Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)

В статті подано основні погляди дослідників щодо проблем вивчення скляного посуду. Висвітлено питання типології та датування, ймовірні шляхи потрапляння на місцеву територію. Розглянуто динаміку розвитку накопичення джерел, вдосконалення методики вивчення виробів із скла та можливостей історичних ре...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія
Дата:	2015
Автор:	Чорний, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2015
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195849
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) / А.М. Чорний // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 125-144. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859649793375076352
author	Чорний, А.М.
author_facet	Чорний, А.М.
citation_txt	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) / А.М. Чорний // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 125-144. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	В статті подано основні погляди дослідників щодо проблем вивчення скляного посуду. Висвітлено питання типології та датування, ймовірні шляхи потрапляння на місцеву територію. Розглянуто динаміку розвитку накопичення джерел, вдосконалення методики вивчення виробів із скла та можливостей історичних реконструкцій на підставі вивчення скляного посуду як археологічного джерела. В статье представлена история изучения стеклянной посуды черняховской культуры территории украины. Вы делено три периода в ее изучении: 1) конец XiX — первая половина XX ст.; 2) вторая половина 1940х — 1980е гг.; 3) конец 1980х гг. — поныне. изложено взгляды исследователей о стеклянной посуде: как хроноиндикатора (типологии х.й. Еггерса, Г. рау, Е. штрауме, современные наработки и.О. Гавритухина и др.); технологический подход к изучению, который выводит на стекольные школы и мастерские (Ю.Л. Щапова, Ю.А. Лихтер, О.с. ру мянцева); посуда как показатель социального статуса (О.В. Гопкало). Подчеркнуто отсутствие специальной ра боты, посвященной черняховскому стеклу как одному из важных хроноиндикаторов древностей позднеримского времени. The article presents the history of study of Cherniakhiv culture glassware on the territory of ukraine. its study is divided into three stages: 1) the end of the 19th c. and the first half of the 20th c.; 2) from the first half of the 1940s to the 1980s; 3) since the end of the 1980s till now. the scholars’ considerations about the glassware are presented: as a chronological indi cator (typologies by J. eggers, G. Rau, e. shtaurme, joint developments by i.O. Gavritukhin et al.); technological approach to the study leading to the glassworks schools and workshops (yu.l. shchapova, yu.A. lichter, O.s. Rumiantseva); wares as an indicator of a social status (O.V. hopkalo). emphasized is an absence of a specialized work devoted to Cherniakhiv culture glass as one of important indicators of the late Roman period antiquities.
first_indexed	2025-12-07T13:32:26Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 125 Повідомлення про перші знахідки скляних по судин пізньоримського часу в україні відно сяться до другої половини XiX ст. Вони зводи лися до загального культурнохронологічного визначення таких речей без спроби визначити культурнохронологічний контекст їх існуван ня. Прикладом таких «інтуїтивних» поглядів є повідомлення В. Деметрикевича про скляну посудину із Теребовлі. Автор на основі її окре мих особливостей, зокрема іризації зовнішньої поверхні та оформлення денця у вигляді «спле теного» кільцевого піддона, відніс поховання до iii—V ст. (demetrykiewicz 1900, s. 125). Першовідкривач культури «полів поховань» В.В. хвойка узагальнив здобуті ним знахід ки та запропонував свою картину історико культурного розвитку середнього Подніпров’я. скляний посуд з пам’яток «типу Черняхів» до слідник розглядав як запозичення типів і техні ки виготовлення із римської культури. у рецен зії на працю В.В. хвойки «Поля погребений в среднем Поднепровье» (1901 р.) М.Б. Біляшів ський наголосив саме на впливі провінційно римської культури, що найвідчутніше проявив ся у наявності серед інших речей, зокрема й скля ного посуду (Абашина 1999, с. 16). у радянській археологічній літературі, по чинаючи від 1950х рр., скляному посуду при ділялося все більше уваги. Так, М.О. Тиханова стверджувала, що шліфований декор у вигляді овалів і кілець з’явився в римському склороб ному ремеслі не раніше середини iii ст. та іс нував у iV ст. Про місце виготовлення подібно го посуду М.О. Тіханова наводить дві думки. Одні твердять, що товстостінні кубки із шлі фованими овалами належать до виробів рейн ських майстерень (Ф. Фремерсдорф, к. Альт хін). Інші (х.Ю. Еггерс, Д. харден) наполя гають на східноімперських (Александрія та ін.) центрах склоробства, скляні вироби яких по А.М. чорний СКЛЯНИЙ пОСУД чеРНЯхІВСЬКОї КУЛЬТУРИ (історіографічний аспект) трапляли в Європу через північнопричорно морські міста (Тиханова 1955, с. 95—96). Перелік відомих на початок 1950х рр. скля них посудин в ареалі черняхівської культури із шліфованим декором і напаяними скляни ми нитками та їх ймовірне походження пода ла А.Т. Брайчевська (сміленко). Посуду, при крашеному способом шліфуванням та наклад ним геометричним візерунком, вона навела паралелі також із Помор’я та Польщі (смілен ко 1952, с. 61—64). схиляючись до думки ні мецького дослідника А. кізи, основні центри склоробного виробництва дослідниця вбачала у провінційноримських майстернях кельна і Тріра. На ґрунті цього зроблено припущення про існування в пізньоримський час торгівель ного шляху, що пролягав через Балтійське море та верхів’я Вісли (Брайчевская 1951, с. 257). До вивчення знахідок скляного посуду на території поширення пам’яток черняхівської культури звертались і зарубіжні дослідники. знаковими у цьому відношенні стали робо ти німецького археолога х.й. Еггерса, осно вні положення яких викладено в книзі «рим ський імпорт у Вільній Германії» (eggers 1951), а також у статті «До питання про абсолютну хронологію римського часу у Вільній Германії» (eggers 1955). Ці праці не втратили своєї акту альності і в наш час. На основі джерел із Центральної та Північ ної Європи, а також частини українських зе мель, що раніше входили до складу Австро угорщини, росії та Польщі, він запропонував типологію римських імпортних речей. розро блена типологія скляного посуду в наш час за лишається класичною та вихідною у роботі з речами такого зразка. Посуд було поділено на дві великі групи. Перша група — з тонко стінного, безбарвного скла із рифленим, шлі фованим, накладним («Netzglasschalen, Schlan- gen fadenkelche») та відтягнутим («gerippten Glas- s chalen») орнаментом різної форми (типи © А.М.ЧОрНий, 2015 В статті подано основні погляди дослідників щодо проблем вивчення скляного посуду. Висвітлено питання типології та датування, ймовірні шляхи потрапляння на місцеву територію. Розглянуто динаміку розвитку накопичення дже- рел, вдосконалення методики вивчення виробів із скла та можливостей історичних реконструкцій на підставі вивчення скляного посуду як археологічного джерела. К л ю ч о в і с л о в а: історіографія, пізньоримський час, черняхівська культура, скляний посуд, склоробна майстерня. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1126 187—194, 199—206, 209, 212—226; знахідки з Грабова, НордрупЄсендорфа, Лундегаарта та ін.). Друга група — кубки з товстостінно го оливкового (рідше рубінового) скла, при крашені переважно шліфованими фасетками (типи 227—238; із Варпелева, сакрау, Вальсте нарума, кенігсбруха та ін.). загалом, скляні чаші, кубки, пляшки, глеки, тарілки та ритони були поділені на 69 типів (рис. 1; 2). Походження першої групи посуду х.й. Ег герс пов’язував, услід за Ф. Фремерсдорфом, із галлоримськими майстернями, переважно з кельна. Відповідно, вони поширювалися че рез гирло р. рейн — в Данію, через р. Майнц — у середню Німеччину, в словаччину, можливо, через р. Дунай та вверх по р. Тиса (eggers 1951, s. 60). Натомість друга група скляного посу ду, на його думку, походила із східних центрів римських провінцій (сирія), поширюючись в скандинавські країни через Чорне море та далі по річках Дністер, сян і Вісла (eggers 1951, s. 62). Такої ж думки був і Г. Екхольм (ekholm 1956, s. 58—59). Натомість, Ф. Фремерсдорф походження вказаної групи посуду пропону вав шукати в західній Європі. На підставі ма теріалу із кельна він стверджував, що вказаний скандинавський та центральноєвропейський посуд (наприклад: кубок фіолетового скла з сакрау ii) походить саме із рейнських скло робних майстерень (Fremersdorf 1967, s. 79). комплекси зі скляним посудом становили одну з чотирьох категорій джерел 1, які х.й. Ег герс вважав придатними до абсолютного дату вання ступенів відносної хронології римського часу та початку великого переселення народів В 1 –d. Такі методичні засади були сприйня ті ним від дослідників кінця XiX — початку XX ст. — О. Монтеліуса, О. Тишлера, Е. Блю ме та ін. (eggers 1951, s. 178—182; 1955, Abb. 12). Як один із прихильників «короткої» хронології побутування римських і місцевих форм знахі док, німецький дослідник сприйняв і розвинув методичні основи та принципи хронологічних студій, що згодом, у результаті подальших до повнень і уточнень, отримали назву «хроноло гічна система Еггерса–Годловського». за влуч ним висловом О.В. шарова, її представники й досі перебувають «на коні» в науковому серед овищі (шаров 2006, с. 162). На основі досліджень Ф. Фремерсдорфом кельнських склоробних майстерень, а також 1 До трьох інших належали — точнодатовані пам’ятки, комплекси з монетами та з керамікою типу terra sigi- llata. інших пунктів із знахідками скляного посуду в Барбарікумі, х.й. Еггерс датував комплекси зі скляним посудом у «Вільній Германії» (eggers 1955, аbb. 11). універсальність виділених типів посудин, їх місце в шкалі відносної та абсолют ної хронології римського часу європейського Барбарікума зумовили широке використання типології х.й. Еггерса в подальші роки 2. Проте в другій половині 1960х рр. В.В. кропоткін зазначав, що скляний посуд з варварської периферії античного світу схід ної Європи (а це переважно територія черня хівської культури) вивчений досить слабко та не систематизований. На його думку, незважа ючи на значну кількість знахідок у межах по ширення цієї культури, із маси скляного посу ду не виділено імпортні зразки та посуд, який міг вироб лятись у Північному Причорномор’ї чи на середньому Дністрі. Також, неточності хронології посуду призводили до неправиль ного датування культури загалом (кропоткин 1967, с. 87). Одним з перших серед радянських архео логів, хто спробував узагальнити знахідки скла в черняхівській культурі та включити їх до єв ропейського історикоархеологічного контек сту, був Е.О. симонович. Аналізуючи знахідки скляного посуду з могильника біля с. Гаврилів ка автор для уточнення датування навів ана логії із різних варварських територій Європи (сымонович 1957, с. 22—24). знахідки скля ного посуду із Нижнього Дніпра Е.О. симо нович поділив на дві групи, згідно з х.й. Ег герсом. Проте, в окрему групу дослідник виді лив гладкостінні конічні кубки із поховання 35 у Гаврилівці та Даниловій Балці. Якщо похо дження першої групи скляного посуду дослід ник пов’язував, услід за х.й. Еггерсом і Г. Ек хольмом, з прирейнськими провінціями, то щодо двох інших ситуація складніша. Вияви лося, що цей посуд має аналогії, як у західній, Північній Європі, так і на Близькому сході. Е.О. симонович схилявся до думки Д. харде на, який вважав, що вони походять із караніса у Фаюмі (Єгипет). Відзначаючи схожість окре мих форм місцевого скляного посуду із захід ноєвропейськими зразками, він припускав можливість обміну технічною інформацією та переїзд із сходу на захід груп ремісників. Це обумовило, на його думку, виробництво окре мих форм посуду, притаманних черняхівській 2 Необхідно зазначити, що в подальшому типологія х.й. Еггерса зазнала певних коректив (Див.: lundhansen 1987, stawiarska 1999). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 127 Рис. 1. Типологія римського скляного посуду. за хй. Еггерсом, типи 181—222 культурі, в провінційноримських майстернях (сымонович 1957, с. 28). Щодо шляхів надхо дження скляного імпорту із заходу на наші те риторії, то Е.О. симонович акцентував увагу на південнозахідному напрямку через провін ції Мезію, Дакію та Панонію, звідки, як пока зав В.В. кропоткін, також надходила основна маса римських монет (сымонович 1957, с. 29). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1128 Рис. 2. Типологія римського скляного посуду. за хй. Еггерсом, типи 223—250 Для датування скляного посуду із могиль ника в Журавці Вільшанській (далі – Журавка), Е.О. симонович навів для кожної з посудини аналогії та запропонував їх загальну дату в меж ах iii—iV ст. Автор також спробував порівняти гладкостінні конічні кубки із Журавки, Дани лової Балки та Гаврилівки, що були подібні між собою за формою (сымонович 1964, с. 10). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 129 спираючись на матеріал з Журавки, автор зробив висновок про характер та основ ні на прямки торговельних шляхів. На зміну при чорноморському імпорту, стверджував Е.О. си монович, з’явилися вироби із західноєвро пей ських провінційноримських майстерень 3 (сымо нович 1964, с. 11—12). розширення польових робіт на черняхів ських пам’ятках і зростання кількості знахідок скляного посуду вимагало від дослідників пев ної систематизації та впорядкування здобутого матеріалу. Перші кроки в цьому напрямі зробив В.В. кропоткін у роботі 1967 р., що супрово джувалася каталогом, де описано 20 переваж но цілих форм. Окрім того, дослідником вка зано місце його походження, здійснено функ ціональне визначення на рівні поділу на чаші, блюда та кубки, а для окремих посудин вказа но тип за х.й. Еггерсом 4 (кропоткин 1967, с. 89—91). Із відкриттям черняхівського скло робного центру в комарові, а також пізньоан тичних центрів у Північному Причорномор’ї (Танаїс, городище завітне) автор ставить пи тання про переоцінку поглядів на скляний посуд як повністю імпортований із римських провінцій. Припускається навіть можливість передачі прийомів склоробства черняхівським майстрам римськими військовополоненими в «готських війнах» (кропоткин 1967, с. 112). у наступній праці В.В. кропоткін розви ває попередні думки та суттєво розширює коло джерел. Вчений подає відомості про 62 пунк ти черняхівської культури на території україни по областях із знахідками цілих форм скляного посуду, уламків і зливків оплавленого скла. В переліку вказано місцезнаходження, дата ви явлення, короткий опис знахідки, місце збе рігання та джерела інформації. Автор опира ється на відносну хронологію Центральної та Північної Європи х.й. Еггерса. Місце вироб ництва та датування вказані у тому разі, коли це можна точно встановити та які були при йняті в спеціальній літературі (кропоткин 1970, с. 8). Іноді, як у випадку із посудом з ко марова, В.В. кропоткін наводить аналогії із ін ших місць. Таким чином, автор намагався охо пити всі доступні йому знахідки скляного по суду. Незважаючи на певні недоліки, роботу В.В. кропоткіна вважають вихідним пунктом на етапі формування джерельної бази для по 3 з відкриттям виробничого центру в комарові автор не виключав, що цей імпорт надходив із близьких територій. 4 Наприклад, кубок із Більчезолотого (Еggers 188b) дальшого вивчення різних категорій римських імпортних речей Південносхідної Європи. Як окрема категорія знахідок скляний по суд із пам’яток черняхівської культури при по дальшому аналізі вимагав систематизації та типології. радянські археологи у цьому руслі мали свої напрацювання. Так у статті Е.О. симоновича розгляну то скляний посуд з пам’яток черняхівської культу ри. усього проаналізовано 53 екземпля ри (рис. 3), які вчений розподілив на вісім груп (сымонович 1977). Він розглянув півсферич ні та стаканоподібні посудини із на паяними скляними «вічками» (група i, друга половина iii—iV ст.), з вертикальними накладними ре брами (група ii, починаючи з iii ст.), а остан ні за особливостями форми розподілив на два варіанта (сымонович 1977, с. 179). Група iV включає в себе посуд з напаяними нитками досить різної форми (Журавка, поховання 5; рудка). Групи iii, Vi і Vii об’єднують кубки із шліфовани ми площинами. Вони включають різнотиповий посуд за формою та способом фігурного шліфування. зокрема, до групи iii віднесено півсферичні кубки (Гаврилівка, поховання 82; Переяслав хмельницький, поховання 21952), декорова ні округлими шліфованими площинами та врі заними лініями, що поєднуються в різних мо тивах (сымонович 1977, с. 180). хронологічно неоднорідними Е.О. симоно вич вважав досить численні (6 екз.) «стаканопо дібні» кубки групи Vi, декоровані елементами на зразок посуду iii групи, тобто шліфованими кружками та овалами — ЖовнінБіленкові Бур ти, поховання 1; Миколаївка, поховання 1h; Журавка, поховання 10 та ін. Вони можуть бути двох різновидів: майже циліндричні або з дещо розхиленими назовні стінками, а також біль ше чи менше видовженими овалами, які мають чіткі шліфовані контури або простежуються на поверхні ледь помітними матовими увігнутос тями. Дослідник досить обережно підходив до датування цього масиву знахідок, окреслюючи його кінцем ii—iV ст. та вказуючи, що такі осо бливості форми та декору можуть бути зумов лені більш вужчими хронологічними межами (сымонович 1977, с. 181). Дослідник деталізував висловлені раніше міркування й щодо тонкостінних конічних кубків, виділених ним у групи V (Журавка, поховання 19) та Viii (ранжеве, поховання 18; Гаврилівка, поховання 35). Посуд першої із них неорнаментований та має заокруглену ніжку. На відміну від цих приземкуватих куб ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1130 ків, до групи Viii віднесено посуд аналогічної форми, але більший за розміром і з чіткіше позначеною ніжкою, що є пізнішою хроноло гічною ознакою. Обидві групи посуду Е.О. си монович вважав одними із найпізніших речей у черняхівській культурі і припускав їх поши рення навіть на початку та в першій половині V ст. (сы мо нович 1977, с. 183). запропонова на класифікація, як зауважила Ю.А. Ліхтер, базувалася на суто формальних ознаках, без належного врахування технології виготовлен ня посуду та хімічного складу скла (Лихтер 1985, с. 9). Г.Б. Федоров та Е.А. рікман вивчали скля ний посуд черняхівської культури з терито рії ПрутоДністровського межиріччя. Типоло гія скляних знахідок Г.Б. Федорова ґрунтуєть ся на товщині стінок, відповідно до чого посуд поділено на тонко (0,1—0,2 см) і товстостін ний (0,3—0,4 см). за особливостями форми та характером орнаментації у кожній групі виді лено свої типи. Товстостінні кубки відрізня ються між собою, головним чином, розміром шліфованих овалів, що покривають тулуб по суду — малі (тип i) або великі (тип ii) (Федо ров 1960, с. 152—154). Такий дещо спрощений, на нашу думку, формальний підхід до типоло гії скляного посуду не враховує певних важли вих особливостей. зокрема, до типу iii відне сено різні за формою та орнаментальними мо тивами посудини. Тонкостінні кубки, на думку Г.Б. Федорова, виготовляли в Європі, зокрема в рейнських майстернях, можливо в комарові, а товстостінні — на території Близького сходу (Федоров 1960, с. 155). Ґрунтуючись, як і його попередник, на ма теріалах із поховань Молдови (Будешть, Ма лаєшть, Балцати ii та ін.) 5, з яких лише п’ять були цілими, Е.А. рікман запропонував їх ти пологію, хронологію та джерела надходжен ня. Для цього залучено паралелі із території україни, а також результати спектрального аналізу окремих зразків з Будешть, зроблених Ю.Л. Щаповою. Вчений підтримує погляди А.Т. Брайчев ської та Н.П. сорокіної щодо західноєвропей ського походження такого посуду, переваж 5 сюди також включено кубок із могильника Фрун зівка. Рис. 3. Типи, кількісний та територіальний розподіл скляного посуду черняхівської культури на території украї ни. за Е.О. симоновичем ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 131 но зеленкуватого кольору та оздобленого шлі фованим орнаментом. Але він не виключав також імпорту з північнопричорноморських склоробних центрів і осередку біля с. кома рів, а також враховуючи своєрідний хімічний склад (домішка свинцю) — наявність місцево го склоробства (рикман 1972, с. 92). Н.П. со рокіна звертала увагу на те, що подібні скляні вироби рідкісні в античних містах Північного Причорномор’я та, головним чином, трапля ються в Польщі, східній Пруссії, скандина вії та угорщині. Не вдаючись у деталі їх хро нології, вона вказує на можливі нерегулярні, з огляду на обмаль наявного матеріалу, зв’язки Боспорського царства із майстернями західної Європи через посередництво племен черняхів ської культури (сорокина 1962, с. 234). Е.А. рікман, беручи за основу форму посуду, виділяє типи циліндричних і конічних кубків з поділом на різновиди, визначені за орнамен тальними мотивами або їх відсутністю (рик ман 1972, с. 94—95). Особлива типологія скляного посуду піз ньоримського часу Європи викладена в об’є м ній роботі Г. рау (Rau 1972, s. 170—196). Вона базується переважно на матеріалах ВіслоОдер ського межиріччя кінця iii—iV ст. (рис. 4). хоча, в роботі залучено також мате ріал із скандинавії, Подунав’я та черняхів ської культури. каталог роботи налічує 175 знахідок. Г. рау не застосовує хронологічну схему х.й. Еггерса та небезпідставно вказує, що вона має бути уточнена для Вільної Герма нії. Виділення провідних типів скляного посу ду, що поєднуються із металевими предметами (напр.: казанки типу хеммоор) та ін., дає під стави Г. рау вибудувати послідовність у зміні форм скляного посуду та визначити дату кож ного із них. Так, наприклад, із тонкостінни ми шліфованими чашами часто трапляються казани типу хеммоор кінція iii ст. (близько 300 р.). Натомість вони досить рідко зафіксо вані, зокрема головно початком iV ст., разом з чашами із придонними ребрами. Як зазна чає Г. рау, коли з’ясовано цей хронологічний відтинок, тоді з’являються, очевидно, впер ше нові форми скляного посуду, а казани ти пу хеммоор вже виходять з ужитку. Такий підхід дослідника уможливив суттє во скоригувати хронологію окремих типів роз глянутого матеріалу 6 (Rau 1972, s. 170—196). Праця Г. рау є однією з етапних в цьому плані. 6 Наприклад, спостереження Г. рау щодо кубків типу Еггерс/230 або рау/ковалк, які до цього часу було Вчений виділяє характерні типи скляно го посуду, що об’єднуються в часові горизон ти знахідок (Fundhorizonten). До них належать тонкостінні чаші зі шліфованим орнаментом (типу Танаїс, хімлінгоє 1), прозорі безбарв ні чаші з увігнутим денцем (типу Веддервіль, Гродзісккалєчин, Вілленберг 1180), чаші із придонними ребрами (типу Лясовіци Вєлькі) та чаші на кільцевому денці (типу Вербковіце, косанове 38). кубки зі шліфами дослідник розподіляє на невисокі посудини півсферичної або близької до неї форми із округлими та овальними фасет ками (типу сакрау ii, Ганцков), високі цилін дричні кубки із заокругленим денцем та кіль кома рядами овальних і круглих фасеток (типу ковалк), а також конічні кубки із вузькими видовженими овалами та «стільниками» (типу кенігсбрух/Лугії) (Rau 1972, s. 119—128). Далі, спираючись на поховання з монета ми та скляним посудом, запропоновано абсо лютне датування певних типів посуду. зокре ма, кінцем iii ст. датуються чаші зі шліфованим декором типу Танаїс і Веддервіль. На початку iV ст. поширюються чаші із придонними ребра ми та на кільцевому денці (Rau 1972, s. 160— 161). кубки низьких пропорцій із шліфованим декором типу Ганцковсакрау ii Г. рау датував другою чвертю iV ст. комплекси з таким посу дом вже не містять казанки типу хеммоор. Аб солютний час встановлюється на основі комп лексу ВарпелевА, який містив ауреуспідвіску Проба, кубок із стільниковим декором iV ст. (Rau 1972, s. 164, 187—188, fig. 82). кубки типу ковалк були датовані загалом серединою iV ст. (325—375 рр.). хоча, дослідник не виключав, що початкові форми з’являються вже на почат ку iV ст. В подальшому зростає товщина стінок і поліпшується якість нанесення шліфів — кубки з Вестлі, Фойна та Вітково (Rau 1972, s. 131— 134, 164). конічні кубки типу кенігсбрух/Лу гії, на думку Г. рау, презентують заключний етап пізньоримського часу (близько 375—425 рр.). Початок цього горизонту кубків (друга поло вина iV ст.) позначає посудина із Нойрупа (Rau 1972, s. 135—136, 166). Щодо походження товстостінних фасето ваних кубків, то Г. рау припускає можливість передачі та обміну технічною інформа цією про виготовлення скляного посуду із тери торії римської імперії у варварські виробничі осередки. зокрема, він пропонує шукати по прийнято датувати за х.й. Еггерсом досить широ ко — в межах ступенів C1–d (eggers 1951, s. 180—181). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1132 Рис. 4. Типологія скляного посуду пізньоримського часу Вісло–Одерського межиріччя. за Г. рау ходження товстостінних фасетованих кубків в ареалі поширення черняхівської культури, оскільки основний масив таких знахідок зами кається в Південносхідній Європі. крім того склоробна майстерня в комарові розташова на на території із великими лісовими масива ми (Waldhütten), які необхідні для варіння скла (Rau 1972, s. 168—169). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 133 свої напрацювання він доповнює в іншій статті про пізньоримський посуд з Північної та східної Європи, де розглядає окремі харак терні типи iV — початку V ст. На основі понад 50и цілих форм і фрагментів, дослідник ви діляє та узагальнює посуд типу Варпелев, ко валк, Лунд, унтерзібенбрун, рудка, конічні гладко стінні кубки та ін. (Rau 2008). спроба застосувати отримані висновки для опрацювання колекції скляного посуду з роз копок В.Д. Барана біля с. Теремці на середньо му Дністрі була реалізована в спільній статті Ю.А. Ліхтер та О.В. Гопкало. Асортимент скля них виробів датовано авторами в межах сту пенів с 2 — початку d 2 (Ліхтер, Гопкало 2007, с. 196). Подібну спробу визначення матеріалів роз копок поселення в комарові здійснив В.М. Ци гилик. за матеріалами розкопок М.Ю. сміш ка було подано загальний опис стаціонарних об’єктів, пов’язаних з обробкою скла та про аналізовано фрагменти скляного посуду 7 (Ци гилик, Мартинюк 1995; Цигилик 2006). Частину матеріалу із досліджень М.Ю. смі шка, а також відновлених у 2012 р. робіт на цій пам’ятці, введена в науковий обіг О.В. Пе траускасом. Подані знахідки скляного посуду ілюструють етапи виплавки (переплавки) скла, його обробку та виготовлення посудин (шла ки, напівфабрикати, нитки, джгути для декору, обрізки, виплески скла), а також готові вироби (Петраускас 2014, с. 171—173, рис. 7—9) 8. Окремі форми скляного посуду черняхів ської культури можуть бути співставлені з типо логіями відповідного матеріалу із різних тери торій імперії, Північного та Південносхідного Причорномор’я (isings 1957; Cорокина 1971, 1979; Barkoczi 1988). О.В. Петраускас і В.В. Пастернак деталь но розглянули залишки скляного посуду з мо гильника Велика Бугаївка (далі–Бугаївка). До сліджено 156 фрагментів і чотири форми різ ного ступеню збереженості, що датуються ступенями с 2 (кінець) — d 1 /d 2 (Петраускас, Пастернак 2003, с. 66). Дослідники поділи ли скляний посуд пам’ятки за існуючими ти пологіями х.й. Еггерса, Г. рау, Е. штрауме та Н.П. сорокіної. кожному із них наведено аналогії із території західної та Північної Єв 7 Переважно під технологічним кутом зору — вироби, декоровані шліфуванням, у гарячому стані та ін. 8 за нашими підрахунками, з пам’ятки за роки дослід жень М.Ю смішка, Ю.Л. Щапової та О.В. Петра ускаса походить понад 200 типологічно визначених форм скляного посуду ропи, Передкавказзя, криму та пам’яток чер няхівської культури. Планіграфія різних типів скляного посуду показала їх певну залежність відповідно до різних обрядових зон могильни ка (Петраускас, Пастернак 2003, с. 74). Цей ма теріал пізніше був доповнений фрагментами скляного посуду із досліджень 2002—2005 рр. та опублікований в монографії за результата ми досліджень могильника та поселення біля с. Бугаївка (Петраускас, шишкин 2013, с. 12, табл. 34—41). В іншій статті, присвяченій особливостям розвитку трупопокладень із західною орієнта цією в черняхівській культурі, О.В. Петраускас узагальнив дані про чаші типу Еггерс/211213 (понад 10 знахідок). Дослідник картографував їх поширення та уточнив хронологію побуту вання (Петраускас, 2009 с. 191—192, рис. 5). М.Б. Щукін один із перших у низці праць поряд із й. Вернером (Werner 1988) звернув увагу на особливості поширення шліфованих кубків близьких до типів Еггерс/230, 234—237. Вони переважно сконцентровані по діагона лі від узбережжя Балтійського моря до Чорно го — в Данії, Норвегії, Польському Помор’ї та на території черняхівської культури. На підста ві цього він висловив припущення, що такий посуд могли виготовляти в різних пунктах вар варського світу мандрівні ремісники — вихідці з території римської імперії (Щукин, Щерба кова 1986, с. 193; Щукин 2005, с. 180). Московський дослідник І.О. Гавритухін де тально проаналізував скляний посуд фіналь ного етапу черняхівської культури (360/370 — 400/410 рр., ступінь d 1 та початок ступеня d 2 .) (Гавритухин 1999; 2007; 2011). Джерельна база дослідження налічує понад 20 форм і фраг ментів товстостінних кубків означеного часу з території україни. В якості аналогій залуче но численний матеріал із Молдови, румунії та скандинавських країн — усього 93 екз. (Гаври тухин 1999, с. 62—67). конкретним предметом вивчення стали товстостінні конічні кубки світлозеленого та жовтуватого кольорів, декоровані прошліфо ваними близькорозміщеними овалами та шес тикутниками, що утворюють три—п’ять гори зонтальних рядів. На підставі типологій Г. рау та Е. штрауме, І.О. Гавритухін запропонував свій типологічний поділ матеріалу. Основни ми таксонами у нього виступають тип—серія— варіант (рис. 5). скляні посудини типів штрауме/i—V і X з циліндричним, циліндроконічним корпусом або невиділеною ніжкою переважно датують ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1134 ся «догунським часом» (Гавритухин 1999, с. 48; Gavritukhin 2011, p. 46). Натомість, товстостін ні посудини із виділеною придонною части ною розвивалися в напрямі ускладнення про філювання придонної частини (рис. 6). «Ар хаїчні» зразки із придонною частиною, яка ледь виділена горизонтальним шліфованим жолобком (канів/к. ш, Велика Бугаївка, по ховання 91) датовані ступенем с 3 (середина– третя чверть iV ст.). Інші посудини, на думку І.О. Гавритухіна, датуються «фінальним періо дом» черняхівської культури, тобто ступенями d 1 і початком d 2 (Гавритухин 1999; Gavritukhin 2011, p. 48, fig. 4B, 22—24). кубки типу штрауме/Vii і Vi І.О. Гавриту хін розподіляє на тип хьогом — товстостінні конічні кубки із вузьким денцем і тип Лугії — зрізаноконічні кубки, декоровані щільнопос тавленими шліфами. у межах типу хьогом виділено серію Горо шівці (з чітко виділеним масивним денцем). у свою чергу серія поділяється на варіанти хьо гом А із стільниковою орнаментацією (рис. 5, 1, 2) та хьогом В із окремо поставленими шліфо ваними овалами (рис. 5, 3—5). Інші серії цього типу — Лазо, стінки вкриті багатьма невелики ми шестикутними шліфами (рис. 5, 6), Лунд, з невиділеним немасивним денцем із трьома— чотирма рядами шестикутних фасеток (рис. 5, 7), Євстхус (рис. 5, 8). Тип козлувко вирізня ється ширшим, сплощеним декоративно виді леним денцем (Gavritukhin 2011, fig. 4B, 19). Тип Лугії, за І.О. Гавритухіним, поділяєть ся на серії: Лугії — із слабовираженим денцем і «стільниковим» орнаментом, (рис. 5, 14—15); сетветд, приземкуваті кубки із денцем, виділе ним горизонтальними врізаними жолобками, декоровані великими овалами або шестикут никами (рис. 5, 16—18); Бремнес (рис. 5, 19) — кубки, декоровані почерговими рядами широ ких і вузьких овалів, що розмежовані між собою горизонтальними лініями (Гавритухин 1999, с. 49—52; Гавритухин 2007, с. 16). кубки типу штрауме/iX дослідник озна чує як тип хебнес — товстостінні посудини на ніжці або піддоні, орнаментовані глибоки ми та великими рядами шліфованих овалів, що накладаються один на одний (рис. 5; 13). серед масиву посуду іншого типу — штрауме/Viii — І.О. Гавритухін виділив декілька типів та серій. Це тип косіно — кубки зрізаноконічної фор ми на невеликій ніжціпіддоні, декорованими рядом великих, напаяних або вирізаних в стін ці, овалів. за особливостями орнаменту виді ляються серії: зальтхаммер з порівняно про стими орнаментальними мотивами (рис. 5; 20) і Півоніце із ретельніше виконаними овалами, які супроводжуються також додатковим вріз ним декором (рис. 5; 21, 22). Інший тип — Ма лаєшть — також поєднує пластичні овали та шліфований декор, проте вирізняється через майже невиділений піддон. Посуд серії хуча цього типу має приземкуваті пропорції (рис. 5; 23), а кубки серії Апахіда (рис. 5; 24) — великі шліфовані овали зі складним гравірованим де кором (Гавритухин 1999, с. 54, 57—58). Окрім товстостінних конічних кубків, І.О. Гавритухін торкається також вивчення од нієї з наймасовіших знахідок — кубки типу Еггерс/230 (за рау/ковалк або штрауме/iА). каталог знахідок такого посуду нараховує близько 97 форм з черняхівського ареалу укра їни та приблизно 27 одиниць із суміжних те риторій (рис. 6). Поширення кубків типу ковалк припадає переважно на територію мешкання північних і східних германців, а також західних груп сар матів. слідом за й. Вернером і Г. рау, І.О. Гав ритухін зазначає, що це був перший специфіч ний тип скляного посуду, поширений саме у варварів. Основна маса таких знахідок припа дає на ступінь с 3 (320/330—370/380 рр.). По чинаючи із другої половини iV ст. їх витісня ють товстостінні варіанти кубків типу ковалк або тип штрауме/iВ (Гавритухин 1999, с. 61; Gavritukhin 2011, р. 46). І.О. Гавритухін вказує на конкретні серії по суду, характерні саме для черняхівських пле мен — сетветд (комарів), хьогом (Горошівці, поховання 5, ранжево, поховання 12) і хеб нес, що може свідчити про відносну замкну тість майстерень, орієнтованих на певні групи споживачів їх продукції. Пояснення асинхрон ності товстостінних конічних кубків у сканди навії (ступінь d 2 ) та черняхівській культурі він вбачає в міграції герулів із ареалу черняхівської культури на територію Імперії, а згодом під тиском гунських племен — і на північ, у скан динавію (Gavritukhin 2011, р. 53—57). Іншими категоріями скляного посуду, які аналізує І.О. Гавритухін, є посуд із напаяни ми краплями синього скла та виготовлений із двошарового скла. Щодо перших, автор наво дить шість екземплярів з черняхівської культу ри україни та низку знахідок із суміжних вар варських територій. Для них за аналогіями ви діляється східносередземноморська традиція, аналогії із подунавських, а також північно причорноморських центрів. Автор пропонує датувати їх «другою половиною IV ст. — почат- ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 135 ком V ст., хоча відрізок третьої чверті IV ст. … є досить проблематичний» (Гавритухин 2007, с. 13, рис. 3). До гунського часу також належить посуд, виготовлений із двошарового скла (чотири фрагменти з україни) 9. Посуд із вишліфовани 9 Вперше для черняхівської культури виконані в такій традиції кубки були виділені за матеріалами могильника Бугаївка (Петраускас, Пастернак, 2003, с. 70—71). Рис. 5. Типологія товстостінних конічних кубків фіналу черняхівської культури. за І.О. Гавритухіним ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1136 ми медальйонами (три фрагменти із Дніпров ського Лівобережжя) дослідник пов’язує, за аналогіями, із сасанідським Іраном (Гавриту хин 2007, с. 16). румунський дослідник І. Іоніца у статті, при свяченій публікації скляної чаші із Якобень, поховання 20 (округ Ясси, румунія) розглядає подібні їй за формою та способом орнамен тації зразки. Дослідник узагальнив дані щодо конкретного типу скляних чаш Еггерс/220— 221, або Ганцков/косанове9 за Г. рау (ionita 1994/1995, р. 151). Територію поширення чаш типу Якобень І. Іоніца умовно поділяє на «східну» зону (Якобень, косанове, Гаврилів ка та ін.), що загалом займає ареал черняхів ської культури, та «західну», основні знахід ки якої сконцентровані в провінціях Норікум і Паноннія (саварія, МаутернОст і Поетовіо). розбіжності між ними археолог вбачає в дета лях оздоблення. Так зразкам зі «східних» тери торій притаманний орнамент у вигляді шес тикутників, утворених, здебільшого, парними врізаними лініями, натомість в іншій зоні пе реважають орнаментальні мотиви із одинич них ліній. Поширені в «східній» зоні скляні чаші (Якобень, косанове) І. Іоніца датує кін цем ступеня с 2 — початком с 3 (перша трети на iV ст.). Датування другою чвертю iV ст. по судин із «західної» зони, запропоноване Г. рау, він вважає дискусійним, посилаючись на дату вання Е. штрауме чаші із Врангступу із Данії «кінцем С 2 — С 3 » (ionita 1994/1995, р. 162). спостереження румунського археолога були дещо модифіковані І.О. Гавритухіним. Він вва жає за доцільне виділяти в хронології черняхів ської культури «горизонт Ганцковкосанове», що датується від епохи константина i і до се редини iV ст. (біля 310—350 рр.). Посуд вар варського світу, що маркує цей горизонт, слід розглядати спрощеними (дешевими) варіанта ми розкішно орнаментованих різними шліфо ваними та гравірованими комбінаціями чаш, поширених від сирії до Британії (Gavritukhin 2002, р. 115, 117). О.с. румянцева опублікувала частину ко лекції скляного посуду із розкопок М.Ю. сміш ка в комарові. Для аналізу було обрано шліфо ваний посуд (румянцева 2014). спираючись на типології х.й. Еггерса, Е. штрауме, дослід ниця систематизувала за декором фрагменто ваний матеріал і для пам’ятки виділила такі групи: кубки або чаші, прикрашені шліфова ними овалами та колами (типи Еггерс/223, 230; штрауме/i, Xii—i); конічні кубки з фа сетками у формі овалів та шестикутників (типи Еггерс/237, штрауме/Vii); фрагменти кубків з медальйонами, обрамленими дугами та кола ми та/або із пластичним декором корпусу та вінець (типи Еггерс/238, штрауме/Viii); фраг менти із шліфованими лініями, колами та ова лами, що утворюють геометричні композиції; фрагменти конічних кубків з лінійним орна ментом (тип рау/Гаврилівка 35); фрагменти посуду з глибокими шліфованими овалами та колами. До кожної групи О.с. рум’янцева наве ла аналогії із різних територій Європи та при йняті для них датування. загалом, як вона за значає, скляний посуд на поселенні маркує центральноєвропейські ступені кінець с 2 –d 1 (рубіж iii—iV ст. — початок V ст.). Щодо міс цевого виготовлення усієї категорії посуду, то О.с. рум’янцева залишає це питання відкри тим. з одного боку, вона вказує на недостат ню вивченість і труднощі фіксації під час ар хеологічних досліджень ознак, які б свідчили про виготовлення шліфованого посуду в техні ці пресування у форму. з іншого зазначає нео днорідність декорування наявних фрагментів, що може вказувати на продукцію різних май стерень (румянцева 2014, с. 413). скляний посуд черняхівської культури та кож був використаний у працях сучасних за хідних археологів Е. штрауме, у. Лундхансен, Г. ГомолкаФухс, Т. став’ярської, А. коков ського та ін. Ґрунтовна монографія норвежської дослід ниці Е. штрауме в основній частині включає типологію шліфованого скляного посуду із те риторії скандинавських країн iV—V ст. (біль шість знахідок вкладається в межі ступенів C 3 —d 1 місцевої системи хронології), що вва жається одним із класичних прикладів у до слідженнях такого зразка. На основі широко го джерельного матеріалу (понад 150 пунктів) із скандинавії, Центральної та східної Євро пи вона поділила скляні кубки на 10 типів. В свою чергу за особливостями оформлення де кору типи поділено на окремі серії та варіан ти (рис. 7). Таким чином, типи посуду i—V і X мають циліндричну або зрізаноконічну форму корпу су та декоровані двома–чотирма рядами віль норозміщених шліфованих овалів, що можуть іноді комбінуватися з вертикальними чи гори зонтальними вузькими жолобками (straume 1987, p. 28—35). Типи Vi—iX представлені тов стостінними конічними кубками із виділеним денцем або на ніжціпіддоні. Вони декорова ні різними комбінаціями шліфованих овалів, ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 137 Рис. 6. хронологія кубків типу ковалк і подібного до них посуду на території черняхівської культури, скандинавії, Польщі та криму. за І.О. Гавритухіним ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1138 шестикутників, врізаних елементів, напаяних і шліфованих «медальйонів» та ін. (straume 1987, p. 35—41). Нарешті, Е. штрауме виділяє також дві підгрупи чаш: першу, що включає типи Еггерс/223, 226, 228, а також другу, пред ставлену типами Еггерс/220—221 (straume 1987, p. 42—43). у. Лундхансен у роботі, присвяченій рим ському імпорту на півночі Європи, узагальнює типологічні та хронологічні дані щодо наяв ного тут скляного посуду. Дотримуючись ти пології х.й. Еггерса, вона водночас вводить до обігу і низку нових типів, таких як Несбі, Моллегардсмаркен та ін. (lundhansen 1987, p. 107, 111). Німецька дослідниця Г. ГомолкаФухс роз глянула скляний посуд культури синтана деМуреш (територія румунії та республіки Молдова), де із 60 пунктів походить близько 500 фрагментів посуду (GomolkaFuchs 1999, s. 129). Це фрагменти тонкостінних чаш на кільцевому піддоні, із ребрами на корпусі, фа цетованих чаш, низьких кубків із стільнико вим орнаментом, конічних кубків із наклад ним «нитчастим» орнаментом, кубків типу рау/ ковалк, штрауме/Vii, iX та ін. Відома польська дослідниця Т. став’ярська в монографії аналізує скляний посуд римсько го часу із Польщі, звідки походить, за її дани ми, понад 200 фрагментів посуду. Вони систе матизовані дослідницею за такими критеріями, як техніка виконання, методи та мотиви деко рування, формальнофункціональний поділ, товщина стінок та ін. Використовується типо логія х.й. Еггерса, яка доповнена новими ти пами. у підсумку, Т. став’ярська виділила для ступенів B 1 —d 1 такі групи посуду, як примі ром для пізньоримського часу, посуд з «оптич ним» орнаментом (типи Еггерс/193, 201, 239), тонкостінні чаші, декоровані холодним спо собом (типи Еггерс/213, 216), посуд, оздобле ний гарячим способом сіткою накладних ни ток (типи Еггерс/191, 1999, 200) та ін. Для сту пенів с 1b —d 1 — це 16 груп посуду (stawiarska 1999, s. 117—162). А. коковський на початку 1990х рр. спро бував узагальнити матеріали склоробної май стерні в комарові. Дослідник виділив два осно вних типи посуду, які відповідають виділеним тут раніше Ю.Л. Щаповою групам скла. На водячи аналогії з інших пунктів черняхівської культури (Фрунзівка, Гаврилівка, косанове) А. коковський акцентує увагу на паралелях з аналогічним численним матеріалом з пам’яток масломенчської групи вельбарської культури. Він навіть припускає, що склоробна майстер ня в комарові була започаткована, головним чином, через підвищений попит на скляний посуд у варварського населення вельбарської культури, зокрема на території Грубешовської улоговини (kokowski 1991, s. 214—215). Одним із перший, хто порушив питання про особливості виробництва скляного посуду (сировина, обробка, інструментарій, хімічний склад) був Г. рау (1972). Однак, ця проблема активно почала обговорюватися ще із часу до слідження склоробного осередку в комарові, тобто з початку 1960х рр. саме із цього часу, на нашу думку, можна вести мову про техноло- гічний підхід до вивчення склоробного ремесла в черняхівській культурі. Представниками цього напряму в 1960—1970х рр. були М.А. Безбо родов та Ю.Л. Щапова. Пізніше цією пробле матикою займалися Ю.А. Ліхтер та О.с. ру мянцева. На підставі хімічного складу скла з комаро ва М.А. Безбородов дійшов висновку, що виго товлений тут посуд належить до одного хіміч ного типу — натрієвокальцієвосилікатного скла, який подібний до пізньоантичного (Без бородов 1964, с. 84—85). Ю.Л. Щапова також вивчила хімікотех нологічні особливості скла за матеріалами роз копок М.Ю. смішка. за хімічним аналізом вона встановила склад сировини для варін ня скла та в якій пропорції змішувались осно вні компоненти. Наприклад, якщо Na 2 O : k 2 O більше 13, то як лужну сировину склороби ви користовували натуральну соду, якщо ж 3 > Na 2 O : k 2 O < 13, тоді маємо справу із золою. Також Ю.Л. Щапова запропонувала характе ризувати давнє скло за різними рецептурни ми нормами (RN). Наявність таких рецептів пов’язана з різними традиціями скловаріння (Щапова 1977, с. 100). На думку Ю.Л. Щапової скляний посуд в комарові має різну рецептурну норму, що обу мовлено використанням різної сировини. Де які дані свідчать про місцеве виготовлення частини скла за провінційноримською тра дицією (RN = 2,5 ± 0,25). серед підданих хі мічному аналізу зразків також є імпорт з ін шою рецептурною нормою — з територій, по в’язаних із столичноримською та європей ською провінційноримською школами скло варіння (Щапова 1978, с. 233). хімічний тип, рецептурна норма, марганець як основний знебарвлювач і технологія виго товлення скла дозволили Ю. Щаповій виділити дві групи посуду із характерними ознаками. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 139 Рис. 7. Типи посуду із шліфованим декором з території скандинавії iii—V ст. за Е. штрауме ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1140 у першу групу ввійшов безбарвний тонко стінний посуд, видутий «натихо» в гладкостін ну або з канелюрами форму, посуд, без декору або декорований гарячим способом. На посе ленні наявні відходи, виробничий брак (обріз ки, уламки, каплі, уламки напаяних ниток), інструмент і характерні форми для видування. Отже, такий посуд могли виготовляти на місці. склороби, зважаючи на технічні умови функ ціонування подібних до комарівської скловар них печей у криму (Альмакермень) та околи цях м. хайфа (Ізраїль), а також історичну си туацію, на думку Ю.Л. Щапової, працювали в другій половині — третій чверті iii ст. (Щапова 1978, с. 241). Натомість товстостінний посуд із шліфова ним декором виділяється дослідницею в іншу групу, беззаперечні сліди виготовлення якого в комарові не зафіксовано. Через це такий по суд слід вважати довізним. Номенклатура цих виробів значно ширша, ніж місцевого посуду (Щапова 1978, с. 240, рис. 2). Одним із небагатьох дослідників, що спе ціально займаються вивченням скла черняхів ської культури, зокрема й посуду, є Ю.А. Ліх тер. Цій тематиці присвячена її кандидатська дисертація, а також декілька статей. Впоряд кована дослідницею джерельна база скляного посуду черняхівської культури була найґрун товнішою на кінець 1980х — початок 90х рр. і залишається нині однією із основних для по дальшої роботи із цим матеріалом. До неї було включено 175 цілих скляних посудин і фраг менти із усієї території черняхівської культури (Лихтер 1988, с. 2). Дослідниця картографува ла посуд з шліфованим і накладним однотон ним декором в ареалі черняхівської культури. Посуд з накладним поліхромним орнаментом трапився лише в чотирьох пунктах (Лихтер 1985, с. 13, карта 3). В основу запропонованої дослідницею кла сифікації покладено хімікотехнологічні озна ки, натомість формальні риси виступають як вторинні. Ю.А. Ліхтер також залишає осто ронь своєї уваги питання хронології скляно го посуду (Лихтер 1988, с. 1, 5). Черняхівський скляний посуд вона поділяє за такими морфо логічними ознаками: а) співвідношення діаме тра вінець і денця (відкритий та закритий по суд), співвідношення діаметра вінець і висоти (високі — кубки, низькі — чаші); б) останні за наявністю окремих конструктивних елементів поділяються, наприклад, на кубки із еліпсопо дібним зрізаним тулубом без піддона, чаші із конічним тулубом без піддона та ін.; в) декор поділяється на випуклий, увігнутий і випукло увігнутий; г) шкала кольорів виробів розпада ється на 21 тон, що дозволяє враховувати усі особливості наявного матеріалу. за наявними технологічними ознаками Ю.А. Ліхтер виділяє 13 схем виготовлення осно ви виробу та нанесення декору, наприклад, пре сування у форму, декорування холодним спо собом або видування у форму без декору та ін. (Лихтер 1988, с. 6—10; 1998, с. 43—47). Виходячи із тези про вузьку спеціалізацію в цьому ремеслі дослідниця виділяє серед скля них виробів продукцію майстерень різної фор ми організації виробництва. До майстерень з двоступеневим поділом праці між склоробом, який варив скло, та шліфувальником нале жать видуті або пресовані вироби, декоровані холодним способом або додатковим холодним формуванням (Лихтер 1998, с. 48, 50, рис. 7). Вони належать державним майстерням з висо кими прибутками, що розміщувалися в римі, а також інших великих містах імперії — кельні, Майнці та ін. Інший тип, за Ю.А. Ліхтер, — одноступене вої форми організації виробництва, пов’язаний з виготовленням скляного посуду, майсте рень — це гутна майстерня (наприклад, як у комарові), в якій виріб виготовляється та де корується неподалік склоплавильної печі. Тут основним технологічним моментом є декору вання посуду гарячим способом — накладання ниток, крапель, вдавлення, та ін. Такий посуд міг виготовлятися на території Італії або в єв ропейських провінціях римської імперії (Лих тер 1998, с. 49—50, рис. 8). Нині одним із головних представників тех нікотехнологічного підходу у вивченні черня хівського скляного посуду є О.с. рум’янцева. у низці публікацій вона розглядає під новим ку том черняхівські матеріали (зокрема комарів), а також окремі склоробні пункти Північного Причорномор’я (Альмакермень, херсонес, Ільїч на Тамані та ін.), пов’язані з організацією склоробного ремесла (румянцева 2010; 2014). за результатами вивчення склоробних цен трів Близького сходу та Північної Африки, майстерень західної Європи О.с. рум’янцева розглядає два різновиди склоробних виробни чих комплексів, у яких виробничий цикл був поділений на низку етапів. Перший із них — власне скловаріння з піску та лужної сирови ни — представлений залишками великих (2 × 4—6 м) плавильних прямокутних печей, в яких виготовляли скляну плиту вагою 8—12 т. Надалі плиту розбивали на шматкинапівфабрикати і ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 141 транспортували в інші регіони. В цих первинних майстернях, які зафіксовані на території сучас ного Єгипту та на сирійськопалестинському узбережжі, відсутні ознаки виготовлення гото вих виробів — відходи виробництва, бракова ний посуд, інструменти та ін. (румянцева 2010, с. 71—72; 2011, с. 87—89). Вторинні склоробні печі пов’язані власне із обробкою скла — ви робництвом посуду із скляних напівфабрика тів. До них, на думку О.с. рум’янцевої, нале жать більшість відомих європейських майсте рень, розташованих на території імперії або в зоні її впливу. Вони округлої в плані форми, не великих розмірів (1—2 м в діаметрі) та супрово джуються численними відходами виробництва. сюди слід зараховувати, на її думку, і склороб ний комплекс у комарові на середньому Дні стрі (румянцева 2010, с. 73; 2011, с. 89—91). На підставі наявності в комарові склопла вильної печі, інструментарію, відходів, а та кож проаналізувавши хімічний склад скла, О.с. рум’янцева поновому оцінює сировинну базу цього комплексу та особливості організа ції виробництва. за сировину, яку використо вували місцеві майстри, слугувало бите скло та шматки напівфабрикатів. Особливості так зв. «ковпачків» безбарвного, зеленоголубого та оливкового кольору вказують на виробни цтво відкритого невеликого посуду (румянце ва 2014а, с. 188—189, 193). загалом усе скло зва рене на основі природної соди. хімічний аналіз привізних напівфабрикатів свідчить про те, що вони виготовлені на основі різного піску та міс тять різні знебарвлювачі, тобто походять з різ них територій (румянцева 2014а, с. 192). Питання, пов’язані із скляним посудом як по казником соціального статусу його власників, почали висвітлюватися дослідниками порів няно недавно. Так О.В. Гопкало, спираючись на висновки Ф. Бірбрауера, Н.М. кравченко, а також власні дослідження, вказує на те, що скляний кубок є показником поховань осіб високого соціального статусу (Гопкало 2011, с. 71—72; 2014, с. 32). Б.В. Магомедов, за ма теріалами із ранжевого, Журавки і Данилової Балки зазначає, що одним із найголовніших елементів поховального сервізу був скляний келих (Магомедов 2003, с. 83—87). Висновки В історії вивчення скляного посуду черняхів ської культури на території україни можливо виділяти три періоди. Перший період: кінець XiX ст. — початок Другої світової війни; дру гий — 1950—1980ті рр.; третій — 1980 — і до сьогодні. Протягом першого періоду відбулось по переднє нагромадження матеріалу без певної систематизації та висловлені окремі міркуван ня щодо його походження та потрапляння на місцеву територію. характерною ознакою другого періоду є по ява широкого кола джерелознавчих публікацій каталогами та зведеннями скляних знахідок із черняхівської культури (В.В. кропоткін). По ряд з численними суто джерелознавчими публі каціями почали публікуватися праці аналітич ного характеру (Е.О. симонович). з’являються перші узагальнення щодо виникнення, поши рення та потрапляння скляного посуду на нашу територію. Із часу відкриття склоробної май стерні в комарові можна виокремити техніко технологічний підхід до вивчення скляного по суду (М.А. Безбородов, Ю.Л. Щапова). Основною метою третього періоду вивчен ня скляного посуду є намагання детальніше розкрити всі його інформаційні можливості. сучасні дослідники у своїх побудовах, аналізу ючи певні типи посудин та їх хронологію, звіс но, звертаються до аналогій з інших територій. Проте, також намагаються опиратися на коре ляцію інвентарю з місцевих поховальних комп лексів (І. Іоніца, О.В. Петраускас). Окремий напрям, який активно розробляється остан нім часом, пов’язаний із хімікотехнологічним аналізом — накопичення зразків та введення їх до загальноєвропейського банку (О.с. ру м’янцева, Ю.А. Ліхтер). Також слід наголоси ти на започаткованому цілеспрямованому ви вченні археологічних пам’яток, пов’язаних із виробництвом скла в черняхівській культурі (поселення комарів). Таким чином, аналіз попередніх робіт до зволяє окреслити напрями, які потребують подальшого вивчення. Провідне місце посі дає детальний аналіз матеріалу, його комплек сне дослідження, умови виробництва та поши рення, врахування типологічних особливостей і хронологічного розвитку на основі місцевих джерел. критичне ставлення до «зовнішніх» типологій вимагає власних досліджень і впо рядкування наявного матеріалу з урахуванням джерельної бази території нашого досліджен ня. На жаль, зараз відсутній базовий каталог знахідок із території україни (на кшталт зве день Т. став’ярської для Польщі, Е. штрауме чи у. Лундхансен для скандинавських країн), що давав би можливість провести спеціальну узагальнюючу роботу по черняхівському склу. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1142 Це стосується і таких важливих питаня як то: чи весь посуд імпортований ззовні варварських земель?, чи якусь його частину виготовляли на місці, зокрема в комарівському виробничому центрі. Також недостатньо висвітленими за лишаються етапи самого склоробного процесу. Однією із найважливіших проблем у вивченні скляного посуду, на нашу думку, є його роль як хроноіндикатора. Традиційно, при цьому слід застосовувати стратиграфічний, типологіч ний, картографічний, кореляційний методи, «з урахуванням конкретних умов та коректній інтерпретації отриманих результатів» (Гопка ло 2008, с. 113). Напрацювання в цьому напря мі вже в тій чи іншій мірі проведені для окре мих категорій речей черняхівської культури (Гороховский 1988; шишкин 1999, 2002; Горо ховский, Гопкало 2004; Гопкало 2008; Петраус кас, синица 2010 та ін.). Вимагають уточнення датування різних типів скляного посуду, зокре ма товстостінних орнаментованих та гладкос тінних конічних кубків та ін. Абашина Н.С. Першопочатки досліджень полів поховань в україні // Археологія. — 1999. — № 4. — с. 12—23. Безбородов М.А. исследование стекол из стеклоделательной мастерской iii—iV вв. у с. комаров // Матеріали і до слідження з археології Прикарпаття і Волині. — 1964. — Вип. 5. — с. 81—85. Брайчевская А.Т. Отделение ремесла от земледелия и развитие торговли в раннеантском обществе // рукопис дисс. … канд. истор. наук. — к., 1951 // НА ІА НАНу — Ф. 12. — № 336. Гавритухин И.О. хронологические индикаторы финала черняховской культуры. 1. Толстостенные кубки со шли фованой и пластической орнаментацией: конические и с выделенной ножкой (eggers 236—238; straume Vi— iX) // сто лет черняховской культуре. — к., 1999. — с. 48—87. Гавритухин И.О. Днепровское лесостепное Левобережье. Финал черняховской культуры // Восточная Европа в середине i тысячелетия н. э. — М., 2007. — с. 9—71. Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — к., 2008. Гопкало О.В. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. к постановке проблемы // Черняхівська культура: матеріали досліджень. — Луцьк; київ, 2011. — OiuM 1. — с. 66—96. Гопкало О.В. Аксессуары костюма как показатель социальной стратификации (на основе погребений черняхов ской культуры) // Черняхівська культура; до 120річчя від дні народження В.П. Петрова. — к., 2014. Гороховский Е.Л. хронология черняховских могильников Лесостепной украины // Тр. V Международного кон гресса археологовславистов. — к. — 1988. — Т. 4. — с. 34—46. Гороховский Е.Л., Гопкало О.В. Фибулы Vii группы О. Альмгрена в ареале черняховской культуры // Археологія давніх слов’ян. — к., 2004. — с. 103—130. Кропоткин В.В. Экономические связи Восточной Европы в i тыс. н. э. — М., 1967. Кропоткин В.В. римские импортные изделия в Восточной Европе (ii в. до н. э. — V в. н. э.). — М., 1970. — сАи. — Вып. Д1–27 Лихтер Ю.А. распостранение стеклянных изделий на памятниках черняховской культуры // социально экономические и политические проблемы истории народов ссср. — М., 1985. — с. 6—22. Лихтер Ю.А. стекло черняховской культуры. — Автореферат дисс. … канд. истор. наук. — М., 1988. Лихтер Ю.А. стекло черняховской культуры // рА. — 1998. — № 2. — с. 41—53. Ліхтер Ю.А., Гопкало О.В. скляний посуд з поселення Теремці // зб. наукових праць науководослідного інститу ту українознавства. — 2007. — Т. XV. — с. 188—196. Магомедов Б.В. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури // старожитності i тисячоліт тя нашої ери на території україни. — к., 2003. — с. 83—88. Петраускас О.В. Час появи та деякі особливості розвитку трупопокладень із західною орієнтацією в черняхівській культурі // Ostrogotica. Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Ве ликого переселения народов. — харьков, 2009. — с. 186—215. Петраускас О.В. Деякі підсумки досліджень комплексу пам’яток пізньоримського часу біля с. комарів // к., 2014. — OiuM 4. — с. 165—183. Петраускас О.В., Пастернак В.В. скляні посудини могильника черняхівської культури Велика Бугаївка в серед ньому Подніпров’ї // Археологія. — 2003. — № 4. — с. 65—76. Петраускас О.В., Синица Е.В. Фибулы «щиткового типа» черняховской культуры // Германия–сарматия. — Вып. 2. — калиниград–курск. — 2010. — с. 113—132. Петраускас О.В., Шишкин Р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологи ческий источник) // к., 2013. — OiuM 2. Рикман Э.А. Вопрос датировки импортных вещей в памятниках племен черняховской культуры Днестровско Прутского междуречья // сА. — 1972. — № 4. — с. 84—101. Румянцева О.С. свидетельства стеклоделия в черноморском регионе и на Днестре в свете новых данных // Черня ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 143 хівська культура. Актуальні проблеми досліджень (до 40річчя археологічної експедиції НПу ім. М.П. Дра гоманова) // Тези доп. на Міжнар. наук. конф. — к., 2010. — с. 71—75. Румянцева О.С. стеклоделательное производство в римское время и эпоху раннего средневековья: источники, факты, гипотезы // рА. — 2011. — № 3. — с. 86—97. Румянцева О.С. стекольная мастерская в комарове: характер и особенности производственного комплекса // к., — 2014. — OiuM 4. — с. 184—196. Румянцева О.С. стеклянные сосуды со шлифованым декором и хронология поселения комаров // раннеславян ский мир. — 2014а. — Вып. 15. — с. 401—435. Сміленко А.Т. Про деякі датуючі речі полів поховань // Археологія. — 1952. — № 6. — с. 51—73. Сымонович Э.А. стеклянная посуда середины i тыс. н. э. с Нижнего Днепра // ксииМк. — 1957. — Вып. 69. — с. 22—30. Сымонович Э.А. стеклянные кубки из Журавки // ксиА. — 1964. — Вып. 102. — с. 8—12. Сымонович Э.А. стеклянная посуда из поднепровскопричерноморских памятников черняховской культуры // сА. — 1977. — № 1. — с. 176—187. Сорокина Н.П. стекло из раскопок Пантикапея 1945—1959 гг. // МиА. — 1962. — Вып. 103. — с. 210—236. Сорокина Н.П. О стеклянных сосудах с каплями синего стекла из Причерноморья // сА. — 1971. — № 4. — с. 85—101. Сорокина Н.П. стеклянные сосуды iV—V вв. и хронология Цебельдинских могильников // ксиА. — 1979. — № 158. — с. 57—67. Тиханова М.А. из материалов Дубоссарского отряда Молдавской експедиции (памятники культуры полей погре бений) // ксииМк. — 1955. — Вып. 57. — с. 92—99. Федоров Г.Б. Население ПрутскоДнестровского междуречья // МиА. — 1960 — Вып. 89. — с. 57—172. Цигилик В.М. До питання зародження скляного виробництва на Прикарпатті // Матеріали та дослідження з ар хеології Прикарпаття і Волині. — 2006. — Вип. 10. — с. 100—106. Цигилик В.М., Мартинюк С.В. скляне виробництво на поселенні iii—iV ст. н. е. біля с. комарів // скло в україні. Історія та сучасність. Мат. наук. конф. — Львів, 1995. — с. 7—19. Шаров О.В. «короткая» и «длинная» археология: кто прав? // liber Archaeologicae. сб. статей, посвященный 60 летию Б.А. раева. — краснодар; ростовнаДону, 2006. — с. 161—172. Шишкин Р.Г. классификация и типология трехслойных гребней черняховской культуры // сто років вивчення культури полів поховань на україні. Тези доповідей семінару (київ, 14—16 грудня 1999 р.). — к. — 1999. — с. 43—47. Шишкин Р.Г. хронологические признаки трехслойных гребней черняховской культуры // сучасні проблеми ар хеології. — к. — 2002. — с. 244—246. Щапова Ю.Л. О химическом составе древнего стекла // сА. — 1977. — № 3. — с. 95—106. Щапова Ю. Л. Мастерская по производству стекла у с. комарово (iii—iV вв.) // сА. — 1978. — № 3. — с. 230—242. Щукин М.Б. Готский путь. — сПб, 2005. Щукин М.Б., Щербакова Т.А. к хронологи могильника Данчены // Данчены. Могильник черняховской культуры iii—iV вв. н. э. — кишинев, 1986. — с. 177—19. Barkoczi L. pannonische glasfunde in ungarn. — Budapest, 1988. Demetrykiewicz W. poszukiwania archeologiczne w powiecie trembowelskim // MAAe. — kraków, 1900. — № iV. — s. 93—125. Eggers H.J. der römische import in freien Germanien. — hamburg, 1951. Eggers H.J. zur absoluten Chronologie der römischen kaiserzeit im Freien Germanien // Jahrbuch des römisch germanischen zentralmuseums. — Mаinz, 1955 (2. Jahrgang). — s. 196—238. Ekholm G. Orientalische Gläser in skandinavien während der kaiser und frühen Merowingerzeit // Acta archaeologica. — 1956. — Vol. XXVii. — s. 35—59. Fremersdorf F. die römischen Gläser mit schliff, Bemaulung und Goldauflagen aus köln // die denkmäler des römischen köln. — köln. — 1967. — Bd. 8. — s. 9—91. Gavritukhin I. On the study of double plate fibulas of the first subgroup // A nyíregyházi Jósa Аndrás Мúseum Évköenyve. — 2002. — Év. XliV. — p. 113—184. Gavritukhin I. Cut Glass beakers within the Context of studies in the connections between the south of eastern europe and scandinavia in the late period of Roman influence and the Great Migration periods // inter Ambo Maria: Contacts between scandinavia and the Crimea in the Roman period. Collected papers. — kristiansandsimferopol, 2011. —p. 39—69. Gomolka-Fuchs G. Gläser der sîntana de MureşČernjachovkultur aus Rumänien und der Republik Moldavien // die sîntana de MureşČerniachovkultur // Acten des internationalen kolloquiums in Caputh vom 20 bis 24 October 1995. — Bonn, 1999. — s. 129—142. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1144 Ioniţa I. eine Glasschale mit eingeritzem Wabenmuster und Fasettenschliff von iacobeni (kr. iaşi) // dacia. — 1994/1995. — XXXViii—XXXiX. — s. 151—162. Isings C. Roman glass from dated finds. — Groningen, djakarta, 1957. Kokowski A. zagadnienie dyspersji szklanych pucharków ze «szlifowanymi owalami» i naczyń cienkościennych w świetle materiałów z komarowa nad dniestrem // Acta universitatis Nicolai kopernici. — Łódź, 1991. — Archeologia XViii: nauki humanistycznospołeczne. — zeszyt 210. — s. 77—98. Lund-Hansen U. Römischer import im Norden. — københavn, 1987. Rau G. körpergräber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhunderts im OderWeichselRaum // Acta praehistorica et arhaeologica. — 1972. — Bd. 3. — s. 109—214. Rau G. spätantike Facettschliffgläser im Nord und Osteuropa // Acta praehistorica et arhaeologica. — 2008. — Bd. 40. — s. 221—240. Straume E. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhundrets n. Chr. — Oslo, 1987. Stawiarska T. Naczynia szklane okresu rzymskiego z terenu polski, stadium archeologicznotechnologiczne. — Warszawa. — 1999. Werner J. dănceny und Brangstrup. untersuchungen zur Černjachov–kultur zwisshen sereth und dniester, und zu den «Reichtumzentren» auf Funen // Bonner Jahrbücher. — 1988. — Bd. 188. — s. 242—283. Надійшла 20.01.2015 А.М. Черный сТЕкЛЯННАЯ ПОсуДА ЧЕрНЯхОВскОй куЛьТуры (историографический аспект) В статье представлена история изучения стеклянной посуды черняховской культуры территории украины. Вы делено три периода в ее изучении: 1) конец XiX — первая половина XX ст.; 2) вторая половина 1940х — 1980е гг.; 3) конец 1980х гг. — поныне. изложено взгляды исследователей о стеклянной посуде: как хроноиндикатора (типологии х.й. Еггерса, Г. рау, Е. штрауме, современные наработки и.О. Гавритухина и др.); технологический подход к изучению, который выводит на стекольные школы и мастерские (Ю.Л. Щапова, Ю.А. Лихтер, О.с. ру мянцева); посуда как показатель социального статуса (О.В. Гопкало). Подчеркнуто отсутствие специальной ра боты, посвященной черняховскому стеклу как одному из важных хроноиндикаторов древностей позднеримского времени. A.M. Chornyi GlAssWARe OF CheRNiAkhiV CultuRe (historiographic Aspect) the article presents the history of study of Cherniakhiv culture glassware on the territory of ukraine. its study is divided into three stages: 1) the end of the 19th c. and the first half of the 20th c.; 2) from the first half of the 1940s to the 1980s; 3) since the end of the 1980s till now. the scholars’ considerations about the glassware are presented: as a chronological indi cator (typologies by J. eggers, G. Rau, e. shtaurme, joint developments by i.O. Gavritukhin et al.); technological approach to the study leading to the glassworks schools and workshops (yu.l. shchapova, yu.A. lichter, O.s. Rumiantseva); wares as an indicator of a social status (O.V. hopkalo). emphasized is an absence of a specialized work devoted to Cherniakhiv culture glass as one of important indicators of the late Roman period antiquities.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195849
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:32:26Z
publishDate	2015
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Чорний, А.М. 2023-12-07T14:09:31Z 2023-12-07T14:09:31Z 2015 Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) / А.М. Чорний // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 125-144. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195849 В статті подано основні погляди дослідників щодо проблем вивчення скляного посуду. Висвітлено питання типології та датування, ймовірні шляхи потрапляння на місцеву територію. Розглянуто динаміку розвитку накопичення джерел, вдосконалення методики вивчення виробів із скла та можливостей історичних реконструкцій на підставі вивчення скляного посуду як археологічного джерела. В статье представлена история изучения стеклянной посуды черняховской культуры территории украины. Вы делено три периода в ее изучении: 1) конец XiX — первая половина XX ст.; 2) вторая половина 1940х — 1980е гг.; 3) конец 1980х гг. — поныне. изложено взгляды исследователей о стеклянной посуде: как хроноиндикатора (типологии х.й. Еггерса, Г. рау, Е. штрауме, современные наработки и.О. Гавритухина и др.); технологический подход к изучению, который выводит на стекольные школы и мастерские (Ю.Л. Щапова, Ю.А. Лихтер, О.с. ру мянцева); посуда как показатель социального статуса (О.В. Гопкало). Подчеркнуто отсутствие специальной ра боты, посвященной черняховскому стеклу как одному из важных хроноиндикаторов древностей позднеримского времени. The article presents the history of study of Cherniakhiv culture glassware on the territory of ukraine. its study is divided into three stages: 1) the end of the 19th c. and the first half of the 20th c.; 2) from the first half of the 1940s to the 1980s; 3) since the end of the 1980s till now. the scholars’ considerations about the glassware are presented: as a chronological indi cator (typologies by J. eggers, G. Rau, e. shtaurme, joint developments by i.O. Gavritukhin et al.); technological approach to the study leading to the glassworks schools and workshops (yu.l. shchapova, yu.A. lichter, O.s. Rumiantseva); wares as an indicator of a social status (O.V. hopkalo). emphasized is an absence of a specialized work devoted to Cherniakhiv culture glass as one of important indicators of the late Roman period antiquities. uk Інститут археології НАН України Археологія Історія науки Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) Стеклянная посуда черняховской культуры (историографический аспект) Glassware of cherniakhiv culture (historiographic aspect) Article published earlier
spellingShingle	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) Чорний, А.М. Історія науки
title	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
title_alt	Стеклянная посуда черняховской культуры (историографический аспект) Glassware of cherniakhiv culture (historiographic aspect)
title_full	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
title_fullStr	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
title_full_unstemmed	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
title_short	Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
title_sort	скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)
topic	Історія науки
topic_facet	Історія науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195849
work_keys_str_mv	AT čorniiam sklâniiposudčernâhívsʹkoíkulʹturiístoríografíčniiaspekt AT čorniiam steklânnaâposudačernâhovskoikulʹturyistoriografičeskiiaspekt AT čorniiam glasswareofcherniakhivculturehistoriographicaspect

Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект)

Репозитарії

Схожі ресурси