Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї

Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї

Публікується фрагмент скіфоса субгеометричного стилю мілетського виробництва, знайдений в Борисфені. На підставі аналізу синхронного посуду, який походить з варварських пам’яток Північного Причорномор’я, зроблено висновок про безпідставність віднесення цих посудин до часу, який передував грецькій ко...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2015
Автор: Буйських, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2015
Теми:
Статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195845
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї / А.В. Буйських // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 3-11. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195845
record_format dspace
spelling Буйських, А.В.
2023-12-07T14:06:49Z
2023-12-07T14:06:49Z
2015
Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї / А.В. Буйських // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 3-11. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195845
Публікується фрагмент скіфоса субгеометричного стилю мілетського виробництва, знайдений в Борисфені. На підставі аналізу синхронного посуду, який походить з варварських пам’яток Північного Причорномор’я, зроблено висновок про безпідставність віднесення цих посудин до часу, який передував грецькій колонізації.
Статья посвящена вводу в научный оборот фрагмента субгеометрического скифоса, скорее всего, милетского производства, происходящего из раскопок В.В. Лапина на Березани. Дата производства этого скифоса, установ­ ленная на основании сходства формы и декора с аналогичными датированными сосудами из стратифицирован­ ных ранних напластований на калабак­Тепе в Милете, находится в пределах конца первой — второй четверти Vii в. до н. э. Таким образом березанский скифос входит в небольшую в количественном отношении группу сосудов, найденных в северном Причерноморье, которые датируются первой половиной этого столетия. Факт их находки уже не только на варварских памятниках, но и в Борисфене, позволяет пересмотреть давнее положение о доко­ лонизационных связях, предшествовавших началу освоения греками северного Причерноморья. итогом работы следует считать вывод об отсутствии доколонизационных связей с варварским населением, а сосуды первой по­ ловины Vii в. до н. э. служат индикатором наиболее раннего этапа освоения региона и основания здесь первых апойкий, истрии и Борисфена по Евсевию.
The article is devoted to the presentation to the scientific circles of a subgeometric skyphos fragment of probably Milesian origin coming from V.V. lapin’s excavations at Berezan. the date of this skyphos’ production is determined based on the similarity in form and decoration with analogous dated vessels from the stratified early layers at kalabak­tepe in Miletos within the period of the end of the first and the second quarters of the 7th c. BC. Consequently, the skythos from Berezan belongs to a small in number group of vessels found at the north coast of the Black sea dated by the first half of this century. the fact of its find not only at the Barbarian sites yet, but also at Borysthenes, allows the author to review the previous attitude about the pre­colonial relations preceding the beginning of the Greek settling of the north coast of the Black sea. the result of the work should be construed as a conclusion that there were no pre­colonial relations with the Barbarian population, and the first half of the 7th c. BC vessels indicate the earliest stage of the settling at the region and the foundation of the first apoikiai there, which are histria and Borysthenes, according to eusebius.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
Керамика первой половины VII в. до н. э. и вопрос доколонизационных связей в Северном Причерноморье
First half of the 7th c. bc ceramics and issues of pre­colonial relations in the North coast of the Black sea
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
spellingShingle Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
Буйських, А.В.
Статті
title_short Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
title_full Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
title_fullStr Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
title_full_unstemmed Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї
title_sort кераміка першої половини vii ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у північному причорномор'ї
author Буйських, А.В.
author_facet Буйських, А.В.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Керамика первой половины VII в. до н. э. и вопрос доколонизационных связей в Северном Причерноморье
First half of the 7th c. bc ceramics and issues of pre­colonial relations in the North coast of the Black sea
description Публікується фрагмент скіфоса субгеометричного стилю мілетського виробництва, знайдений в Борисфені. На підставі аналізу синхронного посуду, який походить з варварських пам’яток Північного Причорномор’я, зроблено висновок про безпідставність віднесення цих посудин до часу, який передував грецькій колонізації. Статья посвящена вводу в научный оборот фрагмента субгеометрического скифоса, скорее всего, милетского производства, происходящего из раскопок В.В. Лапина на Березани. Дата производства этого скифоса, установ­ ленная на основании сходства формы и декора с аналогичными датированными сосудами из стратифицирован­ ных ранних напластований на калабак­Тепе в Милете, находится в пределах конца первой — второй четверти Vii в. до н. э. Таким образом березанский скифос входит в небольшую в количественном отношении группу сосудов, найденных в северном Причерноморье, которые датируются первой половиной этого столетия. Факт их находки уже не только на варварских памятниках, но и в Борисфене, позволяет пересмотреть давнее положение о доко­ лонизационных связях, предшествовавших началу освоения греками северного Причерноморья. итогом работы следует считать вывод об отсутствии доколонизационных связей с варварским населением, а сосуды первой по­ ловины Vii в. до н. э. служат индикатором наиболее раннего этапа освоения региона и основания здесь первых апойкий, истрии и Борисфена по Евсевию. The article is devoted to the presentation to the scientific circles of a subgeometric skyphos fragment of probably Milesian origin coming from V.V. lapin’s excavations at Berezan. the date of this skyphos’ production is determined based on the similarity in form and decoration with analogous dated vessels from the stratified early layers at kalabak­tepe in Miletos within the period of the end of the first and the second quarters of the 7th c. BC. Consequently, the skythos from Berezan belongs to a small in number group of vessels found at the north coast of the Black sea dated by the first half of this century. the fact of its find not only at the Barbarian sites yet, but also at Borysthenes, allows the author to review the previous attitude about the pre­colonial relations preceding the beginning of the Greek settling of the north coast of the Black sea. the result of the work should be construed as a conclusion that there were no pre­colonial relations with the Barbarian population, and the first half of the 7th c. BC vessels indicate the earliest stage of the settling at the region and the foundation of the first apoikiai there, which are histria and Borysthenes, according to eusebius.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195845
citation_txt Кераміка першої половини VII ст. до н. е. та питання доколонізаційних зв'язків у Північному Причорномор'ї / А.В. Буйських // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 3-11. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT buisʹkihav keramíkaperšoípoloviniviistdonetapitannâdokolonízacíinihzvâzkívupívníčnomupričornomorí
AT buisʹkihav keramikapervoipolovinyviivdonéivoprosdokolonizacionnyhsvâzeivsevernompričernomorʹe
AT buisʹkihav firsthalfofthe7thcbcceramicsandissuesofprecolonialrelationsinthenorthcoastoftheblacksea
first_indexed 2025-11-25T21:04:28Z
last_indexed 2025-11-25T21:04:28Z
_version_ 1850547716610850816
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 3 Статті А.В. Буйських КеРАМІКА пеРшОї пОЛОВИНИ VII ст. до н. е. ТА пИТАННЯ ДОКОЛОНІЗАцІЙНИх ЗВ’ЯЗКІВ У пІВНІчНОМУ пРИчОРНОМОР’ї Публікується фрагмент скіфоса субгеометричного стилю мілетського виробництва, знайдений в Борисфені. На під- ставі аналізу синхронного посуду, який походить з варварських пам’яток Північного Причорномор’я, зроблено висновок про безпідставність віднесення цих посудин до часу, який передував грецькій колонізації. К л ю ч о в і с л о в а: Борисфен, грецька колонізація, скіфос, субгеометричний стиль. © А.В. Буйських, 2015 Півстоліття тому, під час розкопок антично­ го Борисфену (поселення на о. Березань) екс­ педицією Інституту археології АН україни під керівництвом В.В. Лапіна було знайдено кера­ мічний фрагмент 1, який ані тоді, ані пізніше не зацікавив дослідників. Між тим, його значення для керамічної колекції Борисфену важко пере­ оцінити. справа в тім, що він входить до вкрай обмеженого переліку довізних керамічних зна­ хідок, сам факт наявності яких у пам’ятках не лише Північного Причорномор’я, але й всього Причорноморського регіону до цього часу ви­ кликає дискусії. Це фрагмент відкритої посудини, яку було знайдено на розкопі «О» (Основний), під час зачистки будівлі з абсидою (Лапин 1963/64). Ця знахідка, як і переважна більшість знайде­ них тут ранніх фрагментів, — не має контексту. Приміщення, біля якого її відкрито, відносить­ ся до другого будівельного періоду Борисфену із датою після середини Vi ст. до н. е. (Чистов 2012, с. 8 сл.). Фрагмент належить глибокому скіфосу з високим, практично вертикальним, трохи відігнутим та загостреним краєм, за­ округленим з середини, що мав невеликий ви­ ступ біля переходу до округлих плечей, та тулу­ 1 № АБ/63­699, зберігається в Наукових фондах ІА НАНу, колекція № 1446. Щиро завдячую Н.О. сон за сприяння в науковій обробці керамічної колек­ ції Борисфена, Л.В. кулаковській та Л.І. Іванчен­ ко – за допомогу в роботі з чашею з Трахтемирівсько­ го городища. Дякую також у. шлотцхауеру (Берлін) та М. кершнеру (Відень) за люб’язне знайомство з їх не­ опублікованими дисертаціями, а також цінні поради, що були виказані впродовж написання цієї статті. бом, який м’яко звужувався долу. реконстру­ йований діаметр краю становить близько 16 см (рис. 1). Глина скіфоса — світла, однорідна, з ледь помітними та рідкісними домішками у вигля­ ді шматочків вапна та кварцу, а також незнач­ ною кількістю дрібних блискучих часточок. зовнішня поверхня вкрита світлим жовтим од­ норідним ангобом, що також містив подрібне­ ні блискучі часточки. По ангобу рідким блис­ кучим коричневим лаком нанесено малюнок. Частина внутрішньої поверхні стінки, що збе­ реглася, повністю вкрита цим же лаком, тон­ ка смужка кольору ангобу залишена під краєм. край скіфоса ззовні декорований чотирма тон­ кими смужками лаку, такою само смужкою ви­ ділено виступ, що відмежовував край від плі­ чок. В резервній смузі, яка містилася на пліч­ ках в зоні ручок, нанесено тонкі вертикальні палички­штрихи (на фрагменті збереглося 16 штрихів). знизу резервну зону обмежують дві майже однакові смуги лаку, розділені такими само лініями кольору глини. Нижня частина посудини була суцільно вкрита лаком. Березанський фрагмент знаходить близь­ кі аналогії серед скіфосів південноіонійсько­ го походження з Мілета, причому його найра­ нішої фази. крім того, аналогічні фрагменти знайдено на о. самос. Подібність цих посудин визначена багатьма чинниками, серед яких – візуальні характеристики глини, морфологія форми, невеликі розміри самих посудин та від­ носна масивність їх стінок, а також стандарт­ на схема декору. Остання складалася з метоп в резервній зоні, що були розділені вертикаль­ ними штрихами. за формою та декором бере­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 14 Рис. 1. скіфос субгеометричного стилю з Борисфену (АБ/64­699). Фото та обмір автора занський скіфос належить до типу 2 за класи­ фікацією у. шлотцхауера (schlotzhauer 2001, s. 81 f., taf. 6). характерною особливістю фор­ ми скіфосів вказаного типу є невеликий виступ в місці переходу від краю до плічок. Це означає, що профіль тих частин березанського скіфоса, які не збереглися, був вирішений так само, як і на мілетському взірці: у вигляді невеликого сплощеного та ледь вираженого у вертикально­ му перетині денця; ручки – масивні, трохи під­ няті, проте, не сягають краю (реконструкцію форми див.: schlotzhauer 2001, s. 9. Abb. 6). Для розуміння важливості спостережень за динамікою основних елементів форми та декору, які врешті і визначають дату березан­ ської посудини, необхідно надати коротку ха­ рактеристику сучасної стратиграфічної колон­ ки, яку було отримано в Мілеті, оскільки вона багато в чому спирається на саме такі знахід­ ки. Ця колонка охоплює весь архаїчний період існування житлових та оборонних споруд, а її найраніші фази представлені масовою колек­ цією саме тих скіфосів, про які йдеться. Відпо­ відно до результатів сучасних досліджень цієї колекції, геометричний стиль було запозиче­ но мілетською керамікою у синхронної аттич­ ної. Місцевий варіант цього стилю в Мілеті на­ дійно фіксується вже від рубежу Viii—Vii ст. до н. е. Тому місцева кераміка пізнього геомет­ ричного стилю відповідає нульовій фазі роз­ витку Мілету, його найранішому етапу, кінець якого припадає на першу чверть Vii ст. до н.е. (680/670 рр. до н. е.). Наступній, першій фазі, для якої характерною є поява найраніших жит­ лових комплексів в Мілеті, відповідає керамі­ ка субгеометричного стилю. Для скіфосів цьо­ го стилю є типова схема декору, що була пов­ ністю запозичена з пізнього геометричного стилю, проте із певними змінами в морфології форми. Перша фаза в розвитку Мілета закінчу­ ється в третій чверті Vii ст. до н. е. (640/630 рр. до н. е.), а її рубіж визначає зведення раннього міського оборонного муру. кожна будівельна фаза надійно маркована мілетськими скіфоса­ ми різних типів (детальніше див.: Graeve, senff 1990, s. 44 ff.; senff 2000, s. 33). Цікаво, що березанський скіфос за формою поєднує ознаки двох варіантів, що були виді­ лені у. шлотцхауером для другого типу. Відпо­ відно до високого та ледь відігнутого краю він відповідає варіанту 2, проте кругліші, відносно раніших варіантів, плічка — ближчі до варіан­ ту 3. слід звернути увагу на декоративну схе­ му посудини, оскільки вона також впливає на його відносне датування. за кількістю повздов­ жніх смуг по краю та поперекових штрихів на плічках (не зовсім зрозуміло, чи містилися ме­ топи на фризі чи він був повністю заповнений штрихами) ця посудина тяжіє до ранішого — другого варіанту типу 2. Встановлена дата дру­ гого варіанту типу 2 — 710/00–680/70 рр. до н. е., третього варіанту цього ж типу — 680/70– 640/30 рр. до н. е. (schlotzhauer 2001, s. 80—85, taf. 5—7, 101—103, kat. Nr. 31—40). слід також відзначити, що декор із багатьма вертикаль­ ними штрихами в резервній зоні між ручками, але вже без метоп, переходить з пізнього гео­ метричного стилю в субгеометричний та ар­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 5 хаїчний. В Мілеті він представлений не лише в декорі скіфосів, а й т. зв. іонійських кіліків (чаш з виділеним в рельєфі краєм). Іонійські кіліки з таким розписом датуються широко, в межах півстоліття, від 730/20 по 680/70 ст. до н. е. (schlotzhauer 2001, кat. Nr. 83—86). саме тому поєднання форми березанського скіфоса та його декору дозволяє стверджувати, що він, найімовірніше, є перехідним між варіантами 2 і 3 типу 2 (за у. шлотцхауером). В стилістич­ ному відношенні він є перехідним варіантом між пізнім геометричним та субгеометричним стилями. Тому його слід дату вати широко в межах першої половини Vii ст. до н. е., проте він не може бути молодшим за середину цьо­ го століття. Відомо, що крім Аттики, яка й вплинула на формування мілетського керамічного комп­ лексу на рубежі Viii—Vii ст. до н. е. (schlo t­ zhauer 2001, s. 69—70 f.; про лінійний декор та триглифно­метопну схему у пізнього геомет­ ричного посуду аттичного виробництва див.: young 1975, р. 212 ff.; Coldstream 2003, р. 93), кераміка пізнього геометричного стилю діста­ ла поширення в багатьох іонійських та острів­ них центрах. Проте всюди ця кераміка є надій­ ним хронологічним індикатором однієї фази. Це вкрай важливо для тих пам’яток, у яких найраніший період існування представлений лише невеликою кількістю керамічного мате­ ріалу. зокрема, подібна схема, в якій сполуча­ лися повздовжні лінії по краю та численні вер­ тикальні штрихи між метопами, загалом типо­ ва для відкритих форм різних типів, передусім чаш, першої фази розвитку поселенської струк­ тури в Ефесі з датою 750/30–680/60 рр. до н. е. (kerschner 2007. s. 224; kerschner kowalleck., steskal 2008, s. 112, taf. 41, 5—6). Глина та по­ криття стінки, близькі до березанського фраг­ менту, виходячи з візуального опису, властиві кераміці геометричного стилю, що була зна­ йдена в найраніших нашаруваннях Аль­Міни з тою ж датою — в межах першої чверті Vii ст. до н. е. (Robertson 1940, р. 2 ff.). Подібні за фор­ мою та декором пізньогеометричні скіфоси, кікладської, за автором публікації, групи похо­ дять з розкопок некрополя Аматонте на кіпрі (thalmann 1977, р. 66, рl. i, 2—3). Тому, незалежно від того, в якому з цент­ рів східного середземномор’я, точніше, Пів­ денної Іонії було виготовлено березанський скіфос, його вкрай рання дата навіть для Бо­ рисфену змушує звернути на нього серйоз­ ну увагу та здійснити спробу встановити його місце в керамічному комплексі не лише цьо­ го, але й інших причорноморських пам’яток. Це становить особливий інтерес тому, що пи­ тання про кераміку геометричного стилю в Північно­західному Причорномор’ї вже неод­ норазово виникало. Більше того, воно вида­ ється вкрай заплутаним, і тому — остаточно не з’ясованим. справа в тім, що знахідки кераміки пізньо­ геометричного та (або) субгеометричного сти­ лю в цьому регіоні вже давно відомі і не раз привертали увагу дослідників. Більше того, пе­ реважно саме вони є вагомим аргументом для підтвердження проник нен ня греків в цю час­ тину Причорномор’я ще в Viii ст. до н. е., при­ наймні, ще до «офіційної» дати заснування тут перших апойкій (Істрії та Борисфену) за Євсе­ вієм (euseb. Chron. can. / helm. B. 1984. p. 95b). Це, перш за все, два фрагменти евбейських, відповідно до спільних поглядів, посудин піз­ нього геометричного стилю, що були знайдені в Істрії та передані до Музею класичної архео­ логії в кембриджі с.А. родевальдом, якому, в свою чергу, їх надала М. Ламбріно, автор роз­ копок в Істрії (детальніше див.: Alexandrescu 1978, р. 21, footnote 15; Alexandrescu 1999, р. 3— 7). Проте, на думку Дж. Бордмана, факт пере­ дачі одразу двох найраніших фрагментів з ко­ лекції, дійсну цінність яких М. Ламбріно як ві­ домий кераміст, не могла не знати, та за відсутності подальших подібних знахідок в Іс­ трії за більше ніж 70 років, викликає цілком обґрунтовану недовіру. саме тому ним була запропонована оригінальна гіпотеза про мож­ ливе походження фрагментів евбейської кера­ міки, згідно якої вони походять не з Істрії, а з Аль­Міни. «Істрійський» шифр вони ж діста­ ли випадково, в результаті плутанини, оскіль­ ки в той же час в музеї поряд оброблялася та шифрувалася кераміка з обох центрів, а в Аль­ Міні вказана геометрична кераміка дійсно ві­ дома (Boardman 1991, р. 387 ff.). Ще одна посудина геометричного стилю, гід ріск, за словами продавця, знайдена на Бе­ резані, походить із придбань Археологічної ко­ місії у приватних осіб на початку хх ст. (phar­ makowsky 1910, s. 227, Abb. 27). Відповідно до сучасної типології, він нале­ жить середньому геометричному стилю та да­ тується першою половиною Viii ст. до н. е. згідно із Дж. Бордманом, цю посудину могли придбати у братів Гохманів, відомих покупців старожитностей — і саме тому її не можна вва­ жати надійним свідченням проникнення гре­ ків у Північно­західний регіон Понту до 700 р. до н. е. (Boardman 1998, р. 203—204; див. та­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 16 кож: tsetskhladze 1994, р. 112; иванчик 2005, с. 105). Проте, не дивлячись на таку, здавалося б, серйозну аргументацію (а з цією ситуацією мають справу всі, хто працює із старими ко­ лекціями Ольвії та Березані, які зберігаються в різних музеях україни та росії), «березан­ ський» гід ріск Viii ст. до н.е. нещодавно зно­ ву прозвучав як доказ плавань у Чорне море у Viii ст. до н. е. (Мачинский, Мусбахова 2009, с. 350) або від кінця Viii — до середини Vii ст. до н. е. у якості сезонних (?) наїздів (Мачин­ ский 2011, с. 418). Із сказаного вище випливає, що основна дискусія пов’язана з питанням про початок освоєння північно­західного узбережжя Чор­ ного моря та контактах з Егейським світом ще в геометричний чи пізній геометричний пе ­ ріод 2. Як і всі подібні довготривалі дискусії, вона вже не одне десятиліття спирається одні й ті ж самі, врай обмежені у своїй кількості, архео логічні матеріали, які не мають докумен­ тальних свідчень про місце знахідки, проте зу­ міли розділити дослідників на два протилежні табори (Bouzek 1990, р. 17—18; Graham 1990, р. 52 ff.). Тому ця проблема і здається невирі­ шеною. Наприклад, Я. Боузек, який схиляєть­ ся до наявності таких контактів, зауважив, що дійти згоди про наявність геометричної кера­ міки в Істрії та Березані не важче, чим це за­ перечити (Bouzek 1990, р. 18). На думку ж Дж. Бордмана, краще зачекати появи надійних свідчень про матеріали, виконані в геометрич­ ному стилі в чорноморському регіоні, що й на­ дасть змогу дискутувати на новому рівні про те, яким чином вони сюди потрапили (Boardman 1991, р. 389; цю точку зору підтримав й П. Алек­ сандреску: Alexandrescu 1999, р. 7). саме тому, повертаючись знову до питан­ ня про реальність надходження в Північно­ західне Причорномор’я кераміки геометрич­ ного та пізньогеометричного стилів (і, відпо­ відно, проникнення в Понт мореплавців в ті часи), слід, перш за все, погодитися з погля­ дом Дж. Бордмана про сумнівність походжен­ ня «березанського» гідріска. загальновідомо, що походження багатьох цілих форм, які при­ дбали як безпосередньо археологи, так й музеї 2 Питання про реальність контактів населення Егеїди з населенням Чорноморського басейну, що знайшло своє відображення в міфі про похід аргонавтів, як і колонізаційне освоєння південного узбережжя Чор­ ного моря, виходять за рамки цієї роботи. слід лише нагадати, що наразі докази про те, що міста півден­ ного берега Понту, зокрема синопа, були засновані раніше другої половини Vii ст. до н. е., відсутні (див. детальніше: иванчик 2005, с. 105—106, 135 сл.). у приватних осіб до 1917 р., часто дуже сумнів­ не, навіть не дивлячись на вказане продавцями місце знахідки — а Березань чи Ольвія, фігуру­ ють в них частіше за все. Проте, реальна знахідка фрагменту субгео­ метричного скіфоса в Борисфені, дата якого вкладається в другу третину Vii ст. до н. е., зму­ шує ще раз звернутися до проблеми ранніх ко­ лонізаційних або доколонізаційних зв’язків в Північному Причорномор’ї. Перш за все, бе­ резанський фрагмент не є єдиною посудиною субгеометричного стилю, що походить з Пів­ нічного Причорномор’я. Ще Н.О. Онайко вда­ лося виділити в керамічній колекції Немирів­ ського городища (Правобережний Лісостеп) фрагмент відкритої геометричної посудини (рис. 2, 1) (Онайко 1966, табл. ІІІ, 11). Пізніше М.Ю. Вахтіна доповнила цю знахідку ще од­ ним фрагментом (рис. 2, 2) та уточнила їх дату — не пізніше середини Vii ст. до н. е. Вона також цілком доречно відмовилася від спів­ ставлення обох фрагментів із керамічною про­ дукцією якогось з центрів та зауважила лише про присутність типової орнаментальної схе­ ми для багатьох посудин вказаного часу, які походять з різних пам’яток у східному серед­ земномор’ї (Вахтина 1998, с. 125—127, рис. 2, 1, 3). залучення немирівських матеріалів до нау­ кового обігу в контексті всієї колекції імпорт­ них керамічних фрагментів надало можливості її подальшого дослідження вже на рівні спів­ ставлення з керамікою тих центрів, звідки вона ймовірно імпортувалася. Так, М. кершнер уточ­ нив належність одного з фрагментів (рис. 2, 2) ніжній частині т.зв. скіфоса з птахами (типи ІІ—ІІІ згідно його типології) до другої – почат­ ку третьої чверті Vii ст. до н.е., що має північно­ іонійське походження (про типологію чаш з птахами: kerschner 1995, s. 17 ff., Abb. 40—51; kerschner 2006, s. 239). Відповідно, у стиліс­ тичному відношенні ці фрагменти являють со­ бою не пізньо­, а субгеометричну традицію. крім цих фрагментів, з іншої варварської пам’ятки у Правобережному Лісостепу, Трахте­ мирівського городища, походить ще одна ран­ ня довізна посудина північноіонійського ви­ робництва. йдеться знову про т. зв. чашу з пта­ хами, що була відкрита in situ на жертовнику в житлі 1 в 1964 р. у численних фрагментах (роз­ копки Г.Т. ковпаненко). Оскільки всі публіка­ тори цієї посудини користувалися малюнком профілю, запозиченим з роботи Н.О. Онайко, або ж його фото чи графічною прорисовкою з цього ж фото (Онайко 1966, с. 15, табл. iii, 12 а–г; див. також: Безсонова 1996, с. 31, рис. 4, ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 7 Рис. 2. 1—2. Фрагменти субгеометричних посудин з Немирівського городища (за М.Ю. Вахтіною, 1998) 3; Дараган 2011, с. 592, рис. V.53, 3; kerschner 2006, Abb. 14), здається необхідним дати його повний опис та детальний малюнок (рис. 3). Фрагменти чаші дають її практично повний профіль, за виключенням лише центральної частини дна 3. На окремих фрагментах помітні сліди перебування у вогні, що, ймовірно, слід пояснювати її приношенням у якості пожерт­ ви на вівтарі. Ця посудина вирізняється поміт­ ною товщиною стінки з­поміж пізніших типів кінця Vii — початку Vi ст. до н. е. край, діа­ метром 13,5 см, трохи загнутий, заокруглений, зовні під краєм — неглибокий виступ, на рів­ ні якого приліплено ручки, що трохи підняті над краєм. Плечі нижче виступу майже стрім­ кі, тулуб різко звужується до кільцевого ден­ ця, діаметром 4 см. Висота посудини в рес­ таврованому вигляді становить 6 см (відповід­ но до креслення Н.О. Онайко — 6,5 см). Глина однорідна, світло­сіра, з дрібними і рідкими часточками кварцу, ще рідше – дрібного вап­ на, зовні нанесений світлий ангоб, стінка за­ лощена та загладжена. Внутрішня стінка пов­ ністю вкрита чорним блискучим лаком, цим же лаком нанесений розпис зовні — тонку лі­ нію лаку проведено вздовж виступу під краєм, зона ручок виділена з кожного боку широки­ ми вертикальними смугами лаку. В центрі фа­ саду розміщено водоплавного птаха направо з тулубом, який акуратно замальований сіткою ромбів. Птах фланкований метопами з велики­ ми ромбами в подвійному контурі, центр яких заштриховано такою ж сіткою ромбів. кожна метопа з боків обмежена трьома тонкими вер­ тикальними штрихами. знизу вся композиція між крайніми видовженими штрихами обме­ жена фризом з густо розміщеним, видовже­ ним точковим орнаментом, який, в свою чер­ гу, зверху та знизу акцентований тонкими по­ двоєними лініями. Нижня частина посудини та дно із зовні повністю залиті лаком. М. кершнер, згідно розробленої ним ти­ пології форми таких чаш, відніс її до коти­ ли (Vogelkotyle), яку вирізняє стандартна схе­ ма розпису, виконана в геометричній традиції (про систему розпису таких чаш див.: ker schner 2007, s. 223), а також неглибокий виступ зовні під краєм. Окремі елементи цієї традиції збері­ гаються в чашах пізніших типів, аж до рубежу Vii—Vi ст. до н. е. саме така форма, як вважав М. кершнер, є типовою для виділеного ним типу Viii, що й визначило її датування в межах 3 зберігається в експозиції Археологічного музею ІА НАНу, № АМ 701/4734. першої третини Vii ст. до н. е. (kerschner 1995, s. 15, Abb. 34—37; kerschner 2006, s. 237—239). Поява ж нових матеріалів з розкопок східної тераси на калабак­Тепе в Мілеті надала мож­ ливість подібний за профілюванням фрагмент котили віднести до типів Vi—Viii, а верхню дату підвищити до першої половини Vii ст. до н. е. (kerschner 1999, s. 15, Abb. 10. kat. Nr. 26). В процесі власного опрацювання трахтеми­ рівської посудини вдалося встановити певну низку неузгоджень із кресленням її профілю, наведеним у Н.О. Онайко. сумніви у точнос­ ті її типологічного визначення (котила) при­ звели до уточнення створеної М. кершнером типології. В результаті, з автором погодже­ но висновок, що трахтемирівська посудина – це чаша (Vogelschale), а не котила, саме через її форму та невелику глибину, що належить до найранішого типу І, згідно його типології. Од­ нак, такі чаші мають таку ж саму декоративну схему, як і згадані скіфоси типу Viii, та таку ж саму нижню хронологічну межу, що вкладаєть­ ся у другу чверть Vii ст. до н. е. Натомість верх­ ня межа переходить за середину цього століття (kerschner 1995, s. 16—17, Abb. 38—39; kerschner 1997, taf. i, kat. Nr. 1—2). Трахтемирівська чаша та фрагмент немирів­ ської чаші, що були знайдені не в прибережних апойкіях, а на варварських пам’ятках за сотні кілометрів від них, дали змогу М. кершнеру, спираючись на попереднє датування, дійти висновку про перші та ще багато в чому спо­ радичні контакти між іонійцями та мешкан ­ цями північнопонтійських степів – контак­ ти, що передували колонізації, здійснювались в першій половині Vii ст. до н. е. В результа­ ті було поставлене логічне запитання, звід­ ки прибули ці піонери, оскільки ці посудини походять не з Мілета, а є продукцією, що ви­ готовлялася в Північній Іонії (kerschner 2006, s. 239, 244). слід зазначити, що тема доколо­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 18 Рис. 3. котила з птахами субгеометричного стилю з Трахтемирівського городища (АМ 701/4734). Фото та обмір автора нізаційних контактів, яка у М. кершнера була підкріплена найточнішими на попереднє деся­ тиліття датами імпорту, вже встигла знайти підтримку (див., наприклад: Мачинский 2011, с. 416—419). Фрагмент субгеометричного скіфоса з Бо­ рисфену дозволяє ще раз звернутися до пи­ тання про доколонізаційні зв’язки в Північно­ західному Причорномор’ї, та, з урахуванням вже відомих керамічних матеріалів та їх уточ­ нених датувань, обґрунтувати дещо інший по­ гляд на цю давню проблему. Передовсім, не­ обхідно нагадати, що поняття «доколоніза­ ційних контактів» у відношенні до Північного Причорномор’я має довгу історіографію та мі­ нялося з плином часу. Ці зміни повною мірою відображають уяву археологічної науки про ранню довізну кераміку і її хронологію. Вже майже сто років тому Т.М. кніпович замисли­ лася над питанням, чи існувала торгівля греків із Причорномор’ям, яка передувала заснуван­ ню тут колоній (книпович 1934, с. 93). Для цьо­ го вона детально розібрала всі наявні свідчен­ ня про кераміку Vii ст. до н. е., яка була відома на час її публікації та походила із поселенських та поховальних варварських пам’яток, особли­ во тих, які наближені до Боспору. В результаті автор дійшла висновку, що ці вироби завози­ лися до Північного Причорномор’я ще до по­ яви «сітки колоній», і вони відображали не ре­ гулярну торгівлю, а «наїзди рекогносцируваль­ ного характеру» (книпович 1934, с. 107). Лише майже півстоліття потому було сфор­ мульовано новий підхід до інтерпретації най­ раніших керамічних знахідок з Борисфену, що базується здебільшого на датуваннях Л.В. ко­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 9 пєйкіної станом на 1970­і рр. В методичному плані це пов’язане з питанням достовірності співставлення свідоцтв нарративного джерела та археологічних свідчень. Найточніше, не­ проста ситуація з відносно широкими часови­ ми рамками (не менше чверті століття), що ви­ значені за допомогою кераміки, та точними (до року) датами за Євсевієм, була сформульо­ вана на конгресі в Вані в 1987 р. Автори, які підбили підсумки багаторічного дослідження цього питання, вказали, що невідповідність датувань за «інформатором», тобто нарратив­ ним джерелом, та паралельного археологічно­ го джерела, ставить певні межі на шляху їх співставлення (Виноградов, Доманский, Мар­ ченко 1990, с. 77). В результаті детального роз­ бору археологічних свідчень вони зробили ви­ сновок про наявність «континуума комплексу» найраніших знахідок з масовою колекцією і тому вирішили, що найраніші речі могли бути привезені першими колоністами (Виноградов, Доманский, Марченко 1990, с. 81—82). Проте, весь час треба пам’ятати, що йдеться про ке­ раміку, яка датується в межах третьої чверті Vii ст. до н. е. Наразі в категорію найраніших знахідок включаються, як зрозуміло, зовсім інші речі, і перш за все, посудини першої половини Vii ст. до н. е., що були знайдені в варварському се­ редовищі. Найімовірніше, саме ця обставина спричинила повторне звернення до цієї теми, оскільки матеріали навіть третьої чверті цього століття вже відомі в Борисфені, а от кераміка першої половини століття — до цього часу там була відсутня. з урахуванням цих коригувань, таким, що найчіткіше сформульовано, слід вважати точку зору А.с. русяєвої, згідно якої, в найраніших матеріалах, які походять з Лісо­ степу, не можна вбачати «старий посуд», що був привезений з метрополії, і саме тому він ві­ дображає найраніші контакти, що передували колонізації (русяева 1999, с. 86—87). В цілому, з наведених поглядів, що були сформовані в різні роки, зрозуміло, що вони ві­ дображають наполегливі намагання вирішити декілька різних, проте взаємопов’язаних про­ блем, серед яких одна з найважливіших – ін­ терпретація найраніших знахідок. Безумовно, її коректне вирішення багато в чому залежить від надійної хронології цих матеріалів. На кон­ кретному прикладі нашого дослідження, оче­ видно, що відкориговані дати найраніших ке­ рамічних знахідок з Лістостепу співпадають з повторно «відкритим» у фондах фрагментом субгеометричного скіфосу з Борисфену. Проте, лише зараз, опираючись на новітні хронологіч­ ні репери, встановлені на підставі досліджень базових пам’яток східного середземномор’я, стало зрозумілим, що час їх виготовлення пере­ кривається з датами заснування Істрії і Борис­ фену за Євсевієм (середина 50­х — середина 40­х рр. Vii ст. до н. е.). Цікаво те, що березан­ ська знахідка має, найімовірніше, південноіо­ нійське походження. Відповідно, всі ці посу­ дини цілком могли бути привезеними тими са­ мим піонерами­першопрохідцями, візити яких, можливо, спочатку сезонні, поклали початок освоєнню північно­західної частини понтій­ ського узбережжя та прилеглої до неї внутріш­ ньої території. На нашу думку, саме сезонністю перших мореплавань можна пояснити відсут­ ність культурного шару, синхронного не лише посуду субгеометричного стилю, а й посуду всієї третьої чверті Vii ст. до н. е. (Буйских 2013, с. 229). А той факт, що їх поки ще вкрай мало, — не повинен бентежити. До середини минулого століття вони загалом не були відомі в жодній з колекцій чорноморських пам’яток. Тому, розмірковуючи про доколонізаційні зв’язки, слід, як здається, погодитися з А.І. Іван­ чиком, який піддав сумніву думку, що в епоху колонізації між відкриттям та освоєнням такої зручної території могло сплинути багато часу (иванчик 2005, с. 107). саме тому, здається, фрагмент субгеометричного скіфоса з Борис­ фену дозволяє поки не повертатися до питання про доколонізаційні зв’язки, а, навпаки, звер­ нутися до поглибленого вивчення найранішо­ го етапу колонізаційного процесу. Важливість цієї тези стає все більш очевидною саме через намагання, що періодично виникають в істо­ ріографії, довести, що дата заснування апой­ кій в Північно­західному Причорномор’я, зо­ крема, Борисфену, молодша, ніж про це свід­ чить літературна традиція (кузнецова 2013, с. 50 сл.). Проте, під такими спробами і від­ сутня реальна та доказова архео логічна база, без якої всі подібні трактування свідчень нар­ ративних джерел та історичних подій прире­ чені на обов’язковий перегляд. Тому здаєть­ ся, що майбутнє – саме за археологічними до­ слідженнями, в яких матеріали, отримані під час досліджень багатьох колоній у Північно­ му Причорномор’ї будуть вивчатися у постій­ ній взаємодії з матеріалами, які походять з їх спільної метрополії, в даному разі, Мілету. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 110 Безсонова С.С. Глиняні жертовники лісостепового Подніпров’я ранньоскіфського часу // Археологія. — № 4. — 1996. — с. 25—40. Буйских А.В. Архаическая расписная керамика из Ольвии. — к., 2013. Вахтина М.Ю. Основные категории греческой импортной керамики из раскопок Немировского городища // МАиЭТ. — Вып. Vi. — 1998. — с. 122—139. Виноградов Ю.Г., Доманский Я.В., Марченко К.К. сопоставительный анализ письменных и археологических источ­ ников по проблеме ранней истории северо­западного Причерноморья // Причерноморье Vii—V вв. до н. э.: письменные источники и археология. Материалы V Международного симпозиума по древней истории При­ черноморья. Вани­1987. — Тбилиси, 1990. — с. 75—98. Дараган М.Н. Начало раннего железного века в днепровской Правобережной Лесостепи. — к., 2011. Иванчик А.И. Накануне колонизации. северное Причерноморье и степные кочевники Viii—Vii вв. до н.э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история / pontus septentrionalis iii. — Москва, Берлин, 2005. Книпович Т.Н. к вопросу о торговых сношениях греков с областью реки Танаиса в Vii—Vi вв. до н. э. // иГАиМк. — 1934. — № 104. — с. 90—110. Кузнецова Т.Н. О дате основания истрии и Борисфена // Причерноморье в античное и раннесредневековое вре­ мя. сборник научных трудов, посв. 65­летию проф. В.П. копылова. — ростов­на­Дону, 2013. — с. 50—58. Лапин В.В. Отчет о раскопках древнегреческого поселения на острове Березань // НА иА НАНу. — 1963— 1964/12а. Мачинский Д.А. Время основания поселения Борисфен на острове Березань и древнейшие этапы освоения эллинами северных берегов Понта // БФ. Население, языки, контакты. Материалы междунар. конф. — сПб., 2011. — с. 408—421. Мачинский Д.А., Мусбахова В.Т. Остров кирки и изображения на келермесском ритоне, преддверье Аида и древ­ нейшая греческая расписная керамика в северном Причерноморье // БФ. искусство на периферии антич­ ного мира. Материалы Междунар. конф. — сПб., 2009. — с. 319—355. Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в Vii—V веках до н. э. / сАи Д1­27. — М., 1966. Русяева А.С. Проникновение эллинов на территорию украинской Лесостепи в архаическое время (к постановке проблемы) // ВДи. — № 4. — 1999. — с. 84—97. Чистов Д.Е. комплексы и напластования конца Vii — середины Vi в. до н. э. // Материалы Березанской (Нижне­ бугской) античной археологической экспедиции. — Т. 2. — сПб., 2012. — с. 8—19. Alexandrescu P. la céramique d’époque archaїque et classique (Viie — iVe s.). — Bucureşti, paris, 1978. Alexandrescu A. l’aigle et le dauphin. etudes d’archéologie pontique. — Bucarest, paris, 1999. Boardman J. early Greek pottery on Black sea sites? // OJA. — 10 (3). — 1991. — p. 387—390. Boardman J. Olbia and Berezan: the early pottery // tsetskhladze G.R. (ed.). the Greek Colonisation of the Black sea Area. historical interpretation of Archaeology (historia. einzelschriften. hft. 121). — stuttgart, 1998. — p. 201—204. Bouzek J. studies of Greek pottery in the Black sea Area. — prague, 1990. Coldstream J.N. Geometric Greece 900—700 BC 2nd ed. — london, N. york, 2003. Graeve V., Senff R. die Grabung am südhang des kalabaktepe // istMitt. — Bd. 40. — 1990. — s. 44—50. Graham A.J. pre­Colonial Contacts: Questions and problems // descoeudres J.­p. (ed). Greek Colonists and Native population. — Oxford, 1990. — р. … Young R.S. late Geometric Graves and a seventh Century Well in the Agora / hesperia. suppl. ii. — Amsterdam, 1975. Kerschner M. die ostgriechischen Vogelschalen und Verwandtes. studien zu Chronologie und Verbreitung der ostgriechischen keramik (diss. Ruhr­universität Bochum, 1995). Kerschner M. das Artemisheiligtum auf der Ostterrasse des kalabaktepe in Milet // AA. — 1999. — s. 7—51. Kerschner M. zum Beginn und den phasen der griechischen kolonisation am schwarzen Meer. die evidenz der ostgiechischen keramik // eurasia Antiqua. — 2006. — Bd. 12. — s. 227—250. Kerschner M. das keramikbild von ephesos im 7. und 6. Jh. v. Chr. // Cobet Ju. u.a. (hrsg.). Frühes ionien. eine Bestandsaufnahme. panionion­symposion Güzelçamli 26. september — 1. Oktober 1999. — Mainz, 2007. — s. 221—242. Kerschner M., Kowalleck I., Steskal M. Archäologische Forschungen zur siedlungsgeschichte von ephesos in geometrischer, archaischer und klassischer zeit. — Wien, 2008. Pharmakowsky B. Archäologische Funde im Jahre 1909. Rußland // AA. — Bd. XXV. — 1910. — s. 195—244. Robertson M. the excavations at Al Mina, sueidia. iV. the early Greek Vases // Jhs. — Vol. lX. — 1940. — p. 2—21. Schlotzhauer U. die südionischen knickrandschalen. eine chronologische untersuchung zu den sog. ionischen schalen in Milet. (diss. Ruhr­universität Bochum 2001) / http://www­brs.ub.ruhr­uni­bochum.de /netahtml/hss/ diss/ schlotzhauerudo/diss.pdf. Senff R. die archaische Wohnbebauung am kalabaktepe in Milet // krinzinger F. (hrsg.). die Ägäis und das Westliche Mittelmeer. Beziehungen und Wechselwirkungen 8. bis 5. Jh. v. Chr. Akten des symposions. — Wien, 2000. — s. 29—37. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 11 Thalmann J.P. Céramique trouvée à Amathonte // Gjerstad e. (ed.). Greek Geometric and Archaic pottery Found in Cyp­ rus. — stockholm, 1977. — p. 65—86. Tsetskhladze G.R. Greek penetration of the Black sea // tsetskhladze G.R., de Angelis F. (eds.). the Archaeology of Greek Colonisation. essays dedicated to sir John Boardman. — Oxford, 1994. — p. 111—135. Tuchelt K. didyma // istMitt. — Bd. 21. — 1971. — s. 45—87. Walter-Karydi E. Ostgriechische keramik // Alt­Ägina. ii, 1. — Mainz, 1982. Надійшла 27.01.2015 А.В. Буйских кЕрАМикА ПЕрВОй ПОЛОВиНы Vii в. до н. э. и ВОПрОс ДОкОЛОНизАЦиОННых сВЯзЕй В сЕВЕрНОМ ПриЧЕрНОМОрьЕ статья посвящена вводу в научный оборот фрагмента субгеометрического скифоса, скорее всего, милетского производства, происходящего из раскопок В.В. Лапина на Березани. Дата производства этого скифоса, установ­ ленная на основании сходства формы и декора с аналогичными датированными сосудами из стратифицирован­ ных ранних напластований на калабак­Тепе в Милете, находится в пределах конца первой — второй четверти Vii в. до н. э. Таким образом березанский скифос входит в небольшую в количественном отношении группу сосудов, найденных в северном Причерноморье, которые датируются первой половиной этого столетия. Факт их находки уже не только на варварских памятниках, но и в Борисфене, позволяет пересмотреть давнее положение о доко­ лонизационных связях, предшествовавших началу освоения греками северного Причерноморья. итогом работы следует считать вывод об отсутствии доколонизационных связей с варварским населением, а сосуды первой по­ ловины Vii в. до н. э. служат индикатором наиболее раннего этапа освоения региона и основания здесь первых апойкий, истрии и Борисфена по Евсевию. A.V. Buiskykh FiRst hAlF OF the 7th c. BC CeRAMiCs ANd issues OF pRe­COlONiAl RelAtiONs iN the NORth COAst OF the BlACk seA the article is devoted to the presentation to the scientific circles of a subgeometric skyphos fragment of probably Milesian origin coming from V.V. lapin’s excavations at Berezan. the date of this skyphos’ production is determined based on the similarity in form and decoration with analogous dated vessels from the stratified early layers at kalabak­tepe in Miletos within the period of the end of the first and the second quarters of the 7th c. BC. Consequently, the skythos from Berezan belongs to a small in number group of vessels found at the north coast of the Black sea dated by the first half of this century. the fact of its find not only at the Barbarian sites yet, but also at Borysthenes, allows the author to review the previous attitude about the pre­colonial relations preceding the beginning of the Greek settling of the north coast of the Black sea. the result of the work should be construed as a conclusion that there were no pre­colonial relations with the Barbarian population, and the first half of the 7th c. BC vessels indicate the earliest stage of the settling at the region and the foundation of the first apoikiai there, which are histria and Borysthenes, according to eusebius.

Схожі ресурси