniklg naâvnístʹsklítinupapílârnihkarcinomahŝitovidnoízalozidítejzríznihregíonívukraíniŝonarodilisâdoípíslâčornobilʹsʹkoíkatastrofi AT bogdanovatí naâvnístʹsklítinupapílârnihkarcinomahŝitovidnoízalozidítejzríznihregíonívukraíniŝonarodilisâdoípíslâčornobilʹsʹkoíkatastrofi AT zurnadžilû naâvnístʹsklítinupapílârnihkarcinomahŝitovidnoízalozidítejzríznihregíonívukraíniŝonarodilisâdoípíslâčornobilʹsʹkoíkatastrofi AT burkosv naâvnístʹsklítinupapílârnihkarcinomahŝitovidnoízalozidítejzríznihregíonívukraíniŝonarodilisâdoípíslâčornobilʹsʹkoíkatastrofi AT stacenkooa naâvnístʹsklítinupapílârnihkarcinomahŝitovidnoízalozidítejzríznihregíonívukraíniŝonarodilisâdoípíslâčornobilʹsʹkoíkatastrofi AT voskobojniklg thepresenceofccellsinpapillarythyroidcarcinomasofchildrenfromdifferentregionsofukrainewhowerebornbeforeandafterthechornobylaccident AT bogdanovatí thepresenceofccellsinpapillarythyroidcarcinomasofchildrenfromdifferentregionsofukrainewhowerebornbeforeandafterthechornobylaccident AT zurnadžilû thepresenceofccellsinpapillarythyroidcarcinomasofchildrenfromdifferentregionsofukrainewhowerebornbeforeandafterthechornobylaccident AT burkosv thepresenceofccellsinpapillarythyroidcarcinomasofchildrenfromdifferentregionsofukrainewhowerebornbeforeandafterthechornobylaccident AT stacenkooa thepresenceofccellsinpapillarythyroidcarcinomasofchildrenfromdifferentregionsofukrainewhowerebornbeforeandafterthechornobylaccident |
| first_indexed |
2025-11-26T17:00:45Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:00:45Z |
| _version_ |
1849873095945355264 |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
98 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 1 • 2 0 1 0
ВСТУП
Щитовидна залоза (ЩЗ) людини містить два типи
клітин: фолікулярні тироцити (ФТ) та парафолікулярні
нейросекреторні С-клітини [1]. Ці два типи клітин ма-
ють різне ембріональне походження та спеціалізовані
на виконання різних функцій. ФТ відповідають за син-
тез тиреоїдних гормонів та інших тиреоїд специфічних
білків. У С-клітинах відбувається секреція кальцитоніну
(КТ), соматостатину та пептиду, що генетично подібний
до КТ (CGRP) [2]. Вміст парафолікулярних С-клітин
у нормальній ЩЗ незначний (менше 0,1% від загаль-
ної кількості клітин) та залежить від віку людини. Так,
у дітей віком до 6 років їх кількість значно більша порів-
няно із дорослими [1]. За даними літератури С-клітини
розміщені головним чином у центральних ділянках ЩЗ
поряд з найбільш активними фолікулами [1].
Папілярні карциноми (ПК) ЩЗ, які є найбільш
розповсюдженою формою тиреоїдної онкопатоло-
гії, розвиваються зі звичайних ФТ. Із нейросекре-
торних С-клітин виникають медулярні карциноми
(МК) ЩЗ [1]. Одночасно наявність ПК та МК у од-
ного пацієнта відзначають рідко (менше 1% від усіх
видів раку ЩЗ) [3]. Крім того, в літературі описані
змішані пухлини ЩЗ — медулярно-фолікулярна та
медулярно-папілярна карциноми [4]. У таких ново-
утвореннях присутні як тироцити, так і С-клітини
(і в первинних пухлинах, і у метастазах в лімфатич-
них вузлах), що підтверджується імуногістохімічни-
ми (ІГХ) дослідженнями. Цікаві експерименти про-
ведені на пухлинах ЩЗ тварин. Доведено, що в таких
новоутвореннях виявляють клітини, що є одночасно
позитивними до тироглобуліну та КТ [5].
Чисельні дослідження присвячені вивченню тако-
го явища, як С-клітинна гіперплазія (СКГ). Найчасті-
ше СКГ асоційована зі спадковою МК ЩЗ [6, 7]. Вод-
ночас деякі автори висловлюють думку, що СКГ мож-
на розцінювати в якості попередника спонтанної МК
ЩЗ [7, 8]. Крім того, наявність реактивної СКГ вияв-
лено в окремих випадках тиреоїдиту Хашимото, фолі-
кулярної аденоми, фолікулярної карциноми, вузлового
та багатовузлового зобу ЩЗ [9–11]. У ПК ЩЗ дорослих
С-клітини, як правило, відсутні. Однак слід зауважити,
що в післячорнобильських ПК дітей дослідники відзна-
чали наявність нейросекреторних С-клітин [1]. Зазна-
чені клітини виявляли лише в ділянках солідної будови
приблизно в 10% випадків. Поява С-клітин у пухлин-
ній тканині чи перитуморально очевидно відображає
можливу паракринну взаємодію між нейроендокрин-
ними елементами та трансформованими тироцитами.
Певної ролі С-клітин у канцерогенезі фолікулярного
епітелію поки ще не встановлено.
Доведено, що на стан С-клітин впливає і радіацій-
не опромінення. Так, у новонароджених тварин під
впливом радіоактивного 131І кількість зазначених клі-
тин у ЩЗ зростає [12]. Водночас встановлено, що ви-
явлені С-клітини характеризувалися вираженими де-
структивними змінами, навіть руйнуванням, унаслідок
НАЯВНІСТЬ С-КЛІТИН
У ПАПІЛЯРНИХ КАРЦИНОМАХ
ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ДІТЕЙ
З РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ,
ЩО НАРОДИЛИСЯ ДО І ПІСЛЯ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Резюме. За допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до кальцитоніну
проведено порівняльний аналіз наявності парафолікулярних нейросекреторних
С-клітин у папілярних карциномах дітей, які мешкали в найбільш і найменш забруд-
нених унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) регіонах
України та народились до чи після Чорнобильської катастрофи. З’ясовано, що
С-клітинну гіперплазію виявляли лише в неінкапсульованих пухлинах і відзначали
в ділянках солідної та фолікулярно-солідної будови безпосередньо в пухлині чи в зо-
нах інвазійного росту. Така С-клітинна гіперплазія виявлялася в середньому в 32%
випадків і, за нашими даними, вірогідно не відрізнялася в означених чотирьох гру-
пах, тобто не була пов’язана з радіаційним опроміненням хворих унаслідок аварії
на ЧАЕС у дитячому віці. Між тим, присутність С-клітин у пухлинній тканині
папілярних карцином щитовидної залози дітей була асоційована з більш агресив-
ною біологічною поведінкою зазначених карцином, оскільки саме у таких випад-
ках частіше відзначали ознаки екстра- та інтратиреоїдного розповсюдження
пухлини, судинної інвазії, метастази у лімфатичних вузлах шиї та віддалені ме-
тастази у легенях, що очевидно свідчить про можливе залучення паракринних
механізмів до прогресування пухлинного процесу.
Л.Г. Воскобойник
Т.І. Богданова
Л.Ю. Зурнаджи
С.В. Бурко
О.А. Стаценко
ДУ «Інститут ендокринології
та обміну речовин
ім. В.П. Комісаренка
АМН України», Київ, Україна
Ключові слова: щитовидна
залоза, папілярна карцинома,
С-клітина, імуногістохімічна
реакція, кальцитонін.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
99Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 1 • 2 0 1 0
чого КТ виявляли й у стромі ЩЗ. У зв’язку з зазначеним
вище науковий інтерес викликають дослідження щодо
порівняльного аналізу вмісту С-клітин у ПК дітей з різ-
них регіонів України, що народилися до та після аварії
на Чорнобильсь кій атомній електростанції (ЧАЕС).
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досліджено 59 ПК ЩЗ дітей віком 8–14 років (серед-
ній вік — 12,5 ± 0,3), яких було прооперовано в хірургіч-
ному відділі ДУ «Інститут ендокринології та обміну ре-
човин ім. В.П. Комісаренка АМН України». Біо псійний
матеріал пухлин ЩЗ, що був отриманий після операції,
фіксували у 10% розчині формальдегіду, зневоднювали
у спиртах зростаючих концентрацій та ксилолі і зали-
вали у парафін. Патогістогічний діагноз встановлений
у лабораторії морфології ендокринної системи ДУ «Інс-
титут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Коміса-
ренка АМН України» і додатково верифікований між-
народною групою експертів-патологів [13].
Усі пацієнти залежно від дати народження та міс-
ця проживання (найменш та найбільш постраждалі
внас лідок Чорнобильської катастрофи регіони Украї-
ни) були поділені на чотири групи: 1-ша група — діти з
найбільш постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС ре-
гіонів, що народилися до аварії на ЧАЕС (13 випадків;
середній вік — 12,8 ± 0,4); 2-га група — діти з найбільш
постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС регіонів, що на-
родилися після аварії на ЧАЕС (16 випадків; середній
вік — 12,1 ± 0,5); 3-тя група — діти з найменш постраж-
далих унаслідок аварії на ЧАЕС регіонів, що народили-
ся до аварії на ЧАЕС (13 випадків; середній вік — 12,8 ±
0,4); 4-та група — діти з найменш постраждалих унаслі-
док аварії на ЧАЕС регіонів, що народилися після аварії
на ЧАЕС (17 випадків; середній вік — 12,4 ± 0,5).
З відібраних парафінових блоків на мікротомі (Leica,
Німеччина) були виготовлені зрізи, які потім депарафі-
нували в ксилолі та дегідратували в спиртах. Активність
ендогенної пероксидази блокували 0,6% розчином гід-
рогенпероксидази в метиловому спирті протягом 30 хв.
Після промивання зрізів фосфатним буфером (рН 7,2),
проводили їх інкубацію з первинними антитілами до
КТ (DAKO, Німеччина) за розведенням 1 : 700 протя-
гом 18 год при 4 °С. Потім зрізи промивали тричі у фос-
фатному буфері (рН 7,2) та обробляли вторинними ан-
титілами — антикролячим імуноглобуліном (DAKO,
Німеччина) за розведенням 1 : 100 протягом 1 год при
кімнатній температурі. Для візуалізації пероксидазної
реакції зрізи обробляли 2% розчином діамінобензиди-
ну на фосфатному буфері з додаванням гідрогенперок-
сидази (0,01% розчин). Ядра клітин на зрізах забарвлю-
вали гематоксиліном.
Підрахунок кількості С-клітин проводили на тес-
товій поверхні зрізів площею 20 мм2 у ділянках їхнього
найбільшого скупчення. Для оцінки ІГХ-реакції вико-
ристовували умовні одиниці від 0 до 4+: 0 — відсутність
С-клітин; 1+ — наявність 1–10 позитивно-забарвлених
клітин на тестовій поверхні зрізу; 2+ — наявність 11–
20 позитивно-забарвлених клітин на тестовій поверх-
ні зрізу; 3+ — наявність 21–50 позитивно-забарвлених
клітин на тестовій поверхні зрізу; 4+ — наявність біль-
ше ніж 50 позитивно-забарвлених клітин на тестовій
поверхні зрізу. За даними літератури показники ІГХ-
реакції 2+, 3+ та 4+ відповідають ознакам гіперплазії
С-клітин І, ІІ і ІІІ ступеня відповідно [14]. Статистич-
ний аналіз отриманих даних проведений за допомогою
комп’ютерної програми EXEL за критерієм χ2.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Наявність нейросекреторних С-клітин визначали як
безпосередньо в пухлинній тканині ЩЗ, так і в пери-
туморальних ділянках (ПТД). За результатами дослід-
жень встановлено, що присутність С-клітин у ПТД ПК
ЩЗ відзначали в усіх досліджених групах (табл. 1) май-
же в однакових відсотках випадків без вірогідної різниці
(у середньому в 32% випадків). У ПК дітей з найбільш
постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС регіонів, які на-
родилися після аварії на ЧАЕС (2-га група), на відміну
від усіх інших груп, не виявлено жодного випадку пух-
лин з наявністю нейроендокринних С-клітин безпосе-
редньо в пухлинній тканині (див. табл. 1).
Таблиця 1
Наявність С-клітин у пухлині і ПТД ПК ЩЗ
Група
(кількість хворих, n)
Пухлинна тканина ПТД
Кількість
випадків, n
%
Кількість
випадків, n
%
1-ша (13)
2-га (16)
3-тя (13)
4-та (17)
2 15,4 4 30,8
0 0,0 5 31,3
3 23,1 4 30,8
3 17,6 6 35,3
Дані вірогідно не відрізняються за критерієм χ2.
Однак невелика кількість спостережень за умов
відсутності статистично вірогідної різниці даних,
на нашу думку, не дозволяє зробити будь-які вис-
новки з цього приводу. Між тим, в усіх інших гру-
пах не було виявлено вірогідної різниці між часто-
тою виявлення С-клітин безпосередньо в пухлинній
тканині (у середньому в 19% випадків).
Безпосередньо в пухлинній тканині нейросе-
креторні С-клітини були поодинокими (рис. 1) або
формували невеликі скупчення (рис. 2) і відзнача-
ся лише в пухлинних ділянках солідної чи солідно-
фолікулярної будови.
Рис. 1. Поодинокі нейросекреторні С-клітини безпосе-
редньо в пухлинній тканині ПК ЩЗ поблизу сполучно-
тканинних прошарків. Об. Х10. Ок. 10
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
100 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 1 • 2 0 1 0
Рис. 2. Невеличкі скупчення нейросекреторних С-клітин без-
посередньо в пухлинній тканині ПК ЩЗ. Об. Х20. Ок. 10
Інколи С-клітини виявляли поблизу сполучно-
тканинних прошарків (рис. 3).
Рис. 3. Скупчення нейросекреторних С-клітин безпосе-
редньо в пухлинній тканині ПК ЩЗ поблизу сполучно-
тканинних прошарків. Об. Х20. Ок. 10
Між тим, у переважній більшості випадків ПК
ЩЗ ІГХ-реакція з антитілами до КТ у пухлинній
тканині була відсутня.
У ПТД ПК С-клітини формували більші скуп-
чення (рис. 4) і були зосереджені найчастіше у ло-
кусах розповсюдження пухлин.
Рис. 4. Скупчення С-клітин у ПТД ПК ЩЗ. Об. Х40. Ок. 10
Такі зони інтратиреоїдного росту мали знов-таки
переважно солідну гістологічну будову (рис. 5).
Рис. 5. Парафолікулярні С-клітини безпосередньо
у солідних локусах розповсюдження пухлини та периту-
морально. Об. Х20. Ок. 10
Відзначали СКГ не тільки в зазначених локусах,
а також навколо них, у прилеглій позапухлинній тка-
нині серед ФТ великих фолікулів (рис. 6).
Рис. 6. СКГ у прилеглій позапухлинній тканині ЩЗ серед
тироцитів великих фолікулів. Об. Х10. Ок. 10
Слід зауважити, що вміст С-клітин у ПК ЩЗ був
різним, саме тому проведено їх кількісний аналіз.
Встановлено, що ознаки СКГ різного ступеня вияв-
лено в усіх досліджених групах майже в рівних спів-
відношеннях, без вірогідної різниці даних (табл. 2).
Таблиця 2
Розповсюдженість ІГХ-реакції з антитілами до КТ у пухлині і ПТД ПК ЩЗ
Група
(кількість
хворих, n)
Пухлинна тканина
(кількість випадків, n)
ПТД
(кількість випадків, n)
0 1+ 2+ 3+ 4+ 0 1+ 2+ 3+ 4+
1-ша (13) 11 0 1 1 0 9 2 0 1 1
2-га (16) 16 0 0 0 0 11 1 3 1 0
3-тя (13) 10 0 0 1 2 9 0 1 3 0
4-та (17) 14 2 0 1 0 11 0 0 4 2
Дані вірогідно не відрізняються за критерієм χ2.
Оскільки не було виявлено різниці щодо наявності
С-клітин у ПК дітей усіх досліджених груп, а кількість
спостережень достатньо обмежена, було вирішено
поєднати групи і проаналізувати, чи є будь-які спільні
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
101Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 1 • 2 0 1 0
особливості у пухлин, що характеризувалися наявніс-
тю зазначених клітин у пухлинних осередках та ПТД.
Було також проаналізовано, чи є взаємозв’язок між
загальною гістологічною будовою пухлин та наявніс-
тю в них нейросекреторних С-клітин. Розподіл ПК
за варіантами наведений у табл. 3. Серед досліджених
пухлин дві являли собою дифузно-склерозуючий ва-
ріант ПК, однак, оскільки пухлинні ділянки мали пе-
реважно папілярну структуру, вони були приєднані
до групи пухлин з папілярною будовою.
У наших дослідженнях 19 ПК характеризувалися
наявністю С-клітин у ПТД. Встановлено, що для пух-
лин папілярної чи фолікулярної будови не властива на-
явність С-клітин. Лише 1 ПК переважно фолікулярної
будови характеризувалася ознаками СКГ у ділянках її
інтратиреоїдного розповсюдження, які були наведені
солідними осередками. Між тим, такі локуси мали не-
величку площу, що не дозволило віднести зазначену
ПК до фолікулярно-солідного варіанту. Привертає ува-
гу той факт, що кількість ПК солідного підтипу майже
однакова у наведених групах (див. табл. 3).
Таблиця 3
Порівняння гістологічної будови ПК з наявністю ознак СКГ
Г
іс
то
л
о
гі
ч
н
а
б
у
д
о
в
а
П
К
З
а
га
л
ь
н
а
к
іл
ь
к
іс
ть
в
и
п
а
д
к
ів
,
n
(
%
)
Виявлення С-клітин
у ПТД пухлин, n (%)
Виявлення С-клітин
безпосередньо
в пухлинних
ділянках, n (%)
Наявність
С-клітин
(n = 19)
С-клітини
відсутні
(n = 40)
Наявність
С-клітин
(n = 8)
С-клітини
відсутні
(n = 41)
Папілярна 10 (16,9) 0 (0,0)* 10 (25,0) 0 (0,0) 10 (19,6)
Фолікулярна 3 (5,1) 1 (5,3) 2 (5,0) 0 (0,0) 3 (5,9)
Солідна 10 (16,9) 2 (10,5) 8 (20,0) 1 (12,5) 9 (17,6)
Змішана,
у тому числі#
36 (61,0) 16 (84,2)* 20 (50,0) 7 (87,5) 29 (56,9)
ПФ 5 (8,5) 0 (0,0) 5 (12,5) 0 (0,0) 5 (9,8)
ПС 9 (15,3) 7 (36,8)* 2 (5,0) 2 (25,0) 7 (13,7)
ФС 15 (25,4) 6 (31,6) 9 (22,5) 4 (50,0) 11 (21,6)
ПФС 7 (11,9) 3 (15,8) 4 (10,0) 1 (12,5) 6 (11,8)
*Вірогідна різниця за критерієм χ2 порівняно з ПК без ознак СКГ безпосеред-
ньо в пухлинній тканині; #ПФ – папілярно-фолікулярна, ПС – папілярно-солідна,
ФС – фолікулярно-солідна, ПФС – папілярно-фолікулярно-солідна.
Між тим, пухлини змішаної гістологічної будо-
ви з наявністю вираженого солідного компоненту
вірогідно частіше виявляли в групі ПК з наявніс-
тю С-клітин (18/19 або 94,7% та 23/40 або 57,5%
відповідно, р = 0,0037 за критерієм χ2).
Крім того, було з’ясовано, що СКГ була влас-
тива лише неінкапсульованим пухлинам ЩЗ
(табл. 4), що, на нашу думку, заслуговує уваги. Не
виявлено жодного випадку інкапсульованих ПК
з наявністю навіть поодиноких С-клітин у ПТД.
Таблиця 4
Порівняння інвазійних властивостей ПК з наявністю ознак СКГ у ПТД
Інвазійні властивості
карцином
ПК з озна-
ками СКГ
ПК без
ознак СКГ
р
з
а
к
р
и
те
р
іє
м
χ
2
К
іл
ь
кі
с
ть
в
и
п
а
д
кі
в
,
n
%
К
іл
ь
кі
с
ть
в
и
п
а
д
кі
в
,
n
%
Кількість випадків 19 32,2 40 67,8
Відсутність капсули пухлини 19* 100,0* 23 75,0 0,0168
Екстратиреоїдне розповсюдження 15 78,9 24 60,0 0,1508
Ознаки багатофокусного росту 4 21,1 4 10,0 0,2466
Судинна інвазія, у тому числі
кровоносна
лімфатична
17 89,5 29 72,5 0,1416
9 47,4 18 45,0 0,8645
17 89,5 27 42,5 0,0701
Метастази у лімфовузлах шиї 15 78,9 28 70,0 0,4701
Віддалені метастази в легенях 7* 36,8* 5 12,5 0,0299
*Вірогідна різниця за критерієм χ2 порівняно з ПК без ознак СКГ.
Слід також зазначити, що вірогідно частіше виявляли від-
далені метастази в легенях тих ПК, які мали ознаки СКГ.
Наявність С-клітин безпосередньо в пухлинній
тканині відзначено лише у 8 випадках. Слід заува-
жити, що всі вони, як і ПК з ознаками перитумо-
ральної СКГ, були неінкапсульованими (табл. 5).
Таблиця 5
Порівняння інвазійних властивостей ПК з наявністю ознак СКГ
безпосередньо в пухлинній тканині
Інвазійні властивості
карцином
ПК з озна-
ками СКГ
ПК без
ознак СКГ
р
з
а
к
р
и
те
р
іє
м
χ
2
К
іл
ь
кі
с
ть
в
и
п
а
д
кі
в
,
n
%
К
іл
ь
кі
с
ть
в
и
п
а
д
кі
в
,
n
%
Кількість випадків 8 13,5 51 86,4
Відсутність капсули пухлини 8 100,0 41 80,4 0,5337
Екстратиреоїдне розповсюдження 8* 100,0* 31 60,8 0,00251
Ознаки багатофокусного росту 2 33,3 6 11,8 0,3093
Судинна інвазія, у тому числі
кровоносна
лімфатична
8 100,0 38 74,5 0,1058
3 47,4 18 45,0 0,3747
8 100,0 36 70,6 0,1898
Метастази у лімфовузлах шиї 8 100,0 35 68,6 0,0635
Віддалені метастази в легенях 4* 50,0* 8 15,7 0,0249
*Вірогідна різниця за критерієм χ2 порівняно з ПК без ознак СКГ.
Різниця, однак, не є статистично вірогідною, мож-
ливо тому, що кількість спостережень достатньо об-
межена і серед досліджених карцином переважали
саме неінкапсульовані новоутворення (49 із 59, тоб-
то 83,1%). Крім того, проведений аналіз встановив,
що у випадках ПК, які характеризувалися наявніс-
тю С-клітин безпосередньо в пухлинній тканині, ві-
рогідно частіше (див. табл. 4) порівняно з пухлина-
ми без С-клітин відзначали ознаки екстратиреоїдно-
го розповсюдження та віддалені метастази в легенях.
Заслуговує на увагу те, що всі 8 ПК з ознаками СКГ
безпосередньо в пухлинній тканині мали ознаки
екстра тиреоїдного розповсюдження, лімфатичної ін-
вазії та метастази в лімфатичних вузлах шиї. Різниця
не є статистично вірогідною, що знов-таки скоріше
за все пов’язана з невеликою кількістю таких карци-
ном. Водночас наведені дані свідчать, що присутність
С-клітин безпосередньо в пухлинній тканині ПК ЩЗ
дітей асоційована з ознаками більш агресивної біо-
логічної поведінки зазначених пухлин.
Виникає питання, які інші чинники можуть
впливати на появу СКГ у ЩЗ? Відомо, що розвиток
ПК, як правило, супроводжується перитуморальним
тиреоїдитом чи лімфоїдною інфільтрацією [15, 16].
За даними літератури скупчення нейросекреторних
С-клітин відзначають приблизно у 20% випадків ав-
тоімунного тиреоїдиту [9, 10]. Автори вважають, що
у таких випадках СКГ належить певна роль у руйну-
ванні фолікулярної структури тиреоїдної тканини.
Крім того, дослідники висловлюють думку про сти-
мулювальний вплив автоімунного процесу на про-
ліферацію С-клітин [9].
У наших дослідженнях ознаки хронічного тиреої-
диту у позапухлинній тканині ЩЗ встановлено
у 10 хворих з 59. У ПК з наявністю С-клітин ознаки
тиреоїдиту спостерігалися дещо частіше порівняно
з ПК без СКГ, однак статистично вірогідної різниці
виявлено не було (5/19 або 26,3% та 5/40 або 12,5%
відповідно, р = 0,1863 за критерієм χ2).
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
102 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 1 • 2 0 1 0
Таким чином, наявність С-клітин у пухлинній
тканині та ПТД ПК дітей була властива лише неін-
капсульованим пухлинам і спостерігалася навколо
солідних ділянок в зонах інвазійного росту пухлин.
Таку СКГ виявляли в 32% випадків; за нашими да-
ними вона не була пов’язана з радіаційним опромі-
ненням хворих унаслідок аварії на ЧАЕС у дитячому
віці. Між тим, вірогідно більша частота метастатич-
них уражень у випадках ПК з ознаками СКГ свідчить
про можливу паракринну взаємодію між С-клітинами
та трансформованими пухлинними тироцитами.
ВИСНОВКИ
1. Наявність С-клітин у перитуморальних та пух-
линних ділянках ПК ЩЗ дітей з найменш та найбільш
постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС регіонів Украї-
ни, народжених до чи після аварії на ЧАЕС, відзначали
в 32% спостережень без статистично вірогідної різниці
між групами, що свідчить про відсутність взаємозв’язку
між її виникненням та радіаційним фактором.
2. СКГ була властива виключно неінкапсульо-
ваним ПК ЩЗ.
3. Наявність С-клітин відзначали лише в ділян-
ках солідної чи фолікулярно-солідної гістологіч-
ної будови.
4. Присутність С-клітин безпосередньо в пухлин-
ній тканині ПК ЩЗ дітей асоційована з більш агресив-
ною біологічною поведінкою зазначених пухлин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Богданова ТИ, Козырицкий ВГ, Тронько НД. Патоло-
гия щитовидной железы у детей (атлас). Киев: Чернобыльин-
форм, 2000. 159 с.
2. Kameda Y, Nishimaki T, Miura M, et al. Mash1 regulates the
development of C cells in mouse thyroid glands. Dev Dyn 2006;
236 (1): 262–70.
3. Rossi S, Fugazzola L, Pasquale L, et al. Medullary and
papillary carcinoma of the thyroid gland occurring as a collision
tumor: report of three cases with molecular analysis and review of
literature. Endocr Rel Cancer 2005; 12: 281–9.
4. Rosai J, Cargangiu ML, Kellelis RA. Tumors of the thyroid
gland (Atlas of tumor pathology). Washington, 1992. 343 р.
5. Pilling AM, Jones SA, Endersby-Wood HJ, et al. Expression of
Thyroglobulin and Calcitonin in Spontaneous Thyroid Gland Tumors
in the Han Wistar Rat. Toxicol Pathol 2007; 35 (3): 348–55.
6. Тонковид ОА, Коваленко АЄ. Медулярний рак щитоподібної
залози: клініка, діагностика, лікування, прогноз (огляд літератури
та власні дані). Ендокринологія 2007; 12 (1): 136–50.
7. Elisei R, Bottici V, Lucetti F, et al. Impact of routine
measurement of serum calcitonin on the diagnosis and outcome of
medullary thyroid cancer: experience in 10864 patients with nodukar
thyroid disease. J Clin Endocrinol Metabol 2004; 89: 163–8.
8. Arighi E, Borrello MG, Sariola H. RET tyrosine kinase
signaling in development and cancer. Cytokine Growth Factor
Rev 2005; 16: 441–67.
9. Lukács G, Sápy Z, Gyóry F, et al. Distribution of calcitonin-
containing parafollicular cells of the thyroid in patients with
chronic lymphocytic thyroiditis: a clinical, pathological and
immunohistochemical study. Acta Chir Hung 1997; 36: 204–6.
10. Volante M. Sporadic C-cell hyperplasia associated with
multinodular goiter. Pathologica 2006; 98 (2): 160–3.
11. Verga U, Ferrero S, Vicentini L. Histopathological and
molecular studies in patients with goiter and hypercalcitoninemia:
reactive or neoplastic C-cell hyperplasia? Endocr Rel Cancer
2007; 14: 393–403.
12. Usenko VS, Lepekhin EA, Lysogubov VV, et al. The
influence of maternal hypothyroidism and radioactive iodine on
rat embryonal development: thyroid C-cells. Anatomical Res
1999; 256: 7–13.
13. Thomas GA, Williams ED, Becker DV, et al. Thyroid tumor
banks. Science 2000; 289 (9): 2945–8.
14. Дерижанова ИС, Сидоренко СИ. С-клетки в злокаче-
ственных эпителиальных опухолях щитовидной железы. Вопр
онкол 1998; 44 (6): 689–90.
15. Тронько НД, Богданова ТИ. Рак щитовидной железы
у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы).
Киев: Чернобыльинформ, 1997. 199 с.
16. Bogdanova T, Zurnadzhy L, Tronko M, et al. The role of
lymphoid infiltration in radiation associated thyroid carcinoma.
J Endocrinol Inv 1999; 22 (6): 50.
THE PRESENCE OF C-CELLS IN PAPILLARY
THYROID CARCINOMAS OF CHILDREN
FROM DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE,
WHO WERE BORN BEFORE AND AFTER
THE CHORNOBYL ACCIDENT
L.G. Voskoboynyk, T.I. Bogdanova,
L.Yu. Zurnadzhy, S.V. Burko, O.A. Statstenko
Summary. Using immunohistochemical reaction with
anti-calcitonin antibodies, a comparative analysis of
the presence of parafollicular neurosecretory C-cells
in papillary thyroid carcinomas of children who were
living in more and less radiation-contaminated regions
of Ukraine and were born before and after the Chornobyl
accident, was carried out. It was shown that C-cells’
hyperplasia was present only in non-encapsulated
tumours and was detected only in patterns of solid
or follicular-solid histological structures directly in
tumour tissues or in foci of invasive growth. Such
C-cells’ hyperplasia was present in nearly 32% of cases
and, according to our results, no statistical differences
were found between all studied groups, that suggested
the absence of correlation with Chornobyl radiation
exposure of patients in childhood. Nevertheless,
the presence of C-cells tumours’ tissue samples was
associated with a more aggressive biological behaviour of
carcinomas. In favour of these conclusions are a higher
frequency of signs of extrathyroid and intrathyroid
tumour spreading, vessels’ invasion, metastases to lymph
nodes and distant metastases to lungs in carcinomas with
C-cell’s hyperplasia. Our data pointed out to a possible
involvement of paracrine mechanisms in tumour’s
progression.
Key Words: thyroid gland, papillary thyroid carcinoma,
C-cell, immunohistochemical method, calcitonin.
Адреса для листування:
Воскобойник Л.Г.
04114, Київ, вул. Вишгородська, 69
ДУ «Інститут ендокринології
та обміну речовин
ім. В.П. Комісаренка АМН України»
E-mail: vslora@mail.ru
|