Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку
Недостатньо1 вивчене питання регіональної специфіки державотворчих процесів у суспільстві Київської Русі змушує розглянути вплив етнічного фактора на це історичне явище. Адже в різних регіонах слов’яни контактували з представниками інших етносів, які також могли впливати на відмінності у формах...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195744 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку / О.П. Моця // Археологія. — 2020. — №. 2. — С. 52–61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195744 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Моця, О.П. 2023-12-07T08:57:25Z 2023-12-07T08:57:25Z 2020 Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку / О.П. Моця // Археологія. — 2020. — №. 2. — С. 52–61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.02.052 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195744 [94:904:321.1](477)“653” Недостатньо1 вивчене питання регіональної специфіки державотворчих процесів у суспільстві Київської Русі змушує розглянути вплив етнічного фактора на це історичне явище. Адже в різних регіонах слов’яни контактували з представниками інших етносів, які також могли впливати на відмінності у формах керування країною (кочівники на Півдні, балти на Північному Заході, фіно-угри на Північному Сході та ін.). Частина з них, наприклад вікінги із Скандинавії, «розчинилися» у місцевому етносі, інші залишилися із власною самосвідомістю. Так чи інакше, міжетнічні контакти також вплинули на специфіку державних структур в різних значних регіонах, де розвивалися тенденції монархічних чи республіканських основ. Недостаточная изученность процессов государственного развития общества Киевской Руси, известного современникам под названием «Русь» или же «Руськая земля», предполагает еще раз обратиться к вопросу влияния на это глобальное событие исторического масштаба, связанное с переходом от первобытно-общинных отношений в восточнославянском мире к цивилизационным, со стороны разноэтнических компонентов в составе местного населения в разных регионах страны. Ведь известно, что Русь, кроме славян-автохтонов, населяли балты и финно-угры на Северо-Западе и Северо-Востоке; на юге на протяжении нескольких столетий земледельцы находились в тесных контактах с кочевниками (хазарами, печенегами, торками, половцами). В последнем случае, представители номадских обществ в целом не вошли в новый этнический состав страны, в отличие от скандинавов, которые через несколько поколений «растворились» в восточнославянском большинстве. Иная судьба прослежена у балтов, которые до расселения на их землях новых переселенцев составляли основную группу субстратного элемента. Часть из них была ассимилирована славянами, а другая часть развивалась собственным путем и в дальнейшем сформировала государство под названием «Великое княжество Литовское, Русское и Жемайтийское». Иная доля ожидала финно-угров на Севере Восточной Европы и в Поволжье: попав под административный прессинг со стороны древнерусских князей, местное древнее население явилось одним из компонентов будущего авторитарного Московского государства. Вероятно, следует учитывать старую точку зрения М.Алешковского иВ. Янина, согласно которой изучение процесса формирования северных урбанизационных центров, и в первую очередь, Великого Новгорода, предполагает участие в нем не только славянского компонента, но и иных составляющих, в первую очередь финского субстрата. The insufficient knowledge of the processes of state development of the society of Kievan Rus, known to contemporaries as “Rus” or “Rus Land”, suggests once again addressing the issue of the impact on this global event of a historical scale associated with the transition from primitive communal relations in the Eastern Slavic world to civilizational, on the part of multiethnic components in the composition of the local population in different regions of the country. After all, it is known that Rus, besides the Slavs-autochthons, inhabited the Balts and Finno-Ugrians in the North-West and North-East; for several centuries, in the south, farmers were in close contact with nomads (Khazars, Pechenegs, Torques, Polovtsy). In the latter case, representatives of nomadic societies as a whole did not enter the new ethnic composition of the country, in contrast to the Scandinavians, who, after several generations, “disappeared” in the East Slavic majority. A different fate was traced for the Balts, who, before the resettlement of new settlers on their lands, constituted the main group of the substrate element. Some of them were assimilated by the Slavs, and the other part developed in its own way and subsequently formed a state called the Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia. A different share was expected of the Finno-Ugrians in the North of Eastern Europe and in the Volga region: having come under administrative pressure from the Old Rus princes, the local ancient population was one of the components of the future authoritarian Moscow state. Probably, there should be taken into account the old point of view of M. Aleshkovsky and V. Yanin, according to which the study of the formation of northern urbanization centers, and, first of all, Novgorod the Great, involves not only the Slavic component, but also other components, primarily the Finnish substrate. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку Киевская Русь: Некоторые региональные особенности государственности и этнического развития. Kievan Rus: Some regional features of state and ethnic development. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| spellingShingle |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку Моця, О.П. Статтi |
| title_short |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| title_full |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| title_fullStr |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| title_full_unstemmed |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| title_sort |
київська русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку |
| author |
Моця, О.П. |
| author_facet |
Моця, О.П. |
| topic |
Статтi |
| topic_facet |
Статтi |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Киевская Русь: Некоторые региональные особенности государственности и этнического развития. Kievan Rus: Some regional features of state and ethnic development. |
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195744 |
| citation_txt |
Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку / О.П. Моця // Археологія. — 2020. — №. 2. — С. 52–61. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mocâop kiívsʹkarusʹdeâkiregionalʹniosoblivostideržavotvorennâietničnogorozvitku AT mocâop kievskaârusʹnekotoryeregionalʹnyeosobennostigosudarstvennostiiétničeskogorazvitiâ AT mocâop kievanrussomeregionalfeaturesofstateandethnicdevelopment |
| first_indexed |
2025-12-07T17:06:15Z |
| last_indexed |
2025-12-07T17:06:15Z |
| _version_ |
1850869992901312512 |
| description |
Недостатньо1
вивчене питання регіональної специфіки
державотворчих процесів у суспільстві Київської Русі
змушує розглянути вплив етнічного фактора на це історичне явище. Адже в різних регіонах слов’яни контактували з представниками інших етносів, які також могли
впливати на відмінності у формах керування країною (кочівники на Півдні, балти на Північному Заході, фіно-угри
на Північному Сході та ін.). Частина з них, наприклад
вікінги із Скандинавії, «розчинилися» у місцевому етносі,
інші залишилися із власною самосвідомістю. Так чи інакше, міжетнічні контакти також вплинули на специфіку
державних структур в різних значних регіонах, де розвивалися тенденції монархічних чи республіканських основ.
Недостаточная изученность процессов государственного развития общества Киевской Руси, известного современникам под названием «Русь» или же «Руськая земля», предполагает еще раз обратиться к вопросу влияния на
это глобальное событие исторического масштаба, связанное с переходом от первобытно-общинных отношений
в восточнославянском мире к цивилизационным, со стороны разноэтнических компонентов в составе местного населения в разных регионах страны. Ведь известно, что Русь, кроме славян-автохтонов, населяли балты и
финно-угры на Северо-Западе и Северо-Востоке; на юге на протяжении нескольких столетий земледельцы находились в тесных контактах с кочевниками (хазарами, печенегами, торками, половцами). В последнем случае,
представители номадских обществ в целом не вошли в новый этнический состав страны, в отличие от скандинавов, которые через несколько поколений «растворились» в восточнославянском большинстве. Иная судьба прослежена у балтов, которые до расселения на их землях новых переселенцев составляли основную группу субстратного элемента. Часть из них была ассимилирована славянами, а другая часть развивалась собственным путем и
в дальнейшем сформировала государство под названием «Великое княжество Литовское, Русское и Жемайтийское». Иная доля ожидала финно-угров на Севере Восточной Европы и в Поволжье: попав под административный
прессинг со стороны древнерусских князей, местное древнее население явилось одним из компонентов будущего
авторитарного Московского государства. Вероятно, следует учитывать старую точку зрения М.Алешковского иВ. Янина, согласно которой изучение процесса формирования северных урбанизационных центров, и в первую очередь, Великого Новгорода, предполагает
участие в нем не только славянского компонента, но и иных составляющих, в первую очередь финского субстрата.
The insufficient knowledge of the processes of state development of the society of Kievan Rus, known to contemporaries
as “Rus” or “Rus Land”, suggests once again addressing the issue of the impact on this global event of a historical scale
associated with the transition from primitive communal relations in the Eastern Slavic world to civilizational, on the part of
multiethnic components in the composition of the local population in different regions of the country. After all, it is known
that Rus, besides the Slavs-autochthons, inhabited the Balts and Finno-Ugrians in the North-West and North-East; for
several centuries, in the south, farmers were in close contact with nomads (Khazars, Pechenegs, Torques, Polovtsy). In
the latter case, representatives of nomadic societies as a whole did not enter the new ethnic composition of the country, in
contrast to the Scandinavians, who, after several generations, “disappeared” in the East Slavic majority. A different fate was
traced for the Balts, who, before the resettlement of new settlers on their lands, constituted the main group of the substrate
element. Some of them were assimilated by the Slavs, and the other part developed in its own way and subsequently formed
a state called the Grand Duchy of Lithuania, Rus and Samogitia. A different share was expected of the Finno-Ugrians in the
North of Eastern Europe and in the Volga region: having come under administrative pressure from the Old Rus princes, the
local ancient population was one of the components of the future authoritarian Moscow state.
Probably, there should be taken into account the old point of view of M. Aleshkovsky and V. Yanin, according to which
the study of the formation of northern urbanization centers, and, first of all, Novgorod the Great, involves not only the
Slavic component, but also other components, primarily the Finnish substrate.
|