"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури
У контексті дослідження наборів посуду для напоїв на потойбічному бенкеті проаналізовано поховання черняхівської культури Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, в складі яких виявлено більше одного глека....
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195837 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195837 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1958372025-02-09T14:18:57Z "Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури «Потусторонний пир»: наборы кувшинов в погребениях черняховской культуры «Funeral feast» sets of jugs in cherniakhiv culture burials Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. Статті У контексті дослідження наборів посуду для напоїв на потойбічному бенкеті проаналізовано поховання черняхівської культури Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, в складі яких виявлено більше одного глека. В контексте исследования наборов посуды, предназначенных для напитков, используемых во время потусторон него пира, анализируются погребения черняховской культуры Днепровского Лесостепного Левобережья, в соста ве которых было выявлено более одного кувшина. Всего таких комплексов на сегодняшний день в черняховских погребениях известно 12 (рис. 1—2). судя по датировке, наборы кувшинов на Днепровском Левобережье появ ляются в первой половине iV в. н. э. и во второй половине века их количество возрастает. Они встречаются в по гребениях как со скифосарматскими, так и с германскими этническими признаками. Для этих погребений в ре гионе характерно наличие значительного (от 8 до 16ти) количества сосудов в составе инвентаря. Недостаточные антропологические исследования не позволяют уверенно соотносить такие комплексы по половому признаку. с целью сравнительного анализа нами привлечены также материалы черняховской культуры — культуры сынтанадеМуреш с територии Днепровского Правобережья, республики Молдова и румынии. Они дали сход ный невысокий процент наличия на могильниках погребений с наборами кувшинов, выявив одновременно не которые региональные особенности, относящиеся как к типам кувшинов в таких наборах, так и связанных, оче видно территориально близких к провинциям римской империи. Этнические признаки некоторых погребений могут указывать на то, что традиция помещения наборов кувши нов в состав погребального инвентаря могла не иметь этнической «нагрузки», а, возможно, была превнесена или появилась вследствии внутреннего развития. Подверждением этому может быть факт наличия наборов кувшинов практически во всем ареале культуры Черняхов — сынтанадеМуреш. Одновременно, динамика распростране ния этой традиции во времени (для Днепровского Левобережья) позволяет допускать появление и развитие её с первой половины iV в. н. э. В то же время количественные и, в некоторых случаях, качественные характеристики комплектов посуды в таких погребениях склоняют к мысли о их принадлежности верхним прослойкам общества. Опосредованно в пользу этого може свидетельствовать и относительно незначительная процентная часть таких могил в общем массиве погребений могильников. Cherniakhiv culture burials from the Foreststeppe dnipro River left bank region, which included more than one jug, are analysed within the context of study of drinking vessels sets used during the afterlife feast. there are 12 such assemblages in Cherniakhiv culture burials known today. Judging from the dating, sets of jugs in the dnipro River left bank area appeared in the first half of the 4th c. and their amount raised in the second half of this century. they are found in the burials both with the scythian and sarmatian, and with German ethnic features. such burials in the region are peculiar with the presence of a significant number of vessels (from 8 to 16) within the inventory’s structure. insufficient anthropological research does not allow the authors to attribute such assemblages by sex. in order to conduct the comparative analysis, the Cherniakhiv culture materials were also drawn: sântana de Mureş culture from the territory of the dnipro River right bank area, Moldova and Romania. they presented similar low percentage of burials with the jugs sets within the burial grounds, at the same time, showing certain regional peculiarities concerning both the jugs types in such sets, and the territorial closeness to the provinces of Roman empire. ethnic features of certain burials can show that the tradition of placing the jugs sets into the grave goods structure could have no ethnic «commitments», and perhaps was imported or appeared as a result of internal development. it can be confirmed by the presence of jugs sets, in fact, at the whole area of culture Cherniakhivsântana de Mureş. At the same time, the dynamics of this tradition’s spread in time (for the dnipro River left bank area) allow assuming its appearance and development since the first half of the 4th c. BC. Quantitative and in some cases qualitative peculiarities of the vessels assemblages in such burials abandon the authors to the idea of their belonging to the high stratum. it can be indirectly testified also by relatively insignificant percentage of such burials in general bulk of graves at burial grounds. 2015 Article "Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195837 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. "Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури Археологія |
| description |
У контексті дослідження наборів посуду для напоїв на потойбічному бенкеті проаналізовано поховання черняхівської культури Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, в складі яких виявлено більше одного глека. |
| format |
Article |
| author |
Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. |
| author_facet |
Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. |
| author_sort |
Рейда, Р.М. |
| title |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| title_short |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| title_full |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| title_fullStr |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| title_full_unstemmed |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| title_sort |
"потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195837 |
| citation_txt |
"Потойбічний бенкет": набори глеків у похованнях черняхівської культури / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT rejdarm potojbíčnijbenketnaboriglekívupohovannâhčernâhívsʹkoíkulʹturi AT gejkoav potojbíčnijbenketnaboriglekívupohovannâhčernâhívsʹkoíkulʹturi AT sapêgínsv potojbíčnijbenketnaboriglekívupohovannâhčernâhívsʹkoíkulʹturi AT rejdarm potustoronnijpirnaborykuvšinovvpogrebeniâhčernâhovskojkulʹtury AT gejkoav potustoronnijpirnaborykuvšinovvpogrebeniâhčernâhovskojkulʹtury AT sapêgínsv potustoronnijpirnaborykuvšinovvpogrebeniâhčernâhovskojkulʹtury AT rejdarm funeralfeastsetsofjugsincherniakhivcultureburials AT gejkoav funeralfeastsetsofjugsincherniakhivcultureburials AT sapêgínsv funeralfeastsetsofjugsincherniakhivcultureburials |
| first_indexed |
2025-11-26T18:15:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:15:46Z |
| _version_ |
1849877806351122432 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 130
Однією з найчисленніших категорій супро
воду в могилах черняхівської культури є гли
няний посуд, здебільшого виготовлений на
гончарному крузі. його наявність, зазвичай,
пов’язують із віруваннями в потойбічне життя
та намаганнями забезпечити небіжчика в тому
світі. Не виключено, що одним з аспектів цих
вірувань було уявлення про потойбічний бен
кет, в якому небіжчик мав узяти участь (Маго
медов 2003, с. 83). Така думка підтверджується
специфічною номенклатурою посуду, що спо
стерігається в значній кількості черняхівських
поховань.
йдеться, насамперед, про глиняний посуд,
призначений не тільки для споживання їжі
(миски, горщики), але й напоїв (зокрема й ал
когольних), свідченням чого можуть бути чаші
та кубки. Присутність напоїв у поховальному
обряді черняхівської культури може підтвер
дити і наявність у могилах глеків як специфіч
ної функціональної групи — для зберігання та
вживання рідини.
Повний набір посуду не завжди вміщували
в могилу, іноді це обмежувалося лише однією
символічною посудиною. Останнє стосуєть
ся й поховань з західною орієнтацією, де по
суд представлений скляними або глиняними
кубками та глеками (Магомедов 2003, с. 87),
зрідка — мисками, амфорами та світильника
ми (Петраускас 2009, с. 189).
Глеки є однією з найстрокатіших катего
рій посуду, особливо за декором та менше — за
формою (Магомедов 1973). розглянемо факти,
зокрема зафіксовані на території Дніпровсько
го Лісостепового Лівобережжя, де поховання
супроводжувалися двома та більше глеками.
Враховувалися посудини всіх різновидів: без
ручки, з ручкою та дворучні, а також поєднан
ня їх у комплексах.
Поховання з набором глеків зафіксовані на
таких могильниках: успенка, поховання 366
Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін
© р.М. рЕйДА, А.В. ГЕйкО, с.В. сАПЄГІН, 2015
«пОТОЙБІчНИЙ БеНКеТ»: НАБОРИ ГЛеКІВ
У пОхОВАННЯх чеРНЯхІВСЬКОї КУЛЬТУРИ
У контексті дослідження наборів посуду для напоїв на потойбічному бенкеті проаналізовано поховання черняхівської
культури Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, в складі яких виявлено більше одного глека.
К л ю ч о в і с л о в а: черняхівська культура, посуд, потойбічний бенкет, глек.
(Некрасова 2006, с. 102, рис. 46, 1—6), компа
нійці, поховання 139 і 164 (там само, с. 114—
115, рис. 76, 11—20; 79), сумисад, похован
ня 1 і 10 (Некрасова 1985, с. 75, рис. 2; schultze
2009), рідний край, поховання 3 (Петренко
1991, с. 12, рис. 5), Війтенки, поховання 86/1
і 96 (Любичев 2011, рис. 8; 10), соснова, похо
вання 230, 245 і 624 (сикорский, Махно, Бузян
1979; Махно, сикорский 1989, табл. 2; Маго
медов, Абашина, солтис 2003, с. 64, рис. 11),
шишацький некрополь, поховання 60 (рейда,
Гейко, сапєгін 2014).
Отже, ми зібрали інформацію про 12 похо
вальних комплексів, більшість з яких (11) міс
тили значну кількість глиняного та скляного
посуду — від 8 до 16 екз. Більше половини по
ховань з двома глеками представлені інгума
ціями, орієнтованими в північному напрямку.
Чотири здійснено за обрядом кремації: ком
панійці, поховання 139 і 164 та соснова, похо
вання 230 і 624.
Найчастіше в похованнях траплялися глеки
з ручкою. Їх виявлено в усіх 12 могилах, усьо
го 14 екз. (рис. 1—2). Дещо менше глеків з дво
ма ручками — у шести похованнях по 1 екз.
(рис. 2). Найменшим числом представлені
глеки без ручок, 5 екз. відомі у п’яти могилах
(рис. 1). Форма та орнаментація одноручних
глеків і глеків без ручок доволі різноманітні;
глеки з двома ручками неорнаментовані.
шийка деяких глеків декорована валиком у
верхній частині та валиком у місці переходу у
тулуб (рис. 1, 5; 2, 1, 2, 4). Валики, які трапля
ються на глеках, відтягнуті під час формування
посудини. Можна припускати, що вони могли
слугувати для зміцнення місця з’єднання ший
ки з тулубом, які формувалися окремо один
від одного. Окрім того, валики часто є продо
вженням лінії кріплення до шийки глека до
сить значної за розмірами ручки. здебільшо
го лінія верхнього валика співпадає з верхнім
краєм ручки, проте іноді вона знаходиться і в
нижній частині її верхнього кріплення. судячи
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 31
з усього, можна стверджувати, що верхній ва
лик, виконував переважно декоративну функ
цію, забезпечуючи плавний перехід верхнього
кріплення ручки глека в його шийку та частко
во маскував місце кріплення самої ручки.
у кількох глеків зустрічається тулуб, орна
ментований фасетками (рис. 1, 1; 2, 4). саме ці
зрізані по ребру посудини фасетки, на думку
дослідників, можуть бути ознакою для визна
чення дати виготовлення виробу в порівняно
вузьких межах, які охоплюють кінець iV — по
чаток V ст. н. е. (schultze, strocen 2008).
Інша орнаментація представлена пролис
кованими концентричними, прямими та хви
лястими лініями, зигзагами, які перехрещую
ться між собою, утворюючи сітчатий орна
мент (рис. 1, 5; 2, 6), заштриховані трикутники
(рис. 1, 4). Трапляються так зв. косі канелюри
(рис. 1, 3, 5, 6), округлі вдавлення (рис. 1, 1).
Глеки поєднуються в похованнях у таких ва
ріантах: 1) глек без ручки та глек/глеки з руч
кою — п’ять поховань (рис. 1, 1—5); 2) глеки з
ручкою — два (рис. 1, 6; 2, 7); 3), одно та дво
ручний глеки — шість (рис. 2, 1—6). Відтак,
найчастіше комплекти представлені першим і
третім варіантами.
Наголосимо, що поєднання в одному комп
лексі глеків без ручок і з двома ручками не фік
сується. Виняток становить посуд, переданий
у 1978 р. експедиції Ю.Ю. Моргунова, вияв
лений на території с. Великий самбір коно
топського рну сумської обл. (Моргунов 1978,
с. 10, 11). Проте виняткову кількість глеків у
цьому наборі (4 екз.: два без ручок, одно та
дворучний) можна тлумачити порізному: або
поховання у Великому самборі належить до
екстраординарних, або ці речі походять не з
одного комплексу. Останнє, зважаючи на об
Рис. 1. Черняхівська культура. Глеки з комплексів Дніпровського Лісостепового Лівобережжя: 1 — рідний край,
поховання 3 (за: Петренко 1991); 2 — Війтенки, поховання 96 (за: Любичев 2011); 3 — компанійці, поховання 139
(за: Некрасова 2006); 4 — соснова, поховання 230 (за: сикорский, Махно, Бузян 1979); 5 — сумисад, похован
ня 1 (за: Некрасова 1985); 6 — компанійці, поховання 164 (за: Некрасова 2006)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 132
ставини знахідки (випадково, під час спору
дження льоху), а також унікальне поєднання
різних типів глеків в одному наборі вважається
достатньо імовірним. з огляду на це, знахідка з
Великого самбора не була включена нами до
цього невеликого зводу.
Практично в усіх зафіксованих випадках у
поховальних комплексах глеки трапляються в
комплекті з кубками та великими триручними
та без ручок мискамивазами. Це може свідчи
ти на користь їх спільного призначення — для
споживання напоїв під час потойбічного бен
кету. Особливо це, на нашу думку, насамперед,
стосується кубків та глеків, функціональне
призначення яких є більш однозначним, ніж у
мисокваз.
Поховання з наборами глеків здебільшо
го (11 з 12) складалися з двох таких посудин.
Один комплект, відповідно з трьома глеками,
виявлений на могильнику сумисад, похован
ня 1 (рис. 1, 5). Додамо, що до комплексу вхо
див скляний кубок та одна невелика глиняна
посудина у формі горщика, цілком імовірно,
аналогічного призначення. Наявність скля
них кубків, окрім функції посуду для пиття, на
думку дослідників, могла також маркувати ви
сокий соціальний статус небіжчиків за життя. з
іншого боку, оскільки даний комплекс не міс
тив людських решток, це дозволило інтерпре
тувати його як кенотаф (Некрасова 1985, с. 75),
що, ймовірно, могло деякою мірою вплинути
і на характер та кількісні показники супровід
ного інвентарю. Відповідно, більша кількість
глеків у цій могилі, на нашу думку, може бути
показником, імовірніше, соціального характе
ру ніж розбіжностей в уявленнях щодо пере
бігу потойбічного бенкету або необхідну кіль
кість і номенклатуру посуду для цього.
звернемося до датування черняхівських по
ховань з наборами глеків.
Наявність скляного кубка в похованні 1 мо
гильника сумисад уможливила датувати його
та ще два поховання тут серединою—третьою
чвертю iV ст. (Некрасова 1985, с. 79—80). Дру
Рис. 2. Черняхівська культура. Глеки з комплексів Дніпровського Лісостепового Лівобе
режжя: 1 — успенка, поховання 366 (за: Некрасова 2006); 2 — шишаки, поховання 60; 3 —
Війтенки, поховання 86/1 (за: Любичев 2011); 4 — сумисад, поховання 10 (за: schultze,
strocen 2008); 5 — соснова, поховання 245; 6 — соснова, поховання 624 (за: Махно, си
корский 1989)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 33
гою половиною iV ст. датують поховання 10
з цього ж могильника (schultze, strocen 2008,
s. 285). О.В. Гопкало відносить комплекс при
крас з цього поховання до групи 4, датова
ної приблизно другою третиною—серединою
iV ст. (Гопкало 2008, с. 97, 106, 108).
Автор розкопок могильника рідний край,
Є.М. Петренко, спираючись, зокрема, на ма
теріали з поховання 3, вважає, що він функціо
нував наприкінці iV — початку V ст. (Петренко
1991, с. 22). І.О. Гавритухін відносить фібули з
поховання 3 до передгунського часу (Гавриту
хин 2007, рис. 10), а Е. шультце та Б.с. стро
цень за наявністю в комплексі поховання по
суду з овальними фасетками та, орієнтуючись
на датування інших дослідників, теж відносять
комплекс до часу не раніше другої половини
iV ст. (schultze, strocen 2008, s. 283—284).
за намистом і підвісками О.В. Гопкало від
носить поховання 245 могильника соснова до
групи 3 і датує його першою третиною ІV ст.
(Гопкало 2008, с. 106, 108). Намисто, виявлене
в похованні 624 могильника соснова, віднесе
не до групи 3, але до кінця ІІІ — початку iV ст.
(там само, с. 115—117). На думку О.В. Петра
ускаса, це поховання є дещо пізнішим у часі
(320/330 —після 380 р.)(Петраускас 2002, с. 50).
Поховання 230 дослідник розміщує в хроноло
гічному проміжку від 330 р. до першої третини
V ст. н. е. (там само 2002, с. 50—53).
Обидва поховання із могильника Війтен
ки (86/1 і 96) М.В. Любичев датував, відповід
но, 4 і 5 періодами хронологічної схеми, роз
робленої Є.Л. Гороховським, або с3/Д1 і Д1, за
Я. Тейралом (Любичев 2011, с. 49).
На нашу думку, матеріали поховання 60
шишацького могильника дозволяють відне
сти його до часу другої половини iV ст. (рейда,
Гейко, сапєгін 2014, с. 203).
Отже, вказані приклади достатньо перекон
ливо вказують на наявність традиції поховань
на території Дніпровського Лісостепового Лі
вобережжя з наборами глеків протягом усього
iV ст. за помітного зростання їхньої кількості
на середину—другу половину століття.
Антропологічний аналіз похованих в за
значених могилах здебільшого не проводив
ся, проте склад супровідного інвентарю в по
хованнях з шишак, сумисад (10), соснова
(245) дозволяє їх інтерпритувати як жіночі. По
ховання 366 могильника успенка належало ди
тині, проте за знаходженням в ньому скляної
намистини та срібної дротяної сережки мож
на припускати жіночу стать похованого (Не
красова 2006, с. 102). Похованнякремація 139
могильника компанійці не містила супровід
них матеріалів, за якими можливо визначити
стать небіжчика (там само, с. 114, рис. 76, 11—
20). Похованнякремація 164 цього ж могиль
ника містила кілька намистин та глиняне пря
сельце, що визначає його як жіноче (там само,
с. 115, рис. 79, 2—5). Поховання 1 могильника
сумисад людських решток не містило (Не
красова 1985, с. 75), а характер супровідного
інвентарю не дозволяє робити більш або менш
імовірні припущення щодо статевої належнос
ті символічно похованої людини.
Відповідно, ми не можемо впевнено тлума
чити наявність в складі супровідного інвента
рю наборів глеків як опосередковану ознаку
статі небіжчика.
Частина поховань містить достатньо вираз
ні етнічні ознаки, до яких зараховані конструк
тивні особливості поховальної ями, окремі ка
тегорії супровідного інвентарю, прикрас, су
провідної їжі.
Так, обидва комплекси з могильника Вій
тенки (86/1 та 96) віднесені М.В. Любічевим
до поховань з незаперечними пізньоскіфсь
ки ми/сарматськими ознаками (Любичев 2011,
с. 49).
На нашу думку, поховання 60 шишацького
могильника теж має деякі ознаки етнічної на
лежності до сарматів. Мається на увазі, перш
за все, наявність підвіски із мушлі (Бобровська
1999, с. 92) та остеологічних решток значної
частини туші тварини у якості супровідної їжі
(рейда, Гейко, сапєгін 2014а).
Поховання 3 з могильника рідний край
містить як шматочки крейди та вуглинки, які
віднесені дослідниками до скіфосарматських
ознак (седов 1978, с. 102—103; Магомедов 2001,
с. 37, 120), так і ліплений глек, що може нале
жати до східногерманського кола старожит
ностей (Милашевський 2014, с. 111, рис. 7.4).
М.В. Любічев зараховує це поховання до групи
поховань з імовірними пізньоскіфськими/сар
матськими ознаками (Любичев 2011, с. 38).
сліди вогню виявлено і в камері поховання
інгумації 245 могильника соснова а також муш
ля, перетворена на підвіску (сикорский, Мах
но, Бузян 1979, с. 4; Гопкало 2008, фото 2. 19).
Поховання 164 могильника компанійці
містило в собі кілька ліплених посудин, в яких
вбачають вельбарську кераміку (Обломський
1999, с. 76—79; Милашевський 2014, с. 120). До
вельбарської кераміки, на думку А.М. Облом
ського, належить ліплений горщик з похован
ня 139 (Обломський 1999, с. 76—79). Глек з од
нією ручкою та ліплений півсферичний кубок
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 134
імітацію римського скляного виробу з цього
ж поховання О.с. Милашевський вважає та
кож керамікою вельбарського типу (Милашев
ський 2014, рис. 7. 22; рис. 12. 25).
Відтак, маючи інформацію про ймовірну на
лежність могил з наборами глеків носіям різних
етнічних груп черняхівської культури, не мож
на остаточно віднести цю ознаку і до певної ет
нічної традиції. Водночас, їх незначна кількість
на могильниках та численніші набори посуду
можуть вказувати на належність таких похо
вань до соціальної верхівки суспільства.
Для порівняння нами було залучено та
кож інформацію із деяких черняхівських мо
гильників інших регіонів і некрополів культу
ри синтанадеМуреш, в яких виявлені похо
вання з двома та більше глеками, на території
Правобережжя україни, республіка Молдова
та румунії. Інформація про них наведена у та
блиці (Табл.).
Могильники румунії Могильники румунії
Бирлад
Валясяке
546 12, 84, 143, 257,
296, 335, 361,
380, 387, 501,
507, 540, 541, 543
9; 10; 4; 15; 14;
6; біля 10; 10;
9; 14; 10; 10;
15; 13
4 6 4 (№№12, 257, 84 набори
з трьох одноручних глеків;
№541 – два одноручних і
один дворучний)
2,6 %
Міхалашені 520 3, 24, 74, 117,
154, 175, 212,
213, 216, 243,
261, 296, 297,
317, 326, 333, 369
5; 4; 12; 11; 4;
10; 7; 10; 6; 5;
8; 13; 10; 10; 9;
7; 10
5 9 3 (№154 два дворучних і
один одноручний; №261
два одноручних і один дво
ручний; №317 три одно
ручних і один дворучний)
3,3 %
Могошані 84 6, 8, 14, 65, 82 10; 6; 8; 6; 2 4 1 (№14 два одноручних і
один дворучний)
5,95 %
Тиргшор 286 13, 42, 131, 133,
277
6; 5; 4; 3; 5 4 1 (№131 – одно
ручний глек та
глек невизначе
ного типу)
1,7 %
Лекскані 48 23 8 1 2%
себеоань 11 11 12 1 9 %
Назва пам’ятки Всього поховань
Поховання з набо
рами глеків (№)
кількість посуду
в комплексі
кількість наборів
«без ручок+з однією
ручкою»
кількість наборів
«без ручки+з двома
ручками»
кількість наборів «з
однією ручкою+з
двома ручками»
кількість наборів «з
однією ручкою+з
однією ручкою»
кількість
наборів «невизна
чені»
кількість наборів глеків >2
екземплярів
Відсоток поховань з набо
рами глеків від загальної
кількості
Могильники україни Могильники україни
Велика Бугаївка 156 111, 148 13; 7 1 1 1,3 %
косанівський 121 1, 9, 30 12; 10; 9 1 1 1(в №9 два одноручних та
один без ручок)
2,5 %
Чернелево
руський
>300 298 6 1 0,3 %
раковецький 18 4 11 1 5,5 %
каборга iV 27 5, 6 19; від 15 до 21 1 1(в №5 – три екземпляри з
однією ручкою)
7,4 %
Фурманівка 25 8 10 1 4,0 %
Легедзино 63 57 1
холмське 56 14 9 1 1,78 %
Бережанка 9 5 13 1 11 %
Могильники республіки Молдова Могильники республіки Молдова
Данчени 350 187, 337 14; 13 2 0,57 %
Будешти 362 114, 118, 127,
228, 229
7; 8; >6; 9; 3 1 3 1 (№229) 1,4 %
слобозія
кішкерень
(Лазо)
45 1, 17, 20, 25 10; 8; 12; 11 1 2 (№1 одноруч
ний і невизначе
ного типу; №25
аналогічно)
1 (в №17 два екземпляри з
однією ручкою і один не
визначеного типу)
8,9 %
Таблиця. Набори глеків у похованнях на могильниках Дніпровського Правобережжя, Республіки Молдова та Румунії
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 35
На могильниках Дніпровського Лісосте
пового Правобережжя, західної та Південно
західної україни такі набори є порівняно не
численними та виявлені, зокрема, на таких
пам’ятках: Велика Бугаївка (Петраускас, шиш
кин 2013, с. 58—59), Легедзине (Магомедов,
Диденко 2013, рис. 1), раковецький (Вино
кур, Островский 1967, с. 145—146), Фурманів
ка (сымонович 1988, с. 152, рис. 8), каборга iV
(Магомедов 1979, с. 33—36), косаново (крав
ченко 1967, с. 82, 87, 93), Чернелів руський (Ге
рета 2013, с. 90), холмське (Гудкова, Фокеев
1984, с. 62, рис. 20), Бережанка (Воляник 1974,
с. 72—73). На поховання з такими наборами
припадає від 0,3 % (Чернелів–руський) до 11 %
(Бережанка) та залежить, вочевидь, від загаль
ної кількості поховань на могильнику. Невели
кі (до кількох десятків поховань) могильники
дають вищий відсоток таких комплексів, вели
кі — стабільно нижчий. Найменшу кількість
Могильники румунії Могильники румунії
Бирлад
Валясяке
546 12, 84, 143, 257,
296, 335, 361,
380, 387, 501,
507, 540, 541, 543
9; 10; 4; 15; 14;
6; біля 10; 10;
9; 14; 10; 10;
15; 13
4 6 4 (№№12, 257, 84 набори
з трьох одноручних глеків;
№541 – два одноручних і
один дворучний)
2,6 %
Міхалашені 520 3, 24, 74, 117,
154, 175, 212,
213, 216, 243,
261, 296, 297,
317, 326, 333, 369
5; 4; 12; 11; 4;
10; 7; 10; 6; 5;
8; 13; 10; 10; 9;
7; 10
5 9 3 (№154 два дворучних і
один одноручний; №261
два одноручних і один дво
ручний; №317 три одно
ручних і один дворучний)
3,3 %
Могошані 84 6, 8, 14, 65, 82 10; 6; 8; 6; 2 4 1 (№14 два одноручних і
один дворучний)
5,95 %
Тиргшор 286 13, 42, 131, 133,
277
6; 5; 4; 3; 5 4 1 (№131 – одно
ручний глек та
глек невизначе
ного типу)
1,7 %
Лекскані 48 23 8 1 2%
себеоань 11 11 12 1 9 %
Назва пам’ятки Всього поховань
Поховання з набо
рами глеків (№)
кількість посуду
в комплексі
кількість наборів
«без ручок+з однією
ручкою»
кількість наборів
«без ручки+з двома
ручками»
кількість наборів «з
однією ручкою+з
двома ручками»
кількість наборів «з
однією ручкою+з
однією ручкою»
кількість
наборів «невизна
чені»
кількість наборів глеків >2
екземплярів
Відсоток поховань з набо
рами глеків від загальної
кількості
Могильники україни Могильники україни
Велика Бугаївка 156 111, 148 13; 7 1 1 1,3 %
косанівський 121 1, 9, 30 12; 10; 9 1 1 1(в №9 два одноручних та
один без ручок)
2,5 %
Чернелево
руський
>300 298 6 1 0,3 %
раковецький 18 4 11 1 5,5 %
каборга iV 27 5, 6 19; від 15 до 21 1 1(в №5 – три екземпляри з
однією ручкою)
7,4 %
Фурманівка 25 8 10 1 4,0 %
Легедзино 63 57 1
холмське 56 14 9 1 1,78 %
Бережанка 9 5 13 1 11 %
Могильники республіки Молдова Могильники республіки Молдова
Данчени 350 187, 337 14; 13 2 0,57 %
Будешти 362 114, 118, 127,
228, 229
7; 8; >6; 9; 3 1 3 1 (№229) 1,4 %
слобозія
кішкерень
(Лазо)
45 1, 17, 20, 25 10; 8; 12; 11 1 2 (№1 одноруч
ний і невизначе
ного типу; №25
аналогічно)
1 (в №17 два екземпляри з
однією ручкою і один не
визначеного типу)
8,9 %
Таблиця. Набори глеків у похованнях на могильниках Дніпровського Правобережжя, Республіки Молдова та Румунії
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 136
(1 екземпляр, косанове) демонструють набори
«з однією ручкою+з двома ручками». Найчислен
нішою є модель набору з одноручних глеків.
схожими до вищенаведеної інформації є
матеріали могильників з території респуб
ліки Молдова — Данчени (рафалович 1986,
табл. XXXiV; XlViii), слобозіякішкерень
(Лазо) (Левинский 1999, с. 123—144). хоча
на деяких пам’ятках, зокрема некрополі біля
с. Будешти, фіксується досить значна кіль
кість комплексів (рикман 1967, с. 51, 61, 74,
76). Проте загальна кількість поховань черня
хівської культури на зазначеному могильнику
(362) нівелює їх до частки в 1,4 % від загаль
ної кількості, що в середньому нижче Дніпров
ського Правобережжя. Водночас, це зближує
могильник у Будештах та Лазо з пам’ятками
культури синтанадеМуреш на території ру
мунії, на яких проста кількість зазначених
комплексів є помітно значнішою, що харак
терно для таких могильників, як Могоша
ні (diaconu 1970), Тиргшор (diaconu 1965),
Бирлад Валясяке (palade 2004, s. 398—672),
Міхелешені (Şovan 2009, pl. 6—7, 17, 40—41,
62—63, 85—86, 95, 115, 116, 119, 133, 144—145,
161—162, 165, 178, 181, 184—183, 205), Лецкань
(Bloşiu 1975, p. 257—258, fig. 20—21), себеоань
(ursachi 1994, s. 273—274, fig. 9—10). Проте,
з огляду на значну кількість усіх поховань на
вказаних пам’ятках, говорити про якісно біль
шу частку поховань з наборами глеків на тери
торії румунії не видається можливим. Тенден
ція залежності на пам’ятці частки поховань з
наборами глеків від загальної кількості похо
вань зберігається: кількісно більші некропо
лі дають меншу частку таких могил. Цікавою
особливістю поховань з наборами глеків на те
риторії республіки Молдова та румунії є те, що
у жодному разі на зазначених пам’ятках не ви
явлено глеків без ручки в комплекті з іншими
їх різновидами, хоча такі в могилі трапляються
поодинці. Цікавою характеристичною рисою
для могильників румунії є те, що набори гле
ків можуть зустрічатися і у похованнях з від
носно невеликою кількістю супровідного по
суду в комплексі (див. напр. Тиргшор (Табл.),
тоді як для території Дніпровського Лівобе
режжя та україни загалом характерна більша
його численність у могилах. На нашу думку,
це може пояснюватися тим, що набори глеків,
або окремі їх складові в румунських комплек
сах могли бути замінені (частково чи повніс
тю) наборами амфор, які, вочевидь, викону
вали аналогічну функцію під час потойбічного
бенкету. Амфорна тара зустрічається і в похо
ваннях на території україни, проте її кількість,
внаслідок віддаленості від римських провінцій,
значно менша, ніж на румунських пам’ятках.
Інтерпритувати набори глеків в похованнях
можна порізному. Автори схиляються до дум
ки, що це могло бути пов’язане із уявленнями
про вживання під час бенкету кількох видів на
поїв. На користь цього може свідчити виявлен
ні в деяких могилах поряд з двома глеками дві
посудини для питва (чаші, кубки). серед напо
їв для потойбічного бенкету можна, ймовірно,
назвати вино — на це може вказувати як на
явність на черняхівських пам’ятках амфорної
тари чи її фрагментів, так і скляних кубків ім
портного виробництва та їх місцевих імітацій
(копій/реплік), виконаних з глини. Інший вид
напоїв можна лише припустити, як, приміром,
пиво, про яке згадує корнелій Тацит (tacit.,
23), або молочний напій на зразок кумису, ха
рактерніший для кочових народів. Поховання
із елементами, притаманними кочівницькому
обряду, виявлено, зокрема, й на теренах Дні
провського Лісостепового Лівобережжя.
Ще одним поясненням комплектів глеків
може слугувати своєрідне «дублювання» їх
ніх зразків, яке могло відбутися в час споря
дження у потойбіччя небіжчика. у разі, коли
небіжчик мав достатньо високий соціальний
статус, «мінімум» посуду міг бути порушений
у бік його збільшення. з іншого боку, коли
обов’язки спорядження покійного покладали
не тільки на найближчих родичів померлого, а
були справою колективу, нескоординованість
дій могла позначитися на «надлишку» інвен
тарю. Проте для Дніпровського Лісостепово
го Лівобережжя ця теза не підтверджується.
В поховальних комплексах зпоміж глиняно
го посуду дублюються горщики або миски. В
могилу клали глеки різного розміру, орнамен
тації та форми, і це були одно, дворучні або
зразки без ручок.
крім того, значна кількість поховань, у
яких було більше одного глека, вирізняєть
ся чималими наборами посуду. з одного боку
це, як і наявність посуду для вживання напоїв,
може вказувати на відносно високий статус не
біжчика (Магомедов 2003, с. 85), а, з іншого, —
може свідчити про доступність і поширеність
посуду на час улаштування похорону. На ко
ристь останнього може свідчити, наприклад,
те, що на поселенні Війтенки І, поряд якого
розміщувався могильник, досліджено гончар
ні горни (шультце, Любичев 2013), в одному з
яких виявлено значну кількість фрагментова
них мисокваз і триручних ваз (Филатов 2013,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 37
с. 54—55, 58). у кожному із двох врахованих тут
поховань могильника Війтенки містилася мак
симальна кількість гончарного посуду: в похо
ванні 86/1 — 16 екз., а в похованні 96 — 15 та
ких і скляний кубок.
Досліджуючи проблему сервізу потойбічно
го бенкету, слід зважати на внутрішній розви
ток поховальної практики в черняхівській куль
турі. Етнічні риси деяких з виявлених поховань
свідчать, що традиція вміщення наборів глеків
до складу супровідного інвентарю могла не мати
свого етнічного навантаження, а могла бути при
внесена ззовні чи виникнути внаслідок внутріш
нього розвитку. Підтвердженням цього може
слугувати і той факт, що набори глеків у похован
нях є характерними практично для всього ареа
лу культури Черняхів–синтанадеМуреш. Вод
ночас, динаміка поширення цієї традиції в часі
(для Дніпровського Лісостепового Лівобережжя)
уможливлює припущення, що ця традиція вини
кла і розвивалася з першої половини iV ст. н. е.
Водночас кількісні та, в деяких випадках, якісні
характеристики комплектів посуду в таких по
хованнях схиляють до думки про їх належність
верхнім верствам суспільства. Опосередковано
на користь цього може свідчити також і відносно
незначний відсоток таких могил серед усіх похо
вань могильників.
Бобровська О.В. Жіночі поясні амулети черняхівської культури // Археологія. — 1999. — № 4. — с. 89—95.
Винокур И.С., Островский М.И. раковецкий могильник // история и археология югозападных областей ссср
начала нашей эры. — М., 1967. — с. 144—159.
Воляник В.Л. Могильник черняхівської культури у верхів’ях р. Горинь // Археологія. — 1974. — 13. — с. 65—79.
Гавритухин И.О. Финал черняховской культуры // Восточная Европа в середине i тысячелетия н. э. — М., 2007. —
с. 9—24 (раннеславянский мир. — 9).
Герета І.П. Чернелеворуський могильник. — к.; Тернопіль, 2013.
Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — к., 2008.
Гудкова А.В., Фокеев М.М. земледельцы и кочевники в низовьях Дуная i—iV вв. н. э. — к., 1984.
Кравченко Н.М. косановский могильник (по материалам раскопок В.П. Петрова и Н.М. кравченко в 1961—
1964 гг.) // история и археология югозападных областей ссср начала нашей эры. — М., 1967. — с. 77—135.
Левинский А.Н. Лазо — могильник финальной фазы черняховской культуры в Молдове // stratum plus. — 1999. —
№ 4. — с. 121—166.
Любичев М.В. Погребения с позднескифскими/сарматскими признаками на могильниках черняховской культуры
в ДнепроДонецкой лесостепи // Oium. — 2011. — 1. — с. 33—52.
Магомедов Б.В. До вивчення черняхівського гончарного посуду // Археологія. — 1973. — 12. — с. 80—87.
Магомедов Б.В. каборга iV (раскопки 1973—1974 гг.) // МЧк. — М., 1979. — с. 24—62.
Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Люблин, 2001.
Магомедов Б.В. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури // старожитності І тисячоліт
тя нашої ери на території україни. — к., 2003. — с. 83—88.
Магомедов Б.В., Абашина Н.С., Солтис О.Б. Пам’ятки черняхівської культури в київській області. Археологічна
карта. — к., 2003.
Магомедов Б.В., Диденко С.В. исследования могильников черняховской культуры у с. Легедзино в 2008—2011 //
stratum plus. — 2013. — № 4. — с. 235—243.
Махно Е.В., Сикорский М.И. Могильник черняховской культуры у с. сосновы на Левобережье Днепра // kultura
wielbarska w mlodzym okresie rzymskim (materialy z konferencji). — lublin, 1989. — t. ii. — s. 249—262.
Милашевський О.С. Ліпна кераміка вельбарських типів в черняхівській культурі // Oium. — № 4. — 2014. —
с. 96 — 132.
Моргунов Ю.Ю. Отчeт о работе Посульской разведочной экспедиции иА АН ссср в 1978 г. на территории сум
ской и Полтавской областей усср // НА ІА НАНу. — 1978/31.
Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и рим. — к., 2006. —
C. 87—200.
Некрасова Г.М. Охоронні розкопки черняхівського могильника поблизу м. суми // Археологія. — 1985. — 50. —
C. 75—81.
Обломський А.М. Типи поховань на черняхівському могильнику компанійці (етнокультурна інтерпретація) // Ар
хеологія. — 1999. — № 4. — с. 76—88.
Петраускас О.В. Типи археологічних комплексів трупоспалень черняхівської культури (територія поширення, ет
нокультурні особливості та хронологія) //Археологія. — 2002. — № 3. — с. 40—65.
Петраускас О.В. Час появи та деякі особливості розвитку трупопокладень із західною орієнтацією в черняхівській
культурі (за даними могильників україни) // Ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы
позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. — харьков, 2009. — C. 186—215.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 138
Петраускас О.В., Шишкин Р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаeвка (археологи
ческий источник). — к., 2013.
Петренко Е.Н. Новые могильники черняховской культуры в бассейне северского Донца // Археология славян
ского ЮгоВостока. — Воронеж, 1991. — C. 10—26.
Рафалович И.А. Данчены. Могильник черняховской культуры iii—iV вв. н. э. — кишинeв, 1986.
Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Жіноче поховання 60 з шишацького могильника черняхівської культури // Від
венедів до русі. — к.; харків, 2014. — с. 193—204.
Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Поховання з «платою харону» з шишацького могильника черняхівської куль
тури // Археологія. — 2014а. — 1. — с. 97—103.
Рикман Э.А. Памятник эпохи Великого переселения народов. По раскопкам поселения и могильника черняхов
ской культуры у села Будешты. — кишинев, 1967.
Седов В.В. скифосарматские элементы в погребальном обряде черняховской культуры // Вопросы древней и
средневековой археологии Восточной Европы. — М., 1978. — с. 99—107.
Сикорский М.И., Махно Е.В., Бузян Г.Н. Отчет о работе Переяславхмельницкой археологической экспедиции в
1979 году // НА ІА НАНу. — 1979/119.
Симонович Е.О. Черняхівська кераміка Подніпров’я // Археологія. — 1983. — 43. — C. 26—42.
Сымонович Э.А. Придунайский могильник Фурмановка // МЧк. — М., 1988. — с. 143—163.
Филатов Д.А. керамика из заполнения гончарного горна на участке «Б» поселения черняховской культуры Вой
тенки 1 (раскопки 2011 г.) // Производство керамики в Восточной Европе: позднеримское время—раннее
средневековье—новое время (матлы Полевого семинара на базе экспедиции возле с. Войтенки). — харьков,
2013. — Вып. 2. — с. 53—63.
Шультце Э., Любичев М. Два гончарных горна из поселения Войтенки: сравнительная характеристика // Там
само. — 2013. — с. 43—52.
Bloşiu Cătălina Necropola din secolul al iV—lea e.n. de la leţcani (jud. iaşi) // Arheologia Moldovei. — Viii. — Bucureşti,
1975. — p. 203—280.
Diaconu Gh. tîrgşor. Necropola din secolele iii—iV e. n. — Bucureşti, 1965.
Diaconu Gh. Mogoşani. Necropola din secolul iV e. n. — tîrgovişte, 1970.
Palade V. Aşezarea şi necropola de la BârladValea seacă (sfarsitul sec. al iiilea — a doua jumatate a sec. al Vlea). —
Bucureşti, 2004.
Schultze E. Gefäßbeigaben in kindergräbern der Cernjachovkultur — zu einem Grab aus sumysad (Ostukraine) //
Ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого пе
реселения народов. — харьков, 2009. — с. 165—173.
Schultze E., Strocen B. keramik mit ovalen Facetten // eA. — 2008. — 14. — s. 267—321.
şovan O.-L. Necropola de tip sântana de Mures—Cernjacov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). — târgovişte, 2009.
Ursachi V. Necropola din secolul iV d.h. descoperită la săbăoani, judeţul Neamţ // MA. — XiX. —1994. — s. 261—278.
Надійшла 08.07.2014
Р.Н. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапегин
«ПОТусТОрОННий Пир»: НАБОры куВшиНОВ
В ПОГрЕБЕНиЯх ЧЕрНЯхОВскОй куЛьТуры
В контексте исследования наборов посуды, предназначенных для напитков, используемых во время потусторон
него пира, анализируются погребения черняховской культуры Днепровского Лесостепного Левобережья, в соста
ве которых было выявлено более одного кувшина. Всего таких комплексов на сегодняшний день в черняховских
погребениях известно 12 (рис. 1—2). судя по датировке, наборы кувшинов на Днепровском Левобережье появ
ляются в первой половине iV в. н. э. и во второй половине века их количество возрастает. Они встречаются в по
гребениях как со скифосарматскими, так и с германскими этническими признаками. Для этих погребений в ре
гионе характерно наличие значительного (от 8 до 16ти) количества сосудов в составе инвентаря. Недостаточные
антропологические исследования не позволяют уверенно соотносить такие комплексы по половому признаку.
с целью сравнительного анализа нами привлечены также материалы черняховской культуры — культуры
сынтанадеМуреш с територии Днепровского Правобережья, республики Молдова и румынии. Они дали сход
ный невысокий процент наличия на могильниках погребений с наборами кувшинов, выявив одновременно не
которые региональные особенности, относящиеся как к типам кувшинов в таких наборах, так и связанных, оче
видно территориально близких к провинциям римской империи.
Этнические признаки некоторых погребений могут указывать на то, что традиция помещения наборов кувши
нов в состав погребального инвентаря могла не иметь этнической «нагрузки», а, возможно, была превнесена или
появилась вследствии внутреннего развития. Подверждением этому может быть факт наличия наборов кувшинов
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 39
практически во всем ареале культуры Черняхов — сынтанадеМуреш. Одновременно, динамика распростране
ния этой традиции во времени (для Днепровского Левобережья) позволяет допускать появление и развитие её с
первой половины iV в. н. э. В то же время количественные и, в некоторых случаях, качественные характеристики
комплектов посуды в таких погребениях склоняют к мысли о их принадлежности верхним прослойкам общества.
Опосредованно в пользу этого може свидетельствовать и относительно незначительная процентная часть таких
могил в общем массиве погребений могильников.
R.M. Reida, O.V. Heiko, S.V. Sapiehin
«FuNeRAl FeAst» sets OF JuGs iN CheRNiAkhiV CultuRe BuRiAls
Cherniakhiv culture burials from the Foreststeppe dnipro River left bank region, which included more than one jug, are
analysed within the context of study of drinking vessels sets used during the afterlife feast. there are 12 such assemblages in
Cherniakhiv culture burials known today. Judging from the dating, sets of jugs in the dnipro River left bank area appeared
in the first half of the 4th c. and their amount raised in the second half of this century. they are found in the burials both with
the scythian and sarmatian, and with German ethnic features. such burials in the region are peculiar with the presence of a
significant number of vessels (from 8 to 16) within the inventory’s structure. insufficient anthropological research does not
allow the authors to attribute such assemblages by sex.
in order to conduct the comparative analysis, the Cherniakhiv culture materials were also drawn: sântana de Mureş
culture from the territory of the dnipro River right bank area, Moldova and Romania. they presented similar low percentage
of burials with the jugs sets within the burial grounds, at the same time, showing certain regional peculiarities concerning
both the jugs types in such sets, and the territorial closeness to the provinces of Roman empire.
ethnic features of certain burials can show that the tradition of placing the jugs sets into the grave goods structure
could have no ethnic «commitments», and perhaps was imported or appeared as a result of internal development. it can
be confirmed by the presence of jugs sets, in fact, at the whole area of culture Cherniakhivsântana de Mureş. At the same
time, the dynamics of this tradition’s spread in time (for the dnipro River left bank area) allow assuming its appearance
and development since the first half of the 4th c. BC. Quantitative and in some cases qualitative peculiarities of the vessels
assemblages in such burials abandon the authors to the idea of their belonging to the high stratum. it can be indirectly
testified also by relatively insignificant percentage of such burials in general bulk of graves at burial grounds.
А.В. панікарський
СпИСИ ТА ДРОТИКИ РАННІх СЛОВ’ЯН:
ФУНКцІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАцІЯ
Зібрано та проаналізовано знахідки вістер списів і дротиків ранніх слов’ян, а саме із території поширення празької, пень-
ківської та колочинської культур. Для функціональної класифікації вістер застосовано метод кластерного аналізу.
К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, південь Східної Європи, зброя, спис, дротик, слов’яни, ознаки, класифікація,
кластерний аналіз.
Військова справа слов’янських племен ран
нього середньовіччя є одним з важливих пи
тань у контексті Великого розселення слов’ян
і генези їх культур. унаслідок Великого пересе
лення народів у середині І тис. слов’яни стали
безпосередніми сусідами Візантійської імперії
та, періодично здійснюючи напади, поступово
оселяються поблизу її кордонів. Насамперед як
військові супротивники або найманці слов’яни
фігурують на сторінках візантійських писем
них джерел, тож доволі часто згадується і зброя,
якою вони воювали. свідчення давніх авторів
містять етнічні визначення, а також орієнтова
ні у часі та просторі. з огляду на інформацію ві
зантійських писемних джерел можна дійти ви
сновку, що в указаний період слов’янські воїни © А.В. ПАНІкАрський, 2015
|