About the Dating of the Scythian Type Arrowheads of the Late Hallstatt Period From Central Europe

• Published in: Археологія
• Date: 2020
• Main Author: Grechko, D.S.
• Format: Article
• Language: English
• Published: Інститут археології НАН України 2020
• Subjects: Статтi
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195771
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: About the Dating of the Scythian Type Arrowheads of the Late Hallstatt Period From Central Europe / D. S. Grechko // Археологія. — 2020. — №. 4. — С. 12–27. — Бібліогр.: 49 назв. — англ.

The article deals with the problem of the arrowheads of the
 Scythian type dating from Central Europe of the Late Hallstatt
 period. Сліди «скіфських набігів» в Центральній Європі загальновідомі. Ці події не знайшли свого відображення у письмових джерелах, тому на даний момент існують серйозні розбіжності у трактуванні і датуванні матеріалів східного
 походження з Центральної Європи.
 Наконечники стріл з шарів руйнувань городищ Центральної Європи (Смоленіце-Мольпір, Віцина та ін.),
 безумовно, займають більш пізню хронологічну позицію стосовно комплексу впускного поховання Реп’яхуватої
 Могили. Набори в повній мірі відповідають перехідному періоду (друга — початок третьої чвертей VI ст. до н. е.).
 Датування цих наборів стріл з Центральної Європи другою половиною VII — початком VI ст. до н. е. не може бути
 прийнятим. Наконечники стріл з шарів руйнувань не використовувалися в регіоні до вторгнення кочівників (На
 С2-D1). Вони є чужорідним елементом в центрально-європейському регіоні і можуть служити надійним хронологічним маркером.
 Подібному датуванню не суперечать і інші хронологічні індикатори. Аналіз фібул городища СмоленіцеМольпір показує, що його руйнування могло статися не на початку фази На D 1, як вважалося раніше, а в самому
 її кінці. Руйнування городища Віцина відбулося після 571 р до н. е., не пізніше 560 р. до н. е. На сьогодні є підстави припускати широке поширення арбалетовідних фібул (Fusszierfibeln) на території лужицької та поморської
 культур вже з другої чверті — середини VI ст. до н. е. (кінець періоду Ha D1 — початок Ha D2), а не періоду Ha D3.
 Це датування, а також ідентичність наконечників стріл знахідкам зі Смоленіце-Мольпір, дозволяють не тільки
 не виділяти руйнування Віцини в другу хвилю «скіфських» набігів кінця VI ст. до н. е., а й поставити під сумнів
 столітній розрив між двома вторгненнями номадів до Центральної Європи. Следы «скифских набегов» в Центральной Европе общеизвестны. Данные события не нашли своего отражения в
 письменных источниках, поэтому на данный момент существуют серьезные разногласия в трактовке и датировке
 материалов восточного происхождения из Центральной Европы.
 Наконечники стрел из слоев разрушений городищ Центральной Европе (Смоленице, Вицина и др.), безусловно, занимают более позднюю хронологическую позицию по отношению к комплексу впускного погребения
 Репяховатой Могилы. Наборы в полной мере соответствуют переходному периоду (вторая — начало третьей четвертей VI в. до н. э.). Датировка данных наборов стрел из Центральной Европы второй половиной VII — началом
 VI вв. до н. э. не может быть принята. Наконечники стрел из слоев разрушений не использовались в регионе до
 вторжения кочевников (На С2- D1). Они являются чужеродным элементом в центральноевропейском регионе и
 могут служить надежным хронологическим маркером. Подобной датировке не противоречит и другие хронологические индикаторы. Анализ фибул городища
 Смоленице-Мольпир показывает, что его разрушение могло произойти не в начале фазы На D 1, как считалось
 ранее, а в самом ее конце. Разрушение городища Вицина произошло после 571 г. до н. э., не позднее 560 г. до
 н. э. На сегодня есть основания предполагать широкое распространение арбалетовидных фибул (Fusszierfibeln)
 на территории лужицкой и поморской культур уже со второй четверти-середины VI в. до н.э. (конец периода Ha
 D1 — начало Ha D 2), а не периода Ha D3. Данная датировка, а также идентичность наконечников стрел находкам
 из Смоленице-Мольпир, позволяют не только не выделять разрушение Вицины во вторую волну «скифских» набегов конца VI в. до н. э., но и поставить под сомнение столетний разрыв между двумя вторжениями номадов в
 Центральную Европу.