Кургани бiля с. Качкарiвка

До наукового обігу вводяться матеріали курганів, розташованих на правому березі нижнього Дніпра, які були досліджені Краснознаменською експедицією Інституту археології НАН України в 1995 р. Загалом досліджено 27 поховань, переважно ранньої бронзи, які знаходилися в трьох курганах, що потрапили до...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2020
Main Authors:	Євдокiмов, Г.Л., Данилко, Н.М., Пустовалов, С.Ж.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2020
Series:	Археологія
Subjects:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195775
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Кургани бiля с. Качкарiвка / Г.Л. Євдокiмов, Н.М. Данилко, С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2020. — №. 4. — С. 49–64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195775
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1957752025-02-09T23:08:08Z Кургани бiля с. Качкарiвка Курганы у с. Качкаровка Burial Mounds near Kachkarovka village Євдокiмов, Г.Л. Данилко, Н.М. Пустовалов, С.Ж. Публiкацiї археологiчного матерiалу До наукового обігу вводяться матеріали курганів, розташованих на правому березі нижнього Дніпра, які були досліджені Краснознаменською експедицією Інституту археології НАН України в 1995 р. Загалом досліджено 27 поховань, переважно ранньої бронзи, які знаходилися в трьох курганах, що потрапили до зони меліорації між сc. Качкарівка та Саблуківка Бериславського р-ну Херсонської обл. Загальна кількість курганів у групі сягає 16. Доба бронзи з цього регіону вивчена вкрай недостатньо. Тому поховання, що друкуються, істотно доповнюють уявлення про нього. Як і в інших місцях, перші ямні поховання в курганах орієнтовані по лінії схід–захід. Пізніші поховання орієнтовані за колом. Форма поховальних споруд, положення небіжчиків є типовим для цього регіону. Це прямокутні ями з виділеними кутами, які мають заплічки чи уступи. На ранньому етапі небіжчики лежать на спині з підігнутими в колінах ногами. На пізньому — на правому або лівому боці. Привертають увагу дитячі ямні поховання із значним інвентарем. Для доби ранньої бронзи це є свідченням наявності потужного соціального центру ямного населення. Разом з тим поховання дорослих людей не виділяються ні розмірами, ні інвентарем. Крім посуду, серед речей знайдено достатньо рідкісні дві «флейти Пана» — кістяні музичні інструменти із середніх частин кісток птахів. Також важливим є знахідка ямного горщика в інгульському похованні, що є ще одним свідченням тривалого співіснування цих двох груп населення. В научный оборот вводятся материалы курганов, расположенных на правом берегу нижнего Днепра, исследованные Краснознаменской экспедицией Института археологии Национальной академии наук Украины в 1995 г. В целом исследовано 27 погребений, преимущественно ранней бронзы, которые находились в трех курганах, попадавших в зону мелиорации между сс. Качкаровка и Саблуковка Бериславского р-на Херсонской обл. Общая численность курганов достигает шестнадцати единиц. Эпоха бронзы этого района изучена крайне недостаточно. Поэтому публикуемые погребения существенно дополняют представления о нем. Как и в других местах, первые ямные погребения в курганах ориентированы по линии запад–восток, более поздние погребения ориентированы по кругу. Форма погребальных сооружений, положение погребенных людей является типичным для данного региона. Это прямоугольные ямы с выделенными углами, имеющие заплечики или уступы. На раннем этапе покойники лежат на спине с подогнутыми в коленях ногами, на позднем же — на правом или левом боку. Привлекают внимание детские ямные погребения с большим количеством инвентаря. Для эпохи ранней бронзы это является свидетельством наличия мощного социального центра ямного населения. Вместе с тем погребения взрослых людей не выделяются ни размерами, ни инвентарем. Кроме керамики, среди вещей найдено два достаточно редких предмета — флейты Пана — костяные музыкальные инструменты из средних частей костей птиц. Также важной является находка ямного горшка в ингульском погребении, что является еще одним свидетельством длительного сосуществования этих двух групп населения. The materials of the mounds located on the Lower Dnieper Right Bank, investigated by the Krasnoznamiansk expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine in 1995, are introduced into scientific circulation. In total, 27 burials were examined, mainly of the Early Bronze Age, which were located in three burial mounds that fell into the reclamation zone between the villages of Kachkarovka and Sablukovka of the Beryslavskyi district of the Kherson Region The total number of mounds reaches 16 units. The Bronze Age of this region has been extremely insufficiently studied. Therefore, the published burials substantially supplement the understanding of it. As in other places, the first Yamna culture burials in the mounds are oriented along the west-eastern line, the later burials are oriented in a circle. The shape of the graves, the position of the buried people is typical for this region. These are rectangular pits with marked corners, shoulders or ledges. At a later stage — on the right or left side. Children’s Yamna culture graves with a large amount of inventory draw attention. For the Early Bronze Age, this is evidence of the presence of a powerful social center of the Yamna population. At the same time, the burials of adults are not distinguished by either size or inventory. In addition to ceramics, among the items were found two rather rare items — Pan’s flutes — bone musical instruments made of the middle parts of bird bones. Also important is the discovery of a Yamna culture pot in an Ingul grave, which is another evidence of the long-term coexistence of these two groups of population. 2020 Article Кургани бiля с. Качкарiвка / Г.Л. Євдокiмов, Н.М. Данилко, С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2020. — №. 4. — С. 49–64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.04.049 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195775 903.5(477.72)“637” uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Євдокiмов, Г.Л. Данилко, Н.М. Пустовалов, С.Ж. Кургани бiля с. Качкарiвка Археологія
description	До наукового обігу вводяться матеріали курганів, розташованих на правому березі нижнього Дніпра, які були досліджені Краснознаменською експедицією Інституту археології НАН України в 1995 р. Загалом досліджено 27 поховань, переважно ранньої бронзи, які знаходилися в трьох курганах, що потрапили до зони меліорації між сc. Качкарівка та Саблуківка Бериславського р-ну Херсонської обл. Загальна кількість курганів у групі сягає 16. Доба бронзи з цього регіону вивчена вкрай недостатньо. Тому поховання, що друкуються, істотно доповнюють уявлення про нього. Як і в інших місцях, перші ямні поховання в курганах орієнтовані по лінії схід–захід. Пізніші поховання орієнтовані за колом. Форма поховальних споруд, положення небіжчиків є типовим для цього регіону. Це прямокутні ями з виділеними кутами, які мають заплічки чи уступи. На ранньому етапі небіжчики лежать на спині з підігнутими в колінах ногами. На пізньому — на правому або лівому боці. Привертають увагу дитячі ямні поховання із значним інвентарем. Для доби ранньої бронзи це є свідченням наявності потужного соціального центру ямного населення. Разом з тим поховання дорослих людей не виділяються ні розмірами, ні інвентарем. Крім посуду, серед речей знайдено достатньо рідкісні дві «флейти Пана» — кістяні музичні інструменти із середніх частин кісток птахів. Також важливим є знахідка ямного горщика в інгульському похованні, що є ще одним свідченням тривалого співіснування цих двох груп населення.
format	Article
author	Євдокiмов, Г.Л. Данилко, Н.М. Пустовалов, С.Ж.
author_facet	Євдокiмов, Г.Л. Данилко, Н.М. Пустовалов, С.Ж.
author_sort	Євдокiмов, Г.Л.
title	Кургани бiля с. Качкарiвка
title_short	Кургани бiля с. Качкарiвка
title_full	Кургани бiля с. Качкарiвка
title_fullStr	Кургани бiля с. Качкарiвка
title_full_unstemmed	Кургани бiля с. Качкарiвка
title_sort	кургани бiля с. качкарiвка
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195775
citation_txt	Кургани бiля с. Качкарiвка / Г.Л. Євдокiмов, Н.М. Данилко, С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2020. — №. 4. — С. 49–64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT êvdokimovgl kurganibilâskačkarivka AT danilkonm kurganibilâskačkarivka AT pustovalovsž kurganibilâskačkarivka AT êvdokimovgl kurganyuskačkarovka AT danilkonm kurganyuskačkarovka AT pustovalovsž kurganyuskačkarovka AT êvdokimovgl burialmoundsnearkachkarovkavillage AT danilkonm burialmoundsnearkachkarovkavillage AT pustovalovsž burialmoundsnearkachkarovkavillage
first_indexed	2025-12-01T15:03:07Z
last_indexed	2025-12-01T15:03:07Z
_version_	1850318664662777856
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 49 Публiкацiї археологiчних матерiалiв Кургани бiля с. КачКарiвКа До наукового обігу вводяться матеріали курганів, роз- ташованих на правому березі нижнього Дніпра, які були досліджені Краснознаменською експедицією Інституту археології НАН України в 1995 р. Загалом досліджено 27 по- ховань, переважно ранньої бронзи, які знаходилися в трьох курганах, що потрапили до зони меліорації між сc. Качка- рівка та Саблуківка Бериславського р-ну Херсонської обл. Загальна кількість курганів у групі сягає 16. Доба бронзи з цього регіону вивчена вкрай недостатньо. Тому поховання, що друкуються, істотно доповнюють уявлення про нього. Як і в інших місцях, перші ямні поховання в курганах орієн- товані по лінії схід–захід. Пізніші поховання орієнтовані за колом. Форма поховальних споруд, положення небіжчиків є типовим для цього регіону. Це прямокутні ями з виділеними кутами, які мають заплічки чи уступи. На ранньому етапі небіжчики лежать на спині з підігнутими в колінах ногами. На пізньому — на правому або лівому боці. Привертають увагу дитячі ямні поховання із значним інвентарем. Для доби ранньої бронзи це є свідченням наявності потужного соці- ального центру ямного населення. Разом з тим поховання дорослих людей не виділяються ні розмірами, ні інвентарем. Крім посуду, серед речей знайдено достатньо рідкісні дві «флейти Пана» — кістяні музичні інструменти із середніх частин кісток птахів. Також важливим є знахідка ямного горщика в інгульському похованні, що є ще одним свідченням тривалого співіснування цих двох груп населення. К л ю ч о в і с л о в а: курганний могильник, розкопки, катакомбна культура, ямна культура, новобудовна ар- хеологія, Краснознаменська експедиція, с. Качкарівка, с. Саблуківка, Південне Надчорномор’я. У 1995 р. Краснознаменською експедицією Ін- ституту археології було розпочато археологіч- не дослідження великого курганного могиль- ника, розташованого на високому правому бе- резі р. Дніпро, між сс. Саблуківка і Качкарів- ка Бериславського р-ну Херсонської обл. на землях радгоспу «Дружба» (Евдокимов, Да- нилко 1995). Було відкрито низку курганних поховань періоду ранньої бронзи, котрі допо- внюють загальну картину розвитку степових культур Південного Надчорномор’я і розши- рюють джерельну базу для вивчення питань соціально-економічної історії номадичних суспільств згаданого регіону. Введення до нау- кового обігу матеріалів новобудовної експеди- ції, котра охоплювала розкопками значні сте- пові території, дозволяє дещо по-іншому оці- нювати деякі елементи духовної культури на- селення Наддніпрянщини. З огляду на те, що на сьогодні тотальні археологічні дослідження у тому величезному обсязі, у якому вони здій- снювалися у зоні проведення меліоративних робіт, не проводяться, матеріали що пропону- ються набирають особливої актуальності. Отже, мета цієї публікації — введення до наукового обігу групи курганів, що є частиною того «курганного ланцюга», що перетинає над- дніпрянський степ з півночі на південь. Курганна група біля с. Качкарівка скла- далася з 16 насипів, що були витягнуті лан- цюжком уздовж берега в напрямку схід–захід (рис. 1). Найбільша кількість курганів припа- дає на східну частину групи. Саме тут був роз- ташований великий шестиметровий курган з тріангуляційною вишкою на верхівці. У зону зрошення потрапили три кургани східної час- тині групи (рис. 1). Під насипами цих курга- нів досліджено 21 ямне поховання, чотири інгульських, одне східнокатакомбне та одне скіфське. УДК 903.5(477.72)“637” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.04.049 © Г. Л. ЕВДОКІмОВ †, Н. м. ДаНиЛКО, С. Ж. ПУСтОВаЛОВ, 2020 * ЕВДОКІмОВ Геннадій Леонідович — науковий співробітник інституту археології НаН України. ДаНиЛКО Наталія михайлівна — молодший на- уковий співробітник відділу археології енеоліту— бронзової доби Інституту археології НаН України, ORCID 0000-0002-4667-118X, natasha_danilko@ iananu.org.ua ПУСтОВаЛОВ Сергій Жанович — доктор історич- них наук, завідувач кафедри музеєзнавства та експер- тизи історико-культурних цінностей Київський на- ціональний університет культури і мистецтв, ORCID 0000-0003-3026-6224, pustovalovsergey@yahoo.com Г. Л. Евдокiмов †, Н. М. Данилко, С. Ж. Пустовалов * ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 450 Курган 1. Насип був розораний. Висота його сягає 1,5 м, діаметр 32 м. У кургані відкрито 14 поховань, з них 10 пізньоямних, одне східно- катакомбне і два інгульських (рис. 2: 1). Поховання 1 (пізньоямне) (рис. 1; 2) було відкрито в північно-західному секторі кургану. Прямокутна в плані яма 2,4 × 1,9 м була орієн- тована за довжиною зі сходу на захід. На гли- бині 1,6 яма звужувалася через виступ до 0,6 м завширшки. Нижче виступу яма мала розміри 1,2 × 0,7 м. Дно ями розміщувалось на глибині 2,2 м 1, на 0,6 м нижче виступу. Скелет дитини лежав на правому боці го- ловою на захід. Ліва рука зігнута в лікті кистя- ми до грудей. Ноги зігнуті під гострим кутом до тулуба. За черепом похованого в північно- західному куті ями стояв ліпний горщик. По- руч з ним лежало копитце вівці (рис. 2; 4). Біля колін похованого лежав овальний шматок чер- воної вохри. 1 тут і далі глибини поховальних споруд наводяться від центрального репера встановленого на верхівці кургану. Ліпний горщик з коротким, злегка відігну- тим назовні вінчиком, яйцеподібним тулу- бом на маленькому пласкуватому дні. На пліч- ках горщика розташовувався шнуровий орна- мент — трикутники, які звисають вершинами вниз. На одній зі сторін посудини є три кола з відбитків шнура. Розміри: висота 12 см; ви- сота придонної частини 9,5 см; діаметр вінець 10,5 см; діаметр тулуба 13 см; діаметр дна 5 см (рис. 2: 2, 3). Поховання 2 (пізньоямне) (рис. 3: 1) Було впущене в центральну частину кургану. Пря- мокутна в плані яма 2,3 × 2,2 м із заокругле- ними кутами була орієнтована за довжиною з півночі на південь. На глибині 1,7 м яма зву- жувалася виступом шириною до 0,8 м. Нижче уступу розміри ями 0,9 × 0,7 м. Дно її розміщу- валося на глибині 2,3 м на 0,6 м нижче уступу. Скелет дитини лежав на спині головою на північ з підігнутими вгору колінами. За чере- пом виявлено розвал ліпного горщика і окру- гла грудка червоної вохри (рис. 3: 1). Фрагмент ліпного плоскодонного горщи- ка. Поверхня загладжена розчосами штампа (рис. 3: 1). Поховання 3 (пізньоямне) (рис. 3: 2). Було виявлено в північно-західному секторі кургану. Прямокутна в плані яма 2,4 × 2,1 м була орієн- тована за довжиною з північного сходу на пів- денний захід. На глибині 1,9 м яма звужувалася виступом до 0,7 м завширшки. Нижче виступу розміри ями 1,3 × 0,65 м. До долівки яма роз- ширювалася по стінках на 5 см. Дно її знаходи- лося на глибині 2,9 м на 1,0 м нижче виступу. Кістяк підлітка лежав на спині головою на південний захід з підігнутими ногами, що впа- ли ліворуч. Злегка зігнуті руки були витягнуті уздовж тіла. Біля кисті лівої руки знаходилася кругла грудка червоної вохри, всередині якої лежав кременевий відщеп. Кістки скелета були посипані червоною вохрою. Кременевий відщеп мав підтрапецієподібну форму розмірами 2,1 × 1,3 × 0,4 см (рис. 2: 5). Поховання 4 (пізньоямне) (рис. 4: 1) було розміщено у центрі кургану. материковий ви- кид оточував могилу с трьох боків з проходом в західній частині. Прямокутна в плані могильна яма 2,0 × 1,1 м була орієнтована за довжиною з південного сходу на північний захід. Кути ями чітко окреслені жолобами. До дна яма розши- рювалася на 5 см. Дно зафіксоване на глибині 1,5 м від давнього горизонту. Похований лежав на спині головою на пів- нічний захід з підігнутими ногами, що впали ліворуч. Руки були витягнуті уздовж тіла. Кіст- Рис. 1. Схема розташування курганів біля села Качака- рівка Бериславського району Херсонської області Fig. 1. Diagram of the location of mounds near Kachakarovka village, Beryslav district, Kherson Region ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 51 ки скелета і дно ями були рясно посипані чер- воною вохрою. Поховання 5 (пізньояме) (рис. 3: 3) було ви- явлено в південному секторі кургану. Прямо- кутна в плані яма 3,2 × 2,4 м була орієнтована за довжиною з північного сходу на південний захід. На глибині 1,7 м яма звужувалася висту- пом до 0,8 м завширшки. Нижче виступу роз- міри ями 1,6 × 0,76 м. До дна стінки ями тро- хи розширені. Дно її розміщувалося на глибині 2,8 м та на 1,1 м нижче виступу. Похований лежав у скорченому стані на правому боці головою на північний схід. Руки були протягнуті до колін. Ноги зібгані під пря- мим кутом до тулуба. Перед обличчям похова- ного стояв ліпний горщик, поруч з ним знахо- дилося намисто. Ліпний горщик з високими прямими він- цями, яйцеподібним тулубом на маленькому пласкому дні. Край вінець прикрашений ко- сими відбитками шнура. Поверхня горщика вигладжена розчосами. Висота 10,5 см; висо- та придонної частини 7,5 см; діаметр вінець 9,0 см; діаметр тулуба 11 см; діаметр дн 3,8 см (рис. 3: 4). Намисто складалося з 17 просвердлених іклів хижака і чотирьох циліндричних прони- зок із концентричними нарізками. Прониз- ки знаходилися попарно на кінцях намиста (рис. 3: 6, 7). Поховання 6 (інгульське) (рис. 4: 2) знахо- дилося в центральній частині кургану. Вхід- на яма не простежена. Овальна в плані камера 2,4 × 1,8 м розміщувалося глибині 2,0 м. Рис. 2. Загальний план кургану 1 та матеріали поховання 1 Fig. 2. General plan of the mound No. 1 and materials of burial No. 1 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 452 Похований лежав випростано на правому боці головою на південь. Права рука була ви- тягнута уздовж тіла, ліва — зігнута в лікті, ле- жала кистю на тазі. Ноги були ледь зігнуті. Пе- ред обличчям похованого лежала кременева скребачка, за спиною стояв ліпний горщик. Крем’яна скребачка на відщепі мала розмі- ри 3,7 × 2,7 × 0,9 см (рис. 4: 2). Вузькогорлий ліпний горщик з прямими вінцями, яйцеподібним тулубом на невелико- му дні. тулуб посудини вкрито багаторядними фестонами, виконаними відбитками гребін- ки. Висота горщика 13,5 см; висота придонної частини 11 см; діаметр вінець 7,5 см; діаметр тулуба 10,7 см; діаметр дна 3,5 см (рис. 4: 4). Поховання 7 (пізньоямне) (рис. 4: 2) було відкрите поруч із похованням 6 і частково по- шкоджене його камерою. Прямокутна в плані яма 2,1 × 1,6 м була орієнтована за довжиною з північного сходу на південний захід. На гли- бині 1,8 м яма звужувалася виступом до 0,5 м завширшки. Нижче виступу яма мала роз- міри 1,1 × 0,65 м. До дна яма розширювалася по стінках на 5 см. Дно ями розміщувалося на глибині 2,6 м на 0,8 м нижче виступу. Скелет дитини лежав на спині головою на південний захід з підігнутими в колінах нога- ми, що впали праворуч. Руки були витягнуті уздовж тіла. Кістяк і дно ями були рясно поси- пані червоною вохрою. Поховання 8 (інгульське) (рис. 4: 5) виявле- но в центральній частині кургану. Округла в плані шахта мала діаметр 1,7 м. Дно шахти роз- міщувалося на глибині 2,4 м. Овальний у пла- ні вхід до камери 1,0 × 0,6 м було зроблено в південно-західній стінці шахти. Овальна в пла- ні камера 2,4 × 1,8 м виведена до центру курга- ну. Орієнтована з північного заходу на півден- Рис. 3. матеріали з поховань кургану 1 (поховання 2, 3, 5) Fig. 3. Materials from the burial mound No.1 (burials Nos. 2, 3, 5) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 53 ний схід. Висота склепіння 1,0 м. Дно камери розміщувалося на глибині 3,2 м, на 0,8 м ниж- че дна шахти. Похований лежав витягнуто на спині голо- вою на південний схід. Перед входом до каме- ри стояли три ліпних горщика. Ліпний горщик з невисокими прямими вінцями, округлим тулубом на пласкому дні. Край вінець розчленований косими насічка- ми. Вінця оперізують чотири жолобка, простір між якими заповнено косими насічками з від- битками кінця палички. тулуб горщика густо оздоблений врізаним «паркетним» орнамен- том. Висота горщика 10,7 см; висота придо- нної частини 7,5 см; діаметр вінець 12,3 см; ді- аметр дна 6,5 см (рис. 4: 6). Широкогорлий горщик з короткими пря- мими вінцями, округлим тулубом на пласко- му дні. Вінця оперізують три жолобка, простір між якими заповнений короткими насічка- ми. Верхня частина посудини орнаментована врізаними трикутними композиціями. Висо- та горщика 12,5 см; висота придонної части- ни 9,5 см; діаметр тулуба 15,5 см; діаметр дна 8,5 см (рис. 5: 2). Широкогорлий горщик з короткими пря- мими вінцями, округлим тулубом на плоско- му дні з невеликою закраїною. Верхня частина посудини орнаментована врізаними оперізую- чими лініями. Висота його 15,8 см; висота при- донної частини 12,2 см; діаметр вінець 16,3 см; діаметр тулуба 21,3 см; діаметр дна 10,7 см (рис. 5: 1). Поховання 9 (пізньоямне) (рис. 5: 3) вияв- лено у центральній частині кургану. Прямо- кутна в плані яма орієнтована за довжиною з півночі на південь з невеликим відхиленням до заходу. На глибині 1,6 м у засипці півден- Рис. 4. матеріали з поховань кургану 1 (поховання 4, 6, 7, 8) Fig. 4. Materials from the burial mound No. 1 (burials Nos. 4, 6, 7, 8) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 454 ного кута ями було виявлено дві ліпні посуди- ни. На глибині 2,2 м яма звужувалася уступом шириною до 0,8 м. Нижче виступа вона мала розміри1,4 × 1,0 м. Яма розширювалася до дна на 10 см під стінками. Дно ями розміщувалося на глибині 3,3 м, на 1,1 м нижче виступу. Похований лежав зібгано на правому боці головою на північ–північний захід. Права рука витягнута вздовж тіла, ліва зігнута в лікті під прямим кутом до тулуба. Ноги були зігнуті під прямим кутом до тулуба. Біля колін лежав крем’яний відщеп. Розвал невеликого горщика з короткими прямими потовщеними вінцями, опуклим ту- лубом на пласкому дні. На тулубі сліди глибо- ких розчосів (рис. 5: 4). Невелика яйцеподібна посудина на спло- щеному дні. Вінця обламані в давнину. По- верхня горщика покрита косими розчосами. Висота її 9 см; діаметр тулуба 10 см; діаметр дна 4 см (рис. 5: 5). Крем’яний відщеп прямокутної форми. Розміри 3,9 × 2,3 × 0,7 см (рис. 5, 6). Поховання 10 (пізньоямне) (рис. 6: 1) розмі- щувалося в північному секторі кургану. Прямо- кутна в плані яма 2,4 × 1,1 м була орієнтована за довжиною з південного сходу на північний за- хід. На глибині 2,4 м яма звужувалася уступом шириною до 0,7 м. Нижче виступу розміри ями складали 1,3 × 0,7 м. До дна вона розширювала- ся по стінках на 10 см. Дно ями розміщувалося на глибині 3,1 м на 0,7 м нижче виступу. Похований лежав скорчено на правому боці головою на північний-захід. Права рука була витягнута вдовж тіла, ліва — злегка зігнута і за- тиснута між ніг похованого. Ноги були зібга- ні під гострим кутом до тіла. За черепом сто- яв ліпний горщик. Ступні ніг похованого були посипані червоною вохрою. Придонна частина ліпного горщика мала яйцеподібну форму (рис. 6: 2). Поховання 11 (пізньоямне) (рис. 6: 3) вияв- лено в південному секторі кургану. Прямокут- на в плані яма 1,9 × 1,6 м була орієнтована за довжиною з північного сходу на південний за- хід. На глибині 2,3 м яма звужувалася уступом Рис. 5. матеріали з поховань кургану 1 (поховання 8, 9) Fig. 5. Materials from the burial mound No. 1 (burials Nos. 8, 9) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 55 шириною до 0,6 м. Нижче виступу розміри ями складали 0,8 × 0,6 м. Дно ями розміщувалося на глибині 2,8 м на 0,5 м нижче виступу. Скелет дитини лежав на спині головою на південний захід. Руки були витягнуті вздовж тіла, підігнуті вгору колінами ноги розпалися «ромбом». Поховання 12 (пізньоямне) (рис. 6: 4) від- крито в південно-західному секторі кургану. Прямокутна в плані яма 2,4 × 2,3 м була орієн- тована за довжиною зі сходу на захід. На гли- бині 2,4 м яма звужувалася уступом шириною до 0,7 м. Нижче уступу розміри ями складали 1,3 × 1,0 м. Дно її знаходилося на глибині 2,8 м на 0,4 м нижче уступу. Похований лежав скорчено на правому боці головою на схід. Права рука була витягнута уздовж тіла, ліва — злегка зігнута в лікті, лежа- ла кістю на тазі. Ноги були зігнуті під прямим кутом до тулуба. Череп був похованого був по- фарбований вохрою. Поховання 13 (східнокатакомбне) (рис. 6: 5) було відкрито в східному секторі кургану. тра- пецієподібна в плані шахта 1,8 × 1,3 м була орі- єнтована за довжиною з північного сходу на південний захід, розширювалася на півден- ний захід у напрямку входу до камери. Дно її розміщувалося на глибині 2,4 м. У північно- західному куті ями знаходилося невелике вог- нище, поруч з яким було виявлено нижню щелепу вівці. Перед входом до камери зафік- совано прямокутне заглиблення розмірами 1,1 × 1,1 м, дно котрого похило переходило у невеликий дромос. Вхід до камери був виритий в південно-західній стінці шахти. Він був пря- мокутної форми 1,1 × 0,6 м, закритий вапняко- вої плитою. Нижня частина плити була встав- лена в канавку 0,1 м завглибшки. Рис. 6. матеріали з поховань кургану 1 (поховання 10, 11, 12, 13) Fig. 6. Materials from the burial mound No. 1 (burials Nos. 10, 11, 12, 13) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 456 трапецієподібна в плані камера 2,6 × 2,1 м, орієнтована за довжиною з північного заходу на південний схід, була виведена на південь від центру кургану. Висота склепіння 1,4 м. Дно ка- мери розміщувалося на глибині 3,6 м на 0,8 м нижче дна дромосу. В камеру було зроблено під- захоронення. При цьому кістки першого похо- ваного було складено в північно-західному кут- ку камери. Другий похований лежав у центрі камери зібгано на правому боці, обличчям до входу, головою на схід. Руки були злегка зігнуті в ліктях. Ноги зігнуті під тупим кутом до тулуба. Перед кістяком стояла ліпна посудина. Ліпний широкогорлий горщик з високи- ми, з ледь відігнутими назовні вінцями, коніч- ним тулубом на пласкому дні. На плічках роз- міщався орнамент із косих подвійних відбит- ків, котрі утворюють «ялинку». Висота 16,5 см; висота придонної частини 13,2 см; діаметр ві- нець 13,4 см; діаметр тулуба 16,2 см; діаметр дна 7,8 см (рис. 6: 6). Поховання 14 (інгульське) (рис. 7: 1) виявле- но в східному секторі кургану. Округла в плані шахта мала діаметр 1,5 м. Дно її розміщувало- ся на глибині 2,5 м. Воно поволі знижувалося на захід у напрямку входу до камери. Вхідний отвір овальної форми 0,8 × 0,6 м був розташо- ваний у західній стінці ями. Овальна в пла- ні камера 2,1 × 1,4 м, орієнтована по довжині з півночі на південь, була виведена до центру кургану. Висота склепіння 1,0 м. Дно камери розміщувалося на глибині 3,1 м на 0,5 м ниж- че дна шахти. Похований лежав на спині з розворотом на правий бік головою на південь. Руки витягнуті вздовж тіла. Ліва нога витягнута, права злегка зігнута в коліні. За головою похованого стояв ліпна чаша. Невелика напівсферична чаша. Під краєм вінець був зроблений наскрізний циліндрич- ний виступ. тулуб чаші густо оздоблений врі- заним жолобчастим орнаментом, що створює три зони малюнка. Висота 8,0 см; діаметр ві- нець 10 см; діаметр тулуба 11,1 см; діаметр дна 4 см (рис. 7: 2). Курган 2 (рис. 7: 3). Насип кургану розора- ний. Висота його 1,5 м, діаметр близько 30 м. У кургані було виявлено 10 поховань, з них дев’ять пізньоямних і одне інгульське. Поховання 1 (пізньоямне, основне) (рис. 8: 1) знайдено в центрі кургану. материковий викид лежав напівдугою вздовж південно- західної стіни могили. Прямокутна в плані яма 1,9 × 1,1 м була орієнтована за довжиною з пів- денного сходу на північний захід. Кути виділе- ні жолобками. До дна яма розширювалася по стінках на 5 см. Дно розміщувалося на глибині 1,4 м від давнього горизонту. Кістяк дорослої людини лежав на спи- ні головою на північний захід. Руки витягнуті вздовж тіла, зігнуті в колінах ноги впали впра- во. Кістки скелета і дно ями були посипані чер- воною вохрою. Поховання 2 (пізньоямне) (рис. 8: 9) було виявлене в центральній частині кургану. Пря- мокутна в плані яма 2,5 × 2,3 м була орієнтова- на по довжині з південного сходу на північний захід. На глибині 1,4 м яма звужувалася усту- пом шириною до 0,8 м. Нижче уступу яма мала розміри 1,5 × 0,9 × 0,7 м. Яма звужувалася на північний захід. Дно її знаходилося на глибині 2,7 на 1,3 м нижче уступу. Похований лежав зібгано на лівому боці го- ловою на північний захід. Руки були витягну- ті вздовж тіла. Ноги зігнуті під прямим кутом до тулуба. Біля тазових кісток лежав кам’яний розтиральник, біля колін — шматок червоної вохри. Рис. 7. Загальний план кургану 2 та матеріали з похо- вань кургану 1 (поховання 14) Fig. 7. General plan of the burial mound No. 2 and materials from burial of the mound No. 1 (burial No. 14) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 57 Кам’яний розтиральник мав підпрямокут- ну форму та був овальний у перетині. Розміри знаряддя 14,7 × 7,7 × 6 см (рис. 8: 3). Поховання 3 (пізньоямне) (рис. 8: 10) від- крито в південно-західному секторі централь- ної частини кургану. Прямокутна в плані яма 2,1 × 2,0 м була орієнтована за довжиною зі сходу на захід. На глибині 1,4 м яма звужува- лася уступом шириною до 0,6 м. Нижче усту- пу яма мала неправильну прямокутну форму 1,1 × 0,8 × 1,0 × 0,8 м. Дно її розміщувалося на глибині 2,8 м на 1,3 м нижче уступу. Поховання парне. Похований лежав у цен- тральній частині ями на спині головою на схід. Руки були витягнуті уздовж тіла, підігнуті в ко- лінах ноги впали вправо. Праворуч від дорос- лого лежав скелет дитини, покладений зібгано на лівому боці головою на схід. Ліва рука була витягнута вздовж тіла, права — зігнута в лік- ті під тупим кутом. Біля ліктя лівої руки лежав шматок червоної вохри. Поховання 4 (пізньоямне) (рис. 8: 2) вияв- лено в південному секторі кургану. Прямокут- на в плані яма 2,4 × 2,0 м була орієнтована за довжиною зі сходу–північного сходу на захід– південний захід. На глибині 1,4 м яма звужува- лася уступом шириною до 0,6 м. Нижче уступу розміри ями становили 1,3 × 0,8 м. До дна вона розширювалася на 5—10 см. Дно ями розміщу- валося на глибині 2,5 м на 1,1 м нижче уступу. Поховання парне. У центрі ями виявлено скелет підлітка, який лежав скорчено на пра- вому боці головою на захід–південний захід. Права рука була витягнута уздовж тіла, ліва — зігнута в лікті під тупим кутом. Ноги були зі- гнуті під прямим кутом до тіла. Перед грудь- Рис. 8. матеріали з поховань кургану 2 (поховання 1, 2, 3, 4) Fig. 8. Materials from burials of the mound No. 2 (burials Nos. 1, 2, 3, 4) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 458 ми лежало намисто. За головою було знайдено трубчасті кістки тварини і посуд. Кістяк дорослої людини лежав вздовж за- хідної стіни ями у вигляді «пакета» головою на схід, очевидно, він був зв’язаний. Ноги і руки притягнуті до тіла. Перед обличчям поховано- го стояв ліпний горщик. Намисто складалося із 40 циліндричних пронизок із оперізувальним врізаним орна- ментом; шість бочечкоподібних? пронизок і 12 просвердлених іклів хижака (рис. 8: 7). трубчасті кістки великого птаха мала обрі- зані кінці (рис. 13: 2). Виявлений ліпний горщик з коротким пря- мим вінчиком, округлими, високими пліч- ками, конічним тулубом на пласкому дні мав поверхню прикрашену косими відбитками зубчастого штампу, т. зв. «ялинкою». Висота 11,2 см; висота придонної частини 8,5 см; діа- метр вінець 10 см; діаметр тулуба 13 см; діаметр дна 6 см (рис. 8, 5). Невеликий широкогорлий горщик з ко- ротким прямим вінчиком, яйцеподібним ту- лубом і пласким дном. Висота його 9,3 см; ви- сота придонної частини 7,6 см; діаметр вінець 8,7 см; діаметр дна 4 см (рис. 8: 4). Поховання 5 (пізньоямне) (рис. 9: 1) виявле- но в південно-західному секторі кургану. Пря- мокутна в плані яма 2,4 × 2,3 м була орієнто- вана за довжиною з південного сходу на пів- нічний захід. На глибині 1,5 м яма звужувалася уступом шириною до 0,5 м. Нижче уступу її розміри становили 1,2 × 0,9 м. До дна яма роз- ширювалася по стінках на 5—10 см. Дно її роз- міщувалося на глибині 2,8 м нижче уступу. Скелет підлітка лежав зібгано на правому боці головою на північний захід. Ледь зігнуті в лік- тях руки були складені кистями на животі. Ноги Рис. 9. матеріали з поховань кургану 2 (поховання 5, 6, 7) Fig. 9. Materials from burials of the mound No. 2 (burials Nos. 5, 6, 7) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 59 були підігнуті під прямим кутом до тулуба. Перед обличчям похованого стояв ліпний горщик. По- руч з ним лежав набір трубчастих кісток тварин. На променевих кістках лежало намисто. Широкогорлий ліпний горщик із коротки- ми прямими вінцями, слабо вираженими пліч- ками і яйцеподібним тулубом на маленькому пласкому дні. тулуб горщика вкритий коси- ми відбитками зубчастого штампу, т. зв. «ялин- кою». Висота 14 см; висота придонної части- ни 11,5 см; діаметр вінець 13 см; діаметр тулуба 15,5 см; діаметр дна 6,5 см (рис. 9: 2). Шість трубчастих кісток великого пта- ха мали обрізані кінці. Поверхня підлощена. Ймовірно, флейта Пана (рис. 13:1). До складу намиста входили 54 циліндрич- них пронизки з концентричною нарізкою, 10 просвердлених іклів хижака, 13 бочечкоподіб- них пронизок. У центральній частині намис- та лежала рогова молоточкоподібна шпилька з котушечкоподібною голівкою і циліндрич- ним стрижнем. У центрі голівки пророблено наскрізний отвір. Довжина шпильки 15,5 см; ширина голівки 3,5 см, діаметр стрижня 0,8 см (рис. 9: 3,6). Поховання 6 (інгульське) (рис. 9: 8) було від- крито в південному секторі кургану. Округла в плані шахта мала діаметр 1,6 м. Дно її розміщу- валося на глибині 2,2 м. Дно шахти мало не- величкий нахил на північ до входу в камеру. Перед входом було вирито канавку 0,15 м за- вширшки і 0,15 м завглибшки — для заслону. У канавку були поставлені дві вапнякові пли- ти, що закривали вхід до камери. Вхідний отвір мав овальну форму 0,9 × 0,6 м. У заповненні ями було знайдено фрагменти ліпного горщи- ка. Овальна в плані камера 2,6 × 1,7 м, орієн- тована за довжиною з північного сходу на пів- денний захід, була виведена до центру кургану. Висота склепіння 0,9 м. Дно камери розмі- щувалося на глибині 2,8 м на 0,5 м нижче дна шахти. Похований лежав витягнуто на спині голо- вою на південний захід. Праворуч від черепа було знайдено велике скупчення вохри. Поховання 7 (пізньоямне) (рис. 9: 7) опу- щено в центральну частину кургану. Прямо- кутна в плані яма на глибині 1,5 м звужува- лася уступом до розмірів 1,7 × 1,0 м. Дно її знаходилося на глибині 2,2 м на 0,7 м нижче уступу. Похований лежав скорчено на лівому боці головою на південний захід. Ліва рука була витягнута вздовж тіла, права — зігнута в лікті під тупим кутом. Ноги були зігнуті під прямим кутом до тіла. Поховання 8 (пізньоямне) (рис. 10: 1) вияв- лено в центральній частині кургану. Прямокут- на в плані могильна яма 2,4 × 2,2 м орієнтована за довжиною з північного сходу на південний захід. На глибині 2,2 м яма звужувалася усту- пом шириною до 0,6 м. Нижче уступу її розмі- ри становили 1,5 × 0,9 м. До дна яма розширю- валася по стінках на 10 см. Дно ями розміщува- лося на глибині 3,1 м на 0,9 м нижче уступу. Похований лежав зібгано на лівому боці, головою на північний схід. Руки були злегка зігнуті в ліктях. Ноги зігнуті під прямим кутом до тулуба. За спиною похованого стояв ліпний горщик. Поруч лежав астрагал (рис. 10: 4). Пе- ред обличчям похованого було знайдено оваль- ний шматок червоної вохри. Ступні ніг похова- ного були рясно посипані червоною вохрою. Широкогорлий ліпний горщик з коротким прямим вінчиком, слабо вираженими окру- глими плічками, конічним тулубом на плас- кому дні. Від вінець до середини висоти тулуба поверхню горщика було вкрито трьома зона- ми відбитків зубчастого штампу, т. зв. «ялин- кою». Висота 16,2 см; висота придонної части- Рис. 10. матеріали з поховань кургану 2 (поховання 8, 9, 10) Fig. 10. Materials from burials of the mound No. 2 (burials Nos. 8, 9, 10) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 460 ни 11,8 см; діаметр вінець 14,5 см; діаметр ту- луба 16,5 см; діаметр дна 8 см (рис. 10: 2). Поховання 9 (пізньоямне) (рис. 10: 3) зна- йдено в південно-західному секторі кургану. Прямокутна в плані могильна яма 2,2 × 1,7 м була орієнтована за довжиною з півночі на пів- день. На глибині 1,9 м вона звужувалася усту- пом шириною до 0,5 м. Нижче уступу яма мала розміри 1,2 × 0,7 м. Вона розширювалася на дно по стінках на 5 см. Дно ями розміщувалося на глибині 2,4 м на 0,5 м нижче уступу. Кістяк підлітка лежав на спині, з невеликим розворотом на правий бік, головою на північ. Руки були витягнуті уздовж тіла. Підігнуті в ко- лінах ноги впали на правий бік. Праворуч і ліво- руч від черепа лежали стулки річкових раковин. Ступні ніг були посипані червоною вохрою. Поховання 10 (пізньоямне) (рис. 10: 5) ви- явлено в північно-східному секторі кургану. Прямокутна в плані яма 2,7 × 2,0 м була орієн- тована за довжиною з південного сходу на пів- нічний захід. На глибині 2,9 м яма звужувалася уступом шириною до 0,6 м. До дна яма незна- чно розширювалася на 5 см. Дно її розміщува- лося на глибині 3,5 м, на 0,6 м нижче уступу. На цьому рівні її розміри становили 1,6 × 0,9 м. Похований лежав зібгано на лівому боці го- ловою на північний захід. Руки були протягну- ті до колін. Ноги похованого були зігнуті під прямим кутом до тулуба. Біля ступнім ніг сто- яв ліпний горщик. Широкогорлий гострореберний горщик з коротким злегка відігнутим назовні вінчиком і конічним тулубом на сплощеному дні. На гор- ловині зроблено два відбитка шнурів. Від ниж- нього відбитка і до середини висоти тулуба гор- щика нанесено вертикальні зиґзаґи з відбитків шнура. Висота 8,5 см; висота придонної части- ни 7,5 см; діаметр вінець 11,2 см; діаметр тулу- ба 13,5 см; діаметр дна 5,7 см (рис. 10: 6). Рис. 11. Загальний план кургану 3 та матеріали з поховань 3, 4 Fig. 11. General plan of mound No. 3 and materials from burials Nos. 3, 4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 61 Курган 3 (рис. 11: 1) мав розораний насип, висоту 1,3 м, діаметр 24 м. У ньому відкрито чо- тири поховання, з них три пізньоямних і одне скіфське, а також кільцевий рів скіфського часу. Діаметр рову 19 м, ширина кільця 1 становить 1,3 м, глибина 0,7 м. У перетині рів трапецієпо- дібної форми. Він мав дві перемички — на сході і заході. Ширина перемичок 0,9 м. У заповненні рову поруч із перемичками виявлено скупчення кісток тварин і амфорний бій. Поховання 1 (ямне, основне) (рис. 12: 1) зна- йдено у центрі кургану. материковий викид лежав на давньому горизонті на південь від мо- гили. Прямокутна в плані яма 1,6 × 1,1 м орієн- тована за довжиною з південного сходу на пів- нічний захід. Сильно пошкоджена впускною скіфської могилою. Дно ями розміщувалося на глибині 1,1 м від давнього горизонту. Судячи зі збереженої частини кістяка, похований лежав на спині головою на північний захід з підігну- тими ногами, що впали праворуч. Поховання 2 (скіфське) (рис 12: 1) було впу- щене у центр кургану та являло собою ката- комбу з двома шахтами. Перша шахта прямо- кутної в плані форми 2,7 × 1,6 м орієнтована зі сходу на захід. Шахта спускалася на дно дво- ма сходинками. Перша, 1,0 м завширшки, роз- міщувалася на глибині 2,4 м, друга, 0,8 м за- вширшки, — на глибині 3,2 м. Дно ями розмі- щувалося на глибині 4,1 м. Вхід до камери був в західній стінці ями. У камері знайдено парне поховання, причо- му кістяк, що лежав біля південної стіни каме- ри, був похований через деякий час після пер- шого похованого, оскільки він лежав вище дна камери на 3,4 см. Поховання пограбоване. Судячи із залиш- ків, обидва похованих лежали на спині витяг- Рис. 12. матеріали з поховань кургану 3 (поховання 1, 2) Fig. 12. Materials from burials of the mound No. 3 (burials Nos. 1, 2) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 462 нуто головами на захід. У південно-західному куті камери покладено напутню їжу — кістки корови. У заповненні шахти знайдено вістря стріл, вток від списа і ніж. Друга шахта розміщувалося на 3,8 м на пів- нічний захід від першої. Прямокутна в плані 2,4 × 1,4 м була орієнтована за довжиною з півден- ного заходу на північний схід. На глибині 3,1 м вздовж південно-західної стіни було влаштовано сходинку шириною 0,7 м. Дно шахти зафіксова- не на глибині 4,6 м. Шахта з’єднувалася з каме- рою дромосом довжиною 4,2 м. Висота дромоса 0,9 м, ширина 1,1—1,3 м. Дромос закінчувався трапецієподібним розширенням, яке пошкоди- ло південно-західну частину шахти. На дні роз- ширення було знайдено кілька вістер стріл. Дно дромоса на 0,9 м нижче дна камери. Два бронзових трьохгранних вістря до стріл з довгим ложком підтрикутної форми. Один з них з прихованою, а другий — з виступаючою втулкою (рис. 12: 5, 6). Уламок залізного втока списа циліндричної форми. Довжина фрагмента 12,5 см, діаметр 2 см (рис. 12: 2). Фрагменти леза залізного однолезового ножа з горбатою спинкою (рис. 12: 4). П’ять бронзових тригранних вістер стріл, з них три з прихованою втулкою і коротким п-подібним ложком і два — з виступаючою втулкою і трикутним ложком (рис. 12: 3). Поховання 3 (пізньоямне) (рис. 11: 2) відкри- то в центральній частині кургану. Прямокутна в плані яма 2,4 × 2,0 м була орієнтована за до- вжиною з північного сходу на південний захід. На глибині 1,7 м яма звужувалася уступом ши- риною до 0,6 м. Нижче уступу яма мала розмі- ри 1,50,9 м. До дна яма злегка розширювалася по стінках на 5 см. Дно розміщувалося на гли- бині 2,8 м, на 1,1 м нижче уступу. Поховання парне. Кістяк підлітка лежав зібгано на право- му боці головою на північний схід. Руки ледь зігнуті. Ноги були зігнуті під прямим кутом до тулуба. Перед обличчям похованого знайдено ліпний горщик (рис. 11: 3). Кістяк підлітка був покладений на ноги до- рослого похованого. Він лежав на спині голо- вою на південь з підігнутими ногами, що впа- ли праворуч. Поховання 4 (пізньоямне) (рис. 11: 4) вияв- лено поруч з похованням 3. Прямокутна в пла- ні яма 2,0 × 1,6 м була орієнтована за довжи- ною з північного сходу на південний захід. На глибині 1,8 м яма звужувалася уступом шири- ною до 0,5 м. Нижче уступу яма мала розміри 1,0 × 0,6 м. До дна яма розширювалася по стін- кам на 5 см. Дно ями знаходилося на глибині 2,3 м, на 0,5 м нижче уступу. Скелет дитини лежав зібгано на лівому боці головою на північний схід. Руки протягнуті до колін. Ноги зігнуті під прямим кутом. Перед обличчям знаходилося намисто. Череп і ступні ніг посипані червоною вохрою. Намисто складалося із 4 просвердлених іклів хижака (рис. 11: 5). Стратиграфія кургану. Насип кургану був споруджений у два прийоми. Висота первин- ного насипу 0,8 м, діаметр 15 м. Його зведення було пов’язане з основним похованням 1. Дру- гий насип споруджений над скіфським похо- ванням 2, материковий викид з якого лежав на первинному насипі кургану. тоді ж був вири- тий кільцевий рів. Висновки Загальна кількість поховань, досліджених у могильнику біля с. Качкарівка — 27. Крім од- ного скіфського, всі поховання належать до доби ранньої бронзи. Як і скрізь в інших міс- цях перші ямні поховання в курганах орієнто- вані за лінією схід–захід. Пізніші поховання орієнтовані за колом. Форма поховальних спо- руд, положення небіжчиків були типовими для цього регіону (Яровой 1985; Шапошникова и др. 1986; Шапошникова 1987; иванова 2013). Привертає увагу відносно велика кількість у двох курганах дитячих та підліткових ям- них поховань, які становлять 40 % від усіх. Річ у тому, що поховані належали до родин того- часної верхівки суспільства (Пустовалов 2005, с. 76), адже рядове населення дітей у курганах не ховало. тому така велика кількість дитячих Рис. 13. матеріали з поховань 4, 5 кургану 2 Fig. 13. Materials from burials Nos. 4, 5 of the mound No. 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 63 поховань може свідчити про існування певно- го соціального центру, який був розташований у цій місцевості. За працевитратами дитячі по- ховання належать до другого та третього рангу ямної знаті (Довженко, Рычков 1988). За положенням небіжчика наявні три гру- пи: на спині — дев’ять поховань, на правому боці — сім поховань, на лівому боці — шість. Один кістяк був розчленований та похова- ний «пакетом». Привертає увагу велика кіль- кість інвентарю в ямних похованнях. Проте, це пояснюється тим, що серед могил багато ді- тей. У ямній спільноті дитячі поховання час- тіше супроводжувалися інвентарем (Іванова 1998, с. 37—38). У двох похованнях трапили- ся «флейти Пана» — набори трубчастих кісток великих птахів без епіфізів. Цей музичний ін- струмент є типовим для ямних поховань (Ляш- ко 1994; мешкерис 2001, с. 110—114). Інгульські поховання представлені чотир- ма могилами. Серед них є одне з рідкісною по- зою небіжчика — на спині випростано з неве- ликим розворотом на правий бік. Як зазнача- ла О. Г. Шапошникова (усне повідомлення), до 10 % інгульських поховань притаманні кіс- тяки в положенні випростано на боці. Ще од- нією рідкісною рисою інгульських поховань могильника є наявність в одному з поховань ямного горщика (рис. 4: 4). Овальне дно, роз- чоси у вигляді фестонів, самі пропорції гор- щика яскраво характеризують його ямну на- лежність. Цей факт ще раз свідчить про спі- віснування ямного та інгульського населення у Причорномор’ї. Значна кількість ямно- го посуду в інгульських похованнях виявлена І. Ф. Ковальовою в Оріль-Самарському меж- иріччі (Пустовалов 2005 с. 54). Загалом поховання, описані вище, вносять нові риси в ямну та катакомбну проблемати- ку півдня України. Вони яскраво свідчать про тривале співіснування ямного та катакомбно- го, зокрема інгульського населення. Це «глу- хий кут» ямно-катакобного суспільства, де станово-кастових правил не так суворо дотри- мувалися, як в центрі цього суспільства. Вони дають нові дані про соціальне положення ді- тей, матеріальну культуру зазначених груп. Все це може суттєво доповнити наші знання про ямно-катакомбне суспільство. Довженко, Н. Д., Ричков, Н. а. 1988. К проблеме соци-ичков, Н. а. 1988. К проблеме соци- альной стратификации племен ямной культурно- исторической общности. В: Шапошникова, О. Г. Но- вые памятники ямной культуры степной зоны Украи- ны. Киев: Наукова думка, с. 27-40. Евдокимов, Г. Л., Данилко, Н. м. 1995. Отчет о работе Краснознаменской экспедиции за 1995 год. Науко- вий архів Інституту археології НАН України ф. ек. 1995/24. иванова, С. В. 1998. Захоронения детей и проблема ис- следования социального статуса. Проблемы археоло- гии Юго-Восточной Европы. Тез. Докл. VII Донской конференции. Ростов-на-Дону, с. 37-38. иванова, С. В. 2013. Історія населення Північно-Західного Причорномор’я наприкінці IV-III тис. до н. е. Авто- реферат дис. … док. іст. наук. Київ. Ляшко, С. Н. 1994. Косторезное производство в эпоху бронзы. В: Черняков, и. т. Ремесло эпохи энеолита- бронзы на Украине. Киев: Наукова думка, с. 152-166. мешкерис, В. а. 2001. Находки древнейших инструмен- тов в Краснодарском крае в свете современных про- блем музыкальной археологии Третья Кубанская ар- хеологическая конференция. Тез. Докл. Краснодар- анапа: ООО Крайбибколлектор, с. 110-114. Пустовалов, С. Ж. 2005. Соціальний лад катакомбного сус- пільства Північного Причорномор’я. Київ: Шлях. Шапошникова, О. Г. 1987. Эпоха раннего металла в степ- ной полосе Украины. В: Шапошникова, О. Г. (ред.) Древнейшие скотоводы степей юга Украины. Киев: Наукова думка, с. 3-16. Шапошникова, О. Г., Фоменко, В. Н., Довженко, Н. Д. 1986. Ямная культурно-историческая область (Южно- бугский вариант). Киев. Яровой, Е. В. 1985. Древнейшие скотоводческие племена юго-запада СССР. Кишинев: Штиинца. Надійшла 06.08.2020 Евдокимов Г. Л. †1, Данилко Н. М.2, Пустовалов С. Ж.3 1 Бывший научный сотрудник Института археологии НАН Украины. Руководитель Краснознамянскои экспедиции 2 Научный сотрудник отдела эпохи энеолита-бронзы Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002-4667- 118X, natasha_dailko8@ukr.net 3 Доктор исторических наук, заведующий кафедрой музееведения и экспертизы историко-культурных ценностей КНУКиИ, ORCID 0000-0003-3026-6224, pustovalovsergey@yahoo.com КУРГаНы У с. КаЧКаРОВКа В научный оборот вводятся материалы курганов, расположенных на правом берегу нижнего Днепра, исследованные Краснознаменской экспедицией института археологии Национальной академии наук Украины в 1995 г. В целом исследовано 27 погребений, преимущественно ранней бронзы, которые находились в трех курганах, попадавших в зону мелиорации между сс. Качкаровка и Саблуковка Бериславского р-на Херсонской обл. Общая численность курганов достигает шестнадцати единиц. Эпоха бронзы этого района изучена крайне недостаточно. Поэтому публикуемые погребения существенно дополняют представления о нем. Как и в других местах, первые ямные по- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 464 гребения в курганах ориентированы по линии запад–восток, более поздние погребения ориентированы по кругу. Форма погребальных сооружений, положение погребенных людей является типичным для данного региона. Это прямоугольные ямы с выделенными углами, имеющие заплечики или уступы. На раннем этапе покойники лежат на спине с подогнутыми в коленях ногами, на позднем же — на правом или левом боку. Привлекают внимание детские ямные погребения с большим количеством инвентаря. Для эпохи ранней бронзы это является свиде- тельством наличия мощного социального центра ямного населения. Вместе с тем погребения взрослых людей не выделяются ни размерами, ни инвентарем. Кроме керамики, среди вещей найдено два достаточно редких пред- мета — флейты Пана — костяные музыкальные инструменты из средних частей костей птиц. также важной яв- ляется находка ямного горшка в ингульском погребении, что является еще одним свидетельством длительного сосуществования этих двух групп населения. К л ю ч е в ы е с л о в а: курганный могильник, раскопки, катакомбная культура, ямная культура, новостроечная архе- ология, Краснознаменская экспедиция, с. Качкаровка, с. Саблуковка, Северное Причерноморье. Henadii L. Yevdokimov † 1, Natalia M. Danylko2, Serhii Zh. Pustovalov3 1 Former researcher of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Head of the Krasnoznamiansk expedition 2 Research Fellow, Department of the Eneolithic-Bronze Age, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-4667-118X, natasha_dailko8@ukr.net 3 D.Sc. in History, Head of the Department of Museology and Expertise of Historical and Cultural Values of the Kyiv National University of Culture and Arts, ORCID 0000-0003-3026-6224, pustovalovsergey@yahoo.com BuRIal MOuNDs NeaR KaChKaROVKa VIllaGe The materials of the mounds located on the lower Dnieper Right Bank, investigated by the Krasnoznamiansk expedition of the Institute of archaeology of the National academy of sciences of ukraine in 1995, are introduced into scientific circulation. In total, 27 burials were examined, mainly of the early Bronze age, which were located in three burial mounds that fell into the reclamation zone between the villages of Kachkarovka and sablukovka of the Beryslavskyi district of the Kherson Region The total number of mounds reaches 16 units. The Bronze age of this region has been extremely insufficiently studied. Therefore, the published burials substantially supplement the understanding of it. as in other places, the first Yamna culture burials in the mounds are oriented along the west-eastern line, the later burials are oriented in a circle. The shape of the graves, the position of the buried people is typical for this region. These are rectangular pits with marked corners, shoulders or ledges. at a later stage — on the right or left side. Children’s Yamna culture graves with a large amount of inventory draw attention. For the early Bronze age, this is evidence of the presence of a powerful social center of the Yamna population. at the same time, the burials of adults are not distinguished by either size or inventory. In addition to ceramics, among the items were found two rather rare items — Pan’s flutes — bone musical instruments made of the middle parts of bird bones. also important is the discovery of a Yamna culture pot in an Ingul grave, which is another evidence of the long-term coexistence of these two groups of population. K e y w o r d s: burial mound, excavations, Catacomb culture, Yamna culture, building archaeology, Krasnoznamianska expedition, Kachkarovka village, Sablukovka village, Northern Black Sea Region. References Dovzhenko, N. D., Rychkov, N. a. 1988. K probleme socialnoi stratyfikatsii plemen yamnoi kulturno-istoricheskoi obshchnosti. In: shaposhnikova, O. G. Novyie pamiatniki yamnoi kultury stepnoi zony Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 27-40. evdokimov, G. l., Danilko, N. M. 1995. Otchet o rabote Krasnoznamenskoi ekspeditsii za 1995 god. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheologii NAN Ukrainy, f. ek. 1995/24. Ivanova, s. V. 1998. Zakhoroneniia detei i problema issledovaniia socialnogo statusa. Problemy arkheologii Yugo-Vostochnoi Evropy. Tez. dokl. VII Donskoj konferencii. Rostov-na-Donu, p. 37-38. Ivanova, s. V. 2013. Istoriia naselennia Pivnichno-Zakhidnogo Prychornomoria naprykinci IV-III tys. do n. e. avtoreferat dys. … dok. ist. nauk. Kyiv. liashko, s. N. 1994. Kostoreznoe proizvodstvo v epokhu bronzy. In: Cherniakov, I. T. Remeslo epokhi eneolita-bronzy na Ukraine. Kyiv: Naukova dumka, p. 152-166. Meshkerys, V. a. 2001. Nakhodki drevneishykh instrumentov v Krasnodarskom krae v svete sovremennykh problem muzykalnoi arkheologii Tretiia Kubanskaia arkheologicheskaia konferenciia. Tez. dokl. Krasnodar-anapa: Kraibybkollektor, p. 110-114. Pustovalov, s. Zh. 2005. Socialnyi lad katakombnogo suspilstva Pivnichnogo Prychornomoria. Kyiv: shlyax. shaposhnikova, O. G. 1987. epokha rannego metalla v stepnoi polose ukrainy. In: shaposhnikova, O. G. (ed.) Drevneishyie skotovody stepei yuga Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 3-16. Yarovoi, e. V. 1985. Drevneishyie skotovodcheskiie plemena yugo-zapada SSSR. Kyshynev: shtyyncza. shaposhnikova, O. G., Fomenko, V. N., Dovzhenvo, N. D. 1986. Yamnaya kulturno-istoricheskaya oblast (Yuzhno-bugskiy variant). Kyiv. Yarovoy, e. V. 1985. Drevneyshie skotovodcheskie plemena yugo-zapada SSSR. Kishinev: shtiintsa.

Кургани бiля с. Качкарiвка

Institution

Similar Items